Київський національний університет

імені Тараса Шевченка

911.3:338.43 (477.5)

Коропатник Тетяна Василівна

Територіальна організація агроресурсного потенціалу Чернігівсьої області

11.00.02 - соціальна та економічна географія

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня

Кандидата географічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі економічної і соціальної географії

Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник- доктор економічних наук, професор

Олійник Ярослав Богданович

Київський національний університет імені Тараса

Шевченка, декан географічного факультету, завідувач

кафедри економічної і соціальної географії

Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор

Дудник Іван Миколайович

Полтавський університет споживчої кооперації, завідувач

кафедри загальноекономічних дисциплін

кандидат географічних наук,

Лісовський Сергій Антонович

Інститут географії НАН України,

старший науковий співробітник відділу суспільно-

географічних досліджень

Провідна установа: Рада по вивченню продуктивних сил України

НАН України, відділ регіональних проблем розвитку і

розміщення харчової і переробної промисловості.

Захист відбудеться " 28" січня 2002 р. о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001. 07 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 03022, м. Київ, вул.

Васильківська,90,географічний факультет,ауд. 212.

Із дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного

університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033,м. Київ, вул. Володимирська,58.

Автореферат розісланий "27" грудня 2001 р.

Вчений секретар

Спеціалізованої ченої ради

Доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В період переходу суспільства до нових економічних відносин проблема підвищення ефективності функціонування АПК, зокрема сфери сільськогосподарського виробництва, як в Україні, так і Чернігівській області, суттєво загострилась. Економічна криза вразила всі галузі АПК, але особливо загрозливим є скорочення та зниження ефективності продуктивних сил сільського господарства: земельних і трудових ресурсів, основних та оборотних фондів тощо. Необхідною умовою для розвитку сільськогосподарського виробництва є наявність певної величини агроресурсного потенціалу (АРП), а рушійним чинником для нього виступає максимально можлива реалізація функцій його складових. Вихід сільського господарства області із кризи і подальший його розвиток можливий при вирішенні питань структурного характеру, зокрема оптимізації структури сукуп-ності елементів агроресурсного потенціалу відповідно до умов зміни способу виробництва і його цілісності у сільськогосподарському виробництві. У зв'язку з цим проблема формування раціонального АРП, високоефективного його використання належить до числа надзвичайно актуальних як у науковому, так і особливо практичному плані. Ефективне розв'язання цієї проблеми в обласному агропромисловому комплексі є пріоритетним соціально-економічним та науково - технічним завданням, оскільки йдеться про найбільш життєво важливу діяльність суспільства, пов'язану з виробництвом аграрної сировини і продовольства.

Актуальним є вивчення всіх наявних ресурсів, які використовуються у сільському господарстві, їх потенційного впливу на результати господарювання в умовах зміни форм власності і організації виробництва, а також оцінка структурних змін, що відбуваються, та чинників, що їх викликають. Особливого значення набуває питання вивчення і оцінки земельноресурсного, працересурсного, виробничого, інвестиційно-кредитного та водно-кліматичного потенціалів в межах адміністра-тивної області, бо саме на цьому рівні розв'язуються питання прогнозування, управління і використання АРП.

Агроресурсний потенціал області залежить від забезпеченості районів земельними, трудовими і матеріальними ресурсами, які впливають на зміни його рівня і структури. В результаті цих змін склалась значна диференціація районів області за величиною ресурсного потенціалу. Тому і виникає потреба у вивченні територіальних відмін АРП в цілому та його складових зокрема.

Характеристика територіальної структури АРП районів області необхідна також для визначення динаміки самого потенціалу і його віддачі, виявлення відмінностей величини ресурсного потенціалу на одиницю площі земельних угідь і його віддачі, встановлення тенденцій зміни забезпеченості господарств окремими видами ресурсів і їх впливу на динаміку потенціалу сільськогосподарського виробництва. Дослідження територіальної організації АРП в період формування ринкових відносин набуває актуальності ще й тому, що вимагають теоретичного обгрунтування концепції інтегрального АРП для створення умов господарювання підприємств різних суспільно-економічних типів в умовах переходу сільського господарства від централізованої планово-директивної моделі управління до управління на основі ринкових регуляторів і механізмів.

Ряд аспектів теоретико-методичних основ дослідження АРП висвітлено в працях економіко-географів та економістів А. Г. Андрійчука, Г. В. Балабанова, П. П. Борщевського, П. Ф. Веденічева, В. Ф. Горянського, Р. А. Івануха, М. Г. Ігна-тенка, І. І. Лукінова, В. П. Нагірної, Я. Б. Олійника, М. М. Паламарчука, Б. І. Пасха-вера, М. Д. Пістуна, В. П. Руденка, П. Т. Саблука, А. В. Степаненка, П. Г. Шищен-ка, А. Є. Юзефовича, В. М. Трегобчука та інших.

Проте економісти-аграрники стосовно структурних елементів АРП вивчають систему переважно соціально-економічних та організаційно-економічних відносин і зовсім мало звертають уваги на вивчення територіальних, які проявляються як на рівні країни, так і на рівні регіону. Саме територіальна пов'язаність АРП зумовлює його районні та індивідуальні ознаки, надає йому властивостей системного утворення, певного цілого, що має теоретичне і практичне значення.

Велике значення сільського господарства в економіці Чернігівської області викликало необхідність суспільно-географічного дослідження його агроресурсного потенціалу (зокрема, оцінки впливу нових чинників на розвиток і розміщення АРП, посилення їх соціальних та екологічних аспектів в умовах нової ринкової моделі господарювання), визначило актуальність вивчення проблем структурних та територіальних зрушень в складі потенціалу та зумовило вибір теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження, проведені автором, безпосередньо пов'язані з науково-дослідними роботами Чернігівського державного інституту економіки і управління, які проводяться на факультеті аграрного менеджменту з проблем " Удосконалення економічного механізму регулювання земельних відносин в умовах формування багатоукладної аграрної економіки" (номер державної реєстрації - I . 2. 29. 07. 02.) та з роботами кафедри економічної теорії ЧДІЕУ " Формування ринкової інфраструктури в умовах становлення ринкового механізму господарств: регіональні аспекти." (номер державної реєстрації - I I . 2. 29. 02.)

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є теоретико - методичне обгрунтування сутності і структури агроресурсного потенціалу адміністративної області та розробка напрямків його раціонального використання. Досягнення поставленої мети обумовило вирішення таких завдань: поглиблення сутності АРП та виявлення його особливостей, розробка методичних основ дослідження агроресурсного потенціалу області, виявлення чинників формування агроресурсного потенціалу Чернігівської області в сучасних умовах реформування економіки, вивчення сучасного стану агроресурсного потенціалу Чернігівської області та аналіз його компонентної структури, виявлення особливостей територіальної організації АРП Чернігівської області, обгрунтування напрямків раціонального використання АРП Чернігівської області на перспективу.

Об'єктом дослідження є агроресурсний потенціал, що вивчається у просторово-часовому вимірі та взаємодії його елементів.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти структури і територіальної організації АРП.

Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційного дослідження є теорія агропромислового комплексоутворення, зокрема, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, а також законодавчі акти, які регламентують розвиток АПК, зокрема прийняття Земельного Кодексу України та указів Президента України щодо реалізації аграрної реформи.

Для вирішення поставлених завдань використовувались такі методи: системно - структурний аналіз, порівняльно-географічний, статистичних групувань, агро-ресурсного районування - для аналізу динаміки структурних змін в АРП, встановлення територіальних відмінностей та дослідження функціональної структу-ри; економіко-математичний - для економічної оцінки ефективності АРП та його складових, визначення середніх показників; картографічний - для виявлення міжкомпонентних зв'язків АРП території; моделювання - для створення моделей АРП; абстрактно-логічний - для обгрунтування висновків та інші.

Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих результатів, які отримані в дисертації і відзначаються новизною, відносяться наступні: поглиблена сутність АРП адміністративної області; обгрунтовані науково-мето-дичні підходи до вивчення компонентів АРП; виявлена система чинників формування АРП області в умовах трансформації економіки; виявлена компонентна структура АРП Чернігівської області; визначене поняття функціонально-територіальної структури АРП та вперше здійснено районування агроресурсного потенціалу Чернігівської області за величиною, щільністю, структурою, рівнем сільськогосподарської інтенсивності використання природно-ресурсного потенціалу; визначено вплив величини інтегрального АРП і його структури на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва Чернігівської області; запропо-новані конкретні пропозиції щодо раціонального використання АРП області в ринкових умовах; створено модель організаційно-управлінської структури АРП області та розроблено пропозиції щодо удосконалення управління агроресурсним потенціалом; розроблено серію карт, які розкривають зміст АРП Чернігівської області і можуть використовуватись для потреб управління, а також для забезпечення навчального процесу.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження є методично-практичною основою оцінки рівня розвитку та ступеня оптимальності територіальної організації АРП області. Науково-теоретичні положення дисертації можуть бути використані для удосконалення процесу прогнозування і територіального планування на рівні області, в дослідженнях інших регіонів України. Результати порайонного аналізу АРП і його віддачі можуть бути використані для розробки заходів з подальшого нарощування даного потенціалу області і обгрунтування його перспективної віддачі. Конкретні рекомендації прикладного характеру щодо удосконалення структури АРП у межах природно- господарських зон області, розрахунки, картографічні моделі передані головному управлінню сільського господарства та продовольства Чернігівської облдержадміністрації для практичного використання.

Матеріали дисертації використовуються також в навчальному процесі факультету аграрного менеджменту ЧДІЕУ при викладанні курсів: " Розміщення продуктивних сил", " Регіональна економіка " та " Економіка АПК".

Особистий внесок здобувача. Дисертантом поглиблене поняття "агроресурсний потенціал території", обгрунтовано теоретико-методичні основи дослідження АРП обласного регіону та його складових, встановлено територіальні відмінності в розвитку АРП на основі районування досліджуваної території, подані пропозиції з розвитку АРП в районах області. Висвітлені в дисертації положення та висновки належать особисто автору і є його внеском у розвиток теорії і практики суспільної географії.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження дисертаційної роботи доповідалися на наукових конференціях: " Географічна наука та освіта в Україні " (Київ, 2000); міжнародній конференції " Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України " ( Київ, 2001); науково-методичному семінарі " Концепція базової географічної освіти у вищій школі і нові методи викладання" (Київ, 2001); професорсько-викладацького складу ЧДІЕУ (Чернігів, 1996-2001 р.р.) та інших навчальних закладів м. Чернігова з проблеми: " Жінки Чернігівщини: історія і сучасність" (Чернігів, 1997).

Публікації. Основні положення дисертації викладені в 9 статтях і 2 тезах доповідей загальним обсягом 3,4 умовних друкованих аркушів, з них 3 статті у наукових фахових виданнях, де дисертант є одноосібним автором.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків загальним обсягом 148 сторінок машинописного тексту; списку використаної літератури (185 найменувань) та 49 додатків. Робота включає 6 таблиць, ілюстрована 34 рисунками в т. ч. 18 картосхемами. Загальний обсяг роботи 239 сторінок.

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання дослідження, ідеї наукової новизни, відзначено практичну цінність одержаних результатів.

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи дослідження агроресурсного потенціалу обласного регіону" поглиблено поняття "АРП" та "територіальна організація АРП", обгрунтовано територіальність АРП, виявлено чинники формування, розроблено методичні основи аналізу та оцінки ефективності використання агроресурсного потенціалу.

АРП-система, що є територіальним поєднанням взаємодіючих компонентів (підсистем): природного, працересурсного, виробничого, водоресурсного та інвестиційно-кредитного, які створюють відповідну базу для сільськогосподарсько-го виробництва. Їй притаманний ряд властивостей: цілісність, ієрархічність, динамічність. Територіальність є головною властивістю, що об'єднує компоненти АРП у цілісну систему. АРП має компонентну, територіальну та організаційно - управлінську структури. Компонентна структура АРП - це його склад, сукупність функціональних сфер та їх компонентів. Вона відбиває внутрішні співвідношення ресурсів, що склалися в регіоні в результаті розвитку природних процесів і впливу суспільно-географічних чинників. Головні складові АРП: земельні та трудові ресур-си, виробничі фонди. Центральне місце в АРП займають земельні ресурси, продуктивне використання яких залежить від природно-кліматичних умов, форм власності на землю та інвестицій. Виробничі фонди, обслуговуючи процес виробництва, мають різноцільове призначення і істотно відрізняються за своєю функціональною роллю. Трудові ресурси - основа працересурсного потенціалу АРП. Базою їх формування є працездатне населення, кількість якого визначає наявна демографічна ситуація. Кількісний і якісний склад трудових ресурсів в значній мірі визначає ефективність функціонування АРП регіону. Функціонально-територіальна структура АРП відбиває склад і співвідношення форм територіального зосередження АРП за їх комплексоутворюючою можливістю і участю в територіальному поділі аграрної праці. Взаємодія цих якостей визначає економічну продуктивність АРП та ефективність його використання. Функціонально-управлінська структура АРП - це ієрархічно впорядкована система органів управління, що організовує використання окремих його компонентів певної території. Вона територіально реалізує механізм прийняття управлінських рішень, від яких залежить ефективність використання АРП.

АРП формується під впливом як традиційних, так і нових суспільно-геогра-фічних (економіко-географічне положення, транспорт, демографічна ситуація, рівень соціального розвитку території, НТП, рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва, ринкова інфраструктура, кон'юнктура ринку), природних (рельєф, клімат, грунти) та екологічних чинників.

Територіальна організація АРП - це особливості розміщення форм територіаль-ної зосередженості сукупності компонентів АРП, в основі яких лежать технологічно- економічні та організаційні зв'язки, що сприяють більш раціональній спеціалізації і комплексності агропромислового виробництва. Основними формами територіальної організації АРП є агроресурсний район та підрайон. Агроресурсний район - це територіальне поєднання сукупності наявних компонентів АРП у межах певної частини природно-господарської зони, яке характеризується цілісністю і забезпечує відповідну спеціалізацію сільськогосподарського виробництва. Агроресурсний підрайон - частина території району, що характеризується більш однотипним поєднанням компонентів АРП і може мати незначне відхилення показників.

Визначити величину і структуру АРП можна за допомогою багатьох методич-них підходів. У дисертаційному дослідженні використана грошова оцінка АРП, в основі якої лежить принцип взаємозамінності ресурсів, що дозволяє знайти фондовий аналог одиниці трудових і природних ресурсів. Такий аналог дає можливість підсумовувати і співставляти всі аграрні ресурси в територіальному виразі.

У другому розділі дисертації " Оцінка чинників формування агроресурсного потенціалу Чернігівської області" подано характеристику суспільно-географічних, природних та екологічних чинників та визначено їх вплив на формування та територіальну організацію АРП. Визначальними в розвитку і розміщенні АРП є суспільно-географічні чинники, що опосередковують природно-географічні і під впливом яких часто формуються АРП, що дуже відрізняються від переважаючих в певних агроресурсних районах. ЕГП області вигідне, що обумовлено її прикордонним з Росією і Білорусією положенням, близькістю до столиці України - м. Києва, зручним транспортно-географічним положенням. Розміщення області в зонах мішаних лісів та лісостепу сприяє реалізації принципу зональності у розвитку сільського господарства. Серйозно ускладнює ЕГП області належність північно- західної її частини до району аварії на ЧАЕС. В області проживає 1285,8 тис. чол., в тому числі 526,9 тис. чол. сільського населення (41%). Демографічна ситуація в регіоні кризова: природне скорочення в області -12,2 ‰, в тому числі в сільській місцевості - 20,2 ‰; найбільше воно в Ріпкинському (-27‰), а найменше у Варвинському ( -16,6‰) районах. У віковій структурі населення висока частка пенсіонерів - 41,6 %, працездатне населення складає 42,6%, молодше працездатного - 15,8%. Найвища частка працездатного населення, що є базою формування праце-ресурсного потенціалу, в Чернігівському районі ( 52,2%), найменша - в Ріпкин-ському (35,3%). Сальдо міграції від'ємне (- 1,9 тис. чол.). Демографічне навантаження в сільській місцевості області -1420 чоловік ( 392 дітей та 1028 пенсіонерів).

Для системи розселення області, що впливає на специфіку розподілу елементів АРП та його територіальну організацію, характерна низька щільність населення, недостатньо розвинута система міських центрів, проте наявність обласного центру і середніх міст ( 15 міст і 30 смт) є важливою передумовою для функціонування АРП. Характерним є значне подрібнення мережі сільських поселень (1502), скорочення середньої людності сіл ( 346 чол.).

Реформування відносин власності (створено 676 формувань ринкового типу) вносить значні корективи в формування АРП області. НТП значно уповільнив темпи свого розвитку, що негативно відбилося на функціонуванні АРП області.

Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва області складає 2440 грн./га. Ринкова інфраструктура сільського господарства знаходиться в стадії формування. Практично завершене становлення обласної торгової біржі, працюють торгові доми, створюються закупівельні підприємства в громадах. На сьогодні конкурентоспроможними є тільки зернові культури, проте важливе місце на продовольчому ринку могли б зайняти картопля, льон, овочі та ефіроолійні культури, молочні та м'ясні продукти.

На формування АРП значний вплив мають природні чинники. Рельєф області - низовинна, подекуди хвиляста рівнина із загальним нахилом на південний захід сприяє сільськогосподарському виробництву. Кліматичні умови в області неоднорідні, тому виділяють два агрокліматичні райони: поліський (помірно-теплий та добре зволожений) і лісостеповий (теплий середньозволожений). Середньорічна кількість опадів по області - 565 мм; в період з сумами температур вище 10о - 320 мм. ГТК-1,27. Період із середньодобовими температурами вище 0о складає 240-260 днів. Сума додатніх температур повітря вище 10о змінюється від 2400 на пн. до 2650 на пд.; вище 15о - від 1735 на пн. до 2050 на пд.. Тривалість безморозного періоду-150-170 днів. Врахування місцевих агрокліматичних особливостей підвищує ефективність сільськогосподарського виробництва. Грунти є головним елементом природно-географічних умов, що визначають специфіку АРП. Основні їх різновиди: дерново-підзолисті та опідзолені, сірі, темно-сірі лісові та чорноземи опідзолені. Виявлено територіальні поєднання грунтів, рельєфу і способів їх використання у вигляді сільськогосподарських типів земель.

Екологічна ситуація в області досить напружена. Найбільш актуальна проблема - активація території, в зв'язку з чим потрібно виключити з сільськогосподарського землекористування значну кількість земель (Ріпкинський, Семенівський, Корюків-ський та Козелецький райони), гострою є проблема забруднення грунтових вод. Найвищий рівень забрудненості всіх природних компонентів спостерігається в Чернігівському районі, найчистішими є територія Ічнянського, Талалаївського та Щорського районів.

У третьому розділі " Компонентна структура агроресурсного потенціалу Чернігівської області" аналізуються особливості функціонування та структурні зміни в окремих складових АРП, їх розміщення та ефективність використання.

На території Чернігівської області сумарна величина АРП становить близько 17 млрд. грн. Провідним його компонентом є земельноресурсний потенціал. На нього припадає 33,4 % від величини АРП області. Вартість одного гектара сільгоспугідь складає 5,5 тис. грн.: найвища вона у Варвинському (7,7 тис. грн.), найменша у Корюківському (3 тис. грн.) районах. На одного мешканця області припадає 1,64 га сільгоспугідь і 1,05 га ріллі. За часткою сільськогосподарських угідь в земельно-ресурсному потенціалі райони області об'єднуються таким чином: (79,3 - 83,3%) - Бахмацький, Менський, Ніжинський та Талалаївський райони; (69,2-79,2%) - Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Носівський, Прилуцький, Срібнянський, Ічнянський та Куликівський райони; (59,1 - 69,1%) - Городнянський, Коропський, Сосницький та Чернігівський райони; (49 - 59%) - Козелецький, Корюківський, Нов-город-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський та Щорський райони. Це пов'язано із наявністю різних типів сільськогосподарських земель. Площа деградованих земель - 65,7 тис.га. Найвища продуктивність земельноресурсного потенціалу у Бобровиць-кому, найнижча - у Щорському районах.

Частка працересурсного потенціалу в інтегральному АРП 33,3%. За праце-забезпеченістю виділено наступні рівні розвитку, чол./1000 га: низький (30-39)- Городнянський, Козелецький, Прилуцький, Ріпкинський та Щорський райони; нижчий середнього (39,1-48,1) Бобровицький, Ічнянський, Корюківський, Куликів-ський, Ніжинський, Новгород-Сіверський та Семенівський райони; середній (48,2 - 57,2) - Борзнянський, Менський, Носівський, Сосницький, Срібнянський, Талалаїв-ський та Чернігівський райони; високий (57,3 - 66,3) - Бахмацький, Варвинський та Коропський райони. Така диференціація зумовлена неоднаковим рівнем інтенсивності сільськогосподарського виробництва та соціально-економічними змінами в аграрному секторі. Більш повно потенціал використовується в тваринництві (57,3%). Рівень безробіття в сільській місцевості області - 3,28%. Міграційні втрати аграрного населення порівняно з 1990 роком скоротились, що пояснюється демографічним виснаженням. Спостерігається трансформація соціальної структури селян.

Вартість виробничого потенціалу - 5,2 млрд. грн.. Частка його в АРП -33,3%. В структурі ОВФ велика частка пасивної частини, коефіцієнт їх оновлення - 0,4%, а вибуття - 2,3%. На 100 грн. ОВФ завдано збитків на суму 4,4 грн.. За показником фондозабезпеченості виділено наступні рівні розвитку, тис. грн./га: високий (понад 3) - Варвинський, Менський та Чернігівський райони; вище середнього (2,7 - 3,0 ) - Борзнянський та Носівський райони; середній (2,3 - 2,6) - Бахмацький, Бобровиць-кий, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Ніжинський, Прилуцький, Сосницький, Срібнянський та Талалаївський райони; низький (1,9-2,2) - Городнянський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський та Семенів-ський райони. Ці територіальні відмінності пов'язані зі спеціалізацією сільськогосподарських підприємств та різною величиною виробничого потенціалу.

На сільськогосподарське водопостачання витрачається 15,75 млн.м3 води, спостерігається його зменшення (не обводнюються пасовища, практично припинилося зрошення). Територіальні відмінності у витратах водних ресурсів, що припадають на один гектар сільгоспугідь змінюються від 3,8 м3 ( Щорський ) до 15,7 м3 ( Варвинський) райони.

Величина капітальних вкладень внутрішніх інвестицій в сільське господарство Чернігівської області складає лише 12 млн. грн.; величина іноземних інвестицій - 0,1 млн.дол. США, що свідчить про незадовільний стан інвестиційного процесу. Більш ефективно використовуються капіталовкладення у Прилуцькому, менш - у Новгород- Сіверському районах.

В четвертому розділі "Територіальна організація агроресурсного потенціалу Чернігівської області" визначено величину та структуру АРП в розрізі адміністра-тивних районів (рис.1); здійснено районування АРП регіону за величиною, щільністю, рівнем інтенсивності сільськогосподарського виробництва, проаналізо-вано особливості організаційно-управлінської структури АРП та обгрунтовано пропозиції щодо його раціонального використання; визначена ефективність вико-ристання АРП як в області ( 56,6 грн./ 1000 грн. потенціалу), так і по районах. Рангова кореляція АРП з урожайністю зернових та цукрових буряків - 0,57 та 0,62.

_

Коефіцієнти кореляції з урожайністю картоплі, льоноволокна, овочів від'ємні (- 0,28, - 0,14, - 0,42 відповідно). В основу раціонального використання агроресурсного потенціалу покладено еколого-економічну концепцію ефективного і сталого розвитку АПК.

В територіальній структурі виділено такі її елементи, як агроресурсні райони та підрайони. Виділені 3 агроресурсні райони: Північний, Центральний та Південний. (рис.2) Північний район охоплює господарства 12 адміністративних районів: Ріпкинський, Городнянський, Щорський, Семенівський, Козелецький, Корюків-ський, Коропський, Куликівський, Менський, Новгород-Сіверський, Сосницький та Чернігівський. Величина АРП складає 8372,8 млн. грн. (49,5 % від обласного) і змінюється від 396,8 млн. грн. в Щорському до 1380,1 млн. грн. в Чернігівському районах. Середня щільність АРП-7296,5 грн./га сільгоспугідь. Структура інтегрального АРП: 33,5% - земельні ресурси, 33, 3 % - виробничі фонди, 33,2 % - працересурсний потенціал. Рівень інтенсивності сільськогосподарського вироб-ництва агроресурсного району - 2226 грн./ га. В межах району спостерігаються відмінності у величині та структурі АРП, що стало основою виділення агроресурс-них підрайонів: Менсько-Чернігівський, Козелецько-Куликівський, Городнянсько- Ріпкинський, Корюківсько-Семенівсько-Щорський, Коропсько-Новгород-Сіверсько - Сосницький. Потенціал Північного агроресурсного району забезпечує розвиток молочно-м'ясного скотарства і свинарства, льонарства, картоплярства і зернового господарства.

Центральний район об'єднує шість адміністративних районів: Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Ічнянський, Ніжинський та Носівський. Величина АРП становить 5890,7 млн. грн. (34,8 % від обласного.) Щільність потенціалу складає 8624,7 грн./га. Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва - 2503 грн./га. В межах району за характером структури АРП виділяємо два підрайони: Бобровицько-Носівський та Бахмацько - Борзнянсько - Ічнянсько-Ніжинський. АРП Центрального району сприяє розведенню великої рогатої худоби, вівчарству, птахівництву, вирощуванню зернових, картоплі, цукрових буряків, насіння кормових та цукрових буряків, олійних культур, овочів.

_

Південний агроресурсний район об'єднує Варвинський, Прилуцький, Срібнянський та Талалаївський адміністративні райони. Величина АРП - 2623,2 млн. грн. (15,6 % від обласного ). Щільність АРП - 9463,3 грн./ га, що значно вище від середньообласного. Рівень інтенсивності - 2591,7 грн./ га. На основі аналізу структурних особливостей АРП в межах району виділено Прилуцько- Срібнянсько-Талалаївський та Варвинський агроресурсні підрайони. Потенціал агроресурсного району сприяє розвитку буряківництва, зернового господарства, картоплярства, вирощуванню олійних та кормових культур, насінників.

Організаційно-управлінська структура Чернігівської області представлена обласним і районним рівнями. Обласний рівень включає: головне управління сільського господарства та продовольства, обласне управління земельних ресурсів, головне управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, управління економіки облдержадміністрації, Деснянське басейнове управління, обласне управління меліорації і водного господарства. На районному рівні органи управління аналогічні обласному.

Висновки

В дисертаційній роботі розроблені теоретико-методологічні засади суспільно- географічного аналізу та оцінки структурних зрушень в АРП Чернігівської області в перехідний період до ринкової економіки; виявлено нові чинники формування АРП, розроблена територіальна структура АРП та визначено ефективність його використання в районному розрізі; розроблено шляхи його раціонального використання. Сформульовані в дисертації наукові положення мають певне значення для подальшого розвитку теоретико-методичних основ і практики формування АРП в умовах ринкових трансформацій. В результаті проведених досліджень встановлено, що:

1. Агроресурсний потенціал регіону - це максимально можлива продуктивність інтегральної взаємодії природних, трудових і виробничих ресурсів конкретної території, що забезпечує виробництво певного об'єму, структури і якості сільськогосподарської продукції. Його властивості: історичність, регіональна стійкість та динамізм, територіальність, системність, структурність, ієрархічність.

2. Методичні основи дослідження АРП базуються на принципах територіальності, комплексності і пропорційності, регіональної цілісності, системності, раціонального природокористування, історизму, перспективності тощо. Методика дослідження АРП включає чотири етапи. Перший передбачає пізнання сутності АРП та розкриття механізму його формування як суспільно-географічної системи. Другий етап включає аналіз і характеристику основних чинників, що впливають на розвиток АРП. На третьому етапі проводиться структурний аналіз обласного АРП. Четвертий етап передбачає аналіз територіальної організації АРП області та розробку основних напрямів його раціонального використання

3. Суспільно-географічні чинники формування АРП загалом не досить сприятливі для розвитку АРП області: кризова демографічна ситуація підриває базу формування працересурсного потенціалу, темпи науково-технічного прогресу значно уповільнились, що негативно впливає на земельноресурсний та виробничий потенціали; ринкова інфраструктура знаходиться в стадії формування, відсутність системи агромоніторингу призводить до значних збитків, конкурентоспроможними є лише зернові культури, проте місце на ринку могла б знайти картопля, льон, овочі, ефіроолійні культури та молочно-м'ясні продукти. Природно-географічні чинники в цілому сприяють сільськогосподарському виробництву. Екологічна ситуація досить напружена. Головна проблема - активація території, у зв'язку з чим потрібно виключити з сільськогосподарського землекористування значну кількість земель (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький райони ). Гостро стоїть і проблема забруднення грунтових вод.

4. Земельноресурсний потенціал регіону - це властивості та здатність сільгосп-угідь вирощувати певну кількість та якість продукції рослинництва. Сумарна величина потенціалу - 11586,1 млн. грн. Спостерігається деградація потенціалу у зв'язку з різким падінням темпів робіт з поліпшення земель. Необхідно формувати нові стереотипи споживання і поведінки господарюючих суб'єктів, підвищувати врожайність сільськогосподарських культур за умови значного скорочення використання ріллі, в першу чергу в Бахмацькому і Бобровицькому районах, збереження родючості землі, поліпшення структури сільськогосподарських ландшафтів за рахунок виведення з активного обробітку еродованих і малопро-дуктивних земель в Прилуцькому, Срібнянському, Талалаївському, Новгород- Сіверському районах з одночасним розширенням площ рекреаційних та водоохоронних зон.

5. Працересурсний потенціал - це працездатне населення, яке проживає в сільській місцевості, зайняте в сільськогосподарському виробництві і має певні психологічні, демографічні характеристики та реалізує свої можливості (фізичні та інтелектуальні) при виробництві сільськогосподарської продукції. Характеризується процесами самовідтворення (народжуваність, смертність, міграція, статево-вікова структура, чисельність); соціально-психологічними характеристиками (освітнім рівнем, рівнем кваліфікації, структурою зайнятості, станом здоров'я, традиціями). Частка його в інтегральному потенціалі - 33%. Наявний працересурсний потенціал не відповідає вимогам сучасного моменту ні кількісно, ні якісно. 33,6% працюючих мають вік понад 50 років; вищу і середню освіту мають лише 23% працюючих; відсутнє володіння знаннями маркетингу, менеджменту, сучасними Гістехнологіями. Рівень безробіття - 3,28%. Проблеми формування потенціалу можуть бути вирішені на основі державної демографічної політики: забезпечення оптимального відтворення населення (Бобровицький, Ріпкинський, Ічнянський, Козелецький райони); створення умов для повної зайнятості (Варвинський, Городнянський та Куликівський райони) за рахунок розвитку малого бізнесу у сфері виробництва і послуг; створення ефективної системи соціального захисту населення у сфері зайнятості; перекваліфікації трудових ресурсів (Бахмацький, Варвинський, Коропський, Сосницький і Талалаївський райони).

6. Виробничий потенціал об'єднує сукупність матеріальних ресурсів нерухомості, енергетичних ресурсів, живих організмів, які забезпечують виробництво, зберігання і переробку сільськогосподарської продукції. Його структура визначається співвідношенням основних та оборотних фондів; співвідно-шенням їх активної та пасивної частин. Загальна їх вартість - 5235,6 млн. грн. (33,3% в структурі АРП). Структура потенціалу неефективна у зв'язку з переважанням пасивної частки фондів (74,1% - вартість будівель і споруд). Зменшен-ня величини виробничих фондів, їх старіння та погіршення якісних характеристик свідчать про критичний стан потенціалу. Стан ремонтної бази та її територіальна організація не відповідає потребам сільськогосподарської техніки. На сьогодні основними заходами, спрямованими на підвищення фондооснащеності господарств і ефективності використання виробничих фондів, можуть бути освоєння випуску нових видів сільськогосподарської техніки на заводах " Сільмаш" в Макошино та Ніжині, "Тваринмаш" в Прилуках, збільшення потужностей для виробництва продукції комбікормової, мікробіологічної та інших галузей промисловості, які працюють на сільське господарство, використання можливостей лізингу.

7. Водоресурсний потенціал - частина води, яка використовується в сільськогосподарському виробництві і забезпечує виробництво певної кількості і якості продукції тваринництва і рослинництва. Характеризується кількістю і якістю об'ємів використовуваної води. Проблема раціонального використання потенціалу досить актуальна: практично не здійснюється контроль за забором необхідної кількості води по господарствах, не існують зворотні системи водопостачання, має місце постійне забруднення вод.

8. Інвестиційний потенціал - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти аграрної сфери, в результаті якої створюється прибуток. Аналіз інвестиційного процесу свідчить про його незадовільний стан (зниження інвестицій у 8 разів в 1999 році проти 1990); у розрізі джерел фінансування переважають власні кошти підприємств (87,5% загального обсягу). Сповільнення інвестиційної діяльності аграрного сектора призводить до старіння основних фондів, зменшення гідротехнічного і меліоративного будівництва, призупинення закладки багаторічних насаджень.

9. Територіальну структуру розкриває поняття "агроресурсний район" та " агроресурсний підрайон". В області є три агроресурсні райони: Північний, Центральний та Південний та їх агроресурсні підрайони.

10. Сучасна організаційно-управлінська структура АРП неефективна, окремі структури дублюють одна одну. На сьогодні життєво важливим є впровадження якісно нової стратегії управління розвитком АПК регіону; функції управління повинні виконувати міжгалузеві об'єднання виробників сировини, власників переробних підприємств та споживачів за участю держави.

11. Величина АРП області складає близько 17 млрд. грн. В його структурі 33,4% приходиться на земельноресурсний потенціал; по 33% на працересурсний та виробничий потенціали. Найбільший АРП мають райони з містами обласного підпорядкування: Чернігівський (8,2%), Прилуцький (7,3%), Борзнянський (6,5%) та Бахмацький (6,3%). Щільність АРП - 8022,4 грн./ га. Найвища вона в Варвинському районі (11269,2 грн./га), найменша - в Щорському (5480,7 грн./га). Наявний АРП області використовується неефективно - коефіцієнти кореляції АРП з урожайністю культур від'ємні (крім кореляції з зерновими культурами та цукровими буряками). З найбільшою віддачею використовується АРП Бобровицького та Бахмацького районів; з найменшою - Щорського.

Для поліпшення використання АРП у сільському господарстві області необхідно більш повно враховувати його регіональні особливості при розробці комплексної програми розвитку АПК.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Коропатник Т. Агроресурсний потенціал регіону як об'єкт суспільно - географічного дослідження // Регион: проблемы и перспективы. - 1999. - № 1.- С. 28 - 30.

Коропатник Т. Виробничі фонди у складі агровиробничого потенціалу Чернігівської області // Регион : проблемы и перспективы. - 1999. -№ 3.- С. 40-44.

Коропатник Т. Фактори формування агровиробничого потенціалу Чернігівської області // Сіверянський літопис. - 1998. - № 6. - С. 193-197.

Коропатник Т. Анализ демографической и трудоресурсной ситуации ( Аграрный сектор Черниговщины ) // Бизнес - информ . - 1998. -№ 9 .- С.178 -181.

Коропатник Т. Водоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівської області // Сіверянський літопис. - 1999.- № 6. - С. 227- 231.

Коропатник Т. Інвестиційний потенціал АПК Чернігівської області // Сіверянський літопис. - 2000. - №2. - С. 178-181.

Коропатник Т. Вплив транспорту на використання агровиробничого потенціалу ( АВП ) Чернігівської області // Економічна та соціальна географія. Міжвідомчий науковий збірник.- К.: Знання, 2000.- Вип. 49.- С. 122- 127.

Коропатник Т. Земельноресурсний потенціал Чернігівської області: стан і перспективи використання // Вісник географія.- К.: Київський університет, 2001.- Вип. 47.- С. 56-59.

Коропатник Т.В. Територіальна структура агроресурсного потенціалу Чернігівської області // Економічна та соціальна географія. Науковий збірник. - К., 2001.- Вип. 50.- С. 110-113.

Коропатник Т.В. Вплив економіко-екологічних особливостей на динаміку чисельності населення Чернігівщини // Тези доповідей наук. - прак. конф. ЧДІЕУ "Соціально-психологічні, економічні та виробничі аспекти сучасної економіки і освіти". - Чернігів, ЧДІЕУ.- 1996.- С. 75-76.

Коропатник Т.В. Трудоресурсний потенціал сільськогосподарського виробництва Чернігівщини // Матеріали II Міжнар. наук.- прак. конф. " Суспільно - географічні проблеми розвитку продуктивних сил України"- К.- 2001.- С. 134 -136

Анотація

Коропатник Т.В. Територіальна організація агроресурсного потенціалу Чернігівської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук зі спеціальності 11.00.02- економічна та соціальна географія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2001.

Дисертаційна робота присвячена науковому обгрунтуванню сутності агроресурсного потенціалу обласного регіону, аналізу впливу суспільно- географічних, природно-географічних та екологічних чинників на його формування; виявленню компонентної, територіальної та організаційно-управлінської структури агроресурсного потенціалу Чернігівської області в період переходу до ринкової економіки. Запропонована методика дослідження та сформульовані напрями підвищення ефективності використання агроресурсного потенціалу області.

Ключові слова: агроресурсний потенціал, земельноресурсний потенціал, працересурсний потенціал, виробничий потенціал, інвестиційний потенціал, водоресурсний потенціал, територіальна структура, організаційно-управлінська структура, територіальна організація.

Аннотация

Коропатник Т.В. Территориальная организация агроресурсного потенциала Черниговской области.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата географических наук по специальности 11.00.02 - экономическая и социальная география.- Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка, Киев, 2001.

В диссертации рассматривается сущность агроресурсного потенциала обласного региона, создана его картографическая модель, раскрыты свойства АРП. В частности, подчеркнуто значение территориальности как свойства, благодаря которому компоненты АРП формируют целостную систему.

Предложена методика изучения агроресурсного потенциала региона, базирующаяся на принципах территориальности, комплексности и пропорцио-нальности, историзма, перспективности и т. д. Она включает четыре этапа. Первый предусматривает изучение сущности АРП и анализ механизма формирования АРП как общественно-географической системы. Второй этап включает анализ и характе-ристику основних факторов (общественно-географических, природных, экологи-ческих), влияющих на развитие АРП. На третьем этапе проводится структурный анализ обласного АРП. На четвертом этапе анализируется территориальная организация АРП области, ее влияние на специализацию и уровень эффективности сельскохозяйственного производства.

На основании определения и анализа величины АРП, его плотности, уровня интенсивности сельскохозяйственного производства, особенностей природно- ресурсного потенциала изучены территориальные отличия в АРП области и на их основе произведено агроресурсное районирование области. Основная таксоно-мическая единица - агроресурсный район - территория, которая по совокупности наявных элементов, влияющих на производственное направление и уровень интенсивности, отличается от других территорий, характеризуется единством и взаимосвязью елементов.

Изучено организационно-управленческую структуру АРП и процессы ее трансформации в современных условиях.

Предложены пути усовершенствования размещения, развития и хозяйственного использования АРП и его составляющих с целью оптимизации территориально- производственной структуры сельськохозяйственного производства.

Использованы методы: сравнительного анализа, экономико-математический, картографический, статистический, абстрактно-логический и другие.

Ключевые слова: агроресурсный потенциал, земельноресурсный потенциал, трудоресурсный потенциал, инвестиционный потенциал, водоресурсный потенциал, территориальная структура, организационно-управленческая структура, территориальная организация.

SUMMARY

Koropatnyk T.V. Territorial organization of Oblast agricultural potential. - Manuscript.

Thesis for a Candidate of Qeographical Sciences on specialty 11.00.02 - Economic and Social Geography. - "Taras Shevchenko" Kyiv National University, Kyiv, 2001.

Thesis is devoted to scientific justification the Oblast agricultural potential, analysis of impact of social - geographical, natural - geographical, ecological factors at its formation. Component, organisation and management, territorial structures of Chernihiv Oblast agricultural potential during the transmission period to market economy were specified. Study methods were introduced. Ways of effectiveness increase while using the agricultural potential of the oblast were formulated.

Key words: agricultural potential, land - resourse potential, manpower productive potential, investment potential. water-resourse potential, territorial structure, organisational and management structure, territorial organisation.

Підписано до друку 5 листопада 2001 року.

Формат 60 х 84/16. Папір офсетний

Гарнітура Times New Roman Cyr.Умовн.друк. арк. 1,0.

Обл.- вид. арк. 1,0. Зам.№ 42. Тираж 100

Підрозділ оперативного друку Чернігівського державного центру

науково- технічної і економічної інформації, 1

___________________________________________________________

4000, м. Чернігів, вул. Урицького, 39

_PAGE _1_

_PAGE _1_

_PAGE _10_