ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ЗАРЕДІНОВА ЕЛЬВІРА РИФАТІВНА

УДК 373.5 (477.75)

ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЦІННІСНИХ ВЗАЄМИН БАТЬКІВ І ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ
В СУЧАСНІЙ КРИМСЬКОТАТАРСЬКІЙ СІМ’Ї

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ-2004

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті проблем виховання АПН України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Постовий Віктор Григорович,

Інститут проблем виховання

АПН України, завідувач лабораторії

сімейного виховання

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Ярмаченко Микола Дмитрович,

Академія педагогічних наук України,

радник президента АПН України;

кандидат педагогічних наук,

Журба Катерина Олександрівна,

Інститут проблем виховання

АПН України, старший науковий співробітник

лабораторії морально-етичного виховання.

Провідна установа: Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Луганськ

Захист відбудеться “ 25 ” травня 2004 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (04060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9).

Автореферат розісланий “ 23 ” квітня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Г.П. Пустовіт

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Виважена державна політика України щодо етноменшин має незаперечне значення і для кримськотатарського народу, який багато десятиліть перебував поза активним життям країни і нині гостро потребує реабілітаційних заходів як щодо окремої особистості, так і сім’ї як основного осередку суспільства.

Сучасна кримськотатарська сім’я перебуває у пошуках ефективних шляхів розв’язання проблем освіти та виховання дітей. Один з них вбачається у формуванні таких внутрішньосімейних взаємин, які давали б їй можливість вижити і реалізуватися в нових соціально-економічних умовах, зберегти національні особливості, виховувати молодь на духовних і моральних цінностях свого народу.

Цілі виховання нових культурних, моральних і духовних цінностей, зміцнення традицій виховання дітей у кримськотатарській сім’ї відображені у Конституції України, законах України “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про загальну середню освіту” та “Про позашкільну освіту”, Державних програмах України та програмах АР Крим, зокрема “Яшлыкъ – миллет ишанчы. Молодь – надія нації”, “Халкъ темели – къоранта. Сім’я – основа нації”.

Слід відзначити, що теоретичні основи виховання дітей у сучасній кримськотатарській сім’ї тісно пов’язані з гуманістичним напрямом тюркської філософсько-педагогічної спадщини. Найповніше ці ідеї представлені в працях філософів, мислителів і педагогів Д.Азаді, А.Акаєва, М.Бедиля, А.Джамі, А.Дехлеві, А.Доніша, У.Кей-Кавуса, А.Нізамі, О.Хайяма, Н.Хісрава, А.Хорезмі, А.Фарабі та ін., а також видатних кримськотатарських мислителів і педагогів – А.Айвазова, І.Гаспринського, А.Гірайбая, У.Іпчи, А.Кадрі-заде, А.Лятіф-заде, М.Нузета, А.Одабаша, С.Озенбашли, А.Чергеєва, Б.Чобан-заде.

Розвиток основоположних гуманістичних ідей виховання дітей у кримськотатарській родині в нових умовах дістав відображення у працях Г.Ашурова, І.Мумінова (мораль як філософська категорія і моральне виховання), Ш.Акмолфоєва, А.Некрича (світоглядні основи та принципи виховання), Р.Азимова, А.Гусейнова (моральні фактори), Р.Абдуллаєва, А.Мирзаакбарова (гуманізм), А.Бекбоєва, А.Бреусенко, В.Сіверс (моральні цінності), А.Аль-Саді (моральні ідеали), Т.Аболіной, А.Фалєєва (моральна свідомість), А.Сауда, Д.Ефендієва (крос-культурні зв’язки), А.Кримського, А.Самойловича (етнічні та культурні особливості народу).

Трансформація і розвиток морально-етичного виховання дітей у кримськотатарській сім’ї вивчали З.Мустафаєва, Ф.Усеїнов, М.Хайруддінов; особливості морального виховання в кримськотатарській сім’ї – С.Абдурахманова, Ш.Ідрісова, моральні традиції кримськотатарської сім’ї – Е.Байрамов, Л.Бекірова, Г.Білял-кизи, формування поваги до батьків – І.Аблякімов, П.Аджередінов, специфіку морального виховання дітей кримських татар в умовах діаспори – Г.Керімова, Г.Усеїнова, Д.Хайредінов.

Вагомий внесок у дослідження проблеми інтеріоризації й інтеграції виховання моральності в дітей різного віку зробили українські і російські вчені. У ряді досліджень обґрунтовано ціннісний підхід до організації виховного процесу (В.Оржеховська, О.Сухомлинська, М.Ярмаченко). Педагогічну сутність сучасних методик морального виховання школярів розкрито в дослідженнях К.Журби, В.Киричок, К.Чорної, а особливості моральної поведінки дітей у роботах С.Анісімова, Г.Гумницького. Вплив сімейного виховання на формування особистості дитини досліджують Т.Алєксєєнко, Т.Кравченко, В.Кузь, Л.Повалій, В.Постовий, О.Хромова, організацію взаємодії сім’ї і школи в моральному вихованні молодших школярів – О.Докукіна, В.Кондратюк, ідею гуманізації взаємин батьків і дітей – А.Дьяконова.

Водночас аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури, вивчення практики виховання морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у кримськотатарській педагогіці і сім’ї свідчить про те, що ці проблеми й досі лишаються недостатньо вивченими.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена, з одного боку, об’єктивними потребами суспільства в морально здоровій, педагогічно компетентній сім’ї, здатній забезпечити різнобічний розвиток особистості дитини, а з другого – недостатньою підготовкою батьків до формування морально-ціннісних взаємин з дітьми як найважливішої передумови їх виховання.

Названі вище суперечності, недостатня теоретична і методична розробленість проблеми зумовили вибір теми дослідження: “Формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку в сучасній кримськотатарській сім’ї”.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до тематичного плану наукових досліджень лабораторії сімейного виховання Інституту проблем виховання АПН України “Дитина в сучасній сім’ї: тенденції і пріоритети виховання” (державний реєстраційний №0198U008205). Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Інституту проблем виховання АПН України (протокол № 10 від 30.11.2000 р.) та Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в України (протокол № 1 від 23.01.2001 року).

Об’єкт дослідження – процес виховання дітей молодшого шкільного віку в кримськотатарській сім’ї.

Предмет дослідження – морально-ціннісні взаємини батьків і дітей молодшого шкільного віку в сучасній кримськотатарській сім’ї.

Мета дослідження – виявити, теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити зміст, форми, методи та педагогічні умови формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку в сучасній кримськотатарській сім’ї.

Гіпотезою дослідження є припущення, що ефективне формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку в сучасній кримськотатарській сім’ї передбачає:

· цілеспрямовану підготовку вчителів початкових класів до роботи з батьками дітей молодшого шкільного віку;

· підвищення педагогічної культури батьків;

· реалізацію особистісно орієнтованого підходу до виховання учнів молодшого шкільного віку;

· проведення виховної роботи з молодшими школярами на основі використання потенціалу національної педагогіки, культури і традицій кримськотатарського народу;

· використання крос-культурних зв’язків у вихованні дітей у кримськотатарській сім’ї з урахуванням особливостей віку.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження ми поставили такі завдання:

-

-

-

-

Методологічною основою дослідження є філософське вчення про теорію пізнання та діалектичну взаємозалежність і взаємозумовленість національного і вселюдського у суспільному прогресі; про співвідношення свідомості і буття в контексті розвитку історико-педагогічних явищ і формуванні морально-етичних, ціннісно-орієнтаційних підходів у розвитку особистості; аксіологічний підхід до людини як найвищої цінності суспільства; крос-культурний підхід, який розглядає вплив міжкультурних зв’язків на формування морально-ціннісних взаємин у кримськотатарській сім’ї.

Теоретичною основою дослідження є концепція особистісно орієнтованого виховання (І.Бех, А.Богуш, О.Кононко, В.Рибалко); положення про розвиток особистості в молодшому шкільному віці (Л.Божович, М.Боришевський, О.Докукіна, В.Кондратюк); моральні цінності кримськотатарського народу (Е.Аблаєв, І.Гаспринський, М.Хайруддінов); положення Конституції України, Конституції Автономної Республіки Крим, Закону України “Про Освіту”, Концепції національного виховання, Національної програми “Діти України”, Національної Доктрини розвитку освіти України.

Методи дослідження. Теоретичні методи (аналіз філософської, соціологічної, психологічної і педагогічної літератури, вивчення педагогічного досвіду, зіставлення та узагальнення фактів) застосовувалися на підготовчому етапі, а також з метою обґрунтування вихідних положень експериментальної роботи; емпіричні методи; педагогічне спостереження; бесіди, анкетування; інтерв’ювання; ранжування; проектування та аналіз педагогічних ситуацій; аналіз творчих робіт і завдань; вивчення планів і програм виховної роботи вчителів шкіл з кримськотатарською мовою навчання; методи статистичної обробки даних реалізовувались у процесі констатуючого і формуючого етапів експерименту.

Організація дослідження. Дослідження проводилося протягом 2000-2003 рр. і відображає три логічні етапи.

На першому етапі (2000-2001 рр.) здійснювався аналіз філософської, соціологічної, психологічної і педагогічної літератури з метою розробки концептуальних підходів дослідження, вивчався об’єкт, предмет, гіпотеза, формулювалася мета й основні завдання дослідження; вивчався педагогічний досвід формування морально-ціннісних взаємин у кримськотатарській сім’ї.

На другому етапі (2001-2002 рр.) проводився констатуючий експеримент, визначалася специфіка морально-ціннісних взаємин дітей молодшого шкільного віку з дорослими; розроблялися програма і методика формуючого експерименту, критерії оцінки досліджуваних якостей та їхні параметри.

На третьому етапі (2002-2003 рр.) на основі визначених нами змісту, форм і методів морально-ціннісних взаємин батьків і дітей здійснювався формуючий експеримент, вносилися зміни, коригувалася загальна методика виховання молодших школярів у сучасній кримськотатарській сім’ї; аналізувалися й узагальнювалися проміжні та кінцеві результати експериментальної роботи, формулювалися й уточнювалися теоретичні висновки, розроблялися практичні рекомендації для вчителів щодо формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей. Літературно оформлялася дисертаційна робота.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше обґрунтовано й визначено зміст, форми і методи підвищення педагогічної культури батьків з урахуванням національної специфіки сім’ї; виявлені ефективні педагогічні умови формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у сучасній кримськотатарській сім’ї; спроектовані та апробовані нові напрями роботи з батьками і дітьми в кримськотатарській сім’ї на основі врахування національних і крос-культурних особливостей поліетнічної культури Криму.

Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні й визначенні змісту, форм і методів формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку в кримськотатарській сім’ї; визначенні напрямів ефективної підготовки батьків до здійснення ними виховної функції. Результати дослідження поглиблюють і доповнюють сучасну педагогічну науку в аспекті національних і крос-культурних особливостей у вихованні дітей та молоді.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що сформульовані в результаті дослідження положення і висновки розкриваючи особливості розвитку національної педагогічної думки і практики формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у кримськотатарській сім’ї, дають змогу поглиблювати й удосконалювати зміст, форми і методи національної системи виховання дітей у нових умовах.

Матеріали дисертації можуть бути використані у подальшому вдосконаленні програм і посібників з проблем виховання для шкіл з кримськотатарською мовою навчання; для розробки спецкурсів для майбутніх учителів початкової школи; як доповнення курсів педагогіки, історії педагогіки, етнопедагогіки, а також для роботи інститутів підвищення кваліфікації працівників освіти.

Експериментальна база: науково-дослідна робота проводилась у ЗОШ № 37 м.Сімферополя, Октябрській ЗОШ І – ІІІ ступенів № 3 ім. І.Гаспринського Червоногвардійського району, Зарічненській ЗОШ Джанкойського району, Сарибашській ЗОШ Першотравневого району Автономної Республіки Крим.

Вірогідність результатів дослідження забезпечується методологічною обґрунтованістю його вихідних теоретичних положень, опорою на досягнення психолого-педагогічної науки, репрезентативністю вибірок, різноманітними джерелами інформації, а також впровадженням у практику методичних рекомендацій.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Основні результати дослідження доповідалися та обговорювалися на засіданнях лабораторії сімейного виховання Інституту проблем виховання АПН України, засіданнях кафедри педагогіки Кримського державного інженерно-педагогічного університету, звітних конференціях Інституту проблем виховання АПН України (Київ, 2001, 2002, 2003 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 150-річчю від дня народження видатного кримськотатарського просвітителя І.Гаспринського (Сімферополь, 2001 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях “Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості” (Київ, 2001 р.), “Проблеми професійної підготовки вчителя школи майбутнього” (Мелітополь, 2001 р.), “Педагогічні засади формування у підростаючого покоління активної громадянської позиції” (Київ, 2002 р.), республіканській науково-практичній конференції “Кримськотатарська школа в полікультурному освітньому просторі Криму” (Сімферополь, 2002 р.), науково-практичних конференціях “Сім’я та шлюбно-родинні стосунки в Україні” (Київ, 2001 р.), “Січневі педагогічні читання: Методологія, теорія і практика індивідуалізації і диференціації навчально-виховного процесу” (Сімферополь, 2003 р.), ІХ науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу, аспірантів і студентів, присвяченій 10-річчю КГІПУ (Сімферополь, 2003 р.), семінарі “Проблеми соціальної адаптації та інтеграції кримськотатарської молоді в сучасне багатонаціональне суспільство Криму” (Сімферополь, 2001 р.).

Публікації. Результати дослідження опубліковані в 6 наукових і науково-методичних виданнях, зокрема 3 з них є фаховими, затвердженими ВАК України. Усі публікації є одноосібними.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел (282 найменувань, з них 21 іноземною мовою) і додатків. Загальний обсяг дисертації становить – 249 сторінок друкованого тексту, з них 170 сторінок основного тексту. Робота містить 2 діаграми, 12 таблиць, 13 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір та актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, методологічні основи, окреслено методи й етапи наукового пошуку, сформульовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, вірогідність здобутих результатів, а також подано відомості про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Теорія і практика формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у кримськотатарській сім’ї” здійснено аналіз філософських, історико-педагогічних, психолого-педагогічних засад формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку, подано результати діагностики педагогічної практики виховання дітей у сучасній кримськотатарській сім’ї та школі.

Аналіз досліджень з філософії, педагогіки, психології свідчить про те, що на всіх етапах розвитку людського суспільства морально-ціннісні взаємини батьків і дітей перебували у центрі пошукової уваги. У поглядах східних філософів поширеною є думка про те, що морально-ціннісні взаємини у сім’ї залежать від менталітету народу, його особливостей, вікових традицій, законів моралі або намусу (Абу-Наср Мухаммад аль-Фарабі, Абу Алі Ібн Сіна). Абумуініддін Носірі Хісроу вважав основою морально-ціннісних взаємин батьків і дітей шанобливе ставлення до батьків, турботу про них, здатність до самопожертви та альтруїзм. У.Кей-Кавус і О.Хайям трактували морально-ціннісні взаємини як внутрішню самоорганізацію і самовиховання особистості, її духовне бачення, душевні якості, високі помисли й устремління, тоді як М.Ганджеві, А.Дехлеві розвивали концепцію виховання серця як головну умову формування морально-ціннісних взаємин у сім’ї і духовного осереддя окремої особистості, що характерно й для традиційної української філософії і педагогіки, зокрема поглядів Г.Сковороди, П.Юркевича, Г.Ващенка, а пізніше В.Сухомлинського та ін.

Духовні витоки морально-ціннісних взаємин батьків і дітей розкрито у працях кримськотатарського вченого і педагога І.Гаспринського, який розглядає їх крізь призму слов’яно-тюркських взаємозв’язків. Подальшої розробки ці ідеї дістали в дослідженнях А.Айвазова, Ю.Акчуріна, М. Бічієва, Д.Валідова, А.Одабаша, Б.Чобан-заде і сучасних дослідників Е.Аблаєва, В.Ганкевича, В.Постового.

Сучасні крос-культурні концепції у психології і педагогіці (Х.Боташева, Д. Ефендієв) дають змогу поглибити аналіз виховного потенціалу сім’ї у процесі вивчення етнічної, вікової та статевої специфіки гуманістичних і доброзичливих взаємин дорослих і дітей.

У зарубіжних дослідженнях М. Сарая, Н. Девлета взаємини у кримськотатарській сім’ї розглядаються з позицій джадидизму, пантюркізму та ісламізму.

Ми розглядаємо морально-ціннісні взаємини як двосторонні взаємини батьків і дітей, що відповідають як сучасним законам про права людини і дитини, так і моральним цінностям, нормам та вимогам високої моралі кримськотатарського народу, які є духовним надбанням членів сім’ї, а також визначають та регулюють життя у родині і поза нею і впливають на моральне формування дитини.

Морально-ціннісні взаємини у кримськотатарській сім’ї характеризуються зовнішньою спрямованістю на членів сім’ї, що свідчить про взаємодію сім’ї і суспільства як цілісного організму, де все перебуває в різнобічних взаємозв’язках і взаємовпливах.

У системі зовнішньоспрямованих морально-ціннісних взаємин ми виділили інститути краянства (койдеш), побратимства (аркъадашлыкъ), сватів (къудалар), аталичества (аталыкъ), добросусідства (талакъа), громадської ради (джемаатчылыкъ) та ін.

Внутрішню спрямованість мають закони моралі (намусу), мушавере (родинне віче), традиції геронтотимії, національного етикету, обов’язку перед батьками, вдячності, особистого прикладу, взаєморозуміння, взаємопідтримки тощо.

Класифікація морально-ціннісних взаємин у сім’ї – основа визначення її головних критеріїв: когнітивного, аксіологічного, мотиваційного і діяльнісного.

У формуванні морально-ціннісних взаємин батьків і дітей молодший шкільний вік є тим найбільш сензитивним періодом, коли дитина свідомо прагне засвоїти норми морально-ціннісної поведінки в сім’ї та соціумі.

Діти цього віку інтенсивно набувають досвіду моральної і соціально зумовленої поведінки, активно прагнуть проявити себе у значущій для них і дорослих діяльності, здатні контролювати свої дії та емоції, що сприяє розвитку та формуванню в них моральної сфери.

Основою взаємин батьків і дітей є моральні цінності сучасної кримськотатарської сім’ї, з яких найбільш значущими є абсолютні, феліцитологічні, світоглядні, гуманістичні, ментальні, крос-культурні, комунікативні, валеологічні та загальні цінності.

За результатами констатуючого етапу експерименту, даних про стан формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку в сучасній кримськотатарській сім’ї ми виділили чотири групи респондентів-батьків з різним педагогічним потенціалом: з високим рівнем педагогічної культури (9,4%), середнім – (34,2%), достатнім – (40,1%) та низьким – (10,3%).

Результати проведених психолого-педагогічних досліджень, експертна оцінка педагогів, батьків та обґрунтовані й розроблені нами критерії взаємин батьків і дітей стали основою для визначення чотирьох рівнів сформованості морально-ціннісного ставлення молодших школярів до батьків.

Високий рівень сформованості морально-ціннісного ставлення до батьків виявлено в 7,9% молодших школярів. Знання про моральні цінності у них поєднуються з розумінням їх необхідності у житті родини й проявляються в особистісних переконаннях та їх практичному втіленні у житті.

Середній рівень (17,7%). Діти цього рівня розуміють значення моральних цінностей, усвідомлюють їхню роль у взаєминах з близькими та переконані в тому що їх необхідно зберігати й підтримувати. Позитивній поведінці дітей не відповідає мотивація, що пояснюється більше привченістю до моральних вчинків і наслідування дорослих, ніж особистими переконаннями.

Достатній рівень (37,2%) характерний для дітей, які цілком усвідомлюють необхідність підтримувати добрі взаємини зі всіма членами сім’ї, але у власній поведінці переважно проявляють вибірковість або негативізм у ставленні до близьких. Їхня поведінка не завжди відповідає моральним нормам, а якщо й відповідає, то зумовлена бажанням задовольнити корисливі інтереси (нагорода, заохочення тощо) або страхом перед покаранням, контролем батьків.

Низький рівень притаманний 38,6% молодших школярів. Брак або обмеженість знань у моральній сфері взаємин, спілкування негативно позначається на поведінці цих дітей, породжує байдужість до життя батьків, близьких тощо. Діти не хочуть і не вміють налагоджувати близькі й довірчі стосунки навіть з батьками, родичами, не кажучи вже про вчителів, однолітків та ін.

Констатуючий етап експерименту показав, що:

– сучасна кримськотатарська сім’я здебільшого не підготовлена до реалізації власного виховного потенціалу через низький рівень етичних знань, загальної і педагогічної культури, невиразність мотивів до співпраці з учителями, а також незнання психофізіологічних та вікових особливостей власних дітей;

– учителі не можуть надати повною мірою педагогічну допомогу кримськотатарській сім’ї через недостатню науково-методичну та організаційно-психологічну підготовку та відірваність школи від сім’ї;

– батьки і вчителі правильно розуміють цілі і завдання спільної діяльності, однак це не завжди узгоджується з їхньою практичною готовністю до співпраці та реальними можливостями.

У другому розділі “Шляхи вдосконалення морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у сучасній кримськотатарській сім’ї” аналізується процес формуючого етапу експерименту за розробленою нами програмою. У ньому розкрито зміст, форми і методи формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку в кримськотатарській сім’ї, способи застосування технологій, які сприяють ефективному формуванню морально-ціннісних взаємин батьків і дітей, проаналізовано результати дослідження.

Виходячи з логіки теоретичного дослідження, ключових для нашого експерименту наукових позицій, ми здійснювали його в таких взаємопов’язаних напрямах:

– організація методичної роботи з учителями;

– педагогічна підготовка батьків до формування морально-ціннісних взаємин з дітьми молодшого шкільного віку;

– організація процесу формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей в умовах сім’ї, школи і соціальних інститутів.

Експеримент показав, що ефективність запропонованої методики значною мірою залежить від морального рівня, особистісних якостей та професійної компетентності вчителя у роботі з батьками і дітьми, що зумовило необхідність створити умови для спеціальної підготовки вчителів. У зв’язку з цим було приділено велику увагу науково-теоретичній, психологічний і практичній підготовці вчителів початкових класів, що передбачала оволодіння ними культурологічними та психолого-педагогічними знаннями, технологіями, методиками діагностування, корекції батьків і дітей, добіру та опрацювання наукової і педагогічної інформації, організацію та проведення виховної роботи із сім’єю.

Для підготовки вчителів-експериментаторів активно використовували такі форми роботи, як лекції, семінари, практикуми, педагогічні й координаційні ради, методичні об’єднання вчителів початкових класів, спецкурси і співбесіди, де педагоги мали змогу детально ознайомитися з основними теоретичними положеннями щодо формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей та практичним застосуванням цих знань у роботі.

Застосовані в експериментально-дослідній роботі зміст, форми і методи педагогізації батьків максимально враховували потреби та проблеми кожної конкретної сім’ї (батьків і дітей), відповідали їхнім інтересам, запитам та ставили за мету дати батькам педагогічні знання, вміння і навички, потрібні для співпраці зі школою та іншими соціальними інститутами, сформувати в них позитивну мотивацію до спільної виховної діяльності, стимулювати встановлення емоційно-позитивних контактів між батьками і дітьми, навчити прийомів самовиховання кожного учасника цього процесу.

До змісту педагогізації батьків ми вводили елементи кримськотатарської етнопедагогіки, крос-культурних зв’язків, культури формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей. Заняття з підготовки батьків до встановлення морально-ціннісних взаємин з дітьми планувалися за такими напрямами: вивчення кримськотатарських традицій сімейного виховання; виховання моральних цінностей у кримськотатарській сім’ї; виховання у молодших школярів шанобливого ставлення до батьків і поваги до старших, формування в них уважності, чуйності, турботливості щодо членів сім’ї, бажання допомогти; ввічливості, тактовності, шляхетності як основи взаємин між дорослими та дітьми у сім’ї.

Дослідження показало, що спілкування в сім’ї має широкий спектр виховних можливостей, в якому насамперед слід виділити вербальні методи (етична розповідь, пояснення, роз’яснення, переконання, етична бесіда, настанови, напучування, побажання), методи організації діяльності й формування досвіду поведінки (приклад, вправа, привчання, доручення, спільна праця, виховні ситуації, громадська думка), методи стимулювання (похвала, схвалення, довіра та ін), а також ігрової діяльності та сімейного дозвілля.

У системі роботи з педагогізації сім’ї особливу увагу приділяли колективним, груповим, індивідуальним формам педагогічної просвіти батьків – проведенню спеціальних лекцій, семінарів, батьківських зборів, практикумів, тренінгів, бесід, “круглих столів”, батьківських конференцій, а також випуску батьківських бюлетенів, презентаціям педагогічної літератури, перегляду кінофільмів, наданню консультацій та індивідуальних рекомендацій.

У кожному експериментальному класі, крім вступного курсу з трьох занять, було проведено по сім занять, на яких розглядались окремі питання за визначеними напрямами. Повний курс для батьків молодших школярів становив 31 заняття.

Неодмінною умовою формуючого етапу експерименту було дотримання принципу диференціації, розподілу батьків на групи залежно від рівня їх педагогічних знань та особливостей морально-ціннісних взаємин у кожній окремій сім’ї.

Про ефективність дослідно-експериментальної роботи свідчили зростання кількості батьків, які володіли достатніми знаннями з педагогіки та суміжних наук, мали тісні контакти з дітьми, відпрацьовану методику виховання і були зорієнтовані на співпрацю зі школою і соціальними інститутами. У кінці експерименту батьків з високим рівнем підготовки було 27,5%; із середнім – 45,3%; достатнім – 21,7%; з низьким – 5,2%, що свідчить про ефективність застосованих нами методик.

Підвищенню ефективності виховання у молодших школярів морально-ціннісного ставлення до батьків сприяло активне залучення їх до участі у позаурочній роботи: у виховних годинах, фольклорних фестивалях, змаганнях сімейних команд, подорожах до казки, благодійницькій діяльності.

Діти мали можливість долучитися до моральних цінностей своєї сім’ї, вивчаючи історію свого роду, традиції взаємин між дорослими та молодим поколінням, народну мудрість, фольклор. Дослідження підтвердило, що основу морально-ціннісних взаємин у сім’ї становлять родинні зв’язки, батьківський обов’язок, почуття материнства і батьківства, які проявляються у батьківській любові та взаємній прихильності дітей і дорослих.

Проведена дослідно-експериментальна робота сприяла позитивним змінам у свідомості й поведінці батьків та молодших школярів, що дістало своє втілення у сформованості таких моральних цінностей, як уміння керувати власними емоціями та вчинками, працювати над собою, прагнути до порозуміння й налагодження близьких духовних контактів з усіма членами родини, усвідомлення власної ролі в родині, суспільстві, сформованості поваги до старших, родинного обов’язку, вдячності, готовності прийти на допомогу, пожертвувати власними інтересами задля близьких та ін. Результати формуючого етапу експерименту відображено в таблиці 1.

Таблиця 1

Динаміка ефективності змін у взаєминах батьків і дітей (%)

Рівні | На початку дослідження | У кінці дослідження

Контрольні класи | Експериментальні класи

Високий | 7,9 | 8,5 | 38,2

Середній | 17,7 | 22,8 | 30,7

Достатній | 37,2 | 37,1 | 25,2

Низький | 17,7 | 31,4 | 5,9

Як видно з таблиці 1, у батьків і дітей з високим рівнем сформованості морально-ціннісних взаємин уявлення про моральні цінності поєднуються з усвідомленням їх необхідності у житті родини та підкріплюються практикою родинного виховання.

Батьки з достатнім рівнем сформованості морально-ціннісних взаємин розуміють значення моральних цінностей та усвідомлюють їх роль у своєму житті. Однак інколи діють всупереч цим своїм поглядам, орієнтуючись на оточення.

Групу з достатнім рівнем становлять родини, взаємини в яких не завжди відповідають моральним нормам і в яких педагогічний вплив батьків на дітей не має систематичного характеру.

До групи низького рівня морально-ціннісних взаємин батьків і дітей належать проблемні сім’ї з нечіткими чи спотвореними уявленнями про морально-ціннісні взаємини та їх формування в дітей.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження дали нам підставу для таких висновків:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

Дослідження не вичерпало всіх аспектів проблеми формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у сучасній кримськотатарській сім’ї. Подальшого наукового пошуку потребує вивчення крос-культурних зв’язків педагогічних систем кримських татар і українців, вивчення спільної гуманістичної культурної спадщини, що пов’язує обидва народи в їхньому ставленні до моральних цінностей і виховних завдань сучасної сім’ї.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Заредінова Е.Р. Формування морально-ціннісних взаємин кримськотатарської сім’ї у контексті історії та крос-культурних євро-азіатських зв’язків // Гуманістично спрямований виховний процес і ставлення особистості (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді).- Зб. наук. праць Інституту проблем виховання АПН України. – К.: Віра Інсайт, 2001. – Кн. ІІ. – С. 317-323.

2. Заредінова Е.Р. Проблема формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у східній філософській думці в контексті кримськотатарської педагогіки ІХ – ХІХ століття // Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – Зб. наук. праць Інституту проблем виховання АПН України. – К., 2002. – Кн. ІІ. – С. 236-241.

3. Заредінова Е.Р. Педагогізація батьків – одна з умов формування морально-ціннісних взаємин з дітьми в сучасній кримськотатарській родині // Початкова школа. – 2003. – № 10. – С. 43-46.

4. Заредінова Е.Р. Морально-ціннісні взаємини батьків і дітей в кримськотатарській сім’ї // Зб. наук. праць Академії державного Управління при Президентові України / За заг. ред. В.М.Князєва, М.І.Пірен. – К.: Вид-во УАДУ, 2001. – Вип. І “А”. – С. 185-187.

5. Зарединова Э.Р. Семья как центр культуры – духовной, моральной и национальной // Материалы Международной научно-практической конференции, посвященной 150-летию со дня рождения И.Гаспринского (г. Симферополь, май 2001). – Симферополь: Крымучпедгиз, 2003. – С. 106-109.

6. Зарединова Э.Р. Проблема формирования нравственно-ценностных взаимоотношений родителей и детей в истории философской и педагогической мысли Востока // Альманах КГИ: Сб. науч. работ проф.-препод. состава и студентов // По материалам научно-практической конференции Крымского гуманитарного института “IV неделя науки” 9-10 апреля 2002 г.: Выпуск. – Ялта: РИО КГИ, 2002. – С. 26-27.

Анотація

Заредінова Е. Р. Формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей молодшого шкільного віку в сучасній кримськотатарській сім’ї. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2004.

Дисертація присвячена проблемі формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей в умовах сучасної кримськотатарської сім’ї. У роботі проаналізовано філософські та психолого-педагогічні аспекти досліджуваної проблеми. Розкрито сутність і структуру морально-ціннісних взаємин у сім’ї. Розроблено критерії і показники сформованості морально-ціннісних ставлень батьків і дітей. Визначено й обґрунтовано педагогічні умови формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у сім’ї. Експериментально перевірено ефективність змісту, форм і методів формування морально-ціннісних взаємин батьків і дітей у процесі виховної діяльності сім’ї та її взаємодії зі школою та різноманітними соціальними інститутами.

Ключові слова: адаптація, батьки, діти, зміст, форми і методи виховання, молодші школярі, морально-ціннісні взаємини, крос-культурні зв’язки, соціальні інститути, сучасна кримськотатарська сім’я, технології виховання, школа.

Аннотация

Зарединова Э. Р. Формирование нравственно-ценностных взаимоотношений родителей и детей младшего школьного возраста в современной крымскотатарской семье. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Институт проблем воспитания АПН Украины, Киев, 2004.

Диссертация посвящена проблеме формирования у родителей и детей основ нравственно-ценностных взаимоотношений в условиях современной крымскотатарской семьи. Проанализированы философский, психолого-педагогический и социологический аспекты исследуемой проблемы. Раскрыта сущность и структура нравственно-ценностных взаимоотношений в семье. Разработаны критерии и параметры сформированности нравственно-ценностных отношений родителей и детей. Выявлены и обоснованы педагогические условия формирования нравственно-ценностных взаимоотноше-ний родителей и детей в семье. Экспериментально проверена эффективность содержания, форм и методов формирования нравственно-ценностных взаимоотношений родителей и детей в процессе воспитательной деятельности семьи и ее взаимодействия со школой и различными социальными институтами.

Ключевые слова: адаптация, родители, дети, содержание, формы и методы воспитания, младшие школьники, нравственно-ценностные взаимоотношения, кросс-культурные связи, социальные институты, современная крымскотатарская семья, технологии воспитания, школа.

ANNATATION

Zaredinova R. The forming of mutual relations between parents and their junior schoolchildren in modern Crimean Tatar families. – Manuscript.

The thesis is created for obtaining the scientific degree of the candidate of pedagogical science in speciality 13.00.07 – Theory and Methodics of Upbringing. – Institute of Problems of Upbringing of APS of Ukraine, Kyiv, 2004.

Dissertation deals with the problems of forming of mutual relanions between parents and their children based on moral values. Analysis of philosophical, phsychological, pedagogical and sociological literature shows that only some aspects of problems have been examined.

Therefore the forming of moral mutual relations between parents and junior schoolchildren haven’t been researched practically and theoretically neither in Ukrainian nor in Crimean Tatar upbringing science. The main tendencies we revealed during the process of investigation allow us to consider moral mutual relations as bilateral relations between parents and children appropriated to modern morals of Crimean Tatars which are spiritual norms of family members regulating life in the family and outside. They also influence on the moral development of a child.

Moral mutual relations of a modern Crimean Tatar family have interior and exterior trends which allow to consider a family as a complex whole unification where the forming of moral mutual relations is in interconnection and interinfluence with micro – and macrosocium.

It has been already cheched and proved by experimental and research work that pointed criteria allows to control and correct the process of forming of moral mutual relations between parents and children.

Low level of moral mutual relations between parents and junior schoolchildren points out the lack of solving problems in the family, school and social institutions.

Educational work, held with the parents and their children promoted the establishment of necessary pedagogical condition for forming of mutual relation in the family.

The effective form of school assistance for the family in forming moral mutual relations is a program on educating parents, which was suggested by a researcher.

Research proofs that interaction of a Crimean Tatar family with social institutions and mass – media not only positively influence on the spiritual life of adults and moral development of junior schoolchildren, but also on the whole moral mutual relations in the family.

The results of experiment shows, the effectiveness of suggested methodics of forming in the moral relations between parents and children in family, school and social institutions.

Key words: adaptation, parents, children, content, forms and methods of education, junior schoolchildren, moral mutual relations, cross-cultured contacts, social institutions, modern Crimean Tatar family, methods of education, school.

___________________________________________

Підписано до друку 15.04.2004 р. Формат 60х90/16.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100. Зам. 157.

____________________________________________“

Видавництво “Науковий світ””®

Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.

03150, м. Київ-150, вул. Горького, 51, оф. 1211.

227-01-89, 419-38-44