ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

МИРОШНІКОВ АНАТОЛІЙ МИХАЙЛОВИЧ

УДК 636.2.084.1:637,5/62.05

РОЗРОБКА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ТЕХНОЛОГІЙ УТРИМАННЯ М'ЯСНОЇ ХУДОБИ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ХЕРСОН – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” – Національному науковому селекційно-генетичному центрі з вівчарства УААН

Науковий керівник – доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, Зубець Михайло Васильович, Президент УААН

Офіційний опонент – доктор сільськогосподарських наук, професор Котенджи Генадій Павлович, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри технології виробництва продукції тваринництва

Офіційний опонент – кандидат сільськогосподарських наук, Мельник Юрій Федорович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри розведення сільськогосподарських тварин

Провідна установа – Одеський державний аграрний університет, кафедра годівлі сільськогосподарських тварин, Міністерство аграрної політики України, м.Одеса

Захист дисертації відбудеться 25.06.2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті (73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус, ауд. 118),

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 73006 Херсон, вул. Рози Люксембург, 23, головний навчальний корпус.

Автореферат розісланий 24.05.2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Формування масиву худоби південної м'ясної породи, використання нею природних і штучних пасовищ за принципами енергоощадження зумовлюють необхідність розробки і вдосконалення відповідних технологій, зокрема, в специфічних умовах Одеської області.

Пошук раціонального співвідношення основних технологічних способів годівлі, утримання і відтворення тварин є вельми актуальним завданням, тому що відкриває шляхи до одержання екологічно безпечної продукції від фізіологічне здорового поголів'я і сталого розвитку галузі за принципами конкурентоздатності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в Інституті тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова “Асканія-Нова” за темами: “Створити асканійську породу м'ясної худоби на основі схрещування червоної степової породи з бугаями спеціалізованих м'ясних порід та кубинським зебу” (1996-2000 pp. № держ. реєстрації 0197013658), “Розробити ефективну технологію пасовищної системи утримання м'ясної худоби в умовах степу України” (2001-2005 pp. № держ. реєстрації 0101V007392), а також тісно пов'язана з реалізацією “Програми селекції у м'ясному скотарстві України на період до 2010 р.” (Київ, 1998), “Програмою розвитку м'ясного скотарства Одеської області на період 2001 -2010 рр”.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень є розробка енергозберігаючих технологій утримання м'ясної худоби шляхом вирішення таких завдань: вивчити у порівнянні технології утримання м'ясної худоби за традиційної стійлової системи, пасовищно-стійлової та цілорічно-пасовищної; визначити продуктивність тварин південної м'ясної породи причорноморського і таврійського типів при різних системах утримання; оцінити м'ясну продуктивність та якість яловичини м'ясних тварин при різних системах утримання; вивчити товарно-технологічні властивості шкір піддослідних тварин; визначити найбільш енергозберігаючі технології утримання худоби і їх економічну ефективність.

Об'єкт досліджень – технології утримання худоби південної м'ясної породи причорноморської і таврійського типів.

Предмет досліджень – ріст та розвиток, адаптаційні реакції організму, м'ясна продуктивність, морфологічна структура шкіри та волосяного покриву, товарно-технологічні властивості шкір і якості шкіряної сировини.

Методи досліджень – зоотехнічні, фізико-хімічні, біохімічні та біологічні, біометричні.

Наукова новизна роботи. Вперше вивчені у порівнянні технології утримання м'ясної худоби південної м'ясної породи причорноморського і таврійського типів. Вперше здійснено вивчення цілорічної пасовищної системи утримання тварин південної м'ясної породи, їх адаптаційні реакції, стресостійкість та резистентність. Вперше розроблена енергозберігаюча технологія утримання м'ясної худоби на півдні України.

Практична цінність роботи. В результаті проведених досліджень встановлено позитивний вплив на ріст, розвиток, відгодівельні, м'ясні якості молодняка, а також відтворювальну здатність корів південної м'ясної худоби цілорічного утримання їх на пасовищі.

Матеріали досліджень використані при розробці і впроваджені програм і рекомендацій, які схвалені УААН та Міністерством аграрної політики України “Тваринництво Одещини на 2001-2010 pp.”, “Програма створення та розвитку галузі м'ясного скотарства в Одеській області на 2001-2010 роки” (Одеса, 2001).

Особистий внесок здобувача. З початку реорганізації АПК і створення у ТОВ “Прикордонник” Кілійського району Одеської області ферми м'ясного скотарства автор є одним із основних виконавців заходів щодо збереження і розширення цієї галузі, поліпшення продуктивності тварин та використання енергозберігаючих ресурсів. Особисто проведено експерименти і аналіз їх результатів, формулювання висновків та пропозицій під керівництвом доктора с.-г. наук, професора, академіка В.М.Зубця.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені, обговорені і одержали позитивну оцінку на Всеукраїнському семінарі-нараді з питань розвитку АПК в умовах реформування аграрного сектору економіки (м.Одеса, травень 2001), на обласних нарадах з розвитку тваринництва області (1999-2000), на розширеному засіданні відділу скотарства Інституту тваринництва степових регіонів “Асканія-Нова” (2002 ).

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у 4 друкованих працях фахових видань та 3 брошурах, де викладено основний зміст наукових досліджень.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота включає: вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати досліджень, висновки, список використаних літературних джерел. Дисертація викладена на 175 сторінках комп'ютерного тексту, вміщує 21 таблицю, 9 рисунків і схем та 12 додатків. Список використаної літератури налічує 245 найменувань, в тому числі 22 іноземних.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Робота виконана в ТОВ “Прикордонник” Кілійського району Одеської області в 1996-2001 pp. на поголів'ї аналогів у трьох групах (n=20 у кожній) живою масою 470-480 кг стада великої рогатої худоби південної м'ясної породи згідно зі схемою (наведено у таблиці №1).

У 8-місячному віці телят відлучали від корів. Корів повертали в стадо, молодняк залишався у відповідних групах.

У 12-місячному віці піддослідних бугайців (n=60) перевели на стійлове утримання з інтенсивною відгодівлею до 18 місяців.

Таблиця 1 – Схема досліду

Група тварин Технологія утримання

І група (контрольна) Стійлова система. Корови з телятами на підсосі взимку утримуються в приміщеннях, влітку – на вигульно-кормових майданчиках.

II група (дослідна) Пасовищно-стійлова система. Корови з телятами на підсосі з травня по вересень знаходяться на пасовищі, а з вересня по травень - на стійловому утриманні.

III група (дослідна) Цілорічна пасовищна система. Корови з телятами на підсосі цілий рік знаходяться на природних пасовищах (острів Єрмаків Дунайських плавнів).

Досліди проводили при однаковому рівні, типі годівлі і структурі раціонів. Норми годівлі худоби установлювали з урахуванням живої маси і продуктивності. Облік поїдання кормів здійснювався в цілому по групі шляхом щотижневого зважування кормів, які задавалися, і їх залишків.

Поживну цінність кормів обчислювали на основі хімічного складу окремих кормів і їх залишків за загальноприйнятими методиками.

Раціони складалися з кормів власного виробництва: у зимовий період -силос, сінаж, грубі (солома пшенична) і концентровані корми; у літній – зелена маса і концентровані корми. Корови, що знаходилися влітку на випасі, концентрованих кормів не одержували.

Живу масу корів і бичків визначали шляхом щомісячного зважування натще перед ранковою годівлею. Визначали абсолютний і середньодобовий приріст, а також відносну швидкість росту, за формулою О.Броді:

Для характеристики лінійного росту піддослідних бичків у віці 1,8 і 18 місяців брали проміри: висоту в холці і крижах; ширину і глибину грудей; ширину в маклоках, тазостегнових суглобах і сідничних буграх; косу довжину тулуба; обхват грудей, п'ястя і напівобхват заду. На основі екстер'єрних промірів обчислені індекси тілобудови: масивності, збитості, грудний, формат заду, ширина заду, широкотілості, шилозадості, м'ясності (Грегорі), тазогрудний, костистості.

При вивченні адаптаційної реакції організму піддослідних тварин проводили морфологічний і біохімічний аналіз крові. Кров брали натще перед ранковою годівлею з яремної вени у 5 бугайців з кожної групи. Визначали показники бактерицидної, лізоцимної та фагоцитарної активності крові, а також кількість гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів, загальний білок і його фракції, коефіцієнт А/Г.

Досліджували волосяний покрив взимку і влітку згідно з методикою Н.А.Діомідової (1960).

Дослідження мікроклімату тваринницьких приміщень при стійловій системі утримання і заключній відгодівлі бичків (температура, відносна вологість повітря, наявність шкідливих газів, швидкість руху повітря) проводили згідно з прийнятою методикою. При цілорічному пасовищному утриманні основні кліматичні показники використовувались за даними Кілійської метеостанції.

Забій бичків проводили у 18-місячному віці, живою масою 450-538 кг за методикою ВІТ (1985).

У м'ясі визначали: кількість сухої речовини, загальний білок, жир, вміст триптофану і оксипроліну, білково-якісний показник, рН, ніжність м'яса, діаметр м'язових волокон за загальноприйнятими методиками; амінокислотний склад - на амінокислотному аналізаторі НД-1200Е.

На Вознесенському шкіряному заводі вивчали товарно-технологічні якості готових шкір, вироблених за технологією на аніл, виготовлених із шкір 5 піддослідних тварин із кожної групи (згідно ТУ-17-06-46-79).

Матеріали досліджень оброблялися біометрично (Плохинський М.О., 1969).

Економічна ефективність досліджень розраховувалась за “Методикою визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (1986).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відтворювальна здатність корів при різних технологіях утримання.

Показники відтворення м'ясних корів при різних системах утримання наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 – Відтворення м'ясних корів при різних системах утримання (п=20)

Показник Технології утримання

стійлова пасовищно-стійлова цілорічно пасовищна

Тривалість періоду від отелення до першої тічки, діб 69,4±5,10 66,2±5,89 64,6±4,83

Тривалість від першої тічки до плодотворного запліднення, діб 21,3±3,02 20,2±2,94 15,7±2,85

Тривалість сервіс-періоду, діб: середня межі 90,7±8,08 39-162 86,4±9,31 35-158 80,3±9,57 22-153

Коефіцієнт запліднення 1,7±0,24 1,7±0,26 1,6±0,17

Як видно, у корів при пасовищно-стійловій системі утримання тривалість періоду від отелення до першої тічки виявилась коротшою на 4,7%, а період від першої тічки до плодотворного запліднення – на 5,2%. У корів при цілорічній пасовищній системі утримання даний показник складав 7,0% і 26,3% (Р<0,01). В зв'язку з цим тривалість сервіс-періоду в середньому по II групі була на 4,3 дня (4,8%), по III – на 10,4 дня (11,5%) (Р<0,01) коротшою, ніж у корів при стійловій системі утримання.

Отже, стійлово-пасовищна та цілорічна пасовищна система утримання корів сприяє покращанню їх відтворювальної якості.

Динаміка живої маси і екстер'єрні особливості бугайців, вирощених при різних технологіях утримання. Аналіз даних таблиці 3 свідчить, що вирощування молодняка великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності при різних технологіях утримання до відлучення, а також на відгодівлі на вигульно-кормовому майданчику дають можливість у 18-місячному віці одержувати бугайців у контрольній групі з середньою живою масою 448,3 кг, II групі – 487,6 кг і III – 538,6 кг.

Таблиця 3 – Динаміка живої маси, кг

Вік, міс. Група

І-контрольна II-дослідна td III-лослідна td

при народж. 30,7±0,42 29,5±0,37 31,9±0,35

1 39,1±0,35 37,6±0,44 40,0+0,52

8 206,1+2,65 219,9+2,78 3,59 226,0±3,67 4,39

12 288,8±3,42 301,8±4,11 326,4±5,83 5,57

15 337,5±3,92 365,6±5,84 3,99 405,0±9,72 6,44

18 448,3±5,22 487,6+6,32 538,6±8,68 8,91

Тварини дослідних груп на протязі всього періоду вирощування та відгодівлі переважали за живою масою бугайців контрольної групи у 8-місячному віці. У II групі на 13,8кг (6,7%; Р<0,001), III – на 19,9 кг (9,7%; Р<0,001), у 12-місячному віці відповідно на 13 кг (4,5%: Р<0,01) і 37,6 кг (13%: Р<0,001). При знятті з відгодівлі у 18-місячному віці бугайці III групи, які на підсосі утримувалися на пасовищі, переважали своїх ровесників II групи, що на підсосі взимку утримувалися в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а влітку на пасовищі, на 50,4 кг (10,5%; Р>0,999), контрольної групи, які на підсосі утримувалися взимку в приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а влітку на вигульно-кормовому майданчику на 90,3 кг (20%; Р<0,999).

Практично у всі вікові періоди бугайці, які у підсосний період утримувалися на пасовищах, мали вищі середньодобові прирости живої маси, ніж їх ровесники, що утримувалися в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею взимку і влітку на вигульно-кормовому майданчику.

В цілому за період вирощування та відгодівлі у тварин дослідних груп середньодобові прирости були вищі. Відмічено деяке зниження середньодобових приростів у перехідні періоди року в зв'язку зі зміною раціону годівлі та дії несприятливих факторів зовнішнього середовища (вітер, сонячна інсоляція, опади). Наприкінці літа та на початку осені в умовах утримання дослідних тварин на пасовищах (III група, о. Єрмаків) середньодобові прирости дещо знизилися в 7-8 - місячному віці на 31-50 г (Р<0,05) у порівнянні з тваринами контрольної групи.

Відносна швидкість росту піддослідного молодняка (табл.4) свідчить, що вікова мінливість їх інтенсивності росту характеризується різким зниженням після 8-місячного віку, потім поступовим зниженням і в період кінцевої відгодівлі збільшується незалежно від умов утримання тварин в підсосний період.

Таблиця 4 – Динаміка відносного приросту, %

Вік, міс. Група

І II III

1-8 136,2 141,6 139,8

8-12 33,4 31,4 36,4

12-15 15,65 19,1 21,5

15-18 28,2 28,6 28,3

0-18 174,4 177,2 177,7

Отже, бугайці із дослідних груп мали більш високі абсолютні і відносні показники приростів за весь період вирощування та відгодівлі і в результаті досягли більшої живої маси в порівнянні з тваринами контрольної групи.

Лінійний ріст. При аналізі екстер'єрних промірів виявлено, що бугайці, які на підсосі влітку знаходились на випасах, розвивалися дещо краще, ніж аналоги на підсосі, що утримувалися на вигульно-кормовому майданчику. Слід відмітити, що характер змін величини основних промірів відповідає зміні живої маси незалежно від методів їх утримання в підсосний період. Найбільш високе збільшення величини висотних промірів у м'ясних тварин великої рогатої худоби відмічається до 8, 12 місяців, а потім відбувається зниження інтенсивності росту. При цьому збільшення промірів, які характеризують ширину і глибину тіла в абсолютному вираженні, менші висотних промірів. В 1-3-8 – 18-місячному віці бугайці дослідних груп перевищували своїх ровесників з контрольної групи майже за всіма промірами.

У 8-місячному віці бугайці дослідних груп дещо перевершували аналогів контрольної групи майже за всіма лінійними промірами, наприклад, за шириною в сідничних буграх на 1,7 см (8,9%; Р<0,001) та 1,1 см (5,76% Р<0,01).

Після заключної відгодівлі у 18-місячному віці бугайці дослідних груп мали також більш високі лінійні проміри. Відрізнялися бугайці III групи, що утримувалися цілорічне на підсосі на випасах о. Єрмаків.

Величина індексів була кращою у бугайців II та III дослідних груп. Індекс м'ясності з віком змінювався і був вищим в 18-місячному віці у бугайців III групи на 0,60% у порівнянні з бугайцями контрольної та II дослідної груп.

За екстер'єрними даними піддослідні тварини у всі вікові періоди були краще розвинуті та мали більш масивні форми, з добре розвинутими грудьми і тазом.

Таким чином, показники динаміки живої маси, середньодобових приростів, екстер'єрних промірів, індексів, а також огляду тварин у натурі свідчать, що особини, які утримувалися на пасовищі, мали більш кращі м'ясні форми і продуктивність, ніж бички, що утримувалися на вигульно-кормовому майданчику.

Природна резистентність піддослідних тварин. В основному картина крові тварин у різні вікові періоди у всіх групах відповідає фізіологічній нормі. Кількість еритроцитів у крові бугайців, які до 8 місяців утримувалися на пасовищі (II і III груп), в порівнянні з аналогами контрольної групи, було більше на 1,17 млн/мл (Р<0,05) і 1,42 млн/мл (Р<0,05) та у 18-місячному віці на – 0,91 млн/мл (Р<0,001) і на 0,95 млн/мл (Р<0,001).

Відмічається деяка різниця за рівнем окремих фракцій глобулінів між групами, особливо це стосується в- і г-глобулінів у крові піддослідних тварин у 8- і 18-місячному віці. У цей період він був вищим у порівнянні з бугайцями контрольної групи.

Морфологічна структура шкіри та волосяного покриву піддослідних бугайців. Із даних таблиці 5 видно, що значної різниці в показниках гістоструктури шкіри і морфологічного складу волосся між групами немає, однак відмічено зміну морфологічного складу волосся в залежності від пори року.

Таблиця 5 – Гістоструктура шкіри і морфологічний склад волосся бугайців у різні сезони року

Показник Група

І контрольна II III

зима літо зима літо зима літо

1 2 3 4 5 6 7

Товщина шкіри, мм 6432,00 6375,30 6521,40 6392,50 6548,40 6754,2

Густота волосся шт/см2 1993,00 1870,00 2005,20 1987,30 2097,40 2000,0

Довжина волосся, см 2,87 1,59 2,94 1,75 3,11 1,64

Тип волосся: пух, % ость, % 42,53 12,09 12,72 40,69 41,79 11,26 17,56 33,22 43,59 8,07 13,90 34,48

Так, влітку зменшився вміст пуху на 30,44-35,54%, а ості збільшилося на 27,88-20,58%. Кількість перехідного волосся у всі пори року залишалося майже без змін. Всі ці дані ще раз підтверджують про добрі адаптаційні властивості тварин південної м'ясної породи великої рогатої худоби.

М'ясна продуктивність і забійні показники. Результати забою (табл.6) свідчать про високі показники м'ясної продуктивності тварин.

Таблиця 6 – Забійні показники (18 міс.)

Показник Група

І II III

Жива маса, кг:

при знятті з відгодівлі 448,3±5,22 487,6±6,32 538,6±8,68

після 24-годинної голодної витримки 412,4±17,5 448,10±13,3 495,50±16,9

Маса, кг: парної туші 226,8±16,45 250,1±14,59 277,5±15,19

внутрішнього жиру-серцю 5,20±1,40 5,60±1,82 5,40±1,68

легень 2,82±0,02 2,97±0,09 3,45±0,11

серця 1 ,72±0,07 2,24±0,12 2,84±0,19

печінки 6,43±ОД1 6,85±0,14 7,07±0,32

селезінки 0,98±0,06 0,89±0,05 1,12±0,18

нирок 1,15±0,05 1,21±0,08 1,45±0,10

шкури 38,0±1,20 39,5±1,12 42,6±2,96

Забійний вихід, % 55,0 55,8 56,0

Бички дослідних груп характеризувалися кращою забійною масою і більшим виходом. Вони за всіма показниками перевершували ровесників контрольної групи.

Так, по масі туші бички другої дослідної групи, які з весни до осені разом з коровами на підсосі знаходилися на природних пасовищах, перевершували своїх ровесників з контрольної групи, які разом з коровами на підсосі знаходилися в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику на 23,3 кг (10,3%), а бички III групи, які цілорічне разом з матерями утримувалися на природних пасовищах, перевершували за масою туші своїх ровесників з II дослідної групи – на 24,4 кг (10,9%) і бичків контрольної групи – на 50,70 кг (22,4%).

У бичків дослідних груп був також вищій забійний вихід на 0,8-1,0%. При цьому ця перевага обумовлена виключно за рахунок жиру, його було більше у бичків дослідних груп тільки на 0,20-0,40 кг (3,9-7,7%).

Морфологічний склад туші. Аналізи результатів обвалки туши (табл.7)

Таблиця 7 – Морфологічний склад туш (п~5)

Показник Одиниця виміру Група

І II III

Маса охолодженої туші кг 223±4,39 246,8±5,48 274±4,97

Маса м'якоті кг 177,9±3.02 198,8±4,64 221±5,13

Вихід м'якоті % 79,65 80,56 80,64

Маса кісток кг 45,5±0,98 48,00±1,15 53,00±0,58

Вихід кісток % 20,35 19,44 19,36

Відношення м'якоті до кісток од. 3,91 4,14 4Д7

Припадає м'якоті на 100 кг передзабійної маси кг 43,62±0,28 44,36±0,26 44,60±0,22

показують, що бички II дослідної групи, які з травня по вересень перебували з коровами-годувальницями на природних випасах, мали вихід м'якоті на 20,9 кг (11,7%; Р<0,001) більше своїх ровесників контрольної групи, які до відлучення утримувалися разом з матерями в приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику.

Бички II дослідної групи перевершували за виходом м'якоті своїх аналогів ІII дослідної групи на 22,2 кг (11,2%; Р<0,001), та бичків контрольної групи за цим показником – на 43,1 кг (24,2%; Р<0,001). Не дивлячись на те, що у бичків II та III дослідних груп в абсолютному вираженні було більше кісток, необхідно відзначити, що у них більш низький вихід кісток в середньому на 1,0%, ніж у бичків контрольної групи, що визначило їх перевагу за індексом м'ясності. На 100 кг передзабійної живої маси м'якоті припадає на 0,74 кг (1,69%) і 0,98 кг (2,24%) більше, ніж у ровесників контрольної групи.

За кількістю м'яса найбільш цінного, вищого і І сортів вигідно відрізнялися туші бичків дослідних груп.

Так, бички, які до відлучення разом з коровами знаходилися на пасовищах, перевершували своїх ровесників, котрі до відлучення знаходилися у приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, за виходом м'яса вищого сорту II група на 6,6 кг (32,0%; Р<0,001), III – на 8,7 кг (42,2%; Р<0,001), за кількістю м'яса І сорту відповідно на 10,2 кг (26,2%) і 11,2 кг (28,8%; Р<0,001).

За виходом сухожилля і хрящів у м'ясі значної різниці між групами тварин не встановлено.

Фізико-хімічні якості м'яса і його енергетична цінність. Наведені в таблиці 8 дані свідчать, що вирощування бичків за різними технологіями не відбилося

Таблиця 8 – Фізико-хімічний склад та енергетична цінність найдовшого м'яза спини

Показник Група

І II III

Волога, % 77,04±0,19 77,23±0,21 77,15±0,41

Білок, % 21,37±0,17 21,24±0,13 21,46±0,09

Жир, % 0,97±0,06 0,95±0,09 0,93±0,1

Зола, % 0,62±0,01 0,58±0,05 0,46±0,07

Вміст триптофану, % 380,2±10,0 382,4±9,88 322,5±8,97

оксипроліну, % 59,1±1,10 58,7±1,12 58,7±0,95

Білково-якісний показник (БЛП), 6,43±0,09 6,50±0,10 6,50±0,07

рН,од. 5,94±0,14 6,02±0,07 5,98±0,10

Ніжність, кг/см 0,932±0,02 0,945±0,05 0,947±0,06

Вологоутримуюча здатність, % 61,82±1,95 63,04±1,74 63,27±1,80

Діаметр м'язових волокон, мкм 50,83±1,98 51,03±2,18 51,00±2,31

Коефіцієнт якості 3,44 3,48 3,56

Енергетична цінність, МДж 3,97 3,94 3,95

Органолептична оцінка м'яса, (бал) вареного смаженого бульйону 3,87 4,58 3,85 3,91 4,65 3,88 3,95 4,65 3,91

на хімічному складі найдовшого м'яза спини. Можна відзначити, що процес синтезування внутрішньом'язового жиру в бичків як контрольної, так і дослідних груп до 18 місяців йде повільно і його вміст становить 0,93-0,97%.

М'ясо бичків піддослідних груп характеризується гарним зовнішнім виглядом, високою вологоутримуючою здатністю м'язових білків (61,82-63,27%), є соковитим і придатним для промислової переробки. За величиною рН (5,94-6,020) м'ясо придатне довго зберігатися.

У м'ясі дослідних груп бичків вміст триптофану був на 2,2-2,3% вище, ніж у ровесників контрольної групи, а вміст оксипроліну був майже однаковим.

Амінокислотний склад білка найдовшого м'яза спини. Аналіз амінокислотного складу свідчить про досить високу біологічну повноцінність м'яса. Слід відзначити деяку перевагу у бичків, які до 8 місяців знаходились на підсосі в приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику. Вміст тирозину вищий на 0,21% (Р<0,05), а також валіну на 0,4% (Р<0,05) у бичків, які цілорічно утримувалися на пасовищі.

Товарно-технологічні властивості шкір і якість шкірної сировини піддослідних бугайців. Шкіра всіх бичків характеризується підвищеною товщиною у полі і точках Н і О. Рівномірність чебрачної частини шкіри підтверджує також незначну їх збіженість (14,9-20,0%).

Шкіри всіх піддослідних тварин не мали прижиттєвих пороків, а за масою та якістю відповідали першому сорту. Згідно з вимогами ДЕСТа 1134-51, на шкіряну сировину всі шкіри були віднесені до категорії “бугай важка” (маса більше 25 кг).

Вивчення гістоструктури шкіри піддослідних тварин показало, що товщина її шарів (епідерміса, пілярного і сітчастого) істотно не різнилася між групами бичків.

Проте слід зазначити, що умови утримання тварин у підсосний період істотно вплинули на величину пітних залоз. При утриманні бичків на підсосі цілорічно на природних пасовищах (III група) площа пітних залоз на 11,6% (Р<0,05) менше, ніж у аналогів контрольної групи в підсосний період у приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, тобто в умовах гіподинаміки на фоні підвищеної загазованості повітря аміаком викликає гіперфункцію пітних залоз і зменшує тепловіддачу.

На Вознесенському шкіряному заводі вивчали якісні показники готових хромових шкур, вироблених за технологією на аніл з природною лицевою поверхнею із шкір 5 тварин з кожної групи (ТУ 17-06-46-79).

Встановлено, що навантаження при появленні тріщин лицевого шару була 12,4-23,9%, а навантаження при розриві – на 5,8-13,2% вище у тварин, які утримувалися під час підсосу на природних пасовищах.

Економічна ефективність вирощування бичків при різних технологіях утримання. На основі даних загальної витрати кормів і одержаного приросту визначена оплата корму у 8-12-18-місячному віці (табл. 9).

Таблиця 9 – Витрати кормів на 1 кг приросту

Показник Група

І Дослідні

контрольна II III

За 8 місяців

Загальний приріст 1 голови, кг 175,4 190,4 194,10

Середньодобовий приріст 1 голови, г 730,8 793,3 808,8

Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од. 6,06 5,61 5,66

Витрати перетравного протешу на 1 кг приросту, г 728 672,8 674,4

За 12 місяців

Загальний приріст 1 голови, кг 258,1 272,3 294,5

Середньодобовий приріст 1 голови, г 707,1 746,0 806,8

Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од. 7,42 7,11 5,79

Витрати перетравного протеїну на 1 кг приросту, г 745 801,3 660,4

За 18 місяців

Загальний приріст 1 голови, кг 417,6 458,1 506,7

Середньодобовий приріст 1 голови, г 766,2 840,6 925,7

Витрати кормів на 1 кг приросту, корм.од. 9,25 8,46 7,18

Витрати перетравного протеїну на 1 кг приросту, г 1054,6 969,9 830,0

Наведені дані свідчать, що з віком істотно збільшується витрата кормів на 1 кг приросту: за 8 місяців цей показник був рівний 5,61-6,06 корм, од., за 12 – 5,79-7,42 і за 18 місяців – 7,18-9,25 корм. од. У всі вікові періоди оплата корму у бичків усіх груп була доволі висока. Краще оплачували корм приростами бички III групи, які цілорічно утримувалися на пасовищі. У 8-12-місячному віці оплата корму була практично рівною у бичків контрольної та II дослідної групи, а у віці 18 місяців за даним показником бички контрольної та другої дослідної груп поступалися своїм ровесникам третьої дослідної групи (від народження до 12-місяців утримувалися на природному пасовищі).

Отримані дані (табл. 10) свідчать про високу економічну ефективність вирощування і відгодівлю молодняка м'ясної породи великої рогатої худоби всіх груп.

Таблиця 10 – Економічна ефективність вирощування та відгодівлі бичків (в розрахунку на 1 голову)

Показник Група

І контрольна Дослідні

II III

Жива маса бичків при знятті з відгодівлі, кг 448,3 487,6 538,6

Затрати на вирощування до відгодівлі, грн. 817,7 662,53 566,32

Затрати за період відгодівлі, грн. 666,11 637,93 651,58

Всього затрат, грн. 1483,81 1300,46 1217,9

Виручка від реалізації, грн. 1793,20 1950,40 2154,40

Прибуток, грн. 309,39 649,94 936,5

Рівень рентабельності, % 20,85 49,97 76,89

Рентабельність вирощування бугайців II та III дослідних груп за 540 днів відгодівлі склала 49,97-76,89%. Собівартість 1ц приросту бичків II-III груп, які в підсосний період разом з коровами-годувальницями знаходилися на природних пасовищах (о. Єрмаків), була на 35,2-68,4% нижче в зв'язку з меншими затратами при утриманні тварин і кращою оплатою кормів приростами.

Прибуток, одержаний від реалізації бичків, II та III груп, був на 340,55-627,11 грн. більший, ніж при реалізації їх ровесників контрольної групи.

На основі вищевикладеного можна зробити висновок, що утримування бичків на підсосі до 8-місячного віку і після відлучення до 12 місяців на пасовищах за сумою виробничих затрат, виручки від реалізації, собівартості і рівню рентабельності забезпечує значну перевагу при відгодівлі над їх ровесниками контрольної групи.

Основні результати одержані у науково-господарському досліді були перевірені в умовах виробництва з одержання, вирощування та відгодівлі м'ясної худоби у ТОВ “Прикордонник” Кіліївського району Одеської області. Показники поїдання кормів, продуктивність тварин, оплата корму приростами, одержані в результаті проведення виробничої перевірки, підтверджують дані, одержані у науково-господарському досліді.

ВИСНОВКИ

1. При вирощуванні телят на підсосі за дослідний період було згодовано на одну корову кормів: при утриманні у приміщенні на незмінній, глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику - 2173 корм, од., при утриманні з вересня по травень у приміщенні на незмінній глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, а з травня по вересень на природних пасовищах - 2128 корм. од. і при цілорічному утриманні на пасовищах – 2155 корм. од. Питома вага концентратів при цьому становить відповідно 29,1%, 24,7 і 14,9%.

2. Утримання корів з телятами на природних пасовищах істотно не впливає на відтворну їх здатність. У корів при пасовищно-стійловій системі утримання тривалість періоду від отелення до першої тічки виявилась коротшою на 4,7%, а від першої тічки до плодотворного запліднення – на 5,2%, ніж у корів контрольної групи. У корів при цілорічній пасовищній системі утримання даний показник склав 7,08 і 26,3% (Р<0,01).

3. Тварини дослідних груп на протязі всього періоду вирощування та відгодівлі переважали за живою масою бугайців контрольної групи у 8-місячному віці у II дослідній групі на 13,8 кг (6,7%, Р<0,001), III дослідній групі – на 19,9 кг (9,7%,), у 12-місячному віці II групі – на 13 кг (4,5%,), III –37,6 кг (13%,) і при знятті з відгодівлі у 18 місяців II групі – на 39,3 кг (8,7%, Р<0,001), III – на 90,3 кг (20,1%, Р<0,001) відповідно.

4. Встановлено, що бугайці, які на підсосі влітку знаходились на випасах, розвивалися краще, ніж бугайці, що утримувалися на підсосі на вигульно-кормовому майданчику. Вони мали дещо більші проміри обхвату грудей за лопатками, ширину і глибину грудей, напівобхват заду, висоту в холці і крижах, мали більш високі індекси масивності, широкогрудості і м'ясності.

5. Гематологічні дослідження в різні вікові періоди показують високий рівень реактивності організму всіх піддослідних бугайців. У тварин від одного до вісімнадцяти місяців в основному виражена вікова закономірність за морфологічними і біохімічними показниками крові. Однак у бугайців, які до відлучення утримувалися на природних пасовищах, відмічено більш високий рівень в- і г-глобулінів, у них дещо вищі бактерицидна, лізоцимна і фагоцитарна активності.

6. Встановлено, що значної різниці в показниках гістоструктури шкіри і морфологічного складу волосся між групами немає, однак відмічено зміну морфологічного складу волосся в залежності від пори року: влітку зменшився вміст пуху на 30,44-35,54%, а ості збільшилося на 20,58-27,88%. Кількість перехідного волосся у всі пори року залишилось майже без змін.

7. При однакових умовах годівлі та утримання на відгодівлі бички дослідних груп, які на підсосі знаходилися на пасовищах, мали більш високу масу парної туші на 10,2-22,3% і забійний вихід - на 0,8-1,0%, ніж ровесники контрольної групи. За відносною масою внутрішніх органів між контрольною і дослідними групами вірогідної різниці не встановлено.

8. Туші бичків, які на підсосі знаходилися на пасовищі, мали кращу мускулистість. У 18-місячному віці від них одержано на 20,9-43,2 кг, або 11,7-24,2% м'якоті більше, ніж від бичків, які утримувалися на підсосі в приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику. Дещо вище у бичків дослідних груп відношення м'якоті до кісток на 0,23-0,26 од.

9. М'ясо бугайців контрольної і дослідних груп практично не відрізнялося за фізико-хімічними показниками. Однак бугайці дослідних груп за комплексним коефіцієнтом якості яловичини на 0,04-0,12 од. перевершували своїх ровесників з контрольної групи. Амінокислотний склад м'яса у бичків всіх груп був майже однаковим. Проте вміст незамінних амінокислот дещо вищий у тварин, які утримувалися на пасовищі.

10. Шкіри всіх піддослідних бугайців не мали прижиттєвих вад, а за масою та якістю відповідали першому сорту і були віднесені до категорії “тяжких”. Якість готових шкір була вище у бугайців, які утримувалися на підсосі на пасовищах, навантаження при розриві у них було на 5,8-13,2% вище, ніж у бугайців-аналогів контрольної групи.

11. Вирощування бугайців південної м'ясної породи до відлучення на випасах, а далі в приміщеннях, є економічно вигідним. Рентабельність складає 49,97-76,89%. Прибуток від реалізації однієї голови бичків, що до 8-місячного віку утримувалися на пасовищах, був на 340,55-627,11 грн. більший, ніж при реалізації бугайців, котрі до 8 місяців знаходилися з коровами на підсосі у приміщеннях на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормових майданчиках.

12. З метою подальшого збільшення виробництва яловичини і підвищення його ефективності доцільно проводити вирощування молодняка південної м'ясної породи до відлучення на природних пасовищах з відгодівлею до 18-місячного віку у приміщеннях до досягнення живої маси 500-550 кг.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Мирошніков A.M. Енергозберігаючі технології південного м'ясного скотарства // Аграрний вісник Причорномор'я: 36. наук, праць - Одеса, 2001.- Вип. 4(14).-С. 66-72.

2. Мирошніков A.M. Ресурсозберігаючі технології розвитку м'ясного скотарства на півдні України // Аграрний вісник Причорномор'я: 36. наук, праць - Одеса, 2001. - Вип. 5 (16). - С. 148-154.

3. Мирошніков A.M. Стан і перспективи розвитку племінної справи на Одещині // Тваринництво України. - 2001. - №5. - С. 2-4.

4. Мирошніков A.M. Створення південної м'ясної породи великої рогатої худоби // Тваринництво України. - 2001. - №9-10. - С. 10-11.

Мирошніков A.M. – Розробка енергозберігаючих технологій утримання м'ясної худоби в Одеській області. –Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04. – технологія виробництва продукції тваринництва. –Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2002.

Дисертація присвячена розробці енергозберігаючих технологій утримання м'ясної худоби в природно-господарських умовах Одеської області України.

Розроблена енергозберігаюча технологія утримання м'ясної худоби вітчизняної селекції, яка забезпечує нормальне відтворення поголів'я, інтенсивний ріст молодняка і високу якість його м'яса та шкіри. Рекомендується використовувати генотипи південної м'ясної породи, як найбільш пристосованої до місцевих умов.

Ключові слова: м'ясна худоба, екологія, годівля на пасовищах, енергоощадна технологія, резистентність організму, інтенсивність росту.

Мирошников A.M. – Разработка энергосберегающих технологий содержания мясного скота в Одесской области. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04. – технология производства продукции животноводства. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2002.

Диссертация посвящена разработке энергосберегающих технологий содержания мясного скота в природно-хозяйственных условиях островов Дунайских плавней юга Украины. В результате исследований установлено, что круглогодовое содержание поголовья на естественных пастбищах более рационально по сравнению с традиционной стойловой технологией. Новая технология позволяет сокращать удельный вес концентратов в рационе коров до 14,9% против 29,1%, повышать живую массу откормочных бычков в убойной зрелости 18 месяцев на 20,1%. При этом содержание мякоти в тушах бычков выше, чем у аналогов, выращенных в стойловых условиях, на 11,7-24,2%. Качество шкур у них также было лучшим – нагрузка при разрыве превышала на 5,8-13,2% контрольные показатели. Установлено, что выращивание бычков южной мясной породы до отбивки на выпасах экономически более выгодно, так как позволяет получать больше прибыли. Доказано, что преимущества новой технологии обеспечиваются объективными параметрами обменных процессов и развития животных, состоянием резистентности их организма.

Убедительно продемонстрированы преимущества новой энергосберегающей технологии круглогодового содержания мясного скота в условиях естественных угодий островов Дунайских плавней юга Украины (Одесская область). При производстве говядины рекомендуется использовать генотипы новой мясной породы отечественной селекции, как наиболее приспособленной к местным условиям.

Ключевые слова: мясной скот, экология, кормление на пастбищах, энергосберегающая технология, резистентность организма, интенсивность роста.

Miroslmikov A.M. – Developing of resource-efficient technologies of cattle maintenance in Odessa province. –Manuscript.

A dissertation for procurement of the scientific rank of Candidate of the Agrarian Sciences by the specialty 06.02.04. – technology of production of animal husbandry wares. – Kherson State Agrarian University, Kherson, 2002.

The dissertation is dedicated to a developing of resource-efficient technologies of beef cattle maintenance under natural and economic conditions of Odessa province of Ukraine.

A resource-efficient technology of maintenance of the beef cattle of Ukrainian selection, which provides a satisfactory reproduction of herd, an intense growth of young animals and a high quality of the meat and skins has been developed. The genotypes of the South breed of beef cattle are advised to use, they being the most adapted to the local conditions.

Key words: beef cattle, ecology, nutrition on pastures, energy-efficient technology, natural resistance of organism, growth intensity.

Підписано до друку 23.05.02. Формат 60х84 1/16.

Папір офсетний. Гарнітура літературна. Друк різографія.

Умовн.друк.арк. 1. Наклад 100 прим.

Друк здійснено з готових оригінал макетів у видавництві “Айлант”

Технічний редактор Дудченко С.Г.

73000, Україна, м.Херсон, пров.Пугачова, 5/20.

Тел.: 26-67-22.