Херсонський державний аграрний університет

Нечипоренко Валентина Володимирівна

УДК 636.39/03.082.265

Продуктивні та біологічні особливості

кіз зааненської породи різних генотипів

в умовах ПІВНІчно-східного регіону України

06.02.01 – розведення та селекція тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Сумському національному аграрному університеті Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник - | доктор сільськогосподарських наук, професор, завідуючий кафедрою технології виробництва продукції тваринництва

Котенджи Геннадій Павлович,

Сумський національний аграрний університет

Офіційний опонент - | доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри генетики та розведення сільськогосподарських тварин

Нежлукченко Тетяна Іванівна,

Херсонський державний аграрний університет

Офіційний опонент - | доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри розведення та генетики сільськогосподарських тварин Шуваєв Василь Тихонович,

Дніпропетровський державний аграрний університет

Провідна установа – | Інститут тваринництва УААН, лабораторія вівчарства,

м. Харків

Захист дисертації відбудеться “_27_”_квітня_ 2004 року о __10__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.830.02 в Херсонському державному аграрному університеті за адресою: 73006 Херсон – 6, вул.. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: Херсон – 6, вул.. Р. Люксембург, 23, головний навчальний корпус

Автореферат розісланий “_26_”_березня 2004 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Д. Карапуз

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Зааненська порода кіз є видатною породою молочного напрямку продуктивності. Тварини даної породи мають дуже високий рейтинг популярності в багатьох країнах світу і використовуються як з метою одержання від них високоцінного продукту харчування - молока і виготовленого з нього сирів, йогурту, так і для поліпшення місцевого низькопродуктивного поголів'я кіз (Денієв Х.Д., 1997; Шевченко М., 1998; Зотєєв В.С., Портнова А.И., 1997, 1999; Єрмаков В.В. та ін., 1999, 2000).

У зв’язку з цим важливого значення у козівництві набуває розробка ефективних методичних та організаційних підходів щодо прискореного удосконалення місцевих грубововняних порід кіз. Тому, назріла необхідність у вивченні росту і розвитку тварин, кількісних і якісних показників молока, взаємозв’язку їх з інтер’єром та обґрунтування використання чистопородних плідників зааненської породи в процесі акліматизації. Це має велике практичне значення і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані у відповідності з тематичним планом науково-дослідних робіт Сумського національного аграрного університету. Робота є одним із підрозділів наукової тематики кафедри технології виробництва продукції тваринництва (номер державної реєстрації 0199U001622).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення закономірності формування продуктивних та біологічних якостей чистопородних зааненських, місцевих та помісних кіз в умовах північно-східного регіону України.

У зв’язку з цим були поставлені наступні завдання:

·

·

·

·

·

·

·

Об’єкт дослідження. Чистопородні тварини зааненської породи, місцеві грубововняні і помісі 1 покоління - місцева грубововняна х зааненська від народження до 24-місячного віку.

Предмет дослідження. Продуктивні та біологічні якості кіз зааненської породи, місцевих грубововняних та їх помісей першого покоління.

Методи дослідження. Зоотехнічні - визначення живої маси, взяття лінійних промірів тіла, індексів будови тіла, відтворювальна здатність кіз; морфологічні - проміри вим’я та дійок; біологічні - вивчення кількісних і якісних показників молока, вміст амінокислот в ньому, жирнокислотний склад молочних ліпідів, біохімічні показники крові; методи математичної статистики - визначення середніх величин, їх похибки та взаємозв’язок між показниками за методиками М.О. Плохинського (1969) та Є.К. Меркур’євої (1970).

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше проведено комплексні наукові дослідження і доведена можливість підвищення генетичного та продуктивного потенціалу місцевої грубововняної породи кіз на основі розробленої програми з використанням зааненської породи.

Разом з визначенням екстер’єрних ознак, молочної продуктивності вперше проведено оцінку якісних і біохімічних показників молока та жиру, конверсії поживних речовин корму в молоко кіз зааненської породи різних поєднань генотипів в умовах північно-східного регіону України.

Розроблений спосіб визначення молочної продуктивності кіз шляхом разової оцінки розміру їх вим’я та дійок за промірами.

Автором детально вивчено забійні якості козлів різного походження, морфологічний і хімічний склад туші, визначено коефіцієнти конверсії протеїну кормів у білок м’яса.

Практичне значення роботи. Результати досліджень мають важливе значення для розробки практичних питань раціонального використання чистопородних плідників зааненської породи.

Дослідження підтвердили можливість додатково отримати 139 кг молока у помісних кіз за рахунок залучення генетичного потенціалу чистопородної зааненської породи. Матеріали наукових досліджень можуть використовуватись в навчальному процесі на біолого-технологічному, ветеринарному та економічному факультетах.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом розроблено методику досліджень, організовано і проведено науково-виробничі та лабораторні дослідження, зібрано первинні дані, статистично проаналізовано, описано й узагальнено результати, сформовано висновки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались і отримали позитивну оцінку на:

·

·

·

·

·

·

Публікації. Матеріали дисертаційної роботи опубліковано у 5 друкованих працях фахових видань, що входять до переліку ВАК України.

Структура та об’єм роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, огляду літератури, матеріалу і методик, результатів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення, висновків, списку використаних джерел літератури та додатків. Дисертація викладена на 107 сторінках тексту комп’ютерного набору, вміщує 48 таблиць, 4 рисунки і 15 додатків.

Список використаної літератури налічує 186 найменувань, в тому числі 32 іноземних.

Матеріал і методики досліджень

Експериментальні дослідження за темою дисертації проведено в умовах Конотопського племоб’єднання Сумської області, кафедри технології виробництва продукції тваринництва Сумського національного аграрного університету в період з 1999 по 2003 роки згідно схеми дослідження.

Об’єктом досліджень були чистопородні козли і кози зааненської породи, місцевої грубововняної породи і помісі першого покоління (зааненська х грубововняна). Тварини утримувались у відповідності з розпорядком дня, прийнятим у господарстві, і при огляді ветеринарним лікарем були клінічно здорові.

Типові раціони тварин мали однаковий набір кормів, балансувались згідно деталізованих норм (Калашніков А.П. та ін., 1985).

Контроль за ростом і розвитком тварин проведено шляхом індивідуального зважування щомісяця до 6-місячного віку та в 2-річному віці. На підставі окремих зважувань розраховувались добові і відносні прирости живої маси.

Екстер’єрні особливості вивчались після взяття промірів з подальшим розрахунком індексів будови тіла.

Молочну продуктивність кіз вивчалась за результатами контрольних доїнь протягом трьох разів на місяць. Молозиво досліджувалось щоденно протягом 10 діб. Середні проби молока від 10 козематок з кожної групи, аналізувались за основними показниками в міжкафедральній лабораторії біолого-технологічного факультету Сумського НАУ.

Амінокислотний склад молока піддослідних груп кіз визначався за методом іонообмінної рідинно-колоночної хроматографії на автоматичному

аналізаторі амінокислот Т 339. Жирнокислотний склад молочних ліпідів піддослідних кіз визначався методом газорідинної хроматографії.

Конверсія поживних речовин корму в молоко кіз визначалась згідно методики ВАСГНІЛ (1983).

Вивчення якості шкіряно-волосяного покриву проводилося за методикою Арзуманяна Є.А. (1957).

У віці 6 і 24 місяців тварин-аналогів з кожної групи вивчались клінічні і біохімічні показники крові.

Оцінка морфологічних ознак вимені і дійок проводилася шляхом виміру на 30 день лактації (до і після ручного доїння) восьми основних промірів з правої сторони у визначених точках, використовуючи мірну стрічку, циркуль і штангенциркуль.

Молочність козематок з використанням основних промірів вимені і дійок визначалась за розробленим нами індексом.

М’ясну продуктивність вивчено шляхом контрольного забою трьох козлів з кожної групи у віці 24 місяців за методикою ВНДІМС (1984). Хімічний склад м’яса та коефіцієнт м’ясності, вихід основних поживних речовин і конверсію протеїну корму в харчовий білок туші визначався за методикою ВАСГНІЛ (1982).

Економічна ефективність одержання молочної продуктивності тварин різних генотипів визначалась за загальноприйнятою методикою (ВАСГНІЛ, 1980)

Обчислення популяційно-генетичних параметрів виконувалось за загальноприйнятими методиками (Плохинський М.О., 1969; Меркур’єва Є.К., 1970).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток молодняка кіз зааненської породи різних генотипів. Вивченню росту і розвитку молодняка зааненської породи кіз присвячена незначна кількість робіт, майже немає даних про їх помісей з місцевими грубововняними козами. Зміна живої маси піддослідних тварин наведена в таблиці 1.

Козлики та кізочки зааненської породи в усі вікові періоди за живою масою статистично вірогідно перевищують місцевих грубововняних кіз (Р>0,999) і помісей (Р>0,95... 0,999).

Помісні козлики і кізочки (за виключенням при народженні), також статистично вірогідно (Р>0,95 ... 0,999) перевершують місцевих аналогів. За 6 місяців жива маса збільшилась у місцевих козликів у 6,9 рази, у кізочок – у 7,4 рази, у помісних та зааненських – у 7,3 та 7,7; 7,5 та 7,9 разів відповідно.

Найбільшою інтенсивністю росту відрізняються чистопородні козлики і кізочки зааненської породи, у яких середньодобовий приріст за період вирощування від народження до 6 місяців склав 127,3 та 111,1 г, що на 20,4 та 12,7 г вище, ніж у помісного молодняка і на 34,6 та 25,6 – у грубововняних

1. Динаміка живої маси зааненської породи кіз та її помісей, кг (+S)

Вік, міс. | Стать тварини | Група тварин

1 | II | III

При народженні | козлики | 2,82+0,06 | 3,08+0,06** | 3,52+0,06***

кізочки | 2,39+0,11 | 2,63+0,09 | 2,90+0,05***

1 | козлики | 6,30+0,25 | 7,15+0,26* | 8,.82+0,11***

кізочки | 5,58+0,27 | 6,45+0,34* | 7,66+0,21***

2 | козлики | 9,74+0,30 | 10,66+0,31* | 13,42+0,20***

кізочки | 8,65+0,29 | 9,76+0, 35* | 11,65+0,21***

3 | козлики | 12,70+0,27 | 14,10+0,27** | 16,83+0,17***

кізочки | 11,38+0,31 | 12,65+0,34* | 14,78+0,20***

4 | козлики | 15,36+0,30 | 17,14+0,23** | 20,57+0,43***

кізочки | 13,94+0,42 | 15,52+0,33** | 17,75+0,17***

5 | козлики | 17,69+0,27 | 19,94+0,26*** | 23,83+0,42***

кізочки | 15,90+0,36 | 18,16+0,34*** | 20,51+0,23***

6 | козлики | 19,51+0,30 | 22,33+0,28*** | 26,43+0,30***

кізочки | 17,78+0,31 | 20,35+0,30*** | 22,89+0,26***

аналогів. Відносна швидкість росту маси від народження до 6-місячного віку найвища у піддослідного молодняка зааненської породи - 152,9 – 155,0% при 149,4 – 152,5 – у місцевих козликів і кізочок. У помісних ровесників вона склала 151,5 – 154,2 відсотка.

Аналіз результатів вимірювання статей будови тіла та індексів піддослідних тварин свідчить, що чистопородний зааненський молодняк з високою вірогідністю перевищує помісних і місцевих грубововняних одноліток (P>0,95…0,999).

Жива маса дорослих тварин. У віці 24 місяців різниця за живою масою у козлів та кіз між I і III групами склала – 17,8 кг (P>0,999) і 7,4 кг (P>0,999), I і II – 8,6 кг (P>0,999) і 2,8 кг (P>0,999). Встановлено, що в цьому віці взаємозв’язок “жива маса х молочна продуктивність” по групах піддослідних тварин становив 0,249+0,188; 0,276+0,169 і 0,334+0,154* відповідно.

Основні проміри та індекси будови тіла свідчать про задовільну акліматизаційну здатність в умовах північно-східного регіону України тварин зааненської породи як рогатих, так і безрогих при відповідних умовах годівлі і утримання.

Молочна продуктивність кіз. Порівняння молочної продуктивності кіз зааненської породи різних генотипів (табл. 2) показали перевагу чистопородних тварин над місцевими аналогами за лактацію на 399 кг (P>0,999) і помісями – на 260 кг (P>0,999). Різниця за надоями між першою та другою групами склала 139 кг (P>0,999) на користь помісей.

2. Молочна продуктивність, хімічний склад та конверсія поживних речовин корму в молоко кіз зааненської породи різних генотипів, (+S)

Показник | Група тварин

1 | II | III

Надій, кг | 294+11,18 | 433+13,43*** | 693+14,34***

Вміст жиру в молоці, % | 5,03+0,06 | 4,96+0,07 | 4,84+0, 08

Кількість молочного жиру, кг | 14,78 | 21,48 | 33,54

Вміст білка в молоці, % | 4,04+0,02 | 3,95+0,02** | 3,87+0,02***

Кількість молочного білка, кг | 11,88 | 17,10 | 26,82

Вміст молочного цукру, % | 5,16+0,05 | 4,97+0,11 | 4,77+0,11**

Кількість молочного цукру, кг | 15,17 | 21,52 | 33,06

Суха речовина, % | 14,31 | 13,94 | 13,59

Витрачено кормів, корм. од. | 586,8 | 601,4 | 626,2

Кількість енергії в молоці, МДж | 1047 | 1530 | 2416

Витрачено всього енергії кормів, МДж | 6144 | 6297 | 6556

Коефіцієнт використання кормів, % на молоко | 17,04 | 24,30 | 36,85

Молочна продуктивність кіз залежить від рівня годівлі та використання тваринами поживних речовин корму. Коефіцієнт використання кормів у чистопородних кіз зааненської породи склав 36,85%. Це на 12,55 та 19,81 % краще, ніж у помісей і місцевих аналогів. У подальших дослідженнях доцільно вивчати економічну ефективність конверсії поживних речовин корму у кіз, враховуючи їх генотип.

Хімічний склад молока кіз. Склад молока свідчить про наявність різниці між групами піддослідних тварин.

За вмістом жиру в молоці грубововняні кози переважають аналогів чистопородної зааненської породи і їх помісей (0,07-0,19%), однак різниця статистично невірогідна.

У молоці місцевих грубововняних кіз кількість білка також більше, ніж у чистопородних на 0,17% (P>0,999) і помісей – на 0,09% (P>0,99).

Молочний цукор для організму є джерелом енергії. В наших дослідженнях статистично вірогідна різниця за кількістю молочного цукру була між тваринами I і III груп (P>0,99). Пріоритет за цим показником у місцевої грубововняної породи.

За рахунок високого вмісту жиру, білка і молочного цукру в молоці місцевих грубововняних кіз кількість сухої речовини на 0,37% вище у порівнянні з помісями і на 0,72% - з чистопородними зааненськими козами.

Ґрунтуючись на результатах досліджень можна зробити висновок про доцільність подальшої роботи по підвищенню молочної продуктивності місцевих грубововняних кіз методом міжпородного схрещування з чистопородними козлами зааненської породи як рогатих, так і безрогих. Необхідно здійснювати і чистопородне розведення їх в умовах північно-східного регіону України.

Цей висновок підтверджується однофакторним дисперсійним аналізом впливу породи на молочну продуктивність, вміст жиру, білка і молочного цукру в молоці.

Чим більша залежність змінних показників (надій, жир, білок, молочний цукор) від даного фактору (генетичний вклад породи), тим більша частина загальної варіанси комплексу припадає на факторіальну, отже тим більший і показник сили впливу. У першу чергу це стосується молочної продуктивності (P>0,999), вмісту білка (P>0,999) і молочного цукру в молоці (P>0,95). На вміст жиру в молоці сила впливу породи невірогідна.

Такий аналіз ознак господарського значення, необхідний для керування формоутворювальними процесами, що здійснюються в популяціях свійських тварин.

Жирнокислотний склад молочних ліпідів. В таблиці 3 наведено середні значення, насичених і ненасичених кислот у молоці кіз зааненської породи різних генотипів.

3. Співвідношення насичених і ненасичених жирних кислот

у молоці кіз зааненської породи різних генотипів, %

Сума жирних кислот | Група тварин

I | II | III

Насичені | 65,00 | 59,40 | 55,96

Ненасичені | 28,66 | 32,67 | 38,16

Індекс насиченості | 44,09 | 55,00 | 68,19

Найбільша частка в насичених кислотах належить пальмітиновій (25,52 – 30,44), стеариновій (11,20 – 13,43) і мірістіновій (8,54 – 10,51) кислотам.

З ненасичених жирних кислот у молочному жирі найбільшу частку складають олеїнова (23,18 – 31,81), лінолева (2,80 – 3,81) і пальмітолеінова (1,05 – 1,07).

Вміст лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот, що вважаються незамінними жирними кислотами, було зафіксовано найменшим у молоці кіз першої групи – 3,79, а найбільшим – у кіз третьої групи – 4,46.

Амінокислотний склад молока. За результатами аналізу збірного молока кіз зааненської породи різних генотипів встановлено, що в білках молока місцевих кіз вміст незамінних амінокислот був дещо вищий у порівнянні з помісними та чистопородними аналогами (табл. 4).

Одним із показників, який характеризує поживну цінність молока, є амінокислотний індекс. Він відображає співвідношення незамінних амінокислот

4. Амінокислотний склад молока, г в 100 мл

Амінокислота | Група тварин

I | II | III

Лізин | 0,297 | 0,257 | 0,195

Гістидин | 0,079 | 0,071 | 0,048

Аргінин | 0,095 | 0,085 | 0,061

Треонін | 0,158 | 0,148 | 0,123

Цистін | 0,027 | 0,023 | 0,020

Валін | 0,171 | 0,177 | 0,126

Метионін | 0,075 | 0,069 | 0,049

Ізолейцин | 0,131 | 0,119 | 0,092

Лейцин | 0,282 | 0,245 | 0,196

Фенілаланін | 0,150 | 0,141 | 0,092

Сума незамінних амінокислот | 1,465 | 1,335 | 1,002

Аспарагінова кислота | 0,234 | 0,206 | 0,165

Серін | 0,179 | 0,194 | 0,116

Глютамінова кислота | 0,664 | 0,498 | 0,448

Пролін | 0,487 | 0,465 | 0,293

Гліцин | 0,061 | 0,057 | 0,043

Аланін | 0,111 | 0,090 | 0,075

Тирозін | 0,133 | 0,107 | 0,082

Сума замінних амінокислот | 1,869 | 1,617 | 1,222

Амінокислотний індекс | 78,38 | 82,56 | 81,99

до замінних. Чим вище цей індекс, тим повноцінніше молоко. Пріоритет за цим показником за чистопородними козами зааненської породи в порівнянні з місцевими грубововняними аналогами.

Морфологічні ознаки вимені кіз зааненської породи. Зручним методом характеристики розвитку вимені є вимір його в сполученні з візуальною оцінкою (табл. 5).

За промірами вимені козематок встановлена статистично вірогідна різниця (P>0,999) між чистопородними тваринами зааненської породи і місцевими грубововняними аналогами. Помісні тварини також мають пріоритет перед місцевими тваринами (P>0,95…0,999).

Важливе значення мають дані про розміри дійок і відстань між ними. Різниця за цим проміром між тваринами першої і третьої груп склала 4,7 см (P>0,999), першою і другою – 1,8 см (P>0,95). За діаметром дійок у основі різниця несуттєва.

Для одержання об’єктивної оцінки молочності козематок на підставі основних промірів вимені і дійок нами розроблено індекс, який є умовним

5. Проміри вимені і дійок козематок зааненської породи різних генотипів, +S

Проміри вимені і дійок | Група тварин

1 | П | Ш

Обхват вимені в основі | 27,1+0,82 | 35,9+0,77*** | 48,3+0,87***

Ширина | 9,2+0,56 | 11,6+0,78* | 14,5+0,47***

Довжина | 8,5+0,53 | 10,5+0,73* | 12,8+0,76**

Широтний обхват | 26,4+0,70 | 28,9+0,84 | 35,2+0,93***

Обхват по довжині | 24,0+0,90 | 26,0+0,70*** | 32,0+0,90***

Відстань між дійками | 9,3+0,59 | 11,1+0,49* | 14,0+0,67***

Довжина дійки | 11,8+0,49 | 9,8+0,55* | 9,3+0,37*

Діаметр дійки в основі | 4,1+0,08 | 4,0+0,10 | 3,8+0,08*

Кількість козематок з кулястою формою вимені, % | 14,5 | 41,7 | 86,5

показником вимені і розраховується за формулою:

K=, де

K - умовний показник вимені;

A - широтний обхват вимені;

X – обхват по довжині вимені;

B - відстань між дійками;

r - зменшення відстані між дійками після доїння.

В дослідженнях у першій групі він склав 14,1, у другій – 23,4 і у третій – 55,2. Коефіцієнт кореляції між умовним показником вимені і молочною продуктивністю на 30-й день лактації становив +0,217, +0,385 і +0,688 відповідно. Перевагу слід віддавати маткам з високим умовним показником вимені.

Морфологічні та біохімічні показники крові. Гематологічні показники крові у піддослідних тварин не перевищували доступні норми, що вказує на відсутність патологічних процесів в організмі кіз (табл. 6).

Кількість еритроцитів і гемоглобіну збільшується з віком, що свідчить про найбільш посилені обмінні процеси та функції кровотворних органів.

Для всіх груп тварин характерно збільшення вмісту загального білка від 6 до 24-місячного віку. За кількістю альбумінів чистопородні кози зааненської породи мають статистично вірогідну різницю порівняно з помісними та місцевими аналогами. У 24-місячному віці різниця склала 4,12 і 6,40 г/л (P>0,999).

Дослідженнями встановлено, що ?-глобулінова фракція збільшується з віком тварин (з 6 до 24 місяців) в усіх групах: I – 17,4%, II – 31,1% і III – 45,6%. Чистопородні тварини за цим показником переважають помісей в 6-місячному віці відповідно – на 15,2 і 35,6%.

6. Морфологічні та біохімічні показники крові кіз, +S, (n=5)

Показник | Вік, міс | Група тварин | I | II | III | Еритроцити, млн/мм3 | 6 | 4,15+0,06 | 4,29+0,11 | 4,63+0,10** | 24 | 4,14+0,08 | 4,40+0,07** | 4,83+0,08*** | Лейкоцити, тис/мм3 | 6 | 9,15+0,05 | 9,43+0,06** | 9,85+0,06** | 24 | 9,16+0,05 | 9,20+0,04 | 9,29+0,06 | Гемоглобін, г/л | 6 | 90,85+0,79 | 104,55+0,77*** | 112,15+0,79*** | 24 | 91,26+0,65 | 103,54+0,77*** | 114,31+0,88*** | Загальний білок, г/л | 6 | 70,59+0,62 | 76,46+0,57** | 82,35+0,69*** | 24 | 71,63+0,49 | 78,21+0,47*** | 86,81+0,51*** | Альбуміни, г/л | 6 | 36,92+0,35 | 40,87+0,28*** | 45,10+0,30*** | 24 | 43,91+0,35 | 46,19+0,31*** | 50,31+0,33*** | л-глобулін, г/л | 6 | 9,99+0,27 | 10,53+0,22 | 10,93+0,25* | 24 | 11,73+0,23 | 13,81+0,20*** | 15,91+0,22*** | в-глобулін, г/л | 6 | 6,73+0,28 | 7,15+0,27* | 8,19+0,27* | 24 | 7,45+0,25 | 8,51+0,24** | 9,71+0,27*** | г-глобулін, г/л | 6 | 16,95+0,21 | 17,91+0,24* | 18,13+0,25* | 24 | 18,54+0,20 | 19,70+0,19** | 20,88+0,21*** |

Вікові коливання ?-глобуліну відбуваються при незначній перевазі чистопородних тварин, їх кількість зросла в I групі – на 10,7%, II – 19,0% і III – на 18,6%.

Аналіз даних показує, що г-глобулінова фракція в крові піддослідних тварин також зростає з віком по групах: I – 9,4%, II – 10,0% і III – 15,2%.

Отже, за всі вікові періоди вміст загального білка, альбумінів і глобулінів у крові чистопородних кіз зааненської породи був вищим, ніж у помісей і місцевих маток.

Площа шкіри. На практиці характер шкіряного покриву зв’язувався зі здатністю тварин до тієї чи іншої продуктивності. Найбільш тонка шкіра на всіх ділянках тіла у кіз зааненської породи.

При вивченні товщини шкіри у рогатих і безрогих чистопородних тварин зааненської породи не встановлено статистично вірогідної різниці, але товщина шкіри на всіх ділянках тулубу найменша у безрогих козлів і кіз.

Визначення площі шкіри піддослідних тварин, в остаточному підсумку впливає на вихід готової продукції (табл. 7).

Найбільша вона була як у козлів, так і кіз чистопородних тварин зааненської породи – 99,8 та 79,3 дм2 відповідно. Вони статистично вірогідно перевищували аналогів із першої групи – на 31,7 дм2 (P>0,999) і 21,9 дм2 (P>0,999).

7. Площа шкіри піддослідних тварин різних генотипів, (+S)

Показник | Козли | Кози | I | II | III | I | II | III | до забою | Пряма довжина тулубу, см | 84,2+1,75 | 90,6+1,83* | 102,4+1,79*** | 78,9+1,69 | 87,0+1,74** | 95,7+1,81*** | Обхват середньої треті тулубу, см | 79,9+1,35 | 87,1+1,41** | 96,4+1,29*** | 72,8+1,55 | 75,5+1,49 | 82,9+1,53*** | Площа, дм2 | 67,3+2,17 | 78,9+2,21** | 98,7+2,09*** | 57,4+2,31 | 65,7+2,27* | 79,3+2,40*** | після забою | Довжина,см | 92,5+1,85 | 99,7+1,79* | 112,9+2,01*** | 86,8+1,75 | 95,7+1,69** | 105,6+1,80*** | Ширина, см | 89,9+2,10 | 98,4+2,17* | 108,5+2,22*** | 82,2+1,99 | 86,4+1,95 | 94,6+2,03*** | Площа, дм2 | 83,2+3,01 | 98,1+3,015** | 122,5+3,11*** | 71,3+2,95 | 82,7+3,20* | 99,8+3,15*** |

Різниця за площею шкіри між тваринами другої та третьої груп становила 19,8 дм2 (P>0,999) і 21,9 дм2 (P>0,999). Помісні тварини також статистично вірогідно перевищували місцевих тварин відповідно на 11,6 і 8,3 дм2 (P>0,95… 0,99).

Після забою найбільшою площею шкіри відрізнялися козли і кози третьої групи, які статистично вірогідно перевищували тварин першої та другої груп (P>0,95…0,999). Аналізом результатів досліджень шкір чистопородних і помісних тварин визначено напрямок можливого підвищення виходу шкір та поліпшення їх якості за рахунок міжпородного схрещування.

М’ясна продуктивність. З метою вивчення м’ясних та забійних якостей піддослідного молодняка проведено контрольний забій козлів різного походження у віці 24 місяців (табл. 8).

8. Забійні якості козлів різного походження у віці 24 місяців, +S

Показник | Група тварин

1 | П | Ш

Передзабійна жива маса, кг | 52,7+0,65 | 61,3+0,61*** | 70,1+0,72***

Маса туші, кг | 21,9+0,35 | 27,5+0,38** | 34,1+0,41***

Маса внутрішнього жиру, кг | 2,6+0,11 | 2,3+0,09 | 1,8+0,12**

Забійна маса, кг | 24,5+0,43 | 29,8+0,41*** | 35,9+0,45***

Забійний вихід, % | 46,5+0,45 | 48,7+0,49* | 51,2+0,51**

Найбільша передзабійна жива маса була у чистопородних тварин зааненської породи, а різниця за цим показником притаманна помісям (8,8 кг при P>0,999) і місцевим аналогам (17,4 кг при P>0,999). Вихід туші по групах тварин становив відповідно – 41,6; 44,9 і 48,6%, пріоритет був за чистопородними тваринами.

За забійним виходом встановлена статистично вірогідна різниця між піддослідними тваринами:I-II – 2,2% (P>0,95), I-III – 4,7% (P>0,99), II-III – 2,5% (P>0,95).

Важливим показником м’ясності тварин є співвідношення маси м’якоті і кісток. Питома маса м’якоті у чистопородних тварин вище в порівнянні з місцевими грубововняними аналогами і помісями відповідно на 9,8 кг (p>0,999) і 5,4 кг (P>0,999). Найвищий їх вміст у тварин I групи – 23,7%, найменший у тварин III групи – 21,1%. В кінцевому результаті коефіцієнт м’ясності по I групі склав 3,23, II групі – 3,48 і III групі – 3,69.

Біологічна повноцінність і якість м’яса значною мірою залежить від його хімічного складу. Однак, при аналізі середньої проби м’яса піддослідних тварин за цими показниками різниця незначна. Пріоритет за вмістом жиру – за тваринами I групи, протеїну - за III групою. Відношення білок : жир склало 1,48-1,84:1.

Чистопородні тварини характеризуються кращою здатністю трансформувати протеїн корму в білок туші. Найвищий коефіцієнт конверсії протеїну належав тваринам III групи (9,83), в м’ясі яких найбільший вміст протеїну (19,9%).

Відтворювальна здатність піддослідних кіз. Чистопородні кози мають вищу запліднюваність за результатами осіменіння продовж одного статевого циклу. Цей показник у них вище на 10%, ніж у місцевих кіз та на 5%, ніж у помісей (табл. 9).

9. Відтворювальна здатність піддослідних кіз

Показник | Група тварин

1 | П | Ш

Запліднено маток, гол. | 20 | 20 | 20

Окотилося маток, гол. | 18 | 19 | 20

в тому числі: з одним | 12 | 9 | 8

з двома | 4 | 5 | 6

з трьома | 2 | 5 | 6

Запліднюваність, % | 90,0 | 95,0 | 100,0

Вихід козенят на 100:

запліднених маток | 130 | 170 | 190

окотившихся маток | 144 | 179 | 190

Збереженість, %:

до відбиття | 96,2 | 97,1 | -

до 1 року | 92,3 | 91,2 | 97,4

Кількість козенят, одержаних в розрахунку на 100 маток, у чистопородних кіз досягало 190 голів, у помісних – 179 і місцевих маток – 144.

Збереження до 1 року молодняка, отриманого від маток зааненської породи вище на 5,1%, ніж у місцевих аналогів і на 6,2%, ніж у помісних маток.

На наш погляд, відтворювальна здатність маток у значній мірі обумовлена генотипом використаних козлів-плідників, що відрізняються між собою напрямком продуктивності.

Ефективність виробництва козлятини в значній мірі залежить від рівня продуктивності й оплати корму.

Вони знаходяться в безпосередньому взаємозв’язку з приростом живої маси. Найбільш ефективно використовували корми чистопородні козли зааненської породи. На 1 кг приросту живої маси вони витрачали на 2,54 корм. од. (31,9 %) менше, ніж аналоги місцевої породи і на 0,99 корм. од. (12,5 %) – помісі 1 покоління.

За рахунок додатково одержаної молочної продукції від помісних і чистопородних кіз, згідно з вартістю одиниці продукції, загальна вартість прибутку на одну голову помісних кіз влітку складає 104,3 грн., взимку – 156,4 грн., а на одну чистопородну козу – 519,7 і 779,6 грн. відповідно.

Таким чином, використання чистопородних козлів-плідників зааненської породи при міжпородному схрещуванні є економічно доцільним.

Висновки

1. Дослідженнями встановлено доцільність використання чистопородних козлів-плідників зааненської породи при схрещуванні з місцевими матками грубововняних порід в північно-східному регіоні України, що сприяє збільшенню у помісей 1 покоління живої маси, молочної продуктивності та її якості, підвищенню відтворної здатності.

2. За живою масою помісні козлики і кізочки статистично вірогідно (Р>0,95...0,999) перевищують місцевих аналогів, однак поступаються чистопородним тваринам зааненської породи (Р>0,95...0,999).

Найбільшою інтенсивністю росту відрізняються чистопородні козлики і кізочки зааненської породи, у яких середньодобовий приріст за період вирощування від народження до 6 місяців склав 127,3 та 111,1 г, що на 20,4 та 12,7 г вище, ніж у помісного молодняка і на 34,6 та 25,6 - грубововняних кіз-аналогів.

3.Абсолютне значення промірів та розраховані за ними індекси характеризують помісних кіз як таких, що за будовою тіла можна віднести до молочного напрямку продуктивності.

4.Найвищою молочною продуктивністю серед досліджуваних генотипів, виділялись чистопородні кози зааненської породи, які на 399 кг (Р>0,999) молока перевищували за лактацію місцевих аналогів і на 260 кг (P>0,999) - помісних кіз. Різниця за надоєм між місцевими і помісними козами склала 139 кг (P>0,999) і була на користь останніх. Конверсія поживних речовин корму в молоко у чистопородних кіз зааненської породи досягала 36,85%. Це на 12,55 та 19,81% вище, ніж у помісей і місцевих аналогів.

Вплив породи кіз за однофакторним дисперсійним аналізом статистично вірогідний: на молочну продуктивність (Р>0,999), вміст білка (Р>0,999), молочного цукру (Р>0,95). На вміст жиру в молоці сила впливу породи невірогідна.

5. Висока продуктивність чистопородного і помісного молодняка та дорослих тварин обумовлена підвищеним вмістом у крові еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, альбумінів та , і - глобулінів. Частота дихання і пульсу свідчать про вищий рівень обмінних процесів у чистопородних і помісних кіз.

6. Суттєвої різниці за жирнокислотним складом в ліпідах молока між тваринами піддослідних груп не виявлено. З ненасичених жирних кислот найбільшу частку складають олеїнова, пальмітолеінова, лінолева. Вміст таких насичених незамінних жирних кислот як лінолева, ліноленова і арахідонова найменший у місцевих кіз, найбільший – у чистопородних аналогів. Індекс насиченості склав по групах 44,09; 55,00 і 68,19 відповідно.

Амінокислотний індекс, що відображає співвідношення незамінних амінокислот до замінних характеризує повноцінність молока. За цим показником переважали чистопородні кози зааненської породи.

7.Вивчення морфологічних особливостей вимені і дійок свідчить про кращий його розвиток у чистопородних зааненських кіз, які перевищують місцевих аналогів за обхватом вимені – на 78,2 %, шириною – на 57,6 %, довжиною – на 50,6 %, відстанню між дійками – на 50,5 %. Рекомендований нами умовний показник вимені має позитивний кореляційний зв’язок з молочною продуктивністю (r = +0,217... +0,688) і може бути використаний на практиці.

8.За м’ясними якостями кращими були чистопородні козли зааненської породи. Вони переважали своїх ровесників за передзабійною масою на 8,8 кг (друга група) і 17,4 кг (перша група), різниця статистично вірогідна (Р>0,999). Вихід туші в групах тварин склав 41,6; 44,9 і 48,6 % відповідно. За забійним виходом різниця статистично вірогідна: I-II – 2,2% (Р>0,95), I-III – (P>0,999), II-III – 2,5% (Р>0,95).

За хімічним складом середньої проби м’яса різниця незначна. Відношення білок : жир становить 1,48-1,84 : 1.

Коефіцієнт конверсії протеїну корму в білок туші в групах склав – 6,25; 7,83 і 9,83 відповідно.

9. Результати досліджень вказують на наявність суттєвої різниці за показниками репродуктивних якостей піддослідних козематок. Вихід козенят у розрахунку на 100 запліднених кіз, в групах склав 130, 170 і 190 голів, а що окотились – 144, 179 і 190 козенят відповідно. Збереження молодняка до одного року в групі становить: I – 92,3%, II – 91,2% і III – 97,4 %.

10. На підставі комплексних досліджень по підвищенню продуктивних якостей місцевих грубововняних кіз рекомендується використовувати чистопородних тварин зааненської породи для чистопородного розведення і якісного удосконалення місцевого низькопродуктивного поголів’я кіз в умовах північно-східного регіону України.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Нечипоренко В.В. Характеристика вымени и сосков коз зааненской породы. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини // Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. – Харків: РВВ ХЗВІ, 2001. – Вип. 9. - Ч. 3. – С.167-169.

2. Нечипоренко В.В. Акклиматизационная способность животных зааненской породы коз различных генотипов в условиях северо-восточной зоны Украины // Научно-производственный журнал “Овцы, козы, шерстное дело”. - №2. – 2001. – С. 27-30.

3. Котенджи Г.П., Нечипоренко В.В., Нечипоренко О.Л. Ріст та розвиток молодняку зааненської породи кіз в умовах північно-східної зони України // Вісник СДАУ: Тваринництво. – К.: БМТ, 2001. – Вип. 5. – С. 110-114 (Здобувач зробив аналіз зміни живої маси і промірів піддослідного молодняка).

4. Нечипоренко В.В. Молочна продуктивність кіз зааненської породи різних генотипів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2002. – Т. 4. – Ч. 3. - С. 58-60.

5. Нечипоренко В.В. М’ясна продуктивність кіз зааненської породи різних генотипів // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2003. – Вип. 25. – С. 127-129.

Нечипоренко В.В. Продуктивні та біологічні особливості кіз зааненської породи різних генотипів в умовах північно-східного регіону України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2004.

Дисертаційна робота присвячена вивченню ефективності використання чистопородних козлів-плідників зааненської породи на місцевих грубововняних матках.

Вперше отримано показники росту і розвитку молодняка зааненської породи різних генотипів. Виконана комплексна оцінка молочної продуктивності кіз, амінокислотний і жирнокислотний склад молока, розвиток морфологічних ознак їх вимені і дійок.

Морфологічні й біохімічні показники крові піддослідних тварин свідчать, що вони не перевищують доступні норми.

В роботі наведені дані про м’ясну продуктивність піддослідних тварин, морфологічний склад напівтуш. Біологічна повноцінність і якість м’яса значною мірою залежить від його хімічного складу. Перевага за вмістом жиру належала тваринам I групи, по протеїну - III групі. Відношення білок : жир склало 1,48-1,84 : 1.

Відтворювальна здатність маток у значній мірі обумовлена генотипом використаних козлів-плідників, що відрізняються між собою напрямком продуктивності.

Ключові слова: козли, кози, жива маса, ріст, розвиток, молочна продуктивність, амінокислоти, м’ясо.

Нечипоренко В.В. Продуктивные и биологические особенности коз зааненской породы разных генотипов в условиях северо-восточного региона Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2004.

Диссертация посвящена вопросам совершенствования популяции местных грубошерстных коз с использованием генетического потенциала чистопородных козлов-производителей зааненской породы.

Выявлена тенденция улучшения показателей роста и развития у помесей I поколения. Козлики и козочки зааненской породы во все возрастные периоды статистически достоверно (P>0,999) превышают местных грубошерстных аналогов и помесей I поколения (P>0,95… 0,999). Помесные животные также достоверно превышают местных козочек и козликов (P>0,95… 0,999).

Приоритет чистопородных животных зааненской породы по росту и развитию подтверждают морфологические и биохимические показатели крови.

Использование производителей зааненской породы позволило у помесей в первом поколении повысить молочную продуктивность на 139 кг (P>0,999). За лактационный период суточный удой в среднем составил у местных коз 1,13 л, у помесных маток – 1,56 л и у чистопородных зааненских аналогов – 2,35 л.

Коэффициент использования кормов у чистопородных коз зааненской породы равен 36,85%, что на 12,55 и 19,81% лучше, чем у помесей и местных аналогов.

При анализе сборного молока коз зааненской породы разных генотипов установлено, что в белке молока местных коз содержание незаменимых аминокислот было несколько выше в сравнении с помесными и чистопородными аналогами.

При изучении соотношения жирных кислот в липидах молока коз установлено, что индекс насыщенности в I группе составил 44,09, II – 55,00 и в III – 68,19. Содержание линолевой, линоленовой и арахидоновой кислот, которые считаются незаменимыми, было наименьшим в молоке местных коз – 3,79, а наибольшим - у чистопородных зааненских аналогов – 4,46.

Животные зааненской породы отличались лучшими показателями мясной продуктивности. По массе туши они превышали своих аналогов I и II группы на 7,0-3,7%, убойному выходу – 4,7-2,5%. При анализе средней пробы мяса животных по биологической полноценности и качеству мяса различия его химического состава незначительны. Приоритет по содержанию жира – у животных I группы,