РІВНЕНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЯРМОЩУК ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК: .355.233.22-055.2

ПРОФЕСІЙНО-ПРИКЛАДНА

ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА

ЖІНОК-ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання

різних груп населення

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з фізичного виховання та спорту

Рівне – 2002

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Львівському державному інституті фізичної культури Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

ЗАВАЦЬКИЙ Віктор Іванович, Міжнародний університет “РЕГІ” імені академіка Степана Дем'янчука, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри біологічних і педагогічних основ фізичного виховання та оздоровчої роботи.

Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор МИЦКАН Богдан Михайлович, Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, завідувач кафедри теорії і методики фізичної культури і спорту;

кандидат педагогічних наук, доцент ЦЬОСЬ Анатолій Васильович, Волинський державний університет імені Лесі Українки, доцент кафедри теоретичних основ фізичного виховання.

Провідна установа: Харківська державна академія фізичної культури, кафедра біологічних основ фізичного виховання і спорту, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту, м. Харків.

Захист відбудеться 27 листопада 2002 року. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.053.01 у Рівненському державному гуманітарному університеті за адресою: 33028, м. Рівне, вул. С. Бандери, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Рівненського державного гуманітарного університету за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Остафова, 31.

Автореферат розіслано 26 жовтня 2002 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.П.Осьмак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. В сучасних умовах вдосконалення системи підготовки військовослужбовців в Збройних силах України спостерігається корекція військово-прикладної, спеціальної фізичної та бойової підготовки. Відповідно змінюються вимоги до майбутніх військовослужбовців, курсантів. Останнім часом проявилась тенденція до збільшення кількості жінок, які вирішили обрати своєю професією військову службу. Все це зумовлює появу чималої кількості наукових праць, пов’язаних із професійно-прикладною фізичною підготовкою військовослужбовців, зокрема, міліції – А.Р. Лущак, 2001; пожежників – А.М. Ковальчук, 2001; сухопутних військ – В.П. Леонтьев, 2000; у вищих військових закладах – І.П. Закорко, 2001; А.Г Шалепа, 2002; курсантів інституту Національної гвардії – А.М. Чух, 1999; військовослужбовців строкової служби – Д.Д. Попов, 1997; курсантів - прикордонників Ю.В. Кудінов, 1998. В науково-методичній літературі міститься також достатньо інформації щодо розвитку фізичних якостей, фізичного стану, фізичної підготовленості жінок (Л.Я. Іващенко, Б.М. Мицкан, Л.Г. Рахліна, М.Г. Сибіль та ін.).

Ключовим чинником підготовки військовослужбовця є його професійно-прикладна фізична підготовка. Водночас, сьогодні бракує наукових досліджень, присвячених специфіці проходження служби та професійному навчанню жінок.

Необхідною умовою навчання у вищому закладі освіти є створення умов для всебічного розвитку особистості з урахуванням її потреб, мотивів, інтересів та здібностей (І.А. Аршавский, 1988; О.П. Багас, 1998; Л.В. Боровик, 1998; І.Р. Боднар, 1999; В.І. Козлов, 1995 та ін.).

Окрім цього, бойова підготовка фахівця – військовослужбовця не може бути повноцінною, якщо вона буде обмежена тільки знаннями військової техніки, систем зброї та вмінням керувати нею. Обов'язковою вимогою успішного виконання бойового завдання виступає наявність у працівника органів внутрішніх справ фізичних і психологічних можливостей та максимально ефективного використання всієї потужності бойової техніки (Г.С. Гребенюк, 1997; І.П. Закорко 2001; А.М. Ковальчук, 2001; А.Р. Лущак 2001 та ін.).

Актуальність нашого дослідження зумовлена тим, що на сьогодні, на жаль, не існує спеціально розробленої програми з професійно-прикладної фізичної підготовки, яка б забезпечувала всебічну фізичну підготовленість жінок-військовослужбовців, розвиток їх індивідуальних фізичних здібностей, формування військово-професійних навичок, зростання фізичної готовності та боєздатності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилось відповідно до теми 1.4.5 “Методичні аспекти фізичного виховання в державній системі освіти” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 1998-2000 рр. Державного комітету України з фізичної культури і спорту та теми 2.8.1 “Вдосконалення фізичної підготовки курсантів у Вищих навчальних закладах силових структур” Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури та спорту на 2001-2002р. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України з номером державної реєстрації 0102U002639. Роль автора у виконанні цих тем полягала у нагромадженні фактологічного матеріалу щодо професійно-прикладної фізичної підготовки жінок у вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України.

Мета дослідження полягала в теоретичному і експериментальному обґрунтуванні методики професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України.

Завдання дослідження:

1.

2.

3.

4.

Об'єкт дослідження - професійно-прикладна фізична підготовка жінок-військовослужбовців.

Предмет дослідження - професійно-прикладна фізична підготовка жінок-курсанток у Вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України.

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: аналіз літературних джерел; педагогічне спостереження; педагогічне тестування; педагогічний експеримент; опитування; антропометрія; медико-фізіологічні методи дослідження; анкетування; методи математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає у таких здобутках:

- розроблено і науково обґрунтовано програму професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України до професійної діяльності;

- визначено показники фізичної та психологічної готовності курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національному інституту внутрішніх справ України до професійної діяльності;

- доповнено наукові дані про фізичний розвиток, функціональні можливості, фізичну підготовленість курсанток вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України.

Практичне значення роботи полягає у: розробці методичних рекомендацій для самостійних занять фізичною культурою курсантками вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України та програми професійно-прикладної підготовки курсанток навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України; в експериментальному обґрунтуванні загально-розвиваючих вправ для розвитку професійно важливих фізичних якостей жінок-курсанток. Отримані дані можуть бути використані у розробці типових програм з професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток у вищих навчальних закладах військового профілю та у викладанні теорії і методики фізичного виховання для студентів спеціалізованих вищих закладів освіти. Результати проведених досліджень впроваджені в практику діяльності Харківської державної академії фізичного виховання (№ від 20 жовтня р.), Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України (№ від 10 листопада 2001 р.), Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх України (№ від 10 листопада 2001р.), Львівського державного інституту фізичної культури (№ від 20 жовтня 2001р.).

Особистий внесок здобувача полягає в узагальнені досвіду провідних зарубіжних країн щодо підготовки і професійної діяльності жінок для проходження служби у війську; аналізі змісту і структури програмно-методичного забезпечення процесу фізичного виховання курсантів вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України; дослідженні рівнів фізичної підготовки та психічного стану жінок-курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України; розробці та експериментальному обґрунтуванні програми професійно-прикладної підготовки курсанток вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України з врахуванням особливостей жіночого організму. У праці, виконаній у співавторстві здобувачу належать матеріали експериментального дослідження.

Апробація результатів дисертації. За матеріалами дисертації виголошено доповіді на міжнародних наукових конференціях „Молода спортивна наука України” (Львів, 2000 – 2002); на науково-практичній конференції „Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВУЗі” (Рівне, 2001 р); на V міжнародному науковому конгресі “Олимпийський спорт и спорт для всех” (Мінськ, 2001); на щорічних звітних наукових конференціях професорсько-викладацького складу та на засіданнях наукового гуртка аспірантів Львівського державного інституту фізичної культури (1999-2002).

Публікації. Матеріали дисертації відображені у 8 публікаціях, із яких 1 навчальний посібник, 6 наукових статей написаних одноосібно, у тому числі 4 з них опубліковані у наукових фахових виданнях України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, п’яти розділів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатків. Роботу викладено на 195 сторінках комп’ютерної верстки, ілюстрована 7 таблицями, 37 рисунками, вміщує 6 додатків. Список використаної літератури складає 260 джерел, з них 39 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок дисертанта, вказується сфера апробації результатів дослідження.

У першому розділі “Соціальні та біологічні чинники, що визначають вибір засобів та методів професійно-прикладної фізичної підготовки жінок-військовослужбовців” проаналізовано досвід передових зарубіжних країн щодо підготовки і професійної діяльності жінок для проходження служби у війську. Детально розглянуті фізіологічні та морфологічні особливості жіночного організму, обґрунтовано значення психологічної підготовки у майбутній професійній діяльності курсанток вищих військових закладів системи Міністерства внутрішніх справ України. Також дана характеристика професійно-прикладної фізичної підготовки, визначено її складники.

Аналіз літератури показав, що на вибір засобів і методів професійно-прикладної фізичної підготовки жінок-військовослужбовців значною мірою впливають як соціальні (Г.С. Гребенюк, 1997; В.М. Клачко, 1999; Ю.В. Кудінов, 1998; Д.Д. Попов, 1997), так і біологічні чинники (О.П. Багас, 1998; І.П. Закорко, 2001; А.Р. Лущак, 2001; А.М.Чух, 1999 та інші).

У другому розділі “Методи і організація дослідження” розкривається сутність використання методів дослідження, описується організація експерименту, подаються загальні відомості про контингент обстежених курсанток.

Для вирішення задач були використані загальноприйняті методи оцінки рівня фізичного стану (на основі антропометричних показників), функціонального стану організму (на основі медико-фізіологічних показників) та рівня фізичної підготовленості (на основі Державних тестів та чинних нормативів з фізичної підготовки працівників органів внутрішніх справ України), психологічні тестування, а також педагогічний експеримент.

Дослідження відбувалося в декілька етапів.

На першому етапі (грудень 1999 - лютий 2000 р.р.) вивчалася література вітчизняних та зарубіжних авторів, яка висвітлювала стан проблеми. Були визначені показники рівня фізичної підготовленості курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України та Прикарпатської філії Національної академії внутрішніх справ України. Було обстежено 145 курсанток I-го та II_го курсів віком 17-20 років. Також було визначено експериментальну базу, якою став Львівський інститут внутрішніх справ при Національній Академії внутрішніх справ України.

Другий етап дослідження (лютий - червень – 2001 р.) передбачав вивчення психологічних (визначення темпераменту, особистісної та реактивної тривожності), фізіологічних якостей (зокрема сили та лабільності нервової системи) та фізичної підготовленості курсанток.

Третій етап (липень 2001 – квітень 2002 рр.) передбачав складання та впровадження авторської програми. На завершення експерименту оцінювались зміни показників, які досліджувались в контрольній та експериментальній групах курсанток, здійснювалась систематизація отриманих результатів і оформлення дисертаційної роботи.

У третьому розділі “Визначення стану професійно-прикладної фізичної підготовленості курсанток вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України” подаються результати першого та другого етапів дослідження.

З метою визначення рівня соматичного здоров'я курсанток нами використовувалась діагностична експрес-система Г.Л.Апанасенко, що

Рис.1. Розподіл курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академіх внутрішніх справ України за рівнями фізичного здоров'я за методикою Г.Л.Апанасенка

включає комплекс антропометричних та функціональних показників. В результаті дослідження нами було виявлено, що лише 5% досліджуваних курсанток мають високий рівень та 10% вище середнього рівні фізичного здоров'я (рис.1).

Ці результати свідчать що у курсанток відсутні маніфестовані форми соматичних захворювань, вони володіють високим резервом функцій. Найбільша кількість досліджуваних курсанток – 41%, 29% і 15% мають відповідно середній, нижче середнього і низький рівні фізичного здоров'я, що свідчить про зростання кількості маніфестованих форм захворювань та зниження толерантності до фізичного навантаження у цих осіб.

Відомо, що перехід від здоров'я до хвороби являє собою процес поступового зниження адаптації організму до умов довкілля (зменшення адаптаційного потенціалу). Тому наступним нашим кроком було визначення адаптаційного потенціалу системи кровообігу курсанток за методикою Р.М.Баєвського (рис.2).

Рис.2. Адаптаційний потенціал системи кровообігу курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України за методикою Р.М.Баєвського

Визначення адаптаційного потенціалу системи кровообігу підтвердило результати експрес-оцінки рівня фізичного здоров'я за Г.Л.Апанасенком. Задовільні або достатні функціональні можливості організму мають лише 25% курсанток. Вони набрали не більше 2,1 бала, що свідчить про задовільну адаптацію цих осіб до умов навколишнього середовища. У найбільшої кількість досліджуваних – 55% (які набрали 2,11 – 3,2 бали) достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації функціональних резервів організму, що свідчить про напруження механізмів адаптації. У 20% курсанток (які набрали 3,21 – 4,3 бали) виявилися знижені функціональні можливості організму, що свідчить про незадовільну адаптацію їхнього організму до умов довкілля. Курсанток, що набрали 4,31 бали і більше, не виявилося. Це говорить про те, що у жодної з досліджуваних курсанток, на час дослідження, не спостерігається зриву адаптації, що супроводжувалось би різким зниженням функціональних можливостей організму.

Проведені дослідження щодо рівня фізичної підготовленості курсанток показали, що існуюча програма з фізичної підготовки не достатньо ефективна. Це підтверджують також і результати наших обстежень. Недостатньо розвинутими виявилися такі фізичні якості курсанток: витривалість, гнучкість, динамічна сила (стрибок вгору, стрибок в довжину з місця).

У більшості курсанток спостерігається низький і нижче середнього рівні прояву вибухової сили м’язів ніг: результат стрибку у довжину з місця виявився менше 170 см. Лише 12% обстежених курсанток показали високі результати розвитку гнучкості, 22% - середні, низькі оцінки отримало 66% курсанток.

Дослідження показало, що недостатньо розвинута витривалість у 45% курсанток: результат тестування з бігу на 1000 м – низький і нижче середнього (час долання дистанції від 4’59” до 5’20” і більше); у 48% - середній (час долання дистанції – 4’30” – 4’05”) і у 7% добрий (з часом менше 4’05”).

Дослідження психологічних рис курсанток показало, що більшість досліджуваних (63,4%) екстраверти. Щодо властивостей нервової системи зауважимо, що у курсанток переважає слабка та середньо слабка нервова система (70%). Досліджуючи лабільність нервової системи, підкреслимо, що у курсанток переважає середня лабільність (51%).

Низький рівень реактивної тривожності визначено у 83,3% досліджуваних, а особистісна тривожність в більшості курсанток (50%) – знаходиться на середньому рівні.

Отже проведене нами дослідження підтвердило думку ряду авторів (І.Р. Бондар, 1999; В.Л. Гавенко, 1990; Н.В. Зубов, 1986; В.И. Мазуркевич, 1990 та ін.), які вказують на погіршення стану здоров'я під час навчання у вищих навчальних закладах. Вони стверджують, що навчання у вузі - напружена праця, яка характеризується значною емоційною та інтелектуальною напругою, гіпокінезією, стресовими ситуаціями.

Розділ четвертий “Ефективність впливу авторської програми на професійно-прикладну фізичну підготовленості курсанток вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України” містить теоретико-методичне обґрунтування авторської програми, структуру та зміст програми. Визначено вплив експериментальної методики на функціональний стан та фізичну підготовленість курсанток.

Для вирішення завдань основного етапу педагогічного експерименту і об'єктивної оцінки впливу різних методів і засобів фізичного виховання на стан професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток нами було розроблено експериментальну авторську програму занять фізичними вправами. Програму створено на основі занять аеробікою з використанням елементів рукопашного бою і індивідуальних самостійних занять фізичною культурою та впроваджено в навчальний процес Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України у 2001/02 навчальному році.

У контрольній групі заняття проводились за загально-прийнятою методикою згідно державної програми. Авторська програма враховувала програмний матеріал курсанток вищого навчального закладу зі спеціальної фізичної підготовки. В основній частині заняття, вирішувалися питання підвищення професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток за рахунок вивчення прийомів рукопашного бою та прийомів самозахисту без зброї.

У розроблених нами заняттях навантаження визначалось за рівнем максимального поглинання кисню (МПК) та за частотою серцевих скорочень. Інтенсивність навантаження коливалась в межах 45 – 95% МПК. При цьому гранично допустимі навантаження (80-90% МПК) використовувалися тільки в короткотривалих вправах. Щодо максимально допустимої частоти серцевих скорочень під час занять ми використали рекомендації, М.М.Амосова (1989).

Під час занять з курсантками нами було враховано особливості дозування навантажень для жінок (А.А. Виру, 1988; В.А. Пивоварова, 1982; Л.К.О. Хааз, 1974; Н.А. Keizer, 1986).

Всі заняття були розроблені за єдиним принципом побудови. Основна структурна одиниця заняття – комплекс вправ, який поділяється на певну кількість частин (переважно на 4-ри частини), кожна з яких виконується на 4-8 рахунків. Частини складаються з серій. Мікроструктурними елементами є вправи.

При розробці програми занять нами було враховано сучасні рекомендації щодо вдосконалення фізичних якостей. Зокрема, розвиваючи силові можливості жінок-військовослужбовців, ми використовували рекомендації В.К. Петровского (1986), В.М. Платонова, М.М. Булатової (1995), під час швидкісно-силової підготовки і розвитку витривалості – В.П. Філіна (1992).

Під час експерименту особлива увага нами була відведена самостійним індивідуальним заняттям фізичною культурою курсанток. З метою збільшення рухової активності курсанток та покращення їхньої фізичної підготовленості нами були запропоновані орієнтовні комплекси вправ для розвитку певних фізичних якостей курсанток, якими вони могли б займатися самостійно під час годин, які надаються курсантам для самопідготовки.

Після проведення експерименту у курсанток відбулися зміни фізичного розвитку та функціонального стану. В таблиці 1 представлено зміни показників фізичного розвитку курсанток експериментальної (ЕГ) та контрольної груп (КГ). Як бачимо з таблиці 1, у показниках фізичного розвитку курсанток ЕГ та КГ відбулися деякі позитивні зрушення. Суттєвих змін, крім показників ваги тіла, життєвої емкості легень та показників частоти серцевих скорочень, не виявлено. В експериментальній групі відбулося позитивне зменшення ваги тіла на 1,8%, а в контрольній групі вона збільшилась на 0,7%. Щодо показників життєвої ємності легень, то в експериментальній групі вона збільшилась на 2,9% порівняно з контрольною групою. Частота серцевих скорочень в контрольній групі збільшилось на 0,3, тоді як в експериментальній, зменшилось на 2,1%, що свідчить про кращу фізичну підготовку експериментальної групи в кінці експерименту.

Таблиця 1

Динаміка показників фізичного розвитку курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України

Показники | Групи х m | При-ріст рез. (%) | Р | Початок експери-менту | Кінець експери-менту | Довжина тіла (см) | ЕГ* | 166,01,1 | 168,91,1 | 1,75 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ** | 165,21,2 | 167,21,1 | 1,2 | Р2<0,05 | Вага тіла (кг) | ЕГ* | 60,51,5 | 59,41,5 | -1,8 | Р1<0,001 | Р3<0,05 | КГ** | 59,81,7 | 60,21,5 | 0,7 | Р2<0,05 | Окружність грудної клітки (см) | ЕГ* | 86,41,3 | 87,01,3 | 0,7 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ** | 84,81,1 | 85,11,2 | 0,3 | Р2<0,05 | Життєва ємкість легень (см3) | ЕГ* | 3205,675,6 | 3308,281,4 | 3,2 | Р1<0,001 | Р3<0,01 | КГ** | 3185,488,7 | 3195,891,5 | 0,3 | Р2<0,05 | Частота серцевих скорочень (уд/сек) | ЕГ* | 74,81,6 | 73,21,4 | -2,1 | Р1<0,001 | Р3<0,05 | КГ** | 75,21,4 | 74,91,8 | 0,3 | Р2<0,05 |

* - в експериментальній групі n = 20;

** - в контрольній групі n = 20.

Оцінка впливу занять на фізичну підготовленість курсанток експериментальної групи здійснювалась шляхом аналізу результатів контрольних випробувань, передбачених “Державними тестами і нормативами оцінки фізичної підготовленості населення України” та „Нормативами із загальної фізичної підготовки працівників органів внутрішніх справ України”.

Загальну динаміку показників фізичного розвитку курсанток подано в таблиці 2.

Як свідчать дані таблиці на початку експерименту в КГ результат з бігу на 100м становив 17'8”0,1, а в кінці експерименту збільшився на 4,4% і складав 17’0”0,1. В експериментальній групі приріст результату був більшим – 9% (показник з бігу на початку експерименту був 16’7”0,2, а в кінці 15’2”0,2 ).

Таблиця 2

Динаміка показників фізичної підготовленості курсанток

Контрольні випробування | Групи | х m | При-ріст рез. (%) | Р

Початок експери-менту | Кінець експе-рименту | Біг на 100 м (сек) | ЕГ | 16,70,2 | 15,20,2 | 9 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ | 17,80,1 | 17,00,1 | 4,4 | Р2<0,05 | Біг на 1000 м (хв.) | ЕГ | 4’52”0,1 | 4’12”0,1 | 9 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ | 4’48”0,1 | 4’27”0,1 | 2,4 | Р2<0,05 | Човниковий біг 10х10 мсек) | ЕГ | 30,50,3 | 28,40,2 | 7 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ | 30,30,3 | 29,50,3 | 2,6 | Р2<0,05 | Стрибок у довжину

з місця (см) | ЕГ | 153,15,9 | 162,23,5 | 7,6 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ | 150,73,3 | 152,83,1 | 3,9 | Р2<0,05 | Стрибок вгору (см) | ЕГ | 28,61,1 | 30,41,2 | 6,3 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ | 27,81,1 | 28,51,1 | 2,5 | Р2<0,05 | Динамометрія правої кисті (кг) | ЕГ | 25,31,9 | 30,21,6 | 18 | Р1<0,01 | Р3<0,05 | КГ | 25,41,6 | 26,31,6 | 3,5 | Р2<0,05 | Динамометрія лівої кисті (кг) | ЕГ | 21,11,6 | 25,01,1 | 18,4 | Р1<0,01 | Р3<0,05 | КГ | 21,41,7 | 22,51,6 | 5 | Р2<0,05 | Піднімання тулуба в сід за 1 хв. (разів) | ЕГ | 34,01,1 | 38,21,0 | 12 | Р1<0,01 | Р3<0,05 | КГ | 34,31,6 | 35,11,1 | 2,3 | Р2<0,05 | Згинання та розгинання рук в упорі лежачи (разів) | ЕГ | 18,41,5 | 24,81,5 | 34,7 | Р1<0,01 | Р3<0,05 | КГ | 18,31,6 | 20,31,6 | 11 | Р2<0,01 | Нахил тулуба вперед з положення сидячи (разів) | ЕГ | 11,71,2 | 15,20,5 | 19,3 | Р1<0,01 | Р3<0,05 | КГ | 12,41,1 | 14,80,8 | 4,3 | Р2<0,05 |

Рівень розвитку витривалості оцінювався за результатами бігу на 1000 м. Аналіз результатів показав (табл.2), що у курсанток експериментальної групи приріст результатів з бігу на 1000м є більшим, ніж у курсанток контрольної групи (відповідно 9% і 2,4%). В експериментальній групі час долання дистанції зменшився на 0,4 секунди, а в контрольній на 0,21 секунди.

Розвиток спритності визначався за результатами човникового бігу 10 х м. Як видно з таблиці 2, в експериментальній групі показник спритності на початку експерименту становив 30’5”0,3 сек., після закінчення експерименту показник покращився і становив 28’4”0,2 сек. (Р1<0,05). Менший приріст результату після проведення експерименту спостерігався у контрольній групі – час проходження дистанції зменшився в середньому на 0,8 сек.

Оцінюючи результати стрибка вгору після закінчення експерименту, бачимо, що результати курсанток контрольної групи зросли на 2,5% (Р3<0,05), тоді як у експериментальної групи ці показники зросли ще більше на 6,3% (Р1<0,05).

Отже, з отриманих даних можемо зробити висновок, що комплексний підхід до проблеми підвищення професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток дозволив у відносно короткий час значно покращити розвиток основних фізичних якостей. Порівнюючи з вихідними даними швидкісні якості покращилися на 1,5-9 %, силові можливості – на 34,7%, швидкісно-силові – на 7,6%, витривалість – на 9 %, спритність – на 7гнучкість – на 19,3 %.

Досліджуючи вплив запропонованої нами методики на зміни функціонального стану курсанток, виявлено, що відбулись позитивні зрушення в серцево-судинній і дихальній системах, підвищилась працездатність курсанток (таблиця ).

Таблиця 3

Динаміка показників функціонального стану курсанток

Показники | Групи | х m | Приріст рез. (%) | Р

Початок експери-менту | Кінець експери-менту | Проба Штанге (сек.) | ЕГ | 30,22,1 | 34,22,2 | 13 | Р1<0,01 | Р3<0,01 | КГ | 31,02,7 | 32,42,5 | 4,5 | Р2<0,05 | Проба Генче (сек.) | ЕГ | 29,22,2 | 31,42,1 | 7,5 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ | 28,82,5 | 29,72,4 | 3 | Р2<0,05 | Гарвардський

степ-тест (ум.од.) | ЕГ | 59,42,1 | 63,82,2 | 7 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ | 59,82,4 | 62,42,1 | 4 | Р2<0,05 | Показник серцевої діяльності Руф’є (ум.од.) | ЕГ | 15,30,6 | 16,81,1 | 10 | Р1<0,05 | Р3<0,05 | КГ | 62,42,1 | 14,20,7 | 7 | Р2<0,05 | Індекс соматичного здоров'я (ум.од.) | ЕГ | 10,121,1 | 12,320,51 | 21,7 | Р1<0,001 | Р3<0,01 | КГ9,980,63 | 10,230,50 | 2,5 | Р2<0,05 |

Для дослідження впливу авторської програми на зміни в дихальній системі нами було проведено вимірювання із затримкою дихання в кінці експерименту. Виявлено, що порівнюючи з початком експерименту в ЕГ показник затримки дихання на видиху покращився на 7,5% (Р1<0,05), а в КГ на 3% (Р2<0,05). Подібна ситуація склалась і при вимірюванні затримки дихання на вдиху: в ЕК приріст результату в кінці експерименту становив 13% (Р1<0,01), а в КГ лише на 4,5% (Р2<0,05).

Щодо експрес-оцінки рівня фізичного здоров'я, то спостерігається покращення показників. Зауважимо, що в контрольній групі рівень фізичного здоров'я покращився лише на 2,5% (таблиця 3). В експериментальній групі рівень фізичного здоров'я збільшився з 10,121,1 ум.од. на початку експерименту, до 12,320,51 ум.од. в кінці експерименту (Р1<0,001), що ще раз підтверджує ефективність запропонованої нами програми.

Отже, на основі отриманих даних ми можемо стверджувати, що запропонована нами експериментальна методика суттєво вплинула на показники функціонального стану, збільшила резервні можливості серцево-судинної і дихальної систем, покращила показники фізичної працездатності курсанток тощо.

Аналіз констатуючого експерименту показав, що у досліджуваних курсанток характерним був низький рівень реактивної тривожності, а особистісна тривожність у більшості курсанток знаходилася на середньому рівні. У розробленій нами програмі було враховано ці дані. При повторному тестування курсанток в кінці експерименту було отримано такі результати (рис.3-5).

Результатом впровадження авторської програми стало зниження особистісної тривожності у 3,2% курсанток, збільшилась кількість досліджуваних з середнім рівнем особистісної тривожності 12,4% (рис.3).

Рис.3. Показники особистісної тривожності курсанток

Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України до і після експерименту

Щодо показників реактивної тривожності, то тут спостерігається тенденція наближення до середнього рівня (рис.4). Зменшилась кількість курсанток з низьким рівнем реактивної тривожності на 15,1%, відповідно збільшилась кількість курсанток з середнім рівнем реактивної тривожності з 16,7% до 31,8%. Отже, як бачимо з результатів дослідження рівня тривожності, під впливом авторської програми відбулося покращення емоційного стану курсанток.

Рис. 4. Показники реактивної тривожності курсанток

Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ України до і після експерименту

Підтвердило зміну у показниках нервової системи курсанток опитування за методикою Айзенка, за шкалою нейротизму (рис.5): зменшилась кількість курсанток з вище середнього рівнем нейротизму (було 21% опитаних, стало 15%), збільшилась їх кількість з середніми показниками (було 50% опитаних, стало 59%). У контрольній групі, на відміну від експериментальної, навпаки, збільшилася кількість курсанток

Рис. 5. Динаміка показників нейротизму курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національній академії внутрішніх справ до і після експерименту

з показниками нейротизму вище середнього рівня (було 22%, стало 24%), що певним чином пов'язано з процесами адаптації, та стресовими ситуаціями під час навчання курсанток у вищому навчальному закладі системи Міністерства внутрішніх справ України.

Наслідком впровадження авторської програми стало: збільшення кількості курсанток з середнім рівнем особистісної тривожності, за рахунок зменшення кількості курсанток з високим рівнем особистісної тривожності, зменшення кількості курсанток з показниками нейротизму вище середнього рівня та збільшення кількість курсанток з середнім рівнем нейротизму.

Таким чином, педагогічний експеримент підтвердив ефективність запропонованої програми професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток вищих військових навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України.

У п'ятому розділі “Аналіз і узагальнення результатів дослідження” всі дані згруповані в три блоки: ті, що підтверджують вже існуючі положення; ті, що доповнюють чи розширюють розробки інших авторів; та абсолютно нові з порушеної проблеми.

Результати наших досліджень підтверджують дані, що стосуються фізичного розвитку, функціонального стану серцево-судинної та дихальної систем організму жінок 18-20 років. Також наше дослідження підтвердило думку ряду авторів, які вказують на погіршення стану здоров'я молоді під час навчання у вищих навчальних закладах.

Доповнюючими є дані про індивідуальні психологічні і фізіологічні можливості курсанток вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України, їх фізичну і розумову працездатність. Доповнено дані, щодо застосування фізичних вправ, для підвищення рівня психічної та фізичної готовності і резистентності організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища, оптимальної тривалості занять вправами аеробного характеру.

Абсолютно новими є відомості про рівень розвитку окремих психологічних і фізіологічних особливостей курсанток. На основі отриманих експериментальних даних вперше розроблені раціональні педагогічні підходи до змісту занять, які дозволили оптимізувати процес професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток Вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України.

Результати наших досліджень окреслюють подальші перспективні шляхи наукових досліджень, пов’язаних з вивченням військово-прикладної, професійно-прикладної фізичної підготовки жінок-військовослужбовців окремих професій, психологічної та психофізіологічної підготовки курсанток вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України тощо.

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел, різноманітних програмно-нормативних, правових та інших офіційних документів свідчить, що в останні 2-3 роки спостерігається активізація наукових досліджень, методичних розробок щодо оптимізації фізичної, спеціальної фізичної та професійно-прикладної підготовки військовослужбовців – жінок. Однак, в сучасній вітчизняній науково-методичній літературі недостатньо висвітлені проблеми фізичного виховання жінок, які навчаються у вищих військових навчальних закладах.

2. На вибір засобів і методів професійно-прикладної фізичної підготовки жінок-військовослужбовців суттєвим чином впливають: соціальні чинники, які, особливо в останні роки, спонукають жінок до служби у Збройних силах; фізіологічні та морфологічні особливості жіночого організму; психологічні аспекти професійної діяльності військовослужбовця, а також форми професійно-прикладної фізичної підготовки, позитивний перенос рухових навичок.

3. Ґрунтовний аналіз військової служби в зарубіжних країнах дозволив визначити, що одним із важливих чинників професійно-прикладної фізичної підготовки є врахування сучасного зарубіжного досвіду, творче використання передових зарубіжних технологій фізичної та професійної підготовки курсанток. Так, у більшості Північно-Американських країнах, де нагромаджено чималий досвід підготовки жінок-військовослужбовців, зміст професійно-прикладної фізичної підготовки зорієнтований на основні функції майбутньої професійної діяльності. Навчання жінок-військовослужбовців проводиться спільно з чоловіками, а програми враховують особливості жіночого організму.

4. Дослідження рівня фізичної підготовки та психічного стану жінок-курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національній Академії внутрішніх справ дозволило виявити, що курсантки мають добрі функціональні резерви. Щодо рівня фізичного здоров'я, то лише 15% з усіх досліджуваних курсанток мають так званий “безпечний рівень соматичного здоров'я”, який гарантує відсутність клінічних проявів хвороби. це вказує на погіршення стану здоров'я студентів, курсантів під час навчання у вищих навчальних закладах.

Проби із затримкою дихання та Гарвардського степ-тесту показали, що резервні можливості дихальної системи в більшості досліджуваних курсанток добре розвинуті і вони мають добру фізичну працездатність.

Проведені дослідження рівня розвитку фізичних якостей курсанток показали, що існуюча програма з професійно-прикладної фізичної підготовки недостатньо ефективна, про що свідчать результати вимірювань. Недостатньо розвинутими виявились такі фізичні якості: витривалість, гнучкість, динамічна сила (стрибок вгору, стрибок в довжину з місця).

Вимірювання психологічних рис курсанток показало, що більшість курсанток (63,4%), які навчаються у вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України яскраві екстраверти. Щодо властивостей нервової системи, то у більшості курсанток переважає слабка та середньо-слабка (70%) нервова система. Проведені дослідження лабільності нервової системи курсанток показали, що значна кількість курсанток мають нервову систему середньої лабільності, що свідчить про їхню середню здатність до навчання.

Низький рівень реактивної тривожності спостерігався у 83,3% досліджуваних, а середній рівень особистісної тривожності спостерігався у 50% осіб, що свідчить про необхідність підвищення почуття відповідальності курсанток.

Наші дослідження підтвердили думку ряду авторів, що в основі процесу навчання у вищих навчальних закладах повинні бути враховані типологічні особливості нервової системи слухачів, які суттєво впливають на виконання складних координаційних рухів, розумову і фізичну працездатність, формування основних морально-вольових якостей.

Проведені дослідження підтвердили існування взаємозв’язку між фізичною та розумовою працездатністю, а саме, нами отримані дані про взаємозв’язок між успішністю з дисциплін загальної та спеціальної фізичної підготовки та успішністю з соціальних дисциплін. Також доведено, що фізична культура є фактором, який сприяє відпочинку та відновленню при напруженій розумовій діяльності, і має велике значення в організації життя вузів.

5. Проведення педагогічного експерименту дозволило обґрунтувати програму професійно-прикладної фізичної підготовки курсанток яка сприяла тому, що у відносно короткий час (за навчальний рік) значно покращився розвиток основних фізичних якостей. Порівнюючи з вихідними даними швидкісні якості курсанток покращилися на 1,5-9 %, силові можливості – на 34,7%, швидкісно-силові – на 7,6%, витривалість – на 9 %, спритність – на 7 %, гнучкість – на 19,3 %.

Спрямоване використання засобів фізичного виховання дозволило знизити кількість курсанток з високим рівнем особистісної тривожності до 2,3%, збільшити кількість курсанток з середнім рівнем особистісної тривожності до 31,80%

Запропонована експериментальна авторська програма професійно-прикладної фізичної підготовки з використанням ефективних засобів і методів дозволила скорегувати розвиток фізичних кондицій та здібностей, сприяла адаптації до підвищених фізичних і розумових навантажень курсанток в умовах здійснення навчального процесу вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України та в процесі подальшого служіння у Збройних силах та в органах внутрішніх справ України.

6. Результати проведеного педагогічного експерименту дають підстави рекомендувати розроблену програму професійно-прикладної фізичної підготовки для використання в практиці навчального процесу вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ярмощук О.О. Методичні рекомендації для самостійних занять фізичною культурою курсанток вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України: Навч.-метод. посібник. – Рівне, 2002. _  с.

2. Ярмощук О.О. До питання військової служби жінок в Україні та зарубіжних країнах // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2000 – Вип. 4.- С. .

3. Ярмощук О.О. Психофізична підготовка курсанток, які навчаються у вищих навчальних закладах системи МВС України // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2002 – Вип. 6. – Т 1. – С.  _ .

4. Ярмощук О.О. Ставлення курсанток вищих навчальних закладів системи МВС України до самостійних занять фізичною культурою // Теорія і практика фізичного виховання: Наук.-метод. журнал. – Донецьк: Донецький національний університет, 2002. - № 2. – С. .

5. Ярмощук О.О. Фізична підготовка жінок-курсанток у навчальних закладах МВС України // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. – Львів: ЛДІФК, 2001 – Вип. 5. – Т 1.- С. .

6. Завацький В.І., Ярмощук О.О. Свойства нервной системы девушек-курсанток в высших учебных заведениях системы Министерства внутренних дел // Олимпийский спорт для всех: Тезисы V международного научного конгресса. – Минск: Белорусская государственная академия физической культуры, 2001. – С. .

7. Ярмощук О.О. Взаємозв'язок фізичної підготовки і загальної успішності курсанток Львівського інституту внутрішніх справ при Національній Академії внутрішніх справ України // Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. праць. – Рівне: Принт Хауз, 2001. – Вип. 2. – С.  _ .

8. Ярмощук О.О. Українські “амазонки”: вчора і нині // Психолого-педагогічні основи гуманізації навчально-виховного процесу в школі та ВУЗі: Зб. наук. праць. - Рівне: Ліста, 2001. – С. .

АНОТАЦІЇ

Ярмощук Олена Олександрівна. Професійно-прикладна фізична підготовка жінок-військовослужбовців. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання та спорту за спеціальністю 24.00.02 – Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення. – Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне, 2002.

Дисертація присвячена професійно-прикладній фізичній підготовці жінок-військовослужбовців, пошуку найбільш ефективних засобів та методів фізичної і психологічної підготовки курсанток вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ до їхньої майбутньої професійної діяльності.

В результаті констатуючого експерименту були визначені вихідні дані фізичної і психологічної підготовленості, функціонального стану основних систем організму курсанток, їхньої розумової та фізичної працездатності.

На основі проведених досліджень було розроблено експериментальну авторську програму, яка допоможе сприяти адаптації до підвищених фізичних і розумових навантажень курсанток в умовах навчального процесу у вищих навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ України та в процесі подальшого служіння у Збройних силах та в органах внутрішніх справ.

Ключові слова: професійно-прикладна фізична підготовка, функціональні, психологічні показники, курсантки вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України, жінки-військовослужбовці.

Ярмощук Елена Александровна. Профессионально-прикладная физическая подготовка женщин-военнослужащих. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук по физическому воспитанию и спорту по специальности 24.00.02 – Физическая культура, физическое воспитание разных групп населения. – Ровенский государственный гуманитарный университет, г. Ровно, 2002.

Диссертация посвящена вопросу профессионально-прикладной физической подготовке женщин-военнослужащих, поиску наиболее эффективных способов и методов физической и психологической подготовки курсанток высших учебных заведений Министерства внутренних дел к их будущей профессиональной деятельности.

В результате констатирующего эксперимента были определены исходные данные физической и психологической подготовленности, функционального состояния основных систем организма курсанток, их умственной и физической работоспособности.

На основании проведенных