УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
СІДУН ОЛЕКСАНДРА ЯНОШІВНА
УДК 334.012.64 (477.87)
РЕГІОНАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
( на матеріалах Закарпатської області)
Спеціальність : 08.06.01 – Економіка, організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Ужгород – 2004
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економіки, менеджменту та маркетингу Ужгородського національного університету МОН України.
Науковий керівник член-кореспондент НАН України,
доктор економічних наук, професор
Мікловда Василь Петрович ,
Ужгородський національний
університет,
завідувач кафедри економіки,
менеджменту та маркетингу
Офіційні опоненти доктор економічних наук , професор,
заслужений працівник освіти України
Кузьмін Олег Євгенович,
Національний університет “Львівська політехніка”, директор навчально-наукового інституту економіки і менеджменту
кандидат економічних наук , доцент
Даньків Йосип Якимович,
Ужгородський національний
університет, завідувач кафедри
обліку і аудиту
Провідна установа Інститут регіональних досліджень
НАН України, відділ соціально-
економічних і правових проблем
розвитку підприємництва, м. Львів
Захист відбудеться “ 7 ” грудня 2004 р. о 14-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті МОН України за адресою: 88000, м. Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47, тел. 3-23-67.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м. Ужгород, вул. Капітульна, 9.
Автореферат розісланий “ 5 ” листопада 2004р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради
кандидат економічних наук, доцент С.С. Слава
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. В умовах поглиблення ринкових реформ в Україні формується багатоукладність в економіці, ускладнюється економічна структура суспільства внаслідок докорінних змін у відносинах власності, типах господарювання, механізмах управління. Відмічені процеси супроводжуються становленням різних форм підприємництва, у структурі якого вагоме місце посідає малий бізнес.
Мале підприємництво – суттєва складова і масова суб’єктивна база цивілізованого ринкового господарства, невід’ємний елемент адекватного йому конкурентного механізму. Воно надає ринковій економіці певну гнучкість, мобілізує крупні фінансові і виробничі ресурси населення, акумулює в собі потужний антимонопольний потенціал, служить серйозним фактором розв’язання соціальних завдань.
В Україні мале підприємництво перебуває на стадії становлення. Загальні параметри розвитку ще не відповідають можливостям та потребам економіки. За кількістю малих підприємств у розрахунку на 10 тис. населення (на 1 січня 2003 року – 53 підприємства) Україна все ще значно відстає від країн Центральної та Східної Європи. Це означає, що країна має значний потенціал для розвитку підприємництва на перспективу. Його можна реалізувати за умови впровадження спрощених схем оподаткування та реєстрації суб’єктів підприємництва, зниження трансакційних витрат, широкого доступу суб’єктів малого підприємництва до фінансових ресурсів, налагодження інформаційної, юридичної та консалтингової підтримки, зниження адміністративних бар’єрів. Зазначені проблеми зумовили значний інтерес вчених і практиків до глибокого наукового аналізу малого підприємництва.
В економічній літературі значне місце займають праці, присвячені дослідженню феномену малого підприємництва, визначенню його ролі в перехідній економіці, його “видових” переваг і недоліків порівняно з великим підприємництвом, можливих форм та видів кооперації з великим та середнім підприємництвом, аналізу внеску суб'єктів малого підприємництва у вирішення економічних і соціальних проблем певного регіону. Серед досліджень вітчизняних і російських вчених у цьому напрямі слід виокремити праці Є.Бойка, З.Варналія, Л.Воротіної, А.Даниленка, М.Долішнього, О.Жука, М.Козоріз, В.Колота, О.Кузьміна, С.Медведчука, В.Мікловди, С.Мочерного, Й.Петровича, С.Покропивного, М.Рущака, Т.Смовженко та ін.
Проте недостатньо розробленими залишаються питання дослідження територіальних механізмів стимулювання розвитку малого підприємництва, виявлення чинників використання об'єктивно високого потенціалу цього виду господарювання у сприянні та вирішенні нагальних соціально-економічних проблем перехідної економіки України. Саме необхідність підвищення ефективності функціонування бізнесових структур, недостатність досліджень цієї проблеми обумовили зміст дисертаційного дослідження, його мету, завдання та структуру.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є частиною науково-дослідних робіт Ужгородського національного університету “Ринкова трансформація економіки регіону”, зокрема виконання дослідницьких тем “Розвиток підприємництва в регіоні”, “Організація і управління системою інноваційно-інвестиційного забезпечення стійкого еколого-економічного розвитку Карпатського регіону України” (наказ Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 р. № 197), внесок автора у виконання яких полягає у дослідженні стану розвитку та систематизації проблем підприємницької діяльності і ділової активності в Закарпатській області, розробці заходів щодо оптимізації механізмів стимулювання функціонування суб'єктів підприємництва.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних та організаційних засад формування регіональної політики підтримки малого підприємництва. Для досягнення поставленої мети вирішувались такі наукові задачі:
- уточнити сутність трактування категорій “мале підприємництво”, “підприємницька діяльність”, “економічна активність”;
- провести аналіз ефективності функціонування малих підприємств Закарпатської області та з’ясувати основні причини, що його гальмують;
- дати аналіз ефективності функціонування державних механізмів регулювання діяльності суб’єктів малого підприємництва;
- дослідити вплив процесів тінізації економіки на сферу малого бізнесу в Україні;
- обґрунтувати пропозиції, спрямовані на комплексний розвиток інфраструктури малого бізнесу;
- запропонувати методику зниження підприємницького ризику;
- дослідити процеси господарської інтеграції малого, середнього і великого бізнесу та запропонувати шляхи їх оптимізації;
- обґрунтувати перспективні напрями розвитку малого підприємництва на Закарпатті.
Об'єктом дослідження є діяльність малих підприємств Закарпатської області в умовах адаптації регіонального господарського комплексу до ринкових відносин.
Предметом дослідження є теоретико-методичні та організаційно-економічні підходи до формування механізмів розвитку малого підприємництва.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стали фундаментальні дослідження вітчизняних і зарубіжних економістів. Інформаційною базою дослідження послужили закони України та інші нормативні акти з питань розвитку підприємницької діяльності, матеріали Міністерства статистики України, Закарпатського обласного управління статистики. Під час вирішення поставлених завдань використовувалися загальнотеоретичні та економіко-статистичні методи, соціологічні дослідження та експертні оцінки, результати особистих досліджень автора.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичному обґрунтуванні та методичному вирішенні завдань формування ефективних регіональних механізмів стимулювання розвитку і підтримки малого підприємництва. Розв’язання зазначених проблем дозволило досягти результатів, що мають наукову новизну.
Вперше:
- теоретично обґрунтовано соціально-економічний зміст підприємництва як активного інноваційного елементу бізнесу, що функціонує на принципах ринкової економіки і забезпечує високу економічну і соціальну ефективність;
- визначено пріоритетні сфери розвитку малого бізнесу в Закарпатській області;
- вдосконалено організаційний механізм підтримки малого бізнесу за рахунок створення інкубаційних центрів, технопаркових структур, регіональної системи послуг підприємству.
Уточнено:
- сутність категорій “підприємництво” і “бізнес”;
- систему критеріїв визначення суб’єктів малого підприємництва;
- перспективні напрями територіальної інтеграції підприємницьких структур.
Одержали подальший розвиток:
- напрями вдосконалення системи оподаткування малого бізнесу, спрямовані на детінізацію підприємництва;
- аналіз факторів тінізації малого бізнесу;
- класифікація видів підприємницької діяльності;
- напрацювання стратегії формування регіональних механізмів розвитку і підтримки підприємництва, їх компонентна будова та функціонально-цільові установки.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо підвищення стимулюючої ролі регіональних механізмів розвитку малого підприємництва в Закарпатській області, оптимізації його економічного та організаційно-правового регулювання, зростання результативності заходів регіональної політики у зазначеній сфері. Результати дослідження використано головним управлінням економіки Закарпатської обласної державної адміністрації при розробці Програми розвитку малого підприємництва в Закарпатській області на 2001-2002 роки (довідка №10/334 від 08.05.2002), Закарпатським обласним центром розвитку сільського туризму (довідка № 31 від 07.06.2004), у викладанні спецкурсів “Основи підприємництва” та “Економіка і організація діяльності фірми” в Ужгородському національному університеті (довідка №5/1530 від 02.12.2002).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних та національних науково-практичних конференціях: “Економіка Закарпаття сьогодні і завтра: шляхи виходу з кризи” (1997р., м. Ужгород), “Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі” (2001р., м. Ужгород), “Регіональна політика: досвід Європейського Союзу та його адаптація до умов України”(2003р., м. Львів), наукових конференціях професорсько-викладацького складу Ужгородського національного університету(2000-2004 рр.).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 10,4 друкованого аркуша, з яких особисто автору належить 3,85 друкованого аркуша. У фахових виданнях опубліковано 7 праць.
Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота викладена на 177 сторінках друкованого тексту, містить 17 таблиць і 23 рисунки, список використаних джерел, який нараховує 162 найменування та розміщений на 12 сторінках, три додатки, розміщені на 19 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У першому розділі - “Теоретико - методичні засади розвитку малого підприємництва ” - розкрито соціально - економічну природу малого бізнесу і його роль у становленні ринкових відносин , здійснено класифікацію форм і видів підприємницької діяльності, визначено і обґрунтовано регіональні фактори стимулювання розвитку малого бізнесу.
Набутий досвід економічних реформ свідчить, що формування сучасної моделі економічного зростання, адекватної стратегічним соціально-економічним завданням, неможливе без створення гармонійної інституціональної структури національної системи господарювання. Її найважливішими компонентами є існування та ефективна взаємодія великих, середніх і малих підприємств.
На сучасному етапі розвитку малий бізнес займає особливе місце в економіці України. В роботі зроблена спроба поглибити сутність категорії підприємництва як активного інноваційного елементу бізнесу, з’ясувати його економічні та соціальні функції – створення додаткових робочих місць, вирівнювання майнової та соціальної нерівності, формування середнього класу, що реально забезпечує незворотність реформ; усунення диспропорцій на товарних ринках, підтримка конкурентного середовища, формування підприємницької культури економічно активного населення.
В Україні відсутні єдині підходи щодо оцінки кількісних критеріїв визначення суб’єкта малого підприємництва. З огляду на це в роботі дано конкретні пропозиції, спрямовані на усунення існуючих суперечностей, що склалися у зв’язку з неузгодженістю законодавства. На сьогоднішній день підприємство, що Господарським кодексом віднесено до малого (середньооблікова чисельність працюючих за звітний (фінансовий) рік не перевищує п'ятдесяти осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за цей період не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро), згідно з Указом Президента України “Про державну підтримку малого підприємництва” від 12.05.1998 р. № 456/98, не є об’єктом державної підтримки, якщо його обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) більше 1 млн. грн. (близько 170 тис. євро ) і до нього не може , згідно з Указом Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва” № 746/99 від 28.06.99 р., запроваджуватися спрощена система оподаткування. В дисертаційній роботі пропонується всі підприємства, які Господарський кодекс визначає як малі, відносити до об’єктів державної підтримки і застосовувати до них спрощену систему оподаткування. Тим більше, що рівень обмеження в 500 тис. євро в порівнянні, наприклад, із 7 млн. євро для малих підприємств в країнах Європейського Союзу, не є надто високим.
Підприємницька діяльність може класифікуватись за різними ознаками, оскільки функціонує в усіх сферах народного господарства, має розгалужену структуру, використовує різні форми і методи організації та управління. В сучасній економічній літературі нема однозначного погляду на віднесення різних видів підприємницької діяльності до тієї чи іншої сфери діяльності. У зв’язку з цим в роботі пропонується виокремлювати наступні види підприємницької діяльності. Перший – здійснення будь-якого виду виробничої діяльності (виробництво товару, продукту, послуг); другий – виконання посередницької функції (переміщення товарів від виробника до споживача, торгівля тощо); третій – підприємництво фінансових інституцій, четвертий –страховий бізнес.
На основі глибокого аналізу діяльності малих підприємницьких структур у роботі з’ясовано основні причини, що гальмують зростання економічної і ділової активності населення. Підвищення ефективності функціонування малого бізнесу в роботі пов’язується з усуненням адміністративних бар’єрів шляхом: спрощення процедури надання приміщень в оренду; впорядкування процедури надання дозвільних документів, необхідних для започаткування підприємницької діяльності; встановлення прозорого та справедливого порядку одержання дозволу на розміщення малих архітектурних форм; встановлення пільг щодо оренди комунального майна; встановлення більш низьких ставок місцевих податків і зборів; створення місцевих фондів гарантування кредитів; оприлюднення інформації про комунальне майно, що може здаватися в оренду, та тендери на виконання замовлень місцевої влади; залучення малих підприємств до участі у зазначених тендерах.
У другому розділі - “Аналіз і оцінка ефективності функціонування малих підприємницьких структур у Закарпатській області” - здійснено економічний аналіз діяльності малих підприємств області, з’ясовано причини, що знижують ефективність їх роботи, подано пропозиції щодо підвищення цієї ефективності. В самостійний об’єкт дослідження винесено питання впливу транскордонного співробітництва на розвиток підприємництва.
Аналіз діяльності суб’єктів малого підприємництва в Україні свідчить про наявність позитивних тенденцій у його розвитку, підвищення ролі у вирішенні проблем зайнятості та зростанні доходів населення, активізацію ділової активності в країні. За період 1991-2002 рр. загальна кількість малих підприємств в Україні зросла майже в 13 разів, а середньорічний приріст становив 31%. Станом на 01 січня 2003 року в Україні зареєстровано 253791 малих підприємств, понад 2,4 млн. фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та 43 тис. селянських (фермерських) господарств. За кількістю суб'єктів малого підприємництва в розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення в Закарпатській області у 2002 р. припадало 52 підприємства при 53 по Україні. За цим показником область випереджає Волинську – 39, Івано-Франківську – 48, Тернопільську – 32, Чернівецьку – 40 та поступається місцем Львівській області – 59 підприємств. За даними управління оподаткування фізичних осіб Державної податкової адміністрації в Закарпатській області, на сьогодні діє і сплачує податки 32761 суб’єкт господарювання – фізична особа.
В роботі зроблено розрахунок інтегрованих показників становлення та розвитку малого підприємництва. Розраховано коефіцієнт діючих малих підприємств (ДМП). Зазначений коефіцієнт по кожному району (Кдмпі) розраховується як відношення кількості діючих малих підприємств на 1000 чоловік населення по кожному району (Пі) до аналогічного показника по області (Пз):
Кдмпі = Пі : Пз (1)
Коефіцієнт зайнятості на малих підприємствах:
Кзмпі = Зі : Зз, (2)
де Зз – питома вага населення, зайнятого на малих підприємствах, у кількості населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності в Закарпатській області;
Зі – аналогічний показник для кожного району.
Коефіцієнт продуктивності праці працівників малих підприємств:
Кwi = Wi : Ws, (3)
де Ws - продуктивність праці працівників малих підприємств в Закарпатській області;
Wi - аналогічний показник для кожного району.
Коефіцієнт заробітної плати працівників малих підприємств:
Кзпі = ЗПі: ЗПз, (4)
де ЗПі – середньомісячна заробітна плата працівників малих підприємств у районі;
ЗПз - середньомісячна заробітна плата працівників малих підприємств по області.
Розраховані відповідні інтегровані показники розвитку малого підприємництва по кожному району наведені в табл. 1, що дає можливість здійснювати порівняльний аналіз економічного розвитку малих підприємств Закарпатської області та наочно ілюструє економічну ефективність їх функціонування.
Таблиця 1
Інтегровані показники становлення та розвитку малих
підприємств (МП) Закарпатської області
Район, місто | Коефіцієнт діючих МП,
Кдмпі | Коефіцієнт зайнятості на МП,
Кзмпі | Коефіцієнт продуктивності праці на МП,
Кwі | Коефіцієнт заробітної
плати на МП,
Кзпі
2000 | 2001 | 2002 | 2000 | 2001 | 2002 | 2000 | 2001 | 2002 | 2000 | 2001 | 2002
По області
м. Ужгород
м.Берегово
м. Мукачево
Берегівський
В.Березнянськ.
Виноградівськ.
Воловецький
Іршавський
Міжгірський
Мукачівський
Перечинський
Рахівський
Свалявський
Тячівський
Ужгородський
Хустський
м. Хуст | 1,00
2,90
-
2,00
1,00
0,60
0,48
0,74
0,44
0,63
0,55
0,55
0,60
0,85
0,44
1,48
0,63
- | 1,00
3,13
-
1,96
0,96
0,79
0,48
1,31
0,44
0,68
0,55
0,65
0,68
0,79
0,44
1,65
0,27
1,55 | 1,00
3,24
1,83
1,93
0,52
0,62
0,45
1,21
0,48
0,65
0,62
0,62
0,76
0,79
0,38
1,69
0,27
1,62 | 1,00
1,56
-
0,98
1,38
0,87
0,67
0,95
0,59
1,44
0,77
0,85
0,87
0,75
0,76
1,17
1,09
- | 1,00
1,44
-
0,82
1,18
1,13
0,67
1,78
0,72
1,40
0,79
1,37
0,81
0,78
0,89
1,26
1,15
0,89 | 1,00
1,41
-
0,84
1,13
0,90
0,68
1,40
0,78
1,39
0,79
1,28
0.95
0,88
0,93
1,30
1,29
- | 1,00
1,29
-
1,19
0,95
0,36
0,56
0,37
0,52
0,38
1,15
0,58
0,90
0,75
1,12
1,56
0,55
- | 1,00
1,38
-
1,29
0,87
0,37
0,77
0,53
0,56
0,51
0,91
0,53
1,14
0,82
0,70
1,19
0,64
0,75 | 1,00
1,31
-
1,25
1,06
0,42
0,84
0,57
0,59
0,51
0,86
0,60
1,01
0,78
0,81
1,10
0,72
0,72 | 1,00
1,39
-
1,24
0,80
0,57
0,71
0,51
0,65
0,66
0,80
0,73
1,00
0,71
0,64
1,29
0,66
- | 1,00
1,35
-
1,30
0,86
0,65
0,89
0,62
0,62
0,65
0,80
0,67
0,97
0,75
0,61
1,20
0,55
0,85 | 1,00
1,28
-
1,17
0,80
0,67
0,80
0,67
0,70
0,70
0,82
0,70
0,90
0,80
0,63
1,30
0,64
0,77
Умови здійснення підприємницької діяльності фізичними особами в Закарпатській області поступово поліпшуються, свідченням чого є ріст кількості діючих суб’єктів у загальній чисельності зареєстрованих. До 2000 року зростала частка суб’єктів господарювання-фізичних осіб, що працювали за спрощеною системою оподаткування (68%), однак уже до 2004 року ця частка зменшилася до 60%. Спостерігається також постійне збільшення частки суб’єктів господарювання - фізичних осіб, що працюють за єдиним податком (з 11% у 1998 році до 41% у 2003 році). Підприємці постійно збільшують використання найманої праці. Якщо у 2002 році у трудових відносинах з підприємцями перебували близько 11 тисяч осіб, то у 2003 році – більше 15 тисяч.
Разом з тим надмірна регламентація економічної діяльності та податковий тиск змушують більшість підприємців іти на ризик і порушувати державні вимоги та обмеження. А оскільки прибуток від тіньової діяльності значно перевищує ризик, приховане підприємництво досягло значних масштабів. У дисертації розглядаються основні чинники, які детермінують умови для існування “неформальної економіки”, зроблено відповідні розрахунки економічних втрат від тінізації малого підприємництва . Для цього дисертантом співставлено фактичні основні показники діяльності суб’єктів малого підприємництва та показники реальні. Так, наприклад, реальна виручка від реалізації продукції, робіт, послуг (ВPр) обчислюється за формулою:
ВРрі =Крі Ч Врі, (5)
де Крі - коефіцієнт реальної діяльності і-го року;
ВРрі - фактична виручка від реалізації продукції, робіт, послуг і-го року.
Коефіцієнт реальної діяльності обчислюється як співвідношення кількості зареєстрованих суб’єктів (зокрема малих підприємств) до кількості діючих:
К рі =Змпі : Дмпі, (6)
де Змпі - кількість зареєстрованих малих підприємств і-го року;
Дмпі - кількість діючих малих підприємств і-го року (які звітували).
На основі запропонованих підходів у роботі зроблено розрахунок коефіцієнта реальної діяльності малих підприємств Закарпатської області (табл. 2).
Із даних табл. 2 видно, що коефіцієнт реальної діяльності малих підприємств області становив у 2000 р. – 2,74, 2001 р. – 2,58, 2002 р. – 2,61, 2003 р. – 2,33. Використовуючи коефіцієнт реальної діяльності малих підприємств, можна визначити реальний обсяг виробленої продукції, робіт і послуг, реальний обсяг реалізованої продукції, робіт і послуг, потенційні надходження до бюджету тощо.
Наприклад, реальний обсяг виробленої продукції, робіт і послуг у 2000 р. становив 999003,6 тис. грн. (2,8?356787 тис. грн. ), у 2001р. – 1011881 тис. грн. (2,6?389185 тис. грн.). Реальний обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг у 2000р. становив 1831384,8 тис. грн. (2,8?654066 тис. грн.), у 2001 році – 1802273,2 тис. грн. (2.6?693182 тис. грн.).
Коефіцієнт реальної діяльності суб’єктів господарювання – фізичних осіб у 2000 р. становив 1,23; у 2001 р. – 1,26; у 2002 р. – 1,2; у 2003 р. – 1,16. Аналогічно можна визначити потенційні надходження до бюджету. За даними ДПА в Закарпатській області, у 2001р. суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами сплачено 22100,1 тис. грн. податків. Отже, обсяг потенційних надходжень до бюджету становить 27846,12 тис. грн.(1,26?22100100). Для виявлення
Таблиця 2
Розрахунок коефіцієнта реальної діяльності для малих підприємств Закарпатської області
Район | Кількість зареєстрованих малих підприємств на 10 тис. населення, одиниць | Кількість діючих малих підприємств на 10 тис. населення, одиниць | Коефіцієнт реальної діяльності, К
2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003
По області
м. Ужгород
м. Мукачево
Берегівський
Вел.Березнянськ.
Виноградівський
Воловецький
Іршавський
Міжгірський
Мукачівський
Перечинський
Рахівський
Свалявський
Тячівський
Ужгородський
Хустський
м. Хуст
м.Берегово | 74
240
120
72
43
31
38
27
36
35
39
72
63
54
100
46
-
- | 75
242
121
73
43
31
54
27
36
35
39
73
64
54
101
18
90
- | 77
271
134
42
51
32
53
24
42
42
45
58
75
47
104
21
96
147 | 71
214
137
117
49
33
52
28
45
43
49
59
66
39
118
50
-
- | 27
80
54
27
19
13
20
12
17
15
15
19
23
12
40
23
-
- | 29
91
57
28
23
14
38
13
20
16
19
20
23
13
48
8
45
- | 29
94
56
15
18
13
35
14
19
18
18
22
23
11
49
8
47
53 | 30
99
59
15
18
13
35
14
20
19
21
20
29
12
46
18
-
54 | 2,74
3,00
2,22
2,66
2,26
2,38
1,90
2,25
2,11
2,33
2,60
2,78
2,73
4,50
2,50
2,00
-
- | 2,58
2,66
2,12
2,60
1,87
2,21
1,42
2,07
10,8
2,18
2,05
3,65
2,78
4,15
2,10
2,25
2,00
- | 2,60
2,80
2,40
2,80
2,80
4,60
1,51
1,71
2,20
2,30
2,50
2,63
3,26
4,20
2,10
2,60
2,04
2,77 | 2,33
2,16
2,31
8,00
2,70
2,40
1,48
1,90
2,21
2,26
2,37
2,87
2,30
3,25
2,58
2,70
-
-
факторів, що впливають на формування, розвиток та ефективність функціонування підприємницьких структур у сфері малого бізнесу, дисертантом проведено соціологічне обстеження 48 малих підприємств та 12 приватних підприємців, що функціонують у різних галузях економіки області.
В дисертації подальший розвиток малого підприємництва пов’язується з функціонуванням спеціальної економічної зони (СЕЗ) “Закарпаття” (рис. 1).
В межах зовнішньо-торгівельного і транспортно-експедиційного комплексу СЕЗ “Закарпаття” малі підприємства можуть надавати послуги по сортуванню та пакетуванню товарів. У межах виробничого комплексу зазначені підприємства можуть здійснювати: транспортно-експедиторське обслуговування зовнішньо-економічних вантажо- і пасажиропотоків; виробництво, транспортування, зберігання і реалізацію сільськогосподарської продукції; виробництво
Роль спеціальної економічної зони “Закарпаття” у
становленні та розвитку малого підприємництва в регіоні
Функція | Результат реалізації функції
1. Активізація розвитку малого бізнесу на території СЕЗ | 1.Активніший, порівняно з ситуацією за відсутності СЕЗ, розвиток малого бізнесу в тих видах економічної діяльності, де малі суб’єкти підприємництва мають переваги порівняно з великими
2. Активізація розвитку малого бізнесу на прилеглих до СЕЗ територіях | 2.Розвиток малого бізнесу, орієнтованого на постачання продукції та послуг для суб’єктів СЕЗ
3. Експериментальна розробка та реалізація нових економічних механізмів підтримки малого бізнесу | 3. СЕЗ може стати полігоном для відпрацювання нових податкових ставок, нового митного законодавства, нових систем банківського обслуговування та ін. з відповідним прийняттям аргументованих рішень про доцільність або недоцільність ширшого застосування апробованих у ній механізмів
Рис.1. Роль спеціальної економічної зони “Закарпаття” у становленні та розвитку малого підприємництва в регіоні
будівельних матеріалів, індивідуальне будівництво; виробництво транспортних засобів та сільськогосподарської техніки; виробництво окремих видів складної побутової техніки і надання послуг населенню по її обслуговуванню; деякі операції з виробництва продуктів харчування, верхнього одягу, одягу з шкіри, а також, консалтингові та інжинірингові послуги. В межах фінансово-економічного комплексу суб’єкти малого бізнесу можуть надавати страхові, факторингові послуги.
В межах невиробничого і допоміжного комплексів велика кількість малих підприємств у змозі забезпечити найрізноманітніший спектр послуг, які за умови досконалої конкуренції, властивої малому бізнесу, впливатимуть на рівень цін та якість послуг. Це обслуговування гаражів, автостоянок, пунктів прокату автомобілів, кафе, їдалень.
Залучення суб’єктів малого підприємництва до транскордонного співробітництва є одним з пріоритетних напрямів політики сприяння розвитку підприємництва. В дисертаційній роботі обґрунтовано, що доступ до ринку інформації, мереж ділової співпраці та програм партнерства, використання міжнародного лізингу та факторингу, застосування лізингу персоналу є головними інструментами малих підприємств в їх зовнішньоекономічній діяльності .
У третьому розділі – “Удосконалення методичних підходів до вибору стратегії розвитку малих підприємницьких об’єктів” – обґрунтовано стратегічні напрями розвитку малого підприємництва, розглянуто методи зниження підприємницького ризику, дано пропозиції щодо вдосконалення регіональних механізмів стимулювання розвитку малого підприємництва.
При обґрунтуванні пріоритетних видів підприємницької діяльності виділяються два основні напрями: розвиток підприємництва в сфері виробництва традиційних для регіональної економіки видів продукції і надання традиційних послуг населенню та формування підприємницької діяльності в нових для вітчизняної економіки сферах. Тому до пріоритетних видів підприємницької діяльності можуть бути віднесені ті з них, що здатні створювати нові робочі місця, знижувати напругу в сфері зайнятості і локалізувати безробіття. По-друге, в економіці існують певні ніші, які сформувались в межах адміністративно-командної системи господарювання, оскільки виробництво окремих товарів і послуг було невигідним державним підприємствам, інтереси яких спрямовувались на масовий випуск продукції. Такі ніші можуть бути заповнені малими підприємницькими структурами, здатними використовувати некондиційну місцеву сировину, надавати послуги великим корпораціям у тих напрямах, які для останніх є нерентабельними. Такий напрям розвитку підприємництва в Україні поки що не набув належного розвитку, однак є перспективним. У роботі обґрунтовано, що підприємства малого бізнесу можуть відіграти суттєву роль у роботі лісового господарства, охороні лісової екосистеми, раціональному використанні її ресурсів. Малі підприємства могли б взяти на себе функцію глибокої переробки відходів основного виробництва деревообробної галузі. Важливим резервом використання деревини є лісосічні відходи (пні, коріння, хвоя, листя, верхівки дерев), які становлять у середньому 40% біомаси дерева. Існуючі технології дозволяють використовувати їх як високоякісну сировину для виробництва деревних плит, цінних продуктів із зелені, що застосовуються в сільському господарстві, медичній, парфумерній, хімічній промисловостях. Можливим резервом комплексного використання відходів є виробництво паливних брикетів. Калорійність брикетів досить висока – 4000 ккал/кг (для порівняння: середня калорійність кам’яного вугілля - 5600 ккал/кг, дров – 1862 ккал/кг). В середньому продуктивність ліній брикетування становить 4000 – 6000 тонн у рік, при цьому використовується 12 тис. куб. метрів відходів переробки деревини. Підприємницькі структури можуть займатися інтродукцією багатьох корисних рослин, наприклад аралії маньчжурської, елеутерококу, каштану їстівного та ін. Поширення дикорослих плодових можна проводити, по-перше, створенням спеціалізованих плантацій за принципом сільськогосподарських угідь, по-друге, збільшенням виробництва окремих дикорослих видів на вже існуючих природних ділянках. Під плантації можна відводити еродовані ґрунти, схили ярів, береги річок і підбирати для них відповідні види рослин. Третій шлях – збільшувати частку дикорослих плодових у лісокультурних посадках.
Перспективним напрямом як для суб’єктів малого бізнесу, так і для сектора домашніх господарств є розвиток сільського зеленого туризму, який дозволяє забезпечити найбільш збалансований регіональний підхід до економічного розвитку та утримання молоді на селі. Для цього потрібно подолати проблеми правового характеру, створити більш точну модель сільського туризму, тобто мінімальні загальноприйняті стандарти якості продукту, поширювати нові технології, удосконалити зв`язок та технічну забезпеченість у сільській місцевості, навчати та консультувати підприємців і сільських господарів за допомогою регіональної системи послуг, запровадити категорізацію житла з принципами екологічного менеджменту.
В дисертації сформульовано пропозиції щодо створення наукової зони (технопарку) в Закарпатській області. Науковими профілями робіт у рамках цієї структури в області доцільно визначити ті, що, по-перше, знаходяться в руслі досліджень, що проводяться в регіоні і де є певні напрацювання; по-друге, для яких є достатня індустріальна база.
Основними завданнями технопарку повинні бути:
1. Використання наявного науково-виробничого потенціалу території для розробки і впровадження інноваційних екологічно чистих технологій.
2. Організація виробництва конкурентоспроможної на світовому ринку високотехнологічної продукції і співпраця з зарубіжними партнерами.
3. Розвиток високотехнологічного лісопереробного виробництва за рахунок сучасних технологій вторинної переробки продуктів побічного лісокористування.
4. Робота в таких напрямах, як біотехнологія і розробка нових джерел енергозабезпечення.
5. Створення необхідних умов для розвитку наукомістких виробництв та ринкової інфраструктури.
В роботі пропонується здійснити реорганізацію інститутів малого бізнесу шляхом об’єднання їх в єдину мережу – Регіональну систему послуг (РСП) для суб’єктів малого бізнесу. В цю мережу можуть входити: фонди підтримки підприємництва; торгово-промислова палата; громадські приймальні; бізнес-інкубатори; бізнес-центри; громадські формування підприємств у формі спілок, асоціацій, об’єднань; відділення банківських та інших фінансових установ, що надають послуги суб’єктам малого бізнесу; страхові фірми. Головною метою РСП є підвищення конкурентоспроможності суб’єктів малого бізнесу через надання їм комплексу послуг високої якості.
У роботі важливе значення надається з’ясуванню основних чинників, що впливають на зниження ризику в процесі підприємницької діяльності (рис. 2).
Зниження ризику підприємницької діяльності
Превентивні інструменти уникнення негативних наслідків | Чинники локалізації негативної дії
- відмова від ризикованих
управлінських рішень | - диверсифікація
- відмова від ризикованих контрактів і проектів | - страхування
- прогнозування тенденцій розвитку ринкової кон’юнктури | - створення резервних фондів (самострахування)
- залучення до розробки компетентних консультантів | - трансфер ризику
- детальна розробка бізнес-плану | - хеджування
Рис. 2. Методи зниження ризику підприємницької діяльності
Найбільш простим методом запобігання негативних наслідків ризиків є створення спеціальних фондів і використання їх в екстремальних умовах. Самострахування є доцільним при відносно невеликій вартості майна і наявності досить вагомих прибутків.
Важливу роль відіграє також диверсифікація. Типовим прикладом цього є формування портфеля цінних паперів, коли інвестор вкладає кошти в кілька видів цінних паперів. Диверсифікація є найкращим способом зниження фінансового та інвестиційного ризиків. Це досягається розсіюванням інвестованих коштів, тобто їх розподілом між різними об’єктами вкладення, які безпосередньо не пов’язані між собою.
Дотримання основних положень запропонованих методичних рекомендацій буде сприяти зниженню ризику підприємницької діяльності та підвищенню її ефективності.
ВИСНОВКИ
Результати виконаних у дисертаційній роботі досліджень дали змогу сформулювати такі основні висновки і пропозиції:
1. У процесі реформування економіки України одним із пріоритетів державної політики повинна стати підтримка розвитку малого підприємництва, створення економічного і правового середовищ, за яких малий бізнес може відіграти важливу роль у забезпеченні економічного зростання у країні.
2. Під підприємництвом слід розуміти будь-яку виробничо-господарську діяльність, засновану на принципах функціонування ринкової економіки, що забезпечує власнику суб’єкта господарювання доход. Інноваційна спрямованість розвитку підприємництва передбачає запровадження ефективних механізмів правової, фінансової, організаційної, кадрової та освітньої підтримки перспективних інноваційних процесів у сфері малого бізнесу.
3. Аналіз стану малого підприємництва в області засвідчує певний динамізм його розвитку. За видами економічної діяльності малі підприємства переважно займаються оптовою і роздрібною торгівлею, торгівлею транспортними засобами та послугами з ремонту – 36,6%, випуском промислової продукції – 18,4%, операціями з нерухомістю – 14,3%, будівельними роботами – 7,5%, готельним та ресторанним бізнесом – 6,8% та надають транспортні послуги – 4,6%. В процесі дослідження виявлена тенденція до скорочення питомої ваги підприємств, які займаються торгівлею, і зростання її в промисловому виробництві, сільському господарстві, готельному та ресторанному бізнесі.
4. У процесі дослідження виявлено, що пріоритетними сферами розвитку малого бізнесу в області є туристично-рекреаційна діяльність, відродження традиційних народних промислів та ремесел, сільське господарство, розвиток індустрії сфери послуг. Концентрація інвестиційного потенціалу у цих сферах сприятиме вирішенню основних соціально-економічних завдань – збільшенню виробництва товарів і послуг, росту зайнятості, особливо сільського населення, одержання стабільних доходів.
5. Основними причинами, що знижують ефективність функціонування малих підприємств, є:
- забюрократизованість процедур створення малих підприємств, що веде до необґрунтованого зростання трансакційних витрат;
- відсутність скоординованої та економічно вивіреної фінансової підтримки малого бізнесу, що створює несприятливі стартові умови для підприємництва;
- жорстка фіскальна спрямованість податкової системи;
- відсутність необхідної взаємодії державних, регіональних і підприємницьких структур.
6. Регіональна програма розвитку малого підприємництва повинна бути спрямована на вирішення таких завдань:
- підвищення ролі малого бізнесу у структурній перебудові економіки області;
- усунення дублювання функцій, повноважень і відповідальності органів державної влади в частині реєстрації суб’єктів малого бізнесу, обліку звітної інформації тощо;
- посилення ролі громадських об’єднань підприємців, забезпечення їх участі у реалізації державної політики у сфері малого бізнесу;
- концентрація фінансових ресурсів на пріоритетних напрямах розвитку малого бізнесу.
7. З боку регіональних органів управління необхідним є створення умов для розвитку підприємницької діяльності наукового і науково-дослідного спрямування на засадах поєднання зусиль та інтересів державних науково-дослідних установ і підприємців науково-дослідного спрямування, створення технопарків для вирішення важливих науково-технічних і екологічних проблем регіону; підвищення ефективності функціонування виробничо-господарських структур, що використовують прогресивну техніку і технологію, новації науково-дослідних установ; організація регіональних центрів сприяння розвитку підприємництва.
8. Важливим напрямом подальшого розвитку підприємницької діяльності слід вважати вдосконалення форм і методів її організації на засадах використання лізингових відносин, контрактних договорів з державними, комерційними та іншими науковими і виробничо-господарськими об’єктами регіону з метою забезпечення стабільного попиту на продукцію і послуги малих підприємств.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Публікації у фахових виданнях
1. Пітюлич М.І., Мікловда В.П., Сідун О.Я. Оцінка стану і основних тенденцій розвитку ринку робочої сили Карпатського регіону // Проблеми регіональної політики. Збірник наукових праць. – Львів, 1995. – С. 39-50. Особистий внесок здобувача: здійснено аналіз основних тенденцій на ринку робочої сили Карпатського регіону.
2. Жуковська Н.З., Сідун О.Я. Проблеми розвитку спільних підприємств у Західному регіоні України // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Щорічник наукових праць. Випуск VII / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 1998. – С. 270-275. Особистий внесок здобувача: досліджено стан розвитку спільного підприємництва в Україні.
3. Сідун О.Я. Питання організації венчурного підприємництва на Закарпатті // Соціально-економічні дослідження в перехідний період: Щорічник наукових праць. Випуск XI / НАН України. Інститут регіональних досліджень. – Львів, 2000. – С. 545-551.
4. Сідун О.Я. Методи зниження підприємницького ризику в умовах трансформації економіки// Вісник Ужгородського університету. Серія ”Економіка”. – Випуск 6. – Ужгород, 2000. – С. 126-129.
5. Сідун О.Я. Кластери як ефективна форма самоорганізації малих підприємств // Вісник Ужгородського університету. Серія ”Економіка”. – Випуск 8. – Ужгород, 2001. – С. 108-111.
6. Сідун О.Я. ”Зелений” туризм як напрям розвитку малого бізнесу в Закарпатті // Вісник Ужгородського університету. Серія ”Економіка”. – Випуск 11.- Ужгород, 2002. – С. 39-41.
7. Сідун О.Я. Особливості та форми співпраці великого і малого бізнесу // Вісник Ужгородського університету. Серія ”Економіка”. – Випуск 12. – Ужгород, 2002. – С. 100-102.
Публікації в інших виданнях
8. Мікловда В.П., Сідун О.Я. Особливості впливу НТП на ефективність функціонування промислових підприємств // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту: Науково - технічний збірник. – Випуск 12. – Київ-Ужгород, 1996. – С. 24-35. Особистий внесок здобувача: визначено причини негативних тенденцій у використанні досягнень НТП.
9. Мікловда В.П., Сідун О.Я. Роль і місце малого бізнесу в ринковій економіці // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту: Науково-технічний збірник. – Випуск 13. – Київ-Ужгород, 1997. – С. 119-134. Особистий внесок здобувача: здійснено узагальнення зарубіжного досвіду розвитку малого бізнесу.
10. Сідун О.Я. Розвиток перспективних напрямів підприємницької діяльності // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту: Науково-технічний збірник. – Випуск 13. – Київ-Ужгород, 1997. - С. 101-105.
11. Мікловда В.П., Сідун О.Я. Роль фінансового сприяння в розвитку підприємництва // Проблеми економічного та соціального розвитку регіону і практика наукового експерименту: Науково-технічний збірник. – Випуск 14. – Київ-Ужгород, 1998. – С. 3-6. Особистий внесок здобувача: здійснено обґрунтування системи заходів щодо фінансового сприяння розвитку малого бізнесу.
12. Технологія розробки бізнес-плану (методичні вказівки) / Козоріз М.А., Смовженко Т.С., Сідун О.Я. та ін. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1999. – 39 с. Особистий внесок здобувача: розроблено пропозиції по формуванню аналітичної частини бізнес-плану.
13. Методичні підходи до розробки стратегії розвитку спільного підприємництва (методичні вказівки) / Козоріз М.А., Смовженко Т.С., Сідун О.Я. та ін. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1999. – 32 с. Особистий внесок здобувача: розроблено алгоритм стратегічного бізнес-планування розвитку СП.
14. Вибір критеріїв ефективного управління грошовими ресурсами підприємств (методичні рекомендації) / Козоріз М.А., Смовженко Т.С., Сідун О.Я. та ін. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 1999. – 35 с. Особистий внесок здобувача: проведена оцінка вартості звичайних акцій підприємства.
15. Сідун О.Я. Транскордонне співробітництво та його вплив на розвиток підприємництва // Механізм створення та функціонування спеціальної економічної зони “Закарпаття”: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Ужгород: Патент, 2000. – С. 295-299.
16. Мікловда В.П., Сідун О.Я. Методи оцінки роботи промислових підприємств за критерієм екологізації виробництва // Інвентаріум. – Ніредьгаза (Угорщина), 2000. – С. 133-136. Особистий внесок здобувача: зроблена оцінка ефективності роботи підприємства з урахуванням екологічної компоненти.
17. Сідун О.Я. Роль підприємницьких структур у підвищенні ефективності використання лісових ресурсів // Стратегія сталого розвитку Закарпаття: еколого-економічні та соціальні моделі: Матеріали регіональної науково-практичної конференції. – Ужгород, 2001. – С. 222-226.
АНОТАЦІЯ
Сідун О.Я.Регіональні механізми розвитку малого підприємництва (на матеріалах Закарпатської області). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук із спеціальності 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Ужгородський національний університет Міністерства освіти і науки України, Ужгород, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню проблем становлення сектора малого підприємництва і розробці принципів функціонування регіональних механізмів його розвитку. В роботі уточнено сутність малого підприємництва як сектора економіки і визначено його потенціал у вирішенні найважливіших трансформаційних, економічних та соціальних проблем країн з перехідною економікою. Проаналізовано особливості розвитку сектора малого підприємництва в Закарпатській області, визначено його організаційно-економічні фактори. Досліджено тінізаційні процеси, які мають місце у зазначеній сфері господарювання. Обґрунтовано основні соціально-економічні передумови побудови інкубаційних центрів, технопаркових структур та підприємницьких кластерів, досліджено процеси господарської інтеграції суб’єктів малого і великого бізнесу . Обґрунтовано стратегічні напрями розвитку малого підприємництва в Закарпатській області.
Ключові слова: механізм, мале підприємництво, ефективність господарювання, регіональна політика, тінізаційні процеси, інформаційно-консалтингова інфраструктура.
SUMMARY
Sidun O. Ya. Regional mechanisms of small entrepreneurship development (on materials of Transcarpathia region) – Manuscript.
The thesis for getting the candidate's degree in economic sciences in the specialty 08.06.01 – economics, organization and management of enterprises. Uzhhorod National University. Ministry of Education and Science of Ukraine, Uzhhorod, 2004.
The thesis is devoted to investigation of the problems of small entrepreneurship sector formation and elaboration of regional mechanisms of small entrepreneurship development. The essence of small entrepreneurship as a sector of economy was clarified and its potential in solving the most important transformational, economic and social problems of the countries in transition economies was investigated in given manuscript. The peculiarities of small entrepreneurship sector development in Transcarpathia was analyzed, organizational and economic factors of small entrepreneurship development were defined. The processes of economy "shadowing" that took place in small entrepreneurship sector were investigated. The basic social and economic preconditions for establishing incubator centers, technopark structures and entrepreneurship clusters were substantiated and processes of economic integration
