Міністерство охорони здоров’я України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КРЮЧКОВА Тетяна Миколаївна

УДК: 615.015.11:615.32:547.673.6./7.

ПОШУК ВІТЧИЗНЯНОЇ СИРОВИНИ,

ЩО МІСТИТЬ ГІДРОКСИАНТРАХІНОНИ, СИНТЕЗ ЇХ АНАЛОГІВ,

ХІМІЧНЕ І БІОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

15.00.02 – фармацевтична хімія та фармакогнозія

АВТОРЕФЕРАТ

Дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата фармацевтичних наук

Харків - 2003

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Заслуговує на увагу пошук вітчизняної сировини, що застосовується в медичній практиці, яка може бути джерелом емодину, хризофанолу, фісціону, алое-емодину, реїну, методів виділення з лікарської рослинної сировини (ЛРС), визначення вмісту, способів синтезу антрахінонів, хімічне і біологічне вивчення їх. Це обумовлено тим, що названі речовини проявляють дуже широкий спектр біологічної активності, а саме: вони суттєво впливають на роботу багатьох ферментів, стимулюючи або пригнічуючи їх, мають проносну, противірусну, мікоцидну, бактерицидну, протипухлинну, нефролітичну, протизапальну та інші види дії. Тому вивчення цієї групи природних речовин та їх синтетичних аналогів є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету, з проблемами МОЗ України “Створення нових препататів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва” (№ Держреєстраціі 0198U007008), та “Хімічний синтез, виділення та аналіз нових фармакологічно активних речовин, встановлення зв’язку “структура-дія”, створення нових лікарських препаратів” (0198U007011).

Мета та задачі досліджень. Метою роботи є пошук вітчизняних рослинних джерел біологічно активних гідроксиантрахінонів, визначення вмісту їх в сировині, методів виділення і встановлення структури, очищення емодину і хризофанолу, визначення вмісту хризофанолу в очищеному зразку для створення хризофанолу-стандарту, розробка проекту фармакопейної статті (ФС) на хризофанол-стандарт, отримання фісціону, синтез і вивчення похідних антрахінону підгрупи алізарину.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені наступні завдання:

– провести пошук сировинних джерел флори України, які містять емодин, хризофанол, фісціон, алое-емодин, реїн і їх глікозиди;

– виділити гідроксиантрахінони з насіння жостеру проносного та вивчити їх будову;

– визначити вміст емодину й хризофанолу у сировині;

– випробувати методи виділення з сировини і очищення емо-дину й хризофанолу;

– підібрати методи вибіркового метилювання емодину для отримання фісціону;

– провести очищення хризофанолу, визначити вміст його у зразку з метою створення фармакопейного стандартного зразку (ФСЗ);

– провести синтез деяких похідних гідроксиантрахінону підгрупи алізарину;

– визначити біологічну активність і за результатами фармакологічного скринінгу виявити сполуки для поглибленого вивчення;

– вивчити анатомічні ознаки плодів та насіння жостеру проносного;

– розробити проект ФС на хризофанол-стандарт.

Об'єктом дослідження стали природні антрахінони, які обумовлюють фармакологічну активність багатьох лікарських засобів та лікарська рослинна сировина, що їх містить в тому числі кора крушини вільховидної, насіння жостеру проносного, кореневища та корені щавлю кінського, а також синтетичні аналоги антрахінонів підгрупи алізарину.

Предметом дослідження став пошук вітчизняних джерел гідроксиантрахінонів, методів їх виділення з ЛРС, очищення, створення стандартного зразку хризофанолу, отримання фісціону з емодину і способів синтезу антрахінонів підгрупи алізарину; вивчення біологічної активності природних і синтетичних похідних антрахінону, визначення анатомічних ознак плодів і насіння жостеру проносного.

Методи дослідження. Ідентифікацію і визначення вмісту біологічно активних речовин у сировині проводили фармакопейними і іншими методами, використовуючи тонкошарову (ТШХ) та паперову хроматографію (ПХ). Для виділення гідроксиантрахінонів з сировини використовували фракційну екстракцію і колонкову хроматографію на силікагелі та поліаміді. Хімічну будову отриманих сполук встановлювали на підставі хроматографічних, спектральних (УФ-, ІЧ-, ПМР-) і хімічних даних. Ліпазотропну активність визначали в тонкому шарі на кордоні поділу олія-вода. Анатомічне вивчення і фотографування зрізів плодів і насіння жостеру проносного проводили за допомогою мікроскопу МБІ-6 на плівці “Мікрат-200” і “Мікрат-300”.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше хромато-спектрофотометричним методом проведено визначення вмісту емодину в корі крушини і насінні жостеру проносного, хризофанолу – в кореневищах і коренях щавлю кінського.

Показана можливість отримання емодину й хризофанолу з вітчизняної сировини.

З підземних органів щавлю кінського виділено і очищено хризофанол з вмістом 99,48%.

Запропоновані методи синтезу 1,3-дігідроксі-2-гідроксиметилантра-

хінону, 1,2-дігідроксі-3-гідроксиметилантрахінону і 1,2,4-тригідроксі-3-гідроксиметилантрахінону і на їх основі отримані прості та складні ефіри, альдегіди та кислоти, та інші ( всього 31 сполука), будова яких підтверджена методами УФ-, ІЧ-, ПМР-спектроскопії, даними елементного аналізу, а в окремих випадках – зустрічним синтезом. Вперше серед похідних підгрупи алізарину виявлені речовини з високою гепатопротекторною, протизапальною, протимікробною та ліпазотропною активностями при низькій токсичності. Встановлені анатомічні ознаки плоду та насіння жостеру проносного.

Практичне значення одержаних результатів. Показана можливість використання кори крушини і насіння жостеру проносного, як джерел емодину, а кореневищ і коренів щавлю кінського – хризофанолу.

Відпрацьовано методи виділення біологічно активних гідроксиантрахінонів з вітчизняної сировини: емодину з кори крушини і з насіння жостеру проносного і хризофанолу – з кореневищ і коренів щавлю кінського.

Визначені оптимальні строки заготівлі кореневищ і коренів щавлю кінського,з максимальним вмістом гідроксиантрахінонів.

Отримано очищений хризофанол з вмістом 99,48%, що дозволяє пропонувати його в якості фармакопейного стандартного зразку.

Розроблені препаративні методи синтезу 1,2-дигідроксі-3-гідроксіметилантрахінону і 1,2,4-тригідроксі-3-гідроксіметилантрахінону, їх простих та складних ефірів, альдегідів і кислот.

Визначені анатомічні ознаки плодів і насіння жостеру проносного.

Розроблено проект ФС на хризофанол-стандарт.

Результати експериментальних досліджень впроваджені у навчальний процес кафедр фармакогнозії, медичної ботаніки, аналітичної хімії, фармацевтичної хімії НфаУ та фармакогнозії з курсом ботаніки Запорізького державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача

У наукових працях, опублікованих зі співавторами Безуглим П.О., Зінченко В.В, Ковальовою А.М,, Комісаренко А.М., Журавльовим М.С,, Картмазовою Л.С., Дроговоз С.М., Павлієм О.І., Зареченським М.А., Абу Дарвіш Мухаммедом, Краснопьоровою О.П., Далецькою Н.В., особисто здобувачем:

– проведено аналіз літературних джерел по розповсюдженню, виявленню, виділенню з сировини й очищенню, визначенню вмісту, синтезу і біологічному вивченню антрахінонів;

– підібрані і опробовані методики визначення вмісту емодину і хризофанолу в сировині;

– відпрацьовано методики виділення і очищення суми гідроксиантрахінонів і індивідуальних сполук: емодину (кора крушини і насіння жостеру проносного) і хризофанолу (кореневища і корені щавлю кінського);

– з насіння жостеру проносного виділено в індивідуальному стані три сполуки антрахінонової природи, встановлено їх структуру;

– визначено вміст антраценпохідних в підземних органах щавлю кінського в різні строки заготівлі;–

визначено вміст хризофанолу в очищеному зразку;

– синтезовано 31 сполуку похідних антрахінону підгрупи алізарину, встановлено їх структуру;

– виявлено біологічну активність деяких природних і синтетичних похідних антрахінону;

– вивчені морфолого-анатомічні ознаки плодів і насіння жостеру проносного;

Апробація результатів дисертації.

Матеріали дисертаційної роботи були представлені на Міжнародній конференції “Физиолого-биологические аспекты изучения лекарственных растений” (Новосибирск, 1998), Міжнародній конференції “Теорія і практика створення лікарських препаратів” (Харків, 1998), на науково-практичній конференції “Современные проблемы фармакогнозии и фитотерапии” (Ярославль, 1999), та на V з їзді фармацевтів України (Харків, 1999).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 робіт, з них 5 статей і 5 тез доповідей.

Обсяг та структура дисертації.

Дисертаційна робота викладена на 165 сторінках, складається із вступу, огляду літератури, розділу, який присвячено об’єктам вивчення, методикам та реактивам, чотирьох розділів експериментальних досліджень, висновків і списку використаних джерел. Робота ілюстрована 31 таблицями, 29 рисунками, 2 графіками, 9 схемами реакцій. Список літератури містить 203 джерела, в тому числі 130 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сировина, методики та реактиви.

Об’єктами дослідження служили кора крушини (Cortex Frangulae), насіння жостеру проносного (Semina Rhamni catharticae), кореневища та корені щавлю кінського (Rhizomata et radices Rumicis conferti), заготовлені на протязі 1995-2001 рр. Для визначення вмісту суми гідроксиантрахінонів у підземних органах щавлю кінського сировину заготовляли з однієї промислової ділянки на протязі вегетації з квітня по жовтень 1997 р. о околиці м. Чугуєва. Мікроскопічну будову плодів і насіння жостеру проносного вивчали на свіжих, фіксованих та розмочених зразках.

За результатами аналізу літературних джерел та експериментальної роботи відпрацьовано методики:–

хроматографічного і хімічного якісного визначення похідних антрахінонів в ЛРС, субстанціях і очищених зразках;

– виділення і очищення індивідуаль-них гідроксиантрахіно-нів з сировини, в тому числі емодину з кори крушини (методи А,Б), насіння жостеру (методи А,Б,В) і хризофанолу з кореневищ і коренів щавлю кінського (методи А,Г)

– кількісного визначення суми гідроксиантрахінонів, емодину і хризофанолу в ЛРС, субстанції та очищених зразках.

Метод А. Наважку сировини тричі екстрагували на водяній бані сумішшю /хлороформ – розчин сірчаної кислоти/. Хлороформні екстракти об’єднували, промивали водою, випарювали. Сухий залишок розчиняли в розчині натрію карбонату, нагрівали на водяній бані, охолоджували, підкислювали розчином сірчаної кислоти. Осад, який випав, відокремлювали, сушили, розчиняли в бензолі й отримували емодин з незначними домішками фенолів.

Метод Б . Наважку сировини обробляли при нагріванні на водяній бані розчином соляної кислоти, охолоджували, сировину відокремлювали, промивали водою, сушили. Суху сировину тричі екстрагували хлороформом при нагріванні, хлороформні витяги об’єднували, упарювали. Сухий залишок розчиняли в розчині натрію карбонату, нагрівали на водяній бані, охолоджували, фільтрували, підкислювали розчином соляної кислоти, відокремлювали осад, який випав, сушили, розчиняли в бензолі й отримували емодин з незначними домішками фенолів.

Метод В . Емодин з насіння жостеру проносного виділяли також багаторазовою екстракцією ЛРС розчином натрію гідроксиду при кімнатній температурі. Лужні розчини об’єднували, нагрівали на водяній бані, охолоджували, підкислювали розчином сірчаної кислоти, нагрівали. Осад, який випав, відокремлювали, розчиняли у розчині натрію карбонату, фільтрували, підкислювали розчином сірчаної кислоти. Осад, який випав, відокремлювали, сушили, розчиняли в бензолі й отримували емодин, з незначними домішками інших гідроксиантрахінонів.

Метод Г.. Наважку сировини екстрагували ізопропиловим спиртом, з домішкою соляної кислоти при нагріванні на водяній бані. Сировину відокремлювали та ще двічі екстрагували чистим ізопропиловим спиртом. Спиртові екстракти об’єднували, упарювали та виливали у воду .Осад , що випадав, відокремлювали, промивали водою, обробляли розчином натрію карбонату, нагрівали на водяній бані на протязі 30 хв, охолоджували. Осад, що не розчинився , відокремлювали, промивали водою, сушили, розчиняли в етанолі 96%. Випадав хризофанол з незначною домішкою фісціону.Очищення хризофанолу від супутніх речовин здійснювали на колонці силікагелю.

2. Виявлення, визначення вмісту, виділення із ЛРС, очищення та вивчення гідроксиантрахінонів.

Якісними реакціями та хроматографічним аналізом (ТШХ, ПХ) в корі крушини і підземних органах щавлю кінського підтверджено, а в насінні жостеру проносного доведено наявність гідроксиантрахінонів.

2.1 Кора крушини вільховидної.

За модифікованою методикою Британської фармакопеї було визначено вміст емодину у корі крушини та здійснено виділення його з сировини двома методами. У названій сировині кількісний вміст емодину було визначено вперше, і також вперше виділено його в чистому вигляді методами А і Б( табл.1)

Таблиця1

Вміст емодину або хризофанолу в ЛРС та вихід їх із сировини

№

п/п | Сировина | Сполука | Вміст в сировині

ХХ | Вихід речовини із сировини в % ХХ | Метод А | Метод Б | Метод В | Метод Г | 1. | Кора крушини | емодин | 3,490,24 | 0,950,14 | 1,000,11 | 2. | Насіння жостеру проносного | емодин | 2,240,13 | 0,800,13 | 0,770,12 | 0,600,10 | 3. | Кореневища і корені щавлю кінського | хризофанол | 2,050,15 | 1,080,14 | 0,900,12 |

2.2. Насіння жостеру проносного.

Методом ТШХ та ПХ у сировині було виявлено не менш п’яти агліконів і чотирьох глікозидів антрахінонової природи. Було розроблено спосіб одержання очищеної суми агліконів і глікозидів, а за допомогою рідинної екстракції та колонкової хроматографії на силікагелі було виділено два аглікони та один глікозид антрахінонової природи. Структуру виділених речовин встановлювали на підставі спектральних, фізичних та хімічних методів аналізу в порівнянні з достовірними зразками (табл. 2).

За характером хроматографічної поведінки в порівнянні з достовірними зразками, продуктам ацетилювання, метилування та дезалкілування речовини Iж і IІж віднесено до антрахінонових агліконів. УФ-спектри сполук Iж і IІж мають характерні максимуми поглинання в області 224, 286, 431 нм та 222, 290, 440 нм відповідно. При додаванні розчину алюмінію хлориду до спиртового розчину Іж, спектр його має батохромний зсув довгохвильового максимуму на 40нм, а спектр речовини ІІж на 75 нм, що підтверджує наявність вільних ОН-груп в ??положенні. У ІЧ-спектрі речовини ІІж присутня інтенсивна смуга поглинання при 3400 см-1, а у Іж такої смуги немає, що свідчить про наявність вільної ОН-групи у -положенні ІІж. Інтенсивна смуга у Іж і ІІж при 1683 см-1 та 1670 см-1 відповідає вільній хіноідній карбонільній групі, а також смуга хіноідної ?С==О групи, яка пов’язана внутрішньомолекулярним гідрогенним зв’язком (ВМГЗ) з гідроксилом в ?-положенні, відмічена в області 1630см-1 та 1625 см-1 відповідно. На підставі УФ, ІЧ-спектроскопії речовини Іж та ІІж мають вільні ОН-групи в ?–положенні, а речовина ІІж – вільну гідроксильну групу в ?–положенні.

Таблиця 2

Фізико-хімічні властивості виділених сполук і продуктів їх

перетворень

Сполука
| Емпірична формула
| М.М. | Елементний склад
| Т.пл.С

Знайдено | Розраховано

С | Н | С | Н

Фісціон
(Іж) | С16Н12О5 | 283,9 | 70,01
65,97 | 3,83
3,71 | 67,49 | 3,73 | 204-205 | Емодин
(ІІж) | С15Н10О5 | 270,2 | 65,70
68,03 | 3,77
3,82 | 66,60 | 3,70 | 254-256 | Диметиловий ефір фісціону | С18Н16О5 | 312,3 | 67,83
70,75 | 5,19
4,91 | 69,23 | 5,16 | 223-235 | Триметиловий ефір емодину | С18Н16О5 | 312,3 | 71,03
68,12 | 4,83
5,18 | 69,23 | 5,16 | 221-223 | Диацетиловий ефір фісціону | С20Н16О7 | 368,4 | 67,11
64,87 | 4,12
4,44 | 65,22 | 4,38 | 187-189 | Триацетиловий ефір емодину | С21Н18О8 | 398,4 | 62,29
63,97 | 4,39
5,07 | 63,33 | 4,55 | 198-200 | Франгулін В (Vж) | С21Н20О9 | 416,3 | 59,39
61,73 | 5,12
4,79 | 60,81 | 4,84 | 228-230 |

Розміщення ОН-груп в молекулі Іж та ІІж визначали за результатами хімічних досліджень. При вибірковому метилуванні йодистим метилом в сухому ацетоні сполуки ІІж була отримана сполука Іж, а при дезалкілуванні 48% розчином НВr в льодяній оцтовій кислоті речовини Іж отримали речовину ІІж. (рис.1)

Рис. 1 Схема взаємоперетворень сполук Іж й ІІж.

На підставі експериментальних досліджень і порівняння з достовірними зразками речовина Іж ідентифікована як 1,8-дигідрокси-3-метил-6-метоксиантрахінон (фісціон), а ІІж – 1,6,8-тригідрокси –3-метилантрахінон (емодин).За продуктами кислотного гідролізу, даними молекулярної маси, елементного складу, УФ, ІЧ-спектрів глікозиду та аглікону і їх хімічних перетворень, речовина Vж віднесена до монозидів. В результаті кислотного гідролізу Vж одержали аглікон емодин та L-рамнозу (рис.2).

Рис. 2 Схема хімічного перетворення сполуки Vж

За результатами спектральних, фізичних та хімічних дослід-жень речовина Vж ідентифікована як франгулін В (емодин-6-О-L-рамнопира-нозид).

В насінні жостеру проносного було визначено вміст емодину, та здійснено виділення його із сировини трьома методами.

Для вказаної сировини вивчення хімічного складу гідроксиантрахінонів, визначення вмісту емодину та виділення його в чистому вигляді методами А, Б, В було проведено вперше. Результати наведені в таблиці 1.

Анатомічне вивчення плодів та насіння жостеру проносного.

В результаті проведених досліджень для плодів і насіння жостеру проносного були встановлені мікродіагностичні ознаки.

2.3. Кореневища та корені щавлю кінського.

Проведено визначення динаміки накопичення суми атраценпохідних в підземних органах щавлю кінського (табл.3).

Таблиця 3

Вміст суми антрахінонів в підземних органах щавлю кінського різних строків заготівлі

Метод ГФ ХІ | Дата заготівлі лікарської сировини

17.04 | 15.05 | 15.06 | 20.07 | 20.08 | 15.09 | 18.10

Сума антрахінонів | 1,530,25 | 1,810,31 | 1,940,20 | 0,940,15 | 1,420,16 | 2,530,31 | 2,950,30

За модифікованою методикою Британської фармакопеї було визначено вміст хризофанолу в сировині та виділено хризофанол в чистому вигляді з вітчизняної сировини методами А та Г (табл.1). Методом колонкової хроматографії на силікагелі було проведене очищення отриманого хризофанолу; при визначенні вмісту його в зразку потенціометричним титруванням за методом ДФУ знайдено 99,48%. Для очищеного зразку хризофанолу було визначено,що поглинання розчинів хризофанолу у 96% етанолі підлягає закону Бугера-Ламберта-Бера в межах концентрації 510-4 % -1210-4 % при max = 431 нм і вперше було визначено питомий показник поглинання хризофанолу.

Вся вищенаведена робота з кореневищами і коренями щавлю кінського, заготовленими в Україні, проведена вперше.

3.Синтез і властивості похідних антрахінону підгрупи алізарину.

Як видно з огляду літератури, похідні антрахінону природні і синтетичні мають різнобічну біологічну активність. Синтезовані раніше в НФаУ похідні на основі аміноантрахінону проявили протизапальну, спазмолітичну, гепатозахисну, антиоксидантну активність. Представляло інтерес вивчити похідні гідроксиантрахінонів, близькі аналоги природних речовин, а саме сполуки з радикалом СН2ОН.

3.1.Синтез гідроксиантрахінонметилових спиртів та іх ефірів.

Вихідними сполуками для отримання гідроксиантрахінонметилових спиртів були алізарин і пурпурин виробництва Шосткінського хімзаводу, та ксантопурпурин, що отримували з пурпурину. Синтез гідроксиантрахінонметилових спиртів (1с-3с) здійснювали за реакцією Маршалка шляхом конденсації гідроксиантрахінону з формальдегідом в лужному середовищі (рис.3)

Рис.3 Схема синтезу гідроксиантрахінонметилових спиртів та їх ефірів

Для отримання простих ефірів гідроксиантрахінонметилові спирти (1с-3с) розчиняли у відповідних спиртах (метиловому, етиловому, пропиловому та ізопропиловому) та кип’ятили в присутності концентрованої сірчаної кислоти (рис.3).

3.2.Синтез альдегідів гідроксиантрахінонів.

Альдегіди гідроксиантрахінонів отримували двома шляхами: окисненням гідроксиантрахінонметилових спиртів двоокисом марганцю в ацетоні (рис.4), та за реакцією Вільсмайєра–Хаака.

3.3.Синтез гідроксиантрахінонкарбонових кислот.

Гідроксиантрахінонкарбонові кислоти отримували окисненням гідроксиантрахінонметилових спиртів (1с-3с) шляхом взаємодії з натрію біхроматом в середовищі сірчаної кислоти 94-97%, або окисненням гідроксиантрахінональдегідів перекисом водню (рис.4).

3.4. Синтез інших похідних гідроксиантрахінонів.

Було отримано ?-гідроксиантрахінон (26с) реакцією диазотування ?-аміноантрахінону нитрозилсірчаною кислотою; 1,3-дигідроксиантрахінон (27с) – з пурпурину шляхом відновлення його в лужному середовищі натрію дитіонітом; алізарин-1-метиловий ефір (28с) – шляхом вибіркового метилування алізарину в присутності бороцтового ангідриду; а алізарин-2-оцтовокислий ефір (29с) – вибірковим ацетилюванням алізарину. Реін (30с) отримували з хризофанолу шляхом окиснення його натрію біхроматом в середовищі 94-97%сірчаної кислоти; фісціон (31с) – вибірковим метилюванням емодину іодистим метилом в сухому ацетоні.

4. Пошук біологічно-активних речовин серед виділених і синтезованих похідних антрахінону.

Токсичність, антиоксидантну та мембраностабілізуючу дію синтезованих гідроксиантрахінонів вивчали на кафедрі фармакології НФаУ. Досліджу-

вані речовини віднесені до практично нетоксичних. Гепатопротекторну активність на рівні препарату порівняння силібору виявлено у сполук 1с та 2с. Проведено препаративне визначення ліпазотропної активності природних та синтезованих речовин. Висока активуюча функція ліпази визначена для -гідроксиантрахінону (350%), пурпурину (175%), антрахінону (150%) і всього на 15% у 1с. Емодин інгібує ліпазу на 50%, а його глікозид франгулін В активує цей фермент на 25%.

Антимікробну активність синтезованих похідних підгрупи алізарину досліджували на кафедрі мікробіології НФаУ. Отримані результати свідчать : всі сполуки, що вивчались мають антимікробну дію. Слід виділити речовину 1с (1,2-дигідрокси,3-гідроксиметилантрахінон), як антимікробний засіб широкого спектру активності, а також 1-гідрокси-2-ацетоксиантрахінон, як речовину , активну у відношенні кандидоподібних грибів.

ВИСНОВКИ

1. З насіння жостеру проносного виділено і встановлено структуру сполук антрахінонової природи: фісціону, емодину, франгуліну В.

2. Вперше хроматоспектрофотометричним методом визначено вміст емодину в корі крушини, насінні жостеру проносного та хризофанолу в кореневищах та коренях щавлю кінського.

3. Проведено виділення емодину з кори крушини (методи А, Б), з насіння жостеру проносного (методи А, Б, В) і хризофанолу з кореневищ та коренів щавлю кінського (методи А, Г).

4. Визначені оптимальні строки заготівлі кореневищ і коренів щавлю кінського з максимальним вмістом похідних гідроксиантрахінонів.

5. З підземних органів щавлю кінського виділено та очищено хризофанол, визначено його вміст в зразку та приготовано фармакопейний стандартний зразок хризофанолу.

6. Шляхом реакції гідроксиметилювання ксантопурпурину, алізарину і пурпурину синтезовано їх спирти, з яких отримано прості та складні ефіри,
альдегіди та кислоти. З метою визначення взаємозв’язку “структура-активність”, синтезовано інші аналоги природних антрахінонів: -гідрокси-антрахінон, ксантопурпурин, 1-метокси-2-гідроксиантрахінон, 1-гідрокси-2-ацетоксиантрахінон, реін та фісціон (всього 31 сполука, з них 23 не описані в літературі).

7.Фармакологічний скринінг виявив серед виділених з ЛРС та синтезованих речовини з гепатопротекторною, ліпазотропною, протимікробною дією.

8. Проведено анатомічне вивчення плодів та насіння жостеру проносного.

9. Розроблено проект АНД на хризофанол-стандарт.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Безуглий П.О., Крючкова Т.М., Зінченко В.В. - Спектрофотометричне визначення молекулярної маси антрахінонових глікозидів // Вісник фармації. 1997. №1 С. 74-75.(Особисто здобувачем проведено спектрофотометрування великої кількості речовин, похідних антрахінону).
2. Вивчення ліпотропної активності природних антрахінонів та їх синтетичних аналогів / М.С.Журавльов, А.М.Ковальова, А.М.Комісаренко, Т.М.Крючкова, Абу Дарвіш Мухамед // Вісник фармації. 1999. №1(19). С. 29-32 (Особистий внесок здобувача: виділення, очищення гідроксиантрахінонів, синтез аналогів, участь в експерименті та написанні статті.)

3. Картмазова Л.С., Крючкова Т.М., Абу Дарвіш-Мухаммед. Порівняльне морфолого-анатомічне дослідження кори та плодів жостеру проносного, двонасінного та крушини ламкої. // Фізіол. -активні речовини. 1999. №2.

С. 118-121(Особистий внесок здобувача: аналіз літературних даних, участь у морфолого-анатомічному дослідженні плодів жостеру проносного та крушини вільховидної).

4. Крючкова Т.М., Зареченський М.А., Безуглий П.О., Зінченко В.В. Кількісне визначення хризофанолу неводним титруванням з потенціометрич-

ним закінченням. // Фізіол. -активні речовини –2000 . №1(31) . С. 48-50. (Здобувачем отримано очищений зразок хризофанолу, проведено його кількісне визначення, статистична обробка результатів).

5. Безуглий П.О., Крючкова Т.М., Дроговоз С.М. Хімічне та біологічне вивчення деяких похідних антрахінону підгрупи алізарину. // Фармаком. 2001. №1. С. 28-34. ( Особистий внесок здобувача: синтез антрахінонів похідних алізарину, участь у фармакологічних дослідженнях.)

6. Журавлев Н.С., Дроговоз С.М., Крючкова Т.Н. Химическое и биологическое изучение производных антрахинона группы ализарина. // “Актуальні питання фармац. науки та практики”: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Запоріжжя, 1995. С. 66 .

7. Біологічно активні речовини рослинної сировини. / Краснопьорова А.П., Далецька Н.В., Журавльов Н.С., Крючкова Т.М. // Тези доп. ХVІІ Україн. конференції з органічної хімії. Х., 1995. С. 625.

8. Химическое и биологическое изучение фенольних соединений крушины ольховидной и жостера слабительного. / Н.С.Журавлев, А.И.Павлий, М.Абу Дарвиш, Т.Н.Крючкова // Теорія і практика створення лікарських препаратів: Матеріали міжнародної конференції, присвяченої 75-річчю з дня народження Сала Д.П. Харків, 1998 С. 110-114.

9. Антрахиноны некоторых видов cемейства Rhamnaceae и их биологическая активность./Н.С. Журавлев, А.И. Павлий, Т.Н.Крючкова, Абу Дарвиш Мухаммед. //Сб. науч. тр. посв. 15-летию каф. фармакогнозии Ярославской Гос. Мед. Академии “Современные проблемы фармакогнозии и фитотерапии” Ярославль,1999 – С. 52-54.

10. Крючкова Т.М., Зінченко В.В. Пошук джерел сировини антрахінонів та вдосконалення методів їх виділення. //“Досягнення сучасної фармації та перспективи її розвитку у новому тисячолітті”:Матеріали V нац з’їзду фармац. України. – Х., 1999 –С.311.

Крючкова Т. М. “Пошук вітчизняної сировини, що містить гідроксиантрахінони, синтез їх аналогів, хімічне і біологічне дослідження”. – Рукопис. Дисертація на здобуття ученого ступеня кандидата фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.02.-фармацевтична хімія і фармакогнозія.Національний фармацевтичний університет, Харків, 2003.

З насіння жостеру проносного вперше виділені речовини антрахінонової природи та встановлена їх структура. Уперше хроматоспектрофотометричним методом визначений кількісний вміст эмодину в корі крушини вільховидної, насінні жостеру проносного і хризофанолу в кореневищах і коренях щавлю кінського. Проведено виділення эмодину з кори крушини (методи А, Б), насіння жостеру проносного (методи А, Б, В) і хризофанолу з коренів і кореневищ щавлю кінського (методи А, Г). Уперше на Україні проведено визначення вмісту суми антраценпохідних у кореневищах і коренях щавлю кінського в різні строки заготівлі.

З підземних органів щавлю кінського виділено і очищено хризофанол..

Методом реакції гідроксиметилювання ксантопурпурину, алізарину, пурпурину синтезовані спирти, з яких отримані прості і складні ефіри, альдегіди і кислоти та інші похідні. Всього отримано 31 сполука, з них 23 не описані в літературі.. Серед них виявлені сполуки, що проявляють гепатопротекторну, антибактеріальну активність, інгібуючі або стимулюючі ліпазу.

Проведено анатомічне вивчення плодів жостеру проносного.

Розроблено проект ФС на “Хризофанол-стандарт”.

Ключові слова: гідроксиантрахінони, крушина вільховидна (Frangula alnus), жостер проносний (Rhamnus cathartica), щавель кіньський (Rumex confertus), морфолого-анатомічне вивчення, емодин, методи виділення, кількісне визначення, хризофанол-стандарт, алізарин похідні, біологічна активність.

Крючкова Т.Н. “Поиск отечественного сырья, содержащего гидроксиантрахиноны, синтез их аналогов, химическое и биологическое исследование”. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата фармацевтических наук по специальности 15.00.02. - фармацевтическая химия и фармакогнозия. Национальный фармацевтический университет, Харьков, 2003.

Впервые проведено фармаконгостическое изучение семян жостера слабительного. Из семян выделены вещества антрахиноновой природы агликоны и гликозиды и установлена их структура: фисцион, эмодин и франгулин В.

Впервые хроматоспектрофотометрическим методом определено количественное содержание эмодина в коре крушины, семенах жостера слабительного и хризофанола в корневищах и корнях щавля конского. Проведено выделение эмодина из коры крушины (методы А и Б), семян жостера слабительного (методы А, Б и В) и хризофанола из корневищ и корней щавля конского (методы А и Г). Впервые на Украине проведено определение содержания суммы антраценпроизводных в корневищах и корнях щавеля конского в разные сроки заготовки.

Из подземных органов щавля конского выделен и очищен хризофанол, определено его количественное содержание и приготовлен фармакопейный стандартный образец.

Методом реакции гидроксиметилирования ксантопурпурина, ализарина, пурпурина синтезированы спирты, из которых получены простые и сложные эфиры, альдегиды и кислоты.

С целью выяснения взаимосвязи “структкра-активность” синтезированы другие аналоги природных антрахинонов: -гидроксиантрахинон, 1-метокси-2-гидроксиантрахинон, 1-гидрокси-2-ацетоксиантрахинон, реин, фисцион. Всего получено 31 соединение из них 23 не описаны в литературе. Фармакологический скрининг показал, что выделенные из ЛРС и синтезированные соединения относятся к малотоксичным. Среди них выявлены соединения с гепатопротекторной (1,2 дигидрокси-3-гидроксиметилантрахинон и 1,3-дигидрокси-2- гидроксиметилантрахинон) активностью, ингибирующие (эмодин) и стимулирующие (-гидроксиантрахинон) липазу. Ряд веществ. выделенных и синтезированных проявили антибактериальную активность в отношении грамположительных и грамотрицательных микроорганизмов и фунгицидное действие в отношении дрожжеподобного гриба рода Кандида.

Впервые проведено анатомическое изучение плодов и семян жостера слабительного.

Результаты экспериментальных исследований внедрены в учебный процесс кафедр Национального фармацевтического университета: фармацевтической химии (количественное определение антраценпроизводных с использованием хризофанола-стандарта), аналитической химии (неводное титрование гидроксиантрахинонов с потенциометрическим окончанием), фармакогнозии ( динамика накопления суммы антраценпроизводных в корневищах и корнях щавля конского), медицинской ботаники (сравнительный морфолого-анатомический анализ плодов и семян жостера слабительного и крушины ольховидной), фармакогнозии с курсом ботаники Запорожского государственного медицинского университета (количественное определение эмодина и хризофанола в сырье).

Разработан проект ФС на “Хризофанол-стандарт”.

Ключевые слова: гидроксиантрахиноны, крушина ольховидная (Frangula alnus), жостер слабительный (Rhamnus cathartica), щавель конский (Rumex confertus), морфолого-анатомическое изучение, эмодин, методы выделения, количественное определение, хризофанол-стандарт, ализарин производные, биологическая активность.

Kryuchkova T.M. "Search for Domestic Raw Material, contents Hydroxyanthraquinones, Synthesis of their Analogs, Chemical and Biological Investigation". - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Pharmaceutical Sciences (Ph.D. (Pharmacy)) specializing in Pharmaceutical Chemistry and Pharamognosy (15.00.02). National University of Pharmacy, Kharkiv, 2003.

The chromatospectrophotometric method first determined quantitative content of emodin in Frangula ainus, seeds of Rhamnus cathartica and chrysophanol in rhizomes and roots of Rumex confertus. There was carried out excretion of emodin from Frangula ainus (2 methods), seeds of Rhamnus cathartica (3 methods) and chrysophanol of rhizomes and roots of Rumex confertus (2 methods). For the first time in Ukraine, there is carried out determination of content of the sum of anthracene derivatives in rhizomes and roots of Rumex confertus in different periods of provision.*From the underground organs of Rumex confertus there was excreted and purified chrysophanol, quantitative content was determined, and its pharmacopoeia standard sample was prepared.

By the method of reaction of hydroxymethylation of xanthopurpurin, alizarin, purpurin there are synthesized spirits, of which ethers and esters, aldehydes and acids are obtained.

Among them there are compounds with hepatoprotective (l,2-dihydroxy-3-hydroxymethylanthraqumone and 1,3-dihydroxy-2-hydroxyethylanthraquinone) activity, inhibiting (emodin) and stimulating (P-hydroxyanthraquinone) lipase and antibacterial activity.There is carried out anatomic study of fruits and seeds of Rhamnus cathartica.There is developed a draft of pharmacopoeia article about "Chrysophanol Standard".

Key words: hydroxyanthraquinones, Frangula ainus, Rhamnus cathartica, Rumex confertus, morphological and anatomic study, emodin, excretion methods, quantitative determination, chrysophanol standard, alizarin derivatives, biological activity.