УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ТВАРИННИЦТВА УААН

СІДОРОВА

НАТАЛІЯ АРКАДІЇВНА

УДК 636.52/58. 082. 474:637.4

Оптимізація технологічного процесу

інкубації яєць кросу "ІSA-WHІTE"

в інкубаторах кімнатного типу

06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2005

Дисертація є рукопис

Робота виконана на кафедрі технології птахівництва та технічного сервісу у тваринництві Харківської державної зооветеринарної академії Міністерства аграрної політики України

Науковий керівник:кандидат сільськогосподарських наук, доцент

Рубан Борис Васильович,

Харківська державна зооветеринарна академія,

Міністерства аграрної політики України,

доцент кафедри технології птахівництва та технічного

сервісу у тваринництві.

Офіційні опоненти:доктор сільськогосподарських наук, професор

Іванов Володимир Олександрович,

Херсонський Державний аграрний університет

Міністерства аграрної політики України,

завідувач кафедри морфології та фізіології сільськогосподарських тварин

кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник Пудов Віктор Якович,

Інститут птахівництва УААН старший науковий співробітник лабораторії технології виробництва

продукції птахівництва.

Провідна установа - Сумський національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, кафедра технології виробництва продукції тваринництва, м. Суми.

Захист відбудеться " 19" жовтня 2005 року о " 10-00" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 65.356.01 Інституту тваринництва Української академії аграрних наук за адресою: 62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-ї Гвардійської армії,11

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту тваринництва УААН (62404, м. Харків, п/в Кулиничі, вул. 7-й Гвардійської армії,11)

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Корх І.В.

Автореферат розісланий "14" вересня 2005 р.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Штучна інкубація яєць сільськогосподарської птиці є одним з найважливіших елементів процесу виробництва яєць і молодняка птиці.

В Україні для виробництва харчових яєць широко використовуються сучасні високопродуктивні кроси курей зарубіжної селекції, які в нових умовах істотно змінюють свої продуктивні і якісні характеристики, перш за все фізико-хімічні і біологічні властивості яєць, а також характер розвитку ембріонів при різних режимах інкубації.

В останні роки в Україну завозяться і використовуються інкубатори кімнатного типу, які призначені для закладки яєць великими партіями, застосовуються нові технології з комп'ютерною автоматизацією керування машинами і режимами інкубації. Однак постачаючи птицю та устаткування, зарубіжні фірми не дають необхідних параметрів і деталей технологічного процесу, які включають: температурно-вологісні режими протягом всього періоду ембріогенезу, даних про морфологічні якості яєць від курей різного віку, ефективних методів біологічного контролю й оцінки якості добового молодняка.

У той час вітчизняна практика інкубації яєць на фірмі "Голден Крос" в інкубаторах кімнатного типу свідчить, що при закладанні великих партій на початку періоду інкубації яйця не догріваються, у другій половині - перегріваються, а температурно - вологісний режим на останньому етапі ембріогенезу не відповідає вимогам щодо росту ембріонів. Відповідно, знижується виводимість яєць і вивід молодняка.

Разом з тим, потребують доопрацювання режими температури і вологості протягом усього періоду інкубації яєць, які включають прийоми підвищення виводимості курчат, оцінку добового молодняка враховуючи те, що ембріональний період у даного кросу більш тривалий, ніж у звичайної птиці яєчного напряму продуктивноcті. Усе це визначає актуальність теми і напрямок дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є складовою частиною досліджень, які передбачені тематичним планом кафедри технології птахівництва та технічного сервісу у тваринництві Харківської державної зооветеринарної академії Міністерства аграрної політики України і є продовженням теми: “Розширення теоретичних знань з морфології, репродукції та годівлі сільськогосподарських птахів, як основи удосконалення методів підвищення їх продуктивності”, номер держреєстрації 01980000619.

Мета і задачі досліджень. Метою дисертаційної роботи є збільшення виходу добових курочок шляхом оптимізації та наукового обґрунтування технологічного процесу інкубації яєць з використанням інкубаторів кімнатного типу, який забезпечує підвищення виводимості яєць, виводу і якості молодняка з яєць курей кросу “ІSA-WHІTE”.

Виходячи з вищевикладеного, для досягнення основної мети були поставлені задачі:

1.Дослідити у курей батьківського стада морфологічні та інкубаційні якості яєць з урахуванням віку несучок і корелятивні зв'язки між показниками якості яєць.

2.Визначити особливості морфології ембріонального розвитку курчат з урахуванням віку несучок та тривалості ембріонального періоду.

3.Удосконалити технологію інкубації яєць та виводу молодняка в інкубаторах кімнатного типу з урахуванням:

- режимів передінкубаційного збереження яєць та їх впливу на морфологічні якості й ембріональний розвиток курчат;

- овоскопування і бракування яєць перед інкубацією;

- прогріву яєць у перший період інкубації;

- методів глибокого охолодження яєць у період ембріогенезу;

- режимів інкубації та схем закладок;

- режимів інкубації на заключному етапі ембріонального розвитку.

4.Провести оцінку якості добового молодняка кросу курей “ІSA-WHІTE”.

5.Розрахувати додатковий прибуток від впровадження результатів досліджень.

Об'єкт дослідження. Інкубаційні яйця батьківського стада та добовий молодняк яєчного кросу “ІSA-WHІTE”.

Предмет дослідження. Технологічні процеси та режими інкубації яєць, прийоми і методи, які підвищують вивід й якість добового молодняка яєчного кросу “ІSA-WHІTE”.

Методи дослідження. Основний метод - експериментальний. У процесі роботи були використані загальноприйняті технологічні, зоотехнічні, морфологічні та біометричні методи досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні дано комплексну оцінку і розроблено основні параметри технологічного процесу, вивчені морфологічні й інкубаційні якості яєць, особливості ембріонального розвитку при інкубації яєць курей кросу “ІSA-WHІTE” з урахуванням віку несучок і термінів передінкубаційного збереження яєць. Удосконалено температурно - вологісні режими інкубації в інкубаторах кімнатного типу фірми Pas Reform. Розроблені методи біологічного контролю й оцінки добового молодняка даного кросу.

Практичне значення одержаних результатів. Встановлено, що застосування удосконалених методів оцінки і відбору яєць на інкубацію, біологічного контролю за розвитком ембріонів у процесі інкубації і виводу молодняка, температурно - вологісних режимів інкубації яєць дозволяє підвищити виводимість яєць, поліпшити якість добових курчат. Упровадження розробок дозволило фірмі “Голден Крос” у 2003 році забезпечити виводимість яєць у межах 94,0 %, вивід молодняка - 90,0 % і додатково одержати і реалізувати добових курочок 125 тис. голів на суму 270,0 тисяч гривень.

Особистий внесок здобувача. Усі дослідження щодо оцінки морфологічних та інкубаційних якостей яєць, удосконалення температурно - вологісних режимів інкубації на різних етапах ембріонального розвитку і прийомів підвищення виводу та якості молодняка, розробки загальної методики, постановки експериментів, статистичної обробки даних та їх аналізу і написання дисертаційної роботи є результатом власних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень апробовані й одержали позитивну оцінку на: - засіданні кафедри технології птахівництва та технічного сервісу у тваринництві ХДЗВА (Харків, 2004 р.);

- засіданні вченої ради ХДЗВА (Харків, 2004 р.);

- V Українській конференції по птахівництву з міжнародною участю та виставці “Птахівництво-2004” (Алушта, 2004 р.).

Публікації. Матеріали дисертації опубліковані без співавторів в чотирьох наукових працях, які входять до переліку фахових видань ВАК України.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація включає вступ, три розділи, висновки, пропозиції виробництву і перелік джерел використаної літератури. Матеріали дисертації викладені на 119 сторінках комп'ютерного тексту, включають 34 таблиці, 4 малюнки, 10 фотографій і два додатка. Список джерел літератури налічує 157 найменувань, у тому числі 29 іноземних авторів.

загальна методика і основні методи досліджень

Робота проводилася в 2002-2003 році в інкубаторії фірми “Голден Крос” (Чугуївський р-н, Харківської області), в інкубаторах кімнатного типу ALL-ІN/ALL-OUT (“все порожньо-усе зайнято”) голландської фірми Pas Reform, що включають: інкубаційні шафи “Dіnos” і вивідні “Tіros”. Дослідження проводилися в умовах виробництва у чотирьох напрямах включаючи 9 дослідів за схемою, яка представлена на малюнку 1.

У дослідженнях використовували курей батьківського стада яєчного кросу “ІSA-WHІTE”, які були завезені фірмою об'єднаної компанії “Hubbard ІSA” з Франції у 2002 році. Всього проінкубовано 673 тисячі яєць, розтнено і за морфологічними ознаками оцінено 180 яєць, 1220 ембріонів і 80 курчат. Проведена оцінка 640 голів добового молодняка.

Дослідження перше. Дослідження з оцінки морфологічних якостей інкубаційних яєць курей проводили відповідно до методичних рекомендацій ВАСГНІЛ для зоотехнічних лабораторій птахівничих підприємств (1982), за методиками А.М.Сергєєвої (1984), біологічний контроль за розвитком ембріонів у процесі інкубації – за методиками М.В.Орлова (1966, 1970).

Мал.1. Схема досліджень

У ході експериментів оцінювали такі морфологічні ознаки: маса і щільність яєць, індекс форми, індекс білка і жовтка, товщина шкаралупи. За результатами досліджень визначали зв'язок цих ознак з виведенням молодняка і виходом добових курочок за віковими групами курок-несучок.

Масу яєць і їх складових частин оцінювали на вагах ВТК-200 з точністю виміру до 0,1 г, розмір повітряної камери - мірною лінійкою під час просвічування яєць на овоскопі, форму яєць – індексоміром ІМ-1 конструкції П.П.Царенка (1975,1988), щільність яєць – за допомогою сольових розчинів, товщину шкаралупи – за допомогою мікрометра з точністю до 0,01мм. Індекси білка і жовтка оцінювали за формулами як відношення висоти до середнього діаметра. Прижиттєвий контроль за розвитком зародків проводили по контрольних лотках: на 2-3 добу інкубації за розвитком бластодисків, на 7 добу - за ступенем розвитку кровоносної системи жовткового мішка, на 11 добу - за ступенем замикання алантоїса в гострому кінці яйця, на 19-20 добу - за ступенем розвитку кровоносної системи алантоїса і межами повітряної камери.

При вивченні мінливості фізико-хімічних і морфологічних ознак яєць з урахуванням віку були узяті яйця курок-несучок 180-, 210-, 240-, 270- і 300-денного віку. У кожному віці проінкубовано 19,2 тис. штук яєць. Для оцінки морфологічних якостей у кожній віковій групі курей методом випадкової вибірки відбирали 30 яєць. Усього досліджено 150 штук яєць.

Опрацювання отриманого матеріалу здійснювали за загальноприйнятими методиками Е.К.Меркур'євої (1970) для малих вибірок. При цьому розраховували основні біометричні показники. Дані щодо виводу молодняка опрацьовані за формулами для визначення якісних ознак. Корелятивні зв'язки окремих показників якості яєць вивчали шляхом оцінки парних коефіцієнтів фенотипічних кореляцій (rp) згідно загальноприйнятих методик.

Дослідження друге. Для вивчення особливостей морфології ембріонального розвитку курей кросу “ІSA-WHІTE” з урахуванням віку несучок використовували свіжознесені яйця, відібрані за масою і зовнішнім виглядом. Відбирали яйця типової для даного кросу форми, без м'ясних і кров'яних включень, з чистою і гладкою шкаралупою середньою масою 57-64 г. Для розтину й аналізу щодня у кожній віковій групі відбирали по 10 яєць з ембріонами протягом усього ембріогенезу, усього було проаналізовано 1100 яєць. Розтин яєць проводили за методикою ВНІТІП (1982). При цьому оцінювали: масу яєць до інкубації і до розкриття, довжину зародка і кількість пар сомітів у ранній період ембріогенезу, масу білка, жовтка з жовтковим мішком, шкаралупи з підшкаралупними оболонками, масу зародка, алантоїсу й амніону.

Дослідження третє. Вивчення технології інкубації яєць яєчного кросу курей “ISA-WHITE” та прийомів пов’язаних з їх закладанням, яка сприяє підвищенню виводимості яєць та виводу молодняка проводили у шести дослідах.

Для досліджень використовували яйця від 25 тисяч курей батьківського стада, що утримувались у клітках КБР-2 разом з півнями у співвідношенні 10:1. Яйця в пташниках укладалися в пластмасові лотки у візки, газували формальдегідом при температурі 20-270C і вологості повітря 75-80%, і транспортували в інкубаторій, де яйця перекладали в інкубаційні візки. При необхідності їх розташовували у камері зберігання. Перед закладанням яєць інкубаційні візки обробляли парами формальдегіду в дезкамері.

Дослід 1. При вивченні впливу термінів передінкубаційного збереження яєць на ембріональний розвиток і вивід курчат використовували яйця від несучок у віці 240 днів. Для закладки в інкубатор яйця розподіляли на 3 групи по 4800 шт. у кожній. У першу групу входили яйця, які зберігалися 1-5 днів при температурі 18-19 0С та вологості 70-75 %, у другу - 6-9 днів і третю - 10-14 днів при температурі 12-130С і вологості 80%.

Після передінкубаційного збереження яєць перед закладкою проводили морфологічний аналіз, у кожній групі відбирали по 30 яєць. На інкубацію яйця були закладені одночасно в одну інкубаційну шафу. Режим інкубації в інкубаторах кімнатного типу був однаковим для всіх груп.

Для оцінки інтенсивності росту і розвитку ембріонів, яйця розтинали на 36-ту годину, 7, 11 і 18,5 добу інкубації. У ранньому віці (36 годин) проводили виміри зародків і надалі їх зважували разом з оболонками (жовтковим мішком, амніоном і алантоїсом). У кожній групі було розтнено по 10 яєць. При цьому враховували загибель зародків по періодах: з 1 по 2 добу – незапліднені яйця, з 3 по 7 добу – “кров-кільце”, з 8 по 18 добу – “завмерлі” ембріоні, з 19 по 21,5 добу – “задохлики”. За результатами інкубації враховували вивід молодняка.

Дослід 2. У цьому досліді вивчено вплив овоскопування яєць перед закладкою їх на інкубацію. Просвічування яєць на овоскопі проводили на спеціальному столі з підсвічуванням. Усього просвічено 139,35 тис. яєць, закладено на інкубацію - 203,4 тис. яєць. Досліди проведені за наступною схемою. першій (контрольній) групі просвічування яєць перед закладкою не проводили. У другій групі при просвічуванні яйця відбирали за зовнішніми ознаками: бій, насічка, неправильна форма, дуже дрібні, довгі, двожовткові, з кров'яними включеннями та дуже тонкою шкаралупою. У третій групі, крім того, визначали рухливість і колір жовтка, мармурність і шорсткість шкаралупи.

Дослід 3. При вивченні впливу різних режимів підігріву інкубаційних яєць у перший період інкубації було сформовано три групи аналогічних за якістю яєць по 4800 штук у кожній. Кожну групу яєць закладали одночасно в окрему інкубаційну шафу “Dіnos-115”. Згідно зі схемою досліду для першої групи температуру підтримували 37,80С протягом усього першого тижня інкубації, другої - 38,20C протягом першої доби й третьої групи - 38,20C протягом трьох днів інкубації відповідно. Надалі піддослідні групи яєць інкубували в одній шафі при однаковому режимі інкубації. При цьому враховували наступні показники: відсоток виводу курчат по годинах вилуплення, середню тривалість інкубації, відсоток виводу й енергію вилуплення курчат.

Дослід 4. При проведенні досліду, вивчаючи прийоми глибокого охолодження яєць при диференційованому режимі інкубації в інкубаційній шафі були сформовані аналогічні за якістю чотири групи по 19,2 тисяч яєць 2-5-денного збору у кожній. Перша група була контрольною – охолодження не проводилося. Для другої групи з 11 доби проводили глибоке охолодження щодня по 30 хвилин, для 3-ої групи – з 13 доби протягом 1 години й четвертої – з 15 доби щодня протягом 2 годин до перенесення на вивід.

Дослід 5. Вивчена ефективність схем закладання яєць на інкубацію. Проведено закладання по чотирьох різних групах: шість, три, дві та одна партії у шафі. Періодичність закладання по групах 3, 6, 9 та 19 днів відповідно. Режим інкубації в 1-3 групах був стабільним весь період ембріогенезу при температурі 37,6-37,70C і вологості 50%. Режим інкубації в четвертій групі був диференційований по днях інкубації з урахуванням найкращих результатів попередніх досліджень. Проведено оцінку розвитку зародків ембріонів по категоріях на різних етапах ембріогенезу на овоскопі.

Оцінювали час виходу партії на робочий режим, розвиток зародків (по контрольних лотках), тривалість інкубаційного періоду, відсоток виводу курчат і вихід добових курочок.

Дослід 6. Дослідження щодо вивчення режиму на останніх стадіях інкубації проводили у вивідній шафі “Tiros”. Протягом усього періоду виводу для курчат контрольної групи температурний режим підтримували стандартний (t=36,9-37,0 0C, вологість 66-68%). Для першої дослідної групи (після перенесення на вивід) протягом 8-12 годин температуру підтримували на рівні 37,50C, вологість 55-61%, в наступний час до закінчення виводу температуру знижували до 36,5 0C, а вологість підвищували до 68%. Протягом усього періоду виводу для другої групи температуру підтримували на рівні 36,3-36,50C, вологість 63-68%, у третій групі - 37,50C і вологість 63-68%.

Дослідження 4. Прийоми оцінки якості добового молодняка.

Дослід 1. Візуальна оцінка. При оцінці якості добового молодняка під спостереженням було 140 курчат, яких оцінювали візуально через 1-3 години після вилуплення, а потім протягом доби через кожні 6 годин. При цьому спостерігали за характером зміни зовнішнього вигляду і поведінкою курчат у першу добу після вилуплення.

Дослід 2. У другому досліді після вибирання курчат оцінювали за 10-бальною системою, яка була рекомендована фірмою Pas Reform. При оцінці курчат визначали наступні ознаки: прояв рефлексів, стан пупця, лап, дзьоба та живота. В цьому досліді було досліджено п’ять груп по 100 голів з кожної вивідної шафи. Усього за даною системою оцінено 500 курчат.

Дослід 3. Для з'ясування питання використання залишкового жовтка півниками і курочками протягом першої і другої доби життя, проводили розтин курчат через 12, 24, 36 і 48 годин після вилуплення. У кожній віковій групі було розтнено 10 голів. Враховували: масу яєць до інкубації, масу курчат та масу залишкового жовтка з жовтковим мішком.

При проведенні досліджень щодо удосконалення технологічного процесу інкубації і методів підвищення виводимості яєць, вивчені прийоми підготовки яєць до інкубації, які включали овоскопування яєць перед інкубацією, прогрівання яєць у перший період інкубації і різні способи глибокого охолодження яєць у процесі інкубації, опрацьовані схеми закладок, температурний і вологісний режими протягом інкубаційного періоду і визначено їх вплив на вивід і якість добового молодняка.

РЕЗУЛЬТАТИ власних ДОСЛІДЖЕНЬ

Якісна характеристика яєць курей кросу “ІSA-WHІTE” різного віку. Морфологічні ознаки яєць (табл.1) протягом усього сезону використання птиці змінювалися не суттєво, але якість яєць майже однакової маси від курей різного віку була різною.

Таблиця 1

Морфологічні якості яєць кросу “ІSA-WHІTE”, (n=30)

Вік птиці, дні | Маса

яєць, г | ІндексиТовщина шкаралупи,

мм | форми | білка | жовтка | M | ±mM | ±mM | ±mM | ±mM | ±m180 | 61,9 | 0,74 | 78,4 | 0,73 | 10,3 | 0,19 | 46,8 | 0,59 | 0,378 | 0,006 | 210 | 62,5 | 0,60 | 77,0 | 0,71 | 9,3 | 0,19 | 45,6 | 0,35 | 0,341 | 0,005 | 240 | 62,7 | 0,85 | 76,2 | 0,72 | 8,1 | 0,18 | 42,4 | 0,27 | 0,365 | 0,003 | 270 | 64,9 | 0,87 | 76,7 | 0,70 | 7,8 | 0,17 | 42,7 | 0,18 | 0,388 | 0,002 | 300 | 63,7 | 0,66 | 74,8 | 0,68 | 8,7 | 0,17 | 43,6 | 0,49 | 0,382 | 0,005 | Примітка: Різниця статистично вірогідна Р?0,95 за усіма показниками.

Маса яєць на початку сезону використання птиці варіювала в межах 61,9-64,9 грамів. Максимальною маса яєць 64,9 грам у період проведення досліду була у птиці 270-денного віку. Щільність яєць була досить високою 1,085-1,080 г/см3 і стабільною протягом періоду досліджень та не залежала від віку несучок. Індекс форми знаходився у межах - 74,8 - 78,4. До кінця досліду яйця мали більш довгасту форму. Індекси білка і жовтка змінювалися у межах 10,3-8,7 і 46,8-43,6 відповідно з зменшенням їх величин до 300-денного віку. Товщина шкаралупи яєць варіювала від 0,341 до 0,388 мм.

Вивчаючи вплив віку несучок на якість інкубаційних яєць встановлено, що абсолютна маса яєць збільшувала до 300-денного віку на 2%, абсолютна маса білка – на 6,3%, маса шкаралупи на 2,4% і маса жовтка – на 13,1% у порівнянні з птицею 180-денного віку. З віком несучок відзначалася тенденція щодо збільшення маси жовтка стосовно маси білка. При цьому відносна маса білка з віком несучок зменшувалася на 3,8%, а шкаралупи - на 5,4%, а відносна маса жовтка збільшувалася на 5,4%.

Рівень вірогідності за усіма вивченими показниками у більшості випадків був у межах 2,3-4,0%. Відносно високий коефіцієнт мінливості відзначений за абсолютною масою білка (4,9-4,8%) і шкаралупи (4,2-5,7%). Найбільш високий коефіцієнт мінливості спостерігався за індексом білка (11,2-13,0%) й найнижчий за щільністю яєць (0,30-0,31%).

Вивід молодняка (табл.2) у середньому склав 91,1%. З віком курок-несучок вивід збільшувався на 7,1%. У 180-денних несучок вивід був 88,4%, у 300-денних - 95,5%.

Таблиця 2

Результати інкубації яєць кросу “ІSA-WHІTE”

з урахуванням віку курок – несучок, (n=19200)

Вік птиці, днів | Вивід молодняка, %Вихід добової курочки, %Кількість некондиційного молодняка, %M | m | 180 | 88,4 | 0,231 | 45,1 | 5,2 | 210 | 90,3* | 0,213 | 46,6 | 2,1 | 240 | 90,8* | 0,208 | 47,3 | 2,0 | 270 | 90,7* | 0,210 | 47,9 | 1,6 | 300 | 95,5* | 0,150 | 48,0 | 1,1 | Примітка: *Р?0,99

Відзначено вірогідно (Р?0,95) позитивний зв'язок маси яєць із щільністю яєць (r=0,198), індексом жовтка (r=0,107) і товщиною шкаралупи (r=0,300), щільності яєць з товщиною шкарлупи (r=0,760), індексу білка з індексом жовтка (r=0,252), негативний – між індексом форми й індексом жовтка і білка (r=-0,181.... -0,129), та відсутність зв'язку маси яєць з індексом форми й індексом білка, щільності яєць з індексами форми, білка і жовтка, індексу форми з товщиною шкаралупи і товщини шкаралупи з індексами білка і жовтка яєць.

Особливості морфології ембріонального розвитку курчат з урахуванням віку несучок. При вивченні морфології ембріонального розвитку курчат кросу “ІSA-WHІTE” встановлено, що ембріональний період у них триває на відміну від вітчизняних яєчних кросів, довше. Маса ембріонів до моменту вилуплення курчат досягала 65-66% від початкової маси яєць. При цьому жива маса курчат, що вилупилися, з яєць від молодих несучок була в середньому 42,1±1,2 г, у 300-денних несучок - 42,9±1,7 г.

Встановлено, що в процесі інкубації періоди інтенсивного приросту маси зародків на 5, 7, 9, 14, 16 і 21 добу інкубації чергуються з його гальмуванням на 6, 8, 15, 18 і 20 добу інкубації. У перший період інкубації до 5 діб приріст маси ембріонів даного кроса був найбільш високим і склав 51,3%. На 6-ту добу приріст маси ембріонів знизився до 6,9%. На 7-му - маса ембріонів була від 1,2±0,08 до 1,3±0,19 г і приріст склав 29,2% з наступним зниженням до 20,3%. На 9-ту добу інкубації інтенсивність приросту маси ембріонів була 42,5% з наступним зниженням її до 15 доби (18,6%), проте зі збільшенням її наступного дня на 4,7%. Наступний період гальмування приросту маси ембріонів припадав на 18 добу інкубації і склав 6,55%. З 19 доби інкубації приріст з кожною добою змінювався не рівномірно і на 22 добу складав - 7,83 %.

Вплив режимів передінкубаційного збереження яєць на їх морфологічні якості й ембріональний розвиток курчат. Після тривалого збереження (10-14 днів) маса і щільність яєць зменшилась на 1,8-3,4 %, індекс жовтка – на 2,2 %, проте товщина шкаралупи майже не змінилась (1,4%). Значною мірою (29,2%) знизився індекс білка. На 36 годину інкубації при збереженні яєць протягом 5 днів ембріони розвивались більш інтенсивно, ніж при збереженні яєць 10-14 днів. Маса залишкового жовтка наприкінці ембріогенезу була більшою при збереженні яєць протягом 10-14 днів і найменшою - при збереженні протягом 1-5 днів.

Відповідно вивід молодняка був максимальним (89,6%) у контрольній групі, де термін збереження яєць становив 1-5 днів та мінімальним у третій групі (табл.3).

Овоскопування і бракування яєць перед інкубацією. У середньому по всіх пташниках відбраковано 3,12% яєць: при інкубації овоскопованих перед закладанням яєць вивід молодняка при звичайному бракуванні був на 5,8% вищим (83,3%), ніж у контролі, при більш жорсткому бракуванні - на 7,9 % вищим (85,4%), ніж у контролі (77,5%). Різниця за виводом молодняка між дослідними групами і контролем була статистично вірогідною при Р?0,999 (td=24,3-36,4). Розрахунок ефективності бракування яєць перед інкубацією показав, що з урахуванням витрат на овоскопування за рахунок зменшення кількості інкубованих яєць додатково одержано добових курочок 3453 голів на загальну суму 8633 грн. На кожну додатково отриману тисячу курочок одержано 2500 грн. додаткового прибутку.

Таблиця 3

Результати інкубації яєць, що зберігались різні терміни

перед закладкою їх на інкубацію, (n=4800)

Показники | Термін зберігання, днів | 1гр. контрольна (1-5) |

2гр. дослідна

(6-9) |

3гр. дослідна

(10-14)

штук | % | штук | % | штук | %

3акладено яєць | 4800 | 100 | 4800 | 100 | 4800 | 100“

Незапліднені” | 250 | 5,2 | 509 | 10,6 | 724 | 15,1“

Кров-кільце” | 43 | 0,9 | 120 | 2,5 | 173 | 3,6“ | Завмерлі”58 | 1,2 | 149 | 3,1 | 144 | 3,0“ | Задохлики” | 149 | 3,1 | 230 | 4,8 | 326 | 6,8 | Вивід молодняка | 4300 | 89,6±0,46 | 3792 | 79,0*,66 | 3433 | 71,5*,78 | Примітка:* Р?0,999

Підігрів яєць у перший період інкубації. Вихід молодняка був найбільшим (91,4%) у групі, де яйця підігрівали одну добу при t=38,20C, у групі, де яйця підігрівали при тій же температурі протягом трьох діб становив 89,7% і 88,6% у групі, де температура підігрівання була нижчою (37,80С), але тривала сім діб. Вилуплення курчат проходило інтенсивніше при більш високій температурі і збільшенні тривалості підігрівання. Пік вилуплення курчат в третій групі наступав на 504-ту годину. Середня тривалість інкубації в цій групі була 499,5 годин і до 516-ї години вивід курчат закінчився. Тривалість інкубації в другій групі була 504,3 години, а в першій - 507,1 годин.

Вплив глибокого охолодження яєць у період інкубації. Встановлено, що охолодження яєць з 11-15 доби найбільш ефективне. Вивід молодняка в цих групах (87,1-91,4%) був вірогідно (Р?0,99) вищим при меншій тривалості інкубації, ніж у контролі. Максимальний вивід молодняка (91,4%) і мінімальна тривалість інкубації (510 годин) були в групі, де глибоке охолодження застосовували з 13 доби інкубації щодня протягом 1 години. Різниця між цією й іншими групами відносно виводу молодняка була статистично вірогідною (Р?0,95).

Дослідження і відпрацювання схем закладок і режимів інкубації яєць в інкубаторах кімнатного типу. Аналіз результатів інкубації яєць при різних схемах закладання (табл.4) показав, що схема закладання яєць однієї та двох партій у шафі (третя і четверта дослідні групи відповідно) була більш ефективною.

Виведення інкубаційної шафи на робочий режим при цьому продовжувався 1,4-3,5 годин, тривалість інкубації при цьому становила 510-514 годин. У результаті вивід молодняка в цих групах становив 91,4±0,28% і 92,2±0,27%. Різниця була статистично вірогідною Р?0,999 у обох випадках.

Краще ембріони розвивалися при схемі закладання дві партії в шафі (третя дослідна група), де вихід добової курочки склав 47,0 %. Очевидно, тепло від старшої партії краще підігрівало “молоду” партію на ранніх стадіях розвитку ембріонів.

При перегляді на овоскопі і оцінці розвитку зародків ембріонів на різних етапах ембріогенезу встановлено, що при закладанні шести партій у шафі на 7 день інкубації кількість зародків з першою категорією розвитку була найбільша (71,5%).

Таблиця 4

Інкубація яєць при різних схемах закладання

Групи | Кількість,

шт. | Вивід

молодняка, % | Вихід

добової курочки, % | Тривалість інкубації, год. | Час виходу

партії на

робочий режим, год | партій | яєць,

тис. | M | ±m | Перша | 6 | 19,2 | 83,3 | 0,373 | 44,4 | 516 | 4,3 | Друга | 3 | 38,4 | 85,4 | 0,354 | 46,2 | 516 | 4,1 | Третя | 2 | 57,6 | 91,4* | 0,281 | 47,0 | 510 | 1,4 | Четверта | 1 | 115,2 | 92,2* | 0,269 | 45,8 | 514 | 3,5 | Примітка:*Р?0,999

На 11 добу при схемі закладання 6-ти партій у шафі ембріонів першої категорії було 65,1%, у третій групі - 71,1% і у четвертій - 70,3%. При перенесенні на вивід кращі показники були в третій групі при закладанні 2-х партій (62,1%) і четвертій групі (62,3%) при закладанні однієї партії в шафі.

Режим інкубації на заключному етапі ембріонального розвитку. У вивідному інкубаторі “Tіros” у зоні розміщення яєць установлювали свій мікрорежим. Відповідно схеми досліду було сформовано 4 групи, інкубацію проводили при стандартному режимі у шафах Dinos-115” для усіх груп. На 19 добу інкубації яйця переносили в спеціальних корзинах до вивідних шаф.

Вивід добового молодняка першої дослідної групи (табл.5) був вірогідно Р?0,999 вищим (td>6,5), ніж у контрольній групі.

Найбільш сприятливим на виводі був режим, відповідно до якого температура протягом 8-12 годин (після перенесення на вивід) була 37,50С, вологість 55-61% з наступним зниженням температури до 36,50С і збільшенням вологості до 68%.

Таблиця 5

Результати інкубації яєць кросу “ІSA-WHІTE”

при різних режимах на заключному етапі, ( n=19200)

ГрупиВивід молодняка,

% | Жива маса добового молодняка, г. | Маса залишкового жовтка, г.

M | ±m | Контроль | 90,4 | 0,217 | 41,3 | 17,3 | 1(дослідна) | 95,2 | 0,154 | 42,1 | 17,1 | 2(дослідна)93,0* | 0,184 | 41,7 | 18,1 | 3(дослідна)92,7* | 0,188 | 41,9 | 17,9 | Примітка: *Р?0,999

При цьому режимі у першій групі вивід курчат склав 95,2±0,26%, де більш висока була маса добового молодняка при виводі (42,1г) і найменша маса залишкового жовтка (17,1 г).

Оцінка якості добового молодняка кросу “ІSA-WHІTE”. При візуальній оцінці курчат кросу “ІSA-WHІTE” відзначено, що курчата, які тільки що вилупилися, були мокрими і лежали на боці. Але вже через 30 хвилин 30% курчат змінювали своє положення, у 25% курчат з'являлося бажання рухатися. У 50% 3-годиних курчат зявляється реакція на світлові подразники. 6-годинні курчата на 50% обсохли і розпушилися, у 35-40% з'явився рефлекс клювання. 12-годинні курчата починають стояти на ногах, у них спостерігався досить виражений рефлекс клювання і прагнення до переміщення. 18-годинні курчата більш активні в порівнянні з 12-годинними, стійкі на ногах, і в 80-85% добре виражений рефлекс клювання. 24-годинні курчата ведуть себе дуже неспокійно, відчувають голод, у них спостерігається яскраво виражений рефлекс клювання. Залишковий жовток через товстий шар пуху не прощупується. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що виймати курчат з вивідної шафи варто починати при досягненні 6-годинного віку, коли 50% курчат вже підсохли.

При оцінці розвитку курчат в першу добу після вилуплення встановлено, що відносна маса залишкового жовтка півнів і курочок склала 25,0 і 21,5% від маси тіла (Р?0,95). Протягом першої і другої доби вона у півнів зменшувалася значно більше, ніж у курочок. Очевидно, обмін речовин у півнів в ембріональний період у порівнянні з курочками проходив дещо уповільнено.

Розрахунок додаткового прибутку від впровадження результатів досліджень. Аналізуючи результати інкубації при впровадженні прийомів підвищення виводу курчат встановлено, що вивід молодняку збільшився на 6,8%, за рахунок цього додатково було отримано 7800 голів курчат, у тому числі курочок 3100 голів. З приведених даних (табл. 7) видно, що при реалізаційній ціні добової курочки по 2,5 грн., додатково одержано 7,75 тис. грн., або на кожну тисячу курчат -73,0 грн., у тому числі курочок-159, 5 грн.

Впровадження розробок дало можливість фірмі “Голден Крос” у 2003 році забезпечити виводимість в межах 94%, вивід молодняка - 90%, додатково одержати та реалізувати 125 тисяч голів добових курочок на суму 270 тисяч гривень.

Таблиця 7

Розрахунок додаткового прибутку (за цінами 2003 року)

Показники | Одиниця

виміру | Контроль | Дослід | Дослід ± Контроль | Закладено яєць на інкубаціютис.шт. | 115,2 | 115,2 | 0,0 | Витрати на інкубацію при ціні

20 грн. /1000 яєць | тис. грн. | 2304 | 2304 | 0,0 | Виведення курчат |

% | 85,4 | 92,2 | 6,8 | Одержано курчат

тис.голів | 98,4 | 106,2 | 7,8

Вихід курочок |

% | 46,2 | 45,8 | 0,4 | Одержано курочоктис.голів | 45,5 | 48,6 | 3,1 | Додатково отримано прибутку

(по 2,5 грн/гол.) | тис. грн. | - | 7,75 | 7,75 |

Виcновки

1.На підставі результатів власних досліджень дано комплексну оцінку і науково-обгрунтовано основні прийоми підвищення виводимості яєць та виводу курчат кросу “ISA-WHITE” в інкубаторах кімнатного типу, використання яких дає можливість покращити морфологічні та інкубаційні якості яєць, біологічний контроль у період інкубації, оптимізувати параметри температурно-вологісних режимів інкубації та одержати додатково прибуток від реалізації молодняка.

2. Встановлено, що маса яєць була у межах 61,4-64,9 грам. Зі збільшенням віку несучок маса яєць збільшується. До кінця дослідження яйця мали більш довгасту форму. Індекс білка до 300-денного віку несучок зменшився на 18,4%, індекс жовтка – на 7,4 %, співвідношення маси білка до маси жовтка – на 8,6%. Товщина шкаралупи була в межах 0,378-0,388 мм, позитивно корелювала з масою (r=0,300), щільністю (r=0,760) яєць і практично не була пов’язана з індексами форми, білка та жовтка.

3. У процесі інкубації встановлено, що періоди інтенсивного приросту маси зародків на 5, 7, 9, 14, 16 і 21 добу інкубації чергуються з його гальмуванням на 6, 8, 15, 18 і 20 добу інкубації. Тривалість інкубації у курей даного кросу триває у середньому 22 доби.

4. Виявлено, що після збереження яєць до інкубації протягом 10-14 днів маса і щільність яєць зменшилися на 1,8-3,4%, індекс білка – на 29,2% і індекс жовтка – на 2,2%. Вивід молодняка знизився від 89,6% до 71,5%, вихід добової курочки від 49,1 до 45,1% у порівнянні зі збереженням яєць протягом 1-5 днів.

5. Вивід молодняка при овоскопуванні яєць до інкубації збільшився від 77,5% до 85,4%, за рахунок чого додатково на кожну тисячу отриманих курочок одержано 2500 грн. додаткового прибутку на загальну суму 8633 грн.

6. Встановлено, що підігрівання яєць у перші доби інкубації в цілому дає збільшення виводу молодняка і скорочення тривалості інкубації. Найбільш ефективним було підігрівання яєць при підвищеній температурі протягом 1-3 доби. Вивід курчат був найбільшим (91,4%) у групі, де яйця підігрівалися одну добу при t=38,20C, потім 89,7% у групі при тій ж температурі протягом 3 діб і найменшим у групі , де температура підігрівання була нижче 37,8 0C.

7.Охолодження яєць позитивно впливає на розвиток ембріонів. Встановлено, що найбільш сприятливим було охолодження яєць з 13 доби інкубації щодня протягом 1 години, при якому вивід молодняка становив 91,4%, вихід добових курочок 47,0 %.

8. Схеми закладання яєць 1 та 2 партії у шафі "Dіnos-115" з періодичністю 19 і 9 діб відповідно були більш ефективними. Вихід інкубаційної шафи на робочий режим у цих партіях тривав 1,4-3,5 години, інкубаційний період 510-514 годин. Вивід молодняка при таких схемах закладання склав 91,4-92,2%.

9. Встановлено, що у вивідній шафі на заключному етапі найбільш сприятливим був режим, при температурі 37,50С протягом 8-12 годин (після перенесення на вивід) при вологості 55-61% з наступним зниженням температури до 36,50С і збільшенням вологості до 68%. Вибирати курчат кросу “ISA-WHITE” з вивідної шафи “Tіros” необхідно починати при досягненні їх 6-годинного віку, коли 50% курчат вже підсохли.

10. При диференційованому режимі інкубації з урахуванням прийомів підвищення виводимості яєць та виводу молодняка кросу “ISA-WHITE” в інкубаторах кімнатного типу вивід збільшився на 6,8%, за рахунок чого додатково отримано 7800 голів курчат, у тому числі курочок - 3100 голів, додатково на кожну тисячу отримано 68 голів курчат, у тому числі курочок - 27 голів на суму 67,5грн.

пропозиціЇ виробництву

1. З метою поліпшення забезпечення населення харчовими яйцями, на підставі підвищення виводимості яєць та збільшення кількості високоякісної молодки