Костюченко Олена Вікторівна

УДК 159.938; 159.947.5

Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів

спеціальність 19.00.01 - загальна психологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті психології імені Г.С.Костюка АПН України

Науковий керівник: академік АПН України, доктор психологічних наук, професор

Моляко Валентин Олексійович,

Інститут психології імені Г.С.Костюка,

завідувач лабораторії психології творчості.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Титаренко Тетяна Михайлівна,

Інститут соціальної та політичної психології

АПН України

кандидат психологічних наук, доцент

Скребець Василь Олексійович,

Чернігівський обласний інститут післядипломної освіти, доцент

Провідна установа: Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова,

кафедра психології, МОН України

Захист відбудеться “17“ грудня 2003 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованної вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, м.Київ, вул. Панківська, 2 , 2-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (01033, м.Київ, вул. Панківська, 2 ).

Автореферат розісланий “14” листопада 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Андрієвська В.В

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. В умовах сьогодення, іноді далеких від оптимальних, з постійними інформаційними перевантаженнями, потрібно шукати нові ресурси поліпшення діяльності людини, в якій велике значення має розвиток інтегрованої взаємодії розумових і сенсорних процесів. У цій складній взаємодії сенсорні процеси забезпечують орієнтування у конкретних ситуаціях, здійснюючи обробку чуттєвих вражень і створення цілісного образу сприйнятого матеріалу. Саме на закономірностях сенсорного збереження грунтується спроможність людини до швидких рішень, виявленні суттєвих ознак одержаної інформації для наступного її опрацювання [М.Айзенк, Дж.Еванг, Р.Солсо, Р.Спірнберг та ін.]. Відчуття і сприймання є первісним джерелом знань людини про навколишній світ, а сам процес відображення людиною об'єктів і явищ дійсності є перетворенням чуттєвих вражень у сенсорні образи, аде-к-ва-т-ні як пре-д-ме-то-ві, так і за-вдан-ням ді-я-ль-но-с-ті [Б.Г.Ананьєв, Д.С.Брунер, Ю.П.Ведін,В.П.Зінченко,А.В.Запорожець,Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, А.Д.Логвиненко].

Особливості сприймання ін-фор-ма-ції та її пе-ре-роб-ки виявляються в переважному орі-є-н-туванні на чут-тє-вий або сло-ве-с-ний ма-те-рі-ал (Б.Г.Ананьєв, С.Ф.Гамаюнов, Х.Гордон, Х. Двайт, С.Н.Добронравов, Б.Ф.Ломов, П.Спері та ін.). У наш час школа зорієнтована переважно на вербальні інформаційні системи, які поступово зводять нанівець чуттєве світосприймання. Тим часом розвиток у дітей сенсорних процесів дає їм змогу в процесі праці і навчання відчувати світ у його повному чуттєвому обсязі. З аналізу теоретичних праць вітчизняних та зарубіжних психологів [Б.Г.Ананьєв, Н.П.Анісімова, Г.С.Костюк, В.А.Крутецький, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, Ж.Піаже, В.Д.Шадріков та ін.] випливає ідея необхідності інтегрування вербально і невербально спрямованого навчально-виховного процесу в школі, включення сенсорно-орієнтованих завдань у практику шкільного навчання.

Дуже цікавим і поки що найменш теоретично розробленим є питання про роль нюхових відчуттів і сприйнять в життєдіяльності людини. Це повязано в першу чергу з тим, що більшу частину усвідомленої інформації людина отримує через зорові та слухові аналізатори. В системі відчуттів і сприймань різної модальності нюхові найменш вивчені, хоча їх поглиблене дослідження на часі: інтенсивний розвиток побутової хімії, парфумерної індустрії, насичення ринку різними препаратами для приміщень, в яких перебуває людина, - все це вимагає знання впливу нюхових подразників на здоровя людини, зокрема її нервові процеси. На практиці нюхові подразники відіграють значну роль у комунікації, сексуальних стосунках, “приємні” і “неприємні” запахи орієнтують людину у відповідній ситуації, вони найтісніше пов'язані з емоціями огиди або задоволення. Певні сполучення різних ефірних олій мають значний лікувальний ефект і застосовуються в медичній практиці з метою профілактики та лікування цілого ряду захворювань [С.А.Вічканова, Л.З.Гейхман, Н.М.Макарчук та ін.]. Вди-хан-ня по-ві-т-ря, насиченого фітонцида-ми у від-по-ві-д-но-му спо-лу-чен-ні, дає змо-гу зні-ма-ти стре-си, заспокою-ва-ти чи ак-ти-ві-зу-ва-ти лю-ди-ну. Емпіричний досвід та експериментальні дослідження останніх років свідчать, що пахощі - це високоактивний чинник, який суттєво впливає на психофізіологічний стан людини і діяльність її центральної нервової системи [Б.Л.Ганжа, Л.Г.Дудченко, І.Г. Зима, Дж.Кобал, Т.Б.Кодлубовська, та ін.]. Доведено, що приємні пахощі оптимізують діяльність [С.В.Кравков, Т.Лундський, Ф.Ф.Пеклі, та ін.], вдихання ефірних олій змінює рівень загальної активації мозку, може гальмувати стомленість або підвищувати загальні адаптаційні можливості організму в цілому [Н.М.Макарчук, Р.А.Дубинський, Є.С.Короленко, Я.С.Лещинська, М.Ю.Макарчук, та ін.]. Проте багато проблем, що стосуються нюхових відчуттів, ще чекають свого розвязання. Так, нажаль, на сьогодні залишається незясованим питання впливу запахів на психіку дитини, і зокрема в умовах навчання.

Велика практична значущість нюхових відчуттів в житті сучасної людини, недостатня дослідженість їх впливу на важливі сфери її життєдіяльності, недостатній рівень розробки проблеми впливу інтеграції сенсорних і когнітивних чинників на ефективність пізнавальних процесів зумовили вибір теми дослідження - “Формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України за темою: “Особливості творчої діяльності в складних та екстремальних умовах”, номер державної реєстрації - 0100U000072. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту Психології ім.Г.С.Костюка АПН України (протокол №7 від 1.07. 2002) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол №7 від 17.09.2002).

Об'єктом дослідження є процес формування сенсорного образу на основі нюхових відчуттів.

Предмет дослідження – особливості формування сенсорного образу у процесі творчої діяльності із застосуванням аромакомпоненту.

Мета дослідження полягає у вивченні процесів формування сенсорних образів на основі нюхових відчуттів та їх впливу на психічну діяльність.

Гіпотези дослідження.

–

–

–

Для реалізації поставленої мети та перевірки гіпотез дослідження було поставлено такі завдання:

1.

2.

3.

4.

5.

Методологічною основою дослідження стали положення гносеології і психології щодо розвитку і всебічного формування особистості, співвідношення чуттєвого і словесного пізнання об'єктивної дійсності і його відображення у трудовій та навчальній діяльності людини. Дослідження грунтується на принципах цілісності, об'єктивності, соціальної і природної зумовленості розвитку сенсорних, інтелектуальних психічних процесів, реалізації творчого потенціалу людини.

Теоретичну основу дослідження становлять положення: про сутність процесів чуттєвого і раціонального пізнання людиною навколишньої дійсності (Б.Г.Ананьєв, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв та ін.); про специфіку сенсорних процесів (Р.Арнхейм, Ю.П.Ведін, В.П.Зiнченко, О.В.Запорожець, Л.А.Кондрацька та ін.); про значення півкульної організації діяльності мозку людини (Б.Г.Ананьєв, Д.Ф.Бенсон, С.Даймонд, О.Р.Лурія, та ін.); про особливості розвитку сенсорних процесів та їх значення у навчально-виховному процесі (Б.Г.Ананьєв, П.Я.Гальперін, Ю.М.Забродін та ін.); про ефективні методи стимуляції сенсорної діяльності (О.В.Запорожець, В.П.Зінченко та ін.); про особливості розвитку творчих процесів (Ед.де Боно, В.О.Моляко, Я.О.Пономарьов, Р.Стернберг та ін.), про вплив ароматів на психофізіологічний стан людини (Б.Г.Ананьєв, В.В.Аршавський, Л.Ваниорек, С.Ф.Гамаюнов, Л.Г.Дудченко, Н.М.Макарчук, Н.Г.Холодний та ін.).

Для вирішення поставлених завдань було застосовано комплекс методів, що включав теоретичні (ана-ліз фі-ло-соф-сь-кої, пси-хо-ло-гі-ч-ної, ме-ди-ч-ної, педаго-гі-ч-ної лі-те-ра-ту-ри з про-б-ле-ми до-слі-джен-ня; мо-де-лю-ван-ня), емпіричні (анкетування, бе-сі-ди з уч-ня-ми, вчи-те-ля-ми, ці-ле-с-п-ря-мо-ва-не спо-сте-ре-жен-ня, застосування те-с-то-вих ме-то-ди-к, екс-пе-ри-мент) та статистичні модифікації.

Організація та основні етани дослідження. Дисертаційне дослідження здійснювалось упродовж 1997-2003 р.р. На першому етапі (1997-1999 рр.) вивчалися і осмислювалися теоретичні проблеми сенсорики, аналізувався стан досліджень з цієї проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі; здійснювалися аналіз і апробація методичних засобів діагностики і розвитку сенсорних, зокрема нюхових, процесів. На другому етапі (1999-2001рр.) розроблялись системна модель сенсорної організації навчальної діяльності учнів та практикуми з розвитку сенсорних процесів; підбиралася композиція ароматів, що найбільш ефективно впливає на різні аспекти життєдіяльності людини. На третьому етапі (2000-2003 рр.) здійснювалась дослідно-експериментальна робота з вивчення впливу певної композиції ароматів лікарських рослин на психічний стан та навчальну діяльність дитини у поєднанні з музикою, кольором, образотворчою діяльністю; були визначені методологічні підстави для якісного аналізу та інтерпретації результатів експерименту, здійснено практикум та опрацьовано його матеріали.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася на базі СЗШ №295, гімназій №198 та “Діалог” м. Києва. Всього до процесу дослідження було залучено 330 респондентів, зокрема для дослідження впливу нюхових відчуттів на перебіг психофізіологічних процесів - 196, решта - для дослідження впливу інтегрованої сенсорної діяльності на ефективність навчального процесу.

Протягом усього періоду теоретико-експериментальної роботи авторка брала участь в апробації та практичній реалізації розроблених положень і рекомендацій, займаючись викладацькою і практичною діяльністю на посаді практичного психолога в гімназії “Діалог”.

Наукова новизна дослідження: в узагальненні результатів сучасних вітчизняних і зарубіжних досліджень, присвячених проблемі сутності сенсорних (нюхових) відчуттів і сприйнять, в контексті впливу аромокомплексів на психічну діяльність людини; в уточненні змісту поняття “сенсорний” (нюховий) образ; в обгрунтованні взаємозв'язку між впровадженням системи сенсорного забезпечення навчальної діяльності і її ефективністю; в розробленні моделі інтегрованої взаємодії сенсорних (зокрема нюхових) відчуттів і сприйнять та когнітивних процесів у навчальній діяльності; у виявленні впливу ароматизації на ефективність пізнавальної діяльності, а також на зміни психоемоційного стану дитини; у зясуванні функціонального значення сенсорних процесів у творчій діяльності під час навчання.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено систему практикумів, як організаційну форму забезпечення ефективного впливу аромокомплексів на сенсорно-когнітивну діяльність і психоемоційний стан учнів; визначено критерії добору та застосування аромокомплексів для дітей різних психоемоційних типів та індивідуального реагування; опрацьовано комплекс науково-методичних матеріалів щодо використання аромокомплексів у шкільній практиці.

Матеріали дослідження можуть бути використані в роботі психолога навчальних закладів, дитячих установ різних типів, в системі післядипломної освіти педагогічних кадрів, у будинках відпочинку та санаторіях.

Результати дослідження впроваджено в школі № 295 (довідка №18 від 05.05.03), в гімназіях №198 (довідка № 137 від 02.03.02) та “Діалог” (довідка № 72 від 5.05.03).

Вірогідність результатів дослідження забезпечується дотриманістю вимог до здійснення експериментального дослідження, застосуванням сучасних теоретичних положень та інноваційних підходів, зіставленням одержаних результатів із вихідними положеннями роботи, результатами експериментальної перевірки висунутої гіпотези.

На захист виносяться:

1.

2.

3.

4.

5.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження обговорювалися і одержали схвалення на конференціях: для директорів шкіл Харківського району (Київ, 1998р.); “Іноваційні методи навчання” (Київ,1998 р.); науково-методичних семінарах для психологів Дніпровського та Дарницького районів (Київ, 2000р.); “Освіта як фактор національної безпеки України” (Київ, 2002р.); “VІ Костюківські читання: Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003); Міжнародна наукова конференція з прикладної лінгвістики “Творчий потенціал та дидактичний плюралізм сучасних навчальних технологій” (Львів, 2003); “Формула успіху гімнізії “Діалог”: реалії та перспективи” (Київ, 2003); Міжнародна науково-теоретична конференція “Україна - країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій” (Київ, 2003); Науково-практичні конференції “Організаційно-педагогічні та соціально психологічні умови формування творчої особистості гімназиста, розвиток його здібностей, обдаровань” та “Актуальні проблеми морального виховання особистості в сім'ї та школі” (Київ,2003); Шоста міжнародна конференція молодих науковців “Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження “Київ, 2003”, “Інноваційні форми організації соціально-психологічної служби у професійних навчальних закладах: регіональна конференція практичних психологів” (Київ, 2003), а також обговорювалися на засіданнях лабораторії психології творчості Інституту психології ім.Г.С.Костюка.

Основні теоретичні положення і висновки дисертації викладено у 10 публікаціях, з них 4 у фахових виданнях

Стру-к-ту-ра ди-сер-та-цій-но-го до-слі-джен-ня. Ди-сер-та-цій-на ро-бо-та скла-да-є-ть-ся із всту-пу, трьох роз-ді-лів, за-галь-них ви-снов-ків, спи-с-ку ви-ко-ри-с-та-них дже-рел (296 най-ме-ну-вань, із них 59 іно-зе-м-ною мо-вою), до-да-т-ків на 42 сто-рін-ках. Ро-бо-та мі-с-тить 43 таб-ли-ці, 2 схе-ми, 9 ді-а-г-рам, зраз-ки ви-ко-на-них уч-ня-ми за-вдань. Ди-сер-та-ція ви-кла-де-на на 236 сто-рін-ках, ос-но-в-ний текст ро-бо-ти за-ймає 157 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У всту-пі об-грун-то-ва-но ак-ту-аль-ність обраної теми, ви-зна-че-но об'єкт, пре-д-мет, ме-ту, за-вдан-ня і методи дослідження, його зв'язок із науковими програмами, викладено на-у-ко-ву но-ви-з-ну, теоретичне і пра-к-ти-ч-не зна-чення отриманих результатів, розкрито джерельну базу, окреслено хронологічні межі дослідження, наведено дані про апробацію, впровадження і публікацію результатів до-слі-джен-ня.

У пер-шо-му роз-ді-лі - “Теоретичний аналіз про-б-ле-ми сен-со-р-ної ді-я-ль-но-с-ті” викладено філософські й психологічні по-ло-жен-ня-що-до су-т-но-с-ті від-чут-тя та сприймання як дже-ре-ла знань лю-ди-ни про нав-ко-ли-ш-ній світ, як ос-но-ву її чут-тє-во-го досвіду. Проаналізовано психологічні характеристики та властивості сенсорних процесів; розкрито природу, специфіку і значення нюхових відчуттів, зокрема сприймання пахощів у системі адаптації людини, описано засоби застосування ароматичних речовин, відображені в історичній, медичній, фізіологічній і психологічній літературі. Визначено поняття “сенсорний об-раз”, схарактеризовано його особливості, відбито процес його формування на основі відчуттів (в т.ч. нюхових).

Нюхові відчуття - пер-ві-с-ні в ево-лю-ції жи-вих іс-тот у при-сто-су-ван-ні або ада-п-та-ції до умов, що змі-нюються. У до-слі-джен-нях до-ве-де-но, що змі-ни чу-т-ли-во-с-ті ню-хо-во-го ана-лі-за-то-ра мо-жуть від-бу-ва-ти-ся не тіль-ки в ре-зуль-та-ті ада-п-та-ції, але й з ін-ших при-чин, осо-б-ли-ве зна-чен-ня се-ред яких має рі-вень ак-ти-в-но-с-ті ко-ри го-ло-в-но-го моз-ку, під-три-му-ва-ний ре-ти-ку-ля-р-ною фор-ма-ці-єю і од-но-ча-с-ною ді-є-ю на ор-га-ни чут-тя ін-ших по-дра-з-ни-ків, у то-му чи-с-лі під-по-ро-го-вих. Вста-но-в-ле-но, що слаб-кі по-дра-з-ни-ки зви-чай-но під-ви-щу-ють, а си-ль-ні зни-жу-ють чу-т-ли-вість па-ра-ле-ль-но ді-ю-чих ана-лі-за-то-рів. Ва-ж-ли-ве зна-чен-ня у змі-ні чу-т-ли-во-с-ті ана-лі-за-то-ра має тре-ну-ван-ня: постій-но ді-ю-чий по-дра-з-ник мо-же під-ви-щи-ти чу-т-ли-вість ана-лі-за-то-р-ної си-с-те-ми і, на-в-па-ки, припи-нен-ня дії по-дра-з-ни-ка зни-жує чутливість ана-лі-за-то-ра.

Вивчен-ня за-па-хів (їх класифікація, дослідження од-но-ча-с-ної дії на ню-хо-ві ре-це-п-то-ри мо-ле-кул двох або де-кіль-кох па-ху-чих ре-чо-вин: ма-с-ку-ван-ня, ком-пен-са-ції, злит-тя) має велике значення у пра-к-ти-ці ство-рен-ня син-те-ти-ч-них аро-ма-тів (ми-ю-чі за-со-би, ае-ро-зо-лі, кре-ми, пар-фу-ми--де-зо-до-ран-ти), які мають ви-кли-ка-ти у лю-дей, що спіл-ку-ю-ть-ся, при-єм-ні відчуття, ство-рю-вати пе-в-не ін-ди-ві-ду-аль-не “ароматне” по-ле ко-ж-ної лю-ди-ни. Сполучення рі-з-них за-па-хів у єди-ну ці-лю-щу ком-по-зи-цію, що під-ви-щу-є на-ст-рій, до-б-ре са-мо-по-чут-тя, бе-ре свій по-ча-ток з да-в-ніх ча-сів [Бі-б-лій-на Су-ла-міф, Аві-це-на, Ж.-К., До-ре, Ж.--Н. Жо-бер Кал-пе-пер, К. Ме-ді-чі]. В наш час цією проблемою займались [К. Мак-Гі-ве-рі, Дж. Рід, М.Г.Холодний, та ін.]. Про-ду-к-ти-в-ним є вивчен-ня запахів у ме-ди-ч-ній пра-к-ти-ці [С.А.Вічканова, Л.З.Гейхман, Л.Г.Дудченко, С.Ф.Іванов, Л.Жубер, Г.М.Заварзін, А.Кедам, А.Малєєв, Н.М.Макарчук, І.Ф.Остапчук, Л.Н.Соколова, Т.Ташев, Б.П.Токін та ін.]. Ви-яви-ло-ся, що при-ро-д-ні аро-ма-ти, які ви-про-мі-ню-ють ро-с-ли-ни, або пра-ви-ль-но пі-ді-бра-ні ком-по-зи-ції запахів, ма-ють профілактичну, оздо-ров-чу, відновлюючу фун-к-цію, змі-ц-нюють за-хи-с-ні фун-к-ції ор-га-ні-з-му - осо-б-ли-во в нинішніх скла-д-них еко-ло-гі-ч-них умо-вах.

Сприймання має цілісний характер, це активний, динамічний процес, подібний до процесу інтелектуального пізнання. На рівні сприймання відбуваються складні процеси трансформації одержуваної в образній або вербальній формі інформації. Ці процеси охоплюють, з одного боку, первинний відбір інформації (вибірковість сприймання), з другого, її перероблення. Об-раз, що ви-ни-кає у про-це-сі сприй-ман-ня, мо-же бу-ти кон-к-ре-т-ним або на-бу-ва-ти уза-галь-не-них рис. Зда-т-ність пси-хі-ки вже на ета-пі сприй-мання кла-си-фі-ку-ва-ти, уза-галь-ню-ва-ти об’єк-ти, ви-ді-ля-ти їх сут-тє-ві осо-б-ли-во-с-ті і яко-с-ті, від-но-си-ти до пе-в-них ка-те-го-рій еко-но-мить психічну ене-р-гію. В про-це-сі сприй-ман-ня утворюються чи-с-лен-ні об-ра-зи й об-ра-зи--по-нят-тя в їх ча-с-т-ко-вій, оди-ни-ч-ній або уза-галь-не-ній фор-мі. Одержані знан-ня не є яки-мось на-бо-ром окре-мих оди-ниць, або су-мою непов’я-за-них між со-бою вра-жень. Від-по-ві-д-но до спря-мо-ва-но-с-ті лю-ди-ни – її ін-тересів, настановлень, ці-лей жит-тя і т.ін., сприй-ма-не упо-ряд-ко-ву-є-ть-ся, об’єд-ну-є-ть-ся у пе-в-ну си-с-те-му, на-би-рає спря-мо-ва-но-го змі-с-ту.

Дру-гий роз-ді-л - “Експериментальне до-слі-джен-н-я впли-ву ню-хо-вих від-чут-тів на пе-ре-біг пси-хо-фі-зі-о-ло-гі-ч-них про-це-сів ді-тей в умо-вах навчан-ня” присвячено: 1) вивченню впливу композиції ароматів на активізацію розумової діяльності учнів та перебіг їх психічних процесів; 2) зясуванню індивідуальних особливостей сприймання ароматів. Ме-то-ди-ки до-слі-джен-ня базувались на положеннях генетичного принципу, передбачали за-сто-су-ван-ня ме-то-ду ароматизації за ін-ст-ру-к-ці-єю д.м.н. Макарчук Н.М., відповідно до якої фі-то-ор-га-ні-ч-ний фон утво-рю-є-ть-ся шля-хом од-но-ча-с-но-го ви-па-рову--ван-ня трьох ефі-р-них олій за до-по-мо-гою при-ла-да--до-за-то-ра.

Під час про-ве-ден-ня за-нят-ь уч-ням 11-16 ро-ків (196 осіб) про-по-ну-ва-лось описати та охарактеризувати свої відчуття, почуття, думки (до та після ароматизації), відобразити “образ” пахощів. За результатами опитування учнів май-же усі вони ви-зна-ли, що за-нят-тя з ароматами на-дає си-ли, ене-р-гії, ба-дьо-рості, по-лі-п-шує пра-це-зда-т-ність, зні-має-вто-му, до-по-ма-гає ско-н-цен-т-ру-ва-ти ува-гу, дає мо-ж-ли-вість кра-ще пі-зна-ти се-бе, від-чу-ти радість жит-тя. Най-скла-д-ні-шим за-вдан-ням для уч-нів бу-ло “описати за-пах”: ви-зна-чи-ти “кількісний склад”, “ко-лір”, “фор-му”, “рух” за-па-ху. Досить різними були зо-в-ні-ш-ні прояви експресії досліджуваних. Біль-шість шко-ля-рів до про-ве-ден-ня за-нят-тя ха-ра-к-те-ризувалися на-пру-же-ною мі-мі-кою, слабкою ре-гу-льо-ва-ні-с-тю мо-то-р-них ре-а-к-цій, ру-хо-вою па-си-в-ністю, ін-то-на-цій-ною неви-ра-з-ні-с-тю. Пі-с-ля аро-ма-впливу спо-сте-рі-га-лись по-зи-ти-в-ні змі-ни: мо-ж-на бу-ло фі-к-су-ва-ти га-р-мо-ній-ність ру-хів, мі-мі-ч-ний вияв за-до-во-лен-ня, роз-ку-тість, роз-сла-б-ле-ність м'язів об-лич-чя і ті-ла.

Як свід-чать ре-зуль-та-ти опи-ту-ван-ня, піс-ля аромавпливу у 82% учнів зна-ч-но по-лі-п-ши-в-ся пси-хо-фі-зі-о-ло-гі-ч-ний стан, 11% від-по-ві-ли, що стан не змі-ни-в-ся, у 8% - по-гір-ши-в-ся. Ці-ка-во, що ді-ти пі-с-ля про-ве-ден-ня заняття зо-всім по--ін-шо-му сприй-ма-ли навіть про-с-тір: під-кре-с-лю-ва-ли, що в при-мі-щен-ні ста-ло сві-т-лі-ше, за-ти-ш-ні-ше. 85% ді-тей відзначили, що з'явилися при-єм-ні по-зи-ти-в-ні змі-ни: кі-м-на-та ста-ла на-че про-с-то-рі-шою, по-ві-т-ря сві-жі-шим, ста-ло або те-п-лі-ше, або хо-ло-д-ні-ше, ра-ді-с-ні-ше і т.ін. Тіль-ки 15% ді-тей не по-мі-ти-ли осо-б-ли-вих змін. Таким чином, можна зазначити, що після ароматизації значна кіль-кість ді-тей констатувала зна-ч-ні по-лі-п-шен-ня сво-го пси-хо-фі-зі-о-ло-гі-ч-но-го ста-ну, виникнення по-зи-ти-в-них емо-цій, під-ви-щен-ня за-галь-но-го то-ну-су ор-га-ні-з-му.

Дослідженням особливостей сприймання пахощів на основі створення інтегрального образу встановлено (рис.1), що для переважної більшості учнів (57%) пахощі мають

шкіри”, “легше дихати”, “потепліло в руках”, “ногах”, “відчуваю свіжість”, “не відчуваю попереднього болю”. У 20%учнів виникають певні асоціації: наприклад, “запах нагадує повітря після дощу”, “морське повітря”, “бризки фонтану”, “коли знімаєш шкіринку апельсина”, “їси м'ятну цукерку”, “п'єш бабусин чай” та ін.

Подал-ьша р-об-ота п-ол-яг-ала у з'-яс-ува-нні зв'я-зку між т-ипом м-и-сле-ння (о-бр-а-зним, логічним і м-іш-аним) та ос-о-бл-ив-о-ст-ями спри-йма-ння з-ап-ахів. За методикою Поліщука І.А. “Визначення типу мислення” ми розподілили 158 у-чнів на 3 групи: 23% н-ал-ежали до логічного, 48% - до обр-а-зн-ого, 30% - до м-іш-ан-ого т-ипу м-и-сле-ння. Виявилось, що для учнів, у яких перев-ажає логічний тип мислення вл-а-ст-ивим є візуальний тип спри-йма-ння пах-ощів: вони охоче оп-ис-ують фо-рму, колір, вл-а-ст-ив-о-сті ароматів; для пр-е-дст-а-в-ників обра-зн-ого м-и-сле-ння ма-йже о-дн-ак-ово ле-гко б-уло розпізн-ати яко-сті п-ах-ощів та описати їх вплив на і-нші ві-дчу-ття; у-чні зм-іш-ан-ого т-ипу за вс-іма репрезе-нт-ац-і-ями пок-аз-али ма-йже одн-ак-овий р-езул-ьтат.

Впли-в пе-в-ної ком-по-зи-ції аро-ма-тів на пра-це-зда-т-ність уч-нів (135 осіб) і га-р-мо-ні-за-цію їх пси-хі-ч-но-го ста-ну досліджувався в ході 10 аро-ма-се-ан-сів по 20 хви-лин. Були за-сто-со-вані ме-то-ди-ки, що ви-яв-ля-ли рівень ене-р-го-по-те-н-ці-алу уч-ня, стан га-р-мо-ній-но-с-ті пси-хі-ки та рівень пси-хо-мо-то-ри-ки (за В.В.Клименком). По-ка-з-ни-ка-ми при ви-мі-рюванні мо-то-р-них ре-а-к-цій бу-ли: а) кіль-кість ну-ли-ків, на-пи-са-них до і пі-с-ля се-ан-сів аро-ма-ти-за-ції; б) змі-ни їх фор-ми; в) їх про-с-то-ро-во-го роз-мі-щен-ня; г) їх ва-рі-а-ціі, зро-б-ле-ні всу-пе-реч стан-дар-там ка-лі-г-ра-фіі. Ана-ліз да-них свід-чить, що у 15% уч-нів пі-с-ля про-ве-ден-ня 1-го се-ан-су та у 29% уч-нів пі-с-ля 10-го се-ан-су ре-зуль-тат зріс на 25±5%, що свід-чить про під-ви-щен-ня пра-це-зда-т-но-с-ті і по-кра-щан-ня га-р-мо-ній-но-с-ті ру-хів. За кри-те-рі-єм узго-дже-но-с-ті Пі-р-со-на на-ша гі-по-те-за про впли-в аро-ма-ти-за-ції на по-ка-з-ни-ки мо-то-р-них ре-а-к-цій підтвердилась з ймо-ві-р-ністю 0,05. Ене-р-го-по-те-н-ці-ал дітей до та після ароматизації оці-ню-ва-в-ся за п'я-ти-баль-ною шка-лою у ме-жах: оп-ти-мум - нор-ма - сто-м-лен-ня - вто-ма - пе-ревто-ма (за В.В.Клименком). Крите-рієм був час утри-ман-ня рук. Дру-ге ви-мі-рю-ван-ня стосувалось від-но-в-лен-ня і на-гро-ма-джен-ня ене-р-гії. Ана-лі-зу-ю-чи по-ка-з-ни-ки, ми встановили, що виникають від-но-с-но са-мо-стій-ні пси-хі-ч-ні ста-ни, які по-лі-п-шу-ю-ть-ся при аромавпливі. Чим біль-шим є ене-р-го-по-те-н-ці-ал, тим по-ту-ж-ні-ша пі-с-ля-дія: ру-ки пе-ре-мі-щуються з біль-шою ам-п-лі-ту-дою. Кількість уч-нів, що перебували у нормаль-но-му та оп-ти-маль-но-му станах, збільшилась на 42%.

З ме-тою вивчен-ня впли-ву аро-ма-тів на пси-хо-емо-цій-ний стан уч-нів та їх ста-в-лен-ня до зна-чущих по-дій, лю-дей, са-мо-го се-бе на-ми ви-ко-ри-с-то-ву-ва-лись ме-то-ди-ки “Люшера кольори вибору тест” та “Ко-льо-ро-вий тест ставлень” Ет-кі-н-да. Ці те-с-ти дають змогу оці-ни-ти та-кі ін-ди-ві-ду-аль-ні по-ка-з-ни-ки, як сту-пінь емо-цій-но-го на-пру-жен-ня, “дисгармонійність”, по-тре-ба у спо-кої чи ак-ти-в-но-с-ті, “емо-цій-на ла-бі-ль-ність”. Як показали результати застосування тестів, змінилися преференції щодо кольорів 52% учнів (з них: 62% від-да-ли пе-ре-ва-гу те-п-лим ко-льо-рам, 38% - хо-ло-д-ним). Мо-ж-на при-пу-с-ти-ти, що ді-ти, вто-м-ле-ні до аро-ма-ти-за-ції, від-по-чи-ли, і пі-с-ля за-нят-тя у них збіль-ши-лась ак-ти-в-ність; а ді-ти, збу-дже-ні до аро-ма-ти-за-ції, за-спо-ко-ї-ли-ся. Але в цілому після ароматизації са-мо-по-чут-тя по-кра-щи-ло-ся у 82% уч-нів. Сту-пінь на-пру-ги і три-во-ж-но-с-ті учнів до та пі-с-ля аро-ма-ти-за-ції ха-ра-к-те-ри-зу-є-ть-ся по-зи-ці-єю, яку за-йма-ють ос-но-в-ні ко-льо-ри. По-рі-в-ню-ю-чи по-ка-з-ники три-во-ж-но-с-ті до і після за-нят-тя, ми ви-яви-ли, що ін-тен-си-в-ність три-во-ж-но-с-ті зни-зи-лась на 2,04 ба-ли із 6-ти ма-к-си-маль-них. Кореляційний аналіз одержаних даних показав, що існує зв’язок між зміною емоційного стану учня та впливом занять із пахощами (за формулою Спірмена: ?=0,7). За тестом М.Люшера, більшість учнів після занять на перше місце ставили червоний, жовтий і зелений кольори замість фіолетового, сірого і коричневого, яким надавали перевагу до проведення занять.

Як свід-чать до-сліджен-ня (Н.М.Макарчук, В.В.Кривенко, Б.В.Шевригін), наповнен-ня при-мі-щен-ня аро-ма-та-ми сте-пів, лу-гів ви-кли-кає у лю-дей від-чут-тя сві-жо-с-ті, лег-ко-с-ті, ба-дьо-ро-с-ті. Одер-жа-ні на-ми да-ні щодо впли-ву аро-ма-ти-за-ції на самопочут-тя ді-тей (рис.2) свід-чать, що у біль-шо-с-ті уч-нів послабились та-кі не-га-ти-в-ні ста-ни, як па-си-в-ність, ску-тість, роз-дра-ту-ван-ня, вто-м-ле-ність, бай-ду-жість, знизились хво-ро-б-ли-ві відчут-тя. Про по-зи-ти-в-ні змі-ни у са-мо-по-чут-ті твердили 81% учнів (зявився спо-кій, акти-в-ність, ба-дьо-рість, ра-дість, за-до-во-ле-ність, за-ча-ро-ва-ність, при-єм-ні від-чут-тя в ті-лі), по-гірши-лось са-мо-по-чут-тя у 8%, не від-бу-ло-ся змін у 11%.

На за-пи-тан-ня “Що від-чу-ває ва-ше ті-ло під впли-вом аро-ма-ту?” з 196 опи-та-них уч-нів рі-з-но-го ві-ку від-по-ві-ли 130, з них 65% від-чу-ли при-єм-не по-те-п-лін-ня, лег-кість, при-плив сил; 32% від-чу-ли при-єм-ну про-хо-ло-ду, сві-жість, заспо-коєння; ін-ші не по-мі-ти-ли ні-яко-го впли-ву. Ду-же ці-ка-во, що більш ак-ти-в-ні, жва-ві за по-ве-дін-кою уч-ні, як пра-ви-ло, від-чу-ва-ли про-хо-ло-ду та за-спо-кій-ли-вість, а врі-в-но-ва-же-ні, стри-ма-ні у ру-хах і ви-сло-в-лю-ван-нях ді-ти вка-зу-ва-ли на по-те-п-лін-ня в ті-лі, осо-б-ли-во в ру-ках та но-гах.

Ми отри-ма-ли да-ні по ра-н-гу-ван-ню ко-льо-рів Лю-ше-ра. З'ясовано, що дійсно іс-нує ста-ти-с-ти-ч-но ві-ро-гі-д-на за-ле-ж-ність емо-цій-но-го сприй-ман-ня в контексті загального Я-образу (змі-ни ра-н-гу ко-льо-ру, з яким асо-ці-ю-є-ть-ся вла-с-не “Я”) від аро-ма-впливу: воно стає більш по-зи-ти-в-ним за ко-е-фі-ці-є-н-том ра-н-го-вої ко-ре-ля-ції Спі-р-ме-на (?=0,82).

Отже, за даними нашого дослідження найбільш позитивними є зміни за такими показниками, як самопочуття, настрій, енергійність. Виходячи із середніх показників (покращання у 90% учнів), з вірогідністю за t-критерієм Стьюдента (t > t-кр за нашими даними, що відповідає ймовірності 0,05), можемо твердити, що самопочуття покращилося не випадково, а завдяки психотерапевтичному впливу пахощів. Таким чином, встановлено, що ароматизація приміщення композицією ефірних олій (м'ята, шавлія, лаванда) позитивно впливає на зміну самопочуття, настрою, активності дітей, підвищує їх працездатність та успішність у навчанні та спілкуванні.

У тре-тьому роз-ділі - “Екс-пе-ри-мен-таль-не до-слі-джен-ня впли-ву ін-те-г-ро-ва-ної сенсорної і вербальної діяль-но-с-ті на ефе-к-ти-в-ність пізнавального процесу” висвітлено результати формуючого експерименту. Його завданнями було: 1) добрати і розробити методики, спрямовані на стимуляцію сенсорної діяльності, формування інтегрованого образу та активізації творчої діяльності (під час уроків та позакласної роботи); 2) дослідити та проаналізувати результати впровадження системної моделі впливу інтеграції сенсорної та вербальної інформації на психічну діяльність. З метою здій-с-нен-ня за-вдань фор-му-ю-чо-го екс-пе-ри-мен-ту використовувались спе-ці-аль-но пі-ді-бра-ні ві-зу-а-лі-за-ції Джо-на Ал-ла-на до уро-ків біо-ло-гії, гео-гра-фії; твор-чі за-вдан-ня до уро-ків ма-те-ма-ти-ки, ан-г-лій-сь-кої та рідної мо-в. Ви-ко-ри-с-то-ву-ва-ли-ся також ме-то-дики: “Доповнення” Кет Френк (мо-ди-фі-ка-ція В.М.Козленка), “Пошук про-б-ле-ми” (мо-ди-фі-ка-ція В.М.Козленка), “Неіснуюча тва-ри-на”, “Пси-хо-ге-о-ме-т-ри-ч-ний тест” Сю-зан Дел-лін-гер (ада-п-та-ція А.А.Алексеєва і Л.А.Громова). Для участі в експерименті було сформовано дві експериментальні та дві контрольні групи (103 учня). В якості основних незалежних змінних у дослідженні виступали: 1) застосування аромакомпоненту; 2) творчі завдання (практикум); 3) творчі завдання (уроки); 4) тестові завдання на встановлення рівня творчості (констатуючий експеримент і контрольний зріз); 5) поєднання впливу аромакомпоненту і творчих завдань (табл. 1). Варіювання роботи в контрольних та експериментальних групах мало на меті зясувати вплив незалежних змінних (кожної окремо і в поєднанні) на рівень пізнавальної діяльності учнів.

Основною залежною змінною в експерименті був психоемоційний стан школярів, який вимірювався за результатами творчих завдань.

Табл. 1

Схема дослідження

Компоненти |

Експериментальна групи | Контрольні групи

гр.№ 1 | гр.№ 2 | гр.№ 3 | гр.№ 4

Практикум з 7 занять з аромакомпонентом | v

В стру-к-ту-ру ко-ж-но-го за-нят-тя практикуму в експериментальних групах вхо-див, на-сам-пе-ред, ре-ла-к-са-цій-ний ком-плекс: зручна поза, зосередження уваги на почуттях, тілесних відчуттях, музиці, пахощах. За-нят-тя були побудовані так, щоб за-без-пе-чи-ти мо-ж-ли-вість ко-ж-но-му уча-с-ни-ку ви-яви-ти природність, ви-на-хі-д-ли-вість у са-мо-ви-ра-жен-ні, са-мо-стій-ність, не-за-ле-ж-не су-джен-ня. За-нят-тя про-во-ди-ли-ся за та-кою схе-мою: 1) сти-му-лю-ван-ня пси-хі-ч-ної діяль-но-с-ті шля-хом спі-в-бе-сі-ди; 2) ре-ла-к-са-ція і спря-мо-ва-не фор-му-ван-ня об-ра-зів сприйман-ня; 3) робо-та над ма-люн-ка-ми; 4) озна-йо-м-лен-ня з творчими роботами учнів і обговорення ре-зуль-та-тів. Оцін-ка змі-с-ту і фор-маль-ної сто-ро-ни ди-тя-чих малюнків проводилась експериментатором за озна-ка-ми “органічності”, а саме: при-ля-ган-ня малюн-ку до кра-ю па-пе-ру; спо-сіб зо-бра-жен-ня; якість та тип лі-ній; ха-ра-к-те-р завдан-ня; від-хи-лен-ня від по-пу-ля-р-но-го ко-льо-ро-во-го рі-шен-ня; характе-р ви-ко-ри-с-тан-ня ко-льо-ру, вклю-ча-ю-чи тип, сту-пінь, ін-тен-си-в-ність, крім того, оцінювалось ста-в-лен-ня учнів до завдання. Показники роботи експериментальних і контрольних груп зіставлялись, виявлявся вплив спеціальних занять і застосування аромакомплексу на активізацію психічної діяльності.

Розробляючи систему занять, ми виходили з того, що пізнання по-єд-нує в со-бі чут-тє-ву і аб-с-т-ра-к-т-ну фор-ми, то-му сти-му-ля-ція чуттєвості (шля-хом ор-га-ні-за-ції інтегровано-го сприй-ман-ня різних за своєю формою подразників), а також рі-з-них ігор і спе-ці-а-лі-зо-ва-них тре-нін-гів із за-сто-су-ван-ням в них си-м-во-лі-ч-но-го ми-с-лен-ня, уяви може стати ефе-к-ти-в-ни-м за-со-бом по-ліпшення навчан-ня. Вплив таких ін-те-г-ра-ти-в-них по-дра-з-ни-ків, як ко-лір, фун-к-ці-о-наль-на му-зи-ка і аро-ма-ти, повинен дати ди-ти-ні мо-ж-ли-вість сприй-ма-ти навчаль-ні за-вдан-ня у їх по-в-но-му обсязі. Мета занять - це подолання обмежень, стандартів мислення, що нав'язуються іззовні, розвиток самостійності та креативності мислення, формування у дитини вміння створювати образи, фантазувати, аналізувати, комбінувати, знаходити закономірності. Припускалось, що практикум, спрямований на мобілізацію внутрішніх резервів психіки дитини, її потенційних можливостей, сприяє налагодженню стосунків з оточуючими, досягненню власної внутрішньої рівноваги та заспокоєнню.

На кожному з визначених етапів реалізації програми дослідження проводилась оцінка реакції учнів на запропоновані заняття. Тут враховувались такі фактори, як зацікавленість та ентузіазм під час первісного обговорення заняття, готовність учнів до релаксації і виконання вправ, спрямованих на формування сенсорних образів, ступінь зосередження учнів на створенні художнього твору (малюнка) та їх зацікавленість під час обговорення малюнків, зроблених однокласниками. З ко-ж-ним но-вим за-нят-тям біль-шість уч-нів по-мі-т-но під-ви-щу-ва-ли рі-вень ре-ла-к-са-ції (осо-б-ли-во в гру-пах з аро-ма-компонентом) і зо-се-ре-дже-но-с-ті, точніше ви-ко-ну-ва-ли завдання, посту-по-во навча-лися вжи-ва-ти-ся в образ, прой-ма-тись йо-го на-ст-ро-єм, "зли-ва-ти-ся" з ним. Отримані дані дають можливість розподілити досліджуваних на чотири групи за ставленням до практикуму: “позитивне ставлення”, “негативне”, “амбівалентне” та “нейтральне”. Відзначимо, що більшість учнів (92% за умови активізації нюхових відчуттів) позитивно оцінили завдання та вправи. Це говорить про те, що вправи створювали позитивний настрій учнів і сприяли їх зацікавленості заняттями.

Як свідчать отримані дані, під час за-нять у біль-шо-с-ті ді-тей ви-ни-ка-ли пе-в-ні об-ра-зи (які во-ни -фі-к-су-ва-ли на па-пе-рі), що давало можливість порівнювати результати в різних групах. В табл.2 наведемо деякі показники, по яким відбулися позитивни зміни. Діти обох експериментальних груп лег-ше, яс-к-ра-ві-ше, рі-з-но-ма-ні-т-ні-ше описували образи сприймання; поводили себе розкуто, спокійно, з ентузіазмом обговорювали асоціації, образи, відчуття, які виникали у них під час занять, висловлювали багато оригінальних ідей, відзначали, що відпочили, немов цілий день провели в улюбленому місці відпочинку. Той, хто мав підвищену тривожність та невпевненість у собі, після виконання вправ позбавились напруги, у них зник страх і “з’явилась нечувана легкість”, в їх малюнках з’я-ви-ли-ся плавні, м’я-кі, по-в’я-за-ні між со-бою лі-нії, образи.

Табл.2

Розподіл учнів (%) експериментальних (ек.) та контрольних (кон.) груп за позитивними змінами показників образотворення

Показники образотворення | Групи №

1 | 2 | 3 | 4

Цілісність, сформованість та цікавісті сюжету малюнка

Взаємозалежність, поєднання образів

Творча уява: незвичайність, оригінальність, символічність, гнучкість зображень

Позитивні виявлення в середньому в малюнках | 70

29

59

72 | 53

13

25

65 | 43

5

19

47 | 15

5

15

23

Під час проведення занять в учнів гр №1 спостерігався стан вну-т-рі-ш-ньої мо-ти-во-ва-но-с-ті в ді-я-ль-но-с-ті (“відчуття по-то-ку”): 1) від-но-с-но по-в-на (ро-зу-мо-ва і фі-зи-ч-на) залуче-ність до ді-я-ль-ності; 2) по-в-на кон-цен-т-ра-ція ува-ги, ду-мок, по-чут-тів на спра-ві; 3) від-чут-тя то-го як слід ді-я-ти в той чи ін-ший мо-мент ро-бо-ти; 4) від-су-т-ність хви-лю-ван-ня, три-во-ги пе-ред мо-ж-ли-ви-ми по-ми-л-ка-ми і не-вда-ча-ми; 5) послаблення зви-ч-но-го чі-т-ко-го розмежування се-бе і сво-го ото-чен-ня, “розчиненість” у сво-їй спра-ві. Поурочний тренінг також свідчить про позитивні наслідки включення сенсорних процесів у навчальну діяльність: на уро-ках біо-ло-гії, гео-гра-фії, малювання зявляється ві-зу-а-лі-за-ція за від-по-ві-д-ною те-мою; на уро-ках іно-зе-м-ної мо-ви поліпшується за-па-м'я-то-ву-ван-ня слів; на уроках з рі-д-ної мо-ви інтенсифікується об-ра-з-но--сми-с-ло-ве ро-зу-мін-ня слів, ма-те-ма-ти-ки - об-ра-з-не сприй-ман-ня пра-вил, си-м-во-лі-за-ція. Таким чином застосовані нами -рі-з-но-ма-ні-т-ні-за-вдан-ня, акти-ві-зу-ю-чи сен-со-р-ні про-це-си - від-чут-тя і сприй-ман-ня зо-ро-вої (ко-лір, фор-ма, об-раз), слу-хо-вої (від-по-ві-д-на му-зи-ка), ню-хо-вої (аро-ма-ти-за-ція при-мі-щен-ня ком-по-зи-ці-єю ефі-р-них олій) мо-даль-но-с-тей -пробуджували творчу думку дітей. За-сво-єн-ня скла-д-них тем на уро-ках мо-ви, ма-те-ма-ти-ки, біології та географії полегшувалось, про-хо-ди-ло більш вда-ло.

У роботі доведено, що нюхові відчуття в цілому, активізуючи психіку дитини, впливають на її творчість (рис.3). На те, що за-нят-тя з ак-ти-ві-за-ці-єю ню-хо-вих від-чут-тів значно впливають на твор-чий по-те-н-ці-ал дітей вказують змі-ни ре-зуль-та-тів кон-с-та-ту-ю-чо-го та кон-т-ро-ль-но-го зрі-зів експериментальних та контрольної груп. В се-ре-д-ньо-му по-ка-з-ни-ки уч-нів гр.№1 на 0,42 ба-ли ви-щі, ніж уч-нів гр.№2 в по-рі-в-нян-ні зі змі-на-ми ба-лів у гр.№3. Але най-більш позити-в-ні змі-ни відбулися за такими по-ка-з-ни-ка-ми: “Образно-символічна твор-чість” та “Ко-м-бі-ну-ва-ння”. Обчислення t-критерію Стьюдента та визначення рівню достовірності показало, що порівняння середніх величин, яке ми здійснили, - коректне на рівні значимості 5% (p< 0,05).

Проведене науково-психологічне дослідження дозволило сформулювати такі основні загальні висновки:

1. Під стимулюючим впливом ароматів, які викликають емоційне збудження, дитина може виконувати роботу, неможливу для неї у звичайному стані. Ергогенний (той, що впливає на працездатність) вплив, пов'язаний з адаптаційними можливостями організму, мобілізує функціональні властивості дитини, поліпшує роботу окремого органу або організму в цілому. Методи аромавпливу змінюють основні показники інтелектуальних і творчих здібностей (кількісний - багатство ідей, вирішення проблем, швидкість реакцій і т.ін. та якісний - нестереотипність рішення проблеми і відповідей на стимул, оригінальність ідей і т.ін.). Активізуючим фактором, який змінює кількісні показники творчості, є неспецифічна сенсорна інформація від органів відчуттів, що підвищує загальний тонус нервової системи. Якісний компонент, можливо, пов'язаний із специфічною інформацією, впливає на асоціативні процеси, плинність мислення, процесів відтворення в пам'яті та ін.

2. Доведено, що стимуляція сенсорних процесів є одним з ефективних засобів сприяння розумовій працездатності, гармонізації емоційного стану, творчій діяльності учнів, оскільки надає їм можливість активно самовиражатися, пізнавати себе, психологічно розвантажувати внутрішню напругу. На самопочуття дітей позитивно впливають приємні емоції, пов'язані з тонким запахом летючих речовин рослин, що наповнюють помешкання пахощами степів, лугів і викликають у дітей “відчуття свіжості, легкості, бадьорості”. Застосована композиція ароматів (шавлія, м'ята, лаванда) сприяє зменшенню напруги нервової системи, послабленню і зникненню стану дискомфорту (почуття неусвідомленої тривоги, головні болі, слабкість, втома та ін.), що також сприяє успішності сенсорно-когнітивної діяльності. Обрана композиції впливає на емоційний стан та діяльність школярів, зокрема призводить до переважання нормального та оптимального стану; активізації моторних реакцій; збільшує точність відчуття гармонії; концентрацію і стійкість уваги; сприяє зростанню показників творчості: спричиняє позитивні зміни в оцінках власного психічного стану, інших, оточуючого середовища.

3. Дослідження особливостей сприймання школярами пахощів: опису (“колір”, “форма”, “рух”, “вплив”, “кількісний склад”) виявляє ефективність обраної композиції ароматів. Позитивне сприймання учнями цих ароматів, чутливість нюхового аналізатора (вміння розпізнати кількісний склад композиції ефірних олій) справляє позитивний вплив на їх психофізіологічний стан: виявлено, що пахощі, які позитивніше сприймаються, більше впливають на самопочуття. Так, вдихання повітря, що насичене фітонцидами в правильному співвідношенні, дає змогу знімати стреси, яким піддається організм дитини, особливо у сучасних складних екологічних умовах. Підтримання інтересу дитини до пахощів, гра у нюхові ігри, фантазування допомагає їй легко навчитися орієнтуватися у світі пахощів.

4. У роботі викладена загальна технологія формування інтегрованого сенсорного образу, досліджені результати її використання. Результати експерименту підтвердили висунуті гіпотези і дали змогу зясувати, що внаслідок застосування розробленої моделі формування сенсорного образу у дітей активізуються системи різномодальних і психологічно різнорівневих процесів, як то: тілесні і емоційні відчуття, мисленнєво-понятійне, соціально-особистісне і навіть духовне відображення дійсності. Інтегрований образ стає засобом мимовільної та довільної регуляції психічного стану. Стимуляція чуттєвих форм пізнання шляхом організації інтегрованого сприймання (вербального і чуттєвого), що супроводжується використанням різних ігор і спеціалізованих тренінгів символічного мислення і уяви, спричиняє мобілізацію внутрішніх резервів психіки дитини, її потенційних можливостей, сприяє вільному вияву нею своєї індивідуальності (“створення” свого образу), налагодженню стосунків з оточуючими, появі бажання досягнути власної внутрішньої рівноваги та заспокоєння.

Ефективність впроваджених занять доведена

-

-

-

-

-

5. Встановлено, що в умовах інтеграції сенсорних і когнітивних процесів в учнів підвищується об-ра-з-но--сми-с-ло-ве ро-зу-мін-ня, до-в-го-стро-ко-ве за-па-м'я-товування та від-т-во-рен-ня слів, “органічність” об-ра-з-но-го ві-до-бра-же-н-ня слів.

6. Використання тестових методик, що діагностують творчий потенціал учня, дало можливість встановити, що інтенсивні приємні нюхові відчуття, в цілому активізуючи психіку дитини, впливають і на її творчу діяльність: так, в експериментальних групах під-ви-щи-лись се-ре-д-ні по-ка-з-ни-ки гну-ч-ко-с-ті й ори-гі-наль-но-с-ті об-ра-з-но--си-м-во-лі-ч-но-го ми-с-лен-ня уч-нів. За-сто-су-ван-ня t-критерію Стью-ден-та підтвердило, що фор-му-ю-чий екс-пе-ри-мент є вда-лим для та-ких по-каз-ни-ків ми-с-лен-ня, як його швид-кість, про-ду-к-ти-в-ність, для використання де-ду-к-ції, ко-м-бі-ну-ван-ня, ін-ду-к-ції, розвитку ди-ве-р-ген-т-ного ми-с-лен-ня і збільшенню ди-ве-р-ген-т-ної об-ра-з-но--си-м-во-лі-ч-ної про-ду-к-ції, зростання сво-бо-да асо-ці-а-цій, ві-зу-аль-ної творчості.

7. Дослідження індивідуальних особливостей створення сенсорного образу в разі застосування аромавпливу свідчить про значне зниження таких негативних проявів дитини, як тривожність, невпевненість у собі, відчуття незахищеності та агресивність.

Таким чином, з-аст-ос-ува-ння те-хн-ол-огії формування і-нт-е-гр-ов-ан-ого о-бр-азу д-оп-ом-агає учням ро-зш-ир-ити їх м-о-жл-ив-о-сті в тво-рч-ому спри-йма-нні з-о-вн-і-шнь-ого та вн-у-тр-і-шнь-ого св-іту, позитивно впл-ив-ає на у-сп-і-шність у навча-нні, спі-лк-ува-нні, жи-тт-єд-і-ял-ьн-о-сті. На сьогодні навіть очевидні резерви аромавпливу далеко не вичерпані, і подані в дисертаційному дослідженні результати є лише першими кроками в цьому напрямку. Тому одне з головних завдань - привернути увагу до даної проблеми, розробка якої перспективна як щодо одержання нової наукової інформації, так і в плані широкого практичного використання в навчальній, ігровій, корегуючій діяльності. Надальше дослідження проблеми може бути присвячене вивченню особливостей формування сенсорного образу на основі нюхових відчуттів у інших вікових категорій стосовно інших видів діяльності людини.

Основний зміст дослідження викладено в таких публікаціях автора:

1.

2.

3.