ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ
ДЕРЖКОМСТАТУ УКРАЇНИ



Кошевецька Ганна Станіславівна

УДК 657 . 22 : 621

ОБЛІК ВИТРАТ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ОПЕРАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.06.04 – Бухгалтерський облік, аналіз та аудит

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Шевчук Володимир Олександрович,

Державна академія статистики, обліку та аудиту

Держкомстату України,

проректор з навчально-методичної роботи

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Кужельний Микола Васильович

Київський національний економічний університет

завідувач кафедри бухгалтерського обліку

підприємницької діяльності

кандидат економічних наук, доцент

Гадзевич Олег Іванович,

Волинський державний університет

ім. Лесі Українки,

завідувач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту

Провідна установа Житомирський державний технологічний університет

Міністерства освіти і науки України,

Кафедра Бухгалтерського обліку та контролю, м. Житомир

Захист відбудеться “22” грудня 2005 р. о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради

К 26.870.01 у Державній академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд. 23.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України за адресою: 04107, м. Київ, вул. Підгірна, 1, ауд.36.

Автореферат розісланий “18” листопада 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Л.О. Свистун-Золотаренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Машинобудування є однією з провідних галузей економіки України. У Запорізькій області за обсягами виробництва воно посідає третє місце. Сучасні інтеграційні процеси підвищують вимоги щодо ефективності функціонування і взаємодії машинобудівних підприємств, як на національному рівні, так і в системі міжнародного поділу праці. Визначальною вимогою визнання вітчизняного виробника міжнародною спільнотою є досягнення відповідності управлінських процесів у межах його діяльності стандарту ISO 9001:2000 – „Система менеджменту якості”. Ефективне господарювання залежить від прийняття вчасних оперативних та обґрунтованих рішень щодо управління виробництвом.

В системі управління операційною діяльністю машинобудівного підприємства чільне місце посідає облік витрат на виробництво та аналіз собівартості продукції, за допомогою яких здійснюється контроль за ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

Проблеми обліку, аналізу та контролю витрат, а також калькулювання собівартості продукції знайшли висвітлення у працях вітчизняних вчених: М.Т. Білухи, О.С. Бородкіна, Ф.Ф. Бутинця, Б.І. Валуєва, А.М. Герасимовича, С.Ф. Голова, З.В. Гуцайлюка, В.П. Завгороднього, В.І. Єфименка, М.В. Кужельного, А.М. Кузьмінського, В.Г. Лінника, О.В. Лишиленка, Є.В. Мниха, Л.В. Нападовської, М.С. Пушкара, В.В. Сопка, М.Г. Чумаченка, Ю.С. Цал-Цалка, а також зарубіжних вчених: П.С. Безруких, М.А. Вахрушиної, К. Друрі, В.Б. Івашкевича, Т.П. Карпової, В.Ф. Палія, С.О. Стукова, В.І. Ткача, Ч. Хорнгера, А.Д. Шеремета, А. Яругової .

Водночас наукові дослідження організаційно-методичних механізмів удосконалення процесів управління операційною діяльністю підприємства не знайшли необхідного наукового висвітлення.

Розвиток машинобудування з врахуванням сучасних умов господарювання вимагає поглиблених досліджень обліку і контролю витрат в системі управління машинобудівним підприємством. Необхідність теоретичних і практичних опрацювань організаційно-методологічного механізму управління операційною діяльністю підприємства визначили вибір напрямку дослідження. Актуальність проблем, пов’язаних з реформуванням управлінських процесів відповідно до ринкових вимог, зумовлює вибір теми та структурну побудову дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України, пов'язана з загальнодержавними програмами реформування економіки і виконана у відповідності з темою „Організація і методологія обліку, аналізу та аудиту господарської діяльності підприємств”, (номер державної реєстрації 0104V009820). Під час розробки теми автором було здійснено пропозиції щодо удосконалення обліку витрат в системі управління операційною діяльністю машинобудівного підприємства.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в розробці практичних рекомендацій щодо удосконалення обліку витрат в системі управління операційною діяльністю машинобудівного підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва на основі застосування функціонально-вартісного аналізу.

Відповідно до визначеної мети поставлені завдання:

- дослідити вплив організаційно-технологічних особливостей діяльності машинобудівних підприємств на побудову обліку і контролю витрат;

- уточнити економіко-правову сутність витрат та собівартість продукції машинобудівного підприємства для удосконалення системи управління витратами та собівартістю продукції;

- удосконалити класифікацію витрат для застосування у практичній діяльності машинобудівного підприємства;

- дослідити переваги та недоліки систем обліку витрат машинобудівних підприємств для удосконалення методики управління;

- доповнити перелік калькуляційних статей витрат для обчислення собівартості продукції машинобудівного підприємства;

- проаналізувати організаційно-методичні підходи до нормативного методу обліку витрат для застосування у практичній діяльності машинобудівних підприємств;

- визначити напрями удосконалення діючої методики обліку витрат, орієнтованої на виробництво готової продукції та її реалізацію;

- обґрунтувати вплив систем обліку витрат на ціноутворення машинобудівного підприємства;

- удосконалити методику аналізу релевантної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень;

- обґрунтувати значення використання функціонально-вартісного аналізу з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Об’єктом дослідження є діюча система обліку витрат і калькулювання собівартості продукції на машинобудівних підприємствах Запорізької області.

Предмет дослідження охоплює теоретичні, методологічні та практичні аспекти управлінського обліку в умовах адаптації України до ринкового середовища.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження обліку витрат в системі управління операційною діяльністю підприємств є наукові концепції обліку витрат, що домінують у світовій економічній теорії, принципи і прийоми управлінського обліку, контролю та функціонально-вартісного аналізу. Використовувалися методи економічної статистики, бухгалтерського обліку, контролю, економічного аналізу та економіко-математичні методи. Обробка даних, наведених у дисертації, здійснювалась із застосуванням методів техніко-економічних розрахунків, аналітичних групувань, структурного аналізу, обчислення середніх та відносних величин витрат машинобудівного підприємства.

Інформаційну базу дисертаційного дослідження складали законодавчі та нормативні акти України, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, періодична література, матеріали конференцій, статистична інформація, дані бухгалтерського обліку обстежених автором підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні та розробці рекомендацій і пропозицій щодо удосконалення організації і методики обліку витрат для облікового забезпечення потреб управління.

За підсумками дослідження отримано такі нові наукові результати:

уперше:

- досліджено вплив технологічних та організаційних особливостей машинобудівних підприємств на побудову обліку та контролю витрат і калькулювання собівартості продукції, що дозволяє оптимізувати систему управління витратами (С.5,7);

- запропоновано перелік калькуляційних статей витрат та номенклатуру непрямих витрат для підвищення точності обчислення собівартості продукції машинобудівного підприємства (С.5);

удосконалено:

- існуючу класифікацію витрат машинобудівного підприємства на основі нових підходів до вибору класифікаційних ознак для контролю витрат, їх оптимізації та економії; (С.6,7);

- діючі методики обліку витрат, орієнтовані на виробництво готової продукції та її реалізацію для забезпечення ефективності виробництва і його розширення (С.9);

- обґрунтування впливу системи обліку витрат на ціноутворення машинобудівного підприємства для його рентабельного функціонування (С.9-11);

- методику аналізу релевантної інформації для прийняття оптимальних управлінських рішень (С.11-12);

набули подальшого розвитку:

- уточнення економіко-правової сутності витрат та собівартості продукції машинобудівного підприємства, що забезпечує для удосконалення системи управління витратами та собівартістю продукції (С.5, 8);

- системи управлінського обліку витрат машинобудівних підприємств, що забезпечують інформацією, необхідною для прийняття управлінських рішень, надають можливість впровадження ефективної політики цін.

- організаційно-методичні підходи до нормативного методу обліку витрат для забезпечення вчасного впливу на рівень виробничих витрат (С.8);

- методичні засади функціонально-вартісного підходу до системи обліку витрат для удосконалення оцінки ефективності виробництва (С.12-15).

Практичне значення результатів дослідження полягає в отриманні інформації про управлінський облік, впровадженні запропонованої методики обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, удосконаленні управління витратами, що дозволяє приймати управлінські рішення щодо зниження собівартості готової продукції, підвищення рентабельності підприємств, здійснення оперативного впливу на причини, які зумовлюють відхилення від діючих норм витрат. Отримані результати дослідження, направлені на підвищення достовірності, оперативності й аналітичності обліку витрат у розрізі об’єктів калькулювання, дають можливість виявляти та використовувати внутрішньовиробничі резерви підвищення ефективності виробництва, прибутковості підприємства.

Методичні розробки автора щодо організації обліку і контролю витрат, орієнтованих на виробництво готової продукції та її реалізацію, використання функціонально-вартісного аналізу з метою підвищення ефективності виробництва, удосконалення методики аналізу облікової інформації для прийняття управлінських рішень знайшли своє впровадження у роботі машинобудівних підприємств Запорізької області, що підтверджується довідками про впровадження: ЗАТ „Запорізький автомобілебудівний завод”, довідка № 1177 від 21.06.05р.; Казенне підприємство „Науково-виробничий комплекс „Іскра”, довідка № 12/пр. від 21.06.05р.; ВАТ „Мотор Січ”, довідка № ПЕУ/13274 від 11.08.05р.; Державне підприємство „Радіоприлад”, довідка № 847 від 29.06.05р.

Особистий внесок здобувача полягає в одноосібно виконаному науковому дослідженні, в якому викладено авторський підхід до вирішення проблем удосконалення організації і методики управлінського обліку витрат на машинобудівних підприємствах. Наукові результати, що містяться в роботі, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень, викладені у дисертації, обговорювались і отримали позитивну оцінку науковців на: ІІ науковій конференції, присвяченій пам’яті О.С.Бородкіна. „Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи” (Київ, 2004), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень ’2004” (Дніпропетровськ, 2004), ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Стан і проблеми трансформації фінансів і економіки регіонів в перехідний період” (Хмельницький, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Дні науки ’2005” (Дніпропетровськ, 2005).

Публікації. За результатами досліджень у фахових виданнях опубліковано 4 одноособові наукові статті загальним обсягом 1,92 друк. арк., а також 4 тези доповідей загальним обсягом 0,9 друк. арк.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Основний зміст викладено на 177 сторінках друкованого тексту. Робота містить 26 таблиць на 31 сторінці, 19 рисунків на 19 сторінках та 13 додатків на 18 сторінках. Список використаних джерел налічує 214 найменувань на 18 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначені: мета, основні завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів.

У першому розділі роботи “Витрати як об’єкт обліку та управління виробництвом” розкрито економіко-правову сутність та класифікацію витрат; здійснено аналіз систем обліку витрат на виробництво та їх класифікацію; досліджено облік в системі функцій управління витратами.

Успішний економічний розвиток машинобудівного підприємства залежить від ефективного використання і перерозподілу виробничих та фінансових ресурсів у процесі господарської діяльності на різних її стадіях, які безпосередньо здійснюються управлінським апаратом, а також від оптимального рівня витрат на виробництво. Управління витратами і собівартістю продукції включає інформацію про їх контроль і регулювання.

Економіко-правова сутність витрат виробництва розглядається з точки зору побудови обліку для внутрішніх і зовнішніх потреб. Джерелом даних для управлінського обліку є показники виробничого обліку (обліку витрат), а саме інформація про об’єкт витрат – продукцію машинобудування. Управління витратами в сучасних умовах вимагає нових підходів до класифікації витрат.

Економічно обґрунтована класифікація виробничих витрат є основою організації обліку виробничої діяльності. Для побудови класифікації витрат виробництва необхідно враховувати організаційно-технологічні особливості галузі машинобудування та її управління, розмір окремих видів витрат та вартісний обсяг виробництва. Класифікація витрат за видами діяльності дозволяє організувати систему внутрішньовиробничого контролю і управління витратами; залежно від мети обліку передбачає групування витрат для визначення собівартості виготовленої продукції і фінансових результатів, для прийняття управлінських рішень та для здійснення контролю і регулювання.

Удосконалену класифікацію витрат машинобудівного підприємства приведено у табл.1.

Таблиця 1

Класифікація витрат для побудови управлінського обліку на машинобудівних підприємствах

№

з/п | Ознака класифікації |

Види витрат

1 | За економічним змістом | 1) витрати живої праці

2) витрати уречевленої праці

2 | За видами діяльності | 1) витрати операційної діяльності

2) витрати інвестиційної діяльності

3) витрати фінансової діяльності

4) витрати надзвичайної діяльності

3 | За нормативно-правовими документами | 1) витрати

2) валові витрати

4 | За сферою виникнення | 1) виробничі

2) невиробничі

5 | За видами витрат | 1) елементи витрат

2) статті калькуляції

6 | За ступенем однорідності | 1) одноелементні

2) комплексні

7 | За порядком віднесення на період визначення прибутку | 1) на продукт

2) на період

8 | За календарним періодом | 1) поточні

2) довгострокові

3) одноразові

9 | За способом включення у собівартість | 1) прямі

2) непрямі

10 | За відношенням до господарського процесу | 1) основні (технологічні)

2) накладні (організаційні)

11 | За залежністю від прийняття рішень | 1) релевантні

2) нерелевантні

3) безповоротні

12 | За відношенням до обсягу виробництва | 1) умовно-змінні

2) умовно-постійні

13 | За реальністю витрачання грошей або активів | 1) реальні

2) можливі

14 | За єдністю складу (однорідністю) | 1) одноелементні

2) комплексні

15 | За залежністю від обхвату планом | 1) планові

2) позапланові

16 | За етапами виробничого процесу | 1) переділ

2) процес

3) операція

17 | За місцями виникнення | 1) структурний підрозділ

2) цех

3) дільниця

4) робоче місце

18 | За можливістю регулювання | 1) регульовані

2) нерегульовані

19 | За можливістю контролю | 1) контрольовані

2) неконтрольовані

20 | За ефективністю | 1) ефективні

2) неефективні

21 | За принципом еластичності | 1) пропорційні

2) прогресивні

3) дегресивні

4) змішані

На основі огляду наукових підходів і сучасних тенденцій, вивчення національних і міжнародних стандартів, а також дослідження організаційно-технологічних особливостей галузі машинобудування, визначена номенклатура статей витрат, яку доцільно застосовувати на підприємствах машинобудування.

Методологія обліку витрат, яка склалася на багатьох машинобудівних підприємствах, не відповідає новим, вищим, порівняно з вчорашніми вимогам, що висуваються до неї самостійними в області ціноутворення підприємствами. В усталеній методології відсутній механізм швидкого інформування про зміни на ринку та оперативного аналізу витрат. Розкриттю шляхів одержання і використання такої інформації запропоновано розглянути сучасні системи обліку витрат.

Класифікація сучасних систем обліку витрат здійснюється на підставі таких ознак: а) за ступенем нормування витрат; б) за повнотою відображення витрат.

За ступенем нормування витрат системи обліку поділяються на фактичні, облікові (нормальні, обґрунтовані, стабільні) і нормативні (стандарт-кост).

За повнотою відображення витрат системи бувають повні (фіксуються всі витрати) і часткові (фіксується тільки частка витрат – система директ-костинг ).

Наведені варіанти організації обліку витрат застосовуються відносно недавно. На відміну від традиційних, в них значна увага приділяється контрольним аспектам управлінського обліку.

Перевага системи директ-костинг полягає в тому, що вона забезпечує інформацією, необхідною для прийняття дієвих управлінських рішень, надає можливість вироблення ефективної політики цін (зниження відпускної ціни за наявності конкурентів).

Функції управління та інформація, що забезпечує їх дієвість, дозволяють відносно машинобудівних підприємств сформулювати такі основні функції обліку: забезпечення інформацією, необхідною для поточного планування, контролю і прийняття оперативних управлінських рішень, керівників усіх рівнів управління підприємства; формування інформації, яка є засобом внутрішнього комунікаційного зв’язку між рівнями управління і різноманітними структурними підрозділами одного рівня; оперативний контроль і оцінка результатів діяльності внутрішніх підрозділів і підприємства вцілому для досягнення поставленої мети господарювання; перспективне планування і координація розвитку підприємства у майбутньому на основі аналізу та оцінки фактичних результатів діяльності.

Застосування удосконаленої класифікації витрат та сучасних систем обліку витрат забезпечить точність, достовірність та оперативність використання інформації для прийняття управлінських рішень і контролю за їх виконанням.

У другому розділі „Організація і методика обліку витрат на виробництво” досліджено організаційно-методичні підходи до нормативного обліку витрат; до методів обліку витрат, орієнтованих на виробництво готової продукції, та методів обліку витрат, орієнтованих на реалізацію готової продукції.

В процесі господарювання на машинобудівному підприємстві виникають витрати у вигляді використаних виробничих запасів (сировини, матеріалів, робіт, послуг), оплати праці працівників, здійснених соціальних заходів, зносу необоротних матеріальних і нематеріальних активів. Сукупні витрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції складають витрати господарської діяльності суб’єктів підприємництва. Витрати підприємства на рівні виробничих структур підрозділів виступають у формі виробничої собівартості продукції.

За результатами досліджень, проведених на машинобудівних підприємствах, зроблено висновки, що на відміну від традиційних методів обліку витрат, увага повинна приділятися контрольним аспектам бухгалтерського обліку. Вони дають можливість формувати інформацію, необхідну для прийняття рішень, для розробки політики цін.

Для розвитку обліку витрат у дисертацїї запропоновано такі основні підходи: нормативний метод обліку витрат, методи обліку витрат, орієнтовані на виробництво готової продукції, методи обліку витрат, орієнтовані на реалізацію готової продукції. Вчасний вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості продукції можливий за такої організації і методології обліку, за якої причини змін собівартості, допущення перевитрат і економія засобів розкривається шляхом наступного вивчення звітних калькуляцій, а також щоденно в самому процесі виконання плану на підставі первинної документації і поточних облікових записів. Таким вимогам відповідає нормативний метод.

Застосування нормативного методу обліку витрат і калькуляції собівартості дозволить забезпечити управління господарськими процесами через відхилення, які фіксуються механізмом зворотного зв’язку. Аналіз відхилень дасть можливість вживати організаційні і технічні заходи, усувати недоліки, що виникають при організації виробництва, і попереджувати їх. Регулювання господарських процесів підприємства за допомогою нормативного методу можливе за умови, що: 1) нормативи орієнтовані на ефективне виконання підприємством своїх задач; 2) ефективність виробництва оцінюється шляхом порівняння фактичних витрат з нормативними, при цьому наявні фактори виробництва порівнюються з фактично отриманою продукцією; 3) отримана за допомогою зворотного зв’язку інформація про виявлені відхилення фактичних витрат від нормативних використовується для коригування господарських процесів.

Методи обліку витрат, орієнтовані на виробництво готової продукції, забезпечують вдосконалення калькуляції і контроль витрат за кожним окремим видом готової продукції; інформацією про виробничу собівартість, яка використовується апаратом управління для пошуку внутрішньовиробничих резервів зменшення витрат, усунення нераціонального використання ресурсів, непродуктивних витрат, оцінки рівня роботи структурних підрозділів підприємства, для визначення витрат на одиницю продукції та відхилення від стандартних витрат з аналізом причин та винуватців таких відхилень.

Методи обліку витрат, орієнтовані на реалізацію готової продукції, передбачають вдосконалення методики прийняття управлінських рішень, уміння коригувати їх відповідно до змін ринкової кон’юктури та інших зовнішніх факторів.

У разі застосування відповідних методів обліку, витрати поділяються залежно від змін в обсязі і структурі виготовленої продукції на змінні і постійні. Методи обліку, орієнтовані на реалізацію продукції, забезпечують в кожному звітному періоді контроль за впливом величин витрат на обсяг готової продукції і результати від реалізації товарної продукції.

На основі аналізу існуючих систем, методів і варіантів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, запропоновано облік витрат на машинобудівних підприємствах здійснювати за нормативним методом із застосуванням засобів обчислювальної техніки.

Вибір оптимальної системи обліку витрат сприяє підвищенню рентабельності продукції підприємств машинобудівної галузі, зміцненню їх економічних позицій на українському і світовому ринках. Своєчасний вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості продукції можливий за такої організації і методології обліку, при якій причини змін собівартості, допущення перевитрат і отримання економії засобів розкривається шляхом наступного вивчення звітних калькуляцій, первинної документації та поточних облікових записів. Таким вимогам відповідає нормативний метод, який застосовується в машинобудуванні.

Ефективної системи обліку виробничих витрат на підприємстві можливо досягнути за допомогою ведення нормативного господарства, якому притаманний високий рівень оперативності у контролі за використанням виробничих та трудових ресурсів та у зниженні собівартості продукції.

У третьому розділі „Облікове забезпечення управління витратами” проведено комплексну оцінку використання даних обліку витрат в області ціноутворення і для прийняття оперативних управлінських рішень, а також використання функціонально-вартісного аналізу з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.

Машинобудівному підприємству необхідна інформація, яка дає можливість формувати ціни в умовах ринку, аналізувати поріг рентабельності, вести облік змінних витрат, визначати кінцевий (диференційований) результат брутто і обчислювати собівартість готової продукції. Розкриття шляхів її отримання і використання запропоноване у даному розділі дослідження.

Однією з актуальних проблем управлінського обліку є розподіл загальновиробничих витрат між окремими видами продукції. Для більш точного розподілу загальновиробничих витрат між об’єктами калькулювання важливо знайти відповідні бази розподілу та способи розрахунку коефіцієнтів розподілу, а також забезпечити локалізацію витрат, яка пов’язана з удосконаленням організації аналітичного обліку за центрами витрат і розукрупненням комплексних витрат у пошуках можливості їх прямого віднесення на об’єкти калькулювання або застосування різних баз розподілу для різних складових (елементів) цих витрат (табл. 2).

Таблиця 2

Визначення собівартості окремих виробів Запорізького державного підприємства „Радіоприлад” за різними базами розподілу накладних витрат

№

п/п |

Показник | Вид продукції |

Всього | Обігрівач „Samum” | Інкубатор побутовий | Електрогриль „ЕГРЗ-1.00/220” | абс. | % | абс. | % | абс. | % | абс. | % | 1 | Обсяг виробництва, тис. шт. | 10 | 40 | 9 | 36 | 6 | 24 | 25 | 100 |

2 | Прямі витрати, тис.грн.

з них: | 14,0 | 25 | 22,4 | 40 | 19,6 | 35 | 56,0 | 100 | зарплата основних виробничих працівників | 8,0 | 50 | 4,8 | 30 | 3,2 | 20 | 16,0 | 100 | 3 |

Сума накладних витрат,

тис. грн.– | – | – | – | – | – | | 50,0 | 10,0 |

4 | Рзподіл накладних витрат між виробами пропорційно: | обсягу виробництва | 20,0 | 40 | 18,0 | 36 | 12,0 | 24 | 50,0 | 100 | прямим витратам | 12,5 | 25 | 20,0 | 40 | 17,5 | 35 | 50,0 | 100 | зарплаті | 25,0 | 50 | 15,0 | 30 | 10,0 | 20 | 50,0 | 100 |

5 | Виробнича собівартість за роз-поділом витрат пропорційно: | обсягу виробництва | 34,0 | – | 40,4– | | 31,6– | – | – | | прямим витратам | 26,5– | | 42,4– | | 37,1– | – | – | | зарплаті | 39,0– | | 37,4– | | 29,6– | – | – | |

6 | Собівартість виробу за роз-поділом витрат пропорційно: | обсягу виробництва | 3,40– | | 4,49– | | 5,27– | – | – | | прямим витратам | 2,65– | | 4,71– | | 6,18– | – | – | | зарплаті | 3,90– | | 4,16– | | 4,93– | – | – | | Облік витрат відіграє важливу роль у процесі формування ціни. Витрати, виражені в грошовій формі, складають собівартість продукції. На основі рівня собівартості одиниці продукції встановлюється рівень цін, за допомогою яких вирішуються питання створення економічних передумов для рентабельного функціонування підприємства, вирішення соціальних потреб, стимулювання виробництва, регулювання його обсягів і структури.

Для прийняття ефективних управлінських рішень в області цінової політики є трансфертна ціна, що встановлюється на основі калькулювання собівартості продукції із включенням відповідних обсягів як змінних, так і постійних витрат. Після обчислення собівартості, до отриманої суми додається прибуток у вигляді певного відсотка від суми повних витрат, тобто від повної собівартості одиниці виробу. Перевагою визначення внутрішньої ціни за методом повних витрат є можливість точної оцінки собівартості, а отже, точнішого визначення трансфертної ціни.

На основі проведеного аналізу ціноутворення на машинобудівному підприємстві визначено також метод беззбитковості та цільового прибутку, при якому підприємець прагне встановити таку ціну, яка забезпечить йому бажану величину чистого доходу. Цей метод спирається на графік беззбитковості, який запропоновано розглянути у даному розділі. Різниця між беззбитковим обсягом і максимальною величиною продажу, яка може бути досягнута згідно із прогнозними розрахунками становить запас фінансової безпеки. Він обчислюється у відсотках до очікуваного обсягу продажу.

Наведені в даному розділі розрахунки показують важливість правильної організації обліку витрат для ефективної політики ціноутворення. Кожне прийняте рішення відносно ціни, собівартості, обсягу і структури реалізації готової продукції, в кінцевому результаті відображається на фінансовому результаті підприємства.

Для дослідження “поведінки” витрат на машинобудівних підприємствах запропоновано застосувати метод постійних та змінних витрат, який займає важливе місце у процесі підготовки управлінського рішення чи проекту щодо калькулювання собівартості продукції, під час проведення експертизи й оцінки витрат і, загалом, є важливою частиною управління собівартістю машинобудівного підприємства. Розуміння того, якими бувають витрати і як вони себе “поводять”, дає можливість приймати вчасні та правильні управлінські рішення щодо доцільності витрат та ефективності їх здійснення.

Для визначення функції витрат запропоновано застосувати декілька методик, на прикладі розглянуті їх переваги та недоліки. При цьому у наведеному прикладі ми виходили з припущення, що собівартість виробів машинобудування змінюється під впливом зміни розміру загальногосподарських витрат підприємства. На практиці собівартість залежить також від багатьох інших факторів, а розраховувати функцію на основі регресійного аналізу, що використовує декілька незалежних змінних величин, математично достатньо складно.

Тому, найбільш ефективним способом визначення функції витрат є регресійний аналіз (метод найменших квадратів) за допомогою моделі, яка використовує одну незалежну змінну величину (змінні виробничі витрати у розрізі об’єктів калькулювання) для визначення зміни залежної змінної величини (собівартості виробів машинобудування). При цьому всі витрати машинобудівного підприємства доцільно розподіляти між об’єктами калькулювання за допомогою методу обліку витрат на основі однорідних секцій, який дозволяє максимально точно врахувати собівартість окремих виробів машинобудівного підприємства у розрізі центрів відповідальності. Запропонована методика найповніше задовольнить всі перераховані вище критерії релевантності, і, відповідно, дасть точнішу інформацію апарату менеджменту машинобудівного підприємства, який на її основі зможе прийняти найефективніші управлінські рішення щодо управління собівартістю продукції на підприємствах галузі машинобудування.

Практика свідчить, що успіх машинобудівного підприємства залежить від вчасної відмови від виробництва малоефективних, морально застарілих товарів і технологій і переходу на новинки, що забезпечують більші можливості в задоволенні потреб, вимог і смаків споживачів, а також більш раціональне і економне виробництво.

Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) є одним із найрезультативніших інструментів, що дає можливість вирішувати в комплексі завдання забезпечення економії ресурсів, прогресивності нової техніки, що створюється на машинобудівному підприємстві, підвищення якості і конкурентоспроможності виробів (рис.2).

Рис. 3. Схема процесу ФВА на машинобудівному підприємстві

ФВА від інших методів підвищення ефективності виробництва відрізняється сукупністю принципів, яка включає плановий характер проведення ФВА (табл.3.).

Таблиця 3

Проведення функціонально-вартісного аналізу на машинобудівному підприємстві

№

пор. | Етап | №

підрозд. | Робота

1 | Підготовчий | 1.1 | Вибір конкретного об’єкту

1.2 | Створення робочої групи | 1.3 | Складання робочого плану проведення ФВА

2 | Інформаційний | 2.1 | Підготовка, систематизація та вивчення інформації, що відноситься до створення і використання об’єктів аналізу

2.2 | Збір і систематизація даних про реальні умови функціонування об’єкта | 2.3 | Вивчення існуючих пропозицій про удосконалення об’єкта

2.4 | Вивчення даних про витрати на функціонування об’єкта | 2.5 | Побудова струтурно-вартісної і функціонально-вартісної моделей об’єкта

2.6 | Визначення першочергових зон аналізу | 3 | Аналітичний | 3.1 | Виявлення і формулювання функцій об’єктів. Класифікація функцій

3.2 | Визначення реального і необхідного ресурса функцій | 3.3 | Визначення загальнооб’єктних функцій і зовнішніх функціональних зв’язків об’єкта

3.4 | Вивчення внутрішньооб’єктних функцій і встановлення їх взаємозв’язків з загальнооб’єктними функціями

3.5 | Виділення зон найбільшого зосередження витрат

3.6 | Виявлення функціональних і параметричних резервів

3.7 | Побудова функціональних або функціонально-фізичних моделей об’єктів

3.8 | Класифікація видів витрат, що аналізуються

3.9 | Поелементний аналіз витрат на здійснення функцій

3.10 | Оцінка значущості функцій

3.11 | Співставлення витрат і значущості функцій

3.12 | Постановка задач пошуку альтернативних варіантів реалізації моделей | 4 | Творчий | 4.1 | Уточнення задач пошуку нових рішень

4.2 | Вибір прийомів та методів активізації творчого мислення | 4.3 | Виявлення і аналіз інформації про способи рішення подібних задач в інших областях

4.4 | Пошук альтернативних варіантів виконання функцій | 4.5 | Формування і попердній відбір одержаних варіантів

5 | Дослідницький | 5.1 | Розробка ескізів та схем за відібраними варіантами

5.2 | Порівняльна техніко-економічна оцінка варіантів

5.3 | Експертиза підготовлених рішень і оцінок варіантів в службах машинобудівного підприємства

5.4 | Відбір варіантів для реалізації

5.5 | Створення макета або дослідного зразка

6 | Рекомендаційний | 6.1 | Порівняння і відбір даних за варіантами проектно-конструкторських рішень | 6.2 | Розрахунок експлуатаційних витрат (економічного ефекту у споживача)

7 | Впровадження | 7.1 | Оцінка одержаних результатів, порівняння їх з попередніми даними |

Функціонально-вартісний аналіз розглядає не виріб, а його функції, оскільки споживача цікавить рівень їх виконання, а також скільки йому доведеться заплатити за їх придбання. Якщо в продукції реалізуються необхідні функції, а витрати споживача будуть менші, така продукція буде користуватися більшим попитом. В ФВА основним критерієм конкурентоспроможності продукції є співвідношення якості продукції і витрат споживача (ціна плюс експлуатаційні витрати), яке носить назву споживчої вартості.

На етапах проектування, технологічного планування, підготовки і освоєння виробництва доцільне застосування функціонально-вартісного аналізу, як результативного інструменту управління витратами, економії ресурсів, виготовлення конкурентноздатної продукції.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та надані практичні рекомендації щодо удосконалення обліку витрат в системі управління операційною діяльністю підприємства. Отримані результати свідчать про досягнення поставленої мети і задач дослідження і дають змогу зробити наступні узагальнюючі висновки:

1. Машинобудування за обсягами виробництва тривалий час займало перше місце серед основних видів промислової діяльності Запорізької області, його питома вага в 1990 році становила 40,6 %. Складна ситуація в економіці призвела, починаючи з 1994 по 1999 роки, до щорічного спаду виробництва, в результаті якого в 1999 році обсяги виробництва досягали лише 25% в порівнянні з 1990 роком. Крім зменшення обсягів виробництва по Запорізькій області спостерігався низький показник продуктивності праці.

Позитивні зрушення, які намітились у 1999 – 2004 роках, залишають невизначеними шляхи усунення негативних явищ, зумовлених, в першу чергу, недосконалістю управлінського обліку на машинобудівних підприємствах. Ринкові умови господарювання вимагають переосмислення теоретичних та методичних підходів до управління машинобудівним підприємством.

На більшості підприємств, що досліджувалися, спостерігається низька ефективність процесів управління, їх слабкий вплив на складові господарської діяльності. Недосконалість управлінського обліку спричиняє непропорційне завантаження виробничих потужностей, невиправдане перевищення виробництва над реалізацією, зростання складських запасів. Це призводить до неможливості планування виробничої діяльності вцілому, втрати деяких ринкових сегментів та привабливих клієнтів. Осягнення існуючого становища і пошук шляхів удосконалення повинно відбуватися з застосуванням відповідних важелів і механізмів.

2. Проведені дослідження дозволили встановити, що організаційно-технологічні особливості машинобудівних підприємств впливають на побудову обліку і контролю витрат. Значна кількість машинобудівних підприємств користується інструктивними матеріалами з планування, обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, які вимагають їх доопрацювання, враховуючи специфіку галузі машинобудування.

3. Узагальнення та систематизація поглядів щодо економіко-правової сутності витрат виробництва розглядається з точки зору побудови обліку для внутрішніх і зовнішніх потреб. Джерелом даних для управлінського обліку є показники виробничого обліку (обліку витрат), а саме інформація про об’єкт витрат – продукцію машинобудування.

4. Класифікацію витрат машинобудівного підприємства доцільно проводити, організаційно-технологічні особливості галузі машинобудування та її управління, розмір окремих видів витрат та вартісний обсяг виробництва. Класифікація витрат за видами діяльності дозволяє організувати систему внутрішньовиробничого контролю і управління витратами. Класифікація витрат залежно від мети обліку передбачає групування витрат для визначення собівартості виготовленої продукції і фінансових результатів, для прийняття управлінських рішень та для здійснення процесу контролю і регулювання. На основі удосконаленої класифікації витрат розроблено номенклатуру статей витрат, яку доцільно використовувати у практиці облікової роботи машинобудівного підприємства.

5. З метою забезпечення управлінського персоналу інформацією про зміни на ринку та оперативний аналіз витрат, запропоновано розглянути сучасні системи обліку витрат, класифікація яких здійснюється на підставі наступних ознак: а) за ступенем нормування витрат; б) за повнотою відображення витрат. Виділення цих ознак надає можливість використання розробленої класифікації систем в практичній діяльності машинобудівних підприємств.

6. На основі аналізу існуючих систем, методів і варіантів обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, запропоновано відповідні методологічні підходи. Нормативний метод забезпечує вчасний вплив на рівень виробничих витрат і формування собівартості. Методи обліку витрат, орієнтовані на виробництво готової продукції, спрямовані на вдосконалення калькуляції і контролю за витратами за кожним окремим видом готової продукції. Методи обліку витрат, орієнтовані на реалізацію, передбачають вдосконалення методики прийняття управлінських рішень, уміння коригувати їх залежно від змін ринкової кон’юктури та інших зовнішніх факторів.

7. Для формування ціни в умовах ринку, машинобудівному підприємству необхідна інформація про витрати, яка дає можливість йому аналізувати поріг рентабельності, вести облік змінних витрат, визначати кінцевий (диференційований) результат брутто і обчислювати собівартість готової продукції. На основі проведеного аналізу ціноутворення на машинобудівному підприємстві визначено метод беззбитковості та цільового прибутку, при якому підприємство прагне встановити таку ціну, яка забезпечить йому бажану величину чистого доходу. Цей метод спирається на графік беззбитковості. Різниця між беззбитковим обсягом і максимальною величиною продажу, яка може бути досягнута згідно із прогнозними розрахунками становить запас фінансової безпеки. Він обчислюється у відсотках до очікуваного обсягу продажу.

8. Для прийняття оптимальних управлінських рішень удосконалено методику аналізу релевантної інформації . Для дослідження “поведінки” витрат на машинобудівних підприємствах запропоновано застосувати метод постійних та змінних витрат, який займає важливе місце у процесі підготовки управлінського рішення щодо калькулювання собівартості продукції, під час проведення експертизи й оцінки витрат. Для визначення функції витрат запропоновано застосувати декілька методик, розглянуто їх переваги та недоліки. Ефективним способом визначення функції витрат є регресійний аналіз (метод найменших квадратів) за допомогою моделі, яка використовує одну незалежну змінну величину (змінні виробничі витрати у розрізі об’єктів калькулювання) для визначення зміни залежної змінної величини (собівартості виробів машинобудування). Запропонована методика задовольнить всі перераховані вище критерії релевантності дасть інформацію апарату менеджменту машинобудівного підприємства, який на її основі зможе прийняти рішення щодо управління собівартістю продукції.

9. Для вирішення питання економії ресурсів, прогресивності нової техніки, що виготовляється на машинобудівному підприємстві, підвищення якості та конкурентоспроможності виробів, запропоновано запровадити функціонально-вартісний аналіз. ФВА від інших методів підвищення ефективності виробництва відрізняється сукупністю принципів, яка включає плановий характер проведення аналізу, комплексний підхід, системний підхід, функціональний підхід, принципи відповідності значимості функцій і витрат на їх здійснення, відповідності фактичного значення параметра рівню, який вимагається, активізації творчого мислення, колективної праці, міждисциплінарного підходу тощо.

Викладені вище результати дисертаційного дослідження дозволяють певним чином доповнити теоретичні засади обліку витрат в системі управління операційною діяльністю підприємства.

Вдосконалення системи управління, впровадження високопродуктивного обладнання, ефективне використання майна і коштів, створення нових видів виробів, зниження собівартості продукції шляхом заміни застарілих на досконаліші технології, використання функціонально-вартісного аналізу, створення належної матеріальної зацікавленості працівників у результатах своєї праці сприятимуть для випуску конкурентоспроможної продукції. Запропонована раціонально побудована відповідно до організаційно-технологічних особливостей підприємств, система управлінського обліку буде координувати, контролювати і скеровувати зусилля управлінського персоналу, забезпечувати інформацією для перспективного планування і прогнозування.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Кошевецька Г.С. Витрати як об’єкт обліку та управління виробництвом машинобудівного підприємства //Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Статистика. Бухгалтерський облік та аудит. – 2004. - №634. – С. 254 -259 (0, 54 друк. арк.).

2. Кошевецька Г.С. Використання обліку витрат для прийняття оперативних управлінських рішень // Вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України. - 2005. - №1 (Випуск 6). – С. 30 - 39 (0,42 друк. арк.).

3. Кошевецька Г.С. Використання функціонально-вартісного аналізу з метою виявлення резервів підвищення ефективності виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Дніпропетровськ: ДНУ, 2005. – №203. т.2. – С.358-367 (0,5 друк. арк.).

4. Кошевецька Г.С. Організація і методика обліку витрат на виробництво машинобудівного підприємства // Економіст. – 2005. №8. – С. 93 – 95. (0,46 друк. арк.)

Тези доповідей

1. Кошевецька Г.С. Сутність і специфіка методів обліку витрат, орієнтованих на виробництво готової продукції // Матеріали ІІ наукової конференції, присвяченій пам’яті д.е.н., проф. О.С.Бородкіна, „Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи”. Секція 2: „Становлення управлінського обліку: проблеми та перспективи”. – Київ: ДАСОА Держкомстату України, 2004. – (0,33 друк. арк.).

2. Кошевецька Г.С. Використання даних обліку витрат для прийняття оперативних управлінських рішень // Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень’2004”. Том 42. Бухгалтерський облік і аудит. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С.41-43 (0,17 друк. арк.).

3. Кошевецька Г.С. Використання даних обліку витрат в області ціноутворення // Збірник наукових праць ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Стан і проблеми