ІНСТИТУТ СТОМАТОЛОГІЇ

АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

СЕДЛЕЦЬКА Алла Олександрівна

УДК 616.314.17-008.1-083:615.38

ОБГРУНТУВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЛЕЦИТИНУ В

КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ГЕНЕРАЛІЗОВАНОГО

ПАРОДОНТИТУ В ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ

14.01.22 – стоматологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Одеса – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському державному медичному університеті МОЗ України та в Інституті стоматології АМН України, м. Одеса.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України,

Косенко Костянтин Миколайович, Інститут стоматології

АМН України, директор

Офіційні опоненти:

- доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна,

Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України,

завідувач кафедри терапевтичної та дитячої стоматології

- доктор медичних наук, професор Політун Антоніна Михайлівна,

Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця МОЗ

України, професор кафедри терапевтичної стомато-логії

Провідна установа:

Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України

Захист відбудеться "21" березня 2005 року о 15.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.563.01 в Інституті стоматології АМН України за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту стоматології АМН України (65026, м. Одеса, вул. Рішельєвська,11).

Автореферат розісланий "19" лютого 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Чумакова Ю.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Генералізований пародонтит (ГП) є найпоши-ре-нішим серед захворювань пародонта, і його лікування завдає значні труднощі у зв’язку із багатьма можливими етіопатогенетичними місцевими і загальними ендо-ген-ними та екзогенними факторами, що обумовлюють різні клінічні прояви та пере-біг захворювання. Тому комплексна терапія генералізованого пародонтиту повинна бути диференційованою в залежності від ступеня розвитку і характеру пере-бігу захворювання, віку, статі, наявності супутньої патології, умов мешкан-ня і харчування [Білоклицька Г.Ф., 1996; Вишняк Г.Н., 1999; Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В., 2000; Мащенко И.С., 2003; Самойленко А.В., 2003].

Останнім часом спостерігаються зміни структури населення країн Європи, а саме зріст кількості літніх людей, що потребує перегляду програм профі-лактики і надання стоматологічної допомоги цієї категорії населення. На жаль, у вітчизняній літературі існують поодинокі наукові праці щодо пошире-но-сті й особливостей перебігу та лікування генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку [Мазур И.П., Поворознюк В.В., 20002].

Відомо, що на стан тканин пародонта істотно впливає загальний стан здоровя людини [Горбачева И.А. с соавт., 2001]. І це особливо стосується літніх людей, в яких на фоні фізіологічного процесу старіння прогресують хронічні захворювання, такі як гіпертонічна хвороба, атеросклероз судин, остеохондроз та ін. В останні роки визначено взаємозв’язок між пародонтитом і атеросклерозом [Cutler C.W. et al., 1999; Mastragelopulos N. et al., 2001], які виділені в групу вільнорадикальної патології [Бобырев В.Н., 1990].

В останні десятиріччя особлива увага дослідників була спрямована на вивчен--ня порушень ліпідного обміну в хворих на генералізований пародонтит [Лєснухіна Г.Л., 2000; Герелюк В.І., 2001]. Встановлена роль перекисного окислен-ня ліпідів (ПОЛ) у патогенезі пародонтиту [Воскресенский О.Н., Ткаченко Е.К., 1991; Дунязіна Т.М., 1994; Білоклицька Г.Ф., 1996; Тарасенко Л.М., Петрушанко Т.А., 1999; Chapple I.L.C., 1997], що є причиною ушкоджен-ня і деструктурізації клітинних мембран унаслідок гідролізу фосфоліпідів під дією активованої фосфоліпази А2 [Владимиров Ю.А., 1989; Зубачик В.М., 1999; Перова Г.І., 2002].

Представляють значний інтерес дослідження пародонтопротекторних ефек-тів препаратів на основі есенціальних фосфоліпідів, мембраностабілізуюча дія яких досягається шляхом безпосереднього вбудовування молекул фосфо-ліпідів у структуру ушкоджених мембран, заміщення дефектів і відновлення порушеної бар’єрної функції і цілісності подвійного ліпідного шару клітинних мембран [Гордиенко А.Д., 1990; Левицкий А.П., 1996].

Прикладом фосфоліпідних препаратів є лецитин (фосфа--ти--дилхолін), який, крім своєї основної біологічної функції - мембранної, здатний проявляти виражені антиокси-дант-ні, гіполіпідемічні, остео-тропні влас--ти-вос-ті і конкурент-но інгібувати фосфоліпазу А2 [Ари-с-тархова С.А. с соавт., 1979; В.В.Чупин и др.,1992; Окуневич И.В. с соавт., 1994; А.П.Левицкий,1996; R.Pakula et al.,1996; M.Biale-cka, 1997].

Вказані біологічні функції лецитину і вже відомі дані про лікувально-профілактичну дію фосфоліпідних препаратів [Самсонов М.А. с соавт., 1997; Харченко Н., 2001; Гундерманн К.Й., 2002] стали підставою для наступно-го дослідження, спрямованого на експериментально-клінічне обгрунтування та оцінку ефективності застосування лецитину при лікуванні генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку, а також на пошук нових перспективних форм його використання в стоматології.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисер-та-цій-на робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи Інституту стома-тології АМН України “Експериментально-клінічне обгрунтування засто-су--вання в лікуванні стоматологічних захворювань нових препаратів та засобів для догляду за порожниною рота” (шифр УН 30.02.0038.99, № ДР 0199U001693). Здобувач була співвиконавцем окремого фрагмента вищеназ-ва-ної теми.

Мета дослідження – підвищення ефективності лікування генералізо-ваного пародонтиту в осіб похилого віку шляхом застосування лецитину і використання лецитинвміщуючої зубної пасти для корекції порушень перекисного окислення ліпідів і функції антиоксидантної системи в тканинах пародонту .

Для досягнення мети дослідження були визначені наступні завдання:

1. Визначити особливості клінічного перебігу генералізованого пародон-титу і стан процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантної системи (АОС) в ротовій рідині хворих похилого віку.

2. Розробити рецептуру лікувально-профілактичної зубної пасти на основі лецитину і дослідити в експерименті на щурах її нешкідливість і специфічну дію на тканини пародонта.

3. Обгрунтувати метод комплексного застосування лецитинових препа-ра-тів (лецитину усередину і зубної пасти „Лецитинова”) і визначити його ефектив--ність в експерименті у щурів різних вікових груп.

4. На підставі клініко-лабораторних досліджень оцінити терапевтичну ефективність комплексного застосування лецитину в хворих на генералізований пародонтит похилого віку у найближчі і віддалені терміни спостережень, розробити практичні рекомендації.

Об'єкт дослідження – тканини пародонта хворих на генералізований пародонтит та експериментальних тварин.

Предмет дослідження – обгрунтування та оцінка ефективності комплекс---но-го застосування лецитинових препаратів при лікуванні генера-лізо-ваного пародон-титу в осіб похилого віку, їх вплив на процеси перекисного окислення ліпідів і стан антиоксидантної системи.

Методи дослідження: клінічні – обстеження хворих з індексною оцін-кою стану тканин пародонта; рентгенологічні; лабораторні (біофізичні, біохі-міч-ні, функціональні) – для визначення функціонального стану слинних залоз, показ-ників стану системи ПОЛ-АОС в ротовій рідині, ступеня міграції лейко-цитів в ротову порожнину; експериментальні (токсико-гігієнічні, біохімічні, морфо-метричні) – для вивчення нешкідливості і специфічної дії зубної пасти „Леци-тинова”, визначення показників стану системи ПОЛ-АОС і мінерального обмі-ну в тканинах пародонта і кістковій тканині щурів, ступеня атрофії кістки альвеолярного відростка щелеп; статистичні – для визначення достовірності отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. Визначені особливості клініч-но-го перебігу генералізованого пародонтиту, і вперше досліджено стан проце-сів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в ротовій рідині в залежності від віку хворих. Показано, що найбільш значні порушення в системі ПОЛ-АОС відбуваються у хворих похилого віку, що є одним з головних механізмів розвитку пародонтиту в літніх людей, і потребує обов’язкової корекції препаратами антиоксидантної дії.

Вперше патогенетично обгрун--то-вано та запропоновано комплексне застосування різних форм лецити-ну (лецитину усередину і лецитинвміщуючої зубної пасти) при лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

На підставі біохімічних дослід-жень ротової рідини і біоптатів тканин пародонта й альвеолярної кістки, а також рентгенологічної картини альвеоляр-ної кістки, встановлено, що меха-ніз--мом лікувально-профілактичної дії комп-лек-сного застосування лецитину є вплив на процеси остеорегенерації (посилен-ня кісткоутворення) і виражена антиоксидантна дія на тканини пародонта.

Вперше встановлено, що комплексне застосування препаратів лецитину є найбільш ефективним у хворих на генералізований пародонтит похилого віку, що обумовлено вираженою мембраностимулюючою та антиоксидантною дією лецитину.

Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертації про порушення ПОЛ і функції АОС в хворих на генералізований пародонтит різних вікових групп розширюють уявлення про патогенез даного захворювання і підтверджують доцільність і перспективність застосування фосфоліпідних препаратів, зокрема лецитину, при його лікуванні.

Розроблено нову лікувально-профілактичну зубну пасту “Лецитинова” і проведено весь комплекс досліджень для її промислового випуску.

Розроблено, опрацьовано і запропоновано для впровадження в практику метод комплексного застосування лецитинових препа-ра-тів (лецитину усере-ди-ну і зубної пасти „Лецитинова”) при лікуванні генералізованого пародонтиту в осіб похилого віку. Даний метод дозволяє істотно поліпшити стан тканин паро-дон-та, досягти тривалої стабілізації патологічного процесу в пародонті.

Запропонований метод лікування впроваджено у клінічну практику на кафед-рі терапевтичної стоматології Одеського державного медичного універси-тету, у терапевтичному відділенні Одеської обласної клінічної стоматологічної полік-лініки, у відділі захворювань пародонта Інституту стоматології АМН України. Матеріали дисертації використовуються в лекційному матеріалі і під час практичних занять студентів при вивченні розділу “Захворювання пародон-та” на кафедрі терапевтичної стоматології Одеського державного медичного університету МОЗ України.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто зроблено інформа-цій-но-патентний пошук, проаналізована наукова література по темі дисертації, самос-тійно проведені всі клінічні та експериментальні дослідження, узагаль-нені і проаналізовані отримані результати, проведена їх статистична обробка, написана та оформлена дисертація. Спільно з науковим керівником визначені мета і завдання дослідження, сформульовані основні висновки роботи.

Дисертант брала безпосередню участь у розробці рецептури і проведенні доклі-нічних випробувань зубної пасти “Лецитинова”, створеної колективом авто-рів лабораторії гігієни порожнини рота Інституту стоматології АМН Украї-ни під керівництвом докт. мед. наук Т.П.Терешиної, оформила науково-техніч-ну документацію на нову зубну пасту.

Біофізичні та біохімічні дослідження проведені у лабораторії гігієни порожнини рота (зав. - д.мед.н. Терешина Т.П.), експериментальні на тваринах – у віварії (зав. – Ходаков І.В.) Інституту стоматології АМН України Автор висловлює глибоку вдячність співробітникам вищезгаданих установ за консультативну та практичну допомогу при виконанні досліджень..

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної ро-боти повідомлені на науково-практичній конференції Одеського НДІ стома-то--логії (Одеса, 1999), пленарному засіданні Одеського відділення Асоціації сто-ма-тологів України (Одеса, 2000), міжнародній студентській науковій кон-фе-ренції „Молодь – медицині майбутнього” Одеського медунівер-си-тету (Одеса, 2002), на 50 Ювілейній студентській науковій конференції (з міжна-род-ною участю), присвяченій 80-річчю Московського державного медико-стомато-логіч-ного університету (Москва, 2002).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 5 наукових праць, серед них 4 статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, і 1 тези доповіді на конференції.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 152 сторінках принтерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, описання матеріалів і методів досліджень, 3 розділів власних досліджень, аналізу й узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, додатка. Фактичні дані наведені у 30 таблицях. Список літератури містить 365 першоджерел, серед яких 108 іноземних.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи досліджень. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дисертаційної роботи проведено комплекс експери-мен-таль-них, клінічних і лабораторних досліджень. В експерименті використано 317 білих щурів, у клінічних дослідженнях взяли участь 167 хворих з хронічним перебігом генералізованого пародонтиту I і II ступеня різних вікових груп.

Експериментальні дослідження проведені в 2 етапи. На першому етапі вивчали токсико-гігієнічні показники і специфічну ефективність нової зубної пасти “Лецитинова”.

Токсикологічні дослідження зубної пасти “Лецитинова” проводили згід-но вимог Фармкомітету МОЗ України („Методические указания по эксперимен-таль-ному (фармакологическому) и клиническому испытанию гигиенических лечебно-профилактических средств для ухода за полостью рта”, 1994). Вивчали гостру і хронічну токсичність, шкірно-подразнюючу дію, подразнюючу дію при нанесенні на слизову оболон-ку порожнини рота, сенсибілізуючу дію і мікробну забрудненість зубної пасти.

Пародонтопротекторні ефекти зубної пасти були досліджені на моделі спон--танного ураження тканин пародонта у щурів (Пешкова Л.В., 1997). Експе-ри--мент виконано на 60 білих щурах місячного віку. Було сформовано 3 групи тварин (по 20 у кожній групі): контрольна і 2 дослідних. У тварин контрольної групи використовували зубну пасту-плацебо, яка не містить біологічно актив-них добавок. У 1-й дослідній групі чищення зубів здійснювали зубною пастою, що містить 2% лецитину; у другій – зубною пастою, що містить 5% лецитину. Щурам протягом 70 днів здійснювали щоденне ретельне чищення зубів.

Другим етапом експериментальних досліджень було вивчення ефектив-но-сті лецитинових препаратів у щурів різного віку. Досліджували лецитин соняш-ни-ковий (НВА „Одеська біотехнологія”) і зубну пасту “Лецитинову” з вмістом лецитину 5%.

Експеримент проведено на 136 білих щурах, які в залежності від віку, в яко-му вони були уведені в експеримент, були закодовані як “молоді” тварини (уведені в експеримент у 1-місячному віці – виведені в 3-х місячному), “середнього віку” (уведені в експеримент у 3-х місячному віці – виведені в 5-ти місячному) і “літні” (уведені в експеримент у 5-ти місячному віці – виведені в 7-ми місячному). У кожній віковій категорії тварини були розділені на групи в залежності від призначеної терапії: 1 група щурів не одержувала ніяких доба-вок (інтактні тварини або контроль); 2 група разом з кормом одержувала леци-тин з розрахунку 1 мг на 1 кг маси; 3 групі чистили зуби зубною пастою “Лецитинова”; 4 група разом з кормом одержувала лецитин і тваринам чистили зуби пастою “Лецитинова”. Тривалість експеримента склала 60 діб.

По закінченні експериментів у щурів збирали ротову рідину. Потім прово--дили евтаназію під рауш-наркозом методом тотального кровопускання, виділяли зубо-щелепні блоки, одержували біоптати ясен та альвеолярної кістки для подальших біохімічних і морфометричних досліджень.

У ротовій рідині визначали вміст фосфору (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А., 1976) та активність ферменту лужної фосфатази (Левицкий А.П. с соавт., 1973), в надосадовій частині гомогенатів ясен та альвеолярної кістки – вміст мало-нового діаль--дегіду (МДА) по реакції з тіобарбітуровою кислотою (Сталь-ная И.Д., Гари-ш-вили Т.Г., 1977) та активність антиоксидантних ферментів – супер-оксид-ди-с-мутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985), глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976) і глутатіонредуктази (Путилина Ф.Е., 1982), в кістці альвеоляр-но--го відростка – вміст кальцію і фосфору (Леонтьев В.К., Петрович Ю.А.,1976).

Ступінь атрофії альвеолярного відростка щелеп визначали методом біометрії лінійних розмірів оголення коренів молярів (Николаева А.В., 1965) за допомогою бінокулярної лупи МБС-1.

Виконані також мікробіологічні дослідження зубної пасти в умовах in vitro. Вивчали антимікробну дію пасти по відношенню до типових тест-куль-тур: стафілокока золотистого, стрептокока фекального і грибів роду Candida.

Клінічні дослідження. Обстежено 167 хворих з хронічним перебігом ГП I і II ступеня віком від 21 до 72 років, які в зале-ж-ності від віку були умовно розділені на „молодих” (21-40 років – 59 осіб), „се-ре-днього віку” (41-59 років – 69 осіб) і „похилого віку” (60-72 років – 69 осіб) .

Клінічне обстеження хворих починали зі збору анамнезу захво-рю-ван-ня, анам-незу життя, оцінки загального соматичного статусу. Стан тка-нин па----ро-дон-та оцінювали за допомогою індексів РМА, CPITN, пародонтального індексу ПІ Рассела, гігіє-нічних індексів Гріна-Вермільона (OHI-S) і Федорова-Володкіної, індексу кровото-чи-вос-ті, середнього показника глибини пародонтальних ки-шень (ПК), ут-рати кісткової тканини (УКТ), рух-ли-вос-ті зубів, наявності або від-сутності гноє-течі. Результати усіх визначень розраховували кіль-кіс-но і за-но-сили у "Кар-ту пародонтологічного обстеження" (Белоклиц-кая Г.Ф.,1996).

Для оцін-ки ступеня деструкції кістки альвео-лярного відростка й уточ-нен-ня діагнозу проводили рент-ге-но-логічні дослідження за методом (Рабухина Н.А., Аржанцев А.П., 1999).

Постановку діаг-нозу здій-с-ню-вали від--по-відно до систематики хвороб паро--донта М.Ф. Дани-лев-ського (1994).

Схеми комплексного лікування хворих на генералізований пародонтит. Проведено лікування 69 пацієнтів похилого віку з хронічним пере-бігом ГП I (35 хворих) і II (34 хворих) ступеня. У залежності від призна-че-них лікувально-профілактичних заходів вони були розділені на 3 групи: групу порівняння і 2 основні групи.

У групі порівняння була проведена загальноприйнята базисна тера-пія: про-фесійна гігієна порожнини рота, санація ротової порожнини, місцева анти-мікробна і протизапальна терапія, за показаннями хірургічні та ортопедичні втручання. Курс лікування складав від 5 до 8 відвідувань. Після курсу ліку-ван-ня не пропонувалося проведення спеціальних профілактичних заходів. Режим догляду за порожниною рота був звичайним для кожного пацієнта.

У першій основній групі хворим одночасно з базовою терапією пропонувалося чищення зубів пастою “Лецитинова” 2 рази на день (ранком і ввечері), починаючи з 1-го дня лікування і протягом наступних 6 місяців.

В другій основній групі пропонувалося одночасно з базовою терапією чищення зубів пастою “Лецитинова” 2 рази на день (ранком і ввечері), починаючи з 1-го дня лікування і протягом наступних 6 місяців, і, крім того, прийом лецитину усередину – 5 г на добу.

Про ефективність проведеного лікування хворих на ГП судили на підставі порівняння даних клініко-лабораторних досліджень: до лікування, після курсу лікування (через 7-10 днів), через 1 місяць і 6 місяців від першого дослідження. Рентгенологічна картина стану тканин пародонта оцінювалася двічі: до початку досліджень і через 6 місяців.

Лабораторні методи. В ранковий час натще у хво-рих робили забір ро---тової рідини і ротових змивів. Визна-чали швид-кість слиновиділення (мл/хв), рН і буферну ємність слини, далі проби заморожували для подальших біохімічних дос-лід-жень. В ротових змивах підраховували кіль-кість лейко-ци-тів і клітин епітелію за методом (Сукманский О.И. с соавт.,1980).

Біохімічні дослідження проводили в надосадовій частині ро-то----вої рідини хворих, де визначали вміст мало-но--во-го діальдегіду (МДА) (Сталь-ная И.Д., Гари-ш-вили Т.Г., 1977) та активність антиоксидантних ферментів – супер-оксид-ди-с-мутази (СОД) (Чевару С. с соавт., 1985), глутатіонпероксидази (Ланкин В.З. с соавт., 1976) і глутатіонредуктази (Путилина Ф.Е., 1982).

Статистичні методи. Всі отримані результати оброблялися мето-да--ми математичної статистики з використанням Т-критерію Ст’юдента на пер-сональному комп'ютері IBM PC у пакетах "Statgraphic-2,3" і "Statistica-5".

Результати дослідження та їх обговорення. Порівняльний аналіз стану тканин пародонта в хворих ГП різних вікових груп (табл. 1) дозволив виявити деякі особливості перебігу захворювання в осіб похилого віку.

У всіх обстежених визначаються високі показники гігієнічних індексів, що свідчить про недостатній рівень гігієни ротової порожнини. В структурі ГІ Гріна-Вермільона в осіб молодого віку показник зубного нальоту значно перевищує показник зубного каменю, в той час, як в осіб похилого віку, спостерігається зворотна закономірність.

Індекс РМА достовірно підвищується в осіб похилого віку з ГП I, II ступеня в порівнянні з молодими, що характеризує тривале хронічне запалення тканин пародонта. При цьому індекс кровоточивості достовірно вище в осіб молодого віку, в них відмічається більш яскрава гіперемія і набряк ясен. В осіб похилого віку найчастіше ясна блідно-рожевого кольору, з явищами дистрофії та атрофії, розвивається рецесія ясен. Це є наслідком глибоких порушень мікроциркуляції, атеросклеротичних змін судин пародонта, превалювання дистрофічних процесів над запальними.

Середні показники глибини пародонтальних кишень також закономірно нижчі в осіб похилого віку, що відбувається внаслідок атрофії ясен і більш вираженої утрати кісткової тканини (табл. 1).

Показники ПІ Рассела достовірно підвищуються в осіб середнього і похилого віку в порівнянні з молодими пацієнтами, що можна пояснити генералізацією процесу деструкції кістки альвеолярного відростка щелеп. Це приводить і до більш вираженої рухливості зубів (табл. 1).

На рентгенограмах щелеп хворих ГП I, II ступеня молодого віку спосте-рігаються нерівномірні зміни структури кістки в різних ділянках зубних рядів з поодинокими вертикальними кістковими дефектами. В осіб похилого віку відмічається горизонтальний тип резорбції кістки альвеолярного відростка.

Показники функціонального стану слинних залоз, інтенсивності процесу міграції лейкоцитів в ротову порожнину та стану ПОЛ і антиоксидантного захисту наведені в табл. 2. Представлені дані свідчать, що у хворих різного віку з однаковим ступенем розвитку ГП показники швидкості слиновиділення, рН і буфер-ної ємності слини практично не відрізняються. У літніх людей спосте-рі-гаєть-ся тенденція до зниження інтенсивності міграції лейкоцитів, які є важли-вим клітинним факто-ром неспецифічного імунітету, і кількості клітин епітелію, що вказує на порушення процесу регенерації епітелію слизових оболонок рота.

Таблиця 2

Показники функціонального стану слинних залоз і системи ПОЛ-АОС в ротовій рідині хворих ГП різних вікових груп (М±м)

Показники | Вікові групи | Молоді | Середнього віку | Похилого віку | Швидкість слиновиділення (мл/хв) | 0,39±0,03 | 0,41±0,03 | 0,45±0,04 | рН слини | 6,65±0,02 | 6,61±0,02 | 6,64±0,03 | Буферна ємність слини | 8,54±1,12 | 8,98±0,95 | 9,14±0,98 | Кількість лейкоцитів в ротових змивах (тис.в 1 мл) | 762,4±54,6 | 723,1±61,8 | 678,5±55,7 | Кількість клітин епітелію в ротових змивах (тис.в 1 мл) | 31,4±2,8 | 28,7±2,2 | 27,5±2,5 | Вміст МДА (мкмоль/мл) | 0,62±0,04 | 0,71±0,05 | 0,75±0,05

Р<0,05 | Активність СОД (у.од.) | 0,45±0,02 | 0,42±0,03 | 0,40±0,03 | Активність глутатіон-редуктази (мкмоль/с.мл) | 0,72±0,05 | 0,67±0,04 | 0,59±0,03

Р<0,05 | Активність глутатіон-пероксидази (нмоль/с.мл) | 1,53±0,11 | 1,65±0,12 | 1,06±0,08

Р<0,002 |

Результати дослідження стану перекисного окислення ліпідів і АОС в рото-вій рідині хворих на ГП показали, що в осіб похилого віку у порівнянні з моло-дими достовірно вище вміст МДА (р<0,05) і нижче – активність глутатіо-н-редуктази (р<0,05) і глутатіонпероксидази (р<0,05). Цей факт підтверджує відомі дані про інтенсифікацію ПОЛ і недостатність АОС при фізіологічному проце-сі старіння організму і вказує на необхідність застосування антиокси-дантних і мембраностабілізуючих препаратів при лікуванні ГП у літніх людей.

На підставі одержаних клініко-лабораторних даних про особливості пере-бігу і деякі механізми розвитку ГП в осіб похилого віку були визначені основні напрямки в лікуванні: покращення мікроциркуляції, безпосереднє введення біо-логічно активних речовин, зокрема антиоксидантів і мембранотропних агентів, в тканини пародонта, стимуляція остеогенезу і репаративної регенерації усіх структур пародонта. Для цього була розроблена лікувально-профілактична зубна паста „Лецитинова”.

Порівняльний аналіз пародонтопротекторних ефектів зубних паст з 3% і 5% вмістом лецитину показав перевагу останньої стосовно впливу на деструк-тив-но-резорбтивні процеси в альвеолярній кістці (зниження ступеня атрофії альвеолярного відростка з 32,5±0,9% відповідно до 26,1±1,9 (р<0,01) і 25,0±1,4 (р<0,01)) і процеси мінералізації, в яких важливу роль грає фермент лужна фосфатаза (достовірне підвищення активності ЛФ в ротовій рідині з 38,4±2,5 нкат/л відповідно до 55,0±4,2 нкат/л і 58,6±5,5 нкат/л (р<0,002)).

Вивчення ефективності різних форм застосування лецитину в щурів дове-ло його виражені пародонтопротекторні властивості (табл. 3), які найбільш значні при комплексному застосуванні препаратів лецитину в групі літніх щурів (зниження ступеня атрофії на 15%).

Таблиця 3

Ступінь атрофії альвеолярної кістки у щурів різного віку під впливом

препаратів лецитину (Мм)

Групи тварин | Ступінь атрофії альвеолярного відростка (%) | молоді щури | середнього віку | літні щури | Інтактні щури (контроль) | 29,61,5 |

39,72,5 |

48,43,5 |

Лецитин з кормом | 28,51,96 |

35,42,0 |

40,3+3,1 |

Зубна паста “Лецитинова” | 25,71,36

Р<0,05 | 32,71,95

Р<0,05 | 36,4+2,7

Р<0,02 | Лецитин з кормом + зубна паста „Лецитинова” | 25,41,12

Р<0,05 | 30,12,3

Р<0,01 | 33,33,7

Р<0,01 | Примітка: Р - достовірність у відношенні до контрольної групи.

Дослідження стану ПОЛ в тканинах ясен молодих щурів після вико-рис-тан-ня лецитинових препаратів вказують на тенденцію до зниження вмісту МДА (у тварин 3 і 4 груп), деяке збільшення активності СОД і достовірне підвищення активності глутатіонпероксидази в 4 групі (р<0,05). В гомогенатах альвеолярної кістки знизився рівень МДА в 3 і 4 групі тварин, відзначено деяке підвищення активності СОД і глутатіонредуктази, та зафіксовано достовірне збільшення активності глутатіонпероксидази в 4 групі (р<0,05).

У тварин середнього віку в тканинах ясен і кістці альвеолярного відростка спосте-рігалась явна тенденція до зниження вмісту МДА. У щурів 4 групи, де був використаний комплекс лецитинових препаратів, відзначалося достовірне збіль-шення активності СОД в тканинах ясен (р<0,02), підвищення активності глутатіон-редуктази (р<0,05) і тенденція до підвищення активності глутатіон-пероксидази. В альвеолярній кістці спостерігалося збільшення активності СОД і глутатіонредуктази (у тварин 2 і 4 груп достовірні відмінності для СОД, в 3 і 4 групах – для глутатіонредуктази).

Показники ПОЛ в тканинах пародонта літніх тварин після використання леци-тинових препаратів мали найбільш виражені зміни у порівнянні з конт-роль-ною групою тварин. У тканинах ясен було зафіксовано достовірне знижен-ня рівня МДА в 4 групі щурів (42,8±3,9 мкмоль/кг проти 55,7±4,5 мкмоль/кг в контрольній групі, р<0,05). Достовірно збільшилась активність СОД (в 3 групі – 0,358±0,031 у.од. і в 4 групі – 0,364±0,024 у.од. проти 0,284±0,025 у.од. в конт-ро-лі), глутатіонредуктази (в 4 групі 0,58±0,05 мкмоль/с/кг проти 0,41±0,04 мкмоль/с/кг у контролі) і глутатіонпероксидази (в 3 – 0,57±0,04 мкмоль/хв/кг і в 4 групах – 0,58±0,04 мкмоль/хв/кг проти 0,48±0,03 мкмоль/хв/кг у контролі). В альвео-лярному відростку літніх тварин стосовно контролю також спосте-рі-га-ло-ся достовірне зниження вмісту МДА в 4 групі, підвищилась активність СОД і глутатіонпероксидази в 3 і 4 групах (р<0,05).

Таким чином, за результатами експериментальних досліджень можна зробити висновок, що препарати лецитину щодо впливу на тканини пародонта і стан системи ПОЛ-АОС найбільш ефективні при їх комплексному застосуванні (лецитин усередину і зубна паста „Лецитинова”) в групі літніх тварин. Це стало підставою для проведення клінічних досліджень з визначення терапевтичної ефективності лецитинових препаратів в комплексному лікуванні ГП в осіб похилого віку.

Вивчення терапевтичної ефективності використання зубної пасти „Леци-ти--нова” і комплексу „лецитин + зубна паста „Лецитинова” в осіб похилого віку показало позитивні результати лікування ГП I і II ступеня.

Результати індексної оцінки стану тканин пародонта у хворих похилого віку з ГП II ступеня в групі порівняння і в основних групах в найближчі і віддалені терміни наведені в табл. 4. Встановлена позитивна динаміка змін усіх досліджених індексів у найближчі терміни (безпосередньо після курсу лікування) і достатньо низькі значення індексів через 6 і 12 місяців, що характеризує тривалу стабілізацію дистрофічно-запального процесу в пародонті. Найкращі результати лікування одержані в 2 основній групі хворих, які застосовували лецитин і чистили зуби лецитинвміщуючою зубною пастою.

В осіб похилого віку відразу після лікування відзначалося достовірне зменшення кількості лейкоцитів у ротових змивах, причому як у групі порівняння, так і в обох основних групах (р<0,05). Через 1 і 6 місяців була зафіксована достовірна зміна відносно первинних даних показників міграції лейкоцитів і інтенсивності злущення епітелію лише у 2 основній групі хворих. Помітних відхилень інших показників, що характеризують функціональний стан слинних залоз і слизової оболонки порожнини рота, на всіх етапах спостережень у літніх пацієнтів зафіксовано не було.

Динаміка зміни показників системи ПОЛ-АОС в ротовій рідині хворих на ГП похилого віку групи порівняння після базисної терапії, через 1 і 6 місяців не мала істотних відмінностей від даних, зафіксованих при першому дослідженні, тоді як у пацієнтів основних груп були встановлені значні зміни, причому і у віддалені терміни спостережень. Визначено достовірне зниження вмісту МДА і підвищення активності СОД, глутатіон-редуктази і глутатіонпероксидази в обох основних групах через 1 місяць після лікування, а також через 6 місяців у пацієнтів 2 основної групи після комплексного застосування лецитинових препаратів.

Таблиця 4

Показники стану тканин пародонта у хворих похилого віку з ГП II ступеня

під впливом препаратів лецитину

Показники | Групи пацієнтів

Група порівняння

(n=10) | Зубна паста „Лецитинова”

(n=12) | Лецитин + зубна паста „Лецитинова”

n=12

1 | 2 | 3 | 4

ГІ (?) Гріна-Вермільона

До лікування | 3,55±0,11 | 3,39±0,13 | 3,48±0,12

Після лікування | 1,79±0,08## | 1,21±0,10## | 1,08±0,11*##

Через 6 міс. | 2,05±0,09## | 1,76±0,14*## | 1,23±0,10**##

Через 12 міс. | 2,25±0,10## | 2,04±0,13*## | 1,54±0,09**##

РМА

До лікуваня | 2,63±0,10 | 2,48±0,082,51±0,10

Після лікування | 0,92±0,07##0,65±0,04##0,33±0,03*##

Через 6 міс. | 1,23±0,07##0,80±0,06*## | 0,46±0,05*##

Через 12 міс. | 1,42±0,05##0,92±0,04*## | 0,70±0,04**##

Кровоточивість (бали)

До лікування | 0,85±0,060,92±0,0500,87±0,04

Після лікування | 0,23±0,05##0,15±0,02## | 0,10±0,03##

Через 6 міс. | 0,63±0,07#0,44±0,05#0,21±0,04*##

Через 12 міс. | 0,82±0,06 | 0,57±0,05*# | 0,36±0,03**#

Глибина ПК(мм)

До лікування | 2,45±0,122,34±0,112,50±0,12

Після лікування | 1,81±0,10#1,46±0,10*## | 1,21±0,10*##

Через 6 міс. | 1,96±0,11#1,55±0,12*## | 1,37±0,11*##

Через 12 міс. | 2,04±0,12#1,72±0,14*## | 1,68±0,12*##

УКТ (бали)

До лікування | 5,03±0,234,95±0,215,10±0,20

Після лікування | 4,37±0,25##4,30±0,27#4,20±0,21##

Через 6 міс. | 4,62±0,18#4,35±0,18#4,25±0,19##

Через 12 міс. | 4,87±0,20#4,43±0,20#4,37±0,18##

ПІ Рассела

До лікування | 4,87±0,104,98±0,11 | 5,02±0,12

Після лікування | 3,51±0,08##2,12±0,11*## | 2,03±0,10**##

Через 6 міс. | 3,75±0,06##2,46±0,10*## | 2,31±0,10**##

Через 12 міс. | 4,05±0,09##2,89±0,10**## | 2,52±0,11**##

Рухливість зубів

До лікування | 1,49±0,061,54±0,051,51±0,06

Після лікування | 0,35±0,05##0,24±0,04##0,13±0,05*##

Через 6 міс. | 0,46±0,06##0,35±0,06##0,21±0,06##

Через 12 міс. | 0,59±0,05##0,50±0,05##0,34±0,05*##

Примітка: *Р<0,05; **Р<0,001 – достовірність відповідно до групи порівняння; # - Р – порівняння з результатами до лікування.

Таким чином, проведені експериментальні і клінічні дослідження з вивчен-ня пародонтопротекторних ефектів нової зубної пасти „Лецитинова” і тера-певтичної ефективності комплексного застосування лецитинових препа-ра-тів (лецитин + зубна паста) довели виражену лікувально-профілактичну дію їх на тканини пародонта, яка обумовлена антиоксидантними, мембранотропними, остеотропними властивостями лецитину і здатністю його стимулювати репара-тив-ну регенерацію тканин пародонта. В експерименті встановлена більш вира-жена дія лецитинових препаратів у літніх тварин, що можливо пов’язане з гіполіпідемічними ефектами лецитину. Це вказує на доцільність комплексного засто-сування препаратів лецитину в осіб похилого віку і дозволяє рекоменду-вати розроблений метод лікування для впровадження в практику.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення прове-де-них експериментальних і клінічних досліджень і нове вирішення актуальної наукової задачі, яка полягає в підвищенні ефективності лікування генералізо-ва-но-го пародонтиту в осіб похилого віку шляхом застосування лецитину і вико-рис-тання лецитинвміщуючої зубної пасти для корекції порушень перекис-ного окислення ліпідів і функції антиоксидантної системи в тканинах пародонту .

1. Вивчені особливості клініч-но-го перебігу генералізованого паро-дон-титу і стану проце-сів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в ротовій рідині в залежності від віку хворих, в результаті чого встановлено, що найбільш значні порушення в системі ПОЛ-АОС відбуваються у хворих похилого віку, що потребує обов’язкової корекції препаратами антиоксидантної дії.

2. Розроблено нову лікувально-профілактичну зубну пасту “Лецитинова”, яка містить 5% лецитину соняшникового. В умовах експерименту на щурах доведено високий пародонтопротекторний ефект зубної пасти, що полягає в зниженні ступеня резорбції кістки альвеолярного відростка на 23% (р<0,001 у порівнянні з контролем).

3. Експериментальні дослідження показали, що комплексне застосування лецитинових препаратів (лецитину усередину і лецитинвміщуючої зубної пасти) приводить до найбільш істотного зниження ступеня вікової атрофії альвеолярного відростка у літніх тварин (на 31,2%). Механізм лікувально-профілактичної дії лецитинових препаратів складається з впливу на процеси регенерації альвеолярної кістки шляхом посилення процесу мінералізації (збільшення вмісту фосфору на 20%) і гальмування процесу ПОЛ в тканинах пародонта (зниження вмісту МДА на 20-25%).

4. Комплексне застосування лецитинових препаратів хворими на генера-лізований пародонтит похилого віку сприяє ліквідації запального процесу в тканинах пародонта, посиленню остеорегенерації альвеолярної кістки, знижує рівень перекисного окислення ліпідів і підвищує активність антиоксидантних ферментів, що приводить до тривалої стійкої ремісії дистрофічно-запального процесу в пародонті. Цей факт підтверджується позитивною динамікою клініч-них, рентгенологічних, біохімічних і функціональних показників в найближчі та віддалені (через 6 і 12 місяців) терміни спостережень, що надає право рекомендувати даний метод лікування для впровадження в стоматологічну практику.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Результати проведених досліджень дають підставу для рекомендації до використання лецитину в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту за наступною схемою: а) лецитин соняшниковий у вигляді харчової добавки з розрахунку 5 мг на добу (за 30 хвилин до основного прийому їжі); б) чищення зубів пастою “Лецитинова” 2 рази на день (вранці і ввечері) протягом не менш 3-х місяців.

2. Використання лецитинових препаратів більш ефективно: а) як засобів ліку-вання і профілактики запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонта, а також у період ремісії з метою профілактики загострень і прогре-су-вання хвороби; б) у хворих на генералізований пародонтит більш старших вікових груп.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Косенко К.Н., Седлецкая А.А., Терешина Т.П., Левицкий А.П., Мозговая Н.В. Влияние лецитина и зубной пасты “Лецитиновая” на ткани пародонта экспериментальных животных разных возрастных групп // Вісник стоматології. – 2001. - № 1. – С. 4-6. Участь здобувача полягає в проведенні експерименту, морфометричних досліджень щелеп, статистичній обробці даних, аналізі результатів, підготовці статті до друку.

2. Косенко К.Н., Седлецкая А.А., Терешина Т.П. Показатели свободно-радикального окисления липидов и антиоксидантной защиты в ротовой жидкости больных генерализованным пародонтитом разных возрастных групп // Вісник стоматології. – 2004. - № 4. – С. 27-30. Автором проведено клініко-лабораторне обстеження хворих на генералізований пародонтит різних вікових групп, статистична обробка даних, аналіз результатів, написання статті.

3. Косенко К.Н., Седлецкая А.А., Терешина Т.П. Эффективность использования лецитиновых препаратов при заболеваниях тканей пародонта в период ремиссии у лиц пожилого возраста // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. – 2003. - № 2 (34). – С. 15-18. Здобувачу належить клініко-лабораторне обстеження і лікування хворих на генералізований пародонтит, аналіз клінічних і статистичних даних, написання статті.

4. Седлецкая А.А. Экспериментальное обоснование использования с целью профилактики заболеваний пародонта лецитинсодержащей зубной пасты // Вісник стоматології. – 2000. - № 5. – С.12-13.

5. Седлецкая А.А., Дембицкая В.С., Хасан Сауд Али. Эффективность применения пародонтопротекторной зубной пасты для лечения заболеваний пародонта в период ремиссии у лиц пожилого возраста // Фестиваль “Студенческая медицинская наука 2002”: Материалы 50 Юбилейной студенческой научной конференции (с международным участием), посвященной 80-летию МГМСУ. – Москва, 2002. – Часть I. – С. 12. Участь здобувача в керівництві і безпосередній участі в проведенні клініко-лабораторних досліджень, аналізі результатів, написанні тез.

АНОТАЦІЯ

Седлецька А.О. Обгрунтування застосування лецитину в комплексному лікуванні генералізованного пародонтиту в осіб похилого віку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Інститут стоматології АМН України, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена експериментально-клінічному обгрунтуванню застосування лецитинових препаратів (зубної пасти “Лецитинова” і лецитину соняшникового харчового) в осіб похилого віку і вивченню основних меха-нізмів їх пародонтопротекторної дії.

Вивчені особливості клініч-но-го перебігу генералізованого паро-дон-титу і стану проце-сів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи в рото-вій рідині в залежності від віку хворих, в результаті чого встановлено, що найбільш значні порушення в системі ПОЛ-АОС відбуваються у хворих похилого віку, що потребує обов’язкової корекції препаратами антиоксидантної дії.

Встановлено, що використання лецитинових препаратів хворими на гене-ра--лізований пародонтит сприяє посиленню остеорегенерації альвеолярної кістки, знижує рівень перекисного окислення ліпідів і підвищує активність антиоксидантних ферментів, що приводить до стійкої тривалої ремісії захворювання.

Ключові слова: генералізований пародонтит, лецитин соняшниковий, зубна паста, перекисне окислення ліпідів, лікування.

АННОТАЦИЯ

Седлецкая А.А. Обоснование применения лецитина в комплексном лечении генерализованного пародонтита у лиц пожилого возраста. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. Институт стоматологии АМН Украины, Одесса, 2005.

Диссертация посвящена обоснованию применения лецитиновых препаратов (зубной пасты “Лецитиновая” и лецитина подсолнечного пищевого) лицами пожилого возраста и изучению основных механизмов их пародонто-протекторного действия.

Экспериментальные исследования у крыс показали, что комплексное использование лецитиновых препаратов (лецитина пищевого и лецитин-содер-жащей зубной пасты) приводит к наиболее существенному снижению степени возрастной атрофии альвеолярного отростка у пожилых животных (на 31,2%). Механизм лечебно-профилактического действия лецитиновых препаратов состоит во влиянии на процессы регенерации альвеолярной кости путем усиле-ния процесса минерализации и ингибировании одного из патогенетических механизмов развития патологического процесса в тканях пародонта – перекис-ного окисления липидов.

В клинике изучали влияние применения лецитина пищевого и зубной пасты “Лецитиновая” на состояние тканей пародонта в период лечения пациен-тов пожилого возраста с хроническим течением генерализованного пародон-тита I, II степени и после проведенного курса лечения (через 1, 6 и 12 мес.). Использовали зубную пасту, включающую 5% лецитина, и лецитин подсолнечный пищевой. Было установлено, что использование лецитиновых препа-ратов больными генерализованным пародонтитом способствует усилению остеорегенерации альвеолярной кости, снижает уровень перекисного окисления липидов и повышает активность антиоксидантных ферментов, что в совокупности приводит к стойкой длительной ремиссии заболевания.

Разработаны принципы использования препаратов лецитина в комплексе лечебно-профилактических мероприятий при лечении воспалительных и дистрофически-воспалительных заболеваний пародонта по следующей схеме: а) лецитин подсолнечный в виде пищевой добавки из расчета 5 г в сутки (за 30 минут до основного приема пищи); б) чистка зубов пастой “Лецитиновая” 2 раза в день (утром и вечером) в течение не менее 3-х месяцев.

Результаты диссертационной работы внедрены в учреждениях практи-ческого здравоохранения и в учебном процессе на профильных кафедрах.

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, лецитин подсолнеч-ный, зубная паста, перекисное окисление липидов, лечение.

SUMMARY

Sedletskay A.A. Groundation of using of lecithin in the complex treatment of generalized periodontitis. - Manuscript.

Dissertation on competition of graduate degree of candidate of medical sciences on speciality 14.01.22 - stomatology. - Institute of dentistry of AMN Ukraine, Odessa, 2005.

Dissertation is devoted to the groundation of application lecithin preparations (tooth-paste “Lecithin” and lecithin of sunflower food) by the persons of sear and yellow leaf and study of basic mechanisms of periodontoprotektor action.

It is set that the use of lecithin preparations by patients with generalized periodontitis is instrumental in strengthening of osteoregeneration of alveolar bone, reduces the level of lipid peroxidation and promotes activity of antyoksidant enzymes, results in proof remyssee. Elderly patients have on the first place warning action (antyoksidant effect), at youths is stimulant the regeneration (influence on the processes of myneralization).

The use of lecithin preparations is more effective in an intercourse period of treatment of