ИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОРЖ РОМАН ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 519.87:330.13:004.9

ПОБУДОВА І ЗАСТОСУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ

МОДЕЛЕЙ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ

ПРОВАЙДЕРА ІНТЕРНЕТ

08.03.02 - економіко-математичне моделювання

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2004

Дисертація є рукописом.

Роботу виконано на кафедрі статистики та економетрії Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки України, м. Київ.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Корольов Олег Анатолійович,

Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри статистики та економетрії

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, старший науковий співробітник

Ріппа Сергій Петрович,

Академія державної податкової служби України,

завідуючий відділом інформаційних технологій

Науково-дослідного центру АДПСУ

кандидат фізико–математичних наук, доцент

Максишко Наталія Костянтинівна,

Запорізький державний університет,

доцент кафедри економічної кібернетики

Провідна установа: Львівський національний університет ім. Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, кафедра економічної кібернетики, м. Львів

Захист відбудеться “09” грудня 2004 р. о 14-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.01 Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 317.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, проспект Перемоги, 54/1, ауд. 201.

Автореферат розісланий “08” листопада 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат технічних наук, професор Шарапов О.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринок Інтернет є одним з найбільш перспективних сегментів ринку інформаційних електронних послуг в Україні. Широке впровадження технологій Інтернет у діяльність суб’єктів економіки України може стати одним з важливих чинників підвищення ефективності їх роботи на вітчизняному і міжнародному ринках, сприятиме підвищенню конкурентоздатності вітчизняної продукції. Проте обсяги впровадження цих технологій і темпи їх зростання в Україні не відповідають навіть сучасним, дуже обмеженим, можливостям економіки держави і суттєво відстають від масштабів впровадження Інтернет в економічно розвинених країнах світу. Таке становище обумовлено цілою низкою об’єктивних причин соціально-економічного, технічного, організаційного та юридично-правового характеру, недостатнім рівнем насиченості України засобами комп’ютерної техніки, нерозвиненістю комунікаційної інфраструктури країни тощо, а також невизначеністю структури, характеристик, властивостей і тенденцій розвитку національного ринку Інтернет. Подолання вказаних негараздів, забезпечення необхідних умов для розвитку національного ринку Інтернет є визначальним чинником зростання загальних темпів інформатизації держави, створення передумов для виходу країни із стану аутсайдера світової інформаційної культури.

Формування і функціонування ринку багато в чому залежать від цінової політики його суб’єктів в умовах перманентного конфлікту, обумовленого конкуренцією, яка загрожує стабільності їх стану на ринку. Тому підтримка конкурентоздатності послуг Інтернет має базуватися на постійному удосконаленні цінової політики провайдера, спрямованої на зміцнення фінансової стійкості його підприємства. Вирішення цієї проблеми може бути здійснено шляхом цілеспрямованих наукових досліджень, які передбачають безперервний моніторинг національного ринку Інтернет і сегменту ринку, зайнятого конкретним провайдером, об’єктивний аналіз всієї наявної інформації про діяльність провайдера на цьому сегменті, визначення поточного та прогнозного станів провайдера на ринку з урахуванням своєчасно визначених соціально-економічних тенденцій розвитку України.

Виконання вказаних робіт неможливе без застосування економіко-математичного моделювання. Відсутність необхідних методичних напрацювань щодо цього є одним з багатьох чинників, які гальмують процес стабільного зростання потужностей національного ринку Інтернет. З огляду на це представляється актуальним вирішення проблеми побудови і застосування економіко-математичних моделей для формування цінової політики провайдера Інтернет.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано у відповідності до плану науково-дослідної роботи кафедри статистики та економетрії Київського національного торговельно-економічного університету, як складову: науково-дослідної госпрозрахункової роботи “Моделювання сфери товарного обігу: напрямки його розвитку в Україні” на замовлення Міносвіти і науки України від 28.11.2001р. №775 (№ ДР 0100V003017) та науково-дослідної теми "Моделювання цінової політики Інтернет-провайдера на ринку інформаційних послуг" (№ 14/1 від 02.01.2000 р. Київського національного торговельно-економічного університету).

У рамках зазначених робіт безпосередньо дисертантом було виконано економіко-математичне моделювання для визначення основних положень ціноутворення на послуги Інтернет, синтезу структури моделей, адаптування їх до ринкових змін. Це надало можливість вирішити питання структурно-функціональної організації системи підтримки прийняття рішень щодо цінової політики провайдера.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є побудова, дослідження і застосування економіко-математичних моделей для формування цінової політики провайдера послуг Інтернет в Україні.

Мета визначила зміст дослідження, яке зводиться до вирішення таких задач методичного, теоретичного і прикладного характеру:

§ всебічного аналізу сучасного стану ринку послуг Інтернет в Україні, причин гальмування його розвитку;

§ обґрунтування та формалізації цільової функції діяльності провайдера на ринку Інтернет, критеріальних і функціональних обмежень на її реалізацію;

§ розробки комплексу методик та алгоритмів:

- статистичного аналізу економічної інформації про діяльність провайдера на сегменті ринку Інтернет;

- побудови і дослідження економіко-математичних моделей ціноутворення на послуги Інтернет;

- здійснення експериментів з економіко-математичними моделями;

- здійснення цінової політики провайдера у відповідності до цільової функції та обмежень на її реалізацію;

§ удосконалення організації системи підтримки прийняття рішень щодо ціноутворення та цінової політики провайдера на базі розроблених економіко-математичних моделей;

§ розробки методичних рекомендацій і вимог щодо взаємодії структурних підрозділів підприємства провайдера в процесі прийняття рішень.

Об’єкт дослідження є сегмент ринку послуг Інтернет, які надаються у режимі off-line.

Предметом дослідження є економіко-математичні моделі, методи аналізу процесів ціноутворення на ринку послуг Інтернет, процеси прийняття рішень щодо визначення основних положень цінової політики провайдера і конкурентноздатних цін на ці послуги.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основами дисертаційної роботи є системний підхід, у відповідності до якого об'єкт дослідження розглядається як складна система, що функціонує у соціально-економічному середовищі України під впливом чисельних внутрішніх та зовнішніх чинників. Дослідження виконувалося з використанням теоретичних основ теорії систем, математичної статистики, економетрії, інформатики, організації управління економічними системами, теорії прийняття рішень та ін. Серед вітчизняних і закордонних вчених, праці яких вплинули на формування авторської концепції дослідження слід відмітити О.О.Бакаєва, М.П.Бусленка, В.В.Вітлінського, В.М.Глушкова, В.В.Дружиніна, А.Г.Івахненка, Д.С.Конторова, О.А.Корольова, Н.І.Костіної, Г.В.Лавинського, Н.Н.Моісеєва, В.С.Пономаренка, В.В.Сєгала та ін., а також І.Евода, Е.Йордона, В.Кінга, В.Клиланда тощо.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження є статистичні дані про економічні чинники функціонування провайдера Інтернет "Глобал Юкрейн", прайс-листи українських провайдерів Інтернет, відповідні правові акти України щодо інформаційної сфери, які регламентують діяльність юридичних і фізичних осіб на ринку електронних інформаційних послуг та діяльність провайдерів Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вона є першою спробою теоретичного обґрунтування комплексу питань, пов’язаних з визначенням положень ціноутворення і цінової політики провайдера на ринку послуг Інтернет в Україні.

Основні результати дослідження, які мають ознаку наукової новизни, полягають у наступному:

вперше:

- формалізовано цільову функцію діяльності провайдера послуг Інтернет, критеріальні і функціональні обмеження на її реалізацію з урахуванням структури доходів і витрат провайдера та регіональних особливостей національного ринку;

- вирішено в умовах визначених обмежень і з використанням розроблених структурних і прогнозних економіко-математичних моделей задачі ціноутворення і цінової політики провайдера послуг Інтернет, що надаються в режимі off-line різним категоріям користувачів;

- розроблені науково-методичні засади підтримки прийняття рішень щодо ціноутворення і визначення цінової політики провайдера з урахуванням поточної і прогнозної кон’юнктури ринку;

- розроблено модель управління взаємодії підрозділів підприємства провайдера в процесі прийняття рішень щодо ціноутворення і цінової політики в умовах часових обмежень, що надало можливість формування відповідних цінових сервісних пакетів;

удосконалено:

- процедуру аналізу економічної інформації, яка дозволяє здійснювати моніторинг національного ринку Інтернет і сегменту ринку провайдера, а також кластеризацію користувачів на вказаному сегменті за обсягами наданих ним послуг. Це дозволило сформулювати рекомендації щодо розширення присутності провайдера на національному ринку Інтернет з урахуванням його регіональної кон’юнктури;

- положення щодо структурно-функціональної організації підприємства провайдера, за рахунок чого було запропоновано оптимальну систему здійснення бізнес-процедур в господарчій діяльності провайдера;

дістали подальшого розвитку:

- процедура побудови та дослідження економіко-математичних моделей з використанням різних методів, яка забезпечує можливість розробки більш гнучких моделей сегменту ринку провайдера і моделей ціноутворення на послуги Інтернет;

- методи дослідження і обгрунтованого вибору економіко-математичних моделей, які дозволяють здійснити оцінку поточного стану і перспектив розвитку сегменту ринку провайдера, що забезпечує можливість визначення ним різних варіантів своєї цінової політики з урахуванням прогнозної ринкової кон’юнктури;

- процедури здійснення експериментів на економіко-математичних моделях в системі підтримки прийняття рішень, які дозволяють формувати регламент взаємодії між системним аналітиком та особою, що приймає рішення, в процесі дослідження ринку, визначення цінових характеристик на послуги Інтернет, розробки положень цінової політики провайдера.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані методики, які доведені до рівня прикладних положень і рекомендацій, можуть бути використані підприємствами, що надають послуги Інтернет, при аналізі кон’юнктури ринку і визначенні цін на послуги, обгрунтуванні цінової політики і стратегії поведінки на ринку, удосконаленні своєї структурно-функціональної організації та управління виробничими процесами. Це підтверджується довідками компанії “Глобал Юкрейн” (№ 13/28-99 від 10.12.1999 р.) і Державного комітету зв’язку та інформатизації України №50/19 від 30.01.2004 р.). Дослідження здійснені шляхом участі у госпрозрахунковій науково-дослідній темі, що виконувалася на замовлення Міністерства освіти і науки України (наказ від 28.11.2001 р. №775) "Моделювання сфери товарного обігу: напрямки його розвитку в Україні" (номер 2/9 НДР 441/33 Міністерства науки і освіти України, номер державної реєстрації 0100У003017), в якій автор здійснив аналіз та попередню обробку статистичної інформації для побудови економіко-математичних моделей ринку інформаційних послуг та НДР "Моделювання цінової політики Інтернет - провайдера ринку інформаційних послуг" (номер 14/1 від 02.01.2000 Київського національного торговельно-економічного університету), в якій автор дослідив причини гальмування розвитку національного ринку Інтернет, розробив комплекс методик та алгоритмів для побудови і дослідження економіко-математичних моделей та визначення основних положень ціноутворення на послуги Інтернет.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертації були докладно висвітлені та обговорені на 12 міжнародних, українських, регіональних науково-методичних і науково-практичних конференціях і семінарах: Міжнар. наук.-практ. конфер. "Сучасні технології в професійній підготовці спеціалістів в Україні" (Київ, УФІМБ, 24-25 листопада 1998 р.); II Міжнародна конференція "Наука і освіта '99" (Дніпропетровськ, 29 січня 1999 р.); V Міжнародна науково-практична конференція "Управління організацією: діагностика, стратегія, ефективність" (Трускавець, 8-9 квітня 1999); ІІІ Міжнародна науково-практична конференція "Маркетинг: теорія і практика" (Ялта, 19-23 травня 1999); наук. конфер. професорсько-викладацького складу КДТЕУ "Підсумки НДР за 1997-1998 р.р." (Київ, КДТЕУ, 1999 р.); III науково-практична конференція "Фінанси України" (Дніпропетровський держуніверситет при підтримці University of Amsterdam and Ministry of Education and Culture, Belgium, 14 травня 1999 р.); науково-практична конференція "Економетрія - проблеми економіки і управління" (Хмельницький: ХІРУП, 1999); V Міжнародна конференція "Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі. Проблеми науки, практики і освіти" (Київ, ЕУФІМБ, 16-17 грудня, 1999 р.); V Всеукраїнська науково-методична конференція “Економічна кібернетика: проблеми методології та підготовки фахівців” (Київ, КНЕУ, 2000 р.); VI Міжнародна науково-практична конференція “Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі” (Київ, ЄУФІМБ, 2001); ІV Міжнародна науково-практична конференція “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Ірпінь: ДПАУ, 2003); постійно діючому науково-практичному семінарі “Економічні системи управління фінансово-економічною діяльністю” (Київ, КДТЕУ 1999-2003 рр).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано в 14 наукових працях загальним обсягом 3.11 друк. арк. за темою дисертації з них 4 статті (1.63 д.а.) у провідних наукових фахових виданнях, 10 наукових праць (1,48 д.а.) - в інших виданнях, відтворюють основний зміст роботи та наукові результати дисертації і відповідають вимогам ВАК України, у тому числі обсяг матеріалів, що належать особисто автору, складає 2,55 друк. арк.

Особистий внесок здобувача. Всі основні результати дисертаційного дослідження, які представлено до захисту, одержані автором особисто. У друкованих працях, опублікованих у співавторстві, автору належать: обгрунтування необхідності інноваційних вкладень для розвитку національного ринку Інтернет, аналіз технологічних режимів надання послуг Інтернет, проблема вдосконалення надання послуг Інтернет юридичним та фізичним особам, методика обробки первинних статистичних даних для моделювання, аналіз чинників, що впливають на ціноутворення і цінову політику, аналіз питань моніторингу ринку, побудови моделей, експериментів з ними для прийняття рішень щодо визначення цінової політики провайдера.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів (10 підрозділів), висновків і списку використаних джерел (124 назви), викладених на 183 аркушах машинописного тексту, в які входять 19 таблиць і 10 рисунків. До дисертації додаються 5 додатків на 54 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету та задачі дисертаційного дослідження, вказано наукову новизну і практичну цінність одержаних результатів, наведено відомості про апробацію роботи та публікацію її основних результатів.

У розділі 1 “Аналіз сучасного стану та проблем ціноутворення на ринку послуг Інтернет в Україні” характеризуються головні чинники, які обумовили широке застосування мережі Інтернет у сучасному світі, аналізуються можливості і наявні результати використання її послуг у різних аспектах людської діяльності. До цих чинників відносяться: універсальність, що базується на стандартизації інтерфейсів обміну даними між користувачами та інформаційними серверами; відкритість (незалежність доступу до Інтернет від технологій і програмного забезпечення провайдера) на основі повністю стандартизованих, задокументованих і доступних для кожного користувача протоколах і форматах документів; випробувана часом надійність технологій Інтернет; масштабність послуг (забезпечується доступ до Інтернет на широкому спектрі швидкостей); простота використання послуг, оскільки доступ до інформації є дуже простим та інтуїтивно зрозумілим навіть для найменш підготовленого користувача.

Аналіз сучасного стану національного ринку Інтернет дозволив сформулювати перелік головних проблем, які перешкоджають його структуризації і стабільному розвитку. До цих проблем відносяться: відсутність цілеспрямованої виваженої державної програми розвитку ринку Інтернет; недосконалість юридично-правової бази для регламентації діяльності провайдерів на ньому; низький рівень комп’ютеризації населення; нерозвиненість і технологічна відсталість існуючої телекомунікаційної інфраструктури; недостатня кількість Web-серверів, зареєстрованих у відомих пошукових системах для моніторингу українських інформаційних ресурсів, недостатнє інформаційне наповнення національних баз даних тощо). Результатом сукупного впливу зазначених проблем є високі ціни на послуги Інтернет в Україні, які неприйнятні для переважної більшості потенційних користувачів внаслідок низького рівня їх доходів. До таких користувачів відносяться: 1 тип - юридичні особи (переважним чином структури малого та середнього бізнесу); 2 тип - фізичні особи, тобто населення. Послуги Інтернет для обох типів користувачів надаються у режимі off-line по комутованих телефонних каналах (ТЛ) загального користування.

У цих умовах ринкова конкуренція диктує провайдеру вимоги щодо здійснення науково-обґрунтованої цінової політики, яка має передбачати: 1) об'єктивний аналіз своїх технічних і фінансових ресурсів з точки зору забезпечення можливостей розширення кола користувачів, яким надаються послуги Інтернет відповідної якості та у відповідних обсягах, що забезпечує визначення чинників процедури ціноутворення на послуги; 2) прогнозування можливих змін цін на послуги з урахуванням своєчасного визначення змін кон’юнктури ринку. У свою чергу, формування коректної процедури ціноутворення вимагає від провайдера урахування ще й таких чинників: 1) рівня попиту на послуги, які провайдер надає на своєму сегменті ринку; 2) цінових характеристик конкурентів і рівня попиту на їх послуги. Таким чином, ціноутворення має базуватися на всебічному аналізі доходів і витрат провайдера і бути визначальним фактором забезпечення його конкурентоздатності. Тож, визначення раціональної поведінки провайдера на ринку Інтернет потребує постійного моніторингу результатів своєї діяльності та діяльності конкурентів.

Аналіз процесів надання послуг Інтернет користувачам 1 типу здійснювався на основі використання статистичних даних провідних провайдерів України. Аналіз полягав у визначенні статистичних показників (тривалості, вартості, часом доби) надання послуг. Наприклад, для компанії Global Ukraine за чотири звітних періоди спостережень розподіл користувачів 1 типу за тривалістю надання послуг Інтернет показано на рис. 1.

Аналіз процесів надання послуг Інтернет користувачам 2 типу полягав у визначенні таких статистичних показників: інтенсивності активацій карток доступу до Інтернет різних типів протягом 11 звітних періодів, протягом тижня та доби; часу доступу до Інтернет власників карток необмеженого та погодинного доступу тощо.

Рис. 1. Розподіл користувачів 1 типу за тривалістю надання послуг Інтернет

На основі проведеного аналізу визначено, що ринку Інтернет загалом і сегментам ринку, зайнятим кожним провайдером, зокрема, притаманні всі характерні ознаки і властивості складних антропогенних систем, вивчення яких має здійснюватися на основі системного підходу в рамках відповідної методики. Оскільки системне дослідження ринку повинно здійснюватися у реальному часі, то фізичний експеримент може призвести (у разі помилкових дій) до збитків провайдера.

Наприклад, для тієї ж компанії інтенсивності активації двох типів карток (business та home) протягом доби представлено на рис. 2.

Рис. 2. Інтенсивності активації карток типу “h” і “b” протягом доби

Економіко-математичне моделювання є єдиним засобом як пізнання суті ринкових процесів, так і підтримки прийняття рішень у відповідності до цільової функції, сформульованої на змістовному рівні як формування конкурентоздатної діяльності провайдера на ринку Інтернет. Поняття цієї діяльності вкладається у схему: “ціноутворення - цінова політика - стратегія обслуговування користувачів”. Ціноутворення - визначення варіантів цін на послуги Інтернет у відповідності до поточного стану та очікуваних тенденцій зміни кон’юнктури на сегменті ринку провайдера у певний прогнозний період. Крім того, для власників всіх типів карток визначено такі їх статистичні показники, як час перебування в Інтернеті, сумарне число підключень до Інтернет і тривалість одного сеансу підключення.

Цінова політика - економічно доцільний вибір варіантів цін з урахуванням вказаних кон’юнктурних тенденцій у країні і в окремих її регіонах. Стратегія обслуговування користувачів - комплекс організаційно-технічних і фінансових заходів, спрямованих на забезпечення діяльності провайдера у відповідності до його цінової політики.

У розділі 2 “Методика побудови і дослідження економіко-математичних моделей ціноутворення на послуги Інтернет” розглядаються положення запропонованої методики системного дослідження ринку Інтернет. Методика спрямована на вирішення задач ціноутворення і формування цінової політики провайдера, розрахована на використання проблемно-орієнтованих пакетів машинної обробки статистичної інформації і складається з таких взаємопов'язаних етапів:

1) визначення і формалізація цільової функції діяльності провайдера на ринку Інтернет та обмежень на її реалізацію;

2) здійснення моніторингу - оперативного збору та обробки статистичних даних про доходи і витрати провайдера при наданні послуг Інтернет; перевірки даних на повноту, достовірність і своєчасність; узагальнення і визначення репрезентантів для побудови економіко-математичних моделей;

3) побудова економіко-математичних моделей окремих процесів на основі визначених репрезентантів; дослідження моделей, їх композиція у загальну модель для вирішення задачі ціноутворення на послуги Інтернет з урахуванням поточного і прогнозних станів сегменту ринку провайдера, предметна економічна інтерпретація результатів дослідження моделей та оцінка можливостей їх застосування у системі підтримки прийняття рішень;

4) впровадження, постійне супроводження та оперативна (у реальному часі) адаптація (на основі даних моніторингу) розроблених моделей до змін ринкових процесів з метою забезпечення своєчасного і адекватного реагування моделей на ці зміни;

5) здійснення економічних експериментів на моделях і отримання припустимої множини стійких, ефективних рішень з урахуванням прогнозних наслідків їх виконання;

6) побудова на основі розроблених моделей системи підтримки прийняття науково-обгрунтованих і своєчасних рішень (СППР), яка забезпечує: а) вибір найбільш ефективних рішень з множини можливих альтернатив; б) визначення механізмів реалізації ефективної цінової політики провайдера з урахуванням об'єктивних обмежень; в) забезпечення можливості її коригування при зміні цілей і завдань провайдера, а також умов його роботи.

Детальне висвітлення положень запропонованої методики, за виключенням етапу обробки статистичних даних про надання послуг Інтернет (яку викладено у розділі 1), наводиться у цьому та третьому розділах.

Цільова функція діяльності провайдера на ринку Інтернет має формально відображувати спектр чинників, які впливають на можливості забезпечення його кінцевої мети - одержання рекомендацій для прийняття рішень щодо здійснення економічно доцільних процедур ціноутворення і цінової політики. Цільова функція визначається як максимум планованих щомісячних прибутків від надання послуг Інтернет

max (1)

при обмеженнях bc=const; Q=const, які регламентуються сторонніми організаціями на певний календарний період Т (квартал, рік тощо), і обмеженні , де Ds, Di, Dj - плановані щомісячні доходи провайдера від надання послуг Інтернет користувачам 1 типу і 2 типу (по картках погодинного і необмеженого доступу відповідно); Gs, Gi, Gj - плановані щомісячні витрати провайдера на надання послуг; bc - ціна доступу провайдера до магістралі Інтернет по виділених каналах за допомогою спеціалізованого обладнання для постійного підключення; Q - відсотки податків, зборів, відрахувань до держбюджету згідно з чинним законодавством України; s, i, j - планована швидкість потоків, які потребують очікувані кількості користувачів у години найбільшого навантаження (ГНН); bc - швидкість (пропускна здатність) каналу зв’язку з магістраллю Інтернет, яка забезпечує можливість надання всім користувачам послуг Інтернет з якістю CIR (Commited Internet Rate) у ГНН.

Складові співвідношення (1) характеризуються статтями доходів провайдера, що визначаються цінами на послуги Інтернет, і статтями витрат провайдера, які визначають собівартість послуг Інтернет, у т.ч.: а) на ФОП персоналу, на прилади, обладнання, оренду приміщень тощо; б) на оплату сторонніх організацій - оренда каналу доступу до магістралі Інтернет; оренда ТЛ, по яких здійснюється доступ користувачів до обладнання провайдера, оплата виготовлення, розповсюдження і продажу карток, реклама тощо; в) накладні витрати.

Структура доходів провайдера. Планований щомісячний дохід провайдера від надання послуг Інтернет користувачам 1 типу можна представити як

, (2)

де Nh - кількість користувачів у h-ому класі; K{2, 3, …, h, …, (N-1)} - кількість класів користувачів за обсягом послуг Інтернет; sh{1, …, Nh} - номер користувача h-го класу; - загальна кількість користувачів; d=1, 2, 3 - відповідно ранковий (з 0 до 9 години), денний (з 9 до 18 години) і вечірній (з 18 до 24 години) періоди доби; rshd{0, …, } - щомісячна кількість сеансів доступу до Інтернет s-го користувача h-го класу у відповідний період доби; сабshd - щомісячна абонентська плата за використання ТЛ у d-й період доби; cshd - погодинна ціна на послуги Інтернет у d-й період доби; - тривалість (у годинах) r-го сеансу доступу до Інтернет s-го користувача h-го класу у d-й період доби.

Плановані щомісячні доходи провайдера від надання послуг Інтернет користувачам 2 типу з урахуванням цін на картки описується таким чином

; , (3)

де i{u, …, v}, j{w, …, z} - вид карток з множин (номенклатур) карток погодинного і необмеженого доступу до Інтернет; niп{nuп , …, nvп}, njп{nwп , …, nzп} - кількість визначеного виду карток із вказаних номенклатур, які продано протягом поточного місяця; ci{cu , …, cv}, cj{cw, …, cz} - ціна однієї визначеного виду картки із вказаних номенклатур.

Структура витрат провайдера. Плановані щомісячні експлуатаційні витрати провайдера представляються у вигляді співвідношення

G=Gbc+Gтл+G к+G пв,

де Gbc, Gтл, Gк, Gпв - плановані щомісячні витрати провайдера: на оренду каналу до магістралі Інтернет; на оренду ТЛ; на виготовлення та розповсюдження карток; на функціонування підприємства (ФОП персоналу, накладні витрати, оренда приміщень тощо). Вказані компоненти витрат можна представити у вигляді

Gs=Gsbc+Gsтл +Gsпв, Gi=Gibc+Giтл+Giк+G iпв; G j=G jbc+Gjтл+G jк+G jпв.

У свою чергу витрати

Gsbc+Gsтл +Gibc+Giтл+G jbc+Gjтл=, (4)

де ni*{nu* , …, nv*}, nj*{nw* , …, nz*} - кількість визначеного виду карток погодинного і необмеженого доступу до Інтернет, які використовувалися протягом поточного місяця, у т.ч. карток, що були виготовлені і розповсюджені у поточному та у попередніх місяцях; Q=f(тл, bc, , bc, тл) - значення функції, яке визначає витрати провайдера на оплату трафіка Інтернет; - кількість телефонних каналів, потрібних для пропускання у ГНН загального трафіка доступу користувачів до обладнання провайдера без його диференціації по типах користувачів, категоріях передплатного доступу 2 типу користувачів, видах і кількостях карток тощо; тл<<bc - номінальна швидкість кожного каналу ТЛ.

Щомісячні витрати провайдера на виготовлення та розповсюдження карток доступу до Інтернет для користувачів 2 типу визначаються як

, (5)

де gi{gu , …, gv}, gj{gw , …, gz} - витрати провайдера на виготовлення та розповсюдження однієї визначеного виду картки відповідно погодинного і необмеженого доступу до Інтернет; ni{nu , …, nv}, nj{nw , …, nz} - кількість визначеного виду карток з номенклатури карток відповідно погодинного і необмеженого доступу до Інтернет, які виготовлено і розповсюджено протягом поточного місяця.

З урахуванням співвідношень (1)-(5) і визначеного з використанням теорії масового обслуговування значення та розрахованого значення загальної швидкості (Мбіт/с) доступу користувачів по каналах ТЛ до обладнання провайдера у ГНН формальний опис цільової функції діяльності провайдера набуде вигляду

при таких обмеженнях на свою реалізацію

де сабsh2, сабshз, сабsh1 і cабsh2min, cабsh3min, cабsh1min ; cабsh2max, cабsh3max, cабsh1max - відповідно погодинна абонентська плата та мінімальні і максимальні ринкові погодинні абонентські плати кожного користувача 1 типу за ТЛ у денний, вечірній і ранковий періоди; сsh2 , сsh3, сsh1 і csh2min, csh3min, csh1min; csh2max, csh3max, csh1max - відповідно погодинна ціна провайдера та мінімальні і максимальні ринкові погодинні ціни за послуги Інтернет для кожного користувача 1 типу у денний, вечірній і ранковий періоди; cimin{cumin, …, cvmin}; cimax{cumax, …, cvmax}; cjmin{cwmin, …, czmin}; cjmax{cwmax, …, czmax} - мінімальна і максимальна ринкова ціна однієї визначеного виду картки відповідно погодинного і необмеженого доступу до Інтернет; - швидкість каналу провайдера до магістралі Інтернет, яка забезпечує надання послуг усім користувачам обох типів у ГНН; P - реальний щомісячний прибуток провайдера, обумовлений його ціновою політикою.

Формалізовано також цільову функцію і обмеження на її реалізацію, яка визначає планований сумарний щомісячний прибуток провайдера від надання послуг Інтернет по регіонах s{, …, }, i{, …, }, j{, …, ф} України з різним рівнем соціально-економічного розвитку. У загальному випадку {, …, }{ , …, }, {, …, }{, …, ф}, { , …, }{ , …, ф}, тобто у кожному регіоні спектр послуг Інтернет може бути індивідуальним як для юридичних, так і для фізичних осіб. На основі порівняльного аналізу номенклатур карток провайдера і конкурентів сформульовано рекомендації щодо розширення сегменту ринку провайдера у регіонах України.

Реалізацію методики побудови економіко-математичних моделей було апробовано на прикладі надання послуг Інтернет користувачам 1 типу. Вона передбачає: 1) у відповідності до цільової функції кластерізацію користувачів за обсягами послуг; 2) побудову і дослідження моделей.

Необхідною умовою мінімізації ризику провайдера від проведення нової цінової політики на певному інтервалі часу є визначення такого сполучення кількості класів та їх границь, при якому зміни як кількості користувачів у класах, так і границь класів були б мінімальними. Тому відповідними вимогами до виконання процедури кластеризації, її цілеспрямованості та результативності є: а) відповідність визначених класів категоріям користувачів (з точки зору їх потреб в обсягах послуг); б) визначення та уточнення границь класів на основі аналізу вартостей оплати послуг; в) можливість визначення додаткових стійких класів, які дозволили б удосконалити цінову політику.

Методика побудови і дослідження моделей передбачає: а) побудову структурних форм моделей з використанням різних методів; б) оцінку релевантності моделей; в) вибір з множини моделей тих, які найкращим чином відображують процеси надання послуг Інтернет. Слід зазначити, що всі вказані роботи є взаємопов’язаними в ітеративній процедурі.

В плані вирішення задач дисертаційного дослідження для побудови структурних форм моделей було вибрано два методи: метод регресійного аналізу (РА) і метод групового врахування аргументів (МГВА). Як основне співвідношення для створення моделей розглядалася залежність вартості послуг Інтернет від загального часу їх надання по періодах доби. Моделі будувалися на рандомізованих виборках. У дисертації наводяться протоколи побудови моделей для різних періодів спостереження за сегментом ринку провайдера. Статистична оцінка цих моделей показала, що всі вони достатньо добре описують процеси надання послуг Інтернет і тому можуть бути застосовані в СППР для розробки положень цінової політики провайдера. Проте кінцевий висновок про включення тієї або іншої моделі в СППР можна зробити тільки після всебічного дослідження кожної моделі і можливостей її адаптації до умов ринку. Дослідження моделей має на меті визначити, яка з них найліпшим чином відображує процес надання послуг. Це дослідження включає: визначення законів розподілу залишків моделей та їх параметрів; оцінку рівня зміщеності результатів, що отримуються, у порівнянні з реальними розподілами вартості послуг, які визначаються провайдером; вибір раціональної моделі (за мінімумом зміщеності оцінок і за мінімумом відхилення реального закону розподілу залишків від нормального). Для визначення законів розподілу залишків моделей, які створювалися з використанням РА та МГВА, були побудовані їх гістограми. Приклад такої гістограми наведено на рис. 3.

У розділі 3 “Організація системи підтримки прийняття рішень щодо цінової політики провайдера” вирішуються питання організації СППР для визначення положень цінової політики на послуги Інтернет, яка має забезпечити конкурентоспроможність провайдера на ринку. Складність вирішення полягає у необхідності знайти компроміс між двома протилежними тенденціями, що визначають різні сценарії діяльності провайдера на ринку, - максимізація прибутку за рахунок підвищення цін на послуги і кон’юнктура ринку, на яку провайдер має оперативно і адекватно реагувати з метою зменшення вказаних цін.

Рис. 3. Гістограма розподілу залишків моделей, побудованих на основі даних I періоду спостережень

Слід мати на увазі, що будь-який варіант вирішення цієї перманентної задачі неминуче призводить до зростання питомої ваги витрат провайдера у загальній структурі цін на послуги внаслідок, перш за все, збереження на попередньому рівні обмежень bc=const; тл=const; Q=const. Збереження (не кажучи вже про зростання) своїх прибутків в умовах збільшення витратної частини у структурі цін на послуги Інтернет провайдер може забезпечити за рахунок відповідного підвищення доходів шляхом збільшення обсягу послуг без зниження їх якості. Цей обсяг є інтегральною величиною, розмір якої визначається кількістю користувачів і тривалістю використання кожним з них послуг Інтернет. Тому досягнення потрібного обсягу забезпечується відповідним збільшенням кількості користувачів у всіх (або у певних, обумовених специфікою сегменту ринку провайдера) класах користувачів. При оцінці можливостей розширення кола користувачів при запровадженні нових цін існує проблема ризику, пов’язаного з такими обставинами: а) визначенням математичного закону поведінки сегменту ринку провайдера на основі ретроспективних (на час оцінки) статистичних даних; б) визначенням нових (хай навіть і нижчих за попередні) цін на послуги окремим класам користувачів, які можуть все ж виявитися неконкурентноспроможними і тому не забезпечать очікуване розширення сегменту ринку провайдера і відповідне збільшення його доходів.

Таким чином, слід констатувати, що вирішення провайдером задачі визначення своєї цінової політики на послуги Інтернет вимагає: 1) урахування декількох, багато у чому конфліктуючих між собою, показників при визначенні цін на послуги для різних класів користувачів і оцінці конкурентноспроможності цих цін; 2) необхідності прогнозування і оцінки можливих наслідків запровадження нових цін з точки зору забезпечення реалізації цільової функції при зростанні (або хоча б збереженні на попередньому рівні) прибутків за рахунок збільшення кількості користувачів. З огляду на це при дослідженні було вибрано головні критерії прийнятності цінової політики провайдера: 1) сумарна величина прибутків від надання послуг Інтернет; 2) конкурентоздатність цін провайдера, у першу чергу для класів із зареєстрованою стійкою тенденцією до зменшення їх потужності. Перший критерій вибрано з урахуванням розглянутих вище міркувань. Другий тому, що в умовах нової цінової політики для кожного із класів користувачів ціни мають бути більш принадними, ніж у конкурентів (тобто меншими для фінансово обмежених користувачів і, навпаки, навіть трохи більшими для користувачів, для яких важливим є якість послуг). Проведений аналіз є основою для розробки вимог до побудови СППР, основним компонентом якої є економіко-математичні моделі ціноутворення на послуги Інтернет (розглянуті у другому розділі) і прогнозні моделі (розглядаються далі). Для розуміння місця і ролі цих моделей у СППР необхідно детальніше розглянути питання їх використання у процесі підтримки прийняття рішень.

Враховуючи ітераційний та інтерактивний характер синтезу положень раціональної цінової політики, а також, що множина припустимих варіантів рішень частково формується на етапі дослідження моделей, чіткої межі між цим етапом і етапом прийняття рішень встановити не можна - частка задач вибору рішень виконується в на етапі дослідження моделей, частка на етапі прийняття рішень, шляхом експериментів з моделями. Процес експериментів включає такі операції: а) оцінка впливу різних змінних моделі на показники, що характеризують цільову функцію; б) визначення діапазонів прогнозних значень показників; в) виділення піддіапазонів значень параметрів моделі, які забезпечують припустимі рішення (у т.ч. й ті, що забезпечують екстремальні значення припустимих рішень); г) зондування простору всіх змінних рівномірно розподіленими LP- послідовностями їх значень і відбір тих варіантів рішень (множини припустимих рішень), для яких виконуються всі обмеження, визначені на етапі побудови моделей; д) визначення Парето-оптимальних рішень; е) ранжування змінних моделі за ступенем їх впливу на параметри ціноутворення з урахуванням раціональних діапазонів їх змін; ж) оцінка стійкості рішень у діапазонах зміни параметрів. Коли ж множина припустимых рішень виявиться порожньою, слід визначити обмеження, які спричиняють неможливість одержання припустимих рішень, повернутися до етапу побудови моделей і разом з особою, що приймає рішення (ОПР), цілеспрямовано, в інтерактивному режимі пом’якшити найбільш жорсткі обмеження на реалізацію цільової функції, знову виконати дослідження моделі і т.д. Таким чином, ітеративність процедури експериментів з моделями обумовлює ітеративність процесу прийняття рішень, який характеризується такими особливостями: а) постійною взаємодією ОПР із системним аналітиком, який розроблює, досліджує і модифікує моделі; б) спільним визначенням і зміною (у залежності від результатів, які отримуються) вказаними особами вимог до моделей і до результатів моделювання.

СППР забезпечує розробку рекомендацій для прийняття рішень, спрямованих на підвищення ефективності функціонування підприємства провайдера, шляхом виконання таких робіт: а) визначення границь областей предметного середовища; б) визначення границь області найкращих рішень як перетину списку областей предметного середовища; в) визначення гіпероб’єму області найкращих рішень; г) визначення припустимых інтервалів зміни керованих параметрів; д) ранжування характеристик системи за ступенем їх впливу на її ефективність; е) максимізація гіпероб’єму області найкращих рішень по кожній з характеристик системи з ранжованого ряду і визначення раціональних діапазонів їх зміни; ж) аналіз результатів і прийняття рішень щодо визначення положень цінової політики або ж про подальшу оптимізацію. Одержання вже перших оцінок і перших прогнозів на моделі надає можливість (через визначений час) оцінити її релевантність. Різниця між реальними та прогнозними модельними значеннями показників дозволяє уточнити модель або у разі необхідності змінити їх перелік.

Таким чином, обробка статистичної інформації про діяльність провайдера на сегменті ринку дозволить безперервно відстежувати та уточнювати раціональний вид структурно-функціональної організації підприємства провайдера, значення його характеристик і параметрів управління. На базі економіко-математичного моделювання, інтерактивної взаємодії системного аналітика та ОПР забезпечується створення постійно діючого механізму підтримки прийняття рішень, який дозволяє: 1) здійснювати безперервний моніторинг ринку Інтернет; 2) визначати необхідний для вирішення задачі розробки цінової політики обсяг статистичної інформації; 3) розробляти, підтримувати і уточнювати моделі з метою їх адаптації до конкретних умов функціонування і можливих ситуацій на ринку в умовах реалізації різних варіантів цінової політики; 4) визначати поточний і прогнозувати майбутній стан провайдера на ринку; 5) визначати найбільш прийнятні (раціональні) варіанти рішень щодо формування цінової політики, які задовольняють всім необхідним обмеженням; 6) оцінювати можливі для провайдера наслідки реалізації прийнятих ним рішень.

У дисертації наведено календарний план виконання робіт по прийняттю рішень щодо формування цінової політики провайдера, який відображує етапи інтерактивної взаємодії ОПР із системним аналітиком.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної науково-практичну задачі побудови і використання економіко-математичних моделей для формування цінової політики на послуги Інтернет на основі розробленої методики системного дослідження ринку Інтернет, спрямованої на підвищення ефективності діяльності провайдерів і створення економічно вигідних умов для користувачів послуг.

1. На основі аналізу сучасного стану, умов формування і особливостей функціонування національного ринку Інтернет визначено головні причини невпорядкованості структурно-функціональної організації і функціонування ринку, гальмування темпів його розвитку, зростання рівня інформаційної несумісності України з провідними країнами світу. Автором обґрунтована необхідність здійснення системних досліджень як для вивчення ринку, так і для аналізу діяльності провайдерів на ньому.

2. Обґрунтовано принципове положення щодо необхідності здійснення вказаних досліджень на основі економіко-математичного моделювання. Розроблено методичні положення