Інститут вищої освіти

Академії педагогічних наук України

АКОПЯН ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ

УДК 17.022.1: 316.334.23

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ЦІННОСТІ ПІДПРИЄМЦЯ:

ФОРМУВАННЯ ТА РОЗВИТОК

(СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ)

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор,

академік АПН України, Заслужений діяч науки і техніки України

Андрущенко Віктор Петрович,

Національний педагогічний університет

імені М.П.Драгоманова, м. Київ, ректор.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Муляр Володимир Ілліч,

Житомирський державний технологічний університет, завідувач кафедри гуманітарних наук;

кандидат філософських наук, доцент

Бойченко Михайло Іванович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри філософії.

Провідна установа: Центр гуманітарної освіти Національної академії наук України, кафедра філософії науки і культурології, м. Київ.

Захист відбудеться „_23_” __грудня________ 2004 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9 (Зал засідань вченої ради, 9-й поверх).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту вищої освіти АПН України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9.

Автореферат розісланий „_22_” _листопада_ 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Горбунова Л.С.

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження проблеми підприємництва загалом, формування морально-етичних якостей суб’єкта цього процесу, зокрема, обумовлена потребами практики, насамперед, становленням ринкових відносин, формуванням і утвердженням нового типу носія виробничих відносин, демократизацією управління економічними процесами і суспільством як таким, утвердженням у ньому нових моральних регулятивів та культурних цінностей.

Ринкові відносини утверджують новий тип особистості – прагматичний, діловий, підприємливий. Він йде на зміну колишньому “суспільному власнику”, який у своїй більшості розглядав суспільну власність як “не свою”, може й “чужу”, а як таку, що потребує здійснення своєрідної “виробничої повинності”, і аж ніяк не повної віддачі, господарності, підприємливості. Звичайно, близько 70-річна практика організації виробничих процесів на засадах суспільної власності мала в своєму активі непоодинокі зразки самовідданої індивідуальної і колективної праці, господарського ставлення до знарядь праці, реманенту, ресурсів, майна. Колективність як форма соціальності, реалізована в системі виробничих відносин, була, очевидно, єдино можливою формою утвердження нового стилю життя – соціалістичного, який йшов на зміну капіталізму.

Цей тип виробничих відносин і їх суб’єктів досліджувався в роботах радянських вчених досить потужним чином. Природа колективної (комуністичної) праці та становлення колективістського типу особистості аналізувалась, зокрема, в роботі Г.Гака “Діалектика колективності та індивідуальності” (М., 1967). Роль колективу у становленні особистості підкреслена в монографії В.Ратникова “Колектив як соціальна спільність”. Вплив нового типу соціальних відносин на формування морально-етичних якостей радянської людини досліджувалась у книзі А.Ципко “Соціалізм: життя суспільства і людини” (М., 1980), колективній монографії “Бригадна організація праці: стан та перспективи” (М., 1986), монографії В.Врублевського “Праця на порозі третього тисячоліття. Праця і НТР: політико-економічний аспект” (К., 1980).

Колективістські морально-етичні характеристики суб’єкта соціалістичної виробничої діяльності досліджувались також в роботах В.Антоненка, Г.Бадеєвої, А.Журавлева, В.Іванова, М.Лапіна, М.Мокляка, М.Михальченка, І.Надольного і багатьох інших вчених. Ці дослідження актуальні і в наш час. Ринкові відносини, приватна власність, підприємництво, що утверджуються, значення і ролі колективної праці не зменшують, вони лише змінюють форми і можливості її організації та реалізації. А якщо це так, то й моральні якості людини праці, сформовані в системі колективістських відносин, мають сенс і значення в реалізації підприємництва, що все більш потужно заявляє про себе в сучасній системі суспільного та індивідуального виробництва.

З другого боку, ринкові відносини потребують цілком (і переважно) особистісного ставлення до праці. Підприємництво потребує нової мотивації, соціальної активності працівників, нової трудової поведінки і нової моралі. Його суб’єкт – людина твердого внутрішнього самостійного кореня, готова до рішучих дій, здатна приймати самостійне рішення, нести за нього персональну відповідальність. Досвід більш як десятирічного розвитку підприємництва засвідчує, що колишня “затуркана” колективістськими формами організації праці й колективістською відповідальністю (з мінімальною психологією споживання), до участі у якості суб’єкта новітніх виробничих відносин виявляється не підготовленою. Підприємництво утверджують, як правило, молоді люди, не обтяжені старими формами (й нормами) організації виробництва, людьми, спрямованими в майбутнє, “інфікованими” зарубіжним (капіталістичним) досвідом.

До вивчення їх морально-етичних характеристик в свій час предметно залучались такі відомі західні теоретики, як О.Тюрбо, Д.Рікардо, Ж.-Б.Сей, А.Сміт, А.Маршалл, М.Вебер, В.Зомбарт, Й.Шумпетер, Ф.Найт, Ф.фон Хайєк та ін. В українській філософсько-соціологічній практиці проблеми морально-етичних якостей підприємців досліджували В.Андрущенко, А.Гальчинський, А.Геєць, А.Кредисов, А.Кінах, М.Михальченко, Ю.Пахомов, В.Пилипенко, І.Прокопенко, В.Семиноженко, А.Чухно, І.Шевель.

Слід мати на увазі, що в роботах зазначених авторів проблеми утвердження ринкових відносин, підприємництва і морально-етичних характеристик розглядаються, як правило, в контексті аналізу загально політичної ситуації, економічних та соціокультурних трансформацій українського суспільства. Конкретні механізми, принципи й цінності аналізуються побіжним чином. Підприємництво з його морально-етичною складовою залишається все ще в “підвішеному стані” як з точки зору теорії, так і з точки зору суспільної практики. Між тим, їх вивчення має неабиякий сенс: адже не можна поліпшити стан справ в економіці і зробити життя людини цивілізованим без активізації механізмів індивідуального і групового підприємництва, без розвитку форм демократії, світогляду та системи цінностей, що спонукають особистість виявляти ініціативу, самостійність, творчу активність. Враховуючи актуальність і недостатню розробленість означеної проблеми, автор обрав її у якості предмета самостійного дисертаційного дослідження.

Об’єктом дисертаційного дослідження є підприємництво як соціальний феномен, що утверджується в системі ринкових відносин; предметом – становлення і розвиток його морально-етичних характеристик та управління цим процесом засобами зміни форм і методів підприємництва, навчання, просвітництва, культури та виховання.

Метою нашого дослідження є соціально-філософський аналіз формування та розвитку морально-етичних цінностей підприємця в Україні в період утвердження ринкових та демократичних відносин.

Реалізація цієї мети потребує вирішення таких конкретних дослідницьких завдань:

- проаналізувати сутність підприємництва як способу організації виробництва, здійснення господарської діяльності;

- здійснити аналіз зародження ринкових відносин в Україні, історичних і соціальних витоків вітчизняного підприємництва, особливостей його становлення та розвитку в останнє десятиріччя;

- сформулювати моделі управлінської діяльності з врахуванням морально-етичної характеристики підприємців;

- виявити формування морально-етичних характеристик підприємця в сучасному українському трансформаційному суспільстві.

Теоретико-методологічну основу дослідження складають фундаментальні дослідження, опубліковані в останнє десятиріччя з проблем становлення громадянського суспільства, утвердження ринкових і демократичних відносин, формування підприємництва. Автор дотримується принципів історизму, об’єктивності, системності та цілісності, причинності та прогнозування. В дослідженні використовувались методи конкретно-історичного підходу, порівняльного аналізу.

Зв'язок роботи з науковими програмами та темами. Загальний напрям дисертаційної роботи пов'язаний з темою дослідження відділу змісту, філософії та прогнозування вищої освіти Інституту вищої освіти АПН України – „Філософські засади трансформації вищої освіти в Україні на початку XXІ століття” (державний реєстраційний номер 0103U000960, №44 від 06.03.2003р.).

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні вченої ради Інституту вищої освіти АПН України від 25 квітня 2003 року (протокол №5 п. 4.3)

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у розкритті проблеми становлення та розробці механізмів реалізації суспільної потреби у формуванні позитивних морально-етичних характеристик суб’єкта підприємницької діяльності, організації та управління цим процесом. В рамках проведеного дослідження обґрунтовано наступні положення, що розкривають логіку й базову концепцію дослідження і виносяться на захист:

- підприємництво є особливий вид суспільної діяльності (виробничої, організаційної, господарської, управлінської тощо), спрямованої на виготовлення продукції або надання послуг з метою отримання прибутку;

- базуючись на активному впровадженні інновацій і нових технологій, активному творчому пошукові і комбінаційній організації, підприємництво формує суб’єкта нового типу, провідними характеристиками якого є високий (як правило, раціоналізований) прагматизм, готовність до ризику, самостійність, прагнення до отримання прибутку, орієнтації на сьогодення;

- зародження сучасного підприємництва в Україні відноситься до середини 70-х років, так званого “застійного періоду”, де воно існувало в “тіньовому” різновиді; принципово нові можливості для розвитку підприємництва створили соціально-політичні та економічні перетворення першого десятиріччя незалежного розвитку; підприємництво в цей період “вийшло з тіні” й поступово перетворюється у конкурентноздатний сегмент щодо інших виробничих потужностей;

- морально-етичні якості підприємця формує соціокультурне середовище, в якому здійснюється його підприємницька діяльність; при цьому, поряд з позитивними морально-етичними характеристиками нерідко формуються суперечливі і вкрай негативні якості – зарозумілість і чванство, підлість і пристосовництво, безпідставне прагнення до влади і орієнтація на швидке супер- збагачення; останнє, нерідко, веде до формування особливого типу підприємця – анекдотичного “нового українця”, який негативно сприймається як в Україні, так і за її межами;

- в дисертації доведено, що, не зважаючи на підвищене прагнення підприємця до самостійності, процес становлення та розвитку його морально-етичних характеристик не можна залишати на самоплив; важлива роль у цьому процесі належить цілеспрямованій просвітницькій та виховній діяльності, організація якої є важливою складовою управління сучасними виробничими і соціокультурними процесами;

- потужними джерелами формування морально-етичних якостей підприємця є школа і родина, засоби масової інформації і ефективно налагоджене просвітництво, рекламна практика тощо; змістовним наповненням дієздатності означених джерел має стати пропаганда нового стилю життя і нових вартостей, пов’язаних з успіхом і добробутом, чесністю і співпереживанням, благородством і благодійництвом, іншими позитивними якостями;

- сучасність вимагає формування цілісної суспільно значимої системи морально-етичних цінностей, яка б заохочувала підприємництво, сприяла формуванню позитивного іміджу підприємця, слугувала надійною духовною опорою його успішної підприємницької діяльності;

- моральна підтримка підприємництва є елементом управлінської діяльності, спрямованої на регуляцію підприємницької діяльності; вона має носити системний характер й охоплювати як сферу виробничої діяльності, так і сферу побуту, способу сімейного життя, виховання.

Практичне значення дисертації полягає в тому, що в ній проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні джерела становлення підприємництва та його морально-етичної складової як нового типу соціальності, що утверджується в системі ринкових і демократичних перетворень в Україні на рубежі століть. Результати дослідження можуть бути використані при формуванні стратегічних планів соціальної роботи з підприємцями, організації їх навчання та виховання, управління підприємницькою діяльністю, утвердження нової системи виробничих відносин, суспільно-моральної атмосфери, що складується в системі ринкових відносин. Вони можуть бути використані також для підготовки спеціального курсу для студентів вищих навчальних закладів економічного та соціогуманітарного профілю.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження викладені у публікаціях автора, у виступах та доповідях на науково-практичних конференціях, семінарах та симпозіумах, зокрема, в мм. Києві, Харкові, Івано-Франківську, Дніпропетровську, Миколаєві. За матеріалами дослідження опубліковано 5 наукових праць, 3-и з яких – у фахових виданнях з філософії.

Структура дисертаційної роботи обумовлена обраною темою, визначеними завданнями і логікою дослідження, складається із вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаних джерел у кількості 217 найменувань. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ

У Вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, розглядається рівень і напрями її наукового опрацювання, окреслено мету, завдання та методи наукового пошуку, визначено об’єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичну й практичну значущість роботи, викладено дані про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - “Підприємництво в Україні: особливості становлення та розвитку” – здійснено аналіз теоретико-методологічних засад визначення основних і опорних понять, зокрема, таких, як “підприємництво”, “підприємець”, “підприємницька діяльність”. Поняття “підприємець”, зазначається в дисертації, запровадив у науковий обіг французький економіст Р.Кантінгтон. Головними якостями підприємця він вважав уміння ризикувати, передбачати майбутнє, поєднувати (й узгоджувати) можливі витрати й доходи. Далі це поняття поглиблювали такі дослідники, як Дж.Тюнен, Ф.Кене, Є.Тюрбо, а також А.Сміт і Д.Рікардо, представники історичної школи В.Рошер та Б.Гільдебрант. Останні вважали підприємця особою, що управляє капіталом та зайнята продуктивною працею. Ж.-Б.Сей та Дж. Міль вважали підприємця передусім організатором виробництва (й не обов’язково власником), а в роботах Ф.Візера, Л.Вальраса, А.Маршалла та Ф.Хайєка підприємець розглядається як менеджер, який здатен до прийняття самостійного рішення в контексті зміни економічної ситуації.

Виходячи з цього, а також з узагальненого розуміння підприємця М.Вебером, В.Зомбартом, Й.Шумпетером та П.Дракером, підприємець визначається в дисертації як суб’єкт, який здійснює підприємницьку діяльність (підприємництво) й завдяки наявності певної сукупності рис (вміння ризикувати, організовувати виробництво, новаторству, відповідальності, здатності поступатись власними інтересами заради справи тощо) отримує підприємницький дохід, мінімум – нормальний прибуток. Хоча подібні риси були притаманні певною мірою суб’єкту господарювання в період соціалістичної історії України, дійсний підприємець формується в період становлення та розвитку ринкових відносин. Його характеристики (якості) відлунюють весь спектр їх суперечливого утвердження. Поряд з такими позитивними рисами як економічна інтуїція, раціонально визначений ризик, впевненість у власному лідерстві тощо, досить помітними є негативні якості сучасних підприємців, такі, зокрема, як безвідповідальність за якість товарів та послуг, ухилення від сплати податків, встановлення завищених цін на товари та послуги, створення фіктивних підприємств, виготовлення товарів та надання послуг, шкідливих здоров’ю населення та екології, розкрадання державної власності тощо. Позитивні морально-етичні якості сучасних підприємців все ще не утвердились як норма й регулятив їх свідомої економічної діяльності. Формування нового покоління підприємців постає як завдання розвитку виробництва, громадянського суспільства, а в більш широкому вимірі утвердження державності й високої української культури.

Другий розділ – “Історичні і соціальні витоки морально-етичних основ вітчизняного підприємництва” – присвячено аналізу витоків морально-етичних підвалин підприємництва в Україні. Формування основ сучасного підприємництва в країні пов’язане з давніми і глибокими традиціями українського народу. “Дух підприємництва” був внутрішнім породженням українського менталітету, і знайшов своє відображення ще в матеріалах староруських збірників і уставів. При цьому необхідно відмітити яскраву самобутність формування національних ринкових структур, яка полягала в тому, що товарно-грошові відносини в Україні виникали і розвивалися на основі традиційних цінностей православної культури. Моральні цінності православ’я були реальною основою господарювання, державності, духовності. Російська держава, її імперські інститути цілковито панували на господарських теренах України, пригнічуючи суспільну самодіяльність, гальмуючи формування національної культури. Тому серед основної маси українського населення, як і загалом в Росії, погано прививалися ідея приватної власності, цінності зростання і накопичення, правової норми господарювання, елементи самоуправління і громадського суспільства. Соціально-економічний розвиток України по шляху капіталізації господарства відбувався в руслі російської імперської моделі, для якої характерним було: вибіркове запозичення технологічних, головним чином військово-промислових досягнень більш розвинених країн в обмін на вивезення сировини; одночасне посилення експлуатації власного народу добуржуазними, архаїчними методами; зростаюча централізація і бюрократизація управління. В таких умовах розвиток підприємництва в Україні міг здійснюватися вибірково і глибоко суперечливо. Проведені царським урядом в 60-70-х роках ХІХ століття буржуазні реформи дещо розширили горизонт розвитку капіталістичних відносин в економічному і соціально-політичному житті України, устрій якої став пристосовуватися до вимог капіталізму, який все більше проникав у всі сфери життя суспільства. Жорсткого удару по підприємництву завдав жовтневий переворот 1917 року, особливо практика “експропріації експропріаторів”. Практично весь “соціалістичний період” став періодом його “тіньового існування”. Домінантними серед морально-етичних якостей тонкого прошарку підприємців стали скритність, звичка приховувати прибутки й уникати податків, “тіньового існування” як в економічному, так і в соціокультурному плані. Існування нелегальної економіки пов’язане з руйнуванням моралі, оскільки серед населення поширюється переконання, що цілком пристойно можна прожити за рахунок неофіційної економіки. Та й праця в нелегальній економіці найчастіше є менш продуктивною, ніж на спеціалізованих легальних підприємствах. Люди, зайняті в нелегальній економіці, не мають і відповідного соціального захисту – охорони праці, відпусток, підвищення кваліфікації, що також негативно впливає на їх моральний стан. Генерація нових підприємців, що народжується в Україні, не тільки поповнює ряди нелегалів, але й намагається змінити економічну ситуацію в країні на свою користь. Рух України в бік ринку спонукається розширенням рядів підприємців за рахунок вихідців з різних соціальних груп. Переходячи в ряди підприємців, вони приносять з собою і ту мораль, яка ще донедавна була регулятором їх поведінки в попередньому соціальному оточенні. Саме на основі їх професійної моралі поступово виробляється трудова етика підприємництва, як своєрідне, тільки даній соціальній групі людей притаманне відношення до праці, зафіксоване в комплексі моральних цінностей і норм і реалізоване в повсякденній поведінці підприємців.

У третьому розділі – “Основні напрями формування морально-етичних засад підприємництва” – аналізуються чинники, які обумовлюють особливості становлення та розвитку морально-етичних засад сучасного підприємництва, їх відповідні напрями. Відзначається, що в умовах становлення ринкової економіки в Україні сьогодні домінуючим є шлях стихійного формування морально-етичних основ підприємницької діяльності. Про це свідчить відсутність наперед продуманого, організованого характеру кроків самої держави шляхом реформ, чітко сформульованих цілей і завдань розгортання підприємництва в країні. Крім того переважання стихійних начал в процесі формування морально-етичних засад підприємництва зумовлено “залежністю” від самих об’єктів підприємницької діяльності, їх здібностей, рівня розвитку активності тощо. Недостатня розвиненість начал підприємництва в суспільстві загалом “штовхає” його на шлях стихійного розвитку. Отже, й морально-етичні основи такого суспільства формуються шляхом спроб і помилок, проявляючись в конкретних актах діяльності суб’єктів підприємництва.

Перехід суспільства до економіки, існування якої визначає взаємодія різноманітних форм власності, виробляє уявлення про людину, протилежне тому образу “моральної доброчинності”, який був вироблений в попередньому суспільстві. В суспільній свідомості формується ідеал людини, вільної від “соціалістичних” догм і передусім, яка мала б підприємницьку “жилку”, активну, “войовничо” націлену на перетворення існуючого світу. Тільки така людина може забезпечити успішну реалізацію розпочатих суспільством реформ. Ось чому її життєдіяльність спрямовується на успіх, який сьогодні є невіддільним від матеріальних чинників, а тому може бути ототожнений з набуттям багатства, з “грошовим” успіхом, оскільки існує точний еквівалент для його вимірювання. Відповідно орієнтація на багатство пронизує всі мотиви, пристрасті, переживання, спонукання сучасного підприємця. У своїй більшості нинішні підприємці, як і в минулому, живуть переважно для наживи, не знаючи іншого блаженства, крім швидкого збагачення, не знають інших страждань, крім грошових втрат. Гроші все більше набувають статусу не тільки вищої особистої, але й соціальної цінності, перетворюючись в самоцінність. Погоня за додатковою вартістю, прагнення до збільшення капіталу як стимулу активності підприємців, що зумовлюють їх місце в системі сучасних суспільних відносин, визначають в кінцевому результаті специфіку формування морально-етичних засад їхньої діяльності.

Стихія ринку штовхає підприємця на шлях індивідуалізму, а прагнення до особистого збагачення стає рушійною силою, “двигуном” його поведінки. Такий підприємець у своїх діях слідує лише за спонтанними самопроявами свого внутрішнього “морального голосу”. Добре, якщо цей підприємець сформувався як особистість в умовах панування культу чесності, справедливості, відповідальності, тобто в умовах існування господарської етики. Як правило, саме так буває, якщо в суспільстві панує культ продуктивного капіталу. Проте там, де сильніше проявляється його спекулятивна сутність, переважає бездушний розрахунок, чистоган. В таких умовах підприємець думає тільки про себе і живе лише для себе. Він стає на шлях індивідуальної боротьби, в якій покладається тільки на свої власні сили і здібності. Його вчинки залежать від взаємозв’язку об’єктивних і суб’єктивних компонентів поведінки. При цьому об’єктивну сторону вчинків визначають зовнішні умови їх здійснення, а також об’єктивовані в соціальну дійсність результати діяльності підприємця. Суб’єктивні компоненти вчинків виступають елементами моральної свідомості підприємця і проявляються як його потреби, інтереси, цілі, мотиви та інші спонуки, що визначають форму його поведінки в кожній конкретній ситуації.

Стихійний шлях формування морально-етичних засад підприємництва веде до спонтанного виникнення різноманітних спонук підприємницької діяльності. Останні виступають мимовільними, певною мірою “стихійними”, регуляторами поведінки підприємця. Він не тільки “обирає” їх, а слідує за ними, іноді стаючи повністю залежним від своїх потреб, поставлених цілей тощо. В такій ситуації вся багатогранність дійсності поступово зводиться до вузького, обмеженого світу речей, в якому залишається його свідомість. Для такого підприємця інші люди втрачають свою самостійну цінність, перетворюючись на досягнення власних цілей. Врешті-решт в своїй діяльності підприємець починає переслідувати тільки матеріальні вигоди, зовсім не задумуючись про моральні сторони свого підприємництва. Він не усвідомлює, що в реальному житті існують досить важливі механізми інтеграції всіх цінностей, що протистоять односторонньому прагненню до однієї з них, якої б значною вона не здавалася. Процес стихійного ставлення морально-етичних засад підприємництва приводить до того, що спотворюються навіть абсолютні моральні цінності соціального життя. Так, моральна цінність продуктивної праці є об’єктивно неминущою і в цьому своєму значенні не залежить від гадки людей. Панування стихії вільного ринку породжує відчуження праці, а відтак спотворює думки людей про моральну цінність праці. Остання інтерпретується як підневільне заняття, тяжка необхідність. Навіть в середовищі підприємців, долею яких є сама праця, формується переконаність в тому, що вона є гіркою долею. Таке приниження статусу праці штовхає підприємців на шлях спекулятивного одержання прибутків. А він якраз і формує різноманітні негативні прояви моральної поведінки підприємців, в тому числі і втрату ними етичного смислу праці. В результаті підприємець опиняється в тенетах суперечливих моральних вимог і оцінок, що дезорієнтують його, а іноді навіть роблять неможливим правильний моральний вибір. Звичайно, в подібних ситуаціях сам вибір багато в чому залежить від вольових якостей підприємця, його психологічної готовності відстоювати свої переконання, боротися за істину. Але не завжди ці риси моральної стійкості визначають поведінку людини, оскільки її моральне життя залежить від багатьох інших факторів.

Четвертий розділ – “Процес формування морально-етичних засад підприємництва як об’єкт управління” - присвячено аналізу можливостей та напрямів суспільного впливу на процес морального вдосконалення підприємців. Зазначається, що формування морально-етичних засад підприємництва починається не з перших кроків у бізнесі, а в ранньому дитинстві, коли індивід починає з необхідністю стиснутий до меж індивідуального буття шлях освоєння духовно-моральної культури людства. Причому, цей шлях може бути істотно скорочений завдяки тим заходам, які суспільство застосовує для цілеспрямованого формування особистості, її виховання і освіти. В даному випадку мова йде про передачу культурних і моральних традицій, цінностей, тобто про весь позитивний досвід, накопичений людством.

Успішному формуванню морально-етичних засад підприємництва сприяє існуючий соціальний механізм впливу на індивіда. Морально етичні якості підприємців формуються, насамперед, в процесі функціонування системи виховання і навчання, які спрямовані на перетворення етичних знань в моральні переконання. Причому саме виховання необхідно розглядати в нерозривній єдності з перетворюючою діяльністю, а отже не тільки з наявними об’єктивними умовами, але й із зміною цих умов. Інакше кажучи, виховання морально-етичних засад підприємництва покликане передати соціальний досвід попередніх поколінь, ввести підприємця в існуючі суспільні відносини. Разом з тим, воно спрямоване в майбутнє, на постійний розвиток і вдосконалення, зміну умов як власного життя, так і життя інших людей. Таким чином, наявні об’єктивні і суб’єктивні фактори виступають в ролі засобів виховання морально-етичних основ підприємництва, включаються в систему виховання в міру того, як вони можуть бути використані для вирішення виховних завдань.

Моральне виховання особистості підприємця розпочинається в сім’ї. Від своїх батьків, братів та сестер дитина одержує первинну інформацію про світ, про норми взаємовідносин з іншими людьми. Тому підприємець ще з отчого порога і до кінця своїх днів несе закладені в сім’ї знання, навички, звички, характер, емоційну культуру. Незважаючи на те, що поряд з ним з перших років життя стоять і інші люди, потенційний заряд морально-етичних якостей, одержаних в сім’ї, впливатиме на нього усе подальше життя. Батьки, як правило, уособлюють в собі ті морально-етичні якості, які розвиваються в майбутньому у їхньої дитини. Їх справу продовжують суспільні інститути – загальноосвітня школа та професійні заклади освіти.

Сфера освіти виступає досить складною і розгалуженою системою діяльності, без якої важко собі уявити включення підприємців у сферу моральної культури, оскільки все їх життя так або інакше пов’язане з процесами навчання. Звичайно, в умовах розгортання підприємницької діяльності особливу вагу має економічна освіта. Вона забезпечує, насамперед, відповідний рівень економічних знань підприємців, їх досконалу орієнтацію в проблемах функціонування ринкової економіки, вміння ефективно використовувати матеріальні і трудові ресурси тощо. Проте, економічна освіта відкриває також перспективні можливості для органічного поєднання різних аспектів духовного становлення підприємців. Адже вивчення ними основних економічних законів і принципів господарювання в нових економічних умовах відіграє важливу роль у формуванні їхнього світогляду, а знання і навички, які вони одержують при цьому, дозволяють знаходити правильні рішення в складних умовах функціонування сучасного підприємництва. Більше того, знання процесів розвитку підприємництва дозволяє підприємцям значно зменшити не тільки економічний, але й моральний ризик, який є постійним супутником їхньої діяльності. Поряд з цим треба відмітити, що сучасна система освіти сприяє становленню морально-етичних засад підприємництва, оскільки має на меті формування розвиненої особистості. Сучасна система освіти все більше вбирає в себе загальнолюдські моральні цінності, сприяючи їх утвердженню в суспільстві. Виступаючи ефективним засобом реалізації загальнолюдських моральних пріоритетів, система освіти безпосередньо впливає на процес становлення моральної культури підприємництва. Інша справа, що не всі підприємці підвладні впливу середньої спеціальної та вищої освіти, залишаючись за її межами. В цьому відношенні необхідна певна корекція навчальних програм загальноосвітньої школи, а також її переорієнтація на виховання активної, цілеспрямованої діяльності особистості. Адже тільки такі особистості зможуть в подальшому досягти успіху в підприємництві. Тому вплив на останнє з боку управлінських структур в сучасних умовах повинен переорієнтуватися на розробку нової концепції диференційованої освіти, вільну від жорстких регламентацій і програм, на надання широких можливостей для самостійного вибору предметів і дисциплін, курсів і спецкурсів, зміну системи контролю знань тощо.

У Висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, формулюються практичні рекомендації.

На основі проведеного аналізу визначення підприємництва такими вченими, як Г.Геєць, М.Михальченко, В.Пилипенко, І.Прокопенко, дисертантом сформульовано узагальнене визначення: підприємництво є особливий вид суспільної діяльності (виробничої, організаційної, господарської, управлінської тощо), спрямованої на виготовлення продукції або надання послуг з метою отримання прибутку. У даному визначенні підкреслюється „суспільний характер” підприємництва, який не втрачається навіть тоді, коли воно здійснюється індивідуально. Одночасно наголос робиться на індивідуальній ініціативі і відповідальності, що дає підприємництву відповідні переваги. В дисертації зазначається, що базуючись на активному впровадженні інновацій і нових технологій, активному творчому пошукові і комбінаційній організації, підприємництво формує суб’єкта нового типу, провідними характеристиками якого є високий (як правило, раціоналізований) прагматизм, готовність до ризику, самостійність, прагнення до отримання прибутку, орієнтації на сьогодення.

Нові виробничі відносини, що привели до формування підприємництва як соціального феномена, склались на рубежі 70-80-х років ХХ століття в так званий період „розвинутого соціалізму”. Підприємництво існувало в цей час в “тіньовому” різновиді. Соціально-політичні та економічні перетворення першого десятиріччя незалежного розвитку, формування ринкових і демократичних відносин створили принципово нові можливості для розвитку підприємництва. Останнє розпочало свій “вихід з тіні” та в наступні роки поступово перетворюється у конкурентноздатний сегмент іншим виробничим потужностям. В цей же період формується суб’єкт підприємництва, утверджуються його морально-етичні характеристики.

Дисертант наголошує, що морально-етичні якості підприємця формує, насамперед, соціокультурне середовище, в якому здійснюється його підприємницька діяльність. Його суперечливість, непослідовність і неузгодженість в окремих структурних елементах приводить до того, що поряд з позитивними морально-етичними характеристиками нерідко формуються суперечливі і вкрай негативні якості – зарозумілість і чванство, підлість і пристосовництво, безпідставне прагнення до влади і орієнтації на швидке супер- збагачення. А це, в свою чергу, нерідко, веде до формування особливого типу підприємця – анекдотичного “нового українця”, який негативно сприймається як в Україні, так і за її межами. Подібне не може бути залишеним на самоплив. Суспільству аж ніяк не байдуже, який тип підприємця буде визначати характер виробництва й життєвого процесу.

В дисертації доведено, що, не зважаючи на підвищене прагнення підприємця до самостійності, процес становлення та розвитку його морально-етичних характеристик здійснюється під впливом ЗМІ, літератури і мистецтва, освіти і т. ін. Важлива роль у цьому процесі належить цілеспрямованій навчальній, просвітницькій та виховній діяльності, організація якої є складовою управління сучасними виробничими і соціокультурними процесами. Не менш впливовими чинниками формування морально-етичних якостей підприємця є родина і школа. При цьому, суспільство зацікавлене у становленні цілісної суспільно значимої системи морально-етичних цінностей, яка б заохочувала підприємництво, сприяла формуванню позитивного іміджу підприємця, слугувала надійною духовною опорою його успішної підприємницької діяльності. Важливу роль у розвитку такої системи відіграє державна і суспільна матеріальна і моральна підтримка підприємництва. Така підтримка має носити системний характер й охоплювати як сферу виробничої діяльності, так і сферу побуту, способу сімейного життя, виховання. Дисертант розглядає її можливості в контексті управлінського впливу на формування морально-етичних якостей підприємця.

Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у таких публікаціях:

1. Сприяти чесним підприємцям. / Валерій Акопян, - К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 1997. – 64 с.

2. Власність – запорука реальної свободи. / В. Акопян (у співавторстві). – К.: ЗАТ „НІЧЛАВА”, 1997. – 76 с.

3. Акопян В.Г. Соціальне обличчя підприємця: спроба філософсько-психологічного осягнення // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. Збірник наукових праць. Випуск 12. – К.: Віпол, 2003. – С. 236-241.

4. Акопян В.Г. Українське підприємництво як соціальний феномен // Вища освіта України. Теоретичний і науково-методичний часопис. – К.: Інститут вищої освіти АПН України, № 3(13). – 2004. – С. 29-34.

5. Акопян В.Г. Морально-етичні детермінанти поведінки суб'єкта підприємницької діяльності // Мультиверсум. Філософський альманах. Випуск 37. – К.: Український центр духовної культури. – 2003. – С. 183-192.

АНОТАЦІЯ

Акопян В.Г. Морально-етичні цінності підприємця: формування та розвиток (соціально-філософський аналіз). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук із спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. Інститут вищої освіти Академії педагогічних наук України, Київ, 2004.

Захищаються результати дослідження, в ході якого здійснено соціально-філософський аналіз формування та розвитку морально-етичних цінностей підприємця в Україні в період утвердження ринкових та демократичних відносин. В дисертації проаналізовано сутність підприємництва як способу організації виробництва, здійснення господарської діяльності. Визначені джерела зародження ринкових відносин в Україні, історичні і соціальні витоки вітчизняного підприємництва, особливості його становлення та розвитку в останнє десятиріччя, фактори, які обумовлюють становлення та розвиток особистісних моральних характеристик підприємців. Доведено, що поряд з позитивними морально-етичними характеристиками нерідко формуються суперечливі і вкрай негативні якості – зарозумілість і чванство, підлість і пристосовництво, безпідставне прагнення до влади і орієнтації на швидке збагачення, що нерідко веде до формування особливого типу підприємця – анекдотичного “нового українця”, який негативно сприймається як в Україні, так і за її межами. Автором сформована модель управлінської діяльності з врахуванням морально-етичної характеристики підприємців.

Ключові слова: цінність, підприємець, підприємництво, підприємницька діяльність, управління, моральне виховання, ринкові відносини, трансформаційне суспільство.

АННОТАЦИЯ

Акопян В.Г. Морально-этические ценности предпринимателя: формирование и развитие (социально-философский анализ). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03. – социальная философия и философия истории. Институт высшего образования АПН Украины, Киев, 2004.

Защищаются результаты исследования, в ходе которого осуществлен социально-философский анализ формирования и развития морально-этических ценностей предпринимателя в Украине в период утверждения рыночных и демократических отношений. В диссертации проанализирована сущность предпринимательства как способа организации производства, осуществления хозяйственной деятельности. Определенны источники зарождения рыночных отношений в Украине, исторические и социальные истоки отечественного предпринимательства, особенности его становления и развития в последнее десятилетие, факторы, которые обусловливают становление и развитие личностных моральных характеристик предпринимателей - прагматизм, готовность к риску, самостоятельность, стремление к быстрому получению прибыли, ориентации на сегодняшний день. Доказано, что вместе с позитивными морально-этическими характеристиками нередко формируются противоречивые и крайне негативные качества – высокомерие и чванство, подлость и приспособленчество, безосновательное стремление к власти и ориентация на быстрое обогащение, что нередко ведет к формированию особенного типа предпринимателя – анекдотического “нового украинца”, который негативно воспринимается как в Украине, так и за ее пределами. Подчеркнуто, что, несмотря на повышенное стремление предпринимателя к самостоятельности, процесс становления и развития его морально-этических характеристик нельзя оставлять на самотек. Важная роль в этом процессе принадлежит целеустремленной просветительской и воспитательной деятельности, организация которой является важной составляющей управления современными производственными и социокультурными процессами. Автором сформирована модель управленческой деятельности с учетом морально-этической характеристики предпринимателей.

Осуществлен анализ теоретико-методологических основ определения основных и опорных понятий, в частности, таких, как „предпринимательство”, „предприниматель”, „предпринимательская деятельность”. Предприниматель рассматривается в диссертации как субъект, который осуществляет предпринимательскую деятельность (предпринимательство) и благодаря наличию определенной совокупности черт (умение рисковать, организовывать производство, новаторству, ответственности, способности уступить собственным интересам ради дела и тому подобное) получает предпринимательский доход, минимум – нормальная прибыль.

Доказывается правомерность и необходимость изучения проблемы становления и разработки механизмов реализации общественной потребности в формировании позитивных морально-этических характеристик субъекта предпринимательской деятельности, организации и управления этим процессом.

Автор определяет факторы, которые обусловливают особенности становления и развития морально-этических ценностей современного предпринимательства, их соответствующие направления. Отмечается, что в условиях становления рыночной экономики в Украине сегодня доминирующим является путь стихийного формирования морально-этических основ предпринимательской деятельности.

В работе определенны возможности и направления общественного влияния на процесс морального совершенствования предпринимателей.

Диссертант отмечает, что морально-этические качества предпринимателя формирует, в первую очередь, социокультурная среда, в которой осуществляется его предпринимательская деятельность.

В диссертации доказывается, что, несмотря на повышенное стремление предпринимателя к самостоятельности, процесс становления и развития его морально-этических характеристик осуществляется под воздействием СМИ, литературы и искусства, образования и др. Не менее влиятельными факторами формирования морально-этических характеристик предпринимателя является школа и семья. При этом общество заинтересовано в становлении целостной общественно значимой системы морально-этических ценностей, которая поощряла бы предпринимательство, способствовала формированию позитивного имиджа предпринимателя, служила надежной духовной опорой его успешной предпринимательской деятельности. Важную роль в развитии такой системы играет государственная и общественная материальная и моральная поддержка предпринимательства. Диссертант рассматривает ее возможности в контексте управленческого влияния на формирование морально-этических характеристик предпринимателя.

Ключевые слова: ценность, предприниматель, предпринимательство, предпринимательская деятельность, управление, моральное воспитание, рыночные отношения, трансформационное общество.

SUMMARY

Akopyan V. G. Moral and ethical values of the entrepreneur: formation and development (socio-philosophical analysis). Manuscript.

A dissertation for competition for a scientific degree of candidate of philosophical sciences, speciality 09.00.03 – social philosophy and philosophy of history. Institute for Higher Education of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2004.

Findings of the research, which resulted in a socio-philosophical analysis of formation and development of moral and ethic values of the entrepreneur in Ukraine in the period of consolidation of market and democratic relations, are defended. The dissertation analyzes the essence of entrepreneurship as a mode of organization of production and realization of economical activity. Sources of origin of market relations in Ukraine, history and social roots of Ukrainian entrepreneurship, peculiarities of its formation and development in the past decade, factors stipulating formation and development of personal moral features of entrepreneurs. It was demonstrated that, together with positive moral and ethic features, some contradictory and extremely negative qualities are being formed quite often, such as haughtiness and swagger, meanness and timeserving, groundless aspiration to power and orientations on rapid enrichment. This often results in forming a particular type of entrepreneur – the anecdotic “new Ukrainian”, which is negatively perceived both in Ukraine and abroad. The author formulated a model of managerial activity taking into account moral and ethical features of entrepreneurs.

Key words: value, entrepreneur, entrepreneurship, entrepreneurial activity, management, moral education, market relations, society under transformation.