Вступ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СЄРОВА ЛЮДМИЛА ПЕТРІВНА
УДК 339.564
УПРАВЛІННЯ
ЕКСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
08.06.02. - підприємництво, менеджмент та маркетинг
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ – 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Київському національному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти і науки України на кафедрі зовнішньоекономічної діяльності
Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент
Чаюн Тетяна Іванівна
Київський національний торговельно-економічний
університет, кафедра зовнішньоекономічної
діяльності, доцент
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент
Бураковський Ігор Валентинович,
Національний університет “Києво-Могилянська
Академія”, кафедра економічної теорії, професор
кандидат економічних наук, старший науковий
співробітник Щукин Борис Миколайович, Науково-
дослідний економічний інститут Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції
України, відділ проблем економічної стратегії
прогнозування та регулювання економіки, докторант
Провідна установа: Інститут економічного прогнозування, відділ
розвитку зовнішньоекономічної діяльності,
Національна академія наук України, м. Київ
Захист відбудеться “16” травня 2002 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ – 156, вул. Кіото, 19, ауд. А - 227.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного торговельно-економічного університету за адресою: 02156, м. Київ – 156, вул. Кіото, 19.
Автореферат розісланий “12” квітня 2002 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Морозова Н.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Вибір теми та актуальність даного дослідження визначаються потребами ринкової трансформації економіки України та її зовнішньоекономічної складової. Характерною ознакою становлення України як незалежної держави із світовим рівнем розвитку національної економіки є загальна зосередженість на дослідженні проблематики ефективного входження вітчизняного господарського комплексу до глобального ринку та посідання ним гідного місця у міжнародній системі.
Глобалізація зовнішніх економічних зв’язків і посилення транснаціонального характеру світової економіки об’єктивно вимагають постійного узгодження діючих інституціональних та господарських структур з імперативами та динамікою торговельно-економічних відносин. Головним об’єктивним критерієм майбутньої ролі та місця національної економіки у складі глобальної економічної системи доцільно вважати рівень здатності української системи господарювання здійснювати поступове інтегрування до міжнародного середовища.
У зв’язку з цим особливої актуальності набуває визначення не тільки стратегічних напрямків інтеграції нашої країни до світового співтовариства, але й розробка конкретних методів інтегрування, які б дали змогу взаємодіяти з суб’єктами міжнародного економічного середовища на рівноправних засадах, що допомагало б здійсненню внутрішніх перетворень.
Державна економічна політика взаємовідносин нашої країни із світовим співтовариством спирається на ряд нормативно-правових документів, в яких превалюють завдання всебічного розвитку експорту держави, довгостроковий та динамічний процес поліпшення його позицій на міжнародному рівні.
Пріоритети надаються розвитку експортовиробляючим конкурентоспроможним галузям економіки, підприємствам–суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності.
Не абсолютизуючи ролі експорту, необхідно визнати, що в сучасних умовах кризового стану майже усіх сфер національного господарства України експорт є стабілізуючим фактором, який сприяє розв’язанню першочергових економічних та соціальних проблем. Крім того, експорт у цілому виконує роль акумулятора передумов майбутнього оздоровлення економіки нашої держави та переходу до фази активних структурних перетворень. За цих умов стимулювання розвитку експортного виробництва стає важливим державним (національним) завданням.
З огляду на вищевикладене, у процесі адаптації української системи господарювання пильна увага повинна приділятись визначенню та ефективному використанню експортного потенціалу суб’єкта як індикатора його здатності адекватно співпрацювати із зовнішнім середовищем.
Потенціал загалом і експортний потенціал, зокрема, розглядаються в теорії та практиці у площині як держави, регіону, галузі, так і первинної ланки національного господарства, її спроможності до певних, відповідних до виду аналізованого потенціалу, дій. Початкові імпульси формування експортного потенціалу усього господарського комплексу держави надходять, насамперед, від такого суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, як підприємство.
Отже, проблематика оцінки рівня спроможності вітчизняних підприємств-експортерів до інтегрування у зовнішньоекономічне середовище, визначення ступеня науково-технічної та технологічної стадії підготовленості процесу експортозорієнтованого виробництва стає надзвичайно актуальною. Актуальність обумовлена тим фактом, що пряма проекція зарубіжного досвіду на вітчизняний механізм функціонування підприємства неможлива.
Варто зауважити, що, незважаючи на великий науковий доробок у сфері зовнішньоекономічної діяльності, проблему управлінського підходу до експортного потенціалу у теоретичному та прикладному плані досліджено недостатньо. Питання, пов’язані із сутністю потенціалу підприємства, методикою та методологією його формування, розглядаються в наукових працях лише у площині таких його видів, як економічний, виробничий (промисловий), трудовий. А суто експортний потенціал висвітлюється лише на рівні галузі, регіону або держави. На кожному з рівнів національного господарства процес визначення експортного потенціалу набуває специфічних ознак, що потребує специфічних методик та методологій.
Певним чином проблематика формування та реалізації потенціалу висвітлена у працях В.Авдеєнка, В.Архіпова, Т.Богомолової, Ю.Донця, Ю.Макогона, В.Маштабея, В.Оніщенка, В.Пасхавера, А.Побурка, М.Портера, М.Сліжіса, А.Теребуха та ін. Проте такі принципові питання, як сутність поняття “експортний потенціал” на рівні підприємства, методична та методологічна база його формування, аналізу та реалізації досліджені недостатньо. Потребують більш поглибленого вивчення фактори, які обумовлюють рівень ефективності використання та нарощування експортного потенціалу первинної ланки національного господарства. Вимагає розв’язання й проблема механізму фінансування експортного потенціалу підприємства.
Отже, вітчизняний досвід у цій сфері недостатній і потребує ретельної систематизації та аналізу.
Таким чином, актуальність, значущість та недостатня розробленість вищенаведених проблем обумовили вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри “Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні”, в межах якої автором виконано розділ “Управління експортним потенціалом підприємства”.
Мета та задачі дослідження. Головна мета дисертаційної роботи полягає у розробці теоретично обґрунтованої системи управління експортним потенціалом на мікроекономічному рівні в структурі загального потенціалу (соціально-економічного, економічного, виробничого (промислового) та под.) як чинника ефективності процесу входження підприємства до зовнішньоекономічного середовища, яке здійснюється на підґрунті запропонованих нових концептуальних підходів та методичних і методологічних засад, що сприяють практичній реалізації завдань підвищення ефективності процесу формування, реалізації та розвитку експортного потенціалу вітчизняного виробництва.
Для досягнення мети дослідження в дисертації поставлені такі завдання методологічного, теоретичного та практичного характеру:
·
визначити економічну сутність і специфіку категорії “експортний потенціал” підприємства;
·
визначити структурну позицію експортного потенціалу як елемента системи загального соціально-економічного потенціалу підприємства, а також характер його впливу на ефективність зовнішньоекономічної діяльності об’єкта дослідження;
·
проаналізувати вплив державної політики регулювання сфери зовнішньоекономічної діяльності на ефективність формування та реалізації експортного потенціалу вітчизняних підприємств;
·
проаналізувати сучасний стан процесу формування експортного потенціалу на вітчизняних підприємствах;
·
виявити потенціаловизначальні та впливові фактори експортоспрямованої діяльності та проаналізувати ступінь цього впливу;
·
розробити методику оцінки експортного потенціалу підприємства;
·
визначити методи вибору і обґрунтувати найбільш ефективні напрямки розвитку експортного потенціалу підприємства;
·
розробити комплекс організаційно-економічних засобів підвищення експортного потенціалу в цілому та рівня ефективності його використання, зокрема.
Об’єктом дослідження є процес управління експортною діяльністю підприємств гірничо-металургійного комплексу України.
Предметом дослідження є сукупність проблем формування і реалізації експортного потенціалу підприємництва як індикатора його здатності до інтегрування у зовнішньоекономічне середовище.
Методи дослідження. Теоретичним та методичним підґрунтям дисертаційної роботи є наукові праці вчених (монографії, доповіді та ін.) з досліджень проблематики зовнішньоекономічної діяльності усіх рівнів національного господарства держави, роботи вітчизняних та закордонних дослідників щодо використання економіко-математичних, програмно-цільових та інших методів розв’язання складних проблем господарської діяльності мікрорівневого структурного елемента, зокрема процесу формування та використання його потенційних можливостей. Методика дослідження ґрунтується на використанні положень і принципів системного підходу. Окремі питання досліджувались з використанням статистичних та економіко-математичних методів.
У перебігу дослідження автором використовувались емпіричні методи наукового пізнання: спостереження, класифікація, аналіз документів, порівняльний аналіз та ін.
Статистичну та інформаційно-фактологічну основу дисертаційної роботи складають закони України, правові та нормативні акти Верховної Ради та Уряду України, матеріали Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Рахункової палати України, первісні фактичні матеріали господарюючих суб’єктів.
Наукова новизна одержаних результатів. Внаслідок дисертаційного дослідження отримано низку результатів, що містять удосконаленні положення щодо побудови структурно-організаційної моделі управління експортним потенціалом українських підприємств–суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема:
·
у дисертації вперше:
·
визначено поняття “експортний потенціал” підприємства;
·
запропоновано структурно-логічну схему експортного потенціалу, встановлено його структурні елементи та охарактеризовано їх взаємозв’язок;
·
обґрунтовано місце експортного потенціалу в структурі загального соціально-економічного потенціалу суб’єкта господарювання;
·
розроблено систему оціночних показників, спрямованих на прийняття оптимальних рішень щодо управління процесом формування та використання експортного потенціалу підприємства;
·
розроблено методику визначення резервів підвищення використання експортного потенціалу підприємства;
·
істотно поглиблено та конкретизовано:
·
обґрунтування системи факторів, які суттєво впливають на формування та реалізацію експортного потенціалу суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;
·
механізм стимулювання розвитку і реалізації експортного потенціалу українських підприємств;
·
узагальнено й уточнено:
·
принципи і джерела фінансування експортного потенціалу підприємства;
·
систему організаційно-економічних заходів щодо реалізації експортного потенціалу.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження знайшли практичне застосування при плануванні процесу формування експортного потенціалу підприємств, підвищенні ефективності його реалізації.
Запропоновані методологічні та методичні підходи до дослідження експортного потенціалу можуть бути застосовані в практиці прогнозування напрямів розвитку експортного потенціалу і визначення факторів прискорення цього процесу, що підтверджено їх застосуванням у підприємствах металургійної промисловості України.
Рекомендації щодо управління експортним потенціалом підприємства апробовано і впроваджено на КДГМК “Криворіжсталь” (довідка про апробацію № 8-1 від 04.01.2002р.) та “УкрАПчормет” (довідка про апробацію № 89/99-11 від 04.01.2002р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є персональною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до управління експортним потенціалом підприємства-суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності за умов транзитивної економіки.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень були оприлюднені у доповідях та одержали позитивну оцінку на таких науково-практичних конференціях: Наукова конференція професорсько-викладацького складу Київського національного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 1997-1998 рр. (м. Київ, 3-4 березня 1999 року); Міжнародна науково-практична конференція “Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність” (м. Вінниця, 30-31 березня 2000 року); Міжнародна науково-практична конференція “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 11 – 12 травня 2000 року); науково-практична конференція “Национальная экономика и вооруженные силы: проблемы и перспективы” (м. Санкт-Петербург, 29-30 листопада 2000 року); наукова конференція професорсько-викладацького складу Київського національного торговельно-економічного університету за підсумками науково-дослідної роботи за 1999-2000 рр.(м. Київ, 1-2 березня 2001 року); наукова конференція “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів в системі економічної політики в Україні” (м. Чернівці, 3-4 квітня 2001 року); Міжнародна науково-практична конференція “Вплив молодих економістів на інтеграційні процеси в Європі” (м. Любнівіце (Польща), 27-29 травня 2001 року); Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці” (м. Луцьк, 20-22 вересня); Міжнародна науково-практична конференція “Державне регулювання торгівлі у ринкових умовах” (м. Київ, 24-26 жовтня 2001 року).
Публікації. Основні положення, теоретичні і практичні висновки дисертаційної роботи опубліковані автором у 5 роботах загальним обсягом 2,4 д.а.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури з 102 найменувань, додатків. Загальний обсяг основної частини дисертації складає 156 сторінок. Дисертація містить 11 таблиць, 6 рисунків і 5 додатків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
У вступі дисертації обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і задачі дослідження, наведено найбільш суттєві нові наукові результати дослідження, які одержано особисто і винесено на захист.
У першому розділі “Експортний потенціал підприємства та умови його формування” на підставі критичного аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних вчених за темою дослідження, узагальнення та систематизації різних точок зору щодо розкриття суті й змісту таких економічних категорій, як “економічний потенціал”, “виробничий потенціал”, “експортний потенціал” тощо, визначено сутність власне експортного потенціалу на рівні первинної ланки національного господарства, розглянуто методи оцінки “виробничого потенціалу” і, виходячи з цього, обґрунтовано необхідність розробки методики оцінки експортного потенціалу підприємства, досліджено організаційно-правове середовище регулювання та стимулювання розвитку експортної сфери в Україні.
Деталізований аналіз усієї сукупності альтернативних визначень терміну “потенціал” підприємства у виробничому та експортозорієнтованому контексті дає можливість виокремити наукові підходи щодо розкриття змісту зазначеної економічної категорії. Одні науковці при тлумаченні термінів “виробничий потенціал”, “експортний потенціал” акцентують увагу на ресурсозабезпеченні виробничо-технологічного процесу, інші – на результаті функціонування економічної системи.
У дисертації визначено, що експортний потенціал підприємства – це об’єктивно існуюча тенденція виникнення експортної діяльності, що можливо лише за умов реалізації суто експортного потенціалу. Взаємозв’язок категорій “експортний потенціал” і “діяльність підприємства у зовнішньоекономічній сфері” відбиває діалектичний характер процесу експортозорієнтованого розвитку підприємства. Експортний потенціал – це ще не фактична діяльність підприємства у зовнішньоекономічній сфері, а початок, гіпотетична програма, яка ґрунтується на прогнозованих можливостях підприємства. Окрім цього, експортний потенціал є і ступенем розвитку (становлення) підприємства як суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
На підставі проведених теоретичних досліджень автором обґрунтована власна позиція щодо визначення “експортного потенціалу” підприємства-суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності: експортний потенціал підприємства – це динамічна система взаємопов’язаних, взаємообумовлених, взаємопроникних, взаємодіючих елементів та їх зв’язків на реальному та гіпотетичному рівнях, які спрямовані на адаптування суб’єкта господарювання до вимог конкретного зовнішнього середовища.
У дисертаційній роботі запропоновано елементно-функціональну структуру експортного потенціалу підприємства, яка складається з трьох блоків: підприємство, внутрішнє середовище країни-господарки, зовнішнє середовище, що розглядаються на двох рівнях – реальному та гіпотетичному.
Автором відзначено, що реалізація головної функції експортного потенціалу підприємства – адаптування до динамічно змінних вимог світового ринку – вимагає від суб’єкта господарювання постійного розвитку у експортозорієнтованому промислово-виробничому напрямку.
Проведений у дисертації аналіз методичних підходів до оцінки промислово-виробничого потенціалу суб’єкта національного господарства з урахуванням експортозорієнтованої спрямованості дав змогу авторові обґрунтувати нові положення, які стали підґрунтям для розробки методичного підходу щодо визначення експортного потенціалу підприємства.
Дисертантом доведено, що у процесі розробки методичного підходу до оцінки експортного потенціалу підприємства необхідно виходити з одночасного сприйняття потенціалу, з одного боку, як важливого індикатора адаптаційної здатності суб’єкта, а з іншого – як об’єкта управління на рівні усіх ланок національного господарства. Тобто слід акцентувати увагу на подвійному характері експортного потенціалу – як показника, що визначає стан економічного об’єкта відносно вимог міжнародної економічної сфери, і як об’єкта управління, що пов’язаний із реалізацією головної цільової функції суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
Економічний аналіз експортного потенціалу суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності починається з процесу багаторівневого розподілення об’єкта пізнання на окремі структуроутворювальні рівні та елементи. Конкретні елементи та рівні експортного потенціалу підприємства мають власні специфічні ознаки, що відрізняють елементи між собою як за економічним змістом, так і за формою.
Таким чином, реалізація комплексного підходу щодо визначення сутності категорії “експортний потенціал” підприємства безпосередньо пов’язана із структурним аспектом проведення цих досліджень за допомогою використання відповідних методів аналізу.
Аналіз стану теоретичного та практичного розв’язання проблеми, обраної для дисертаційного дослідження, дав змогу окреслити коло питань, які потребують термінового вирішення на підґрунті розробки комплексної методики оцінки експортного потенціалу підприємства та визначення резервів щодо підвищення ефективності його формування та реалізації.
У другому розділі “Економічні умови формування експортного потенціалу підприємства” досліджено проблематику формування та реалізації експортного потенціалу на прикладі підприємств гірничо-металургійного комплексу України. Проаналізовано економічні умови формування та реалізації експортного потенціалу, динаміку розвитку експортної діяльності металургійних підприємств, розраховано рівень її ефективності. Досліджено фактори, що впливають на формування та реалізацію експортного потенціалу суб`єктів господарювання. Акцентовано увагу на головних проблемах, що пов'язані з фінансовим забезпеченням експортного потенціалу вітчизняних металургійних підприємств.
Проведений у дисертаційній роботі аналіз діяльності підприємств металургійної галузі України у промислово-виробничому та експортозорієнтованому аспектах дав змогу виявити та сформулювати найбільш суттєві проблеми підприємств гірничо-металургійного комплексу України, а саме:
·
технічна та технологічна матеріально-виробнича база вітчизняних підприємств не відповідають світовим аналогам;
·
обсяги використання продукції чорної металургії основними металоспоживаючими галузями національної економіки України зменшуються, рівень платоспроможного попиту на внутрішньому ринку має тенденцію до зниження;
·
підприємствам бракує власних обігових коштів за складного механізму залучення зовнішніх джерел фінансування;
·
підвищуються рівень цін на матеріально-сировинні ресурси, тарифи на транспортування тощо.
Дисертантом відзначено, що у національному господарстві України протягом 1990-2000 рр. у контексті аналізу співвідношень внутрішнього споживання та експорту продукції чорної металургії відбулися зміни у структурі використання металургійної продукції – мала місце переорієнтація товарних потоків на зовнішніх споживачів. У металургійній галузі України послідовно набуває значення експортна домінанта виробництва.
У дисертації проаналізовано та узагальнено особливості товарної та географічної структури експорту українських підприємств металургійної промисловості.
Результати проведеного аналізу практики організації управління експортним потенціалом на металургійних підприємствах України свідчать про її незадовільний стан, що є наслідком низького рівня ефективності управління експортозорієнтованими можливостями українських підприємств. Цей висновок підтверджують виявлені в результаті аналізу негативні тенденції формування та реалізації експортного потенціалу українських металургійних підприємств: загальне погіршення кон’юнктури світового ринку чорних металів внаслідок фінансово-економічної кризи, впровадження жорсткої протекціоністської політики в країнах-імпортерах, застосування антидемпінгових розслідувань тощо. До негативних тенденцій також належать погіршення товарної структури поставок металопродукції на зовнішні ринки і підвищення ступеня залежності процесу формування експортного потенціалу від зовнішніх джерел.
Результати дослідження умов формування експортного потенціалу вітчизняних металургійних підприємств свідчить про появу позитивних тенденцій, що обумовлено наданням податкових пільг відповідно до Закону України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України", 14 серпня 1999р.
Аналіз динаміки реалізації експортного потенціалу металургійних підприємств України, який здійснено на підґрунті індексного методу, засвідчив, що на обсяги експортних поставок мають вплив такі фактори, як фізичний обсяг експортованої продукції та ціна її реалізації.
Результати дослідження економічних умов формування та реалізації експортного потенціалу металургійних підприємств України обумовлюють необхідність упорядкування й оптимізації експортних потоків металопродукції. Для досягнення зазначеної мети доцільним є впровадження комплексної автоматизованої моделі управління експортним потенціалом на рівні підприємства.
У третьому розділі “Управління механізмом реалізації експортного потенціалу підприємства” розроблено методику визначення експортного потенціалу підприємства. Базуючись на запропонованій методиці, визначено напрями та резерви підвищення ефективності формування та реалізації експортного потенціалу підприємств металургійної галузі.
При розробці методики визначення експортного потенціалу підприємства автор акцентує увагу на сприйнятті категорії “експортний потенціал” як системи функціональних зв’язків та відносин, що склалися між елементами реального та гіпотетичного рівня потенціалу, операцій та процесів, спрямованих на можливе їх перетворення відносно до конкретних просторово-часових вимог (умов), і забезпечення структурної відповідності компонентів системи.
У роботі визначається, що головна мета процесу управління експортним потенціалом підприємства – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності полягає у розробці найбільш ефективного методу виробництва і розподілу продукції, що оптимізує, відповідно до змінних, певний результат функціонування суб’єкта господарювання.
Для вирішення цього завдання автор вважає за доцільне використовувати інструментарій математичного програмування, тобто застосовувати математичні моделі і методи, які дають змогу досягти значного ступеня конкретизації у розкритті механізму дії економічних процесів і явищ, що необхідно для практичного їх використання у планомірній організації виробничого процесу з метою підвищення його ефективності.
З метою спрощення розв’язання задачі пропонується використати програмно-функціональний інструментарій Solver програмного компонента MS Excel 97 складової пакета Microsoft Office 97 для операційної системи Windows 95, 98.
Для аналізу та оцінки експортного потенціалу підприємства, на нашу думку, доцільно використовувати інструментарій лінійного програмування.
Економічний зміст методів лінійного програмування полягає у знаходженні для кожного фіксованого відрізка часу певного поєднання керованих параметрів, що на виході системи забезпечує найкращі економічні показники з дотриманням у заданих межах технічних умов виробництва продукції.
Головне завдання лінійного програмування полягає у знаходженні таких значень дійсних змінних х1, х2, …, хп, для яких функція мети
набуває оптимального (максимального, мінімального) значення множині точок, координати яких задовольняють нерівності:
при обмеженнях .
У роботі зауважено, що у перебігу моделювання виробничих процесів розглядаються агреговані (укрупнені) параметри виробництва, і результат його визначається агрегованою технологією (абстрактною технологією).
Автор зазначає, що підґрунтям побудови економіко-математичної моделі лінійного програмування є аналіз сутності економічних процесів, що відбуваються у системі, вибір найбільш характерних з них та математична формалізація останніх.
З огляду на промислово-виробничу спрямованість експортного потенціалу, питання, які пов’язані із рівнем завантаження потужнісних ресурсів, використання інших елементів матеріально-речової бази і под. належать певним чином до суттєвого аспекту формування експортного потенціалу господарюючого суб’єкта.
Розроблена в дисертаційній роботі методика визначення експортного потенціалу проілюстрована на прикладі підприємств металургійної промисловості.
Особливістю роботи металургійного підприємства є безперервність виробничого циклу. Головна засада безперервності виробничого циклу полягає у забезпеченні безупинної роботи виробничих агрегатів трьох переділів – доменне, сталеплавильне та прокатне виробництво. Характерними ознаками функціонування переділів металургійних підприємств є їх взаємозв’язок, взаємозумовленість та взаємозалежність.
За запропонованою моделлю, оцінка експортного потенціалу підприємства здійснюється у трьох напрямках:
·
визначення структури виробництва і реалізації продукції у межах планових показників роботи підприємства;
·
визначення структури виробництва і реалізації продукції із урахуванням резерву незавантажених виробничих потужностей підприємства;
·
визначення структури виробництва і реалізації продукції із урахуванням резерву незавантажених виробничих потужностей підприємства та за умови впровадження у виробничий процес заходів щодо модернізації, реорганізації, реконструкції.
У дисертаційній роботі щодо запропонованої моделі зроблено зауваження, що при дослідженні економічного змісту категорії “експортний потенціал” підприємства мають враховуватись певні обмежувальні дії з боку факторів зовнішнього середовища, які мають безпосередній вплив на спроможність суб’єкта господарювання функціонувати у міжнародній економічній сфері. Це зауваження ґрунтується на тому, що організація та здійснення експортної діяльності мають специфічні ознаки, що виокремлюють її від безпосередньо промислово-виробничої фази суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності.
На підставі розробленої моделі оцінки експортного потенціалу підприємства автор пропонує систему організаційно-економічних заходів, спрямованих на підвищення ефективності управління експортним потенціалом підприємства, а саме: удосконалення асортиментної структури виробництва та реалізації продукції за рахунок підвищення питомої ваги товарної продукції кінцевого споживання за одночасного зменшення частки напівфабрикатів; диверсифікації зовнішніх ринків збуту з метою реалізації продукції, виготовленої поза замовленням, а також за умов використання незавантажених виробничих потужностей з впровадженням заходів модернізації, реорганізації, реконструкції, що дасть змогу знизити собівартість продукції, сприятиме досягненню гіпотетичного рівня експортного потенціалу.
Методику визначення експортного потенціалу апробовано у практичній діяльності підприємств металургійної промисловості України на базі розробленого дисертантом інформаційно-програмного забезпечення за допомогою використання комп’ютерної техніки.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й обґрунтування науково-методологічних положень стосовно удосконалення визначення експортного потенціалу на мікроекономічному рівні у структурі загального потенціалу як системоутворювального чинника ефективності процесу входження підприємства до зовнішньоекономічного середовища та нове розв’язання проблеми, що полягає у розробці нових концептуальних підходів, практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності процесу формування, реалізації та розвитку експортного потенціалу вітчизняного виробництва.
Результати проведеного дисертаційного дослідження дають підставу для таких висновків:
1.
На підставі досліджень сутності експортного потенціалу зарубіжними і вітчизняними вченими, а також напрацювань автора наведено нове тлумачення категорії “експортний потенціал підприємства”, яка ґрунтується на узагальненій характеристиці складних економічних об’єктів, що визначає їх спроможність адаптуватись до процесу функціонування у певному зовнішньому середовищі. Доведено, що компонентно-функціональна структура експортного потенціалу складається з реального та гіпотетичного рівнів, і функціонування експортного потенціалу підприємства, його реалізація відбуваються в середовищі обмежувальної дії внутрішніх і зовнішніх факторів.
2.
Виявлено, що важливими компонентами, які формують експортний потенціал підприємства, є зв’язки і відносини, які зорієнтовані на майбутнє та дають змогу в процесі експортної діяльності не лише реалізовувати наявні, але й відтворити нові, додаткові можливості підприємства.
3.
Запропоновано аналізувати й оцінювати експортний потенціал на трьох рівнях: формування, існування, реалізація, акцентуючи увагу на формуванні потенціалу суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності. Аналіз та оцінка експортного потенціалу здійснюються безпосередньо на рівні його існування і спрямовуються на визначення ступеня його використання та оцінку ефекту від реалізації.
4.
Досліджено результати проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України. Виявлено значний вплив державної політики стимулювання експортного сектора на формування та реалізацію експортного потенціалу підприємств, запропоновано низку заходів, а саме: створення на добровільних засадах за рахунок коштів підприємств фондів підтримки експортного виробництва; запровадження пільгового кредитування виробництв, зорієнтованих на експорт, особливо наукомісткої та високотехнологічної продукції; запровадження системи моніторингу експорту; удосконалення системи інформації про сучасні досягнення у вітчизняній та зарубіжній науці і техніці тощо. Впровадження наведених заходів сприятиме створенню умов та механізмів підвищення ефективності управління експортним потенціалом підприємства на рівні його формування та реалізації.
5.
Виявлено позитивні тенденції у формуванні експортного потенціалу вітчизняних металургійних підприємств, з яких найбільш суттєвими є зростання обсягів виробництва та реалізації продукції, збільшення рівня завантаження виробничих потужностей, підвищення рівня рентабельності, покращання показників платоспроможності, фінансової стійкості та ліквідності тощо, що свідчить про наявність можливості підприємств гірничо-металургійного комплексу стабілізувати показники фінансово-господарської діяльності, визначати рівень якості продукції та впроваджувати заходи щодо поліпшення умов управління експортним потенціалом. Зазначені позитивні тенденції обумовлені наданням податкових пільг, а також переорієнтацією товарних потоків на зовнішні ринки. Результати дисертаційного дослідження свідчать й про наявність негативних тенденцій в реалізації експортного потенціалу металургійних підприємств, що виявляється у загальному погіршенні кон’юнктури світового ринку металів внаслідок фінансово-економічної кризи, впровадженням жорсткої протекціоністської політики в країнах–імпортерах, застосовуванням антидемпінгових розслідувань тощо. У зв’язку з цим у дисертації обґрунтовано можливість географічної диверсифікації експортних поставок продукції металургійних підприємств України за умов її структурної товарної перебудови за рахунок підвищення питомої ваги товарної продукції кінцевого споживання та одночасного зменшення частки напівфабрикатів.
6.
На підставі аналізу стану матеріально-технічної та технологічної бази виробництва за такими показниками, як період експлуатації, виробнича потужність, рівень відповідності вітчизняних виробничих технологій світовим аналогам, доведено необхідність комплексного підходу щодо оновлення головних структурних елементів реального рівня експортного потенціалу.
7.
Розроблено й запропоновано найбільш ефективний метод розподілу експортних поставок продукції між країнами-споживачами з використанням інструментарію кластерного аналізу – булевої матриці привабливості зовнішнього ринку, що сприятиме вирішенню задачі максимізації цільової функції – отримання прибутку.
8.
Розроблено методику визначення експортного потенціалу підприємства з використанням економіко-математичної моделі лінійного програмування. Пропонується використовувати програмно-функціональний інструментарій Solver програмного компонента MS Excel 97 складової пакета Microsoft Office 97 для операційної системи Windows 95, 98. За запропонованою моделлю оцінка експортного потенціалу підприємства здійснюється у трьох напрямках:
·
визначення структури виробництва і реалізації продукції у межах планових показників роботи підприємства;
·
визначення структури виробництва і реалізації продукції із урахуванням резерву незавантажених виробничих потужностей підприємства;
·
визначення структури виробництва і реалізації продукції із урахуванням резерву незавантажених виробничих потужностей підприємства та за умови впровадження у виробничий процес заходів щодо модернізації, реорганізації, реконструкції матеріально-технічної бази.
9.
Для підвищення ефективності управління експортним потенціалом підприємства дисертантом пропонуються система організаційно-економічних заходів:
·
удосконалення асортиментної структури виробництва та реалізації продукції за рахунок підвищення питомої ваги товарної продукції кінцевого споживання за одночасного зменшення частки напівфабрикатів;
·
диверсифікації зовнішніх ринків збуту з метою реалізації продукції, виготовленої поза замовленням, а також за умов використання незавантажених виробничих потужностей;
·
модернізації, реорганізації, реконструкції матеріально-технічної бази, що дасть змогу знизити собівартість продукції, сприятиме досягненню гіпотетичного рівня експортного потенціалу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ
у фахових виданнях:
1.
Сєрова Л.П. Державна політика сприяння розвитку експортного сектора в Україні// Економіка і підприємництво. Стан та перспективи.-К.: КНТЕУ, 2001. – С. 35-44 (0,79 д.а.).
2.
Сєрова Л.П. Економічні умови формування і реалізації експортного потенціалу суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України/ Наук. журнал “Вісник ДонДУЕТ”. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. – С. 246-251 (0,51 д.а.).
3.
Сєрова Л.П. Методичні підходи щодо визначення експортного потенціалу підприємства// Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми європейської інтеграції і транскордонної співпраці. Вип. ХХІХ. В 2 т. НАН України Ін-т регіональних досліджень. Редкол.: відп. ред. М.І.Долішній. – Львів – Луцьк: Ред.-вид. від. “Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2001. – Т.2. – С. 202-210 (0,29 д.а.).
4.
Сєрова Л.П. Теоретичні аспекти визначення експортного потенціалу підприємства// Сучасні економічні проблеми розвитку підприємництва: Зб. наук. праць. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2000. – С. 329-334 (0,40д.а.).
5.
Сєрова Л.П. Теоретичні аспекти оцінки експортного потенціалу підприємства// Менеджмент на порозі ХХІ століття: Наук.-практ. журн. “Регіональні перспективи”. – Кременчук: Асоціація перспектива, 2000. – С. 254-256 (0,42 д.а.).
в інших:
6.
Сєрова Л.П. Визначення експортного потенціалу господарюючого суб’єкта в умовах ринкової економіки// Україна на порозі ХХІ століття: економіка, державність: Зб. наук. праць. – Вінниця: Арбат, 2000. – С. 17-19 (0,23 д.а.).
7.
Сєрова Л.П. Державна політика щодо формування експортного потенціалу суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності України// Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду: Наук. вісн. – Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2001. - С. 46-49 (0,18 д.а.).
АНОТАЦІЯ
Сєрова Л.П. Управління експортним потенціалом підприємства. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та маркетинг. – Київський національний торговельно-економічний університет, Київ, 2002.
Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і методологічних аспектів удосконалення процесу управління експортним потенціалом на рівні підприємства. В дисертаційній роботі систематизовано концептуальні положення формування та реалізації експортного потенціалу підприємства, визначено передумови розробки методики оцінки експортного потенціалу підприємства. Проведено аналіз динаміки розвитку експортної діяльності металургійних підприємств, розраховано рівень її ефективності. Досліджено фактори, що впливають на формування та реалізацію експортного потенціалу суб`єктів господарювання. Визначено головні проблеми, що пов'язані з фінансовим забезпеченням експортного потенціалу вітчизняних металургійних підприємств. Запропоновано методику оцінки експортного потенціалу на рівні первинної ланки національного господарства, за допомогою якої визначено напрями та резерви підвищення ефективності формування та реалізації експортного потенціалу підприємств металургійної галузі.
Ключові слова: експортний потенціал, реальний рівень, гіпотетичний рівень, ефективність, математичне програмування.
АННОТАЦИЯ
Серова Л.П. Управление экспортным потенциалом предприятия. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 – Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. – Киевский национальный торгово-экономический университет, Киев, 2002.
Диссертация посвящена исследованию теоретических и методологических аспектов усовершенствования процесса управления экспортным потенциалом на уровне предприятия.
На основании анализа литературных источников, обобщения и систематизации практического опыта управления потенциями предприятия в промышленной и экспортоориентированной сфере деятельности, автор обосновывает собственную позицию в отношении определения сущности экономической категории “экспортный потенциал” предприятия.
Диссертант определяет и обосновывает место экспортного потенциала в структуре общего социально-экономического потенциала предприятия. В роботе рассмотрен характер взаимосвязи экспортного потенциала предприятия с такими экономическими категориями, как конкурентоспособность и экспортная деятельность.
В диссертации предложено структурно-логическую схему экспортного потенциала, рассмотрены его структурные элементы и охарактеризовано их взаимосвязь. Элементно-функциональная структура экспортного потенциала предприятия состоит из трех блоков: предприятие, внутренняя среда страны-хозяйки, внешняя среда и рассматривается на двух уровнях – реальном и гипотетическом. На основе разработанной элементно-функциональной структуры экспортного потенциала предприятия автором определены основные факторы, влияющие на процесс формирования и реализации экспортоориентированных потенций субъекта внешнеэкономической деятельности.
В диссертационной работе с учетом анализа методики оценки производственного потенциала автором обоснована необходимость и целесообразность разработки методики оценки непосредственно экспортного потенциала предприятия.
Проведенный в диссертационной работе анализ деятельности предприятий металлургической отрасли Украины в промышленно-производственном и экспортоориентованном аспектах позволил выявить и сформулировать наиболее существенные проблемы предприятий горно-металлургического комплекса Украины.
Автором в работе отмечено, что в национальном хозяйстве Украины на протяжении 1990-2000 гг. в контексте анализа соотношений внутреннего потребления и экспорта продукции черной металлургии произошли изменения в структуре использования металлургической продукции, а именно: переориентация товарных потоков на внешних потребителей. Автором отмечено, что в металлургической отрасли Украины последовательно усиливается роль экспортной доминанты производства.
В диссертации проанализированы и обобщенны особенности товарной и географической структуры экспорта украинских предприятий металлургической промышленности.
Автором исследованы факторы, которые влияют на формирование и реализацию экспортного потенциала субъектов хозяйствования. Анализ динамики реализации экспортного потенциала предприятий металлургической промышленности Украины, который проведен на основе индексного метода, показал, что на объемы экспортных поставок влияют такие факторы, как физический объем экспортированной продукции и цена реализации.
Результаты проведенного анализа практики организации управления экспортным потенциалом на металлургических предприятиях Украины свидетельствуют о наличии проблем в этой области
Результаты исследования экономических условий формирования и реализации экспортного потенциала металлургических предприятий Украины обусловили необходимость упорядочения и оптимизации экспортных потоков металлопродукции. По мнению автора, для достижения указанной цели целесообразным является внедрение комплексной автоматизированной модели управления экспортным потенциалом на уровне предприятия.
На основе экономико-математических методов линейного программирования автором разработана и предложена методика оценки экспортного потенциала на уровне первичного звена национального хозяйства. Предложена система критериев оптимизации выбора из ряда альтернативных вариантов наиболее приемлемого направления реализации экспортных возможностей предприятия.
Разработано программное обеспечение для использования данной методики на практике. Обоснована система организационно-экономических мероприятий по повышению эффективности формирования и реализации экспортного потенциала предприятий металлургической промышленности Украины.
Рекомендации и предложения, изложенные в диссертационной работе, прошли апробацию и получили практическое внедрение в ряде ведущих отечественных металлургических предприятий.
Ключевые слова: экспортный потенциал, реальный уровень, гипотетический уровень, эффективность, математическое программирование.
ANNOTATION
Syerova L.P. Management of an export potential of the firm. - Manuscript.
Thesis for the degree of a candidate of economic sciences by speciality 08.06.02 - Business, management and marketing. - Kiev National University of Trade and Economics, Kyiv, 2002.
The dissertation is devoted to research of theoretical and methodological aspects of improvement of process management of an export potential at a level of the enterprise. The conceptual rules of formation and realization of an export potential of the enterprise are systematized and the preconditions of development of a technique of an estimation of an export potential of the enterprise are determined in the dissertation. The analysis of changes of development of export activity of the metallurgical enterprises is carried out, the level of its efficiency is designed. The factors are investigated which influence formation and realization of an export potential of the subjects of managing. The main problems, which connected with financial maintenance of an export potential of the domestic metallurgical enterprises are marked. The technique of an estimation of an export potential at a level of a primary link of a national economy is offered, with which help the directions and reserves of increase of efficiency formation and realizations of an export potential of the enterprises of metallurgical area are determined.
Key words: an export potential, real level, hypothetical level, efficiency, mathematical programming.
СЄРОВА ЛЮДМИЛА ПЕТРІВНА
УПРАВЛІННЯ
ЕКСПОРТНИМ ПОТЕНЦІАЛОМ ПІДПРИЄМСТВА
Підп. до друку 05.04.2002р. Формат 60х84/16.
Папір письм. Офс. друк. Ум. друк. арк. 0,9. Ум. фарбо-відб. 1,28.
Обл.-вид. Арк. 1,00. Тираж 100 прим. Зам. № 252
Видавничий центр КНТЕУ. Друкарня ВЦ КНТЕУ.
02156, Київ-156, вул. Кіото, 19
