МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

БОЖУК ТЕТЯНА ІВАНІВНА

УДК 528.4+528.9

ЛАНДШАФТНИЙ КАДАСТР УКРАЇНСЬКОГО МАРМАРОШУ

05.24.04 – кадастр та моніторинг земель

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Львів 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті “Львівська політехніка”

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Перович Лев Миколайович,

Національний університет “Львівська політехніка”,

завідувач кафедри кадастру територій

Офіційні опоненти: доктор технічних наук,

старший науковий співробітник

Лященко Анатолій Антонович,

Науково-дослідний інститут геодезії і картографії,

заступник директора;

кандидат технічних наук, доцент

Марков Сергій Юрійович,

Київський національний університет будівництва і

архітектури, докторант кафедри інженерної геодезії.

Провідна установа: Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Захист відбудеться “13” листопада 2004 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.052.13 у Національному університеті “Львівська політехніка” за адресою: 79013, м. Львів, вул. С. Бандери 12, ауд. 518 ІІ навч. корп.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” за адресою 79013, м. Львів, вул. Професорська, 1.

Автореферат розісланий “8” жовтня 2004 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради

кандидат технічних наук, доцент С.Г. Савчук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Інтеграція України в спільний європейський політичний, економічний, етнокультурний і ландшафтний простір ставить перед науковцями невідкладні завдання щодо інвентаризації та оцінки природно-ресурсного потенціалу територій, а також можливих шляхів його раціонального використання. Увага до збереження ландшафтного різноманіття як реально існуючої на земній поверхні сукупності ландшафтних комплексів (або геосистем) будь-якого розміру та ієрархічного рангу, і спрямування їх вивчення у контексті сталого розвитку була ініційована ухвалою трьох європейських конференцій з питань збереження навколишнього природного середовища (Софія, жовтень 1995; Флоренція, квітень 1998; Київ, травень 2003).

Актуальність теми. Всестороннє вивчення природних ресурсів окремих територій України можливе шляхом створення регіональних кадастрів (Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження положення про регіональні кадастри природних ресурсів” № 1781 від 28.12.2001 р.). Особливо актуальними ці питання є для гірських територій Карпат, які відзначаються різноманітністю природних умов і ресурсів. Разом з тим, вони характеризуються значно меншою вивченістю (порівняно з іншими частинами України) – для них відсутні вихідні картографічні матеріали базового масштабу 1:10000, матеріали геологічних і грунтових обстежень, дані метеорологічних спостережень. У зв’язку з цим існує об’єктивна необхідність організації регіонального кадастру природних ресурсів гірських територій шляхом створення ландшафтного кадастру і розробки відповідної методики, яка базується на сумісному використанні теоретичних положень ландшафтної екології та аналітичних можливостях сучасних геоінформаційних технологій.

Український Мармарош, який розташований у межах Рахівського району Закарпатської області, є найбільш придатним регіоном для проведення комплексних досліджень і апробації розробленої методології ландшафтного кадастру. Це зумовлено його маловивченістю і унікальністю, яка виражається надзвичайно різноманітним геологічним субстратом (метаморфічні, магматичні і осадові відклади), генетичними типами рельєфу (нівальними, гляціальними, флювіальними і т.п.), актуальним рослинним покривом (листяні, хвойні і змішані ліси, субальпійське рідколісся і чагарники, альпійські луки). Загалом об’єкт дослідження характеризується високим ступенем біологічного і ландшафтного різноманіття (порівняно з іншими частинами Карпат), зумовленого особливостями географічного положення. Підтвердженням цього є той факт, що значна його частина входить до складу Карпатського біосферного заповідника і віднесена до найцінніших екосистем Землі (включена до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО). Крім того, у регіоні актуальними є питання доцільності використання території для ведення інтенсивного лісового господарства чи розширення природно-заповідного фонду, розвитку рекреації і сталого туризму. З цих міркувань вивчення природних умов і ресурсів Українського Мармарошу має важливе загальнонаукове і господарське значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження пов’язаний із реалізацією Програми перспективного розвитку заповідної справи в Україні (№ 177/94–ВР від 22.09.1994 р.), Постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про регіональні кадастри природних ресурсів” (№ 1781 від 28.12.2001 р.) і Рамкової конвенції про охорону довкілля та сталий розвиток Карпат (від 22.05.2003 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка методології створення ландшафтного кадастру гірських територій із застосуванням сучасних геоінформаційних технологій для оптимізації і раціонального використання їх природно-ресурсного потенціалу. Для досягнення мети в роботі визначено такі основні завдання:

1. Здійснити комплексний аналіз сучасної кадастрової системи України.

2. Розробити теоретико-методичні основи створення ландшафтного кадастру гірських територій.

3. Дослідити гірські геосистеми Українського Мармарошу і зібрати комплексну інформацію про природні умови і ресурси території, в тому числі і експедиційним методом.

4. Провести класифікацію і аналіз чинників формування ландшафтного різноманіття Українського Мармарошу.

5. Реалізувати розроблену методологію організації ландшафтного кадастру гірських територій на прикладі Українського Мармарошу.

Об’єкт дослідження – геосистеми Українського Мармарошу.

Предмет дослідження – методологія створення ландшафтного кадастру гірських територій Карпат.

Методи дослідження. При проведенні досліджень використано методи польового ландшафтно-екологічного знімання, системного підходу, інфраструктури геопросторових даних і ландшафтно-екологічного моделювання, картографічної інвентаризації та оцінки геосистем, математичної логіки і комп’ютерної графіки.

У дисертаційній роботі використано матеріали польових ландшафтно-екологічних досліджень автора (1994, 2000, 2003 рр.), фондові матеріали Закарпатської експедиції Об’єднання “Західукргеологія”, ГНДЛ –51 Львівського національного університету імені Івана Франка і Карпатського біосферного заповідника, а також космічні зображення, отримані із ресурсних супутників Землі (Салют, Aster VNIR). Обробка даних проводилася за допомогою програмного забезпечення ERDAS Imagine, ArcGIS.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше розроблено методологію формування ландшафтного кадастру гірських територій із застосуванням сучасних технологій. Виконано узагальнений аналіз різноманітності назв Українського Мармарошу та його розташування в системі ландшафтів Карпат; подано класифікацію і обгрунтовано вплив різних чинників на формування ландшафтного різноманіття; вперше реалізовано на практиці запропоновану методологію організації ландшафтного кадастру для гірських територій; проведено картографічну інвентаризацію та оцінку геосистем Українського Мармарошу.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження використовуються Карпатським біосферним заповідником і є вкрай необхідними для розвитку туризму в Карпатах, а також для створення українсько-румунського білатерального резервату “Марамороські гори”; органами державної влади і місцевого самоврядування з метою раціонального природокористування; покладені в основу розроблених автором курсів “Кадастр територій”, “Раціональне використання та охорона земель” і “Картографування природних ресурсів”, а також курсових і дипломних проектів при підготовці фахівців спеціальності “Землевпорядкування та кадастр” у Національному університеті “Львівська політехніка”.

Особистий внесок здобувача. Основні наукові результати, викладені в дисертації, отримано особисто автором, що підтверджується одноосібними публікаціями з ключових аспектів проблеми, а саме: розробки методології організації ландшафтного кадастру гірських територій, обгрунтування чинників формування ландшафтного різноманіття, збору та опрацювання польових ландшафтно-екологічних даних, проведення аналізу вивченості та еволюції геосистем Українського Мармарошу, виконання оцінки використання території для лісогосподарських цілей і потреб туризму. В наукових працях [4, 7, 13, 15, 17]*, опублікованих із співавторами, здобувачу належить: опис фізико-географічних умов об’єкту дослідження, розробка структури тематичної бази даних і методики побудови петрогенних комплексів; збір та опрацювання матеріалів для розробки алгоритму ландшафтно-екологічної інтерпретації попередньо класифікованого космічного зображення; підготовка карти актуального рослинного покриву; в [20] – обгрунтування чинників різноманітності рослинного покриву Українського Мармарошу, а також розробка рекомендацій щодо його охорони. Особистий внесок здобувача у впровадженні результатів підтверджується відповідними актами.

Апробація результатів дисертації. Основні результати наукового дослідження доповідались та обговорювались на більш ніж 20 наукових форумах різного рангу, у тому числі на міжнародних науково-технічних симпозіумах “Геоінформаційний моніторинг навколишнього середовища” (Алушта 1996, 2000) та “Інженерна геодезія і кадастр у народному господарстві” (Львів, 1998); міжнародних науково-практичних конференціях “Кадастр, фотограмметрія, геоінформатика – сучасні технології і перспективи розвитку” (Львів – 1997, 2000, 2003), “Проблеми природокористування Карпатського регіону” (Коломия - 2000), “Проблеми інженерної геодезії та кадастру” (Львів – 2002), “Гори і люди (у контексті сталого розвитку)” (Рахів – 2002), “Природні ліси в помірній зоні Європи – цінності та використання”

_______________________

* У цьому абзаці посилання відповідають номерам праць у списку опублікованих за темою дисертації, який наведено в авторефераті.

(Мукачево – 2003); “Conference on Geographic Information Systems and Remote Sensing in Mountain Environment Research” (Закопане, Польща – 2002), на ІІ і ІІІ міжнародних конференціях молодих вчених (Каменюки, Республіка Бєларусь – 2002; Санкт-Петербург, Російська Федерація – 2003); всеукраїнських наукових конференціях “Ландшафт як інтегруюча концепція XXI сторіччя” (Київ – 1999) і “Різноманіття ландшафтних комплексів України та шляхи їх раціонального використання і збереження: методологічні і прикладні аспекти” (Київ – 2000); науково-технічному семінарі “Геомоніторинг – 2004” (Славське – 2004) та щорічних наукових семінарах кафедри кадастру територій Національного університету “Львівська політехніка”.

Публікації. Наукові результати дисертації опубліковані у 29 друкованих працях загальним обсягом 7,7 друк. арк. (особистий внесок автора 5 друк. арк.), із них 4 статті в журналах, що входять до переліку фахових видань ВАК України з технічних наук, 9 – у періодичних наукових виданнях і збірниках наукових праць, 16 – у збірниках матеріалів і тез міжнародних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 145 сторінок, ілюстрована 32 рисунками і 17 таблицями, містить два додатки; список використаних джерел складається із 134 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано мету, завдання і методи дослідження, наведено основні наукові результати роботи та їхнє практичне значення, викладено відомості про апробацію роботи, повноту публікації результатів та їх впровадження.

У першому розділі “Передумови та сучасний стан ландшафтного кадастру” зроблено загальний огляд сучасної кадастрової системи України, проведено аналіз наукових досліджень у розв’язанні проблеми багатоцільового кадастру, розглянуто правове, нормативно-технічне та інформаційне забезпечення регіональних кадастрів природних ресурсів, обгрунтовано доцільність ведення регіональних кадастрів природних ресурсів шляхом формування ландшафтного кадастру, наведено основні етапи розвитку ландшафтного кадастру, висвітлено проблеми формування ландшафтного кадастру гірських територій.

На сучасному етапі розвитку кадастрових систем, картографічного моделювання, геоінформаційних систем і технологій, моніторингу і охорони довкілля особливої уваги заслуговують роботи О.М. Берлянта, Х.В. Бурштинської, С.П. Войтенка, М.Д. Волощука, В.В. Горлачука, Л.Д. Грекова, А.С. Даниленка, Д.С. Добряка, О.Л. Дорожинського, О.П. Дишлика, Ю.О. Карпінського, М.Г. Лихогруда, А.А. Лященка., С.Ю Маркова., С.Г. Могильного, Р.М. Панаса, Л.М. Перовича, Р.М. Рудого, Л.Г. Руденка, А.Я. Сохнича, М.Г. Ступіня, А.М. Третяка, І.Г. Черваньова, М.Д. Черемшинського, П.Г. Черняги, Г.А Шинкаренка. та ін.

З огляду на важливе методологічне значення для розв’язання поставленої в дисертації наукової проблеми мають роботи ландшафтознавців М.Д. Гродзинського, В.С. Давидчука, І.С. Круглова, О.Г. Топчієва та інших.

У сучасній кадастровій системі України, крім чинних п’яти основних видів кадастру, має місце регіональний кадастр природних ресурсів, який організовується згідно з вищезазначеною Постановою. З метою раціонального використання природних ресурсів та збалансованого соціально-економічного розвитку територій регіональні кадастри ведуться за окремими видами природних ресурсів і складаються з таких розділів: земельні ресурси, водні ресурси, природні рослинні ресурси, ресурси тваринного світу, природні лікувальні ресурси та мінерально-сировинні ресурси.

Однак, така галузева (тематична) структура регіонального кадастру має певні недоліки, що пов’язано із картографічним відображенням різних видів природних ресурсів, яке характеризується значною позиційною невизначеністю контурів, зумовленою як особливостями об’єктів картографування, так і недосконалістю відповідних методик. Така ситуація, зокрема для гірських територій, ускладнюється ще й відсутністю вихідних картографічних матеріалів базового масштабу 1:10000. Все це в кінцевому результаті при формуванні автоматизованої системи призводить до несумісності картографічної інформації – основи кадастру, що, в свою чергу, передбачає неточності і створює труднощі, наприклад, при проведенні комплексного аналізу оцінки території.

З метою усунення цих недоліків пропонуємо формування ландшафтного кадастру як такого, що містить дані про природні умови і ресурси території, базуючись на ландшафтно-екологічному підході. Суть цього підходу полягає у можливості відображення просторової диференціації всього комплексу природних умов земної поверхні за допомогою “інтегрованих земельних одиниць” чи геосистем. Поняття “геосистема” і “ландшафт” є тотожними, однак, внаслідок дуже різноманітної інтерпретації і широкого застосування останнього, ми оперуємо поняттям “геосистема”.

Сукупність геосистем як природно-антропогенних утворень різного територіального розміру й ієрархічного рангу, що охоплюють геологічні відклади, грунт, рослинність і матеріальні антропогенні елементи довкілля, формує ландшафтне різноманіття, що є об’єктом ландшафтного кадастру.

Отже, ландшафтний кадастр охоплює комплекс робіт, пов’язаних із обліком і оцінкою природно-ресурсного потенціалу території для різного господарського використання, який базується на ландшафтно-екологічному (геосистемному) підході. Його завдання полягає у систематизації, картографуванні та оптимізації властивостей довкілля (у тому числі кількісних і якісних характеристик).

У другій половині ХХ ст. у працях ландшафтознавців Д.Л Арманда, К.І. Геренчука, А.Г. Ісаченко, А.В. Мельника, Г.П. Міллера, М.А. Солнцева, В.Б. Сочави та ін. було сформовано певну теоретико-методичну базу ландшафтного кадастру. Однак цей напрямок досліджень не набув розвитку і широкого застосування. Причини цього слід вбачати у відсутності: спеціальної державної служби, яка б займалася питаннями кадастру природних ресурсів, і зокрема кадастру ландшафтів за єдиною програмою і методикою; відповідного фінансування; адекватного технічного забезпечення, оскільки неавтоматизована форма реалізації кадастру ускладнювала маніпуляцію великим обсягом зафіксованої інформації (текстової і графічної), а також недооцінюванні значення ландшафтних карт (за потреби користувач обмежувався даними про окремі компоненти ландшафту). З появою ряду сучасних інформаційних технологій, що дозволяють швидко і якісно одержувати та аналізувати значні масиви географічних даних, проблема технічного забезпечення ландшафтного кадастру усувається.

У ландшафтному кадастрі загалом і конкретно для гірських територій досвід впровадження інформаційних технологій відсутній. У зв’язку з цим постала реальна необхідність формування ландшафтно-кадастрової інформаційної системи – такої ГІС природних умов і ресурсів, яка базується на принципах ландшафтної екології. Це потребувало розробки й обгрунтування теоретико-методичних основ ведення ландшафтного кадастру.

У другому розділі “Методологія формування ландшафтного кадастру гірських територій” розроблено методологію організації ландшафтного кадастру для гірських територій, яка показує послідовність і суть завдань, що розв’язуються на кожному з етапів (рис. 1). Насамперед, розглянуто правові і нормативно-технічні аспекти ландшафтного кадастру та обгрунтовано параметри ідентифікації об’єкту дослідження; визначено структуру вихідних даних про природні умови і ресурси території, вказано шляхи її отримання із галузевих та фондових джерел. У результаті проведених досліджень створено ландшафтно-кадастрову інформаційну систему (ЛКІС), яка базується на принципах ландшафтної екології (науки про взаємозв’язки між властивостями довкілля у їх просторово-часовій диференціації). Вихідні дані та структура ЛКІС подано на рис. 2.

В основу ландшафтного кадастру гірських територій покладено такі теоретичні положення: 1) холістична концепція ландшафту (повного геокомплексу) як речовинно-енергетичної просторово-часової цілісності, утвореної поєднанням геокомпонентів; 2) принцип поліструктурності – можливість багатоваріантної декомпозиції структури геосистем, зокрема просторової; 3) перехід від редукціоністичного підходу (коли морфологія ландшафту зводиться до морфології рельєфу або наземного покриву) до комплементаристичного підходу (морфологія ландшафту передається як сукупність узгоджених і взаємодоповнюючих часткових просторових структур: рельєфу, наземного покриву, гідрологічних одиниць тощо).

Рис. 1. Структурно-логічна схема методології створення

ландшафтного кадастру гірських територій

Загалом концепція “ландшафтної карти” як невід’ємної частини кадастрових робіт на всіх етапах замінюється уявленням “ландшафтно-екологічної бази даних” – набору узгоджених векторних і растрових шарів, які всебічно передають властивості території у її просторовому розподілі.

Структура ландшафтно-екологічної бази даних охоплює два важливі інформаційні блоки: інвентаризацію та оцінку геосистем. Результати інвентаризації – комплексу операцій, пов’язаних із виявленням, картуванням, описом і систематизацією сучасного стану геосистем, зафіксовані у базі даних, яку можна умовно поділити на первинну і похідну (див. рис. 2). Під первинною базою даних розуміємо сукупність даних, безпосередньо введених або імпортованих у систему. Вона представлена векторними картографічними шарами, які умовно можна поділити на топографічні та тематичні, а також растровим шаром – космічним зображенням. Похідна база даних, на відміну від попередньої, формується у результаті обробки інформації із первинної бази даних.

Мінімальний набір картографічних шарів ландшафтно-екологічної бази даних ЛКІС повинен включати: “Петрогенні комплекси” (або педогеоморфологічні одиниці) та “Біогенні/ Антропогенні комплекси” (або одиниці наземного покриву). Детальна характеристика їх подана у розділі 4.

Завершальним і надзвичайно важливим етапом здійснення ландшафтного кадастру є оцінка геосистем – всебічний аналіз їх структури, групування за придатністю для різного господарського використання населенням. Вона є одним із важливих блоків ЛКІС і здійснюється способом ландшафтно-екологічного моделювання, наприклад, лісогосподарська або туристична придатність ландшафту тощо.

Представлення даних – надання користувачеві необхідної текстової і графічної інформації (карт, діаграм, графіків, таблиць тощо) із обох складових (інвентаризації та оцінки геосистем) передбачено в ЛКІС.

У третьому розділі “Ландшафтне різноманіття Українського Мармарошу та чинники його формування” насамперед з’ясовано питання ідентифікації об’єкта дослідження у системі карпатських ландшафтів. Оскільки історично ця закарпатська територія перебувала у складі Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу і України, то вона не мала єдиної назви і викликала дискусії серед вчених різних країн. У результаті опрацювання великої кількості (близько п’яти десятків) першоджерел, опублікованих польською, чеською, англійською, німецькою, російською, українською мовами та десяти схем фізико-географічного розташування було проведено аналіз: 1) вивченості Українського Мармарошу у контексті природи Українських Карпат, Закарпатської області та галузевих теренових (мармароських) досліджень; 2) різноманітності вживаних назв цього регіону за певним топонімом – розроблено класифікацію і виділено сім груп: словосполучення, у складі яких є назва Карпати; словосполучення із назвою Альпи; сполучення слів, одним із яких є Бескид; топонім Чорногора; географічні назви, що мають слово “гори”; назви, у складі яких є слово “масив” та інші; 3) розташування об’єкту дослідження у системі Карпат, Українських Карпат і Закарпатської області.

На підставі проведеного аналізу визнано доцільним назву Український Мармарош закріпити за частиною території Мармароських Карпат, яка в межах України обмежена на півночі і сході долинами р. Біла Тиса і потоку Стоговець до відмітки витоків Білої Тиси (за туристичною картою, 2001); на заході – долиною р. Тиси та вздовж лінії державного кордону України і Румунії (на півдні). Ця територія входить до складу Рахівського району Закарпатської області і займає площу 356 км2.

У цьому розділі також визначено і охарактеризовано чинники, які сприяли формуванню і збереженню ландшафтного різноманіття Українського Мармарошу. Їх розділено на природні, серед яких – дочетвертинні геологічні, сучасні кліматичні чинники й еволюція геосистем, і техногенні (антропогенні).

Як будь-яка гірська територія, об’єкт дослідження відзначається контрастністю природних умов, зумовлених насамперед складною геолого-педогеоморфологічною будовою, диференціацією топокліматів та різноманітним рослинним покривом із чітким висотним розподілом. Оскільки більшу його частину займають стрімкі схили із малопотужними континентальними відкладами, то згідно з законом нерівнозначності компонентів ландшафту на формування сучасного ландшафтного різноманіття значний вплив має корінний геологічний субстрат. Геологічна будова Українського Мармарошу відзначається надзвичайною різноманітністю – складена набором осадових, вулканогенних і метаморфічних відкладів від докембрійського до антропогенового віку. За результатами опрацювання наукових геологічних, у тому числі і картографічних джерел, автором було розроблено класифікацію корінних геологічних відкладів цього регіону залежно від їх літолого-петрографічного складу, стійкості до водної ерозії та величини рН.

Сучасна кліматична характеристика наведена у результаті опрацювання статистичних даних за останні 40 років метеостанцій Рахів (430 м), Луги (613 м) і Пожижевська (1430 м). У межах Українського Мармарошу спостерігаються значні топокліматичні відмінності, які мають безпосередній вплив на формування ландшафтно-екологічних властивостей геосистем.

Автором проведено ретроспективний аналіз еволюції структури геосистем Українського Мармарошу, виділено і описано основні етапи, обгрунтовано їх вплив на формування сучасного ландшафтного різноманіття.

Техногенні чинники характеризуються сучасними проявами господарської антропогенної діяльності та їх впливом на довкілля. У процесі природокористування об’єкт дослідження зазнав не суттєвого антропогенного впливу, порівняно з іншими частинами Карпат. Це пов’язано із географічним положенням – своєрідний “карпатський кут”, прикордонним розташуванням (державний кордон України і Румунії) та сучасним заповідним режимом, що діє на 40 % території, які належать до Мармароського і Трибушанського лісництв Карпатського біосферного заповідника. Серед проявів антропогенної діяльності слід назвати значні площі вирубаних лісів у середньогір’ї, що мають опосередкований вплив на формування місцевої ерозії та “традиційних” паводків і селей; надмірне випасання худоби на полонинах, що призводить до великих площ і непридатних для використання земель, знищеним у багатьох місцях субальпійським криволіссям, витоптаними грунтами; а також забудовану заплаву річки Тиси.

У четвертому розділі “Практична реалізація методології формування ландшафтного кадастру гірських територій” насамперед подано загальну характеристику модельної ділянки “Квасний”, для якої сформовано ландшафтно-кадастрову інформаційну систему. Ця ділянка знаходиться в діапазоні висот 760-1938 м н.р.м., охоплює басейн верхньої частини однойменного потоку, який є лівою притокою р. Біла Тиса. Її межі проходять через найвищі вершини Українського Мармарошу – Піп Іван (1938 м), Петрос (1780 м) та Берлебашка (1733 м). Територія входить до складу Мармароського лісництва Карпатського біосферного заповідника. Проте, незважаючи на порівняно невелику площу (1740 га), модельна ділянка є найбільш репрезентативною, оскільки відображає типові риси Українського Мармарошу.

В цьому розділі показано механізм відображення реєстру ландшафтного різноманіття модельної ділянки “Квасний”, представленого частковими ландшафтно-територіальними структурами, які доповнюють одна одну: педогеоморфологічними одиницями, одиницями наземного покриву і басейновими одиницями (“Водозбірними басейнами”).

Створено синтетичний векторний картографічний шар "Петрогенні комплекси", який відображає диференціацію форм рельєфу, поверхневих континентальних відкладів, грунту, природної потенційної рослинності. Він побудований на основі генетичних форм рельєфу із використанням геологічних, педологічних та геоботанічних даних. Для модельної ділянки "Квасний" складено великомасштабну карту (1:25000) педогеоморфологічних одиниць (рис. 3) із відповідною легендою до неї. Аналіз карти показує, що морфологія цієї території надзвичайно складна – ландшафтно-екологічні властивості відображено за допомогою п’яти макроморфохор і сімнадцяти мікроморфохор.

Інший важливий векторний шар “Біогенні/ Антропогенні комплекси” показує розподіл актуальної рослинності та техногенних утворень. Він отриманий шляхом інтерпретації дистанційних зображень земної поверхні. У результаті дешифрування космічного зображення, здобутого надирним телескопом підсистеми VNIR сенсорного комплексу ASTER з ресурсного супутника Terra, його ректифікації і подальшого опрацювання за допомогою програмного забезпечення ERDAS Imagine і ArcGIS отримано одинадцять типів рослинності. Розроблено алгоритм ландшафтно-екологічної інтерпретації результатів автоматизованої класифікації космічного зображення. Складено відповідну великомасштабну карту актуального рослинного покриву (рис. 4).

Векторний шар "Водозбірні басейни" передає гідрофункціональну диференціацію території. Він відіграє важливу роль при проведенні інвентаризації водотоків та різносторонньої оцінки у межах окремих басейнів. За методиками А. Стралера - В. Філософова та Р. Шреве складено відповідні інвентаризаційні карти модельної ділянки “Квасний”.

На основі ландшафтно-екологічного підходу і, використовуючи матеріали інвентаризації геосистем, розроблено методику оцінки території. Для Українського Мармарошу виділено два можливі перспективні напрямки використання природно-ресурсного потенціалу: рекреаційно-туристичний і лісогосподарський. Проведені дослідження ландшафтного різноманіття дають підставу рекомендувати його для потреб туризму і рекреації. У зв’язку з цим розроблено еколого-пізнавальні туристичні маршрути, які характеризуються різною тривалістю і складністю.

У цьому розділі представлено аналіз і виконано оцінку розподілу рослинності за типами лісу (хвойними і листяними) залежно від абсолютної висоти над рівнем моря, експозиції та корінних гірських порід; подано список червонокнижних видів рослин Українського Мармарошу, який складено на основі власних ландшафтно-екологічних описів і фондових матеріалів Карпатського біосферного заповідника.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і викладено практичні результати розв’язання науково-прикладної проблеми розробки методології формування кадастрів природних ресурсів для гірських територій на основі ландшафтно-екологічного підходу та із застосуванням сучасних геоінформаційних технологій.

Основні наукові та практичні результати дисертаційної роботи такі:

1. Проведено загальний аналіз сучасної кадастрової системи України, визначено місце, роль і законодавчо-нормативну регламентацію регіональних кадастрів природних ресурсів. Обгрунтовано доцільність формування регіонального кадастру природних ресурсів, зокрема для гірських територій Карпат, шляхом створення ландшафтного кадастру, який базується на ландшафтно-екологічному (геосистемному) підході.

2. Вперше розроблено методологію формування ландшафтного кадастру гірських територій, яка включає в себе послідовність вирішення нормативно-технічних аспектів організації ландшафтного кадастру.

3. Виконано узагальнений аналіз різноманітності назв Українського Мармарошу та визначено його місце в системі карпатських ландшафтів.

4. Вперше запропоновано методологію створення ландшафтно-кадастрової інформаційної системи для гірських територій (на прикладі Українського Мармарошу). Особливості побудови цієї ГІС полягають у застосуванні принципів ландшафтної екології. База даних представлена набором узгоджених векторних і растрових шарів, які всебічно передають властивості просторової диференціації території.

5. Досліджено структуру і обгрунтовано чинники формування ландшафтного різноманіття Українського Мармарошу. Проведено картографічну інвентаризацію території і створено відповідні великомасштабні карти: педогеоморфологічних одиниць, одиниць наземного покриву та басейнових одиниць.

6. Подано методику оцінки території, виконану на основі ландшафтно-екологічного підходу та результатів інвентаризації геосистем; виділено два можливі перспективні напрями використання природно-ресурсного потенціалу Українського Мармарошу – рекреаційно-туристичний і лісогосподарський; розроблено рекомендації щодо розширення площ природно-заповідного фонду і формування еколого-пізнавальних туристичних маршрутів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових і періодичних наукових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Статті у збірниках наукових праць, матеріалів і тез міжнародних конференцій:

11.

12.

13.

14.

15.

16.

17.

18.

19.

20.

21.

22.

23.

24.

25.

26.

27.

28.

29.

АНОТАЦІЯ

Божук Т.І. Ландшафтний кадастр Українського Мармарошу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.24.04 – кадастр та моніторинг земель. – Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2004.

Дисертація присвячена питанню формування регіональних кадастрів природних ресурсів. Обгрунтовано доцільність і запропоновано методологію створення регіонального кадастру природних ресурсів гірської частини Карпат шляхом ландшафтного кадастру, який базується на ландшафтно-екологічному підході та із застосуванням сучасних геоінформаційних технологій. Виконано узагальнений аналіз різноманітності назв Українського Мармарошу та показано його місце в системі карпатських ландшафтів. Подано класифікацію і обгрунтовано вплив різних чинників довкілля на формування ландшафтного різноманіття цієї частини Українських Карпат. Проведено картографічну інвентаризацію геосистем і складено відповідні великомасштабні карти педогеоморфологічних, біоценотичних і басейнових одиниць. Виділено два пріоритетні напрями використання природно-ресурсного потенціалу Українського Мармарошу – рекреаційно-туристичний і лісогосподарський. Розроблено рекомендації щодо розширення площ природно-заповідного фонду і формування еколого-пізнавальних туристичних маршрутів.

Ключові слова: регіональний кадастр природних ресурсів, ландшафтний кадастр гірських територій, Український Мармарош, ландшафтно-кадастрова інформаційна система, ландшафтне різноманіття.

АННОТАЦИЯ

Божук Т.И. Ландшафтный кадастр Украинского Мармароша. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.24.04 – кадастр и мониторинг земель. – Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2004.

Диссертация посвящена вопросам формирования региональных кадастров природных ресурсов. Обосновано целесообразность и предложена методология создания регионального кадастра природных ресурсов горной части Карпат путем ландшафтного кадастра, который базируется на ландшафтно-экологическом подходе и с использованием современных геоинформационных технологий. Выполнен обобщенный анализ разнообразия названий Украинского Мармароша и показано его место в системе карпатских ландшафтов. Приведена классификация и обосновано влияние разных факторов окружающей среды на формирование ландшафтного разнообразия этой части Украинских Карпат. Выполнена картографическая инвентаризация геосистем и составлены соответствующие карты педогеоморфологических, биоценотических и бассейновых единиц. Выделены два приоритетных направления использования природно-ресурсного потенциала Украинского Мармароша: рекреационно-туристический и лесохозяйственный. Разработаны рекомендации по расширению площадей природно-заповедного фонда и формированию эколого-познавательных туристических маршрутов.

Ключевые слова: региональный кадастр природных ресурсов, ландшафтный кадастр горных территорий, Украинский Мармарош, ландшафтно-кадастровая информационная система, ландшафтное разнообразие.

ANNOTATION

Bozhuk T.I. Landscape cadastre of Ukrainian Marmarosh. – Manuscript.

Candidate of Science dissertation on speciality 05.24.04 – Cadastre and Land Monitoring. National University “Lvivska Politekhnika”, Lviv, 2004.

The dissertation deals with the issue of formation of regional cadastres of natural resources. It is substantiated the expediency, and proposed a creation methodology, of a regional natural resources cadastre for the Carpathian Mountains, which is based on a landscape-ecological approach and application of GIS-techniques. The analysis of different names for the Ukrainian Marmarosh region is made, it is also shown the place of the region in the system of Carpathian landscapes. The classification is made, and the role of different environmental factors is established on the formation of landscape diversity of the region. A map inventory of the geosystems is made and respective large-scale maps are compiled for pedogeomorphic, biocenotic, and basin units. The two priority ways of utilization of the natural resources potential of the Ukrainian Marmarosh are singled-out – recreational-touristic and silvicultural. The recommendations are made on the expanding of nature conservation areas and on formation of environmental educational tourist trails.

Key words: regional cadastre of natural resources, landscape cadastre of mountain areas, Ukrainian Marmarosh, landscape cadastre information system, landscape diversity.

Підписано до друку 5.10.2004р.

Формат 60?90 1/16. Папір офсетний.

Друк на різографі. Умовн. друк. арк. 1.5. Обл. – видав. арк. 0.89.

Тираж 100. Зам. 40697.

Поліграфічний центр

Видавництва Національного університету "Львівська політехніка"

вул. Ф. Колесси, 2, 79000, м. Львів