Національна академія наук україни

Інститут економіки промисловості

УДК 658.155.011.4+338.242

ПОДЛУЖНА Наталія Олександрівна

організація управління економічною
безпекою підприємства

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація і

управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата економічних наук

Донецьк – 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькому національному технічному університеті Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк) на кафедрі менеджменту та господарського права.

Науковий керівник – | доктор економічних наук, професор

Александров Іван Олександрович,

Інститут економіки промисловості НАН України (м. Донецьк), завідувач відділу економіко-екологічних досліджень.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Козаченко Ганна Володимирівна,

Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки України (м. Луганськ), завідувачка кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук, доцент

Недрянко Ангеліна Олексіївна,

Донецький державний університет економіки

і торгівлі ім. М. Туган-Барановського

Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), доцент кафедри економіки підприємства.

Провідна установа – | Київський національний університет

імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України (м. Київ), кафедра теоретичної та прикладної економіки.

Захист відбудеться “30” січня 2004 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д . . в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Універси-тетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий “24” грудня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У процесі формування ринкової економіки багато підприємств набули новий статус зі зміною форми власності, при якому необхідно самостійно забезпечувати виробничо-комерційну діяльність, стійкість функціонування і адекватно реагувати на зовнішні впливи. Неузгодженість інтересів підприємств із державними і регіональними органами управління, що зростає, нестабільність внутрішніх і зовнішніх умов їх виробничо-комерційної діяльності спричиняють виникнення загроз, які гальмують досягнення поставлених соціально-економічних цілей і відповідних темпів розвитку. Незважаючи на зростання обсягів виробництва промислової продукції України в 2002 р. на 18,41 млрд.грн. порівняно з попереднім роком, зберігаються тенденції зростання обсягів дебіторської заборгованості (на 40,25 млрд.грн.) і кредиторської заборгованості (на 71,6 млрд.грн.), причому обсяги кредиторської заборгованості перевищують дебіторську в 1,54 рази. Частка збиткових підприємств у промисловості України в 2002 р. становила 41,8%, а їхні збитки – 11,33 млрд. грн. Таким чином, збитковість виробництва, дебіторсько-кредиторська заборгованість, постійний дефіцит власних оборотних коштів, високий рівень зносу основних фондів є проявом типових економічних загроз для промислових підприємств держави.

Забезпечення економічної безпеки підприємств потребує створення специфічного механізму попередження та мінімізації дії загроз. Однак поки не існує єдиної теоретичної і методологічної бази визначення критеріїв, методики аналізу і попередження загроз для підтримки економічної безпеки підприємства, механізму організації управління нею. Це особливо характерно для підприємств металургійної галузі, від стану якої залежать темпи економічного розвитку країни в цілому, тому що ця галузь забезпечує значний внесок у створення валового внутрішнього продукту і валового продукту інших галузей економіки та експортного потенціалу держави.

Закони України “Про підприємства в Україні”, “Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом”, “Про боротьбу з корупцією”, а також “Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств і організацій” і ряд інших нормативно-законодавчих документів стосуються окремих питань забезпечення економічної безпеки підприємств, але їх недостатньо для розв’язання цієї проблеми. Тому питання організації управління економічною безпекою підприємств є актуальними.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планами науково-дослідних робіт Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) за темою: Н-14-99 “Удосконалення методів управління ресурсами підприємств промисловості”, 1999-2002 рр.; Інституту економіки промисловості НАН України за темами: “Регіональні аспекти національної безпеки (в економічній і соціальній сферах)”, 2001-2003 рр. (№ держреєстрації 0101U001123) і “Напрями реформування податкової системи України”, 2001-2004 рр. (№ держреєстрації 0101U001182), а також господарського договору №382 із ВАТ “Макіївський труболиварний завод” у 2001 р. на тему: “Розробка методики аналізу та попередження економічної небезпеки підприємства”. У рамках теми ДонНТУ розроблено метод оцінки економічної безпеки на рівні підприємства, уточнено сутність поняття економічної безпеки підприємства, встановлено джерела загроз та їх класифікацію з метою формування методів їх попередження. У темах Інституту економіки промисловості НАН України розроблено методику аналізу та попередження економічної небезпеки металургійного підприємства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розвиток теоретичних питань, розробка методичних положень і практичних рекомендацій щодо організації управління економічною безпекою підприємства.

Для досягнення поставленої мети вирішено такі задачі:

здійснено аналіз сутності та поняття економічної безпеки підприєм-
ства на основі дослідження внутрішніх і зовнішніх загроз, встановлення її місця в управлінні підприємством;

обґрунтовано критерії економічної безпеки підприємства на підставі кількісної оцінки;

розроблено систему моніторингу показників економічної безпеки підприємства для прийняття управлінських рішень щодо попередження економічних загроз;

розроблено модель залежності обсягу і якості прибутку металургійного підприємства від основних техніко-економічних параметрів, що встановлені на основі адаптації методів кластерного аналізу і головних компонент;

обґрунтовано вплив результатів діяльності соціальної інфраструктури на обсяг і якість прибутку металургійних підприємств і рекомендовано напрями підвищення мотивації працівників щодо поліпшення фінансових результатів за рахунок реструктуризації цієї сфери, що забезпечує економічну безпеку;

розроблено метод управління дебіторською заборгованістю для забезпечення збільшення прибутку підприємства на основі узгодження економічних інтересів у ланцюзі “банк – підприємство”;

розроблено механізм організації управління економічною безпекою підприємства.

Об'єктом дослідження є процеси управління параметрами економічної безпеки і механізм організації її забезпечення.

Предметом дослідження є основні критерії економічної безпеки підприємства, а саме обсяг і якість прибутку промислового підприємства.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних вчених і фахівців у сфері забезпечення економічної безпеки підприємства. Інформаційною базою є закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України. Джерелом аналітичної інформації – звітні дані Держкомстату України і Донецької області, матеріали первинного обліку і статистичної звітності металургійних підприємств, результати спеціальних досліджень і спостережень автора.

Для аналізу функцій прибутку використано метод функціонально-вартісного аналізу; для розробки методики аналізу і попередження економічної небезпеки підприємства – методи кластерного аналізу, головних компонент і регресійного аналізу. Для встановлення впливу діяльності соціально-побутової інфраструктури на збитковість підприємства і впливу вікової структури основних фондів на показники ефективності їх використання – метод регресійного та індексного аналізу; для розробки системи знижок за терміновість оплати при реалізації продукції – метод дисконтування вартості; для вибору заходів щодо підвищення ефективності діяльності об'єктів соціальної інфраструктури підприємств і варіантів зменшення дебіторської заборгованості застосовано методи порівняльного аналізу сценаріїв.

Обробку економіко-статистичної інформації здійснено засобом MS EXCEL, побудови функціональної моделі прибутку підприємства – кластерного і компонентного аналізу – STATISTICA-5 for Windows.

Наукова новизна результатів дослідження. У дисертаційній роботі розроблено нові, уточнено і доповнено науково-методичні положення і практичні рекомендації щодо організації управління економічною безпекою підприємства. Положення роботи, що мають елементи наукової новизни, полягають у такому:

уперше:

доведено, що обсяг прибутку підприємства і його якість, яка є результатом виявлення операційного прибутку у загальному фінансовому результаті діяльності, – це основні критерії економічної безпеки;

розроблено адекватну модель оцінки економічної безпеки підприємства до умов металургійного виробництва на основі методів кластерного аналізу та головних компонент, яка відрізняється структурою інформаційної бази та побудована у результаті її скорочення;

удосконалено:

механізм організації управління економічною безпекою підприємства, який дозволяє попереджувати й мінімізувати економічні загрози за рахунок прискорення оборотності обігових коштів на підприємстві і утворення додаткового джерела коштів для кредитних операцій банку;

методи кількісної оцінки ступеня впливу соціальної інфраструктури на головні критерії економічної безпеки в довгостроковій перспективі, які базуються на результатах регресійного та індексного аналізу, що дозволило встановити напрями реструктуризації цієї сфери;

дістало подальшого розвитку:

поняття “економічна безпека підприємства”, яке враховує особливості виробничо-економічних систем у ринковій економіці та визначається як стан, при якому економічні параметри дозволяють зберегти головні її властивості: рівновагу і стійкість при мінімізації загроз;

методичні рекомендації з управління дебіторською заборгованістю підприємств на підставі розробленої моделі зниження вартості контрактів продажу металургійної продукції, що забезпечує оптимізацію коефіцієнтів знижок на ціни і сприяє підвищенню прибутку та його якості.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методики аналізу і попередження загроз економічній безпеці підприємства; методики встановлення резерву сумнівних боргів і системи знижок при реалізації продукції на промислових підприємствах, які впроваджені і використовуються на металургійних підприємствах ВАТ “Макіївський труболиварний завод” – річний економічний ефект у сумі 25 тис.грн. одержано за рахунок підвищення фондовіддачі в результаті раціоналізації структури основних фондів (акт впровадження від 28.02.2001 р.); ВАТ “Ясинівський коксохімічний завод” – річний економічний ефект у сумі 14,1 тис.грн. одержано за рахунок скорочення періоду погашення дебіторської заборгованості і відмовлення від додаткової позики банку (акт впровадження від 11.03.2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до вирішення науково-методичних задач, спрямованих на підвищення ефективності функціонування металургійних підприємств за рахунок забезпечення економічної безпеки. Внесок автора в роботи, виконані в співавторстві, показаний у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження обговорені й одержали позитивні оцінки на 15 науково-практичних конференціях, семінарах, основні з них: ХII Міжнародна науково-практична конференція “Стратегічні пріоритети розвитку регіонів в системі економічної політики в Україні” (3-4 квітня 2001 р., м. Чернівці); Всеукраїнська науково-практична конференція “Теорія та практика управління у трансформаційний період” (4-6 жовтня 2001 р., м. Донецьк); IV Міжнарод-на наукова конференція молодих учених-економістів “Проблемы обеспечения экономического роста” (23-24 березня 2001 р., м. Донецьк); Міжнародна науково-практична конференція “Проблемы обеспечения экономической безопасности” (23-24 листопада 2001 р., м. Донецьк); I Міжнародна науково-практична конференція “Сучасні проблеми управління” (30 листопада – 1 грудня 2001 р., м. Київ); I Міжнародна II Всеукраїнська наукова конференція студентів та молодих учених “Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (11-14 грудня 2001 р., м. Донецьк); Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми планування виробництва в умовах переходу до ринку” (1-3 жовтня 2002 р., м. Алушта).

Публікації результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження викладено у 22 наукових працях, у тому числі: 10 статей у наукових фахових виданнях, 12 матеріалів конференцій. Загальний обсяг публікацій – 7,49 д.а., з яких особисто автору належить 6,41 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (190 найменувань), додатків. Її загальний обсяг – 217 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 25 таблиць, 18 рисунків, 9 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У дисертаційній роботі розвинуто теоретичні положення і методичні підходи щодо забезпечення економічної безпеки підприємства металургійного виробництва та розроблено практичні рекомендації з попередження загроз.

У першому розділі “Теоретичні основи забезпечення економічної безпеки підприємства” виявлено сутність економічної безпеки підприємства; обґрунтовано склад її функціональних складових; узагальнено класифікаційні ознаки і джерела загроз економічній безпеці підприємства; встановлено прийоми кількісної оцінки й визначено основні критерії економічної безпеки підприємства; наведено результати дослідження еволюції сутності прибутку, його функцій; розкрито значення прибутку та його якості як основних критеріїв для забезпечення економічної безпеки підприємства, запропоновано концепцію забезпечення економічної безпеки підприємства.

Дослідження сутності економічної безпеки підприємства показало, що в економічній теорії і практиці не існує однозначної термінології щодо її визначення, не розмежовуються поняття “небезпека”, “загроза”, “фактор”, “ризик”. Встановлено, що економічна безпека підприємства є характеристикою системи, що самоорганізується і саморозвивається, тобто це стан, при якому економічні параметри дозволяють зберегти головні її властивості: рівновагу і стійкість при мінімізації загроз. Таким чином, це стан виробничо-комерційної діяльності, при якому забезпечується дотримання економічних інтересів підприємства на підставі його стійкості та властивостей системи, що саморозвивається, і попередження впливу внутрішніх і зовнішніх загроз (рис. 1). Загроза для промислових підприємств – це конкретна небезпека, що створює певні перешкоди у виробничо-комерційній діяльності підприємства і здійсненні його економічних інтересів.

Встановлено, що головними загрозами, які перешкоджають забезпеченню економічної безпеки, є різноспрямованість економічних інтересів підприємств, регіонів і держави, слабка мотивація працівників до попередження загроз і незацікавленість у кінцевих результатах діяльності підприємства, перевага значної частки дебіторсько-кредиторської заборгованості в балансі підприємства, підвищена зношеність активної частини основних фондів. У цих умовах підприємство змушене тільки пристосовуватися до зовнішнього середовища без зворотного впливу. Тому в його можливостях залишається контроль за внутрішнім механізмом функціонування, моніторингом економічних показників виробничо-комерційної діяльності і прийняття ефективних управлінських рішень. У цій ситуації потрібно формування механізму забезпечення економічної безпеки підприємства. Для цього на основі аналізу і синтезу існуючих наукових поглядів систематизовано компоненти економічної безпеки підприємства, до яких відносять фінансову, технологічну, ресурсну, соціальну, екологічну, кримінальну, інформаційну, правову, кадрову складові. Визначено, що найбільш значущою серед них у сучасних економічних умовах є фінансова, оскільки для забезпечення стійкості функціонування підприємства в цілому необхідно мати стале фінансове становище. При цьому стабільний рівень прибутку підприємства забезпечить дотримання його економічних інтересів і запобігання всіх видів загроз фінансовому стану.

До цього часу в економічній практиці не існує єдиного підходу до кількісної оцінки економічної безпеки підприємства. Це обумовлено невизначеністю критеріїв, відсутністю методичної бази розрахунку її індикаторів. Виходячи з цього як критерій оцінки економічної безпеки підприємства пропонуються різні індикатори з граничними значеннями, запозичені зі світового досвіду і встановлені автором, інтегральні показники, сукупний критерій. Визначено, що підприємство може знаходитися в зоні економічної безпеки навіть при значенні деяких показників поза межами їхніх граничних значень. Це обумовлює необхідність визначення найбільш значущих показників, що формують економічну безпеку підприємства, з метою подальшого регулювання процесу всієї виробничо-комерційної діяльності.

У зв’язку з цим обґрунтовано систему показників, які характеризують стан усіх складових економічної безпеки підприємства і враховують вплив внутрішніх і зовнішніх загроз, що негативно відображаються на результатах його діяльності. Така система формує основу методу аналізу і попередження загроз економічній безпеці підприємства. Доведено, що в системі показників, які характеризують економічну безпеку підприємства, головними є обсяг і якість прибутку. Вони характеризують результати від операційної, інвестиційної, фінансової і надзвичайної діяльності підприємства. Дослідження підтверджують, що прибуток (П) в умовах ринкової економіки як головний результат виробничо-комерційної діяльності є функцією не тільки авансованого (ка) і перемінного (кр), але й інтелектуального капіталів (кi), тобто П f (ка, кр, кi). Це пояснюється тим, що джерелом прибутку є одночасно праця робітників і реалізовані ідеї, знання, ноу-хау, інформація, які є інтелектуальним капіталом. Адаптація методу функціонально-вартісного аналізу дозволила визначити як основні оціночну функцію прибутку і функцію міри забезпечення економічної безпеки підприємства.

У другому розділі “Методи попередження загроз економічній безпеці підприємства” рекомендовано методи формування основних критеріїв економічної безпеки підприємства та їх реалізації із застосуванням методів кластерного аналізу і головних компонент, розроблено функціональні моделі прибутку для металургійних підприємств; досліджено вплив об'єктів соціально-культурного призначення на фінансові результати діяльності підприємства; виділено головні параметри економічної безпеки підприємства, що вимагають оперативного моніторингу.

Доведено, що якість прибутку (Кn) кількісно вимірюється відношенням прибутку від операційної діяльності (По) до фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування (П)

(1)

Водночас чинний Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” передбачає погашення кредиторської заборгованості підприємства перед державним бюджетом за рахунок збільшення фінансового результату, що невірогідно підвищує прибуток. Штучне завищення цін на продукцію підвищує прибуток у короткостроковому періоді й водночас знижує якісну характеристику прибутку.

Для визначення основних показників виробничо-комерційної діяльності підприємства, що формують чисельне значення прибутку, розроблено методику аналізу і попередження економічної небезпеки підприємства. Вона базується на скороченні інформаційного простору моніторингу показників економічної безпеки підприємства до мінімуму на основі кластерного аналізу і виявленні найбільш значущих з використанням методу головних компонент. До інформаційної бази моніторингу показників економічної безпеки підприємств належить понад 65 показників виробничо-комерційної діяльності. Результатом їх обробки є отримані регресійні моделі залежності чистого прибутку від показників виробничо-комерційної діяльності підприємств чорної металургії:

ВАТ “Макіївський труболиварний завод” (YМ)

(2)

де – коефіцієнт зносу основних фондів, %;

– середньорічний індекс обсягу виробництва;

– тривалість обороту кредиторської заборгованості, днів; –

коефіцієнт плинності кадрів, %.

(При R2 = 0,9967; F-критерій = 101,54; Fтабл. = 6,26).

ВАТ “Ясинівський коксохімічний завод” (YJ)

(3)

де – коефіцієнт використання виробничих потужностей з виготовлення сульфату амонію, %;

– коефіцієнт питомої ваги майна виробничого призначення, %;

– відношення фактичної заробітної плати до середньої по промисловості;–

коефіцієнт загального обороту працівників.

(При R2 = 0,8828; F-критерій = 18,83; Fтабл. = ,26).

Виявлено, що підприємства однієї галузі мають різну специфіку і вимагають гнучких механізмів забезпечення економічної безпеки підприємства. Доведено, що чистий прибуток металургійного підприємства насамперед залежить від внутрішніх факторів, а саме: виробничих (обсягу продукції, що випускається, рівня використання виробничих потужностей, стану основних фондів, що використовуються в основному виробництві); чисельності кадрів і мотиваційних факторів (показники загального обороту та плинності персоналу, рівня заробітної плати); стану дебіторсько-кредиторської заборгованості, тобто оборотності і тривалості обороту дебіторської і кредиторської заборгованості.

Доведено, що значний вплив на обсяг прибутку підприємств галузі здійснює фактор соціального навантаження, що виникає внаслідок наявності об'єктів соціально-культурного призначення. Вони подвійно впливають на прибуток: по-перше, ця сфера збиткова в сучасних умовах і підприємство її утримує за рахунок чистого прибутку, і як наслідок показник фінансового результату від звичайної діяльності погіршується; по-друге, відмовлення від соціальної сфери спричинить зниження мотивації праці робітників, що певною мірою загальмує відтворювальний процес. Для покращення стану соціальної і кадрової складових економічної безпеки необхідно враховувати інтереси різних груп працівників і цілеспрямовано впливати на ефективність їхньої роботи. Одним із напрямів підвищення ефективності об'єктів соціальної інфраструктури є їх реструктуризація. Для визначення резервів поліпшення їх діяльності рекомендовано відповідну класифікацію (рис. 2).

Таким чином, формуються умови для розробки рекомендацій зі зниження збитковості цих об’єктів та попередження загроз економічній безпеці підприємства.

У третьому розділі “Організація забезпечення економічної безпеки підприємства” запропоновано методичні підходи до зменшення величини збитків і створення умов для одержання прибутку шляхом удосконалення управління дебіторською заборгованістю на основі імітаційного моделювання; розроблено схему перетворення дебіторської заборгованості в прибуток у системі “банк-підприємство” і одержання фінансового результату за рахунок використання тимчасово вільних коштів підприємства на рахунках банку. Запропоновано методичні рекомендації з оптимізації активів підприємства за рахунок реструктуризації соціальної інфраструктури підприємств; сформовано механізм організації управління економічною безпекою підприємства.

Методи управління дебіторською заборгованістю вимагають уточнення класифікації розподілу дебіторської заборгованості на безнадійну, сумнівну, прострочену. Безнадійна дебіторська заборгованість означає, що минув строк оплати контрактів з реалізації продукції. Сумнівна заборгованість – заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення споживачем продукції. Вона може бути не оплачена в зв'язку з непередбаченими обставинами. Безнадійна та сумнівна заборгованості мають термін до трьох років, що є строком позовної давності в Україні. Прострочена – якщо минув строк позовної давності. Приведений розподіл дебіторської заборгованості дозволяє удосконалити її облік і вибір заходів щодо її стягнення.

Рис. 2. Класифікація об'єктів соціально-культурного призначення
підприємств і заходи щодо зниження їхньої збитковості

Виходячи з цього запропоновано таку послідовність інструментарію управління дебіторською заборгованістю: аналіз реального стану дебіторської заборгованості; визначення факторів, що впливають на рівень дебіторської заборгованості; вивчення складу і вікової структури дебіторської заборгованості; контроль за значенням коефіцієнту середнього погашення дебіторської заборгованості; створення резерву за сумнівними боргами; застосування системи знижок. При цьому система знижок при реалізації продукції за укладеними контрактами сприяє більш швидкому надходженню коштів на розрахунковий рахунок підприємства і збільшенню якості і величини прибутку в поточному періоді від операційної діяльності в загальному фінансовому результаті підприємства. За даними фінансового обліку, статистичних даних та експертних оцінок можна скласти такі сценарії можливого розвитку економічної ситуації на ВАТ “Макіївський труболиварний завод” (див. таблицю).

Досліджено дію механізму одержання економічного ефекту (П) від упровадження системи знижок при продажу продукції за терміновість оплати: П = Кв +Z, де Кв - зниження втрат від негативного впливу інфляції; Z - економія від невикористання додаткової позики банку. Значення коефіцієнту зменшення купівельної спроможності гривні (Квj) залежно від різних значень темпів інфляції і тривалості періоду складе

(4)

де I – річний темп інфляції, %;

j – порядковий номер року;

t – тривалість періоду погашення дебіторської заборгованості, днів.

Таблиця

Сценарії економічного розвитку ВАТ “МТЗ”

Показники | Сценарії

песимістичний | найбільш реальний | оптимістичний

Річний темп інфляції (Ij ), % | 7,5 | 5,0 | 2,5

Плановане скорочення періоду погашення (), днів | 15 | 15 | 15

Банківська процентна ставка (), % | 35 | 27 | 25

Імовірність реалізації сценарію, Р | 0,2 | 0,5 | 0,3

Непрямі доходи (грн. на 1 тис.грн. вартості контракту) – всього | 17,38 | 13,1 | 11,27

У тому числі:

від скорочення періоду погашення заборгованості, грн. | 3,0 | 2,0 | 1,0

від невикористання позики, грн. | 14,38 | 11,1 | 10,27

Витрати підприємства, які пов'язані з оплатою відсотків за банківський кредит (Z), можна представити у вигляді рівняння

(5)

де – процентна банківська ставка, %;

– кількість днів, на яку скорочується період оборотності дебіторської заборгованості, днів;

H – сума кредиту, тис.грн.

Установлено, що управління дебіторською заборгованістю сприяє підвищенню прибутку не тільки на підприємствах, але й у банках, які їх обслуговують. Кошти, які надійшли у результаті погашення дебіторської заборгованості підприємства на рахунок банку, складають “короткі гроші”, що формують запас платоспроможності і ліквідності банку при збільшенні його ресурсної бази. Проводячи операції з тимчасово вільними коштами на рахунках підприємств, що отримані за рахунок прискорення оборотності дебіторської заборгованості, банк має джерело постійних доходів. До таких операцій відносяться видача короткострокових кредитів, торгівля коштами на біржі міжбанківських кредитних ресурсів, вкладення вільних коштів підприємства в депозит. Встановлено розрахунками, що взаємовідносини ВАТ “Макіївський труболиварний завод” з Промінвестбанком у м. Макіївці, які сприяли утворенню тимчасово вільних коштів у розмірі 100, тис. грн. на розрахунковому рахунку підприємства, дозволяють банку одержати прибуток 1210,43 грн. від видачі кредиту на місяць при 27% річних.

Для збільшення величини і якості прибутку, “очищення” результатів виробничо-комерційної діяльності промислового підприємства від інших видів діяльності рекомендуються напрями і сценарії реструктуризації соціальної інфраструктури. Оцінку результативності цього проекту здійснено за спеціально розробленою методикою, що базується на методах порівняльного й індексного аналізу. Установлено, що в 2002 р. на ВАТ “Макіївський труболиварний завод” зміну збитків на 1 грн. соціальних послуг за всіма групами об'єктів соціально-культурного призначення було обумовлено в основному за рахунок впливу фактора ефективності наданих послуг.

Структурний аналіз дозволяє стверджувати, що найбільший збиток приносять підприємству об'єкти другої групи (рис.2). Тому рекомендується створення товариств з обмеженою відповідальністю на базі об'єктів соціально-культурного призначення, що забезпечить збереження об'єктів соціальної інфраструктури, виконуючих соціальні функції для робітників підприємства. При цьому прибуток від операційної діяльності “звільниться” від результатів, не властивих операційній діяльності, що підвищить якість прибутку і знизить збитковість підприємства.

Аналіз темпів обсягу прибутку ВАТ “Ясинівський коксохімічний завод”, його складових і якісної характеристики зображено на рис. 3.

Рис.3. Темпи зростання прибутку ВАТ “Ясинівський коксохімічний завод”

Обґрунтовано, що всі показники темпів зростання, крім величини фінансових та інших витрат, мають стабільну величину стосовно значення величини 1996 р. Побудова рівняння прогнозу для графіка якості прибутку дозволила встановити його залежність від номеру часового періоду: y = 56,17x0,63 при коефіцієнті детермінації R2 ,94 і спрогнозувати темп зростання якості прибутку для підприємства 192,2у 2003 р. відносно 1996 р. Це свідчить про збільшення даного показника за рахунок збільшення обсягу операційного прибутку в загальному фінансовому результаті.

Таким чином, пропонується механізм організації управління економічною безпекою підприємства (рис. 4), що дозволяє попереджати внутрішні і зовнішні загрози, регулювати виробничо-комерційну діяльність підприємства, підвищувати обсяг і якість прибутку.

Рис. 4. Організація управління економічною безпекою підприємства

Розроблений механізм організації забезпечення економічної безпеки враховує особливості виробничо-комерційної діяльності підприємства. Його застосування рекомендується підприємствам металургійного виробництва.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження дозволяють зробити теоретичні та методичні висновки і запропонувати практичні заходи щодо забезпечення і визначення критеріїв економічної безпеки підприємств та розробки механізму організації її управління. Відповідно до мети і конкретних задач основні результати роботи полягають у такому.

1. Встановлено, що економічна безпека підприємства є характеристикою системи, що самоорганізується і саморозвивається, – це стан, при якому економічні параметри дозволяють зберегти головні її властивості: рівновагу і стійкість при мінімізації загроз. Таким чином, це стан виробничо-комерційної діяльності, при якому забезпечується дотримання економічних інтересів підприємства на підставі його стійкості та властивостей системи, що саморозвивається, і попередження впливу внутрішніх і зовнішніх загроз. Проведений аналіз стану економічної безпеки металургійних підприємств дозволив визначити її компоненти, установити зовнішні і внутрішні загрози і джерела їхнього утворення.

2. Доведено, що основними критеріями економічної безпеки підприємства є обсяг і якість прибутку. Обґрунтовано сутність прибутку в ринковій економіці та його основні функції – оціночна і міра забезпечення економічної безпеки підприємства, законодавчі основи його формування і розподілу.

3. Визначено, що кількісні характеристики економічної безпеки формуються через показники виробничо-комерційної діяльності, тому для її скалярної оцінки адаптовано методи кластерного аналізу і головних компонент до умов економіки металургійного виробництва, за допомогою яких розроблено модель прибутку підприємства. Визначено найбільш важливі параметри, що впливають на величину і якість прибутку та характеризують виробничі і мотиваційні фактори, стан дебіторсько-кредиторської заборгованості.

4. Розроблено механізм організації управління економічною безпекою підприємства, що дозволяє здійснювати управління прибутком і його якістю, приймати управлінські рішення щодо забезпечення економічної безпеки при попередженні зовнішніх і внутрішніх загроз на підприємствах.

5. На основі дослідження стану і структури дебіторської заборгованості в Україні, Донецькій області й окремих підприємствах металургійної галузі встановлено, що вона є однією з основних економічних загроз. Тому рекомендовано методичні підходи до удосконалення прийомів управління дебіторською заборгованістю, які дозволяють збільшити величину і якість прибутку. Розроблено систему знижок при реалізації продукції за терміновість оплати споживачами з метою одержання економічного ефекту. Доведено, що управління дебіторською заборгованістю на підприємствах сприяє збільшенню прибутку обслуговуючих їх банків. Це досягається за рахунок термінового злиття банківського і виробничого капіталів, а саме проведення операцій з тимчасово вільними коштами на рахунках підприємств, що надійшли від дебіторів.

6. Встановлено вплив діяльності об'єктів соціально-культурного і побутового призначення на підвищення якості й обсягу прибутку в довгостроковому періоді. З метою усунення впливу на операційний прибуток факторів, не властивих основним результатам виробничо-комерційної діяльності промислового підприємства, рекомендовано напрями і сценарії реструктуризації соціальної інфраструктури. Доведено, що найбільш вигідним буде створення товариств з обмеженою відповідальністю на їхній основі. При цьому буде збережено функції, виконувані цими об'єктами, що позитивно відіб'ється на мотиваційних факторах збільшення прибутку підприємств.

Список основних опублікованих праць

за темою дисертації

1. Подлужна Н.О. Управління економічною безпекою як засіб підвищення ефективності промислового виробництва // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2000. – Т.2. – С.43-54.

2. Александров И.А., Семенюта М.А., Подлужная Н.А. Современные методы маркетинга в санации убыточных предприятий // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. – 2001. – Вип. 26. – С.182-189.

Особистий внесок: пропозиції щодо зниження збитковості металургійного виробництва на підставі використання сучасних засобів маркетингу.

3. Подлужна Н.О. Прибуток як критерій економічної безпеки підприємства // Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду: Науковий вісник. – Чернівці: КНТЕУ, ЧТЕІ. – 2001. – Вип. 3. – С.94-96.

4. Подлужная Н.А. Экономическая безопасность предприятия как составляющая часть экономической безопасности региона // Экономические инновации. – Вып. 10: Тенденции глобализации и регионализации социально-экономического развития (экономические трансформации, экономика и экология). – Одесса: Институт проблем рынка и экономико-экологических исследований НАН Украины. – 2001. – С.155-159.

5. Подлужна Н.О. Вплив діяльності об’єктів соціальної інфраструктури підприємств на основні фінансові результати (на прикладі чорної металургії) // Вісник Технологічного університету Поділля: Економічні науки. – 2001. – №6. – С.28-31.

6. Подлужна Н.О., Половян О.В. Якість прибутку як критерій ефективності металургійного виробництва // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2001. – Т.1. – С.281-295.

Особистий внесок: обґрунтування критерію ефективності виробництва і логіки створення його моделі.

7. Подлужная Н.А. Выбор критерия экономической безопасности предприятия // Наукові праці Донецького державного технічного університету. Серія: Економічна. – 2002. – Вип. 47. – С.10-16.

8. Подлужна Н.О. Мотиваційний аспект підвищення прибутку підприємств // Вісник Технологічного університету Поділля: Економічні науки. – 2002. – №5. – Т.2, ч.2. – С.24-27.

9. Подлужная Н.А. Управление дебиторской задолженностью на промышленных предприятиях // Экономические проблемы и перспективы стабилизации экономики Украины. – Донецк: ИЭП НАН Украины. – 2002. – Т.2. – С.27-40.

10. Подлужна Н.О. Потоки грошових коштів як об’єкт логістики // Вісник національного університету “Львівська політехніка”. – Львів: НУ “Львівська політехніка”. – 2003. – Вип.472. – С.153-156.

11. Подлужная Н.А. Правовое обеспечение экономической безопасности предприятия // Материалы Междунар. науч.-практ. конф. “Проблемы обеспечения экономической безопасности” (Донецк, 23-24 ноября 2001 г.). – Донецк: ДонНТУ. – 2001. – С.147-149.

12. Подлужная Н.А. Регулирование налогообложения деятельности объектов социальной инфраструктуры предприятий // Збірник матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми управління” (Київ, 30 листопада – 1 грудня 2001 р.). – К.: НТУ України “КПІ”. – 2001. – С.372-374.

АНОТАЦІЯ

Подлужна Н.О. Організація управління економічною безпекою підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2004.

Дисертаційну роботу присвячено розвитку теоретичних положень і розробці механізму організації управління економічною безпекою на підприємствах шляхом попередження загроз і збільшення величини і якості прибутку. Розроблено рекомендації з удосконалення механізму організації управління економічною безпекою на металургійних підприємствах. Обґрунтовано застосування величини і якості прибутку як головного критерію економічної безпеки підприємства. Рекомендовано модель прибутку, що дозволяє прогнозувати основні параметри економічної безпеки підприємства. Встановлено ступінь впливу соціальної інфраструктури підприємства на характеристики економічної безпеки, запропоновано заходи щодо підвищення ефективності функціонування цієї інфраструктури. Розроблено методичні рекомендації з управління дебіторською заборгованістю підприємства, що сприяють поліпшенню фінансових результатів у ланцюзі “підприємство – банк”. Основні результати дисертації впроваджено на підприємствах чорної металургії Донецької області.

Ключові слова: економічна безпека, загрози, прибуток, якість прибутку, дебіторська заборгованість, соціальна інфраструктура.

Аннотация

Подлужная Н.А. Организация управления экономической безопасностью предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2004.

Диссертационная работа посвящена развитию теоретических вопросов, разработке научно-методических положений и практических рекомендаций по управлению экономической безопасностью на предприятиях за счет упреждения угроз и увеличения величины и качества прибыли. В работе исследована сущность понятия “экономическая безопасность предприятия”, обоснована необходимость управления ею, систематизирован состав ее компонент, уточнена классификация и источники угроз. На основе этого для количественной оценки экономической безопасности, внутренних и внешних угроз обоснованы критерии и методы их расчета. Доказано, что главными критериями экономической безопасности предприятия являются величина и качество прибыли. Исследована взаимосвязь категорий “прибыль” и “экономическая безопасность предприятия” и сформулированы основные функции прибыли: оценочная и мера обеспечения экономической безопасности предприятия. Предложена концепция обеспечения экономической безопасности предприятия на основе удовлетворения социально-экономических интересов предприятия, упреждения угроз, повышения эффективности использования основных, финансовых и трудовых ресурсов.

Адаптация методов кластерного анализа и главных компонент позволила разработать функциональную модель зависимости величины прибыли от технико-экономических характеристик деятельности предприятия. В результате установлено, что чистая прибыль металлургических предприятий зависит от внутренних факторов – производственных и мотивационных; состояния дебиторско-кредиторской задолженности. Доказано, что одной из внешних угроз производственно-коммерческой деятельности предприятия является несовершенная система налогообложения, которая снижает качество и величину прибыли.

Рекомендованы направления и различные варианты реструктуризации социальной инфраструктуры предприятий для уточнения финансового результата от его обычной деятельности и повышения качества прибыли. Обоснована целесообразность создания обществ с ограниченной ответственностью на базе объектов социально-культурного назначения, что обеспечивает выявление финансового результата от операционной деятельности предприятия.

Установлено, что одной из угроз для предприятий и государства в целом является тенденция увеличения объема дебиторской задолженности; предложен метод ее прогнозирования и определения границ льготных коэффициентов при реализации продукции за срочность в цепи “предприятие-банк”. Рекомендовано определение финансового результата банка при различных вариантах использования временно свободных средств предприятий, возникших на основе управления дебиторской задолженностью. Разработан механизм организации управления экономической безопасностью предприятия.

Ключевые слова: экономическая безопасность, угрозы, прибыль, качество прибыли, дебиторская задолженность, социальная инфраструктура.

SUMMARY

Podluzhna N.O. Organization of Management of the Enterprise’s Economic Security. – Manuscript.

Thesis for a Candidate’s degree in economic sciences in speciality 08.06.01 – Economy, Organization and Enterprise Management. – The Institute of Industrial Economics of National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk, 2004.

The thesis is about the development of theoretical provisions and elaboration of a management mechanism for the economic security of enterprises by means of averting the threats and increasing the profit level and quality. Recommendations are worked out to improve the organization mechanism of the economic security management at the matallurgical works. Usage of profit level and quality as a key factor of the enterprise’s economic security is justified. The model of profit is recommended which allows to forecast the main specifications of the enterprise’s economic security. The degree of the enterprise’s social infrastructure impact on the characteristics of the economic security is defined, mesuring methods are offered to increase the efficiency of this infrastructure. Methodical recommendations are elaborated to manage the debit indebtedness of the enterprise which promote better financial results in the chain “enterprise – bank”. The main results of the study have been applied at the matallurgical works in the Donetsk region.

Key words: economic security, threats, profit, quality of profit, debit
indebtedness, social infrastructure.

_________________________________________________________________________

Пiдп. до друку 8.12.2003. Формат 60х90/16. Папiр друк. №3. Офс. друк.
Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 789.

83048, Донецьк, Унiверситетська, 77.

Ротапринт ІЕП НАН України.