ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

КОСТЕНКО Наталія Валентинівна

УДК 338.24+330.341:621

УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМ ПІДПРИЄМНИЦТВОМ

У МАШИНОБУДІВНОМУ КОМПЛЕКСІ

Спеціальність 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому державному інституті штучного інтелекту Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк).

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Шелегеда Белла Григорівна,

Донецький інститут економіки

та господарського права,

завідуюча кафедрою економіки підприємства.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Александрова Валентина Петрівна,

Інститут економічного прогнозування НАН України, провідний спеціаліст відділу технологічного прогнозування та інноваційної політики (м. Київ);

кандидат економічних наук, доцент Іванов Василь Леонідович,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту

(м. Луганськ).

Провідна установа - Запорізька державна інженерна академія Міністерства освіти і науки України, кафедра економіки і організації виробництва

(м. Запоріжжя).

Захист відбудеться 28 березня 2002 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розісланий 26 лютого 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Козаченко Г.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Становлення ринкової економіки в Україні супроводжується трансформацією підприємницьких відносин. У сучасних умовах традиційні форми підприємництва потребують корінних перетворень в області продуктивних сил, які ґрунтуються на впровадженні інновацій, швидких змінах нових комбінацій факторів виробництва. Для суспільств з перехідною економікою поступовий перехід у світовому масштабі до постіндустріальної стадії розвитку підвищує значення матеріального виробництва індустріальних галузей. У процесі структурної перебудови основних галузей більшість українських підприємств зберігає й нарощує обсяги виробництва за рахунок опанування нових видів промислової продукції. В свою чергу ефективність процесу відтворення засобів виробництва у народному господарстві в цілому залежить від активізації інноваційної діяльності на підприємствах машинобудівного комплексу.

Сучасне формування інноваційного підприємництва обумовлено інтенсивним типом економічного розвитку, швидкою зміною поколінь науково-технічних розробок, об’єктивними закономірностями впровадження ресурсозберігаючих технологій. Щодо підвищення ефективності об'єкти виробничої та науково-дослідницької діяльності, які складають поступово зростаючий сектор інноваційно-спрямованих підприємств, потребують впровадження нових форм управлінського впливу і господарювання.

Інноваційне підприємництво, яке виходить із закономірностей довгострокового економічного зростання, надає підприємствам машинобудівного комплексу певні переваги щодо ефективності виробництва, залучення інвестицій й кращого доступу продукції на світові ринки і тому вимагає формування сучасних підходів до удосконалення економічних методів системи управління. Недостатнє вивчення цієї проблеми, теоретичне та практичне значення економічних методів управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі обумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконувалося згідно з тематичним планом наукових досліджень Донецького державного інституту штучного інтелекту та Інституту економіки промисловості НАН України в межах держбюджетної теми № 0197U015538 “Розробка науково-методичних основ активізації інноваційного розвитку промисловості в регіоні”. Автором розроблені методичні рекомендації щодо оцінки рівня інноваційної активності підприємств машинобудівного комплексу та проведено моделювання системи управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі Донецької області на основі кластерного аналізу.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи визначено розробку теоретичних та методичних положень, практичних рекомендацій щодо вдосконалення економічних методів управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі.

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких задач:

узагальнено підходи щодо сутності інноваційного підприємництва та проаналізовано його види у машинобудуванні;

проаналізовано світовий досвід визначення понять, які розкривають зміст інноваційного підприємництва;

розроблено методику виміру та оцінки рівня інноваційної активності машинобудівного підприємства;

виявлено та охарактеризовано найбільш вагомі фактори, які впливають на розвиток інноваційного підприємництва у машинобудівному комплексі;

проаналізовано систему показників потенційної та фактичної ефективності інноваційної діяльності підприємств машинобудівного комплексу;

проведено моделювання системи управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі на основі кластерного аналізу;

сформовано стратегію інтегрованого маркетингу на ринку товарів виробничого призначення.

Об'єктом дослідження є інноваційний процес виробничих підприємств та науково-дослідницьких організацій машинобудівного комплексу.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти вдосконалення управління інноваційним підприємництвом.

Методи дослідження. Методологічною та теоретичною основою дослідження є роботи вітчизняних та зарубіжних фахівців із проблем інноваційної діяльності. В дисертаційній роботі використані наступні методи: аналіз та синтез (визначення складових понять інноваційного підприємництва), факторний аналіз (дослідження факторів, що впливають на стан інноваційного підприємництва), трендовий та структурний аналіз (дослідження динаміки та структури показників інноваційної діяльності), екстраполяції (визначення нових тенденцій у розвитку підприємств та змін в економіці), групування та класифікації (систематизація чинників, які впливають на стан інноваційного підприємництва), порівняння та експертних оцінок (визначення вагомих коефіцієнтів виміру рівня інноваційної активності машинобудівного підприємства), економіко-статистичне моделювання (розробка кластерної моделі управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі).

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є нормативно-законодавча база України, аналітична інформація Держкомстату, матеріали галузевих міністерств, дані статистичної звітності з інноваційної діяльності підприємств машинобудівного комплексу, матеріали анкетного опитування керівників та фахівців інноваційно-спрямованих підприємств і організацій.

Обробка фактичного та аналітичного матеріалу проведена за допомогою комп'ютерних програм EXCEL та STATISTICA у модулях CLUSTER і FACTOR ANALYSIS.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні положення, що визначають наукову новизну дисертаційної роботи полягають у наступному:

визначено особливості становлення інноваційного підприємництва у машинобудівному комплексі в умовах економічної трансформації на основі переваг інноваційної моделі розвитку;

запропоновано новий підхід щодо оцінки рівня інноваційної активності машинобудівного підприємства як складової системи управління інноваційним підприємництвом, що надає можливість приймати рішення відносно характеру змін напрямів інноваційної діяльності та науково-технологічного розвитку;

виявлено фактори, які формують стан інноваційного підприємництва, запропоновано їх класифікацію, котра розроблена на підставі проведеного факторного аналізу;

доповнено теорію кластерів, які формуються під впливом розвитку інноваційних процесів, географічної концентрації та виробничого профілю підприємств, а також залучення до інноваційних процесів нових учасників ринку;

розроблено модель системи управління інноваційним підприємництвом на основі кластерного аналізу з урахуванням концентрації підприємств машинобудівного комплексу та запропоновано рекомендації щодо вдосконалення системи управління для груп підприємств, які входять до кластеру;

сформовано стратегію інтегрованого маркетингу на ринку товарів виробничого призначення, яка сприяє процесу втілення матеріального продукту у сферу споживання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні та апробації нового підходу до моделювання системи управління інноваційним підприємництвом на основі кластерного аналізу, виміру та оцінки рівня інноваційної активності машинобудівного підприємства, факторного аналізу щодо впливу внутрішніх та зовнішніх чинників, формування стратегії інтегрованого маркетингу на ринку товарів виробничого призначення.

Отримані результати дисертаційної роботи підготовлені до практичного застосування у формі методичних рекомендацій, впроваджені в інноваційно-спрямованих підприємствах та наукових організаціях, що підтверджується відповідними документами, які наведено у додатку дисертації.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено на підприємствах та установах.

Донецькою Торгово-промисловою палатою застосовано модель системи управління інноваційним підприємництвом, розроблену за допомогою кластерного аналізу, яка надасть змогу приймати рішення щодо надання інформаційно-консалтингових послуг підприємствам різних кластерів машинобудівного комплексу в області залучення зовнішніх інвестицій, налагодити якісні комунікації з інноваційної діяльності між промисловими підприємствами та організаціями (Довідка № 194/2 від 15.12.2000 р.).

Обчислювальним центром Інституту економіки промисловості НАН України впроваджено модель системи управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі, яка дозволить визначити конкурентоспроможність промислового підприємства, оцінити ефективність інноваційної діяльності та рекомендувати шляхи подальшого стратегічного розвитку (Довідка № 25/68 від 02.03.2001 р.).

ВАТ "Новогорлівський машинобудівний завод" використані методика оцінки та виміру рівня інноваційної активності, заходи по вдосконаленню маркетингової діяльності. Впровадження запропонованої програми маркетингу дозволило зменшити витрати підприємства на маркетингову діяльність у порівнянні з минулим роком на 2,3% (Довідка 347 від 26.12.2000 р.).

Приватним підприємством “Вуглемонтаж” впроваджено рекомендації щодо стратегії інтегрованого маркетингу, які дозволили розробити напрямки інноваційної діяльності з машинобудівними заводами. Втілення рекомендацій дозволило отримати економічний ефект протягом поточного року у розмірі 12 тис. грн. (Довідка № 23 від 22.12.2000 р.).

Особистий внесок здобувача полягає в науковому обґрунтуванні напрямів вдосконалення системи управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення, методичні розробки, практичні рекомендації були розглянуті та схвалені на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації” (НГАУ, м. Дніпропетровськ, 1999 р.), міжнародній науковій конференції “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки” (ХДАДІ, м. Харків, 1999 р.), міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми правового регулювання діяльності суб’єктів підприємництва” (Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому національному університеті, м. Донецьк, 2000 р.) науковій конференції “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки” (Рада по вивченню продуктивних сил, м. Київ, 2000 р.), VII Міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми розвитку зовнішньоекономічних зв’язків та залучення іноземних інвестицій (регіональний аспект)” (ДонНУ, м. Донецьк, 2001 р.).

Публікації. Основні висновки дисертаційного дослідження відображено в 12 публікаціях, у тому числі 6 статей у наукових виданнях, 6 публікацій у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій - 3,27 д. а., із яких автору належить - 2,2 д. а.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів і висновків, які викладені на 179 сторінках тексту, в тому числі 22 таблиці, 19 рисунків, які наведені на 17 сторінках. Список використаних джерел із 184 найменувань наведено на 15 сторінках і 5 додатків – на 20 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Становлення інноваційного підприємництва у машинобудівному комплексі. В умовах розбудови національної економіки та інтеграції до міжнародного співтовариства важливим питанням стає визначення ролі інноваційного підприємництва, як системи соціально-економічних і науково-технічних функцій розвитку інноваційно-спрямованих підприємств та організацій, засновану на взаємодії традиційних та нових факторів господарської діяльності, із метою підвищення конкурентоспроможності. Великі масштаби вибування основного капіталу в галузях промисловості потребують відродження підприємств машинобудівного комплексу на основі інноваційної та інвестиційної діяльності.

В Україні на 1.01.2001 р. діяли 2,1 тис. машинобудівних підприємств і наукових організацій, де працювали 1,5 млн. чоловік, у тому числі майже 1500 докторів і кандидатів наук, 280 тис. наукових співробітників. Дві третини підприємств машинобудування приватизовано або перебувають у стадії приватизації. Інноваційне підприємництво, здатне призвести до позитивних результатів у машинобудівному комплексі на підставі реалізації пріоритетних напрямків науково-технічної та інноваційної діяльності.

Сутність інноваційного підприємництва розкривається через систему економічних категорій, особливостей класичної та інноваційної моделей розвитку підприємницьких відносин. Підприємництво має інноваційну природу, яка властива більшості форм та напрямків розвитку сучасних підприємств і яскраво виражена в інноваційному підприємництві. Інноваційне підприємництво базується на пошуку нових шляхів розвитку підприємства. Ринкові перетворення в економіці супроводжують зміни у поведінці підприємств за їх ставленням до інновацій, формуючи інноваційно-спрямовані підприємства. У роботі наведена порівняльна характеристика господарської діяльності традиційного та інноваційно-спрямованого машинобудівного підприємства.

Інноваційна діяльність являє складний процес трансформації нових ідей в об’єкт економічних відносин й тому для отримання якісних результатів у цьому процесі повинні приймати участь підприємства різні за масштабами діяльності та формами власності. У розділі розглянуто напрями інноваційної діяльності малих та великих підприємств машинобудування, визначено форми їх співпраці у реалізації інноваційних процесів. Взаємодія інноваційно-спрямованих підприємств сформувала види інноваційного підприємництва за такими ознаками: конкурентна стратегія, широта продуктово-технологічного портфелю, характер співпраці науки та виробництва, масштаби діяльності.

Управління інноваційним підприємництвом являє собою механізм регулювання та узгодження різноманітних економічних інтересів. Під системою управління визначається сукупність складових елементів, які знаходяться у постійній динамічній трансформації під впливом зовнішніх та внутрішніх умов з орієнтацією на досягнення гармонійної рівноваги. У даній системі особлива увага приділяється вдосконаленню економічних методів на підставі моделювання, яке дозволяє сформувати механізм координації різних факторів, що визначають умови розвитку інноваційного підприємництва, забезпечуючи досягнення цілей на основі зростання інноваційної активності.

Прискорення розвитку інноваційних процесів у машинобудуванні в значній мірі залежить від стану інфраструктури, яка дає змогу становленню системи впровадження нововведень, трансферу технологій, підвищенню ефективності використання науково-технічних досягнень.

Інноваційний процес розглядається як форма реалізації науково-технічних перетворень суб'єктами соціально-економічних відносин, що базуються на знаннях, накопиченому досвіді та прогресивних стратегіях розвитку з метою підвищення ефективності на усіх рівнях господарювання. Підкреслено, що складність інноваційного процесу визначається різноманітністю потреб суспільства і варіантів їх можливого задоволення. Охарактеризована еволюція поколінь інноваційних процесів від лінійно-послідовної моделі до моделі стратегічних мереж. Розглянуті галузева, централізована та корпоративна моделі інноваційних процесів. Аналіз економічної сутності інноваційних процесів у машинобудуванні показав, що кожний етап відрізняється власною роллю та місцем і характеризується специфічним співвідношенням живої праці, матеріальних витрат і фінансових ресурсів.

На основі комплексного підходу у роботі охарактеризовано взаємозв’язок елементів інноваційного процесу: ідея, інновація, новина, інноваційний продукт, інноваційний потенціал, проект та програма.

Проаналізовано функції інноваційних структур (технопарк, промислово-фінансова група), які на сучасному етапі розвитку полягають в активізації інноваційної діяльності завдяки залученню інвестицій, пільгового кредитування; розподілі та зменшенні ризиків; оптимізації використання ресурсів учасниками інноваційного процесу; забезпеченні підтримки інноваційно-спрямованих підприємств; зменшенні витрат за рахунок використання переваг вертикальної та горизонтальної інтеграції.

Розділ 2. Аналіз розвитку інноваційного підприємництва у машинобудівному комплексі. У другому розділі проведено трендовий, порівняльний та структурний аналіз стану інноваційної діяльності підприємств машинобудівного комплексу. Стратегія сучасного економічного розвитку нерозривно пов'язана з вирішенням складних завдань структурної трансформації, раціональним використанням ресурсів на основі впровадження інновацій. Поступовий рух цих процесів у промисловості обумовлює наявність тенденції позитивних змін. Зростання промислового виробництва у 2000 р. досягло 11,6%, у машинобудуванні – 11%. Питома вага прибутку, отриманого від використання науково-технічних розробок, у загальній сумі прибутку промисловості з 1997 року постійно зростала й склала в 2000 р. у машинобудуванні 36%.

Аналіз основних показників інноваційної діяльності підприємств машинобудівного комплексу Донецької області наведено в табл. 1. Дані таблиці свідчать про зниження показників інноваційної діяльності на підприємствах машинобудівного комплексу у таких напрямках: впровадженні технологічних процесів, освоєнні виробництва нових видів матеріалів; виробництві нових видів машин та устаткування, але спостерігається позитивна тенденція поступового зростання в опануванні виробництва нових видів машин та устаткування.

У роботі детально аналізується стан гірничошахтного машинобудування, розвиток якого сприяє активізації процесів реновації у вугільній промисловості. Виробничі потужності машинобудівних підприємств Донбасу, в першу чергу по технологічному устаткуванню, склали у 2000 р. 48,9% потужностей України й мають значні переваги для розвитку гірничошахтного машинобудування. Випуск виробів гірничошахтного машинобудування України дозволив в останні роки підняти частку продукції, яка заміщує імпортну, до 43,8% обсягу споживання і довести номенклатуру національного устаткування даної спеціалізації до 80% від необхідної, зберегти в цій підгалузі більше 4000 робочих місць, розширити експорт продукції та її застосування у вугільній промисловості.

При дослідженні кон’юнктури машинобудівної продукції та визначенні напрямів змін необхідно враховувати тенденції світового ринку, який характеризується швидким оновленням, появою нових поколінь наукомісткої техніки, тому важливо приділяти більше уваги інноваційній активності підприємств.

Інноваційна активність характеризує динаміку та інтенсивність змін певного потенціалу й представляє форму участі промислового підприємства у суспільному виробництві. Підкреслюється, що динаміка інноваційної активності визначальною мірою залежить від правильного вибору стратегії управління інноваційною діяльністю, гнучкості виробничих систем, ефективності використання ресурсів, делегування низки функцій та повноважень, розвитку ініціативи та внутрішнього підприємництва, формування інноваційної культури.

Як показало дослідження, в методичному плані вимір та оцінку інноваційної активності доцільно проводити за наступними блоками: умови інноваційної діяльності; абсолютні та відносні показники; інтегральний показник. Швидкість та результати структурних змін в оновленні відтворювального процесу підприємств визначаються характеристиками зовнішнього середовища, тому оцінка умов інноваційної діяльності посідає перше місце. Абсолютні показники відбивають якісний стан інноваційної діяльності підприємства та його технологічного розвитку. На основі одиничних показників розраховуються відносні показники інноваційної активності підприємства, які характеризують ступінь участі у здійсненні інноваційної діяльності в цілому та за окремими видами протягом певного періоду. Відносні показники найліпше відображають вплив на інноваційну активність реальних зрушень в економіці підприємства й включають такі коефіцієнти: оновлення та модернізації основних фондів; оновлення продукції, що виробляється підприємством; завантаженості виробничих потужностей; задоволення потреб ринку; участі структурних підрозділів в інноваційній діяльності; результативності патентної діяльності.

Загальний аналіз передбачає використання інтегральної оцінки рівня інноваційної активності, який охоплює усі види інноваційної діяльності. Інтегральна оцінка рівня інноваційної активності відбиває спрямованість підприємства на інновації, інтеграцію окремих його підрозділів до реалізації інноваційних процесів, можливість продукувати нові ідеї, що в сукупності забезпечує підприємству високий рівень конкурентоспроможності.

Інтегральний показник рівня інноваційної активності пропонується розраховувати за формулою:

(1)

де IIA – інтегральний показник рівня інноваційної активності;

Кі, - коефіцієнт який характеризує зміни інноваційного потенціалу підприємства за і-м показником;

хі – вагомий коефіцієнт значущості і-го показника інноваційного потенціалу підприємства в поточному періоді,

n – кількість показників, за якими прийнято оцінювати інноваційну активність підприємства.

Значення показника IRIA інтерпретуються наступним чином:

0,7 ІIА 1 – підприємство має високий рівень інноваційної активності;

0,5 ІIА 0,69 – підприємство має середній рівень інноваційної активності;

0 ІIА 0,49 – підприємство має низький рівень інноваційної активності.

Рівень інноваційної активності підприємства залежить від низки факторів, які визначаються характером і станом ринку. Сутність дослідження факторів полягає у тому, що вони завжди залишаються першорядною основою поступового розвитку інноваційного підприємництва. Факторний аналіз, проведений у роботі, показав, що управління інноваційним підприємництвом у машинобудуванні необхідно направити в першу чергу на скорочення терміну окупності проектів, зменшення ступеню ризику, пошук джерел фінансування, визначення обсягу та стану попиту, підвищення кваліфікації персоналу та рівня матеріально-технічної бази.

На основі проведеного анкетного опитування розроблено багаторівневу класифікаційну схему, яка дозволила поєднати розподілення факторів в єдину систему за наступними ознаками: характером та сферою впливу, рівнем і об’єктом впливу, ступенем деталізації та опосередкування, змістом та виміром, тривалістю та спрямованістю дії.

Розділ 3. Напрямки вдосконалення системи управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі.

У розділі пропонується приділяти увагу оцінці та виміру ефективності інноваційного підприємництва. Порівняння показників потенційної та фактичної ефективності дозволяє впливати на поточний стан науково-технологічного розвитку, встановлювати траєкторію, швидкість та напрями змін, виявляти вагомі чинники подальшого зростання, контролювати та корегувати нерегульовані процеси, розробляти прогнози та стратегічні плани інноваційної діяльності.

Щодо оцінки ефективності інновацій у зарубіжній практиці за методикою ЮНІДО використовуються показники: чистий дисконтований доход; внутрішня та проста норма прибутку; коефіцієнт фінансової автономності проекту, коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт результативності роботи (інтегральний показник). В розділі проведено аналіз показників та визначено доцільність використання кожного показника щодо інноваційних проектів у машинобудуванні.

Під потенційною ефективністю розглядається здатність системи у процесі функціонування продукувати певний економічний ефект, а практичне досягнення конкретного ефекту визначає фактичну ефективність. Функціонування економічної системи завжди супроводжується розривом між потенційною та фактичною ефективністю, що свідчить про дію стримувальних чинників протягом часу. Щодо врахування тимчасових параметрів пропонується використовувати коефіцієнт ефективності за фактором часу.

Розрахунок показників потенційної ефективності інноваційної діяльності пропонується проводити для прийняття науково обґрунтованих оптимальних рішень щодо майбутнього стратегічного розвитку підприємства, відбору інноваційних проектів щодо подальшої їх розробки та реалізації, прогнозування залучення зовнішніх та перерозподілу внутрішніх інвестицій. Обчислення показників фактичної ефективності інноваційної діяльності пропонується для виявлення реальних напрямів змін інноваційного потенціалу підприємства, оцінки ступеню впливу результатів інноваційної діяльності на ефективність діяльності підприємства в цілому та результатів реалізації інноваційних проектів зокрема. У процесі порівняння потенційної та фактичної ефективності визначаються резерви та ресурси підприємства щодо більш ефективного їх використання.

Підвищення ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств в умовах трансформації економіки можливе на підставі моделювання системи управління інноваційним підприємництвом за допомогою кластерного аналізу. Під кластером розглядається група підприємств та організацій галузі, які приймають участь у реалізації інноваційного процесу, сконцентрованих на певній території та визначеному періоді.

Формування кластерів призводить до подолання відособлення підприємств та зосередження зусиль і ресурсів на загальних проблемах регіону. Кластер конкурентноспроможних галузей стає чимось більшим, ніж проста сума окремих його частин, він має тенденцію до постійного зростання. Процес зосередження нових та розвитку існуючих кластерів зростає за умов експортної орієнтації підприємств, збільшення ємності внутрішнього ринку та надходження інвестицій. В основі процесу створення кластерів лежить обмін інформацією з приводу потреб у техніці й технологіях між галузями, покупцями та постачальниками.

Щодо формування кластерів було досліджено 15 підприємств гірничошахтного машинобудування. Кластерний аналіз проведено за допомогою методу K-середніх. Підхід щодо моделювання системи управління інноваційним підприємництвом має на меті – агрегування підприємств машинобудівного комплексу у відповідності з характером інновацій у С-кластерів.

Дослідження полягає у визначенні натурального розшарування результатів спостерігань на чітко виражені кластери, що лежатимуть один від одного на певній відстані. Критерієм оптимальності моделі є мінімізація мінливості всередині кластерів (rij min) та максимізація мінливості між кластерами (Rij max).

Параметрами визначення кластерів в моделі обрано: щільність об’єктів в ознаковому гіперпросторі; обсяг, який займає кластер; зв'язаність елементів усередині кластеру; відстань між кластерами у порівнянні з їх діаметрами.

Щодо виміру ступеня близькості або схожості було використано статистичний коефіцієнт зв’язку – звичайну евклідову відстань.

Унаслідок проведеного кластерного аналізу кількома варіантами на основі підбору низки параметрів вихідна сукупність об'єктів була розподілена після двох ітерацій на 4 кластери.

До першого кластеру увійшли п‘ять підприємств (n1 = 5): ВАТ “Донецькгірмаш”, ВАТ “Ясинуватський машзавод”, ВАТ “Старокраматорський машзавод”, ВАТ “Петровський машзавод”, Державне підприємство “Петровський завод вугільного машинобудування”. Цей кластер характеризується високим рівнем сприяння впровадженню нових технологічних процесів (74,00). Перші чотири заводи віддалені один від одного приблизно на однаковій відстані (евклідова відстань 3,33…3,56), це наймінімальніше значення у наведеному експерименті.

У другому - два підприємства (n2 = 2): ВАТ “Донецький ЕРМЗ” і ТОВ “Белмак”. Кластер характеризується середнім рівнем до патентних інновацій (33,00), який спроможний забезпечити науково-технічний потенціал, але цей кластер має найнижчий рівень до впровадження нових технологічних процесів (3,00).

До третього увійшли п‘ять підприємств (n3 = 5): АТ “НКМЗ”, ВАТ “Рутченківський завод “Гірмаш”, ВАТ “Донецький завод гірничорятувальної апаратури”, ВАТ “Новогорлівський машзавод”, ТОВ “Каскад”. Цей кластер відрізняється найвищим рівнем сприяння патентним інноваціям (64,00) та впровадженням нових технологічних процесів (59,00).

Четвертий кластер представлено трьома підприємствами (n4 = 3): ВАТ “Азов”, ВАТ “Дружківський машинобудівний завод”, ВАТ “Буран”, для нього характерний середній рівень сприяння до патентних інновацій (27,00), та високий рівень впровадження нових технологічних процесів (61,33). Цей кластер має максимальне значення евклідової відстані, ніж перші три.

Матриця (R) відстаней між центрами чотирьох кластерів (табл. 2) характеризує чітку віддаленість кластерів один від одного. У наведеній моделі щільність об’єктів у визначеному гіперпросторі є найвищою в кластерах С1 та С3, де сконцентровано по п‘ять об’єктів, менш щільними є кластери С2 та С4. Ступінь розсіювання об’єктів у просторі відносно центра кластеру характеризується величиною дисперсії. За цією властивістю більш однорідними є кластери С1 та С3.

Таблиця 2

Матриця (R) відстаней між центрами кластерів

№ кластеру | 1 |

2 | 3 | 4

1 | 0 | 34,87 | 28,73 | 44,47

2 | 34,87 | 0 | 28,87 | 50,15

3 | 28,73 | 28,87 | 0 | 45,91

4 | 44,47 | 50,15 | 45,91 | 0

Відносно підприємств кожного кластеру у роботі запропоновані рекомендації щодо вдосконалення системи управління. Механізм дії моделі зображено на рис. 1.

Наведена модель формує “зону зростання” для підприємств машинобудівного комплексу та відповідно інших галузей регіону, стає засобом підвищення ефективності виробництва за рахунок зростання конкурентоспроможності підприємств машинобудівного комплексу на внутрішньому та зовнішньому ринках, ефективного та раціонального перерозподілу і використання капіталу в умовах обмеженості оборотних коштів та низької інвестиційної активності.

Застосування наведеної моделі системи управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі дає можливість:

формувати гнучкі цілі та стратегії розвитку підприємств на основі економіко-статистичного моделювання;

виявляти конкурентноспроможні підприємства за характером інновацій;

налагоджувати якісні комунікацій між учасниками інноваційного процесу;

приймати стратегічні рішення щодо подальшої реструктуризації підприємства, залучення інвестицій, диверсифікації;

прогнозувати та оцінювати ефективність інноваційної діяльності підприємства.

Механізм управління за кластерною моделлю охоплює весь цикл “ідея-ринок” за рахунок включення до кластерів численних установ, організацій, підприємств, які відіграють важливу роль у процесі розробки і впровадження нововведень, таких як дослідні установи, вищі навчальні заклади, органи стандартизації, торгово-промислові палати тощо, залучення до інноваційної діяльності нових учасників ринку.

Щодо підвищення ефективності діяльності підприємствами машинобудівного комплексу застосовується змішана маркетингова діяльність, орієнтована як на новий продукт, так і на споживача, тобто інтегрований маркетинг. Підкреслено, що стратегія інтегрованого маркетингу на ринку товарів виробничого призначення підштовхує до пошуку найбільш ефективного поєднання традиційної і нової продукції, є підставою для ухвалення рішення про розширення або скорочення обсягів виробництва, модернізації продукції або зняття її з виробництва, сприяє розробці та впровадженню планів розвитку підприємства.

Нині спостерігається стабільна тенденція кожного підприємства формувати власний портфель замовлень із чіткою орієнтацією на потреби споживачів. Розробка та впровадження нової продукції для підприємства грає життєво важливу роль у досягненні успіху на ринку, тому створення та опанування нових технологій, технічне переоснащення виробництва завжди повинні бути націлені на формування високої цінності для клієнта, одночасно забезпечуючи конкурентні переваги підприємству на ринку машинобудівної продукції.

Стратегія інтегрованого маркетингу реалізується через такі етапи: дослідження й розробка продукту, залучення та завоювання споживачів, формування нових потреб, виробництва продукції і організацію технічного обслуговування. Основними завданнями стратегії інтегрованого маркетингу на підприємствах машинобудівного комплексу є: виявлення ранніх ознак технологічного старіння продукції та альтернативних шляхів оновлення виробництва; визначення зміни попиту відносно фаз життєвого циклу товару з метою перегляду подальшої стратегії в умовах, що склалися.

У роботі підкреслено, що на життєвий цикл продукту впливають тенденції науково-технологічного розвитку, тому основним критерієм оцінки ефективності певної системи необхідно вважати тривалість її життєвого циклу, протягом якого вона досягає максимальної системної цінності. Вдосконалення механізму управління маркетингової діяльності пропонуються за допомогою критеріїв щодо прийняття подальших стратегічних й тактичних рішень для кожної із фаз ЖЦТ, які допомагають уникнути зайвих кроків при впровадженні нового продукту у виробництво та його реалізації.

Реалізація стратегії інтегрованого маркетингу припускає визначення перспективної ефективності виробництва і збуту шляхом розробки програми маркетингу, яка приводить ресурсні можливості підприємства в найкращу відповідність з потребами ринку, сформованими в результаті цілеспрямованих дій. У роботі запропоновано контурну програму маркетингу для машинобудівного підприємства.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі узагальнено теоретичні та методичні положення, розроблено практичні рекомендації з питання управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі для підвищення ефективності використання ресурсів та посилення конкурентоспроможності промислових підприємств на основі науково-технологічних досягнень. Основні висновки, які виникли із наукового дослідження та узагальнення результатів, полягають у наступному:

1. У роботі інноваційне підприємництво розглядається як система соціально-економічних і науково-технічних функцій розвитку інноваційно-спрямованих підприємств та організацій, що заснована на взаємодії традиційних та нових факторів господарської діяльності, із метою підвищення конкурентоспроможності. Розгляд функцій інноваційних структур та організаційно-економічних категорій інноваційного процесу дозволили поглибити визначення сутності інноваційного підприємництва.

2. Охарактеризовано теоретичні положення ролі інноваційного підприємництва в системі соціально-економічних відносин, дію інноваційно-інвестиційного механізму в реалізації стратегії конкурентоспроможності.

3. Визначено складність інноваційного процесу у машинобудуванні, підкреслено роль кожного етапу, які відрізняються масштабами діяльності, обсягом інвестицій, ресурсомісткістю та результатами. Скороченню терміну реалізації інноваційних процесів сприятиме розвиток інфраструктури ринку, яка надає змогу становленню системи комерціалізації інноваційних продуктів, вдосконаленню механізму трансферу технологій, залученню інвестицій в інноваційну діяльність, які дадуть змогу підвищити ефективність використання науково-технічних досягнень.

4. На основі анкетного опитування й обробки матеріалів за допомогою факторного аналізу було встановлено та систематизовано основні фактори, які впливають на розвиток інноваційного підприємництва у машинобудівному комплексі та розроблено їх багаторівневу класифікацію.

5. Факторний аналіз, проведений у роботі показав, що управління інноваційним підприємництвом у машинобудуванні необхідно направити в першу чергу на: скорочення терміну окупності проектів, зменшення ступеню ризику, пошук джерел фінансування, визначення обсягу та стану попиту, підвищення кваліфікації персоналу та рівня матеріально-технічної бази підприємств та науково-дослідних організацій.

6. Запропоновано методику виміру та оцінки рівня інноваційної активності промислових підприємств, яка передбачає розрахунок інтегрального показника. Інтегральний показник враховує: впровадження нових або вдосконалених продуктів та нових або вдосконалених технологічних процесів, виконання досліджень та розробок; придбання патентних та безпатентних ліцензій, опанування нових видів продукції, участь структурних підрозділів в реалізації інноваційних процесів.

7. Проаналізовано характер розбіжності показників потенційної та фактичної ефективності, порівняння яких стає можливим за умов використання коефіцієнту ефективності за фактором часу.

8. Розроблено модель системи управління інноваційного підприємництва на основі кластерного аналізу з урахуванням концентрації підприємств машинобудування та обґрунтовано механізм її дії.

9. Запропоновано етапи формування стратегії інтегрованого маркетингу на ринку товарів виробничого призначення: дослідження і розробка продукту, залучення та завоювання споживачів, формування нових потреб, виробництво продукції та її обслуговування. Визначено критерії щодо прийняття рішень для кожної із фаз ЖЦТ, які допомагають запобігти зайвих кроків при впровадженні нового продукту. Розроблено контурну програму маркетингу для машинобудівного підприємства.

СПИСОК ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шелегеда Б.Г., Ткаченко О.Г., Костенко Н.В. Пути улучшения инвестиционного климата в регионе // Проблемы развития ВЭС и прив-лечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. тр. Донецкого государственного университета. – Донецк: ДонГУ, 2000. – С. 39-41.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано шляхи залучення прямих іноземних інвестицій в інноваційну діяльність машинобудівних підприємств.

2. Костенко Н.В. Інноваційне підприємництво в системі соціально-економічних відносин // Вісник Східноукраїнського державного університету. – 2000. - № 6. - С. 159-163.

3. Шелегеда Б.Г., Ткаченко О.Г., Костенко Н.В. Кластерна модель регіонального розвитку інноваційного підприємництва в умовах міжнародної економічної інтеграції // Проблемы развития ВЭС и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. Сб. науч. тр. Донецкого государственного университета. – Донецк: ДонГУ, 2001. – С. 83-86.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано механізм дії кластерної моделі інноваційного підприємництва у машинобудівному комплексі на діяльність підприємств інших галузей Донецької області.

4. Шелегеда Б.Г., Костенко Н.В. Моделювання системи управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі Донецької області // Схід. – 2001. – № 5. – С. 39-42.

Особистий внесок здобувача: проведено моделювання системи управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі за допомогою кластерного аналізу.

5. Костенко Н.В. Стратегія інтегрованого маркетингу інноваційного під-приємництва на ринку товарів виробничого призначення // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наук. пр. Дніпропетровського національного університету. Випуск 93. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 91-95.

6. Гончаров В.Н., Шелегеда Б.Г., Ткаченко Е.Г., Костенко Н.В. Стратегия инновационного предпринимателства в Донецком регионе // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. пр. Східноукраїнського національного університету. Вип. 5. – Луганськ: СНУ, 2001. – С. 169-174.

Особистий внесок здобувача: охарактеризовано логічну послідовність напрямів обґрунтування стратегії інноваційного підприємництва.

7. Костенко Н.В. Проблеми становлення підприємництва в Донецькому регіоні // Проблеми та перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації: Економічний вісник Національної гірничої академії України. – Дніпропетровськ: НГАУ, 1999. – С. 222-225.

8. Шелегеда Б.Г., Костенко Н.В. Правові проблеми становлення інноваційного підприємництва // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. ст. Донецького інституту внутрішніх справ. Вип. 1. – Донецьк: ДІВС, 2000. – С. 92-97.

Особистий внесок здобувача: проаналізовано стан правового регулювання інноваційної діяльності в Україні.

9. Шелегеда Б.Г., Костенко Н.В. Тенденції розвитку інноваційного підприємництва // Вісник Приазовського державного технічного університету. – 2000. – № 10. – С. 301-304.

Особистий внесок здобувача: визначено тенденції щодо використання інноваційного потенціалу у Донецькому регіоні та запропоновано заходи щодо його ефективного функціонування.

10. Шелегеда Б.Г., Костенко Н.В. Інноваційна активність: показники виміру // Вісник Приазовського державного технічного університету. – 2001. – № 11. – С. 316-320.

Особистий внесок здобувача: охарактеризовано стан інноваційної активності в Україні й визначено її роль у процесі соціально-економічних та науково-технічних перетворень. Проаналізовано систему показників щодо оцінки інноваційної активності на рівні підприємства.

11. Костенко Н.В. Инновационный аспект устойчивого развития предпринимательства // Матеріали міжн. наук. конф. “Проблеми теорії і практики становлення соціально-орієнтованої ринкової економіки”. – Харків: ХДАДТУ, 1999. – С. 237-238.

12. Шелегеда Б.Г., Ткаченко О.Г., Костенко Н.В. Кластерна модель регіонального розвитку як інноваційна стратегія соціального партнерства
// Зб. міжн. наук.-прак. конф. “Соціальні пріоритети ринку праці в умовах структурної модернізації економіки”. – Київ: Рада по вивченню продуктивних сил НАН України, 2000. – С. 359-364.

Особистий внесок здобувача: обґрунтовано вплив інноваційного підприємництва на систему соціального забезпечення.

АНОТАЦІЯ

Костенко Н.В. Управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового степеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент і маркетинг. –Східноукраїнський національний університет Міністерства освіти і науки України, Луганськ, 2002.

Дисертація присвячена актуальним питанням управління інноваційним підприємництвом у машинобудівному комплексі з метою підвищення інноваційної активності, ефективного використання ресурсів та посилення конкурентоспроможності промислових підприємств на ринку товарів виробничого призначення. Визначено взаємозв’язок складових інноваційного процесу та наведено їх характеристику. Обґрунтовано роль інноваційно-інвестиційного механізму в системі соціально-економічних відносин.

Запропоновано методику виміру рівня інноваційної активності. На основі проведеного факторного аналізу встановлені та систематизовані фактори, які впливають на розвиток інноваційного підприємництва у машинобудівному комплексі, розроблено їх багаторівневу класифікацію. Проаналізовано показники потенційної та фактичної ефективності. Розроблено модель системи управління інноваційним підприємництвом на основі кластерного аналізу. Сформовано стратегію інтегрованого маркетингу на ринку товарів виробничого призначення.

Ключові слова: інноваційне підприємництво, машинобудівний комплекс, система управління, інноваційна активність, економічні методи, ефективність, кластерний аналіз, модель.

АННОТАЦИЯ

Костенко Н.В. Управление инновационным предпринимательством в машиностроительном комплексе. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. – Восточноукраинский национальний университет Министерства образования и науки Украины, Луганск, 2002.

Исследованы и обобщены теоретические и методические положения по вопросам управления инновационным предпринимательством в машиностроительном комплексе с целью эффективного использования ресурсов и усиления конкурентоспособности промышленных предприятий на рынке товаров производственного назначения.

Рассмотрены направления инновационной деятельности малых и крупных предприятий, определены формы их взаимодействия в реализации инновационных процессов. Описаны различные виды инновационного предпринимательства с характеристикой машиностроительных предприятий инновационной направленности.

Инновационное предпринимательство рассматривается как система социально-экономических и научно-технических функций развития инновационно-активных предприятий и организаций, основанная на взаимодействии традиционных и новых факторов производства, с целью повышения конкурентоспособности.

Охарактеризована роль инновационно-инвестиционного механизма в системе социально-экономических отношений. Охарактеризованы формы регулирования инновационной деятельности. Определена взаимосвязь и приведена характеристика составляющих инновационного процесса: идея, инновация, нововведение, инновационный продукт, инновационный потенциал, проект и программа. Проанализированы централизованная, корпоративная и отраслевая модели инновационных процессов. Инновационный процесс определяется как форма реализации научно-технических преобразований субъектами социально-экономических отношений, основанных на новых знаниях, накопленном опыте и прогрессивных стратегиях развития с целью повышения эффективности на всех уровнях хозяйствования.

Предложена методика измерения уровня инновационной активности, которая слагается из следующих блоков: оценка условий инновационной деятельности, оценка абсолютных и относительных показателей, оценка интегрального показателя.

С помощью факторного анализа установлены и систематизированы факторы, влияющие на развитие инновационного предпринимательства в машиностроительном комплексе, разработана их многоуровневая классификация на основе признаков по: характеру и сфере влияния, уровню и объекту влияния, степени детализации и опосредования, продолжительности и направленности действий, содержанию и измерению.

Отмечена необходимость проведения оценки потенциальной и фактической эффективности инновационной деятельности и их сопоставления с помощью коэффициента эффективности по фактору времени.

Разработана модель системы управления инновационным предпринимательством на основе кластерного анализа с учетом концентрации предприятий машиностроительного комплекса. Модель построена с помощью исследования 15 предприятий горно-шахтного машиностроения. В результате проведенного эксперимента предприятия были сгруппированы в четыре кластера. Механизм действия представленной модели формирует “зону роста” для предприятий машиностроительного комплекса и взаимосвязанных с ним отраслей, повышая эффективность производства за счет рационального использования ресурсов, привлечения инвестиций, вовлечения в инновационную деятельность новых участников, установления эффективных маркетинговых коммуникаций.

Сформирована стратегия интегрированного маркетинга на рынке товаров производственного назначения, предусматривающая реализацию следующих этапов: исследование и разработка продукта, привлечение и завоевание потребителя, формирование новых потребностей, производство продукции и организация технического обслуживания.

Для совершенствования механизма управления маркетинговой деятельностью предложены критерии принятия решений по каждой фазе жизненного цикла продукта. Разработана контурная программа интегрированного маркетинга для машиностроительного предприятия, которая способствует оптимизации инновационного цикла.

Ключевые слова: инновационное предпринимательство, машиностроительный комплекс, система управления, экономические методы, инновационная активность, эффективность, кластерный анализ, модель.

ANNOTATION

Kostenko N.V. Management innovation by business in a machine-building complex. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific