Національна академія наук УкраЇни

Інститут Економіки промисловості

УДК 622.012:658.114:622.7:669.162

Сичов Геннадій Михайлович

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ

МІЖГАЛУЗЕВИМИ ПРОМИСЛОВИМИ КОМПЛЕКСАМИ

Спеціальність 08.06.01 – Економіка, організація та управління підприємствами

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк-2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк) на кафедрі менеджменту у виробничій сфері.

Науковий керівник – доктор економічних наук, доцент

Скубенко Володимир Петрович,

Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України (м. Донецьк), завідуючий кафедрою управління проектами в підприємництві.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Аптекар Савелій Семенович,

Донецьке акціонерне науково-комерційне товариство „Данко” (м. Донецьк), віце-президент;

кандидат економічних наук, доцент

Дубницький Володимир Іванович,

Донецький економіко-гуманітарний інститут Асоціації навчальних закладів України недержавної форми власності (м. Донецьк), проректор з наукової роботи.

Провідна установа – Донецький національний університет Міні-стерства освіти і науки України (м. Донецьк), кафедра економіки підприємства.

Захист відбудеться “18” квітня 2003 р. о 1430 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д .151.01 в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий 17 березня 2003 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Кузьменко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У 90-х роках ХХ століття економічна наука збагатилася теорією управління бізнес-процесами і поняттям їх реінжинірингу. Виникнення нової економічної парадигми було обумовлено зниженням ефективності традиційного функціонального управління.

У цей же час в українській промисловості відбулося утворення міжгалузевих промислових комплексів, наприклад за технологічним принципом “Вугілля-Кокс-Метал”. Вивчення процесів конгломерації суб’єктів підприємницької діяльності привело до висновку про прояв феномена реінжинірингу бізнес-процесів. Так, якщо при централізованій плановій системі господарювання, що існувала, виробничі і збутові процеси замикалися в галузевих рамках, у середовищі одного підприємства, то на сучасному етапі потоки робіт на макрорівні стали наскрізними і охоплюють субпроцеси в металургії, коксохімії, видобутку і переробці вугілля. Проблема утворення індустріальних комплексів не вичерпується низками “Вугілля-Кокс-Метал”. Доречно відзначити тенденції побудови комплексів “Вугілля-Енергія” (шахта, збагачувальна фабрика, теплова електростанція). Можливі й інші об’єднання, що забезпечують досягнення синергічного ефекту. Незважаючи на те, що схожі технологічні об'єднання у Донбасі були явищем ще ХІХ століття, їх відродження в 90-х роках ХХ століття виявилося своєчасним, що визначає актуальність теоретичних і практичних розробок з управління промисловими комплексами для підвищення їх ефективності.

Запропоновані рішення не скасовують базових принципів економічного управління і менеджменту, а є продовженням робіт провідних зарубіжних і вітчизняних учених щодо розвитку підприємств галузевого і міжгалузевого типу.

Актуальність дисертації визначається також тим, що основну кількість робіт з утворення в Україні міжгалузевих промислових комплексів присвячено дослідженню їх синергізму, а не вивченню питань специфічності, генезису і типології. Необхідним також виявилося вирішення проблем з адаптації управління бізнес-процесами до реалій об’єднань підприємств України на сучасному етапі.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України відповідно до плану держбюджетних науково-дослідних робіт, що були проведені у 2001-2002 рр. У рамках теми “Розвиток інноваційного менеджменту на вугільних шахтах” (номер держреєстрації 0100U003070) проаналізовано собівартість видобутку вугілля коксового призначення і запропоновано заходи, що сприяють подоланню кризового стану підприємств. За темою “Формування зовнішнього і внутрішнього середовища в регіоні для розвитку ефективного підприємництва” (номер держреєстрації 0100U003073) розроблено алгоритм управління процесами в синергічному конгломераті типу “Вугілля-Кокс-Метал”, який реалізовано в корпорації “Радон”; розроблено методи оптимізації експортної політики і формування продуктового портфеля металургійного підприємства; оцінено перспективи розвитку інтегрованих паливно-енергетичних структур у Донбасі.

Мета і задачі дослідження. Мета – розробка алгоритму здійснення бізнес-процесів, що забезпечать беззбитковість інвестиційних проектів для вдосконалення управління міжгалузевими промисловими комплексами.

Для досягнення цієї мети було поставлено і вирішено такі задачі:

визначено основні тенденції формування міжгалузевих промислових комплексів в Україні;

удосконалено процесне управління стосовно до міжгалузевих промислових комплексів;

розроблено алгоритм здійснення бізнес-процесів у рамках міжгалузевого промислового комплексу;

розроблено моделі управління бізнес-процесами;

розроблено основні блоки алгоритму організації та ведення бізнес-процесів у рамках інвестиційних проектів;

упроваджено основні положення алгоритму здійснення бізнес-процесів у промислових умовах;

оцінено перспективи розвитку процесного управління в Україні.

Об’єктом дослідження стали процеси функціонування і розвитку міжгалузевих промислових комплексів, зокрема “Вугілля-Кокс-Метал”, що поєднують вугільні, коксохімічні і металургійні підприємства.

Предметом дослідження є системи управління міжгалузевими промисловими комплексами.

Методи дослідження. Методологічною основою виконаних досліджень є роботи вітчизняних і зарубіжних учених з теорії управління підприємствами і об’єднаннями. У ході досліджень застосовано апарат математичної статистики, зокрема методи кореляційного і регресійного аналізу (для встановлення граничних значень беззбитковості інвестиційних проектів, оцінки ефективності збутової діяльності металургійних підприємств, опису економічних показників вуглевидобутку); використано методи планування багатофакторних експериментів і методи фінансового аналізу інвестиційних проектів (для встановлення граничних значень беззбитковості, побудови моделей формування грошових потоків).

Інформаційною базою стали законодавчі акти України, інструктивні матеріали міністерств і відомств, матеріали первинної звітності промислових підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація містить сукупність положень, висновків і рекомендацій, спрямованих на підвищення ефективності функціонування міжгалузевих промислових комплексів через удосконалення системи управління з використанням парадигми управління бізнес-процесами. У ході досліджень було одержано результати, що становлять наукову новизну:

уперше:

запропоновано трактування факту утворення міжгалузевих промислових комплексів як акту реінжинірингу, що створює передумови для впровадження управління бізнес-процесами;

визначено критерій ефективності здійснення бізнес-процесу, який заснований на граничному значенні річного грошового потоку, що залежить від сполучення параметрів інвестиційного проекту;

встановлено ступінь впливу параметрів інвестиційного проекту на граничне значення річних грошових потоків при здійсненні бізнес-процесу “Виробництво і реалізація чавуну”;

визначено фактори, що значимо впливають на грошові потоки при здійсненні бізнес-процесу “Виробництво і реалізація чавуну”;

визначено значущість впливу ступеня розгалуженості схем товарно-грошових потоків при здійсненні бізнес-процесів у комплексі “Вугілля-Кокс-Метал” на розмір річних грошових потоків і розміри податкових платежів;

одержали подальший розвиток:

підхід до оптимізації політики збуту багатопрофільного підприємства, який відрізняється тим, що прибуток із виробничо-комерційної діяльності розглядається залежно від розташування продукції на тому чи іншому ринку;

типізація об’єднань підприємств, яка відрізняється тим, що в ній подано визначення синергічних конгломератів.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені в дисертації методи і моделі управління бізнес-процесами дозволили забезпечити ефективність інвестиційної діяльності, оптимізувати податкові (ПДВ) платежі для групи міжгалузевих підприємств.

Розроблено:

регресійну модель, що зв’язує граничні значення грошових потоків з факторами обсягу інвестицій, вартістю капіталу і терміном дії проекту;

регресійну модель, що зв’язує податкові витрати зі ступенем розгалуженості товарно-грошових потоків;

регресійну модель, що зв’язує граничне значення річного обсягу виробництва чавуну з ціною продукції, її ринковою адресацією і виробничими витратами;

алгоритм управління бізнес-процесом “Виробництво і реалізація чавуну”, який відрізняється тим, що в ньому запропоновано порядок операцій проектування і здійснення бізнес-процесу в комплексі “Вугілля-Кокс-Метал”;

комп’ютерну модель розрахунку показників діяльності операторів у комплексі “Вугілля-Кокс-Метал”, що відрізняється матричною структурою і тим, що враховує складність товарно-грошових потоків;

методику оптимізації збутової діяльності багатопрофільного підприємства за ретроспективними даними, що може використовуватися і як засіб бенчмаркингу;

регресійну модель, що відбиває залежність собівартості видобутку коксівного вугілля у Донбасі від проектної потужності шахти і ступеня її освоєння.

Пропозиції автора знайшли конкретне застосування в діяльності корпорації “Радон”, що є міжгалузевим промисловим комплексом “Вугілля-Кокс-Метал” (довідка № /10 від .04.02 р.), ЗАТ “Костянтинівський чавуноливарний завод” (довідка № /135 від 29.04.02 р.) і використовуються у навчальному процесі в Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України (довідка № 05-12/20 від 21.06.02 р.).

Особистий внесок здобувача. Наведені результати дисертаційного дослідження одержані особисто і відображають авторський підхід до вирішення наукових задач щодо удосконалення управління міжгалузевими промисловими комплексами через впровадження управління бізнес-процесами. Внесок автора в опубліковані колективні роботи конкретизовано у списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися і були схвалені на: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Регіоналізація економіки і здійснення адміністративної реформи в Україні” (м. Дніпро-дзержинськ, 18-19 травня 2000 р.); Всеукраїнській науково-практич-ній конференції “Теорія та практика управління в трансформаційний період” (м. Донецьк, 4-6 жовтня 2001 р.); Седьмом международном семинаре по вопросам состояния мирового угольного рынка, направлений использования углей и сертификации их качества (Крим, 10-15 вересня 2001 р.).

Публікації. Здобувачем опубліковано за темою дисертації 8 наукових праць, серед яких 6 статей у фахових наукових виданнях і тези 2 доповідей на конференціях. Загальний обсяг публікацій 3,01 д.а., з яких особисто автору належить 2,37 д.а.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 177 найменувань і 2 додатків. Основний зміст викладено на 155 сторінках, робота містить 15 таблиць, 24 ілюстрації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі „Розвиток систем управління міжгалузевими промисловими комплексами”, що характеризує стан питання, описано нову управлінську парадигму, яка поширюється у світовій практиці, і показано економічні зміни, які привели до появи в Донбасі на сучасному етапі міжгалузевих промислових об’єднань.

Зміни переривчастого характеру кінця 80-х, середини 90-х років ХХ століття в Україні стали об’єктивним фактором диверсифікованості виробництва й утворення міжгалузевих промислових комплексів. Посередницькі комерційні структури, що одержали розвиток на операціях із вугіллям, змушені були підтримувати властиву їм (структурам) високу прибутковість і в умовах кризи, яка найбільш вразила вуглевидобувні підприємства. Диверсифікованість у напряму коксохімії та металургії (в остаточному підсумку для утворення комплексів “Вугілля-Кокс-Метал”) з об’єднанням шахт, збагачувальних фабрик, коксохімічних і металургійних заводів стали стратегічними рішеннями багатьох компаній. У межах Донецької, Луганської та Дніпропетровської областей сформувалося кілька таких об’єднань, організованих у вигляді корпорацій. Виконані дослідження дозволяють розглядати зазначені об’єднання як синергічні конгломерати.

На відміну від зарубіжних інтегрованих компаній (США, Захід-ної Європи, Південно-Східної Азії) утворення українських конгломератів найчастіше було захисною мірою і спрямовано на забезпечення виживання підприємств, що раніше мали галузеву приналежність.

Водночас з утворенням конгломератів в Україні у світовій економічній теорії виникло поняття бізнес-процесів як наскрізних потоків робіт, що завершуються створенням продукту (послуги), необхідного клієнту (як зовнішньому, так і внутрішньому). Своїм походженням управління бізнес-процесами зобов’язане недосконалості функціонального управління, традиційно властивому західним (і подібним до них за ідеологією ведення бізнесу) підприємствам. У дисертації показано, що бізнес-процесне управління, яке „прошиває” весь хід господарської діяльності від початку виробництва до реалізації продукції, найбільш відповідає умовам синергічних конгломератів, побудованих за технологічним принципом. А процесні команди, що об’єднують експертів з різних питань, є заформальними управлінськими надструктурами, які не тільки здатні забезпечити єдність керівництва всім міжгалузевим комплексом, але і перебороти протиріччя між стратегічним і оперативним управлінням у розвитку підприємства.

Якщо виходити з того, що реінжиніринг  – це радикальне перепроектування бізнес-процесів підприємств і організацій для одержання суттєвих ефектів, то утворення міжгалузевих промислових комплексів можна трактувати як один з актів даного явища.

У комплексі “Вугілля-Кокс-Метал” процесне управління з урахуванням продуктової спрямованості комплексу може виявитися, наприклад, у веденні бізнес-процесу „Виробництво і реалізація чавуну” чи „Виробництво і реалізація металургійної продукції”. Розходження в постановці управлінської задачі пояснюються, насамперед, положенням металургійного заводу в корпоративній системі. Можливі такі ситуації:

багатопрофільний завод не є власністю корпорації, існує система орендних чи інших взаємин (того ж толінгу), спрямованих на виробництво необхідного корпорації продукту (того ж чавуну);

завод є власністю корпорації, яка відповідає за виробництво і збут різних груп металургійної продукції.

Як приклад показано бізнес-процес „Виробництво і реалізація чавуну”, що зароджується на заводах зі збагачення шламів, в операціях придбання рядового вугілля і вугільного концентрату, далі він включає етапи з виробництва коксу, потім чавуну і завершується експортом металургійної продукції. Процесна команда є для членів корпорації надструктурою, у компетенції якої знаходяться стратегічні постановочні аспекти, планування виробництва чавуну і коксу, маркетинг по цих продуктах і вугіллю, технологічні й інші задачі.

У другому розділі „Моделі й алгоритм управління бізнес-процесами” представлено аналітичний апарат, що призначений для використання на стадіях стратегічного й оперативного управління.

Виходячи з мотивів забезпечення „виживання” компанії, запропоновано цільовий критерій ведення бізнес-процесу

(1)

де NPV – чиста приведена вартість інвестиційного проекту;

Inv – загальний обсяг інвестицій;

Bt – повні доходи за рік t;

Ct – повні витрати за рік t;

t – відповідний рік проекту;

i – ставка дисконту (вартість капіталу).

Граничне значення річного грошового потоку СFt=Bt-Ct повинно відповідати умові NPV=0. Мета управління бізнес-процесом: підтримка рівня грошових потоків для забезпечення беззбитковості роботи системи з урахуванням інвестицій вище граничних значень.

Граничне значення СFt постулюється як функція трьох факторів (Xj): обсягу інвестицій (сумарних інвестиційних витрат) - Inv, терміну дії інвестиційного проекту - Т і вартості капіталу (ставки дисконту) - i.

logaCFt=b0+b1Inv+b2T+b3i + еj, (2)

де а – підстава логарифма;

еj – незалежні випадкові помилки із середнім 0, що інтерпретуються як помилки спостережень.

У дослідженні прийнято стандартизоване числення перемінних, що дозволяє додати всім факторам значення від „мінус” 1, що відповідає нижньому рівню, до „плюс” 1, що означає верхній рівень. Щоб знайти значення коефіцієнтів регресії, доцільно скористатися методами планування багатофакторних експериментів. Повний перебір варіантів сполучення факторів описується планом виду N=2k, що припускає при трьох перемінних, які змінюються на двох рівнях, необхідність проведення восьми експериментів за спеціальною матрицею.

Для умов інвестиційного проекту виробництва чавуну розглянуто такі рівні завдання факторів: Inv=2…8 млн. у.о.; Т=3…5 років; і=10…60%.

Апроксимація розрахункових даних приводить до регресійної залежності виду

(3)

Найбільший вплив на функцію відгуку робить розмір фінансових вкладень, другий фактор – вартість капіталу. Грошові потоки, які необхідно мати компанії, – від 560 тис. у.о. на рік (log2CFt=9,13) до 6747 тис. у.о. (log2CFt=12,72) – при найбільш сприятливих і найбільш несприятливих умовах інвестиційного проекту.

Для розробки плану виробництва і реалізації продукції запропоновано модель, що узагальнює залежність річних грошових потоків від виробничих витрат, податкових витрат (ПДВ), цін на продукцію, обсягів реалізації товарів і послуг, ринкової адресації продукції. Дана модель відрізняється тим, що враховує різні схеми організації товарних і грошових потоків між суб’єктами комплексу “Вугілля-Кокс-Метал”. Поряд із традиційними учасниками схеми (постачальники вугільної продукції, виробники чавуну, виробники коксу) введені структурні елементи ЕЧ – експортер чавуну і ТФ – транзитна фірма. Показано варіанти прямої схеми взаємин (без участі транзитної фірми) і найбільш складної, що передбачає активну участь ТФ. Фактори Z1 (виробничі витрати) і Z2 (податкові витрати) запропоновано розглядати як якісні (Zi=-1 – низькі витрати; Zi=+1 – високі), коли мається на увазі можливість реалізовувати відразу цілий комплекс умов. Наприклад, робити розрахунки при завданні фактору Z1 із високими чи низькими цінами на сировину, інші ресурси, на послуги тощо, приймати розгалужену (Z2=+1) чи нерозгалужену (Z2=-1) схему товар-но-грошових потоків серед операторів комплексу “Вугілля-Кокс-Метал”. Верхній рівень фактора Z5 означає експортні постачання, нижній – операції на внутрішньому ринку. Ціни на чавун (Z3) прийнято в інтервалі від 88 до 108 у.о./т; річний обсяг виробництва і реалізації чавуну (Z4) – від 100 до 300 тис. т.

Для встановлення залежності річного грошового потоку від розглянутих п’яти факторів розроблено матрицю факторного експерименту типу 25, що містить 32 експерименти.

Розрахунки грошових потоків з податковими відрахуваннями виконано на моделі, що використовує електронні таблиці Microsoft Excel.

Апроксимація результатів приводить до рівняння регресії з трьома статистично значимими факторами

СFt=0,482-1,700Z1+1,800Z3+1,958Z5. (4)

Найбільший вплив на функцію відгуку має фактор Z5, що характеризує розташування товару на зарубіжних чи внутрішніх ринках. Фактори Z1 і Z3 практично рівні за силою, але мають різну спрямованість.

Питомі річні грошові потоки (приведені до 1 т продукції) характеризує така модель:

CFt/Z4=2,411-8,5001+8,9993+9,7995. (5)

Доведено, що фактор Z2 значно впливає на податкові витрати. Чим більш розгалужена схема, тим більша сума податкових платежів і податкового кредиту.

Розроблений у дисертації базовий алгоритм ведення бізнес-процесу передбачає постановочну частину – маркетингові дослідження, у тому числі бенчмаркинг, визначення спрямованості бізнес-процесу і виробничої бази для його реалізації. Потім слідує виконання технічного аналізу її стану, проектування бізнес-процесу, проведення фінансового аналізу, встановлення граничного значення річного грошового потоку. Після розробки річної програми ведення бізнес-процесу результат розрахунку річного грошового потоку порівнюється з відповідним граничним значенням і якщо проектні показники перевищують граничні, рекомендується реалізація проектного завдання з контролем виконання умови беззбитковості.

Третій розділ „Управління бізнес-процесами в міжгалузевому промисловому комплексі” присвячений реалізації дисертаційних розробок у реальних промислових умовах. Як об’єкт упровадження методології процесного управління була обрана корпорація “Радон”, що є комплексом “Вугілля-Кокс-Метал”. Вихідною ланкою технологічного ланцюжка є доменний цех Костянтинівського металургійного заводу, що далі став базою для ЗАТ “Костянтинівский чавуноливарний завод”.

Формування синергічної конструкції стало результатом дослід-жень із визначення спрямованості бізнес-процесу. Так, у порядку бенчмаркингу ретроспективно вивчено збутову і фінансову діяльність українського металургійного підприємства. Статистичний аналіз залежності прибутку комбінату від постачання продукції різного призначення на внутрішній і зарубіжні ринки, маркетингові розробки дозволили зробити висновок про доцільність орієнтації діяльності комплексу на операції з продукцією доменного виробництва. З фінансових, економічних і технічних розумінь ВАТ “Костянтинівський металургійний завод” виявилося найбільш привабливим для реалізації бізнес-процесу.

Проведений техніко-економічний аналіз із застосуванням розробленого дисертантом методу оптимізації виробничих витрат і кон’юнктурні маркетингові дослідження привели до зміни формування продуктового портфеля заводу. Зокрема, доменний цех із виробництва феромарганцю було переведено на випуск чавуну. Інвестиційний проект з ведення бізнес-процесу одержав формулювання „Виробництво і реалізація чавуну”.

Підготовча частина проекту містила також пошукові дослідження економічно ефективних вугільних ресурсів для коксохімічного заводу. Собівартість вуглевидобутку по шахтах проаналізовано в залежності від гірничо-геологічних і гірничотехнічних факторів. Найбільш істотними з них виявилися проектна потужність шахти і ступінь її освоєння. Це дозволило запропонувати інвестиційну стратегію освоєння джерел дешевих вугільних ресурсів.

Параметри інвестиційного проекту в натуральному і стандартизованому вигляді такі: Inv=1,6 млн. у.о. (-1,1); Т=3 роки (-1,0); і=30% (-0,2). Фактичний обсяг інвестицій складає 2,5 млн. у.о., в тому числі капітальних вкладень 0,5 млн. у.о. Передбачено вивільнення робочого капіталу (оборотних коштів) після завершення терміну дії проекту, тому з урахуванням змінювання цінності грошей у часі наведене значення інвестицій прийнято у розмірі 1,6 млн. у.о. Граничне значення річного грошового потоку

log2CFt=10,925+1,000,1)-0,218)+0,578,2)=9,886;

CFt>946 тис. у.о.

Графік (рис. 1) показує кількість чавуну, який потрібно виробити і реалізувати за кордонами України, щоб ведення бізнес-процесу відповідало вимогам беззбитковості. Діаграма відбиває результати розрахунків річних грошових потоків за формулою (5). У ситуації „низькі ціни _високі витрати” виробництво чавуну і вихід із ним на

Рис. 1. Гранична поверхня ефективності ведення
бізнес-процесу (експорт)

ринок недоцільні. При інших співвідношеннях цін і витрат експортної продукції може бути достатньо у кількості 32-77 тис. т на рік. Для українського ринку ситуація складніша, але існує ряд варіантів, для яких обмеження складає менше 94 тис. т. З урахуванням можливостей випуску доменної продукції на Костянтинівському металургійному заводі (до 300 тис. т) це цілком досяжні обсяги.

Наприкінці 1998 р. у корпорації “Радон” почалася реалізація інвестиційного проекту „Виробництво й експорт чавуну”, а випуск продукції було заплановано на друге півріччя 1999 р. На рис. відображено фінансові результати цього інвестиційного проекту.

Рис. 2. Фінансові результати

інвестиційного проекту (грошові потоки по роках)

Початок проекту був досить успішним. Незважаючи на те, що виробнича і комерційна діяльність першого року тривала лише 6 місяців, практично вдалося вийти на планові показники формування річних грошових потоків. Основну частку коштів було одержано в результаті експортної діяльності комерційних фірм, що входять до корпорації “Радон”. План другого року було перевиконано. Але через зміну зовнішніх обставин ситуація різко погіршилася у 2001 р. Насамперед, це виявилося в падінні попиту на український чавун. Щомісячний аналіз формування грошових потоків привів до висновку про загрозу невиконання не тільки річної програми діяльності, але і всього проекту.

За розрахунками, які було зроблено процесною командою, для забезпечення беззбитковості виробнича діяльність підлягала припиненню вже у другому кварталі 2001 р. На підставі представлених матеріалів інвестиційний проект було достроково припинено. Таким чином, результати практичної діяльності підтвердили правильність теоретичних розробок і переваги алгоритму управління бізнес-процесом.

Досвід управління бізнес-процесами у комплексі “Вугілля-Кокс-Метал” виявив нестійкість конструкції синергічних конгломератів при скороченні попиту на продукцію кінцевої ланки, у даному випадку – на чавун. Незважаючи на обґрунтовану можливість розподілу надалі міжгалузевих промислових комплексів на окремі підприємства, ідеологія бізнес-процесів залишається діючою. Нові організаційні структури, наприклад віртуальні корпорації, добре пристосовані для ведення бізнес-процесів. Їх з’єднання із практикою виробничих послуг, що одержують останнім часом усе більше поширення, виводить процесне управління на новий рівень і додає йому нового змісту. Найбільш важливою задачею стає організація збуту кінцевого продукту, після чого процесна команда здатна домогтися максимальної ефективності комерційної діяльності через оптимальне управління товарними і грошовими потоками вугільних, коксохімічних і металургійних підприємств, що не входять в єдиний комплекс.

ВИСНОВКИ

Виконані дослідження дозволили досягти поставленої мети – у дисертаційній роботі знайдено вирішення актуальної наукової задачі, яка полягає в розробці алгоритму здійснення бізнес-процесів у міжгалузевих промислових комплексах, що забезпечує підвищення ефективності їх функціонування.

Основні наукові та практичні результати:

1. У ході вирішення задачі зі встановлення тенденцій розвитку міжгалузевих промислових комплексів було показано, що ситуація в Україні наприкінці ХХ століття об’єктивно сприяла їх утворенню. Тенденції об’єднання формувалися під впливом диверсифікованості діяльності посередницьких підприємницьких структур, зайнятих операціями з вугільною продукцією. Типологічні дослідження приводять до висновку про конгломератну природу новостворених міжгалузевих промислових комплексів, що існують переважно у формі корпорацій. На відміну від світових зразків розвитку і диверсифікованості діяльності компаній, створення комплексних структур в Україні мало на меті забезпечення умов із „виживання” підприємств. Передумовою цього є наявність синергічного ефекту в технологічно зв’язаних системах, що включають підприємства з різних галузей промисловості. Комплекси “Вугілля-Кокс-Метал”, наприклад, зв’язують шахти, збагачувальні фабрики, коксохімічні й металургійні заводи, що дозволяє одержати максимальну економічну ефективність діяльності по кінцевому товару (чавуну, прокату та ін.). Тому існують випадки, коли у складі груп знаходяться підприємства у важкому фінансовому стані і навіть на межі банкрутства.

2. Вивчення світових досягнень економічної теорії кінця ХХ століття дозволило зробити висновок про те, що парадигма управління бізнес-процесами доцільна для використання в міжгалузевих промислових комплексах. Саме їх утворення є актом реінжинірингу бізнес-процесів. У системі управління корпорацією зростає значущість процесних команд, які є заформальними надструктурами, що оперують у рамках усієї групи підприємств.

3. Для забезпечення беззбитковості інвестиційного проекту з ведення бізнес-процесів у міжгалузевих промислових комплексах вирішено задачі розробки управлінських моделей і відповідного алгоритму. Як основний критерій управління бізнес-процесом запропоновано підтримку рівня грошових потоків вище граничних значень. Для визначення критеріального рівня на основі методів фінансового аналізу (NPV) і планування багатофакторного експерименту побудовано регресійну модель у вигляді поліному першого ступеня, що описує залежність логарифма грошового потоку від обсягу інвестицій, вартості капіталу і терміну дії інвестиційного проекту. В умовах короткострокових проектів найбільший вплив на функцію відгуку має розмір фінансових вкладень, другим фактором є вартість капіталу.

4. Для формування рішень про організацію бізнес-процесу запропоновано використовувати моделі, що узагальнюють залежність грошових потоків від виробничих витрат, податкових платежів (ПДВ), цін на продукцію, обсягів реалізації товарів і послуг, ринкової адресації. Постановка задачі відрізняється тим, що в ній передбачено різні схеми організації товарно-грошових потоків серед суб’єктів комплексу “Вугілля-Кокс-Метал”, постачання на експорт і всередині країни. Окремо виділено структурні елементи ЕЧ – експортер чавуну і ТФ – транзитна фірма. Показано варіанти найбільш прямої схеми взаємин (без участі спеціалізованої транзитної фірми) і найбільш складної, що передбачає участь ТФ. Для побудови матричної моделі розрахунку грошових потоків використано можливості програмного пакета Microsoft Excel.

5. Відповідно з плануванням повного багатофакторного експерименту виконано розрахунки з 32 варіантів узагальненої річної програми ведення бізнес-процесу “Виробництво і реалізація чавуну” – грошові потоки як функція відгуку – і проведена їх оцінка на відповідність граничним значенням. Установлено, що безпосередньо на грошові потоки значний вплив мають виробничі витрати, ціни на чавун і адресація постачань. Доведено, що дуже важливу роль у формуванні грошових потоків відіграє ринкове розташування продукції. Експорт чавуну, як свідчать розрахунки, у декількох варіантах організації бізнес-процесу може бути досить ефективним навіть при найскладніших інвестиційних умовах. І навпаки, ефективність ведення бізнес-процесу у випадку постачань чавуну на внутрішній ринок дуже проблематична. Значимо відрізняються ПДВ-платежі, що відповідають різним ступеням розгалуженості схем товарно-грошових потоків у системі операторів ведення бізнес-процесу. Отримано регресійні моделі, що описують залежність розміру ПДВ-платежів, приведених до 1 тонни реалізованого чавуну, від виробничих витрат, схеми взаємин учасників і ціни чавуну. Розроблено регресійні моделі, що характеризують вплив виробничих витрат і ціни чавуну на розміри річних грошових потоків, віднесених до 1 тонни реалізованого товару.

6. Для організації та ведення бізнес-процесу в межах беззбиткового інвестиційного проекту на підприємствах міжгалузевого промислового комплексу запропоновано базовий алгоритм. Його структура передбачає блоки маркетингових досліджень, визначення спрямованості бізнес-процесів і їх проектування, розробки річної і місячної програми ведення бізнес-процесу. Відмінною рисою алгоритму управління є встановлення граничного значення річного грошового потоку і підтримка відповідно до нього поточних фактичних результатів діяльності групи підприємств.

7. У дисертаційній роботі було поставлено задачу впровадження бізнес-процесного управління у промислових умовах. Базовий алгоритм ведення бізнес-процесу “Виробництво і реалізація чавуну” було використано корпорацією “Радон” у рамках реального інвестиційного проекту. Дано історіографію корпорації і розвиток інвестиційного проекту від установлення спрямованості бізнес-процесу до його завершення.

8. На стадії організації бізнес-процесу у маркетинговому блоці базового алгоритму за методикою оцінки ефективності збутової політики великого металургійного підприємства проведено бенчмаркингове дослідження. Прибуток підприємства розглянуто як функцію відгуку від постачань різних груп продукції на різні закордонні ринки і по Україні.

9. З метою пошуку джерел більш економічних сировинних ресурсів досліджено залежність собівартості видобутку вугілля коксового призначення від гірничо-геологічних і гірничотехнічних факторів. За результатами регресійного аналізу запропоновано експрес-метод прогнозу економічних характеристик для шахт, що відновлюють проектну потужність.

10. На підставі статистичних досліджень виробничих витрат Костянтинівського металургійного заводу за ретроспективними даними розроблено напрямки оптимізації складу продуктового портфеля підприємства.

11. Показано результати впровадження проекту з ведення бізнес-процесу “Виробництво й експорт чавуну” у міжгалузевому промисловому комплексі корпорація “Радон” і дії процесної команди для забезпечення беззбитковості проекту. За розрахунками згідно з алгоритмом випуск продукції на Костянтинівському чавуноливарному заводі було припинено до регламентного терміну.

12. Узагальнено досвід управління бізнес-процесами в міжгалузевих промислових комплексах. Висловлено думку про імовірність реінжинірингу з поділу синергічних конгломератів на окремі підприємства і зміцнення практики діяльності процесних команд на ґрунті розвитку економіки виробничих послуг.

СПИСОК

ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях

1.

2.

3.

4.

5.

6.

Тези доповідей у матеріалах конференцій

7.

8.

АНОТАЦIЯ

Сичов Г.М. Удосконалення управління міжгалузевими промисловими комплексами. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – Економіка, організація та управління підприємствами. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2003.

У дисертації досліджено особливості формування в Україні міжгалузевих промислових комплексів, зокрема “Вугілля-Кокс-Метал”. Показана доцільність управління бізнес-процесами, що становлять наскрізний потік робіт від виробництва вугільної продукції і коксу до отримання металу.

Розроблено моделі та алгоритм управління бізнес-процесами в комплексі “Вугілля-Кокс-Метал”. Результати роботи впроваджено у промисловості, зокрема на Костянтинівському металургійному заводі, Костянтинівському чавуноливарному заводі, в корпорації “Радон”.

Ключові слова: міжгалузеві промислові комплекси, управління, бізнес-процеси.

Аннотация

Сычев Г.М. Совершенствование управления межотраслевыми промышленными комплексами. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2003.

Диссертация посвящена проблемам повышения эффективности функционирования межотраслевых промышленных комплексов.

В процессе исследования получены научные и практические результаты, направленные на развитие и внедрение методов управления бизнес-процессами в системах типа “Уголь-Кокс-Металл”.

К теоретическим следует отнести такие результаты работы:

трактовку образования межотраслевых промышленных комплексов в Украине конца ХХ века как объективный процесс, отвечающий характеру изменения экономических условий, и как акт реинжиниринга бизнес-процессов;

установление специфики формирования межотраслевых промышленных комплексов в Украине;

развитие типологии объединений предприятий понятием синергических конгломератов;

обоснование целесообразности внедрения в практику межотраслевых промышленных комплексов управления бизнес-процессами;

развитие методов проектного анализа применительно к организации и ведению бизнес-процессов в межотраслевых промышленных комплексах с учётом влияния факторов инвестиционного (объём инвестиций, стоимость капитала и срок действия проекта) и производственно-сбытового (объём и издержки производства, налоговые издержки, цена и рыночное позиционирование товара) характера;

развитие методов оптимизации сбытовой политики и анализа производственных издержек многопрофильного металлургического предприятия.

К практическим результатам диссертационной работы следует отнести построение моделей, предназначенных для использования на стадиях организации и ведения бизнес-процесса; алгоритм ведения бизнес-процесса, основанный на использовании порогового значения годового денежного потока, обеспечивающего безубыточность.

Результаты работы внедрены:

на Константиновском металлургическом заводе при оптимизации состава продуктового портфеля;

в корпорации “Радон”, являющейся межотраслевым комплексом типа “Уголь-Кокс-Металл”, при организации и ведении бизнес-процесса „Производство и реализация чугуна”.

Ключевые слова: межотраслевые промышленные комплексы, управление, бизнес-процессы, синергический конгломерат, безубыточность.

SUMMARY

Sychov G.M. Management perfection of the interbranch industrial complexes. _The Manuscript.

The thesis for the degree of Candidate of Economic Science in speciality 08.06.01 – Economy, Organisation and Management of the Enterprises. – Institute of Industrial Economics of the National Academy of Science of Ukraine, Donetsk, 2003.

The thesis is devoted to investigation of the problems of the interbranch industrial complexes formation, namely of the complex “Coal-Coke-Metal”. The expediency of the business –processes management that represent a flow of works from manufacture of coal production and coke till reception of metal is shown.

The models and algorithm for management of business-processes in the company “Coal-Coke–Metal” are developed. The results of the work have found industrial practical application, in particular on the Konstantinovka Metallurgical Works, Konstantinovka Iron Factory and in the “Radon” Corporation.

Key words: interbranch industrial complexes, management, business-processes.

_______________________________________________________________

Підп. до друку 11.03.2003. Формат 60х90/24. Папір друк. №3. Офс. друк.

Обл. - вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення № 718.

Інститут економіки промисловості НАН України.

83048, Донецьк, Університетська, 77.

Ротапринт ІЕП НАН України.