МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Галущак Ольга Ярополківна

УДК 656:338.47

ЛІЗИНГ В СИСТЕМІ СТИМУЛЮВАННЯ

ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Спеціальність: 08.02.02

“Економіка та управління науково-технічним прогресом, інвестиційні та інноваційні процеси”

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 1998

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Тернопільському державному технічному університеті імені Івана Пулюя

доктор економічних наук, професор КУЗЬМІН ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ, Державний університет “Львівська політехніка”, декан факультету економіки та менеджменту, завідувач кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва

Науковий керівник -

-доктор економічних наук Ніколаєв Всеволод Петрович, АТ “Українська фінансова група”, віце-президент, м. Київ

-кандидат економічних наук, доцент Загородній Анатолій Григорович, Державний університет “Львівська політехніка”, кафедра економіки і менеджменту інвестицій та нерухомості

Офіційні опоненти:

Інститут регіональних досліджень Національної Академії наук України, відділ економічних проблем розвитку промисловості, м. Львів

Провідна установа -

Захист відбудеться “_29__” _січня_1999 р. о __11_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 в Державному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 290646, м. Львів - 13, вул. С.Бандери, 12, IV корпус, ауд ___.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного університету “Львівська політехніка” за адресою: 290646, м. Львів - 13, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “_28_”грудня 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук,

доцент

Пащенко І.Н

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Проведення активної інноваційної політики є одним із головних шляхів подолання кризового стану економіки країни. Інноваційна діяльність спрямована на кінцевий позитивний результат, тобто на впровадження новинок, пов’язаних з вдосконаленням управління, техніки, технології, організації виробництва та праці тощо. Ефективність інноваційної діяльності вимагає пошуку шляхів її активізації. Одним із способів активізації може бути застосування лізингу. Саме лізинг допоможе у розв’язанні інноваційних проблем на засадах мінімізації затрат. Поєднуючи у собі риси оренди, кредиту та прокату, лізинг дозволяє значно оновити основні фонди, покращити фінансове становище підприємств, стимулювати розвиток науково-технічного прогресу та активізувати економічну діяльність в Україні.

Лізинг став невід'ємною часткою економічної структури зарубіжних країн. Так, у 1994 році світовий обсяг лізингових інвестицій в машини та обладнання склав 356,4 мільярдів американських доларів. З них на США припадало більше третини світових операцій по лізингу у співставних цінах, на країни Західної Європи - біля 25 відсотків, на Японію - 17,1 відсотка. У 1996 році обсяг лізингу в країнах з високими, середніми та низькими доходами склав відповідно 313, 39 та 5 мільярдів доларів США.

На Україні ця підприємницька діяльність розвивається досить повільно. Це пов'язано зі спадом виробництва, кризою неплатежів, інфляційними процесами. Крім цього, лізинг не одержав широкого розповсюдження через слабку інформованість про його можливості та переваги, недосконалість нормативно-правової бази, відсутність стимулювання та підтримки з боку держави. Тому на сьогоднішній день обсяг лізингових операцій у нашій країні складає лише 300 мільйонів гривень. Лізинг в Україні повинен розглядатися як спосіб активізації інноваційної діяльності, джерело фінансування, метод структурної перебудови економіки та розширення зовнішньоекономічних зв'язків з врахуванням всіх особливостей входження держави до ринку.

Важливість даної проблеми, її практична значимість, ступінь розробки, наявність багатьох невирішених питань зумовили актуальність теми, постановку мети та завдань дисертаційного дослідження.

Стан вивчення проблеми

Розвиток лізингових відносин в Україні, що відбувається в останні роки, відображений в економічній літературі. Суті та класифікації лізингових операцій, організації лізингової діяльності, розрахунку платежів, зарубіжному досвіду лізингової роботи приділяли увагу такі вчені-економісти, як Внукова Н.М., Ольховіков О.В., Ніколаєв В.П., Кузьмін О.Є., Загородній А.Г., Міщенко В.І., Луців Б.Л., Чекмарьова О.М., Прилуцький Л.Н., Кабатова Е.В. Проте вищеназваними дослідниками не розкрита належним чином доцільність лізингу в умовах перехідної економіки, не сформована єдина думка щодо видів та форм лізингу, не встановлена чітка регламентація роботи суб'єктів лізингових операцій, не врахована залежність величини лізингових платежів від інфляційних процесів, зміни кредитної політики, державного регулювання, не досліджений механізм впливу зовнішніх та внутрішніх факторів ризику на лізингову діяльність тощо. Висвітлення лізингу як способу активізації інноваційної діяльності ще не знайшло належного відображення в наукових дослідженнях.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Одним із способів активізації інноваційної діяльності є належне управління лізинговими процесами. Обраний напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з тематикою роботи кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва державного університету “Львівська політехніка” “Проблеми розвитку сучасних систем менеджменту на підприємствах України”.

Мета і задачі дослідження

Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних, методологічних і методичних засад впровадження та застосування лізингу для підвищення економічної ефективності інноваційних процесів у сучасних умовах господарювання.

Досягнення поставленої в роботі мети забезпечувалось шляхом вирішення наступних завдань:

-встановлення сутності лізингових відносин та обгрунтування їх ролі в інноваційній діяльності;

-класифікація лізингових операцій та розкриття їх змісту і значення в умовах розвитку ринкових відносин;

-узагальнення теоретичного і практичного закордонного та вітчизняного досвіду лізингової роботи;

-визначення організаційних засад лізингу;

-оцінка ризику лізингових операцій;

-розробка фінансово-економічного механізму забезпечення лізингової діяльності.

Предмет і об’єкт дослідження

Предметом дослідження є процес формування лізингових відносин як один з ефективних напрямків розвитку інноваційної діяльності. Об’єктами дослідження є лізингова компанія “Сокіл-Транс-Лізинг” (м.Львів), “Фінансово-лізинговий дім” АКА банку “Україна” (м.Київ), ВАТ “Львівський автобусний завод”, АТ “Харківський тракторний завод”, лізингова компанія, створена при ВАТ “Тернопільський облагропостач”.

Методологія і методика дослідження

Теоретичною та методологічною основою дослідження стали наукові концепції, монографії, періодичні публікації вітчизняних та зарубіжних спеціалістів з питань лізингу та інноваційної діяльності. В якості інформаційної бази досліджень використані закони України, постанови Верховної Ради і Кабінету Міністрів України, постанови Державного інноваційного фонду України, статистичні довідники. У роботі використовувались методи аналізу, порівняння, синтезу, систематизації та узагальнення.

Наукова новизна одержаних результатів

Нові наукові положення дисертаційного дослідження, запропоновані здобувачем особисто, полягають у наступному:

-теоретично обгрунтовано новий підхід до розуміння сутності лізингу як методу стимулювання інноваційної діяльності, який грунтується на взаємозв’язках між лізингодавцем, лізингокористувачем та виробником по передачі у користування на визначений строк певного майна. Запропоновано класифікацію видів лізингу за певними ознаками, а саме: ступенем окупності об’єктів на протязі строку угоди; рухом майна між учасниками угоди; типом майна, яке здається в лізинг; обсягом обслуговування техніки; видом лізингових платежів; територіальним розташуванням суб’єктів; наслідками для лізингокористувача після закінчення строку угоди та ін. Це дозволяє підприємцям при заключенні угоди зорієнтуватися у виборі типу лізингу, порівнявши його переваги та недоліки з іншими формами господарювання;

-розроблено методологічний підхід до побудови організаційної структури управління лізингової компанії; запропоновано узагальнений варіант структури, обгрунтовано модель функціонування лізингової компанії, що забезпечує оптимальну та ефективну діяльність лізингодавця;

-сформульовано основні складові організаційного механізму заключення лізингової угоди, які включають: оцінку вартості майна, вивчення сучасного фінансового становища та прогнозування майбутньої платоспроможності клієнта, оцінку поступлення лізингових платежів, визначення ефективності лізингового проекту, що забезпечує успішне завершення лізингової угоди;

-встановлено можливі варіанти розподілу залишкової вартості об'єкту лізингу після закінчення строку договору та розроблено методику спільного розподілу додаткового прибутку (як результату перевищення незамортизованої залишкової вартості майна) між лізингодавцем та лізингокористувачем, що дає можливість зацікавити останнього в покращенні використання техніки на протязі терміну угоди;

-розроблено методичні рекомендації з розрахунку лізингових платежів, в яких запропоновано визначати величину прибутку лізингодавця з урахуванням ринкової ціни майна та коректувати платежі на коефіцієнт дисконту, який враховує втрату вартості грошей з часом, ризик та схильність до ліквідності. Це дозволяє гарантувати належне повернення всіх вкладених коштів та одержання прибутку лізингодавцем;

-запропоновано показники для визначення міри ризику, заходи з усунення або зменшення ризику в лізингових операціях та стимулювання лізингових відносин, що забезпечує ширше використання лізингу як елементу прискорення інноваційної діяльності.

Практичне значення одержаних результатів

В дисертації розроблено методологічний підхід до створення та функціонування лізингових компаній, методичні рекомендації з розрахунку платежів та заходи по усуненню або зменшенню ризику лізингової діяльності в перехідний період. Реалізація розроблених рекомендацій можлива як на рівні окремого лізингодавця, так і на регіональному рівні. Їх впровадження сприятиме покращенню фінансово-економічних результатів роботи лізингових компаній та збільшенню обсягів лізингових операцій.

Сформульовані в дисертації пропозиції впроваджені у ВАТ “Львівський автобусний завод” та лізинговій компанії, створеній при ВАТ “Тернопільський облагропостач”.

Результати наукових досліджень використані в навчальному курсі "Менеджмент лізингових операцій" та застосовані при розробці змісту навчальних курсів "Основи підприємництва", "Маркетинг", "Управління проектами", "Зовнішньоекономічна діяльність", “Теорія та практика бізнесу”, які викладаються для студентів та магістрів факультету "Управління та бізнесу у виробництві" Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя.

Особистий внесок здобувача

Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача. Конкретний внесок здобувача в ці праці вказаний в авторефераті в переліку основних публікацій по темі дисертації.

Апробація результатів роботи

Основні положення дисертаційної роботи доповідалися: на міжнародній науково-технічній конференції "Світлотехніка-95" (Тернопіль, 1995 р.), на Українсько-Польському симпозіумі "Проблеми трансформації в гуманітарній, соціально-економічній та науковоосвітній сферах" (Тернопіль, 1997 р.); на наукових семінарах кафедри менеджменту у виробничій сфері Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя (Тернопіль, 1997-98 рр.), на науково-технічній конференції Державного університету “Львівська політехніка” (Львів, 1997 р.), на методичному семінарі кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Державного університету “Львівська політехніка” (Львів, 1998 р.).

Публікації

За результатами виконаних досліджень опубліковано 8 робіт загальним обсягом 2,3 д.а.

Структура дисертації

Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел з 210 найменувань, 10 додатків.

Обсяг дисертації - 173 сторінки друкованого тексту. Робота містить 23 таблиці і 14 рисунків (графіків, схем).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Перший розділ роботи “Теоретичні основи та прикладні аспекти лізингових відносин” присвячений встановленню сутності лізингу як способу активізації інноваційних процесів та об'єктивної необхідності і економічної доцільності цієї діяльності, класифікації видів лізингу.

Стимулювання розвитку науково-технічного прогресу, оновлення основних виробничих фондів, покращення організації виробництва та праці, процесів постачання та збуту можливе завдяки лізингу. Ця операція поєднує елементи оренди, кредиту, інноваційної, інвестиційної та зовнішньоторгової діяльності і є прийнятною для будь-якого підприємства незалежно від форми власності, обсягу виробництва, наявної фінансової та матеріальної застави.

У дисертації теоретично обгрунтовано, що лізинг - це підприємницька діяльність, спрямована на стимулювання інноваційних процесів, яка передбачає існування взаємозв'язків між лізингодавцем та лізингоодержувачем, при яких перший, придбавши об'єкт угоди у виробника, передає його у виключне користування лізингоодержувачу разом з ризиками, пов'язаними з правом володіння, і одержує при цьому лізингову плату, залишаючись власником майна до закінчення строку угоди. Місце лізингу в інноваційному процесі показано на рис.1. З рис.1 видно, що життєвий цикл інновацій складається з низки етапів, починаючи науково-дослідними та проектно-конструкторськими роботами і закінчуючи спадом та зняттям продукції з виробництва. Лізингова діяльність передбачає використання готової продукції. Для належного забезпечення своїх клієнтів необхідним їм майном лізингова компанія може здавати в лізинг різні види техніки: нову (варіант А, Б) і ту, що була у користуванні (варіант В, Г) та досягати при цьому різних обсягів реалізації. Можливий випадок, коли техніка використовується і після завершення її життєвого циклу (в.Б, Г).

Дослідження показали, що функціонуванню лізингу у нашій країні сприяли, з одного боку, досвід роботи на оренді, запровадження єдиних норм амортизаційних відрахувань та методу прискореної амортизації, з іншого боку - значна зношеність основних фондів і відсутність коштів для їх заміни, нерозвинутість оптової торгівлі засобами виробництва, слабкий розвиток

кредитно-фінансової системи, поява попиту на лізингові послуги з боку малого підприємництва. Джерелами постачання машино-технічної продукції на лізинговий ринок нашої країни повинна стати не лише нова продукція підприємств-виробників, але і зайва техніка підприємств-споживачів, яка надійшла до них по різних організаційних причинах; обладнання оборонних підприємств, яке звільняється в результаті конверсії; запаси техніки у самих її виробників, а також на складах та в незавершеному будівництві.

Узагальнення теоретичних положень та практичного досвіду лізингової діяльності дає можливість стверджувати, що економічна доцільність використання лізингу - в потенційних можливостях та перевагах, закладених у цій формі господарювання для всіх учасників угоди, а саме: 1.Стимулювання лізингом інноваційних процесів, пов'язаних з науково-технічним прогресом, що скорочує період морального старіння техніки. 2.Розширення сфер збуту продукції виробника. 3.Користувач має можливість використовувати майно без придбання його у власність на протязі періоду угоди. 4.Віднесення лізингових платежів до валових витрат користувача. 5.Покриття всіх витрат лізингодавця та одержання ним прибутку від здійснення операцій. 6.Можливість заміни лізингового обладнання на більш прогресивне на протязі терміну договору. 7.Гнучка система сплати лізингових платежів. 8.Встановлення тісного зв'язку між користувачем та виробником техніки, що забезпечує постійну інформованість останнього про недоліки в роботі виготовленого ним обладнання. 9.Збільшення кількості суб'єктів, які залучаються до лізингової діяльності. 10.Ріст конкуренції між виробниками техніки за покращення її технічних характеристик та якості. 11.Користувач має можливість скористатися низкою послуг лізингодавця (організація та фінансування транспортування, монтаж, страхування, консультування). 12.Зменшення ризику втрат лізингової компанії в зв'язку з платіжною неспроможністю користувача, що забезпечується збереженням права власності за лізингодавцем до закінчення терміну угоди. 13. Можливість сплати лізингових платежів грішми або продукцією, що виготовляється на орендованому обладнанні. 14.Використання лізингу в інноваційній та інвестиційній політиці держави шляхом встановлення податкових та амортизаційних пільг.

Аналіз лізингової діяльності у нашій країні та закордоном дозволив розробити наступну класифікацію лізингових операцій за певними ознаками (табл.1).

Таблиця 1

Класифікація видів лізингу

Ознаки класифікації | Види лізингу

Ступінь окупності майна на протязі строку угоди | а) лізинг з повною окупністю майна (фінансовий);

б) лізинг з неповною окупністю майна (оперативний)

Ступінь новизни майна | а) лізинг нового майна;

б) лізинг майна, яке вже використовувалося

Рух майна між учасниками угоди | а) прямий;

б) поворотний

Тип майна, яке здається в лізинг | а) лізинг рухомого майна;

б) лізинг нерухомого майна

Обсяг обслуговування техніки | а) "чистий" (техніку обслуговує користувач);

б) "мокрий" (техніку обслуговує лізингодавець);

в) з обмеженим комплексом послуг

Частка використання об'єкта лізингової угоди | а) лізинг цілих об'єктів угоди (плентлізинг);

б) лізинг частин об'єкта угоди (еквімпетлізинг)

Надання гарантій на величину залишкової вартості майна з боку користувача | а) відкритого типу (гарантія надається);

б) закритого типу (без гарантії)

Вид лізингових платежів | а) лізинг з грошовими платежами;

б) лізинг з компенсаційними платежами;

в) лізинг зі змішаними платежами

Територіальне розташування суб'єктів угоди | а) внутрішній;

б) зовнішній: експортний, імпортний, транзитний

Кількість суб'єктів лізингової угоди | а) трьохсторонній;

б) багатосторонній

Наслідки для лізингокорис-тувача після закінчення строку угоди | а) лізинг з правом продовження строку угоди;

б) лізинг з правом купівлі орендованого майна;

в) лізинг без права продовження строку або купівлі майна

У другому розділі “Організаційні засади лізингової діяльності” розроблено методологічний підхід до побудови організаційної структури управління лізингової компанії та запропоновано узагальнений варіант структури, сформульовано основні складові організаційного механізму заключення лізингової угоди та розроблено методику спільного розподілу додаткового прибутку, що з’являється в процесі здійснення операції.

Дисертантом розроблена класифікація об’єктів лізингових угод та встановлена доцільність здавання цих об’єктів у лізинг. Класичний лізинг передбачає взаємовідносини між трьома суб’єктами: лізингодавцем (лізинговою компанією), лізингоодержувачем (споживачем) та виробником (постачальником). В залежності від умов угоди кількість її учасників може збільшуватися. У дисертації запропонована графічна модель здійснення лізингової операції з максимальним залученням суб’єктів (рис.2).

Рис. 2 Графічна модель здійснення лізингової операції

Вся робота з підготовки та проведення лізингових операцій виконується лізингодавцем, тому від раціональної структури лізингової компанії в значній мірі залежить успіх цієї підприємницької діяльності. На засадах вивчення практики роботи вітчизняних та зарубіжних лізингодавців в дисертації розроблено методологічний підхід до побудови структури управління лізингової компанії та запропоновано уза********************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************************new15