Гашенко Андрій Вадимович

УДК: 141.7:316.3:316.75

ВНУТРІШНЬОФІРМОВА СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ:
СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ

09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії

АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філософських наук

Запоріжжя – 2004Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Запорізькому державному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: – доктор філософських наук, професор
Бех Володимир Павлович,
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова ( м. Київ),

перший проректор

Офіційні опоненти: – доктор філософських наук, доцент
Додонов Роман Олександрович,
Донецький національний технічний університет, професор кафедри філософії

–

Провідна установа: -- Центр гуманітарної освіти НАН

України, кафедра філософії (м. Київ).

Захист відбудеться "11" лютого 2005 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 17.051.01 в Запорізькому державному університеті за адресою: 69063, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 66, корп.VІ, ауд. 114.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Запорізького державного університету за адресою: 69063, м.Запоріжжя, вул.Жуковського, 66, корп.ІІ.

Автореферат розісланий "29" грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Снєжко В.П.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Соціально-філософське дослідження системи внутрішньофірмових цінностей обумовлено тим, що трансформація економічного та соціокультурного простору України потребує пошуку нових ефективних важелів регулювання людської діяльності. Реформування українського суспільства вимагає переосмислення багатьох соціальних проблем, їх аналізу в контексті всієї світової теорії і практики. Мова політико-ідеологічної сфери плюралістичного суспільства, усталеність родового життя й ефективність функціонування соціальних структур, що їх обслуговують, – мова не фатальних законів, а людських цінностей. Одним із таких регулятивів людської діяльності є внутрішньофірмова система цінностей, здатна сприяти реалізації залишити творчий потенціал людини у виробничій діяльності, підвищити соціальний статус особистості в діловій сфері. Оволодіння цим чинником з боку управлінських структур фірми формує ефективний механізм самоорганізації суб’єктів господарської діяльності, допомагає досягнути визначених ними рівнів розвитку.

Дослідження корпоративних цінностей значно ускладнюється тим, що в ході становлення України як незалежної держави відбулися суттєві зміни насамперед у ціннісному просторі, політичній організації та соціальній структурі суспільства, формах власності, відносинах між особистістю та соціумом, в ідеології та суспільній психології, соціокультурних орієнтаціях людей. Ці зміни не завжди вписуються в усталені ціннісні схеми, нерідко суперечать традиційним уявленням і звичним способам життєдіяльності в економічній сфері. Актуальність дослідження обумовлена ще й тим, що сам термін “внутрішньофірмова система цінностей” не є загальновизнаним поняттям вітчизняної соціально-філософської думки і потребує певного теоретичного осмислення.

Низкою чинників обумовлена і практична актуальність теми. По-перше, – об’єктивним розвитком інтегративних процесів у виробничій сфері сучасних економічних систем, що неминуче веде до формування єдиної світової економіки. По-друге, – потребами переходу від моделі розвитку економіки, яка існувала в Україні раніше, до інноваційної моделі, що настійно вимагає підтримувати перетворювальну трудову активність людей в умовах поширення глобалізаційних процесів. Вивчення сутності внутрішньофірмових цінностей допоможе сформувати теоретичне й методологічне підґрунтя для ефективної соціально-конструктивної спрямованості підприємницької практики і роботи державного сектору економіки в Україні.

Література за темою дослідження надзвичайно ємка і розлога, охоплює широке коло соціально-філософських, політологічних, соціологічних, культурологічних, аксіологічних, психолого-педагогічних, управлінських та інших проблем. Від Сократа до мислителів ХХ1 століття проходить думка про цінності як найвищі принципи людського буття. З часом проблема цінностей стала однією з провідних тем досліджень середньовічних філософів, мислителів епохи Відродження, французького матеріалізму, філософії життя, психоаналізу, персоналізму, неотомізму, філософії культури та інших шкіл класичної й некласичної філософії.

Теоретико-методологічне обґрунтування поняття цінностей можна зустріти в роботах М.Бердяєва, Е.Фромма, В.Франкла. Аксіологічний драматизм характеризує роздуми М.Вебера і А.Швейцера, О.Шпенглера і К.Ясперса, К.-Г.Юнга і А.Камю, Г.Ріккерта і В.Дільтея, Т.Парсонса і П.Сорокіна.

У філософії колишнього СРСР осмислення аксіологічної проблематики почалося активно здійснюватися ще з початку 60-х років ХХ століття. Проблему ціннісних орієнтацій досліджували за такими напрямками:

- гносеологічний і логіко-методологічний аналіз ціннісної проблематики (С. Анісімов, О. Дробницький, В. Тугарінов та інші);

- соціальний аспект цінності та особливості впливу системи цінностей на формування соціального знання, його об’єктивність, можливість бути інструментом соціального управління (М. Михальченко, А.Розов, А.Ручка та інші);

- культурологічний аспект досліджень підкреслює взаємозв’язок ціннісних уявлень як іманентних характеристик культур, їх входження в культурну тканину як конкретної епохи, так і всієї історії людства ( В.Сіверс, Н.Чавчавадзе, О. Яценко та інші).

В останні роки активізувався аналіз проблеми ціннісної орієнтації особистості в процесі її становлення та життєдіяльності (В.Бакіров, М. Кравченко, С. Кримський та інші).

Дослідницька література, що справила значний вплив на формування загальної ідеї, структури та методології дисертації, представлена роботами С.Кримського (метафізика культури); Є.Ільєнкова і М.Мамардашвілі (діалектичний метод, культурологічна герменевтика); В.Сержантова і Г.Гребенькова (вітально-аксіологічна концепція, аксіологія особистості); Г.Вижлєцова, С.Пролєєва (ієрархія культури, методологія культури); А.Скрипника, А.Мілтса (особистісні екзистенціали).

У той же час ми маємо інтерес і до ідеології, в лоні якої й сьогодні аналізуються корпоративні цінності, – це чітко простежується в працях таких науковців як В.Бех, В.Войтенко, В.Воловик, В.Воронкова, Р.Додонов, В.Жадько, Л.Кривега, М.Лапін та інші.

Безпосередньо проблема внутрішньофірмової ідеології розглядалась лише в працях В.Тарана, який аналізував це явище через призму перехідного періоду, і В.Волобуєва, який вивчав його як об’єкт соціально-філософського аналізу.

Особливу увагу привертають роботи Л.Бевзенко, В.Налімова, В.Пилипенка, В.Піддубного та І.Черненка, М.Сетрова, П.Штомки, в яких аналізуються проблеми ноосоціогенезу. Саме завдяки цим джерелам є можливість дослідити морфогенез соціального організму фірми, визначити топологічні параметри системи внутрішньофірмових цінностей, подати її атрибутивні властивості.

Однак треба відзначити явну недостатність комплексного дослідження внутрішньофірмової системи цінностей, яке б узагальнювало існуючі фрагментарні науково-теоретичні розробки даного питання та виходило на адекватний змісту сучасних подій рівень оцінки стану і перспектив розвитку духовної складової соціального організму економічних форм.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до науково-дослідної тематики, що розроблялась протягом 1991-2004 років у Запорізькому державному університеті на замовлення Міністерства освіти і науки України. Серед яких НДР: “Характер індивідуальних та групових духовних потреб у трудовому колективі та фактори оптимізації їх розвитку в умовах оновлення усіх сфер суспільного життя” (№ держреєстрації 01910041711); “Соціальний організм країни” (№ держреєстрації 0197У012793) та “Онтогенез соціального організму країни” (№ держреєстрації 0100У001733).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є визначення атрибутивних властивостей системи внутрішньофірмових цінностей як фактору становлення, функціонування і розвитку фірми в умовах соціокультурної трансформації українського суспільства.

Реалізація поставленої мети вимагає вирішення таких завдань:

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Об’єктом дослідження є матеріальна та духовна складові соціального організму країни, які детермінують морфологію виробничих фірм і визначають діапазон їх функціональних можливостей.

Предметом дослідження виступає внутрішньофірмова система цінностей як відносно самостійне явище у структурі соціального організму фірми.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнофілософські принципи об'єктивності й історизму, всезагального зв'язку та розвитку, історичного і логічного, єдності соціальної теорії і практики. З огляду на те, що соціальний організм фірми - це об’єкт функціонального походження, позитивну роль у когнітивному аналізі зіграли сучасні методологічні основи дослідження організації систем, які базуються на принципах цілісності, міждисциплінарності, синтетичності, інтегративності, співвідношенні системності й організованості, розглядаючи функціональність як основну властивість організації.

Оскільки в сучасному гуманітарному знанні панує методологічний плюралізм, то традиційні філософські підходи (діалектичний, системний, феноменологічний) за таких умов найбільш плідно діють на основі принципу композиції (взаємодоповнення).

Вивчення проблематики внутрішньофірмової системи цінностей здійснювалося комплексно, з використанням наукових досягнень у царині філософії, управлінської теорії, соціології, політології, соціальної психології, економічної теорії.

Наукова новизна одержаних результатів обумовлена вибором теми дослідження, яка ще не отримала в Україні системного висвітлення, змістом цілей і науково-теоретичних завдань. Наукова новизна полягає в філософській рефлексії системи внутрішньофірмових цінностей як фактора самопородження соціального організму фірми. Результати дослідження, що резюмують наукову новизну і виносяться на захист, можуть бути сформульовані у вигляді окремих тез:

- вперше дано визначення змісту понятійної конструкції “система внутрішньофірмових цінностей”, під якою слід розуміти специфічне онтологічне утворення, яке проявляється як цілісна система матеріальних і духовних елементів-мислеформ, що детермінує самоорганізацію соціального організму фірми і забезпечує його сталу еволюцію в межах культурного поля соціального організму країни. Головні цілі такої системи – отримання максимального прибутку і захист корпоративних інтересів;

- уточнено сутність внутрішнофірмових цінностей, які розуміються як буття смислів-символів, що утворюють культурологічне ядро (фенотип) соціальної системи, детермінуючи при підтримці людського фактора самопородження соціального організму фірми. Критерієм якості самореалізації фенотипу соціальної системи фірми в часово-просторовому вимірі запропоновано вважати корпоративну культуру;

- з’ясовано, що система внутрішньофірмових цінностей, як функціональний дубль локалізованого соціального світу, має низку атрибутивних характеристик, головними серед яких є: польова (семантична) природа, морфологічна самостійність, безтілесне існування, поліфункціональність, імперативний характер дії;

- поглиблено уявлення про механізм впливу системи корпоративних цінностей на буття людини в економічній сфері життєдіяльності, що базується на принципі актуалізації, збудження ціннісної свідомості робітника, завдяки якому він входить у резонанс із фенотипом фірми, знаходить там відповідний сенс – символ – сигнал – стимул – мотивацію до спільної дії з іншими учасниками соціально-економічних відносин;

- обгрунтовано актуальність фроммівського чинника формування аксіологічної сфери буття фірми, де визначальною є установка саме на “буття, а не на “володіння”;

- сконструйовано евристичну модель, яка репрезентує місце і роль внутрішньофірмових цінностей у механізмі саморуху соціального організму фірми відповідно до фаз саморозгортання і самовідтворення фірми, локалізованої в соціальному просторі країни: породження динамічного зростання (гомеорез), сталості функціонування (гомеостаз), а також її самоліквідації (гомеоклаз);

- отримало подальший розвиток питання про характер залежності формування ціннісних систем фірм від умов інтеграції України у світову спільноту, що діє за принципом зовнішнього доповнення, і підстави, що акумулює проблеми саморозгортання енергоінформаційного потенціалу фірми, в першу чергу індивідуального й соціального інтелекту, традицій, ментальності, відповідних складових корпоративної культури.

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості реалізації її матеріалів у науково-дослідному і навчальному процесах; у проектуванні соціальної організації підприємств та установ; в експертній оцінці стану фірм у повсякденному житті, оцінці конкурентоспроможності підприємств, організацій та закладів на основі порівняльного аналізу їх аксіологічного потенціалу; у просвітницькій і прогностичній діяльності; в пропаганді та формуванні сучасних гуманістичних прийомів організації та управління виробництвом. Крім того, результати даного дослідження можуть бути використані при створенні програм ефективного переведення вітчизняних підприємств в економічні відносини ринкового типу, а також значного посилення духовної компоненти управлінської діяльності, розробки технологій конструювання і проектування виробничих форм відповідно до їх призначення та умов функціонування.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі філософії Запорізького державного університету. Принципові ідеї, теоретичні положення було викладено на таких конференціях: Всеукраїнська науково-методична конференція "Філософські, культурологічні, релігієзнавчі аспекти осмислення сучасного світу та їх науково-методичне значення" (Запоріжжя, 2002, 2003); Всеукраїнська науково-практична конференція "Громадянське суспільство і місцева влада: контури взаємодії" (Дніпропетровськ, 2002); Наукова конференція викладачів і студентів "Сучасне студентство України: досвід, проблеми, перспективи" (Запоріжжя, 2002); Студентська реґіональна наукова конференція "Спадщина Г.С. Сковороди в контексті розвитку сучасної української духовності" (Запоріжжя, 2002); Щорічна Міжнародна науково-практична конференція "Запорізькі правові читання" (Запоріжжя, 2002); Всеукраїнська наукова конференція "Гуманістичний менеджмент як чинник оптимізації суспільної трансформації" (Запоріжжя, 2003); Третьому міжнародному семінарі “Идентичность и толерантность в многоэтничном гражданском обществе” (Алушта, 2004), “Юридичні читання молодих вчених соціально-гуманітарного факультету НПУ імені М.П.Драгоманова” (Київ, 2004); наукові конференції викладачів та аспірантів Запорізького державного університету (Запоріжжя, 2001-2004).

Науково-практичні дослідження автора дисертації використовувались у підготовці і читанні лекцій з означеної тематики у Запорізькому державному університеті

Публікації. Основні положення дисертації викладено у чотирьох наукових публікаціях, з них три - у фахових наукових виданнях. Всі праці написані без співавторів.

Структура та обсяг роботи. Структура роботи обумовлена метою та головними завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (поділених на підрозділи), висновків і переліку використаних джерел. Дисертація містить 187 с. основного тексту, 18 с. списку використаних джерел (226 найменувань).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У ВСТУПІ розглядається актуальність дисертаційного дослідження, ступінь наукового опрацювання проблеми, обґрунтовуються мета і завдання, конкретизуються об’єкт, предмет і методологія роботи, визначається теоретичне і практичне значення отриманих результатів, їх наукова новизна, формулюються основні положення, які виносяться на захист, вказуються форми апробації результатів дисертаційної роботи і публікації по темі, що досліджується, визначається структура та обсяг дисертації.

Перший розділ - “ІСТОРИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВНУТРІШНЬОФІРМОВИХ ЦІННОСТЕЙ” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 1.1 -“Соціально-філософський сенс поняття “система внутрішньофірмових цінностей”” уточнюється головне поняття дисертаційного дослідження. Автор послідовно аналізує зміст складових головного поняття: “цінності”, “фірма”, “система”. Зроблено висновок, що категорія “цінність” може і повинна трактуватися принаймні в трьох основних значеннях: як соціокультурне поняття, що описує контекст буття, який об’єктивно має місце бути; як психологічне поняття і як логіко-гносеологічне поняття. Поняття “фірма” розглядається як форма суспільної організації, яка забезпечує життєспроможність середнього класу – творця патерну, що утворюється з систем внутрішньофірмових цінностей. Фірми функціонують як здатні до саморозвитку одиниці ринкових відносин. Система визнається сукупністю елементів, що перебувають у відношеннях і зв’язках один із одним, яка утворює певну цілісність, єдність. Формулюється дефініція поняття “система внутрішньофірмових цінностей” як орган у структурі соціального тіла фірми, який представляє собою сукупність елементів, інтегрованих в органічну систему і замкнених на провідну функцію, має низку атрибутивних характеристик, серед яких головними є: функціональна природа; морфологічна самостійність, безтілесне існування, функціональна багатогранність, імперативний характер дії.

У підрозділі 1.2 -“Світоглядно-ідеологічні фільтри когнітивного аналізу системи внутрішньофірмових цінностей” обґрунтовується світоглядна основа даного дослідження та ідеологія пошукової роботи, що складається з чотирьох семантичних фільтрів: світоглядного, онтологічного, логічного й гносеологічного. Це дозволяє на рівні фірми розглядати цінності в площині єдиного джерела походження (світоглядна ідеологема), самостійного онтологічного буття (онтологічна ідеологема), цілераціональної діяльності сукупного робітника, що має суб’єктивовану та об’єктивовану форму (логічна ідеологема), а також інструментального засобу для оцінки якості функціонування та розвитку фірми (гносеологічна ідеологема).

У підрозділі 1.3 -“Принципи, методи та категоріальний апарат дослідження”, автор звертає увагу на механізм евристичного опрацювання понять, дія якого полягає у співставленні ноуменальних одиниць – смислів, зафіксованих у поняттях. Тому вивчення системи цінностей фірми можна починати з будь-якого поняття, але системоутворюючим чинником має бути головна категорія дослідження. Тож, шлях до реалізації мети лежить у площині інтеграції сукупності понять, що висвітлюють цінності як продукт культурогенезу із сукупністю понять, що формалізують виробничу фірму як соціальний інститут. На наступному етапі вони інтегруються в цілісність, здатну до довготривалого функціонування та розвитку під тиском поліфлуктуацій ринкових відносин. Автор послідовно формує інструментальний комплекс дослідження, залучаючи до нього категоріальний апарат сучасної соціальної філософії. Провідним методом визнається сходження від абстрактного до конкретного, що надає роботі теоретичну чистоту.

Другий розділ - “МОРФОГЕНЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОМЕНА ВНУТРІШНЬОФІРМОВИХ ЦІННОСТЕЙ” репрезентує погляд автора на природу, походження, сутність, зміст, форму існування, елементну базу, структуру, механізм саморуху системи корпоративних цінностей і визначає критеріальну базу для оцінки її цілісності й рівня зрілості.

У підрозділі 2.1 -“Природа, сутність, зміст і форма корпоративних цінностей” з’ясовано семантичну природу й незалежне існування цінностей як енерго-інформаційної структури, що презентує третю природу або польову форму буття. Сутність даного явища подається як функціональний дубль соціального організму фірми, що знаходиться між соціальним і субстанційним рівнями універсуму. Їх сукупність утворює фенотип фірми, який є невичерпним джерелом інтелігібельної матерії і забезпечує фірмі гомеостаз та еволюцію в межах культурологічного поля країни. Сутність реалізована в потенційній формі “належного”, що постає емпірично і полягає в наявності смислів-символів. Ця конструкція є інформаційно-смисловим двійником фірми. Зміст корпоративних цінностей подається як сукупність процесів, що репрезентують взаємодію їх елементів між собою і з середовищем і веде до специфічного продукту. Носієм духовної реальності визнається смисл, який автор відносить до категорії “сущого”. Отже, цінності перебувають у просторі фірми, а фенотип утримує тільки їх ідеальну форму, зразок, еталон. Символ репрезентує смисл у бутті. Форма виявлення цінностей у бутті символічна, тому в символі є два моменти: смисл і вираження цього смислу.

В підрозділі 2.2 -“Генезис, елементи, структура та головна функція системи внутрішньофірмових цінностей” критеріями відбору елементів системи цінностей обираються зміст процесу виробництва (оскільки мета фірми полягає у виробництві товару й отриманні прибутку) та соціальний організм країни, в який фірма має “вписатись”. На перехресті цих ідеологем опиняються: сукупний робітник, засоби виробництва, технології, тип організації. Ці елементи повністю забезпечують виробництво товарів і спілкування фахівців між собою з метою відтворення робочої сили. Це основа системи виробництва, а її функціональний двійник – культурологічне ядро системи цінностей фірми.

Елементами системи цінностей є сукупність мислеформ, ідеалів, зразків, еталонів, що детермінують процес виробництва фірмою товарів/послуг для населення. Досліджуються властивості фенотипу фірми. Ядро постає як таке, що має дві форми буття: процесуальну і морфологічну. Як процес, його споживає соціальна система, і тоді ядро організує, викликає морфогенез і переходить у продукт; як продукт - споживається особистістю і переходить у процес мотиваційної дії. Головна функція системи внутрішньофірмових цінностей визначається як забезпечення взаємодії учасників виробничого процесу, створення мережі соціальних комунікацій.

У підрозділі 2.3 -“Корпоративна культура як критерій практичного оволодіння робітником цінностями фірми” автор аналізує іманентний зв’язок створеної ним системи смислів, мислеформ, символів з корпоративною культурою, що визнається критерієм зрілості фенотипу фірми. Корпоративна культура характеризується як зовнішній прояв якості функціонування системи внутрішньофірмових цінностей, який служить нормативними правилами, зразками поведінки, інструментально значущими засобами й умовами (перешкодами) для професійної діяльності особистості або життєдіяльності соціального організму фірми. Подається характеристика показників зрілості аксіосфери фірми. На прикладі культури праці демонструється концентрація величезного обсягу професійної діяльності робітника фірми, що міститься в цьому показнику. Аргументовано розводиться зміст понять “корпоративна культура”, “організаційна культура”, “культура організації”.

Третій розділ – “ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВНУТРІШНЬОФІРМОВОЇ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ” подає механізми взаємодії культурологічної системи з особистістю фахівця та із соціальною системою фірми, а також проблеми формування ціннісного поля фірми в перехідному періоді України до ЄС та шляхи їх вирішення.

У підрозділі 3.1 - “Механізм впливу внутрішньофірмової системи цінностей на поведінку особистості” обґрунтовується погляд, згідно якого особистість завдяки власній ціннісній свідомості шляхом збудження вступає в резонанс зі змістом фенотипу і відтворює у своїй структурі всі елементи аксіосфери фірми. Викриваються механізми такої взаємодії – хронотоп індивіда і habitus (соціальний хронотоп). Ініціатором може бути як особистість, так і символ, що виконує функцію посередника. Це веде до появи двох видів солідарності: механічної і органічної (за Е.Дюркгеймом). Пропонується оцінювати якість споживання індивідом цінностей за станом особистісної культури співробітника.

У підрозділі 3.2 - “Внутрішньофірмова система цінностей - морфогенетичний чинник саморозгортання соціального організму фірми” моделюється алгоритм взаємодії фенотипу з соціальною системою фірми. В ході їх контакту виникає низка норм для дії суб’єктів ринкових відносин, обґрунтовується морфогенез у соціальному тілі фірми, що супроводжується породженням нормативної системи, диференціацією соціальної структури, формуванням системи управління та владних відносин, появою директивної та звітної інформації, принципово нових потреб, норм поведінки, санкцій тощо. Досліджується місце системи цінностей у структурі фірми, з’ясовуються її зв’язок з корпоративною ідеологією та системою управління, відтворюється повний цикл механізму її саморуху, висвітлюється роль і місце середнього класу, який концентрується на корпоративному рівні і є носієм корпоративних цінностей, що має вирішальне значення для створення ціннісного фундаменту громадянського суспільства та державного будівництва.

У підрозділі 3.3 -“Оптимізація формування внутрішньофірмової системи цінностей в умовах соціокультурної трансформації українського суспільства” аналізується стан ціннісної свідомості вітчизняного товаровиробника і формування корпоративної культури у контексті європейского вибору України. Доводиться, що умови (ЄС), діючи за принципом зовнішнього доповнення, мають сьогодні першочерговий вплив на переструктуризацію ціннісної свідомості українців. Підстави формування ціннісного поля фірми, що містяться в культурі й ментальності українського народу, дезорієнтовані, не спроможні швидко навчитись діяти на два фронти. У цій ситуації різко зростає значення проектно-ціннісної свідомості, суть якої полягає в розширенні сфер інженерно-конструкторської і комп’ютерно-програмної раціональності, які ведуть до універсалізації проектного підходу до засвоєння соціальної реальності.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні генезису, природи, сутності, змісту системи внутрішньофірмових цінностей, з’ясуванні атрибутивних властивостей системи внутрішньофірмових цінностей як фактору становлення, функціонування та розвитку фірми в умовах соціокультурної трансформації українського суспільства.

Висновки дисертаційного дослідження можуть бути сформульовані таким чином:

1. Для досягнення поставленої мети були визначені ідеологеми як ідеологічні фільтри когнітивного аналізу системи корпоративних цінностей, завдяки яким було впорядковано різноманітний теоретичний матеріал, наявний сьогодні у філософсько-соціологічній та політико-культурологічній літературі. Представлена цілісна концепція онтологічного, морфологічного, функціонального бачення творення й відтворення соціального організму фірми на основі використання можливостей культурологічного потенціалу, що формує інтелект людини-виробника, і в першу чергу – власника, персоналу фірми та її формальних і неформальних лідерів.

2. Провідною ідеологемою дослідження визнано існування Семантичного Всесвіту, що надає сенсу онтологічного характеру й потребує утвердження мислеформ як організаційних структур існування семантичної реальності в бутті колективного підсвідомого, сприйняття яких можливо тільки “чуттєвою свідомістю”.

3. Система внутрішньофірмових цінностей є специфічним онтологічним органом у структурі соціального цілого, що проявляється як цілісна система матеріальних і духовних елементів-мислеформ, яка детермінує самоорганізацію і саморегуляцію соціального тіла фірми, націленого на задоволення головної корпоративної мети-потреби – отримання максимального прибутку від реалізації на ринку продуктів своєї виробничої діяльності та захист власних колективних інтересів від тиску з боку інших субєктів ринкової діяльності. Будучи функціональним дублем локалізованого соціального світу, вона має низку атрибутивних характеристик, головними серед яких є: польова (семантична) природа, морфологічна самостійність, безтілесне існування, поліфункціональність, імперативний характер дії.

4. Цінності в структурі соціального організму фірми набувають оригінального просторового-часового виміру, оскільки створюють аксіологічну сферу з відповідними морфологічними і функціональними характеристиками, в якій концентруються елементи ціннісного походження за принципом ієрархічної структури, вихід яких назовні детермінує й реалізує на практиці установку суб’єкта ринкової діяльності на “буття” на противагу “володінню” (Е.Фромм).

5. Сутність внутрішньофірмових цінностей полягає в бутті смислів-символів, які забезпечують морфологічну цілісність і функціональну самодостатність існування фірми, утворюють культурологічне ядро (фенотип) соціальної системи, що детермінує за підтримки людського фактору самопородження соціального організму фірми та забезпечує йому не тільки гомеостаз, але й сталу еволюцію в межах культурологічного поля соціального організму країни. До ціннісної системи фірми входять як матеріальні, так і духовні елементи. До перших можна віднести: фінансову винагороду (гроші), отримання відсотку від прибутку фірми, до других: підвищення власного конкурентного потенціалу працівника фірми, реалізація ним особистісної та підприємницької активності та ініціативи, самореалізацію людини в процесі діяльності на благо фірми, соціальну захищеність працівника з боку фірми тощо.

6. Фенотип (культурологічне ядро) соціального організму фірми, що є органом смислу в його структурі, складається з чотирьох (за кількістю сфер суспільства) системнонавантажених мислеформ – енерго-інформаційних двійників: сукупного робітника, засобів виробництва, технологій виробництва і типів організації виробництва, системність і цілісність яких детермінується, з одного боку, механізмом виробництва товарів і послуг, а з іншого, – соціальним організмом країни, який диктує морфологію і параметри функціонування фірмі як його частині.

7. Критерієм якості самореалізації фенотипу даної соціальної системи в просторово-часовому вимірі правомірно вважати корпоративну культуру, яка, з одного боку, не залежить від суб’єкта, оскільки виростає з глибин семантичної реальності, а з іншого, – обумовлюється ментальністю суб’єкта ринкової діяльності і складається з чотирьох елементів, що відповідають складовим культурологічного ядра фірми, а саме: культури праці, культури виробництва, технологічної та організаційної культури.

8. Механізм впливу на робітника системи цінностей базується на принципі актуалізації, збудженні ціннісної свідомості особистості, завдяки чому робітник входить у резонанс із фенотипом фірми, знаходить там відповідний сенс як символ, – сигнал, – стимул, – мотивацію до спільної дії з іншими учасниками ринкових відносин у вимірі функціональних зобов’язань, обумовлених суспільним поділом праці та закономірностями міжособистісного спілкування, що веде (за Е.Дюркгеймом) до появи двох видів соціальної солідарності: механічної та органічної. У такому розумінні особистість – це відкритість всесвітній потенційності, здатності потрапляти з нею в резонанс.

9. Алгоритм взаємодії фенотипу з соціальною системою фірми супроводжується онтологічними, морфологічними та функціональними інноваціями, оскільки зароджується нормативна система корпорації, диференціюється її соціальна структура, формується специфічний орган реалізації нормативної регуляції – система управління, кристалізується менеджерський корпус, з’являються директивна й звітна інформація та принципово нові потреби, формулюються норми, еталони поведінки, санкції, винагорода, професійна етика, проявляється бюрократизація апаратів управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

Статті у фахових виданнях:

1. Гашенко А.В. Система внутрішньофірмових цінностей як об’єкт соціально-філософського аналізу // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 30. – С.27 – 35.

2. Гашенко А.В. Організаційні форми виробництва як детермінанти

саморозгортання громадянського суспільства // Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2004. – Вип. 34 . – С.133 – 143.

3. Гашенко А.В. Генезис, елементи, структура та провідні функції системи внутрішньофірмових цінностей// Нова парадигма: Альманах наукових праць. – Запоріжжя, 2004. – Вип. 39 . – С. 57-77.

Публікації в інших виданнях:

4. Гашенко А.В. Необхідність та джерельна база теоретичного дослідження внутрішньофірмових цінностей // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 11 Соціологія. Соціальна робота. Соціальна педагогіка. Управління: Зб. Наукових праць. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2004. - № 1 (23). – С.195-205.

АНОТАЦІЯ

Гашенко А.В. Внутрішньофірмова система цінностей: соціально- філософський аналіз. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії. –Запорізький державний університет, Запоріжжя, 2004. Дисертацію присвячено соціально-філософському аналізу фенотипу соціального організму фірми. Висвітлюється природа, генезис, сутність, зміст, форма, елементи, структура і властивості системи корпоративних цінностей, її функції, механізм її впливу на особистість і соціальну систему фірми та обумовленість нею системи управління. Система внутрішньофірмових цінностей (фенотип) подається як орган фірми, який проявляється як цілісна система елементів-мислеформ, що детермінує самоорганізацію соціального організму фірми.

Доводиться, що людина, завдяки ціннісній свідомості, шляхом її актуалізації, вступає в резонанс зі змістом фенотипу і відтворює в структурі особистості всі елементи аксіосфери фірми. Моделюється морфогенетичний процес, який супроводжується породженням нормативної системи, формуванням структури, системи управління, виникненням владних відносин, нових потреб, норм поведінки тощо. Відтворюється цикл саморуху механізму її життєдіяльності, висвітлюється роль середнього класу, який формує ціннісний фундамент громадянського суспільства і держави. Аналізується механізм оптимізації формування даної системи.

Ключові слова: фірма, цінність, мислеформа, фенотип, культурологічне ядро, сукупний робітник, корпоративна культура, система особистості, соціальна система, соціальний організм країни.

АННОТАЦИЯ

Гашенко А.В. Внутрифирменная система ценностей: социально-философский анализ. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.03 – социальная философия и философия истории. – Запорожский государственный университет, Запорожье, 2004.

Диссертация посвящена социально-философскому анализу фенотипа социального организма фирмы. Освещается природа, генезис, сущность, содержание, форма, элементы, структура и свойства системы ценностей, ее функции, а также механизм влияния на личность и социальную систему фирмы, обусловленность ею системы управления. Система внутрифирменных ценностей (фенотип) представлена органом фирмы, который проявляется как целостная система элементов-мыслеформ, детерминирующая самоорганизацию и саморегуляцию социального организма фирмы, нацеленная на удовлетворение главной корпоративной цели-потребности – получение максимальной прибыли. Обосновывается точка зрения, что, будучи функциональным дублем локализованного социального мира, фенотип имеет ряд атрибутивных характеристик, главные среди которых: полевая (семантическая) природа; морфологическая самостоятельность, бестелесное существование, полифункциональность, императивный характер действия. Идеология работы состоит из мировоззренческого, онтологического, логического и гносеологического фильтров.

Выяснено, что сущность внутрифирменной системы ценностей – функциональный дубль фирмы, содержание – совокупность мыслеформ, форма существования – символическая. К ее элементам (культурологическому ядру) отнесены: совокупный работник, средства производства (предметы и орудие работы), технологии и тип организации. Корпоративная культура рассматривается как критерий ее зрелости.

Доказывается, что человек, благодаря ценностному сознанию, путем его актуализации, вступает в резонанс с содержанием фенотипа и воссоздает в структуре личности все элементы аксиосферы фирмы.

Моделируется морфогенетическиий процесс, который сопровождается онтологическими, морфологическими, функциональными инновациями, поскольку порождается нормативная система, дифференцируется структура, возникают властные отношения и система управления, формируется менеджерский корпус, появляются новые потребности, нормы, эталоны поведения и др. Воссоздается цикл самодвижения механизма его жизнедеятельности, освещается роль среднего класса, который формирует ценностный фундамент гражданского общества и государства. Анализируется механизм оптимизации формирования данной системы.

Ключевые слова: фирма, ценность, мыслеформа, фенотип, культурологическое ядро, совокупный работник, корпоративная культура, личность, социальная система, социальный организм страны.

SUMMARY

Gashenko A.V. System of Company’s Internal Values: Social and Philosophy Analysis.– Manuscript.

Thesis for the Degree of Candidate in Philosophical Sciences, subject field 09.00.03 – Social Philosophy and History of Philosophy. – Zaporizhzhia State University, Zaporizhzhia, 2004.

The dissertation is devoted to the social and philosophy analysis of a phenotype of firm’s social organism. The nature, genesis, essence, content, form, elements, structure and characteristics of system of corporate values, its functions, mechanism of its influence both on a person and a social system of a firm and conditionality of a management system are considered. The system of company’s internal values (phenotype) is given, as a body of firm, which is shown as a complete system of mental form, which determines self-organizing social organism of a firm.

The author proves that a man due to value consciousness, by excitation enters a resonance with the contents of a phenotype and reconstructs in a structure of the person all elements of firm’s axiosphere. Morphogenetic process, which is accompanied by generation of normative system, formation of structure, control system, occurrence of the authoritative relations, new needs, norms of behaviour, etc are simulated. The cycle of self-movement mechanism of its ability to live, the role of middle class which forms value base of a civil society and state are reconstituted. The mechanism of optimization of the given system formation is analyzed.

Key words: firm, value, mental form, phenotype, cultural core, cumulative worker, corporate culture, system of the person, social system, social organism of the country.

Відповідальний за випуск Кудінов І.О.

Підписано до друку 20.12.04. Формат 60х90/16. Папір офсетний.

Друк різографічний. Умовн. друк. арк. 1.00. Тираж 100 прим. Зам. №09/01.

Поліграфічний центр “Tokyo”

вул. Нова 4, м. Запоріжжя, 69039