ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ФЕДАН РОМАН

УДК 339.92 (338.14+338.24+477.82+447.83)

СТРАТЕГІЧНІ ФАКТОРИ
АКТИВІЗАЦІЇ ТРАНСКОРДОННОго СПІВробітництва
РЕГІОНІВ ПОЛЬЩІ ТА УКРАЇНИ

Спеціальність: 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового
ступеня доктора економічних наук

ЛЬВІВ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий консультант: академік НАН України,
доктор економічних наук, професор
Долішній Мар’ян Іванович,
Інститут регіональних досліджень
НАН України, директор

Офіційні опоненти: член-кореспондент НАН України,
доктор економічних наук, професор
Білорус Олег Григорович,
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, завідувач відділу

доктор економічних наук, професор
Мокій Анатолій Іванович,
Львівська комерційна академія,
завідувач кафедри

доктор економічних наук, професор
Мальський Маркіян Зіновійович,
Львівський національний університет ім. І. Франка, завідувач кафедри

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, відділ проблем регіональної економіки, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “8липня 2003 року об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “6червня 2003 року

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Проблематика дослідження вибору стратегічних чинників активізації транскордонної співпраці та її ролі в розвитку відсталих територій є сумісна з науковими дослідженнями, що проводяться багатьма вченими щодо прикордонних регіонів. Ця проблема стала важливою у контексті політично - господарських і соціальних процесів, які охопили всі країни Центрально-Східної Європи. Ці країни, у тому числі Польща та Україна, стали територією на якій відбуваються швидкі зміни і утверджуються нові демократичні структури. Цей регіон є дуже важливий також з погляду на те, що на його території формується кордон нового поділу Європи. Крім того, з цього приводу польсько-українське прикордоння є барометром намірів і, одночасно, можливостей реалізації процесів інтеграції європейського простору.

Здійснення транскордонної співпраці на цій території є дуже важливим чинником, який унеможливлює створення нового прикордонного бар’єру (залізної завіси), між країнами, інтегрованими в рамках ЄС і країнами Центральної та Східної Європи.

Інтеграція транскордонних територій залежить від розвитку і функціонування регіональних структур, які впливають на рівень життя мешканців, економіку регіону та на темпи здійснення інтеграційних процесів. На цих територіях формуються якісно нові відносини з суміжними територіями сусідніх країн, серед яких починають функціонувати новостворені трансрегіональні структури, у тому числі єврорегіони "Карпатський" та "Буг".

Проведене автором дослідження на польсько-українському прикордонні зводиться до пошуку ефективних прикладних та організаційних рішень у соціально-політичній і економічній сферах шляхом економіко-математичного моделювання транскордонного співробітництва. Тут йдеться про реалізацію спільних проектів розбудови дорожньої прикордонної інфраструктури і охорони довкілля, товарного обміну, технічної та технологічної співпраці, а також впровадження взаємопов’язаних заходів в сфері забезпечення факторами виробництва, ведення узгодженої маркетингової політики, координація зусиль щодо розвитку туризму, проведення спільних досліджень та наукових обмінів між академічними осередками прикордонних регіонів.

Складність цих проблем у просторово-структурних системах відноситься, передусім, до технічної інфраструктури - вирішального чинника щодо темпів інтенсифікації інтеграційних процесів у регіоні, а також активізації транскордонної співпраці Польщі та України. Ці питання знаходяться у сфері зацікавлення представників науки, практики та органів самоврядування.

У Польщі проблемами дослідження прикордонних територій на заході, півдні та сході держави займається Комітет просторового облаштування краю ПАН, Інститут географії і просторового облаштування ПАН у Варшаві. Співпраця транскордонна в басейні Балтійського моря досліджується науковцями Гданського університету і Гданської політехніки, а східним прикордонням займаються академічні осередки східної Польщі, а саме: Вища економічна школа в Бялимстоку, Люблінська Політехніка, Жешувський університет, Педагогічна академія в Кракові, відділ ПАН в Кракові, а також Вища школа фахової освіти у Ярославі.

Наукове опрацювання в сфері цієї проблематики здійснюють багато науковців Польщі: С. Дзядек, П. Еберхардт, К. Куцінскі, Й. Колодзійскі, Т. Коморніцкі, M. Козанецька, T. Лієвські, З. Макєла, M. Ростішевскі, А. Стасяк, T. Стриякевич, З. Зьоло і багато інших. Аналогічно, проблеми прикордонних територій і транскордонної співпраці досліджують українські вчені: О. Амоша, П. Бєлєнький, О. Білорус, Б.Буркінський, М. Долішній, В. Євдокименко, М. Козоріз, П.Луцишин, Ю.Макогон, М.Мальський, A Мельник, Н. Мікула, A. Moкій, В.Пила, С. Писаренко; та з інших країн: Румунії - А. Ілієс, М. Ілієс, з Болгарії – М. Іліева, з Росії – В. Білчак, Л Вардомський, Й. Зверев, із Словаччини – П. Кузьмішин, В. Щеклев, з Німечини – Д. Віллерс.

Однак, дуже мало уваги приділяється теоретичним і методологічним аспектам розвитку транскордонної співпраці, а особливо проблемам, притаманним східному прикордонню Польщі. Мова йде про визначення рівня впливу соціально-економічних змін на активізацію співпраці, на її форми, довготривалість чи тимчасовість, а також, залежності здійснюваних змін від соціально-економічного потенціалу співпрацюючих територій.

З цього погляду здійснене дослідження стратегічних факторів активізації транскордонної співпраці є актуальним та має важливе значення для прискорення процесу зростання і зближення економіки регіонів до спільних цивілізаційних досягнень. Тим самим, вибір теми дисертаційного дослідження є міцно пов’язаним з найважливішим елементом регіональної структури, вирішальним у процесах активізації, а саме технічної інфраструктури та її стратегічної ролі у процесі розвитку транскордонної співпраці.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є результатом проведених наукових досліджень, які здійснювались у тісному зв’язку з науковими роботами Державної вищої школи фахової освіти у Ярославі (Польща), а також у співпраці з Інститутом регіональних досліджень НАН України у Львові (договір від 27 лютого 2000 р), в рамках наукових тем "Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки" (номер державної реєстрації 0100V002572) та "Організаційно-економічні механізми розвитку ринкової інфраструктури (РІС) і створення конкурентного середовища" (номер державної реєстрації 0100V002774). Крім того, робота пов’язана з прикладними дослідженнями, що використовувалися в практиці господарювання та планування розвитку транскордонних регіонів на українсько-польському прикордонні, а саме: з розробкою "Стратегії суспільно-економічного розвитку прикордонного Любачівського повіту" (угода з старостою Любачівського повіту від 15 травня 2000 р. № 5/V/00), та "Стратегії суспільно-економічного розвитку прикордонного Ярославського повіту" (угода від 12 лютого 2000 р., № 3/2/ 00), "Аналізом стану забруднення природного середовища Любачівського повіту" (угода від 10 березня 2001 р., № 7/5/01), співавторством у проекті "Гармонізація розвитку Любачівської та Ярославської Земель в умовах транскордонної співпраці", що реалізувався за допомогою Польсько-Американсько-Української ініціативи співпраці PAUCI Вільного Дому у Вашингтоні (угода, укладена з Агенцією розвитку Любачівської землі від 10 квітня 2001, № 7/5/01), a у його рамках організація спільних зустрічей науковців і практиків Польщі і України.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є вибір стратегічних факторів активізації транскордонного співробітництва регіонів Польщі та України і усунення диспропорцій розвитку прикордонних регіонів відносно центральних як по стороні Польщі, так і по стороні України.

Цілями дослідження є визначення просторових важелів та механізмів управління процесами активізації регіональних структур до транскордонної співпраці на польсько-українському прикордонні.

Реалізація цих цілей визначила формулювання і розв’язання наступних завдань:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є процеси транскордонної співпраці регіонів на польсько-українському прикордонні.

Предметом дослідження є теоретичні та методологічні положення щодо стратегічних факторів активізації транскордонної співпраці на польсько-українському прикордонні з погляду інтегруючої та формуючої ролі технічної інфраструктури.

Методи дослідження. Теоретично-методологічними засадами для проведення досліджень були теорії і економічні моделі, що використовуються у Польщі та інших країнах, а саме теорії динамічного моделювання. Для впорядкування досліджень, що проводилися і обґрунтування результатів сконструйовано теоретичну модель функціонування технічної інфраструктури в регіональній структурі прикордонної території.

У конструкції моделі враховано сучасні методологічні тенденції економіки і регіональних досліджень, які охоплюють аналіз від простих залежностей до щораз більш складних. В роботі використано сучасні методи економічних і економетричних досліджень, придатних для проведення статистичного, соціологічного, демографічного аналізу та для опрацювання економіко-математичних моделей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

1. Запропоновано авторське трактування функціонального та транскордонного регіону як певних просторових територій моно- та поліцентричного характеру з огляду на кількість домінантних осередків мережі поселень, пов’язаних з територіями однієї або двох суміжних держав. Крім вказаних відмінностей функціональні і транскордонні регіони відрізняються рівнем відкритості підсистем щодо обсягів переміщення людей, благ, інформації та енергії. Таке трактування створює методологічні передумови для реалізації активної політики регіонального розвитку.

2. Вперше запропонована теоретична економіко-математична модель регіонального транскордонного співробітництва, що вказує на зв’язки між елементами економіки регіону, особливостями природного середовища, а також іншими чинниками, що впливають на рівень транскордонної співпраці. На основі системного аналізу елементів регіональної інфраструктури, одночасно з суб’єктами господарювання на даній території, автор розглядає регіональну систему, у якій здійснюються різного типу відносини. Ці відносини характеризуються визначеною інтенсивністю активних та пасивних зв’язків у системі.

3. Визначено значення транскордонної інфраструктури, особливо, інфраструктури транспорту, у процесі зближення територій, розміщених по обидві сторони кордону та її впливу на рівень інтенсивності транскордонної співпраці. Обґрунтовано різнонаправленість дії різних інфраструктурних складових на темпи регіонального розвитку.

4. Обґрунтовано склад стратегічних факторів активізації суспільних та економічних зв’язків Польщі та України, а саме, інтенсифікація транспортних сполучень, будівництво великої кількості найсучасніших та ефективних прикордонних переходів, а також транспортних коридорів, що перетинають польсько-український кордон.

5. Розроблено та обґрунтовано склад чинників, відображених у синтетичному показнику оцінки рівня життя, що дає можливість об’єктивного порівняння рівня життя мешканців прикордонних територій суміжних держав.

6. Дана нова економічна інтерпретація та використані динамічні моделі процесів транскордонних переміщень, що дає можливість здійснювати їх оцінку та приймати обґрунтовані управлінські рішення і робити прогнози.

7. Аргументовано визначення та класифіковано центри регіонального розвитку з погляду функціонування технічної інфраструктури, до яких віднесено поселення з кількістю працюючих у промисловості понад 1000 осіб, а також вплив на соціально-економічний розвиток столичних міст регіону.

8. Обґрунтовані методичні підходи до типологізації прикордонних польсько-українських регіонів та перспективи їх розвитку на основі класифікації центрів регіонального розвитку з погляду інфраструктурного забезпечення.

9. Запропонована нова концепція Стратегії розвитку прикордонних територій Польщі та України, зокрема впровадження нових імпульсів розвитку, до яких належить віднести пропозиції щодо утворення єврорегіону "Сян" і спільного польсько-українського інституту транскордонної співпраці.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних засад для розробки та реалізації раціональних концепцій та напрямів розвитку окремих субрегіонів (повітів) для територій, визначених для транскордонного співробітництва.

Прикладний характер результатів дослідження проявляється у наступному:

-

-

-

Особистий внесок здобувача. Усі наукові досягнення представлені у дисертації і наукова новизна, що виноситься на захист, є результатом власних осмислень і наукових досягнень автора. Це стосується також наукових праць, що використані автором у дисертації. Із наукових праць, виконаних у співавторстві, використано тільки ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи автора і вказані у переліку основних публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації пройшли апробацію на багатьох наукових конференціях у т.ч. міжнародних.

Зокрема, серед найважливіших конференцій, на яких були представлені важливі теоретичні та прикладні досягнення автора слід вказати наступні: загальнопольська наукова конференція "Проблеми трансформації регіональних структур в процесі реформування системи господарювання і європейської інтеграції" (Жешув, 1998), міжнародні конференції "Стратегія охорони довкілля і пам'яток культури на Розточчі" (Любачув - Горелець Здруй, 2001), "Транскордонна співпраця в умовах трансформації економіки" (Ярослав, 2002); "Конкуренційність міст і регіонів як проблема просторового планування в перспективі інтеграції до ЄС" (Краков, 2002); "Біполярний розвиток агломерації –напрями розвитку", (Краків, 2002) та міжнародні семінари: "Функціонування ринку праці у Львівській області" (Львів, 2001) "Проблеми міжрегіональної та транскордонної співпраці" (Львів, 2002); "Глобалізація у регіональному вимірі" (Львів, 2002) та інших.

Публікації. За результатами досліджень опубліковані 43 наукових праці (в тому числі 3 монографії) загальним обсягом 45,9 др. арк., з них 43,4 особисто автора.

Обсяг та структура наукової роботи. Структура наукової роботи містить вступ, п’ять розділів, проміжні висновки до розділів, загальні висновки, список використаних джерел та додаток. Дисертація викладена на 352 сторінках комп’ютерного тексту, містить 22 таблиці, 27 рисунків та карт. Список використаних джерел включає 297 найменувань.

Основний зміст дисертації

У першому розділі "Теоретико-методологічні основи формування політики регіонального розвитку" автор розглядає теоретико-методологічні основи визначення ролі та функції регіональної політики у формуванні засад суспільно-економічного розвитку держави і вказує на необхідність проведення дискусії з питань розвитку регіональної політики, що повинна відбуватися у різних наукових колах, особливо серед економістів, географів та фахівців з територіального планування.

Теоретичне вирішення регіональної проблематики є основою розвитку прикладних досліджень, що є важливою складовою розробки стратегії економічного та адміністративно-територіального розвитку регіонів. Проблематика регіоналізму, регіональної політики пов’язана не лише з плануванням соціально-економічного розвитку, але й з рухом суспільної діяльності до збереження специфічних рис культури досліджуваних територій. Соціальна проблематика є важливою також з точки зору національних меншин, що переважно проживають на прикордонних територіях і обумовлюють формування етнічних стосунків, культурної та політичної ідентичності.

У цьому розділі піднята проблематика регіональної політики, ролі регіонів у господарстві країни, а також звернута детальна увага на організаційно-економічні чинники формування регіональної інфраструктурної мережі. Автор концентрує увагу на формалізації транскордонної співпраці регіональної системи і обґрунтуванні стратегічних напрямів її розвитку. Важливим елементом аналізу у цьому розділі є представлення генези розвитку регіонів та їх типів.

На основі опрацювання літератури і оцінки наукових поглядів фахівців з регіональної проблематики, автор проаналізував категорійний апарат щодо поняття регіон, який застосовуються на сучасному етапі. Для цілей дослідження запропоновано визначення функціонального та транскордонного регіонів, прийняття уніфікованого визначення яких спрямоване на впорядкування та окреслення проблематики досліджень у цій сфері.

Під функціональним регіоном розуміється певна просторова територія, що представляє сильно інтегровані структури, функціонуючі згідно з засадами саморегуляції. Функціональний регіон, у запропонованій автором дефініції, характеризується змінами, обумовленими темпами змін динаміки економічних процесів зовнішнього середовища регіону. Крім того, на реформування регіональної структури досліджуваного регіону впливають процеси, що відбуваються у глобальному масштабі. Багато авторів наукових праць у цій сфері вказують на значний вплив процесів глобалізації на соціально-економічний розвиток територій, передусім суміжних польсько-українських периферійних регіонів, які в літературі визначаються як "відсталі" або "бідні".

Важливою складовою формування регіональної структури господарства є сукупність екзогенних та ендогенних зв’язків, що виникають між осередками поселень. Для прийняття дефініції функціонального регіону дуже важливим є визначення рівня і інтенсивності зв’язків між суб’єктами регіональної структури господарства та її майбутніх змін.

Таке визначення регіону характеризується наступними основними рисами:

-

-

-

-

-

Крім описаного функціонального регіону, віднедавна в літературі використовується поняття транскордонного регіону. На відміну від функціонального регіону, транскордонний – це єдність щонайменше двох різних суспільно-економічних просторів, які є складовими територіями сусідніх держав. Звідси, структура транскордонного регіону має поліцентричний характер з огляду на кілька домінантних осередків мережі поселень (центрів). Характеризується він також й іншим рівнем відкритості підсистем щодо обсягів переміщення людей, благ, інформації та енергії.

Ступінь регіональної інтеграції транскордонного регіону у порівнянні з функціональним є нижчим внаслідок поліцентричності. Це призводить до того, що зміни в структурі транскордонного регіону відбуваються повільніше, а започатковані в одній із підсистем не обов’язково пронизують усю систему.

На відміну від поняття функціонального регіону, транскордонний регіон визначає єдність щонайменше двох різних соціально-економічних просторів суміжних територій сусідніх держав. Так прийняте означення транскордонного регіону вказує на його просторову структуру і можливо високий рівень відмінностей регіональних структур з обох сторін кордону.

Звідси, структура транскордонного регіону характеризується високим рівнем складності та поліцентричністю з огляду на кілька домінантних осередків мережі поселень (центрів). Характеризується він також й іншим рівнем відкритості підсистем щодо обсягів переміщення людей, благ, інформації та енергії.

У наступній частині досліджень багато уваги приділено функціональній структурі регіону. Регіональна політика у значній мірі концентрується на визначенні функціональної структури, функції, ролі та місця даного регіону в економіці держави, наддержавних структур, а також визначенні доцільних напрямів розвитку, розробки стратегії активізації периферійних регіонів, що слабше розвинуті, нівелювання існуючих диспропорцій у їх територіальному розвитку. Цілі регіональної політики пов’язані, таким чином, з раціоналізацією та інтернаціоналізацією процесу підвищення соціально-економічного розвитку, а також з процесом розміщення виробництва та розподілу у територіальному розрізі.

Політика регіонального розвитку, розуміється як складова суспільно-економічної політики, засіб свідомого впливу влади на розвиток регіонів. Можна прийняти, що політика регіонального розвитку має багаторівневий характер: загальнодержавний, що реалізується регіональними представництвами центральних органів влади в рамках макроекономічної політики країни, а також внутрішньо регіональний, що здійснюється структурами органів місцевого самоврядування.

В роботі запропонована теоретична модель регіональної транскордонної співпраці (рис. 1). Основною метою моделювання транскордонної співпраці є наочне представлення взаємозв’язків досліджуваних регіональних структур та їх упорядкування. В результаті автор намагався ліквідувати теоретичні прогалини у дослідженнях зв’язків, що виникають між структурами, функціонуючими у регіоні. Крім того, у моделі втілені теоретико-методологічні засади аналізу регіональних структур, що дає можливість в подальшому застосувати їх на прикладному рівні. Вона дозволяє також здійснити дослідження динаміки змін, що відбуваються під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів.

В основу моделі покладено твердження, що транскордонна співпраця реалізується через елементи інфраструктури, особливо, через інфраструктуру транспорту. Крім того, прийнято, що елементи транскордонної інфраструктури під впливом різних чинників, наприклад, під впливом обсягів товарного чи туристичного обмінів, реформуються. Темпи зміни транскордонної інфраструктури виконують різнопланову функцію перетворення регіональних структур. Як відзначають багато вчених і як підтверджує автор, транскордонна інфраструктура може бути чинником, що прискорює регіональний розвиток, але може також його сповільнювати. Таке розуміння функції інфраструктури пов’язане з її потенціалом надання послуг, рівнем технічного облаштування, темпом росту, якісних і кількісних перетворень, а також обсягом наданих послуг.

Підсистеми | Транспортна інфраструктура

X1, X2, ..., XnСуб'єкти

Y1, Y2, ..., YmОточення

Z1, Z2, ..., ZkТранспортна інфраструктура

X1

X2

.

Xn

xij

X

і = 1,..., n

j = 1,..., n |

yij

X

і = 1,..., m

j = 1,..., n |

zij

X

i = 1,..., k

j = 1,..., n | Суб'єкти

Y1

Y2

.

..

Ym

xij

Y

i = 1,..., n

j = 1,..., m |

yij

Y

i = 1,..., m

j = 1,..., m |

zij

Y

i = 1,..., k

j = 1,..., m | Оточення

Z1

Z2

.

..

Zk

xij

Z

i = 1,..., n

j = 1,..., k |

yij

Z

i = 1,..., m

j = 1,..., k |

zij

Z

i = 1,..., k

j = 1,..., k | Рис.1. Модель регіонального транскордонного співробітництва

Теоретична модель, що аналізується, базується на концепції представлення величини і сфери впливу обраної транспортної мережі на функціонування в регіоні господарських структур та інституцій. В моделі зроблені акценти на елементи інфраструктурного оточення, яке впливає на рівень зв’язків, що виникають між зовнішнім оточенням та елементами регіональної структури. Дослідження цих зв’язків показує темпи перетворення досліджуваних елементів регіональної структури, що проявляється у диверсифікації їх функцій.

У наступній частині проаналізовано теоретичні аспекти ролі технічної інфраструктури в регіональній структурі. Інфраструктурна мережа, передусім транспортна, але також зв’язку та енергетики є фрагментом певної системи і повинна розглядатися у ширшому аспекті. У процесі просторової концентрації поселень і виробничих потужностей та у формуванні регіональних укладів важливу роль відіграє транспортна система. Тут виникають взаємні зв’язки між розміщенням міської промислової агломерації і створенням різних об’єктів транспортної мережі. Особливе значення мають транспортна та прикордонна інфраструктура на прикордонних територіях, де вона значно впливає на рівень транскордонної співпраці.

У другому розділі "Аналіз рівня економічного розвитку прикордонних територій Польщі та України" проаналізовано природничо-ресурсний потенціал прикордонних територій по обидві сторони кордону. У цій частині роботи основне місце відводиться порівняльному аналізу рівня життя населення на польсько-українському прикордонні. Вибір цієї проблематики для досліджень є важливим, бо рівень життя мешканців вказує на рівень здійснення процесів розвитку регіональних структур і показує масштаб цих змін. Порівняння рівня життя мешканців по обидві сторони кордону є також показником готовності польської та української сторін до реалізації інтеграційних процесів і показує, які сфери тієї співпраці належить модернізувати, які інтенсифікувати, а які потрібно ігнорувати.

У цій частині роботи проаналізовано масштаб і обсяги зв’язків, сформованих до цього часу між прикордонними регіонами Польщі та України. Особлива увага звернена на суспільно-економічні зв’язки, можливості і перспективи транскордонної співпраці. За показники оцінки співпраці і рівня згадуваних зв’язків прийнято кількість осіб, що перетинають кордон, динаміка транскордонного руху та існуюче транспортне сполучення через кордон.

Досліджувана територія зі сторони Польщі охоплює Підкарпатське та Люблінське воєводства, які займають південно-східне прикордоння Польщі, спільною площею у 43 040 км2 території, що становить 13,8% загальної території держави (Рис. 2).

Населення цієї території у 1999 році становило 4 361,0 тис. осіб, тобто 11,3% населення Польщі. Значно більш заселеним є Підкарпатський регіон, 119 осіб на 1 км2; в Люблінському цей показник становить 89, при середній щільності на території Польщі 124 особи на 1 км2. Характерною рисою польської прикордонної території є низький ступінь урбанізації; на міське населення в Прикарпатському воєводстві припадає лише 41,1%, а в Люблінському 46,7%, при середньому показнику в країні 61,8%

На природні передумови розвитку впливає рельєф поверхні землі, клімат, рослинність, землеробська придатність ґрунтів, вода і мінеральна сировина. Потенціал природних ресурсів окреслює шанси і перепони для розвитку вказаних територій.

Західні прикордонні території України, вздовж кордону із Польщею, охоплюють околиці Львівської та Волинської областей. Ці території приблизно рівні за площею і разом займають 41,977 км2, що становить 6,9 % території України, і у 1999 році їх заселяло 3,8 млн. осіб, в тому числі 2,7 млн. осіб на Львівщині. Разом на території цього прикордоння проживає 7,6% населення України.

Диспропорцією є дещо різна щільність населення, яка у Львівській області становить 126 осіб на 1 км2, у Волинській - приблизно 53 особи на км2 при середній щільності у державі 83 особи на км2. Характерною особливістю цього прикордоння є досить високий рівень урбанізації: на Львівщині – 68%, на Волині – 52,1% при середньому показнику по Україні 67,7%.

Рис.2. Адміністративний поділ досліджуваної території

Визначальною демографічною характеристикою України є від’ємний природній приріст населення, який у 1999 р. становив аж -6% при показнику на Львівщині - 3,2%, на Волині - 2,8%. Також від’ємним є сальдо міграції, яке по країні у 1999 р. становило - 1,8%, у Львівській області - 1,7%, у Волинській - 1,5%. Ці чинники значно впливають на рівень економічного розвитку територій, особливо, на продуктивність землеробства, а також, на заселеність та організацію мережі поселень.

Значну роль у регіональному розвитку відіграє рельєф поверхні. У південній і північній частинах транскордонного регіону він дуже розмаїтий і створює мальовничі краєвиди на гірській частині Карпат (Бескиди) і Розточчі. Тому ця територія характеризується високою туристичною привабливістю, що посилюється її значним залісненням.

Як вже згадувалося, на процес функціонування прикордонних регіонів значний вплив має рівень життя мешканців. Аналіз та оцінка рівня життя населення на досліджуваній території проводились за 9-ма показниками, що були покладені в основу синтетичного показника. Для аналізу рівня життя на території Люблінського і Підкарпатського воєводств, а також Львівщини і Волині використано наступні показники:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

У Підкарпатському воєводстві значення синтетичного показника коливається від його найвищого значення 6,69 у повіті Стальова Воля, 6,42 у Мєльці, 6,38 у Денбіце до найнижчого 2,73 у повіті Перемишль, 3,67 у повіті Стрижув, 3,96 у повіті Колбушова (табл. 1).

Повіти із найвищим значенням синтетичного показника належать до найбільш індустріалізованих в Підкарпатському воєводстві, з добре розвиненою технічною інфраструктурою та великою кількістю господарюючих суб’єктів, у тому числі із іноземним капіталом. З огляду на вказані характеристики, до цієї групи віднесено, як виняток, прикордонний Ярославський повіт.

Значення синтетичного показника рівня життя у повітах Люблінського воєводства коливається від 3,41 до 7,09. Різниця між максимальним і мінімальним значеннями показника становить 3,68 (табл. 2.)

Найвищі значення синтетичного показника мають повіти: Пулави (7,09), Білгорай (5,95), Томашув (5,82), Красник (5,73), розташовані в південно-західній частині воєводства. Найнижчі значення показника мають повіти: Хелм (3,41), Ленчна (4,01), що займають південно-східну частину регіону.

У Львівській області найвище значення синтетичного показника рівня життя є у Миколаєві (7,66), Яворові (7,34) та у Пустомитах (5,97), який зменшується до 3,04 у Самборі, 3,21 у Дрогобичі, 3,94 у Перемишлянах, 4,02 у Турці. Найвище значення синтетичного показника у Львівській області є більшим приблизно на 1,0 від найвищого його значення у Підкарпатському воєводстві. Це вказує на відносно вищий потенціал досліджуваних характеристик на Львівщині (табл. 3).

Таблиця 1

Ієрархія повітів Підкарпатського воєводства
на базі показників рівня життя населення,
за синтетичним показником, у 1999 р.

Підкарпатське воєводство
(повіти) | Синтетичний показник (СП) | Частка емпіричних показників
в структурі синтетичного показника

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Стальова Воля | 6,69 | 13,6 | 11,5 | 7,4 | 7,4 | 12,0 | 8,3 | 10,7 | 11,3 | 17,9

Мєлєц | 6,42 | 9,9 | 8,1 | 8,0 | 8,4 | 14,2 | 10,2 | 13,0 | 13,2 | 14,9

Дембіца | 6,38 | 8,8 | 12,3 | 8,5 | 8,9 | 12,6 | 10,7 | 12,9 | 13,0 | 12,1

Ясло | 6,31 | 10,2 | 10,0 | 9,0 | 8,8 | 15,0 | 12,9 | 12,2 | 12,3 | 9,6

Ярослав | 6,07 | 10,0 | 9,2 | 9,0 | 9,1 | 14,1 | 11,1 | 12,6 | 12,6 | 12,2

Санок | 5,97 | 11,0 | 13,3 | 8,9 | 9,0 | 12,9 | 9,1 | 9,9 | 10,3 | 15,6

Жешув | 5,91 | 3,8 | 0,0 | 10,1 | 9,6 | 15,5 | 22,4 | 17,4 | 17,3 | 3,8

Лежайськ | 4,93 | 14,1 | 17,8 | 10,9 | 11,5 | 6,6 | 9,4 | 8,8 | 8,8 | 12,2

Пжеворськ | 4,78 | 13,9 | 15,8 | 11,4 | 11,0 | 7,3 | 9,3 | 10,3 | 10,0 | 10,9

Ланьцут | 4,69 | 11,2 | 13,8 | 12,4 | 11,5 | 11,4 | 9,8 | 10,3 | 10,1 | 9,6

Бещадський | 4,87 | 15,6 | 18,2 | 10,6 | 11,1 | 10,5 | 7,4 | 6,4 | 6,7 | 13,4

Бжозув | 4,80 | 14,7 | 20,9 | 12,0 | 11,5 | 8,2 | 11,1 | 8,5 | 8,2 | 4,8

Кросно | 4,71 | 9,8 | 0,0 | 12,5 | 12,4 | 15,4 | 16,1 | 14,4 | 14,2 | 5,2

Ніско | 4,63 | 12,5 | 13,6 | 12,9 | 12,0 | 7,0 | 9,4 | 9,0 | 8,8 | 14,8

Тарнобжег | 4,25 | 9,8 | 16,8 | 12,5 | 13,4 | 7,4 | 12,6 | 8,1 | 8,3 | 11,1

Любачув | 4,21 | 12,0 | 12,6 | 13,3 | 12,8 | 6,5 | 10,0 | 8,6 | 8,3 | 15,8

Ропчице_Сендзішув Млп. | 4,02 | 10,0 | 2,4 | 13,8 | 14,1 | 10,2 | 12,7 | 10,9 | 10,9 | 15,0

Кольбушова | 3,96 | 11,4 | 15,5 | 14,8 | 14,7 | 6,5 | 11,1 | 9,4 | 9,3 | 7,2

Стшижув | 3,67 | 12,3 | 7,9 | 15,4 | 15,5 | 8,7 | 12,0 | 10,5 | 10,4 | 7,2

Перемишль | 2,73 | 9,4 | 0,0 | 20,9 | 21,9 | 13,4 | 2,1 | 16,4 | 15,8 | 0,0

У територіальній структурі районів Львівської області найвищі показники спостерігались на півночі регіону вздовж головного південноєвропейського транспортного коридору, що проходить у прикордонній зоні через Ярослав, Корчову, Перемишль і Медику в напрямку Львова, а потім на південь. Це райони Яворова, Пустомит і Миколаєва. Поряд з тим, названі території розташовані в зоні впливу великої агломерації міста Львова.

Найнижчі значення синтетичного показника охоплюють райони, розташовані безпосередньо на прикордонній смузі, за винятком Перемишлянського району, розміщеного в західній частині області та у південній прикордонній частині від Мостиська через Дрогобич, Самбір до Турки.

У Волинській області найвищі значення синтетичного показника мають райони у її західній частині (Ківерці – 8,33, Рожище – 7,67, Горохів – 7,52), a найнижчі – прикордонні райони (Шацьк – 4,95, Локаче – 4,99, Володимир-Волинський – 4,00) (табл. 4).

Таблиця 2

Ієрархія повітів Люблінського воєводства
на основі показників рівня життя населення,
згідно із синтетичним показником, у 1999 р.

Люблінське воєводство
(повіти) | Синтетичний показник (СП) | Частка емпіричних показників
в структурі синтетичного показника | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | Пулави | 7,09 | 10,9 | 11,0 | 7,3 | 7,4 | 14,9 | 10,5 | 12,2 | 12,3 | 13,5 | Білгорай | 5,95 | 9,7 | 10,0 | 10,0 | 10,2 | 12,9 | 12,7 | 12,5 | 11,7 | 10,2 | Томашув Любельський | 5,82 | 11,2 | 13,6 | 10,3 | 9,6 | 12,5 | 13,9 | 11,2 | 10,4 | 7,3 | Краснік | 5,73 | 12,1 | 8,5 | 9,6 | 9,7 | 11,9 | 10,6 | 12,6 | 12,1 | 12,7 | Любартув | 5,63 | 10,9 | 11,4 | 9,7 | 9,9 | 11,2 | 13,7 | 11,6 | 11,0 | 10,5 | Люблін | 5,36 | 8,2 | 4,9 | 11,0 | 10,7 | 15,5 | 12,2 | 17,6 | 16,6 | 3,2 | Свидник | 5,29 | 12,7 | 8,0 | 9,3 | 10,3 | 11,4 | 7,8 | 9,8 | 10,0 | 20,8 | Лукув | 5,18 | 8,5 | 15,8 | 10,9 | 11,7 | 14,3 | 12,2 | 1,5 | 13,8 | 11,2 | Радзинь Підляски | 5,13 | 13,3 | 20,5 | 11,5 | 11,2 | 8,4 | 8,7 | 8,8 | 8,1 | 9,5 | Б’яла Подляска | 4,84 | 6,4 | 2,9 | 12,0 | 11,2 | 14,0 | 13,1 | 17,1 | 15,4 | 7,9 | Краснистав | 4,83 | 12,8 | 13,5 | 11,0 | 10,2 | 10,6 | 9,3 | 11,8 | 11,0 | 9,8 | Грубешув | 4,80 | 10,3 | 15,3 | 11,3 | 11,3 | 8,0 | 12,0 | 11,0 | 10,4 | 10,4 | Ополє Любельське | 4,69 | 12,3 | 11,5 | 11,3 | 11,6 | 8,6 | 13,4 | 9,8 | 9,3 | 12,2 | Янув Любельський | 4,65 | 16,4 | 19,5 | 12,6 | 13,1 | 6,0 | 8,1 | 7,5 | 7,0 | 9,7 | Замосць | 4,59 | 6,1 | 2,3 | 12,7 | 12,2 | 13,9 | 15,6 | 17,3 | 15,5 | 4,4 | Влодава | 4,49 | 14,8 | 18,1 | 12,1 | 12,1 | 7,6 | 8,1 | 6,7 | 6,3 | 14,3 | Рикі | 4,30 | 10,7 | 5,4 | 12,5 | 12,6 | 9,6 | 8,9 | 10,3 | 9,9 | 20,1 | Парчев | 4,24 | 15,8 | 21,8 | 12,9 | 12,4 | 6,2 | 6,1 | 6,4 | 5,9 | 12,5 | Ленчна | 4,01 | 13,0 | 3,6 | 13,5 | 14,4 | 9,3 | 8,7 | 10,1 | 9,6 | 18,0 | Хелм | 3,41 | 6,3 | 2,3 | 15,8 | 15,4 | 10,7 | 16,0 | 15,8 | 14,3 | 3,4 | Таким чином, аналіз показав, що у польсько-українських прикордонних територіях простежується певна закономірність. Території, розташовані коло державного кордону, характеризуються значно нижчим рівнем життя, у порівнянні з територіями всередині регіонів. Вищими показниками також характеризуються терени, розміщені вздовж комунікаційних сполучень.

У цьому розділі наведений аналіз транспортних сполучень Польщі та України і оцінено їх вплив на силу господарських зв’язків між державами.

Система пасажирських комунікаційних сполучень є, певною мірою, відображенням польсько-українських суспільно-економічних контактів. На це вказують існуючі важливі напрямки сполучень, а саме:

-

-

-

Комунікаційні сполучення мають значний вплив на масштаби економічних зв’язків.

Найбільшу частку в експорті Польщі складають прикордонні області України.

Таблиця 3

Ієрархія районів Львівської області
на основі показників рівня життя населення
за синтетичним показником, у 1999 р.

Львівська область
(райони) | Синтетичний показник | Частка емпіричних показників в структурі синтетичного показника

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9

Миколаїв | 7,66 | 7,9 | 14,0 | 7,3 | 6,4 | 11,6 | 21,8 | 8,9 | 9,6 | 12,6

Яворів | 7,34 | 6,7 | 7,4 | 7,1 | 8,4 | 14,2 | 19,3 | 12,2 | 12,9 | 11,7

Пустомити | 5,97 | 7,0 | 6,5 | 10,4 | 9,7 | 20,1 | 13,4 | 13,5 | 14,8 | 4,6

Жовква | 5,79 | 8,4 | 8,6 | 9,5 | 10,6 | 15,4 | 8,2 | 13,8 | 14,4 | 11,1

Жидачів | 5,75 | 10,4 | 8,8 | 9,2 | 8,8 | 12,8 | 16,4 | 10,5 | 9,7 | 13,5

Сокаль | 5,71 | 9,2 | 10,6 | 9,5 | 9,8 | 14,5