імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ТКАЧЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

УДК 631.525:581.3:577.7:581.16:004.14

ІНТРОДУКЦІЯ ПРЕДСТАВНИКІВ РОДИНИ

MYRTACEAE JUSS. У ЗАХИЩЕНИЙ ҐРУНТ В УКРАЇНІ

03.00.05 – ботаніка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата біологічних наук

Київ - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Ботанічному саду

ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету

імені Тараса Шевченка та Донецькому ботанічному

саду НАН України

Науковий керівник: доктор біологічних наук,

старший науковий співробітник,

Гревцова Ганна Терентіївна, Ботанічний сад ім.

акад. О.В. Фоміна Київського національного універ-ситету

імені Тараса Шевченка, провідний науковий співробітник

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор

Волгін Сергій Олександрович, Львівський націо-нальний

університет імені Івана Франка, завідувач кафедри ботаніки;

доктор біологічних наук, професор

Сікура Йосип Йосипович, Інститут клітинної біології та

генної інженерії НАН України,

головний науковий співробітник

Провідна установа: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

Захист дисертації відбудеться “14” травня 2002 р. о 14 годині на

засіданні спеціалізованої Вченої Ради Д 26.001.14 в Київському

національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

03127 м. Київ, проспект Глушкова, 2, біологічний факультет.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці національного

університету імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “11” квітня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради к.б.н. Молчанець О.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Миртові – обширна родина, до якої належить 145 родів, близько 4000 видів тропічних та субтропічних рослин. Рослини цієї родини видомі в декоративному садівництві захищеного грунту країн Західної Європи. Проте в природних умовах України вони не ростуть. У мінімальній кількості у нас їх культивують у захищеному грунті ботанічних садів. Богато представників цієї родини – декоративнолистяні, гарноквітуючі, плодові і фітонцидні рослини. Більшість з них перспективні для використання в інтер’єрах: для озеленення зимових садів, промислових і громадських приміщень, офісів, лікувальних установ, шкіл, інтернатів тощо.

В Україні біологічні, морфологічні та экологічні властивості миртових вивчені мало, хоча з літературних джерел відомо, що більшість видів родини миртових характеризуються значною пластичністю. У зв’язку з цим, як об’єкти наших досліджень були видібрані рослини з родини миртових (Myrtaceae Juss.).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наші дослідження виконано у відповідності з науковими темами ботанічних садів та особистим планом аспіранта Донецького ботанічного саду НАН України і здобувача Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна Київського університету імені Тараса Шевченка в період 1996-2001 років: “Охорона та збагачення колекції рослин Центральної субтропічної оранжереї Ботанічного саду ім.акад. О.В.Фоміна” (№ держреєстрації 0197 U03671); “Наукові основи мобілізації, збереження і використання рослин в умовах антропогенно-трансформованого середовища південного сходу України” (№ держреєстрації 01964001211); творчим договором про співдружність між ДБС НАН України і Донецьким медичним університетом ім. А.М. Горького (№ 7 від 12 вересня 1996г. “Виявлення фітонцидних тропічних і субтропічних рослин в умовах стаціонару лікувальної установи з метою їхнього подальшого використання” (співвиконавці: кафедра хірургії, завідувач кафедрою, д.м.н. проф. Ф.И.Гюльмамедов; кафедра мікробіології, зав. кафедрою, д.м.н., проф. Ю.С.Варенко).

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень полягала у вивченні біологічних, морфологічних, екологічних особливостей видів родини Myrtaceae в умовах захищеного ґрунту ботанічних садів міст Києва та Донецька; визначенні їх корисних властивостей, розробці основ агротехніки вирощування, встановленні потенційних можливостей; відбіру перспективних видів з метою використання їх у фітодизайні.

Для досягнення цієї мети були поставлені наступні задачі:

вивчити екологічні параметри середовища, які забезпечують утримання та вирощування миртових у колекціях ботанічних садів з урахуванням їх екології в місцях природного зростання;

дослідити ріст та розвиток видів миртових при різній культурі вирощування (ґрунтова, горшково-діжкова);

вивчити способи розмноження, розробити ефективні прийоми їх культивування, виявити напрямки використання;

провести інтегральну оцінку видів родини миртових при інтродукції в умовах захищеного ґрунту;

визначити і рекомендувати асортимент економічно вигідних рослин для промислового вирощування і кімнатного квітництва в Україні.

Об'єкт досліджень - рослини родини Myrtaceae Juss. з колекцій Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Донецького ботанічного саду НАН України.

Предмет досліджень - біологічні, екологічні, морфологічні особливості інтродукованих видів з родини Myrtaceae Juss., їх корисні властивості та використання у фітодизайні.

Методи досліджень. Для еколого-географічного аналізу та інтродукційного прогнозування в умовах захищеного грунту використовували метод співставлення ареалів, розроблений у відділі тропічної флори ГБС РАН на основі системи ботаніко-географічного районування Землі. Для виявлення адаптаційних можливостей інтродуцентів в умовах оранжерей застосовували фенологічні спостереження та методи вивчення морфологічних структур рослин.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше в Україні на прикладі видів родини миртових в умовах захищеного грунту використано метод співставлення ареалів Землі, розроблений у відділі тропічної флори ГБС РАН та вивчено реакцію видів родини Myrtaceae Juss. на мікрокліматичний режим оранжерей. Вперше на основі морфологічних ознак рослин в умовах захищеного грунту та по відношенню їх до умов вологозабезпечення види родини Myrtaceae розділено на 3 екологічні групи, відзначено розташування генеративних органів миртових на пагонах III-IV порядків. Вперше для видів родини миртових встановлено, що лабільність і стабільність морфологічних ознак визначається екологічними особливостями їх культивування. Вперше описано початкові етапи онтогенезу для 6 видів миртових. Вперше проведена інтегральна оцінка інтродукції миртових у захищений грунт та визначено напрямки їх використання.

Практичне значення отриманих результатів. Внаслідок інтродукційних досліджень видів родини Myrtaceae Juss. встановлена перспективність їх використання у захищеному грунті. Відібрано і описано перспективні для використання у фітодизайні декоративнолистяних, гарноквітуючих, плодових і фітонцидних рослин. Розроблено рекомендації щодо їх вирощування, встановлено оптимальні терміни і способи їх насіннєвого і вегетативного розмноження. Отримані дані доповнюють сучасну інформацію з екології та біології видів миртових і можуть використовуватися в навчальному процесі студентів біологічних факультетів.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана автором і є самостійним завершеним дослідженням. Виявлено реакцію видів родини Myrtaceae Juss. на мікрокліматичний режим оранжерей. Вивчено морфологічні особливості вегетативних та генеративних органів 30 видів, описано початкові етапи онтогенезу для 6 видів миртових. Проведено камеральне опрацювання зібраного матеріалу. Результати досліджень, викладені в дисертації та публікаціях, написані самостійно та у співавторстві. У спільних тезах участь дисертанта становить 50-75%, у статтях – 30%, колективній монографії – 25%. Автор є повноцінним членом дослідницького колективу. На V міжнародній конференції молодих учених (Ялта, 1997 р.) доповідь здобувача відзначена дипломом I ступеня.

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали дисертації доповідалися і обговорювалися на: V міжнародній конференції молодих учених “Проблемы дендрологии, цветоводства, плодоводства” (Ялта, Україна, 1997); конференції молодих учених “Актуальні питання аграрної та ботанічної науки на Україні” (Одеса, Україна, 1997); третій міжнародній конференції “Промислова ботаніка: стан та перспективи розвитку” (Донецьк, Україна, 1998); ІІІ міжнародній конференції “Цветоводство –сегодня и завтра” (Москва, Росія, 1998); міжнародній науковій конференції, присвяченій 160-річчю з дня заснування Ботанічного саду імені академіка О.В.Фоміна, “Роль ботанічних садів у збереженні рослинного різноманіття” (Київ, Україна, 1999); другій міжнародній науковій конференції “Биологическое разнообразие. Интродукция растений” (Санкт-Петербург, Росія, 1999); IV Всеросійській науково-практичній конференції “Новое в экологии и безопасности жизнедеятельности” (Санкт-Петербург, Росія, 1999); міжвузівській конференції з екології та охорони навколишнього середовища (Донецьк, Україна, 1998), а також на засіданнях вчених рад ботанічних садів і лабораторії тропічних і субтропічних рослин ДБС НАН України (1997-2002).

Публікації. Результати досліджень висвітлені в 11 публікаціях, серед яких 3 статті у фахових журналах, перелік яких затверджений ВАК України, 1 -– колективна монографія; 5 –тези конференцій, 2 - рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 6 розділів, списку літератури ( джерел) і додатків. Текстова частина роботи займає----сторінок, ілюстрована ---таблицями, ---рисунками. Робота супроводжується додатками (Додаток А. Диплом I ступеня, отриманий на V міжнародній конференції молодих вчених, Ялта, 1997р. Додаток Б. Практичні рекомендації, рисунки ), що містять---аркушів.

Автор широ дякує за допомогу та сприяння при виконанні експериментальної роботи директору Донецького ботанічного саду НАН України О.З Глухову, співробітникам групи тропічних і субтропічних рослин І.П. Горницькій, Л.П.Ткачук, Т.В.Лістровій, І.В.Бессараб; директору Ботанічного саду ім. акад. О.В.Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка В.В. Капустяну; співробітникам сектору тропічних і субтропічних рослин В.В. Нікітіній, М.М. Гайдаржи, В.Б.Грабовському; завідувачеві кафедри хірургії Донецького медичного університету ім.О.М.Горького Ф.І. Гюльмамедову, завідувачеві кафедри мікробіології Ю.С.Варенку; завідувачеві відділу клітинної біології і анатомії Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України Є.Л. Кордюм.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

МИРТОВІ (MYRTACEAE JUSS.) ЯК МАТЕРІАЛ ІНТРОДУКЦІЙНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Родина Myrtaceae Juss. характеризується широким ареалом – від Азорських островів та Європи до острова Кемпбел (Нова Зеландія). Оскільки миртові – тропічні та субтропічні рослини, то, природно, на території України не ростуть, а культивуються лише у захищеному грунті. Питання інтродукції видів миртових у захищений грунт висвітлено у монографіях БІНу ім. В.Л.Комарова (Росія, 1973, 1983), ГБС ім. М.В.Цицина (Росія, 1961, 1976), Ботанічного саду Молдови (1985), НБС НАН України (1985,1997), ДБС НАН України (1995). Проте питання особливостей морфології, росту, розвитку, цвітіння, плодоношення та розмноження висвітлені не повно. В зв’язку з цим наші дослідження є актуальними.

ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Утримання тропічних та субтропічних рослин у захищеному грунті має свою специфіку через те, що рослини ніби деякою мірою захищені від негативного впливу різноманітних зовнішніх факторів і все ж таки підпадають під їхній вплив і терплять від нестачі світла, тепла, вологи, що пов’язано з проблемами державного забезпечення і фінансування ботанічних установ.

Об’єктами наших досліджень були рослини з колекцій ботанічних садів ім. акад. О.В.Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка – 9 видів миртових семи родів: Acca Berg., Eucalyptus L’Her, Metrosideros Banks, Melaleuca L., Myrtus L., Psidium L., Syzygium Gaerth., у віці 19-45 років; Донецького ботанічного саду НАН України – 21 вид семи родів: Acca Berg., Callistemon R.Br., Eucalyptus L’Her, Melaleuca L., Myrtus L., PsidiumL., Syzygium Gaerth., у віці 5-25 років.

Для еколого-географічного аналізу та інтродукційного прогнозування в умовах захищеного грунту використовували метод співставлення ареалів на основі системи ботаніко-географічного районування Землі, розроблений у відділі тропічної флори ГБС РАН (Разумовський, 1980). Форму росту рослин визначали за біоморфологічною класифікацією О.С.Смирнової (1969, 1980). Фенологічні спостереження проводили за методикою ГБС АН СРСР (1979) в модифікації І.П.Горницької (1995), біометричні виміри приросту надземної вегетативної сфери - за В.Н.Клименко (1958). При вивченні вегетативного розмноження використовували методики Я.Салгуса (1995), В.П.Печеніцина (1998) та відділу тропічних і субтропічних рослин ДБС НАН України (1998). Початкові етапи онтогенезу вивчали за методикою Т.О.Работнова (1950) та О.О.Уранова (1977). Інтегральну оцінку інтродукції миртових у захищений грунт проводили за шкалами І.П.Горницької (1995, 1996). При вивченні фітонцидних властивостей рослин використовували методику І.І.Нікберга (1993), М.Б.Разумовича з співавторами (1953) та кафедри мікробіології Донецького медичного університету (1985). Математичну обробку проводили за методами дисперсійного аналізу і множинного порівняння середніх за критеріями Даннета ( DD допуск за Даннетом і DDK допуск за Дунканом) (Лакін, 1980) на комп’ютері ІВМ РС/АТ з використанням пакету прикладних програм “EXCEL” для Windows.

БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИВЧЕНИХ ПРИ ІНТРОДУКЦІЇ

ВИДІВ МИРТОВИХ

Біоекологічна і біоморфологічна характеристика видів, форм, різновидів родини миртових. Розділ висвітлює біоекологічні особливості представників родини миртових: форму росту, розміри, покриви та форму бруньок; розміри, форми листкових пластинок та міжвузлів; тип кореневої системи, що розглядаються в межах трьох груп: ксерофіти, мезофіти, мезоксеро-, або ксеромезофіти (класифікація Горницької, 1995). Встановлено, що види родини миртових належать до лісового, а також прибережного типів рослинності і представлені вищезазначеними трьома екологічними групами. Перевага віддається мезофітам. У межах гідроекологичних груп не всі вивчені морфологічні ознаки стабильні. Деяки з них (форма росту, тип галуження, довжина і ширина листкових пластинок) можуть змінюватися, тобто є лабільними. У межах гідроекологічних груп нами відзначено схожість та відмінність рослин за морфологічними ознаками.

Рослини у складі гідроекологічних груп різняться за формою росту, яка залежить вид способу культивування рослин. Так, наприклад, при грунтовій культурі Acca sellowiana, Myrtus communis – це дерева, при горшково-діжковій – кущоподібні дерева. Тип галуження вегетативної сфери залежить від умов освітлення: при 600-1000 лк він плейомонохазіальний у Psidium littorale, P.l. f. lucidum, P.guajava, Acca sellowiana; при 1400-10000 лк – плейодіхазіальний. Довжина та ширина листкових пластинок вивчених видів може бути лабільною та стабільною і залежить від видової приналежності.

Ритмика росту та розвитку вивчалася для виявлення адаптивних можливостей інтродуцентів в умовах захищеного грунту. Нами встановлено два типи росту: з періодом спокою та без спокою. З периодом спокою в оранжереях вегетують: Acca sellowiana, види родів Callistemon, Melaleuca, Psidium та Myrtus communis; без періоду спокою: види роду Eucalyptus; Syzygium paniculatum. Ритми росту миртових залежать від віку та способів вирощування рослин. Молоді, 3-5-річні рослини Myrtus communis, Psidium littorale при горшковому вирощуванні вегетують впродовж року; у дорослих, 20-23-річних рослин, за грунтової та діжкової культури вегетація переривається спокоєм. Активний ріст вегетативних пагонів припадає на найсприятливіший період в оранжереях - весняно-літній (кінець березня,квітень - серпень), коли складаються оптимальні умови: температура +20-280С, освітленість 7000-25000 лк. Уповільнення ростових процесів та настання періоду спокою у миртових відбуваються при зниженні температури повітря від +15-13 до +90С та освітлення від 4000 до 2000 лк і нижче. За інтенсивністю росту пагонів у межах різних життєвих форм можна виділити групи: швидкорослі дерева (приріст 13-23 см): види родів Eucalyptus, Psidium та Syzygium paniculatum (рис. 1); швидкорослі чагарники (приріст 12-18 см): Callistemon citrinus, C.pinifolius, C.phoeniceus, C.salignus, Melaleuca hypericifolia (рис. 2); чагарники з уповільненим ростом (приріст 5-10 см): Callistemon speciosus, C.rugulosus, Melaleuca armillaris, M.genistifolia (рис. 3). Формування генеративних органів відбувається на вегетативних пагонах III-IV порядків. При вступі у репродуктивну фазу ріст вегетативних пагонів у видів миртових, які проходять повний цикл розвитку – Acca sellowiana, Myrtus communis, Psidium littorale, P. l. f. lucidum, P. guajava, Syzygium paniculatum, не переривається, а уповільнюється.

Динаміка цвітіння та плодоношення миртових. У фазу цвітіння з 21 виду вивчених нами миртових регулярно вступають шість: Acca sellowiana, Myrtus communis, Psidium littorale, P. l. f. lucidum, P. guajava, Syzygium paniculatum. Квітки миртових зібрані у суцвіття (поодинокі можуть виникати в результаті редукції). Тривалість бутонізації не залежить від строків її початку і для всіх видів становить 25±5 днів. За термінами початку бутонізації виділено три групи рослин: із зимово-весняною (Acca sellowiana, Psidium littorale), весняною (Myrtus communis, Psidium. guajava, P. l. f. lucidum,), весняно-літньою (Syzygium paniculatum) бутонізацією. Тривалість цвітіння окремої квітки становить 7-8 днів, суцвіття - 15±5 днів. Феноритми цвітіння залежать від умов освітлення. Так, при 200 - 400 лк Psidium littorale у фазу цвітіння не вступає, при 1400-10000 лк – регулярно цвіте і плодоносить. Тривалість достигання плодів миртових складає 2 - 6,5 місяця і залежить від температури повітря в оранжереї.

НАСІННЄВЕ ТА ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ

ВИДІВ РОДИНИ MYRTACEAE JUSS.

Насіннєве розмноження. Насіння миртових знаходиться в соковидних плодах – ягодах (багатонасінних - Acca sellowiana, Myrtus communis, види роду Psidium; малонасінних Syzygium paniculatum), за формою може бути широкояйцеподібним (Acca sellowiana, види роду Psidium) чи овальним (Myrtus communis, Syzygium paniculatum), світло-жовтого (Acca sellowiana, види роду Psidium, Syzygium paniculatum) або зеленувато-коричневого (Myrtus communis) кольору, вкрите здерев’янілою шкіркою (табл. 1).

Таблиця 1

Характеристика насіння видів родини Myrtaceae Juss.

Довжина насіння залежно від виду становить 1,7±0,09 – 6,0±0,30 см; ширина – 1,2±0,1 – 4,7±0,21 см; товщина – 0,2±0,12 см. Кількість насинин у одному плоді - від 90±10 шт. (Psidium littorale f. lucidum) до 233±60 шт. (Psidium guajava). Маса 1000 шт. - від 5±0,32 г (Acca sellowiana) до 52±5 г (Psidium littorale f. lucidum) та 700±10 г (Syzygium paniculatum) (табл. 1). Досліди з насіннєвого розмноження проводили у чотири періоди року – зима, весна, літо, осінь, як свіжозбіраним насінням, так і після зберігання його впродовж 3-8 місяців у лабораторних умовах (Acca sellowiana, Myrtus communis, Psidium littorale, P. l. f. lucidum, P. guajava, Syzygium paniculatum) та холодильнику (Acca sellowiana). Вивчали вплив температури повітря, субстрату, відносної вологості повітря на схожість насіння. Виявилося, що із підвищенням цих показників (табл. 2), схожість насіння збільшується з 15 до 80%.

Таблиця 2

Тривалість прорастання та схожість насіння видів родини Myrtaceae Juss.

Вегетативне розмноження миртових. Питання вегетативного розмноження миртових в умовах захищеного грунту неодноразово описано в літературі, але чітких рекомендацій не наведено. В наших дослідженнях ми вивчали оптимальні терміни живцювання миртових залежно від фази розвитку рослин (вегетація, період цвітіння) та ступеня здерев’яніння живців (нездеревілий, здеревілий, напівздеревілий). Виявилося, що з 21 апробованого виду здатність до укорінення проявили 8 видів: Callistemon citrinus, C.speciosus, C. salignus, C. phoenicius, C. pinifolius, C.rugulosus, Myrtus communis, Syzygium paniculatum. Найсприятливішим терміном живцювання є фази активного росту та цвітіння, напівздеревілими живцями в літній період, у теплиці під плівкою у субстрат з піску і торфу у співвідношенні 1:1. Укорінюваність залежно від виду становить 10-50%.

Особливості початкових етапів онтогенезу вивчено для 6 видів миртових: Acca sellowiana, Myrtus communis, Psidium littorale, P. l. f. lucidum, P.guajava, Syzygium paniculatum. Виявлено ідентичність прохождення початкових етапів у латентному періоді (“насіння”), прегенеративному (“проростки”, “ювенільні рослини”, “іматурні”, “віргінільні”), генеративному, за винятком Myrtus communis, у якого у фазі “проростки” спостерігається підземний тип проростання насіння. В усіх інших (5 видів) – він надземний. У генеративну фазу види родини Myrtaceae, які вирощені з насіння власної репродукції, вступають у 5-річному віці: Myrtus communis, Psidium littorale, P. l. f. lucidum, P.guajava, Syzygium paniculatum.

ВИВЧЕННЯ ФІТОНЦИДНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ВИДІВ РОДИНИ MYRTACEAE JUSS.

Робота включала три етапи: виявлення серед представників родини миртових рослини з фітонцидними властивостями; встановлення залежно від фази розвитку рослин тривалості виділення фітонцидів; дослідження впливу летких виділень на мікрофлору в повітрі в палатах лікувальних установ. Встановлено, що ефект впливу фітонцидів рослин на мікрофлору повітря пропорційний часу їх перебування в інтер’єрі палати – чим довше рослина знаходиться в палаті, тим нижчий рівень патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів в 1м3 повітря. Рекомендовано для створення оздоровлюючих інтер’єрів види родів: Callistemon, Psidium, та види Metrosidenus robusa, Melaleuca equisetifolia, Syzygium paniculatum.

ІНТЕГРАЛЬНА ОЦІНКА ВИДІВ РОДИНИ MYRTACEAE JUSS., ЯКІ ПРОЙШЛИ ПЕРВИННЕ ВИПРОБУВАННЯ В УМОВАХ ЗАХИЩЕНОГО ГРУНТУ

Інтегральну оцінку вивчених видів проводили за оригінальними шкалами, розробленими І.П.Горницькою (1995, 1996) у ДБС НАН України. На основі проведеної інтродукційной роботи вивчені види розподілено на 2 групи: перспективні види, сума балів 62-63 та 33-45; потенційні види, сума балів 24-27. Перспективні види розділено на дві підгрупи: 1 – види з повним циклом розвитку, які добре розмножуються насіннєвим та вегетативним способами (Myrtus communis, Psidium littorale, P. l. f. lucidum, P. guajava, Syzygium paniculatum), сума балів 62-63; 2 – види з повним циклом розвитку, мають обмежені можливості вегетативного чи насіннєвого розмноження, сума балів 33-45: Acca sellowiana, Callistemon citrinus, C.pinifolius, C.phoeniceus, C.rugulosus, C.salignus, C.speciosus. До потенційних видів віднесено види з неповним циклом розвитку, сума балів 24-27: Eucalyptus blakelyi, E.camaldulensis, E.citriodora, E.dealbata, E.perfoliata, Melaleuca armillaris, M.genistifolia, M.hypericifolia. Група перспективних видів становить 60%, потенційних – 40%.

ВИСНОВКИ

1. Найперспективніши для культивування у захищеному грунті в Україні є види родини Myrtaceae Juss. з повним циклом розвитку, походженням із Середземноморської, Капської, Мозамбікської, Ньясської, Гвінейської, Вест-Індської, Кайєннської ботаніко-географічних провінцій.

2. Для видів родини миртових характерні широкий діапазон форм росту та мінливість морфологічних ознак. Багатьом з них властиві ксероморфні риси, що визначає пластичність та перспективність використання їх у фітодизайні.

3. За темпами росту в умовах захищеного ґрунту виділено три групи видів: швидкорослі дерева – Eucalyptus blakelyi, E.camaldulensis, E.citriodora, E.perfoliata, Myrtus communis, Psidium littorale, P.l. f. lucidum, P.guajava, Syzygium paniculatum; швидкоросліі чагарники – Callistemon citrinus, C.pinifolius, C.phoeniceus, C.salignus, Melaleuca hypericifolia; чагарники з уповільненим ростом – Callistemon speciosus, C.rugulosus, Melaleuca armillaris, M.genistifolia.

4. Період спокою в умовах оранжерей визначається зниженням температури повітря від +15-13°С до +9°С та освітленості - від 4000 до 2000 лк. Період спокою чітко виражений у 13 видів миртових, а у 6 видів він мало помітний і визначається лише відсутністю росту у пагонів окремих порядків.

5. За результатами проведених досліджень насіннєве розмноження рекомендовано для 4 видів: Acca sellowiana, Psidium littorale, P.l.f.lucidum, P.guajava; вегетативне – 6 видів: Callistemon citrinus, C.salignus, C.speciosus, C.pinifolius, C.phoeniceus, C.rugulosus; насіннєве та вегетативне – 2 видів: Myrtus communis, Syzygium paniculatum.

6. З метою введення в культуру на основі інтродукційної оцінки виділено групи перспективних та потенційних видів. До групи перспективних віднесено 12 видів миртових, у тому числі 6 з повним циклом розвитку (Acca sellowiana, Myrtus communis, Psidium littorale, P.l.f.lucidum, P.guajava, Syzygium paniculatum) та 6 з неповним циклом розвитку (Callistemon citrinus, C.pinifolius, C.phoeniceus, C.rugulosus, C.salignus, C.speciosus), які ми рекомендуємо для промислового розведення, фітодизайну, колекцій ботанічних садів, та для любителів. До групи потенційних віднесено 8 видів миртових з неповним циклом розвитку (Eucalyptus blakelyi, E.camaldulensis, E.citriodora, E.dealbata, E.perfoliata, Melaleuca armillaris, M.hypericifolia, M.genistifolia), які ми рекомендуємо для оранжерейних комплексів та любителів. Для фітодизайну рекомендовано маловідому плодову, гарноквіткучу та фітонцидну рослину Syzygium paniculatum Banks ex Gaerth.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Перспективні види родини миртових: Acca sellowiana, Callistemon citrinus, C.phoeniceus, C.pinifolius, C.rugulosus, C.salignus, C.speciosus, Myrtus communis, Psidium littorale, P.l.f.lucidum, P.guajava, Syzygium paniculatum, рекомендуємо для промислового розведення, фітодизайну, колекцій ботанічних садів, та для любителів. Потенційні види: Eucalyptus blakelyi, E.camaldulensis, E.citriodora, E.dealbata, E.perfoliata, Melaleuca armillaris, M.hypericifolia, M.genistifolia рекомендуємо для оранжерейних комплексів та любителів.

2. Для створення оздоровлюючих інтер’єрів рекомендуємо гарноквітуючі, декоративнолистяні та плодові види роду Callistemon та види Melaleuca equisetifolia, Metrosideros robusta, Syzygium paniculatum.

3. Вегетативне розмноження миртових краще проводити у літній час, у фазі активного росту та цвітіння, напівздеревілими верхівковими живцями, в тепличці під плівкою у субстрат з піску і торфу у співвідношенні 1:1.

4. Насіння висівати через 3-8 місяців після збирання у субстрат з листяної, дернової землі та піску у співвідношенні 1:1:0,5 при температурі повітря +14-270 С , температурі субстрату +15-250 С, відносній вологості повітря 85-90%.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ткаченко Т.М. Семенное и вегетативное размножение Eugenia myrtifolia Sims. (Myrtaceae Juss.) // Интродукция и акклиматизация растений. -Донецк, 1998. - Вып. 30. - С. 83-86.

Ткаченко Т.М. Результати порівняльного аналізу багаторічних досліджень ритмів розвитку рослин із родини Myrtаceae R.Br. // Інтродукція та збереження рослинного різноманіття. – К.: Київський ун-т., 1999. – Вип.2. – С. 55-56.

Горницкая И.П., Варенко Ю.С., Ткаченко Т.Н. Действие фитонцидов тропических и субтропических растений на микрофлору палат хирургического отделения (эколого-гигиенический аспект) // Вестник гигиены и эпидемиологии. – Донецк, 1999. – Т.3, № 1. – С.121-125.

Ткаченко Т.Н. Характеристика растений семейства Myrtaceae Juss. // Итоги интродукции тропических и субтропических растений (коллектив авторов: И.П. Горницкая, Л.П. Ткачук, И.В. Бессараб, Т.И. Великоридько, Т.В. Листрова, Т.Н. Ткаченко ). – Донецк: Донбасс, 1999. – Т.2. – С.79-84.

Чучкова Т.Н. Цветение Feijoa sellowiana Berg. в условиях оранжерей Донецкого ботанического сада НАН Украины // Материалы пятой междунар. конф. “Дендрология, декоративное садоводство”. – Ялта, 1997. - Ч.I. – С.193-196.

Горницкая И.П., Ткачук Л.П., Бессараб И.В., Листрова Т.В., Ткаченко Т.Н. Ассортимент тропических и субтропических растений для “Горшечного арборетума” // Тез. докл. междунар. конф. “Цветоводство - сегодня и завтра”. – Москва, 1998. - С. 86-88.

Ткаченко Т.Н. Виды семейств Myrtaceae R. Br. и Apocynaceae Juss. для создания санирующих интерьеров // Матер. третьої міжнар. наук. конф. “Промислова ботаніка. Стан та перспективи розвитку”. - Донецьк: Мультипрес, 1998. - С. 221-223.

Ткаченко Т.Н. Виды рода Callistemon R. Br. и перспективность их использования в Донбассе // Матер. второй междунар. науч. конф. “Биологическое разнообразие. Интродукция растений”. - Санкт-Петербург, 1999. - С. 294-295.

Ткаченко Т.Н. Евгения миртолистная (Eugenia myrtifolia Sims) – новое древесное растение для интерьеров (Рекомендации по использованию). - Донецк: Лаб. компьютерных технологий ДонГУ, 1998.

Горницкая И.П., Ткачук Л.П., Ткаченко Т.Н., Бессараб И.В. Тропические и субтропические деревья и кустарники для решения экологических и эстетических проблем больших городов // Тр. четвертой Всероссийской науч.-практической конф. с междунар. участием. - Санкт-Петербург, 1999. - Т.3. - С.410.

11Ткаченко Т.Н. Миртовые (Myrtaceae Juss.) для фитодизайна (практические рекомендации). – Киев: Фитосоциоцентр, 2002. – 16 с.

АНОТАЦІЇ

Ткаченко Т.Н. Інтродукція представників родини Myrtaceae Juss. у захищений грунт в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 - ботаніка. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2002.

Дисертація присвячена вивченню біологічних, морфологічних, екологічних та інших особливостей родини миртових.

Подано оригінальні дані з вивчення росту і розвитку вегетативної сфери миртових; динаміки цвітіння і плодоношення; насіннєвого і вегетативного розмноження; вивчення початкових етапів онтогенезу представників миртових, а також їхніх фітонцидних властивостей.

Вперше проведена інтегральна оцінка миртових, які пройшли первинне випробування в умовах захищеного грунту.

На підставі проведених досліджень для фітодизайну в Україні відібрано і рекомендовано 6 представників миртових, серед яких маловідомий в Україні вид Syzygium paniculatum Banks ex Gaerth. Розроблено практичні рекомендації щодо їх догляду та вирощування.

У роботі вперше для інтродукційного прогнозування в умовах захищеного грунту використано аналіз зіставлення кліматичних особливостей представників родини миртових у природному ареалі (на основі ботаніко-географічного районування Землі) та умов захищеного грунту вітчизняних і зарубіжних ботанічних садів.

Ключові слова: інтродукція, інтродуценти, миртові, ріст, розвиток, розмноження, фітодизайн, фітонциди, генеративні органи.

Ткаченко Т.Н. Интродукция представителей семейства Myrtaceae Juss. в защищенный грунт в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 – ботаника. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2002.

Диссертация посвящена изучению биологических, морфологических, экологических особенностей семейства миртовых.

В работе впервые для интродукционного прогнозирования на примере видов семейства миртовых в условиях защищенного грунта использован метод сопоставления ареалов на основе системы ботанико-географического районирования Земли, разработанный в отделе тропической флоры ГБС РАН. Впервые на основании морфологических особенностей и отношения к условиям влагообеспечения виды семейства Myrtaceae Juss. распределены на 3 экологические группы: ксерофиты, мезофиты, мезоксеро-, или ксеромезофиты. Установлена лабильность таких морфологических признаков, как форма роста, тип ветвления, длина и ширина листовых пластинок, что определяется экологическими особенностями культивирования видов миртовых.

Представлены оригинальные данные по изучению роста и развития вегетативной сферы миртовых, динамике цветения и плодоношения. Установлено, что ритмы роста миртовых зависят от экологических условий выращивания, возраста растений и способов их содержания. Кроме того, интенсивность роста побегов определяется формой роста видов: все деревья миртовых являются быстрорастущими, а среди кустарников выделяются быстрорастущие виды и виды с замедленным ростом. При изучении семенного размножения установлено, что оптимальными сроками для посева семян миртовых является весна (март, апрель) и лето (июнь - август) в субстрат из листовой, дерновой земли и песка в соотношении 1:1:0,5 (всхожесть семян 40-80%) при температуре воздуха +14-+270С, субстрата +15-+250С, относительной влажности воздуха 85-90%. К изучению вегетативного размножения миртовых применен новый подход. Оптимальные сроки черенкования определяли в зависимости от фазы развития растений и типов черенков. Установлено, что лучшую способность к укоренению в тепличке под пленочным укрытием проявляют верхушечные полуодревесневшие черенки, заготовленные в летний период в фазе активного роста и цветения растений.

Впервые изучены начальные этапы онтогенеза 6 видов миртовых.

Среди представителей миртовых выявлены фитонцидные декоративнолиственные, красивоцветущие растения, среди которых мало известный в Украине вид Syzygium paniculatum. Впервые проведена интегральная оценка миртовых, прошедших первичное испытание в условиях защищенного грунта, на основании которой выделены группы перспективных (Acca sellowiana, Callistemon citrinus, C.salignus, C.speciosus, C.phoeniceus, C.rugulosus, C.pinifolius, Myrtus communis, P.littorale, P.l.f.lucidum, P.guajava, Syzygium paniculatum) и потенциальных (Eucalyptus blakelyi, E.dealbata, E.citriodora, E.camaldulensis, E.perfoliata, Melaleuca armillaris, M.genistifolia, M.hypericifolia) видов.

На основании проведенных исследований для фитодизайна в Украине отобраны и рекомендованы 6 представителей миртовых: Acca sellowiana, Myrtus communis, Psidium littorale, P.l.f.lucidum, P.guajava, Syzygium paniculatum. Разработаны практические рекомендации по их уходу и выращиванию.

Ключевые слова: интродукция, интродуценты, миртовые, рост, развитие, размножение, фитодизайн, фитонциды, генеративные органы.

Tkachenko T.N. Introduction of the Myrtaceae Juss. family in conservatories of Ukraine. – Manuscript

Thesis for conferring on a Degree of a Candidate of Biological Sciences, Specification 03.00.05 – Botany. – T.G. Shevchenko Kyiv National University, Kyiv 2002.

The thesis is dedicated to the study of biological, morphological, ecological and other peculiarities of the representatives from the Myrtaceae Juss. family. The original data on the growth investigation and the development of Myrtaceae vegetative sphere, on flowering and fruitage dynamics, seed and vegetative propagation, researches of the initial stages of ontogenesis in the representatives of the Myrtaceae family and also on phytoncide properties are presented. The integral assessment of the Myrtaceae that underwent the initial trial under the conditions of conservatories was performed for the first time. On the basis of the researches conducted 6 representatives of the Myrtaceae were selected and recommended for phytodesign in Ukraine, among them a species Eugenia Myrtifolia Sims., little-known in Ukraine. The practical guidelines on maintenance and growing of the plants under consideration were developed. For the first time for the introduction prognostication under the conditions of conservatories there was employed a comparative analysis of climatic peculiarities of the Myrtaceae in their natural range (on the basis of botanical-and-geographical demarcation of the Earth) and the conditions of conservatories of home and foreign botanical gardens.

Key words: introduction introduced species, growth, development, propagation, phytodesign, phytoncides, and generative organs.