\bookfoldsheets0СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Володимира Даля

Баталіна Ганна Яківна

УДК 373.036

СИСТЕМА ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: | член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Шевченко Галина Павлівна,

Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, завідувач кафедри педагогіки, директор Інституту духовного розвитку людини.

Офіційні опоненти: | доктор педагогічних наук, професор Миропольська Наталія Євгенівна,

Інститут проблем виховання, завідувач лабораторії теорії і методики естетичного виховання.

кандидат педагогічних наук, доцент

Карпенко Іван Михайлович,

Луганський національний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, декан факультету романо-германських мов.

Провідна установа: | Харківський національний педагогічний університет імені Г.Сковороди, Міністерство освіти і науки України, кафедра загальної педагогіки, м. Харків.

Захист відбудеться „ 1 ” липня 2005 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою:
91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034 м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20-а.

Автореферат розісланий „ 31 ” травня 2005 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.О. Андрющук

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У сучасних умовах значно актуалізується проблема естетичного виховання підростаючих поколінь, від рівня якого залежить стан вихованості людей в суспільстві, їх культури і гуманістичного ставлення до різних явищ оточуючої дійсності. Естетичне виховання втілює в собі всі могутні резерви зовнішнього і внутрішнього перетворення особистості як естетичної і духовно-моральної цінності. Естетичне виховання органічно пов’язане з іншими видами виховання і складає цілісний процес емоційно-образного впливу на підростаючу індивідуальність. Проте, воно має свої специфічні особливості, які необхідно враховувати в організації навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи.

Невипадково у затверджених Державних стандартах базової і повної загальної середньої освіти чільне місце займає освітня галузь „Естетична культура”. Її метою є формування в учнів „системи естетичних цінностей як інтегральної основи світогляду, здатності до творчої самореалізації, виховання потреби в духовному самовдосконаленні”. Провідною ідеєю галузі є „Людина в культурі – культура в людині”. Одним з важливих завдань освітньої галузі у старших класах є „виховання в учнів ціннісного ставлення до явищ культури та мистецтва, художньо-світоглядної позиції”.

Проблема естетичного виховання підростаючих поколінь завжди знаходилась у центрі уваги педагогічної громадськості та педагогічної думки, про що яскраво свідчать праці провідних педагогів-класиків та педагогічна преса різних історичних періодів (Я.А.Коменський, Дж.Локк, Ж.-Ж.Руссо, І.-Ф.Гербарт, Г.Сковорода, К.Ушинський, П.Каптерєв, В.Зеньківський, С.Миропольський, С.Русова, А.Макаренко, В.Сухомлинський та ін.).

Увага до різних аспектів естетичного виховання простежується у вчених-естетиків, педагогів, психологів. Проблеми теорії естетичного виховання плідно розроблялися провідними вченими: Ю.Борєв, О.Буров, В.Ванслов, М.Каган, М.Кіященко, Л.Левчук, В.Малахов, Л.Печко, О.Семашко, Р.Шульга та ін..

Питання впливу різних естетичних факторів на естетичну свідомість та емоційно-почуттєву сферу підростаючих поколінь досліджували Л.Виготський, Г.Костюк, О.Леонтьєв, Д.Леонтьєв, С.Рубінштейн, Б.Теплов та ін.

Значне місце посідають вирішення проблем естетичного виховання в контексті розвитку духовності особистості (З.Гіптерс, О.Олексюк, О.Рудницька, Г.Сагач, Г.Шевченко, Ж.Юзвак та ін.).

Проблеми естетичного, морально-естетичного та естетико-екологічного виховання учнів різних вікових груп засобами мистецтва, формування естетичної культури, естетичного ставлення до природи досліджувалися В.Бутенком, М.Вербом, І.Гончаровим, Б.Лихачовим, Б.Неменським, Л.Масол, Н.Миропольською, Н.Волошиною, Н.Калашнік, Л.Печко, Г.Тарасенко та ін.

У педагогічній науці досить гостро завжди стояла проблема розробки системи естетичного виховання, яка забезпечує повноцінність і цілісність естетичного розвитку і естетичної вихованості підростаючих поколінь. Особливо яскраво вона проявилася у 80–ті роки у наукових розробках О.Бурова, Б.Лихачова, Є.Квятковського, Л.Печко, Ю.Петрової, О.Семашка, Б.Юсова, Т.Цвелих та ін. Проте те за останні два десятиріччя ця проблема залишається все ще недостатньо вивченою. Складається протиріччя між вимогами, що висуваються новою соціокультурною ситуацією до естетичного розвитку випускників загальноосвітньої школи і реаліями шкільного життя, які значною мірою залежать від розробки на теоретичному рівні системи естетичного виховання.

Актуальність вирішення питань естетичного виховання старшокласників, які завершують процес навчання у загальноосвітній школі, специфічність економічного та соціокультурного рівня сучасного українського суспільства обумовили вибір теми дисертаційного дослідження "Система естетичного виховання старшокласників у загальноосвітній школі".

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось у межах комплексної теми „Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (номер держреєстрації 0105U000264), що розробляється на кафедрі педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Тема узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні, протокол №10 від 12 грудня 2003 року.

Об'єкт дослідження – естетичне виховання старшокласників загальноосвітньої школи.

Предмет дослідження – педагогічні умови ефективного функціонування системи естетичного виховання старшокласників загальноосвітньої школи.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити умови ефективності функціонування система естетичного виховання старшокласників загальноосвітньої школи.

Гіпотеза дослідження. Система естетичного виховання старшокласників буде ефективною за умов:

· її проектування та функціонування на основі цивілізаційно-антропологічного підходу;

· взаємодії естетичних факторів впливу на особистість старшокласника;

· створення естетичного поля навчально-виховного процесу;

· розробки технологій естетичного виховання у навчально-виховному процесі.

Відповідно до мети й гіпотези були визначені наступні завдання дисертаційного дослідження:

· проаналізувати ґенезу системи естетичного виховання;

· розкрити сутність, зміст і структуру поняття "система естетичного виховання";

· на основі аналізу філософської, культурологічної, естетичної, психолого-педагогічної літератури визначити теоретичні основи цивілізаційно-антропологічного підходу;

· визначити педагогічні умови ефективного функціонування системи естетичного виховання старшокласників на основі цивілізаційно-антропологічного підходу;

· експериментально перевірити ефективність розробленого підходу до системи естетичного виховання старшокласників.

Методологічну основу дослідження склали філософські, естетичні, культурологічні концепції вітчизняних і зарубіжних вчених про сутність цивілізації і людини (І. Александров, І.Аносов, Д.Анучін, К.Бер, М.Бердяєв, В.Бех, Л.Буєва, В.Вернадський, Л.Гумільов, В.Дільтей, Г.Корнетов, М.Мамардашвілі Е.Поздняков, Тейяр де Шарден, А.Тойнбі, К.Ціолковський, О.Шпенглер та ін.); про естетичне (Т. Адорно, О.Буров, Ф.Лосєв, В.Малахов, В.Мартинов, В.Орлов, Л.Столович, Р.Шульга та ін); про сутність естетичного виховання як системи (В.Безпалько, О.Буров, Б.Гершунський, Є.Квятковський, М.Кіященко, Б.Лихачов, І.Підласий та ін.).

Теоретичну основу дослідження складають сучасні естетичні теорії щодо модифікації естетичного світосприйняття та естетичного світу техногенної цивілізації (Х.-Г. Гадамер, А.Єремєєв, В.Мартинов, І.Тен, О.Шпенглер та ін.); теорія антропологічного фактору як системотворчого елементу процесу естетичного виховання (І.Аносов, Б.Бім-Бад, В.Максакова, Ю.Салов, Ю.Тюнников та ін.); теорії естетичного виховання старшокласників (А.Капська, О.Киричук, І.Кон, О.Семашко та ін).

У дисертації використовувався комплекс методів дослідження:

теоретичні – історико-генетичний метод, метод системного аналізу, теоретичного моделювання;

емпіричні – вивчення і узагальнення педагогічного досвіду, спостереження, анкетування, аналіз продуктів творчої діяльності старшокласників, педагогічний експеримент;

статистичні методи для підтвердження достовірності результатів експериментальної роботи.

Організація дослідження. Наукове дослідження проводилось протягом 1999-2004 рр. у три етапи.

На першому етапі (1999-2000 рр.) здійснено аналіз стану розробленості проблеми шляхом вивчення філософської, психологічної, педагогічної, культурологічної літератури, встановлено основні методологічні підходи, розроблені теоретичні основи дослідження.

На другому етапі (2000-2002 рр.) розроблено методичний інструментарій діагностування та теоретична модель системи естетичного виховання; визначено критерії та рівні ефективного функціонування системи естетичного виховання. На основі отриманих результатів діагностування визначено зміст формуючого експерименту.

На третьому етапі (2002-2004 рр.) узагальнено результати теоретичного аналізу та експериментальної роботи, проведено перевірку висунутої гіпотези, сформульовані висновки.

База дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі ЗОСШ № 45, 30, 60 м. Луганська.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше використано цивілізаційно-антропологічний підхід як інструмент наукового пізнання системи естетичного виховання старшокласників загальноосвітньої школи, дістало подальшого розвитку розкриття сутності поняття "система естетичного виховання", визначено педагогічні умови ефективного функціонування системи естетичного виховання старшокласників загальноосвітньої школи на основі цивілізаційно-антропологічного підходу.

Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в аналізі реального стану естетичного виховання у сучасній загальноосвітній школі, у розробці методичного інструментарію визначення рівня естетичної вихованості старшокласників та розробці технологій впровадження нової системи естетичного виховання, що ґрунтується на цивілізаційно-антропологічному підході.

Теоретичні й практичні результати експериментальної роботи можуть бути використані в процесі підготовки й перепідготовки педагогічних кадрів.

Вірогідність і аргументованість одержаних результатів і висновків експериментальної роботи забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних положень; використанням комплексу методів дослідження, адекватних меті і завданням дослідження; результатами якісної та кількісної обробки одержаних експериментальних даних.

Апробація та впровадження в практику результатів дослідження здійснювалася в ході експериментально-дослідної роботи в Лисичанській багатопрофільній гімназії та Луганському обласному багатопрофільному ліцеї-інтернаті №3, шляхом публікації основних матеріалів дисертації. Основні положення, висновки та результати дослідження доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, на регіональній науково-практичній конференції “Духовний розвиток школярів в умовах регіонального культурно-освітнього простору” (Луганськ-Старобільськ, 2000), на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Естетичні цінності в структурі духовної культури особистості" (Луганськ, 2003), на міжнародній конференції "Духовність особистості: методологія, теорія і практика" (Луганськ, 2004).

Матеріали дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Лисичанської багатопрофільної гімназії (довідка №17 від 28 вересня 2004 р.), Луганського обласного багатопрофільного ліцею-інтернату №3 (довідка №10-12 від 30 вересня 2004 р.).

Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення у 5 одноосібних публікаціях у провідних наукових фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків (обсяг основного тексту - 160 сторінок), списку використаних джерел (195 найменувань), 15 таблиць, 22 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, гіпотезу, мету і завдання, визначено методологічні та теоретичні засади роботи, названі методи дослідження, наукова новизна, теоретична та практична значущість дисертаційної роботи, наведені дані про апробацію результатів дисертаційного дослідження та їх впровадження.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади системи естетичного виховання у загальноосвітній школі" розкриваються соціокультурні і глобалізаційні світові процеси, які обумовили зміну ціннісних пріоритетів сучасної молоді, вплинули на корінні зміни в трансляції культури, в проблемі виховання культурної людини Це сприяло появі феномену полікультурного виховання на основі національних і загальнолюдських цінностей. По суті, це загальносвітова тенденція розвитку виховання, що прагне до загальнопланетарної значущості. Загальнопланетарне виховання передбачає гармонійний розвиток всіх соціокультурних сил людини: інтелектуальних, фізичних, моральних, естетичних, духовних. Це пояснюється складністю духовного світу людини XXI століття, в якому однією з найвагоміших складових є естетичне виховання.

Проблема естетичного виховання багатоаспектна, тому до неї прикута увага багатьох наук: філософії, естетики, етики, педагогіки, психології. Гуманітарні проблеми на зламі тисячоліть активізують вивчення теорії і практики естетичного виховання і потребують принципово нових підходів в їх розробці.

За весь період розвитку цивілізацій однією з важливих проблем було створення ефективних моделей естетичного виховання людини: на основі ідеалу гармонійно розвиненої людини (Стародавня Греція); ідеалу краси і натхнення у специфічно "людському" (епоха Відродження); на основі формування понять "естетичний смак", "естетичне судження", аналізу структури естетичного одним із найбільш значущих аспектів стає взаємовідношення культури і цивілізації, людини і мистецтва, естетики і моралі (Новий час). Поняття "естетичне виховання" було розкрито Ф.Шиллером, який намагався естетично удосконалити людину.

Сучасне розуміння естетичного виховання органічно пов’язане з естетичним відношенням до світу: до людей, до природи, предметного середовища, до реальної соціально-історичної дійсності. Вчені наголошують, що естетичне відношення являє собою єдиний випадок людської цілісності, коли різні якості людини діють гармонійно (О.Буров, М.Капустін, Л.Столович, В.Мартинов та ін.). Специфічність естетичного виховання полягає в тому, що воно активізує всі духовні й фізичні здібності людини, формує цілісність її мислення (образного й логічного), культуру почуттів, естетичних переживань (Є.Квятковський, Ю.Петрова та ін.).

Естетичне виховання в сучасній педагогічній науці розглядається на основі різних підходів і позицій: як педагогічний процес взаємодії педагога і учнів з метою розвитку естетичного відношення особистості до дійсності і мистецтва, формування естетичної свідомості і здатності до творчої естетичної діяльності (Г.Петрова, Л.Печко, Г.Мухаметзянова); як вид виховної роботи, в процесі якої засвоюються естетичні знання, набуваються творчі вміння і формується світогляд; як формування естетичного сприйняття і оцінки оточуючої дійсності; як стадіальний процес, що враховує вікові особливості сприйняття естетичного; формування естетичного відношення як глобального поняття, що включає в себе космопланетарні й індивідуальні людські цінності.

Досить усталеним в українській сучасній педагогічній науці є підхід, згідно з яким гуманістичні, гуманітарні, загальнолюдські, національні цінності розглядаються як підґрунтя всього процесу естетичного виховання. Саме такий підхід до нього свідчить про прихильність авторів до цивілізаційного, загальнопланетарного бачення проблеми (В.Бутенко, Д.Джола, Л. Масол, Н. Миропольська, О.Олексюк, Г.Шевченко, А.Щербо та ін.).

Система естетичного виховання розглядається в контексті системного підходу, що являє собою стале і міцне об'єднання певним чином взаємопов’язаних елементів (Б.Гершунський, В.Безпалько, І.Підласий та ін.). Ефективність систем естетичного виховання з точки зору їх загальних рис, розходження, специфіки і перспектив розвитку визначається такими критеріями: ефективність; технологічність; культурологічність; відтворюваність; урахування вікових та індивідуальних особливостей; координація мети і процесу виховання; використання комплексу мистецтв; керівництво педагогічним процесом. У дисертації аналізуються різні системи естетичного виховання (Б.Неменський, Д.Кабалевський, Є.Квятковський, О.Буров, Ю.Петрова та ін.). Вчені дійшли висновку, що кожний предметний цикл у системі естетичного виховання має специфічні естетичні якості, тому їх необхідно розглядати у взаємозв’язку і взаємодії з метою розвитку цілісної особистості школяра.

У систему естетичного виховання включаються всі навчальні дисципліни на основі загальних принципів: виявлення особливостей естетичного змісту наукового матеріалу; виявлення специфіки естетичних елементів в певній навчальній дисципліні; виявлення особливостей прийомів і методів навчання, що впливають естетично і притаманні певному навчальному предмету; виявлення можливостей включення художніх елементів у пізнавальний процес (О.Буров, Ю.Петрова та ін.).

У визначенні сутності системи естетичного виховання привертають до себе увагу погляди К.Горанова стосовно того, що результатом функціонування системи є розвиток художніх здібностей і обдарувань школярів на основі їх виявлення у практичній сфері, у людських взаємовідносинах, сфері художнього сприйняття, художньо-творчої діяльності. Структура системи естетичного виховання включає наступні компоненти: об'єкт естетичного впливу; суб’єкт естетичного впливу; суб’єкт управління системою; естетична цінність; цільова орієнтація.

О.Семашко розглядає систему естетичного виховання як єдність цілей, предмету (формування активного естетичного відношення), визначення конкретних поетапних виховних завдань і відповідних їм засобів, які застосовуються, виходячи із загальних і специфічних принципів. Поняття система естетичного виховання має різний зміст на різних рівнях: науковому, навчально-методичному, практичному.

У дисертації розкриваються метапринципи естетичного виховання, на яких будується система естетичного виховання (Г.Петрова): аксіологічний, культурологічний, антропологічний, синергетичний. На основі взаємодії цих принципів реалізується естетично значущий зміст, якому відповідають адекватні форми й методи естетичної взаємодії. Естетичне виховання в цьому контексті розглядається як складова загальнокультурного розвитку людини шляхом присвоєння загальнолюдських і гуманістичних цінностей.

У дисертації підкреслюється нова тенденція в розробці систем естетичного виховання, яка полягає у використанні національно-культурного, космопланетарного, цивілізаційного підходів, що є актуальним і перспективним напрямом у розвитку теорії виховання взагалі і теорії естетичного виховання зокрема.

У дослідженні обґрунтовується та розкривається сутність цивілізаційно-антропологічного підходу і можливостей його використання в побудові системи естетичного виховання. Особливість використання цивілізаційного підходу до системи естетичного виховання полягає в тому, що в ньому одне з провідних місць належить культурі, яка є системною ознакою і для антропологічного підходу. Людина є продуктом культури і в процесі свого розвитку, життєдіяльності вона присвоює собі всі цінності культури.

Антропологічний підхід передбачає цілісне вивчення фізичного і духовного життя людини. Сполучення двох підходів – цивілізаційного і антропологічного, що доповнюють один одного, сприяє цілісному аналізу і конструюванню системи естетичного виховання.

На основі цивілізаційно-антропологічного підходу в роботі розглядаються особливості сучасних концепцій та програм естетичного виховання. Критеріями їх аналізу є: міра гуманізму; роль мистецтва; осмислення екологічних проблем через систему естетичного виховання; місце людини у світі; основна педагогічна парадигма суспільства і її відбиття в системі естетичного виховання; домінанта цивілізаційного менталітету, узагальнена в системі естетичного виховання.

У роботі представлено позитивний досвід систем естетичного виховання за рубежем, який може бути використаний з урахуванням національних особливостей у вітчизняній педагогічній практиці.

Дослідження мікрорівнів (школа, клас, особистість) з використанням цивілізаційно-антропологічного підходу дозволяє виявити основні напрямки в розробці системи естетичного виховання в школі.

У дисертації представлено теоретичну модель системи естетичного виховання старшокласників загальноосвітньої школи на основі цивілізаційно-антропологічного підходу. Вона функціонує на основі принципів: урахування вікових особливостей сприйняття і осмислення учнями естетичного; домінування естетичних засад у навчально-виховному процесі школи; використання мистецтва як засобу й середовища виховання; використання ефекту взаємодії мистецтв (катарсису) в навчально-виховному процесі; зв'язок естетичного виховання з усіма напрямами виховної роботи; побудова системи внутрішніх шкільних відносин на засадах естетичного; навчання учнів вживанню в сутність носія естетичного; перенесення вмінь спілкування з мистецтвом і через мистецтво в систему комунікативного спілкування школярів; поступове накопичення естетичних знань та естетичного досвіду.

У роботі представлені зовнішні й внутрішні, суб’єктивні та об’єктивні умови функціонування естетичної системи, методи й форми реалізації теоретичної моделі. Система естетичного виховання вносить в соціокультурний портрет сучасного старшокласника естетичний компонент, який суттєво впливає на гуманістичну спрямованість мотивів його поведінки. Результатом проживання старшокласника в сфері естетичного є такі якості: доброта, душевність, чесність, співчуття, комунікабельність, почуття гумору, вміння естетизувати середовище, любов до природи, інтерес до мистецтва, естетичний смак і естетичний ідеал, прийняття цінностей сучасної цивілізації.

У другому розділі “Педагогічні умови реалізації системи естетичного виховання на основі цивілізаційно-антропологічного підходу” подається аналіз стану естетичної вихованості старшокласників, викладаються методики діагностування та формування естетичної вихованості старшокласників, аналізуються результати дослідження.

У розділі представлені критерії та рівні, що дозволяють визначити реальний стан естетичного виховання у загальноосвітній школі: високий рівень сформованості якостей естетичного виховання – творчий; середній рівень – масовий; низький – бездуховний. Кожний рівень визначається відповідними критеріями.

Були розроблені наступні критерії, що визначають естетичну вихованість старшокласників: широта естетичних потреб і художньо-естетичних інтересів; загальна культура: прояв у поведінці, у культурі вчинку, інтелігентність у стосунках з однолітками й учителями, відношення до природи й мистецтва, культура мовлення.

Діагностичні методики (авторські та адаптовані) передбачають використання різноманітних методів вивчення естетичної вихованості старшокласників (анкетування, тестування, метод експертних оцінок, бесіда, аналіз продуктів естетичної діяльності школярів тощо).

Діагностика рівня естетичної вихованості старшокласників базувалася на наступних принципах: культурологічному, гуманістичному, культуротворчому, креативному, гуманітаризаційному.

Діагностичне дослідження показало, що в старшому шкільному віці юнаки й дівчата вирішують складні для них завдання соціального дорослішання й знаходження свого місця в світі дорослих. Цей процес містить формування цілісної ідентичності й відносної автономності особистості.

Одним із стратегічних завдань цього віку є формування системи особистісних естетичних цінностей і орієнтацій. Школа на цьому етапі повинна виконувати роль консультанта з узгодження особистісних естетичних орієнтацій і суспільно визнаних і значущих естетичних цінностей.

У процесі діагностичного дослідження були виявлені основні тенденції стану сформованості естетичної вихованості старшокласників.

Високий рівень естетичної вихованості продемонструвала меншість старшокласників, які здатні оцінити досягнення цивілізації з точки зору естетичного смаку, мають сформовану цілісну систему естетичних цінностей, реалізують творчий підхід до естетичного освоєння світу.

Середній рівень естетичної вихованості продемонструвала більшість старшокласників, які обмежуються лише констатацією виявів естетичного в природі й суспільстві, мають фрагментарні естетичні цінності та навички діяльності в стандартних ситуаціях, обирають утилітарні мотиви в освоєнні естетичної сфери.

Кількість старшокласників, які виявили низький рівень естетичної вихованості приблизно дорівнює кількості старшокласників із середнім рівнем. Низький рівень естетичної вихованості характеризується відсутністю естетичного смаку, уміння побачити й оцінити прояви прекрасного в природі й людському житті, естетичних знань.

Формуючий експеримент, спрямований на впровадження розробленої системи естетичного виховання й перевірку її ефективності, мав комплексний характер.

На основі розроблених принципів системи естетичного виховання будувалася навчально-виховна робота педагогічних і учнівських колективів.

Потреба старшокласників у творчому самовираженні реалізувалася домінуванням активних творчих методик виховання й навчання. Виховний процес актуалізував цю потребу старшокласників у програмах розвитку школи, планах виховної роботи, індивідуальних планах розвитку старшокласників.

У процесі формуючого експерименту використовувалися різні комбінації методів у залежності від вікових, індивідуальних особливостей школярів, рівня естетичних знань, специфіки школи (диспути, екскурсії, перегляд та обговорення кіно- й відеофільмів, спецкурс, факультативи, клуби тощо). Використані форми й методи естетичного виховання передбачали інтегративний вплив усіх компонентів навчально-виховного процесу.

Після завершення формуючого експерименту було проведене діагностичне дослідження для визначення ефективності впровадження розробленої автором на основі цивілізаційно-антропологічного підходу системи естетичного виховання старшокласників.

До початку експерименту за виділеними нами критеріями естетичної вихованості контрольні й експериментальні класи були приблизно на одному рівні.

Після завершення формуючого експерименту ми спостерігали наступні тенденції розвитку естетичної вихованості старшокласників: по-перше, кількість старшокласників експериментальних класів, які виявили низький рівень естетичної вихованості, істотно зменшилася й склала 33,3% учнів, по-друге, 20,4% старшокласників експериментальних класів виявили високий рівень сформованості якостей естетичної вихованості в той час, як показники рівнів естетичної вихованості в контрольних класах залишилися майже незмінними.

Виявлені тенденції є, на наш погляд, доказом ефективності розробленої системи естетичного виховання старшокласників.

Теоретичний аналіз проблеми та отримані результати науково-експериментальної роботи дозволили зробити такі висновки:

1. Одним із стратегічних напрямків розвитку системи освіти в Україні є створення умов для збереження й розвитку інтелектуальної й культурної еліти нації. На цьому шляху важливим завданням є удосконалення естетичного виховання школярів, націленість їх на присвоєння всіх культурних, естетичних цінностей цивілізації, формування у них загальнопланетарної свідомості. При цьому важливо враховувати генеральну тенденцію сучасної педагогіки на особистісно-орієнтоване навчання й виховання підростаючого покоління, на розвиток індивідуальності школярів.

2. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми розробки системи естетичного виховання старшокласників, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні сутності системи естетичного виховання, її змісту та структури та у виборі цивілізаційно-антропологічного підходу як методології даного дослідження.

3. Цивілізаційно-антропологічний підхід є методом дослідження соціальних, педагогічних, етичних, естетичних та інших проблем людини, що поєднує в собі розуміння особистості як індивідуума, представника біологічного виду і як продукту розвитку певної цивілізації, носія її соціокультурної спадщини. Саме цивілізаційно-антропологічний підхід дозволяє на сучасному етапі розвитку української національної школи інтегрувати в процесі виховання досягнення світової цивілізації з ідеями українського національного відродження.

4. У процесі дослідно-експериментальної роботи була перевірена й підтверджена гіпотеза про те, що система естетичного виховання старшокласників загальноосвітньої школи буде ефективною за умов її проектування та функціонування на основі цивілізаційно-антропологічного підходу; взаємодії естетичних факторів впливу на особистість старшокласника; створення естетичного поля навчально-виховного процесу; розробки технологій естетичного виховання у навчально-виховному процесі.

5. Естетичне виховання розглядається як компонент духовної культури сучасної людини і спирається на концепцію "ноосфери" В.Вернадського, його ідею про необхідність формування у молоді планетарного мислення.

6. Теоретична модель системи естетичного виховання старшокласників, побудована на основі цивілізаційно-антропологічного підходу, містить наступні елементи: мета естетичного виховання, методологічна база системи естетичного виховання, механізм взаємодії суб’єктів у межах системи, принципи функціонування системи, педагогічні умови ефективної реалізації системи, методи і форми естетичного виховання, проектовані результати функціонування системи, критерії відбору естетичного матеріалу, урахування специфіки вікових груп у загальноосвітній школі, вимоги до вчителя й учнів.

7. Система естетичного виховання забезпечує динаміку естетичного розвитку особистості, перехід від однієї стадії до другої є не тільки результатом кількісних змін, але й істотною якісною перебудовою її внутрішнього світу.

8. Естетичне виховання старшокласників у загальноосвітній школі відбувається при дотриманні зовнішніх і внутрішніх, суб’єктивних та об’єктивних умов. Естетичне виховання доповнює соціокультурний портрет сучасного старшокласника естетичним компонентом, який посилює гуманістичну спрямованість мотивів його поведінки, сприяючи формуванню таких особистісних якостей, як доброта, душевність, чесність, співчуття, комунікабельність, почуття гумору, вміння естетизувати середовище, любов до природи, інтерес до мистецтва, естетичний смак і естетичний ідеал, прийняття цінностей сучасної цивілізації.

9. Розроблена комплексна діагностична методика дозволила визначити рівні естетичної вихованості старшокласників загальноосвітніх шкіл. Переважно невисокий рівень сформованості основних показників естетичної вихованості, виявлений старшокласниками, пояснюється, на наш погляд, тим, що традиційна система естетичного виховання не відповідає вимогам сучасності й потребує модернізації на нових методологічних засадах.

10. Впровадження розробленої на основі цивілізаційно-антропологічного підходу системи естетичного виховання в ході формуючого експерименту дозволило сформувати в учнів експериментальних класів основні якості естетичної вихованості. Аналіз діагностування рівня естетичної вихованості старшокласників, проведеного після завершення формуючого експерименту, доводить ефективність запропонованої системи й необхідність подальшої її реалізації в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх проблем, пов'язаних з системою естетичного виховання старшокласників. Подальшого вивчення потребують питання поширення запропонованої системи естетичного виховання на всі вікові групи школярів, застосування цивілізаційно-антропологічного підходу до інших напрямів виховання підростаючого покоління, створення науково-методичних комплексів, навчальних посібників для педагогічних вищих навчальних закладів з метою підготовки майбутніх учителів до використання цивілізаційно-антропологічного підходу в професійній діяльності.

Основні положення і висновки дисертації викладені автором у таких публікаціях:

1. Баталина А.Я. Система эстетического воспитания античной цивилизации в рамках цивилизационно-антропологического подхода // Гуманізація навчально-виховного процесу: Науково-методичний збірник. – Випуск 9. – Слов’янськ, 2000. – С. 335-339.

2. Баталина А.Я. Цивилизационно-антропологический подход как методологический инструментарий в решении педагогических проблем // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Збірник наукових праць. – Випуск 18. – Київ-Запоріжжя, 2001. – С.7 -11.

3. Баталина А.Я. Историко-генетический анализ системы эстетического воспитания учащихся // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. – Випуск 3. – Луганськ, 2004. – С. 211-218.

4. Баталина А.Я. Сущность цивилизационно-антропологического подхода, его использование в изучении системы эстетического воспитания // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. – Випуск 5. – Луганськ, 2004. – С. 23-28.

5. Баталина А.Я. Анализ современного состояния системы эстетического воспитания в средней общеобразовательной школе // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. – Випуск 4. Частина 2. – Луганськ, 2004. – С. 3-9.

Баталіна Г.Я. Система естетичного виховання старшокласників у загальноосвітній школі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2005.

Досліджуються проблеми системи естетичного виховання старшокласників на основі цивілізаційно-антропологічного підходу. Розкриваються погляди вчених різних періодів на природу естетичного виховання, дається історико-генетичний аналіз системи естетичного виховання учнівської молоді. Обґрунтовується сутність, зміст і структура системи естетичного виховання старшокласників, розглядаються принципи побудови системи естетичного виховання в контексті цивілізаційно-антропологічного підходу.

Розкривається сутність цивілізаційно-антропологічного підходу, його використання у проектуванні системи естетичного виховання.

Представлена теоретична модель системи естетичного виховання старшокласників загальноосвітньої школи на основі цивілізаційно-антропологічного підходу.

Визначено педагогічні умови реалізації системи естетичного виховання старшокласників на основі цивілізаційно-антропологічного підходу. Представлено всебічний аналіз сучасного стану системи естетичного виховання в загальноосвітній школі на основі використання комплексу діагностичних методик і змодельовано новий погляд на систему естетичного виховання старшокласників.

Ключові слова: естетичне виховання, цивілізаційно-антропологічний підхід, система естетичного виховання, теоретична модель системи естетичного виховання старшокласників, технології естетичного виховання старшокласників, естетичні потреби, естетичний смак, естетичне поле навчального закладу.

Баталина А.Я. Система эстетического воспитания старшеклассников в общеобразовательной школе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля, Луганск, 2005.

Исследуются проблемы эстетического воспитания старшеклассников на основе цивилизационно-антропологического подхода. Раскрываются взгляды ученых разных периодов на природу эстетического воспитания, дается историко-генетический анализ системы эстетического воспитания учащейся молодежи. Обосновывается сущность, содержание и структура системы эстетического воспитания старшеклассников, рассматриваются принципы построения системы эстетического воспитания в контексте цивилизационно-антропологического подхода.

Раскрывается сущность цивилизационно-антропологического подхода, его использование в проектировании системы эстетического воспитания старшеклассников. Акцентируется внимание на проблеме общепланетарного воспитания, в основе которого лежит освоение школьниками мировых культурных ценностей, влияющих на изменения эстетических и духовных качеств личности.

Представлена теоретическая модель системы эстетического воспитания старшеклассников общеобразовательной школы на основе цивилизационно-антропологического подхода, которая предусматривает ее функционирование на взаимодействии специфических принципов, педагогических условий и комплекса средств и методов.

Определены педагогические условия реализации системы эстетического воспитания старшеклассников на основе цивилизационно-антропологического подхода, которые обеспечивают общекультурное, духовное и эстетическое развитие личности старшеклассника.

Представлен всесторонний анализ современного состояния эстетического воспитания в общеобразовательной школе, уровни и критерии эстетической воспитанности старшеклассников на основе использования разработанного автором комплекса диагностирующих методик. Смоделирован новый взгляд на систему эстетического воспитания старшеклассников в условиях глобализации современного мира. Предложенная система эстетического воспитания старшеклассников апробирована в общеобразовательных школах. В процессе апробации доказана эффективность разработанной автором системы эстетического воспитания старшеклассников.

Ключевые слова: эстетическое воспитание, цивилизационно-антропологический подход, система эстетического воспитания, теоретическая модель системы эстетического воспитания старшеклассников, технологии эстетического воспитания, эстетические потребности, эстетический вкус, эстетическое поле учебного заведения.

Batalina G.Y. The system of aesthetic upbringing of senior pupils in the secondary school. - Manuscript.

The thesis for the obtaining the degree of the Candidate of Pedagogical science, specialty 13.00.07 – theory and methods of upbringing. – East-Ukrainian National University named after Volodymyr Dahl, Lugansk, 2005.

The problems of the system of aesthetic upbringing of senior pupils based on the anthropological and civilization approaches are investigated. The views on the nature of aesthetic upbringing given by the scientists of different periods are exposed; the system of aesthetic upbringing of students is analyzed from the historical and genetic points of view. The essence, content and structure of the system of aesthetic upbringing of senior pupils are proved. The principles of the development of the system of aesthetic upbringing in the context of the anthropological and civilization approaches are studied.

The essence and the use of the anthropological and civilization approaches in the development of the system of aesthetic upbringing are exposed.

The theoretical model of the system of aesthetic upbringing of senior pupils in the secondary school based on the anthropological and civilization approaches has been given.

The pedagogical conditions of the realization of the system of aesthetic upbringing of senior pupils on the basis of the anthropological and civilization approaches have been determined. The complex analysis of the current state of the system of aesthetic upbringing in the secondary school on the basis of the complex of diagnostic methods has been carried out. The new view on the system of aesthetic upbringing of senior pupils has been modeled.

Key words: aesthetic upbringing, anthropological and civilization approaches, system of aesthetic upbringing, theoretical model of the system of aesthetic upbringing of senior pupils, techniques of esthetic upbringing of senior pupils, aesthetic needs, aesthetic taste, aesthetic realm of the educational establishment.

Підписано до друку 23.05.2005. Папір офсетний.

Формат 60х90/16.

Друк офсетний. Гарнітура Times New Roman. Ум. друк. арк. 0,9.

Наклад 100 прим. Зам. №22821

Видавництво „Планета „КОПІ”

91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 1а