НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

ДЕЙНЕКО Тетяна Олегівна

УДК 338.24

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БІЗНЕС ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ЗАСІБ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Спеціальність: 08.06.02 –

Підприємництво, менеджмент та маркетинг

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ЛЬВІВ – 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Чернівецькому державному університеті ім. Ю. Федьковича.

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Школа Ігор Миколайович,

Чернівецький державний університет, завідувач кафедри міжнародної економіки.

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Калитич Георгій Ілліч,

Український інститут науково-технічної і економічної інформації Міннауки України, перший заступник директора;

кандидат економічних наук, доцент

Фещур Роман Васильович,

Державний університет "Львівська політехніка", доцент кафедри менеджменту та міжнародного підприємництва.

Провідна установа: | Науково-дослідний економічний інститут,

відділ методології і методів комплексного розвитку регіонів, Міністерство економіки України, м. Київ.

Захист дисертації відбудеться " 26 " березня 1999 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 290026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України: 290026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий " 23 " лютого 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Жовтанецький В. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Входячи в світове економічне співтовариство, Україна реально стала на шлях реформ. В умовах глобальних перетворень особливого значення набувають інформація та інформаційні технології (ІТ), без яких неможливо уявити сучасний розвиток виробництва, управління, науки, банківської діяльності. Стан справ в усіх галузях економіки далекий від досконалості, тому дуже актуальним став розгляд питань відносно шляхів її реструктуризації, серед яких можна виділити інвестування, інноваційний потенціал та інноваційний менеджмент, складання обгрунтованих і ефективних бізнес-планів, керування проектами, відокремлення нових галузей економіки від традиційних тощо. Але жоден із них не дасть реального результату без кардинального перегляду й інтенсивного застосування таких категорій, як інформація, інформаційний бізнес (ІБ) та інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). При наявності великої армії спеціалістів і вчених, досвідчених керівників, дуже рідко кому вдається досягти кардинальних змін ситуації, що склалася. Метою цієї роботи стало комплексне дослідження таких галузей, як ІБ та ІКТ, їх сучасного стану та перспектив розвитку.

У наш час глобального подорожчання товарів і послуг, приведення їх до світових цін, комп’ютери залишаються одним з небагатьох продуктів, вартість яких постійно зменшується, а користувацькі якості поліпшуються, що викликає інтенсивний розвиток ІКТ. ІБ увійшов у наше життя непомітно, органічно, але досить швидкими темпами. І саме тому, що ми стикаємось з усіма аспектами ІБ, майже кожної хвилини в нашому житті (інформація, комп’ютери, комп’ютерні мережі, бази і банки даних, телекомунікації), ми вже не сприймаємо його прояви як категорії, які потрібно розглядати з економічної та державної точок зору.

На розвиток підприємницької діяльності в галузі інформаційних і комунікаційних технологій у нашій країні об’єктивно впливають такі фактори:

·

· загальне відставання від світового рівня в розвитку технічної бази передачі інформації, засобів обчислювальної техніки (ОТ), а також програмних продуктів;

· повна відсутність елементів ринкової інформаційної інфраструктури;

· нерозвиненість методичного, організаційного та функціонального забезпечення процесів удосконалення компонентів інформаційних і комунікаційних технологій;

Отже, саме концепція пріоритетів розвитку ІБ та ІКТ є тим інноваційним засобом, який прискорить ефективне розв’язання вищевказаних проблем.

Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Науковці економічного факультету Чернівецького державного університету займаються дослідженнями питань, методів і механізмів створення вільних економічних зон (ВЕЗ), реструктуризації економіки та інвестиційної діяльності, а також беруть участь у наукових розробках основ, методів і механізмів удосконалення регіональної політики України. Обраний напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний з науково-дослідними темами: "Теоретико-методологічні проблеми аналізу механізму реалізації економічних інтересів в умовах переходу до ринкової економіки" (номер держреєстрації 01910034075) та "Реалізація нових форм власності в нових умовах господарювання" (номер держреєстрації 01910034076).

Мета і завдання дослідження. Метою та завданнями дослідження є створення комплексної системи механізмів щодо зміни існуючої структури ІБ та ІКТ в Україні на основі аналізу діяльності провідних фірм відповідного профілю.

Інформаційний бізнес – це сфера підприємницької діяльності, пов’язана з розробкою, виробництвом і розповсюдженням компонентів ІКТ. Отже, подальше становлення і розвиток його неможливі без розв’язання комплексу теоретичних і методологічних проблем, викликаних особливостями економіки перехідного періоду, ролі та місця держави в процесах розвитку комерційних структур, розробки напрямків удосконалення інфраструктури бізнесу.

До суттєвих змін у потоках інформації, організаційних формах, методах обробки та подання даних призвели докорінні перетворення в економічній сфері, перехід від адміністративно-командних до економічних методів управління, розвиток підприємницької діяльності та ринкових структур, а також відсутність практичного досвіду, унікальність ситуації і необхідність швидкого прийняття рішення. Перелік указаних факторів може бути суттєво розширений. Отже, сфера ІБ і розвиток відповідних структур вимагають проведення в першу чергу теоретичних досліджень, що забезпечать:

·

· орієнтацію на кращі світові зразки з метою створення передової системи ІБ;

· врахування специфіки світового ринку інформаційних продуктів і послуг;

· адекватність відображення процесів перетворення інформації умовам функціонування компонентів інформаційних і комунікаційних технологій;

· пропаганда та створення ефективних інформаційних систем менеджменту (ІСМ) і комплексне їх впровадження та використання.

Компоненти ІКТ в Україні та інших країнах СНД розвиваються поза межами єдиного комплексу організаційних, правових і економічних заходів, який є необхідним для ефективного входження в ринкову економіку в умовах розподілу праці та послуг на міжнародному інформаційному ринку, чим визначається актуальність виконання вищенаведених завдань.

Предмет і об’єкт досліджень. Предметом дисертаційного дослідження виступають ІБ та ІКТ, їх економічні, правові й організаційні аспекти функціонування. Об’єкт дослідження – інфраструктура ІБ та ринки ІКТ.

Методологія і методика дослідження. Теоретичними і методологічними засадами дослідження стали досвід і аналіз діяльності провідних фірм відповідного профілю, системний і комплексний підхід, публікації вітчизняних та зарубіжних учених з питань функціонування, динаміки і тенденцій розвитку ІБ та ІКТ. У роботі використані статистичні матеріали, довідки, міжнародні законодавчі акти та закони України.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна дослідження полягає в розробці теоретичних і методичних положень та шляхів підвищення ефективності функціонування ІБ як важливого елементу комплексу організаційно- економічних та регламентуючих заходів з метою адаптації економіки України до сучасного світового економічного, політичного, правового і соціально-культурного середовища.

На захист виносяться такі нові теоретичні та практичні результати і висновки, які органічно випливають з проведеного аналізу і дослідження:

1. Узагальнене поняття інформації за допомогою статистичного, семантичного, алгоритмічного та якісного підходів, наведені її характеристики, функції, наслідки її використання, сформульований новий підхід до інформації як до засобу і предмета управління одночасно, висвітлені нові специфічні властивості інформації, які виражені в економічних категоріях, розглянуті нові галузі науки, такі як інформаційна економіка та промислова інформатика.

2. Сформульовані завдання інформаційного менеджменту.

3. Проаналізовані три ступені інформатизації суспільства (комп’ютеризація, інформатизація, інтелектуалізація) і три групи інформаційних процесів (стихійні, регульовані та детерміновані).

4. Проаналізована інфраструктура інформаційного бізнесу в Україні, запропоновані шляхи її реструктуризації. Досліджені питання доцільності виробництва комп’ютерів в Україні, тактичні плани, критерії успіху, інвестиційна, інноваційна та рекламна політика тощо.

5. Дана розгалужена характеристика різних видів інформаційних систем за галузями їх застосування, питаннями, які вони вирішують, структурною та поетапною побудовою, економічним ефектом їх застосування. Наведені аспекти створення і функціонування ВЕЗ у різних ракурсах використання інформаційних систем менеджменту.

6. Досліджені об’єкти, засоби, середовище та умови здійснення регіональної науково-технічної політики.

7. Розроблена структура пріоритетних напрямків і шляхів розвитку й удосконалення ІБ та ІКТ.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Теоретична цінність результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що вони поглиблюють можливості більш повного та системного аналізу функціонування ІБ. Основні теоретичні положення дисертації дають змогу об’єктивно оцінити ситуацію, яка склалася в ІБ, і на цій основі вибрати економічну стратегію його розвитку.

Практична цінність роботи полягає в тому, що:

·

· зроблений прогноз розвитку ІБ;

· комплексно охарактеризована відповідна інфраструктура;

· розроблена методика, напрямки і заходи щодо створення ІСМ.

Окремі положення можуть бути використані при розробці державної регіональної політики в галузі ІБ та ІКТ. Матеріали, висновки та узагальнення, отримані в результаті проведеного дослідження, використовуються при підготовці лекційних курсів “Основи інформаційних систем”, “Інформаційні системи”, “Організація інформаційних систем” для студентів економічного факультету ЧДУ, що підтверджено відповідним документом (акт впровадження № 2431 від 01.06. 1998 р.).

Впровадження результатів дослідження здійснено в науково-виробничій фірмі "Тетріс Лтд" м. Чернівці, що підтверджено відповідним документом (акт впровадження № 6-24 від 23.06. 1998 р.).

Особистий внесок здобувача. Всі опубліковані автором наукові праці виконані одноосібно і використані в дисертації. До основних наукових результатів, які становлять особистий здобуток дисертанта і виносяться на захист належать:

·

· аналіз процесів інформатизації (кібернетизації) суспільства;

· визначення системи пріоритетних напрямків і шляхів розвитку й удосконалення інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій;

· систематизація аспектів створення та функціонування ІСМ;

· узагальнення заходів щодо здійснення ефективної регіональної науково-технічної політики;

· розробка методологічних та практичних рекомендацій з питань реструктуризації інфраструктури інформаційного бізнесу в Україні.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень доповідались та схвалені:

·

· на всеукраїнській науково-практичній конференції “Статистична інформація, методи її аналізу і комп’ютерна техніка в управлінні мікро- та макроекономікою” (Кіровоград, 1995 р.);

· на міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми економічної політики у вільних економічних зонах” (Чернівці, 1995 р.);

· на міжнародній науково-практичній конференції “Організаційно-економічне забезпечення функціонування локальних (точкових) вільних економічних зон в Україні” (Чернівці, 1996 р.);

· на міжнародній науково-практичній конференції “Інвестиційна діяльність в Україні: проблеми розвитку та регулювання" (Чернівці, 1997 р.);

· на щорічних конференціях “Шумпетерівські читання” (Чернівці, 1997–1998 рр.);

· на міжнародній науково-практичній конференції “Реструктуризація економіки та інвестиції в Україні” (Чернівці, 1998 р.);

· на міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998 р.);

· на методичних та методологічних семінарах.

Публікації. Результати дослідження опубліковані у 13 наукових працях загальним обсягом 5,47 д. а., з яких усі виконані одноосібно, зокрема 1 стаття, задепонована у ДНТБ України, 3 тези доповідей на наукових конференціях, 9 статей у наукових збірниках.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, 2 таблиць, 16 рисунків. Список використаних джерел містить в собі 194 позиції. Загальний обсяг роботи – 169 сторінок комп'ютерного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Інформаційний бізнес та інформаційно-комунікаційні технології на сучасному етапі.

Сучасний кібернетичний світогляд озброїв людство засобами пізнання мікро- та макроекономіки, геополітики, започаткував математичні підходи вивчення законів надшвидкої автоматичної обробки, передачі, аналізу інформаційної навали. Приклад провідних держав світу підтверджує виключну роль кібернетичного світогляду у досягненні безсумнівних переваг у галузі економіки, зміцненні політичного престижу та добробуту населення. Отже, саме кібернетизація (інформатизація) суспільства здатна забезпечити розбудову держави та є важливим фактором виходу України з кризового стану. Усвідомлення аналогії процесів перетворення інформації, організації та управління у складних динамічних системах довільної природи (технічних, біологічних, соціально-економічних тощо) дозволило побудувати концепцію загальної науки пізнання та управління такими системами – тектології – науки про загальну організацію та поведінку всіляких живих і неживих організацій, систем, форм і спільностей.

Інформація – це одна з основних складових (поряд з матерією й енергією) світу, властивий абсолютно всім обєктам аспект матеріальної єдності. Загальна динамічна теорія інформації розглядає різні підходи до розвязання її кардинальних проблем: статистичний, семантичний, алгоритмічний, якісний та ін. Інформація виконує три функції: сировини (статистична інформація), продукту (книжки, новини) та засобів діяльності (комп’ютерні програми), а розглядати її важливо відносно її наслідків. Як технологічний феномен інформація безпосередньо повязана з індустрією інформатики і відіграє вирішальну роль у сучасній економіці, яка базується на розвинених технологіях.

Зявилась нова галузь економіки – інформаційна економіка та відповідна галузь інформатики – промислова інформатика, які інтенсивно використовують інформацію у виробництві.

Однією з основних проблем, які стоять перед сучасною економічною наукою, є визначення впливу інформації на економічне життя та вираження його у фінансових категоріях. Можна стверджувати, що добавлена вартість інколи є результатом застосування не тільки праці, але й інформації.

Аналізуючи процес інформатизації суспільства, варто виділити три її ступені: комп’ютеризацію, власне інформатизацію, інтелектуалізацію, а також 3 групи інформаційних процесів: стихійні, регульовані, детерміновані. В Україні, з її складною економічною та соціальною ситуацією, позитивні наслідки може дати тільки регульована інформатизація.

Важко переоцінити роль інформації та методів її зібрання й обробки в процесі управління мікро- та макроекономікою. Але природно розглянути й інверсне питання: управління інформацією та інформаційними технологіями на мікро- та макроекономічному рівнях. Сучасне суспільство називають інформаційним, а інформацію вже приєднали до основних його ресурсів. Тому сьогодні управління потребує перед усім сама інформація.

Термін інформаційний менеджмент (ІМ) можна розповсюдити на проблему управління будь-якою структурою. На підприємстві він забезпечує обробку інформації, офісну автоматизацію, юридичну та соціальну практику, зв’язок, розвиток технологій, консалтінг, зростання професійного рівня кадрів. Організація ІМ на підприємстві здійснюється шляхом виконання стратегічних адміністративних й оперативних завдань. Завдання ІМ на рівні державного управління набувають іншого ступеня деталізації та потребують для свого виконання переробки набагато більшого обсягу інформації. Складність розробки автоматизованих процедур управління полягає в тому, що, на відміну від рівня підприємства, об’єкт управління не має чітких меж, а функції управління часто повністю не визначені.

ІБ представляє собою нову сферу підприємницької діяльності у вигляді найкрупнішого багатогалузевого комплексу з уже складеною інфраструктурою і, з одного боку, входить до інфраструктури всієї системи підприємницької діяльності, з іншого боку, є самостійною сферою бізнесу. Функціонально-конструктивну схему ІБ наведено на рис.1.

Рис. 1. Функціонально-конструктивна схема інформаційного бізнесу

Втілення нових форм інтеграції та розповсюдження ІКТ відповідає радикальним змінам в організаційних структурах управління підприємствами, які сприяють швидкій і гнучкій реакції на конкуруюче оточення. Це не тільки економічний і організаційний вплив, але й зміна соціальних відносин.

Нові інформаційні технології виникли спочатку тільки як концепція, а потім з’явились продукти для побудови систем, зорієнтованих на бізнес. Дані технології потребують нових робочих місць, більшої безпеки, високої якості життя; вони можуть бути використані для розвитку нових видів діяльності, розробки інформаційних мереж, моніторингових систем, поліпшення діяльності адміністративних і суспільних служб, підвищення рівня інформаційної безпеки, спрощення багатьох аспектів повсякденного життя людей. ІТ на ринку виступають і як продукт споживання і як засіб виробництва, оскільки від них залежить інформаційне забезпечення ринку і, отже, його нормальне функціонування. Здійснюючи суттєвий вплив на формування ринку інформаційних продуктів і послуг, систем електронної обробки даних і телекомунікацій (ринку ІКТ), самі інформаційно-комунікаційні технології знаходяться в більшій залежності від положення на цьому ринку (див. рис. 2).

Рис. 2. Взаємоінтеграція ІКТ та ринку ІКТ

Головним інформаційним джерелом є ринок і його структури, а отже економічні суб’єкти зацікавлені в отриманні реальних даних про ціни, попит на окремі товари і т. ін. Тому мова повинна іти не про пасивну інформацію, а про діяльний фактор перетворення економіки.

У ринковому господарстві виділяють чотири макросектори: споживчих засобів, засобів виробництва, праці, грошей і цінних паперів, до яких додається п’ятий сектор – ринок інформації.

Ринок у силу його складності та багатоаспектності можна розглядати в декількох розрізах: за об’єктами, в просторовому розрізі, за механізмом функціонування, за рівнем насиченості. Пропонуються п’ять макросекторів інформаційного ринку: науково-технічна продукція, об’єкти художньої культури, управлінські дані та повідомлення, побутова інформація, послуги освіти.

Основними тенденціями в розвитку ринку ІКТ є:

·

· зміни в практиці бізнесу;

· багаторазове використання програмних продуктів.

Аналіз сучасних проблем розвитку ІКТ виявляє необхідність вирішення комплексу задач, пов’язаних з дослідженням правових, організаційних і економічних аспектів удосконалення ІБ. Наведені:

·

·

· аналіз особливостей ринку в Україні, країнах СНД і колишнього СРСР;

· напрямки розвитку концепції ІБ на рівні підприємств і держави в цілому;

· класифікація організаційних форм ІБ (за класами обчислювальної техніки, за ступенем централізації розміщення обладнання, за потужністю парку основних машин), що дозволяє узагальнити та виділити класифікаційні ознаки нових організаційних форм ІБ.

Вступ на ринок нових організаційних форм ІБ пов’язано з розробкою і визначенням стратегії його освоєння: прямі закордонні інвестиції, виключне ліцензування, множинне ліцензування, створення СП, комбіноване створення СП та ліцензування в різних формах. Найбільш прибутковою при створенні відповідних сприятливих умов є перша стратегія (пряме інвестування), а найбільш гнучкою – остання (комбінування).

Сучасна індустрія ІКТ являє собою інтегрований комплекс виробничої, науково-дослідницької, інформаційної, консультаційної, маркетингової й управлінської діяльності. Обсяг виробництва сектору ІТ свідчить про високий потенціал ІТ і можливу привабливість для потенційних інвесторів. Рівень розвитку ІКТ дуже тісно пов'язаний з виробництвом ВВП та інвестиціями в кожній окремій країні. Статистичні дані свідчать про стійке зростання ринку технологій: ринок ПЗ є найбільш стійким в галузі ІТ, швидко зростає ринок професійних послуг.

Розділ 2. Особливості й проблеми розвитку інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз показників функціонування інформаційного бізнесу дає можливість отримати всебічну картину стану справ у цій галузі. Нова тактика створення рейтингу інформаційних технологій базується на визначенні фактору впливу тієї чи іншої компанії на розвиток індустрії, дослідження якого враховує звіти визнаних на комп'ютерному ринку маркетингових фірм, а в якості інструментарію проведення міжнародного порівняльного аналізу використовуються уніфіковані ключові індикатори функціонування ІБ.

Тривалий час не визнавався самий товарний характер інформації в сфері технологічного обміну, і ринки існували для всіх товарів і послуг, крім інформації, ціна якої прирівнювалась до нуля, і робилось припущення, що розповсюдження знань відбувається безоплатно.

До числа найбільш дискусійних у сучасній економіці відноситься питання про ціну продуктів технічної творчості та програмного забезпечення, зокрема. Підхід до ціноутворення на інформаційно-обчислювальні послуги, спрямований на заміну адміністративних методів ціноутворення більш гнучкими, економічними дозволив висунути припущення про можливість збалансувати інтереси виробника та користувача й усунути диктат однієї сторони по відношенню до іншої.

Визначення особливостей маркетингу в галузі інформаційного обслуговування дозволило з’ясувати специфіку маркетингового інструменту в даній галузі. Розглянуті матриці атрибутивної класифікації видів маркетингу та маркетингового інструментарію з урахуванням особливостей ринку інформаційних продуктів і послуг, оскільки, якщо для промислових виробів існує розроблена і випробувана теорія маркетингу, то для програмних продуктів вона тільки формується.

Розробляючи основи маркетингу ПП, необхідно виходити з конкретних умов з урахуванням всього комплексу, під яким розуміється сукупність взаємопов’язаних елементів, які використовуються для задоволення програмними продуктами потреб певного ринку або його частини (сегменту) з урахуванням даного оточення (політичного, культурного, економічного, інституційного).

ПП з точки зору маркетингу має життєвий цикл. Зміна умов соціально-економічного розвитку вносить певні уточнення в методологію управління життєвим циклом продукції, хоча модель його представляє собою достатньо розроблену концепцію. Виділення чотирьох стадій у ЖЦ (виникнення, зростання, насичення і спад) зумовило доцільність застосування принципів даного підходу не тільки у сфері виробництва, але і маркетингу.

Зміст маркетингової стратегії полягає в обмеженні виробничого та ринкового ризику та задоволенні інформаційних потреб користувачів. Враховуючи те, що стимулювати розробку ПЗ повинен як прибуток, так і розповсюдження ІТ, отримуємо маркетингову концепцію.

Два основних компоненти, на які спирається маркетингова стратегія, – це цільовий ринок і маркетинговий комплекс. Сегментування ринку, тобто поділ на групи однорідних користувачів відіграє головну роль при визначенні цільового ринку. Маркетинговий комплекс включає чотири компоненти, що керуються: продукт, ціну, розповсюдження та стимулювання. Приймаючи рішення про вихід на ринок з новим типом ПП, треба мати на увазі стратегії маркетингу: масовий маркетинг, товарно-диференційований маркетинг і цільовий маркетинг.

Маркетинг тісно пов’язаний з проблемою вивчення ринку збуту та потенційних користувачів, яка може бути розв’язана шляхом визначення можливостей ринку, місця продукту на ринку, обсягу ринку, частки ринку конкурентів, можливих дій з метою забезпечення конкурентоздатності, ступеня задоволення потреб користувачів.

Метою ж маркетингу є отримання переваг перед конкурентами за рахунок максимального наближення до користувачів та їх запитів.

Дослідження в галузі маркетингу призвели до створення нової концепції – телепроспектингу, сутність якого полягає в опитуванні потенційних клієнтів по телефону з метою визначення їх купівельної спроможності, потреб і обсягів закупок.

З розвитком теорії та практики маркетингу набув розповсюдження автоматизований маркетинг на базі персональних ЕОМ. Автоматизований маркетинг (АМ) використовується для досягнення конкурентноздатності підприємства шляхом скорочення технологічного циклу, підвищення гнучкості виробництва, максимального задоволення попиту користувачів, що швидко змінюється. Критеріями ефективності АМ є оптимальність організаційної структури фірми, системи планування і контролю, специфіки діяльності фірми.

Інформаційний бізнес досить гостро потребує засобів, які здатні забезпечити завершений цикл “дослідження – розробка – пробний маркетинг – виробництво – ринок”.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення існуючої структури та інфраструктури інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій в Україні.

Шляхи вдосконалення ІБ доцільно розглядати в межах правового, технічного, організаційного й економічного аспектів.

Нагальна необхідність у керівництві швидкозростаючим і складним виробництвом та об’єктами з комплексною структурою без суттєвого збільшення адміністративно-управлінського штату з одночасним збільшенням ефективності та якості виробництва, результативності праці керівників призводить до розгляду такого поняття, як інформаційна система менеджменту (ІСМ).

ІСМ – це інтеграція систем обробки даних, автоматизації офісу та систем підтримки рішень. Підсистемами її є виконавчі інформаційні системи, інформаційні системи маркетингу, виробничі інформаційні системи та фінансові інформаційні системи.

З кожним днем задачі та вимоги, які ставляться перед ІСМ, призводять до посилення конкуренції в сфері створення програмних, системних і технічних засобів ІСМ, що служить поштовхом для їх швидкого розвитку.

Компонентами ІСМ є комп’ютерна техніка, загальне системне і програмне забезпечення (ПЗ), прикладне ПЗ, висококваліфікований штат спеціалістів, зручно сформовані бази даних, а етапами розвитку ІСМ є:

1. Аналіз вимог і проектування.

2. Впровадження і налагодження.

3. Безпосереднє використання.

Центральною проблемою створення інформаційної системи стає розробка комплексу операцій, які потрібно проробити над даними для того, щоб вони перейшли на рівень корисної інформації (накопичення, обробка, підтримка і збереження даних, механізм отримання кінцевих результатів і документів).

ІСМ вiдiграє роль структури для спецiалiзованих пiдсистем, якi обробляють данi, виконують процедури автоматизацiї офiсу та забезпечують пiдтримку рiшень шляхом звіту, запиту та симуляції. Отже, для досягнення успiху потрiбна iнтеграцiя теорiї менеджменту, математичних знань i високого рiвня комп’ютерної грамотностi.

Орієнтовані на забезпечення процесів планування, контролю і моніторінгу інформаційні системи менеджменту функціонують у розвинених країнах і отримали назву географічних інформаційних систем, які допомагають вирішувати регіональні проблеми. Наприклад, перехід до вільної економічної зони розгортає широкий спектр можливостей економічного, політичного, екологічного, аспектів діяльності регіону. Реалізація їх передбачає чітке функціонування вже існуючих наробок, що в сучасних умовах неможливо без ІСМ, атрибутами і засобами яких є безпаперова технологія, комп’ютери, комп’ютерні мережі, інтелектуальні системи, телекомунікації тощо. Ідеться про комплексну автоматизацію всього процесу управління, тобто про загальну мережу ІСМ.

Є і деякі проблеми щодо сказаного, оскільки потрібно мати єдину інформаційну мережу на території вільної економічної зони, яка буде виступати в якості базису для створення ІСМ. Потрібно мати найсучаснішу комп’ютерну техніку та кваліфікованих фахівців, які зможуть об’єднати всі необхідні компоненти в чітко збалансовану й гнучку систему з добре окресленою інфраструктурою.

Для вдосконалення інформаційної інфраструктури сьогодні необхідні:

·

· забезпечення сумісності та взаємодії систем і мереж з урахуванням міжнародних стандартів;

· використання єдиного транспортного телекомунікаційного середовища.

Реструктуризація інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій – це врахування рівня сучасної інфраструктури галузі та її вдосконалення, створення національного “бренду”, перехід від сотового до серійного виробництва, гнучка інвестиційна політика, якісна перебудова виробництва, науково обгрунтований інноваційний менеджмент, створення нових робочих місць, доцільна рекламна підтримка.

Незважаючи на всі «але», почала формуватися своєрідна "нервова" система організму людського суспільства – інтермережі, за допомогою яких створюється віртуальний простір без відстаней, кордонів і урядів, а супутниковий звязок є одним з найбільш демократичних способів розв’язання телекомунікаційних проблем.

ВИСНОВКИ

Результатом роботи можна вважати створення концепції пріоритетного розвитку ІБ та ІКТ як інноваційного засобу розвитку економіки України. Про це свідчать такі наукові та практичні висновки:

1. Складові частини ІБ його форми та зміст постійно змінюються відображаючи склад наукових і прикладних розробок, вимог користувацького середовища і т. ін. Тому саме комплексний розгляд компонентів ІБ з урахуванням динаміки їх розвитку дозволив отримати вичерпну уяву та повну характеристику ІБ і застосовувати його як ефективний інноваційний засіб розвитку економіки України.

2. Враховуючи глобальну об’ємність та всепроникненість компонентів ІБ та ІКТ, відсутність їм альтернативи в дисертації актуалізується проблема розробки концепції їх розвитку. Широке впровадження компонентів ІБ та ІКТ стимулює швидкий розвиток новітніх технологій, значне підвищення продуктивності праці, більш ефективне використання енергетичних матеріальних і людських ресурсів, підвищення якості діяльності суспільства в цілому, створення умов для розвитку нових галузей.

3. Узагальнено поняття інформації як засобу і предмета управління одночасно за допомогою статистичного, семантичного, алгоритмічного та якісного підходів; наведені її характеристики, функції, наслідки її використання; висвітлені нові специфічні властивості інформації, які виражені в економічних категоріях; розглянуті нові галузі науки – інформаційна економіка та промислова інформатика.

4. У дисертаційній роботі обгрунтовано, що найважливішим компонентом будь-якого виду діяльності повинна стати інформаційна інфраструктура, яка представляє собою сукупність інформаційних ресурсів і програмно-апаратних засобів ОТ, ІТ та інформаційно-обчислювальних мереж і систем. Рівень сучасної інформаційної інфраструктури визначається:

·

· забезпеченням електронного зв’язку;

· створенням особливого стилю життя людини;

· інформаційно-комп’ютерним середовищем життя.

5. Виявлено, що ключем до розв’язання проблем створення та розвитку нових інформаційних і комунікаційних систем і мереж у державному секторі є:

·

· уникнення дублювання стандартів і протоколів, створених баз даних;

· ефективна взаємодія регіональних систем у режимі реального часу;

· створення та функціонування інформаційних ресурсів, доступ до яких здійснюється по телефонних мережах загального призначення;

· побудова ефективно діючих інформаційних систем та ІСМ;

· доступ до віддалених інформаційних ресурсів, закордонних мереж, забезпечення прямого виходу в Internet.

6. Аналіз показав, що вагомими стимулами розвитку ринку ІКТ є стрімкий розвиток і диференціація попиту на всі види наукової, технічної й, особливо, економічної інформації, підвищення вимог до змісту і форм подання даних, а перед підприємствами нової сфери – сфери ІБ постає актуальне завдання: задоволення зростаючих інформаційних потреб користувачів.

7. На основі ефективного використання набутого світового досвіду в частині формування технічної бази засобів ОТ і передачі інформації та відповідного програмного забезпечення доцільно:

·

· враховувати специфіку світового ринку інформаційних продуктів і послуг;

· адекватно відображати процеси перетворення інформації умовам функціонування ІБ та ІКТ.

8. Створена комплексна система механізмів щодо зміни існуючої структури ІБ та ІКТ в Україні на основі аналізу діяльності провідних фірм відповідного профілю:

·

· забезпечення сумісності та взаємодії систем і мереж з урахуванням міжнародних стандартів;

· використання єдиного транспортного телекомунікаційного середовища.

9. Розроблена структура пріоритетних напрямків і шляхів розвитку, методичні підходи та інструментарій обгрунтування пріоритету інформаційного бізнесу.

10. Визначені особливості маркетингу в галузі формування ринку програмних продуктів і послуг, з'ясована специфіка маркетингового інструментарію в даній галузі, приділена увага питанням ціноутворення інтелектуальної продукції.

11. Розроблена методика, напрямки і заходи, щодо створення ІСМ.

12. Окремі положення можуть бути використані при розробці державної регіональної політики в галузі ІБ та ІКТ, для детальної розробки шляхів розвитку ІБ, ІКТ та їх компонентів в Україні. Впровадження ІТ з точки зору економічного ефекту не має альтернативи. Розробляються нові, розширюються та вдосконалюються існуючі компоненти ІБ та ІКТ, а своєчасний їх розвиток – постійне завдання суспільства України, запорука її достойного місця в світовому співтоваристві.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

1.

Дейнеко Т.О. Інформаційний бізнес як інноваційний засіб розвитку економіки України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 – Підприємництво, менеджмент та маркетинг. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 1999.

Дисертацію присвячено комплексному вивченню особливостей інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій, їх динаміки розвитку, інфраструктури, ринків і ролі, яку вони відіграють у сучасній економіці України.

Наведений комплексний аналіз інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій. Досліджені об'єкти, засоби, середовище й умови здійснення регіональної науково-технічної політики. Розроблені методичні підходи та інструментарій обгрунтування пріоритету інформаційного бізнесу як інноваційного засобу розвитку економіки України. Сформульовані основні напрямки вдосконалення існуючої інфраструктури інформаційного бізнесу та інформаційно-комунікаційних технологій в Україні.

Ключові слова: інформаційний бізнес, інформаційно-комунікаційні технології, інфраструктура, інноваційний засіб, інструментарій, пріоритет.

DeynekoT.O. Informational business as innovational mean for the development of the economy of Ukraine. – Manuscript.

The dissertation for the academic degree of the candidate of economic sciences in the speciality 08.06.02 – Enterpreneurship, management and marketing. – Institute of Regional Research of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv, 1999.

The dissertation deals with complex investigation of peculiarities of the informational business and information-communicational technologies, dynamic of their development, markets, and the role that they play in the modern economy of Ukraine.

The complex analysis of the informational business and information-communicational technologies was made. The objects, means, environment and conditions for the realization of the regional scientific and technical politics were investigated. Method approaches and tools of the basis of informational business priority as an innovational means of Ukraine economy development. The main ways for the improvement of the infrastructure of informational business and information-communicational technologies in the Ukraine were formulated.

Key-words: informational business, information-communicational technologies, infrastructure, innovational mean, tools, priority.

Дейнеко Т.О. Информационный бизнес как инновационное средство развития экономики Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 – Предпринимательство, менеджмент и маркетинг. – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 1999.

Диссертация посвящена комплексному изучению особенностей и динамики развития информационного бизнеса и информационно-коммуникационных технологий, их инфраструктуры, рынков и роли, которую они играют в современной экономике Украины.

Обобщено понятие информации при помощи статистического, семантического, алгоритмического и качественного подходов; приведены ее характеристики, функции, последствия ее использования; сформулирован новый подход к информации как к средству и объекту управления одновременно; отображены новые специфические свойства информации, которые выражены в экономических категориях; рассмотрены новые области науки, такие как информационная экономика и промышленная информатика; сформулированы задачи информационного менеджмента.

Проанализированы три ступени информатизации общества (компьютеризация, информатизация, интеллектуализация) и три группы информационных процессов (стихийные, регулируемые и детерминированные).

Сформулированы факторы влияния на экономику предприятий, связанных с эксплуатацией вычислительной техники и программного обеспечения, в том числе и такие, которые сдерживают процесс становления рынка программных продуктов.

Проанализированы объективные причины, отрицательно влияющие на полноценное внедрение и совершенствование современных направлений развития информационного бизнеса в странах СНГ и пути, стимулирующие развитие информационного бизнеса и информационно-коммуникационных технологий.

Обозначены возможные стратегии освоения рынка в ключе контактов с зарубежными партнерами в сфере производства вычислительной техники, услуг, создания программного обеспечения и т.д.

Сформулирована зависимость процесса внедрения и совершенствования информационно-коммуникационных технологий от радикальных изменений в организационных структурах управления, способствующих быстрой и гибкой реакции на конкурирующее окружение.

Охарактеризованы особенности маркетинга в области формирования рынка программных продуктов и услуг, детализирована специфика маркетингового инструментария в данной области.

Уделено внимание вопросам ценообразования на нематериальные продукты, к которым относятся определенные виды услуг и производство интеллектуальной продукции.

В работе приведен объемный статистический материал о функционировании информационного бизнеса и информационно-коммуникационных технологий по регионам мира, группам стран, отдельным странам и ведущим производителям, что позволило сделать выводы о поисках возможных путей интеграции Украины в международный информационный рынок.

Приведен комплексный анализ информационного бизнеса и информационно-коммуникационных технологий и показателей их функционирования. Сделан акцент на то, что составные части информационного бизнеса, его формы и содержание отображают смысл научных и прикладных разработок, требований пользовательской среды и т. п.

Проведена разветвленная характеристика разных видов информационных систем с учетом сфер их использования, вопросов, которые они решают, структурных и поэтапных построений, экономического эффекта от их использования.

Приведены аспекты создания и функционирования свободных экономических зон в разных ракурсах использования информационных систем менеджмента.

Исследованы объекты, средства, среда и условия осуществления региональной научно-технической политики.

Систематизированы данные о действующих и планируемых проектах (в том числе с участием Украины) применения спутниковых технологий для решения современных телекоммуникационных проблем.

Обосновано, что важнейшей составляющей любого вида деятельности должна стать информационная инфраструктура, которая представляет собой совокупность информационных ресурсов и программно-аппаратных средств вычислительной техники, информационных технологий и информационно-вычислительных систем и сетей, уровень которой определяется доступностью отдаленных источников информации, обеспечением электронной связи, созданием особого стиля жизни человека, информационно-компьютерной средой жизни.

Сформулированы основные направления усовершенствования и предложены пути реструктуризации инфраструктуры информационного бизнеса и информационно-комуникационных технологий на Украине, исследованы вопросы целесообразности производства компьютеров, тактические планы, критерии успеха, инвестиционная, инновационная и рекламная политика.

Разработаны структура приоритетных направлений, путей