МИХАЛЬСЬКА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 635.64.004.4:62-533.6

ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ПЛОДІВ ТОМАТА РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕМПЕРАТУРНИХ УМОВ ТА СТИГЛОСТІ

05.18.03 - первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

КИЇВ – 2005

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Науковий керівник – | доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН

Кравченко Владислав Андрійович,

Державне підприємство “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”, директор науково-дослідного і навчального центру закритого грунту

Офіційні опоненти: | доктор сільськогосподарських наук, професор Колтунов Віктор Андрійович, Київський національний торговельно-економічний університет, професор кафедри товарознавства і експертизи продовольчих товарів

кандидат сільськогосподарських наук, старший

науковий співробітник

Корабльова Ольга Анатоліївна, Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України, старший науковий співробітник відділу нових культур

Провідна установа – | Уманський державний аграрний університет, кафедра овочівництва, Міністерство аграрної політики України, м. Умань |

Захист відбудеться “8” червня 2005 року о 10оо годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 13, навчальний корпус 4, к.41

Автореферат розісланий “4” травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Рожко В.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку Україна потребує розширення ринку овочевої продукції та подовження термінів її надходження. Це можливо завдяки добре організованому зберіганню овочевої продукції, асортимент якої з успіхом може розширити томат. Зберігання його плодів у несезонний період є економічно вигідним та подовжує споживання свіжої продукції на 2-2,5 місяці. Вирощування плодів томата в теплицях і завезення їх з південних районів можуть бути лише суттєвим доповненням до великих обсягів дешевих плодів томата, вирощених і закладених на зберігання в середніх і північних районах країни.

Погодні умови України не сприяють дружньому достиганню плодів на рослині, а в полі залишається близько 50-70% врожаю плодів томата, який можна зібрати та закласти на зберігання. Однак, плоди томата розцінюють як слаболежкий продукт. Зберігати їх протягом кількох місяців без втрат маси та харчових властивостей – завдання затратне та складне, яке потребує від спеціалістів застосування нових методів, знань і майстерності.

У переліку вітчизняного сортименту томата рекомендована значна кількість сортів. Серед них в останні роки з’являються нові форми, які мають гени „лежкості”, що забезпечують тривале зберігання плодів. Зважаючи на це, існує потреба у вивченні збереженості, особливостей змін хімічного складу в процесі зберігання різних генотипів томата та виділенні кращих для виробництва. Вирішення цих питань і визначило актуальність досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконані відповідно до науково-технічної програми Національного аграрного університету “Нові технології виробництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції”. Дисертаційна робота є складовою частиною досліджень кафедри технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. професора Б.В. Лесика НАУ з НДР „Розробка технології консервування плодоовочевої продукції з підвищеним вмістом біологічно активних речовин” (номер державної реєстрації – 0101U001751).

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчення питань, пов’язаних з максимальним подовженням періоду зберігання плодів томата в осінній період, а зокрема: проведення сортовипробування на лежкість та збереженість і виділення найбільш лежких сортів та гібридів томата; вивчення динаміки хімічних змін у плодах при зберіганні і післязбиральному дозріванні.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- встановити, який генотип томата найбільш придатний для зберігання;

- вивчити динаміку хімічних змін у плодах при зберіганні залежно від генетичних особливостей сорту, ступеня стиглості, строків зберігання та способів післязбирального дозрівання;

- визначити стійкість плодів томата проти найпоширеніших хвороб при зберіганні;

- оцінити економічну ефективність зберігання плодів різних генотипів та ступенів стиглості і встановити рентабельність післязбирального дозрівання зелених плодів томата.

Об’єкт наших досліджень – плоди томата різних генотипів: Лагідний, Де Барао, Мобіл, Шедевр 1, Снєгопад F1.

Предмет досліджень – генотипи томата різних ступенів стиглості, збереженість плодів томата різних генотипів залежно від температурних умов та стиглості.

Методи досліджень – Загальнонаукові: 1) діалектичний метод – спостереження за процесами формування якості; 2) метод гіпотез – складання схем дослідів; 3) метод експерименту – схеми дослідів по впливу генетичних особливостей на лежкість та збереженість; 4) метод аналізу – вивчення результатів досліджень; 5) метод синтезу – формування висновків, узагальнень. Спеціальні: 1) виробничий – проведення досліджень по зберіганню плодів томата; 2) лабораторний метод – проведення досліджень збереженості та хімічного складу плодів; 3) метод математичної статистики – підготовка експериментальних даних до аналізу та визначення точності і вірогідності досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні досліджено збереженість плодів томата звичайних сортів та плодів з генами „лежкості” (alc та rin), зберігання яких, дозволяє розширити період споживання свіжих плодів на 2–2,5 місяці і забезпечити населення повноцінними високоякісними плодами; вивчено на різних етапах зберігання зміни хімічного складу плодів залежно від генетичних особливостей сорту, температурних умов та ступеня стиглості; визначено вплив способів післязбирального дозрівання на поживну цінність плодів; економічно підтверджена доцільність зберігання плодів томата.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблені рекомендації виробництву щодо строків та способів післязбирального дозрівання зелених плодів томата залежно від генетичних особливостей сорту; визначено оптимальну ступінь стиглості для закладання на зберігання.

Результати досліджень пройшли виробничу перевірку Київському науково-дослідному центрі Інституту овочівництва та баштанництва УААН Фастівського району Київської області.

Особистий внесок здобувача. Участь дисертанта в роботі полягає у виконанні огляду та аналізу джерел вітчизняної та зарубіжної літератури за темою дисертації, виборі й формулюванні завдань досліджень, розробці методики та проведенні експериментальних досліджень, їх аналізу, обґрунтуванні й публікації одержаних результатів, формуванні висновків і підготовці рекомендацій виробництву та впровадження одержаних результатів.

Апробація роботи. Основні положення та матеріали дисертаційної роботи були обговорені на засіданнях кафедри технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. проф. Б.В. Лесика НАУ (2002-2004 рр.), на 58-й науково-виробничій конференції студентів і молодих вчених ННІ тваринництва і водних біоресурсів та ННІ рослинництва, ґрунтознавства та екології „Зберігання і переробка харчових продуктів” (Національний аграрний університет, Київ, 2004), на науковій конференції професорсько-викладацького складу та аспірантів агрономічного факультету НАУ (Київ, 2004), на Першій Міжнародній науково-практичній конференції „Науковий потенціал світу 2004”(м. Дніпропетровськ, 2004) та наукових працях.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 4 наукові статті у фахових виданнях та 1 тези доповіді.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертаційна робота включає перелік умовних термінів, вступ, 6 розділів основної частини, висновки, рекомендації виробництву. Загальний обсяг дисертаційної роботи викладений на 138 сторінках друкованого тексту, включає 32 таблиці, 27 рисунків та 38 додатків. Список використаних джерел включає 212 найменувань, в тому числі 17 іноземних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, сформульовано її мету та наукову новизну, визначено основні напрямки досліджень.

У першому розділі „Сучасний стан та перспективи зберігання плодів томата” на основі аналізу й узагальнення літературних даних наведено детальну характеристику хімічних речовин, які входять до складу плодів томата, описано процеси, що відбуваються при зберіганні та фактори, що впливають на лежкість та збереженість.

На основі аналізу джерел літератури сформульовано мету та основні завдання досліджень. У другому розділі „Умови та методика проведення досліджень” викладено порядок проведення досліджень, які виконувалися протягом 2002-2004 рр. на кафедрі технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. професора Б.В. Лесика Національного аграрного університету та у відділі зберігання Київського науково-дослідного центру Інституту овочівництва та баштанництва УААН. У процесі експериментальної роботи здійснювалися лабораторні і виробничі досліди.

Після опрацювання джерел літератури з виробничого досвіду зберігання свіжих плодів томата різних сортів нами були відібрані для проведення досліджень такі сорти і гетерозисний гібрид томата: Лагідний (контроль); Де Барао; Мобіл; Шедевр1(з геном alc); F1Снєгопад (з геном rin).

Розмір зразка, який закладався на зберігання, дорівнював 100 стандартним плодам кожного сорту та ступеня стиглості. Плоди для досліду вирощувалися за загальноприйнятою агротехнікою, прийнятою для отримання більш пізніх врожаїв плодів томата. Для зберігання брали плоди другої, третьої і четвертої китиць відповідного забарвлення, яке було основною ознакою визначення ступеня стиглості, вирощені на спеціальних ділянках в однакових умовах Київського науково-дослідного центру ІОБ. На зберігання закладали плоди томата червоного, рожевого, бурого, бланжевого та зеленого ступенів стиглості. Зберігання плодів в залежності від ступеня стиглості проводили в холодильних камерах КХ-6 при наступних температурних режимах: а) зелені – 12-14оС; б) бланжеві – 8-10 оС; в) бурі – 4-6 оС; г) рожеві та червоні – 0-2 оС.

При проведенні досліджень ревізію плодів томата в період зберігання, в процесі якої визначали втрати маси за рахунок випаровування вологи і відходу нетоварних плодів, проводили залежно від стану плодів. Протягом всього періоду зберігання спостерігали за станом плодів, але перебирання проводили лише у виключному випадку. При закладанні на зберігання визначали масу кожного зразка даного ступеня стиглості. При перебиранні або при зніманні із зберігання маса всіх плодів враховувалася на цей день. При цьому, окремо враховували масу товарних плодів, в тому числі стиглих, які знімали із зберігання та нетоварних. Ці дані дозволили отримати в динаміці масу плодів і процент їх до закладки на зберігання.

При дослідженні впливу способів післязбирального дозрівання томата на поживну цінність зрілих плодів вивчали хімічний склад плодів, які дозрівали в першому варіанті – в ящиках, в другому – на бадиллі. Восени, коли природне достигання томата припиняється, на полі залишається ще дуже багато зелених плодів. Ці плоди можна успішно зберегти при найменших затратах праці. Для цього рослини виривали, обривали стиглі, пошкоджені, уражені хворобами плоди. Кущі разом із здоровими зеленими, нормального розміру плодами укладали на площадку. Плоди поступово дозрівали за рахунок пластичних речовин, які надходили з бадилля.

Статистичну обробку одержаних результатів проводили методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим. Для виявлення закономірностей використовували метод кореляції. Виробнича і економічна оцінка томата проведена на основі даних виробничого вирощування і зберігання плодів томата.

ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ПЛОДІВ ТОМАТА РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ ЗАЛЕЖНО ВІД ТЕМПЕРАТУРНИХ УМОВ ТА СТИГЛОСТІ

Тривалість зберігання в досліді була різна, так як сорти закладалися на зберігання в різних ступенях стиглості і зберігалися при різних температурних режимах. Зберігання плодів зеленого ступеня стиглості проводили в холодильних камерах КХ-6 при температурі 12-14 оС і воно тривало 60-90 днів. Результати зберігання зелених плодів томата (табл. 1), свідчать, що найшвидше дозріли плоди сорту Мобіл, вихід стиглих товарних плодів у цього сорту в середньому за три роки досліджень після 15 днів зберігання перевищував контроль (10,5%) на 6,3%, 30 днів – на 7,2%%, 40 днів – на 19,3%, 50 днів – на 20,9%. Вихід нестандартних плодів у цього сорту після 40 днів зберігання перевищував контроль на 5,1%, а після 50 – на 6,9%. Втрати маси також були більшими, ніж у плодів інших генотипів та перевищували контроль на 0,2-0,7%. Цей сорт після 50 діб зняли із зберігання. Генотипи з генами „лежкості” Шедевр1 та F1Снєгопад зберігалися найдовше, вихід стандартних плодів у них на 85 день становив 59,0 та 70,6% відповідно, з них стиглих плодів – 55,5, 57,8% відповідно. Плоди цих генотипів під час зберігання характеризувалися повільним дозріванням, меншим виходом нестандартних плодів, а також менш інтенсивно втрачали масу.

Таблиця 1 – Збереженість зелених плодів томата при температурі 12-14оС

Сорт | Втрати маси | Вихід стандартних плодів | Вихід нестандартних плодів | всього | в т.ч. стиглих | 15 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 1,6 | 91,7 | 10,5 | 6,7 | Де Барао | 1,1 | 94,1 | 8,6 | 4,8

Мобіл | 1,9 | 88,6 | 16,8 | 9,5

Шедевр1 | 1,2 | 94,8 | 2,5 | 4,0

F1Снєгопад | 0,9 | 97,6 | 1,5 | 1,5

30 днів зберігання

Лагідний (контроль) | 2,6 | 84,1 | 22,8 | 13,3 | Де Барао | 2,3 | 87,2 | 22,6 | 10,5

Мобіл | 3,1 | 80,2 | 30,0 | 16,7

Шедевр1 | 2,1 | 89,2 | 8,8 | 8,7

F1Снєгопад | 1,7 | 93,8 | 7,2 | 4,5 | 40 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 3,5 | 76,0 | 29,0 | 20,5 | Де Барао | 3,0 | 83,0 | 27,6 | 14,0 | Мобіл | 4,2 | 70,2 | 48,3 | 25,6

Шедевр1 | 3,1 | 84,8 | 15,6 | 12,1

F1Снєгопад | 2,5 | 89,0 | 12,4 | 8,5

50 днів зберігання

Лагідний (контроль) | 5,4 | 69,2 | 36,0 | 25,4 | Де Барао | 4,5 | 75,4 | 39,8 | 20,1

Мобіл | 5,6 | 62,1 | 56,9 | 32,3

Шедевр1 | 4,0 | 77,5 | 27,1 | 18,5

F1Снєгопад | 3,3 | 87,3 | 24,3 | 9,4 | 65 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 6,6 | 57,7 | 48,2 | 35,7 | Де Барао | 5,6 | 65,3 | 54,3 | 29,1

Мобіл | - | - | - | -

Шедевр1 | 5,0 | 72,7 | 36,7 | 22,3

F1Снєгопад | 4,2 | 84,0 | 34,0 | 11,8

75 днів зберігання

Шедевр1 | 5,9 | 64,5 | 45,5 | 29,6

F1Снєгопад | 5,0 | 78,1 | 47,2 | 16,9

85 днів зберігання

Шедевр1 | 6,7 | 59,0 | 55,5 | 34,3 | F1Снєгопад | 5,9 | 70,6 | 57,8 | 23,5 | НІР 05,% | 0,26-0,56 | 0,31-0,59 | 0,54-0,79 | (у % від маси плодів, закладених на зберігання, середнє за 2002-2004 рр.)

Оскільки швидкість дозрівання є ознакою лежкості, необхідно відмітити, що сорт Мобіл виявився найменш лежким на відміну іншим сортам томата, оскільки плоди цього сорту дозрівали найшвидше. Плоди сорту Мобіл зберігалися лише 50 днів, тоді коли плоди сортів Лагідний та Де Барао зберігалися не менше 65 днів, а плоди сорту Шедевр1 та F1 Снєгопад зберігалися 85днів. При температурі 8-10 оС зберігання плодів бланжевого ступеня стиглості тривало 40-55 днів (табл. 2).

Таблиця 2 – Збереженість бланжевих плодів томата при температурі 8-10 оС

(у % від маси плодів, закладених на зберігання, середнє за 2002-2004 рр.)

Сорт | Втрати маси | Вихід товарних плодів | Вихід нетоварних плодів | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 10 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 1,5 | 1,3 | 1,7 | 1,5 | 89,8 | 93,0 | 86,3 | 89,7 | 8,7 | 5,7 | 12,0 | 8,8 | Де Барао | 0,8 | 0,6 | 1,0 | 0,8 | 92,5 | 97,1 | 88,5 | 92,7 | 6,7 | 2,3 | 10,5 | 6,5 | Мобіл | 1,9 | 1,5 | 2,6 | 2,0 | 88,3 | 89,5 | 85,9 | 87,9 | 9,8 | 9,0 | 11,5 | 10,1 | 20 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 2,5 | 2,0 | 3,0 | 2,5 | 86,7 | 88,2 | 84,0 | 86,3 | 10,8 | 9,8 | 13,0 | 11,2 | Де Барао | 1,7 | 1,4 | 2,3 | 1,8 | 90,0 | 92,6 | 85,9 | 89,5 | 8,3 | 6,0 | 11,8 | 8,7 | Мобіл | 2,9 | 2,4 | 3,1 | 2,8 | 81,0 | 83,3 | 79,9 | 81,4 | 16,1 | 14,3 | 17,0 | 15,8 | 30 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 3,0 | 2,7 | 3,5 | 3,1 | 78,8 | 80,6 | 76,4 | 78,6 | 18,2 | 16,7 | 20,1 | 18,3 | Де Барао | 2,8 | 2,6 | 3,0 | 2,8 | 84,0 | 86,0 | 76,6 | 82,2 | 13,2 | 11,4 | 20,4 | 15,0 | Мобіл | 3,5 | 3,4 | 3,7 | 3,5 | 75,1 | 77,1 | 67,7 | 73,3 | 21,4 | 19,5 | 28,6 | 23,2 | 40 – 45 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 5,1 | 4,9 | 5,9 | 5,3 | 69,5 | 71,3 | 67,1 | 69,3 | 25,4 | 23,8 | 27,0 | 25,4 | Де Барао | 4,8 | 4,4 | 5,2 | 4,8 | 76,6 | 79,2 | 69,8 | 75,2 | 18,6 | 16,4 | 25,0 | 20,0 | Мобіл | 6,0 | 5,5 | 7,4 | 6,3 | 67,0 | 70,0 | 65,8 | 67,6 | 27,0 | 24,5 | 26,8 | 26,1 | 50 – 55 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 6,3 | 5,7 | 7,3 | 6,4 | 56,8 | 63,2 | 58,5 | 61,2 | 31,9 | 31,1 | 34,2 | 32,4 | Де Барао | 5,8 | 5,2 | 6,4 | 5,8 | 64,9 | 68,1 | 62,4 | 65,1 | 29,3 | 26,7 | 31,2 | 29,1 | Мобіл | 6,2 | 5,9 | 6,7 | - | 68,7 | 69,3 | 65,0 | - | 25,1 | 24,8 | 28,3 | -

НІР 05,% | 0,58 | 0,40 | 0,83 | 0,77 | 0,49 | 0,77 | 0,92 | 0,44 | 1,14

В результаті аналізу збереженості плодів відмічений взаємозв’язок між величиною втрати маси в період зберігання і виходом товарних плодів. Так, сорти, які мають властивість втрачати порівняно невеликий відсоток маси в період зберігання, дають більш високий вихід товарних плодів через місяць після закладки на зберігання і, навпаки, сорти, які втрачають масу більш інтенсивно, значно знижують процент виходу продукції. Плоди сорту Мобіл уже після 10 днів зберігання характеризувалися більшим виходом нетоварних плодів та більшою втратою маси, які в подальшому зростали. Після 40 днів зберігання сорт Мобіл мав 67,6% товарних плодів та 26,1% нетоварних, крім того, втрати маси становили 6,3% – сорт зняли із зберігання. Плоди сорту Де Барао під час зберігання мали найвищий вихід товарних плодів та менш інтенсивно втрачали масу порівняно з контролем та плодами сорту Мобіл. Якщо плоди сортів Де Барао та Лагідний через 10 днів після закладки на зберігання мали найнижчий відсоток втрати маси плодів, відповідно 0,8% та 1,5%, то вихід товарних плодів за цей період у них був найвищий – 92,7% та 89,7%. В цей же час, плоди сорту Мобіл при більш високій втраті маси – 2,0%, дали дещо нижчий вихід товарних плодів – 87,9%.

При зберіганні плодів томата бурого ступеня стиглості ми спостерігали значні зміни швидкості дозрівання і збільшення виходу стиглих товарних плодів на кінець зберігання (табл. 3).

Таблиця 3 – Збереженість бурих плодів томата при температурі 4-6оС

(у % від маси плодів, закладених на зберігання, середнє за 2002-2004 рр.)

Сорт | Втрати маси | Вихід товарних плодів | Вихід нетоварних плодів | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 10 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 2,3 | 2,0 | 2,3 | 2,2 | 92,5 | 93,0 | 92,0 | 92,5 | 5,2 | 5,0 | 5,7 | 5,3 | Де Барао | 1,7 | 1,5 | 2,5 | 1,9 | 95,2 | 95,8 | 92,8 | 94,6 | 3,1 | 2,7 | 4,7 | 3,5 | Мобіл | 3,2 | 2,8 | 4,5 | 3,5 | 88,8 | 89,5 | 85,7 | 88,0 | 8,0 | 7,7 | 9,8 | 8,5 | 20 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 3,7 | 3,4 | 4,0 | 3,7 | 88,0 | 90,2 | 84,0 | 87,4 | 8,3 | 6,4 | 12,0 | 8,9 | Де Барао | 3,0 | 2,7 | 3,9 | 3,2 | 92,1 | 93,6 | 84,9 | 90,2 | 4,9 | 3,7 | 11,2 | 6,6 | Мобіл | 5,1 | 4,9 | 6,2 | 5,4 | 83,5 | 85,6 | 77,5 | 82,2 | 11,4 | 9,5 | 16,3 | 12,4 | 30 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 5,6 | 4,2 | 5,8 | 5,2 | 68,5 | 70,5 | 68,0 | 69,0 | 25,9 | 25,3 | 26,2 | 25,8 | Де Барао | 5,4 | 4,1 | 5,5 | 5,0 | 70,3 | 80,5 | 70,4 | 73,7 | 24,3 | 15,4 | 24,1 | 21,3 | Мобіл | 9,0 | 6,5 | 9,7 | 8,4 | 62,5 | 66,0 | 59,7 | 62,7 | 28,5 | 27,5 | 30,6 | 28,9 | 40 – 45 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 7,0 | 5,4 | 7,4 | 6,6 | 64,7 | 67,1 | 63,4 | 65,1 | 28,3 | 27,5 | 29,2 | 28,3 | Де Барао | 6,6 | 5,2 | 6,8 | 6,2 | 66,9 | 77,4 | 66,6 | 70,3 | 26,5 | 17,4 | 26,6 | 23,5 | Мобіл | 9,0 | 6,5 | 9,7 | - | 62,5 | 66,0 | 59,7 | - | 28,5 | 27,5 | 30,6 | -

НІР 05,% | 0,48 | 0,50 | 0,52 | 0,76 | 0,49 | 0,07 | 0,50 | 0,50 | 0,48

При зберіганні плодів томата бурого ступеня стиглості ситуація була аналогічною – плоди сорту Мобіл мали найменший вихід товарних плодів, більш інтенсивно втрачали масу. Втрати маси та вихід нетоварних плодів у цього сорту після 30 днів зберігання були майже вдвічі більшими за контроль та сорт Де Барао. Плоди сорту Мобіл у всі роки проведення досліджень зберігалися 30 днів. Найкращий результат за виходом товарних плодів мав сорт Де Барао, який після 40-45 днів зберігання в середньому за три роки досліджень дав найвищий вихід товарних плодів, що перевищує контроль на 5,2%. За результатами досліджень збереженості плодів томата рожевого ступеня стиглості (табл. 4) можна зазначити, що плоди всіх сортів цього ступеня стиглості зберігаються краще, ніж червоні.

Таблиця 4 – Збереженість рожевих плодів томата при температурі 0-2оС

(у % від маси плодів, закладених на зберігання, середнє за 2002-2004 рр.)

Сорт | Втрати маси | Вихід товарних плодів | Вихід нетоварних плодів | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 10 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 1,9 | 1,5 | 2,6 | 2,0 | 93,5 | 94,3 | 91,8 | 93,2 | 4,6 | 4,2 | 5,6 | 4,8 | Де Барао | 1,7 | 1,5 | 1,9 | 1,7 | 94,7 | 95,5 | 94,2 | 94,8 | 3,6 | 3,0 | 3,9 | 3,5 | Мобіл | 2,8 | 2,5 | 3,7 | 3,0 | 89,2 | 89,7 | 88,1 | 89,0 | 8,0 | 7,8 | 8,2 | 8,0 | 20 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 3,8 | 3,4 | 3,9 | 3,7 | 82,7 | 85,8 | 80,2 | 82,9 | 13,5 | 10,8 | 15,9 | 13,4 | Де Барао | 2,8 | 2,4 | 3,2 | 2,8 | 87,6 | 89,4 | 85,5 | 87,5 | 9,6 | 8,2 | 11,3 | 9,7 | Мобіл | 5,5 | 5,0 | 5,7 | 5,4 | 74,5 | 79,0 | 73,3 | 75,6 | 20,0 | 16,0 | 21,0 | 19,0 | 30 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 5,8 | 4,5 | 6,0 | 5,5 | 70,2 | 74,7 | 68,5 | 71,1 | 24,0 | 19,8 | 25,5 | 23,4 | Де Барао | 5,2 | 4,2 | 5,4 | 4,9 | 72,8 | 78,2 | 74,6 | 75,2 | 22,0 | 17,6 | 20,0 | 19,9 | Мобіл | 10,0 | 6,7 | 10,0 | 8,9 | 56,5 | 66,8 | 56,0 | 63,1 | 28,5 | 26,5 | 29,0 | 28,0

НІР 05,% | 0,42 | 0,56 | 0,60 | 0,33 | 0,47 | 0,53 | 0,59 | 0,59 | 0,83

При дослідженні збереженості рожевих плодів після 10 днів зберігання відмічали високий вихід товарних плодів у всіх сортів. Втрати маси та вихід нетоварних плодів були найвищими у сорту Мобіл. Через 20 днів зберігання втрати маси та вихід нетоварних плодів зросли у всіх сортів. Необхідно зазначити, що вихід нетоварних плодів у сорту Лагідний та Мобіл збільшилися майже в 3 та 2 рази відповідно. Після 30 днів зберігання сорт Мобіл при найбільш високій втраті маси плодів (8,9%) дав найнижчий вихід товарних плодів – 63,1 %. В той же час плоди сорту Лагідний та Де Барао втратили масу відповідно лише на 5,5% та 4,9%, а вихід товарних в них в середньому за три роки досліджень становив відповідно 71,1% і 75,2%. При зберіганні плодів томата підтверджується та закономірність, що більш лежкі плоди менш інтенсивно втрачають масу.

В результаті досліджень збереженості стиглих плодів томата (табл. 5) встановлено, що найменшими втратами маси під час зберігання характеризувалися плоди генотипів Шедевр1 та Снєгопад F1, більш інтенсивно втрачали масу – плоди сорту Мобіл. Після 10 днів зберігання відмічався найбільший вихід товарних плодів у всіх сортів, який в подальшому зменшувався. Плоди всіх сортів після 10 днів зберігання мали найменший вихід нетоварних плодів, який після 20 днів збільшився в 2-3 рази.

Таблиця 5 – Збереженість стиглих плодів томата при температурі 0-2оС

(у % від маси плодів, закладених на зберігання, середнє за 2002-2004 рр.)

Сорт | Втрати маси | Вихід товарних плодів | Вихід нетоварних плодів | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 10 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 2,0 | 1,6 | 2,4 | 2,0 | 93,9 | 94,6 | 93,2 | 93,9 | 4,1 | 3,8 | 4,4 | 4,1 | Де Барао | 1,9 | 1,7 | 2,4 | 2,0 | 94,7 | 95,5 | 93,9 | 94,7 | 3,4 | 2,8 | 3,7 | 3,3 | Мобіл | 3,5 | 3,2 | 3,8 | 3,5 | 90,3 | 91,1 | 88,9 | 90,1 | 6,2 | 5,7 | 7,3 | 6,4

Шедевр1 | 1,4 | 0,8 | 2,0 | 1,4 | 94,7 | 95,8 | 93,3 | 94,6 | 3,9 | 3,4 | 4,7 | 4,0

F1Снєгопад | 1,0 | 0,6 | 1,7 | 1,1 | 96,8 | 97,6 | 95,7 | 96,7 | 2,2 | 1,8 | 2,6 | 2,2

20 днів зберігання

Лагідний (контроль) | 3,6 | 3,0 | 4,2 | 3,6 | 86,4 | 90,2 | 80,5 | 85,5 | 10,0 | 6,8 | 15,9 | 10,9 | Де Барао | 3,1 | 2,8 | 3,7 | 3,2 | 88,8 | 92,2 | 84,5 | 88,5 | 8,1 | 5,0 | 11,8 | 8,3

Мобіл | 6,5 | 5,9 | 6,8 | 6,4 | 77,3 | 80,3 | 71,4 | 76,2 | 16,2 | 13,8 | 22,2 | 17,4

Шедевр1 | 2,3 | 2,0 | 2,9 | 2,4 | 86,2 | 89,3 | 87,2 | 87,4 | 11,5 | 8,7 | 10,4 | 10,2

F1Снєгопад | 2,0 | 1,8 | 2,5 | 2,1 | 90,8 | 93,7 | 89,1 | 91,2 | 7,2 | 4,5 | 8,4 | 6,7 | 30 днів зберігання | Лагідний (контроль) | 6,0 | 5,0 | 6,4 | 5,8 | 68,0 | 75,0 | 66,6 | 69,9 | 26,0 | 20,0 | 27,0 | 24,3 | Де Барао | 5,5 | 4,4 | 5,8 | 5,2 | 74,4 | 77,4 | 72,1 | 74,8 | 20,1 | 18,2 | 22,1 | 20,1 | Мобіл | 11,5 | 7,0 | 12,0 | 10,2 | 58,5 | 64,5 | 55,6 | 59,5 | 30,0 | 28,5 | 32,4 | 30,3 | Шедевр1 | 4,8 | 4,8 | 5,0 | 4,9 | 72,0 | 79,5 | 70,5 | 72,8 | 23,2 | 19,3 | 24,5 | 22,3 | F1Снєгопад | 3,0 | 3,2 | 3,5 | 3,2 | 80,0 | 83,8 | 77,9 | 80,6 | 17,0 | 13,0 | 18,6 | 16,2 | НІР 05,% | 0,83 | 0,50 | 0,68 | 0,36 | 0,54 | 0,67 | 0,90 | 0,76 | 0,67

Після 30 днів зберігання найменший вихід товарних плодів мав сорт Мобіл – 59,5%. В середньому за три роки досліджень, F1Снєгопад з геном rin при найменшій втраті маси 3,2%, дав найвищий процент виходу товарних плодів, що перевищує контроль (69,9%) на 10,7%. Плоди сорту Мобіл найбільш інтенсивно втрачали масу (втрати становили 10,2%) і вихід товарних плодів при цьому був менший за контроль на 10,4%. Що стосується генотипу Шедевр1 з геном alc, у нього вихід товарних плодів був на 2,9% більшим за контроль. Стосовно сорту Де Барао необхідно зазначити те, що він не має генів „лежкості”, але вихід товарних плодів був на 4,9% більший за контроль та на 2,0% більший за вихід сорту Шедевр1. Проміжне місце між сортами з дещо підвищеною і низькою лежкістю займає сорт Лагідний (контроль). Це ще раз підтверджує ту закономірність, що плоди, які втрачають масу більш інтенсивно, мають менший вихід товарних плодів при зберіганні. Важливо також відмітити те, що генотип сорту Де Барао хоча і не має генів „лежкості”, та нічим не поступається генотипу Шедевр1 з геном alc.

ЗБЕРЕЖЕНІСТЬ ПЛОДІВ РІЗНИХ СТУПЕНІВ СТИГЛОСТІ В НЕРЕГУЛЬОВАНИХ УМОВАХ

В результаті досліджень збереженості зелених плодів в нерегульованих умовах встановлено, що найменший вихід товарних плодів через 30 днів зберігання був у сорту Мобіл – менше за контроль (70,0%) на 40,0%, а найвищий – у генотипів з генами „лежкості” F1Снєгопад та Шедевр1, що перевищує контроль на 22,0 та 18,0% відповідно (табл. 6). У сорту Де Барао вихід товарних плодів перевищував контроль на 5,0%. Через 60 днів ситуація була аналогічною – найбільший вихід товарних плодів був у генотипів з генами „лежкості”, вихід товарних плодів сорту Де Барао теж дещо перевищував контроль (на 4,0%), а сорт Мобіл взагалі зняли із зберігання.

Таблиця 6 – Збереженість зелених плодів томата в нерегульованих умовах

(у % від маси плодів, закладених на зберігання, середнє за 2002-2004 рр.)

Сорт | Вихід товарних плодів, % | через 30 днів | через 60 днів | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | 2002 р. | 2003 р. | 2004 р. | середнє | Лагідний (контроль) | 65,5 | 74,9 | 69,6 | 70,0 | 46,5 | 51,7 | 45,8 | 48,0 | Де Барао | 75,8 | 76,8 | 72,4 | 75,0 | 51,6 | 52,8 | 51,6 | 52,0 | Мобіл | 32,3 | 30,7 | 27,0 | 30,0 | - | - | - | - | Шедевр1 (alc) | 90,1 | 88,5 | 85,4 | 88,0 | 80,5 | 81,2 | 78,3 | 80,0

F1Снєгопад (rin) | 94,1 | 91,4 | 90,5 | 92,0 | 90,5 | 90,1 | 89,4 | 90,0

НІР 05,% | 2,22 | 1,70 | 3,70 | 2,32 | 3,82 | 4,19 |

За результатами досліджень збереженості бланжевих плодів в нерегульованих умовах (табл. 7), вже через місяць зберігання 76,0% плодів сорту Мобіл були зіпсовані.

Таблиця 7 – Збереженість бланжевих плодів томата в нерегульованих умовах (у % від маси плодів, закладених на зберігання,середнє за 2002-2004 рр.)

Сорт | Вихід товарних плодів, %

через 30 днів | через 60 днів

2002р. | 2003р. | 2004р. | середнє | 2002р. | 2003р. | 2004р. | середнє

Лагідний (контроль) | 65,8 | 66,8 | 65,4 | 66,0 | 40,5 | 41,1 | 38,4 | 40,0

Де Барао | 71,5 | 72,6 | 68,9 | 71,0 | 50,8 | 51,8 | 50,4 | 51,0

Мобіл | 24,6 | 25,3 | 22,1 | 24,0 | - | - | - | -

НІР 05,% | 4,14 | 3,65 | 5,76 | 10,81 | 1,74 | 4,41

Плоди сорту Мобіл знову раніше, ніж інші сорти зняли із зберігання. Це свідчить про те, що плоди сорту Мобіл найшвидше дозрівають з усіх інших сортів та гібридів, а отже для тривалого зберігання непридатні. Найповільніше дозрівали генотипи з генами „лежкості” F1Снєгопад, Шедевр1 та сорт Де Барао, в генотипі якого гени „лежкості” відсутні.

СТІЙКІСТЬ ПЛОДІВ ПРОТИ ХВОРОБ ПРИ ЗБЕРІГАННІ

При проведенні нами досліджень щодо вивчення збереженості різних генотипів томата було встановлено, що навіть при закладанні на зберігання стандартної продукції, плоди томата все ж уражуються хворобами під час зберігання. Найбільші втрати при зберіганні спричиняли фітофтороз та чорна гниль плодів.

При зберіганні зелених плодів найбільше хворих після 30 днів мав сорт Мобіл (16,7%), що на 3,4% більше за контроль. Сорт з геном rin F1 Снєгопад виявився найбільш стійким до хвороб в процесі зберігання, кількість хворих плодів у цього гібриду на 30 день була (4,5%) на 8,8% менше за контроль. Сорти Де Барао та з геном alc Шедевр1 характеризувалися близькими показниками (відповідно 10,5% та 8,7%) хворих плодів, що менше за контроль на 2,8% та 4,6% відповідно. Дослідження показали, що плоди генотипу Шедевр1 більш уражувалися хворобами, ніж плоди Де Барао, це свідчить про те, що природна стійкість проти хвороб цього генотипу нижча. При зберіганні плодів бланжевого ступеня стиглості спостерігалася така ж закономірність, як і при зберіганні зелених плодів томата. Сорт Мобіл після 30-32 днів зберігання мав хворих плодів на 4,9% більше, а сорт Де Барао – на 3,3% менше за контроль. При зберіганні плодів бурого ступеня стиглості найбільша кількість хворих відмічена у сорту Мобіл. Втрати від хвороб також відмічені при зберіганні плодів рожевого та червоного ступенів стиглості. При зберіганні червоних плодів після 30 днів зберігання генотип F1Снєгопад виявився найбільш стійким, мав найменше хворих плодів – 16,2%, що на 8,1% менше за контроль (24,3%). Другим був сорт Де Барао, кількість хворих плодів у нього становила 20,1%, що на 4,2% менше за контроль. Сорт Шедевр1 із геном „лежкості” за стійкістю проти хвороб поступався генотипу Де Барао, хворих плодів у нього було на 2,0%