ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

ЦВІЛИК Світлана Дмитрівна

УДК 378: 053.3:5

НАСТУПНІСТЬ У ЗМІСТІ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОЇ ТА СПЕЦІАЛЬНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

ВІННИЦЯ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, професор ГУРЕВИЧ Роман Семенович, директор Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, м.Вінниця.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент АПН України СИДОРЕНКО Віктор Костянтинович, завідувач кафедрою трудового навчання та креслення Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова, м. Київ;

кандидат педагогічних наук, доцент МАМУС Галина Мефодіївна, доцент кафедри трудового навчання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль.

Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра педагогіки, Міністерство освіти і науки України, м. Київ.

Захист відбудеться 18 жовтня 2005 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05. 053. 01 у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського за адресою: 21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32, 2-ий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (21100, м. Вінниця, вул. Острозького, 32).

Автореферат розіслано “ 16 ” вересня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради А.М. Коломієць

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність дослідження. За умов становлення системи безперервної освіти першочергового значення набуває науково-методичне вивчення загальної стратегічної лінії подальшого розвитку освітньої системи як єдності наступно пов’язаних дій, поєднаних спільною метою. Важлива умова успішного розв’язання цієї проблеми полягає у досягненні наступності головних компонентів навчально-виховного процесу (НВП) у школах, професійно-технічних навчальних закладах (ПТНЗ), вищих навчальних закладах (ВНЗ).

Національною доктриною розвитку освіти в Україні, Державним стандартом освітньої галузі “Технологія” як стратегічними напрямами визначається формування гармонійно розвиненої, творчо активної і соціально відповідальної особистості. Особлива роль у цьому процесі належить учителеві, який суттєво формує майбутнє нації. Основними напрямами реформування вищої педагогічної освіти визначені демократизація, гуманізація й гуманітаризація НВП. Закон України “Про вищу освіту” гарантує створення умов для самореалізації особистості. В розділі Національної доктрини розвитку освіти в Україні – „Безперервність освіти, навчання протягом життя” – обґрунтовано шляхи реалізації безперервної освіти, йдеться про забезпечення наступності змісту та координації навчально-виховної діяльності на різних ступенях освіти на засадах розвитку, проблемності, продуктивності, діалогічності, диференційованості, модульності та ін.

У педагогічній літературі, присвяченій проблемі наступності навчання (Ю.К.Бабанський, В.Ф. Башарін, В.П. Безпалько, А.П. Бєляєва, Б.С. Гершунський, С.М.Годнік, Р.С. Гуревич, А.А. Киверялг, О.М. Коберник, Ю.А. Кустов, В.С. Ледньов, М.І.Махмутов, О.Г. Мороз, В.К. Сидоренко, Г.В. Терещук, Д.О. Тхоржевський, Д.В.Чернілевський, Д.С. Ягафарова та ін.), найбільш висвітлено теоретичні, методологічні й змістові аспекти наступності (у викладанні окремих дисциплін, у розвитку окремих понять тощо). Належної уваги не приділено питанням, які пов’язані з психолого-педагогічною характеристикою наступності навчання в загальноосвітній і професійній школі, з наступністю навчання в загальноосвітній школі, ПТНЗ, у вищій школі. Вчитель трудового навчання є центральною фігурою в реалізації наступності трудового навчання й професійної підготовки учнів. Тому проблема його доброякісної підготовки в контексті запровадження нових педагогічних технологій навчання з наступністю в змісті соціально-гуманітарної, психолого-педагогічної, природничо-математичної й спеціальної складових цієї підготовки є важливою, вимагає ґрунтовних досліджень, яких поки що обмаль. Неповно розкрито й питання про наступність природничо-математичної й спеціальної підготовки вчителя трудового навчання (ТН) у ВНЗ, тільки в загальних виявах окреслено критерії, якими потрібно керуватися в процесі оцінки наявності або відсутності такої реалії як наступність. Встановлені деякими авторами порушення наступності в навчальному процесі пов’язані із змістовим і процесуальним аспектами. Виявлені недоліки в реалізації змістового аспекту наступності більшою мірою пов’язані із недосконалістю програмно-методичної документації для підготовки вчителя ТН.

Зазначені суперечності загострюються причинами теоретичного і прикладного характеру:

- збільшенням обсягів інформації з предметних галузей і обмеженими можливостями їхнього засвоєння студентами в певні терміни за умов застосування традиційних технологій навчання;

- відсутністю теоретичного обґрунтування способів встановлення й методики реалізації наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя у педагогічних вищих навчальних закладах ;

- недостатньою системністю встановлення міжпредметних, міжциклових та внутрішньопредметних зв’язків у процесі вивчення природничо-математичних та спеціальних дисциплін підготовки вчителя ТН;

- зростаючими вимогами до рівня сформованості професійно значущих якостей майбутнього вчителя та обмеженими можливостями їхнього розвитку без застосування обґрунтованої наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя.

Ці суперечності зумовили актуальність проблеми дослідження, дозволили визначити його тему: “Наступність у змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя трудового навчання у вищих педагогічних закладах освіти”.

Зв’язок теми роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано за планом реалізації основних положень Національної доктрини розвитку освіти в Україні, тематичним планом наукових досліджень кафедри педагогіки за темою “Теоретико-методологічні основи педагогічної підготовки майбутніх учителів” (№ 0397 U 002868) та за темою “Актуальні проблеми підготовки вчителя трудового навчання в сучасних умовах”, яка розробляється в співпраці кафедр машинознавства і основ виробництва, теорії і методики трудового та професійного навчання Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Тему дисертації затверджено вченою радою Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (8.04.98 р., протокол №9), узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (14.06.99 р., протокол №5).

Об’єктом дослідження є професійна підготовка вчителя трудового навчання в педагогічному вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – педагогічні умови здійснення наступності природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя трудового навчання.

Мета дослідження – виявити, теоретично обґрунтувати, систематизувати, спланувати й експериментально перевірити дидактичну ефективність встановлення й реалізації наступності в змісті професійної підготовки вчителя трудового навчання у педагогічному ВНЗ.

Концепція дослідження ґрунтується на нижчевикладених положеннях, засадах.

Формування загальнонаукових і професійних знань майбутніх учителів ТН повинно проводитись з урахуванням теоретичних і методичних положень вітчизняної та зарубіжної дидактики і методики навчання. Це зумовлює необхідність аналізу цього процесу в єдності його елементів і зв’язків, доцільність визначення місця наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН у ВНЗ з дидактики професійної освіти.

Науково обґрунтоване використання особистісно орієнтованого й діяльнісного підходів у процесі реалізації наступності природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН студентів має стати основою моделі професійної підготовки.

Залучення студентів до процесу встановлення та реалізації наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН, до процесу моделювання й проектування змісту професійної підготовки має забезпечити перенесення досвіду творчої діяльності в навчальній і практичній діяльності, що сприятиме розвиткові особистості фахівця.

Професійна підготовка вчителя ТН у ВНЗ повинна враховувати наступність традиційних та інноваційних інформаційних технологій навчання і реалізовуватися на засадах модульної дидактичної системи, яка спроможна щонайефективніше забезпечити реалізацію вимог Державного стандарту вищої освіти.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що систематичний, ретельно спланований процес встановлення і реалізації наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН підвищуватиме якість фундаментальної та професійно орієнтованої підготовки у ВНЗ. Ефективність наступності в реальному НВП залежить від теоретичного обгрунтування, систематизації, планування педагогічних умов здійснення наступності, визначення таксономії цілей професійної підготовки вчителя ТН, організації взаємодії учасників навчального процесу з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних здібностей, професійного досвіду й дидактичного представлення методики вияву та реалізації наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН.

Відповідно до об’єкта і предмета дослідження для досягнення мети і перевірки гіпотези сформульовано такі завдання:

1. Проаналізувати стан проблеми наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки в філософській, психологічній, педагогічній та методичній літературі.

2. Визначити й обґрунтувати педагогічні умови наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН.

3. Розробити модель наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя трудового навчання у ВНЗ.

4. Реалізувати наступність у змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки у НВП освітньо-професійної підготовки вчителя ТН та підготувати методичні рекомендації стосовно впровадження цього феномену в підготовку вчителя трудового навчання у ВНЗ.

Методологічною основою дослідження слугували філософські положення теорії пізнання, концептуальні положення філософії, соціології, педагогіки, психології, загальнонаукові принципи системного підходу й елементи системного аналізу, безперервності освіти, особистісного, діяльнісного й творчого підходу до формування особистості майбутнього фахівця, основні положення системно-структурного і проектного підходу до організації навчального процесу.

Особливе методологічне значення для цього науково-педагогічного дослідження мали положення Законів України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національної доктрини розвитку освіти в Україні, інших нормативних документів.

Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять положення і висновки, які стосуються:

· сучасних тенденцій розвитку теорії і методики професійної освіти в Україні та інших країнах (Ю.К. Бабанський, С.Я. Батишев, В.П. Безпалько, А.П. Бєляєва, Ш.І.Ганелін, Б.С. Гершунський, С.М. Годнік, І.А. Зязюн, І.Я. Лернер, Н.Г. Ничкало, Artur K.Ellis, M. Sawicki, D. Edmards, H. Perraton, S. Kerr, R. Aust, S. Padmanabhan);

· психологічних аспектів теорії діяльності і особистісно-діяльнісного підходу (Л.С.Виготський, В.В.Давидов, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.);

· формування особистості та професійного становлення студентів ВНЗ (А.М.Алексюк, С.Я. Батишев, М.М. Зіновкіна, О.М. Коберник, М.І. Махмутов, В.К.Сидоренко, Г.В. Терещук, А.В. Фурман, Д.В.Чернілевський та ін. );

· теоретико-методологічних аспектів дидактичної наступності (П.Р. Атутов, А.В.Батаршев, В.С. Безрукова, С.У.Гончаренко, Р.С. Гуревич, А.А. Киверялг, Ю.А.Кустов, М.І. Махмутов, О.Г. Мороз, П.М. Олійник, В.В. Стешенко, Д.С.Ягафарова);

· змістових і процесуальних характеристик наступності навчання (С.Я. Баєв, В.Ф.Башарін, Г.Н. Варковецька, О.С. Гребенюк, , В.В. Раєвський, О.Є. Лісейчиков, М.М.Скаткін, А.А. Таррасте);

· психолого-педагогічних аспектів наступності (Н.В. Кузьміна, А.І. Соколов, В.С.Ледньов, Н.Ф. Тализіна);

· інтеграції, системності, наступності та цілісності в теорії і практиці вищої школи (Є.С. Барбіна, В.Ю. Биков, Ю.К. Васильєв, А.І. Єремкін, В.І. Зягвязінський, О.М.Козловська, Д.І. Коломієць, С.О. Сисоєва, Ю.С. Тюнников,);

· наступності природничо-наукової та професійної підготовки (М.М. Берулава, О.С. Дубинчук, А.В. Литвин, В.М. Лихач, В.М. Мадзігон, О.Ю. Пінаєва, Н.М. Розенберг, Я.М. Собко, Д.О. Тхоржевський).

Методи дослідження. Для розв’язання дисертаційних завдань, перевірки гіпотези, досягнення мети дослідження використовувався комплекс методів дослідження, зокрема, таких:

- теоретичні методи: вивчення літературних джерел з відповідних галузей знань, аналіз, синтез, абстрагування, систематизація теоретичних даних, порівняльний аналіз, моделювання складових системи наступності професійної підготовки вчителя ТН, прогнозування форм її реалізації тощо;

- емпіричні методи: педагогічний експеримент; експертне оцінювання; систематичні спостереження за навчально-виховним процесом у ВНЗ; анкетування, інтерв’ю, тестування, самооцінка, опитування експертів; бесіда; вивчення успішності студентів за результатами екзаменаційних сесій та державної атестації випускників; статистичні методи для обробки результатів дослідження.

Організація дослідження. Дослідження проводилось у три етапи і впродовж 1998 -2005 років.

На першому (аналітико-констатуючому) етапі (1998-2000 рр.) зреалізовано теоретичне осмислення питання, обґрунтування та визначення змісту природничо-математичної й спеціальної підготовки, а також проблеми наступності в змісті цієї підготовки вчителя ТН: аналіз навчальних планів і програм, чинних підручників, встановлення їхньої відповідності з процесами, що відбуваються в сучасній науці і техніці, визначено стан розв’язання дослідної проблеми у філософській, психологічній і педагогічній літературі; вивчено й узагальнено досвід роботи педагогічних ВНЗ; сформульовано гіпотезу, мету, завдання дослідження; визначено теоретико-методичні основи наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя у ВНЗ; розроблено програму дослідження; проведено констатуючий експеримент.

На другому (аналітико-пошуковому) етапі (2000-2002 рр.) уточнено програму дослідження, опрацьовано його методику; встановлено експериментальні й контрольні групи, склад експертної комісії; проводилась експериментальна робота, продовжувалось теоретико-методологічне обґрунтування й розробка методичних аспектів наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН.

На третьому (формуючому) етапі (2002-2005 рр.) здійснювалася дослідно-експериментальна перевірка гіпотези, концептуальних положень, апробація створеної нами методики встановлення й реалізації наступності в процесі викладання природничо-математичних та спеціальних дисциплін підготовки вчителя трудового навчання, проаналізовано, оброблено методами математичної статистики й узагальнено результати експерименту, сформульовано висновки. Також опрацьовувались методичні рекомендації, тестові й практичні завдання, опубліковано низку наукових статей; основні результати дослідження впроваджено в практику, матеріали дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях, оформлено кандидатську дисертацію.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота головним чином виконувалася в Інституті перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, частина експериментальних матеріалів дисертанта використовувалася у навчальному процесі університетів Умані, Хмельницького, де готують вчителів ТН, ПТНЗ та загальноосвітніх шкіл Вінниці й Вінницької області. В експериментальній роботі брали участь 884 студенти, з яких 446 навчалися за експериментальною методикою, 18 викладачів Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, 120 учителів трудового навчання шкіл, 25 майстрів виробничого навчання ПТНЗ м.Вінниці та Вінницької області.

Наукова новизна і теоретичне значення роботи полягають у тому, що:

- вперше визначено педагогічні умови, методичні основи реалізації наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя трудового навчання;

- обґрунтовано наступність у змісті навчальних програм спеціальних дисциплін з підготовки вчителя трудового навчання;

- розроблено теоретичні засади наступності в процесі проектування, моделювання НВП підготовки вчителя ТН та у виборі технології його здійснення;

- подальшого розвитку набули шляхи та способи виявлення, моделювання та реалізації системи міжпредметних зв’язків дисциплін підготовки вчителя ТН.

Практичне значення роботи полягає в тому, що створено й впроваджено в навчальний процес:

- інноваційну методику встановлення й реалізації наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН;

- авторські навчальні програми з дисциплін спеціальної підготовки вчителя ТН;

- методику підготовки вчителя ТН до проведення занять на засадах наступності в змісті природничо-математичних дисциплін та трудової підготовки учнів у школі;

- модульну систему графічної підготовки вчителя, яка охоплює різні види графічних завдань і рейтингову методику їхнього застосування;

- задачі та завдання, які дозволяють встановити рівень сформованих взаємопов’язаних знань як один із критеріїв реалізованої в навчальному процесі, зокрема в змісті окремої навчальної дисципліни, наступності.

Основні положення дисертаційного дослідження впроваджено у навчальний процес підготовки майбутніх учителів трудового навчання Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського (довідка №13/10 від 5.04.2005 р.), Хмельницького національного університету (довідка №3 від 29.03.2005 р.), Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини (довідка №342/03 від 21.04.2005 р.), Вінницького обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників (довідка № 189 від 6.04.2005 р.).

Результати дослідження і практичні розробки автора використовували вчителі загальноосвітніх шкіл м. Вінниці та Вінницької області, педагогічні працівники професійно-технічної освіти, слухачі курсів післядипломної освіти, викладачі ВНЗ.

Особистий науковий і науково-методичний внесок дисертанта полягає в теоретичному обгрунтуванні основних ідей і положень досліджуваної проблеми, в структуруванні й моделюванні змісту природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН і розробці методики встановлення та реалізації наступності в змісті, участі в створенні навчальних планів, опрацюванні низки навчальних програм, завдань з спеціальних дисциплін підготовки вчителя ТН, у проведенні навчальних занять із спеціальних дисциплін із студентами Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, слухачами курсів післядипломної освіти, встановленні програми навчально-дослідних спостережень. Дисертантом розроблено низку методичних рекомендацій з виконання лабораторних, самостійних, графічних, курсових робіт, з навчальних та виробничих практик, вияву і встановлення наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН. В експериментальній перевірці окремих положень дисертаційного дослідження брали участь інші дослідники, що й відображено у публікаціях [3; 10-12; 18; 20; 22; 23; 26; 27; 28].

Вірогідність результатів і висновків дослідження забезпечувалася використанням сучасних психолого-педагогічних концепцій навчання, методологічним обґрунтуванням вихідних положень, адекватним теоретичним аналізом проблеми наступності навчання в професійній освіті, відповідністю застосованих методик і завдань дослідження, використанням статистичних методів для опрацювання даних експерименту, репрезентативністю вибірки, поєднанням методів кількісного і якісного аналізу, тривалістю експерименту, значною кількістю студентів, які взяли участь в експерименті, позитивними результатами впровадження запропонованої методики в практику.

На захист виносяться:

1. Теоретично обгрунтований комплекс педагогічних умов наступності в змісті природничо-математичної й спеціальної підготовки вчителя ТН.

2. Створена, теоретично обгрунтована й експериментально перевірена модель наступності у змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя трудового навчання у ВНЗ.

3. Науково обгрунтована й експериментально перевірена методика реалізації наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН .

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні, методичні й практичні результати проведених досліджень, а також концептуальні положення і загальні висновки представлено у доповідях і повідомленнях на 8 міжнародних, 2 всеукраїнських, 1 міжвузівській, 10 регіональних наукових конференціях: м.Вінниця (1994, 1996, 1998, 2000, 2002, 2004 рр.); м.Київ (1999 р.); м.Хмельницький (2002 р.); м.Херсон (1996 р.); м.Умань (1997 р.); м.Львів (2000 р.), на наукових конференціях викладачів, аспірантів, здобувачів і студентів (Вінниця – 1996-2005 рр.). Результати дослідження апробовувалися в процесі викладання спеціальних дисциплін у Вінницькому державному педагогічному університеті імені Михайла Коцюбинського, на курсах післядипломної освіти для вчителів трудового навчання Вінницької області, у виступах на засіданнях кафедр педагогіки, машинознавства і основ виробництва, теорії і методики трудового і професійного навчання, методологічного семінару, вченої ради Інституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Публікації. Усього автором надруковано 40 наукових і навчально-методичних праць з проблем професійної підготовки вчителя трудового навчання, з них за темою дисертації 32 публікації. Основні результати дослідження висвітлено в 9 статтях, опублікованих у провідних фахових виданнях, з них 8 одноосібні, 8 брошурах з методичними рекомендаціями і в 15 матеріалах доповідей на наукових конференціях. Загальний обсяг особистого внеску складає 11.81 авт. арк.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаної літератури, додатків. Обсяг – 232 сторінки, основний текст займає 209 сторінок, з яких у 24 сторінках вміщено таблиці, на 12 сторінках – рисунки. Додатки охоплюють 44 сторінки. Список літератури налічує 254 найменування, з яких 16 – іноземними мовами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, концептуальні ідеї, завдання, методологічну й теоретичну основи, методи дослідження, наукову новизну і теоретичне значення, практичне значення, викладені положення, які виносяться на захист; подано відомості про апробацію та впровадження результатів роботи.

У першому розділі „Стан розробки проблеми наступності в професійно-педагогічній освіті” розглянуто проблеми наступності професійної освіти в історичному аспекті, в напрямі посилення внутрішніх зв’язків і залежностей між основними компонентами виховання та навчання: філософсько-психологічних засад навчально-пізнавальної діяльності студентів ВНЗ, принципів і методів навчання.

В останні роки опубліковано низку праць (С.У.Гончаренко, І.А.Зязюн, Н.Г.Ничкало, Л.П.Пуховська, С.О.Сисоєва), в яких формулюється теоретико-методологічне обґрунтування неперервної професійної освіти як педагогічної категорії у „вертикальному аспекті” (забезпечення наскрізної наступності в змісті професійного навчання в усіх ланках і на всіх ступенях системи освіти), а також у „горизонтальному аспекті” (постійний професійний розвиток фахівця, вдосконалення його професійної компетентності, підвищення конкурентоспроможності на різних етапах трудової діяльності з урахуванням науково-технічних досягнень та нових вимог ринку праці).

Встановлено, що наступність у навчанні реалізується в процесі здійснення наступних міжпредметних і міжциклових зв’язків, вона передбачає неперервність пізнання як необхідну умову виникнення нового знання.

Дослідження психолого-педагогічних основ наступності виявили, що поняттям “наступність у навчанні” можуть охоплюватися три взаємопов’язаних елементи: встановлення необхідного зв’язку і правильного співвідношення між частинами навчального процесу на різних ступенях; встановлення взаємозв’язку форм, методів і прийомів вивчення навчальної дисципліни, навчального матеріалу на різних етапах навчання; визначення вимог до знань студентів, до їхніх умінь встановлювати внутрішні і міжпредметні логічні зв’язки (Р.С.Гуревич, А.А. Киверялг). Реалізація наступності надає НВП динамічного, перспективного характеру, що активізує діяльність викладачів і студентів, долає паралелізм, дублювання. Наступність передбачає діалектику процесу навчання в дії, механізм здійснення системного підходу до навчання (Ю.А. Кустов, М.І.Махмутов, В.С. Безрукова, Д.С. Ягафарова).

Виявлено, що високий освітньо-кваліфікаційний рівень фахівців може забезпечуватися за умов науково обгрунтованого відбору й періодичного коригування змісту навчання з технологією поетапного відбору навчального матеріалу, з наступною апробацією і систематичним коригуванням унаслідок соціально-економічних змін. Для наступності в змісті навчання важливим є дидактичне впорядкування системи наукових знань у навчально-програмній документації, підручниках і навчально-методичних посібниках з навчального предмета з урахуванням міжнаукових зв’язків у теорії і педагогічній практиці (А.П. Бєляєва, Б.С. Гершунський, С.У. Гончаренко, В.І. Загвязінський, В.С. Ледньов).

Як засвідчили дослідження В.І. Загвязінського, І.Я. Лернера, М.І. Махмутова та ін., наступність у методах навчання проявляється в раціональності відбору методів викладання і методів учіння, у виявленні в навчальному процесі більш ефективних дидактичних прийомів, які відповідають сучасним вимогам професійної дидактики, пізнавальним можливостям і психологічним особливостям студентів.

Суттєвою рисою наступності у формах навчання є розвиток і вдосконалення уже визначених форм на кожному етапі навчання зі зростанням практичної спрямованості навчання, внесенням у традиційні форми елементів технологій активного навчання; встановлення тісного взаємозв’язку предметів різних циклів. Цим створюються значні можливості для реалізації внутрішніх, міжпредметних і міжциклових зв’язків. У студентів формуються знання вищого рівня узагальненості порівняно із знаннями, які набуваються в процесі вивчення окремих дисциплін.

У розділі встановлено такі реалії:

· Цілісне концептуальне дидактичне поняття наступності в педагогіці загальноосвітньої та професійної школи розкриває її суттєві ознаки в навчальному пізнанні (забезпечення універсальності узагальнених знань і навичок; формування системи узагальнених знань на основі наступних міжпредметних зв’язків; динамізм синтезу наукового і навчального пізнання; рух і розвиток структурних компонентів знань у процесі засвоєння основ професійної майстерності; взаємодія освітніх структур в єдиній системі безперервної освіти).

· Реалізація наступності професійної підготовки вимагає висування на перший план особистісного фактора в процесі формування готовності до професійної діяльності (формування професійних умінь і навичок, професійно важливих і соціально значущих якостей особистості, а також індивідуального стилю діяльності педагога).

· Наступність характеризується осмисленням вивченого на вищому рівні, посиленням наявних знань новими, розкриванням нових зв’язків для підвищення якості засвоєння навчального матеріалу за умов дотримання послідовності просування від простого до складного у викладенні матеріалу й організації самостійної роботи.

· Забезпечення обґрунтованої наступності у змісті дидактичних матеріалів, формах, методах і засобах навчання в підготовці вчителя ТН слугує основою для ефективної кваліфікаційності фахівця.

У другому розділі „Наступність підготовки вчителя трудового навчання у педагогічних вищих навчальних закладах” пропонується визначення змісту професійної підготовки вчителя ТН, що відповідає соціальному замовленню суспільства, завданням різнобічного розвитку людини, забезпечує суттєву наукову і практичну значущість навчального матеріалу, слугує науково обґрунтованою системою дидактично й методично оформленого навчального матеріалу.

Конструювання змісту окремих навчальних дисциплін підготовки вчителя ТН проведено з урахуванням таких засад: оптимальної щодо інших навчальних дисциплін кількості матеріалу, логічної послідовності його розміщення, оптимального співвідношення теоретичних і прикладних знань, способу викладу навчального матеріалу із забезпеченням постійної мотивації студентів до вивчення дисципліни, наявності необхідних завдань для самоперевірки і самоконтролю.

Розглянуто вертикальну дискретну складову наступності природничо-математичної і фахової підготовки (рік навчання, курс, семестр, послідовність вивчення дисциплін), встановлено діалектичну закономірність структури навчального плану відповідно до специфіки змісту природничо-математичних і спеціальних навчальних дисциплін.

Встановлено взаємопроникнення знань з фахових дисциплін і дисциплін природничо-математичного циклу на прикладі змісту окремих тем. Розглянуто хронологію міжпредметних зв’язків у навчальних семестрах, запропоновано моделі синхронних і перспективних змістових зв’язків у змісті природничо-математичних і спеціальних дисциплін підготовки вчителя ТН.

У проектуванні змісту графічних навчальних дисциплін не обійдено аналізом таку форму змісту, яка сприяє формуванню не тільки системи знань, а й системи графічних професійно значущих умінь і навичок. Відповідно до цілей, завдань, методики викладання і результатів вивчення курсу креслення в школі проведено коригування змісту графічної підготовки вчителя ТН у ВНЗ, визначено аспекти наступності під час застосування графічних знань нижчих рівнів, їхньої детермінації й розвитку на вищих рівнях за схемою: феноменологічні знання (спостереження просторових об’єктів і їхнє сприймання) – аналітико-синтетичні знання (вивчення правил побудов ортогональних і аксонометричних зображень у школі, ПТНЗ, ВНЗ) – прогностичні знання (застосування теоретичних основ “Нарисної геометрії та креслення” в розв’язанні творчих завдань, у вивченні спеціальних дисциплін з методикою викладання шкільного курсу “Креслення”) – аксіоматичні знання (наукова діяльність студента, виконання курсових і дипломних робіт із технолого-конструкторським спрямуванням за умов застосування графічних знань і вмінь).

Проведено дослідження із забезпечення визначених цілей наступної графічної підготовки для виявлення перетинів знань, а також їхньої часової кореляції за допомогою побудови матриць внутрішньопредметних та міжпредметних зв’язків. На основі аналізу матриць зроблено висновок про доречність залучення інформації до масиву змісту графічних дисциплін, відбір і постановку завдань з помірним зростанням їхньої складності, поступовим формуванням системи графічних знань, умінь і накопиченням досвіду творчої діяльності. Кількість зв’язків і їхній зміст можуть детермінізуватися і варіюватися, через що зміст графічної підготовки повинен бути динамічним і здатним до оновлення й коригування. Аналіз структури змісту та його інформаційного наповнення дав можливість скласти модель змісту курсу „Нарисна геометрія і креслення”, що відповідає критеріям добору змісту освіти.

У дисертації пропонується система пропедевтичних, тренувальних, підсумкових і комплексних завдань з графічних дисциплін, яка дозволяє: визначати об’єми навчального матеріалу для засвоєння студентами; дібрати зміст окремих масивів навчального матеріалу; встановити поетапне зростання графічних знань і вмінь у взаємозв’язку з природничо-математичними і спеціальними дисциплінами; розвивати загальнонаукові і творчі уміння.

Реалізація наступності в навчанні у ВНЗ вимагає застосування нових прогресивних методів контролю; внаслідок дослідження створено модель модульно-рейтингової системи контролю (МРСК) графічної підготовки вчителя ТН, що дозволяє врахувати всю активну діяльність студента, а також слугує розвиткові й закріпленню системного підходу до вивчення навчальної дисципліни.

На основі прогнозованої наступності спеціальної підготовки вчителя ТН запропоновано інноваційну модель навчання швейним умінням і навичкам. Визначено технологію реалізації наступності в проведенні лекційних і лабораторно-практичних занять із спеціальних дисциплін за етапами зростання рівня складності формованих теоретичних знань, практичних умінь. Здійснено вибір методів навчання й організаційних форм проведення лабораторних робіт, запропоновано відповідну модель.

Дослідженням встановлено, що дидактичними умовами наступності в змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН слугують:

· Визначення змісту природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя ТН (відбір навчальної інформації, її структурування, встановлення взаємозв’язків між компонентами, оформлення програмної та методичної документації) має ґрунтуватися на засадах взаємопроникнення, взаємоаналізу, синтезування знань, розвитку творчого, інтегративного мислення особистості, встановлення відповідних цілей і завдань навчання й виховання.

· Урахування вимог кваліфікаційних характеристик вчителя трудового навчання та робочих професій окремих галузей промислового й непромислового виробництва, вимог системи безперервної професійної освіти, суб’єктно-діяльнісного підходу до професійної підготовки, вікових та індивідуальних можливостей студентів, дидактичних принципів навчання (загальних і специфічних для професійної школи).

· Горизонтальний аспект наступності природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН полягає в проектуванні змісту навчальних дисциплін і встановленні міжпредметних і міжциклових зв’язків. У вертикальному аспекті система наступності природничо-математичної і спеціальної підготовки виявляється у діалектичній закономірності структури навчального плану. Зв’язок між вертикальним і горизонтальним аспектами наступності реалізується застосуванням інноваційних методик і технологій навчання і проектно-модельного підходу до конструювання змісту навчання.

· Вияв міжпредметних зв’язків на інформаційному рівні навчальних дисциплін (зміст програм, навчального матеріалу) шляхом розкриття взаємозв’язків елементів змісту є проявом системно-діяльнісного підходу до фахової підготовки вчителя ТН. Особливої уваги потрібно надавати певному оформленню навчально-методичної документації (текстові, табличні, матричні і графічні засоби планування наступних МПЗ).

· У процесі визначення змісту природничо-математичних і спеціальних дисциплін підготовки вчителя ТН у ВНЗ треба виконувати певну кореляцію з урахуванням і встановленням рівня пропедевтичних знань і вмінь. Наприклад, під час здійснення наступного переходу від навчання кресленню у школі до вивчення „Нарисної геометрії і креслення” у ВНЗ враховувався критерій професіоналізму – специфічної структурованості предмета (у взаємозв’язку з природничо-математичними й спеціальними дисциплінами), накопичення досвіду діяльності (виконання пропедевтичних і типових задач), творчого характеру залучення набутого досвіду до процесу пошуку оптимальних варіантів (творче навчання – творчі завдання з елементами проектування; формування стратегії і тактики графічної діяльності з розвитком методології професійного мислення (технології активного навчання й виховання).

· Способи реалізації наступності в змісті спеціальної підготовки вчителя ТН повинні відповідати трьом рівням професійної майстерності (діяльності за заданим алгоритмом, з використанням складних алгоритмів з елементами конструювання рішень і творчої діяльності). Важливим аспектом реалізації наступності в змісті є вибір оптимального сполучення традиційних та інноваційних організаційних форм і методів навчання, їхнє проектування, реалізація у НВП ВНЗ, педагогічне прогнозування результатів навчання.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка ефективності наступності у змісті природничо-математичної та спеціальної підготовки вчителя трудового навчання” узагальнено дані експериментального дослідження. Зміст і основні методи навчання у експериментальних і контрольних групах були тотожними. Відмінності визначалися застосуванням різних методик здійснення наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН.

Результати тестування з виявлення вмінь студентів визначати МПЗ, взаємопроникнення знань з природничо-математичних і спеціальних дисциплін, взаємозв’язки наукових понять із виробничо-технічною сферою їхнього застосування представлено на рис. 1 (у вертикальних колонках вказано частоти встановлених відповідностей).

Оцінено рівень перенесення знань з одного предмета на інший за допомогою обчислення критеріїв переносу в ЕГ і КГ ( ,) .

Рис.1. Діаграма частот відповідностей, встановлених студентами, щодо вияву МПЗ

Уміння встановлювати взаємовідношення між теоретичними знаннями і практичними техніко-конструкторськими уміннями з виконання креслень, виготовлення виробів оцінювались за результатами тестування із розв’язання практичних завдань в експериментальній і контрольній групах. Результати оцінювання тестів представлено в таблиці 1. Загальний показник успішності виконання певних тестів в експериментальній групі склав – 82%, а в контрольній – 65%.

Для виявлення вмінь студентів встановлювати зв’язки наукових понять з природничо-математичних, технічних дисциплін із дисциплінами циклу „Основи швейного виробництва” проведено тестування в експериментальній і контрольній групах, за отриманими результатами студентів розподілено на групи за високим, середнім і низьким рівнями сформованості: взаємопов’язаних знань; умінь застосування знань із різних дисциплін; умінь бачити шляхи встановлення і реалізації наступних МПЗ у навчальному процесі; умінь виконувати комплексні завдання, а також завдання з творчим змістом. Результати експериментальної і контрольної методики оцінювання студентів з визначення рівня сформованості гностичних умінь представлено в таблиці 2.

Таблиця 1

Результати оцінювання відповідей на тести із застосування взаємопов’язаних знань і виявлення умінь застосування знань

Завдання | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | ?

Сумарна кількість балів в експериментальній групі | 80 | 84 | 44 | 69 | 66 | 50 | 105 | 63 | 46 | 66 | 115 | 788

Сумарна кількість балів в контрольній групі | 64 | 72 | 40 | 54 | 48 | 44 | 80 | 45 | 34 | 54 | 90 | 625

Таблиця 2

Результати оцінювання студентів за розумінням ними проблеми наступності у змісті природничо-математичних та спеціальних дисциплін

Уміння | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень

ЕГ | КГ | ЕГ | КГ | ЕГ | КГ

1 | 44 | 16 | 36 | 45 | 20 | 39

2 | 50 | 17 | 34 | 49 | 16 | 34

3 | 45 | 8 | 32 | 46 | 25 | 46

4 | 46 | 14 | 34 | 47 | 20 | 39

5 | 49 | 12 | 36 | 44 | 15 | 44

6 | 48 | 15 | 38 | 43 | 14 | 42

7 | 42 | 7 | 37 | 35 | 19 | 58

У | 324 | 89 | 247 | 309 | 129 | 302

Примітка: ЕГ – експериментальні групи, КГ – контрольні групи

Всього за експериментальною методикою працювало 446 студентів, за контрольною – 438. В ЕГ високого і середнього рівнів досягли 81,6% студентів. У КГ групах високого і середнього рівнів досягли 56,8% студентів.

Встановлено, що експериментальна методика дозволяє більш ефективно формувати систему наукових знань, розвивати в студентів комплекс умінь з наукового бачення сутності явищ, їхніх взаємозв’язків, умінь встановлювати й розвивати наступні МПЗ. Ступінь розходження успішності в двох типах груп оцінено за критерієм згоди ? І. ?оведено, що розходження між успішністю студентів експериментальних і контрольних груп невипадкове, воно зумовлене ефективністю експериментальної методики викладання.

Аналіз результатів експериментальних досліджень дозволив дійти висновку стосовно доцільності використання експериментальної методики здійснення наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН. Критерії оцінювання педагогічних можливостей методики відображають сутність і динаміку змін цієї підготовки, засвідчують достовірність і невипадковість добутих результатів поліпшення якості природничо-математичної й спеціальної підготовки вчителя трудового навчання.

Результати педагогічного експерименту дають підставу вважати, що вихідна методологія є вмотивованою, гіпотезу доведено, поставлені завдання розв’язано, мети досягнуто. Обгрунтовані теоретичні й практичні висновки мають суттєве значення для застосування методики здійснення наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки для поліпшення якості професійної освіти вчителя ТН, а також для підвищення рівня фахової майстерності викладачів вищих навчальних закладів.

У загальних висновках викладено основні результати теоретичного й методичного опрацювання проблеми встановлення й реалізації наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя трудового навчання.

ВИСНОВКИ

1. На основі аналізу філософської, психологічної, педагогічної та спеціальної літератури з проблем нашого дослідження встановлено, що питання наступності в змісті навчання є окремим важливим напрямом теорії і методики професійної освіти. Динаміка розвитку наступності у НВП призвела до актуалізації в середині 90-х років ХХ століття парадигми неперервної освіти, що дозволяє забезпечити наступність різних ступенів навчання, зробити їх різноманітними і цікавими, підвищити їхню значущість, конструктивність.

2. Встановлено, що в розглянутій дидактичній системі підготовки вчителя ТН принцип наступності виступає фактором, який сприяє цілісному об’єднанню природничо-математичної і спеціальної підготовки студентів і відповідає всім критеріям дидактичних принципів (універсальність, специфічність, самостійність, інструментальність). Теоретико-методологічне узагальнення виявило, що принцип наступності у навчанні взаємодіє з іншими загальнодидактичними і специфічними для професійного навчання дидактичними принципами. Доведено, що ступінь реалізації цієї взаємодії впливає на процес творчого мислення студентів, на мотивацію учіння і практичної діяльності, взаємозв’язок загального й професійного навчання.

3. У процесі дослідження виявлено і обґрунтовано таку тезу: формування системи наступних міжпредметних і міжциклових зв’язків у змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН є однією з основних ознак забезпечення наступності навчального пізнання – з одночасним,суміжним формуванням нових понять на основі тих, які вже сформувались у процесі набуття попередніх знань. Експеримент засвідчив, що для створення умов всебічного вивчення окремих понять, явищ, закономірностей, технологій необхідними умовами мають становити: зв’язок навчальних тем, спільність поняттєвого апарату, єдність загальнонаукової і професійної спрямованості (стратегії й тактики) окремих навчальних дисциплін.

4. На підставі аналізу освітнього стандарту галузі „Технологія” зміст природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН визначається з урахуванням таких засад: вимог соціального і науково-технічного прогресу у виробництві і нематеріальній сфері діяльності; відображення переліку виробничих функцій за освітніми лініями освітньо-наукової галузі „Технологія”; модулювання змісту навчальних дисциплін підготовки вчителя ТН у ВНЗ; забезпечення фундаментальної підготовки вчителя ТН як наукової основи фахової підготовки та взаємозв’язок і взаємообумовленість змісту теоретичної та практичної підготовки (виробничих і навчальних практик); формування трудових умінь і навичок навчального й професійного характеру, що є основою змісту професійної діяльності фахівців; поглибленої фахової підготовки вчителя ТН за спеціалізаціями із збереженням спільної виробничої основи. Встановлено, що принцип наступності відображає низку напрямів з удосконалення змісту професійної підготовки вчителя ТН, зокрема: поступове ускладнення і збагачення змісту навчання, збільшення обсягу набутих знань, умінь та навичок; структурування змісту із забезпеченням взаємозв’язку загальнонаукової і професійної підготовки вчителя ТН; виявлення закономірностей розвитку педагогічних ідей і практичного досвіду професійної підготовки вчителя; забезпечення основних властивостей наступності професійної підготовки студентів – багатоаспектності, різнохарактерності, багатокомпонентності й багатофакторності; урахування особливостей колективного характеру навчання у ВНЗ; розвиток мотивації до творчої діяльності студентів у ВНЗ і майбутніх фахівців – учителів ТН у школі.

5. Експеримент виявив стійкі тенденції у підвищенні якості професійної підготовки вчителя ТН у процесі розкриття діалектичного взаємозв’язку, у встановленні й вияві наступності між дисциплінами природничо-математичного й спеціального циклів у структурі навчальних планів, змісті дисциплін, у методиці їхнього викладання. Результати експерименту дають можливість констатувати, що застосована методика наступності в змісті природничо-математичної і спеціальної підготовки вчителя ТН усуває низку суттєвих недоліків у навчанні, зокрема: формалізм у знаннях студентів,