НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ИНСТИТУТ ПРОБЛЕМ РИНКУ ТА ЕКОНОМІКО-ЕКОЛОГІЧНИХ

ДОСЛІДЖЕНЬ

Некрасова Любов Аркадіївна

УДК 658.5:330.34

ФОРМУВАННЯ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ

ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

Спеціальність 08.07.01 – Економіка промисловості

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса – 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Бєльтюков Євген Афанасійович,

Одеський національний політехнічний університет

Міністерства освіти і науки України ,

завідувач кафедри економіки підприємств.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Пашута Микола Тимофійович,

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки та з питань европейської

інтеграції України, головний науковий співробітник

відділу проблем розвитку ринків промислової

продукції та інвестиційної політики.

кандидат економічних наук, старший

науковий співробітник

Лисюк Володимир Митрофанович,

Інститут проблем ринку та економіко-екологічних

досліджень НАН України, старший науковий

співробітник відділу ринкових механізмів та структур.

Провідна установа Інститут економіки НАН України, відділ

промислового потенціалу (м. Київ).

Захист відбудеться “21” червня 2002 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий “17” травня 2002р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Тараканов М.Л.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід до ринкових умов господарювання ініціював масштабне залучення промислового комплексу України в середовище перетворень. Однак, при всій важливості і необхідності цих перетворень, вони протікають повільно і малоефективно. Розрив економічних зв'язків, що устоялися, високий рівень нестабільності і невизначеність зовнішнього середовища, відсутність навичок вироблення довгострокової стратегії розвитку на рівні економічних суб'єктів промислового виробництва привели до зниження конкурентноздатності української промисловості на внутрішньому і зовнішньому ринках, різкого падіння обсягів виробництва, значного скорочення чисельності промислово-виробничого персоналу, домінуючої кількості збиткових підприємств.

На сучасному етапі однією з головних задач розвитку економіки України, у відповідності зі стратегією економічної і соціальної політики на 2000-2004 р.р., є перехід до стійкого економічного зростання, що, в свою чергу, забезпечується результативністю роботи окремих промислових підприємств.

В цих умовах безсумнівно важливим є вибір осмисленої господарської поведінки самостійно діючих суб'єктів ринкової економіки. Збереження економічної самостійності і розвиток яких можливе лише в тому випадку, якщо їх діяльність буде адаптована до реалій ринку. Це означає, що безперервність і ефективність функціонування промислового виробництва забезпечується тільки тоді, коли воно здатне, оперуючи ресурсним і науковим потенціалом, своєчасно і активно реагувати на різні зміни зовнішнього середовища. В зв'язку з цим необхідна нова концепція, яка адекватним засобом відображає зміни, що виникають, і найбільший інтерес представляє вироблення довгострокової стратегії розвитку.

Незважаючи на досить велике число досліджень, присвячених проблемам стратегічного розвитку, наукову їх розробленість загалом ще не можна назвати вичерпною. Мають місце різноманіття точок зору, відсутність комплексного підходу, недосконалість понятійного апарату. Багато які аспекти вищеназваних питань залишаються не цілком ясними і науково обгрунтованими для умов українського ринку. До них відносяться формалізація процесу визначення умов діяльності у промисловості, розробка на мікрорівні методичних підходів до формування і оцінки стратегічних альтернатив, вибір раціональної стратегії розвитку в умовах ринкової економіки. Крім того, розвиток продуктивних сил і виробничих відносин, динаміка науково-технічного прогресу постійно додають до існуючих питань нові проблеми, що вимагають наукового дослідження. Все це обмежує використання стратегічного підходу до прийняття управлінських рішень у промисловості України.

Таким чином, недостатнє наукове опрацювання питань формування стратегії розвитку промислового виробництва, а також особлива прикладна значущість пошуку надійних механізмів забезпечення стійкості суб'єктів промисловості визначили вибір теми, цілей і задач дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Одеського національного політехнічного університету з тем "Формування стратегії техніко-економічного розвитку підприємств в умовах ринку" (номер держреєстрації 308-69), в рамках якої автором розроблені методичні положення до формування та вибору стратегії розвитку промислового виробництва з урахуванням роботи в умовах невизначеності і ризику, та "Дослідження процесів організації і розвитку малого підприємництва в Україні " (номер держреєстрації 231-71), особисто автором було здійснено дослідження стану стратегічної діяльності на промислових підприємствах України.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і методичних положень, а також розробка практичних рекомендацій по формуванню раціональної стратегії розвитку промислового виробництва, що забезпечують підвищення результативності його роботи в умовах ринкових відносин. Для досягнення поставленої мети визначені наступні задачі:

-дослідження теоретичних положень і практичних методів формування стратегій промислового виробництва, враховуючи їх види і особливості вияву, та розвиток понятійного апарату, що використовується при дослідженні ціх питань;

-аналіз стану стратегічної діяльності у промисловому секторі економіки

України, визначення причин низької стратегічної активності;

-розробка методики економічної діагностики функціонування промислового виробництва на основі факторної оцінки ресурсного потенціалу і зовнішнього середовища;

-аналіз основних методичних підходів і пропозиція нової моделі до розробки виробничого портфеля суб'єктів промисловості ;

-обгрунтування матричного підходу до формування портфеля стратегій;

-розробка методичного апарату визначення альтернативних варіантів розвитку промислового підприємства з урахуванням роботи в умовах невизначеності і ризику;

-розробка алгоритму вибору раціональної стратегії розвитку виробництва в умовах ринкових відносин.

Об'єктом дослідження визначена стратегічна діяльність промислового виробництва, направлена на підвищення результативності його функціонування.

Предметом дослідження є теоретичні і методичні питання формування стратегії розвитку промислового виробництва.

Методи дослідження. Для вирішення задач дослідження використовувалися методи: системного аналізу, порівняльного аналізу і класифікації для визначення основних напрямів формування стратегій промислових підприємств; економіко-статистичного аналізу для визначення умов стратегічної діяльності в промисловості України; експертних оцінок і розставляння пріоритетів з метою економічної діагностики середовища функціонування і побудови матриці портфеля стратегій; регресійного аналізу, розробки сценаріїв, теорії гри і економіко-математичного моделювання з використанням ПЕОМ для розробки альтернативних варіантів розвитку промислового виробництва і вибору його стратегії розвитку на перспективу.

Інформаційною базою послужили Закони України, нормативні документи державного і регіонального рівнів управління, дані органів статистичного управління України і Одеської області, звітні матеріали промислових підприємств Одеської області, а також наукові роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з питань дослідження

Наукова новизна. Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- уточнено зміст поняття "стратегія" з урахуванням розвитку і використання наукової бази виробництва, обгрунтовано ієрархічну структуру розробки видів стратегій, що лягло в основу запропонованої їх класифікації;

- розроблений методичний інструментарій проведення кількісної оцінки ресурсного потенціалу і зовнішнього середовища на основі запропонованого набору чинників, що впливає на діяльність промислових підприємств і що обумовило структуру макро-середовища;

- запропоновано модель, що дозволяє визначити найбільш ефективні напрями виробництва промислової продукції, яка базується на конкурентоздатності і фазі життєвого циклу з урахуванням фінансової ситуації і рівня ризику;

- розроблено і випробувано матричний підхід до формування портфеля стратегій суб'єктів промисловості, що представляє собою багатоетапний процес, в якому методично вирішені головні питання формування портфеля, включаючи вплив на нього чинників зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, цілеположення і чинників ринку;

-розроблено комплексну методику формування альтернативних варіан-

тів розвитку виробництва в умовах зміни параметрів середовища функціонування;

-розроблений алгоритм вибору раціональної стратегії розвитку промислового виробництва з урахуванням роботи в умовах невизначеності і ризику.

Практичне значення отриманих результатів. Отримані в ході дисертаційного дослідження теоретичні положення і практичні рекомендації дають можливість:

- комплексно оцінити вплив економічного середовища функціонування і рівень ресурсного потенціалу підприємств промисловості;

-обгрунтовано визначити пріоритетні напрями виробництва промислової продукції і сформувати ефективний "портфель" стратегій;

- здійснити вибір стратегії розвитку промислового виробництва на перспективу, яка забезпечує стійкість його роботи в умовах ризику і невизначеності.

Для зниження трудомісткості робіт, пов'язаних з формуванням довгострокової стратегії розвитку виробництва, здійснена процедура автоматизації даного процесу з використанням ПЕОМ.

Результати дисертаційної роботи, зокрема, запропоновані рекомендації по формуванню стратегії розвитку впроваджені на промислових підприємствах м. Одеси і Одеської області: АТ завод "Тіра" (акт про впровадження від 15.03.2001 р.), АТ "Реом" (акт про впровадження від 18.11.2001 р.), і використовуються в навчальному процесі в курсах "Економіка підприємства", "Стратегія підприємства", "Антикризове регулювання" Одеського національного політехнічного університету.

Особистий внесок здобувача. На відміну від традиційних підходів відносно формування стратегії розвитку промислового виробництва, автором обгрунтовані методичні положення щодо формування матриці портфеля стратегій економічних суб'єктів промисловості та вибору стратегії їх розвитку з урахуванням роботи в умовах невизначеності і ризику. Проведені особисто автором дослідження підтвердили наявність передумов в промисловості України для формування стратегії розвитку виробництва. Всі наукові результати, представлені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих в співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом самостійної роботи автора, конкретний внесок якого в даній роботі вказаний в переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів роботи. Автор брав участь в роботі Всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференцій, в тому числі основні наукові результати дисертаційного дослідження докладалися і обговорювалися на I щорічній підсумковій науково-практичній конференції "Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними і політичними процесами в регіоні (на прикладі півдня України)" (м. Одеса, Одеський філіал Української Академії державного управління при Президентові України, 1998 р.); міжгалузевої науково-практичної конференції "Перспективні напрями розвитку екології, економіки, енергетики" (м. Одеса, Державний центр науково-технічної та економічної інформації, 1998 р.); науково-практичної конференції "Екологія, економіка, ринок" (м. Одеса, Державний центр науково-технічної та економічної інформації, 1999 р. ).

Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження відображені в 7 наукових публікаціях, у тому числі 4 статті -фахові. Загальний обсяг опублікованих робіт - 3,4 друкарських листа, з яких особисто автору належить 2,8 д.а..

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів і шістьох додатків. Загальний обсяг роботи становить 197 сторінок, включаючи 53 таблиці на 33 сторінках, 24 рисунка на 14 сторінках, список використаної літератури з 130 найменувань на 10 сторінках, 6 додатків на 14 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі дисертації обгрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовано цілі і задачі роботи, визначено методику дослідження, наукову новизну, практичну цінність і випробування отриманих результатів.

В першому розділі "Основні напрями формування стратегії суб'єктів промисловості" проведено теоретичний аналіз категорії "стратегія", в результаті дослідження визначено її суть, форму, характерні особливості і запропоновано уточнене поняття, що передбачає системний підхід до визначення напрямів перспективного розвитку промислового виробництва з урахуванням позиції організації в навколишньому середовищі і наявності необхідної наукової і ресурсної бази, для досягнення конкретних цілей її розвитку - конкурентоспроможність і рентабельність.

Передумови розробки процедури формування портфеля стратегій привели до необхідності класифікації стратегій, враховуючи їх велику різноманітність. Представлений в роботі огляд підходів до визначення класифікаційних ознак стратегій дозволив зробити висновок про те, що вони надто суперечливі, надмірно ускладнені і не розкривають суті стратегій, що класифікується. В дослідженні компонентів зовнішнього середовища, що проводиться, і потенційних можливостей пріоритетними чинниками успішної діяльності економічних суб'єктів промислового виробництва є: по-перше, їх ринкові можливості, засновані, наприклад, на диверсифікації, по-друге, конкурентна поведінка по відношенню до інших промислових підприємств, по-третє, реалізація потенційних можливостей для забезпечення стратегічних рішень. Цей принцип прийнятий за основу в запропонованої класифікації.

В ході аналізу стратегічної діяльності в промисловості України встановлено відсутність стратегії зростання, так злиття підприємств в одне в 2000 р. становило 0,4% в загальній кількості створених. Виявлено пріоритетність стратегії виживання для вітчизняних промислових підприємств, що виражається в стратегіях економії витрат і реструктуризації. В роботі запропоновано етапи розробки стратегії реструктуризації.

В епоху високих технологій для забезпечення конкурентоспроможності виробництва особливу роль і значення набуває інноваційна стратегія як на державному рівні, так і на мікрорівні управління економікою.

Результати порівняльного аналізу міри фінансової підтримки і змісту інноваційних заходів в країнах ЄС, США, Японії і Україні показали відсутність ефективної центральної інноваційної стратегії останньої. Витрати на фундаментальні дослідження і сприяння науково-технічному прогресу склали в 2000 р. 1,4% в загальному обсязі витрат України. В порівнянні з 1999 роком реальні витрати (з урахуванням інфляції) на конверсію і розвиток підприємств оборонного і машинобудівного комплексів зменшилися на 37,8 %/

Інституційна інноваційна стратегія направлена на економію матеріальних ресурсів і освоєння нових видів продукції в галузях, які випускають товари народного споживання, що говорить про відсутність активної політики науково-технічного переоснащення виробництва.

В сучасних умовах найважливішим інструментом адаптації промислового виробництва до мінливості ринку і зростаючого рівня нестабільності ринкових процесів є продуктово-ринкова стратегія. Розглянуті підходи до її формування дають основу стверджувати, що розробка даної стратегії вимагає системного підходу, що передбачає визначення цілей, облік обмежень і чинників впливу, визначення погоджуваних один з одним напрямів розвитку номенклатури і пошук шляхів підвищення конкурентоспроможності існуючого асортименту промислової продукції.

В другому розділі "Методичні підходи до стратегічного розвитку промислового виробництва" досліджено умови формування стратегії функціонування промислового виробництва, запропоновано комплексну методику економічної діагностики внутрішнього і зовнішнього середовища функціонування суб'єктів промисловості, проаналізовано методичні підходи до розробки їх виробничих портфелів.

Аналіз діяльності вітчизняних промислових підприємств показав, що стратегічне управління у промисловому комплексу України на сьогоднішній день переживає стадію зародження. Незважаючи на формальне надання економічним суб'єктам повної господарської самостійності, у них відсутнє прагнення до стратегічного бачення своєї діяльності. Орієнтація деяких виключно на виживання забезпечила успіх лише в короткостроковому аспекті і носить антиеволюційний характер.

Це пояснюється умовами, що склалися всередині і навколо українського бізнесу: відсутність макроекономічних і галузевих орієнтирів, недосконалість технології, моральний і фізичний знос виробничих фондів в промисловості і, як наслідок, збитковість більшості промислових підприємств; недолік і висока вартість капіталу на внутрішньому ринку позбавляють суб'єктів промислового сектора економіки можливості широкого використання інвестиційних довгострокових кредитів і примушують їх орієнтуватися на власні кошти; нестабільна політична обстановка, що постійно змінюється, законодавча і нормативна база бізнесу, нестійка система податкового і митного обкладення, зміни якої часто мають зворотну силу; гіпертрофована роль особистостних відносин при розв'язанні ділових питань; відсутність чіткої і ефективної промислової політики держави.

В роботі досліджуються зовнішні і внутрішні чинники, що зумовлюють особливості економічної політики підприємств промисловості в ринкових умовах, які формуються. Виявлені чинники поставлені в основу запропонованої автором методики оцінки ресурсного потенціалу (по функціональній ознаці) і впливу чинників зовнішнього середовища на діяльність підприємств, згрупованих по ознаці параметрів ринку, соціально-економічних тенденцій у зовнішньому середовищі, конкуренції всередині галузі, впливу сили покупців і постачальників.

В зв'язку з тим, що насправді є дефіцит необхідної інформації і проблема її зводимості, пропонується компенсувати цей недолік за допомогою залучення фахівців - експертів. Задача оцінки ресурсного потенціалу і зовнішнього середовища вирішується в дисертації на основі методу розставляння пріоритетів, використовуючи для цих цілей спеціально розроблені таблиці оцінок. Для отримання загальних характеристик в роботі запропоновано дві шкали, що передбачають 4 рівні їх стану, визначення кордонів яких передбачає вибір оптимальної величини інтервалу.

Взагалі економічна діагностика дозволяє вирішити наступний комплекс аналітичних задач:

- визначити стан господарської системи в умовах обмеженої інформації;

- оцінити режим функціонування, його ефективність і на цій основі стабільність роботи суб'єкта промисловості або поступове її досягнення;

- передбачити можливі наслідки і ефективність управлінських рішень, пов'язаних зі структурною і номенклатурною перебудовою виробництва, політикою цін, рівнем фінансового становища і платоспроможності підприємства.

Відповідно до задач економічної діагностики, її місцем в системі управління проведено класифікацію видів діагностики за різними ознаками стосовно промислового підприємства і представлений набір інструментів, що найчастіше застосовується, для кожного етапу стратегічного аналізу.

Проведений аналіз функціонування різних галузей промисловості показав, що розробка стратегії розвитку виробництва в умовах ринку повинна визначатися концепцією розвитку господарського "портфеля" промислового підприємства. Результати досліджень показали, що підходи, які існують, і моделі до його розробки заслуговують уваги в сучасних умовах. Вони представляють, на наш погляд, визначений практичний і теоретичний інтерес для вітчизняних підприємств.

Узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду дозволили автору розробити модель "конкурентоспроможність - фаза життєвого циклу". Вона базується на двох змінних: фазі життєвого циклу і конкурентоспроможності. При цьому кожний квадрат її має свою власну характеристику відносно фінансової ситуації, рівня ризику, можливостей і способів дій (рис.1.).

Для роботи з методичним інструментарієм, що використовується при формуванні продуктово-ринкової стратегії, необхідна розробка класифікації чинників впливу, оцінка яких використовується при підготовці стратегічних рішень. За основу розробки класифікації взяті звичайно агреговані показники привабливості ринку, що застосовуються в стратегічному менеджменті і конкурентоспроможності суб'єктів промисловості, всередині цих показників сформовані групи приватних показників по джерелах їх виникнення: макро-, мікро- і внутрішніх умов виробництва. Крім того, введений агрегований показник привабливості підрозділу промислового підприємства, що оцінюється на основі економічних показників діяльності підрозділу.

Процес стратегічного аналізу, всебічно оцінюючи діяльність промислових підприємств, дає інформацію, здатну синтезувати широкий перелік альтернатив поведінки як виробника продукції промисловості, так і його зовнішнього оточення, в зв'язку з цим для розвитку промислового виробництва можна вибрати наступні стратегічні напрями:

- стратегія задоволення потреб, тобто виходячи з попиту споживача переходимо до технології;

·

Конкурентоспроможність Фази життєвого циклу Рентабель-ність

Зародження Перша фаза росту Друга фаза росту Зрілість Зату-хання

Лідерующа Висока Низька

Сильна 1

Середня

Слаба 2

Збитко вість 3

Ризик

Сильний Середній Слабий

Обсяг продаж Екстрапо- ляция Контр. цифра

Прибуток Екстрапо- ляция Контр. цифра

Кап. вкладен ня Екстрапо- ляция Контр. цифра

1- справжній розвиток; 2- виборний розвиток; 3 -відмова.

Рис.1. Модель "конкурентоспроможність - фаза життєвого циклу"

Формування стратегії розвитку промислового виробництва доцільно провести на основі обгрунтування формування раціонального асортименту промислової продукції. Пошук ідей розвитку його складу повинен бути направлений на рішення задач формування нових систем, що не мають передісторії і задач розвитку діючих систем. З урахуванням цього в роботі запропонований алгоритм вибору асортиментної стратегії.

В третьому розділі "Вибір раціональної стратегії розвитку промислового виробництва" вирішується задача відбору прийнятних стратегій. Як правило, у економічних суб'єктів промислового виробництва є декілька варіантів ситуаційних стратегій. Кожний з варіантів відкриває різні можливості, але разом з тим, залежить від обмежень, які в роботі розглядаються як ресурсний потенціал, чинники зовнішнього середовища і ринку.

Проведені дослідження виявили істотний вплив стану зовнішнього середовища на конкурентоспроможність виробництва. Це дозволило обгрунтувати висновок про те, що кожний окремий чинник зовнішнього середовища впливає на можливість підприємства отримати конкурентні переваги і, тим самим, встановити взаємозв'язок чинників зовнішнього середовища і ділових стратегій. В зв'язку з цим пропонується новий підхід до вибору конкурентних стратегій, реалізовуючи який суб'єкт промисловості зможе найкращим способом здійснити свої стратегічні спрямування.

Крім того, дослідження по виявленню залежності функціональних стратегій від внутрішніх для виробництва чинників, встановили істотний взаємозв'язок окремих різновидів функціональних стратегій з компонентами ресурсного потенціалу підприємств промислового сектору економіки.

Отримана залежність забезпечила основу для скорочення кількості можливих стратегій при проведенні процедури відбору альтернативних варіантів стратегій, з яких надалі формується портфель корпоративних, ділових і функціональних стратегій.

Згідно з методикою, що пропонується автором, вибір пріоритетних ділових і функціональних стратегій здійснюється експертами за найбільш впливовими характеристиками впливу зовнішнього середовища і компонентами ресурсного потенціалу.

Принципове значення при формуванні портфеля стратегій має розроблений матричний підхід, що являє собою комплекс методичних рекомендацій. Матричний підхід забезпечує, по-перше, узгодження комплексу процедур формування стратегій, що виконуються і, по-друге, балансування набору стратегій, що включаються до портфелю.

В основу підходу, що пропонується, встановлений принцип поетапного процесу формування портфеля стратегій: на першому етапі визначається вплив кожного чинника зовнішнього середовища на вибір ділових стратегій; на другому - визначається вплив ресурсного потенціалу на вибір функціональних стратегій; на третьому - вибір стратегії здійснюється в залежності від поставлених цілей суб'єкта промисловості; на четвертому - оцінюється вплив чинників ринку на вибір стратегії (тим самим здійснюється процедура другого рівня вибору стратегій); на п'ятому - вибираються і аналізуються стратегії, що ввійшли до матриці портфеля; на шостому - визначається бажаний портфель стратегій в залежності від того, який з варіантів може найкращим способом забезпечити досягнення поставлених цілей.

Розроблений матричний підхід передбачає використання сценарного підходу, що забезпечує багатоваріантність обраних стратегій. Отримані при цьому матриці дозволяють мати уявлення про поєднання різних стратегій в портфелі і є основою для прийняття рішень на рівні суб'єктів економічної діяльності.

Узагальненням результатів дослідження є отримана матриця, що дозволяє сформувати альтернативні варіанти стратегій цього підприємства, здійснити вибір оптимального набору стратегій. Таким чином, створюється основа для послідовного переходу підприємства до стратегічного управління.

Вирішення задачі розробки стратегії розвитку промислового виробництва, з метою підвищення ефективності його функціонування в умовах ринкових відносин, повинне бути направлене на рішення цілого комплексу задач ( рис. 2.).

Для визначення тенденцій споживчого попиту на перспективний період по видах промислової продукції пропонуємо використати багатофакторну регресійну модель прогнозування, яка дозволяє отримати залежність параметра, що вивчається, від заданого чинника або набору чинників, які в тій чи іншій мірі впливають на його зміну.

Дослідженнями встановлено, що в умовах ринкових відносин забезпечення конкурентоспроможності промислового виробництва повинно базуватися на прогнозуванні альтернативних варіантів його розвитку в залежності від ринкової ситуації і аналізі рівня ризику при орієнтації на той або інший варіант його розвитку.

Рис. 2. Блок-схема методики формування раціональної стратегії

розвитку промислового виробництва

Для формування нижнього рівня розвитку виробництва, песимістичного, використовується формула 1:

, (1)

де попиту - спрогнозовані тенденції споживчого попиту продукції;

t - період планування;

- встановлена частка ринку підприємства на певний вигляд

продукції в загальному обсязі продажу підприємств-конкурентів в базовому році.

Верхній рівень розвитку виробництва, оптимістичний, формується по формулі 2:

, (2)

де збуту - обсяг продажу промислової продукції;

- коефіцієнт максимально допустимого для підприємства збільшення частки ринку, з урахуванням його внутрішніх можливостей і коштів, які існують, для фінансування капітальних вкладень, що направляються на його розвиток.

Визначення варіантів розвитку виробництва здійснюється на базі формування в області допустимих рішень (ОДР) для кожного тимчасового періоду планування підрівнів розвитку і стратегій, відповідних кожному підрівню.

Формування матриці прибутку і втрат засноване на оцінці результатів, що прогнозуються, різних стратегій розвитку виробництва в залежності від можливої зміни ситуації на ринку. Результати кожної стратегії характеризуються певним рівнем прибутку або збитку.

Вибір раціонального варіанту розвитку промислового виробництва рекомендується здійснювати за допомогою імовірнісно-статистичних критеріїв, що дозволяють уникнути можливі втрати і визначити найкращі стратегії його розвитку. В дисертаційній роботі запропоновано як критерії використати критерії Вальда, Севіджа, Гурвіца, Лапласа і описаний механізм їх застосування в практиці роботи промислових підприємств.

В дисертаційній роботі розроблено методику обгрунтування раціональної стратегії розвитку виробництва для кожного року, що входить в перспективний період планування, і процедуру формування траєкторії його розвитку на перспективу, що дозволяє промисловому підприємству своєчасно визначити його ринкові орієнтири розвитку і підстроїти внутрішній потенціал під можливості, що відкриваються на ринку.

Розроблена автоматизована процедура вибору раціональної стратегії розвитку промислового виробництва дозволяє істотно знизити трудомісткість процесу формування стратегії його розвитку на перспективу. Викладені в дисертаційній роботі методичні основи формування портфеля стратегій і стратегії розвитку виробництва можуть бути використані у промисловості для планування виробничо-господарської діяльності і підвищення ефективності функціонування її суб'єктів, що підтверджено практичним випробуванням на прикладі.

ВИСНОВКИ

В дисертації представлене теоретичне узагальнення і рішення наукової задачі, яка полягає в удосконаленні існуючих і пропозиції нових підходів до формування стратегії розвитку промислового виробництва в умовах становлення ринкових відносин.

Виконане дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки і рекомендації:

1. Внаслідок дослідження змісту поняття "стратегія", а також аналізу вже відомих визначень, запропоновано уточнене визначення, що передбачає наявність у суб'єктів промисловості не тільки ресурсної, але і наукової бази для досягнення конкретних цілей його розвитку - конкурентоспроможність і рентабельність. Обгрунтовано ієрархічну структуру розробки видів стратегій, яка лягла в основу запропонованої їх класифікації.

2. Стратегія виживання є основною корпоративною стратегією більшості економічних суб'єктів промислового комплексу України, проявляючись в стратегіях економії витрат і реструктуризації. В роботі запропоновані етапи розробки стратегії реструктуризації. Встановлено, що в Україні відсутня ефективна інноваційна стратегія як на державному рівні, так і на рівні кожного окремого підприємства. В сучасних умовах найважливішим інструментом адаптації промислових підприємств до мінливості ринку і зростаючого рівня нестабільності ринкових процесів є продуктово-ринкова стратегія, що вимагає системного підходу. В роботі запропонований алгоритм вибору асортиментної стратегії промислового виробництва.

3. Досліджено умови формування стратегічного управління на промислових підприємствах України. Визначено основні причини, які перешкоджають застосуванню перевірених в світовій практиці методів, а також пристосуванню їх до вітчизняних умов функціонування: збитковість більшості підприємств, нестача інвестиційних довгострокових кредитів, законодавча і нормативна база бізнесу, що змінюється, незавершена система податкового і митного обкладення, гіпертрофована роль особистносних відносин при розв'язанні ділових питань, відсутність чіткої і ефективної промислової політики держави.

4. В роботі досліджено зовнішні і внутрішні чинники, що зумовлюють особливості економічної політики суб'єктів господарювання в ринкових умовах, які формуються. Виявлені чинники покладені в основу запропонованої автором методики кількісної оцінки ресурсного потенціалу (по функціональній ознаці) і впливу чинників зовнішнього середовища на діяльність промислових підприємств, згрупованих по ознаці параметрів ринку, соціально-економічних тенденцій у зовнішньому середовищі, конкуренції всередині галузі, впливу сили покупців і постачальників.

5. Узагальнені, критично оцінені моделі визначення стратегічної позиції економічних суб'єктів промислового виробництва, що існують. Розроблено модель "конкурентоспроможність - фаза життєвого циклу", що дає рекомендації стосовно пріоритетних напрямів виробництва промислової продукції з урахуванням фінансової ситуації і рівня ризику. Запропоновано класифікацію чинників впливу, оцінка яких використовується при підготовці стратегічних рішень.

6. Розроблений і випробуваний матричний підхід до формування портфеля стратегій, що представляє собою багатоетапний процес, в якому методично вирішені головні питання формування портфеля, включаючи вплив на нього чинників зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, цілеполягання і чинників ринку. Узагальненням результатів дослідження є отримана матриця, що дозволяє сформувати альтернативні варіанти стратегій і здійснити вибір оптимального набору стратегій.

7. Обгрунтовано комплексну методику формування стратегії розвитку промислового виробництва, що дозволяє підвищити його економічну стійкість в умовах зміни параметрів середовища функціонування. Розглянуто основні інструменти, що використовуються при розробці стратегії підприємств промисловості. Встановлено, що забезпечення конкурентоспроможності виробника повинно базуватися на прогнозуванні альтернативних варіантів його розвитку в залежності від ринкової ситуації і рівня ризику. Вибір раціональної стратегії розвитку промислового виробництва рекомендується здійснювати за допомогою імовірнісно-статистичних критеріїв.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Некрасова Л.А. Формирование стратегии развития промышленного производства // Труды Одесского политехнического университета. - Одесса: Одесский национальный политехнический университет. - 2002. - Вып. 1( 17). - С. 232-236.

2. Бельтюков Е.А., Некрасова Л.А. Выбор направлений финансирования инновационной деятельности промышленных предприятий Украины // Труды Одесского политехнического университета. - Одесса: Одесский государственный политехнический университет. - 1999. - Вып. 3 ( 9). - С. 244-247. Особистий внесок автора: запропоновані і обгрунтовані напрями державного регулювання і реалізації власних можливостей промислових підприємств для фінансування інноваційної діяльності.

3. Некрасова Л.А. Инструменты анализа портфеля заказов предприятия // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2000. - №3. Ч.1.- С. 134-138.

4. Бельтюков Е.А., Некрасова Л.А. Реализация стратегии предприятия на основе развития социальных связей // Зб. наук. пр. Технологічного університету Поділля: Економіка праці. - Хмельницький: Технологічний університет Поділля. - 1999. - Вип.3. - С. 114-116. Особистий внесок автора: визначені форма і роль структурної реорганізації виробництва.

5. Бельтюков Є.А., Некрасова Л.А. Організаційно-економічні підходи реформування промислових підприємств // Зб. праць науково-практич. конференції: "Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними та політичними процесами в регіоні (на прикладі півдня України)". - Одеса: Укр. Акад. держ. упр. при Президенті України. Одеський філіал. - 1998. - С. 60-66. Особистий внесок автора: визначені напрями реформування власності промислових підприємств.

6. Бельтюков Е.А., Некрасова Л.А. Выбор стратегии развития предприятия на основе ситуационного подхода // Материалы научно-практич. конференции "Перспективные направления развития экологии, экономики, энергетики". - Одесса: ОЦНТЭИ. - 1999. - С. 203-208. Особистий внесок автора: запропонована модифікація матриці SWOT, що дозволяє визначити переважний варіант економічного розвитку виробництва.

7. Бельтюков Є.А., Некрасова Л.А. Обоснование ассортиментной стратегии развития предприятия // Материалы научно-практич. конференции "Экология, экономика, рынок". - Одесса: ОЦНТЭИ. - 1999. - С. 19-23. Особистий внесок автора: запропонований алгоритм вибору асортиментної стратегії виробництва.

Некрасова Л.А. Формування стратегії розвитку промислового виробництва. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01.- Економіка промисловості - Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2002.

В дисертації досліджені теоретичні, методичні і практичні питання формування стратегії розвитку промислового виробництва.

Розробка і вибір успішної довгострокової стратегії розвитку передбачає якісний стратегічний аналіз. В роботі запропоновано комплексний методичний підхід до економічної діагностики суб'єкта промисловості і модель, що визначає його стратегічні позиції з урахуванням конкурентоспроможності, стадії життєвого циклу, рентабельності і рівня ризику окремих напрямів діяльності. Встановлено залежність впливу зовнішнього середовища на конкурентні стратегії і взаємозв'язок структури ресурсного потенціалу і функціональних стратегій, що дозволило розробити матричний підхід до формування портфеля стратегій промислового підприємства.

На основі сценарного підходу і математичного апарату теорії гри побудовано модель вибору раціональної стратегії розвитку промислового виробництва в умовах невизначеності і ризику. Розроблено прикладну програму для автоматизації даного процесу.

Ключові слова: стратегія розвитку, економічна діагностика, промислове виробництво, портфель стратегій, раціональна стратегія.

Некрасова Л.А. Формирование стратегии развития промышленного производства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01.- Экономика промышленности.- Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. Одесса, 2002.

В диссертации исследованы теоретические, методические и практические вопросы формирования стратегии развития промышленного производства.

Анализ показал, что состояние процесса стратегического развития промышленности Украины на сегодняшний день является исключительно сложным. Стратегия выживания является основной корпоративной стратегией большинства промышленных предприятий Украины, проявляясь в стратегиях экономии расходов и реструктуризации. В стране отсутствует эффективная инновационная стратегия как на государственном уровне, так и на уровне каждого отдельного предприятия. В этих условиях важнейшим инструментом адаптации предприятий промышленности к изменчивости рынка и растущему уровню нестабильности экономических процессов является продуктово-рыночная стратегия.

В работе исследованы современные подходы к управлению стратегической деятельностью, определено понятие стратегии, дана классификация ее видов и установлены особенности реализации и ограничения стратегического подхода в отечественном промышленном производстве.

Разработка и выбор успешной долгосрочной стратегии развития предполагает качественный стратегический анализ. В соответствии с задачами экономической диагностики проведена классификация ее видов по различным признакам применительно к промышленному предприятию и представлен наиболее часто применяемый набор инструментов для каждого этапа стратегического анализа. В работе предложен комплексный методический подход для экономической диагностики субъекта промышленности, позволяющий количественно и качественно оценить ресурсный потенциал промышленного предприятия, а также влияние макросреды на его деятельность.

Проведенный анализ функционирования различных отраслей промышленности показал, что разработка стратегии развития производства в условиях рынка должна определяться концепцией развития хозяйственного "портфеля" промышленного предприятия. В результате критического рассмотрения имеющихся подходов к его разработке автором предложена модель базирующаяся на двух переменных: фазе жизненного цикла продукции и ее конкурентоспособности. При этом каждый квадрат ее имеет свою собственную характеристику по отношению к финансовой ситуации, уровню риска, возможностям и способам действий. Для работы с методическим инструментарием, разработана классификации факторов влияния, оценка которых используется при подготовке стратегических решений.

Проведенные исследования позволили установить взаимосвязь факторов внешней среды и деловых стратегий и выявить зависимости функциональных стратегий от внутренних для производства факторов. В связи с этим предлагается новый методический подход к выбору приоритетных конкурентных и функциональных стратегий, который осуществляется экспертами по наиболее влиятельным характеристикам воздействия внешней среды и компонентам ресурсного потенциала, что в дальнейшем формирует портфель стратегий на основе разработанного матричного подхода, предполагающего поэтапность данного процесса и использование сценариев, обеспечивающих многовариантность выбираемых стратегий.

Разработана экономико-математическая модель формирования стратегии развития промышленного производства, позволяющая повысить его экономическую устойчивость в условиях изменения параметров среды функционирования. Рассмотрены основные инструменты, используемые при разработке стратегии. Исследованиями установлено, что в условиях рыночных отношений обеспечение конкурентоспособности субъекта промышленности должно базироваться на прогнозировании альтернативных вариантов его развития в зависимости от рыночной ситуации и уровня риска при ориентации на тот или иной вариант производственно-экономической деятельности. Выбор рационального варианта развития производства рекомендуется осуществлять с помощью вероятностно-статистических критериев, что позволит избежать возможные потери и определить наилучшие стратегии его развития. На основании предложенной модели разработана прикладная программа для автоматизации данного процесса. Эффективность изложенных в диссертационной работе методических основ формирования портфеля стратегий и стратегии развития промышленного производства подтверждена практической апробацией на примере.

Ключевые слова: стратегия развития, экономическая диагностика, промышленное производство, портфель стратегий, рациональная стратегия.

Nekrasova L.A. Forming of development strategy of industrial production. — Manuscript.

Dissertation submitted for Candidate of sciences Economics degree in speciality 08.07.01. - Economy of Industry - Institute of market problems and economic ecological researches of NAN Ukraine, Odessa, 2002.

Theoretical, methodical and practical questions of forming strategy of industrial production development are investigated in the dissertation.

Elaboration and choice of successful long-team development strategy supposes a qualitative strategic analysis. Complex methodical approach for economic diagnostics of industry subject and model, determining its strategic positions with due regard for competitiveness, stage of vital cycle, profitability and risk level of separate directions of activity are offered in the research. Dependence of environment influence on competitive strategies and intercommunication of resource potential structure and functional strategies are determined. That allowed to work out the matrix approach to forming portfolio of industrial enterprise strategies.

On the basic of scenario approach and mathematical apparatus of games theory the model of choice of rational strategy of industry production development is built. The applied program for automation of the given process is worked out.

Key words: development strategy, economic diagnostics, industrial production, strategies portfolio, rational strategy.