МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МОСІЄНКО Ганна Павлівна

УДК 616.43+616.839]-008- 053.7 –056.2

Клінічна характеристика загальносоматичних порушень

та заходи їх профілактики

у юнаків з різними умовами проживання

14.01.02 – внутрішні хвороби

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця МОЗ України.

Науковий консультант: доктор медичних наук, професор ГИРІНА Ольга Миколаївна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри поліклінічної підготовки та сімейної медицини.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор, академік АМН України, член-кореспондент НАН України, член-кореспондент Російської АМН КОРКУШКО Олег Васильович, Інститут геронтології АМН України, відділ клінічної фізіології і патології внутрішніх органів, керівник відділу;

доктор медичних наук, професор ПАРПАЛЕЙ Іван Олександрович, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, завідувач курсу профпатології кафедри гігієни праці.

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України.

Захист дисертації відбудеться “ 20 березня 2003 року о 1330 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця за адресою: 01004, м. Київ, вул. Терещенківська, 23/25, тел. 234-53-75.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця за адресою: м. Київ, вул. Зоологічна, 1.

Автореферат розісланий “14лютого 2003р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор медичних наук Кузьменко А..Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Стан здоров’я молоді продовжує залишатися важливою медико-соціальною проблемою в усьому світі, в тому числі і в Україні (Малая Л.Т., 2000; Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2001; Коренєв Н.М., 1999; Altman D.G., 1995; S. Sans et al., 1998). У Всесвітній декларації з охорони здоров’я (1998) у сформульованих політиці та цілях програми “Здоров’я для усіх у ХХІ сторіччі” майже половина з визначених задач стосується зміцненню здоров’я дітей та молоді, як єдино розумної альтернативи й основи державної політики в галузі суспільної охорони здоров’я на довгострокову перспективу (K.J. Kemper, 1998).

Захворюваність молоді в Україні має чітку тенденцію до погіршення. Особливістю негативних змін здоров’я в сучасних умовах є “омолодження” численних хвороб. Виникнення вже в молодому віці серцево-судинних захворювань, розладів роботи органів травлення, порушень мозкового кровообігу, онкологічних уражень, ендокринної патології та інших хвороб диктує необхідність вивчення особливостей і причин розвитку захворюваності та формування профілактичних заходів із широким їх застосуванням ще в преморбідному періоді. Зважаючи на актуальність такого спрямування у боротьбі з хворобами, ХХІ сторіччя назване ВООЗ віком профілактичної медицини. Тому позитивних результатів в межах усієї системи охорони здоров’я можна досягти лише за умов впровадження науково обґрунтованої політики профілактики, використання нових її методів та програм, зменшення впливу на організм факторів ризику, формування здорового способу життя, удосконалення діяльності кабінетів профілактики, активного застосування превентивних та реабілітаційних заходів. Така політика необхідна як на регіональному, так і на національному рівні (Москаленко В.Ф., Коваленко В.М., 2000, 2001).

Особливого значення проблема захворюваності набирає у осіб молодого, творчого віку. Зміни в стані здоров’я підростаючого покоління зумовлюють не лише збільшення захворюваності в популяції в цілому, але й формують серйозні перешкоди для соціально-економічного та інтелектуального прогресу суспільства.

На сьогодні встановлено, що важливим підгрунтям для розвитку одних із провідних хвороб цивілізації - гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, ішемічної хвороби серця є вегетативні дисфункції (Аббакумов С.А., Маколкин В.Н., 1997; Зозуля І.С., 1997; J. Purath, 1998; Майданник В.Г. зі співавт., 1999; Вейн А.М., 2000). Останні мають значну поширеність саме серед осіб молодого віку, в період, коли в організмі відбуваються процеси гормональної перебудови. Однак, незважаючи на те, що даній проблемі присвячена значна кількість публікацій, чимало питань епідеміології, діагностики, етіопатогенезу, лікування та профілактики вегетативних дисфункцій залишаються актуальними і вимагають подальшого вивчення й осмислення з позицій останніх досягнень сучасної науки.

Високий відсоток молоді України мешкає в зонах дії малих доз іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на ЧАЕС, що обумовлює значну кількість патології щитовидної залози (Пономаренко В.М., Нагорна А.М., 1996; Романенко А.Е., Бебешко В.Г.,1996; Набухотний Т.К., Макієнко Т.С., 2001). Поєднання патології таких важливих для діяльності організму систем, як вегетативної та ендокринної, спричинює зрушення в різних органах і системах, зокрема, в серцево-судинній - одній з найважливіших в діяльності організму. Отже, своєчасне комплексне обстеження цього контингенту населення з цілеспрямованим виявленням провідної патології та її відповідною корекцією є передумовою попередження виникнення в майбутньому більш важких захворювань.

Як з’ясовано дослідженнями (Крадинов А.И., Павличук С.Н., Лопатева Е.В., Печерная Л.В., 1994), у структурі змін здоров’я молоді поряд із соматичними порушеннями значне місце займають проблеми пристосування їх у суспільстві – у осіб цієї вікової категорії вдвічі частіше зустрічаються пограничні типи особистості, які сприяють зростанню психо-соціальної дизадаптації та проявляються девіантними формами поведінки.

Тому вивчення стану захворюваності молоді, особливостей розвитку патологічних станів та обґрунтування профілактичних заходів залишаються актуальними питаннями для сучасної медицини. Оцінці та аналізу цих зрушень у стані здоров’я, опрацюванню рекомендацій щодо їх профілактики та реабілітації і присвячена наша робота.

Мета роботи. Підвищення ефективності профілактики загальносоматичних порушень у юнаків в залежності від умов проживання шляхом вивчення клінічних особливостей характеру захворюваності та наукового обґрунтування методів їх попередження.

Задачі дослідження.

1. Вивчити структуру та клінічні особливості захворюваності юнаків у залежності від умов проживання.

2. Провести оцінку основних показників сомато-статевого розвитку юнаків та функціонального стану їх гіпофізарно-гонадної системи.

3. Визначити особливості клінічного перебігу вегетативних дисфункцій у юнаків.

4. Дослідити особливості стану гіпофізарно-тиреоїдної системи в залежності від регіону мешкання.

5. Вивчити психо-конституційні типи особистості юнаків, рівень невротизації з метою розробки рекомендацій щодо раціональної професійної орієнтації та психологічної корекції.

6. Опрацювати практичні рекомендації для збереження загальносоматичного здоров’я юнаків.

Об’єкт дослідження – юнаки віком 16-18 років з різними умовами проживання.

Предмет дослідження – структура захворюваності, клініко-лабораторне обстеження, стан тиреоїдно-гіпофізарної системи, вегетативного гомеостазу, стан фізичного, психічного та статевого розвитку.

Методи дослідження: клінічні – для оцінки структури та особливостей захворюваності юнаків з різними умовами проживання, біохімічні – для визначення вмісту гормонів гіпофізарно-тиреоїдної та гіпофізарно-гонадної систем, анкетні – для оцінки психо-емоційного статусу, функціональні – для оцінки вегетативного гомеостазу, статистичні – для аналізу та оцінки достовірності отриманих даних.

Наукова новизна. Вперше вивчена структура захворюваності юнаків з різними умовами проживання. На основі системного аналізу вперше через 15 років після аварії на ЧАЕС визначена структура захворюваності юнаків, які народилися і постійно мешкають в зоні дії малих доз радіації. Зокрема вивчена частота прояву та клінічний перебіг уражень ЩЗ та встановлено їх зв’язок з рівнем радіаційного фону довкілля та внутрішнім випромінюванням організму. Встановлена залежність вегетативного і психофізіологічного статусу, загальної захворюваності, сомато-статевого розвитку і морфо-функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи залежно від рівня активності інкорпорованого радіоцезію. Вперше вивчені особливості структури захворюваності юнаків, які перебувають в місцях позбавлення волі. Проаналізовані патогенетичні механізми та особливості клінічного перебігу ВД у юнаків, що постійно перебували в радіаційно-забруднених районах та засуджених юнаків. Встановлені тісні зв’язки між клінічним типом ВД та соціально-психологічним профілем особистості. Систематизовані фактори ризику виникнення у юнаків ВД та удосконалені заходи щодо збереження їх соматичного та психічного здоров’я.

Практичне значення отриманих результатів.

Встановлена висока частота вегетативних дисфункцій, хвороб нейро-ендокринної системи та пограничних акцентуацій особистості у юнаків, що диктує зосередити увагу терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів на своєчасній профілактиці і превентивному лікуванні зазначених станів і хвороб.

Визначена необхідність проведення юнакам, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях радіаційного контролю не менше, ніж двічі на рік. Важливе значення має проведення постійного моніторингу забрудненості продуктів харчування для зменшення надходження радіонуклідів через кишково-шлунковий тракт. При наявності радіоцезію в організмі доведена необхідність оздоровлення цих осіб в спеціалізованих санаторіях.

Враховуючи високу частоту вегетативних дисфункцій серед юнаків та часте їх поєднання з неврозоподібними станами, в бригаду лікарів, які здійснюють поглиблений огляд слід залучати психоневролога, а в підліткових кабінетах необхідно застосовувати скринінгові тести з метою раннього виявлення розладів функції вегетативної нервової системи та своєчасного попередження трансформації функціональних порушень в органічну патологію.

Встановлено, що вибір юнаками майбутнього фаху повинен здійснюватися з урахуванням медико-професійної консультації, яка базується на даних фізичного розвитку, соматичного здоров’я, психо-фізіологічних параметрах та типу особистості.

Особистий внесок автора. Здобувачем самостійно проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, проведені клінічні дослідження, проаналізовані показники стану здоров’я юнаків, вивчена кореляційна залежність між показниками сомато-статевого розвитку, функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної, гіпофізарно-гонадної систем, вегетативної нервової системи і рівнем внутрішнього випромінювання. Автором обґрунтовані та сформульовані приоритетні напрямки надання медичної допомоги та медико-професійної консультації юнакам. Самостійно проведено аналіз та узагальнення результатів отриманих даних, на основі яких сформульовані висновки і практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на всеукраїнській науково-практичній конференції “Питання валеології в навчально-методичному процесі медичних закладів України” (Луганськ, 2002); всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми мікроциркуляції та гемостазу при патології внутрішніх органів” (Чернівці, 2002); всеукраїнській науково-практичній конференції “Сімейна медицина - досягнення і перспективи” (Харків, 2002); міжнародному конгресі “Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования” (Київ, 2001).

Публікації. За результатами дисертації опубліковано 10 наукових праць, із них 6 статей, 4 тези науково-практичних конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 188 сторінках машинописного тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису об’єкту та методів дослідження, 5 розділів власних спостережень, узагальнення та аналізу отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку використаних 358 джерел, що займають 37 сторінок. Робота ілюстрована 50 таблицями, 4 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ.

Об’єкт та методи дослідження. Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О.Богомольця на базі Центральної поліклініки Дарницького району м. Києва, Коростенського міжрайонного діагностичного центру, Вінницької обласної лікарні, Якушинецького училища соціальної реабілітації юнаків на протязі 1998-2002 років.

Нами обстежено 600 юнаків у віці 16-18 років. 250 із них мешкали в районах Вінницької області та міста Києва, де радіаційний фон не перевищував санітарних норм, ці юнаки віднесені до І контрольної групи. Другу (ІІ) групу склали 240 юнаків, які постійно проживали в регіонах, де радіаційний фон перевищував 1 Кі/км2. Щоб проаналізувати зв’язок між сомато-статевим розвитком, клінічними особливостями захворювань, типом особистості та девіантною поведінкою юнаків високого медико-соціального ризику, третю (ІІІ) порівняльну групу склали 110 засуджених юнаків, які перебували в місцях позбавлення волі.

У програму обстеження входило:

1) визначення анамнестичних даних, вимірювання антропометричних показників та оцінка сомато-статевого розвитку;

2) дослідження вмісту гормонів гіпофізарно-гонадної та гіпофізарно-тиреоїдної систем та визначення титру антитіл до тиреоглобуліну та мікросомальної фракції тиреоцитів в сироватці крові;

4) з метою діагностики аутоімунного тиреоїдиту, кист, вузликів та інших зрушень ЩЗ проводилось ультразвукове сканування ЩЗ;

5) визначення рівня внутрішнього випромінювання в організмі юнаків;

6) визначення функціональних характеристик вищої нервової діяльності;

7) вивчення психо-конституційних особливостей особистості юнаків за анкетами Айзенка (1977), Ч.Д. Спілберга в модифікації Ю.Л. Ханіна (1988), Г. Шмишека (1989) та Джона Голланда (1998) із визначенням соціальної профорієнтації юнаків.

8) оцінка вегетативного гомеостазу, вегетативної реактивності та забезпеченості за допомогою запису варіабельності серцевого ритму та анкетування згідно анкет Вейна А.М., Мачерет Е.Л (2000).

Ретроспективне вивчення загальної захворюваності та захворюваності за окремими нозологічними формами юнаків проводилось за матеріалами звернень за медичною допомогою у лікувально-профілактичні заклади та за даними статистичних звітів.

Комплексна оцінка стану фізичного розвитку проводилась за допомогою антропометричних вимірювань з використанням перцентильних таблиць. Оцінка статевого розвитку проводилась шляхом визначення вторинних статевих ознак за Танером.

Рівень накопичення 137Cs в організмі вимірювався за допомогою спектрометра випромінювання людини, "WBC-101” японської фірми “Аloka”. Обстеження ЩЗ проводилось на апараті дугового автоматичного сканування “SSD-550” фірми “Аloka” методом пошарового сканування ЩЗ через кожні 5 мм в 11 зтинах на оптичні диски.

Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи оцінювався шляхом імуноферментного аналізу з визначенням рівня вільного тироксину та тиреотропного гормону в сироватці крові, це досліджувалось на аналізаторі “Amerlite” фірми “Amersham” (Великобританія). Визначення титру антитіл до тиреоглобуліну і мікросомальної фракції проводилось за допомогою реакції непрямої аглютинації (Фудзіревіо, Японія). Оцінка функціонального стану гіпофізарно-гонадної системи у юнаків проводилась по визначенню рівня фолікулостимулюючого (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та тестостерону (Т). Рівень ФСГ визначався радіоімунним методом з допомогою набору “FSHK-PR”, ЛГ – “LHK-PR”, Т – “Стерон-Т-125g”. Рахунок проб і обробка результатів радіоімунного дослідження проводилась за допомогою автоматичних лічильників, оснащених мікропроцесором і комп’ютерною обробкою даних (вимір швидкості рахунку, побудова калібрувальної кривої, визначення результатів дослідження).

Психофізіологічні функції вивчали за методикою Дуганова Г.В. и др., 1989; Макаренко Н.В. и др., 1991 з визначенням латентного періоду простої і диференційованої зоро-моторної реакції, рухливості і рівноваги нервових процесів, уваги, переключення уваги, реакції зорового (критична частота злиття світового мелькотіння) та сомато-сенсорного (координація рухів, м’язева сила і витриманість) аналізаторів.

Результати проведених досліджень були оброблені статистично з використанням стандартного пакету прикладних програм багатомірного варіаційно-статистичного аналізу “Statistica 5,0 for Windows” на персональних комп’ютерах типу IBM РС АТ.

Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз показників соматичного розвитку свідчить, що у переважної більшості юнаків усіх груп зріст і маса відповідають віковим нормам. Як свідчать дані рисунка 1, найбільший відсоток юнаків з дисгармонійним розвитком за зростом, масою та обводом грудної клітки був у засуджених юнаків за рахунок їх зниження. При оцінці середніх показників фізичного розвитку виявлено достовірне збільшення зросту у 16-річних мешканців зон радіонуклідного контролю, що мали рівень внутрішнього випромінювання 51-200 Вк/кг, та вірогідне зменшення маси, зросту, а також масо-зростового коефіцієнту у юнаків, позбавлених волі. Не дивлячись на те, що ряд показників фізичного розвитку у засуджених юнаків значно менший, ніж у перших двох обстежених групах, м’язева сила кистей у них вірогідно перевищувала таку у мешканців “чистих” і забруднених радіонуклідами територій.

Рис. 1. Середні показники фізичного розвитку серед юнаків трьох груп.

У юнаків ІІ групи незалежно від віку спостерігалась позитивна кореляційна залежність між параметрами фізичного розвитку і вмістом інкорпорованого радіоцезію.

Середній рівень тестостерону та складові індексу маскулінізації у мешканців забруднених радіонуклідами зон був вищий, ніж у юнаків “чистих” регіонів, особливо у 16-річних (1,96 ± 0,1 і 1,6 ± 0,11нг/мл відповідно, p<0,05), що свідчить про стимулюючий вплив малих доз іонізуючого випромінювання на статеве дозрівання особливо 16-річних хлопців (рис. 2). Проте вміст в крові фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів вірогідної різниці в групах обстежених не мали.

Аналіз стану здоров’я за показником загальної захворюваності свідчить, що здорових юнаків (І група здоров’я) було 12,1% в контрольній групі, 10,1% в ІІ групі юнаків, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях і лише 6,6% серед юнаків, позбавлених волі. У переважної більшості обстежених всіх груп виявлені функціональні розлади та парафізіологічні стани – вони віднесені до ІІ групи здоров’я. Ця група здоров’я має надзвичайно важливе значення для лікувальної практики - на цьому етапі ще можливе попередження переходу цієї численної групи до ІІІ та ІV груп здоров’я.

Середня захворюваність органів дихання серед юнаків загальної популяції складала 30,3% (табл. 1). З них найчастіше зустрічалась ГРВІ (21,3%), хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів (48%), гострий та хронічний бронхіти (33%), фарингіт, синусіт (6,0%), пневмонії (3,4%) та бронхіальна астма (1,0%).

Середня захворюваність хворобами органів травлення в загальній популяції юнаків складала 14,2%. Достовірно не відрізняючись між групами, захворюваність за класом хвороб органів травлення була за абсолютними значеннями вища серед юнаків, засуджених до позбавлення волі (15,3%, порівняно з 14,2% в ІІ групі та 13% в основній групі). У них, порівняно з іншими групами, частіше зустрічались карієс (10,4%), гастрит та гастродуоденіт (2,8%), виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки (0,3%).

Захворюваність ендокринної системи була досить високою у всіх групах юнаків (24,7±4,0%). Переважно це були різного характеру зміни в ЩЗ, які на відміну від жителів “чистих” регіонів та юнаків, позбавлених волі (20,5% і 22,2% відповідно), частіше виявлялись у юнаків, які постійно мешкають в зонах радіаційного контролю (35,6%, р<0,05) і проявлялись насамперед зобом - 29,6 %, аутоімунним тиреоїдитом – 1,3%, кистами та вузликами ЩЗ – у 1,3 %. Середня частота змін ЩЗ у юнаків, які народились до аварії та зазнали “йодного” удару була вірогідно більшою і складала 33,1 %, а у народжених після аварії - 30,5 %.

Таблиця 1

Захворюваність юнаків за окремими нозологічними формами

Хвороби: |

Контрольна група

(1),% | Юнаки, які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях (2),% |

Юнаки, позбавлені волі (3),) |

р2-3

органів дихання | 31,2 | 30,1 | 29,4 | >0,05

органів травлення | 13,0 | 14,2 | 15,2 | >0,05

нервової системи, органів відчуття і психічні розлади | 18,4 | 22,1 | 24,6* | >0,05

ендокринної системи | 20,8 | 30,6* | 22,4 | <0,05

Інфекційні та паразитарні | 1,7 | 1,4 | 0,7 | <0,05

крові і кровотворних органів | 0,6 | 0,5 | 0,3 | >0,05

сечостатевої системи | 0,9 | 1,2 | 1,1 | >0,05

системи кровообігу | 0,6 | 0,6 | 0,2* | <0,05

шкіри і підшкірної клітковини | 0,3 | 0,3 | 0,6 | >0,05

Новоутворення | 0,1 | 0,2 | - | -

Примітка: * - достовірно стосовно основної групи

При оцінці стану гіпофізарно-тиреоїдної системи юнаків (табл. 2), які мешкають на забруднених радіонуклідами територіях виявлено вірогідне збільшення об’єму ЩЗ порівняно з основною групою. У 17-річних юнаків спостерігалось зниження (р<0,01) вільної фракції тироксину, а у 16- та 17-річних – зниження рівня тиреотропіну (р<0,05). Підвищення титру антитіл до мікросомальної фракції тиреоцитів та тиреоглобуліну мало місце переважно у юнаків, які страждають аутоімунним тиреоїдитом та зобом ІІ-ІІІ ст. Доречі, в останніх у всіх виявлені клінічні ознаки ВД.

Проведеними дослідженнями встановлено, що середня захворюваність юнаків на хвороби нервової системи та психічні розлади складала 21,7%, насамперед за рахунок вегетативних дисфункцій (ВД) та невротичних станів. Так, частота ВД коливалась у межах 23,7-77,2%. В групі юнаків, позбавлених волі в залежності від віку ВД виявлялись у 75,3-77,7%, що достовірно перевищувало частоту ВД в основній групі (26,0%) і серед мешканців радіонуклідно-контрольованих зон (27,1%). Причому у 78,8% юнаків, позбавлених волі спостерігались різні типи акцентуації особистості.

Таблиця 2

Показники функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи у юнаків, які постійно проживають на забруднених радіонуклідами територіях

Вік юна-ків | Показники морфо-функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи | Середні значення показників морфо-функціонального стану

Юнаки, що мешкають на забруднених територіях | Юнаки,які проживають в “чистих” зонах

М±m | n | P | М±m | n

16 | Об’єм ЩЗ (см3 ) | 14,20±0,27 | 64 | <0,01 | 11,80±0,57 | 27

Вільна фракція тироксину (нмоль/л) | 14,30±0,17 | 64 | >0,05 | 15,10±0,62 | 27

Тироксинстимулюючий гормон (мкод/л) | 1,37±0,05 | 64 | <0,05 | 1,75±0,15 | 27

Антитіла до мікросомальних фракцій (од) | 6,24±3,73 | 64 | <0,01 | 0 | 27

Антитіла до тиреоглобуліну (од) | 1,01±0,37 | 64 | <0,01 | 0 | 27

17 | Об’єм ЩЗ (см3 ) | 14,55±0,29 | 60 | <0,01 | 10,80±0,58 | 23

Вільна фракція тироксину (нмоль/л) | 14,05±0,27 | 60 | <0,01 | 17,50±0,92 | 23

Тироксинстимулюючий гормон (мкод/л) | 1,29±0,05 | 60 | <0,05 | 1,51±0,16 | 23

Антитіла до мікросомальних фракцій (од) | 4,54±2,42 | 60 | >0,01 | 0 | 23

Антитіла до тиреоглобуліну (од) | 0,59±0,33 | 60 | >0,01 | 0 | 23

18 | Об’єм ЩЗ (см3 ) | 14,50±0,77 | 48 | <0,05 | 13,00±0,60 | 17

Вільна фракція тироксину (нмоль/л) | 14,20±0,56 | 48 | >0,05 | 15,20±0,85 | 17

Тироксинстимулюючий гормон (мкод/л) | 1,35±0,09 | 48 | <0,01 | 2,05±0,20 | 17

Антитіла до мікросомальних фракцій (од) | 1,27±0,94 | 48 | <0,01 | 0 | 17

Антитіла до тиреоглобуліну (од) | 0 | 48 | - | 0 | 17

Виявлена пряма кореляційна залежність (r=0,39) між клінічними проявами ВД (табл. 3) та об’ємом ЩЗ у мешканців забруднених радіонуклідами територій із зобом ЩЗ. У всіх юнаків середній рівень вільної фракції тироксину був вищий, ніж у групі контролю (Р<0,01), а концентрація тироксинстимулюючого гормону збільшена (Р<0,01), що свідчить про субклінічну гіпофункцію гіпофізарно-тиреоїдної системи у мешканців забруднених радіонуклідами регіонів, які страждають вегетативними розладами (в 62% юнаків з ВД виявлений субклінічний гіпотиреоз). Слід зазначити, що при індивідуальній оцінці стану здоров’я цих юнаків клінічних ознак гіпотиреозу не виявлено. Отже, можна вважати, що у юнаків-мешканців забруднених радіонуклідами регіонів висока частота ВД може бути спричинена субклінічними проявами гіпотиреозу.

З метою визначення ролі малих доз іонізуючого випромінювання в генезі вегетативних розладів виявлено, що радіаційний фон довкілля сприяє збільшенню частоти ВД, але не має прямої кореляційної залежності, що може вказувати на можливі інші механізми виникнення вегетативних розладів.

Таблиця 3

Показники морфо-функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи

у юнаків з вегетативними дисфункціями

Вік юна-ків | Показники морфо-функціонального стану гіпофізарно-тиреоїдної системи | Середні значення показників морфо-функціонального стану

Юнаки з ВД | Юнаки без ВД

М±m | n | М±m | n

16 | Об’єм ЩЗ (см3 ) | 12,4±0,32* | 18 | 11,80±0,57 | 27

Вільна фракція тироксину (нмоль/л) | 14,05±0,26* | 18 | 15,10±0,62 | 27

Тироксинстимулюючий гормон (мкод/л) | 1,88±0,08* | 18 | 1,75±0,15 | 27

Антитіла до мікросомальних фракцій (од) | 27,3±14,2 | 18 | 0 | 27

Антитіла до тиреоглобуліну (од) | 6,6±3,8 | 18 | 0 | 27

17 | Об’єм ЩЗ (см3 ) | 13,6±0,14* | 18 | 10,80±0,58 | 23

Вільна фракція тироксину (нмоль/л) | 16,2±0,34* | 18 | 17,50±0,92 | 23

Тироксинстимулюючий гормон (мкод/л) | 1,78±0,11* | 18 | 1,51±0,16 | 23

Антитіла до мікросомальних фракцій (од) | 32,4±6,3 | 18 | 0 | 23

Антитіла до тиреоглобуліну (од) | 12,7±5,4 | 18 | 0 | 23

18 | Об’єм ЩЗ (см3 ) | 15,80±0,33* | 14 | 13,00±0,60 | 17

Вільна фракція тироксину (нмоль/л) | 13,91±0,41* | 14 | 15,20±0,85 | 17

Тироксинстимулюючий гормон (мкод/л) | 2,17±0,12* | 14 | 2,05±0,20 | 17

Антитіла до мікросомальних фракцій (од) | 32,7±16,4 | 14 | 0 | 17

Антитіла до тиреоглобуліну (од) | 12,4±6,8 | 14 | 0 | 17

Примітка: * - достовірно, порівняно з юнаками без ВД

Як свідчать дані таблиці 4, найменша частота ВД спостерігалась у юнаків з рівнем внутрішнього випромінювання менше 50 Вк/кг. При зростанні активності інкорпорованого радіоцезію частота ВД збільшувалась (r=0,14; р<0,05).

Таблиця 4

Залежність частоти вегетативних дисфункцій від рівня активності інкорпорованого радіоцезію

Рівень активності інкорпорованого радіоцезію (Вк/кг) |

Кількість юнаків з ВД |

% (r=0,14; р<0,05) |

Всього обстежено юнаків

<50 | 17 | 26,6 | 64

50-200 | 39 | 28,3 | 138

>200 | 12 | 31,6 | 38

Всього | 68 | 28,3 | 240

Згідно класифікації В.Г. Майданника і співавт. (2000), обстежені юнаки з ВД були поділені на наступні групи. Частіше в групах обстежених діагностована вегето-судинна дисфункція (ВСД) (46,4%). Основними проявами ВСД були серцево-судинні розлади. Серед них найчастішими проявами були тахікардія, брадікардія, екстрасистолія, порушення атріовентрикулярної та внутрішньошлуночкової провідності – у 86 із 100 юнаків (86%). Гіперкінетичний синдром (артеріальна гіпертензія, підвищення ударного об’єму крові) виявлено у 35 із 100 юнаків (35%), неприємні відчуття в ділянці серця, артеріальна гіпотензія – у 38 (38%), пролапс мітрального клапана, порушення тонусу папілярних та хордальних м’язів – у 11 (11%), стійкі кардіалгії, порушення реполярізації – у 14 юнаків (14%).

Дещо рідше діагностувались нейро-циркуляторна дисфункція (НЦД) 25,6%. Підтвердженням важливої ролі спадкового генезу хвороби було те, що головні болі або інші ознаки НЦД мали місце у 74,5% членів сім’ей обстежуваних юнаків.

Клінічні прояви вегетовісцеральної дисфункції (ВВД) (20,1 %) зводились загалом до респіраторного синдрому (42,14%), що суб’єктивно супроводжувались відчуттям нестачі повітря, немотивованими глибокими вдихами, астмоподібними приступами та іншим. Дискінезії травного каналу та жовчновидільних шляхів мали місце у 76,2% юнаків. Дизурічний синдром (нейрогенний сечовий міхур, нічний та денний енурез) виявлений у 9,1% юнаків. Дисфоричний синдром (прояви депресії, агресії, гніву, жаху, суїцидальні думки або спроби) виявлені у 8,7% юнаків, більшість з яких були з групи засуджених (р<0,05). Слід зазначити, що у половини інших членів сімей обстежених теж відмічені прояви ВВД.

Пароксизмальна вегетативна недостатність (ПВН) зустрічалась в 7,9% і проявлялась кризами. Симпато-адреналові кризи спостерігались у 10 із 17 юнаків (58,8%), вагоінсулярні – у 3 (17,6%) і змішані – у 4 (23,5%). Характерним було те, що ПВН супроводжувалась яскравим психоневрологічним симптомокомплексом у всіх юнаків.

За даними запису кардіоінтервалографії при оцінці вегетативної реактивності в усіх типах ВД домінувала гіперсимпатикотонічна реакція.

Крім того, в клінічній картині ВД нами виділявся основний синдром. Зокрема, при ВД частіше зустрічались психо-вегетативний та кардіоваскулярний синдроми (25,6% і 19,5% відповідно). Приблизно з однаковою частотою визначались респіраторний, шлунково-кишковий та синдром порушення терморегуляції (13,9% 11,3%). У всіх юнаків органічні ураження нервової системи були відсутні.

Одним із завдань дослідження було виявлення впливу ВД на діяльність вищої нервової системи в обстежених групах юнаків. У зв’язку з цим нами вивчена залежність між психофізіологічною діяльністю вищої нервової системи і ступенем клінічних проявів ВД. Встановлено, що у юнаків з помірними проявами ВД (16-30 балів за анкетуванням Вейна А.М., 2000) відмічалось зниження диференційної зоро-моторної реакції, погіршувалась рівновага нервових процесів, збільшувалось число помилок при переключенні уваги, погіршувалась координація рухів. При значних клінічних проявах ВД (більше 31 бала) спостерігалось порушення практично всіх психофізіологічних функцій, які вивчались. Отже, тяжкість вегетативних розладів у юнаків обумовлює порушення вищої нервової діяльності.

В залежності від комплексу причинних факторів – умов проживання, особливостей клінічного прояву ВД та інших, нами визначені різні психо-конституційні типи обстежених юнаків. Вивчення ознак темпераменту свідчить, що серед юнаків усіх груп переважали прояви екстраверсії. У засуджених юнаків значно частіше мала місце інтроверсія, яка характеризувалась замкнутістю, обережністю, охайністю, соціальною пасивністю і стриманістю в спілкуванні. У засуджених юнаків та мешканців забруднених радіонуклідами регіонів спостерігалось посилення нейротизму (нерішучість, депресія, стурбованість, чутливість до психічних травм) та рівня загальної тривожності (сприйняття тривіальних ситуацій, як загрозливих).

Щодо типу акцентуації особистості, то у всіх групах юнаків домінував рівень епілептоїдних рис характеру та найбільш часто він зустрічався у юнаків, позбавлених волі (32,7%, р<0,05). Наявність пограничних типів акцентуації особистості майже у всіх засуджених (96,3%) обумовлює значну частоту ризику соціальної дизадаптації, формування психопатій, схильності до делінквентності та неадекватних поведінкових реакцій.

Крім того, у осіб з епілептоїдною та психастенічною акцентуацією ми визначили зниження психофізіологічних функцій діяльності вищої нервової діяльності.

З метою визначення впливу патологічних зрушень зі сторони соматичного здоров’я, психо-конституційного типу особистості та умов проживання на професійну схильність особи нами проведений аналіз професійної спрямованості за методикою Джона Голланда.

Згідно цього дослідження серед обстежених юнаків в 21,9% зустрічався реалістичний тип (такі люди віддають перевагу заняттям, які вимагають рухливості і зосередженості). Підприємницький тип (вони наполегливі, добре вирішують питання, пов’язані з керівництвом, положенням і владою) мав місце у 19,4% юнаків. Артистичний тип (керуються емоціями, непередбачувані) виявлений у 18,2% юнаків. Конвенціальний тип (вони не проявляють критичності, оригінальності, залежні і консервативні) виявлений у 16,2% юнаків. Соціальний тип (характеризується активністю, потребою в спілкуванні, уникненням інтелектуальних проблем, емоційністю) зустрічався в 16,2%. Інтелектуальний тип (вони мають аналітичний склад розуму, несоціальні, незалежні, оригінальні) спостерігався у 8,1% юнаків.

Серед засуджених юнаків переважав соціальний тип. Значно частіше, ніж в загальній популяції обстежених юнаків, у них зустрічався артистичний тип особистості (20,9%) на відміну від інтелектуального типу особистості, який визначався в 2,3 рази рідше.

Слід зазначити, що у обстежених юнаків з реалістичним, підприємницьким та інтелектуальним професійними типами спостерігались стабільні показники функції вищої нервової діяльності, уваги, зорового і сомато-сенсорного аналізаторів. У юнаків з артистичним та конвенціальним типами особистості відбувалось вірогідне зниження переважної більшості зазначених показників. Це аргументує те, що трудова діяльність останніх має бути пов’язана з помірним психічним навантаженням. Отже, при виборі фаху необхідно враховувати не тільки стан фізичного здоров’я юнаків, але й тип та акцентуацію особистості, що попередить в майбутньому виникнення стресових ситуацій і тим самим розвиток патологічних станів.

Таким чином, проведені дослідження свідчать, що переважна більшість обстежених юнаків мають функціональні розлади (ІІ група здоров’я), що диктує необхідність активного впровадження профілактичних заходів і вимагає розпочати попередження захворювань, що виявляються в зрілі роки з юнацького віку. Отримані результати дають можливість зробити наступні висновки.

ВИСНОВКИ

1. Серед обстежених юнаків 16-18 років загальносоматичні порушення переважають у групі юнаків, позбавлених волі (94,4%, р<0,05) та юнаків, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях (91,9%, р<0,05) порівняно з групою юнаків, які проживають в регіонах з природним радіаційним фоном (78,9%). Більшість з виявлених порушень здоров’я складають функціональні розлади: 63,7%, 59,4%, 57,2% відповідно.

2. В структурі загальної захворюваності всіх обстежених юнаків переважають хвороби органів дихання (30,3%, р<0,05), ендокринної системи (24,6%, р<0,05), розлади нервової системи (21,7%, р<0,05). Серед юнаків основної групи провідне місце займають хвороби органів дихання (30,1%). У мешканців забруднених радіонуклідами регіонів переважають хвороби ендокринної системи (30,6%, р<0,05), серед юнаків, засуджених до позбавлення волі – хвороби нервової системи (24,6%, р<0,05).

3. Хвороби органів дихання серед юнаків загальної популяції складають 30,3%. З них, суттєво не відрізняючись по структурі між групами обстежених, найчастіше зустрічаються ГРВІ (21,3%), хронічні хвороби мигдаликів та аденоїдів (4,9%), гострий та хронічний бронхіти (3,4%), а також фарингіт і синусіт (0,6%), пневмонії (0,34%) та бронхіальна астма (0,1%).

4. Різного характеру зміни в щитовидній залозі є найбільш поширеними серед мешканців забруднених радіонуклідами регіонів (35,6%, проти 22,2% у юнаків, позбавлених волі і 20,5% в основній групі). У них частіше діагностується зоб (29,6%), що здебільшого поєднується з субклінічною формою гіпотиреозу, рідше зустрічається аутоімунний тиреоїдит (1,3%).

5. Серед патологічних станів нервової системи основну частину складають вегетативні дисфункції, частота яких достовірно переважає в групі засуджених юнаків – 77,2% проти 26,0% в основній групі і 27,1% серед мешканців забруднених радіонуклідами територій. Основні клінічні прояви вегетативних дисфункцій в усіх групах обстежених проявлялись порушеннями ритму і провідності (86%), кардіалгіями (23,4%), гіпертензивним синдром (35%), артеріальною гіпотензією (38%).

6. Захворюваність за класом хвороб органів травлення за абсолютними значеннями була вищою у групі засуджених та мешканців забруднених радіонуклідами територій (15,3%; 14,2% відповідно). Переважну більшість з них складають функціональні розлади (у 86,4% обстежених).

7. Встановлено, що малі дози іонізуючого випромінювання стимулюють сомато-статевий розвиток 16-річних юнаків, який проявляється підвищенням рівня тестостерону та складових індексу маскулінізації (р<0,05). Несприятливі соціально-побутові умови утримання засуджених юнаків негативно впливають на показники їх фізичного розвитку. У переважної більшості цих юнаків має місце зниження маси тіла, а у третини – зниження зросту.

8. Найбільш стабільні показники психо-фізіологічних функцій вищої нервової системи виявляються при реалістичному, підприємницькому та інтелектуальному типах особистості, які частіше зустрічаються серед жителів “чистих” і забруднених радіонуклідами регіонів. Інші типи особистості (соціальний, конвенціальний, артистичний), які переважають в групі юнаків, позбавлених волі, характеризуються зниженням показників діяльності вищої нервової системи (р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Враховуючи переважання в структурі захворюваності юнаків порушень з боку органів дихання, ендокринної та нервової систем доцільне опрацювання лікарських заходів щодо комплексного обстеження та оздоровлення юнаків із зосередженням уваги на цій патології.

2. Юнакам, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях, слід проводити радіаційний контроль не менше 2 разів на рік. У випадках виявлення у них інкорпорованого радіоцезію, показане комплексне оздоровлення в спеціалізованих санаторіях.

3. З метою профілактики переходу субклінічної форми гіпотиреозу в розгорнуту клінічну картину юнакам, що мешкають на радіаційно-контрольованих територіях рекомендується проведення скринінг-контролю функції щитовидної залози за показниками тироксинстимулюючого гормону та вільної фракції тироксину.

4. При профілактичних оглядах юнаків 16-18 років слід обов’язково проводити скринінгові тести на виявлення ранніх вегетативних порушень і рівня невротизації, а в лікарську комісію залучати психоневролога з метою подальшої індивідуальної корекції в залежності від типу особистості.

5. З метою профілактики професіогеній слід проводити медико-професійну консультацію з визначенням психоконституційного типу особистості та застосовувати тестування на виявлення професійних схильностей з метою адекватного вибору майбутнього фаху.

6. Враховуючи, що переважна більшість обстежених юнаків відноситься до ІІ групи здоров’я необхідно широко застосовувати загальнооздоровчі профілактичні заходи та психокорекцію, а при їх неефективності обов’язково і своєчасно включати комплекс медикаментозного лікування в залежності від глибини уражень для запобігання розвитку в майбутньому загальносоматичних захворювань.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗДОБУВАЧА

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. О.М. Гиріна, Г.П. Мосієнко. Роль нейроендокринних механізмів в генезі вегетативних дисфункцій у юнаків 16-18 років залежно від регіону мешкання // Буковинський медичний вісник. – 2002. – №2-3. – Т.6, С. 20-24. (Набір матеріалу, статистична обробка і аналіз отриманих даних).

2. Мосієнко Г.П. Медико-професійна консультація – як метод профілактики соматичної патології // Український медичний альманах. – 2002. - №5 – Т.5, С. 49-51.

3. Макієнко Т.С., Павлюк В.П., Павлюк І.В., Мосієнко Г.П. Структурно-функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей, опромінених внутрішньоутробно // Лікарська справа. – 2001. - №5-6. – С. 13-16. (Статистична обробка і аналіз отриманих даних, підготовка до друку).

4. Набухотний Т.К., Макієнко Т.С., Мосієнко Г.П., Павлюк В.П., Монтак Г.І. Неврозоподібні стани у підлітків з вегетативними дисфункціями // Лікарська справа. - 2002. - №2. – С. 81-83. (Набір матеріалу, підготовка до публікації).

5. Т.К. Набухотний, В.П. Павлюк, Т.С. Макієнко, О.В. Котілов, Г.П. Мосієнко. Стан соціально-психічного здоров’я підлітків, які проходять соціальну реабілітацію в місціях позбавлення волі // Вісник соціальної гігієни та охорони здоров’я України. - 2002. - №1. – С. 25-28. (Набір матеріалу, статистична обробка і аналіз отриманих даних).

6. Т.К. Набухотний, Т.С. Макієнко, В.П. Павлюк, Г.П. Мосієнко. Стан здоров’я призовників, які постійно мешкають на контрольованих територіях внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС // Вісник соціальної гігієни та охорони здоров’я України. - 2001. - №4. – С. 30-35. (Набір матеріалу, статистична обробка і аналіз отриманих даних).

АНОТАЦІЯ

Мосієнко Г.П. Клінічна характеристика загальносоматичних порушень та заходи їх профілактики у юнаків з різними умовами проживання.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.02. – “Внутрішні хвороби”, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню особливостей захворюваності юнаків в залежності від умов проживання і обґрунтуванню комплексу профілактичних і реабілітаційних заходів. Встановлено, що загальносоматичні порушення переважають у групі юнаків, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі (94,4%) та у юнаків, що мешкають на забруднених радіонуклідами територіях (91,9%), ніж у юнаків, проживаючих в регіонах з природним радіаційним фоном (78,9%). В структурі загальної захворюваності всіх обстежених юнаків переважають хвороби органів дихання, захворювання ендокринної системи, розлади нервової системи, причому серед юнаків “чистих” зон провідне місце займають хвороби органів дихання, серед мешканців забруднених радіонуклідами регіонів - хвороби ендокринної системи, серед засуджених юнаків – хвороби нервової системи. Проаналізовані патогенетичні механізми та особливості клінічного перебігу вегетативних дисфункцій у юнаків, що постійно перебували в радіаційно-забруднених регіонах та юнаків, що відбувають покарання в місцях позбавлення волі. Встановлена залежність між загальною захворюваністю, морфо-функціональним станом гіпофізарно-тиреоїдної системи, вегетативним та психофізіологічним статусом та рівнем внутрішнього випромінювання у юнаків, що мешкають на радіаційно-контрольованих територіях. На основі отриманих даних удосконалені заходи профілактики та оздоровлення юнаків.

Ключові слова: юнаки 16-18 років, забруднені радіонуклідами території, позбавлення волі, структура захворюваності, гіпофізарно-тиреоїдна система, вегетативні дисфункції, психо-фізіологічний статус.

АННОТАЦИЯ

Мосиенко А.П. Клиническая характеристика общесоматических нарушений и методы их профилактики у юношей с разными условиями проживания.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.02 – внутренние болезни – Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца МЗ Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению особенностей заболеваемости юношей в зависимости от условий проживания и обоснованию комплекса профилактических и реабилитационных мероприятий. С этой целью обследовано 600 юношей в возрасте 16-18 лет. 250 из них проживали в районах