ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

НАУМЧУК Володимир Іванович

УДК 378.14:796

ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ

КУЛЬТУРИ В ПРОЦЕСІ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

ЗІ СПОРТИВНИХ ІГОР

13.00.04 — теорія і методика професійної освіти

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Тернопіль — 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України

КРАВЕЦЬ Володимир Петрович,

Тернопільський державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка, ректор.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

ШИЯН Богдан Михайлович,

Тернопільський державний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка, кафедра теоретичних основ і

методики фізичного виховання, завідувач;

кандидат біологічних наук, доцент

ОВЧАРЕНКО Тетяна Григорівна,

Волинський державний університет імені Лесі Українки,

кафедра теорії і методики фізичного виховання, доцент.

Провідна установа: Херсонський державний педагогічний університет,

Міністерство освіти і науки України,

кафедра педагогіки, м. Херсон.

Захист відбудеться 20 вересня 2002 р. о 14.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 58.053.01 у Тернопільському державному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка за адресою: 46027, м. Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2.

Автореферат розісланий 15 серпня 2002 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чайка В. М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. На сучасному етапі національно-культурного і державного відродження України першочерговим завданням вищої школи є підвищення якості підготовки фахівців, здатних до активної творчої діяльності в різних галузях громадського та суспільного життя. Прискорення темпів розвитку науки і культури, швидка зміна характеру та поява нових видів діяльності, притаманна роботі сучасного фахівця, вимагають від нього постійного професійного зростання, самовдосконалення. Сьогодні вища школа, виходячи з потреб і вимог часу, має не тільки закласти міцний фундамент знань, але й навчити студентів самостійно їх поповнювати та оновлювати.

Проблемі вдосконалення навчального процесу в університетах і педінститутах присвятили свої дослідження Алексюк А.М., Бабанський Ю.К., Беспалько В.П., Болюбаш Я.Я., Гончаренко С.У., Зязюн І.А., Майборода В.К., Шкіль М.І., Ярмаченко М.Д. та ряд інших учених. Питання розвитку і формування пізнавальної активності та творчості студентів вузів вивчали Божович Л.І., Володько В.М., Дмитрик І.С., Загвязинський В.І., Киричук О.В., Красовський Б.Д., Кузьміна Н.В., Поташник М.М., Савченко О.Я., Шевченко Т.І., Щукіна Н.І. та інші. Дослідження Волобуєвої Т.В., Кіктенко А.З., Кларіна М.В., Кравчука П.Ф., Нісімчука А.С., Падалки О.С., Панченко А.І., Пєхоти О.М., Шпака О.Г. та ін. присвячені проблемам педагогічних технологій, пошуку шляхів інтенсифікації навчальної та наукової діяльності студентів. Місце і роль самостійної роботи студентів у їх професійному становленні розглядалися у працях Аюрзанайна А.А., Гапон Е.В., Гарунова М.Г., Козакова В.А., Кондрашової Л.В., Наумченка І.Л., Петровського А.В., Підкасистого П.І. та ін. Удосконалення професійної підготовки фахівців у галузі фізичної культури досліджували Бабушкін Г.Д., Видрін В.М., Григоренко В.Г., Кричфалуший М.В., Ложкін Г.В., Маслов В.І., Наумчук І.І., Овчаренко Т.Г., Петунін О.В., Пристинський В.М., Сермеєв Б.В., Філь С.М., Цьось А.В., Шиян Б.М., Шкребтій Ю.М. та ін.

Аналіз науково-методичної літератури свідчить, що успіх у роботі з підготовки висококваліфікованих фахівців може бути досягнутий за рахунок інтенсифікації навчально-виховного процесу з опорою на самостійну роботу майбутніх фахівців, активні форми та методи навчання. Саме самостійність, готовність до постійного пошуку сприяють вихованню у майбутнього вчителя потреби і звички до самовдосконалення, становленню його педагогічної майстерності.

Дані нашого дослідження свідчать, що підготовка майбутніх учителів фізичної культури лише до певної міри відповідає сучасним вимогам. Такий стан обумовлюється недостатнім використанням у вищих навчальних закладах педагогічної освіти потенційних можливостей самостійної роботи студентів.

Збільшення часу на самостійну роботу зі спортивно-педагогічних дисциплін вимагає кардинального поліпшення інших форм організації навчального процесу, які тісно пов’язані між собою. На практиці організація самостійної роботи студентів належним чином не забезпечується перебудовою таких форм навчальної діяльності, як лекції, семінарські, практичні заняття. Зміст, форми, види та методика самостійної роботи студентів факультетів фізичного виховання зі спортивних ігор не реалізуються як компоненти цілісної системи навчального процесу. Ефективність самостійної навчальної діяльності студентів знижується і через недостатню забезпеченість педагогічних умов (Григоренко В.Г., Шиян Б.М.).

Основну причину зазначеного вбачаємо у тому, що професійну підготовку майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи у педагогічній науці вивчено ще недостатньо. Професійна підготовка вчителя фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор не досліджувалась як педагогічна система. Вивчались лише окремі аспекти цієї проблеми. Дана складова частина професійної підготовки розглядалась переважно у відриві від майбутньої педагогічної діяльності студентів.

Теоретико-практична значущість означених вище аспектів підготовки студентів факультетів фізичного виховання та недостатня їх дослідженість у педагогічній науці зумовили актуальність теми дисертаційного дослідження “Професійна підготовка майбутніх вчителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилося в рамках держбюджетної тематики кафедри педагогіки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка “Наукове обґрунтування та методичне забезпечення педагогічних інновацій та експериментів” (державний реєстраційний № U004755), а також угоди про співробітництво між Тернопільським державним педагогічним університетом імені Володимира Гнатюка та Інститутом психології АПН України ім. Г.С.Костюка (2001—2005 роки).

Об’єкт дослідження —професійна підготовка студентів факультетів фізичного виховання вищих педагогічних навчальних закладів.

Предмет дослідження — самостійна робота студентів зі спортивних ігор як форма їх професійної підготовки.

Мета дослідження — вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор.

Відповідно до мети дослідження сформульовані такі завдання:

1. Проаналізувати та вдосконалити критерії оцінки і рівні сформованості професійної готовності студентів факультетів фізичного виховання.

2. Розробити модель професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор.

3. Визначити зміст і види самостійної роботи студентів зі спортивних ігор.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові положення теорії пізнання; ідеї сучасних концепцій навчання і нових педагогічних технологій; принципи єдності теорії і практики, гуманізму і демократизму освіти; висновки й положення вітчизняних та зарубіжних педагогів і психологів із досліджуваної проблеми; законодавчі акти та нормативні документи України з проблем освіти та фізичної культури і спорту.

Для досягнення поставленої мети і розв’язання завдань розроблено програму дослідження, яка передбачала використання комплексу взаємопов’язаних методів:—

теоретичних: аналіз та узагальнення наукової інформації з проблеми дослідження, навчально-методичної і нормативної документації; аналіз, синтез, узагальнення і систематизація теоретичних та експериментальних даних; моделювання професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор; порівняння отриманих експериментальних даних;—

емпіричних: спостереження за навчально-виховним процесом; бесіди зі студентами, викладачами, вчителями, тренерами; інтерв’ю з ними, анкетування студентів і викладачів; тестування студентів; метод оцінки компетентними суддями; педагогічний експеримент; методи математичної обробки одержаних результатів.

Експериментальна робота проводилась на базі факультетів фізичного виховання Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка та Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (м. Одеса), середніх загальноосвітніх шкіл №№ 7, 9, 12, 14, 16, 24 м. Тернополя та №№ 49, 60, 90 м. Одеси, міських дитячо-юнацьких спортивних шкіл № 1 м. Тернополя та № 7 м. Одеси, дитячо-юнацької спортивної школи імені І.Бєланова, Тернопільської обласної дитячо-юнацької спортивної школи, спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з футболу м. Тернополя, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних шкіл олімпійського резерву № та спортивного клубу “Чорноморець” м. Одеси, дитячого центру “Молода гвардія” м. Одеси.

Загальне число респондентів становило 862 особи.

Дослідно-експериментальною роботою було охоплено 785 студентів, 30 викладачів, 19 учителів фізичної культури, 28 тренерів-вихователів. У формуючому експерименті взяли участь 374 студенти факультетів фізичного виховання.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше:

розроблено науково обґрунтовану модель професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор, яка відображає мету, завдання, етапи, принципи, умови, зміст цього процесу та її результат — професійну готовність студентів до майбутньої педагогічної діяльності;

систематизовано види самостійної роботи студентів зі спортивних ігор з врахуванням їх складності та різноманітності організаційних форм відповідно до етапів навчання й індивідуальних можливостей студентів.

Подальшого розвитку набули:

основні критерії оцінки професійної готовності студентів як результату їх фахової підготовки (ступінь оволодіння орієнтовною основою самостійної діяльності, повнота і системність знань, обсяг і рівень оволодіння професійно значущими вміннями і навичками та ін.);

педагогічні умови вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор (узгодженість змісту самостійної роботи з аудиторним навчальним матеріалом зі спортивних ігор; реалізація у навчально-виховному процесі трьох типів внутрішньо- та міжпредметних зв’язків: інформаційного, операційного, мотиваційного; покращання якості контролю за самостійною роботою студентів, самоконтролю та взаємоконтролю студентів та ін.).

Практичне значення дослідження полягає у розробці діагностики рівнів сформованості професійної готовності студентів до роботи з фізичного виховання учнів та у підготовці науково-методичних матеріалів щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор.

Матеріали і результати дослідження можуть використовуватись у навчально-виховному процесі на факультетах фізичного виховання вищої педагогічної школи у викладанні спортивно-педагогічних дисциплін.

Вірогідність і аргументованість отриманих результатів забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних позицій дослідження; застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів, адекватних меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки та надійністю статистичної обробки показників; значним обсягом отриманих емпіричних даних та їх комплексним кількісно-якісним аналізом.

Особистий внесок дисертанта полягає у створенні та науковому обґрунтуванні моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор; розробці діагностики рівнів сформованості професійної готовності студентів факультетів фізичного виховання; підготовці науково-методичних рекомендацій, які дозволяють підвищити ефективність фахової підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення, результати та рекомендації дослідження доповідались і обговорювались на засіданнях ученої ради інституту педагогіки і психології, кафедр гімнастики і спортивних ігор та педагогіки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (1999—2002); на науково-практичних конференціях: Міжнародній (Жешів, 1999), всеукраїнських (Львів, 1999, Тернопіль, 2001) та регіональних.

Методичні рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес факультетів фізичного виховання Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (акти про впровадження: ТДПУ від 25.06.2002 р.; управління з питань фізичної культури, спорту і туризму Тернопільської обласної державної адміністрації від 24.06.2002 року) та Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського (акти про впровадження: ПДПУ від 17.06.2002 р.; управління з питань фізичної культури та спорту Одеської обласної державної адміністрації від 19.06.2002 р.).

Результати дисертаційного дослідження викладені у 8 публікаціях, із них 6 — статті у наукових фахових виданнях України (5 праць — одноосібні).

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури з 317 джерел, 11 додатків. Повний обсяг дисертації становить 232 сторінки машинописного тексту, з них 167 сторінок основного тексту. Робота містить 14 таблиць, 11 малюнків (схеми, діаграми).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об’єкт, предмет і методи наукового пошуку, сформульовано мету та завдання, розкрито наукову новизну та практичну значущість одержаних результатів, подано відомості про їх апробацію.

У першому розділі — “Професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи як педагогічна проблема” — проаналізовано фундаментальні наукові праці з проблеми дослідження, основні напрямки і підходи до трактування сутності понять “професійна підготовка”, “самостійна робота студентів”, висвітлено законодавчі та програмно-нормативні документи.

Процес фахової підготовки необхідно розглядати у нерозривному зв’язку з основними компонентами педагогічної діяльності. На основі вивчення змісту професійної діяльності вчителя фізичної культури можна здійснити цілеспрямований пошук механізмів оволодіння нею. Головною умовою якісної та ефективної професійної діяльності є досягнення вчителем оптимального рівня педагогічної майстерності. У працях багатьох вітчизняних та зарубіжних учених педагогічну майстерність схарактеризовано як синтез психолого-педагогічних якостей фахівця, який включає суспільно-політичні, методологічні та методичні знання і вміння (Азаров Ю.П., Болдирєв М.І., Деркач А.А., Зязюн І.А., Синиця І.О., Хозяїнов Г.І. та ін.).

Чільне місце у становленні педагогічної майстерності вчителя фізичної культури під час навчання в університеті посідають спортивно-педагогічні дисципліни, зокрема, спортивні ігри. “Спортивні ігри з методикою викладання” мають можливість від першого до останнього навчального семестру здійснювати цілеспрямовану підготовку студентів, що не властиво жодній іншій дисципліні, передбаченій навчальним планом.

У різноаспектному вивченні педагогічної діяльності вчителя фізичної культури домінуюче місце займають дослідження його професійних знань, умінь, навичок, які групуються дослідниками за окремими напрямками (Ємець О.Й., Корецький В.М., Кошман М.Г., Овчаренко Т.Г., Петунін О.В., Цьось А.В., Шиян Б.М. та ін.). Зазначається, що проблема класифікації, зокрема професійних умінь учителя фізичної культури та їх перелік залишається відкритою.

У працях Бурханова А.І., Кочетова А.І., Кричфалушого М.В., Ложкіна Г.В., Мухамедалієва А.А., Шестеріної В.І. та ін., які присвячені дослідженню особистісних якостей учителя фізичної культури вказується, що формування педагога є складним процесом, у ході якого особистісні структури зазнають значних змін, пов’язаних зі становленням здатності до рефлексії, співпраці, дисциплінованості.

Бабушкін Г.Д., Віленський М.Я., Зубанова Н.Ю., Прохорова М.В., Решетень І.Н., Сургучов В.А. та ін. стверджують, що результатом прояву мотиваційної сфери діяльності вчителя фізичної культури є професійна спрямованість особистості. Розглядаючи професійно-педагогічну спрямованість з різних позицій, автори характеризують її як цілісну властивість особистості, що є однією з важливих умов становлення професійної майстерності педагога.

Встановлено, що професійна підготовка вчителя пов’язується перш за все з наявністю та рівнем реалізації професійно значущих знань, умінь, навичок, особистісних якостей, а її результатом є готовність майбутніх фахівців до діяльності вчителя фізичної культури.

Аналіз наукового фонду показав, що в основі підготовки фахівців має бути самостійна праця суб’єктів навчання із засвоєння накопичених людством знань. У дидактиці вищої школи більшість дослідників (Архангельський С.І., Загвязинський В.І., Козаков В.А., Кобиляцький І.І., Нізамов Р.І. та ін.) розглядають самостійність студентів як обов’язкову умову успішного формування майбутнього фахівця, як один із основних принципів вузівської дидактики, а самостійну роботу студентів — як основний шлях реалізації цього принципу.

Поняття “самостійна робота студентів” є складним і багатогранним педагогічним явищем. На основі системного та діяльнісного підходів зроблено спроби розкрити його сутність як метод навчання; форма навчання; вид навчальної діяльності; засіб організації та управління самостійною пізнавальною діяльністю (Алексюк А.М., Аюрзанайн А.А., Бабанський Ю.К., Гарунов М.Г., Ляудіс В.Я., Ільїна Т.А., Підкасистий Т.І. та ін.). У нашому дослідженні ми виходимо з того, що стрижнем самостійної роботи студента є наявність пізнавальної задачі та способу її розв’язання без прямої допомоги з боку викладача або з мінімальним його втручанням. При цьому самостійна діяльність студента завжди спрямована на перехід від способу відтворення до принципово іншого — творчого вирішення завдань.

Водночас, одержані результати констатуючого експерименту, яким було охоплено 411 студентів, 30 викладачів факультетів фізичного виховання Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (ТДПУ) та Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (ПДПУ), показали, що рівень професійної готовності студентів є недостатнім для успішної майбутньої педагогічної діяльності. Однією з причин такого стану є те, що існуюча система професійної підготовки недостатньо реалізує потенційні можливості самостійної роботи студентів. Відтак постає потреба у створенні сучасної моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор.

У другому розділі — “Педагогічні умови вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор” — представлено та обґрунтовано модель професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор, у якій відображено мету, завдання, етапи, принципи, умови, зміст даного процесу, визначено критерії оцінки і рівні сформованості професійної готовності студентів (високий, достатній, середній, низький) як результату їх професійно-педагогічної підготовки (рис. 1).

Аналіз праць Гелашвілі Н.І., Гапон Е.В., Козакова В.А., Кондрашової Л.В., Наумченка І.Л. та ін. дозволив виділити принципи організації самостійної роботи, які були покладені в основу побудови нашої моделі: науковості; свідомості й активності; систематичності, послідовності й наступності; доступності й індивідуалізації; міцності і прогресування; зв’язку теорії з практикою. Перебуваючи в тісному взаємозв’язку, принципи організації самостійної роботи визначають вимоги до змісту, характеру цієї діяльності та виступають її регуляторами. Їх знання та практична реалізація сприяють ефективності фахової підготовки і є віддзеркаленням гуманізації навчання.

Визначивши шляхи професійного становлення майбутніх учителів фізичної культури в процесі вивчення спортивних ігор, нами окреслено коло пізнавальних, практичних, організаційно-управлінських, контрольно-оцінних знань і вмінь студентів, які виступають у ролі “базових” у їх професійно-педагогічному становленні та конкретизовано види самостійної роботи зі спортивних ігор.

Рис. 1. Модель професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор

Ефективність самостійної роботи студентів у процесі професійної підготовки підвищується, якщо вона систематизується за видами та визначається смисловими навантаженнями кожного із них з урахуванням проекції на майбутню педагогічну діяльність. Види самостійної роботи зі спортивних ігор систематизувались з урахуванням їх складності та різноманітності організаційних форм відповідно до етапів навчання, індивідуальних можливостей студентів. Систематизація видів самостійної роботи, визначення їх смислових навантажень дає можливість для розвитку і вдосконалення кожного компонента структури професійної діяльності майбутніх учителів зокрема, покращання якості та ефективності їх підготовки в цілому. На основі розроблених Н.В.Кузьміною положень ми виділили компоненти структури професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, які формуються в процесі вивчення спортивних ігор (дослідницький, гностичний, комунікативний, організаційний, конструктивний, руховий).

Модель передбачає планування і реалізацію змісту самостійної роботи у двох напрямах: по горизонталі (за роками навчання) і вертикалі (за видами самостійної роботи). Перший напрямок визначає комплекс видів самостійної роботи студентів та їх питому вагу в межах обсягу знань, умінь, навичок протягом навчального року. Другий — забезпечує чітку методичну наступність в реалізації кожного конкретного виду самостійної роботи в чотирирічному циклі навчання студентів.

Розробка моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор спонукала до необхідності визначення та обґрунтування педагогічних умов, що забезпечують ефективність даного процесу. Педагогічні умови розглядаються як результат спільних дій учасників навчально-виховного процесу для досягнення цілей і завдань професійної підготовки та чинники, що впливають на її ефективність. Наші дослідження дають підстави визначити такі педагогічні умови вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор: системне і планове використання видів самостійної роботи відповідно до етапів навчання та індивідуальних можливостей студентів; навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів; узгодженість змісту самостійної роботи з аудиторним навчальним матеріалом зі спортивних ігор; реалізація у навчально-виховному процесі трьох типів внутрішньо- та міжпредметних зв’язків: інформаційного, операційного, мотиваційного; орієнтація самостійної роботи студентів як складової навчально-виховного процесу на професійно-педагогічну діяльність учителя фізичної культури; покращання якості контролю за самостійною роботою студентів, самоконтролю та взаємоконтролю студентів. Зауважено, що дотримання цих умов повною мірою сприяє активному, творчому, глибокому засвоєнню знань, формуванню загальноосвітніх і професійних умінь та навичок, розвитку тих якостей особистості вчителя, які є запорукою його професійного успіху.

Розглянуто види самостійної роботи зі спортивних ігор, їх зміст та методику, які були покладені в основу формуючого експерименту.

Одержані дані дослідження сприяли обґрунтуванню критеріїв оцінки професійної готовності студентів, що дають можливість оцінювати як результати фахової підготовки, так і способи їх досягнення, а саме: якість знань (повнота, системність); обсяг і рівень оволодіння професійно значущими вміннями та навичками; ступінь оволодіння орієнтовною основою самостійної діяльності; рівень сформованості самостійності як риси особистості. Опосередкованими показниками прояву професійної готовності є активна участь студентів у громадському житті, їх ставлення до професії вчителя фізичної культури, до навчальної дисципліни “Спортивні ігри з методикою викладання”.

У третьому розділі — “Експериментальне дослідження професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор” — висвітлено хід, основні етапи дослідження, проаналізовано результати педагогічного експерименту, здійснено перевірку запропонованої моделі, з’ясовано вплив педагогічних умов на вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор.

Відповідно до мети і завдань професійної підготовки, спираючись на рекомендації щодо самостійної роботи студентів, враховуючи характер даної спортивно-педагогічної дисципліни, нами була розроблена та обґрунтована методика вимірювання й оцінювання результатів підготовки майбутніх учителів фізичної культури, яка дала можливість визначити рівні сформованості професійної готовності на основі запропонованих у дисертаційному дослідженні показників і критеріїв. Об’єктивно визначаючи рівень сформованості професійної готовності, чітко прослідкувавши її динаміку, запропонована методика дозволила поетапно відстежувати становлення професійної майстерності фахівця, формування кожного з компонентів структури його майбутньої діяльності, що дало можливість своєчасно вносити корективи у навчально-виховний процес та мобільно управляти ним.

На завершальному етапі дослідження зроблено підсумковий зріз за заздалегідь визначеними критеріями, показниками та ознаками. Одержані результати засвідчили, що всі параметри професійних якостей та як закономірний наслідок цього — рівень сформованості професійної готовності студентів експериментальних груп вищий, ніж контрольних (рис. 2, 3).

Відсоток студентів експериментальних груп (порівняно з контрольними), які характеризуються високим та достатнім рівнями сформованості професійної готовності (у ТДПУ відповідно 27,3% і 43,4%, у ПДПУ — 23,3% і 35,6%) та зменшення в цих групах відсотка студентів з середнім та низьким рівнями (у ТДПУ — 23,2% і 6,1%, у ПДПУ — 34,4% і 6,7%) засвідчує ефективність практичного застосування запропонованої нами моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор.

Рис. 2. Рівні сформованості професійної готовності студентів контрольних та експериментальних груп ТДПУ

Рис. 3. Рівні сформованості професійної готовності студентів контрольних та експериментальних груп ПДПУ

Ефективність експериментальної моделі підтверджується також результатами дослідження ставлення студентів до такої важливої якості, як самостійність. Так, ранжуючи особистісні якості вчителя фізичної культури, перевагу самостійності в експериментальних групах надали 70,2% студентів ТДПУ і 63,2% ПДПУ, тоді як у контрольних групах ці показники менші і становлять відповідно 40,3% і 44,9%.

Статистична обробка результатів експерименту показала, що виявлені відмінності у рівнях сформованості професійної готовності студентів експериментальних та контрольних груп є суттєвими, невипадковими і зумовлені впровадженням запропонованої моделі.

Експериментально доведена роль педагогічних умов у ефективному становленні професійної майстерності майбутніх учителів фізичної культури.

Отже, експериментальні результати доводять ефективність розробленої моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор.

На основі узагальнення результатів дослідження зроблено такі висновки:

1. Самостійна робота зі спортивних ігор — це одна з ефективних і перспективних форм удосконалення підготовки майбутніх учителів фізичної культури в сучасних умовах вищої педагогічної школи. Вона не зобов’язує студентів до професійного становлення через нормативну побудову їх діяльності, а створює креативні умови, надаючи їм можливість самим визначати траєкторію оволодіння професією.

2. Констатуючий експеримент виявив низку недоліків у системі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури, серед яких найвідчутнішими є: відведення самостійності студентів другорядної ролі в організації навчально-виховного процесу; недостатня реалізація наступності аудиторних та позааудиторних форм навчання; несистематичність організації самостійної роботи студентів; ігнорування окремих видів самостійної роботи студентів зі спортивних ігор; слабке навчально-методичне забезпечення; відсутність належного педагогічного контролю за самостійною роботою студентів, і, як наслідок, — низький рівень професійної готовності студентів до майбутньої професійної діяльності.

3. Модель професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор відображає мету, завдання, етапи, принципи, умови, зміст цього процесу та її результат — професійну готовність студентів до майбутньої педагогічної діяльності. Модель передбачає планування і реалізацію змісту самостійної роботи у двох напрямах: по горизонталі (за роками навчання) і вертикалі (за видами самостійної роботи). Перший напрямок визначає комплекс видів самостійної роботи студентів та їх питому вагу в межах обсягу знань, умінь, навичок протягом навчального року. Другий — забезпечує чітку методичну наступність в реалізації кожного конкретного виду самостійної роботи в чотирирічному циклі навчання студентів.

4. Фахова підготовка вчителів фізичної культури вимагає ефективної організації самостійної роботи студентів зі спортивних ігор, визначення її видів та змісту. Основними видами є: проведення окремих частин та уроку фізкультури в цілому, навчально-тренувального заняття; педагогічна практика в школі; засвоєння та вдосконалення технічних прийомів, тактичних дій і взаємодій у спортивних іграх; науково-дослідна робота; безпосередня участь у змаганнях з ігрових видів спорту та їх обслуговування в якості організатора, судді; стажування в дитячо-юнацьких спортивних школах, спеціалізованих дитячо-юнацьких спортивних школах олімпійського резерву та ін. Активна реалізація визначальної ролі самостійної роботи у професійному становленні можлива за умови систематизації її видів та визначення їх смислових навантажень з урахуванням проекції кожного із них на майбутню педагогічну діяльність. Це забезпечує розвиток і вдосконалення кожного компонента структури професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури зокрема, покращання якості та ефективності їх підготовки в цілому.

5. Ефективне застосування моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор забезпечується реалізацією таких педагогічних умов:—

системне і планове використання видів самостійної роботи відповідно до етапів навчання та індивідуальних можливостей студентів;—

навчально-методичне забезпечення самостійної роботи студентів;—

узгодженість змісту самостійної роботи з аудиторним навчальним матеріалом зі спортивних ігор;—

реалізація у навчально-виховному процесі трьох типів внутрішньо- та міжпредметних зв’язків: інформаційного, операційного, мотиваційного;—

орієнтація самостійної роботи студентів як складової навчально-виховного процесу на професійно-педагогічну діяльність учителя фізичної культури;—

покращання якості контролю за самостійною роботою студентів, самоконтролю та взаємоконтролю студентів.

6. Критеріями оцінки професійної готовності студентів як результату фахової підготовки та механізмів її досягнення є:—

якість знань (повнота, системність);—

обсяг і рівень оволодіння професійно значущими вміннями та навичками;—

ступінь оволодіння орієнтовною основою самостійної діяльності;—

рівень сформованості самостійності як риси особистості.

На основі комплексу критеріїв, ознак і показників професійної готовності були визначені рівні її сформованості: високий, достатній, середній, низький.

7. Експериментально доведена теоретична обґрунтованість і практична ефективність моделі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор. Відсоток студентів експериментальних груп (порівняно з контрольними), які характеризуються високим та достатнім рівнями сформованості професійної готовності (у ТДПУ відповідно — 27,3% і 43,4%; у ПДПУ — 23,3% і 35,6%) та зменшення у цих групах відсотка студентів із середнім та низьким рівнями (у ТДПУ — 23,2% і 6,1%; у ПДПУ — 34,4% і 6,7%) засвідчує результативність та ефективність застосування запропонованої моделі.

Перспективи подальшого дослідження проблеми можуть бути пов’язані з визначенням міжпредметного характеру самостійної роботи у професійній підготовці майбутніх фахівців на інтегративній основі; з вивченням питань активізації і стимулювання самостійної роботи як засобу професійної підготовки; з виявленням умов, що забезпечують цілеспрямований “перехід” самостійної роботи у самоосвіту, самовиховання як основи становлення професійної майстерності вчителя фізичної культури.

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Наумчук В.І. До питання професійної підготовки фахівця з фізичної культури засобами самостійної роботи зі спортивних ігор // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім.К.Д.Ушинського. — Одеса. — 2001. — Вип. 3-4. — С. 28-38.

2. Наумчук В.І. Індивідуальні навчально-дослідні завдання як засіб професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури (на прикладі рухливих та спортивних ігор) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. — Тернопіль. — 2001. — № 5. — С. 111-113.

3. Наумчук В.І. Модель професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури засобами самостійної роботи зі спортивних ігор // Науковий вісник Чернівецького університету. — Чернівці: Рута, 2001. — Вип. 122.— С. 79-87.

4. Наумчук В.І. Самостійна робота зі спортивних ігор як засіб формування основ професійної майстерності майбутнього вчителя фізичної культури // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. — Тернопіль. — 2001. — № 2. — С. 118-123.

5. Наумчук В.І. Професійна підготовка студентів факультету фізичного виховання в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. — Тернопіль. — 2000. — № 5. — С. 105-112.

6. Наумчук В.І. Рекомендації щодо вдосконалення професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор. — Тернопіль , 2000. — 76 с.

7. Наумчук І.І., Наумчук В.І. Методика організації самостійної роботи студентів з спортивних ігор на факультеті фізичного виховання педагогічного вузу // Тези доповіді III Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сучасні проблеми розвитку теорії та методики спортивних і рухливих ігор”. — Львів, 1999. — С. 24-25.

8. Наумчук І.І., Наумчук В.І. Організація самостійної роботи з спортивних ігор як форми діяльності студентів факультету фізичного виховання // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. — Тернопіль. — 1999. — № 1. — С. 162-167.

Анотації

Наумчук В.І. Професійна підготовка майбутніх вчителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор. — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 — теорія і методика професійної освіти. — Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. — Тернопіль, 2002.

У дисертації досліджуються проблеми фахової підготовки студентів факультетів фізичного виховання педагогічних вузів засобами самостійної роботи зі спортивних ігор. Розроблена, обґрунтована та експериментально апробована модель професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури в процесі самостійної роботи зі спортивних ігор, у якій відображені не тільки мета, завдання, принципи, умови, етапи, зміст даного процесу, а й визначені критерії оцінки і рівні сформованості професійної готовності студентів як результату їх професійно-педагогічної підготовки.

Ключові слова: професійна підготовка, самостійна робота студентів, спортивні ігри, професійна готовність, модель.

Наумчук В.И. Профессиональная подготовка будущих учителей физической культуры в процессе самостоятельной работы по спортивным играм. — Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 — теория и методика профессионального образования. Тернопольський государственный педагогический университет имени Владимира Гнатюка. — Тернополь, 2002.

В диссертации исследуется проблема профессиональной подготовки студентов факультетов физического воспитания педагогических вузов средствами самостоятельной работы в процессе изучения курса спортивных игр. Работа состоит из вступления, трех разделов, выводов к каждому разделу, общих выводов, списка использованных литературных источников и приложений. Во вступлении обоснована актуальность проблемы, оределены объект, предмет, цель, задачи и методы исследования, раскрыты научная новизна, практическое значение, личный вклад диссертанта.

В первом разделе “Профессиональная подготовка будущих учителей физической культуры в процессе самостоятельной работы как педагогическая проблема” осуществлен анализ научных трудов по тематике исследования, современного состояния профессиональной подготовки студентов факультетов физического воспитания в процессе самостоятельной работы по спортивным играм. В ходе констатирующего эксперимента на эмпирическом материале выявлены издержки в системе профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры.

Во втором разделе “Педагогические условия совершенствования профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры в процессе самостоятельной работы по спортивным играм” рассмотрена и обоснована модель профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры в процессе самостоятельной работы по спортивным играм, в которой не только отображены цель, задачи, этапы, принципы, условия, содержание данного процесса, но и определены критерии оценки и уровни сформированности профессиональной готовности студентов как результата их профессионально-педагогической подготовки. При этом систематизированы виды самостоятельной работы студентов, уточнены структурные компоненты профессиональной подготовки, которые формируются в процессе изучения спортивных игр. Определены и обоснованы педагогические условия совершенствования профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры в процессе самостоятельной работы по спортивным играм.

В третьем разделе “Экспериментальное исследование профессиональной подготовки будущих учителей физической культуры в процессе самостоятельной работы по спортивным играм” апробирована авторская модель. Описана методика измерения и оценивания профессиональной готовности студентов, которая обеспечила оценивание не только результатов профессиональной подготовки, но и механизмов их достижения. Проанализированы результаты формирующего эксперимента, дана сравнительная характеристика уровней сформированности профессиональной готовности студентов экспериментальных и контрольных групп, показана результативность их формирования в процессе реализации предложенной модели, что подтверждает ее эффективность.

В выводах обобщены результаты диссертационного исследования, показаны перспективы дальнейшего исследования.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, самостоятельная работа студентов, спортивные игры, профессиональная готовность, модель.

Naumchuk V.I. Professional development of future physical training teachers in the process of individual work in sport games. — Manuscript.

The thesis for the Scientific Degree of the Candidate of Pedagogical Sciences, speciality 13.00.04 — Theory and Methodology of Professional Education. — V.Hnatyuk Ternopil State Pedagogical University. — Ternopil, 2002.

The thesis researches the problem of professional development of students of the physical training faculty of pedagogical higher educational establishments by means of individual work in sport games. There has been elaborated, substantiated and experimentally approved the model of professional development of future physical training teachers in the process of individual work in sport games which has reflected not only the aim, task, principles, conditions, stages and contents of the given process but defined the criteria of evaluation and levels of development of professional readiness of the students as a result of their professional pedagogical training.

Key words: professional development, individual work of students, sports games, professional readiness, model.

Підписано до друку 24 липня 2002 р.

Формат 60х90/16. Папір друкарський.

Друк RISO. Обсяг 0,9 друк. арк.

Наклад 100 прим. Замовлення № 227.

Редакційно-видавничий відділ

Тернопільського державного педагогічного університету

імені Володимира Гнатюка

46027, м.Тернопіль, вул. М. Кривоноса, 2