КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ШИМАНОВИЧ Ганна Миколаївна

УДК 81’373.25

КОГНІТИВНІ ЧИННИКИ ЕВОЛЮЦІЇ НАЗВ ОСІБ

В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ XX СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.04 – германські мови

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Бєлова Алла Дмитрівна,

завідувач кафедри англійської філології

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Полюжин Михайло Михайлович,

завідувач кафедри англійської філології

Ужгородського національного університету

МОН України

кандидат філологічних наук, доцент

Мартинюк Алла Петрівна,

доцент кафедри перекладу та англійської мови

Харківського національного університету

імені В.Н. Каразіна МОН України

Провідна установа: Донецький національний університет МОН України,

кафедра англійської філології

Захист відбудеться 22 грудня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) філологічних наук у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитись в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к. 12).

Автореферат розісланий 12 листопада 2005 року.

Вчений секретар доктор філологічних наук

спеціалізованої вченої ради Смущинська І.В

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Хоча назви осіб уже були об’єктом лінгвістичного аналізу (Т.А. Космеда, Л.М. Медведева, К.С. Мейраманова, О.М. Позднякова, С.В. Силинський), вони продовжують привертати увагу мовознавців. Це зумовлено низкою причин, і передусім тим, що під впливом екстралінгвістичних чинників процес словотворення в різних мовах увесь час триває, внаслідок чого група назв осіб поповнюється новими одиницями, а ті, що існують, зазнають певних семантичних і стилістичних змін. Комплексний характер дослідження полягає у вивченні семантичних, когнітивних і стилістичних особливостей назв осіб, а також шляхів і способів найефективнішої репрезентації дійсності за допомогою мовних одиниць. Вивчення назв осіб як складника мовної картини світу англомовного суспільства XX століття є актуальним з огляду на необхідність виявлення особливостей лінгвокреативної діяльності людини, відображення її світобачення та вербалізації різноманітного досвіду. Назви осіб становлять великий інтерес у межах сучасних когнітивних досліджень для вивчення когнітивних механізмів номінації, вербалізації різних ментальних структур, їх взаємодії під час категоризації явищ і подій та відображення мовними засобами. Назви осіб відбивають погляд людини на саму себе, оцінку діяльності та поведінки інших індивідів, окремих груп, що відповідає антропоспрямованим дослідженням у сучасних гуманітарних науках.

У дисертації простежено розвиток англійських назв осіб протягом XX століття та здійснено аналіз нових мовних форм на матеріалі назв осіб як результату концептуалізації дійсності свідомістю сучасної людини. Значення цих одиниць розглядаються як певні структурні типи знань, як прототипи, стереотипи, концепти, що відповідають номінативним одиницям. Унаслідок цього процесу відбувається вербалізація концептів, фіксується розвиток і видозміна прототипів і стереотипів.

Актуальність роботи зумовлена антропоцентричністю сучасних наукових студій, а також загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних і когнітивних досліджень на вивчення мовних і позамовних чинників розвитку лексичного складу сучасної англійської мови, необхідністю вивчення шляхів і засобів вербалізації різноманітних когнітивних структур.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах наукової теми Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка “Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів”, затвердженої Міністерством освіти і науки України (код 01БФ0147-01). Тема дисертації затверджена Вченою радою Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (протокол № 3 від 18 листопада 2002 року).

Об’єктом дослідження виступають назви осіб англійської мови XX століття.

Предмет аналізу становлять когнітивні структурно-семантичні, стилістичні та прагматичні характеристики назв осіб.

Основним матеріалом дослідження є назви осіб англійської мови, виділені методом вибірки з 34 словників англійської мови. Згідно з кількісними підрахунками, у словнику сучасної англійської мови Chambers Concise Dictionary, який містить 170000 слів і словосполучень, назви осіб становлять майже 10000 одиниць (6%). У словнику неологізмів Longman Register of New Words на 1200 слів припадає 190 слів, які позначають особу (7,8%), а в The Oxford Dictionary of New Words з 2000 слів, зафіксованих у словнику, 269 є назвами осіб (13,5%). В Oxford Dictionary of Modern Slang кількість назв осіб є найбільш чисельною – 25% від загальної кількості слів, зафіксованих у словнику. В дослідженні детально проаналізовано 2100 назв осіб, утворених під впливом гендерного, етнічного, професійного, вікового факторів. Джерелом фактичного матеріалу стали лексикографічні видання, дані Інтернет, а також англомовні періодичні видання, що виявляють найбільшу оперативність мовного реагування на всі різноаспектні зміни в житті суспільства.

Головна мета роботи полягає в установленні ролі когнітивних структур і визначенні ролі позамовних факторів в утворенні назв осіб в англійській мові XX століття.

Реалізація поставленої мети передбачає розвязання таких завдань:

- дослідити роль антропофакторів в англійському словотворенні у ХХ столітті;

- вивчити структурно-семантичні, прагматичні, когнітивні особливості назв осіб, які були утворені і функціонували в англійській мові протягом ХХ століття, та зміни, яких зазнали ці одиниці;

- виявити тенденції, роль і співвідношення основних засобів словотворення та оказіональних засобів в утворенні назв осіб в англійській мові ХХ століття;

- проаналізувати роль назв осіб у вербалізації стереотипів і прототипів як когнітивних структур, що є складниками концептуальної картини світу;

- дослідити роль назв осіб у процесах архаїзації та неологізації лексики англійської мови, що відображають зміни в англомовній картині світу ХХ століття;

- вивчити роль і місце назв осіб в регіональних варіантах англійської мови в межах мовної дивергенції і конвергенції, а також в аспекті розбіжностей у світобаченні різних спільнот, які користуються тією самою мовою.

Методи дослідження включають дескриптивний метод, метод концептуального аналізу, порівняльного аналізу, компонентного аналізу для встановлення семантичного обсягу досліджуваних одиниць. У роботі також широко застосовується лексикографічний аналіз словникових дефініцій та елементи етимологічного аналізу, використовуються кількісні підрахунки.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому детально розглянуті лінгвокогнітивні особливості утворення та функціонування назв осіб англійської мови XX століття крізь призму когнітивного, структурного та семантичного аналізу.

Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно є внеском у подальший розвиток функціональної лексикології сучасної англійської мови і когнітивної лінгвістики, оскільки розкриває особливості номінативно-дериваційних процесів утворення назв осіб як взаємодії лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників у процесі вербалізації когнітивних структур.

Практична цінність дослідження зумовлюється можливістю використання його результатів при розробці теоретичних курсів з когнітивної лінгвістики, лексикології (розділи “Словотвір”, “Семантика”, “Розвиток лексичної системи”, “Лексикографія”), стилістики англійської мови (розділ “Стилістична диференціація сучасної англійської мови”). Проаналізований мовний матеріал можна використовувати на практичних заняттях з англійської мови.

Положення, що виносяться на захист:

1. У ХХ столітті словниковий склад англійської мови значною мірою поповнився за рахунок антропонімів, що є віддзеркаленням у мові зростання ролі людини у світі, розширення її функцій, її внеску у розвиток цивілізації. Значне збільшення кількості назв осіб у лексиці англійської мови було зумовлене численними інноваціями в різних сферах життя і діяльності, що виникали передусім в англомовних країнах і викликали необхідність концептуалізації нового досвіду, категоризації нових занять людини. Головними позамовними факторами, що викликали поповнення групи назв осіб у ХХ столітті, стали соціальний, професійний, гендерний та етнічний.

2. В утворенні англійських назв осіб були задіяні різні способи словотворення, серед яких переважали деривація, словоскладання, абревіація. Популярність окремих явищ і, відповідно, одиниць, які їх позначали, сприяли поширенню словотворчих моделей, словотворчих компонентів і розширенню епідигматичних і комбінаторних характеристик певних лексичних одиниць. Назви осіб були утворені також за допомогою семантичної деривації та метафоризації. Запозичення з інших мов світу становлять незначну частину цієї групи і свідчать про великий словотворчий потенціал та ресурси англійської мови, що були реалізовані у ХХ столітті.

3. Утворення значної кількості назв осіб за аналогією, за наявними та новими словотворчими моделями було віддзеркаленням когнітивної діяльності людини, типізації осіб та концептуалізації їхньої діяльності на основі прототипів та стереотипів, які існують, або відхилення від них, що знаходило відображення в мові. Прототипізація і стереотипізація як когнітивні механізми концептуалізації досвіду людини і категоризації дійсності зумовлюють сприйняття світу, в тому числі на основі мовних структур, і одночасно спрощують цей процес, оскільки гендерні, етнічні та соціальні прототипи і стереотипи виступають точкою відліку в сприйнятті нової інформації.

4. Утворення назв осіб в англійській мові стало наслідком подальшої детальної спеціалізації людини в різних сферах професійної діяльності протягом ХХ століття й іноді призводило до усунення слова, що позначає прототип, з активних номінативних процесів і закріплення його в статусі гіпероніма. Розбіжності між референтом та значенням лексичної одиниці, використаної для номінації, призводять до невідповідності між функціонуванням лексичної одиниці та прототипами, з якими вона співвідноситься традиційно та фактично.

5. Розбіжності між регіональними варіантами англійської мови на рівні назв осіб відображають культурно, географічно та історично обумовлені особливості світобачення народів англомовних країн.

6. Архаїзація назв осіб, утворення неологізмів є відображенням процесу рухомості словникового складу англійської мови, який на рівні назв осіб є найбільш помітним у розмовному регістрі. Підклас англійських назв осіб збільшується за рахунок міжрівневих переходів, появи застарілих одиниць у системі мови з новим значенням.

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в доповідях на міжнародній науковій конференції за участю молодих учених “Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи” (Київ, квітень 2003), а також на міжнародних наукових конференціях “Проблеми розвитку філології в Україні в контексті світової культури” (Київ, жовтень 2003), “Семіотика культур / тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, квітень 2004), “Філологія в Київському університеті: історія та сучасність” (Київ, жовтень 2004).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено в шести наукових статтях, виконаних одноосібно, у фахових виданнях ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, переліку джерел використаної наукової літератури (256 позицій), лексикографічних джерел (34 позиції), джерел ілюстративного матеріалу (15 позицій) та глосарія назв осіб англійської мови ХХ століття. Загальний обсяг дисертації становить 211 сторінок, обсяг основного тексту – 187 сторінок, глосарій міститься на 81 сторінці.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано вибір теми дослідження, її актуальність, визначено об’єкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання дисертації, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність роботи, окреслено методи і матеріал дослідження, наведено дані про апробацію результатів та публікації, визначено основні положення, що виносяться на захист.

Перший розділ “Назви осіб як відображення антропоцентричності в англійському словотворенні ХХ століття” присвячено розгляду назв осіб у системі сучасної англійської мови, словотворчих та семантичних характеристик англійських назв осіб, моделей їх утворення.

Антропоцентризм став однією з головних ознак наукової парадигми кінця ХХ – початку ХХІ століття передусім у гуманітарних науках. У лінгвістиці антропоцентризм перетворився на один з основних чинників, який зумовив зосередження лінгвістичних студій на вивченні мови у співвідношенні з людиною, її мисленням, світобаченням, роллю у створенні культури, цивілізації, на виявленні здібностей людини до пізнання світу, що відображається й у мові. Антропоцентричний принцип повязаний зі спробами розглядати мовні явища в межах діади мова та людина. Антропоцетризм, який акцентує увагу на людині, автоматично висуває на перший план вивчення назв осіб.

Назви осіб становлять своєрідний шар англійської лексики і відзначаються таким набором категоріальних семантичних ознак: “субстанціональність”, “конкретність”, “обчислюваність”, “істота” та “особа”. Існування тих чи інших лексико-семантичних груп у розряді іменників, що позначають особу, пов’язане з тим, що референт імені має різноманітні ознаки – як зовнішні, так і внутрішні. Увесь розряд англійських назв осіб можна подати у вигляді дев'яти лексико-семантичних груп, які поповнювалися новими одиницями протягом ХХ століття:

1) номінації з загальним значенням особи (individual, Jane Doe, Joe Bloggs);

2) агентивні назви осіб (geneticist, interior designer, heli-skier);

3) назви людей за антропометричними чи біолого-фізіологічними ознаками (ankle-biter, centenarian, cripple);

4) назви людей за ознаками родинних і сімейних стосунків (divorcee, cyberwidow, house-husband);

5) назви людей за ознаками національності й місця проживання (Mancunian, Sudanese, Amerasian).

6) назви людей за ознакою соціального й майнового стану (dot-commer, down-and-out, the upper crust);

7) назви людей за ознакою світогляду (feminazi, fundie, libertarian);

8) назви людей за якісною ознакою, інакше кажучи, назви визначених рис і особливостей людей (geek, beer belly, all-rounder);

9) назви людей за ознакою міжособистісних стосунків (monkey-man, key-pal, coterie).

В англійській мові утворення назв осіб здійснюються переважно шляхом словотворення. Найбільш значущими моделями є ті, котрі мають найвищу продуктивність, тому що за ними здійснюється утворення більшості нових слів. Серед них насамперед виділяються моделі похідних слів, що найбільш адекватно виражають поняття особи за допомогою набору певних суфіксів зі значенням особи: -er / -or, -ist, -man, -ee, -eer, -ster, - ite, -an / -ian, -ant / -ent, -arian, -ard, - ician -ess, -ie / -y, -nik (lifestyler, aeralist, houseman, inductee, auctioneer, teamster, Blarite, Oxfordian, applicant, trustafarian, dullard, ballistician, priestess, foodie, protestnik). Інші суфікси зі значенням “особа”, наприклад, -arde, -let, -ette, -kin, - eroo, -ese, -ling, малоактивні в сучасній англійській мові. Згідно з кількісними підрахунками, шляхом суфіксації утворено 35,5 % досліджених лексичних одиниць – назв осіб.

Утворення назв осіб здійснюється також за допомогою префіксів і напівафіксів anti-, arch-, astro-, bio-, co-, cyber-, ex-, - mega, neo-, non-, over-, pro-, pseudo-, un-, sub-, super-, ultra-, vice- (anti-Semite, archenemy, astrophysicist, bioinformatician, co-star, cyberphobic, megamillionaire, neoglobalist, nonconformist, overstayer, pro-choicer, pseudointellectual, subeditor, supermodel, ultraliberal, the unknown, vice-chancellor). При такому способі утворення нових слів як твірна основа виступає основа (проста, похідна) зі значенням особи, тоді як при суфіксальному словотворенні як твірні використовуються, як правило, основи, що не мають значення особи (основи дієслів, іменників, прикметників). Серед досліджених назв осіб кількість одиниць, утворених шляхом префіксації, становить 3,8 %.

Шляхом словоскладання утворено 15,5 % досліджених назв осіб. Найбільш поширеними моделями складних слів є модель складних слів із суфіксом –er (наприклад, tastemaker, part-owner), а також N +N > N (наприклад, home-worker, shoulder-surfer).

Одним з активних способів словотворення в сучасній англійській мові є абревіація. Особливого поширення набули акроніми, наприклад, BF – bloody fool; PFC – poor foolish civilian; VAR – a person who sells goods, esp. computers, after combining them with other products or services, in order to increase their value; SLD – Social and Liberal Democrats; DUMP – Destitute Unemployed Mature Professional, SINK SCUM – single, independent, no kids: the self-centered urban male; POSSLQ – Person of Opposite Sex Sharing Living Quarters; AeE – aeronautical engineer. Кількість досліджених лексичних одиниць – назв осіб, утворених шляхом абревіації, становить 4,6 %.

Необхідно зазначити, що конверсія як спосіб утворення нових назв осіб поступається іншим видам словотворення (словоскладанню, афіксації, абревіації). Шляхом конверсії утворено 4,4 % досліджених одиниць. Прикладом утворення іменників, що позначають особу, за моделлю V > N є: to crush on (v) – > crush (n) – someone you have a strong feeling of romantic love for; to hold out (v) > hold out (n) – a person or organization that does not do what many other similar people or organizations are doing; to stand up (v) – stand-up (n) – a comedian who tells jokes to an audience; to suck up (v) – suck-up (n) – someone who says or does nice things in order to make someone like them or get what they want ; to set up (v) – set-up (n) – an opponent who is easy to defeat.

Усі вищевказані способи й моделі становлять систему взаємозалежних синонімічних утворень, об’єднаних загальним завданням – позначенням особи.

У другому розділі “Англійські назви осіб як засоби концептуалізації і категоризації людського досвіду” розглянуто екстралінгвістичні фактори, що впливають на утворення назв осіб, – гендерний, професійний, етнічний та віковий.

Гендерне дослідження образів маскулінності та фемінінності в культурі, масовій свідомості, диференціації чоловічих та жіночих ролей і діяльності є важливим аспектом оцінки мовного матеріалу. Гендерні відносини фіксуються в мові у вигляді культурно зумовлених стереотипів. Англомовне суспільство виявилося підвладним чоловікам, які посіли головні позиції в суспільному житті, бізнесі, політиці. Всі ці реалії актуалізувалися в терміні male-dominated society. Згідно з гендерними стереотипами, жінка слабка, має потребу в захисті, пасивна, залежить від чоловіка, виконує роль охоронниці домашнього вогнища. Таке стереотипне сприйняття жінки відбито в лексичній одиниці knitting – a girl or girls (from the stereotypical view of knitting as a woman’s occupation).

Але ці стереотипи маскулінного суспільства зазнали деяких трансформацій у звязку з глобальними змінами, що мали місце в розвинених країнах у другій половині ХХ століття. Соціоекономічні зміни у світі, демографічні тенденції, кардинальні зміни у структурі трудових ресурсів, перерозподіл обов’язків і ролей у родині, боротьба жінок за свої права, фемінізм з позитивними та негативними особливостями його сприйняття та наслідками призвели до підвищення ролі і статусу жінок у сучасному світі, передусім в англомовних країнах. Наприклад, для номінації нових ролей жінки виникли одиниці assembly woman, airwoman, woman executive, female manager, career woman. Вищезгадані фактори спричинили зміни в гендерно маркованих прототипах і стереотипах, що знайшло відображення у виникненні нових словосполучень з іменниками, які зафіксували відхилення від сталих когнітивних структур і моделей поведінки, що існували протягом століть.

Схема 1.

football / golf / cyberwidow

mate / mama

common-law wife

old boot

old lady trophy wife

the old woman her indoors

house wife

ex working wife home-maker

Вербалізація прототипів woman, mother, wife, widow у сучасній англійській мові свідчить про диверсифікацію ролі, функцій жінок у сучасному світі. Різноманітні словосполучення з вищеназваними лексичними одиницями акцентують увагу на нових аспектах сімейного життя, статевих стосунків, взаємовідносин, сприйняття жінки в суспільстві, що виникли протягом ХХ століття, або причинах появи цих інновацій і тенденцій. Одиниці working mother, working wife, що відображають новий розподіл ролей у родині, перебувають в опозиції до home-maker, her indoors, housewife, які відображають стереотипне уявлення щодо обов’язків дружини, яка не працює. Working mother і stay-at-home mother / full-time mother виникли як віддзеркалення протилежних моделей поведінки і життя. Використання атрибута working в одиницях working mother, working wife свідчить про відхилення від стереотипу в англомовному суспільстві. Ці номінації відображають діаметрально протилежне ставлення різних груп суспільства до цих моделей поведінки, зміни стереотипної поведінки матері, внаслідок чого відбулося роздвоєння стереотипу mother, розбіжності між стереотипним сприйняттям реальності та новими соціальними течіями. Нова одиниця stay-at-home father відображає нові тенденції у розвитку відносин у родині. Синонімом до цього слова є househusband, яке було утворено за аналогією до housewife. Ці одиниці репрезентують тенденцію сучасного суспільства до врівноваження ролей батька та матері в родині, що відбито у відповідних інноваціях.

Незважаючи на позитивні зміни у статусі жінки, більшість нових номінацій пов’язана зі стереотипними уявленнями про роль жінки у світі – народження дітей, піклування про чоловіка, дітей та роботу в домі. Привертає увагу той факт, що серед номінацій, які відображають стереотип дружини, майже відсутні такі, що мають позитивне оцінне значення, за винятком trophy wife, де акцентується молодість та приваблива зовнішність. Не можна не помітити сленгові, принижувальні одиниці та слова зниженого регістру, де увага зосереджується на віці жінки з негативною оцінкою (old lady / boot / woman). Хоча в англійській мові іноді відбувається нейтралізація значення прикметника old (наприклад у словосполученні old boy, яке часто використовується як звертання), у номінаціях old lady / woman цього не відбувається.

На схемі 1 розвитку прототипу wife зафіксована лексична одиниця widow. Фактично wife і widow позначають різний соціальний статус жінки. Протягом ХХ століття вербалізація прототипу widow збільшилася лише на одне словосполучення – war widow, яке уточнює обставини, в яких жінка втратила свого чоловіка. Одиниці grass / football / golf / cyber widow позначають стан жінки de facto, а не de jure, оскільки widow в цих номінаціях використовується стосовно заміжньої жінки, яка продовжує залишатися в шлюбі. Її життя нагадує життя вдови через особливе захоплення її чоловіка найбільш популярними зараз чоловічими хобі, найпізнішим за хронологією з яких стали комп’ютерні ігри. Статус жінки, що позначається як grass widow, стає більш типовим, оскільки зростає кількість таких шлюбів, коли чоловік і жінка живуть окремо. Ці номінації цікаві тим, що в них widow фактично не відповідає значенню цього слова, але в основу категоризації дійсності покладено ознаку, яку пов’язують не з дружиною, а з удовою, – відсутність чоловіка. Тому ці словосполучення фактично перебувають на периферії засобів вербалізації прототипу wife. Порівняння цих номінацій зі сполукою common-law wife, яка відображає тенденцію до зростання кількості нереєстрованих шлюбів, указує на те, що в позначенні нових моделей відносин, поведінці в шлюбі працює старий принцип – обов’язкова наявність чоловіка поруч із жінкою; юридичний бік відносин поступається соціальному, який зумовлює вибір слова.

Професійний фактор також відіграв важливу роль у поповненні словникового складу англійської мови назвами осіб. Оскільки англомовні країни мали позиції лідерів у ХХ столітті в різних галузях промисловості, технологій, тому перш за все в англійській мові з’являлися назви нових професій, виникали номінації для позначення фахових спеціалізацій у межах окремих професій (microbiologist, brain surgeon, genetic engineer, glycobiologist). Спеціалізація фахівців вербалізується в основному двокомпонентними одиницями, кожна з яких вже існує в англійській мові. Одним компонентом виступає лексична одиниця типу worker, officer, executive, official, manager, engineer, елемент у препозиції вказує на спеціалізацію і на розширення когнітивної сфери прототипу (area manager, personell manager, marketing manager; public relations officer (PRO), technical information officer (TIO), staff officer). Кінець ХХ століття був періодом бурхливого розвитку майже всіх сфер життя людства, однак серед них варто особливо відзначити галузі сучасної інформаційної техніки й економіки як головних постачальників нових лексичних одиниць для позначення професіоналів (web designer, content provider, telecommuter, rocket scientist).

Соціальний статус людини, який є відображенням соціальної стратифікації суспільства, закріплюється в семантиці багатьох лексичних одиниць. Унаслідок цього в лексичній системі сучасної англійської мови існує цілий шар статусної лексики. Ознаки соціального статусу людини, які є основою номінації, надзвичайно різноманітні. Науково-технічний прогрес, зміни в соціальних відносинах стали причиною утворення багатьох слів і словосполучень, необхідних для номінації нових явищ. Серед лексичних одиниць, що позначають соціальні групи і прошарки, чимало таких, які за своїми морфологічними характеристиками класифікуються як збірні іменники, але можуть бути використані для позначення окремих індивідів, що належать до цих груп (the Establishment, meritocrace, beautiful people). Серед соціально значущих номінацій, які відображають розшарування суспільства, домінують одиниці, пов’язані з ідеями багатства та успіху. Люди, які мають високий соціальний статус і приймають важливі для економіки рішення, а також відіграють значну роль в економічному і політичному житті, відомі як top-level movers, top-decision makers. Фінансові магнати, відомі як magnates, tycoons, також отримали прізвисько з яскравим експресивним забарвленням – bond-daddies. Багаті люди, які сприяють розвитку бізнесу і підтримують його фінансово, були названі business angels і supercats – people who earn a very large amount of money for running a company, esp. a company that was previously owned by the government

З іншого боку, існує чимала кількість лексичних одиниць, які зневажливо позначають людей з низьким соціальним статусом, тих, кого соціологи визначають як new working poor (1918) or underprivileged (1935). Ці слова зявилися на початку ХХ століття, але активно використовуватись почали тільки в останні десятиріччя ХХ століття. Заслуговує на увагу поява фразеологізму із компонентом –зооморфізмом thin cat (informal) – a person without wealth, priviledge or influence. Ця лексична одиниця з’явилася як протиставлення одиниці fat cat, яку використовували для позначення людини, що постачала кошти політичним партіям США в 30-і роки ХХ століття. Поступово названа сполука зазнала модифікації значення: fat cat – somebody with great wealth and success. Політичний фон зник, але фінансовий залишився.

Лексико-стилістична парадигма “бідність людини” постійно поповнюється новими одиницями, наприклад, відад’єктивний іменник primitive – someone who comes from a simple society and is not used to modern machines and modern ways of life; prole (British informal) – an insulting word for a working class person, лексична одиниця, утворена шляхом конверсії the have-nots – those who have little or nothing. Остання одиниця досить часто використовується разом з антонімом the haves, відбиваючи полярну соціальну стратифікацію суспільства.

Незважаючи на важливість принципу політичної коректності в комунікації в англомовному суспільстві, в англійській мові ХХ століття виникло чимало етнофобізмів, що зумовлено суб’єктивною природою людського сприйняття і мислення, різноманітними процесами соціокультурного характеру, в тому числі ускладненням відносин на державному рівні, інформаційною війною у сучасному суспільстві, міграцією населення. Сприйняття представників інших етнічних груп здійснюється через стереотипізацію, яка значною мірою відображає етнічні упередження. Етнічні стереотипи утворили в англійській мові поле ксенофобії, рухомість конституентів якого відображає існування когнітивних структур і динамічність їх вербалізації головним чином на рівні сленгу. Багато з цих лексичних одиниць є породженням численних війн, які відбувалися в ХХ столітті. Екстралінгвістична реальність пояснює той факт, що більшість лексичних одиниць, які становлять поле ксенофобії, є дерогативно маркованими (sausage, Kraut, Hun, Boshe – a German; shonk, four-by-two, Hymie, Yid – a Jew; frog, Frenchy, Canuck – a French person or French Canadian; slopehead,slant-eye, little people – Asian people; black velvet, Af, coon, Sambo, nigra, nigger, nig-nog – a Black person). Найменування blacks, whites для носіїв цієї культури означає відповідний соціальний статус. Лексеми white і black є лексичними еквівалентами понять, не біологічно детермінованих, а, скоріше, культурно зумовлених. Намагання замінити в мові слово black, яке найчастіше вживається з негативною конотацією, спричинило появу низки евфемізмів. Прагнення завуалювати негативну сутність такого явища, як расова дискримінація, призвело до появи евфемізмів non-white, coloured, member. Лексема white в сполученні з nigger утворює нову номінацію – white nigger – a term of contempt for a white man. Дерогативне значення мають словосполучення pork chop – an American Black who accepts a position of inferiority to Whites; pink-chaser – a Black person who deliberately cultivates friendship with White people; Oreo – a Black despised (esp. by other Blacks) for appearing or seeking to integrate with the White establishment, coconut or coconut head – a black person who adopts white cultural characteristics (метафора грунтується на порівнянні зовнішньої темної шкаралупи кокоса і його білого нутра), яке показує негативне ставлення чорношкірого населення до тих із них, хто готовий примиритися з панівним становищем білих.

У мові негритянського населення в останні десятиріччя утворився синонімічний ряд лексичних одиниць, які називають білу людину, наприклад, whitie, paddy, ofay, grey, kelch, Jumble, Mr Charlie, honky/honkie, pale-face, grey, jeff. Усі вони мають значення a white man і марковані негативною конотацією. Miss Ann/Miss Annie, pink toe(s) – a white woman. У мовленні темношкірого населення спостерігається розширення значення в лексичній одиниці brother (Afro-American use) – a fellow black. У даному випадку усувається диференціальна сема “кровна спорідненість за батьком та матір’ю” і зберігаються семи “чоловіча стать” і “плем’яна спільність”.

Інтенсивні міграційні процеси у світі, в Європі, які торкнулися і Великої Британії, спричинили зростання слів з етноелементом і в британському варіанті англійської мови. Слід зазначити, що вербалізація прототипу immigrant відбулася за 3 напрямками: 1) причини появи іммігрантів (asylum seeker, exile, expatriate, jimmigrant); 2) нелегальність їхнього перебування і, як наслідок, тяжкі умови праці (wet back, boat people); 3) етнічна класифікація іммігрантів, яка представлена найбільшою групою одиниць (Limey, homey, turkey, bohunk, grease-ball). Одиниці, які представляють цей прототип, відзначаються темпоральними характеристиками, наприклад, boat people – ті, хто прибув нещодавно й нелегально; одиниці, які відображають етнічну характеристику людини, не мають темпоральної характеристики, але все одно вказують на статус людини як іммігранта в минулому.

Поповнення словникового складу мови – один із процесів пристосування мовної системи до нових умов комунікації у зв’яку зі змінами в позамовному середовищі. Аналіз англійських назв осіб доводить, що головними факторами, які викликали утворення цих одиниць, архаїзацію та неологізацію словникового складу в межах цього сектора є гендерний, соціальний, професійний, етнічний.

У третьому розділі “Назви осіб в англомовній картині світу ХХ століття” розглядаються англійські назви осіб у процесах неологізації та архаїзації словникового складу мови, міграція назв осіб у межах стилістичних регістрів, назви осіб у різних регіональних варіантах англійської мови, а також іншомовні запозичення в англійській мові як складова частина мікросистеми назв осіб.

Розвиток словникового складу, його збагачення відбиває насамперед еволюцію того середовища, у якому функціонує мова. Суспільство і є соціальним середовищем мови. Аналіз нової лексики дає можливість визначити основні сфери виникнення нових лексичних одиниць, тобто ті галузі соціального життя, які є джерелом виникнення найбільшої кількості інновацій. Ми виділили 12 секторів неологічної картини світу, в яких представлено категорію ЛЮДИНА: “людина і суспільство” (ableist, classist, heterosexist, womanist), “масова культура” (posse, fashionista; grunger, body-piercer, style counsellor), “мас-медіа” (gossip columnist, press corps, hack / hackette), “спосіб життя та дозвілля” (mouse potato; flexecutive; job-seeker), “музика та мистецтво” (handbag DJ, veejay, magic realist, airport novelist), “навколишнє середовище” (greenster, greenie, traffic calmer, environmentalist), “наркотики” (stuffer, smackerati, drug lord, drug baron), “медицина” (AIDS victim, dyspraxic aromatherapist, reflexologist), “спорт” (mountain biker, extreme skier, parasailor, rafter, freestyler, skateboarder), “бізнес” (niche marketeer, asset manager, debt councellor, short-termist), “політика” (rejectionist, paleo-con, Euroleft), “наука й сучасні технології” (nanotechnologist, cryonicist; sysop, net.cop, web-master; memory hog, infopreneur). Виділені сектори неологічної картини світу відображають набуті знання та досвід людини, що виявилися характерними для англомовного суспільства ХХ століття.

Поповнення словникового складу англійської мови назвами осіб здійснювалося головним чином шляхом використання власних мовних ресурсів, тобто словотворення та семантичної деривації. Продовжувався процес утворення нових словотворчих моделей і елементів, а саме перетворення на афіксальні морфеми частин слів унаслідок утворення неологізмів за зразками вже наявних одиниць. Висока активність афіксації в 90-і роки ХХ століття визначалася не тільки участю “старих” суфіксів і префіксів, але й зростанням ролі нових словотворчих елементів (наприклад, -erati; cyber-, tele-: journarati, numerati, digirati, cybersurfer, cyberlawyer, cyberkidnapper, telecommuter, teleworker). Нові афікси виникали як на базі повнозначних слів (наприклад, -something, -head, -savvy: twentysomething, fiftysomething, nethead, wirehead, digithead, computer-savvy, technosavvy, media-savvy), так і на базі частин слів (наприклад, preneur – ontrepreneur, intrapreneur, technopreneur, ethnopreneur; -crat – digitocrat, technocrat), причому ефективним механізмом формування словотворчих елементів було утворення серії неологізмів за аналогією, за зразком конкретного слова. Все більшого поширення в англійській мові набувають телескопізми (ob-gyn, kidult), абревіатури (NYLON, MBA), акроніми (Juppie, ruppie,woopie).

Одним із ефективних засобів поповнення словникового складу англійської мови можна визнати метафору та метонімію, які виникають унаслідок вторинного використання номінації понять, що пов’язані в нашій свідомості певними когнітивними відношеннями. Наприклад, семантичні інновації 90-х років ХХ століття у сфері економіки – pirate, buccaneer – “підприємець, який використовує протизаконні чи неетичні заходи для досягнення фінансового успіху” (вихідні одиниці позначали морських розбійників). У цих семантичних неологізмах зберігається негативна оцінка.

Архаїзація лексичних одиниць є процесом, паралельним неологізації словникового складу, хоча і менш помітним, оскільки увага майже завжди зосереджується на новому, що стало особливо помітно у другій половині ХХ століття, коли новизна перетворилася на цінності в англомовному суспільстві. Протягом ХХ століття відбувалися зміни в семантичній структурі деяких назв осіб, зникали і з’являлися окремі ЛСВ, змінювався рейтинг ЛСВ в межах семантичної структури одного слова. Наприклад, слово manager – 1) a person who wages (a war); a wielder of a weapon; 2) a person appointed to control, carry on and account for any business which may have fallen into the hands of the court for the benefit of creditors; 3) one, skilled in managering affairs, money etc; 4) one who is to manage a business establishment or a public institution втратило згодом своє перше та друге значення і набуло, крім загального значення “one, skilled in managering affairs, money etc”, додаткове значення – “a person who trains and organizes a sports team”. Зникнення з активного функціонування окремих слів супроводжувалося закріпленням у системі англійської мови нових словотворчих формантів і породженням нових одиниць, що мало хвилеподібний характер. Серед лексичних одиниць, які вербалізують наявні прототипи і стереотипи, є одиниці, які фіксуються сучасними словниками як такі, що виходять з активного обігу. З іншого боку, назви осіб, що відображають зміни когнітивних структур, відхилення від них, можуть мати ефемерний характер, існуючи в мовленні, але не потрапляючи у словникові статті.

Запозичення назв осіб з нелітературних підсистем є одним зі шляхів збагачення словникового складу англійської мови назвами осіб. За умов дії тенденції до демократизації, до зближення писемно-літературної мови з усно-розмовною, сленг та соціальні діалекти стали одним з головних джерел поповнення лексики сучасної англійської мови. Перехід сленгізмів та жаргонізмів у літературну мову спричинюється комунікативними потребами, які обумовлюють необхідність поповнення мовних ресурсів номінативними та експресивними засобами (bag lady, lounge lizard, closet queen). Більшість назв осіб із субстандарту збагачує саме експресивні засоби літературної мови. Запозичення сленгізмів та жаргонізмів обумовлене також екстралінгвістичними чинниками, насамперед, соціальною значущістю таких одиниць: актуальністю понять, які вони позначають, їхнім зв’язоком з певними рухами та явищами суспільного життя (bratpack, weeny-bopper, homeboy / homegirl). Процеси запозичення та асиміляції назв осіб з нелітературних підсистем у літературну мову супроводжуються, як правило, певними змінами їхньої семантики та прагматики (так, переносення значення має місце в одиниці weekender – a person who visits or lives in a place only on Saturdays and Sundays – (slang) a person who indulges in occasional drug-taking).

Словниковий склад сучасної англійської мови продовжує поповнюватися за рахунок внутрішніх запозичень, що пов’язане з поліетнічністю і поліфункціональністю цієї мови, із взаємодією національних варіантів, соціальних, функціонально-стилістичних підсистем у рамках окремого національного варіанту, а також з міжваріантною взаємодією цих підсистем. Сучасний етап розвитку словникового складу англійської мови визначається взаємодією його основних варіантів – британського та американського. Ця взаємодія виявляється, перш за все, в поповненні лексики британського варіанту значним числом американізмів за походженням у тому числі назвами осіб (drug-czar, spin doctor, tax therapist). Значна частина неологізмів виникає саме в американському варіанті, чому сприяє його схильність до інновацій і демократичність мовних норм порівняно з британським варіантом. Незважаючи на важливість взаємодії британського й американського варіантів, збагачення англійської мови назвами осіб здійснюється і за рахунок надходжень з інших варіантів (Austral. bushy, newsie, bottle-o).

Запозичення англійською мовою назв осіб з інших мов світу є найменш важливим джерелом виникнення нових слів у сучасній англійській мові. Останніми роками продовжує діяти тенденція до зменшення питомої ваги запозичень, оскільки англійська мова має достатні внутрішні ресурси для відображення змін у позамовному середовищі і виступає донором для інших мов світу. Серед досліджених назв осіб кількість іншомовних запозичень становить лише 3 %. У ХХ столітті зменшилася кількість запозичень, що позначають особу, з французької мови. Запозичення з інших мов світу поодинокі і не мають