Гомольська Вікторія Віталіївна

УДК 332.146:330.322

ефективність залучення і
використання інвестицій
у розвиток економіки регіону

Спеціальність: 08.10.01 – розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Козоріз Марія Андріївна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
завідувач відділу

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Дайновський Юрій Анатолійович,
Львівська комерційна академія,
завідувач кафедри;

кандидат економічних наук
Шевченко-Марсель Вікторія Іванівна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник.

Провідна установа: Тернопільська академія народного господарства,
кафедра економіки та управління інвестиціями,
Міністерство освіти і науки України (м. Тернопіль).

Захист дисертації відбудеться 23 червня 2005 року об 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, .

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 20 травня 2005 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Інвестиції – один з найбільш важливих і дефіцитних ресурсів економіки регіону, використання якого дозволяє вдосконалити виробництво, підвищити конкурентоспроможність виробленої продукції, створити додаткові робочі місця, що в кінцевому підсумку сприяє зростанню рівня та якості життя населення регіону.

Тому дуже важливо знати, як краще і раціональніше розпорядитися наявними інвестиційними ресурсами, вміти розрахувати їх ефективність, обрати кращі варіанти вкладень, прогнозувати їх наслідки.

Існуючі диспропорції в економічному розвитку регіонів України небезпідставно пояснюються відсутністю або недостатніми обсягами інвестиційних надходжень. Натомість не завжди залучені в економіку регіону інвестиції приводять до позитивних зрушень в окремих галузях чи господарстві регіону в цілому. Причина цього криється у низькій ефективності використання залучених інвестицій.

Розробка наукових методів залучення інвестицій та формування шляхів підвищення ефективності їх використання як у галузевому, так і в регіональному аспектах знайшла відображення у роботах закордонних та вітчизняних вчених-економістів: М. Фрідмана, Г. Бірмана, С. Шмідта, Л. Дж. Гітмана, М. Джонка, О. Амоші, П. Бєлєнького, І. Бланка, Є. Бойка, В. Геєця, М. Долішнього, М. Козоріз, О. Кузьміна, А. Пересади, М. Туган-Барановського та ін.

Водночас слід констатувати, що в економічній літературі висвітлюються в основному проблеми залучення інвестиційних ресурсів, створення сприятливого інвестиційного клімату і пов’язаного з ним збільшення обсягів інвестицій. Значно менше досліджень і публікацій присвячено питанням підвищення ефективності використання інвестиційного потенціалу регіону. Разом з тим саме цей напрямок аналізу інвестиційної діяльності потребує поглиблених досліджень в умовах обмежених інвестиційних надходжень.

Тому виникла потреба уточнити термінологічний апарат, класифікувати та систематизувати наявні в регіоні інвестиції за відповідними ознаками, визначити суть і зміст інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості, їх місця і ролі у регіональному інвестиційному ринку; удосконалити механізми оцінки і підвищення інвестиційної привабливості регіону; розробити концептуальні підходи щодо залучення та контролю за раціональним та ефективним використанням інвестицій в регіоні.

Детальнішого опрацювання, на нашу думку, потребує аналіз напрямів та заходів регіональної інвестиційної політики, пов’язаних із зміною економічної та соціальної функцій держави, невизначеністю меж державних гарантій і регіональних інвестиційних ініціатив, наявними суперечностями між обсягами виконуваних регіонами функцій і кількістю виділених на ці цілі ресурсів.

Недостатня розробленість та актуальність зазначених питань зумовили вибір теми дисер-таційного дослідження, визначили предмет, об’єкт, мету і конкретні завдання роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дисертаційного дослідження є складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема, планових тем "Стимулюючі функції податкової системи та їх вплив на розвиток підприємництва" (номер державної реєстрації 0100U000832), "Принципи формування і реалізації фінансової політики приватизованих підприємств" (номер державної реєстрації 0102U000427), "Організаційно-економічні механізми розвитку ринкової інфраструктури і створення конкурентного середовища" (номер державної реєстрації 0100U002774), "Механізми управління ефективністю інновацій в регіоні" (номер державної реєстрації 0103U004996).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретико-методичне обґрунтування напрямів підвищення ефективності залучення інвестицій в економіку регіону та розроблення механізмів їх використання.

Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення таких завдань:

- розкриття суті і змісту понять інвестицій та інвестиційної політики України на основі вивчення, селекції й адаптації відповідного понятійного апарату світової науки;

- визначення, обґрунтування та класифікація форм і методів залучення інвестицій в економіку регіону;

- обґрунтування принципів регулювання інвестиційної діяльності в регіоні;

- порівняльний аналіз інвестиційної діяльності в регіонах, оцінка їх інвестиційної привабливості та інвестиційної забезпеченості окремих адміністративно-територіальних одиниць;

- вдосконалення методики оцінки ефективності інвестиційних проектів в умовах трансформаційної економіки;

- обґрунтування концептуальних підходів щодо залучення інвестицій в економіку регіону;

- вдосконалення контролю за ефективністю використання інвестицій.

Об’єкт дослідження: інвестиційна діяльність в регіоні, стан і рівень розвитку якої сприяють формуванню та відтворенню інвестиційного потенціалу регіону.

Предмет дослідження: організаційно-економічні засади, методи та механізми ефективного залучення та використання інвестицій в регіоні.

Методи дослідження. Теоретичну та методичну основу дисертації становлять сучасні теорії інвестиційного менеджменту, праці вітчизняних та зарубіжних авторів, що досліджували проблеми активізації інвестиційної діяльності, нормативно-правові акти України. Дослідження ґрунтуються на використанні загальнонаукових і спеціальних методів. Системний підхід застосовано для виявлення впливу інвестиційної політики на ефективність інвестиційної діяльності в регіонах та країні в цілому; моделювання – для розроблення моделі інтегрованого фінансово-інвестиційного процесу в умовах змішаної економіки; економіко-математичний та факторний аналіз – для удосконалення методичних підходів до оцінки ефективності інвестиційних проектів у регіоні. Інформаційною базою дослідження є дані Державного комітету статистики України і Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, розрахунки автора.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

вперше:

- запроваджено в методологічному плані трактування поняття "інвестиційний комплекс регіону" (ІКР) як сукупності суб’єктів господарювання та організаційних структур регіональної економічної системи, діяльність яких спрямована на акумуляцію фінансових ресурсів, їх розміщення та використання у різних галузях економіки з метою забезпечення процесів економічного зростання і розвитку територій, що сприятиме активізації інвестиційної діяльності в регіоні, вибору раціональних форм інвестування конкретних суб’єктів та вдосконаленню управління ефективністю використання інвестицій;

- розроблено модель інтегрованого фінансово-інвестиційного комплексу регіону, що поєднує виокремлені за джерелами інвестування інвестиційні проекти, здійснювані суб’єктами господарювання в регіоні, з адекватними державними та ринковими механізмами управління, і становить підґрунтя підвищення обсягів інвестицій та ефективності їх використання в регіоні;

удосконалено:

- методику оцінки інвестиційного стану адміністративно-територіальних одиниць окремого регіону, яка ґрунтується на аналізі та бальній оцінці ефективності використання виробничих фондів і трудових ресурсів окремого району в розрізі галузей та дозволяє здійснити ранжування районів за рівнем інвестиційної забезпеченості як головного критерію об’єктивної оцінки інвестиційної привабливості регіону;

дістали подальшого розвитку:

- визначення сукупності класифікаційних ознак, що дають можливість диферен-ціювати інвестиції в регіоні за видами, формами і методами інвес-тування та сформувати адекватну структуру інвестиційного комплексу регіону;

- концептуальні підходи щодо формування і використання інвестиційного партнер-ства держави, реального та фінансового секторів економіки, погоджені правила і норми поведінки яких становлять основу інвестиційного клімату регіону. Ефективній реалізації цього фактору сприятиме державна підтримка регіональних інвестиційних проектів за рахунок протекціоністського інвестиційного кредиту та податкових заліків, які в цілому формуватимуть систему нормативів податкових заліків (СНПЗ) регіону, адекватну вимогам державної бюджетної політики та регіональним інвестиційним пріоритетам.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці концептуальних підходів щодо залучення інвестицій в розвиток економіки регіону та вдосконаленні контролю ефективності їх подальшого використання. Результати дисертаційного дослідження в частині обґрунтування напрямів формування сприятливого інвестиційного клімату за рахунок вдосконалення інвестиційної інфраструктури та відповідних науково-методичних рекомендацій щодо її розвитку використані Радою по вивченню продуктивних сил України НАН України при розробці стратегії соціально-економічного розвитку України на період 2002-2011 рр. (довідка № 25/156-3-6 від 27.03.02 р.), Мінекономіки та з питань європейської інтеграції України (лист №15-32/607 від 27.11.02 р.) та Львівською обласною державною адміністрацією при розробці програми розвитку Львівської області (довідка № 5/29-1286/1-10 від 09.04.02 р.). Пропозиції щодо вдосконалення контролю за використанням інвестицій на базі постаудиту використані НВО “Термоприлад” ім. В. Лаха (лист № 48/100 від 02.03.05 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у ро-боті використано лише ті положення, які є результатом особистої роботи дисертанта.

Апробація результатів роботи. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи були апробовані безпосередньо в процесі її виконання на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних конференціях і семінарах Інституту регіональних досліджень НАН України, зокрема, на V Міжнародному конгресі українських економістів (Львів, 2000 р.); Міжнародній науково-практичній конференції "Підприємництво в Україні: проблеми та шляхи розвитку" (Львів – Дрогобич – Трускавець, 2000 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Современные проблемы социально-экономического развития регионов Украины" (Донецк-Мелекино, 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції (Чернівці, 2003 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 21 наукова праця загальним обсягом 14,15 д.а., з них 11 наукових праць загальним обсягом 5,83 д.а. – у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку із 175 використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 245 сторінок комп’ютерного тексту, 26 рисунків, 26 таблиць, 7 додатків на 56 сторінках.

Основний зміст дисертації

У першому розділі "Теоретико-методичні основи інвестиційної політики розвитку регіону" розглянуто сутність і вплив інвестицій на економічний стан регіону, визначено основні ознаки та здійснено класифікацію форм і методів залучення інвестицій у його розвиток, окреслено та систематизовано принципи регулювання інвестиційної діяльності, що становлять основи регіональної інвестиційної політики.

Узагальнене поняття інвестицій розглянуто в контексті їх взаємозв’язків з процесом трансформації економічних відносин і радикальних змін принципів інвестування, серед яких: перенесення центру ваги інвестиційної активності з держави на приватних інвесторів, поява складної податкової системи, повернення і платність інвестиційних джерел, погашення інвестиційних кредитів за рахунок грошових надходжень від реалізації виробленої продукції, робіт, послуг за проектом і т. ін. За цих умов потрібні механізми раціонального залучення та ефективного використання інвестицій, які, з одного боку, були б орієнтовані на ринкові категорії (відповідно, спиралися б на зарубіжний досвід), а з другого боку, були б адекватні економічній ситуації, що склалася в регіоні, адже гострота проблем адаптації класичних ринкових інструментів зумовлена, в першу чергу, специфічними характеристиками інвестиційної сфери в кожному окремому регіоні.

Для визначення економічної сутності та класифікаційних ознак ідентифікації інвестицій здійснено критичний аналіз фундаментальних вітчизняних та закордонних наукових праць різних історичних періодів господарювання. На основі проведених досліджень визначено, що: інвестиції становлять економічне підґрунтя для прийняття конкретних управлінських рішень щодо реалізації того або іншого інвестиційного проекту; вони "задають" певний рівень інвестування; оцінка ефективності інвестицій слугує основою для формування планів (або регіональних бюджетів) капітальних вкладень, тим самим беручи активну участь у розробці стратегії розвитку пріоритетних напрямків регіональної економіки.

Пропозиції щодо формування та виділення інвестиційного комплексу регіону (ІКР) в окрему підсистему соціально-економічного розвитку дають можливість з нових позицій аналізувати діяльність суб’єктів господарювання, виділяючи специ-фіку їх функцій та забезпечуючи координацію дій в реалізації інвестування в регіоні.

Доцільну для конкретного регіону структуру ІКР визначатиме сукупність класифікаційних ознак диференціації інвестицій за видами, формами, періодами та методами інвестування. Види інвестицій виділено за такими ознаками: державні, внутрідержавні (регіонального, місцевого рівня), іноземні. Кожен з видів може конкретизуватись за напрямами використання.

Метод інвестування розглядається як інструмент досягнення поставленої мети. Відповідно, методи надання інвестицій диференційовано на прямі, що передбачають наявність двох суб’єктів інвестиційних відносин: інвестор – споживач, і непрямі, які формують інвестиційні відносини інвестора і споживача через посередницькі структури.

На основі запропонованої класифікації інвестицій, в роботі проаналізовано їх вплив на економічний розвиток Львівської області.

Показники інвестицій в основний капітал у Львівській області наведено у табл. .

Таблиця 1

Інвестиції у Львівській області у 1995 – 2003 рр. (млн. грн.) За даними: Львівщина в цифрах. Статистичний довідник. / Відповід. ред. М. Строгущ. – Львів, 2003. – 44 с.

Показники | Р о к и | 1995 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | Інвестиції в основний капітал (у порівняних цінах 1996 р.) | 624,4 | 615,5 | 693,7 | 879,6 | 1202,6 | Інвестиції в основний капітал на одну особу (в порівняних цінах), грн. | 227,3 | 229,4 | 266,2 | 339,6 | 461,0 | Введення в дію основних фондів за фактичною вартістю | 18,8* | 967,8 | 1208,4 | 1690,4 | 1745,1 | * трильйонів карбованців

У цілому в Україні інвестиції в основний капітал у 2003 р. становили 51011 млн. грн. і утричі перевищили темпи приросту ВВП. За показником капітальних інвестицій в регіонах Львівська область посідає 7-те місце (300,2 млн. грн., або 4,3% від загальної кількості). Програючи за цим показником м. Києву – 1037,5 млн. грн., Донецькій області – 846,3 млн. грн. та Дніпропетровській області – 607,3 млн. грн., на теренах Західної України Львівська область є лідером (для прикладу, у Закарпатській області цей показник становить лише 90,1 млн. грн., у Тернопільській – 54,2 млн. грн.).

З огляду на роль, яку відіграє прибуток серед власних джерел фінансування інвес-тицій, було з’ясовано, що загальний прибуток, отриманий підприємствами Львів-ської області у 2003 р., становить 381,1 млн. грн. Відповідно, 68,6% інвес-тиційних проектів було профінансовано за рахунок власних коштів підприємств.

Протягом 2003 р. обсяги кредитних вкладень у національну економіку становили 57,3 млрд. грн., збільшившись у 1,6 разу, у т. ч. довгострокових кредитів – у 2,6 разу, причому частка останніх зросла з 28 до 45%. Ця позитивна тенденція спостерігалася й у Львівській області. Сума кредитів, наданих львівськими банками у 2003 р., становила 2001,9 млн. грн., що свідчить про зростання активності банків на кредитному ринку та збільшення прибутковості їх операцій.

Не менш вагомим джерелом, яке справляє істотний вплив на розвиток інвести-ційного процесу, є іноземні інвестиції. Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну на 1 січня 2004 р. становив 6657,6 млн. дол. США. Питома вага Львівської об-лас-ті у загальному обсязі іноземного інвестування складає близько 4,8%. В еконо-міку міста Львова спрямовано 186 млн. дол. (61% обсягу інвестицій, вкладених в об-ласть), у Стрийський район – 29,2 млн. дол. (9,6%), Яворівський – 25,5 млн. дол. (8,4%), Кам’янсько-Бузький – 9,4 млн. дол. (3,1%), Миколаївський – 7,6 млн. дол. (2,5%), Пустомитівський – 7,2 млн. дол. (2,4%) та м. Трускавець – 11,4 млн. дол. (3,7%).

Упродовж 9 місяців 2004 р. в економіку Львівщини було внесено іноземних інвестицій на суму 47,3 млн. дол. США, що на 20,8% менше порівняно з цим періодом 2003 р. Надані кошти спрямовано у галузі виробництва машин та устаткування – 23,1%, харчової промисловості та перероблення сільсько-госпо-дарських продуктів – 15,9%, фінансову діяльність – 11,4%, виробництво деревини та виробів з неї – 6,7%, легку промисловість – 5,4%, сферу гуртової та роздрібної торгівлі і посередництва – 5,3%, галузь наземного транспорту – 4,1%.

За очевидної наявності окремих позитивних зрушень, залишається тенденція дисбалансу між попитом і пропозицією інвестицій на інвестиційному ринку регіону. Пояснюючи цю ситуацію, автор виокремлює притаманні національним умовам два види попиту: потенційний попит і конкретний – як реальна пропозиція капіталу. Аналізуючи за таким підходом інвестиційний потенціал регіону, автор віддає перевагу потенційним інвестиційним ресурсам, що представлені на інвестиційному ринку регіону визначеним обсягом потенційних інвестиційних потреб, задовольнити які можливо за умови впровадження адекватної регіональної політики, що ґрунтується на відповідних принципах.

На думку автора, під принципом регіонального управління інвестиційною діяльністю треба розуміти набір вимог або бажаних результатів (завдань), які необ-хідно враховувати або прагнути досягнути при формуванні інвестиційної політики регіону, прогнозуванні інвестиційного потенціалу, визначенні пріоритетних щодо спрямованості інвестицій напрямків розвитку економіки регіону.

З огляду на запропонований підхід щодо трактування інвестиційного потенціалу регіону передбачається здійснювати його діагностику і регулювання, спираючись на наступні вихідні методологічні принципи: системний підхід, динамічний підхід, урахування регіональної специфіки, науково-технічного прогресу і ступеня інноваційності розвитку економіки регіону.

Врахування цих принципів дає додаткові можливості органам державної адміністрації щодо впровадження першочергових проектів на території регіону, визначення адресності і раціональних обсягів їх інвестування з огляду на пріоритетність та профільність напрямів регіонального розвитку.

Проведений аналіз завдань та функцій управління інвестиційною діяльністю в регіоні, а також механізмів регіонального регулювання дозволив визначити порядок формування інвестиційної політики в регіоні.

На першому етапі, спираючись на результати економічного аналізу і оцінки роз-витку господарського комплексу регіону, здійснюється вибір типу базової стратегії струк-турних перетворень та інвестиційної політики. На другому етапі визначаються клю-чові завдання, що становлять сутність і технологічні принципи її побудови. Вони поля-гають у тому, щоби: розробити концепцію розвитку економіки регіону, на основі якої стане можливим виявити і обґрунтувати коло пріоритетних об’єктів для інвесту-ван-ня в регіоні; сформувати основні напрями інвестиційної політики, метою якої є ак-ти-візація інвестиційної діяльності в реальному секторі економіки, зокрема, пошук, фор-мування і концентрація коштів, включаючи отримані з різних джерел інвестування.

Для забезпечення дієвості і результативності регулювання інвестиційної політики в дисертації пропонується запровадження в регіоні системи управління інвестиціями за трьома напрямками, кожний з яких забезпечує вирішення певного кола завдань цієї політики:

1)

2)

3)

У другому розділі "Аналіз і оцінка ефективності використання інвестицій у регіоні" здійснено аналіз методичних підходів до оцінки економічної ефективності інвестицій, досліджено сутність та найбільш відомі методи оцінки інвестиційної привабливості регіону, викладено розроблену автором методику оцінки інвестиційної привабливості окремих територіальних одиниць регіону.

Визначаючи важливість всесторонньої оцінки ефективності окремих проектів як одного з головних факторів прийняття рішень як реципієнтами, так і інвесторами, автор проаналізувала теоретично обґрунтовані і перевірені багаторічною вітчизняною і закордонною практикою показники економічної ефективності інвестицій, виявила їх переваги та недоліки, які наочно підтверджено прикладом використання в умовах стабільної ринкової та трансформаційної економіки.

На підставі цього аналізу в роботі запропоновано методичний підхід до оцінки ефективності інвестицій в регіоні, структурну схему якого ілюструє рис. .

Рис. 1. Структурна схема методики оцінки ефективності інвестицій в регіон | Використання такого підходу дозволить розв’язати наступні завдання: оцінку поточного стану інвестиційної діяльності у країні та регіонах; порівняльний аналіз інвестиційної ситуації в різних регіонах; визначення факторів, що справляють позитивний та негативний вплив на інвестиційну діяльність у регіонах.

При аналізі інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості регіону автор підкреслює, що перший є узагальнюючою характеристикою інвестиційної діяльності і становить в основному передумови для її здійснення. Натомість інвестиційна привабливість виступає критерієм ефективності цієї діяльності.

При цьому автор відзначає таку особливість підходів до кількісної оцінки сприятливості інвестиційного клімату, як наявність причинно-наслідкового взаємозв’язку інвестиційної привабливості й інвестиційної активності: інвестиційна привабливість є узагальненою факторіальною ознакою (незалежною змінною), а інвестиційна активність в регіоні – результативною ознакою (залежною змінною).

Інвестиційна активність регіону визначається як інтенсивність залучення інвестицій в основний капітал регіону.

Інвестиційна привабливість регіону являє собою сукупність різноманітних об’єк-тивних ознак, засобів, можливостей і обмежень, які обумовлюють інтен-сив-ність залучення інвестицій в основний капітал регіону, і формується двома комп-лекс-ними факторами: інвестиційним потенціалом регіону та інвестиційними ризиками.

Відповідно пропонується виділяти і оцінювати:

1) інвестиційну привабливість самого регіону (при цьому аналізуються, передусім, правове поле діяльності інвесторів, оподаткування, можливості репатріації прибутку, правовий захист прав інвесторів тощо);

2) інвестиційну привабливість конкретних об’єктів інвестування (аналізується економічне і фінансове становище підприємств і організацій).

На думку автора, інвестиційна привабливість окреслюється опти-мальним сполученням і мобілізацією наявних у регіоні сприятливих умов інвес-тування, тобто засобів і можливостей, які в сукупності обумовлюють потенційний платоспроможний попит та інвестиції в дану країну, регіон, місто тощо.

Таке тлумачення інвестиційної привабливості спирається на загальновизнану, притаманну інвестиційній діяльності ризикованість. Власне ризик, як один з важливих факторів інвестиційного клімату, що оцінює можливість втрати інвестицій і прибутку від них, показує, чому доцільно інвестувати в ці підприємства, галузь, регіон або країну.

У дисертації проаналізовано найбільш відомі оцінки інвестиційної привабливості регіонів, проведені як вітчизняними, так і закордонними центрами та інститутами. Дослідження показали, що більшість з них лише констатує наявний щодо інвестицій стан у регіоні, що не дає підстав для обґрунтування перспектив інвестиційної діяльності, особливо стосовно територіальних одиниць регіону.

Автор вважає, що оцінку інвестиційної привабливості окремого району потрібно здійснювати, аналізуючи ефективність використання виробничих фондів і трудових ресурсів кожного району в розрізі галузей. Головною метою такого аналізу є отримання оцінок відносної ефективності роботи кожного ресурсу в районі і місті з наступним використанням цих оцінок для різних варіантів ранжування і класифікації районів і міст. Бал ефективності в рамках кожної задачі визначається двома способами, що різняться за ступенем урахування специфіки галузі економіки:

1)

, (1)

де ai – розмір ресурсу в і-му районі чи місті;

bі обсяг результату в і-му районі чи місті.

2)

(2)

Тут у знаменнику правої частини знаходяться витрати умовного ресурсу по j–й галузі в цілому, а в чисельнику – сумарний результат цієї галузі. В свою чергу, бали визначаються з врахуванням цих середніх, тобто за формулою:

(3)

Відношення bij/wj виражає нормативну витрату умовного ресурсу для досягнення результату bij. Сума в чисельнику останньої формули дає нормативну витрату умовного ресурсу для всієї діяльності i-го району чи міста. Вся права частина виражає саме визначення бала ефективності.

Ранжування і класифікація районів і міст здійснюється на різному рівні комп-лек-сності: в межах характеристик однієї задачі, в розрізі кожного виду результату (тобто за характеристиками відповідної пари задач) і в цілому за характеристиками обох задач. Визначена таким чином ефективність використання кожного ресурсу дозволяє здійснити ранжування районів за рівнем інвестиційної забезпеченості як головного критерію об’єктивної оцінки інвестиційної привабливості регіону.

Результати ранжування районів Львівської області наведено у табл. 2.

Малий обсяг інвестицій пояснюється низькими середніми галузевими нор-мативами. Так, нормативи забезпеченості інвестиціями основних фондів становлять в промисловості 46 грн., у сільському господарстві – 7 грн. на мільйон фондів.

Таблиця 2

Класифікація районів за балами ефективності |

Бал фондів | Бал праці  | Високий | Середній | Низький | Високий | Городоцький

Стрийський

Дрогобицький

Сколівський

Яворівський | Кам'янко-Бузький |

Турківський

Трускавець |

Середній | Жидачівський

Радехівський

Самбірський

Жовківський

Буський

Пустомити

Дрогобич

Борислав | Львів

Миколаївський |

Низький |

Бродівський

Сокальський

Червоноград

Старосамбірський

Стрий

Самбір

Золочівський

Перемишлянський

Мостиський | Перше місце за забезпеченістю виробничих фондів інвестиціями займають Городоцький і Стрийський райони. У групу лідерів також входять Дрогобицький, Сколівський, Яворівський, Самбірський і Жидачівський райони.

За забезпеченістю інвестиціями трудових ресурсів Стрийський район на другому місці, а на першому Сколівський. Далі йдуть Турківський, Яворівський та Кам’янко-Бузький райони.

За сукупністю двох показників перше місце займає Стрийський район. За ним йде Сколівський, до групи з порівняно доброю забезпеченістю інвестиціями можна віднести Городоцький, Дрогобицький, Яворівський, Кам’янко-Бузький і Пустоми-тівський райони. Ще 7 районів формують групу із середньосприятливою ситуацією.

Третій розділ "Шляхи підвищення ефективності інвестиційної діяльності в регіоні" подає методичні напрацювання автора стосовно підходів до активізації інвестиційного процесу в регіоні, розкриває основні напрямки підвищення ефективності залучення і використання інвестицій.

У нинішніх умовах інвестор при прийнятті рішення про інвестування робить ви-бір не між регіо-нами, а між регіоном, який він добре знає, і процедурою розміщення кош-тів у ліквідні цінні папе-ри на фінансовому ринку. Тому в умовах існуючих висо-ких ризиків за залучення капіталів регіо-нам доречніше змагатися не стільки між собою за абсолютними показниками рентабельності капітало-вкладень, скільки намагатися підтримувати норму прибутку в регіоні не нижче, ніж норма прибут-ку (доходність) на фінансовому ринку, і відповідати прийнятному для даного інвестора рівню ризиків.

Відповідно, сприятливість інвестиційного клімату при цьому залежить від взаємодії суб’єктів інвестиційної діяльності, ефективність якої визначатиметься розвитком як у межах регіону, так і в країні в цілому такого фактора, як інвестиційне партнерство головних учасників інвестиційного процесу (держави, реального та фінансового секторів економіки), суть якого полягає у визначенні і дотриманні кожним з учасників відповідних погоджених правил і норм поведінки, а його реалізація приведе до зростання рівня довіри до державної та регіональної інвестиційної політики і узгоджених дій партнерів стосовно один до одного.

Аналізуючи регіональні інвестиційні проекти з огляду залучення і комбінування наявних ресурсів автор запропонувала, як один з організаційних заходів формування сприятливого інвестиційного клімату, модель забезпечення інтегрованого фінансово-інвестиційного процесу в умовах соціально орієнтованої ринкової економікирис. ).

Дієвості та ефективності цієї моделі сприятиме координація дій всіх учасників інвестиційного процесу, мета якої – мобілізація і раціональне використання інвестиційного потенціалу регіону, консолідація інвестиційних ресурсів у напрямі реалізації інвестиційних пріоритетів регіонального розвитку.

Окреслені механізми партнерства та координації становлять підґрунтя для формування відпо-відного регіонального механізму управління інвестиційною діяльністю, ефективність функціонування якого забезпечить реалізацію ключових напрямів регіональної інвестиційної політики, серед яких: заходи з покращання інвестиційного клімату, підвищення платоспроможності регіону, підвищення конкурентоспроможності регіону і сприяння розвиткові бізнесу, стимулювання стратегічних інвесторів щодо розміщення основного бізнесу на території регіону, створення більш сприятливого іміджу регіону.

Прямий зв’язок

Зворотний зв’язок

1

Інвестиції

Прибуток

2

Внутрішні інвестиції

Прибуток

3

Іноземні інвестиції

Прибуток

4

Внутрішньорегіональні інвестиції

Прибуток

5

Міжрегіональні інвестиції

Прибуток

6

Експорт

Іноземна валюта

7

Імпорт

Виторг

8

Державні гарантії, податкові та митні пільги

Інвестиції

9

Інвестиції, державні замовлення, пільгові кредити підприємствам відповідного регіону

Місцеві податки і збори

10

Інвестиції, державні замовлення, пільгові кредити, податкові та митні пільги

Податки

11

Державні гарантії, податкові та митні пільги

Інвестиції у вітчизняні підприємства

12

Податкові та митні пільги

Інвестиції у вітчизняні підприємства

13

Регулювання розміру обов’язкових резервів, облікової ставки, кредитування

Інвестиції комерційних банків у вітчизняні підприємства

14

Регулювання валютного курсу

Інвестиції у вітчизняні підприємства

15

Державні замовлення, пільгові кредити, податкові та митні пільги

Податки

16

Субсидії, дотації

Податки

17

Праця

Заробітна платня

18

Товари і послуги

Виторг

19

Приватні інвестиції

Дивіденди

20

Заощадження

Проценти

21

Обмін товарами промислового призначення

22

Визначення повноважень, дотації, субсидії, податкові й митні пільги

Місцеві податки і збори

| Рис. 2. Модель інтегрованого фінансово-інвестиційного процесу | Відповідні концептуальні підходи щодо залучення інвестицій в економіку регіону повинні ґрунтуватися на його порівняльних перевагах. Найбільш відповідальні моменти – пошук інвесторів і створення в регіоні умов для інвестування. На рис. 3 показані основні складові механізму використання порівняльних переваг регіону для активізації процесу інвестування. |

Рис. 3. Механізм використання порівняльних переваг регіону для активізації інвестиційного процесу | Застосування для залучення інвестицій порівняльних переваг регіону дозволяє: по-перше, ефективніше використовувати наявний у регіоні природно-ресурсний та люд-ський потенціали; по-друге, розвивати конкурентне середовище і конкуренто-спро-можні виробництва; по-третє, прискорити структурну перебудову економіки регі-онів і країни; по-четверте, розвивати інтеграцію і налагоджувати міжрегіональні і зовнішньо-еко-номічні зв’язки. Отриманий ефект полягатиме в рості валового регіонального продукту.

Пропонуючи конкурсний підхід до відбору інвестиційних проектів та їх інвесторів, автор вважає доцільним запровадити протекціоністський інвестиційний кредит (відсоток по ньому не повинен перевищувати 1% річних) як механізм заохочення інвестиційних проектів соціального розвитку регіону. Для заохочення підприємств і організацій щодо інвестування соціальних проектів пропонується компенсувати такі інвестиції з боку регіону у формі податкових заліків, з визначенням порядку заліку фінансових витрат підприємства (організації) у податкові платежі. Введення протекціоністського інвестиційного кредиту і податкових заліків сприятиме більш широкому використанню принципу адресної фінансової винагороди в рамках державної підтримки окремих підприємств і галузей і надання їм податкових та інших пільг.

В основу концепції розробки інвестиційної політики регіону, поряд із активізацією базових факторів, що визначають порівняльні переваги регіону, пропонуються розробка і реалізація індивідуальних щодо стратегічних, прямих фінансових і портфельних інвесторів програм.

При цьому в роботі підкреслюється, що усі запропоновані заходи регіональної інвестиційної політики та концептуальні підходи до залучення інвестицій, покладені в її основу, приведуть до підвищення ефективності інвестиційної діяльності в регіоні лише за умови постійного досконалого контролю за використанням інвестицій.

В роботі досліджено, з огляду на доцільність використання на різних етапах життєвого циклу інвестиційного проекту, доінвестиційний, поточний та післяінвестиційний види контролю, визначено відповідні завдання, засоби їх виконання, специфічні функції, методи і процедури проходження кожного з них.

Як механізм ініціювання розробки ефективних інвестиційних проектів у регіоні пропонується використовувати постаудит, за допомогою якого з’ясовувати, наскільки результати реалізації інвестиційного проекту збігаються зі стратегічними завданнями, які він має реалізувати, виявити причини невиконання для внесення коректив до вже існуючих проектів і отже, поліпшити якість прийнятих і майбутніх інвестиційних рішень.

ВИСНОВКИ

Результатом дослідження є наступні висновки теоретичного і науково-практичного спрямування.

1. В умовах стабільного розвитку економіки інвестиції відіграють важливу роль у здійсненні індивідуального і суспільного відтворення, оскільки забезпечують еко-но-мічне зростання; дають можливість формувати структуру національної еконо-міки, яка відповідає умовам кон’юнктури; використовуються господарюючими суб’єктами для досягнення стабільності виробництва і конкурентоспроможності; сприяють впровадженню досягнень науково-технічного прогресу; допомагають забезпечити неухильне зростання рівня і якості життя як мети розвитку суспільства.

2. В окрему підсистему соціально-економічного розвитку регіону виділено "інвестиційний комплекс регіону" (ІКР), який становить сукупність суб’єктів господарювання та організаційних структур регіону, діяльність яких спрямована на акумуляцію фінансових ресурсів, їх розміщення та використання у різних галузях економіки з метою забезпечення процесів економічного зростання і розвитку територій, що дозволяє з нових позицій аналізувати діяльність суб’єктів господарювання, виділяючи специфіку їх функцій та забезпечуючи координацію дій в реалізації спільної мети.

3. З метою виявлення та подальшої активізації додаткових можливостей органів державної адміністрації щодо впровадження першочергових проектів на території регіону, визначення адресності і раціональних обсягів їх інвестування з огляду на пріоритетність та профільність напрямів регіонального розвитку пропонується використовувати наступні методологічні принципи діагностики економічного стану регіону: системний підхід, динамічний підхід, урахування регіональної специфіки, врахування науково-технічного прогресу і ступеня інноваційності розвитку економіки регіону.

4. У процесі аналізу інвестиційного клімату та інвестиційної привабливості регіону важливо усвідомлювати, що перший є узагальнюючою характеристикою інвестиційної діяльності в регіоні – становить в основному передумови для її здійснення, тоді як інвестиційна привабливість виступає критерієм ефективності цієї діяльності і визначається оптимальними умовами інвестування, які в сукупності обумовлюють потенційний платоспроможний попит на інвестиції в дану країну, регіон, місто тощо.

Інвестиційну привабливість слід трактувати як поєднання ефективності інвестиційних вкладень, їх безпеки та наявності довгострокових економічних перспектив (сталий економічний розвиток регіону), що в подальшому надає можливість інвестору оцінити не тільки місцеві вигоди від здійснення інвестицій, але й перспективні наслідки реалізації інвестиційних проектів, що особливо важливо з позицій довгострокового управління розвитком економіки.

5. Для аналізу інвестиційного стану всередині регіону пропонується розроблена методика, в основі якої лежить бальна оцінка виробничих фондів і трудових ресурсів кожного району за їх порівняльною ефективністю з точки зору інвестицій, яка дає можливість здійснити ранжування районів за рівнем інвестиційної забезпеченості як головного критерію об’єктивної оцінки інвестиційної привабливості регіону

6. Інвестиційний процес у регіоні забезпечується функціонуванням його інвестиційного комплексу і відповідною регіональною інвестиційною політикою, що формується згідно з обраною в регіоні моделлю інвестиційного розвитку.

Відповідно, здійснювані в регіоні проекти доцільно розділити на дві групи: перша з них – це інвестиційні проекти, що здійснюються головним чином на базі інвестиційного комплексу регіону з використанням внутрішніх інвестиційних ресурсів як держави, так і регіону з емісією грошей пропорційно їх наявності, а продукція і послуги – кінцевий підсумок таких інвестицій – цілком орієнтуються на внутрішній, зокрема, регіональний, ринок і відповідне забезпечення економічного зростання і розвитку регіону.

Друга група орієнтована на зовнішній ринок і на істотну добавку до внутрішніх інвестиційних ресурсів зовнішніх інвестиційних ресурсів, які повинні бути надійно захищені широким спектром заходів державного протекціонізму. Такі проекти повинні забезпечити впровадження новітніх технологій з огляду на подальший розвиток у регіоні пріоритетних галузей народного господарства.

7. Як один із основних елементів регіонального механізму управління використанням інвестиційних ресурсів доцільно запровадити координацію інвестиційної діяльності в регіоні як засіб мобілізації і раціонального використання інвестиційного потенціалу, консолідації інвестиційних ресурсів у напрямі реалізації інвестиційних пріоритетів регіонального розвитку. Розв’язання завдань координації інвестиційної діяльності і покращання інвестиційного клімату забезпечить сформована в регіоні інформаційна система з такими функціями: спостереження, аналіз і прогноз інвестиційних процесів на території регіону. Це забезпечить досягнення максимальної повноти і прозорості інформації стосовно функціонування регіонального ринку для потенційного інвестора та створення іміджу замовника як надійного інвестиційного партнера.

Список опублікованих праць здобувача
за темою дисертації

У наукових фахових виданнях:

1. Гомольська В.В. Комерційні банки в інфраструктурі фондового ринку. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова інфраструктура і зовнішньоекономічна діяльність регіонів (Щорічник наукових праць). – Львів: ІРД НАНУ, 1998. – Вип. V. – С. 56-69 (0,91 д.а.).

2. Гомольська В.В. Організаційно-економічні основи формування біржі в Україні. // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Регіональні аспекти розвитку підприємництва (Щорічник наукових праць). – Львів: ІРД НАНУ, 1998. – Вип. VІІ. – С. 190-195 (0,35 д.а.).

3. Гомольська В.В. Шляхи залучення інвестицій в інновації на регіональному рівні.Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку виробництва та інноваційної діяльності (Щорічник наукових праць). – Львів: ІРД НАНУ, 2000. – Вип. ХІІ. – С. 184-190 (0,42 д.а.).

4. Гомольська В.В. Інвестиційна політика України в період трансформації економікиРегіональна економіка. – 2001. – №3. – С. 237-244 (0,56 д.а.).

5. Гомольська В.В. Вплив податків на стимулювання інвестиційної діяльності.Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Податкова та фінансово-кредитна політика держави та механізми її реалізації в регіонах України (Щорічник наукових праць). – Львів: ІРД НАНУ, 2001. – Вип. ХХІV. – С. 145-152 (0,49 д.а.).

6. Гомольська В.В. Дослідження сильних та слабких сторін інвестиційної політики підприємств (соціологічний аспект).Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Економічні проблеми розвитку промислового виробництва регіону (Щорічник наукових праць). – Львів: ІРД НАНУ, 2001. – Вип. ХХХІ. – С. 257-264 (0,49 д.а.).

7. Гомольська В.В. До проблем підвищення інвестиційної привабливості підприємств.Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект (Сборник научных трудов). – Донецк: ДонНУ, 2002. – С. 617-619 (0,21 д.а.).

8. Гомольська В.В. Принципи регулювання інвестиційної діяльності в системі розвитку регіону.Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово-інвестиційна діяльність (Щорічник наукових праць). – Львів: ІРД НАНУ, 2002. – Вип. ХХХVII. – С. 496-503 (0,56 д.а.).

9. Гомольська В.В., Сидорченко Т.Ф. Розвиток інфраструктури як фактор активізації інвестиційних процесівСоціально-економічні дослідження в перехідний період. Транскордонне співробітництво, ринкова інфраструктура та фінансово-інвестиційна діяльність (Збірник наукових праць). Випуск 6 (ХХХVII)НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: відповідальний редактор академік НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2002. – С. 380-387 (0,56 д.а.). Особистий внесок автора: визначення підходів до формування та інститутів інфраструктури фінансового ринку – 0,4 д.а.

10. Гомольська В.В. Організаційно-економічні аспекти поліпшення інвестиційного клімату регіону.Регіональна економіка. – 2003. – №3). – С. 62-71 (0,81 д.а.).

11. Гомольська В.В. Проблеми побудови ефективного механізму інвестування у виробничу сферу. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Ринкова трансформація України: проблеми та перспективи. (Збірник наукових праць)НАН України. Інститут регіональних досліджень. Редкол.: Відп. ред. акад. НАН України М.І. Долішній. – Львів, 2004. – Вип. 1 (XXV). – С. 539-547 (0,63 д.а.).

В інших виданнях:

12. Szurgot B., Gomolska W. Koniecznosc rozwoju infrastruktury transportowej dla wchodzenia na rynek miedzynarodowyI miedzynarodowa konferencja naukova "Mozlivosci aktywizacji spolechno-gospodarchej malopolski wshodniej" – Materialy pokonferencyjne. – Jaroslaw, 1998. – С. 279-281 (0,21 д.а.).

13. Гомольська В.В. Деякі питання звітності в умовах міжнародного співробітництваСвіт бухгалтерського обліку – 1998. – №9 (15). – С. 76-79 (0,36 д.а.).

14. Гомольська В.В. Механізми залучення інвестицій у приватизовані підприємства.Матеріали конгресу українських економістів. – Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, 2000. – Ч. 2. – С. 509-511 (0,21 д.а.).

15. Гомольська В.В. Напрями підвищення інвестиційної привабливості приватизованих об’єктів.Міжнародна науково-практична конференція "Підприємництво в Україні: проблеми та шляхи розвитку". Львів – Дрогобич – Трускавець, 2000. – С. 98-99 (0,14 д.а.).

16. Гомольська В.В., Комарницький І.М. Реалізація цільових комплексних програм соціально-економічного розвитку регіону.Дослідження соціально-економічних проблем перехідного періоду (Наук. вісн.). – Чернівці: ЧТЕІ, КНТЕУ, 2001. – Вип. ІІІ. – С. 70-74 (0,35 д.а.). Особистий внесок автора: обґрунтовано пріоритетні напрямки розробки цільових інвестиційних програм регіону – 0,25 д.а.

17. Гомольська В.В. Особливості регулювання