Державний агроекологічний університет (м. Житомир)

Чичилюк Сергій Богданович

УДК 631.372:629.114.4

Оптимізація і економічна оцінка організаційних форм ремонту мобільних машин

Спеціальність - 08.07.02. Економіка сільського господарства і АПК

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Житомир-2004

Дисертація є рукопис

Робота виконана у Державному агроекологічному університеті (м. Житомир)

Науковий керівник:

Офіційні опоненти:

Провідна установа:

Захист відбудеться 06.07.2004 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.14.083.02 в Державному агроекологічному університеті (м. Житомир) за адресою 10008, м. Житомир, Ст. бульвар, 7, корп. 1, ауд 55.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного агроекологічного університету (м. Житомир) за адресою 10008, м. Житомир, Ст. бульвар, 7

Автореферат розісланий 05.06.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.П. Якобчук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Умови інтегрування України у світову спільноту ставлять перед структурними елементами аграрного сектору нові завдання, пов’язані з ефективністю їх побудови і використання, зокрема інфраструктури та ефективності формування та функціонування виробничо-технічної бази технічного обслуговування і ремонту. Виробничо-технічна база сектору технічного обслуговування і ремонту аграрної техніки представлена в основному підприємствами та об’єднаннями різних рівнів у межах адміністративних районів. Тому формування, розвиток і ефективність їх функціонування є завданням мікроекономічного рівня, що дозволить створити умови для послідовного та системного функціонування.

Існуючі форми і методи організації ремонту, зберігання і технічного обслуговування, що використовуються у сільськогосподарських підприємствах, не в повній мірі відповідають сучасним вимогам виробництва. Зокрема, розвиток технічного прогресу, разом з цим ремонтно-обслуговуючих об’єктів, висуває ряд проблем, пов’язаних з раціональним використанням виробничих ресурсів, безпекою праці та зменшенням техногенного тиску на довкілля.

Проблемами формування і функціонування виробничо-технічної бази підприємств обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки, пошуку й обґрунтуванню шляхів її побудови та використання присв’ячені праці вчених: Л.Л. Афанасьєва, І.Д. Бурковського, Д.П. Великанова, М.В. Вергуна, М.І. Геруна, Я.С. Гукова, Л.І. Давидовича, В.З. Докуніхіна, В.В. Єфремова, В.І. Казарцева, В.І. Котелянця, В.С.Крамарева, Г.В. Крамаренка, Є.С. Кузнєцова, В.С. Павленка, Г.М. Підлісецького, М.І. Пугачова, Л.Д. Русакової, В.І. Сімковича, О.В. Кільова та ін.

Однак подальшого наукового обґрунтування потребують способи зближення економічних інтересів сервісних підприємств і підприємств, що експлуатують техніку. Необхідна розбудова системи технічного обслуговування повинна здійснюватись на основі обґрунтованих рішень з використанням переваг спеціалізації та кооперування. Тому розроблення і застосування науково обґрунтованих засад формування, розвитку і функціонування виробничо-технічної бази обслуговування і ремонту мобільних машин – це актуальна наукова проблема, вирішення якої дозволить доповнити теоретичні, методологічні та прикладні аспекти діяльності сервісних підприємств, це питання є актуальним і вимагає наукового дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є результатом наукових досліджень, виконаних автором згідно тематики наукової програми Державного агроекологічного університету (м. Житомир) за темою 14.3 “Дослідження показників експлуатаційної надійності і екологічної безпечності сільськогосподарської техніки і технологічних процесів її ремонту в умовах Полісся України”, зокрема 14.3.2 “Оптимізація і економічна оцінка організаційних форм ремонту мобільних машин на прикладі сільськогосподарських підприємств Полісся України” (номер державної реєстрації 0104U000750).

Мета і задачі дослідження. Метою даної роботи є теоретико-методологічне обґрунтування та опрацювання основних напрямів формування і функціонування підприємств технічного обслуговування різних рівнів в складних екологічних умовах.

Досягнення поставленої мети визначило вирішення таких завдань:

-

-

-

-

-

Предмет і об’єкт дослідження. Предметом дисертаційного дослідження є особливості і напрями формування та функціонування виробничо-технічної бази ремонтно-обслуговуючих підприємств різних рівнів в складних екологічних умовах. Об’єктом дисертаційного дослідження є процес формування підприємств для ремонту і обслуговування мобільних машин північних районів Житомирської області.

Методи дослідження. Методологічною і теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з питань формування і функціонування виробничо-технічної бази ремонтно-обслуговуючих підприємств. Застосування монографічного методу разом з історичним методом дало змогу узагальнити вітчизняний та зарубіжний досвід і особливості організаційних форм ремонту мобільних машин, а також визначити тенденції цього процесу. При аналізі стану виробничо-технічної бази був використаний статистико-економічний метод, зокрема його прийоми — групування, порівняння, графічний та інші. Для вивчення тісноти зв’язків у складових моделі технічного обслуговування і поточного ремонту мобільних машин був використаний економіко-математичний метод та кореляційно-регресивний аналіз. В аналітичній частині роботи також були використані статистико-економічний та абстрактно-логічний методи.

При розробці техніко-економічного обґрунтування структури та функцій виробничо-технічної бази, прогнозування результатів господарської діяльності кооперованих об’єднань застосовувався розрахунково-конструктивний метод.

Інформаційною базою проведення даного дослідження послужили офіційні статистичні матеріали, нормативно-довідкова література, матеріали моніторингу Міністерства аграрної політики України та Головних управлінь сільського господарства і продовольства Житомирської облдержадміністрації, матеріали науково-дослідних установ, наукові публікації, звітність підприємств, інформація з всесвітньої комп'ютерної мережі "Інтернет", первинні матеріали власних досліджень автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

· уточнено структуру і функції підприємств технічного сервісу агропромислового комплексу в умовах екологічного навантаження, та їх вплив на ступінь техногенного забруднення довкілля, обґрунтовано, що найбільш перспективною організаційною формою ремонту є дворівнева кооперована у межах адміністративного району;

· обґрунтовано необхідність реформування існуючої виробничо-технічної бази ремонтно-обслуговуючих підприємств радіаційно забруднених територій на основі принципів спеціалізації, кооперування та специфіки аграрного виробництва;

· обґрунтовано структуру виробничо-технічної бази, раціональні радіуси централізації робіт технічного обслуговування;

· удосконалено методичні підходи до визначення принципів формування і функціонування ремонтно-обслуговуючих підприємств аграрного сектору при кооперованому виконанні поточного ремонту, уточнений перелік ремонтних операцій, які виконуються централізовано та децентралізовано, необхідну для цього виробничо-технічну базу;

· запропоновано нові методичні підходи щодо формування і функціонування кооперованої виробничо-технічної бази в умовах радіаційного забруднення територій, яка дозволить зменшити опромінення працюючих в процесі виконання ремонтних операцій.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці методичних підходів і рекомендацій щодо визначення процесів формування і функціонування кооперованої організаційної форми поточного ремонту і технічного обслуговування мобільних машин в умовах радіаційного забруднення територій.

Результати обґрунтування структури і функцій ремонтно-обслуговуючої бази підприємств товаровиробника прийняті до впровадження у СТОВ ім. Смика Народицького району Житомирської області (Акт впровадження від 22 вересня 1999 р.)

Результати обґрунтування структури і функцій ремонтно-обслуговуючої бази підприємств централізованого і децентралізованого обслуговування прийняті до впровадження у сільськогосподарських підприємствах Народицького району Житомирської області районним управлінням агропромислового комплексу (Акт впровадження від 22 жовтня 1999 р.)

Результати обґрунтування структури і функцій ремонтно-обслуговуючої бази підприємств централізованого і децентралізованого обслуговування прийняті до впровадження у сільськогосподарських підприємствах області Житомирським обласним управлінням агропромислового комплексу (Довідка про впровадження від 16 березня 2004 р. № 1247/12)

Особистий внесок здобувача. Дисертація є завершеною роботою автора. Наукові результати та висновки, наведені в дисертаційній роботі та публікаціях, одержані здобувачем особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення результатів дослідження доповідалися на таких конференціях і семінарах:

1.

2.

3.

4.

5.

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковані у шістьох публікаціях у наукових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Основний зміст роботи викладений на 163 сторінках комп’ютерного тексту. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел з 154 найменувань та 12 додатків. У тексті роботи розміщені 17 таблиць та 9 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ дисертаційної роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету, задачі, об’єкт і предмет досліджень, зв’язок роботи з науковою проблематикою Державного агроекологічного університету (м. Житомир), розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про апробацію та впровадження наукових результатів у практику і їх публікацію.

Перший розділ – „Економічні засади функціонування діяльності підприємств технічного сервісу аграрного сектору” - присвячений огляду і аналізу проведених досліджень щодо ефективності формування і функціонування організаційних форм ТО і поточного ремонту мобільних машин у сільськогосподарських підприємствах.

Розглянуте питання про роль ремонтно-обслуговуючих підприємств, як джерела забруднення навколишнього природного середовища. Проведений аналіз робіт ТО і поточного ремонту автомобілів сільськогосподарських підприємств з метою обґрунтування і встановлення макрошляхів розв’язку проблеми їх раціонального розподілу при кооперативному виконанні ремонтно-обслуговуючих робіт.

Здійснений аналіз організаційних форм виробничо-технічної бази. Описані і проаналізовані існуючі методи обгрунтування раціонального розподілу робіт технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів. Розглянуті особливості організації ремонтно-обслуговуючої бази у радіоактивно-забруднених регіонах. Проаналізовані шляхи зниження витрат і шкідливого впливу на довкілля ремонтно-обслуговуючими підприємствами при проведенні технологічних процесів ТО і поточного ремонту автомобілів з урахуванням різних форм організації ремонтно-обслуговуючої бази та рівня централізації ремонтно-обслуговуючих робіт. Обгрунтована необхідність комплексного підходу до вирішення цих питань.

Мобільні машини сільськогосподарських підприємств умовно можна розділити на дві групи, виходячи з технологічних властивостей їх ремонту і обслуговування. До першої групи відносяться машини які здатні самостійно пересуватися до регіональних місць обслуговування місцевого, районного і обласного (автомобілі загального і спеціального призначення), до другої групи відносяться машини які не здатні самостійно пересуватися до регіональних місць обслуговування (сільськогосподарські машини, трактори і ін.)

Оскільки система технічного обслуговування і ремонту машин першої групи включає більше чинників, що впливають на організацію обслуговування і ремонту в порівнянні з другою групою (специфіка використання автомобілів у сільському господарстві дає можливість попутного заїзду до місця обслуговування і ремонту, можливість самостійно пересуватись до регіональних місць обслуговування і ремонту), то в подальшому у якості мобільних машин будемо розглядати переважно машини першої групи.

Особливості сільськогосподарського виробництва визначили розвиток ремонтно-обслуговуючої бази за трьома організаційними формами.

Перша форма - коли ТО і поточний ремонт проводиться в повному обсязі в комплексних гаражах товаровиробника (децентралізоване обслуговування).

Друга - комплексне централізоване на станціях ТО автомобілів.

Третя форма - за участю централізованих підприємств обслуговування і ремонтно-обслуговуючої бази товаровиробника (коопероване обслуговування).

Кооперована форма найкраще відповідає специфіці технічної експлуатації автотранспорту в сільському господарстві. З одного боку, вона дозволяє використовувати переваги спеціалізації (висока продуктивність праці за рахунок прогресивних технологій і складного устаткування, підвищення якості виконання ремонтних робіт, зниження вартості технічного обслуговування і ремонту, часу простою й ін.), з іншого, - вона призводить до ліквідації великої частини перегонів автомобілів на підприємства централізованого обслуговування за рахунок організації усунення нескладних відказів безпосередньо в у сільськогосподарських підприємствах. При раціональній організації кооперованого обслуговування істотно скорочується дублювання виробничої бази.

Законодавство України прямо націлює організацію технічного обслуговування і поточного ремонту на скорочення викидів шкідливих речовин у навколишнє середовище.

Зважаючи на те, що при прийняті на вищезгаданих підприємствах технології забезпечують різні питомі викиди шкідливих речовин, урахування екологічних чинників при оптимізації розподілу робіт повинні бути обов'язковими.

Основною умовою ефективного функціонування кооперованої форми є раціональний розподіл обсягів робіт і функцій між підприємствами товаровиробника і підприємствами централізованого обслуговування із забезпеченням для їх виконання необхідною ремонтно-обслуговуючою базою.

Другий розділ – „Методичні засади формування і функціонування вирообничо технічної бази з врахуванням екологічних чинників в умовах екологічного навантаження” – присв’яченний розробці методичних засад аналізу існуючого стану ремонтно-обслуговуючої бази сільськогосподарських підприємств, моделюванню процесів функціонування системи ТО і поточного ремонту для регіонів, які знаходяться у складних екологічних умовах.

Система кооперованого обслуговування автомобілів створюється на основі часткового об’єднання сільськогосподарських підприємств та створення сервісного підприємства із власною ремонтно-обслуговуючою базою. Причому сільськогосподарські підприємства можуть бути його власниками і клієнтами чи лише клієнтами.

Ремонтно-обслуговуюча база повинна забезпечити своєчасне і високоякісне виконання робіт ТО і поточного ремонту рухомого складу сільськогосподарських підприємств, утриманню машин у справному стані. Її стан суттєво впливає на ефективність використання, технічну готовність мобільних машин, витрати на ТО і поточний ремонт рухомого складу.

В залежності від умов базування техніки ремонтно-обслуговуюча база сільськогосподарських підприємств створювалась за трьома типами. Хоча вони відрізняються між собою розміщенням складових об’єктів, типові сектори їх залишаються однаковими і включають:

І - сектор ТО і поточного ремонту сільсько-гос-подар-ської техніки;

ІІ - сектор технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів;

ІІІ - сектор довгострокового зберігання машин;

ІV - склад нафтопродуктів з постами заправки.

Модель техніко-економічної оцінки об’єкту (чи виробничого процесу), відтворюючи основні його властивості при абстрагуванні від другорядних, дозволяє робити конкретні висновки щодо поведінки його в певних умовах. Деякі з цих чинників суттєво впливають на результат, інші - незначно. Як правило суттєвих чинників небагато, у той час як не суттєвих достатньо. Так до числа основних факторів у техніко-економічних системах відносять трудові ресурси, енергія, сировина, матеріали і обладнання, будівлі, споруди, тощо. Методика оцінки стану ремонтно-обслуговуючої бази розроблена за аналогією з методикою оцінки стохастичних процесів регресивним методом.

Особливу цікавість являє аналіз існуючої ремонтно-обслуговуючої бази сільськогосподарських підприємств, яка призначена для поточного ремонту і ТО автомобілів. А саме обсяг забезпеченя автомобільного парку.

Проведення операцій ТО автомобілів є необхідною і обов’язковою складовою процесу експлуатації. Планове виконання робіт ТО-1 дозволяє значно скоротити витрати у процесі експлуатації автомобілів за рахунок зменшення витрат на проведення поточних ремонтів. Основна кількість вимог на проведення поточного ремонту виникає внаслідок неякісного ТО. Проте проведення ТО може приводити також до понаднормативних витрат, це пов’язано насамперед із невідповідністю форм організації його проведення.

Проведення ТО-1 автомобілів агропромислового комплексу може відбувається за двома організаційними формами. Перша, коли ТО-1 проводиться в умовах сільськогосподарського підприємства, друга, коли ТО-1 проводиться на централізованих станціях технічного обслуговування. Проведення ТО за першою формою має ряд переваг перед другою, зокрема відсутність простоїв у очікуванні обслуговування та відсутність витрат на транспортування до місця обслуговування, хоча знижується якість обслуговування, зростає його трудомісткість і ін. При централізації ТО-1 підвищується якість виконання, скорочується час перебування автомобілів у обслуговуванні, проте зростають витрати на доставку автомобіля до місця виконання обслуговування, створюються черги при очікуванні обслуговування і т.п. Фактично, місце проведення технічного обслуговування обмежується рядом економічних і технічних параметрів.

При експлуатації автомобілів у радіоактивно-забруднених регіонах на їх поверхні потрапляють пило-грязеві забруднення, які є носіями радіоактивних речовин. Внаслідок цього, при проведенні ремонтних втручань, виникає локальне забруднення обслуговуючих підприємств радіонуклідами.

Оскільки на обслуговуючих підприємствах першої і другої форми організації проведення ТО використовуються різні технологічні процеси, то величина викидів та скидів шкідливих речовин у довкілля при їх проведенні також буде неоднаковою, тому буде відрізнятися розмір плати за забруднення.

Визначення економічно-доцільної відстані централізації ТО-1 проводиться з метою скорочення затрат на виконання обслуговуючих втручань, зменшення шкоди яка наноситься НПС при проведенні технологічних процесів ТО і зменшення радіоактивного опромінення обслуговуючого персоналу у процесі виконання даних робіт.

Раціональна відстань централізації технічного обслуговування №1 визначається за формулою(1) яка описує залежність раціональної відстані централізації ТО-1. Позначивши індексом “СТОА” витрати які супроводжують його виконання на підприємствах централізованого обслуговування, та індексом “СГП” витрати, які супроводжують виконання на ремонтно-обслуговуючій базі сільськогосподарського підприємства. |

(1)

де Q - трудомісткість ТО-1 автомобілів, які обслуговуються у сільськогосподарському підприємстві, год.; h - коефіцієнт коректування нормативної трудомісткості залежно від потужності підприємства обслуговування; С - годинна тарифна ставка ремонтних працівників з нарахуваннями, грн/год, Кзп – коефіцієнт враховує нарахування на заробітну плату; Ni – маса витратних матеріалів і-го типу які використовуються при виконанні одного ТО-1, кг; Gі – вартість витратних матеріалів і-го типу, ; п – кількість видів витратних матеріалів; Si – кількість апаратів і-го типу; Wi – час роботи і-го обладнання, год.; Ui – питома витрата енергетичного ресурсу і –го виду, , ; Xi – вартість одного Вт чи кг енергетичного ресурсу, грн.; Оі – обсяг споживання води і-го виду чи скиду стічних вод, кг; Рі – вартість за користування водою і-го виду (гарячою чи холодною) або очистки стічних вод, грн/кг.; Пі - норматив плати за викиди чи скиди і-тої речовини в довкілля, грн/т; Sо – площа поверхні об’єкту що піддається очищенню, м2; qoi – концентрація забруднення і-го виду на даній поверхні, т/м2; б0і - коефіцієнт викиду шкідливої речовини і-го виду у довкілля при очищенні; і – вид речовини, яка виділяється в довкілля у процесі технічного обслуговування автомобілів, т; n і к– кількість речовин, які виділяються у НПС при проведенні технологічних процесів; SДІ - площа, яку займає місце дезактивації об’єктів ремонту, м2; ВД - вартість 1м2 площі, грн;С0 – вартість зони виконання ТО-1, грн/м2; Fі – трудомісткість виконання ТО-1, люд.год.; б0 - норма амортизаційних відрахувань; Е – коефіцієнт ефективності використання коштів; VДІ - вартість обладнання необхідного для дезактивації, грн; Nто – річна кількість ТО-1 які виконуються на ремонтному підприємстві; QДС – питома вартість пробігу транспортного засобу, грн/км; VТР - вантажопідіймальність транспортного засобу, кг; ггк - гранично допустима поглинута доза, ; г? – і-ту величина поглинутої дози ґрунту, ; Sі – площа поля, яка забруднена радіонуклідами і має і-ту величину поглинутої дози (з загальної площі сільськогосподарських угідь які знаходяться у господарстві чи регіоні який обслуговує централізоване підприємство), га; S – загальна площа земельних угідь (сільськогосподарського підприємства чи регіону який обслуговує сервісне підприємство), га; tобсл – час обслуговування одного автомобіля, год.; ve - середня експлуатаційна швидкість автомобіля,; Спр/км- витрати при доставці автомобіля на централізоване підприємство і у зворотному напрямку приведені до одного кілометру пробігу, грн.; Спл – розмір плати за забруднення НПС при використанні 1 кг пального, ; Спвт – питома витрата пального автомобілем, .

У випадку кооперованого виконання робіт поточного ремонту необхідним елементом є раціональний розподіл функцій між підприємствами, який визначатиме формування відповідних ремонтно-обслуговуючих баз як товаровиробника так і підприємства централізованого обслуговування.

Розподіл робіт поточного ремонту проводиться в дві ітерації. У результаті першої ітерації визначається величина так званої „граничної” трудомісткості. Прибуток при виконанні операції поточного ремонту трудомісткістю рівною „граничній” на виробничо-технічній базі сільськогосподарського підприємства та централізованого підприємства буде однаковим

У загальному випадку операції поточного ремонту, що мають трудомісткість, меншу „граничної”, вигідніше проводити децентралізовано, а трудомісткістю, більше „граничної”, - централізовано. В другій ітерації порівнянням витрат на виробництво конкретних робіт у сільськогосподарських підприємствах і на підприємствах централізованого обслуговування, уточнюється їхній розподіл, отриманий у результаті першої ітерації.

Наявність альтернатив при виявленні раціонального розподілу робіт пов’язане з необхідністю кількісної оцінки різноманітних варіантів кооперування за допомогою критерію оптимальності. При вирішенні задач з визначення розміру “граничної” трудомісткості в якості критерію оптимальності прийнятий максимум річного прибутку при спільному виробництві поточного ремонту автомобілів підприємствами товаровиробника і централізованого обслуговування. Всі складові цільовий функції нами подані в залежності від трудомісткості ремонтного втручання t. Закони цих функцій визначаються шляхом експериментального дослідження.

Цільова функція Z (tм) описує процес формування прибутку при спільному проведенні поточного ремонту силами сільськогосподарських підприємств і підприємств централізованого обслуговування. Всі її складові представлені як функції “граничної” трудомісткості tм . При формалізації складових цільової функції врахована їх залежність від ряду показників, котрі в свою чергу визначаються рівнем розподілу робіт.

Формалізована цільова функція має вигляд.

(2)

,

де: Q - річна трудомісткість робіт парку автомобілів що обслуговує СТОА, люд.год; Y(t) – питома вартість виконання одиниці трудомісткості ПР залежно від трудомісткостю даної операції, грн; Q(t) - щільність розподілу обсягу за трудомісткості. (Є похідною функції розподілу обсягу по трудомісткості.); tmах - максимальна трудомісткість ПР; hп і hс - коефіцієнти коректування нормативної трудомісткості залежно від потужності підприємства обслуговування відповідно для сільськогосподарських підприємств і СТОА.; Сг - годинна тарифна ставка ремонтних працівників з нарахуваннями, грн/год.; Кк - коефіцієнт якості, враховуючий підвищення наробітку на відмову при ремонті на СТОА в результаті більш високого рівня технологічного процесу. сп(t) і сс(t) - функції зміни приведених капітальних вкладень, необхідних для проведення одного ПР на сільськогосподарському підприємстві та на СТОА відповідно залежно від “граничної” трудомісткості поточного ремонту, шп(t) і шс(t) - функції залежності кількості працівників, одночасно зайнятих ПР від трудомісткості ПР, відповідно для сільськогосподарського підприємства і СТОА; u - втрати в зв’язку з простоєм автомобілів в ПР, N - кількість автомобілів в господарствах, які обслуговуються на СТОА; L - середній річний пробіг автомобіля, км; w - параметр потоку відмов, 1/км. (Є величиною, оберненою середньому наробітку на відмову); bп(t) і bс(t) - функції залежності тривалості простою автомобілів в очікувані обслуговування від “граничної” трудомісткості ПР відповідно для сільськогосподарських підприємств і СТОА; S(t) - щільність розподілу числа вимог ПР за трудомісткістю; г(t) - функція залежності інтегрального коефіцієнта якості від “граничної” трудомісткості ПР. Y – середні втрати, зумовлені відмовами автомобілів на лінії, грн./відмову; Kл – коефіцієнт, що враховує долю відмов, які виникають на лінії. Qbn(t), Qbс(t) – функції зміни розміру плати за забруднення НПС, залежно від “граничної” трудомісткості відповідно у СГП та СТОА, грн/люд.год. хп(t) і хс(t) - функції зміни витрат в засоби для запобігання міграції радіонуклідів залежно від “граничної” трудомісткості, відповідно для сільськогосподарського підприємства і СТОА

Таким чином, розподіл робіт поточного ремонту стимулює не лише скорочення трудових і матеріальних витрат затрат на проведення ПР, та зменшення втрат часу, який в умовах сільськогосподарського виробництва має першочергове значення, але і зменшення шкоди нанесеної довкіллю та запобігає міграції радіонуклідів.

На основі математичної моделі (2) розроблена програма для визначення оптимального розподілу робіт на ПЕОМ.

У третьому розділі „Шляхи підвищення економічної ЕФЕКТИВНОСТІ функціонування виробничо технічної бази в АПК З вРАХУВАННЯМ ЕКОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ В УМОВАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ” обґрунтовується механізм формування і функціонування кооперованої системи технічного обслуговування автомобілів сільськогосподарських підприємств в умовах посиленого екологічного навантаження.

Дослідженням встановлено, що в середньому на 1 грн. балансової вартості автомобілів сільськогосподарських підприємств радіаційно забруднених територій припадає 2 коп. балансової вартості ремонтно обслуговуючої бази. Провівши аналіз типового рішення 819-139 організації ремонтно-обслуговуючої бази сільськогосподарських підприємств, та типових проектів 503-67, 503-170, 503-171 некомплексних гаражів ми визначили нормативне відношення балансової вартості ремонтно-обслуговуючої бази до балансової вартості рухомого складу, який складає 0.2, тобто на 1 грн. балансової вартості автомобільного парку припадає 0,2 грн. балансової вартості ремонтно обслуговуючої бази. Порівнявши цей показник з фактичним, видно, що ремонтно-обслуговуюча база сільськогосподарських підприємств недостатньо забезпечена обладнанням, пристроями та інструментом для виконання ТО і поточного ремонту автомобілів, або існуюче обладнання відпрацювало свій амортизаційний строк. Це підтверджується аналізом дільниць та робочих місць (надалі дільниць) центральних ремонтних майстерень господарств, який показав, що в сільськогосподарських підприємствах, які досліджувались, з 24 рекомендованих дільниць і робочих місць центральних ремонтних майстерень, в середньому наявні лише 12. В усіх ремонтних майстернях господарств відсутні такі важливі дільниці як технічного обслуговування і діагностування, ремонту гідросистем, ремонту паливної апаратури і інші. Лише 51% ЦРМ с.-г. підприємств мають дільниці ремонту агрегатів. У 50% сільськогосподарських підприємств відсутні розбирально-очистні дільниці.

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці показав наступне: 48% ремонтних майстерень не забезпеченні санітарно-побутовими приміщеннями, 65% не опалюються. Такий стан істотно впливає на якість проведення ремонтно-обслуговуючих робіт, сприяє зменшенню престижу професії ремонтника.

Аналізуючи стан засобів для запобігання забрудненню навколишнього природного середовища виявлено, що лише третина сільськогосподарських підприємств забезпеченні засобами очистки стічних вод.

Визначивши складові математичної моделі (1), підрахували раціональну відстань централізації ТО-1 автомобілів сільськогосподарських підприємств у розрізі марок автомобілів, залежно від умов їх експлуатації.

Таблиця 1

Раціональна відстань централізації ТО-1 вантажних автомобілів сільськогосподарських підприємств

Марка автомобіля | Відстань централізації ТО-1, км

Категорія експлуатації

Грунт покращений та природній | Гравій, брущатка | Асвальто-бетон, цементо-бетон

ГАЗ-52-04 | 8,4 | 9,9 | 11,5

ГАЗ-52-07 | 10,4 | 12,3 | 14,3

ГАЗ-52-27 | 12,4 | 14,7 | 17,2

ГАЗ-53А | 8,1 | 9,5 | 11,9

ГАЗ-53-07 | 9,9 | 11,7 | 14,8

ЗИЛ ММЗ-554 | 9,6 | 11,6 | 14,0

КАЗ-608 | 20,4 | 17,4 | 21,3

МАЗ-500А | 13,5 | 16,1 | 19,9

КамАЗ-55102 | 13,0 | 16,2 | 20,0

Після підстановки дані експериментальних даних у математичну модель (3), отримали залежність, яка описує зміну прибутку кооперованої системи обслуговування. Дана залежність зображена на рис. для сільськогосподарських підприємств Народицького району Житомирської області.

„Гранична” трудомісткість, люд. год.

Рис. Сумарний річний прибуток системи кооперованого обслуговування при проведенні ПР від “граничної” трудоємкості

Як видно із рис. функція сумарних витрат має екстремум, який визначає величину оптимальної трудомісткості ремонтної роботи на межі розподілу обсягів поточного ремонту. Отримані оптимальні значення “граничної” трудомісткості ремонту на межі розподілу обсягів поточного ремонту на залежно від відстані обслуговування (табл.2)

Таблиця 2

Залежність “граничної” трудомісткості від відстані централізації поточного ремонту

Відстань централізації, км“ | Гранична” трудоємкість, люд.год | Відстань централізації, км“ | Гранична” трудоємкість, люд.год

1 | 5,8 | 25 | 7,4

2 | 5,8 | 30 | 7,7

3 | 5,9 | 35 | 8

4 | 6 | 40 | 8,2

5 | 6,1 | 45 | 8,5

6 | 6,1 | 50 | 8,8

7 | 6,2 | 55 | 9

8 | 6,3 | 60 | 9,2

9 | 6,3 | 65 | 9,5

10 | 6,4 | 70 | 9,7

15 | 6,7 | 75 | 9,9

20 | 7,1 | 80 | 10,1

Друга ітерація розподілу показала результати, достатньо близькі отриманим на першій. Виключення складають поглиблене діагностування, окремі роботи щодо відновлення деталей, ремонту електрообладнання, фарбування, які потребують у порівнянні з іншими, аналогічними за трудомісткістю, більших затрат на виробничо-технічну базу і більш високої кваліфікації виконавців, та при проведенні технологічних процесів поточного ремонту різко зростають викиди та скиди шкідливих речовин у довкілля.

Проаналізовано 234 операції поточного ремонту, згідно “Типових нормативів матеріальних і трудових витрат на ТО і поточний ремонт автомобілів, тракторів, комбайнів, обладнання нафтогосподарств”, з котрих 171 або 74% виявилося вигідніше виконувати на ремонтно обслуговуючій базі сільськогосподарських підприємств. Отриманий розподіл трудомісткості поточного ремонту автомобілів між підприємствами централізованого обслуговування і господарствами за видами робіт, а також за агрегатами, приведений в табл. 3. До переліку децентралізованих робіт поточного ремонту слід включити поточні ремонти трудомісткістю менше 4...8 люд.год, які включають заміну і ремонт вузлів, що забезпечують безпеку руху, розбирально-складальні роботи по заміні складових частин відремонтованими, до 50% обсягу ковальсько-ресорних робіт і робіт по вулканізації камер, до 20% столярських і зварювальних робіт, в повному обсязі шиномонтажні роботи, нескладні малярні, електротехнічні і мідницькі роботи.

Таблиця 3

Розподіл трудомісткості поточного ремонту автомобілів між підприємствами централізованого обслуговування і сільськогосподарськими підприємствами за видами робіт, %

Найменування агрегатів, систем, вузлів | Підприємство централізованого обслуговування | Сільсько-господар-ське підприємство

Розбирально-складальні роботи | 68 | 32

Ремонт агрегатів і вузлів | 77 | 23

Електротехнічні | 96 | 4

Ремонт системи живлення | 100 | -

Шиномонтажні | - | 100

Вулканізація камер | 35 | 65

Мідницькі | 92 | 8

Жестяницькі | 100 | -

Зварювальні | 82 | 18

Ковальсько-ресорні | 45 | 55

Слюсарно-механічні | 68 | 32

Столярні | - | 100

Арматурно-кузовні | - | 100

Шпалерні | 100 | -

Малярні | 85 | 15

Всього: | 64 | 36

З метою полегшення практичної реалізації встановленого розподілу робіт поточного ремонту у першій і другій ітераціях, можна перейти від розподілу за трудомісткістю і собівартістю до адекватного йому розподілу робіт поточного ремонту за технологічним ознаками. Для цього ремонтні роботи розбивають на групи в порядку зростання трудомісткості і складності

Доцільність централізації поточного ремонту групи визначається величиною “граничної” трудомісткості в залежності від радіусу обслуговування. Якщо отримана величина “граничної” трудомісткості більше або дорівнює величині трудомісткості групи, то ремонтно-обслуговуючі роботи, віднесені до даної групи і іншим групам з більш високою трудомісткістю, раціонально виконувати на підприємстві централізованого обслуговування, а групи з трудомісткістю менше “граничної” – на ремонтно-обслуговуючій базі товаровиробника.

Така організація ремонтно-обслуговуючої бази забезпечить максимальний прибуток кооперованої системи, зменшить забруднення довкілля і дозволить запобігти міграції радіонуклідів на підприємство централізованого обслуговування, які у більшості випадків знаходяться у місцях більш щільного мешкання населення.

основні Висновки

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

АНОТАЦІЯ

Чичилюк С.Б. Оптимізація і економічна оцінка організаційних форм ремонту мобільних машин. - Рукопис.

Дисертація на змагання наукового ступеня кандидата економічних наук за фахом 08.07.02. Економіка сільського господарства і АПК. Державний агроекологічний університет (м. Житомир), Житомир, 2004.

Дисертація присвячена розробці основних напрямків формування і функціонування кооперованої системи технічного обслуговування і поточного ремонту вантажних автомобілів сільськогосподарських підприємств, що знаходяться в умовах підвищеного екологічного тиску.

Визначено, що для північних районів Житомирської області раціональною є кооперована форма технічного обслуговування і ремонту автомобілів на основі оптимального розподілу обсягів робіт, функцій і відповідного формування комплексної ремонтно-обслуговуючої бази обслуговуючих підприємств різних рівнів. Впровадження даної форми дозволяє не тільки дістати максимальний прибуток за рахунок ефективного використання трудових, матеріальних і грошових ресурсів, а і значно зменшити викиди забруднень у навколишнього середовища які виникають при проведенні технологічних процесів технічного обслуговування і ремонту. При реалізації даної форми обслуговування створюються умови для припинення міграції радіонуклідів з територій забруднених радіонуклідами.

Ключові слова: кооперація, ремонтно-обслуговуюча база, прибуток, технічне обслуговування, поточний ремонт.

АНОТАЦИЯ

Чичилюк С.Б. Оптимизация и экономическая оценка организационных форм ремонта мобильных машин. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02. Экономика сельского хозяйства и АПК. Государственный агроэкологический университет (г. Житомир), Житомир, 2004.

Диссертация посвящена разработке основных направлений формирования и функционирования кооперированной системы технического обслуживания и текущего ремонта грузовых автомобилей сельскохозяйственных предприятий, находящихся в условиях повышенного экологического давления.

Исследованием установлено, что в среднем на 1 грн. балансовой стоимости автомобилей сельскохозяйственных предприятий территорий загрязненных радионуклидами приходится 2 коп. балансовой стоимости ремонтно-обслуживающей базы. Проведя анализ типичного решения 819-139 организации ремонтно-обслуживающей базы сельскохозяйственных предприятий, и типичных проектов 503-67, 503-170, 503-171 некомплексных гаражей определили нормативное отношение балансовой стоимости ремонтно-обслуживающей базы к балансовой стоимости подвижного состава, который составляет 0.2, то есть на 1 грн. балансовой стоимости автомобильного парка приходится 0,2 грн. балансовой стоимости ремонтно-обслуживающей базы. Сравнив этот показатель с фактическим, видно, что ремонтно-обслуживающая база сельскохозяйственных предприятий недостаточно обеспеченная оснащением, устройствами и инструментом для выполнения ТО и текущего ремонта автомобилей, или существующее оснащение отработало свой амортизационный срок. Это подтверждается анализом участков и рабочих мест центральных ремонтных мастерских хозяйств, которое показало, что в сельскохозяйственных предприятиях, которые исследовалось, с 24 рекомендованных участков и рабочих мест центральных ремонтных мастерских, в среднем имеющиеся лишь 12. Во всех ремонтных мастерских хозяйств отсутствуют такие важные участки как технического обслуживания и диагностирование, ремонта гидросистем, ремонта топливной аппаратуры и другие. Лишь 51% с.-г. предприятий имеют участки ремонта агрегатов. В 50% сельскохозяйственных предприятий отсутствуют разборно-очистительные участки.

Анализ санитарно-гигиенических условий работы показал следующее: 48% ремонтных мастерских не обеспечении санитарно-бытовыми помещениями, 65% не отапливаются. Такое состояние существенным образом влияет на качество проведения ремонтно-обслуживающих работ, оказывает содействие уменьшению престижа профессии ремонтника.

В зависимости от расстояния предприятий товаропроизводителя и предприятия централизованного обслуживания целесообразно централизовать работы текущего ремонта трудоемкостью от 5,8 до 10,1 чел.ч. децентрализировано, в предприятиях товаропроизводителя, целесообразно выполнять работы малой трудоемкости, которые не требуют сложного ремонтно-технологического оснащения и работающих высокой квалификации. В общей структуре требований на текущий ремонт эти работы составляют 74%.

При проведении распределения работ текущего ремонта на предприятии централизованного обслуживания целесообразно выполнять производство, углубленного диагностирования, работы по замене агрегатов капитально отремонтированными, текущему ремонту агрегатов со снятием из автомобиля, расчленением и открытием внутренних рабочих пустот, ремонтные работы, которые требуют сложного контрольно-измерительного оборудования и операции восстановления деталей.

Определено, что для северных районов Житомирской области рациональной есть кооперированная форма технического обслуживания и ремонта автомобилей на основе оптимального распределения объемов работ, функций и соответствующее формирование комплексной ремонтно-обслуживающей базы обслуживающих предприятий разных уровней. Внедрение данной формы разрешает не только получить максимальную прибыль за счет эффективного использования трудовых, материальных и денежных ресурсов, а и значительно уменьшить выбросы загрязнений у окружающей среды которые возникают при