Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

Куліпанов Костянтин Олександрович

УДК 65.012.43

Підвищення ефективності праці керівників аграрних підприємств

08.06.01. – “Економіка організація і управління підприємствами”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Харків – 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Таврійському національному університеті імені В.І.Вернадського Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Кудряшов Анатолій Петрович,

Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, професор

кафедри економічної теорії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Амосов Олег Юрійович,

Національна академія державного управління при Президенті України (Харківський регіональний інститут), перший заступник директора

кандидат економічних наук, доцент

Харічева Галина Яківна,

Кримський економічний інститут Київського національного економічного універститету, доцент кафедри маркетінгу

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра менеджменту організацій,

м. Дніпропетровськ.

Захист відбудеться 26 січня 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.803.01 у Харківському національному аграрному університеті ім. В.В.Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в „Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корпус 1, к. 213.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського національного аграрного університету ім. В.В.Докучаєва за адресою: 62483, м. Харків, п/в „Комуніст-1”, навчальне містечко ХНАУ, корпус 1.

Автореферат розісланий 23 грудня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.В.Македонський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Формування в Україні розвинутої ринкової економіки є об'єктивною необхідністю. Серед багатьох проблем цього формування важливе місце займає рішення складного завдання - удосконалювання праці керівників і фахівців народного господарства, його оцінки й мотивації, і зокрема - у галузях сільськогосподарського виробництва.

Без повного використання енергії, потенціалу, здібностей і можливостей кожної людини, особливо керівників, ні добробут, ні прогрес суспільства недосяжні. Для виходу з цього положення, паралельно з реформуванням відносин власності в сільському господарстві, необхідно вирішувати проблему ефективного управління аграрним сектором економіки на всіх рівнях. У цих умовах підвищується роль управління, зростають вимоги до управлінського персоналу. Потрібна не тільки висока кваліфікація, але ініціативність і творчий, підприємницький підхід складних технологічних, організаційно-економічних і соціальних проблем, які виникають при їх рішеннях. Життям поставлена задача підвищення ефективності управлінської праці.

Виникнувши в результаті відокремлення, вичленовування функції сукупного робітника для організації виробництва, управлінська праця в матеріальному виробництві є працею продуктивною. Але в силу того, що управлінська праця вливається як складова частина в створену продукцію, виникають труднощі в об'єктивній оцінці її результатів і здійсненні обґрунтованого стимулювання. Питання оцінки праці керівників знайшло відображення в роботах багатьох вітчизняних і зарубіжних вчених економістів. Серед них: М. Альберт, М. Вудкок, В. Зигерт, М. Мескон, Д. Мерсер, Л. Хеифец і інші. У вітчизняній літературі особливу значущість мають теоретичні напрацювання та практичні рекомендації учених – О.Ю. Амосов, В.Я. Амбросова, В.Г. Андрійчука, Л.М. Анічина, Д.П. Доманчука, В.А. Линевича, М.Й. Маліка, М.Ф. Соловйова, В.М. Трегобчука, В.І. Шияна, та інших. Методологічні та методичні питання розвитку менеджменту в сільському господарстві розкриваються в наукових працях О.Д. Гудзинського, Й.С. Завадського, М.П. Сахацького, О.В. Ульянченка, О.М. Шпичака та інших.

Разом з тим, в економічній літературі перехідного періоду не знайшла достатнє відображення оцінка ефективності методів менеджменту і зовсім не розроблені питання мотивації праці фахівців і керівників, що привело до втрати їхнього інтересу до продуктивної праці. Таке положення негативно позначається на термінах і якості виконуваних сільськогосподарських робіт, а в остаточному підсумку – обумовило падіння ефективності виробництва.

Недостатня розробленість проблем оцінки ефективності менеджменту і мотивації управлінської праці, а також зростання його значимості в становленні ринкових відносин визначили тему дослідження дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить у план НДР Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського з проблем: “Управління ефективним функціонуванням соціально-економічної системи в регіоні” (2000-2005 р.) і в річний план науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії ТНУ на 2004 рік з комплексної теми: “Проблеми розвитку ринкових відносин у сучасній системі України” (номер державної реєстрації 01971/0019 56); етап IV; “Основні тенденції і регіональні аспекти формування ринкової економіки в Криму”.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка й обґрунтування методики оцінки економічної ефективності управлінської праці в сільськогосподарських підприємствах і використання цієї оцінки при матеріальному стимулюванні працівників управління.

Виходячи з поставленої мети, у роботі зважуються наступні задачі:

- аналіз методичних підходів оцінки управлінської праці в сільському господарстві, уточнення поняття “менеджменту і управління” і “сутності управлінської праці”, виділення категорії працівників, зайнятих управлінською працею;

- обґрунтування критеріїв оцінки праці керівника, приватних критеріїв і показників, що відображають специфічні риси діяльності і методику визначення економічної ефективності управлінської праці;

- уточнення методу тарифікації праці керівників і фахівців сільського господарства;

- розкриття шляхів удосконалювання мотивації праці керівників і фахівців та обґрунтування системи винагороди за їхню працю в перехідний до ринкової економіки період.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є управлінська праця в сільськогосподарських підприємствах, спрямована на реалізацію виробничих задач.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні і практичні проблеми та напрями удосконалення управлінської діяльності, а також її вплив на ефективність роботи аграрних підприємств.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ, напрацювання вітчизняних та зарубіжних учених із питань управлінської діяльності, нормативно-правові акти щодо розвитку сільського господарства на ринкових засадах. У процесі дослідження використовувались абстрактно-логічний метод (теоретичне узагальнення і формулювання висновків), монографічний (для вивчення особливостей підприємницької діяльності в умовах трансформаційного періоду), економіко-статистичний, метод аналітичних порівнянь (оцінка ефективності підприємницької діяльності у виробничій сфері), експертний (оцінка використання підприємницьких здібностей керівника сільськогосподарських підприємств), економіко-математичний (побудова моделі, яка дозволяє прогнозувати рівень економічної ефективності залежно від ступеня використання підприємницьких здібностей), а також методи варіантних розрахунків(у виявленні оплати праці як елементу мотиваційної політики підприємства), графічні (при наочному зображенні управлінських досліджень), індексний (при визначенні характеристики управлінської діяльності), анкетування (при соціометричних опитуваннях керівників та фахівців), розрахунково-конструктивний (при обґрунтуванні формування та функціонування управлінської служби), а також багатофакторні моделі фінансового менеджменту, які дозволяють добиватися високої певності висновків та пропозицій.

Інформаційною базою дослідження були офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства аграрної політики України, науково-дослідних закладів Української академії аграрних наук, довідникові та нормативні матеріали, наукова і освітня література економічного профілю звітність та матеріали бухгалтерського обліку сільськогосподарських підприємств, результати власних спостережень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації уточнюються поняття управління сільськогосподарським підприємством. Обґрунтовуються нові наукові положення з оцінки якості та розрахунку економічної ефективності управлінської праці, на основі багатофакторних моделей. Функції управління розчленовано залежно від масштабів керівництва, рівня відповідальності, розмірів підприємства, напруженості праці, що дозволяють обґрунтувати нову тарифну систему оплати праці керівників та фахівців.

Вперше на регіональному рівні запропоновано методичні підходи до оцінки ступеню використання підприємницьких здібностей як одного з факторів підприємницької діяльності на підставі критеріїв повноти, регулярності, самостійності виконання основних функцій, методів керівництва, умов реалізації підприємницьких здібностей.

Дістали подальший розвиток теоретичні аспекти формування системи оплати праці керівників та провідних фахівців сільськогосподарських підприємств, засновані на ступені використання підприємницьких здібностей, оцінених відповідно до пропонованих методичних підходів, що дозволяє більш повно забезпечити реалізацію відтворювальної та стимулюючої функцій, покладених на систему оплати праці як основного елементу політики мотивації і стимулювання використання підприємницьких здібностей.

Доповнено методичні підходи щодо підвищення ефективності реалізації підприємницьких здібностей керівника сільськогосподарських підприємств через функціонування механізму управління, характерного для аграрної сфери.

Запропоновано методику систематизації факторів, що формують умови реалізації підприємницьких здібностей керівників сільськогосподарських підприємств, що обумовлюють особливості здійснення ефективної підприємницької діяльності в сільськогосподарській галузі.

Практичне значення одержаних результатів визначається системою пропозицій і рекомендацій, що можуть бути використані для оцінки діяльності керівників і фахівців, тарифікації їхньої праці і винагороди за результати їхньої діяльності. Результати досліджень можуть бути застосовані для розробки стратегії реформування системи управління в умовах структуризації економіки в Криму й інших регіонах України. Методика оцінки ділових якостей управлінських кадрів може використовуватися на всіх рівнях регіонального управління АПК для атестації, підбору і перепідготовки керівників і працівників (довідка № 11/321 від 11.11.2004 р.). Мається акт на прийняття висновків і пропозицій Міністерства АПК Криму (довідка № 42 від 10.09.2002 р.).

Особистий внесок здобувача в наукових працях, опублікованих одноосібно, полягає в наступному: зроблено анкетування для складання соціального портрету керівника сільськогосподарського підприємства.

Проведено ранжирування об'єктів оцінки праці фахівців агрономічної служби, визначено коефіцієнт конкордації та виявлено значимість показників оцінки головного агронома.

Уточнено методику оцінки діяльності керівників сільськогосподарських підприємств і обґрунтовано метод обліку якості праці керівників і фахівців при розрахунку виробничого потенціалу господарства.

Виявлено залежність установлення чисельності працівників від обсягу виробленої валової продукції й інших факторів виробництва, методом кореляційно-регресійного аналізу.

Проведено порівняльну оцінку рівня самоорганізації керівника на основі самооцінки й експертної оцінки, а також розраховано вплив компетенції керівників на продуктивність праці.

Обґрунтовано параметри чисельності агрономічної й інженерної служби підприємства; подано оцінку діяльності бригадира овочівницької бригади.

Розглянуто структуру витрат робочого часу при виконанні управлінських операцій, що оптимізована в результаті раціоналізації; Розроблено критерії і показники оцінки якості праці керівників і фахівців сільського господарства.

Обґрунтовано аналітичний метод функціонального розчленовування управлінської праці для тарифікації заробітної плати працівників сільського господарства; розроблено методичні підходи до системи оплати праці, що стимулюють управлінську діяльність.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертації пройшли апробацію на XXIX Науковій конференції професорсько-викладацького складу Таврійський національний університет ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 2002 р.); XXXI Практична конференції професорсько-викладацького складу ТНУ ім. В.І. Вернадського (м. Сімферополь, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми та перспективи розвитку економіки України” (м. Алушта, 2004 р.).

Публікації. Основний зміст дисертації викладено в 8 одноосібних наукових працях загальним обсягом 11,96 друк. арк., опублікованих у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг –193 сторінки, в тому числі: основний зміст викладено на 173 сторінках комп'ютерного тексту, включає 60 таблиць і 8 рисунків та списку використаних джерел із 173 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми дисертаційної роботи, формулюються мета, основні задачі, предмет та об’єкт дослідження, виділяються елементи наукової новизни та практичне значення одержаних результатів, відображається їх апробація, визначається особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Сучасні теоретичні підходи до визначення ефективності управлінської праці” визначено сутність управлінської праці, уточнені критерії управління і обґрунтовані методичні підходи до оцінки економічній ефективності управлінської праці.

Керування - це процес сприйняття, перетворення і передачі інформації керуючим об'єктом – керованому у вигляді розпорядження з метою виконання ним зазначених дій, контролем їхнього виконання й аналізом отриманих результатів.

Сутністю управлінської праці є творча діяльність людини, спрямована на здійснення процесу управління як єдиного цілого, тобто сприйняття інформації, ухвалення рішення (перетворення інформації) у вигляді управлінського рішення і віддачу розпоряджень (передачу інформації), контролю за діючим перетворенням рішення в практичному житті. Основою мистецтва управління є талант керівників і насамперед організаторський талант. Будь-яке управлінське рішення реалізуються через колективи (бригади, ферми, цеху), що є соціальними організаціями, які складаються з людей із різною психологією. Тому мистецтво керівництва тісно пов'язано з емоціями конкретних людей. Воно включає насамперед підбор і розміщення працівників у сферах виробництва і управління. Апарат управління може ефективно працювати тільки при гарному підборі фахівців, інтегративності колективу та їхньої гармонії з працівниками управління. Мистецтво управлінського рішення повинно знаходитися в гармонії колективних, колегіальних і одноособових дій. Управлінський успіх визначається в сільському господарстві насамперед мистецтвом використання землі, рослин і тварин і т.п., мистецтвом управління персоналом і, нарешті, мистецтвом ефективного використання засобів виробництва.

Продукція сільськогосподарського виробництва є результатом і управлінської праці. Продуктивний характер управлінської праці обумовлює проблему пошуку його ефективності. Праця працівників управління, в основному, розумова, хоча і пов’язана з витратами фізичних сил. Це творча праця, що обумовлює неможливість привести її до будь-яких норм часу. Управлінська праця характеризується високим ступенем складності, яка визначається насамперед особливостями сільськогосподарського виробництва, тому складність самих управлінських функцій вирізняється високим ступенем самостійності їхнього виконання. Визначити результативність управлінської праці в чистому вигляді дуже складно, оскільки продукт праці є загальним підсумком діяльності сукупного працівника. Від якості управлінського забезпечення виробництвом суттєво залежить результативна вартість зробленого сукупним робітником продукту. Чим вища якість управлінських рішень, тим краща організація виробництва, тим нижчі витрати живої та упредметненої праці та тим більш одержуваний сільськогосподарський ефект.

Стосовно управлінської праці її продуктивність у найзагальнішому вигляді варто визначити як взаємозв’язок між результатами управлінської діяльності, що виражена виконаним обсягом робіт у заданий термін та виробничими затратами на їх виконання, тобто отримання валової продукції на одного працівника управління. Ефективність праці у порівнянні з продуктивністю є поняттям більш широким. Продуктивність управлінської праці – один із важливих, але не єдиний показник його ефективності. Крім того, поняття продуктивності може бути застосовано не до всіх видів праці з управління, а тільки до праці технічних виконавців та деяких фахівців, зайнятих виконанням масових повторюваних операцій, результати яких можна вимірити в одиницях виконаного обсягу робіт. До праці керівників та кваліфікованих фахівців поняття продуктивності праці застосувати важко.

Не можна вважати, що праця управлінських працівників тим ефективніша, чим більше розпоряджень він видає в одиницю часу. Їхню працю треба оцінювати не стільки за кількістю виконаних ними різного роду робіт (проектів, звітів тощо), скільки за тим ефектом, який він приносить або може принести виробництву, що залежить від якості результатів праці. Значить до праці керівників та фахівців більше підходить поняття ефективності, а не продуктивності. Це поняття комплексне та точно відображає оцінку різних сторін прояву результатів управлінської праці. Поняття “ефективність управлінської праці” не тотожне поняттю “ефективність виробничо-господарської діяльності” у силу розходження сутності управління та виробничо-господарської діяльності.

Ефективність управлінської праці в сучасних умовах у значній мірі визначається системою управління, яка єднає механізм управління та управлінську діяльність, пов’язану з використанням управлінських здібностей. Ефективність управління є основоположною складовою оцінки ефективності підприємницької праці. З одного боку, вона дозволяє дати оцінку рівня організації, управління та контролю за використанням всіх видів ресурсів. З іншого боку, якість управлінських рішень, які визначають ефект від їх втілення, в значній мірі залежить від рівня і ступеню використання управлінських здібностей керівника або сукупності зазначених здібностей усіх працівників апарату управління сільськогосподарським підприємством. Від ступеня їхнього використання в значній мірі залежить ефективність управлінської праці загалом. Як результат, що відображає дієвість механізму управління, можуть виступати ефективність виробничої та комерційної діяльності, зокрема отриманий економічний ефект.

Таким чином, ефективність управлінської праці може бути визначена як ефективність функціонування економічної системи за відношенням стосовно досягнення поставлених цілей, які сприяють максимальному задоволенню споживчого попиту з досягненням економічної користі для підприємництва, за рахунок найбільш повної реалізації керівниками своїх здібностей, управлінського таланту.

У другому розділі: “Методи економічної оцінки ефективності управлінської праці в сільському господарстві” зроблено аналіз існуючих методик показників та критеріїв ефективності управлінської праці в сільському господарстві, запропоновано напрямки їх удосконалення.

На основі аналізу й оцінки методик якості праці управлінських працівників була здійснена їхня кваліфікація, виявлені достоїнства і недоліки. У методологічному плані всі існуючі розробки поєднує спільність цілей і задач, найважливіша з яких - це удосконалювання системи роботи з кадрами, підвищення ролі управлінської праці в суспільному виробництві. Разом з тим, існують безліч методичних підходів до оцінки управлінської праці, але крім позитивного ефекту, вони несуть і мінуси. Вони випливають з цілої низки наявних розходжень між окремими методиками з такими важливими аспектами як вимірювані показники праці, їхнє позначення і ступінь формалізації, механізм оцінки, порядок і періодичність її здійснення, організаційне і правове забезпечення, документальне оформлення отриманих результатів (див. табл. 1).

Таблиця 1

Аналіз і оцінка методик виявлення якостей праці управлінських працівників сільськогосподарських підприємств АР Крим

Групи
методик | Достоїнства | Недоліки

1.Оцінка особистих якостей | 1.Характеристика різних сторін діяльності | 1.Складність вибору органічного (основного) числа показників якостей праці

2.Приступність і нетрудомісткість | 2.Високий ступінь суб'єктивності оцінок

2.Оцінка рівня виконання функціональних обов'язків | 1.Облік обсягу якості і своєчасності виконання посадових обов'язків | 1.Немає зв'язку з результатами виробництва

2.Передумова для нормування управлінського

праці | 2.Недостатня обґрунтованість вибору функцій, оптимальної структури робочого часу

3.Оцінка результатів праці | 1.Визначається трудовий

внесок управлінських працівників у виробничій діяльності підприємства | 1.Немає одиничного загальновизнаного критерію, не розроблено систему показників оцінки праці

4.Комплексна

оцінка | 1.Дозволяє судити про працівника, якість праці і його результатів | 1.Складність і трудомісткість розрахунків

2.Має дуже велика кількість показників, деякі з них дублюються

Поряд з якісною характеристикою критерію колективної праці необхідно і кількісне його вираження для характеристики даного явища чи процесу. Критерії відображають зміст процесів у системі. Практично використовуються звичайно не самі критерії, а побудовані на їх основі показники, отримані шляхом простих процедур розрахунку. При визначенні критеріїв та показників оцінки ефективності управлінської праці об’єктом оцінки є особистість (керівник, фахівець), а метою такої оцінки виступає характеристика використання праці керівників, фахівців, оцінка виступає як інструмент роботи з кадрами. Закон соціального порівняння полягає у тому, що люди регулюють свою поведінку на основі постійної оцінки самих себе, своїх досягнень. В основі оцінок керівників та фахівців підприємства повинен лежати принцип ділового підходу, відповідно до якого про них судять з їхніми справами, за результатами діяльності. Отже, ефективність праці працівників апарату управління варто оцінювати впливом їх на кінцеві результати діяльності сільськогосподарських підприємств, тобто виробництво продукції, яка буде визнана на ринку і дасть прибуток. Як що за критерії оцінки управлінських кадрів брати провідні виробничі показники, така оцінка найповніше характеризує ефективність роботи цієї категорії працівників, оскільки за основу беруться результативні показники. Проте ви користування рекомендованих показників при визначені економічної ефективності управлінської праці становить певні труднощі (табл. 2). Зіставимо результати використання цієї методики у трьох господарствах Сімферопольського району.

Таблиця 2

Ефективність праці працівників апарата управління в господарствах Сімферопольського району АР Крим (2003 г.)

Показники | ВАТ

“Південна” | АПК “Виноградний” | ТОВ “Агрофірма

”Пригородна”

Валова продукція господарства на 1 працівника управління, тис. грн. |

54,6 |

47,3 |

46,7

Товарна продукція на 1 працівника управління, тис. грн. |

48,3 |

41,4 |

43,2

Прибуток усього, тис. грн. | 367,5 | 674,8 | 634,2

Прибуток на 1 працівника управління, тис. грн. |

8,75 |

15,7 |

10,2

Рівень рентабельності у господарстві, % | 31,2 | 30,9 | 23,9

Валова продукція на 100 грн. основних фондів (фондовіддача), грн. |

41,5 |

39,2 |

55,6

Доведено, що у разі оцінки результату по за показниками валової продукції господарства, то найбілтша ефективність роботи апарату управління представлена на ВАТ “Південна”. В інших випадках використовуються показники товарної продукції, прибутку. Тут на перше місце виходить агропромисловий кооператив “Виноградний”. Якщо брати фондовіддачу, то перше місце має ТОВ “Агрофірма “Пригородна”. Тому існують певні традиції при визначенні більшої економічної ефективності праці сільськогосподарського підприємства.

Визначення ефективності управлінської праці припускає включення в це поняття як результативності роботи (дії, процесу), так і економії виробничих затрат на реалізацію управлінського рішення. Одна результативність не може повністю характеризувати ефективність, тому що результат може бути значним, але не кращим (дорогий, несвоєчасний тощо). З іншого боку економія витрат на управління також недостатньо характеризує ефективність, тому що можуть бути мінімальні витрати які показали незадовільні або невисокі результати діяльності господарства. Критерій ефективності управлінської праці підлеглий загальному критерію ефективності суспільного виробництва. Це означає, що ефективність управлінської праці обумовлена основним економічним законом отримання максимального прибутку та характеризується співвідношенням витрат і результатів праці, тобто досягнення цього результату відбувається при найменших витратах виробничих ресурсів (земельних, трудових, матеріальних і фінансових). Отже, визначати ефективність праці керівників та фахівців необхідно виходячи із економічної ефективності праці всього виробничого колективу, тобто управлінського персоналу та безпосередньо виробників продукції.

Отже, економічний результат управління – приріст прибутку - доцільно зіставляти з грошовими параметрами факторів виробництва землі (ОЗ), трудових ресурсів (ОТР) і матеріально – технічних засобів (МТР) у вигляді формули норми прибутку:

(1)

В остаточному підсумку це відношення приросту прибутку до зміни сукупного сільськогосподарського капіталу, як грошової оцінки усіх залучених факторів виробництва (СХК). Але прибуток є результат, отриманий як різниця між вартістю реалізованої продукції (РП) і сумою виробничих витрат (ЗП + УЗ), а тому можна формулу видозмінити як:

(2)

Відомо, що річні виробничі витрати можливо розділити на чотири групи: амортизацію, зарплату, податки й оборотні спожиті засоби (умовно матеріали)

Зп = А + ЗР + Н + М (3)

Не будемо поділяти, хоча це можливо, управлінські витрати на ці ж чотири частини: амортизацію приміщень і автомашин для управлінського персоналу, зарплата, податки ( у виді нарахувань на зарплату) і спожиті в ході управління матеріали. Тоді, розділивши всі показники на обсяг реалізованої продукції, одержимо: - амортизація ємність; - зарплатоємність; - податкоємність; - матеріалоємність;   управлінняємність

Незвичне слово “управлінняємність” відзеркалює частку витрат на управління у вартості реалізованої продукції. Таким чином, капіталоємність буде дорівнювати:-.

Тоді в результаті цього розподілу всіх елементів на реалізовану продукцію (у грошовому вираженні) одержимо трансформовану формулу зміни норми прибутку:

(4)

(5)

В обґрунтованій нами формулі зміна норми прибутку обумовлено зміною шести факторів: амортизаціємності, зарплатоємності, податкоємності, матеріалоємності, управлінняємності і капіталоємності. Це багатофакторна модель дозволяє визначити роль управління, сукупності дії управлінських працівників і фахівців на зміну норми прибутку в сільськогосподарських підприємствах.

У третьому розділі “Напрямки підвищення ефективності управлінської праці в сільськогосподарському виробництві”, даючи оцінку існуючої тарифікації праці керівників, відзначимо, що тільки керівники і головні фахівці господарства мають диференціацію залежно від масштабів виробництва. Ним є обсяг реалізованої продукції, що відображає розмір виробництва, зберігається диференціація тільки на заступника директора з побуту і культури та господарської частини у великих господарствах. Всі інші фахівці не стимулюються залежно від обсягів реалізації. Науково-дослідні інститути України передбачили різницю в оплаті праці між директором підприємства і техніком (агрономом, зоотехніком, механіком) рівну 3,545. У цей показник включені фактори, не пов'язані з масштабом виробництва, але пов'язані зі ступенем відповідальності матеріальної і моральної, розумової напруги.

У зв'язку з аналізом узаконеної системи тарифікації праці зробимо ряд висновків про принципи матеріального стимулювання праці в країнах з ринковою економікою. Люди мають потребу в увазі і визнанні результатів їхньої праці. Прояв уваги є формою визнання. Заробітна плата відображає те, як фірма оцінює витрачені працівником зусилля на виконання визначеної роботи.

Грошові винагороди за досягнення є формою визнання діяльності співробітників із підвищення обсягів реалізованої продукції, рівня наданих послуг, збільшення числа ринків збуту, поліпшення характеристики виробу, підвищення задоволення вимог споживача. Для створення ефективних систем розподілу прибутку необхідна погодженість між працівниками й адміністрацією, обґрунтована система оцінки робіт, розумні нормативи, вимір і винагорода всіх робіт і обов'язків: ув'язування винагороди і результативності в часі, створення атмосфери співробітництва в колективі в більший мірі, чим конкуренції. Теоретичний розгляд проблеми оцінки праці керівників і фахівців та вивчення досвіду стимулювання праці за кордоном приводить до висновку, що винагорода особистості керівника і фахівців підприємства можна представити як сукупність наступних частин (див. рис. 1).

Рис. 1. Схема системи винагороди керівника і фахівців в умовах ринкової економіки

В економічній літературі, визначаючи частини доходу керівника, часто називають їх прибутком, розділяючи при цьому “нормальний прибуток”, що входить у витрати виробництва, і частини економічного прибутку (чистого прибутку) у вигляді частини дивідендів на вкладений капітал, частки прибутку на фінансовий капітал (відсоток), і частки прибутку за використання землі (рента). Від впровадження запропонованої системи колектив отримає 165 тис. грн. преміальних, або 33,3 копійки на гривню основної зарплати.

Пропонована схема розподілу прибутків в сільськогосподарському підприємстві АТ ім.. Софії Петровської відображена на рис. 2.

Рис. 2. Схема розподілу прибутку АТ ім. Софії Перовської

ВИСНОВКИ

1. Загальним критерієм оцінки ефективності управлінської діяльності виступає приріст прибутку, що співвідноситься до сільськогосподарського капіталу, як грошової оцінки земельних угідь, людського капіталу і матеріально-технічного капіталу. Обґрунтовано нову модель багатофакторного аналізу в якому виділена частка управлінських витрат у вартості реалізованої продукції, як управлінняємність. Доведено її вплив на норму прибутку до сільськогосподарського капіталу. Об'єкт оцінки - особистості (керівник, фахівець). Мета оцінки - більш раціональне використання управлінської праці і розробка методів її стимулювання. Принцип оцінки: загальність оцінки всіх керівників і фахівців, всебічність, справедливість, порівнянність і гласність.

2. Обґрунтовано методичні підходи в оцінюванні економічної ефективності управлінської праці, яка визначається зростанням прибутку, який співвідноситься з виробничими та управлінськими витратами або зростанням прибутку до сукупного сільськогосподарського капіталу як грошової оцінки земельних, трудових та матеріально-технічних ресурсів. Побудовано шести факторну модель, яка дозволяє виявити результативність управлінської праці та ефективно керувати виробництвом. Встановлено, що оцінка економічної ефективності управлінської праці в сільськогосподарських підприємствах здійснюється за виробничими результатами керованими об’єктами з урахуванням об’єктивних умов щодо управління. Пропонується використовувати коефіцієнти рівня керованості, які виникають у проблемних ситуаціях, та коефіцієнти їх розв’язання.

3. Для порівняльної оцінки керівника і фахівця доцільно його сукупність функцій розбити на три групи: складність і відповідальність, напруженість роботи й умови роботи. Кожна група має ознаки, елементи управлінської діяльності: масштаб керівництва, підприємницький ризик, матеріальна, моральна відповідальність, комплексність функцій, прояв волі, напруга пам'яті, напруга уваги, прояв творчих здібностей, фізична напруга, урахування спеціалізації, концентрації, природних умов.

4. На підставі аналітичної побудови елементів оцінки управлінської діяльності залежно від розмірів за чисельністю працівників обґрунтовуються коефіцієнти оцінки управлінської роботи, що дозволяють визначити сукупну посадову оцінку керівника, фахівця, виконавця. На основі аналітичної оцінки управлінської діяльності запропоновано побудувати таблицю тарифікації управлінської праці і використовувати її для матеріального стимулювання працівників.

5. Загальним критерієм оцінки ефективності виробничої діяльності колективу сільськогосподарського підприємства є досягнення приросту сільськогосподарського виробництва отриманого з найменшими витратами, тобто це маса прибутку, створена використанням сільськогосподарського капіталу. Частковими критеріями є: підвищення родючості землі, продуктивності тварин, їх збереження, урожайність культур, зниження собівартості одиниці продукції і т.п. При визначенні критеріїв та показників оцінки ефективності управлінської праці об’єктом оцінки є особистість (керівник, спеціаліст). Мета оцінки – більш раціональне використання їх праці та пошук методів її стимулювання. Принцип оцінки: загальність, всебічність, справедливість, порівнянність, гласність.

6. Запропонована система оплати праці керівників і фахівців яка складається з основної оплати праці, обумовленою тарифною сіткою, винагороди за ріст вартості реалізованої продукції рівного однієї третини від кожного відсотка приросту реалізації, як додавання до основної зарплати, дивідендів чи акції на пай, відрахувань з фонду матеріального заохочення (прибутку) і премії за рахунок росту чистої продукції.

7. Пропонується для визначення ефективності впливу праці управлінських керівників на підвищення норм прибутку в сільськогосподарських підприємствах шестифакторна модель, яка включає використання показників амортизацієємності, зарплатоємності, податкоємності, матерілоємності, капіталоємності і управління ємності, як частки витрат на управління у вартості реалізованої продукції.

8. Пропонується використання багатофакторного кореляційно-регресивного аналізу обсягу виробництва валової продукції, числа середньорічних робітників на одного управлінця, фондооснащеність, кількість сходинок управління, як основних резервів підвищення ефективності праці управлінців для виявлення взаємозв’язку між ефективністю управлінської праці та факторами, які впливають на неї.

9. Преміювання збільшення чистої продукції доцільно будувати на 1 гривню основної оплати. Пропонується величину прибутку ділити на фонд дивідендів (20%), фонд розвитку виробництва (30%), фонд матеріального стимулювання (40%) для винагороди передових працівників та активну роботу спеціалістів та “нормальний прибуток” – 10%, як компенсацію керівника за його здатність керувати, за проявлений виправданий ризик підприємницької діяльності.

10. Пропонується впровадити сітку тарифікації управлінського складу підприємств АПК, яка ґрунтується на 12 елементах оцінки керівників та спеціалістів, як базу для формування основної заробітної плати.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ З ТЕМИ ДИСЕРТАЦІЇ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

АНОТАЦІЯ

Куліпанов К.О. Підвищення ефективності праці керівників аграрних підприємств. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - Економіка, організація і управління підприємствами. – Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2004.

Дисертація присвячена теоретичним, методологічним та методичним питанням підвищення ефективності праці керівників аграрних підприємств на основі методів економічної оцінки управлінської праці в сільському господарстві. Обґрунтовано методики оцінки економічної ефективності управлінської праці в сільськогосподарських підприємствах і використання цієї оцінки при матеріальному стимулюванні працівників управління. Сформовано рекомендації щодо методичних підходів оцінки ступеня використання підприємницьких здібностей як одного з факторів підприємницької діяльності на основі критеріїв повноти, регулярності, самостійності виконання основних функцій, методів керівництва, умов реалізації підприємницьких здібностей. Запропоновано підходи до формування системи оплати праці керівників та провідних фахівців сільськогосподарських підприємств, методику систематизації факторів, які формують умови реалізації підприємницьких здібностей керівника сільськогосподарських підприємств, що обумовлюють особливості втілення ефективної підприємницької діяльності у сільськогосподарській галузі. Результати наукових розробок можуть бути застосовані на всіх рівнях регіонального управління АПК для атестації, підбору і перепідготовки керівників і працівників.

Ключові слова: управління, керівник, ефективність праці, мотивація, тарифікація, сільськогосподарські підприємства.

АННОТАЦИЯ

Кулипанов К.А. Повышение эффективности труда руководителей аграрных предприятий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – Экономика, организация и управление предприятиями. – Харьковский национальный аграрный университет им. В.В. Докучаева, Харьков, 2004.

В диссертационной работе изложены результаты детальных комплексных исследований сущности, содержания и критериев эффективности управленческого труда в сельском хозяйстве. Выделена категория работников, занятых управленческим трудом в сельскохозяйственных предприятиях. Применительно к отрасли сельскохозяйственного производства к данной категории работников отнесены непосредственно руководитель хозяйства, руководители тех производственных подраз-делений, в которых создается сельскохозяйственная продукция, руководители подразделений производственной инфраструктуры, как особого подраз-деления в сельском хозяйстве и работники перерабатывающих отраслей. Функциональные распоряжения технологического порядка вырабатывают специалисты сельского хозяйства.

Определение сущности управленческого труда представило возможность обосновать методический подход к оценке его экономической эффективности, которая определяется приростом прибыли относимой к производственным и управленческим расходом или приростом прибыли к совокупному сельскохозяйственному капиталу как денежной оценке земельных, трудовых и материально-технических ресурсов. На основе второго метода построена шестифакторная модель, позволяющая выявить результативность управленческого труда и эффективно управлять производством. На основе анализа и оценки методик качества труда управленческих работников была осуществлена их квалификация, выявлены достоинства и недостатки. Рекомендованы принципы соответствия, автономности; комплексности, гласности и эффективности для оценки качества труда. Приведены примеры суммарно-индексного метода, с помощью которого дана оценка сопоставимости роста затрат на управление и его эффективности. Методами анкетирования осуществлена экспертная оценка руководителей. Определена классификация факторов, учитываемых при проведении оценки их труда.

Проведен анализ качества управленческого труда методом корреляционно-регрессивного уравнения по хозяйствам Симферопольского района за 2000 и 2001 г.г. Выявлено с помощью коэффициентов эластичности, что наибольшее влияние имеют: управленческая структура в виде количества ступеней управления, размер производства и число работников. Установлено наличие тесной корреляционной зависимости между компетенцией руково-дителей и продуктивностью труда работников сельскохозяйственных предприятий. Определен классификатор затрат рабочего времени руководителя. Проанализированы затраты рабочего времени руководителей предприятий Симферопольского района и разработан авторский план мероприятий по улучшению использования рабочего времени.

Разработку критериев оценки деятельности управленческих работников предложено осуществлять исходя из задач органа управления, подразделения, конкретной должности применительно к функциям данного работника, и вытекает из сущности управленческого труда. Периоды оценки: ежемесячная, квартальная, по сезонам работ, по итогам года. Каждому специалисту необходим свой критерий оценки труда, связанный с вкладом в получении максимальной прибыли от его деятельности. Для оценки руководителя и специалиста рекомендовано все выполняемые функции рассматривать: с позиций сложности (масштаб руководства, предпринимательский риск, материальная ответственность, моральная ответственность, ком-плексность функций); с позиций напряженности работы (проявление воли, напряжение памяти, напряжение внимания, проявление творческих способностей и физического напряжения); с позиций условий работы (влияние специализации, концентрации, природных условий).

Научное и практическое значение полученных результатов заключается в разработке научно-методологических и прикладных предложений и рекомендаций, которые могут быть использованы для оценки деятельности руководителей и специалистов, тарификации их труда и вознаграждения за результаты их деятельности. Результаты исследования могут быть использованы для разработки стратегии реформирования системы управления в условиях структуризации экономики в Крыму и других регионах Украины. Методика оценки деловых качеств управленческих кадров может использоваться на всех уровнях регионального управления АПК для аттестации, подбора и переподготовки руководителей и работников в учебном процессе аграрных вузов.

Ключевые слова: управление, руководитель, эффективность труда, мотивация, тарификация, сельскохозяйственные предприятия.

ANNOTATION

Kulipanov K.A. Increasing the Efficiency of Agricultural Ventures’ Management. - Manuscript.

Ph.D. Dissertation, speciality 08.06.01 – economics, ventures’ organization and management. - Kharkov National Agricultural University named after V.V. Dokuchaev, Kharkov, 2004.

The dissertation is devoted to theoretical, methodological and systematic issues of increasing the efficiency of agricultural ventures’ management perfomance on the base of methods of economical evaluation of managerial work in agriculture.

Methods of evaluating the economical efficiency of managerial work in agricultural ventures and implementing this evaluation when financially stimulating managers are substantiated. Systematic approach recommendations for evaluating the degree of using the entrepreneurial abilities as one of the factors of entrepreneurship are formed on criteria of completeness, regularity, interdependent perfomance of basic functions, methods of leadership, conditions of realization the entrepreneurial abilities of management of agricultural ventures are given. Here proposed the approaches to the formation of the system of labour refund of managers and leading specialists of agricultural enterprises, the methodic of systematisation of factors that from conditions of realization of entrepreneurial abilities of manager of agricultural enterprises, that ensure effective realization of entrepreneurial abilities in agricultural brunch. The results of the research can be used at all levels of regional management of agricultural industrial complex for evaluation, staffing, and training of top management and employees.

Key-words: Management, leader, work efficiency, motivation, tariffing, agricultural venture.