НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

ОСИПЧУК ЛАРИСА ЛЕОНІДІВНА

УДК 336.146

КАЗНАЧЕЙСЬКА СИСТЕМА ВИКОНАННЯ

ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ УКРАЇНИ

08. 04. 01 – фінанси, грошовий обіг і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Ірпінь – 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національній академії державної податкової служби України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Стовбчатий Анатолій Миколайович,

Національна академія державної податкової служби України, професор

кафедри державних фінансів.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук,

старший науковий співробітник

Барановський Олександр Іванович, Український центр економічних і політичних

досліджень ім. О. Разумкова,

провідний експерт;

кандидат економічних наук, доцент

Остапишин Тетяна Петрівна,

Київський Національний економічний

університет, доцент

кафедри банківської справи

Провідна установа: Науково-дослідний фінансовий інститут

при Міністерстві фінансів України,

відділ державного управління фінансами

(м. Київ).

Захист відбудеться “11” грудня 2003 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 27.855.01 Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201 Київська обл., м. Ірпінь, вул. Карла Маркса, 31.

Автореферат розісланий “ 7 ” листопада 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Онишко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкових і демократичних перетворень в Україні, розбудови правової держави і громадянського суспільства державний бюд-жет залишається дієвим інструментом регулювання соціально-економічних про--це--сів, вирішення проблем зайнятості, стабільності цін, економічного зростання, засо-бом реалізації внутрішніх макроекономічних і зовнішніх геополітичних цілей Украї--ни. Розмір Державного бюджету України та можливості основних джерел його напов--нення не гарантують своєчасне виконання основних функцій держави. Саме тому, в низці ринкових перетворень, що відбуваються в Україні, важлива роль нале---жить пошукам такої функціонально-організаційної системи виконання бюд--же---тів, яка б забезпечувала ефективне управління державним і місцевими бюд--жетами, транспарентність (прозорість) фінансових операцій, аналіз і надання інформації про стан бюджетів, а також запобігала нецільовому використанню бюджетних коштів. У зв’язку з цим, особлива увага приділяється питанням виконання державного бюджету за видатками. Державне казначейство займає в цьому процесі визначальне місце. Саме воно є тим головним фінансовим інститутом держави, завдяки якому особливо суттєвих змін зазнав процес управління видатками державного бюджету.

У фінансовій літературі давно йде наукова дискусія навколо питань управ-ління бюджетними ресурсами, в якій взяли участь вітчизняні і зарубіжні науковці О.І. Барановський, О.Д. Василик, О.В. Врублевська, І.І. Гейдор, В.М. Опарін, М.В. Романовський, Б.М. Сабанті, В.М. Федосов, С.І. Юрій та інші. Безпосередньо питання становлення та розвитку Державного казначейства України висвітлюються в публікаціях українських науковців О.С. Даневича, О.І. Кірєєва, М.Ф. Огданського, Г.О. П’ятаченка, П.Г. Петрашка, В.П. Тентюка, Л.В. Чистякової та інших.

Незважаючи на значні здобутки цих науковців в дослідженні державних фінан-сів, ряд питань, що стосуються теми казначейського виконання бюджетів, по--тре--бують подальшого уточнення та розвитку. Інформація про діяльність казна--чейсь---ких органів України, головним чином, представлена публікаціями в періодичних виданнях, навчальними посібниками, законодавчими та нормативними докумен-та--ми, що регулюють діяльність Державного казначейства України. Першим дослід--жен--ням проблем функціонування казначейської системи виконання дер-жавного бюд--жету стало дисертаційне дослідження О.О. Чечуліної, в якому основна ува-га при--діляється казначейському виконанню місцевих бюджетів та удоско--наленню обліку бюджетних коштів і зобов’язань. Разом з тим залишаються не дослід-женими питання закономірності становлення та розвитку інституту казна--чейства в Україні, доцільності подальшої участі комерційних банків у виконанні державного бюджету, необхідності функціонування декількох схем бюджетного фінансування видатків бюджетних установ, відповідності змісту деяких категорій, що розкривають сутність діяльності Державного казначейства, характеру змін, що відбуваються в сучасних бюджетних відносинах України.

Це обумовило вибір даної теми дисертаційної роботи, мету і завдання, пред-мет і об’єкт дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою науково-дослідної роботи Національної академії державної податкової служби України, м. Ірпінь. Окремі положення дисертаційного дослід--жен-ня використані в процесі розробки науково-дослідної теми “Дослідження бюд-жетно-податкової політики в сучасних умовах та шляхи її удосконалення”, номер державної реєстрації 0102U001155 – особисто автором обґрунтовано законо--мірність і доцільність впровадження інституту казначейства в Україні та виявлено загальні принципи функціонування казначейської системи виконання бюджету в Україні.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обгрунтування теоретичних засад розвитку інституту казначейства в Україні і роз--робка практичних заходів щодо підвищення ефективності управління бюджет--ни--ми коштами та контролю за їх використанням.

Досягнення цієї мети зумовило необхідність розв’язання таких задач:

·

·

·

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження – фінансові відносини, пов’язані з діяльністю Держав--ного казначейства України як інституту, що здійснює виконання державного бюд---жету України за доходами та видатками.

Предмет дослідження – структурні складові (підсистеми, комплекси, функції, процеси та процедури) казначейської системи виконання бюджету в частині розгляду механізмів управління видатками державного бюджету України.

Методи дослідження. Основними методами наукового дослідження стали істо--ричний і логічний, які були застосовані для виявлення закономірності та доцільності впровадження сучасного казначейства в бюджетну практику України, економіко-математичного моделювання – для доведення можливості застосування в бюджетній практиці математичних методів моделювання процесу виконання державного бюджету, уза--галь--нення – для виявлення загальних принципів функціонування та розвитку казна--чейської системи виконання бюджету в Україні, методи системного підходу, ана---лізу, синтезу, індукції, дедукції, порівняння – для дослідження процесу вико--нан--ня державного бюджету за окремими напрямами в динаміці та як єдине ціле. На основі діалектичного методу пізнання досліджено процес становлення Державного казна--чейства України та визначені напрями удосконалення діяльності казначейських органів у сфері управління бюджетними коштами та контролю за їх використанням.

Інформаційну базу дослідження становлять законодавчі та нормативно-правові акти, інструктивно-методичні документи з питань організації казна--чейсь--кого обслуговування бюджетів. Джерелами інформації також були дослідження зарубіж---них і вітчизняних вчених і практиків, звітні дані Державного комітету ста---тис--тики України, Державного казначейства України, Рахункової палати України, матеріали фахових видань, періодичного друку, науково-практичних конференцій, у т. ч. за участю спеціалістів Державного казначейства.

Наукова новизна одержаних результатів. Найбільш суттєвими науковими результатами дисертаційного дослідження, що відзначаються новизною, є наступні:

·

·

·

·

·

·

Практичне значення одержаних результатів полягає в обгрунтуванні реко-мен-дацій, спрямованих на удосконалення казначейської системи виконання Держав-ного бюджету України, пристосування її до умов перехідного періоду та підвищення ефективності управління державними коштами та їх економії в умовах бюджетного дефіциту.

Окремі положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли прак-тичне застосування. Зокрема, пропозиції автора щодо шляхів посилення контролю за витрачанням бюджетних коштів враховані відділенням Державного казначейства в роботі із розпорядниками бюджетних коштів на території Голосіївського району м. Києва (довідка про впровадження № 01-14/308 від 21.01.2003).

Розроблені та запроваджені в навчальний процес Національної академії державної податкової служби України (м. Ірпінь) – дисципліна “Казначейська справа” (довідка про впровадження № 1281 від 18.04.2003), у навчальний процес Міжрегіональної академії управління персоналом (м. Київ) дисципліни “Основи казначейської справи” та “Організація виконання державного бюджету” (довідка про впровадження № 3703 від 11.09.2002). Теоретичні положення дослідження покладені в основу виданих видавництвом Міжрегіональної академії управління персоналом курсу лекцій “Органи-зация исполнения государственного бюджета (экономико-правовой аспект)” і навчального посібника “Основи казначейської справи”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є одноосібно вико--на-ною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до розв’язання важли--вого наукового завдання – удосконалення функціонування казначейської системи виконання державного бюджету у напрямі підвищення ефективності управління бюджетними коштами та контролю за їх використанням. Особистий внесок у працях, опублікованих у співавторстві, наведено окремо у списку опублікованих праць за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисер--та-ційного дослідження апробовані на науково-практичних конференціях: “Удоско--на--лення фінансово-кредитної системи та шляхи покращання фінансового стану підприємства” (м. Київ, 1999 р.); “Шляхи реформування економіки України на сучас--ному етапі” (м. Київ, 1999 р.); “Актуальні проблеми фінансово-грошової полі-ти--ки та трансформація економіки України” (м. Київ, 2000 р.).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 23 праці загальним обсягом 19,25 др. арк. Серед них: 13 статей у фахових виданнях, 7 – в інших виданнях, 3 – у збірниках наукових праць, виданих за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Обсяг основного тексту дисертації становить 198 сторінок, у тому числі 6 рисунків та 20 таблиць. Список використаних джерел містить 141 найменування і займає 12 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У першому розділі “Основи становлення та розвитку казначейської справи в перехідній економіці України” досліджено еволюцію відносин у сфері державних фінансів протягом тривалого історичного періоду (XVIII-XXI ст.), визначено пере-думови впровадження казначейської системи виконання бюджету; доведено, що впро--вадження сучасного казначейства в бюджетну практику України є процесом об’єк--тивним і закономірним; обгрунтовано необхідність внесення змін до понятій-ного апарату, що визначає діяльність Державного казначейства України, з визна-чен--ням категорій “казначейство”, “казначейська система виконання бюджету”.

Місце, відведене в дисертації історичним і міжнародним аспектам еволюції казначейської справи, виправдане розкриттям політико-економічних передумов ста--нов--лення та розвитку казначейства в Україні. Визначено походження казначейсь--ких технологій, а також окреслено конкретні історичні етапи, які виконали про--пе--дев---тич--ну роль щодо впровадження казначейської системи виконання бюджету в Украї--ні. Матеріали, викладені в цій частині роботи, дозволили зробити висновок про від--по--відність казначейської системи України світовій практиці, закономірність і доціль---ність казначейського виконання бюджетів усіх рівнів.

Перехід до ринкових відносин зумовив пошук нових шляхів та способів конт--ро--лю за рухом і використанням бюджетних коштів. Нові соціально-економічні умо-ви функціонування державних фінансів прискорили необхідність переходу до загаль----но--цивілізаційних надбань у сфері формування, перерозподілу та використання бюд-жет--них коштів. Проведений аналіз банківської системи виконання бюджетів дав можливість зробити висновок про неможливість її подальшого використання в умо--вах ринку. У розділі чітко визначено періоди становлення органів державного казна--чейст---ва в сучасній Україні.

Головна ідея, яка покладена в основу казначейської системи виконання дер--жав---ного бюджету, полягає в акумуляції усіх бюджетних доходів у розпорядження одного органу, який під свою відповідальність здійснює управління ними за допо---мо-гою Єдиного казначейського рахунку (ЄКР) та контролює процес витрачання дер---жав--них коштів, що в умовах дефіциту бюджетних ресурсів нагально необхідно. Тому у розділі велику увагу приділено аналізу механізму функціонування казна---чейст--ва в режимі Єдиного казначейського рахунку, що є принциповим нововведен---ням у системі управління державними фінансами в Україні. Наголошено, що без режи--му Єдиного казначейського рахунку процес управління бюджетними ресур---са-ми в Україні стає неможливим, принаймні на етапі перехідного періоду та рефор---му--ван--ня економіки.

Створення системи рахунків, що працюють в єдиному режимі, дає можливість Головному управлінню Державного казначейства України постійно мати достовірну інформацію про наявність та рух державних коштів, оперативно реагувати на зміни ситуації. Проте аналіз ситуаційних проблем, що фактично склалися в Україні щодо управління доходами та видатками бюджетів, дозволив зробити висновок, що існуюча практика проходження бюджетних коштів через казначейські та поточні бюджетні рахунки ще не повною мірою відповідає головному принципу управління державними коштами – принципу єдності каси.

У розділі наводиться авторське тлумачення Державного казначейства України як спеціалізованого державного фінансового інституту з усіма правами юридичної особи головне призначення якого полягає в ефективному управлінні коштами дер---жав--ного і місцевих бюджетів країни та здійсненні попереднього і поточного фінан--сового контролю за рухом і цільовим використанням бюджетних коштів. В інтер-пре--тації автора казначейська система виконання бюджету є комплексом при--йомів і механізмів, які дозволяють акумулювати усі бюджетні доходи у розпо--ряд--ження одного органу – Державного казначейства, який під свою відповідальність здійснює управління ними за допомогою Єдиного казначейського рахунку та контролює процес їх витрачання.

У другому розділі дослідження “Інституційно-функціональний аналіз казна--чейсь--кої системи виконання Державного бюджету України” розглянуто станов-лення механізмів виконання бюджету за доходами і видатками в системі Держав-ного казначейства України; розглянуто та дана оцінка функціонуючим схемам бюд-жет-ного фінансування видатків розпорядників бюджетних коштів; виявлено загальні принципи функціонування казначейської системи виконання бюджету; обґрунто--вано теоретичні підходи до організації механізмів управління видатками державного бюджету; здійснено аналіз казначейського виконання державного бюджету України протягом 1998–2002 років.

Розгляд механізмів виконання бюджету за доходами і видатками в системі органів Державного казначейства дав можливість зробити висновок, що зміна схем виконання Державного бюджету України відображає позитивні зрушення у бюд-жет--них відносинах, які, в свою чергу, сприяють підвищенню ефективності витрачання бюджетних коштів. Поряд з цим, внаслідок активної участі уповноважених комерційних банків у процесі виконання державного бюджету, акцентовано увагу на тому, що в теперішніх умовах неможливо передбачити стабільність функціонування банківських установ, а відтак взаємодія з уповноваженими банками у справі проход--ження бюджетних коштів є досить ризикованою. Доведено необхідність остаточного скасування практики бюджетного фінансування за відомчою структу--рою, оскільки вона надає необгрунтовані привілеї певному колу розпорядників бюджетних коштів і свідчить про наявність дискримінації по відношенню до більшості бюджетних установ та організацій.

Аналіз стану казначейського виконання державного бюджету України за доходами і видатками дозволив виявити зміни і тенденції, що відбулися в цьому процесі та дати їм належну оцінку. В даному випадку ми виходили з того, що через стан виконання державного бюджету можна оцінювати ефективність економічних перетворень у країні та їх соціально-економічну доцільність. Разом з тим діяльність Державного казначейства розглядається у взаємозв’язку з конкретною соціально-економічною ситуацією, що склалася в Україні. Фактична діяльність Державного казначейства, як інституту призначеного управляти бюджетними ресурсами країни, почалася з кінця 1997 року. Фінансовий стан в Україні на той час визначався прове--деною урядом грошовою реформою. Тому становлення Державного казначейства проходило на фоні складних процесів реформування економіки, що, безумовно, позначилося на якості виконання органами казначейства своїх функцій.

Спад промислового виробництва на 1,5 %, наявність значного від’ємного саль--до торгового балансу, висока облікова ставка НБУ на рівні 82 %, несприятливі умови кредитування економіки – це ті основні чинники, що в кінцевому рахунку визначали діяльність Державного казначейства України в 1998 році. Фактично за 1998 рік до державного бюджету України надійшло 16 млрд. 266,1 млн. грн. проти запланованих 21 млрд. 101,1 млн. грн. Реальні доходи Державного бюджету України у 1998 році порівняно з 1997 роком зменшилися на 13,7 %, у номінальному обчисленні вони також зменшилися – на 2,3 %. В абсолютному обчисленні видатки державного бюджету у 1998 році зменшилися порівняно з 1997 роком на 12 %, а в реальному – на 20,4 %.

Таким чином, Державний бюджет України 1998 року виконувався в умовах гострої нестачі бюджетних коштів, що само по собі було вагомим стимулом для розвитку інституту казначейства як гаранту оптимального управління бюджетними ресурсами країни. Разом з тим, аналіз діяльності Державного казначейства в зазначений період виявив суттєві недоліки в його роботі. Одним із основних таких недоліків була відсутність дієвих заходів з метою запобігання використанню залишків бюджетних коштів на рахунках у комерційних банках в якості дешевого кредитного ресурсу.

На перший квартал 1999 року припав пік впливу фінансової кризи 1998 року, внаслідок чого відбулося падіння обсягу ВВП на 4,8 %, а промислового виробницт-ва – на 2,4 %. Надалі темпи скорочення ВВП поступово уповільнювалися (перше півріччя – мінус 3 %, дев'ять місяців – мінус 1,7 %), а в промисловості навіть спостерігався приріст виробництва (перше півріччя – 0,2 %, дев’ять місяців – 2,3 %). Проте, загалом фінансовий стан підприємств протягом 1999 року погіршився, внаслідок чого істотно погіршилася платіжна дисципліна, що призвело до катаст-ро--фічного зростання недоїмки за платежами до державного бюджету.

У 1999 році видатки на обслуговування державного боргу мали найбільшу питому вагу (14,1 %), як і у 1998 році (13,1 %). Вагомими у структурі державного бюджету були дотації регіональним бюджетам – 9,2 % (2 млрд. 29,2 млн. грн.), у промисловість та енергетику – 8 % (1 млрд. 755 млн. грн.), у національну оборону – 7,1 % (1 млрд. 549,5 млн. грн.), у правоохоронну діяльність – 6,8 % (1 млрд. 500 млн. грн.). Проте видатки на погашення заборгованості за знеціненими заощадженнями громадян профінансовані у сумі 10 млн. грн., що становить лише 5 % затверджених річних обсягів.

Виконання державного бюджету 2000 року здійснювалося в умовах припи--нення спаду виробництва та окремих позитивних зрушень в економіці. Вперше за останні десять років досягнуто економічного зростання, реальний валовий внутріш---ній продукт порівняно з 1999 роком зріс на 5,8 % проти 1 % за прогнозом. Проте, кризові явища в економіці повністю не були переборені. Закон України „Про Державний бюджет України на 2000 рік” не виконано. Показники виконання державного бюджету за доходами на 106,7 % затвердженого обсягу і за видатками на 104,7 % не відображають реального стану справ. Особливо негативно вплинула на виконання дохідної частини загального фонду державного бюджету здійснювана політика щодо надання пільг з оподаткування та погіршення платіжної дисципліни платників податків. Загальний обсяг податкових пільг, наданих впродовж року, зріс проти 1999 року на 17,9 % і досяг 46,8 млрд. грн., що відповідає загальній сумі над--ход--жень до зведеного бюджету. Видатки загального фонду державного бюджету було здійснено у сумі 27 млрд. 747,7 млн. грн., що становить 94 % річних при--зна-че--нь. Проте, за наявності на рахунках державного бюджету станом на 1 січня 2001 ро--ку залишків коштів загального фонду у сумі 922,6 млн. грн. залишилися недофінан--сованими видатки на загальну суму 649,1 млн. грн.

У 2001–2002 роках залишилася невирішеною ціла низка економічних проблем та факторів, які унеможливлювали використання позитивних зрушень в економіці країни для успішного виконання державного бюджету. Більш того, виконання Державного бюджету України 2002 року здійснювалося вже в умовах уповільнення темпів економічного розвитку. Прогноз макроекономічних показників на 2002 рік, за якими складався і затверджувався державний бюджет, здебільшого не під-твер--дився. Державний бюджет 2002 року не було виконано ні за доходами, ні за видат--ками. Натомість Кабінетом Міністрів України у 2002 році прийнято низку постанов щодо реорганізацій в органах виконавчої влади, збільшення граничної чисельності їх працівників, ліміту автомобілів, створення нових структурних підрозділів, інсти-туцій. Такі рішення невиправдано збільшували фактичні видатки бюджету та були базою при визначенні обсягів видатків на наступний бюджетний рік.

Проведений аналіз виконання державного бюджету виявив низький рівень державного контролю в частині використання бюджетних коштів, що створило умови для численних порушень. Найбільш поширеними з них були незаконне, не-цільо--ве та неефективне використання коштів державного бюджету. Порушення та недоліки у використанні коштів державного бюджету стали можливими внаслідок незадовільного виконання Державним казначейством покладених на нього функцій в частині здійснення контролю за виконанням державного бюджету, проведенням видатків і використанням коштів, станом обліку та звітності. Зосередившись на ви--рішенні організаційних, методологічних та технологічних питань, Державне казна--чейство на протязі фінансового періоду 1998–2002 років певною мірою усу--нулось від виконання свого головного завдання – забезпечення ефективного управ--ління дер--жавними коштами.

Проведений аналіз виконання державного бюджету став основою для теоретичного обгрунтування пропозицій щодо удосконалення практики виконання Державного бюджету України за видатками в умовах функціонування органів Державного казначейства України.

У третьому розділі “Підвищення ефективності управління бюджетними коштами в Україні” розроблено практичні рекомендації та заходи щодо удоско--налення діяльності Державного казначейства України; чітко окреслено наукові положення, що виносяться на захист; обгрунтовано можливість застосування в бюджетній практиці математичних методів моделювання процесу виконання державного бюджету через застосування імітаційно-автоматної моделі.

Проведений аналіз казначейської системи виконання Державного бюджету України свідчить, що остання не є максимально ефективною і може бути удосконалена шляхом певної реорганізації. У розділі зазначено, що в перспективі необхідно здійснити деякі заходи з подальшого реформування інституту державного казначейства в Україні.

Сьогодні, з метою реального зосередження державних коштів в “єдиній касі” та зміцнення контролю за їх рухом і витрачанням, ми пропонуємо взагалі усунути комерційні банки від розрахунково-касового обслуговування бюджетних рахунків і створити при Державному казначействі спеціалізований державний банк з обслуго--вування коштів державного бюджету України. Поряд з цим, створення Дер--жавного бюджетного банку, на нашу думку, усуне розбіжності в трактуванні самого поняття “казначейська система виконання бюджету”, оскільки присутність уповно--важених комерційних банків у процесі виконання бюджетів України, інколи помилково трактується як змішана модель виконання бюджету. Правильність і доцільність таких пропозицій підтверджується тим, що останнім часом, окрім існуючих функцій з виконання дохідної та видаткової частин бюджетів, Державне казначейство нама--га--ється виконувати і суто банківські функції. Але ж Державне казначейство в принципі не є банківською установою як за своїм визначенням, так і призначенням, і така невідповідність діяльності та покладених функцій тільки підтверджує потребу в банківській установі, що працювала б з бюджетними коштами винятково в інтересах держави.

Найбільш помітно роль і значення Державного казначейства визначаються при здійсненні фінансового контролю за виконанням видаткової частини держав-но--го бюджету. Нами установлено, що головною причиною нецільового викорис-тання бюджетних коштів є, з одного боку, їх нестача, а з іншого – необхідність проведення видатків за певними кодами бюджетної класифікації. Тобто за форс-мажорних обста---вин бюджетні установи вимушені спрямовувати кошти, отримані за одними кодами бюджетної класифікації, на витрати, передбачені іншими кодами, навіть якщо вони на даний час не забезпечені коштами, передбаченими кошторисом видат--ків. На нашу думку, дана проблема може бути вирішена шляхом утворення резерв--них фондів державного бюджету на рівні управлінь Державного казначейства. Вони мають бути подібними резервному фонду Кабінету Міністрів України, кошти якого використовуються на фінансування непередбачуваних видатків, зокрема надзвичай---них ситуацій.

Не менш важливим для розуміння характеру бюджетних взаємовідносин, що виникають у процесі витрачання коштів державного бюджету, є правильне та чітке визначення суб’єктів, які беруть у них участь. Виявлено існуючу невідповідність між внутрішнім змістом категорії “розпорядник бюджетних коштів” та характером змін, які відбулися в бюджетних відносинах у ході виконання видаткової частини державного бюджету, що дало нам підстави запропонувати застосовувати до ниж--чих розпорядників бюджетних коштів третього ступеня поняття “споживач бюджет---них коштів”. Адже вони отримують бюджетні кошти лише для їх безпосереднього витрачання (споживання) і перерозподіл таких коштів між іншими підпорядкова---ними їм установами та організаціями не здійснюють через відсутність останніх. Тому відсутній механізм дійсного розпорядження бюджетними коштами, коли одна уповноважена бюджетна установа визначає потребу в бюджетних коштах для утримання іншої.

У третьому розділі запропоновано авторське трактування розпорядника бюд--жетних коштів як керівного складу бюджетної установи, якому надано право роз---поряджатися бюджетними асигнуваннями, а саме – отримувати бюджетні кошти як для фінансування поточних видатків установи-отримувача, так і для визначення по---треби в них підпорядкованих установ і організацій. В авторському тлумаченні спо--жи---вачем бюджетних коштів є керівний склад бюджетної установи, який отримує бюджетні кошти від вищих організацій винятково для фінансування поточних видатків установи та їх безпосереднього витрачання у відповідності до затверд--женого кошторису видатків.

У розділі доведено можливість застосування в роботі Державного казна---чейст---ва України математичних методів моделювання, а саме: розроблена імітаційно-автомат----на модель оптимізації процесу виконання державного бюджету. Застосуван---ня останньої дозволить:

·

·

·

·

·

Окреслені напрями удосконалення казначейської системи виконання Держав-ного бюджету України сприятимуть якісним перетворенням в країні за умови активної державної підтримки в рамках програми розвитку Державного казна---чейства України.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та наведено новий підхід до розв’язання наукової проблеми, яка полягає в обгрунтуванні теоретичних засад розвитку інституту казначейства в Україні і розробки практичних заходів щодо удосконалення функціонування казначейської системи виконання державного бюджету за видатками. Основні наукові і практичні результати роботи полягають у наступному:

1.

2.

3. Аналіз сутності та нових тенденцій в діяльності Державного казначейства сучасної України дозволив поглибити економічне поняття категорій “казначейство”, “казначейська система виконання бюджету”, “розпорядник бюджетних коштів”, “споживач бюджетних коштів”.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

у фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8. Осипчук Л.Л. Моделі виконання бюджетів та можливості їх застосування в умовах сучасної України // Науковий вісник Академії державної податкової служби України: Зб. наук. праць. – Ірпінь: АДПСУ. – 2001. – № 3. – С. 70-73.

9.

10.

11.

12. Тігова Т.М., Осипчук Л.Л. До питання удосконалення бюджетних взаємовідносин // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 9. – С. 109–110 (особистий внесок здобувача – обгрунтування пропозиції щодо введення в науковий обіг, поряд із категорією “розпорядник бюджетних коштів”, нової економічної категорії – “споживач бюджетних коштів”).

13. Тігова Т.М., Осипчук Л.Л. Чи є майбутнє у економічних реформ України? // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 10. – С. 116–117 (особистий внесок здобувача – систематизація фактичного матеріалу, що висвітлює проблему бідності та життєвого рівня в різних країнах світу).

в інших виданнях

14. Осипчук Л.Л. Формы безденежных расчетов в процессе исполнения бюд-же--тов // Матеріали наук.-практ. конф. “Удосконалення фінансово-кредитної системи та шляхи покращення фінансового стану підприємства”. – К.: МАУП, 1999. – С. 76–79.

15. Осипчук Л.Л. Формування реального бюджету як інструмент забезпечення ринкових реформ в Україні // Матеріали наук.-практ. конф. “Шляхи реформування економіки України на сучасному етапі”. – К.: МАУП, 2000. – С. 108–110.

16. Осипчук Л.Л. Уповноважені банки та їх роль в організації фінансування бюджетних видатків // Матеріали наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми фінан--сово-грошової політики та трансформація економіки України”. – К.: МАУП, 2000. – С. 73–75.

17. Осипчук Л.Л. Организация исполнения государственного бюджета (эконо--мико-правовой аспект): Курс лекций. – К.: МАУП, 1999. – 160 с.: ил. – Библиогр.: с. 155.

18. Осипчук Л.Л. Виконання державного бюджету // Економіка, фінанси, право. – 2000. – № 11. – С. 17-19.

19. Осипчук Л.Л. Інститут казначейства як гарант фінансового забезпечення економічних реформ в Україні // Економіка, фінанси, право. – 2000. – № 12. – С. 15–17.

20. Осипчук Л. Л. Концептуальные основы формирования бюджета и бюд-жет--ной политики // Вісник законодавства України. – 2000. – № 39. – С. 22–24.

21. Тігова Т.М., Осипчук Л.Л. Історичні аспекти виникнення та розвитку державного казначейства // Економіка, фінанси, право. – 2001. – № 2. – С. 18–22 (особистий внесок здобувача – опрацювання історичних наукових джерел, що дало можливість зібрати матеріал з питань виникнення, становлення та розвитку інституту казначейства).

22. Фінанси (теоретичні основи): Підручник / М.В. Грідчина, В.Б. Захожай, Л.Л. Осипчук та ін.; Під кер-вом і за наук. Ред. М.В. Грідчиної, В.Б. Захожая. – К.: МАУП, 2002. – 280 с. (особистий внесок здобувача – Розділ 1 “Основи теорії фінан--сів” (1.1. Фінанси і їх місце в системі суспільних відносин; 1.2. Структура й загальна характеристика фінансової системи; 1.3. Фінансова політика; 1.4. Концептуальні підходи до формування державного бюджету в умовах ринкової економіки).

23. Осипчук Л.Л. Основи казначейської справи: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2003. – 152 с.

АНОТАЦІЯ

Осипчук Л.Л. Казначейська система виконання державного бюджету України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.04.01 – фінанси, грошовий обіг і кредит. – Національна академія державної податкової служби України, Ірпінь, 2003.

Дисертація присвячена науковому обгрунтуванню теоретичних засад розвитку інституту казначейства в Україні і розробці практичних заходів щодо підвищення ефективності управління бюджетними коштами та контролю за їх використанням. На підставі дослідження еволюції відносин у сфері державних фінансів протягом тривалого історичного періоду (XVIII-XXI ст.), доведено, що впровадження сучас-ного казначейства в бюджетну практику України є процесом об’єктивним і законо-мірним. Визначено походження казначейських технологій, а також окреслено конкретні історичні етапи, які виконали пропедевтичну роль щодо впровадження казначейської системи виконання бюджету в Україні. Розглянуто різні схеми бюд--жетного фінансування видатків розпорядників бюджетних коштів та обгрунтовано теоретичні підходи до організації механізмів управління видатками Державного бюд--жету України. Уточнені функціонально-організаційні, аналітично-інформаційні та контрольні переваги казначейської системи виконання бюджету, що базується на принципі єдності каси. Розроблено та запропоновано практичні рекомендації щодо удосконалення діяльності Державного казначейства України.

Ключові слова: державні фінанси, бюджет, Державне казначейство, казна---чейська система виконання бюджету, єдиний казначейський рахунок, розпорядник бюджетних коштів, споживач бюджетних коштів.

АННОТАЦИЯ

Осипчук Л.Л. Казначейская система исполнения государственного бюджета Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.04.01 – финансы, денежное обращение и кредит. – Национальная академия государственной налоговой службы Украины, Ирпень, 2003.

Диссертация посвящена научному обоснованию теоретических основ разви--тия института Государственного казначейства в Украине и разработке практических мероприятий по повышению эффективности управления бюджетными средствами и контроля над их использованием. Особенное место в диссертации отведено иссле--дованию структурных составляющих (подсистемы, комплексы, функции, процессы и процедуры) казначейской системы исполнения бюджета в части рассмотрения механизмов управления расходами Государственного бюджета Украины.

Исследование эволюции отношений в сфере государственных финансов на протяжении длительного исторического периода (XVIII-XXI ст.) дало возможность сделать вывод, что внедрение современного казначейства в бюджетную практику Украины является процессом закономерным и носит объективный характер. Четкое опре--деление исторических и экономических предпосылок становления и развития казна-чейства в Украине только подтверждает этот факт. По итогам рассмотрения и сис--тематизации преимуществ Единого казначейского счета (ЕКС) сделан вывод о том, что до сих пор остается до конца нереализованным главный принцип управ-ле---ния бюд-жетными средствами – принцип единства кассы. Размещение счетов, кото--ры--е при-надлежат Государственному казначейству и являются составляющей ЕКС, в учреж---дениях уполномоченных коммерческих банков и наличие возможностей по-след---ними использовать их в своих коммерческих интересах не дают возможности сосре---доточить эти средства в „руках одного хозяина” –