НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
Інститут регіональних досліджень
Олексюк Ганна Василівна
УДК 332.14 (477)
СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ
РОЗВИТКУ ШАХТАРСЬКИХ МІСТ
Спеціальність 08.10.01 –
Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів – 2002
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, академік НАН України
Долішній Мар’ян Іванович,
Інститут регіональних досліджень НАН України, директор
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Данилишин Богдан Михайлович,
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, заступник голови;
кандидат економічних наук, доцент
Кривицький Антон Федорович,
Луцький державний технічний університет, доцент кафедри
Провідна установа: Інститут економіки промисловості НАН України, відділ проблем ефективного використання виробничого потенціалу, м. Донецьк
Захист відбудеться 8 липня 2002 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інсти-туті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України
Автореферат розісланий 5 червня 2002 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук В. ЖОВТАНЕЦЬКИЙ
Загальна характеристика роботи.
Актуальність теми дослідження. Однією з невід’ємних складових розвитку паливно-енергетичного комплексу України є функціонування поселень, які розташовані в районах видобування корисних копалин, зокрема кам’яного вугілля підземним способом. Проблеми життєдіяльності територіальних утворень, які прийнято називати шахтарськими містами, селищами, в період ринкової трансформації національної економіки викликають великий інтерес як з економічної, так і соціальної точок зору. В зв’язку з тим, що шахтарські поселення створювались в основному в місцях добування корисних копалин, переважну більшість промислового потенціалу формувала вуглевидобувна галузь, в період вичерпання запасів виникає ряд проблем щодо дальшого їх існування та розвитку. Характерною особливістю функціонування цих поселень в останнє десятиріччя є соціальна напруга в трудових шахтарських колективах, різке погіршення фінансового-економічного стану вуглевидобувних підприємств, як основної містоутворюючої бази, поглиблення окремих протиріч, що гальмують позитивні соціально-економічні та ринкові перетворення. Посилення уваги до проблем паливно-енергетичного комплексу є однією з передумов виходу України з затяжної соціально-економічної кризи, створення ефективної ринкової системи господарювання, входження національної економіки у Європейське Співтовариство та систему міжнародних відносин. Але окреме функціонування паливно-енергетичного комплексу держави без його соціальної інфраструктури у вигляді шахтарських міст, селищ, інших поселень, неможливе. Тому, необхідність дослідження їх з точки зору державної регіональної політики, адміністративної реформи, програми реформування паливно-енергетичного комплексу є очевидною і визначає актуальність даного дослідження. Як показує зарубіжний та вітчизняний досвід, без гарантії державної підтримки ефективний розвиток шахтарських регіонів є неможливий.
Проблеми розвитку міських поселень, розроблялись в працях багатьох вче-них. Однією з основних особливостей наукових досліджень в галузі соці-аль--но-економічної географії, економічної історії, галузевої та регіональної еко-но--міки, територіального устрою держави є практично новий погляд на проб-ле-ми розвитку міст у нових ринкових умовах. Окремі положення щодо територі-аль--ного розвитку зазнають докорінних змін із введенням інституту місцевого са-мо--врядування в Україні. Наукові праці новітнього бачення, присвячені проб-ле-мам розвитку регіонів та територій, належать О. Амоші, П.Бєлєнькому, Б. Дани-лишину, М. Долішньому, С. Дорогунцову, В. Єлейку, Ф. Заставному, С. Злуп-ку, М. Іванову, М. Коробову, В. Кравченку, А. Кривицькому, В. Куцен-ко, В. Пилі, В. Павлову, М. Прокопенку, Д. Стеченко, О. Шаблію, Н. Чума-ченку. Певний інтерес представляють роботи У. Садової, Л. Семів, Л. Шевчук.
Особливого значення набуває дослідження проблем та стратегії розвитку і трансформації шахтарських міст у міста із багатопрофільною економікою, широким спектром сфери послуг, максимальною зайнятістю. Недостатня дослідженість перелічених проблем та їх актуальність, практична і теоретична значимість обумовили вибір теми, мету і основні напрями дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема планових тем “Теоретичні засади регіональної політики” (№ держреєстрації 0197U012834), “Механізм релізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (№ держреєстрації 0100U002572).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретичних і методичних підходів до дослідження проблем розвитку шахтарських міст в умовах вичерпання запасів корисних копалин та обгрунтуванні моделей їх розвитку в окремих регіонах.
Досягнення загальної мети обумовило визначення і розв’язання наступних завдань:
·
визначення критеріїв поняття "шахтарське місто", виходячи із ролі міських поселень в соціально-економічному розвитку регіонів та територій;
·
дослідження зарубіжного та вітчизняного досвіду розвитку шахтарських міст в період реструктуризації вугільної галузі в них;
·
розкриття факторів розвитку шахтарських міст, особливостей формування міського бюджету у контексті положень Бюджетного Кодексу України;
·
дослідження фінансово-господарських аспектів розвитку підприємств вугільної галузі, як основної містоутворюючої бази шахтарських міст та їх вплив на соціально-економічний стан в період згортання вуглевидобутку;
·
розкриття наслідків кризових явищ у вугільній галузі, причин передумов згортання вуглевидобутку та взаємозв’язок цих явищ із проблемами зайнятості міського населення і функціонування міст в цілому;
·
обгрунтування загальних засад розвитку міських поселень, наближених до сировинних ресурсів, та на цій основі розробки узагальнюючих концептуальних моделей перспективного розвитку шахтарських міст;
·
обгрунтування можливості реалізації багатоукладної економічної програми спільної співпраці на теренах декількох адміністративно-територіальних одиниць, пов’язаних між собою спільними територіальними та соціально-господарськими умовами.
Об’єкт дослідження – шахтарські міста Львівсько-Волинського вугільного басейну, зокрема м. Червоноград та прилеглі території.
Предметом дослідження є соціально-економічні засади розвитку шахтарських міст в умовах згортання вуглевидобутку.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дисертаційної роботи становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів в області ринкової економіки, соціально-економічної географії, розміщення продуктивних сил, теорії місцевого самоврядування та регіонального розвитку.
В якості інструменту досліджень використані економіко-статистичні, економіко-математичні методи і методи експертних оцінок, порівняльного та системного аналізу, абстрактно-логічні, графічні.
Інформаційною базою дослідження стали законодавчі і нормативні акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, Львівського обласного управління статистики, звітні та аналітичні дані Червоноградської, Нововолинської та Стахановської міських рад, Асоціації шахтарських міст Донбасу, Державної холдингової компанії "Укрзахідвугілля", а також результати досліджень, виконаних автором.
Для вивчення зарубіжного досвіду була використана інформація Міністерства промисловості Польщі щодо наслідків реалізації реформи видобутку кам’яного вугілля та інформація проекту Міністерства Великобританії з питань міжнародного розвитку "Технічна допомога компанії "Укрвуглереструктуризація" Міністерства палива та енергетики України".
Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати і наукова новизна роботи полягають у наступному:
·
на основі узагальнення існуючого досвіду функціонування шахтарських міст розширено кількість ознак і критеріїв поняття "шахтарське місто", суть якого визначається так: шахтарське місто – це місто, основною містоутворюючою базою якого є вуглевидобувні підприємства, на яких зайнята основна частина працездатного населення, виробляється переважна більшість промислової продукції, розміщується значна частина основних виробничих та невиробничих фондів, більшість об’єктів соціальної інфраструктури та житлового фонду збудована та утримується за рахунок ресурсів вуглевидобувних підприємств. Внаслідок праці у шкідливих умовах відбувається швидке зростання кількості осіб пенсійного віку та осіб, що потребують соціального захисту, більша половина фінансових ресурсів міста формується від діяльності вуглевидобувних та допоміжних до них підприємств, виникають екологічні проблеми, спричинені процесом вуглевидобутку;
·
на основі аналізу виявлених протиріч обгрунтовано, що при побудові шахтарських міст за критерієм наближення до сировинних ресурсів не повністю передбачені та враховані наслідки експлуатації і закриття шахт, життєзабезпеченість міст у більш віддаленій перспективі. Такий підхід призвів до виникнення проблем у сфері зайнятості населення, відсутності матеріальної бази щодо трансформації шахтарських міст у міста з багатопрофільним господарським комплексом в умовах згортання вуглевидобутку та вирішення екологічних проблем, що утворились;
·
визначено та оцінено наслідки соціальної напруги і соціальної нестабільності в трудових шахтарських колективах, проблеми цього явища в умовах перехідного періоду ринкової економіки, їх вплив на розвиток шахтарських міст. Окреслено проблеми зайнятості в шахтарських регіонах в зв’язку із згортанням вуглевидобутку внаслідок відпрацювання запасів та закриття шахт і шляхи вирішення їх, зокрема: оскільки вивільнення гірників із підприємств що закриваються відбувається у декілька разів швидше, як створюються нові робочі місця, необхідно нагромаджувати фінансові ресурси та будувати нові виробництва ще до початку закриття шахт, інвестиційні ресурси, що плануються для створення нових робочих місць, також повинні спрямовуватись на розвиток малого та середнього підприємництва, але згідно науково обгрунтованої цільової програми, відповідно узгодженої та затвердженої для кожного регіону;
·
розроблено та апробовано методику оцінки рівня розвитку шахтарських міст шляхом застосування кореляційного аналізу, що дає можливість розрахувати зміну суспільних залежностей в межах складної соціально-економічної системи "місто", зокрема передбачити тенденції росту рівня доходів населення, споживання та оплати послуг, скорочення чи ріст зайнятості та інше, тобто складання стратегічного плану розвитку міста може базуватись на конкретних математичних розрахунках.
·
обгрунтовано основні напрямки розвитку шахтарських міст шляхом вибору концептуальних моделей за такими критеріями: наявністю традиційних сировинних ресурсів (кам’яного вугілля), технологічного освоєння видобутку наявних супутніх корисних елементів, пов’язаних з вуглевидобутком (газ-метан, германій, галій і ін. більше 30 елементів), розвитку нових галузей на базі вивільнених потужностей військово-промислового та будівельного комплексу, переробки сільгоспсировини, легкої промисловості;
·
обгрунтовано нові підходи до регіонального управління, як утворення територіально-виробничої адміністративної системи у економічно та соціально споріднених і географічно близьких північних районах Львівської області, яка не передбачає зміни меж територіально-адміністративних районів, а покликана акумулювати фінансові, виробничі, інтелектуальні та соціальні ресурси для розвязання спільних актуальних проблем соціально-економічного розвитку територій за рахунок розширення коопераційних зв’язків та міжрайонної економічної інтеграції (Північна територіально-адміністративна система економічної співпраці Львівської області).
Практичне значення одержаних результатів. Отримані в ході дисертаційного дослідження наукові результати та розроблені на їх основі відповідні висновки і пропозиції поглиблюють знання в сфері регіональної економіки, розвитку продуктивних сил, створюють основи для підвищення ефективності функціонування шахтарських міст, трансформації їх у поселення із багатофункціональним господарським комплексом та високим рівнем зайнятості мешканців і можуть бути використані в якості методичної основи для інших регіонів України.
Методичні підходи до оцінки рівня розвитку шахтарських міст та проблем зайнятості увійшли до наукових звітів Інституту регіональних досліджень НАН України, подані у Львівську обласну державну адміністрацію, отримали позитивну оцінку, що підтверджуються довідкою №22-1/4-144 від 22.03.02. Дані методичні підходи також використані Червоноградською міською Радою при підготовці Стратегічного плану розвитку міста Червонограда на 2002-2010р.р., та розробки плану економічної співпраці на теренах північних регіонів Львівської області, актуальні при підготовці навчального курсу “Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”, “Економічна географія”, “Державне регулювання економіки” в навчальному процесі Львівського національного університету імені Івана Франка, що підтверджується актом впровадження.
Особистий внесок здобувача. Сформульовані в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації і пропозиції належать автору особисто і є його науковим доробком при дослідженні соціально-економічних засад розвитку шахтарських міст.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати досліджень доповідалися на міжнародній науково-практичній конференції "Бухгалтерський облік в Україні на початку ХХІ століття" (Львів, 2001), міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми регулювання зайнятості та безробіття на регіональному ринку праці” (Львів, 2001).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 6 науко-вих праць, загальним обсягом 3,6 д.а., усі належать особисто автору, зокрема 5 наукових статей у провідних фахових виданнях, 1 тези доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота займає 232 повні сторінки комп’ютерного тексту, містить 27 таблиць і 7 рисунків на 14 стор., 20 додатків на 34 стор. Список використаних літературних джерел нараховує 138 позицій.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Перший розділ "Теоретичні основи дослідження розвитку шахтарських міст" присвячений вивченню теоретико-методичних основ розвитку шахтарських міст як суб'єкта регіональної економіки, визначенню критеріїв та ознак поняття "шахтарське місто", дослідженню факторів розвитку їх в умовах перехідної економіки.
Автором вивчався світовий досвід розвитку шахтарських міст в умовах згортання вуглевидобутку, так як проблеми реструктуризації вугільної промисловості та ліквідація наслідків закриття вуглевидобувних підприємств мають загальнодержавне значення.
У дисертації, на основі теоретичних підходів та практичного досвіду автора окреслено комплекс проблем міст та територій, що будуються під конкретні господарські програми, зокрема, обмеженість та невідновлюваність сировинних ресурсів приводить до закриття підприємств та ліквідації місць прикладання праці, скорочується фінансова самодостатність міст, зростає забруднення навколишнього середовища, що стає загрозливим для здоров'я, потребує значних фінансових та матеріальних ресурсів щодо його відновлення.
На Україні функціонує близько 40 міст, які вважаються шахтарськими і розташовані в основному у східному регіоні (Донецька, Луганська області), незначна кількість – у Дніпропетровській, Львівській та Волинській областях. Незважаючи на різницю у геопросторовому розташуванні, усім шахтарським містам притаманні спільні специфічні проблеми, які особливо чітко проявились в останнє десятиріччя. Криза у вугільній галузі тісно переплетена із проблемами шахтарських міст, прорахунки в управлінні галуззю активно впливають на життєдіяльність поселень.
Окремі шахтарські міста – це регіони, які не в змозі самі (без допомоги з боку держави або зовнішньої допомоги) вирішити власні проблеми, і їх можна класифікувати як депресивні. Характерною траєкторією соціально-економічного розвитку таких міст є загострення загальних для країни проблем, що в них досягають крайніх значень. Це несприятлива демографічна ситуація, гостра екологічна проблема, економічна деградація.
Спад виробництва, проблеми зайнятості знижують можливість фінансової самодостатності шахтарських міст. Дотаційність міських бюджетів постійно зростає при недостатності наповнення їх власними доходами.
На думку автора, вважати шахтарські міста лише за часткою обсягів виробництва вуглевидобувної галузі та чисельністю працівників, зайнятих у ній, величини промислово-виробничих фондів недостатньо. Критерії понять "шахтарське місто" в роботі запропоновано ув’язати із системою формування та розвитку містоутворюючих факторів, із темпами росту вуглевидобування та чисельності населення міста, так як доходи від праці на шахтах є одним із основних засобів існування шахтарських сімей, розглянути ознаки щодо забезпечення житлом, соціальними послугами, побутовим споживанням, пенсійним забезпеченням та вплив шкідливості умов праці видобувного процесу на здоров'я працівників і на цій основі визначити, що шахтарське місто – це поселення, містоутворюючою базою якого є вуглевидобувні та вуглепереробні підприємства, на яких зайнята основна частина працездатного населення, виробляється більша частина промислової продукції, розміщується значна частина основних виробничих та невиробничих фондів, більшість об’єктів соціальної інфраструктури та житлового фонду збудована та утримується за рахунок ресурсів вуглевидобувних підприємств, внаслідок праці у шкідливих умовах відбувається швидке зростання кількості осіб пенсійного віку та осіб, що потребують соціального захисту в зв’язку з ушкодженням здоров’я, більша половина фінансових ресурсів міста формується від діяльності підприємств вугільної галузі, створюються екологічні проблеми, спричинені процесом вуглевидобутку.
Шляхи розв'язання проблем регіонального розвитку залежать від вироблення організаційно-економічних методів та засобів державної регіональної політики, політики органів місцевого самоврядування у сфері організації зайнятості, фінансового забезпечення, рівня життя та соціального захисту населення, полягають, на думку автора, в активній зміні форм власності та підходів до управління підприємствами вугільної галузі на засадах ринкової економіки, наданні окремим шахтарським містам статусу депресивних (а не пріоритетного розвитку) із розробленням спеціальної програми їх соціально-економічного розвитку, у попередньому нагромадженні цільових ресурсів в державі та створенні нових робочих місць для гірників ще до початку закриття шахт, у зміні підходів до формуванні бюджетів шахтарських міст, особливо бюджету розвитку.
Для шахтарських міст доцільним буде визначення факторів впливу внутрішнього та зовнішнього значення, так як прояв факторів внутрішнього впливу залежить від ефективності управління розвитком території, піддається більш точному аналізу, що дає можливість вибрати програми, засоби та напрямок управління територією з максимальною прийнятністю для територіальної громади.
До найбільш вагомих факторів внутрішнього впливу на розвиток шахтарських міст належать економічний стан господарського комплексу та зміни, що в ньому відбуваються, демографічний стан, рівень розвитку соціальної інфраструктури міста, рівень доходів населення, рівень якості навколишнього середовища, ефективність управління соціально-економічним розвитком регіону.
До факторів зовнішнього впливу належать основні засади проведення державної регіональної політики, пріоритети соціально-економічної політики держави, забезпечення функціонування механізму відтворення трудового потенціалу, забезпечення рівня державних соціальних гарантій, обсягів національного доходу, що використовується на споживання, наявність державного механізму вирівнювання соціального розвитку регіонів та територій.
У дисертації розглядається розвиток шахтарських міст в контексті окремих об'єктивних економічних законів, а саме: закону адекватності виробничих відносин рівню і характеру розвитку продуктивних сил, закону вартості, закону єдності праці і власності, закону відносної рідкісності ресурсів, закону зростання екологічних потреб тощо. Автор стверджує, що штучне гальмування об'єктивних економічних закономірностей шляхом прий-няття неадекватних законодавчих та нормативних документів, недоско-на-лих програм та неперспективних моделей розвитку призведуть до посилення проб-лем шахтарських міст та збільшення потреби у засобах щодо їх вирішення.
В другому розділі "Аналіз соціально-економічного стану шахтарських міст в умовах перехідної економіки" подається діагностика соціально-економічного стану міст Червонограда, Соснівки та селища Гірник, як єдиного соціально-економічного комплексу, так як вони адміністративно підпорядковані Червоноградський міській раді та Червоноградському міськвиконкому (табл. ). Проведено дослідження проблем підприємств вугільної галузі як основної містоутворюючої бази шахтарських міст, окреслено та проаналізовано наслідки кризових явищ у вугільній промисловості та їх вплив на розвиток шахтарських міст.
Таблиця 1
Основні показники соціально-економічного стану міста Червонограда
Роки | Середньорічна чисельність наявного населення, тис. осіб | Трудові ресурси, тис. осіб | Зайнято в галузях економіки, тис. осіб | Безробітні, тис. осіб | Незайняте працездатне населення в працездатному віці, тис. осіб | Індекс росту промислової продукції за порівняльними цінами, % | Капітальні вкладення, млн. грн. | Видобуток вугілля,тис. тонн | Панчішно-шкарпеткові вироби, тис. пар | Доходи місцевого бюджету, тис.грн. | Видатки місцевого бюджету, тис.грн. | Дотаційність місцевого бюджету, тис.грн.
1995 | 93,9 | 60,0 | 46,2 | 0,5 | 10,0 | 71,9 | 23,8 | 1556,7 | 19271 | 7520 | 12345 | 3417
1998 | 91,1 | 53,7 | 35,0 | 2,7 | 13,6 | 90,8 | 7,4 | 835,8 | 5272 | 13270 | 16475 | 3391
2000 | 88,2 | 52,5 | 31,5 | 5,4 | 12,8 | 129,8 | 28,9 | 1032,9 | 3075 | 13823 | 19684 | 5861
2002 | х | х | х | х | х | х | х | х | х | 17888 | 31129 | 13212
* доходи та видатки місцевого бюджету приводяться по показниках затверджених сесією міської ради на 2002 рік
Дослідження показали, що місто Червоноград і ряд інших шахтарських міст класифікуються як соціально-проблемні території місцевого самоврядування і можуть бути віднесені до категорії депресивних, а саме: соціально-економічний розвиток міста Червонограда характеризується зменшенням обсягів і ефективності промислового виробництва (індекс обсягу промислової продукції за порівняльними цінами у 1990 році до 1989 року склав 88,9%, у 1995 році до 1994 року – 71,9%, у 1998 році до 1997 року – 90,8%, випуск найважливіших видів продукції зменшився у 2000 році до 1990 року: вугілля – 2,9 раза, панчішно-шкарпеткових виробів – 17 разів, збірного залізобетону – 37 разів), використанням застарілих виробничих та інформаційних технологій, відсутністю власних обігових коштів на більшості промислових підприємств міста, власних інвестиційних ресурсів, боргові зобов’язання значно перевищують джерела їх погашення, використання основних виробничих фондів не перевищує 45%. Це свідчить про економічну деградацію в господарському комплексі міста. Зменшення обсягів капіталовкладень за рахунок усіх джерел фінансування (з 1990 року до 2000 року в 4 рази) свідчить про надзвичайно слабкі відновлювальні процеси основних фондів міста.
Населення міста має стійку тенденцію до спаду. Починаючи з 1995 по 2000 рік, середньорічна чисельність його скоротилась на 4,8 тис.осіб. Зростає демографічне навантаження, відбувається старіння населення. За останнє десятиріччя кількість народжених із розрахунку на 1000 осіб населення скоротилося вдвічі, а кількість померлих виросла в 1,4 раза. Зростає від’ємне міграційне сальдо. У 2000 році кількість зайнятих становила лише 53% від усього працездатного населення. Для повної зайнятості населення міста необхідно забезпечити працею в середньому 6 тисяч осіб, а міська програма зайнятості забезпечує лише 5,8% від потреби.
Погіршення екологічної ситуації до стану, коли починаються незворотні зміни в природному середовищі та загроза здоров’ю населення – це окремо проведене наукове дослідження у Львівсько-Волинському вугільному басейні. Щороку на 8,9% зростає техногенне навантаження на 1 км2 території міста Червонограда, що знижує також інвестиційну привабливість території.
Проблемність існуючого рівня фінансового стану в шахтарських містах полягає у значній збитковості вуглевидобувних підприємств та інших господарських структур, кількість яких досягає 50% від загального їх числа, нагромадженні значних сум недоїмки платежів до бюджету, кредиторська заборгованість у 1,5-2 рази перевищує дебіторську. Дослідження причин збитковості та незадовільного фінансового стану підприємств свідчить про високий затратний механізм на вуглевидобувних підприємствах, низьку ефективність використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, відсутність ринкових методів господарювання та контролю. На низькому рівні дієвість чинного законодавства України щодо персональної відповідальності керівників підприємств та господарських структур усіх форм власності за ефективність фінансово-економічного стану.
Бюджети окремих шахтарських міст внаслідок державної реєстрації шахт на територіях інших самоврядних громад за місцем розташування земельної ділянки, втрачають основний вид поступлень, яким є прибутковий податок з громадян – працюючих шахтарів, але вимушені забезпечувати фінансування з місцевого бюджету усіх соціальних заходів для шахтарів, як мешканців міста. Неврегульованість питань державної реєстрації шахт та фактичного проживання шахтарів щодо зарахування до бюджету прибуткового податку з громадян позбавляє шахтарські міста реальних доходів, не рідко єдиних, що найбільше справляються на їх території, міста стають все більш дотаційними.
У дисертації обґрунтовані причини кризових явищ у вугільній галузі, які безпосередньо гальмують розвиток шахтарських міст, зокрема, шахтарські страйки, що переросли у загальногалузеву а потім і загальнодержавну проблему. До таких причин належать: незадовільні умови оплати та охорони праці гірників, відставання в освоєнні нових видів вуглевидобувної техніки, відсутність реструктурних змін в галузі. Вимагається структурна перебудова і корінна реформа управління підприємствами.
Автор доводить, що одностороння реструктуризація вугільної галузі лише в напрямку закриття шахт не принесе бажаних результатів економічного зростання. Виникають нові проблеми щодо зайнятості вивільнених гірників, їх соціального захисту, захисту довкілля. Досвід закриття перших шахт в Україні довів неготовність цього процесу як на державному, так і на регіональному та місцевому рівнях. Комплексний науково-технічний, економічний і соціальний підхід щодо майбутнього шахтарських міст повинен бути закладений в стратегію їх перспективного розвитку.
Третій розділ "Перспективні напрямки розвитку шахтарських міст" присвячений загальним засадам розвитку шахтарських міських поселень, наближених до сировинних ресурсів, розробці узагальнюючих концептуальних моделей розвитку шахтарських міст та джерел формування фінансових засобів для вказаних моделей.
У дисертації окресленні етапи розвитку шахтарських міст до сучасного стану, який характерний особливою проблемністю. Проектування шахтарських міст в місцях залягання покладів кам'яного вугілля проводилось із відступленням від загальної схеми послідовності проектування. Будівництво промислових об'єктів (шахт) розпочиналось швидше, як будівництво самих міст. Нерідко ігнорувались принципи та мета першого етапу проектування міст, що тяжіють до сировинних ресурсів, тобто не враховувались особливості географічної будови, рельєфу, ґрунтів, водних басейнів. В результаті такого проектування шахтарські міста згодом набули значних проблем, де екологічно небезпечні підприємства (шахти) опинились на території самих міст, їх сельбищної та ландшафтно-рекреаційної території. Просідання ґрунтів, провали інженерних мереж, підтоплення територій виявили недосконалість дослідження природно-кліматичних умов.
Перспективні напрямки розвитку шахтарських міст необхідно розглядати в контексті розвитку регіону, де вони розташовані, виходячи із принципів територіального устрою України – єдності та цілісності території.
Шахтарські міста у своєму розвитку підійшли до етапу, коли необхідне стратегічне прогнозування та планування більш віддаленої перспективи (10_ років), так як в умовах вичерпання запасів закриття вуглевидобувних підприємств ітиме швидкими темпами, шахтарські міста будуть позбавлятись критеріїв "шахтарських" і переростуть у міста з багатопрофільною економікою. Інтенсивні зміни повинні відбутись, в першу чергу, в господарському комплексі міст, що потребує значних фінансових ресурсів.
В дисертації подано характеристику загальної моделі розвитку міста, що вклю-чає в себе наступні комплекси: територіально-виробничий, житлово-кому-нальний та побутовий, соціально-захисний та соціально-послуговий, куль-турно-рекреаційний. Для прогнозування перспективних моделей розвитку міс-та необхідно окреслити пріоритети кожного окремого комплексу, визна-чити залежність взаємозмін, рівня розвитку одного відповідно до розвитку іншого.
Кожен мешканець міста зокрема і в цілому усе його населення у безперервному процесі постійно перебуває у тому чи іншому комплексі.
Автор доводить, що фундаментальним для стратегічного розвитку в системі міста буде територіально-виробничий комплекс, наступним – житлово-комунальний та побутовий. Соціально-захисний та соціально-послуговий, культурно-рекреаційний забезпечується в значній мірі і державними фінансовими ресурсами. Усі відносини між територіально-функціональними комплексами міста будуються на фінансово-економічних засадах (див. рис. ).
Нагальність стратегічного прогнозування та планування розвитку шахтарських міст продиктоване часом. Автор визначає основні критерії для побудови концептуальних моделей розвитку шахтарських міст: наявність запасів корисних копалин та інших ресурсів, які забезпечують роботу діючих підприємств та будівництва нових вуглевидобувних шахт, альтернативу вичерпанню запасів та реструктуризацію і перепрофілювання існуючих промислових виробництв, перспективність надходжень фінансових ресурсів на території міст, програму зайнятості населення, розвиток малого та середнього підприємництва. Для розроблення концептуальних моделей розвитку шахтарських міст необхідно врахувати реальність проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні.
В дисертації пропонуються три узагальнюючі моделі розвитку міста Червонограда на перспективу (10 – 20 років).
В основу формування узагальнюючих моделей розвитку міста Червонограда покладено реалізацію програми щодо створення в Львівській області Північної територіально-адміністративної системи економічної співпраці. Основні показники концептуальних моделей формувались виходячи із умов цінової політики та законодавчо-нормативної бази 2001 року (табл. ).
Таблиця 2.
Основні показники узагальнюючих моделей розвитку міста Червонограда
Показники | Стартова модель (показники 2000 року) | Модель А | Модель Б | Модель В
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Середньорічна чисельність населення, тис.осіб | 88,2 | 90,0 | 90,0 | 90,0
Трудові ресурси, тис.осіб | 52,5 | 50,0 | 50,0 | 50,0
Зайнято у місцях прикладання праці, тис.осіб | 31,5 | 50,0 | 50,0 | 50,0
Обсяг продукції промисловості, реалізації платних послуг, роздрібного товарообороту, млн.грн. | 264,9 | 402 | 422 | 450
1 | 2 | 3 | 4 | 5
Галузева структура промислового виробництва, % | 100 | 100 | 100 | 100
- паливна | 37,5 | 60 | 50 | 20
- легка | 50,1 | 27,6 | 28 | 29
- машинобудування і металообробка | 4,2 | 10 | 10 | 20
- переробна (сільське господарство) | - | - | 10 | 11
- інші галузі | 8,2 | 2,4 | 2,0 | 20
Основна містоутворююча база, одиниць | 382 | 466 | 468 | 467
в тому числі: – шахти | 3 | 9 | 9 | 6
- підприємства легкої промисловості | 3 | 3 | 3 | 4
- підприємства, що освоїли технології використання додаткових ресурсів при вуглевидобутку | - | - | 2 | -
- підприємства з переробки сільгоспсировини | - | 1 | 1 | 3
- підприємства машинобудування, металообробки, електротехнічної промисловості | 2 | 2 | 2 | 4
- інші галузі та підприємства малого бізнесу | 373 | 450 | 450 | 450
Фінансові джерела, необхідні для реалізації запропонованих моделей, млн.доларів США | 700 | 750 | 130
- кошти Державного бюджету | 394 | 337,5 | 26
- кошти залучених джерел | 294,1 | 399,8 | 85,8
- муніципальні позики | 1,4 | 1,5 | 2,6
- власні кошти фізичних та юридичних осіб | 9,1 | 9,7 | 13
- кошти місцевого бюджету | 1,4 | 1,5 | 2,6
Доходи місцевого бюджету, млн.грн. | 13,8 | 40 | 40 | 40
Видатки місцевого бюджету, млн.грн. | 19,7 | 40 | 40 | 40
Дотації, субвенці, млн.грн. | 5,9 | - | - | -
Модель А передбачає: державну перереєстрацію усіх діючих шахт з території Сокальського району в місто Червоноград та будівництво трьох нових шахт, так як за цей період вичерпують свої запаси та підлягають закриттю чотири шахти, збільшення кількості суб’єктів малого підприємництва, в середньому 80-100 одиниць, одним із стимулів діяльності яких будуть кошти, що призначаються для створення нових робочих місць при закритті шахт.
Модель А.
Переваги | Недоліки
1. Створюються нові робочі місця, падає і зникає безробіття.
2. В місті активний споживчий ринок, висока платоспроможність населення.
3. Достатня наповнюваність бюджету, належний рівень фінансування та споживання соціальних і громадських послуг.
4. Паливна промисловість міста є базою для енергетичної промисловості і побутових паливних потреб регіону. | 1. Робочі місця із підвищеною небезпекою для життя і здоров’я.
2. Переважає одноманітне фахове спрямування населення (гірничі професії)
3. Залежність ринку споживання вугілля від конкретних галузей, криза в яких активно впливає на фінансово-економічний стан підприємств вугільної промисловості і міст в цілому.
4. Усі недоліки функціонування монопрофільних міст.
5. Залежність від наявності ресурсів корисних копалин.
6. Негативний вплив на навколишнє середовище, здоров'я людей, коштовність заходів на відновлення довкілля.
7. Надзвичайно великі кошти на реалізацію засад концепції, будівництво шахт переважно проводиться з коштів державного бюджету, економічний ефект витрачання державних коштів на будівництво шахт на ресурсах Львівсько-Волинського басейну потребує додаткового дослідження.
Модель Б: доповнює модель А освоєнням технологій та будівництвом не менше як двох підприємств для вилучення з порід, що знаходились в контакті з вугільним пластом рідких і розсіяних елементів: германію, галію, срібла, міді, молібдену, скандію і інших, та підприємства з видобутку вуглеводних газів для забезпечення Західного регіону природним газом, запаси якого становлять близько 4,5 млрд.м3.
Модель Б.
Зберігає переваги та недоліки моделі А, крім цього:
Переваги | Недоліки
1. Розширює можливості використання природних ресурсів території.
2. Збільшує обсяг виробництва, фінансові ресурси міста, створює додаткові робочі місця для незайнятого населення.
3. Створює умови використання власних альтернативних видів газового палива.
4. Сприяє підвищенню рівня використання виробничих потужностей, що вивільняються в наслідок скорочення виробництва.
5. Сприяє покращенню довкілля. | 1. Відсутність новітніх технологій вилучення цінних елементів із порід та кам'яного вугілля.
2. Відсутність технологій що до використання вуглеводневих газів шахт Львівсько-Волинського вугільного басейну.
3. Коштовність і відсутність джерел фінансування для створення технологій.
Модель В передбачає: функціонування міста Червонограда як багатопрофільного міста, яке втратило ознаки шахтарського. Для забезпечення повної зайнятості населення, виробництва продукції, робіт, послуг, бездотаційності міського бюджету шляхом збільшення об’єктів оподаткування будуються додаткові підприємства легкої промисловості на базі виробничих потужностей ВАТ "Веста", в межах реалізації програми спільної діяльності на теренах Північної територіально-адміністративної системи економічної співпраці створюються підприємств з переробки сільгоспсировини (м’ясо, молоко, льон, цукровий буряк, городина тощо), виробничі потужності ВАТ "Завод Зміна", будівельних організацій дають можливість створення підприємств електротехнічної та електронної галузей, медичного обладнання, товарів побутового призначення, ремонтної бази для сільгоспвиробників. В регіоні можна розглядати програми щодо створення виробництва медпрепаратів та медтехніки, будівельних матеріалів, металовиробів. Найбільш реальним фінансовим джерелом реалізації моделі В будуть кошти згідно проектів закриття шахт на створення нових робочих місць.
Дослідження соціально-економічних засад розвитку шахтарських міст практично підтвердило думку провідних вчених щодо нових підходів до територіального управління, а саме: визначальними напрямками територіальної системи управління України на нинішньому етапі її розвитку повинно стати створення неформальних територіально-виробничих систем різного рівня.
Модель В.
Переваги | Недоліки
1. Забезпечення повної зайнятості працездатного населення міста, особливо жінок.
2. Висока платоспроможність населення, розширений споживчий ринок товарів, послуг.
3. Виробництво високоякісних вітчизняних товарів народного споживання.
4. Багатопрофільність промислового виробництва зменшує залежність соціально-економічного стану міста від конкретних споживчих партнерів.
5. Стабілізує фінансові потоки у місті вища гарантія надходжень коштів до бюджету.
6. Збереження довкілля.
7. Зменшується негативний вплив на здоров'я працівників промислових підприємств.
8. Можливість широкого залучення інвестицій та розширення спектру джерел фінансування.
9. Вдосконалення ринкових відносин, зміна форм власності та управління майном приводять до підвищення ефективності господарювання.
10. Розвиток малого та середнього бізнесу. | 1. Непривабливість інвестиційного клімату шахтарських міст.
2. Додаткові джерела на перекваліфікацію кадрів.
3. Складність у мобілізації джерел фінансування програм та заходів реалізації моделі.
Для комплексного розвитку регіону в дисертації обґрунтовано можливість співпраці декількох адміністративно-територіальних одиниць, що пов'язані між собою спільними географічними межами, виробничо-господарськими зв'язками. Автором проведено дослідження північних районів Львівської області (Сокальського, Радехівського, Кам'янка-Бузького, Жовківського та міста Червонограда), де виявлено можливість реалізації спільних господарських програм в напрямку залучення інвестицій, зайнятості населення, переробки власної сільськогосподарської продукції, розширення можливостей паливно-енергетичного комплексу. Запропоновано назву Північна територіально-адміністративна система економічної співпраці (скорочено ПТАСЕС) Львівської області, система, яка будується на: запасах кам’яного вугілля Сокальського та Жовківського районів і міста Червонограда, ресурсах сільгоспвиробництва Радехівського, Сокальського, Жовківського районів, енергетичної та паливної бази Кам’янка-Бузького району та міста Червонограда, промислово-виробничих потужностях, фінансових та трудових ресурсах міста Червонограда, що формуються в процесі закриття шахт, можливості прикордонного співробітництва та наявності митних переходів у Жовківському та Сокальському районах тощо.
На початковому етапі така співпраця базується на договірних відносинах між районами і містом, але в перспективі може стати обґрунтуванням для визначення адміністративних форм в межах територій обласного рівня.
ВИСНОВКИ
1. В період ринкової трансформації національної економіки міські поселення – шахтарські міста все більше привертають до себе увагу як соціально-проблемні регіони і стають об'єктами наукових досліджень. Окремі з них депресивні, що зазнають глибоких негативних змін на ринку праці, знижується їх фінансова самозабезпеченість, посилюється негативний вплив на навколишнє середовище.
2. Вивчення зарубіжного та вітчизняного досвіду розвитку шахтарських міст в умовах вичерпання запасів та закриття шахт свідчить, що європейські країни втілюють програми закриття шахт та майбутній розвиток територій, де розміщувались шахти, паралельно вирішуються соціальні проблеми, в першу чергу зайнятості населення. Процес закриття шахт в Україні є новим явищем для шахтарських міст, регіонів і України в цілому, має ряд недоліків, що криються в недосконалості форм, методів та відсутності реальних джерел фінансування цього процесу.
3. Дослідження соціально-економічного стану шахтарських міст обумовило необхідність розробки заходів щодо перспективного розвитку, формування концептуальної моделі розвитку міста, яка повинна поєднувати місцеві, регіональні та державні інтереси, будуватись на науковій основі, бути реальною для втілення, виходячи із ресурсних можливостей, фінансового забезпечення, зайнятості населення та збереження довкілля. Кінцевим результатом повинен стати програмний документ, пов'язаний із основними напрямками розвитку регіонів, загальнодержавними програмами на період не менше десяти років.
4. Для забезпечення реалізації плану стратегічного розвитку шахтарських міст необхідно:
·
на державному рівні визначити потребу у вуглевидобутку для забезпечення потреб держави в цілому, виходячи із реальних можливостей та долі вуглевидобування кожного шахтарського регіону, умов конкурентоздатності вугілля, фінансово-економічного стану підприємств вугільної галузі;
·
прийняти окремий закон про статус шахтарських міст, передбачивши там можливість збільшення привабливості шахтарських регіонів для залучення інвестицій, соціального захисту гірників та їх сімей, створення нагромаджувальних фондів для використання як джерела в якості фінансової підтримки шахтарських міст щодо перепрофілювання виробництва, створення нових місць прикладання праці, розвитку малого підприємництва, класифікації території шахтарських міст як депресивних;
·
на регіональному рівні забезпечити встановлення та зміцнення господарсько-економічних зв'язків через механізми співпраці на договірних засадах між окремими районами, областями з метою формування регіональних ринків виробництва, постачання та споживання продукту, забезпечення здорової конкуренції, зменшення тіньового сектору економіки.
Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:
1?
Олексюк Г.В. Соціально-економічні аспекти функціонування та розвитку територіальних громад // Регіональна економіка. – 2000. – №4. – С. 112-117.
2?
Олексюк Г.В. Особливості формування бюджетів малих та середніх міст // Фінанси України. – 2001. – №11. – С. 99-104.
3?
Олексюк Г.В. Особливості формування балансу виробничих, майнових та фінансових ресурсів території // Економіка України. – 2001. – № 11. – С. 14-20.
4?
Олексюк Г.В. Проблеми зайнятості у шахтарських регіонах, пов’язані з закриттям шахт (на прикладі міста Червонограда Львівської області) // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Механізми регулювання регіонального ринку праці (Зб. наук. праць). Вип. (XXXIV). – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2002. – С. .
5?
Олексюк Г.В. Особливості формування та господарське значення розрахунків (на матеріалах досліджень підприємств вугільної галузі західного регіону України) // Формування ринкової економіки в Україні. Науковий збірник ЛНУ імені Івана Франка, Львів, 2001. – Спецвипуск №7. – С. 91-96.
6?
Олексюк Г.В. Характеристика та проблеми взаємних розрахунків у господарському комплексі. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції "Бухгалтерський облік в Україні на початку ХХІ століття", Львів, 2001. – С. 409-412.
Анотація
Олексюк Г.В. Соціально-економічні засади розвитку шахтарських міст. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01-Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2002.
У дисертації досліджено теоретико-методичні підходи щодо соціально-економічних засад розвитку шахтарських міст
