Українська академія аграрних наук

Інститут тваринництва уаан

Дроздов Сергій Євгенович

УДК 636.4. 084. 085. 52

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИКОРИСТАННЯ СИЛОСУ НА ОСНОВІ АМАРАНТУ У РАЦІОНАХ ПОРОСНИХ СВИНОМАТОК

06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів

автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті тваринництва УААН

Науковий керівник - Гноєвий Віктор Іванович, доктор

сільськогосподарських наук, професор,

Інститут тваринництва УААН, завідуючий

лабораторії виробництва кормів

Офіційні опоненти: - Кандиба Віктор Миколайович, доктор

сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН, Харківська державна

зооветеринарна академія, завідуючий кафедри

технології кормів і годівлі тварин

- Свєженцов Анатолій Іванович, доктор

сільськогосподарських наук, професор,

Дніпропетровський державний аграрний

університет, кафедра годівлі

сільськогосподарських тварин

Провідна установа: Інститут кормів УААН, лабораторія зоотехнічної оцінки кормів і годівлі сільськогосподарських тварин, м. Вінниця

Захист дисертації відбудеться

__06_” грудня________2005 року о 13-00___ годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 65.356.02 при Інституті тваринництва УААН

за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту тваринництва УААН

(62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської Армії, 3)

Автореферат розісланий „_5_” листопада_2005 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, /Проніна В.В./

кандидат біологічних наук

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Вирішення проблеми забезпечення населення висококалорійними та високобілковими продуктами харчування вітчизняного виробництва можливо лише за умови інтенсивного ведення тваринництва.

Вітчизняною сільськогосподарською наукою та практикою доведено, що комбінованим силосом без шкоди можна замінити концентровані корми у раціонах свиней [Брюшинін І.Г., Давидович С.С., 1961, Илюха Н.П., 1975]. Головною передумовою використання комбінованих силосів у раціонах свиней замість частини концентрованих кормів є можливість досягнути планових завдань по виробництву свинини за менших витрат енергоресурсів. Але суттєвим недоліком існуючого способу приготування комбінованих силосів є низька продуктивність та відносно висока енергоємність ліній, яка досягає 7,7 кВт/год. [Шуляк Г., Мороз В., 1986], а також і той фактор, один з вузлів може стати причиною низької продуктивності або надійності роботи лінії у цілому.

У зв’язку з цим, важливо виключити технологічні прийоми, що пов‘язані зі змішуванням компонентів силосу при закладанні у траншею. Цього можна найпростіше досягти шляхом застосування сумісних посівів кормових культур.

За необхідності економії енергоресурсів підвищився інтерес до такої сільськогосподарської культури як амарант, оскільки на його основі, але з меншими витратами енергії, можна отримати доброякісний силос [Медведев П.Ф., Сметанникова И.А., 1991]. Зелена маса амаранту містить 2,5-4,3% протеїну, який за амінокислотним складом наближається до “ідеального протеїну” для свиней завдяки високому вмісту незамінних амінокислот, особливо лізину [Архипенко Ф., 1997, Крючков В.К.,1995].

За останні роки було вивчено якість силосів з амаранту як з одновидових посівів так й з суміші зеленої маси цієї культури з іншими, а також визначено ефективність згодовування цих силосів у складі раціонів великої рогатої худоби [Сорокін О.С., 1998., Сорокін О.С., Гноєвий В.І., Познякова З.М., 2000].

Проте наукова інформація щодо застосування силосів на основі амаранту у раціонах свиноматок обмежена. У зв‘язку з цим, важливо було вивчити ефективність застосування силосу зі суміші зеленої маси амаранту і найбільш врожайних силосних культур – кукурудзи та сорго-суданкового гібриду замість частини концентрованих кормів у раціонах поросних свиноматок. Важливо також було визначити можливість зменшення витрат зернофуражу та зниження енергозатрат на одиницю продукції свинарства, підвищення ефективності використання земельних ресурсів при виробництві свинини.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася у відділі технології виробництва, заготівлі, зберігання й використання кормів Інституту тваринництва УААН у 1995-2000 роках за державною тематикою: ” Розробити енерго- та ресурсозберігаючі системи виробництва, заготівлі та використання кормів” (реєстраційний номер 0196U 011384).

Мета і задачі досліджень. Мета досліджень – зменшити витрати концентрованих кормів та затрати енергії на виробництво одиниці корму у годівлі поросних свиноматок без зниження їх продуктивності шляхом застосування у раціонах силосу зі суміші зеленої маси амаранту, кукурудзи чи сорго-суданкового гібриду.

При цьому вирішували наступні завдання:

1. Вдосконалити технологію заготівлі силосу на основі амаранту.

2. Визначити якість та енергоємність виробництва силосів зі сумішок зеленої маси амаранту, кукурудзи чи сорго-суданкового-гібриду.

3. Розробити раціони для свиноматок з включенням різної кількості силосу на основі амаранту.

4. Визначити коефіцієнти перетравності поживних речовин раціонів в організмі свиноматок із застосуванням кращих варіантів силосів.

5. Вивчити вплив згодовування силосів на основі амаранту на:

-

-

-

-

6. Визначити економічну доцільність застосування таких силосів, фактичний вихід обмінної енергії, корм. од. та перетравного протеїну з одиниці земельної площі при використанні кращих варіантів суміші амаранту з іншими культурами, вихід тваринницької продукції з одиниці земельної площі у зв’язку з використанням різної кількості силосу на основі амаранту у раціонах свиноматок.

Об’єкт досліджень: зелена маса та силос з суміші амаранту, кукурудзи чи сорго-суданкового-гібриду, поросні свиноматки.

Предмет досліджень: якість силосу зі суміші амаранту з кукурудзою чи сорго-суданковим гібридом, рівень споживання кормів, перетравність їх поживних речовин тваринами, плодючість свиноматок, якість приплоду, стан здоров‘я тварин, енергетична та економічна оцінка виробництва і використання цих силосів у раціонах поросних свиноматок.

Методи досліджень: при виконанні роботи провели дослідження: технологічні – визначення кращих співвідношень вихідної сировини для силосування амаранту з кукурудзою або сорго-суданковим гібридом, якості цих силосів, ступеня збереження поживних речовин у процесі силосування зеленої маси цих культур; зоотехнічні – вивчення споживання силосу тваринами, його кормових якостей, продуктивної дії у раціонах тварин, приростів маси тіла за період поросності; аналітичні – хімічний склад кормів і продуктів балансового досліду; фізіологічні – визначення коефіцієнтів перетравності поживних речовин раціону, що містив силос на основі амаранту; біохімічні – дослідження крові тварин; ветеринарні – спостереження за станом здоров’я тварин при застосуванні у складі їх раціонів силосу із сумішки амаранту і кукурудзи чи амаранту і сорго-суданкового гібриду; статистичні та порівняльно-обчислювальні.

Наукова новизна роботи. Вперше в Україні у фізіологічних і науково-господарських дослідах вивчено можливість часткової заміни концентрованих кормів силосами зі суміші зеленої маси амаранту, кукурудзи чи сорго- суданкового гібриду у раціонах поросних свиноматок, проведено порівняльну оцінку ефективності виробництва і використання цих силосів. Визначено коефіцієнти перетравності поживних речовин раціону, який містив силос на основі амаранту, поросними свиноматками, встановлено фактичну енергетичну і протеїнову цінність даного раціону. Визначено якість силосів зі суміші зеленої маси амаранту з кукурудзою та амаранту зі сорго-суданковим гібридом у різних співвідношеннях цих культур між собою, вплив цих силосів на продуктивність (багатоплідність, маса гнізда поросят при народженні та відлученні, маса одного поросяти, збереженість поросят), гематологічні показники природної резистентності та стан здоров‘я поросних свиноматок.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено доцільність та ефективність заміни частини концентрованих кормів силосом зі суміші амаранту і кукурудзи чи сорго-суданкового гібриду у співвідношенні 1:1 у раціонах поросних свиноматок. Застосування цих силосів у годівлі поросних свиноматок у кількості 20% енергетичної поживності раціону забезпечує підвищення їх багатоплідності на 18,5% та 13,7%, маси гнізда поросят при народженні на 15,3% та 11,7%, відлученні на 18,6% та 9,3%, зменшення вартості кормів, витрачених на їх годівлю в перші 2/3 поросності на 8,47 - 8,60грн, збільшення числа поросят, отриманих з 1 га земельної площі, на 19,6% – 21,3%. Ці наукові розробки рекомендовані міністерством аграрної політики України для впровадження у виробництво (протокол №3 від 24 лютого 1999 р.), УААН (науково-інформаційний бюлетень завершених наукових розробок УААН, 2001 р.), Харківським регіональним центром наукового забезпечення агропромислового комплексу (бюлетень “Наукове забезпечення агропромислового виробництва Харківської області” № 5, 2002 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які отримані здобувачем особисто. Методологія і схеми досліджень були розроблені разом з науковим керівником. Організаційні роботи по проведенню дослідів, аналіз та обробка даних досліджень проведено здобувачем самостійно. При проведенні науково-господарських та фізіологічних досліджень була надана допомога співробітниками лабораторії технології заготівлі, зберігання і використання кормів ІТ УААН. Із публікацій дисертант використав зі згоди співавторів тільки свою частину результатів.

Апробація роботи. Основні положення дисертації доповідались на Вченій Раді ІТ УААН ( 1998-2001рр.), науково-практичній конференції (Луганськ, 2000), наукових конференціях молодих вчених ІТ УААН (Харків, 2000, 2001), Міжнародній науковій конференції, присвяченій сторіччю від дня народження академіка УАСГН, доктора біологічних наук, професора С.З. Гжицького (Львів, 1999), науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю від дня народження академіка УААН Ф.Ю. Палфія (Львів, 2000), Міжнародній науково-практичній конференції “Аграрна наука: результати і перспективи в ХХІ столітті” (Львів, 2001).

Публікації результатів роботи. За матеріалами дисертації опубліковано 10 наукових праць, 4 рекомендації виробництву та 1 інформаційний листок.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, матеріалів та методів досліджень, результатів досліджень, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних літературних джерел та додатків. Дисертація надрукована на 130 сторінках, містить 50 таблиць та 6 рисунків. Список використаної літератури складається із 179 джерел, у тому числі іноземних 36.

Основний зміст роботи

Загальна методика та основні методи досліджень. Заготівлю силосів у лабораторних умовах проводили з використанням пластикових пляшок ємністю 2 літри у 1997 – 2000 роках у відділі технології заготівлі, зберігання та використання кормів. Заготівля силосу у виробничих умовах та проведення науково-господарських дослідів по згодовуванню силосів на основі амаранту здійснено у дослідному господарстві Інституту тваринництва УААН “Українка“ в 1998-1999 роках.

Аналіз силосів проводили в аналітичній лабораторії якості кормів за загальноприйнятими методиками. За співвідношенням маси сухої речовини корму після силосування та її кількості, закладеної у пляшку, відзначеним у відсотках, визначали її збереження у процесі силосування.

Вивчення ефективності використання силосів на основі зеленої маси амаранту проводили у двох науково-господарських дослідах, в умовах зимово-весняного періоду 1998-1999 років, на свиноматках великої білої породи за схемою наведеною в табл. 1. Для дослідів відбирали клінічно здорових свиноматок третього і наступних опоросів. Аналоги підбиралися за живою масою та багатоплідністю.

Для визначення ефективності використання поживних речовин раціонів було проведено фізіологічний дослід у період з 12 до 28 лютого 1999 року на 9 основних поросних свиноматках великої білої породи, з яких було сформовано три групи, за методикою, що описана О.І. Овсяниковим (1976). Співвідношення кормів у раціонах, режим годівлі та спосіб їх згодовування при проведенні фізіологічного досліду були такі, як і в другому науково-господарському досліді.

Таблиця 1

Схема дослідів

Група | Кількість тварин | Період досліду | Підготовчий | 0-84 день поросності | 84 день поросності – відлучення поросят | Перший дослід | 1 (контрольна) | 10 | ОР (зерносуміш) | ОР | ОР | 2 (дослідна) | 10 | ОР | 90% ОР*+10% силосу із суміші амаранту і кукурудзи | ОР | 3 (дослідна) | 10 | ОР | 80% ОР*+20% силосу із суміші амаранту і кукурудзи | ОР | Другий дослід | 1 (контрольна) | 12 | ОР | ОР | ОР | 2 (контрольна) | 12 | ОР | 80% ОР*+20% кукурудзяного силосу | ОР | 3 (дослідна) | 12 | ОР | 80% ОР*+20% силосу із суміші амаранту і сорго-суданкового гібриду | ОР | - за поживністю

Хімічний склад кормів визначали у лабораторії оцінки якості кормів і продуктів тваринництва, а крові – у лабораторії фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин ІТ УААН за прийнятими там методиками досліджень. Усі кількісні показники оброблені за методом варіаційної статистики (М.О. Плохинський, 1969).

Результати досліджень

Характеристика силосів. За органолептичною оцінкою усі силоси на основі зеленої маси амаранту мали помірнокислий та кислий смак, запах квашених овочів, колір вихідної сировини, збережену структуру часток, тобто вони були доброї якості. Вищезазначені показники органолептичної оцінки стійко зберігалися упродовж усього періоду використання силосів.

В усіх варіантах силосів, закладених в лабораторних умовах, переважала молочна кислота, на долю якої приходилося 67-81%, у той час як на долю оцтової – 19-33% (табл.2). Загальна сума кислот була невеликою, від 1,45 до 1,99%.

Що стосується силосів, заготовлених у виробничих умовах, то у варіанті №3 співвідношення молочної і оцтової кислот становило 1:2,5, що є небажаним і було, скоріш за все, наслідком високої вологості маси, що силосувалась (80,45%), тоді як у варіанті №6, де вологість корму становила 62,11%, воно було майже 2:1. Масляна кислота в обох силосах була відсутня.

Таблиця 2

Біохімічна характеристика силосів

Силоси | Воло- га,% | рН | Титруєма кислот-ність, мл | Аміак, мг % | Молочна кисло та, % | Оцтова кислота, % | Масляна кислота, % | Усьо го кис лот,

% | Співвідношення кислот, % | віль- на | зв’яза на | віль-на | зв’яза-на | Молоч на | Оцто ва | Мас ляна | Лабораторні силоси | 1 | 77,00 | 3,60 | 18,1 | 41,93 | 1,01 | 0,42 | 0,07 | - | - | 1,50 | 67,33 | 32,67 | - | 2 | 76,51 | 3,46 | 17,2 | 47,92 | 1,07 | 0,30 | 0,08 | - | - | 1,45 | 73,79 | 26.21 | - | 3 | 75,32 | 3,55 | 19,8 | 49,42 | 1,33 | 0,28 | 0,04 | - | - | 1,65 | 80,61 | 19,39 | - | 4 | 73,95 | 3,50 | 23,9 | 38,94 | 1,47 | 0,42 | 0,10 | - | - | 1,99 | 73,87 | 26,13 | - | 5 | 73,57 | 3,42 | 24,1 | 37,44 | 1,46 | 0,44 | 0,06 | - | 0,02 | 1,98 | 73,73 | 25,25 | 1,01 | 6 | 73,20 | 3,62 | 21,8 | 31,45 | 1,36 | 0,41 | 0,02 | - | - | 1,79 | 75,98 | 24,02 | - | 7 | 70,78 | 3,90 | 17,3 | 28,45 | 1,17 | 0,24 | 0,09 | - | - | 1,50 | 78,00 | 22,00 | - | Виробничі силоси | 3 | 80,45 | 3,45 | 36,3 | 54,91 | 0,71 | 1,70 | 0,14 | - | - | 2,55 | 27,84 | 72,16 | - | 6 | 62,16 | 3,93 | 23,6 | 20,40 | 1,14 | 0,64 | 0,08 | - | - | 1,86 | 61,29 | 38,71 | - |

Силосування амаранту у суміші з кукурудзою або сорго-суданковим гібридом дозволило підвищити поживність цих силосів у порівнянні з силосом одновидових посівів амаранту з 0,17 до 0,18-0,19 корм. од. та вміст обмінної енергії з 2,14 до 2,30-2,68 МДж в 1 кг.

Таблиця 3

Хімічний склад силосів, % на абсолютно суху речовину

Силоси | Зола | Жир | Азот | Протеїн | Клітковина | БЕР | Лабораторні силоси | Амарант(№1) | 12,48 | 5,91 | 1,443 | 9,04 | 19,70 | 52,87 | Амарант +кукурудза 70:30(№2) | 9,03 | 3,96 | 1,328 | 8,30 | 21,45 | 57,26 | Амарант +кукурудза 50:50(№3) | 8,79 | 4,01 | 1,122 | 7,01 | 21,84 | 58,35 | Амарант +кукурудза 30:70(№4) | 7,91 | 4,15 | 1,067 | 6,68 | 20,76 | 60,50 | Амарант +сорго-суд. гібрид 70:30(№5) | 10,93 | 3,90 | 1,264 | 7,91 | 21,72 | 55,54 | Амарант +сорго-суд. гібрид 50:50(№6) | 10,45 | 3,13 | 1,142 | 7,13 | 26,30 | 52,99 | Амарант +сорго-суд. гібрид 30:70(№7) | 9,86 | 2,64 | 1,102 | 6,88 | 30,35 | 50,27 | Виробничі силоси | Амарант +кукурудза 50:50(№3) | 6,91 | 3,43 | 1,427 | 8,90 | 19,34 | 61,42 | Амарант +сорго-суд. гібрид 50:50(№6) | 6,37 | 2,38 | 1,158 | 7,24 | 31,29 | 52,72 |

Силосування амаранту у суміші як з кукурудзою, так і зі сорго-суданковим гібридом, у співвідношеннях 70:30, 50:50 і 30:70 (силоси № 2, 3,4 та №5,6,7), супроводжувалося зниженням вмісту сирого протеїну, у порівнянні з амарантовим силосом з одновидового посіву, відповідно, на 6,3%, 16,8, 16,4% і 0%, 8,2, 3,4%, тобто зі зменшенням відсотку амаранту в силосах зменшувався вміст протеїну (табл. 3). Зі зменшенням кількості амаранту у силосах спостерігалося також збільшення вмісту сирої клітковини та БЕР.

Амарант інтенсивно накопичував не тільки кальцій, залізо, цинк, марганець, але й важкі метали, такі, як свинець і кадмій. Силосування амаранту у суміші з кукурудзою та сорго-суданковим гібридом дозволило зменшити вміст свинцю, у порівнянні з амарантовим силосом, відповідно, на 8,7%, 23,2, 31,2% та 25,9%, 29,2, 36,4% з розрахунку на абсолютно суху речовину цих силосів. Така ж тенденція спостерігалась і з вмістом кадмію у силосах.

Втрати поживних речовин при заготівлі силосів. Для вивчення втрат поживних речовин в процесі силосування використовували силоси, що були заготовлені в умовах лабораторії. Втрати сухої речовини при заготівлі силосів не перевищували 8,8%, причому при зниженні вологості маси, що силосували, зменшилися втрати поживних речовин. Цього вдалося досягти за рахунок силосування амаранту зі сорго-суданковим гібридом.

В результаті втрат сухої речовини дещо змінилося і співвідношення у силосі окремих поживних речовин, у порівнянні з аналогічними показниками вихідної сировини. Так, в усіх силосах збільшився відносний відсоток золи, клітковини та жиру і зменшився вміст протеїну та БЕР, що є звичайним явищем при силосуванні кормів.

Годівля піддослідних тварин. Загальна енергетична та протеїнова поживність раціонів у свиноматок усіх груп була однаковою та відповідала деталізованим нормам годівлі. Тварини споживали також однакову кількість Са та Р. За іншими показниками різниця зумовлювалася характером годівлі тварин.

Годівля свиноматок силосами зі суміші амаранту і кукурудзи або сорго-суданкового гібриду у кількості 10 та 20% від поживності раціону сприяла підвищенню споживання ними сухої речовини, причому це збільшення було прямопропорційне кількості спожитого ними силосу. Згодовування свиноматкам даних силосів зумовило також значне підвищення вмісту в раціонах сирої клітковини. Але це підвищення вмісту клітковини в раціоні не мало негативного впливу на його поживну цінність, оскільки норма орієнтована на клітковину зернофуражу, тобто високолігніфіковану клітковину, у той час, як клітковина силосованих кормів, заготовлених у фазу молочно-воскової стиглості зерна, є більш доступна до перетравлювання. Результати балансового досліду також підтвердили це твердження.

Заміна частини зернофуражу силосом на основі амаранту не призвела до зниження вмісту сирого протеїну у раціонах свиноматок, оскільки забезпеченість кормової одиниці сирим протеїном концентрованих кормів та силосів, становила, відповідно, 112 г та 113 г.

Таблиця 4

Раціони свиноматок в перші 2/3 поросності

Корми та показники | Перший дослід | Другий дослід | Групи тварин | Групи тварин | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | Комбікорм, кг | 2,13 | 1,93 | 1,73 | 1,84 | 1,48 | 1,51 | Силос (амарант+кукурудза 1:1), кг | - | 1,5 | 3,0 | - | - | - | Силос амарант+сорго-суд. гібрид 1:1), кг | - | - | - | - | - | 1,85 | Силос кукурудзяний, кг | - | - | - | - | 2,41 | - | Сіль | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | 18 | Крейда, г | 28 | 21 | 18 | 40 | 31 | 30 | Мононатрійфосфат, г | 24 | 24 | 26 | 27 | 27 | 27 | Сірчанокисла мідь, мг | 63 | 63 | 63 | 43 | 43 | 43 | Сірчанокислий цинк, мг | 536 | 536 | 536 | 286 | 286 | 321

В раціоні містилось: | Кормових одиниць | 2,41 | 2,41 | 2,41 | 2,24 | 2,23 | 2,28 | Обмінної енергії, МДж | 24,50 | 25,38 | 26,26 | 21,16 | 22,78 | 23,59

Сухої речовини, кг | 1,86 | 1,98 | 2,10 | 1,62 | 1,92 | 2,02 | Сирого протеїну, г | 292 | 291 | 290 | 254 | 245 | 257 | Перетравного протеїну, г | 238 | 237 | 235 | 205 | 185 | 208

Лізину, г | 11,85 | 13,03 | 14,21 | 9,62 | 9,24 | 11,41 | Метіоніну + цістину, г | 8,42 | 9,18 | 9,93 | 7,46 | 8,04 | 8,57 | Сирої клітковини, г | 131 | 175 | 219 | 119 | 245 | 317 | Кальцію, г | 19,2 | 19,3 | 20,7 | 18,5 | 18,0 | 18,6 | Фосфору, г | 16,2 | 15,8 | 15,8 | 16,1 | 15,5 | 15,6 | Заліза, мг | 176 | 212 | 249 | 157 | 490 | 187 | Міді, мг | 32 | 32 | 31 | 30 | 34 | 30 | Цинку, мг | 181 | 183 | 186 | 154 | 149 | 152 | Марганцю, мг | 95 | 101 | 108 | 88 | 87 | 82 | Кобальту, мг | 0,6 | 0,6 | 0,7 | 0,5 | 0,9 | 0,6 |

До того, ж, в обох дослідах за однакової протеїнової поживності раціонів, свиноматки, яким згодовували силоси зі суміші амаранту та кукурудзи або сорго-суданкового гібриду, за рахунок більшого вмісту в даних силосах незамінних амінокислот, споживали їх більше, у порівнянні з іншими групами. Це дає підставу говорити про те, що заміна частини зернофуражу силосом зі суміші амаранту сприяла підвищенню біологічної цінності раціонів поросних свиноматок, оскільки ці незамінні амінокислоти є для свиней лімітуючими.

Вплив згодовування силосів на основі амаранту на продуктивність свиноматок. Згодовування силосів із суміші амаранту з кукурудзою чи сорго-суданковим гібридом не мало негативного впливу на стан здоров’я та продуктивність піддослідних тварин. Збільшення живої маси у період поросності було однаковим у свиноматок усіх груп. Втрати маси свиноматками в період підсису знаходилися в прямій залежності до маси гнізда поросят при відлученні.

Таблиця 5

Продуктивність свиноматок та розвиток приплоду, (M±m)

Показники | Перший дослід | Другий дослід

Групи тварин | Групи тварин | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | При народженні | Кількість поросят, всього | 8,44±0,56 | 8,88±0,81 | 10,00±0,42 | 8,30±0,58 | 8,40±0,48 | 9,44±0,34 | у т.ч. живих | 8,33±0,60 | 8,75±0,80 | 9,88±0,44 | 8,20±0,53 | 8,40±0,48 | 9,33±0,41 | Маса одного поросяти, кг | 1,206±0,017 | 1,179±0,014 | 1,173±0,015 | 1,281±0,019 | 1,221±0,020 | 1,250±0,018 | Маса гнізда поросят, кг | 10,01±0,57 | 10,26±0,89 | 11,54±0,53 | 10,35±0,47 | 10,16±0,68 | 11,56±0,43 | В місячному віці | Кількість поросят | 7,22±0,22 | 8,13±0,67 | 8,50±0,53 | 6,70±0,30 | 6,60±0,22 | 7,67±0,24 | Маса одного поросяти, кг | 6,36±0,099 | 6,30±0,105 | 6,35±0,089 | 6,54±0,086 | 6,22±0,059 | 6,31±0,069 | Маса гнізда поросят, кг | 45,80±0,99 | 50,87±3,36 | 54,01±3,30 | 43,79±1,84 | 41,05±1,68 | 48,48±1,54 | При відлученні | Кількість поросят | 6,78±0,28 | 7,75±0,65 | 8,38±0,50 | 6,70±0,30 | 6,60±0,22 | 7,67±0,24 | Маса одного поросяти, кг | 16,46±0,416 | 16,23±0,374 | 15,93±0,273 | 15,41±0,268 | 14,64±0,262 | 14,75±0,263 | Маса гнізда поросят, кг | 109,00±5,84 | 122,00±8,96 | 129,25±7,15 | 99,90±3,90 | 93,30±4,43 | 109,2±3,60 |

Заміна 10% та 20% концентрованих кормів у раціонах поросних свиноматок силосом зі суміші амаранту і кукурудзи у перші 84 дні поросності зумовила підвищення багатоплідності та маси гнізда поросят при народженні, у порівнянні з тваринами, яким згодовували тільки концентровані корми на 0,44 та 1,66 поросяти або на 5,2% та 18,5% (Р<0,05). Більша кількість живих поросят при народженні та невелика різниця у живій масі зумовили більш високу масу їх гнізда, яка склала в третій групі - 11,54 кг, що було більше, відповідно, на 15,3% (Р<0,1) та 12,5%, у порівнянні з масою гнізда поросят свиноматок першої та другої груп.

При відлученні, з розрахунку на одну свиноматку отримали в третій групі - 8,38 поросяти, що було більше у порівнянні з тваринами першої та другої груп, відповідно, на 23,6% (Р<0,05) та 8,1%.

Маса гнізда поросят при відлученні була найбільшою у тварин третьої групи - 129,25 кг, і перевищувала за цим показником поросят, що були отримані від тварин першої та другої груп, відповідно, на 18,6% (Р<0,05) на 5,9%.

У другому досліді заміна 20% концентрованих кормів силосом зі суміші амаранту та сорго-суданкового гібриду, сприяла підвищенню багатоплідності свиноматок, у порівнянні з першою та другою групами тварин на 13,7% (Р<0,1) та 12,4% (Р<0,1).

Найбільшу крупноплідність мали поросята, які були народжені від свиноматок першої групи, - 1,281 кг, що було більше на 4,9% (Р<0,05) та 2,5%, у порівнянні з поросятами, яких було отримано від свиноматок другої та третьої груп.

Як і в першому досліді, багатоплідність тварин суттєво вплинула на масу гнізда поросят при народженні. Цей показник був найвищим у поросят, що були отримані від тварин третьої групи і складав 11,56 кг, що було більше на 11,7% (Р<0,1) та 13,8% (Р<0,1), порівняно з поросятами з першої та другої групи. При відлученні найбільшу кількість поросят було отримано від свиноматок третьої групи - 7,67 поросяти, що було більше, у порівнянні з першою та другою групами, відповідно, на 0,97 (Р<0,05) та 1,07 (Р<0,01) голів, або на 14,5% та 16,2%.

Маса гнізда поросят на момент відлучення була найбільшою у поросят яких було отримано від тварин, що споживали силос зі сумішки амаранту і сорго-суданкового гібриду (третя група) - 109,22 кг, перевищуючи масу гнізда поросят з першої та другої груп, відповідно, на 9,3% (Р<0,1) та 17,1% ( Р<0,05 ). У зв’язку з цим підвищення продуктивних якостей тварин третьої групи не можна відносити тільки на рахунок застосування силосу, оскільки заміна 20% концентрованих кормів кукурудзяним силосом (друга група) не сприяла значному покращанню цих показників. Цілком вірогідно, що основний вплив на покращання продуктивності свиноматок мало застосування амаранту в якості силосної культури.

Перетравність поживних речовин раціонів. Згодовування у складі раціонів поросних свиноматок силосу зі суміші амаранту та сорго-суданкового гібриду (3 група) сприяло підвищенню коефіцієнтів перетравності протеїну на 2,13% та 6,63% абсолютних (Р<0,1) і клітковини на 11,91% (Р<0,01) та 4,35% абсолютних, у порівнянні з тваринами першої та другої груп.

Таблиця 6

Перетравність поживних речовин раціонів поросними свиноматками, % (M±m)

Поживні речовини | Групи | 1 | 2 | 3 | Суха речовина | 70,420,78 | 64,590,75 | 65,930,40 | Органічні речовини | 73,380,76 | 68,030,84 | 69,230,32 | В т.ч. сирі: | Жир | 54,21±2,53 | 58,39±4,64 | 55,30±3,15 | Протеїн | 79,64±1,38 | 75,14±2,99 | 81,77±0,67 | Клітковина | 19,66±0,32 | 27,22±1,77 | 31,57±2,41 | БЕР | 79,42±1,06 | 74,60±1,21 | 74,74±0,38 |

За рахунок кращого перетравлення саме цих поживних речовин мало місце підвищення коефіцієнту перетравності органічної речовини тваринами третьої групи, порівняно з свиноматками другої групи, які замість частини концентрованих кормів споживали кукурудзяний силос, оскільки різниці в перетравності БЕР між ними не було.

За коефіцієнтом перетравності органічних речовин тварини третьої групи поступалися першій на 4,15% абсолютних (Р<0,01), але переважали другу - на 1,2% абсолютних (табл. 6). Зменшення цього показника порівняно з першою групою, сталося за рахунок зниження коефіцієнту перетравності БЕР на 4,68% абсолютних (Р<0,05).

Використання перетравленої частки протеїну тваринами усіх груп було різним. Азотистий обмін був найбільш інтенсивним у тварин третьої групи, до складу раціону яких входив силос зі сумішки амаранту і сорго-суданкового гібриду. Так, кількість азоту, яку вони виділили з калом та сечею, у порівнянні з тваринами першої та другої груп, була меншою на 5,53 г та 4,42 г або на 19,6% та 16,3%. Це сприяло збільшенню відкладання його у тілі, порівняно з тваринами першої та другої груп, відповідно, на 1,9 г та 5,81 г або на 10,7% та 42,1% (Р<0,1).

Всмокталось азоту із ШКТ | Втрати азоту

з калом і сечею | Утримано азоту в організмі |

Рис. 1 Баланс азоту в організмі поросних свиноматок (у % від прийнятого)

Коефіцієнт використання тваринами азоту від прийнятого з кормом у третій групі був також вищим, відповідно, на 7,8% (Р<0,05) та 12,66% абсолютних (Р<0,1). Що стосується коефіцієнту використання ними азоту від перетравленого, то він був вище, у порівнянні з першою групою тварин, на 8,2% (Р<0,05), та з другою - на 12,3% абсолютних (Р<0,1).

Загальний білок, білкові фракції крові, показники природної резистентності організму поросних свиноматок. Дані досліджень показали, що у свиноматок, які споживали 20% силосу на основі амаранту, в обох дослідах вміст загального білка у сироватці крові був дещо вищим, ніж у контролі.

Вміст - глобулінів в сироватці крові свиноматок усіх груп був однаковим. Що стосується вмісту - глобулінів, то у першому досліді зменшення їх кількості було прямопропорційним кількості спожитого силосу. Так, їх кількість у другій та третій групах була меншою, відповідно, на 19,1% (Р<0,1) та 34,3% (Р<0,001). У другому досліді вміст - глобулінів у тварин третьої групи був на 21,0% (Р<0,05) нижчим.

Згодовування силосів на основі амаранту сприяло підвищенню кількості - глобулінів. Так, у першому досліді збільшення кількості - глобулінів було прямопропорційне кількості спожитого силосу. Тварини другої та третьої груп переважали за цим показником контрольну групу, відповідно, на 3,4% та 15,5%. Така ж тенденція спостерігалася і в другому досліді, причому різниця за цим показником між тваринами першої та третьої групи статистично вірогідна (Р<0,05).

Таблиця 7

Білкові фракції сироватки крові, Mm

Показники | Перший дослід | Другий дослід | Групи тварин | Групи тварин | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | Загальний білок, г% | 7,960,174 | 7,910,160 | 8,100,067 | 7,530,312 | 7,370,324 | 7,820,357 | Альбуміни, г% | 2,500,077 | 2,500,035 | 2,590,055 | 2,420,152 | 2,470,141 | 2,550,184 | Глобуліни, г% | - альфа | 1,770,054 | 1,830,041 | 1,750,059 | 1,630,063 | 1,340,053 | 1,550,063 | - бета | 1,050,054 | 0,850,076 | 0,690,041 | 1,430,069 | 1,070,059 | 1,130,073 | - гама | 2,640,224 | 2,730,205 | 3,050,060 | 2,050,119 | 2,490,15 | 2,590,131 | - сума | 5,460,193 | 5,410,142 | 5,500,043 | 5,110,192 | 4,900,196 | 5,270,194 | Коефіцієнт А/Г | 0,460,023 | 0,460,011 | 0,470,012 | 0,470,023 | 0,500,015 | 0,480,025 |

За кількістю еритроцитів у крові поросних маток в обох дослідах не було суттєвої різниці. Натомість, згодовування силосу з суміші амаранту і кукурудзи у першому досліді призвело до зниження концентрації гемоглобіну, причому це зниження було прямопропорційне збільшенню кількості силосу у раціоні.

Стосовно концентрації гемоглобіну у крові свиноматок у другому досліді, то згодовування силосу з суміші амаранту та сорго-суданкового гібриду не мало негативного впливу на цей показник.

За основними показниками природної резистентності організму згодовування силосів на основі амаранту не мало негативного впливу на захисні сили організму.

Економічна оцінка результатів досліджень.

Внаслідок особливостей вирощування кукурудзи і амаранту, сукупні затрати енергії при вирощуванні з розрахунку на 1 га посіву цих сумішок, були, відповідно, на 1,6% та 4,3% менші, у порівнянні з посівами кукурудзи.

Енергоємність виробництва 1 ц кормових одиниць в силосі зі сумішки амаранту і кукурудзи та амаранту і сорго-суданкового гібриду, у порівнянні з кукурудзяним силосом, була нижчою, відповідно, на 16,7% і 20,6%.

Слід відзначити, що в обох варіантах силосування зеленої маси амаранту в суміші з зеленою масою інших культур зменшувало енергоємність виробництва одиниці сирого протеїну, у порівнянні з кукурудзяним силосом, відповідно, на 10,8% та 35,4%.

З урахуванням результатів вирощування сумішок амаранту для приготування комбінованого силосу свиням і даних ефективності використання цих силосів у складі раціонів свиноматок у перші 2/3 поросності в дослідному господарстві ІТ УААН “ Українка“ визначили вихід тваринницької продукції з розрахунку на 1 га посіву цих культур.

Встановлено, що силосування амаранту в суміші з кукурудзою, порівняно з зернофуражем та кукурудзяним силосом дає можливість збільшити виробництво кормів з одиниці земельної площі, зокрема кормових одиниць, відповідно, на 11,9% та 21,0%, обмінної енергії на 49,2% і 26,6%, кормопротеїнових одиниць- на 39,6% і 61,6%, енергопротеїнових одиниць – на 86,2% і 69,2%. При заготівлі силосу зі суміші амаранту та сорго-суданкового гібриду збільшення цих показників становило, відповідно, 47,4% і 21,6%; 96,5% і 26,2%; 136,1% і 81,9%; 214,7% і 88,7%.

До того, ж, завдяки підвищенню продуктивності тварин, які споживали силоси зі сумішок з використанням зеленої маси амаранту, застосування цих комбінованих силосів дозволило збільшити вихід тваринницької продукції, зокрема поросят, з розрахунку на 1 га посіву цих культур, у порівнянні з тваринами, які споживали лише концентровані корми, відповідно, на 21,3% та 19,6%.

Використання сумішок амаранту з кукурудзою чи сорго-суданковим гібридом в якості сировини для приготування комбінованого силосу свиням дозволило дещо зменшити собівартість виробництва 1 ц таких сумішок, у порівнянні з кукурудзяним силосом, відповідно, на 4,3% і 0,9%.

Слід відзначити, що приготування силосів зі сумішок амаранту як з кукурудзою, так і сорго-суданковим гібридом, дозволило також зменшити собівартість виробництва 1 ц сирого протеїну, у порівнянні з кукурудзяним силосом, відповідно, на 4,2% та 32,0%.

Введення до складу раціонів свиноматок в перші 2/3 поросності 20% силосу на основі амаранту замість частини концентрованих кормів сприяло зменшенню вартості кормів з розрахунку на 1 свиноматку на 8,47 та 8,60 грн, відповідно, у першому та другому дослідах.

Зниження вартості раціону та підвищення багатоплідності тварин при заміні у першому досліді 10% та 20% концентрованих кормів силосом зі суміші амаранту і кукурудзи в раціонах свиноматок в перші 2/3 поросності сприяли зменшенню вартості згодованих кормів з розрахунку на одне порося, у порівнянні з контролем, відповідно, на 10,3% та 23,9%.

Таблиця 8

Затрати на корми за період досліду(з розрахунку на одну свиноматку)

Показники | 1 дослід | 2 дослід | 1 група | 2 група | 3 група | 1 група | 2 група | 3 група | Вартість кормів у перші 2/3 поросності, грн: | 87,61 | 83,37 | 79,14 | 85,14 | 77,35 | 76,54 | У т. ч. концентрованих | 87,61 | 79,38 | 71,15 | 85,14 | 68,31 | 69,63 | силосу | - | 3,99 | 7,99 | - | 9,04 | 6,91 | Отримано поросят при народженні | 8,33 | 8,75 | 9,88 | 8,20 | 8,40 | 9,33 | Вартість згодованих кормів з розрахунку на одне порося, грн | 10,52 | 9,53 | 8,01 | 10,38 | 9,21 | 8,20 |

В другому досліді заміна в раціонах поросних свиноматок 20% концентрованих кормів силосом зі суміші амаранту і сорго-суданкового гібриду сприяла зменшенню вартості кормів з розрахунку на одне порося при народженні, у порівнянні з першою та другою групами, відповідно, на 20,6% та 10,4%.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного комплексу технологічних, фізіологічних, біохімічних та науково-господарських досліджень обґрунтовано ефективність виробництва та використання силосів зі сумішей амаранту і кукурудзи та амаранту і сорго-суданкового гібриду в раціонах поросних свиноматок. Результати проведених досліджень дозволяють сформулювати наступні основні висновки:

1.