ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ТІЛІГУЗОВА Наталя Андріївна

УДК 616.314.17-008.1-002.43-07.003.12-08:616.31

КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТІВ-АДАПТОГЕНІВ РОСЛИННОГО ПОХОДЖЕННЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ КАТАРАЛЬНИЙ ГІНГІВІТ І ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ ПАРОДОНТИТ

14.01.22 - стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті стоматології Академії медичних наук України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, професор кафедри стоматології

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, старший науковий співробітник Терешина Тетяна Петрівна, Інститут стоматології АМН України, завідувач лабораторії гігієни ротової порожнини

- доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна, Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ України, професор кафедри терапевтичної стоматології

Провідна установа:

Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, кафедра стоматології дитячого віку

Захист відбудеться "13" січня 2003 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою:

65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 11).

Автореферат розісланий "10" грудня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед захворювань пародонта хронічний катараль-ний гінгівіт (ХКГ) і генералізований пародонтит (ГП) посідають перші місця (М.Ф.Данилевський, 1994, 1999; К.М.Косенко, 1994; Л.О.Хоменко і співавт., 1998; Г.Н.Вишняк, 1999; М.Ф.Данилевський, А.В.Борисенко, 2000).

З позиції сучасних уявлень про патогенез цих захворювань особливе значення набуває дестабілізація клітинних мембран, яка виникає за надмірної активації перекисного окислення ліпідів, внаслідок недостатності антиокси-дант---ного захисту та зниження неспецифічної резистентності організму (О.Н. Воскресенский, Е.К.Ткаченко, 1991; В.Н.Бобырев и др., 1994; Г.Ф.Белок-лиц--кая, 1996; Ю.А.Петрович и др., 2000, 2001; С.П.Ярова, Т.С.Осипенкова, 2000). Цим обумовлене широке застосування в комплексному лікуванні запальних захво-рю---вань пародонта різних засобів з антиоксидантним механізмом дії та препа-ра-тів, що виявляють стимулюючий вплив на захисні сили організму (С.Й.Кухта, Л.О.Цвих, 1999; Н.С.Гужевська, 2000; С.П.Ярова, Т.С.Осипенкова, 2001). Серед них найбільш поширене застосування вітамінів (С, Е, А, Р), особливо їх комбіна-цій (аскорутин, аевит, катомас), біофлавоноїду кверцетину, адаптогенів рослин-ного походження (алое, ехінацея пурпурова, солодка гола), різних фітоконцентратів, тощо. Враховуючи необхідність комплексної дії на різні ділянки патогенезу катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту, заслуговує на увагу група препаратів-адаптогенів. Підвищуючи структурну цілісність клітинних мембран, адаптогени виявляють захисну дію при різних патологічних станах, завдяки чому їх на протязі багатьох років з успіхом використовують в різних галузях медицини.

Науково-виробнича асоціація "Одеська біотехнологія" та Інститут стома-то---логії АМН України розробили новий препарат рослинного походження - "Біотрит". Препарат одержаний із паростків пшениці, містить біологічно актив-ні речовини, в тому числі біофлавоноїди, вільні амінокислоти і пептиди, вітаміни В1, В2, В3, В6 і вітамін U, макро- і мікроелементи, фітогормони. Проведені доклінічні дослідження показали, що "Біотрит" має адаптогенні та імуномодулюючі властивості (О.В.Дєньга і співавт., 1996, 1997; А.П.Левицкий, К.Н.Косенко, Р.П.Подорожная и др., 1998). Питання застосування "Біотрита" в комплексному лікуванні хворих на катаральний гінгівіт та генералізований пародонтит до теперішнього часу остаточно не вирішені.

Для здійснення диференційованого підходу при призначенні препаратів- адап-тогенів для лікування ХКГ і ГП має сенс цитобіофізичний експрес-метод оцін-ки електрокинетичної рухомостї ядер клітин букального епітелію (ЕКРЯ КБЕ), який запропонований для визначення біологічної індиферентності тканин порож-нини рота до стоматологічних матеріалів, які використовуються в ортопе-дичній стоматології (В.Г.Шахбазов, М.А.Нападов, Т.В.Колупаева и др., 1988). Метод оснований на реєстрації змін електронегативності ядер клітин букального епітелію під впливом досліджуваного матеріалу.

Залежність електрокінетичних якостей КБЕ від ступеня тяжкості запаль-но-дистрофічного процесу у тканинах пародонта, активності процесів перекис-но--го окислення ліпідів і фізіологічної антиоксидантної системи (ПОЛ/ФАС) та рівня місцевого імунітету висвітлені в достатній мірі (А.М.Политун и др., 1999; М.А.Новикова, 1997, 2001). Заслуговує на увагу можливість використання цито----біофізичного показника ЕКРЯ КБЕ для визначення індивідуальної чутли-во-с-ті хворих до біотриту, з’ясування клінічної ефективності біотриту при захворюваннях пародонта, уточнення механізму його дії та запропонування адекватних важкості запально-дистрофічного процесу в тканинах пародонта схем його використання.

Викладене вище стало підставою для вибору теми даного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту стоматології АМН України "Адаптаційно-трофічні системи організму в патогенезі та терапії основних стоматологічних захворювань", 1996-2000 р. (шифр теми УН.30.02.0031.96, № ДР 0196U001807, інв. № 0201U001396). Здобувач була співвиконавцем окремого фрагменту вищеназваної теми.

Мета дослідження – підвищити ефективність лікування хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту шляхом диференційованого застосування нового вітчизняного препарату-адаптогену "Біотрит".

Задачі дослідження:

1. Дослідити показники процесів ПОЛ і антиоксидантної системи в ротовій та ясеневій рідині у хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит різного ступеня тяжкості.

2. Визначити електрокінетичну рухливість ядер клітин букального епіте-лію у хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит та з'ясувати індивідуальну чутливість хворих на основі цього тесту до препа-рату "Біотрит".

3. Обґрунтувати і розробити схеми застосування препарату "Біотрит" в комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генера-лізо-ваний пародонтит різного ступеня тяжкості.

4. Провести клінічну апробацію та оцінити за динамікою клінічних та біохімічних показників ефективність застосування препарату "Біотрит" при цих захворюваннях.

5. Вивчити вплив біотриту на електрокінетичну рухливість ядер клітин букального епітелію в динаміці лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит.

6. Надати практичні рекомендації щодо використання препарату "Біотрит" для лікування хворих із запальними захворюваннями пародонта.

Об'єкт дослідження – хворі на хронічний катаральний гінгівіт і генера-лізо-ваний пародонтит і - ступеня.

Предмет дослідження – препарати-адаптогени рослинного походження в комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генера-лізо-ваний пародонтит і - ступеня.

Методи дослідження – клінічні, цитобіофізичні, біохімічні та рентге-но-логічні з метою оцінки ефективності диференційованого підходу до застосування адаптогену рослинного походження – біотриту в комплексному лікуванні хворих на ХКГ і ГП різного ступеня тяжкості.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проблему підви-щення ефективності комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту вирішено шляхом патогенетично обґрун-тованого диференційованого застосування препарату-адаптогену рослин--ного походження – "Біотриту".

На основі комплексних клінічних, цитобіофізичних та біохімічних дослід-жень вперше доведено, що при лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит "Біотрит" виявляє властивості адаптогену та має протизапальну, антиоксидантну, мембранотропну та біостимулюючу дії, прояви яких не залежать від способу застосування – місцевого, перорального, парентерального. При цьому поєднання різних способів введення препарату потенціює їх дію.

Вперше показано, що цитобіофізичний експрес-метод визначення електро-негативних властивостей клітинних ядер букального епітелію може використо-вуватися для виявлення індивідуальної чутливості хворих до лікарських препаратів, а також дозволяє оцінювати і прогнозувати терапевтичну ефектив-ність подальшого лікування при використанні цього засобу.

Встановлена пряма залежність між чутливістю КБЕ до препарату-адапто-гену та об’єктивними пародонтальними індексами і клінічними симптомами, які визначали в динаміці лікування.

Ефективність запропонованих методів лікування підтверджена скорочен-ням строків лікування, збільшенням тривалості клінічної ремісії та нормаліза-цією клінічних, цитобіофізичних і біохімічних показників.

Пріоритетність дисертаційних досліджень підтверджується Декларацій-ним патентом України на винахід "Спосіб лікування запальних захворювань пародонта" № 40330 А МПК 7 А61К35/78 від 16.07.2001 р.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано патогенетично обгрунтовані схеми комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту з використанням рослинного адаптогену – "Біотрит" (Реєстр №79/10/9 галузевих нововведень, 1999), що дозволило поліпшити результати лікування, скоротити його терміни та підвищити строки стійкої ремісії.

На основі клінічних, цитобіофізичних та біохімічних досліджень обгрунтовано показання щодо диференційованого застосування "Біотриту" за різними схемами залежно від тяжкості перебігу патологічного процесу в тканинах пародонта.

Запропоновано й апробовано простий та водночас інформативний спосіб визначення індивідуальної чутливості хворого до місцево застосованих препаратів за допомогою цитобіофізичного експрес-методу – ЕКРЯ КБЕ. Повна атравматичність, простота і доступність технічного виконання, поряд з високою інформаційною цінністю, вказують на можливість широкого впровадження експрес-методу – ЕКРЯ КБЕ в стоматологічну практику, що дозволить суттєво підвищити ефективність лікування хворих із захворюваннями пародонта.

Розроблені схеми лікування хронічного катарального гінгівіту і генера-лі-зо-ваного пародонтиту впроваджені в клінічну практику у відділенні захво-рю-вань пародонта Інституту стоматології АМН України, відділенні терапевтичної сто-матології Одеської обласної стоматологічної поліклініки, на кафедрі стома-то-логії КМАПО ім.П.Л.Шупика, у відділеннях міської клінічної стомато-ло-гічної поліклініки м.Києва, та м. Одеси.

Основні наукові та практичні положення дисертації використовуються в лекцій-ному матеріалі та під час практичних занять при вивченні розділу "Захворювання пародонта" на кафедрі терапевтичної стоматології Одеського дер-жавного медичного університету і на кафедрі стоматології КМАПО ім. П.Л. Шупика.

Особистий внесок здобувача. Пошукач особисто провела глибокий інфор-маційний пошук з обраної теми, сформулювала мету та завдання дослід-ження, запропонувала схеми диференційованого застосування адаптогену "Біотрит" у комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит.

Особисто автором проведено обстеження та лікування хворих на ХКГ і ГП, здійснено клінічні та цитобіофізичні дослідження, аналіз отриманих даних, наукове обґрунтування результатів і написання дисертації.

Біохімічні дослідження проведені здобувачем разом із співробітниками лабо-раторії біохімії (зав. лаб. – к.б.н. О.А.Макаренко) відділу біотехнології Інституту стоматології АМН України під керівництвом д.б.н., проф. А.П.Левицького Автор щиро дякує співробітникам лабораторії біохімії за постійну увагу і практичну допомогу при проведенні досліджень..

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації допо-ві--далися на Всеукраїнській науково-практичній конференції лікарів-сто-ма-то-ло-гів (Полтава, 1996), VI конгресі Міжнародної федерації Українських лікарських товариств (Одеса, 1996), науково-практичній конференції "Актуальні питання стоматології" (Одеса, 1997), I (VIII) з'їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 1999), Міжнародній науково-практичній конференції "Стоматологія на межі тися--чоліть (досягнення, проблеми, перспективи)" (Одеса, 2000), науково-прак-тич-ній школі-семінарі "Сучасні аспекти клінічної пародонтології: кісткова система та захворювання пародонта" (Одеса, 2001), на засіданні Одеського науково-практичного товариства стоматологів (1997-2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, з яких 5 ста-тей у наукових фахо-вих виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, 4 тезів у збірниках мате-ріа-лів наукових конференцій, конгресів, з'їздів, 1 Декла-ра--ційний патент на винахід.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 198 сторінках і скла--дається із вступу, огляду літе-ратури, описання об'єктів і методів дослід-ження, 3 розділів власних дослід-жень, аналізу й узагальнення результатів дослід-ження, висновків, практичних реко-мендацій, списку використаних джерел. Фактичні дані наведені у 27 табли-цях, ілюстровані 21 рисунком і 14 рентгенограмами. Список літератури включає 366 першоджерел, серед яких 95 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. Для вирішення поставленої мети та зав-дань дослідження було проведено обстеження 192 чоловік віком від 18 до 55 ро-ків. Серед них: особи з інтактним пародонтом – 30, хворі на ХКГ – 52 чол., хворі на ГП ступеня – 56 чол. і ГП - ступеня – 54 чол.

При клінічному обстеженні визначали колір, набряклість, кровоточивість, боліс-ність ясен, наявність і глибину пародонтальних кишень (ПК) та характер виді-ляємого з них, рухливість зубів та утрату кісткової тканини (УКТ) з кількіс-ним розрахуванням. Крім цього визначали пробу Шиллера-Пісарєва, індекси ПМА, Турески, Грін-Вермільйона, О'Лірі, СPITN, а також комбіновані індекси: КПІ, ДПІ, ІПР. Усі показники заносили до "Карти пародонтологічного обсте-жен-ня" (Г.Ф.Білоклицька, 1996).

Діагностику захворювань пародонта проводили враховуючи дані клініч-но-го та рентгенологічного обстеження у відповідності з класифікацією М.Ф. Данилевського (1994).

Біохімічні дослідження процесів перекисного окислення ліпідів та анти-окси-дантного захисту проведені у ротовій та ясеневій рідинах (РР та ЯР). У РР визначали вміст малонового діальдегіду (МДА) за методом І.Д.Стальної і В.Г. Гаришвілі (1977), вміст дієнових кон’югатів (ДК) – за методом І.Д.Стальної (1977), активність антиоксидантних ферментів, зокрема супероксиддисмутази (СОД) – за С.Чевару та ін. (1985), глутатіонпероксидази (ГП) – за В.А. Пахомовою та ін. (1982), глутатіонредуктази (ГР) – за Ф.Е.Путиліною (1982). У ЯР визначали вміст сульфгідрільних (SH) та дисульфідних (SS) груп за методом Верьовкіної та ін. (1977).

Для визначення ЕКРЯ КБЕ використана цитобіофізична методика В.Г. Шахбазова (1986), за якою вивчали біоелектричні властивості ядра методом внутріклітинного мікроелектрофорезу. Проби букального епітелію були взяті із слизової оболонки бокової поверхні щоки та досліджені у нативному стані у приладі для внутріклітинного мікроелектрофорезу "Біотест -1" за допомогою мікроскопу типу МБІ при збільшенні - 200х.

Для з'ясування індивідуальної чутливості клітин букального епітелію до лікарських засобів нами було додано до препарату нативних клітин одну краплю "Біотриту" або "Екстракту алое". Після 15 хвилин експозиції стан КБЕ визначали згідно змінам електронегативності клітинних ядер до проценту електронегативності ядер в нативній пробі клітин цього хворого.

Для оцінки ступеня вірогідності результатів досліджень застосовували статистичний аналіз з визначенням показника достовірності розбіжностей за критерієм Ст'юдента. Статистичну обробку отриманих результатів здійснювали, користуючись пакетом програм Statgrafics 3.0, Statistica for Windows 5.1.

Результати дослідження та їх обговорення. В результаті проведених біохі-мічних досліджень встановлено, що у хворих ХКГ і ГП спостерігається поси--лення процесів перекисного окислення ліпідів на фоні зниження показ-ників фізіологічної антиоксидатної системи. При цьому характер порушень в системі ПОЛ/ФАС повністю відображає ступінь тяжкості запально-дистро-фіч-ного процесу в тканинах пародонта. Так, у хворих на ХКГ вміст МДА збіль-шуєть-ся до 0,1120,009 мкмоль/мл, дієнових кон’югатів до 4,980,39 мкмоль/ мл при контрольних значеннях 0,0130,001 мкмоль/мл і 2,900,18 мкмоль/мл, відповідно (р0,001). У хворих на ГП вміст МДА і ДК підвищується ще більше, складаючи при ГП ст. 0,2250,021 мкмоль/мл і 5,910,37 мкмоль/мл, при ГП - ст. – 0,3290,027 мкмоль/мл і 7,280,49 мкмоль/мл, відповідно (достовірність відносно контролю – р0,05).

Показники, які характеризують рівень антиоксидантного захисту (глута-тіон-залежні ферменти і СОД), у цих хворих були суттєво знижені (р0,001) порівняно з контролем. Забезпеченість РЖ прямими біоантиоксидантами також була низькою, про що свідчило прогресивне зниження (р 0,001) вмісту тіолів і дисуль--фідних сполучень. При ХКГ вміст сульфгідрильних груп знизився з 163,7114,57 ммоль/л в контролі до 54,017,23 ммоль/л, вміст SS-груп – з 651,4915,23 ммоль/л в контролі до 127,3417,12 ммоль/л (р0,001); при ГП ст. – до 80,278,32 ммоль/л і до 129,7014,30 ммоль/л (р0,001); при ГП - ст. – до 48,245,11 ммоль/л і до 261,9186,16 ммоль/л (р0,001), відповідно.

При цьому ЕКРЯ КБЕ також прогресивно знижувалась, повністю відобра-жаю-чи ступінь тяжкості патологічного процесу в тканинах пародонта. Порів-нян-ня результатів підрахунку електронегативних ядер КБЕ (ЕНЯ КБЕ) у хворих з ХКГ, ГП та в осіб з інтактним пародонтом (контроль) показало, що у хворих ХКГ кількість ЕНЯ КБЕ була на 25% нижча (р 0,001), ніж в контролі; у хворих ГП ст. – на 55,1% і у хворих ГП - ступеня – на 65,4% (р 0,001).

Таким чином, у обстежених хворих на ХКГ і ГП і - ст. було вста-нов-ле-но різке зниження антиоксидантного захисту, наростання рівня процесів ПОЛ та зниження електрокінетичних властивостей клітин букального епітелію. Динаміка цих показників повністю відображає активність і тяжкість запального процесу в тканинах пародонта і свідчить про порушення структурно-функ-ціо-наль-них якостей клітинних мембран букального епітелію. Крім того, зниження показника ЕКРЯ КБЕ також вказує на низький рівень місцевого імунітету порожнини роту та захисно-пристосувальних реакцій організму (В.Г.Шахбазов с соавт., 1996; М.А.Новікова, 2001).

Виявлені порушення стали основою для включення в комплексне лікування хворих на ХКГ і ГП препаратів адаптогенної дії.

Серед препаратів-адаптогенів було доцільним провести клінічну апроба-цію нового вітчизняного адаптогену рослинного походження – "Біотриту". В якості контролю був вибраний добре відомий в стоматології адаптоген також рослинного походження – екстракт алое (Т.В.Дегтяренко, Р.Ф.Макулькін, 1997; Г.Ф.Білоклицька, 2000).

Залежно від проведеного лікування хворих на ХКГ і ГП розподілили на 2 групи: основну і контрольну (групу порівняння). При цьому були враховані дані анамнезу, пародонтологічного обстеження (ступінь тяжкості і характер перебігу запального процесу в тканинах пародонта), а також вихідні величини ЕКРЯ КБЕ. Таким чином, групи були однорідні по статі, віку, діагнозу і практично не відрізнялись по показнику ЕНЯ КБЕ (табл.1).

Таблиця 1 -

Електронегативні властивості ядер КБЕ у хворих на ХКГ і ГП I і I-II ступеня

Діагноз | Показник ЕНЯ КБЕ (%)

Контрольна група

(алое) | Основна група

(біотрит)

Інтактний пародонт | 61,36±1,73

XКГ | 46,75±1,98 | 45,93±0,87

ГП, I ст. | 40,98±2,16 | 40,12±0,90

ГП, I-II ст. | 34,11±1,39 | 33,78±0,81

Основну групу складали хворі на ХКГ (30 осіб) і ГП і - ступеня (60 осіб), яких лікували з використанням біотриту, контрольну – хворі на ХКГ (22 особи) і ГП і - ступеня (49 осіб), яких лікували з використанням екстракту алое.

Обидва препарати вживали у лікарських формах, які затверджені Фармко-міте-том України та виробляються фармацевтичною промисловістю: "Екстракт біотриту" в ампулах для ін'єкцій і "Біотрит" в таблетках по 0,5 мг, "Екстракт алое" в ампулах для ін'єкцій і "Екстракт алое рідкий" у флаконах по 100 мл.

Перед початком лікування у кожного хворого згідно з груповою належністю обов’язково визначали індивідуальну чутливість клітин букального епітелію до біотриту або екстракту алое. В результаті виявилося, що у хворих на ГП реакція ядер КБЕ на біотрит була вищою, ніж на екстракт алое (рис.1).

Рис.1. Чутливість ядер КБЕ у хворих на ХКГ і ГП I і I-II ступеня до біотриту і

екстракту алое (100% - кількість електронегативних клітинних ядер без препарату).

В комплексне лікування всіх хворих входила базисна терапія, яка вклю-чала загальноприйняті консервативні методи місцевого лікування: зрошення порожнини рота дезодоруючими речовинами й очищення зубів від м’якого зубно-го нальоту, механічне або ультразвукове зняття над- і під’ясенних зубних відкла-день, промивання пародонтальних кишень речовинами антисептиків. Після визначення гігієнічного стану ротової порожнини при необхідності прово-дили навчання хворих комплексу гігієнічних заходів.

Препарати біотрит і екстракт алое застосовували місцево, перорально і парен--терально. Шляхи введення препаратів комбінували залежно від ступеня тяжкості хвороби пародонта та рівня цитобіофізичних і біохімічних показників.

У хворих на ХКГ основної групи біотрит застосовували місцево у вигляді апліка-цій на ясна та інстиляцій в пародонтальні кишені. Для цього викорис-то-ву-вали ампульний розчин з експозицією 15 хв. Курс лікування – 7-10 днів. При ГП ст. біотрит призначали місцево і перорально в таблетках (0,5 мг) – по 1,0 мг 3 рази на день, курс лікування – 10 днів. При ГП - ст. до місцевого і перорального шляху введення біотриту додавали підшкірне уведення по 1,0 мл через день, курс лікування – 10 днів.

Для хворих контрольної групи шляхи введення екстракту алое були анало-гічними. Хворим з ХКГ – місцево 1% ампульний розчин у вигляді інстиляцій і аплікацій; хворим ГП ст. – місцево і перорально по 1 чайній ложці 3 рази на день, курс лікування – 10-14 днів; хворим ГП - ст.тяжкості – місцево, перорально і підшкірно по 1,0 мл щодня, курс лікування – 30 днів.

Ефективність комплексного лікування хворих на ХКГ і ГП та - ступе-ня із застосуванням препаратів-адаптогенів оцінювали за динамікою клінічних, цитобіофізичних і біохімічних показників безпосередньо після лікування та у віддалені терміни (3, 6 та 12 місяців).

Аналіз безпосередніх результатів виявив позитивний вплив комплексного ліку-вання ХКГ і ГП у хворих як основної, так і контрольної групи. Однак, тера-пев-тична ефективність біотриту була суттєво вища, ніж екстракту алое. Про це свідчи-ла динаміка індексних і провідних клінічних показників. У хворих на ХКГ і ГП ступеня під впливом біотриту вже через 1-2 відвідування зменши-лись кровоточивість, відчуття дискомфорту, тяжкості і болісності в яснах. Після 3-4 сеансів у хворих запальні явища в тканинах пародонта зникали прак-тич-но повністю. Слизова оболонка набувала блідо-рожевого кольору, напруга та набряк ясеневих сосочків були відсутні. До завершення лікування на 7-10 день хворі скарг не пред’являли і всі ознаки, характерні для запалення в ткани-нах пародонта, були відсутні. У хворих на ХКГ основної групи індекс РМА знизився з 1,630,14 до 0,400,11 (р0,001), кровотеча була практично відсутня (проба знизилась з 1,390,10 до 0,160,03, р0,001). Мінімальні ознаки запа-лення зустрічались в ділянці одиничних сосочків (індекс КПІ знизився з 1,8200,190 до 0,0460,004, р0,001). Під впливом екстракту алое у хворих на ХКГ вдалось ліквідувати тільки кровоточивість (зниження з 1,350,08 до 0,250,02, р0,001), тоді як запальні явища були збережені (РМА до лікування – 1,580,12, після – 1,30,09) і розповсюдженість запального процесу була заба-га-то вища – КПІ після лікування біотритом – 0,0460,004 бали, після лікування екстрактом алое – 0,300,02 (р0,001). Резервні можливості тканин пародонта зростали в обох групах (ІПР після лікування в основній групі – 99,585,61% і в контрольній групі – 97,327,48%, відповідно).

У хворих ГП ступеня до завершення лікування з поєднаним викорис-тан-ням біотриту запальні явища в тканинах пародонта були повністю ліквідовані. Істот--но знизились індекс РМА (з 32,110,15 до 0,390,03, р0,001), індекс кро-во--точивості (з 1,560,09 до 0,140,01, р 0,001), індекс CPITN – до 0,550,04 секстанту проти 1,830,13 секстанту до лікування (р0,001), а також індекси КПІ (зменшення з 8,660,67 до 1,56 0,13, р 0,001) і ДПІ (зменшення з 0,33 до 0,050,006, р0,001). Зменшилась глибина пародонтальних кишень, укріпились рухли-ві зуби. Під впливом екстракту алое усунення запальних явищ у хворих на ГП ступеня було ледве помітним. Про це свідчили незначні знижки індек-сів РМА (до 1,290,11), кровоточивості (до 0,99 0,06), CPITN (до 1,490,10), та КПІ (до 5,720,49) і ДПІ (до 0,260,02). Величини всіх перелічених індексів суттє-во (р0,01) перевищували показники важкості дистрофічно-запальних змін в основній групі. Глибина пародонтальних кишень практично не змі-нилась: 2,710,15 мм до і 2,310,14 мм після лікування. Резервні можливості пародонта до завершення лікування були майже в 2 рази нижчі, ніж у хворих ГП основної групи (48,003,41% та 85,823,79%, відповідно).

У хворих на ГП - ступеня основної групи після 4-5 відвідувань повніс-тю зник неприємний запах із порожнини рота, були відсутні біль, набряк, гіперемія та кровоточивість ясен, виділення серозно-гнійного ексудату із пародон-тальних кишень. Це підтверджують суттєві (р0,001) знижки індексних показ-ників: РМА (з 2,360,17 до 0,790,13), кровоточивості (з 31,540,09 до 0,29 0,03), CPITN (з 4,210,16 до 2,830,11), а також КПІ (з 12,310,96 до 5,000,43) і ДПІ (з 0,270,02 до 0,080,01). При цьому проба Шиллера-Пісарєва у цих хворих до закінчення лікування була негативна, суттєво зменшилась глибина паро-донтальних кишень (з 4,210,16 мм до 2,830,11 мм, р0,001), знизився показ-ник УКТ (з 4,080,15 до 3,590,19 балів, р0,05), укріпились раніше рух-ли-ві зуби і суттєво зросли резервні можливості пародонта – ІПР (з 11,910,97% до 54,554,21, р 0,001).

У хворих ГП - ступеня контрольної групи ліквідувати запальний процес в тканинах пародонта з використанням екстракту алое практично не вдалося. Про це свідчили як збереження багатьох скарг у хворих, так і величини індексних оцінок, більшість з яких (РМА, кровотеча, CPITN, КПІ, ДПІ) суттєво не відрізнялись (р>0,05) від вихідних. Глибина пародонтальних кишень і показник УКТ практично не змінились, проба Шиллера-Пісарєва (1,340,09) свідчила про наявність хронічного запального процесу, а резервні можливості пародонта збереглись на низькому рівні (підвищення з 10,030,65% до 18,421,26%).

Оцінюючи гігієнічний стан порожнини рота у хворих двох груп за допо-мо-гою індексів Гріна-Вермільйона, Турески та О’Лірі з'ясувалось, що у всіх хворих основної групи був одержаний достовірно (р0,001) більш високий рівень гігієни в порівнянні з контрольною групою.

Включення біотриту в комплексне лікування хворих на ХКГ та ГП і - ступеня порівняно з екстрактом алое сприяло повній ліквідації запальних явищ в тканинах пародонта в достовірно більш короткі терміни: при ХКГ на 20,7% (р0,02), при ГП ступеня – на 32,8% (р0,001) і при ГП - ступеня – на 28,1% (р0,001).

Після проведеного курсу лікування у хворих основної та контрольної групи було виявлено відмінності не тільки в терапевтичній ефективності вико-рис-таних препаратів, але і в динаміці ЕКРЯ КБЕ. Паралельно з клінічним покра-щанням у хворих основної групи було встановлено більш суттєве зростання (р0,001) кількості ЕКРЯ КБЕ (рис.2).

Рис. 2. Зміна електрокінетичних властивостей ядер КБЕ у хворих з ХКГ і ГП після

лікування біотритом і екстрактом алое (100% - кількість електронегативних

клітинних ядер до лікування).

Отже, наявність у хворих більш вираженої вихідної відповіді ядер КБЕ на введений препарат вказує на можливість одержання в подальшому більш вираженого та пролонгованого терапевтичного ефекту.

Аналізуючи одержані дані, очевидно, що визначення індивідуальної чутливості КБЕ до лікарського препарату є об’єктивним тестом, який дозволяє не тільки визначати показання до використання конкретного препарату, але і може слугувати прогностичним критерієм ефективності подальшого лікування з його використанням.

Результати біохімічних досліджень показали, що застосування у комп-лекс-ному лікуванні хворих на ХКГ і ГП та - ступеня біотриту приводить до зниження рівня пероксидації ліпідів, про що свідчать вірогідні зміни показників вільно-радикального окислення та антиоксидантного захисту. У всіх хворих основної групи під впливом біотриту достовірно (р0,001) знизився вміст у ротовій рідині МДА і ДК (рис. 3) з одночасним суттєвим (р0,001) збільшенням активності глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази і СОД (рис. 4).

Рис. 3. Вплив біотриту і екстракту алое на показники вільно-радикального окислення

у ротовій рідині хворих на ХКГ і ГП (відносно даних до лікування, прийнятих за 100%).

Рис. 4. Вплив біотриту і екстракту алое на активність антиоксидантних ферментів у ротовій рідині хворих на ХКГ і ГП (відносно даних до лікування, прийнятих за 100%).

Необхідно відзначити, що при комбінованому застосуванні біотриту в хворих на ГП - ступеня було встановлено найбільш високе (р0,001) підвищення активності антиоксидантних ферментів: глутатіонпероксидази у 2 рази, глутатіонредуктази у 2,1 рази, а СОД – майже в 2,5 рази.

Що стосується впливу біотриту на вміст тіолових сполучень, то в ротовій рідині виявлене найбільш значиме (р 0,01) зростання вмісту SH- груп у хворих на ХКГ (у 1,9 рази) і у хворих на ГП - ступеня (на 37,4%), тоді як вірогідно значиме (р0,05-0,001) збільшення співвідношення SH/SS встановлено у всіх хворих (при ХКГ співвідношення збільшилося в 2,5 рази, а при ГП та - ступеня – у 1,5 рази). Спрямованість зміни вмісту тіолових сполучень і їхнього співвідношення в ясеневій рідині під впливом біотриту аналогічна.

В контрольній групі інгібуючий вплив екстракту алое на процеси утво-рен-ня вільнорадикальних продуктів пероксидації ліпідів було виявлено тільки у хво-рих ГП та - ступеня, однак в порівнянні з хворими основної групи цей ефект був виражений слабше (див. рис. 3). Активність антиоксидантних фер-мен-тів в ротовій рідині хворих контрольної групи також суттєво (р0,01-0,001) зросла порівняно з даними до лікування, однак при цьому величини всіх показ-ників (глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, СОД) рівня основної групи не досягли (р>0,05) (див. рис. 4).

Одержані у хворих основної групи клініко-біохімічні дані показали, що біотрит виявляє виражену протизапальну дію завдяки здатності інгібувати надли-шок вільнорадикального окислення і стимулює активність ферментів анти--оксидантного захисту. Підвищення під впливом біотриту показника ЕКРЯ КБЕ, корелюючого з показниками ВРО/ФАС, вказує на зміцнення структурно-функ-ціональних властивостей клітинних мембран букального епітелію, поси-лен-ня місцевого імунітету та захисно-пристосувальних реакцій організму хворих. Таким чином, в результаті клінічних, цитобіофізичних і біохімічних дослід-жень було встановлено, що біотрит може бути віднесений до групи препа-ратів-пародонтопротекторів, які виявляють виражену протизапальну, мембра-ностабілізуючу, антиоксидантну та імуностимулюючу дії на тканини пародонта.

При сполученні різних шляхів введення біотриту (місцево + перорально, і особливо: місцево + перорально + підшкірно) цей ефект потенціюється і зумов-лює комплексну дію на тканини пародонта, повністю ліквідує запально-дистро-фічний процес, який має місце при ГП та, особливо, ГП - ступеня важкості. Зазначені властивості біотриту мають безпосереднє значення в активації процесів репаративної регенерації у тканинах пародонта та досягненні стійкої клініко-рентгенологічної стабілізації дистрофічно-запального процесу в пародонті у хворих основної групи через 6 місяців – у 97% хворих на ХКГ і у 96% хворих на ГП, а також через 12 місяців – у 88% та у 84%, відповідно.

Клінічна ефективність різних шляхів введення біотриту при лікуванні ХКГ і ГП підтверджує обґрунтованість такого диференційованого підходу до його призначення. Показанням до його включення в комплексне лікування хворих із захворюваннями пародонта є збільшення відсотка ЕКРЯ КБЕ, шлях ввдення обумовлюється ступенем важкості патологічного процесу в тканинах пародонта.

Отримані дані дозволяють рекомендувати препарат "Біотрит" для широкого впровадження в стоматологічну практику.

ВИСНОВКИ

У дисер---та-цій-ній роботі представлено теоретичне уза-галь---нен-ня і нове вирішення актуальної медичної задачі, спрямованої на підви-щен-ня ефективнос-ті комплексного лікування хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту шляхом патогенетично обгрунтованого дифе-рен--ційова-но-го засто-су-вання нового вітчизняного препарату-адаптогену рослинного походження "Біотрит".

1. В патогенезі хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту встановлено важливе значення порушення електрокінетичних властивостей КБЕ, підвищення процесів ПОЛ і зниження активності ФАС. Характер і ступінь вираженості цих змін повязані з особливостями клінічного перебігу патологічного процесу в тканинах пародонта. Про це свідчить суттєве (р<0,001) зниження показника ЕКРЯ КБЕ з 61,36±1,73% до 45,93±0,87% при ХКГ, до 40,12±0,90% при ГП ступеня, до 33,78±0,81% при ГП - ступеня, підвищення МДА з 0,013±0,001 мкмоль/мл до 0,112±0,009 мкмоль/мл при ХКГ, до 0,225±0,021 мкмоль/мл при ГП ступеня, до 0,329±0,027 мкмоль/мл при ГП - ступеня і зниження Гл-пероксидази з 0,590±0,040 мкмоль/мл до 0,230±0,010 мкмоль/мл при ХКГ, до 0,260±0,015 мкмоль/мл при ГП ступеня, до 0,200±0,012 мкмоль/мл при ГП - ступеня.

2. Встановлена висока інформативність цитобіофізичного показника – ЕКРЯ КБЕ для визначення індивідуальної чутливості хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит до препа-ратів-адаптогенів, для розробки схем диференційованого лікування і прогно--зування його подальшої ефективності при лікуванні захворювань пародонта.

3. Виявлені особливості у хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит рівня адаптаційних реакцій і змін структурно-функціональних властивостей клітинних мембран букального епітелію, співвідношення ПОЛ/ФАС та стану місцевого імунітету порожнини рота є обгрунтуванням для диференційованого використання в комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит препаратів із властивостями адаптогенів.

4. Комплексне лікування хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит з використанням адаптоген-но--го препарату рослинного походження "Біотрит" забезпечує ефективні безпосередні клінічні резуль-та-ти з повним усуненням запальних явищ в тканинах пародонта в більш короткі терміни в порівнянні з загальновідомим засобом адаптогенної дії – "Екст-рактом алое": при ХКГ – на 20% (р0,02), при ГП ступеня – на 32,8% (р0,001), при ГП - ступеня – на 28,1% (р0,001). Позитивні клінічні результати супроводжуються нор-ма--лізацією співвідношення показників ПОЛ/ФАС і підсиленням неспе-цифіч-ного захисту та електрокінетичних властивостей клітин букального епітелію.

5. Запропонований диференційований підхід до застосування адаптогенів в комплексному лікуванні хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту сприяє тривалій стійкій ремісії, перешкоджає прогресуванню запального процесу в тканинах пародонта і позитивно впливає на його перебіг.

6. Висока ефективність запропонованих методів лікування підтверд-жуєть-ся позитивною динамікою клінічних, біохімічних та цитобіофізичних показників у 97% хворих на хронічний катаральний гінгівіт і 96,7% хворих на генералізований пародонтит, що свідчить про обґрунтованість диферен-ційованого використання різних шляхів введення препарату-адаптогену "Біотрит" і надає право рекомендувати ці методи для впровадження в стоматологічну практику.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Розроблені і запропоновані нові методи лікування ХКГ і ГП на основі засобу-адаптогену "Біотрит", які сприяють підвищенню їх ефективності (Патент України № 40330 А МПК 7 А61К35/78 від 16.07.2001 р., нововведення - реєстр № 79, вип. 10-11, Київ, 1999), а також показання до використання біотриту в комплексній терапії цих захворювань. Спосіб лікування запальних захворювань пародонта полягає в застосуванні біогенного стимулятора "Біотрит" шляхом інстиляцій або аплікацій на ясеневий край з експозицією 15 хвилин при лікуванні ХКГ; при ГП ступеня додатково призначають "Біотрит" перорально, а при ГП - ступеня – перорально і приєднують ще ін’єкційний шлях введення "Біотриту", що дає можливість досягти повного усунення явищ запалення та забезпечити скорочення строків лікування.

2. З метою визначення індивідуальної чутливості хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит до призначених засобів для місцевої терапії рекомендовано використовувати тест ЕКРЯ КБЕ як метод, який дозволяє, по-перше, прогнозувати ефективність призначених засобів, а, по-друге, об’єктивно оцінювати досягнутий терапевтичний ефект.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Волик Н.А. Биогенные стимуляторы в лечении воспалительных забо-ле-ва-ний пародонта // Вісник стоматології. – 1998. - № 2. – С. 22-26.

2. Волик Н.А., Белоклицкая Г.Ф., Стефанов А.В., Макаренко О.А. Влияние биогенных стимуляторов – экстракта алоэ и биотрита – на процессы перок-сидации липидов в слюне при воспалительных заболеваниях пародонта // Укр. біохімічний журн. – 1999. – Т. 71, № 5. – С. 90-93.

Здобувач особисто проводила клініко-лабораторне обстеження і лікуван-ня хворих, забір ротової рідини для біохімічних досліджень, брала участь в аналізі одержаних результатів, написанні статті.

3. Белоклицкая Г.Ф., Телигузова Н.А. Определение индивидуальной чувст--ви-тельности больных с заболеваниями пародонта к лекарственному препа-рату на основе изменения электрокинетических свойств клеточных ядер буккального эпителия // Современная стоматология. – 2002. - № 3. – С. 60-63.

Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень, статистичній обробці даних, аналізі результатів.

4. Волик Н.А., Белоклицкая Г.Ф. Новый адаптоген "Биотрит" в комп-лекс-ном лечении заболеваний пародонта // Вісник стоматології. – 2000. - № 5. – С. 28-30.

Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження та лікування хво-рих, аналіз клінічних і статистичних даних, написання статті.

5. Волик Н.А. Оценка пародонтопротекторных свойств липина и биотрита // Вісник стоматології. – 1996. - № 5. – С. 359-361.

6. Волік Н.А., Білоклицька Г.Ф. Застосування препаратів біогенних стиму-ляторів у комплексному лікуванні запальних захворювань пародонта //Матеріали I (VIII) з’їзду Асоціації стоматологів України. – К., 1999. – С. 182-183.

Дисертантові належить проведення клініко-лабораторних досліджень, аналіз результатів, написання статті.

7. Белоклицкая Г.Ф., Новикова М.А., Волик Н.А. Динамика электро-ки-не-ти-ческих свойств клеток буккального эпителия при заболеваниях пародонта, лечен-ных антиоксидантами // Сборник тезисов I Респ. конф. "Современная стоматология и челюстно-лицевая хирургия". – К., 1998. – С. 23-24.

Автору належить участь у проведенні клініко-лабораторних досліджень і аналізі одержаних результатів, що стосуються препарату "Біотрит", написанні статті.

8. Белоклицкая Г.Ф., Волик Н.А. Метод оценки ЭКС КБЭ как критерий эффек-тивности лечения заболеваний пародонта и слизистой оболочки полости рта // Труди Всеукр. науково-практичної конф. лікарів-стоматологів "Основні стома-тологічні захворювання, їх профілактика та лікування". – Полтава, 1996. – С. 105-106.

Участь здобувача полягає у проведенні клініко-лабораторних досліджень, статистичній обробці даних, аналізі результатів.

9. Білоклицька Г.Ф., Новікова М.А., Позднякова Л.І, Волік Н.А., Почтар В.М. Тест-система оцінки фізіологічного стану організму по ЕКВ КБЕ в стома-то-логії //Труди VI Конгресу світової федерації Украінських лікарських товариств. – Одеса, 1996.– С. 193.

Здобувач приймала участь у проведенні лабораторних досліджень, аналізі одержаних результатів.

10. Патент України № 40330 А МПК 7 А61К35/78. Спосіб лікування запаль-них захворювань пародонта /Волік Н.А., Білоклицька Г.Ф., Левицький А.П. – Заяв. 11.12.2000. Опубл. 16.07.2001 //Промислова власність. Офіційний бюлетень № 6. – С. 39-40.

Особисто автором розроблена формула винаходу, проведено патентний пошук і оформлена патентна документація.

АНОТАЦІЇ

Тілігузова Н.А. Клініко-лабораторне обгрунтування диференційо-ва-но-го застосування препаратів-адаптогенів рослинного походження в комплексному лікуванні хворих на хронічний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2002.

У дисертаційній роботі на основі комплексних клінічних, цитобіофізич-них та біохімічних досліджень вперше доведено, що при лікуванні хворих на хроніч-ний катаральний гінгівіт і генералізований пародонтит "Біотрит" виявляє власти-вості адаптогену завдяки протизапальній, антиоксидантній, мембрано-троп-ній та біостимулюючій діям на тканини пародонта, прояви яких не залежать від способу застосування – місцевого, перорального, парентерального. Поєд-нання різних способів введення препарату потенціюють їхню дію.

Цитобіофізичний експрес-метод визначення ЕКРЯ КБЕ може слугувати для виявлення індивідуальної чутливості хворих до лікарських препаратів, а також дозволяє оцінювати і прогнозувати терапевтичну ефективність подаль-шого лікування при використанні цього засобу. Встановлена пряма залежність між чутливістю КБЕ до препарату та об’єктивними пародонтальними індексами і клінічними симптомами.

Запропоновано патогенетично обгрунтовані схеми комплексного лікуван-ня хронічного катарального гінгівіту і генералізованого пародонтиту з викорис-тан-ням рослинного адаптогену "Біотриту" і показання щодо його диферен-ційо-ва-ного застосування. Це дозволило поліпшити ефективність лікування, скоротити його терміни та підвищити строки стійкої ремісії.

Ключові слова: хронічний катаральний гінгівіт, генералізований пародонтит, препарати-адаптогени "Біотрит", "Алое", перекисне окислення ліпідів, фізіологічна антиоксидантна система.

Тилигузова Н.А. Клинико-лабораторное обоснование дифференцирован-ного применения