ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Стожок Ольга Зосимівна

УДК 330.564.2 : 364.013

ФОРМУВАННЯ І РОЗПОДІЛ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ

В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ

Спеціальність 08.09.01- демографія, економіка праці,

соціальна економіка і політика

Автореферат

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі управління персоналом Українсько-Російського інституту менеджменту та бізнесу ім. Б.Єльцина Міжрегіо-нальної академії управління персоналом (м. Київ).

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Калина Алла Василівна,

Міжрегіональна академія управління

персоналом (м. Київ), професор

кафедри управління персоналом.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Поліщук Микола Петрович, завідувач кафедри менеджменту організацій Державного агроекологічного університету (м. Житомир) Міністерства аграрної політики України;

кандидат економічних наук, доцент Антонюк Валентина Полікарпівна, провідний науковий співробітник відділу економічних проблем охорони праці та соціальної політики Інституту економіки промисловості НАН України.

Провідна установа:

науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України, відділ проблем праці та політики доходів населення.

Захист відбудеться 25 травня 2004 р. об 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.03 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 186, ауд.409.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Універ-ситетська, 24.

Автореферат розісланий 17.03.2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук, доцент С.П.Калініна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Якісні зміни системи суспільних відносин в процесі ринкової трансформації економіки зумовлюють глибинні та масштабні зміни всієї системи розподільчих відносин і формування доходів населення. Як свідчить світовий досвід, рівень розвитку країни знаходиться в прямій залежності від рівня розвитку людського капіталу, від вкладень в розвиток соціальної сфери, тобто від політики держави в області доходів. Пріоритети соціального характеру в кризовій ситуації передбачають поєднання способів вирішення гострих сучасних проблем з перспективами майбутнього. Ці пріоритети можуть бути розроблені і запроваджені в практику лише через соціально вивірену активну політику доходів населення.

Нинішня ситуація в сфері доходів характеризується накопиченням соціальної напруги, знизити яку значною мірою може перехід до соціально орієнтованої ринкової економіки в Україні, яка передбачає створення умов для забезпечення належної якості життя населення.

Неможливо здійснити соціальну переорієнтацію економіки без вирішення проблеми доходів населення. Саме в цій площині знаходяться основні важелі, через які можна активізувати трудовий потенціал країни, без чого не можна здійснити вихід на необхідні темпи зростання. Зараз як ніколи необхідні практичні дії для проведення в життя науково обґрунтованої і зваженої політики доходів населення, підйому життєвого рівня громадян. В контексті цього особлива увага повинна приділятись бідності як об’єктивному соціально-економічному явищу сьогодення, дослідженню цієї проблеми у вітчизняній науці, оцінці поширеності бідності в сучасному українському суспільстві, необхідній для формування ефективної політики подолання бідності і вирівнювання розподілу населення за доходами. Все це зумовлює актуальність теми дослідження.

Проблема доходів завжди знаходиться в центрі уваги вчених. Ретроспек-тивний аналіз поглядів на формування доходів і їх вплив на якість життя населення показує, що дослідження цієї проблеми з економічних позицій у плані аналізу походження багатства, причин бідності започаткували такі класики, як У.Петті, Ф.Кене, А.Сміт, Дж.М.Кейнс. Серед українських вчених слід назвати М.Туган-Барановського, В.Навроцького, Є.Слуцького. Особливе значення проблемі доходів і якості життя населення надавалося в межах інституціоналізму, який у повоєнний період був представлений такими відомими економістами, як Дж.К.Гелбрайт, Ф.Перру, Г.Мюрдель. В 70-ті роки відповідними дослідженнями якості життя займались вчені І.Делні, Н.Терлець-кий, К.Хорнбек, А.Маршалл, Л.Вальрас, С.Кузнець, М.Лоренц та інші автори, які внесли значний вклад в означену тематику.

Активно працюють над проблемами доходів і якості життя населення провідні російські вчені Абалкін Л.І., Бобков В.Н., Капустін Є.І., Заславсь-ка Т.А. Значний внесок до вирішення теоретичних та практичних аспектів проблеми доходів і життєвого рівня населення в перехідний період в Україні належить Базилюку О.П., Богині Д.П., Бондар І.К., Гейцю В.М., Голеусовій Г.З., Долишнєму А.В., Кваснюку Б.Є., Кир’ян Т.М., Лібано-вій Е.М., Лукінову І.І., Мандебурі В.Є., Новікову В.М., Пирожкову С.І., Ревенку А.Х., Тютюнніковій С.В.

Наукові здобутки названих вчених дають можливість досліджувати механізм формування і розподілу доходів, їх вплив на рівень життя населення. Але у сучасній економічній літературі недостатньо приділено уваги висвітленню причин, що сприяли диференціації населення, ролі політики уряду у даних процесах, не визначено критерії ідентифікації населення за основними групами і критерії оцінки соціального захисту. Відсутність концеп-туально цілісної теоретико-методологічної бази, недосконалість рекомендацій і висновків з питань визначення рівня життя в умовах становлення і розвитку в нашій країні ринкового середовища обумовили актуальність дисертаційної роботи, зумовили вибір її теми, мету і задачі дослідження.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка пропозицій щодо регулювання і розподілу доходів на основі дослідження складових добробуту населення і узагальнення теоретичних поглядів на формування і розподіл доходів з метою підвищення купівельної спроможності населення для забезпечення сталого розвитку економіки. Відповідно до поставленої мети в роботі було визначено і вирішено наступні задачі:

– визначити соціально-економічну сутність категорій “доходи”, “рівень життя”, їх показники та принципи оцінки;

– здійснити критичний аналіз теоретичних здобутків з проблем бідності, систематизувати методи визначення її основних показників;

– встановити причини диференціації населення України і Житомирської області в трансформаційний період з метою оцінки перспектив покращення рівня життя;

– розробити методику ідентифікації населення за обсягом витрат;

– визначити вплив макроекономічних показників на рівень грошових доходів населення і розробити трендову модель прогнозування значень доходів на перспективу;

– обґрунтувати підходи до розробки соціально-економічного механізму підвищення рівня життя населення.

Об’єктом дослідження є процес формування і розподілу доходів населення України в трансформаційний період.

Предметом дослідження є методологічні, теоретичні та аналітичні засади управління формуванням доходів домогосподарств в умовах становлення та розвитку ринкових відносин.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є фунда-ментальні положення сучасної економічної теорії, наукові дослідження вітчиз-няних і зарубіжних вчених. Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативно-правові акти, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради й Уряду України, національні і регіональні програми соціального розвит-ку, методичні документи з розрахунку показників рівня життя населення.

Розв’язання поставлених у роботі задач здійснювалось за допомогою методів порівняльного аналізу та синтезу (для теоретичних узагальнень існуючих підходів до визначень категорій “доходи”, “рівень життя”, “бідність”); кореляційного аналізу (при аналізі диференціації населення за рівнем середньодушових грошових витрат); абстрактно-логічного аналізу, методів синтезу, індукції, дедукції (при обґрунтуванні показників іденти-фікації населення за основними групами, а також при оцінці забезпечення соціальних стандартів і їх відповідності прожитковому мінімуму); індексного аналізу (при оцінці впливу показників стандартів національних рахунків на рівень доходів населення); економіко-математичних методів (при оцінці впливу макроекономічних показників на рівень доходів та обґрунтуванні прогнозних значень на перспективу).

В процесі роботи використано матеріали Державного комітету статистики України та управління статистики Житомирської області. Соціально-економічний аналіз спирається на дані 1995-2002 років.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в розробці науково-методичних основ удосконалення визначення показників рівня життя населення і основних соціально-економічних нормативів, що сприяє підвищенню ефективності управління доходами і соціальним захистом населення України в умовах трансформації економіки. Основні результати дослідження, що містять наукову новизну, полягають у наступному:

– обґрунтовано необхідність комплексного підходу до визначення кате-горії “рівень доходів” як інструменту практичної соціально-економічної політики держави в сфері подолання бідності, який використовується для визначення пріоритетних напрямків цієї політики, вибору найбільш ефективних механізмів її реалізації;

– обґрунтовано підходи до вибору критеріїв бідності, в яких окрім бази визначення, надається характеристика можливих напрямків використання і доцільності застосування, що дає можливість оперативно вибирати необхідний критерій бідності відповідно до конкретної ситуації;

– теоретично та методично обґрунтовано диференціацію населення за медіанним рівнем сукупних витрат на наступні групи: бідні (малозабезпечені, бідні, зубожілі, надзубожілі); середній клас (забезпечені, заможні); багаті. Запропонована система диференціації населення відрізняється від прийнятої (бідні, середній клас, багаті) і сприяє більш детальному аналізу диференціації населення на рівні областей, регіонів, міст;

– розроблено економетричну модель оцінки впливу макроекономічних показників на рівень грошових доходів населення із застосуванням комп’ютерної програми “Mathcad Professional 2000”. Для цього визначено систему індексів основних соціально-економічних показників, які найбільшою мірою впливають на рівень доходів населення (ВВП, капітальні вкладення, індекс реальної заробітної плати, індекс інфляції цін споживчого ринку, рівень безробіття), що дало змогу за допомогою логістичної функції здійснити розрахунок прогнозних значень доходів на перспективу;

– теоретично та методично обґрунтовано рівневе ранжування соціаль-них нормативів (прожитковий мінімум, мінімальний споживчий бюджет, межа малозабезпеченості, фізіологічний мінімум) на основі виявлених законо-мірностей при проведенні аналізу різних методичних підходів визначення прожиткового мінімуму (за нормами Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) на кризовий період, УкрНДІ гігієни і харчування, РВПС України НАН України), що дасть можливість оперативного визначення відповідних стандартів та їх оперативного аналізу;

– запропоновано методику визначення відповідності мінімальних заробітної плати і пенсії прожитковому мінімуму, яка дозволяє відобразити стан соціальної ситуації в країні, виступити інструментом, спрямованим на регулювання фінансового забезпечення мінімальних соціальних стандартів.

Відмінність одержаних результатів від існуючих розробок полягає в подальшому удосконаленні регулювання формування доходів з метою покращення рівня життя населення.

Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертації методичні положення, здійсненні оцінки та висновки можуть бути використані в структурах державного управління при формуванні та реалізації політики доходів, забезпечити більш обґрунтований підхід до статистичних спосте-режень та соціально-економічного дослідження динаміки рівня життя населення, про що свідчать довідки про впровадження: аналітичні матеріали і пропозиції щодо диференціації груп населення за медіанним рівнем сукупних витрат використо-вуються Житомирським обласним управлінням статистики для оперативного аналізу диференціації населення за даними вибіркового обстеження (довідка №171 від 06.09.2003 року); пропозиції щодо застосування факторної моделі впливу макроекономічних показників на рівень доходів населення використо-вуються головним управлінням економіки Житомирської обласної державної адміністрації для аналізу і планування соціальної політики на перспективу (довідка №317 від 08.10.2003 року); практичні пропозиції і рекомендації щодо оцінки рівня доходів населення використані управлінням промисловості, підприємництва та розвитку місцевого господарства м. Житомир у програмі соціально – економічного розвитку міста на 2004 рік. Модель формування грошових доходів прийнята до впровадження зазначеним управлінням для розрахунків рівня добробуту населення при розробці програми стратегічного розвитку міста до 2011 року (довідка №140 від 10.10.2003 року).

Основні положення та висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Житомирського інституту Міжрегіональної академії управління персоналом при викладанні навчальних дисциплін “Державне регулювання економіки”, “Макроекономіка”, “Прогнозування та макроеко-номічне планування” (довідка №249 від 23.10.2003 року); у Державному агроекологічному університеті (м. Житомир) при викладанні курсу Макроекономіка”(довідка № 204 від 11.03.2004 р.).

Апробація результатів дисертації. Висновки і пропозиції дисертації доповідались і отримали схвалення на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку фінансової системи України” (м. Київ, листопад 2002 р.,); міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку ринку праці та політики зайнятості в умовах трансформації економіки України” (Луганськ, листопад 2003р.); науково-практичному семінарі “Оплата праці та її нормативно-правове забезпечення в сучасних умовах” (Київ, листопад 2003 р.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковано в 5 наукових роботах загальним обсягом 1,5 д.а., з яких особисто автору належать 1,5 д.а.; з них у наукових фахових виданнях 5 робіт загальним обсягом 1,5 д.а., з яких особисто автору належать 1,5 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації складає 190 сторінок тексту. Робота містить 42 таблиці на 14 стор., 23 рисунка на 8 стор., 8 додатків, список використаних джерел включає 140 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі “Методологічні та теоретичні основи дослідження доходів населення в умовах трансформаційної економіки” визначено сутність, структуру та зміст категорій “доходи”, “рівень життя”, “бідність”. Досліджено теоретичні підходи щодо формування, розподілу та регулювання доходів населення як визначального чинника рівня життя домогосподарств і важливого показника соціального становища в Україні. Автор виходить з того, що формування доходів завжди пов’язано з привласненням, тому доходи населення, як соціально-економічна категорія, характеризують стосунки в суспільстві з приводу присвоєння, використання та розподілу створеного продукту. В зв’язку з тим, що головним критерієм соціального розшарування суспільства виступають розмір та джерело доходів, категорія доходів населення відображає економічні зв’язки між членами суспільства з приводу споживання виробленого продукту за рахунок їх трудової діяльності, використання власності, яка знаходиться в їх розпорядженні, та соціальних трансфертів. Розміри і динаміка основних складових доходів дозволяють визначити рівень добробуту громадян. Виходячи з цього, можна стверджувати, що політика доходів, яка здійснюється державою, є найбільш важливою складовою соціальної політики.

Доведено, що категорія “рівень життя” акумулює широкий спектр соціально-економічних відносин, що знаходять свій прояв через багаторівневу систему індикаторів стану та умов життєдіяльності особи, домогосподарства, соціальних груп, населення країни та її регіонів. Поєднуючи в собі характеристику всіх сторін та компонентів життєдіяльності людини, рівень життя стає вимірювачем загальної оцінки ефективності державної соціально-економічної політики, з одного боку, щодо потреби окремої особи, домогоспо-дарства, соціальних груп або суспільства в цілому, а з іншого – щодо можливості реалізації цих потреб. Узагальнено та класифіковано наявні методи визначення критеріїв оцінки бідності і доведено, що їх не можна вважати універсальними, необхідно застосовувати в комплексі, виходячи із специфіки конкретної ситуації, що складається в країні.

Доведено, що найскладнішими теоретичними питаннями аналізу рівня життя населення є питання методологічного забезпечення об’єктивності визначення економічних критеріїв та відповідних показників, які характеризують внутрішню диференціацію малозабезпеченості. На сучасному етапі найчастіше ототожнюються такі поняття, як прожитковий мінімум і мінімальний споживчий бюджет, межа малозабезпеченості та фізіологічний мінімум, рівень фізіологічного виживання тощо. Така різноманітність понять суттєво ускладнює розуміння відмінностей між ними. З використанням рядів розподілу населення за розміром доходів обчислюється частка тих, чий доход нижчий від прожиткового мінімуму та межі малозабезпеченості, яка умовно відповідає медіанному рівню доходів. Існує ще менший показник – поріг бідності. За порогом бідності, а саме на межі фізіологічного виживання, знаходиться найбідніше населення, яке потребує соціального захисту. Відповідні показники бідності дисертантом були покладені в основу диференціації населення, яка представлена у вигляді схеми на рис.1.

понад 360

360

330

300

270

240

210

180

150

120

0,6Ме

90

60

в 3,5% 15,5% 28,1% 62,7% 83,3%

10 20 30 40 50 60 70 80 90 100

Рис. 1. Розподіл населення України за показниками бідності у 2002 році за медіанним рівнем середньодушових витрат

Автором досліджено організаційно-правові аспекти розподілу населення за показниками бідності, і взявши за основу припущення, що медіанний рівень сукупних витрат (Ме) повинен відповідати прожитковому мінімуму на рівні мінімального споживчого бюджету, а законодавчо встановлений прожитковий мінімум (ПМ) – рівню раціонального споживання, запропоновано оцінку вартісних критеріїв диференціації населення (табл. 1).

В дисертації підкреслюється, що формування доходів залежить, в першу чергу, від можливостей економічного зростання в країні, а також від ефективності державної політики доходів, організації і виконання належним чином законів, Указів Президента України та інших нормативних актів, спрямованих на розв’язання найнагальніших соціальних проблем.

Таблиця 1.

Вартісні критерії диференціації населення за рівнем споживання

Обсяг витрат | Критерії диференціації добробуту населення | Рівень споживання | Групи диференціації населення

понад 2 ПМ | раціональне споживання | високий рівень | Багаті | понад 1,6 Ме |

раціональне споживання |

середній

рівень | Заможні | 1 Ме | межа забезпеченості | Забезпечені | 0,75 Ме | верхня межа бідності |

низький рівень споживання | Малозабезпечені | 0,6 Ме | нижня межа бідності (межа крайньої форми бідності) | Бідні | 0,4 Ме | межа фізіологічного виживання | Зубожілі | до 0,4 Ме | нижче межі фізіологічного виживання | наднизький рівень споживання | Надзубожілі |

У другому розділі “Аналіз доходів як складової формування добробуту населення України та Житомирської області” досліджено залежність доходів населення від стану економіки і ефективності державної політики доходів; здійснено аналіз розподілу доходів населення України та Житомирської області; проведено оцінку диференціації населення за рівнем середньодушових грошових доходів і сукупних витрат. Динаміку індикаторів доходів населення наведено в таблиці 2.

Проведений аналіз індикаторів доходів вказує на: недостатньо високе співвідношення загального обсягу грошових доходів до ВВП, що є наслідком досить низького рівня платоспроможності населення; зменшення питомої ваги оплати праці найманих працівників у ВВП свідчить про знецінення робочої сили; різке падіння реальної заробітної плати. Основними з найважливіших причин, які обумовили різке падіння реальної заробітної плати в попередні роки, на наш погляд, слід відзначити випереджаюче зростання цін на товари і послуги при відсутності механізмів захисту доходів від інфляції, різку трансформацію рівня безоплатних соціальних благ в платні, масові і довготривалі затримки виплати зарплати, підвищення рівня реального безробіття.

Зміна соціально-економічної ситуації, викликаної безробіттям, інфляцією, супроводжується посиленням диференціації населення за основними соціально-економічними показниками: оплатою праці, грошовими збереженнями, структурою споживання. Ці показники впливають на формування середньодушових грошових доходів і витрат.

Таблиця 2.

Основні індикатори доходів населення України у 1995-2002 рр.

№

з/п | Показники | РОКИ | 1995 | 1996 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 1 | Питома вага оплати праці у ВВП | 43,5 | 47,8 | 48,6 | 48,1 | 44,3 | 42,3 | 42,3 | 43,7 | 2 | Співвідношення загального обсягу грошових доходів до ВВП, % | 48,6 | 49,4 | 53,6 | 53,0 | 47,4 | 50,3 | 52,3 | * | 3 | Питома вага статті “Оплата праці та доходи від підприємницької діяльності” у складі грошових доходів, % | 59,0 | 58,8 | 51,1 | 48,2 | 49,6 | 48,7 | 51,6 | * | 4 | Реальні грошові доходи, % до попереднього року | 101,8 | 82,9 | 106,3 | 98,4 | 92,0 | 109,9 | 109,6 | 121,2 | 5 | Реальна заробітна плата, % до попереднього року | 110,6 | 96,6 | 96,6 | 96,2 | 91,1 | 99,1 | 119,3 | 118,2 |

В роботі для аналізу диференціації розподілу населення України у 2002 році за рівнем середньодушових грошових витрат автором було використано інтервальний ряд, утворений за допомогою структурних групувань. Варіа-ційною ознакою стали середньодушові грошові доходи на одну особу. Висо-кий коефіцієнт варіації (0,49) свідчить про значну неоднорідність сукупності розподілу, що є підтвердженням високого ступеня диференціації населення за рівнем середньодушових грошових витрат. Як наслідок, в залежності від середньодушових грошових витрат, за межею прожиткового мінімуму у 2002 році в Житомирській області опинилось 83,6% домогосподарств. Середній рівень сукупних витрат в розрахунку на одного члена домогосподарства в Житомирській області склав 235,06 грн. в місяць, що на 22,42 грн. вище, ніж у 2001 році. Однак досягнутий у 2002 році середній рівень сукупних витрат залишається ще досить низьким у порівнянні зі встановленим прожитковим мінімумом (342,40 грн.), якого не досягли 76,3% домогосподарств.

У рамках проведеного дослідження динаміки розподілу населення Жито-мирської області за рівнем сукупних витрат виявлено деяке покращення в їх розподілі за децильними групами в 2000-2001 роках. Але в 2002 році намітилось подальше поглиблення диференціації населення. Суттєво зменши-лась частка витрат перших 50 відсотків населення, яка в порівнянні з 2001 роком зменшилась на 1,8 в.п. і становила всього 28,8%, що майже дорівнювало частці сукупних витрат десятої (найбагатшої) групи населення. Відповідну нерівність розподілу сукупних витрат демонструє крива Лоренца (рис.2).

Рис. 2. Крива Лоренца. Диференціація населення Житомирщини за рівнем середньодушових сукупних витрат у 2000-2002 рр.

Криві Лоренца, які характеризують динаміку розподілу сукупних витрат між децильними групами населення, наглядно демонструють подальшу диференціацію населення Житомирської області, про що свідчить подальше відхилення кривої за 2002 рік від діагоналі.

Наведені в роботі дані щодо нерівності розподілу сукупних витрат підтверджує децильний коефіцієнт диференціації, який показує, що мінімальний рівень витрат серед 10% найбільш забезпеченого населення у 2002 році в 4,2 рази перевищує максимальний рівень витрат 10% найменш забезпеченого населення. На поглиблення диференціації вказує зростання децильного коефіцієнта диференціації, коефіцієнта фондів і індексу Джині.

Критерієм диференціації суспільства є його рівень життя. За різницею в рівні життя суспільство поділяється на три великих групи: бідних, багатих, середній клас. Дуже проблематичним є формування середнього класу в нашій країні, коли середньодушовий доход є значно нижчим за прожитковий мінімум. Використовуючи методи західних вчених, деякі дослідники вважають, що в нашому суспільстві сьогодні до вищого класу можна віднести 1-3 відсотки загальної чисельності населення, середнього – лише 5-7 відсотків, нижчого – близько 90 відсотків. Якщо вважати середнім класом верстви населення з середніми доходами і середнім розміром споживання, а багатими вважати групу людей, доходи і споживання яких значно перевищують цей середній рівень, то можна запропонувати методику ідентифікації населення (табл. 2), яка базується виключно на отриманні інформації про розмір показників, які характеризують рівень життя населення за результатами обстеження витрат і доходів домогосподарств України. Використовуючи вартісні оцінки критеріїв диференціації населення, в роботі проведено ідентифікацію населення України за основними групами за І-ІІІ квартали 2002 року. Аналіз проведеної ідентифікації населення показав, що підвищення мінімальної заробітної плати не зменшило, а поглибило диференціацію населення. У 2002 році значно збільшилась частка надзубожілого населення, оскільки цю групу складає непрацююче населення, а підвищення мінімальної заробітної плати, яке спричинило підвищення цін, тільки збільшило цю групу населення. Суттєво зросла частка багатого населення. Підвищення мінімальної заробітної плати сприяло деякому пожвавленню попиту на товари, що, в свою чергу, дало поштовх до збагачення заможних і забезпечених груп і відтік частки населення цих груп до “багатих”. Але частка бідного і малозабезпеченого населення не зменшилася, як очікувалося, а навіть зросла. Частка забезпеченого і заможного населення зменшилась тому, що на малозабезпечене населення підвищення мінімальної заробітної плати не вплинуло і вони не змогли перейти в групу “забезпечених”. Наслідком існуючих проблем, як соціальних, так і економічних, є високий рівень бідності. Кардинальне вирішення соціальних проблем можливо при підви-щенні ефективності виробництва, продуктивності праці, попиту на робочу силу, що є необхідними передумовами формування гідного рівня життя.

Прагнення суспільства досягти соціальної справедливості потребує від державної влади різноманітних заходів, направлених на підвищення доходів. В роботі представлено соціальну модель, яка передбачає збільшення доходів і соціальних нагромаджень в трансформаційний період.

У третьому розділі “Пропозиції щодо оцінки рівня життя населення та регулювання доходів в трансформаційний період” розроблено механізм визначення впливу макроекономічних показників на ефективність соціального розвитку і прогнозування доходів населення.

Досліджено, що при обґрунтуванні стратегічних і оперативних підходів, спрямованих на поліпшення рівня життя населення, слід враховувати специфіку соціально-економічного становища в Україні, яка полягає в тому, що в нашій державі склався високовитратний тип виробництва, великий розмір невиробничих витрат, високий рівень проміжного споживання. Обґрунтовано, що серед основних показників, які впливають на обсяг індивідуальних споживчих витрат, значну роль відіграє обсяг валового випуску продукції і послуг, ВВП і його складові за рівнем витрат. Встановлено, що темпи зростання ВВП відбивають темпи росту доходів (витрат) 20% найбільш забезпеченої частки населення, отримуючи непропор-ційну більшу частку валового продукту. Так, на їх долю припадає понад 38%, в той час, коли частка сукупних витрат 20% найбіднішого населення складає всього 8,5%-8,7%. Посиленню ступеня нерівності сприяла розпочата з 90-х років орієнтація на вільний ринок, а саме – проведення політики приватизації, скорочення впливу держави на економіку, зростання податків.

Ефективність соціального розвитку характеризують показники системи національних рахунків (СНР). Дослідження аналізу розвитку макроеконо-мічної ситуації у ретроспективному періоді за 1999-2002 роки показало, що за складовими кінцевого споживання ВВП спостерігалися тенденції зменшення споживання домогосподарств у структурі використання ВВП, насамперед, через перевищення показників інфляції, темпів зміни грошових доходів населення, збільшення заборгованості із заробітної плати і соціальних виплат.

За допомогою багатофакторного кореляційно-регресивного аналізу встановлено залежність і кількісно оцінено вплив макроекономічних факторів на рівень грошових або сукупних доходів (витрат) населення (у) за формулою:

уt = 1.1340 + 0.3809хt1 + 0,1033хt2 + 0,5355хt3 – 0,0018хt4 – 0,3441хt5

де x1 – валовий внутрішній продукт (%); x2 – капітальні вкладення (%); x3 – індекс реальної заробітної плати в народному господарстві (%); x4 – індекс інфляції цін споживчого ринку (разів); x5 – рівень безробіття (% ).

Наведена формула дозволяє здійснити факторний аналіз результуючого показника за аналізований період. Вимірюваність основних показників, модель яких побудовано у відсотках, дає можливість інтерпретувати розрахункові коефіцієнти моделі як середні значення коефіцієнтів еластичності результуючого показника за відповідними факторами. Найбільшу реакцію індекс доходів населення має за фактором “рівень реальної заробітної плати” – 0,53%, а найменшу реакцію має за фактором “рівень інфляції” – 0,002%, що пояснюється відсутністю індексації доходів населення.

Для прийняття прогнозних рішень щодо показника індексу доходів (витрат) автором розроблено і пропонується до впровадження трендова модель. Тренд показника споживчих витрат домогосподарств пропонується у вигляді логістичної моделі. Прогнозна модель індексу споживчих витрат дозволяє визначити термін, в якому буде досягнуто необхідний обсяг доходів (табл. 3).

Таблиця 3.

Прогнозні дані індексу доходів населення України на 2003-2007 роки

Оцінка | Прогнозні дані на 2003-2007 роки (%) | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | середня (імовірна ) | 113,8 | 107,8 | 105,7 | 104,14 | 102,98 |

Одним із ключових соціальних нормативів рівня життя населення є прожитковий мінімум, який повинен використовуватись як критерій бідності. В зв’язку з цим автором проаналізовано різні методологічні підходи щодо встановлення рівня прожиткового мінімуму. При цьому виявлено закономірність, яка дала підстави запропонувати можливість оперативного розрахунку прожиткового мінімуму, мінімального споживчого бюджету, межі малозабезпеченості і рівня фізіологічного виживання на аналізований період.

Автором з’ясовано, що існує тісний зв’язок між добробутом домогоспо-дарства і середньодобовою енергетичною цінністю харчування, що було підтверджено відповідними розрахунками. Встановлено, що для домогоспо-дарств, які знаходяться нижче медіанного рівня, добова енергетична цінність харчування зростає майже пропорційно збільшенню середньодушових сукуп-них витрат. Але, досягнувши медіанного рівня, вплив сукупних витрат на добову енергетичну цінність уповільнюється і при максимальному зростанні сукупних витрат в 2,65 рази енергетична цінність харчування збільшується тільки в 1,467 рази. Наведена в роботі автором емпірична залежність вказує, що населення, сукупні витрати якого вище медіанного рівня, задовольнивши свої потреби у харчуванні і поліпшивши його якість, може збільшувати витрати на придбання непродовольчих товарів, послуг і інвестування.

На рівень життя домогосподарств суттєво впливає його розмір. Недоліком формування прожиткового мінімуму є відсутність його диференції залежно від складу сім’ї. Елімінування впливу складу домогосподарств на розмір прожит-кового мінімуму можливе за допомогою еквівалентної шкали коефіцієнтів, яка передбачає врахування ефекту спільного проживання. Запропоновано мето-дику розрахунку коригуючих коефіцієнтів в залежності від складу домогоспо-дарств і наявності дітей. Наведені в роботі розрахунки коригуючих коефіцієн-тів, в яких за основу взято добову енергетичну цінність харчування, показу-ють, що їх розмір відповідає Оксфордській шкалі, яка широко застосовується в міжнародній статистиці (перший дорослий-І, другий і наступний – 0,7, кожна дитина – 0,5). На даний час в Україні діють наступні коригуючі коефіцієнти: перший дорослий – 1,0; другий і наступний – 0,7; дитина (незалежно від віку) – 0,7.

Серед головних задач ефективної економічної політики повинна бути передбачена необхідність вжити заходи для поетапного наближення розміру мінімальних соціальних гарантій до прожиткового мінімуму, захисту грошо-вих доходів від впливу інфляції. Автором запропоновано модель визначення забезпечення відповідності соціальних стандартів (мінімальної заробітної плати і мінімальноі пенсії) прожитковому мінімуму. В загальному плані мо-дель забезпечення соціальних стандартів (ЗСС) може бути подана формулою:

ЗССр / ЗССе => 1,

де ЗССр – реальна модель забезпечення; ЗССе – еталонна модель забезпечення.

Всупереч існуванню в Україні серйозної законодавчої бази в галузі забезпечення конституційних гарантій, рівень життя населення не поліпшується, а базовий соціальний норматив – прожитковий мінімум – використовується лише для загальних оцінок рівня життя. Прожитковий мінімум повинен застосовуватись для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення соціальної допомоги. Автор вважає, що при плануванні мінімальних соціальних гарантій необхідно забезпечувати максимальне (до 1) значення співвідношення мінімальної заробітної плати і мінімальної пенсії до прожиткового мінімуму. При аналізі отриманих результатів ступеня забезпечення соціальних стандартів спостерігалось поступове, але недостатнє їх підвищення (табл.4).

Таблиця 4.

Рівень відповідності мінімальних заробітної плати і пенсії
конституційним гарантіям

Показники | Роки | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | на 01.01 | на 01.07 | на 01.01 | на 01.01 | на 01.07 | на 01.01 | проект | Прожитковий мінімум, грн. | 270,0 | 270,10 | 311,3 | 342,0 | 342,0 | 342,0 | 356,0 | Мінімальна заробітна плата, грн. | 90,0 | 118,0 | 118,0 | 140,0 | 165,0 | 185,0 | 205 | Мінімальна пенсія, грн. | 55,0 | 72,0 | 72,0 | 79,0 | 86,9 | 86,9 | 86,9 | Відношення до прожиткового мінімуму

* мінімальної зарплати, %

* мінімальної пенсії, % |

33,3

25,4 |

43,7

25,4 |

37,9

28,9 |

38,3

29,5 |

45,2

32,4 |

50,7

32,4 |

57,6

32,4 | Рівень забезпеченості мінімальних соціальних стандартів, % | 8,46 | 11,1 | 11,0 | 11,3 | 14,6 | 16,4 | 18,7 | В умовах ринкової економіки підґрунтям соціального захисту населення може стати система соціальних нормативів, які одночасно відображають особливості соціальної ситуації та виступають інструментом регулювання тих чи інших процесів у суспільстві. Розробка та впровадження державних міні-мальних соціальних стандартів має бути спрямована на фінансове забезпе-чення основних конституційних прав громадян, зміцнення фінансової бази та збереження єдиного соціального простору у всіх регіонах країни, тобто дер-жавні мінімальні стандарти повинні знайти своє відображення в державному та місцевих бюджетах і сприяти вирівнюванню рівня соціального забезпечення громадян у розрізі областей, районів та інших адміністративних одиниць.

ВИСНОВКИ

В результаті проведеного дослідження вирішено важливу наукову задачу щодо удосконалення методологічного підходу до формування ефективної політики регулювання доходів як основного чинника підвищення рівня життя населення. Результати дослідження дозволяють зробити висновки теоретичного та науково-практичного спрямування, основні з яких такі:

1. В умовах економічної кризи особливого значення набувають проблеми стабілізації і зростання рівня доходів, створення умов для повноцінного відтворення та функціонування трудового потенціалу. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до визначення категорії “рівень доходів” як інструменту, який використовується для визначення пріоритетних напрямків соціально-економічної політики держави, вибору найбільш ефективних механізмів її реалізації.

2. Досліджено теоретико-методологічні аспекти бідності в Україні. Як багатогранне явище, бідність відрізняється загальними, специфічними та інституціональними аспектами, часовим та просторовим, якісним та кількісним вимірами. Обґрунтовано підходи до вибору критеріїв бідності, в яких окрім бази визначення, надається характеристика можливих напрямків використання і доцільності застосування, що дасть можливість оперативно вибирати необхідний критерій бідності відповідно до конкретної ситуації.

3. Запропоновано систему показників відповідно до сформованого поняття “бідність”, за допомогою яких проводиться диференціація населення за медіанним рівнем сукупних витрат. Запропонована система диференціації населення відрізняється від прийнятої диференціації (бідні, середній клас, багаті) більшою мотивацією визначення середнього класу (заможні, забезпечені) і бідних (малозабезпечені, бідні, зубожілі, надзубожілі) і можливістю більш детального аналізу внутрішньої динаміки визначених груп.

4. Доведено, що зниження реальних доходів населення та поширення бідності за часів ринкових реформ – це результат не тільки падіння рівня виробництва та високої інфляції, але і наслідок відсутності ефективних механізмів адаптації до нових умов. Реальні доходи населення протягом 1995 – 2002 рр. знизилися у 4,4 рази, реальна заробітна плата – майже в 4 рози, а реальна пенсія – в 6,5 рази. Це призвело до того, що бідність набула масових масштабів. До того ж, вона охопила не тільки непрацездатних, безробітних, але й зайняте у виробництві населення – з’явився прошарок так званих “нових бідних” – кваліфікованих працівників.

5. На основі індексного аналізу визначено вплив показників стандартів національних рахунків на обсяг індивідуальних споживчих витрат домогосподарств і запропоновано методику розрахунку параметрів валового випуску, частки ВВП у валовому випуску і кінцевих споживчих витрат у ВВП для визначення необхідного обсягу споживчих витрат домогосподарств, який має забезпечувати витрати населення на рівні прожиткового мінімуму.

6. Розроблено економетричну модель, за допомогою якої можна вимірю-вати вплив макроекономічних показників на рівень грошових витрат. Модель дозволяє здійснювати факторний аналіз результуючого показника за аналізо-ваний період і здійснити розрахунок прогнозних значень на перспективу.

7. Запропоновано тренд показника споживчих витрат домогосподарств у вигляді логістичної моделі для прийняття прогнозних рішень щодо показника індекса доходів (витрат). Прогнозна модель індексу споживчих доходів (вит-рат) дозволяє визначити термін, в якому буде досягнуто прогнозний рівень доходів.

8. Запропоновано методику оперативного розрахунку таких соціальних стандартів як: прожитковий мінімум, мінімальний споживчий бюджет, межа малозабезпеченості, фізіологічний мінімум на основі проведеного аналізу існуючих методичних підходів щодо встановлення прожиткового мінімуму на основі норм МОЗ на кризовий період, УкрНДІ гігієни харчування, РВПС України НАН України.

9. Запропоновано методику розрахунку коригуючих коефіцієнтів, в основі якої лежить добова енергетична цінність харчування. Наведені розрахунки коригуючих коефіцієнтів показують, що їх розмір відповідає Оксфордській шкалі, що широко застосовується в міжнародній статистиці.

10. Запропоновано модель забезпечення відповідності мінімальних соціальних стандартів прожитковому мінімуму. Розробка та впровадження державних мінімальних соціальних стандартів має бути спрямована на фінансове забезпечення основних конституційних прав громадян, зміцнення фінансової бази та збереження єдиного соціального простору у всіх регіонах країни, тобто державні мінімальні стандарти повинні знайти своє відображення в державному та місцевих бюджетах і сприяти вирівнюванню соціального забезпечення громадян у розрізі областей, районів та інших адміністративних одиниць.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

1. Стожок О. Аналіз різних підходів до формування прожиткового мінімуму // АгроІнКом. – К., 2003. – № 3. – С.70-76.-0,4 д.а.

2. Стожок О.З. Бідність і нерівність населення Житомирщини за рівнем грошових витрат // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Наук. журнал. Серія: Економічні науки, вип. 23. – Житомир. – 2003. – С.225-231 (0,4 д.а.).

3. Стожок О.З. Статистичні методи в дослідженні розподілу населення України за рівнем середньодушових грошових витрат // Вісник Житомирського інженерно-технологічного інституту. Наук. журнал. Серія: Економічні науки, вип. 22. – Житомир. – 2002. – С. 270-273 (0,2 д.а.).

4. Стожок О.З. Сукупні витрати і сукупні ресурси домогосподарств Житомирської області в 2000 році // Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки і з питань Європейської інтеграції України. –Вип.1(20) / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2003. – С. 62-68 (0,4 д.а.).

5. Стожок О.З. Методичні підходи до оцінки бідності населення та формування її показників// Формування ринкових відносин в Україні: Збірник наукових праць Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки і з питань Європейської інтеграції України. –Вип.2(23) / Наук. ред. І.К.Бондар. – К., 2004. – С. 90-93 (0,2 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Стожок О.З. Формування та розподіл доходів населення в умовах трансформації економіки. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. Донецький національний університет. – Донецьк, 2004.

Дисертацію присвячено дослідженню проблем формування доходів населення. Проаналізовано сучасний стан рівня життя населення України та Житомирської області, розроблено пропозиції щодо удосконалення регулювання доходів населення.

У роботі надано оцінку діючій в Україні методиці Державного комітету статистики щодо визначення життєвого рівня населення, виявлено недоліки існуючої системи показників соціально-економічного розвитку. Побудовано ієрархічну систему показників рівня життя.

Представлено аналіз рівня життя населення України в цілому і окремо по Житомирському регіону. Визначено основні фактори, які впливають на подальше економічне розшарування населення України, а також надано оцінку їх впливу на рівень доходів.

На основі факторного аналізу впливу макроекономічних показників на рівень доходів домогосподарств розроблено економетричну модель, за допо-могою якої можна здійснити факторний аналіз результуючого показника за аналізований період і провести розрахунок прогнозних значень на перспективу.

Проведене дослідження дозволило сформулювати пропозиції, що спрямовані на створення сучасного методичного забезпечення аналізу рівня життя в контексті вітчизняного правового й інформаційного простору. Запропоновано практичні рекомендації щодо корегування державної соціально-економічної стратегії з метою