МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Збагерська Наталія Василівна

УДК 330.15:504.062

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ТА МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ

ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ

Спеціальність 08.08.01 – Економіка природокористування

і охорони навколишнього середовища

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Рівне – 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському державному університеті водного господарства та природокористування Міністерства освіти та науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Хвесик Михайло Артемович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем

використання і охорони водних ресурсів

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Коваль Ярослав Васильович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем використання та охорони лісових ресурсів;

кандидат економічних наук, доцент Горбач Людмила Миколаївна,

Волинський державний університет ім. Л.Українки, доцент кафедри державних фінансів.

Провідна установа:

Інститут економіки НАН України, відділ ресурсного потенціалу агропромислового комплексу,

м. Київ.

Захист відбудеться ”10 ” грудня” 2003 року о 15 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 47.104.03 Українського державного університету водного господарства та природокористування за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Українського державного університету водного господарства та природокористування за адресою: 33000, м. Рівне, вул. Соборна, 11.

Автореферат розісланий ”4” листопада 2003 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Ковшун Н.Е.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Оцінка господарських благ у системі управління ефективністю виробництва займає провідне місце у наукових та прикладних дослідженнях. На всіх етапах розвитку суспільства особливо актуальною є оцінка природних господарських благ – природних ресурсів. Це пояснюється тим, що вони є і основною передумовою, і результатом суспільного виробництва. Ці два статуси природних ресурсів привносять особливість у їх оцінку – вона завжди буде залежати від рівня розвитку суспільних відносин і продуктивних сил. Тому серед економічних проблем у галузі природокористування та охорони навколишнього середовища особливою гостротою виділяються теоретико-методологічні проблеми економічної оцінки природних ресурсів.

З 50-х років минулого століття накопичувався вітчизняний досвід оцінки природних благ, в результаті чого сформувався чітко окреслений напрямок в економічній науці. У розробку наукової проблематики, пов’язаної з оцінкою природних ресурсів взагалі та окремих їх видів, а також методики визначення показників, значний внесок зробили: Варанкін В.В., Васильєв П.В., Веденічев Е.А., Виноградов И.Н., Герасимович В.Н., Голуб А.А., Гордійчук А.С., Гофман К.Г, Дорогунцов С.І., Зінь Е.А., Ігнатенко Н.Г., Карнаухова Е.С., Коваль Я.В., Ковшун Н.Е., Кузнєцова Т.В., Лендел М.А., Лойтер М.Н., Мінц А.А., Мкртчян Г.М., Пасхавер Б.І., Пожарицький К.Л., Рабинович Б.М., Руденко В.П., Струмілін С.Г., Хачатуров Т.С., Хвесик М.А., Якушик І.Д. та багато інших учених. Аналіз існуючих теоретико-методологічних та методичних положень у галузі економічної оцінки природних ресурсів дає змогу виділити щонайменше три моменти, які обумовлюють необхідність нового етапу в дослідженнях за даним напрямком.

По-перше, у роботах названих науковців є певні проблемні та невирішені питання. Зокрема, не узагальнені задачі економічної оцінки природних ресурсів, що вносить неточність у понятійну систему, а питання про економічну оцінку природних ресурсів сьогодні піднімається в основному при розрахунках плати за їх використання; заперечливий характер існування різних методологічних підходів до економічної оцінки природних ресурсів і показників її визначення; відсутність комплексного підходу до економічної оцінки природних ресурсів; добре розробленими є методики економічної оцінки земельних, лісових ресурсів, а менш розробленими – водних, фауністичних, рекреаційних та природних умов.

По-друге, система природокористування на сьогоднішній день переживає новий етап, пов’язаний із створенням нової моделі господарювання в країні, поступовою зміною власнісного статусу природних ресурсів і, як наслідок, створення ринку природних ресурсів, а також кризовим антропогенним навантаженням на природне середовище. Дані обставини обумовлюють необхідність надання економічній оцінці природних ресурсів системного характеру. Це пояснюється наявністю декількох напрямків в економічній оцінці природних ресурсів у залежності від задач оцінки. Багато сучасних досліджень направлені на удосконалення розроблених методик, у яких не відображаються зазначені зміни у галузі природокористування.

По-третє, необхідно акцентувати увагу на тому, що для чітких економічних вимірів ефективності природокористування необхідна грошова оцінка природних ресурсів, а для удосконалення пріоритетних напрямів розвитку галузей господарства країни необхідна також оцінка природних ресурсів як елементів національного багатства. Очевидно, що проблема обчислення елементів національного багатства пред’являє свої вимоги до методології оцінки природних ресурсів. Тому їх економічну оцінку слід розглядати як на мікро-, так і на макрорівні. Економічна оцінка природних ресурсів на макрорівні пов’язана з включенням їх до складу національного багатства і визначенням економічного потенціалу країни. Ця сторона економічної оцінки природних ресурсів не виділена в окремий напрямок, тому на сьогоднішній день відсутня обґрунтована методологія оцінки природних ресурсів у складі національного багатства.

Отже, вивчення і розробка теоретико-методологічних основ вартості природних ресурсів – задача надзвичайно актуальна і багатоаспектна та потребує розробки методологічних і методичних підходів їх оцінки на макрорівні. Зазначене вище і обумовлює актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження автора безпосередньо пов’язане з тематикою науково-дослідної роботи Українського державного університету водного господарства та природокористування, зокрема з темою „Еколого-економічна оцінка виробничо-господарської діяльності підприємств (на прикладі Західного регіону України)”, в рамках якої автором здійснено оцінку земельних ресурсів Західного регіону. Дисертаційне дослідження також відповідає основним напрямкам наукових досліджень, що виконуються у Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема в рамках теми: 3.1.5.58 „Прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил України на довготривалу перспективу” (номер держреєстрації 0100U000657), в межах якої розроблені напрями удосконалення економічної оцінки природних ресурсів; 3.1.5.59 „Дослідження природно-ресурсного потенціалу та перспектив економічного і соціального розвитку України (регіональний розріз), номер держреєстрації 0100U003691, в рамках якої запропоновано методологічний підхід до оцінки природних ресурсів у складі національного багатства.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методологічних основ оцінки вартості природних ресурсів, методичних підходів до їх оцінки як складових національного багатства та практичних рекомендацій щодо проведення оцінки природних ресурсів на макрорівні.

Для досягнення зазначеної мети були поставлені та вирішувались такі задачі:

- дослідити існуючі методологічні підходи до економічної оцінки природних ресурсів і визначення її показників;

- узагальнити задачі економічної оцінки природних ресурсів;

- удосконалити структуру системи економічних оцінок природних ресурсів відповідно виявленим задачам;

- визначити економічну сутність макроекономічної оцінки природних ресурсів і обґрунтувати її необхідність;

- запропонувати методологічний підхід щодо практичного використання терміну „макроекономічна оцінка природних ресурсів”;

- розробити теоретико-методологічні основи макроекономічної оцінки природних ресурсів;

- запропонувати методичні підходи до розрахунку показників макроекономічної оцінки природних ресурсів на прикладі земельних ресурсів;

- проаналізувати стан використання стратегічно важливих видів природних ресурсів і теоретично обґрунтувати особливості застосування визначених методичних підходів до різних видів природних ресурсів;

- удосконалити розрахунок показника національного багатства з урахуванням природних ресурсів і показати їх місце і значення в усій величині національного багатства.

Об’єкт дослідження – еколого-економічні процеси залучення та використання природних ресурсів у суспільному виробництві.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні на методичні засади економічної оцінки природних ресурсів на макрорівні.

Методи дослідження. Методологічна основа дисертаційного дослідження ґрунтується на фундаментальних положеннях сучасної економічної теорії, наукових концепціях і принципах, здобутих спеціалістами в галузі економіки природокористування та охорони навколишнього середовища, екології, географії та суміжних науках. Досягнення поставленої в роботі мети здійснювалось такими науковими методами: історичний – для дослідження виникнення і розвитку економічної оцінки природних ресурсів; системного аналізу – з метою удосконалення системи економічних оцінок природних ресурсів, розробки концепції макроекономічної оцінки природних ресурсів, обґрунтування витрат на природоохоронні заходи; абстрактно-логічний – для формування сутності терміну „макроекономічна оцінка природних ресурсів”; економіко-математичний – для комплексної оцінки стану та динаміки земельних ресурсів України. В дисертації використані й інші методи дослідження: статистико-економічний, кореляційно-регресивний, ресурсооцінювальний – для обґрунтування методологічних основ оцінки вартості природних ресурсів. Інформаційну базу дослідження становили публікації з питань теорії та методології оцінок природних ресурсів вітчизняних і зарубіжних вчених, а також первинні статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Державного комітету України по земельних ресурсах, Державного комітету України по лісовому господарству, Державного комітету України по водному господарству, Міністерства екології та природних ресурсів України, які були зібрані, оброблені, проаналізовані та узагальнені автором.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:

- набули подальшого розвитку методологічні підходи до економічної оцінки природних ресурсів, які на відміну від існуючих, включають систему оцінок корисності та витрат праці по їх виробництву (експлуатації), а також ринкових показників, що реально відображають весь процес відтворення господарських благ;

- поглиблено сутність економічних оцінок природних ресурсів, які обумовлені певними виробничими відносинами у суспільстві та конкретизуються у залежності від виду ресурсу і напрямку його господарського використання;

- вперше застосовано і визначено сутність терміну „макроекономічна оцінка природних ресурсів”, запропоновані методи її проведення та система показників;

- обґрунтована необхідність макроекономічної оцінки природних ресурсів, що дає можливість об’єктивному обліку витрат праці на залучення природних ресурсів до господарського обігу, обґрунтування дійсної величини відтворювального національного багатства, корегування макроекономічних показників з урахуванням загальної величини природних ресурсів;

- визначено особливості використання запропонованих методичних підходів у практиці природокористування та на основі розробленої методики виконані розрахунки вартості природних ресурсів України;

- дістали подальший розвиток методичні підходи до визначення національного багатства, в якому враховано природно-ресурсну складову, показано її місце, роль і значення у цій величині, а також запропоновані основні напрями подальших наукових досліджень у цій сфері.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в дисертаційному дослідженні наукові результати мають науково-прикладне значення. Вони слугують подальшому розвитку теорії і практики економічної оцінки природних ресурсів, розширюють сферу її застосування. Виконані в дисертації експериментальні розрахунки вартості природних ресурсів на основі запропонованих методологічних та методичних підходів дають уявлення про їх величину як елементів національного багатства, можуть бути представлені як методичні рекомендації до розрахунку природно-ресурсної складової національного багатства, а також бути основою для визначення узагальненого показника відтворювального національного багатства України.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій автором розроблено теоретико-методологічні засади макроекономічної оцінки природних ресурсів як елементів національного багатства країни. Опубліковані наукові праці містять положення, висновки і пропозиції, сформульовані особисто автором, і відображають його конкретний внесок у розвиток економіки природокористування і охорони навколишнього середовища як галузі економічної науки.

Із наукових праць, опублікованих у співавторстві, автором використані у дисертації тільки його власні ідеї та розробки.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися на 5 наукових конференціях: VIII з’їзд географічного товариства „Україна та глобальні процеси: географічний вимір” (7 – 8 червня 2000 р., м. Луцьк), Міжнародна наукова конференція „Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель” (29-31 травня 2000 р., м. Київ), V Міжнародний конгрес українських економістів „Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку (22 -26 травня 2000 р., м. Львів), Науково-практична конференція „Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (23 – 24 травня 2001 р., м. Луцьк), Науково-практична конференція „Внесок академіка В.І. Вернадського в дослідження проблем розвитку і розміщення продуктивних сил” (12-13 березня 2003 р., м. Київ).

Публікації. За результатами виконаних досліджень автором опубліковано 11 наукових праць загальним обсягом 15 др. арк., з них у наукових фахових виданнях – 8 праць, та 1 монографія у співавторстві.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 195 стор., у тому числі 13 рисунків, 21 таблиця, із загальної кількості яких 8 займають всю площу сторінки, список використаних літературних джерел із 187 найменувань – на 17 стор., 4 додатки – на 12 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретичні основи економічної оцінки природних ресурсів” проведено детальний теоретичний аналіз методологічних підходів до економічної оцінки природних ресурсів, які застосовуються у вітчизняній та зарубіжній практиці природокористування. З метою удосконалення методологічних основ економічної оцінки природних ресурсів сформульоване поняття сутності природних ресурсів як основи суспільного виробництва. Показано, що і у природознавчому, і економічному, і ресурсооцінювальному аспектах багатогранного поняття „природні ресурси” відображена приналежність їх з однієї сторони до системи об’єктивно існуючих природних зв’язків і відносин, а з іншої – до системи зв’язків і відносин людського суспільства. Тому, природні ресурси, як поняття, носять двоїстий характер, що має велике методологічне значення. У першу чергу це проявляється в економічній оцінці природних ресурсів. Таким чином доведено, що оцінці підлягають якісні властивості – споживча вартість та кількісні – вартість або витрати суспільства на введення природних ресурсів до господарського обороту.

Враховуючи рівень продуктивних сил, розвиток відносин власності, зокрема з приводу привласнення природних ресурсів та стан економічної оцінки природних ресурсів на сьогоднішній день, автором виділені напрями подальших досліджень, які полягають у вивченні сутності поняття економічної оцінки природних ресурсів для диференціації понять “ціна”, „вартість”, „грошова оцінка”, „економічна оцінка” природних ресурсів; удосконаленні методологічних основ оцінки; використанні системи економічних оцінок у розрахунках ефективності суспільного виробництва.

Виявлено, що оцінка певних видів природних ресурсів суттєво змінюється у часі і певною мірою вона є історичною категорією. Про це свідчить розвиток методологічних підходів до економічної оцінки природних ресурсів. У роботі чітко визначено три основні методологічні підходи: витратний, рентний та змішаний. Показано, що на сьогоднішній день економічна оцінка природних ресурсів здійснюється за принципом рентного підходу і вона відображає обумовлену закономірностями розвитку природи територіальну різницю у впливі природних властивостей ресурсів на продуктивність суспільної праці.

У дисертації детально розглянуто розвиток кожного підходу, що включає в себе визначення теоретико-методологічної основи, критеріїв оцінки, обгрунтування системи показників оцінки та методики їх розрахунку, визначення об’єкту та предмету оцінки. Встановлено переваги і недоліки кожного методологічного підходу. Значна увага приділена розгляду сучасних підходів в оцінці природних ресурсів, доцільність застосування яких безпосередньо пов’язана з формуванням ринку природних ресурсів в Україні.

Дослідженнями автора доведено, що пошук єдиної теоретичної основи, а відповідно й критерію та показника оцінки неможливий, оскільки існують задачі різних рівнів, які повинні вирішуватись економічною оцінкою. Тому було б доцільно створити систему економічних оцінок природних ресурсів.

У даному розділі показано, що методологічні основи, на яких сьогодні здійснюється економічна оцінка природних ресурсів, звужують сферу її застосування. Наприклад, в такій оцінці природні ресурси не знаходять свого відображення як елементи національного багатства. Тому автором розглянуто зміст поняття національного багатства, його ознаки та складові. Це дало можливість запропонувати визначення національного багатства, під яким слід розуміти сукупність (запас) речових продуктів праці та факторів виробництва, накопичених у результаті перевищення виробництва продукту над відшкодуванням спожитих засобів виробництва і невиробничим споживанням, що є в наявності на момент оцінки національного багатства.

У зв’язку з таким уточненим формулюванням поняття національного багатства розглянута дискусійна проблема про включення природних ресурсів до складу національного багатства. Відповідно були чітко визначені критерії елементів національного багатства. Доведено, що природні ресурси володіють всіма ознаками матеріальних благ, що включаються до складу національного багатства, тому правомірно можуть бути виділені як окремий його елемент. Відповідно повинні бути запропоновані методологічні та методичні основи оцінки природних ресурсів як елементів національного багатства, що і є основною метою даної дисертаційної роботи.

У другому розділі „Методологічні та методичні основи макроекономічної оцінки природних ресурсів” обґрунтована необхідність проведення економічної оцінки природних ресурсів на макрорівні. У зв’язку з цим автором вперше застосований термін „макроекономічна оцінка природних ресурсів”.

Дослідженнями узагальнено задачі економічної оцінки природних ресурсів. Вони охоплюють всі сфери їх існування – добування або введення в експлуатацію, використання у господарському обігу, їх відтворення та заміщення. Виходячи із змісту задач, відмічається, що не завжди ефект від використання природних ресурсів є основою для здійснення оцінки. Цьому критерію не відповідає їх оцінка, пов’язана з розрахунками макроекономічних показників, а також оцінка природних ресурсів для створення умов економічного регулювання ринкових відносин.

З метою поглиблення понятійного апарату уточнено сутність економічної оцінки природних ресурсів. На нашу думку, в загальному розумінні економічна оцінка природних ресурсів – це система оцінок корисності і витрат праці по їх виробництву (введенню в експлуатацію), а також допоміжних ринкових оцінок, що реально відображають весь процес економічного відтворення природних господарських благ.

Виходячи з нового бачення сутності економічної оцінки природних ресурсів, автором дисертації запропоновано здійснювати її за трьома видами, створюючи таким чином систему оцінок. До неї слід включати макроекономічну, господарську та ринкову оцінки. Розроблена система економічних оцінок природних ресурсів показана на рис. 1.

У даному розділі показано місце макроекономічної оцінки в системі визначення ефективності суспільного виробництва. Макроекономічна оцінка природних ресурсів, будучи складовою системи їх економічних оцінок, здійснюється на еколого-соціально-економічному рівні загальної оцінки природних ресурсів. В свою чергу, загальна оцінка природних ресурсів проводиться на кожному рівні їх суспільного виробництва. Макроекономічна оцінка визначає накопичені зусилля суспільства, що направляються на розвідку природних ресурсів, залучення їх до експлуатації, приведення ресурсів до найкращого їх використання та відтворення, а також ліквідацію порушень використання природних ресурсів та природно-ресурсних катастроф на визначений момент часу. Таким чином, на відміну від господарської оцінки, вона є динамічною.

Економічні оцінки природних ресурсів

Макроекономічна

оцінка |

Суспільна вартість

Господарська

оцінка |

Диференційна рента

Валова продукція

Чистий дохід

Валова продукція та чистий дохід

Продуктивність витрат

Ринкова оцінка |

Експертна оцінка

Ціна

Рис. 2.1. Система економічних оцінок природних ресурсів

Обґрунтовано, що перераховані зусилля суспільства, оскільки вони приймають участь у суспільному виробництві, є не чим іншим як витратами праці, що направляються на накопичення вартості природних ресурсів. Економічний зміст накопичення полягає у створенні відтворювального національного багатства країни. Цей показник поряд з економічним потенціалом характеризує розвиток економіки країни. Отже, оцінка макроекономічної сторони природних ресурсів дає повний грошовий вимір природної складової національного багатства.

У роботі визначено задачі макроекономічної оцінки природних ресурсів, серед яких виділяємо такі.

1. Визначення дійсної величини і структури національного багатства країни. На даний час природні ресурси не обраховуються у складі національного багатства.

2. Визначення загальної величини природних ресурсів певної території або країни. Підставою для цього є розвиток територіального спрямування організації природокористування. Відмічається підвищення ролі територіальних комплексів, основним принципом яких є всебічне врахування взаємодії всіх природних ресурсів, що знаходяться на даній території. Макроекономічна оцінка створює підстави для аналізу умов формування структури суспільного виробництва на певній території.

3. Облік витрат праці, пов’язаних з виявленням, освоєнням і підготовкою до експлуатації природних ресурсів. Такий облік витрат праці повинен відображатися у кадастрі природних ресурсів за кожним видом поряд з господарською оцінкою. Це дасть можливість реально порівняти витрати праці на приведення природних ресурсів до використання з суспільною потребою в них.

4. Порівняння країн за вартістю національного багатства, як основного показника могутності країни та галузевою структурою країни з метою дослідження об’єктивних умов формування темпів і пропорцій економічного росту.

Розглянувши необхідність виділення в окремий вид макроекономічну оцінку природних ресурсів, формування її теоретико-методологічних та методичних основ, розроблено загальну концепцію такої оцінки, яку подано на рис. 2.

Особливу увагу приділено обґрунтуванню теоретико-методологічної основи оцінки, вибрано критерії показників оцінки. У дисертації розроблені методичні підходи до визначення показника макроекономічної оцінки природних ресурсів. Вони включають класифікацію природних ресурсів, що підлягають оцінці, визначення складових еколого-економічних витрат та зміст екологічної складової показника оцінки. Детально описано підхід за фактичними витратами на залучення природних ресурсів до господарського обігу, за яким показник макроекономічної оцінки природних ресурсів визначається як сума всіх видів еколого-економічних витрат та величини збільшення (зменшення) за рахунок змін у якості природних ресурсів. Теоретично обґрунтовані модифікації показника оцінки, які можуть бути розраховані за величиною суспільно-необхідних витрат, трудових витрат з поправкою на грошовий еквівалент та на основі початкових оцінок.

Розробка методики розрахунку показників оцінки вимагає обробки великого масиву даних, який на даний час децентралізований та в багатьох випадках недоступний, оскільки зберігається у первинних документах різних відомств. Тому першочерговим завданням у визначенні достовірного та об’єктивного показника макроекономічної оцінки є формування найповнішої інформаційної бази про стан, динаміку природних ресурсів та витрат, що здійснюються суспільством для введення їх у господарський обіг і відтворення.

Розрахунок показника макроекономічної оцінки природних ресурсів має перспективне спрямування. Сучасні теорії вартості та цінності ставлять умови взаємної оцінки як вартості (затрат) так і споживчої вартості (корисності) всіх благ. Тому показник макроекономічної оцінки, визначений за одним із запропонованих методичних підходів, може безпосередньо застосовуватися у розрахунку співвідношення всієї маси витрат праці на створення природних ресурсів та їх споживчої вартості. На нашу думку, відповідно синтезованим теоріям вартості, він буде представляти собою синтетичний узагальнюючий показник економічної оцінки природних ресурсів.

Рис. 2.3. Концепція макроекономічної оцінки природних ресурсів

У третьому розділі „Обґрунтування показників макроекономічної оцінки природних ресурсів у системі природокористування” обґрунтовані основні напрями використання земельних ресурсів України, здійснено макроекономічну оцінку природних ресурсів як складових національного багатства.

Структура земельного фонду України відповідає напрямкам використання земельних ресурсів. В Україні основним призначенням земель є їх сільськогосподарське використання. Основу сільськогосподарських земель складають сільськогосподарські угіддя - 71,3% (рис. 3). В складі сільськогосподарських угідь України найбільшу питому вагу має рілля (77,9%), а також значною є площа пасовищ – 13,2%.

У даному розділі здійснено детальний аналіз грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення, яка проводиться як для сільськогосподарських угідь в цілому, так і для їх кожного виду. Проаналізовано також грошову оцінку сільськогосподарських угідь у кожній адміністративно-територіальній одиниці. Встановлено, що грошова оцінка сільськогосподарських угідь коливається в межах від 6130,6 грн./га у Житомирській області до 11725,9 грн./га у Автономній Республіці Крим.

У дисертації здійснено дисперсний аналіз грошової оцінки сільськогосподарських угідь за природними зонами, в яких вони розміщені. Для проведення аналізу було розбито всі адміністративно-територіальні одиниці на чотири природні зони: Полісся, Лісостеп, Степ та Українські Карпати. Оскільки в основу визначення грошової оцінки сільськогосподарських угідь покладений диференційний доход з цих земель, то можемо стверджувати, що її зміна менш ніж на 30% залежить від природних факторів – типу ґрунтів, кліматичних властивостей регіону. А отже в значній мірі (більш, ніж 70 %) вона залежить від господарсько-економічних факторів– рівня розвитку організації виробництва, наявності допоміжних ресурсів та засобів виробництва, інфраструктури тощо. Тому вона показує рівень використання природних ресурсів і не може бути застосована в макроекономічних розрахунках.

Для розрахунку показника макроекономічної оцінки було вибрано сумарні еколого-економічні витрати, які характеризують вартість залучення природних ресурсів до господарського обігу у якості, що вимагається сучасними темпами розвитку продуктивних сил, виробничих відносин та рівнем якості навколишнього середовища окремо взятого суспільства. Розраховано загальну величину еколого-економічних витрат за період з 1992 по 2000 рік. Оцінено витрати суспільства по залученню природних ресурсів до суспільного виробництва у розмірі 36325 млн. грн. (табл. 1).

Таблиця 1

Розрахунок загальних еколого-економічних витрат

Показники | Роки | Всього

1992 | 1993 | 1994 | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000

Капітальні витрати, тис. грн.* | 17536266 | 664872 | 5323260 | 24665514 | 288570 | 239593 | 232967 | 251569 | 372609 | -

Капітальний ремонт, тис. грн.* | 6683478 | 341982 | 1998919 | 12834710 | 231993 | 145917 | 150208 | 174986 | 233313 | -

Всього капітальних витрат, тис. грн.* | 24219744 | 1006854 | 7322179 | 37500224 | 520563 | 385510 | 383175 | 426555 | 605922 | -

Індекс цін інвестицій в основний капітал | 37,8 | 10,2 | 5,7 | 1,7 | 1,083 | 1,061 | 1,252 | 1,177 | 1 | -

Капітальні витрати у цінах 2000 року, тис. грн. | 1532180 | 1685059 | 1201403 | 1079462 | 881451 | 602743 | 564648 | 502055 | 605922 | 8654923

Поточні витрати, тис. грн.* | 82861408 | 2173190 | 16039579 | 238045143 | 2177866 | 1628412 | 1774548 | 2248728 | 2618375 | -

Індекс цін виробників промислової продукції | 97,7 | 8,7 | 2,7 | 1,2 | 1,05 | 1,353 | 1,157 | 1,208 | 1 | -

Поточні витрати у цінах 2000 року, тис. грн. | 4531047 | 1216324 | 1031871 | 5671892 | 4324327 | 3079374 | 2480208 | 2716463 | 2618375 | 27669881

Всього витрат у цінах 2000 року, тис. грн. | 6063227 | 2901383 | 2233274 | 6751354 | 5205778 | 3682116 | 3044856 | 3218519 | 3224297 | 36324804

* У 1992 р. – тис. крб., 1993-1995 рр. – млн. крб.

Оскільки макроекономічна оцінка показує запаси природних ресурсів у країні, то вона є порівняльною з оцінкою інших елементів матеріального відтворювального національного багатства, яке включає в себе крім природних ресурсів основні фонди, матеріальні оборотні кошти та домашнє майно населення. Саме виходячи з цього і визначена величина національного багатства країни з врахуванням природних ресурсів (табл.2). З розрахункової таблиці бачимо, що накопичені у природних ресурсах витрати суспільства у вигляді еколого-економічних витрат складають 3,7 % у структурі національного багатства.

Таблиця 2

Відтворювальне національне багатство

України та Російської Федерації

на початок 2001 року (у поточних цінах)

Елементи національного багатства | Україна | Росія

млн. грн. | % | млрд. руб. | %

Національне багатство, всього | 974494 | 100 | 20749 | 100

У тому числі    

Основні фонди | 845762 | 86,8 | 18153 | 87,5

Матеріальні оборотні кошти | 76952 | 7,9 | 1200 | 5,8

Домашнє майно населення | 15455 | 1,6 | 1396 | 6,7

Природні ресурси | 36325 | 3,7 | - | -

У дисертації відзначено, що визначення дійсної величини національного багатства з методичної точки зору має ряд ускладнень. Всі вони викликані незадовільним станом статистичної інформації та методів її обробки.

Для оцінки повної величини національного багатства необхідно враховувати накопичення всіх його елементів не за певний період, а на дату оцінки. Для визначення уособлених у природних ресурсах повних затрат суспільства на приведення їх до господарського обороту, а також охорону та раціональне використання, необхідно розробити методику оцінки постійної складової у величині всіх природних ресурсів. Тоді показник оцінки буде складатися із постійної (незмінної) величини, що визначається на певну дату, та змінної складової, яка показує приріст природних ресурсів за період від дати оцінки постійної складової до дати оцінки всіх природних ресурсів. Змінна складова визначена у дисертації (див. табл.2). Такий методичний підхід до визначення величини природних ресурсів у складі національного багатства на даний час є найбільш обґрунтованим і простим у розрахунках.

Для запровадження макроекономічної оцінки у практику господарських розрахунків ефективності суспільного виробництва виникає необхідність у проведенні ряду прикладних досліджень, які у найближчій перспективі повинні проводитися за певними напрямами з визначеною пріоритетністю. Це дозволить сформувати цілісну систему макроекономічної оцінки природних ресурсів і отримати дійсну величину природних ресурсів на суспільному рівні. Автором у дисертації запропоновані такі напрямки досліджень.

Удосконалення методологічних основ макроекономічної оцінки природних ресурсів. В рамках даного напрямку необхідно сформувати методику визначення кожного із запропонованих показників оцінки. При розрахунках необхідно адаптувати розроблені методичні підходи до певного виду природних ресурсів. Процес адаптації полягає у врахуванні в загальному показнику оцінки особливостей певного виду природних ресурсів. Серед них доцільно виділити особливості відтворення природних ресурсів. Так, у даному випадку враховується час здійснення витрат суспільства на відтворення та приведення до експлуатації певного виду природного ресурсу та їх склад; комплексність джерела природного ресурсу. Очевидно, що макроекономічна оцінка, наприклад, лісових ресурсів, крім оцінки витрат на охорону, відтворення та раціональне використання самого лісу, буде враховувати оцінку земель, що знаходяться під лісами. Показники оцінки природних ресурсів у складі національного багатства показують і ріст вартості природних ресурсів, і їх втрати від деградації та виснаження. Необхідно методично правильно визначити екологічну складову в макроекономічній оцінці.

Розроблення системи вартісних показників для аналізу наявності, стану та руху природних ресурсів. Така система показників повинна порівнювати темпи використання та відтворення всіх природних ресурсів, що дасть можливість вибрати напрямок у сфері природокористування та механізми його здійснення. Макроекономічна оцінка необхідна також для аналізу накопичень в суспільстві і розрахунок величини коштів, які держава може витратити на залучення природних ресурсів до господарського обігу.

Дослідження і вивчення національного багатства України. У межах цього напрямку необхідно чітко сформулювати критерії, за якими результати суспільного виробництва будуть відноситися до показника національного багатства та визначити механізми створення (накопичення) національного багатства в країні.

Удосконалення методологічних основ оцінки економічного потенціалу України. Розгляд тільки одного показника національного багатства у макроекономічних розрахунках не дає представлення про ефективність господарювання в країні. Більш ширшим у такому разі є показник економічного потенціалу. Ці два показники повинні розглядатися у взаємозв’язку та доповненності. Виділимо такі завдання дослідження у даному напрямку: аналіз структури економічного потенціалу, методи визначення його елементів, методологічних основ оцінки природно-ресурсного потенціалу.

Створення доступної інформаційної бази даних для обчислення показників макроекономічної оцінки природних ресурсів, національного багатства та природно- ресурсного потенціалу. У даному напрямку слід вирішити наступні питання. По-перше, удосконалення збору та обробки статистичної інформації для розрахунку макроекономічної оцінки природних ресурсів та для розрахунку національного багатства, по-друге, удосконалення національних рахунків, по-третє, розроблення законодавчих актів, що сприятимуть формуванню ринків природних ресурсів та створенню ринкових механізмів природокористування.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить нові науково обґрунтовані результати, які створюють необхідне підґрунтя для розв’язання важливого та актуального наукового завдання – удосконалення методології економічної оцінки природних ресурсів в умовах зміни їх власнісного статусу, переходу до ринкових відносин та підвищення ролі макроекономічних показників в розрахунку ефективності розвитку суспільного виробництва. За результатами дослідження сформульовано такі висновки.

1. Постійне забезпечення суспільного виробництва природними ресурсами ставить перед державою необхідність проведення природоохоронних заходів, а перед наукою – удосконалення теоретико-методологічної бази цих заходів. Першочерговим завданням у цьому напрямку є оцінка природних ресурсів, яка здійснюється на природно-історичному, природно-ресурсному та еколого-соціально-економічному рівнях. Окремим напрямком в економіці природокористування є економічна оцінка природних ресурсів. На сучасному етапі розвитку економіки країни, появи нових знань у галузі природокористування можемо підтвердити незавершеність методології економічної оцінки природних ресурсів. Вона проявляється у відсутності комплексного підходу, недооцінки завдань, які повинні вирішуватися за її допомогою, неоднозначності понятійного апарату, недосконалості показників оцінки.

2. Для забезпечення комплексного підходу та повноти економічної оцінки природних ресурсів, поглиблення їх сутності узагальнено задачі оцінки і запропоновано проводити економічну оцінку за трьома видами: макроекономічною, господарською, ринковою. Для кожної з цих видів оцінки виділені сфери застосування та задачі, що не перетинаються між собою. Такі оцінки визначені як відокремлені одна від одної, є незамінними, але доповнюють одна одну. Тобто, ці оцінки створюють систему економічних оцінок природних ресурсів.

3. Поглиблення сутності економічних оцінок природних ресурсів створило необхідність дослідження проблем визначення національного багатства та формування критеріїв класифікації його елементів, а також проведення аналізу проблеми включення природних ресурсів до складу національного багатства. Ці дослідження показали, що природні ресурси створюють запаси, охоплені відносинами власності, вони є результатом праці людини, можуть бути визначені кількісно і таким чином володіють всіма ознаками матеріальних благ, що включаються до складу національного багатства.

4. На основі отриманих результатів досліджень розроблені методологічні основи макроекономічної оцінки природних ресурсів, яка тлумачиться як величина накопичених трудових зусиль суспільства, спрямованих на залучення природних ресурсів до господарського обороту, їх відтворення та раціональне використання. Розроблена концепція цієї оцінки, яка описує завдання оцінки, методологічні основи та методичні підходи у визначенні показників оцінки, а також склад інформаційного забезпечення для успішного проведення макроекономічної оцінки. Методичні підходи до визначення показника макроекономічної оцінки природних ресурсів базуються на визначені еколого-економічних витрат і змін у якості природних ресурсів.

5. Комплексність у проведенні макроекономічної оцінки досягається за допомогою здійснення аналізу напрямів використання природних ресурсів в Україні, основними з яких є сільськогосподарське використання земель та лісокористування. Середня грошова оцінка сільськогосподарських угідь становить 8537,8 грн./га. Її варіація за адміністративно-територіальними одиницями є незначно, а за видами сільськогосподарських угідь сильно диференційована.

6. Запропонована макроекономічна оцінка природних ресурсів створює передумови для визначення величини національного багатства з урахуванням кількості накопичених у суспільстві природних ресурсів. Проведені нами розрахунки показали, що така величина становить за первісною вартістю на початок 2001 року 974,5 млрд. грн., з яких найбільшу питому ввагу займають основні фонди. Природні ресурси у структурі національного багатства визначені у розмірі 3,7 %. Порівняння величини національного багатства України і Російської Федерації показало спільність у їх складі та структурі. Природні ресурси Російської Федерації не визначаються у складі національного багатства у грошовому виразі.

7. В процесі дослідження доведено, що запропоновані методичні підходи до визначення показника макроекономічної оцінки природних ресурсів повинні удосконалюватися в таких напрямках: врахування особливостей різних природних ресурсів у показниках оцінки та обгрунтування екологічної складової; розробка системи показників аналізу накопичень у суспільстві та структури національного багатства з урахуванням природноресурсної складової; врахування результатів макроекономічної оцінки у розрахунках величини економічного потенціалу України; удосконалення методів збору, накопичення та обробки статистичної інформації для проведення даної оцінки.

8. Впровадження результатів дисертаційного дослідження значно розширить існуючу систему економічних інструментів природокористування в Україні. Результати даного дослідження можуть бути використані у статистичних дослідженнях та розрахунках ефективності суспільного виробництва, а також при обґрунтуванні величини витрат на здійснення природоохоронних заходів.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Хвесик М.А., Збагерська Н.В. Економічна оцінка природних ресурсів: основні методологічні підходи. – Рівне: Видавництво РДТУ, 2000 – 194 с. Особистий внесок: Узагальнено методологічні основи економічної оцінки природних ресурсів, сформовано методологічний підхід до оцінки природних ресурсів як складових національного багатства.

2. Збагерська Н.В. Земельні ресурси в складі національного багатства України // Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель: Матеріали Міжнар. наук. конф. – Київ: РВПС України НАН України, 2000. – Ч.1. – С. 207-210.

3. Збагерська Н.В. Перспективи розвитку методологічних підходів до економічної оцінки земельних ресурсів // Землевпорядний вісник. – 2001. – № 3. – С. 44-47.

4. Збагерська Н.В. Комплексний підхід до економічної оцінки земельних ресурсів // Науковий вісник ВДУ. – 2001. – № 8. – С.55-61.

5. Хвесик М.А., Збагерська Н.В. Методологічні аспекти оцінки земельних ресурсів як основної складової національного багатства України // Землевпорядний вісник. – 2001. – № 4. – С. 96-100. Особистий внесок: Запропонована методика розрахунку природно-ресурсної складової національного багатства.

6. Хвесик М.А., Збагерська Н.В. Проблеми економічної оцінки природних ресурсів //Екологія довкілля та безпека життєдіяльності. – 2001. – № 3. – С. 3-11. Особистий внесок: Обґрунтовані методологічні аспекти сучасної економічної оцінки природних ресурсів, запропоновано і визначено сутність поняття „макроекономічна оцінка природних ресурсів”.

7. Хвесик М.А., Збагерська Н.В., Пастушенко П.П. Застосування рентних показників при оцінці природних ресурсів // Економіка природокористування і охорони довкілля: Зб. наук. пр. – Київ: РВПС України НАН України, 2002. – С. 164 – 178. Особистий внесок: Систематизовано рентні показники для оцінки природних ресурсів.

8. Збагерська Н.В., Хвесик М.А. Національне багатство – показник могутності України // Україна в ХХІ столітті: концепції та моделі економічного розвитку: матеріали доповідей V Міжнародного конгресу українських економістів. – Львів, 2000 – С.36-38. Особистий внесок: Поглиблено та уточнено сутність поняття національного багатства України.

9. Збагерська Н.В., Хвесик М.А. Роль національного багатства в економічному зростанні країни // Науковий вісник ВДУ. – 2001. – № 4. – С. 46-48. Особистий внесок: Виконано порівняння макроекономічних понять національного багатства та національного доходу.

10. Збагерська Н.В., Хвесик М.А. Сучасні погляди щодо методологічних підходів до економічної оцінки земельних ресурсів// Власнісний статус і проблеми раціонального використання земель: Матеріали Між нар. наук. конф. – Київ: РВПС України НАН України, 2000. – Ч.1. – С. 267-270. Особистий внесок: