Національна академія наук України

Інститут географії

КУРАЧ ТАМАРА МИКОЛАЇВНА

УДК 528.94

КАРТОГРАФУВАННЯ ДИНАМІКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ

ЯВИЩ (НА ПРИКЛАДІ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ)

Спеціальність 11.00.12 - географічна картографія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата географічних наук

К и ї в - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті географії Національної академії наук України.

Науковий керівник - | доктор географічних наук, член-кор. НАН України,

Руденко Леонід Григорович,

Інститут географії НАН України, директор

Офіційні опоненти: |

доктор географічних наук, професор

Жупанський Ярослав Іванович,

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідуючий кафедрою географії і картографії України

кандидат географічних наук, доцент

Загородній Володимир Васильович,

Національний педагогічний університет

ім. М.П.Драгоманова, завідуючий кафедрою економічної та соціальної географії

Провідна установа - | Київський національний університет імені Тараса Шевченка, географічний факультет, Міністерство освіти і науки України, м. Київ

Захист відбудеться 11.04.2003 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.163.01 при Інституті географії НАН України за адресою: 01034, Київ-34, Володимирська, 44.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту географії НАН України (01034, Київ-34, Володимирська, 44)

Автореферат розіслано 07.03.2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат географічних наук Г.П.Підгрушний

Актуальність теми. Опрацювання питань державної регіональної політики потребує активізації залучення різних методів дослідження щодо обґрунтування стратегічних планів розвитку України та її регіонів. Тому розробка методики картографування динаміки соціально-економічних явищ і її детальна апробація на змінах чисельності, демографічних характеристиках населення України, як найбільше динамічному і найважливішому об’єкті, є проблемою давно назрілою, яка з різних причин в тематичному картографуванні України розглядалася мало. Актуальною є розробка шляхів та методів створення динамічних моделей проблемно-практичної орієнтації з широкими можливостями оперативної електронної обробки і поновлення інформації.

Дисертацію виконано з урахуванням аналізу загальнотеоретичних і методологічних положень географічної, демографічної, картографічної та економічної наук. Проблеми географії населення вивчались на основі праць Доценка А.І., Загороднього В.В., Ковальова С.О., Пітюренка Ю.І., Покшишевського В.В., Фащевського М.І., Хомри О.У. й інших науковців. Дослідження закономірностей розвитку народонаселення та окремих демографічних процесів здійснено за допомогою наукових праць Лібанової Е.М., Прибиткової І.М., Стешенко В.В., Чуйко Л.В. Застосовані положення загальної теорії картографії, картографічного моделювання, методики картографування населення і динаміки явищ, які викладені у працях Берлянта О.М., Євтеєва О.О., Жупанського Я.І., Золовського А.П., Козаченко Т.І., Левицького І.Ю., Лютого О.О., Пархоменко Г.О., Руденка Л.Г., Саліщева К.О., Чепкасова В.П.

Необхідність відображення на картах динаміки соціально-економічних явищ була нагальною потребою суспільства. Однак, динамічні положення в географії, власне у соціально-економічній, не набули належного розвитку. Це і зумовило вибір відповідної теми дисертаційної роботи, зокрема, необхідність опрацювання методики картографування змін соціально-економічних явищ і процесів, що надавало б загальні уявлення про просторові зміни, особливо при опрацюванні стратегій розвитку регіонів, визначених в Указі Президента України Л.Д.Кучми “Про концепцію державної регіональної політики” від 25 травня 2001 р. № 341/2001.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретико-методологічні й практичні положення обраного в дисертації напряму досліджень знайшли відображення в наступних наукових програмах і темах відділу картографії Інституту географії НАН України: а) “Картографічне забезпечення комплексу природоохоронних заходів щодо екологічного оздоровлення басейну Дніпра” (Постанова Бюро відділення наук про Землю, протокол №18 від 30.03.99р.); б) “Розробка методики використання картографічних методів аналізу для оцінки ходу виконання Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води” (за договором №147/040202/09/178 від 11 жовтня 2000р.), в) “Національний атлас України: розробка та укладання авторського оригіналу атласу” (Постанова Бюро відділення наук про Землю, протокол №5, § 41 від 05.06.2001 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка наукової методики картографування динаміки соціально-економічних явищ у регіонах різного рангу, її апробація на змінах характеристик населення, зокрема чисельності, демографічних процесів в Україні, якості життя населення, у показниках якого проявляються усі зміни в економіці та соціальній політиці держави.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити та систематизувати загальні методи дослідження і картографування динаміки соціально-економічних процесів і явищ.

2. Зібрати та проаналізувати різнорідну за формою та змістом інформацію з метою упорядкування і створення бази даних із можливостями подальшого поновлення даних.

3. Визначити сутність, структуру і чинники зміни населення на основі розробленої структурно-графічної моделі об’єкта досліджень. Визначити структуру, тематику та шляхи картографування чинників, які впливають на зміни населення.

4. Розробити систему загальнонаукових та специфічних методів картографування динаміки населення з точки зору вирішення проблем і конкретних питань зміни населення України.

5. Опрацювати методику картографування динаміки соціально-економічних явищ на прикладі населення України.

6. Здійснити аналіз географо-демографічних особливостей динаміки населення України другої половини ХХ ст.

7. Здійснити картографічну апробацію методики картографування соціально-економічних явищ на прикладі різнобічних змін, що відбуваються з населенням України.

Об’єктом дослідження є населення і його зміни, особливості його динаміки у регіонах різного рангу.

Предметом дослідження є комплекс методологічних, теоретичних та методичних положень та підходів до картографування динаміки соціально-економічних явищ.

Методи дослідження. Методологічну й теоретичну основу роботи становлять положення сучасної географічної і картографічної науки в галузі соціально-економічного картографування. Обґрунтування теоретичних положень роботи базуються на вченні й методах філософії: причинно-наслідкової залежності, подібності, аналогії, ідеалізації. У процесі дисертаційного дослідження застосовані: картографічний метод пізнання, картографічне моделювання, системний підхід, методики наук про об’єкт дослідження, методики статистики та геоінформації.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у наступному:

1. На базі узагальнення теоретичних знань філософської, картографічної, демографічної наук уточнені положення, терміни стосовно динаміки явищ, а саме уточнено поняття “динаміка”, вперше наведені графічні види прояву динаміки, доповнені поняття “форми відображення часу”, “категорії вимірювання часу”.

2. Розширено та поглиблено теоретико-методичні положення просторового відображення соціально-економічних явищ різного типу. На основі аналізу атласів зроблено групування карт, які мають динамічні аспекти.

3. Розроблено теоретико-методологічні положення картографування чинників, які впливають на динаміку населення; визначена тематика, напрями та прийоми картографування цих чинників.

4. Складено структурно-графічну модель об’єкта дослідження: населення і його зміни. Розроблено графічні моделі демографічних процесів для цілей картографування: виділено основні характеристики процесів, показники картографування і принципи їх комплексування, визначено тематику серій карт динаміки.

5. Розроблено методику картографування змін соціально-економічних явищ і процесів. Новими є розроблені й укладені карти змін населення другої половини ХХ ст. (за переписами населення).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження у вигляді теоретико-методичних основ картографування соціально-економічних явищ, методики картографування змін соціально-економічних явищ і процесів мають значення для дослідження цих процесів в Україні і за її межами, особливо в час, коли розробляються стратегічні плани розвитку регіонів з урахуванням “Порядку денного на ХХІ століття”, прийнятого в Ріо-де-Жанейро (1992 р.). Апробація теоретико-методичних положень шляхом створення оригінальних карт надає можливість проаналізувати динаміку населення за його переписами в ХХ ст. Запропонована методика картографування соціально-економічних явищ може бути використана в атласному тематичному картографуванні (особливо при розробці Національного атласу України), при розробці серій карт у планах розвитку регіонів, при дослідженнях зміни в структурі і розміщенні населення. Отримані результати синтезу демопроцесів за динамікою дають характеристику цих процесів за територією в минулому і розкривають тенденції розвитку в майбутньому. Запропоновані автором п’ять карт динаміки демографічних процесів включено до структури Національного атласу, що розробляється згідно указу Президента України Л.Д.Кучми “Про Національний атлас України” № 574/2001 від 01.08.01 р.

Особистий внесок здобувача. В результаті виконаного дослідження сформульовано та обґрунтовано основні науково-методологічні положення картографування динаміки соціально-економічних явищ. На основі різних літературних і статистичних вибірок автором сформовано базу даних про населення України за 100 років. Розроблено методику картографування змін соціально-економічних явищ і процесів, яку апробовано на прикладі укладання карт динаміки населення в Україні.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження обговорювались на VIII з’їзді Українського географічного товариства (Луцьк, 2000), на конференціях: “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 2001), “Геоінформаційне картографування держав і регіонів” (Київ, 2001), на семінарі молодих вчених Інституту географії НАН України “Актуальні проблеми географії очима молодих учених“ (Київ, 2002).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 2,4 др. арк., з них 3 у фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Текст супроводжується 52 рисунками. Додатки оформлені окремою книгою: додаток А містить 3 таблиці, додаток Б - 52 графіки, додаток В - 38 карт. Результати дослідження викладено на 189 сторінках машинопису, у тому числі обсяг основного змісту займає 162 сторінки. Список використаних джерел складає 198 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

У першому розділі - Теоретико-методичні положення картографування зміни соціально-економічних явищ - розглянуті поняття: “розвиток”, “зміна”, “процес”, “динаміка”; наведено існуючі підходи до вивчення динаміки явищ; проаналізовано досвід картографування населення і його змін; стан і перспективи картографування динаміки із залученням сучасних технологій.

Для розкриття взаємних зв’язків часових і просторових змін та при побудові на картах відповідних систем принципове значення має об’єднання на карті просторового та часового аспектів дослідження. Усі відомі графічні побудови не дають уявлення про реальний простір, це можуть проілюструвати тільки карти. Для вивчення динаміки, як правило, застосовують карти, які передають стан явища: у різні історичні епохи (старі карти), у різні моменти часу (оперативні карти), карти-реконструкції минулих і майбутніх (прогнози) епох чи певних проміжків часу.

У соціально-економічній літературі існують поняття, які характеризують специфічні особливості зміни у часі і просторі природних, соціальних, економічних та інших явищ – це розвиток, рух, динаміка, взаємодія, циклічність, процес, деградація тощо. Під терміном “динаміка” розуміють хід розвитку будь-якого явища. Однак, внаслідок динамічних процесів не завжди наступає більш досконалий стан. Тому доречним є введення термінів “зміна”, “рух”. Динамічному процесу притаманні всі види руху: зростання (прямолінійне, криволінійне), спад (прямолінійний, криволінійний), циклічність (зростання, убування), коливання з певним ритмом.

Отже, можна зробити висновок, що динаміка – це завжди зміна, але не завжди розвиток. У роботі дано визначення терміну “динаміка” як зміни, що передає стан руху (зростання, спад, циклічність, коливання) з притаманними швидкостями, під впливом діючих на неї чинників при існуючих умовах.

Проведений аналіз атласів забезпечив можливість розподілити карти, які мають динамічні аспекти, на: а) карти, які дозволяють вивчати динаміку явищ (різночасові карти); б) карти, які поряд з головним змістом показують окреме явище у динаміці; в) карти, які безпосередньо відображають динаміку явищ. На основі результатів аналізу досвіду картографування змін у процесі дослідження розроблено систему методів картографування динаміки соціально-економічних явищ. Вона включає модифіковані способи зображення, переломні шкали, пристосовані для відображення ними динаміки явищ та покращення на картах візуалізації змін.

У другому розділі - Теоретико-методичні розробки картографування динаміки населення - здійснено аналіз основних характеристик населення другої половини ХХ ст. в Україні; визначено загальнонаукові підходи і методи дослідження динаміки населення; запропоновано структурно-графічну модель об’єкта дослідження, визначені чинники, їх тематика і структура картографування; здійснено модифікацію способів зображення динаміки явищ.

Вивчення об’єкта картографування на основі літературних джерел дало змогу виявити типові риси і характерні особливості зміни населення України в ХХ ст. Вони характеризуються наявністю негативних тенденцій у змінах населення протягом тривалого часу, що призвело до демографічної кризи сьогодні. Вона проявляється у перевищенні смертності над народжуваністю, у значному зниженні тривалості життя, у поглибленні диспропорцій статево-вікової структури населення тощо.

У процесі комплексного вивчення народонаселення в динаміці було зібрано, проаналізовано та систематизовано великий обсяг різнобічної інформації окремих наук. Слід відмітити, що проблеми народонаселення з давніх-давен привертали увагу людини. Багато визначних вчених мали різні уявлення про характер динаміки населення земної кулі, зокрема: систематичне зменшення населення (Вольтер, Мірабо, Монтеск’є), універсальний закон зростання населення (Ейлер), теорія зростання населення (Т.Мальтус), теорія послідовного збільшення протидії необмеженому зростанню населення (Пірл-Рід), модель динаміки світових процесів (Д.Форрестер), питання оптимального варіанту чисельності (оптимуму) населення (А.Сові), гіперболічний характер зростання населення Землі (Е.Н.Князева, С.П.Курдюмов).

Передкартографічний вид моделювання був використаний між теоретичною і практичною стадіями картографічного моделювання, коли виникла потреба систематизації знань про об’єкт, його структуру, зв’язки елементів. Запропоновано структурно-графічну модель об’єкта досліджень (рис. 1.) з метою визначення просторового розміщення об’єкта картографування в системі “суспільство-природа” та простежено процес його зміни від чинників до наслідків. Головним змістом моделі є: діяльність людей у різних структурах суспільства; чинники, які

Діяльність людей в різних структурах суспільства

Чинники, які впливають на населення і його зміни

Біологічні | Етнографічні | Соціально-економічні | Медико-екологічні | Психологічні

Здатність до відтворення: запліднення, зачатття

Здатність до статевих стосунків

Постарішання населення

Бісексуалізм та його порушення

Інші |

Традиції, звичаї

Етнічна приналежність

Релігійні норми

Емансипація жінок

Етнічні конфлікти, війни

Санкції та попередження на

переривання вагітності

Інші | Диспропорція у співвідношенні

чисельності статей

Планування сім’ї

Складні житлові умови

Міграції населення

Депортація, геноцид

Економічна незалежність жінок

Рівень життя

Злочинність, тероризм

Гіпертрофована позасімейна

орієнтація

Рівень доходів населення

Стан економіки, інші | Стан навколишнього середовища

Техногенний вплив на ландшафти

Захворюваність населення

Якість охорони здоров’я

Рівень санітарної культури

Овдовіння, смертність

Контрацептивна поведінка

Інші | Наповнення свого життя сенсом

Бажання виховати особистість,

передати свій досвід

Внутрішньосімейне регулювання

Індивідуальні якості людини

Створення сім’ї, продовження роду

Інші

Населення і його зміни

Географічні характерис-тики | Демографічні характеристики | Етнографічні характеристики | Соціально-економічні характеристики

Динаміка чисельності | Динаміка народжуваності | Динаміка

смертності | Динаміка шлюбності | Динаміка міграцій | Національний склад населення

Віросповідання

Розподіл за рідною мовою

Інше |

Динаміка трудових ресурсів

Людність поселень

Структура населення

Заселеність

Типи поселень і їх зміна

Інше |

Чисельність і структура народжених

Вік матері

Позашлюбні народження

Очікувана тривалість життя

Інше |

Вік померлих і їх структура

Причини смерті

Місце смерті

Інше |

Тривалість шлюбу

Вік подружжя

Стан сімей (кількість одружених, наявність дітей, розлучення)

Інше |

За видами переміщень у просторі

За видами перетину кордонів

За способом реалізації

Інше |

Трудові ресурси та їх склад

Освіченість, інше | Використання трудових ресурсів

За зайнятістю у сферах економічної діяльності

За статтю і віком

За суспільними групами

Інше

Рис. 1. Структурно-графічна модель об’єкта картографування: населення і його зміни.

впливають на населення і його зміни; диференціація населення як об’єкта картографування; низки наслідків зміни населення. Метою створеної структурно-графічної моделі є сприяння в дослідженні всебічних характеристик об’єкта моделювання. Основними з них є географічні, демографічні, етнографічні, соціально-економічні характеристики. Модель описує загальний тип зв’язку, кінцевий результат якої детерміновано множиною причин і наслідків. У результаті аналізу моделі об’єкта зроблені наступні висновки: а) при вивченні динаміки потрібно розглядати не залежність різних об’єктів, а залежність наступних і попередніх станів одного й того ж об’єкта або явища; б) моделюючи зміни населення, необхідно враховувати різні чинники, насамперед, визначити головні, які діють у досліджуваний період; в) визначити головні тенденції, закономірності і принципи дії; г) співвідношення на моделі суб’єктивного і об’єктивного повинно бути на користь об’єктивного знання; ґ) при дослідженні впливу чинників на населення більш ефективний метод побудови “малих моделей”; д) моделі, побудовані на базі стабільного населення, менше підходять для аналізу економічного або соціального стану; е) при картографуванні чинники, які впливають на населення, повинні розглядатися в динаміці.

Опрацьована структурно-графічна модель сприяла розробці теоретико-методологічних положень картографування чинників. Основними з методологічних положень є: а) соціально-демографічні процеси за своєю природою є сполученням двох аспектів: біологічного і соціального; б) не всі чинники мають однаковий напрям дії; необхідно враховувати і визначити області дії тих чинників, які зумовлюють інтенсивність і результат дії; в) самі чинники, їх дія неоднаково виявляють себе на різних рівнях (на рівні суспільства і на рівні сім’ї); г) однорідні чинники утворюють комплексну систему і їх взаємодія відбувається через весь комплекс.; ґ) при дослідженні впливу чинників на динаміку населення самі чинники необхідно розглядати в динаміці; д) явища в житті людини взаємозалежні і мають прямий або протилежний зв’язок. Всі чинники, які впливають на населення, з точки зору придатності для картографування, в роботі

розділені на дві групи: чинники, які підлягають картографуванню і які не підлягають. Виділено два шляхи картографування чинників: укладання серій карт за головними показниками та картографування зв’язків.

Запропоновано такі напрями картографування чинників:

1. Оцінка основних чинників, які впливають на динаміку населення.

1.1. Картографування за комплексом сприятливих чинників. 1.2. Картографування за комплексом несприятливих чинників. 1.3. Розподіл (районування) за комплексом переважаючих чинників.

2. Вплив чинників на динаміку населення.

2.1. Картографування чинників на виявлення впливу. 2.2. Картографування чинників на виявлення ступеню впливу. 2.3. Розподіл (районування) чинників за інтенсивністю впливу.

У третьому розділі - Реалізація науково-методичних розробок картографування динаміки соціально-економічних явищ (на прикладі населення України) - проаналізовано інформаційну базу для картографування; встановлено ступені копмлексування розроблених показників; запропоновано методику картографування динаміки соціально-економічних явищ для різних рівнів; запропоновано тематику блоку карт динаміки населення; подано результати аналізу розроблених карт особливостей динаміки населення у другій половині ХХ ст. в Україні.

На етапі інформаційного забезпечення досліджень подання вихідної інформації про об’єкт у роботі зроблено у вигляді структурно-інформаційної моделі. Побудовано ряди динаміки числових параметрів населення, які згруповано за змінами у часі (роки переписів населення) і за територією (області, міста). На основі цього упорядкування створено проблемно-орієнтовну базу даних (БД), що відображає зміни в чисельності населення в розрізі адміністративних областей та міських поселень за переписами населення, в програмах Exell і Map Info. Згадана БД повністю забезпечує інформаційні потреби для робіт з опрацювання проблем розвитку регіонів України та дає змогу швидко оперувати даними, прискорити процес пошуку інформації, поновлення і доповнення даних. Розроблено і сформовано базу даних для відображення динаміки населення – цифрову інформаційну модель об’єкта досліджень. Вона зберігається в зовнішній пам’яті ЕОМ у вигляді трьох базових таблиць: 1. Демографічні процеси в Україні (1959, 1970, 1979, 1989, 1998 рр.), (тис. осіб). 2. Людність міських поселень України (1897, 1939, 1959, 1979, 1989, 1998 рр.), (тис. осіб). 3. Демографічні процеси в Україні (1959, 1970, 1979, 1989, 1998 рр.), (коефіцієнти).

Розширення тематики демографічних карт зроблено завдяки використанню різноманітних показників, а також можливостей їх комплексування. Для карт динаміки населення виділено чотири ступені комплексування показників. На першому ступені сполучаються показники в межах характеристик демографічного процесу. На другому – групуються показники в межах одного демографічного процесу. Третій ступінь комплексування об’єднує показники різних демопроцесів. Групування четвертого ступеня відбувається між показниками різних підсистем. В роботі розроблено графічні моделі демопроцесів (народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності, міграцій) для цілей їх картографування (рис. 2). На кожній моделі виділено основні характеристики демопроцесу і показники картографування, які характеризують процес як об’єкт картографування. На розроблених моделях виділено серії карт динаміки, які відображають різноманітні властивості і особливості кожного демопроцесу. Принципи комплексування показників дали змогу визначити зміст майбутніх карт, їх призначення, наукову цінність, практичну значимість, методичні і технологічні шляхи їх створення.

Розроблена тематична структура блоку карт динаміки населення (табл. 1) відповідає системній упорядкованості об’єкта на структурно-графічній моделі. Зв’язок між картами окремих серій динаміки демопроцесів забезпечують: використання єдиної географічної основи, вибір

Х а р а к т е р и с т и к и н а р о д ж у в а н о с т і

П О К А З Н И К И К А Р Т О Г Р А Ф У В А Н Н Я

Рис. 2. Графічна модель народжуваності населення для цілей його картографування.

однакових інтервалів часу, єдність підходів до розробки змісту, легенд, показників і зображувальних засобів. Всього розроблено та укладено 38 карт. Перша серія аналітичних карт містить відомості про загальну географічну характеристику - зміну чисельності населення. Для її відображення застосовано прийом укладання карт серії на окремі дати. Вивчення динаміки при цьому відбувається шляхом зіставлення карт між собою.

Головне призначення серії – дати відображення зміни чисельності населення в Україні за основними переписами населення. Особливість серії полягає в сполученні одного способу картографування (картограми) для двох показників на одній карті, завдяки різним зображувальним засобам (кольору та штриховки).

Наступні п’ять серій аналітичних карт дають уяву про зміни демопроцесів, таких як народжуваність, смертність, шлюбність, розлучуваність, природний приріст з 1959 року (рис. 3.).

На всіх картах серій показано відносні показники: зміни чисельності або кількості, які доповнено абсолютними показниками. Для всіх карт застосований єдиний масштаб – 1   , що дає можливість їх сумісного використання і співставлення. Подані на картах динамічні показники дають змогу співставити поступовість зміни демопроцесів в Україні за

Таблиця 1

ТЕМАТИКА СЕРІЙ КАРТ ДИНАМІКИ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

№ з/п | Назва серій карт

Назва карт | Масштаб | Примітки

І | Україна. Динаміка чисельності населення за 60 років | 6 карт

1 | Чисельність населення у 1939 році | 1 : 6,0 млн.

2 | Чисельність населення у 1959 році | 1 : 6,0 млн.

3 | Чисельність населення у 1970 році | 1 : 6,0 млн.

4 | Чисельність населення у 1979 році | 1 : 6,0 млн.

5 | Чисельність населення у 1989 році | 1 : 6,0 млн.

6 | Чисельність населення у 1998 році | 1 : 6,0 млн.

ІІ | Україна. Динаміка народжуваності населення за 40 років | 4 карти

1 | Народжуваність населення (1959 – 1970 рр.) | 1 : 6,0 млн.

2 | Народжуваність населення (1970 – 1979 рр.) | 1 : 6,0 млн.

3 | Народжуваність населення (1999 – 1989 рр.) | 1 : 6,0 млн.

4 | Народжуваність населення (1989 – 1998 рр.) | 1 : 6,0 млн.

ІІІ | Україна. Динаміка смертності населення за 40 років | 4 карти

1 | Смертність населення (1959 – 1970 рр.) | 1 : 6,0 млн.

2 | Смертність населення (1970 – 1979 рр.) | 1 : 6,0 млн.

3 | Смертність населення (1979 – 1989 рр.) | 1 : 6,0 млн.

4 | Смертність населення (1989 – 1998 рр.) | 1 : 6,0 млн.

IV | Україна. Динаміка шлюбності населення за 40 років | 4 карти

1 | Шлюбність населення (1959 – 1970 рр.) | 1 : 6,0 млн.

2 | Шлюбність населення (1970 – 1979 рр.) | 1 : 6,0 млн.

3 | Шлюбність населення (1979 – 1989 рр.) | 1 : 6,0 млн.

4 | Шлюбність населення (1989 – 1998 рр.) | 1 : 6,0 млн.

V | Україна. Динаміка розлучуваності населення за 40 років | 4 карти

1 | Розлучуваність населення (1959 – 1970 рр.) | 1 : 6,0 млн.

2 | Розлучуваність населення (1970 – 1979 рр.) | 1 : 6,0 млн.

3 | Розлучуваність населення (1979 – 1989 рр.) | 1 : 6,0 млн.

4 | Розлучуваність населення (1989 – 1998 рр.) | 1 : 6,0 млн.

VІ | Україна. Динаміка шлюбної структури та народжуваності населення за 40 років | 4 карти

1 | Шлюбна структура та народжуваність(1959 – 1970 рр.) | 1 : 6,0 млн.

2 | Шлюбна структура та народжуваність(1970 – 1979 рр.) | 1 : 6,0 млн.

3 | Шлюбна структура та народжуваність(1979 – 1989 рр.) | 1 : 6,0 млн.

4 | Шлюбна структура та народжуваність(1989 – 1998 рр.) | 1 : 6,0 млн.

VІІ | Україна. Природний приріст населення за 40 років | 5 карт

1 | Природний приріст населення, 1959 р. | 1 : 6,0 млн.

2 | Природний приріст населення, 1970 р. | 1 : 6,0 млн.

3 | Природний приріст населення, 1979 р. | 1 : 6,0 млн.

4 | Природний приріст населення, 1989 р. | 1 : 6,0 млн.

5 | Природний приріст населення, 1998 р. | 1 : 6,0 млн.

VІІІ | Україна. Території за динамікою демографічних процесів | 5 карт

1 | Народжуваність населення (1959 – 1998 рр.) | 1 : 8,0 млн.

2 | Смертність населення (1959 – 1998 рр.) | 1 : 8,0 млн.

3 | Шлюбність населення (1959 – 1998 рр.) | 1 : 8,0 млн.

4 | Розлучуваність населення (1959 – 1998 рр.) | 1 : 8,0 млн.

5 | Україна. Демографічні процеси (1959 – 1998 рр.) | 1 : 6,0 млн.

ІХ | Зміна людності міських поселень Луганської області за 100 років | 2 карти

1 | Людність міських поселень Луганської області

(1897, 1939, 1959 рр.) | 1 : 750 000

2 | Людність міських поселень Луганської області

(1979, 1989, 1998 рр.) | 1 : 750 000

Рис. 3. Фрагмент карти “Україна. Природний приріст населення, 1998 р.”.

областями і визначити інтенсивність динаміки за роками, співвідносити кількісні показники і простежити зміни в розвитку населення.

Тематика шостої серії (Україна. Динаміка шлюбної структури та народжуваності населення за 40 років) є прикладом комплексування двох показників різних демопроцесів. Серед чинників, які мають вплив на народжуваність, було вибрано показник шлюбності як індикатор зміни політичної, економічної ситуації в країні у будь-який час. Мета комплексування – встановлення взаємозв’язку і впливу між показниками шлюбності (розлучуваності) та народжуваності.

Найскладнішою стосовно методики є серія карт територій за динамікою демопроцесів. Перші чотири карти дають комплексну оцінку кожного демопроцесу за 40 років. На рис. 4 у зменшеному масштабі подано одну із таких карт. Методика картографування динаміки базується на використанні двох ознак: а) виду зміни (графічного прояву динаміки демопроцесів); б) середнього темпу зміни. Для всіх областей України і АР Крим були побудовані графіки змін демопроцесів і виділені головні види цих змін: а) спад постійний; б) коливання зі спадом наприкінці ХХ ст.; в) підвищення на початку 60-х років із спадом наприкінці ХХ ст. Показники середніх темпів розподілено за якістю (зниження, підвищення) для всіх демопроцесів і за кількістю для кожного демопроцесу окремо. Співставлення двох ознак (графічного виду зміни явища і середнього темпу його зміни) дозволило створити матриці по кожному демопроцесу, які стали основою легенд карт.

Середній темп зміни (Т сер.) був розрахований за формулою:

де Т сер. – середній темп зміни; Y1 – показник першого рівня ряду; Yn – показник останнього рівня ряду; n – кількість рівнів ряду.

Рис. 4. Народжуваність населення в Україні (1959 – 1998 рр.).

Показники середнього темпу зміни були розраховані у % на 1000 осіб. За допомогою розроблених матриць побудовано карти: 1. Народжуваність населення (1959 – 1998 рр.). 2. Смертність населення (1959 – 1998 рр.). 3. Шлюбність населення (1959 – 1998 рр.). 4. Розлучуваність населення (1959 – 1998 рр.). Запропонована методика може бути використана для укладання карт соціальних і економічних процесів, коли необхідно простежити характер динаміки за певний відрізок часу. Методика дає можливість оцінити зміни явищ у якісному і кількісному відношенні, простежити графічно прояви їх динаміки.

Завершує блок синтетична оцінювальна карта демографічних процесів за 40 років. При укладанні цієї карти був використаний метод характеристики території. Головний принцип проведення синтезу – об’єднання вищеназваних карт демопроцесів. На основі об’єднання літерних і цифрових позначень побудованих матриць виділено території за подібною динамікою. Демографічні процеси в регіонах за характером динаміки розподілено на: відносно сприятливі, не досить сприятливі, погіршені, значно погіршені і не сприятливі (рис. 5). При характеристиці демопроцесів на карті локалізовано додатковий аналітичний показник рейтингу областей, який розшифрував показники якості графічного прояву динаміки демопроцесів у межах виділених градацій.

На основі синтетичної карти можна зробити висновок, що динаміка демопроцесів в Україні другої половини ХХ ст. загалом не була сприятливою. Більша частина областей тривалий час мала негативні показники, що і вплинуло на їх динаміку. За територією виділяються два великі контрастні регіони: відносно сприятливий захід і несприятливий схід.

Опрацювання теоретико-методичних підходів до картографування динаміки міських поселень зроблено на прикладі Києва і Київської області. Наведені графіки і діаграми є основою для подальшого дослідження процесів, виявлення їх об’єктивних і суб’єктивних зв’язків, закономірності цих зв’язків, розкриття їх змісту і висновків про динамічну цілісність міста як соціального організму. На основі розрахованих середніх темпів приросту зроблено прогноз демопроцесів на 2007 р. Практичною розробкою є дві карти зміни людності міських поселень Луганської області (рис. 6, 7). На цих картах відображено динаміку людності міських поселень за 100 років (перша карта – 1897, 1939, 1959 рр., друга – 1979, 1989, 1998 рр.), за переписами населення. Масштаб 1 : 750 000. Для першої карти було обрано шкалу, в межах градацій якої за період 1897 - 1959 рр. знайшли відображення значні зміни у чисельності населення міських поселень (способом зростаючих значків). Наступний період (1979 – 1998 рр.) характеризується меншою інтенсивністю динаміки, і в межах обраних градацій майже не виявляється змін. Тому для другої карти обрані інші зображувальні засоби - структурні значки. Майбутній користувач розроблених методичних підходів, залежно від інтенсивності змін явища, може вибрати відповідні зображувальні засоби.

Рис. 5. Динаміка демографічних процесів в Україні (1959 – 1998 рр.).

Рис. 6. Фрагмент карти “Людність міських поселень Луганської області (1897, 1939, 1959 рр.). |

Рис. 7. Фрагмент карти “Людність міських поселень Луганської області (1979, 1989, 1998 рр.).

ВИСНОВКИ

Основними результатами виконаного дослідження є:

1. Розробка методики картографування динаміки соціально-економічних явищ та її детальна апробація на змінах чисельності, демографічних характеристиках населення України як найбільш динамічному і найважливішому об’єкті, що є давно назрілою проблемою, яка з різних причин у тематичному картографуванні України не розглядалася. Проведений аналіз існуючих методичних розробок картографування динаміки соціально-економічних явищ показав, що прийоми і методи відображення динаміки потребують суттєвого вдосконалення, особливо при застосуванні нових технологій. У зв’язку з цим розроблено шляхи та методи створення динамічних картографічних моделей проблемно-практичної орієнтації з широкими можливостями оперативної електронної обробки і поновлення інформації.

2. На базі узагальнення теоретичних знань філософської, демографічної, картографічної наук проведено аналіз і уточнення понятійного апарату картографування особливостей динаміки. До термінів, що характеризують особливості зміни явищ і процесів, відносяться: розвиток, рух, взаємодія, циклічність, процес, деградація, динаміка тощо. Динамічному процесу притаманні всі види руху. З урахуванням цих положень визначено сутність терміну “динаміка”, який визначаємо як зміну, що передає стан руху (зростання, спад, циклічність, коливання) з притаманними швидкостями, під впливом діючих на неї чинників за існуючих умов. Вперше наведено графічні види прояву динаміки: зростання / спадання (прямолінійне, криволінійне), циклічність (зростання, убування), коливання з певним ритмом.

3. Проведений аналіз регіональних і національних атласів дозволив розподілити карти, які мають динамічні аспекти, наступним чином: а) карти, які дозволяють вивчати динаміку явищ (різночасові карти); б) карти, які поряд з головним змістом показують окреме явище у динаміці; в) карти, які безпосередньо відображають динаміку явищ. Здійснений у роботі аналіз сучасних ГІС-технологій у світі й Україні показав, що розвиток нових технологій в картографії, зокрема динамічного картографування, призвів до значних змін у розробці й укладанні традиційних карт. Застосування сучасних технологій у дослідженні викликало необхідність опрацювання питань, пов’язаних із розробкою умовних знаків, зображувальних засобів та шкал для відображення зміни явищ і процесів.

4. У роботі проаналізовано загальнонаукові підходи і методи дослідження динаміки населення. Як у минулому, так і сьогодні існує багато поглядів на динаміку населення і, у зв’язку з цим, різноманітних прогнозів щодо чисельності населення світу і окремих його регіонів. В Україні є кілька типів прогнозів (песимістичні, середні, оптимістичні), виконаних різними установами. У розробці подібних прогнозів велику користь може надати використання запропонованих методів картографування динаміки явищ на основі сучасних ГІС-технологій, розроблених у дисертації.

5. Вивчення об’єкта картографування (населення і його зміни) на основі літературних джерел дало змогу: виявити типові риси і характерні особливості зміни населення України у часі; визначити зміст і тематику майбутніх карт. Запропоновано структурно-графічну модель, яка дозволяє визначити місце об’єкта картографування: населення і його зміни в системі “суспільство-природа”. Опрацьована структурно-графічна модель сприяла розробці теоретико-методологічних положень картографування чинників, які впливають на динаміку населення. Визначено тематику, напрями і прийоми картографування чинників. Проведений аналіз моделі дав змогу визначити зміст і тематику майбутніх карт для дослідження проблем розвитку регіонів різного рангу.

6. Інформацію про об’єкт дослідження подано у вигляді структурно-інформаційної моделі, яка сприяла упорядкуванню різних статистичних даних, визначенню їх особливостей та характеру територіальних відмін. Створено проблемно-орієнтовну базу даних динаміки населення України в розрізі регіонів та міських поселень за переписами населення, в програмах Exell і Map Info. Розроблено і відповідним чином організовано базу даних, яка відображає розподіл населення України і його характеристики за 100 років, що є однією із складових для створення БКД, яка розробляється в Інституті географії НАН України.

7. Обґрунтовано головні показники картографування демопроцесів за змінами у часі і за територією. Для карт динаміки населення виділено чотири ступені комплексування показників. Розроблено графічні моделі демографічних процесів (народжуваності, смертності, шлюбності розлучуваності, міграцій) для цілей картографування. На кожній моделі зазначено основні характеристики демографічного процесу і показники картографування. На розроблених моделях виділено серії карт динаміки, які відображають різноманітні властивості і особливості кожного демографічного процесу.

8. У процесі створення карт розроблено систему підходів до проектування серій карт динаміки: а) кожна серія дає детальну характеристику об’єкта на певні дати або періоди; б) тематично пов’язані серії підпорядковуються одній провідній ідеї; в) тематика карт базується на структурно-графічній моделі об’єкта; г) тематика сприймається і використовується на різних рівнях картографування; ґ) для карт серій застосовано масштаби 1   , 1 :   , одну проекцію, типову географічну основу, єдині компоновку і принципи генералізації та побудови легенд, оформлення. Розроблено тематичну структуру карт динаміки населення України у восьми серіях (всього 38 карт), яка відповідає системній упорядкованості характеристик населення на структурно-графічній моделі об’єкта дослідження. Серії карт структуровані за принципом “від простого до складного”. Перша серія аналітичних карт містить відомості про зміну чисельності населення в регіонах України. Наступні п’ять серій аналітичних карт дають уявлення про зміни демографічних процесів (народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності, природного приросту). Серія карт територій за динамікою демопроцесів (масштаб 1   ) дає комплексну оцінку кожного демопроцесу за 40 років. Узагальнюючою картою демопроцесів є синтетична оцінювальна карта “Україна. Демографічні процеси (1959-1998 рр.)” (масштаб 1   ), яка дає інтегративне уявлення про їх динаміку в Україні в другій половині ХХ ст. Обґрунтовано теоретико-методичні положення картографування динаміки населення м. Києва і Київської області, які стали основою для практичної розробки двох карт людності міських поселень Луганської області за 100 років (масштаб 1  ).

9. У процесі дослідження розроблено систему методів картографування динаміки соціально-економічних явищ. Вона включає модифіковані способи зображення, переломні шкали, пристосовані для відображення ними динаміки явищ та покращення на картах візуалізації певних змін. Методика картографування динаміки процесів і явищ за тривалий термін (на прикладі зміни демопроцесів в Україні в другій половині ХХ ст.) базується на використанні двох ознак: а) виду зміни (графічного прояву динаміки демопроцесів); б) середнього темпу зміни. Для всіх областей України і Автономної Республіки Крим було побудовано графіки змін демопроцесів (народжуваності, смертності, шлюбності, розлучуваності). Співставлення двох ознак (графічного виду зміни явища і середнього темпу його зміни) дозволило створити матриці по кожному демопроцесу, які стали основою легенд серії карт “Україна. Території за динамікою демопроцесів (1959 – 1998 рр.)”. Завершує блок синтетична оцінювальна карта демографічних процесів за 40 років, на якій відображено демографічні процеси в регіонах за характером динаміки: відносно сприятливі, не досить сприятливі, погіршені, значно погіршені і не сприятливі. Також на карті локалізовано додатковий аналітичний показник рейтингу областей.

10. Аналіз укладених серій карт на основі запропонованої методики підтверджує і доповнює теоретичне знання про об’єкт досліджень - динаміка демопроцесів в Україні у другій половині ХХ ст. загалом не була сприятливою. Більша частина областей довгий час мала показники, які негативно вплинули на розвиток населення. У результаті проведеного картографічного моделювання змін населення України отримано нове знання про об’єкт – виділено території за динамікою демографічних процесів у другій половині ХХ ст. За територією виділяються два великі контрастні регіони: відносно сприятливий захід і несприятливий схід. Створені серії карт вирішують дві задачі: по-перше, аналізують явище або процес відповідно до галузі знань; по-друге, є прикладом апробації методичних розробок картографування динаміки. Запропонована методика картографування динаміки (на прикладі демографічних процесів) забезпечує можливість виділення територій та