Міністерство освіти і науки України
Хмельницький національний університет
СУПРУН СВІТЛАНА ДМИТРІВНА
УДК 330.322.2
ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКСУ СИСТЕМНИХ
ОЦІНОК ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ
ПІДПРИЄМСТВ (НА ПРИКЛАДІ ПІДПРИЄМСТВ
МОЛОКОПЕРЕРОБНОЇ ГАЛУЗІ)
Спеціальність 08.06.01 – економіка,
організація і управління підприємствами
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Хмельницький – 2005
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Вінницькому торговельно-економічному інституті Київського національного торговельно-економічного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник – доктор економічних наук, професор
Ткаченко Іван Семенович,
Вінницький фінансово-економічний університет,
проректор із зовнішніх зв’язків,
завідувач кафедри фінансів
Офіційні опоненти: доктор економічних наук
Бельтюков Євген Афанасійович,
Одеський національний політехнічний університет
Міністерства освіти і науки України,
завідувач кафедри економіки підприємств
кандидат економічних наук, доцент
Хрущ Ніла Анатоліївна,
Хмельницький національний університет
Міністерства освіти і науки України,
доцент кафедри обліку і аудиту
Провідна установа – Тернопільський державний економічний
університет, кафедра економіки підприємств
і корпорацій, Міністерство освіти і науки України
Захист відбудеться 22 вересня 2005 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 70.052.01 Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 11, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Хмельницького національного університету Міністерства освіти і науки України за адресою: 29016, м. Хмельницький, вул. Кам’янецька, 110.
Автореферат розісланий 18 серпня 2005 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Скринник Н.В.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Реформування економіки України значною мірою залежить від вирішення проблеми оцінки інвестиційної привабливості підприємств та провадження інвестиційних проектів, що досить істотно впливає на прийняття інвестиційних рішень щодо залучення та використання інвестицій. Сучасна економіка вимагає наукового обґрунтування та узагальнення такої оцінки, особливо, враховуючи, що існуючі методології потребують відповідного вдосконалення з метою їх модифікації та приведення до умов міжнародної співпраці.
Найбільш ґрунтовно проблеми оцінки інвестиційної привабливості підприємств розглянуті у працях вітчизняних і зарубіжних вчених: Бланка І.О., Бакаєва Л.О., Бейлі Д., Бельтюкова Є.А., Бромвіча М., Гойко А.Ф., Жданова С.А., Ковальова В.В., Маркелова А.С., Марголіна A.M., Пересади А.А., Поддєрьогіна A.M., Реверчук С.К., Савчука В.П., Фатхутдінова Р.А., Федоренка В.Г., Хрущ Н.А., Четиркіна Е.М., Шевчука В.Я., Яковлєва А.І. та інших.
Основна проблема визначення ступеня інвестиційної привабливості підприємств полягає в обґрунтованому виборі найбільш суттєвих оціночних критеріїв, які дозволять прийняти правильне інвестиційне рішення. На сьогодні науковцями пропонуються різноманітні підходи в системі оцінки інвестиційної привабливості підприємств. Вони, зрозуміло, мають як свої позитивні сторони, так і певні можливості до вдосконалення. Проте, в загальному випадку, дослідження існуючих методів оцінки інвестиційної привабливості підприємств свідчить про доцільність відпрацювання єдиного комплексного підходу до здійснення процесу оцінювання. Такий підхід має бути системним та ієрархічним. Важливим напрямком дослідження є логіка інтегрування системних позицій інвестиційної привабливості підприємств, що потребує системного опису самого процесу оцінювання. Зважаючи на це, основною метою є необхідність формування комплексу системних оцінок вирішення інвестиційних завдань, що сприяє в певному обсязі розв’язанню проблем оцінки інвестиційної привабливості.
Таким чином, вибір теми дисертації обумовлений відсутністю в умовах трансформаційної економіки комплексного вирішення завдання оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та ефективності інвестиційних проектів на основі застосування різноманітних кількісних та якісних критеріїв. Дослідження, що пов’язані з обґрунтуванням вибору пріоритетного об’єкту інвестицій є достатньо актуальними як для потенційних інвесторів, так і для самих підприємств.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконане дослідження безпосередньо пов’язане з тематикою науково-дослідної роботи кафедри економіки підприємництва та менеджменту Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету за темою “Розвиток системи підприємств роздрібної торгівлі” у частині розробки моделі інвестиційної привабливості підприємств м. Вінниці, реєстраційний номер 0104U006349. В межах цієї теми особисто дисертантом розроблено методичні підходи до формування моделі оцінки інвестиційної привабливості підприємств.
Мета дослідження. Метою дисертаційної роботи є побудова комплексу системних оцінок інвестиційної привабливості підприємств.
Для досягнення поставленої мети в ході підготовки дисертації необхідно було вирішити такі основні задачі:
? визначити особливості формування інвестиційного ринку в Україні;
? здійснити аналіз методології оцінювання інвестиційної привабливості підприємств і провести системні дослідження з підготовки та прийняття інвестиційних рішень;
? дослідити стан та перспективи розвитку підприємств молокопереробної галузі як учасників інвестиційного ринку;
? сформувати набір критеріїв, необхідних для інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємства;
? запропонувати комплекс системних оцінок, в основі якого є формування інтегрального оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та оцінки ефективності інвестиційних проектів;
? запропонувати підхід до інтегральної оцінки інваріантних перспектив інвестиційної привабливості підприємств;
? довести практичну спроможність комплексу системних оцінок інвестиційної привабливості підприємств на конкретних прикладах підприємств молокопереробної галузі.
Об’єктом дослідження є господарсько-фінансова діяльність підприємств.
Предметом дослідження є інвестиційна привабливість підприємств молокопереробної галузі та методи її визначення.
Методи дослідження. Для розв’язання поставлених у дисертаційній роботі задач використовувались сучасні методи дослідження: системний аналіз, статистико-економічний, економіко-математичний, експертні та інші. При дослідженні тенденцій розвитку молокопереробної галузі використані статистичні дані Держкомстату України.
Теоретичну основу дослідження склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблеми, яка розглядається, законодавчі і нормативні документи органів державного управління України, які регулюють діяльність підприємств.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у:
вперше:–
сформовано комплекс системних оцінок для обґрунтування інвестиційного рішення щодо інвестиційної привабливості підприємства, його іміджу (рейтингу). Сутність такого підходу полягає у багатокритеріальному процесі формування та моделювання інтегрального показника, що дозволяє чітко оцінити як кількісні, так і якісні економічні показники;–
розроблено підхід до побудови моделі інтегральної оцінки ефективності інвестиційних проектів, що робить можливим упорядкування інвестиційних проектів на основі визначених пріоритетів, запропоновано впорядкувати варіанти рішень за допомогою певних правил;–
визначені варіанти оцінки перспектив інвестиційної привабливості підприємств молокопереробної галузі за допомогою методу аналізу ієрархій (МАІ);
удосконалено:–
систему показників оцінки інвестиційної привабливості підприємств, що ґрунтується на визначеному наборі критеріїв, які всебічно характеризують інвестиційну привабливість підприємства;
запропоновано:–
правила, на основі яких сформовано узагальнений показник, придатний для прийняття відповідного інвестиційного рішення;
дістало подальший розвиток:–
методика визначення іміджу підприємства, що ґрунтується на якісних критеріях оцінки інвестиційної привабливості підприємства.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони створюють основу для дослідження і практичного вирішення проблем комплексної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та формування моделі, яка дозволяє всебічно оцінити підприємство та обґрунтувати прийняття відповідного рішення щодо доцільності капітальних вкладень та можливості одержання очікуваних результатів.
Використання одержаних в дисертаційній роботі результатів дозволило розробити методичні рекомендації щодо оцінки інвестиційної привабливості підприємств та впровадити їх в діяльність Вінницького управління торгівлі, громадського харчування та побуту міської ради (акт впровадження від 02.07.2004 р., довідка № 463 від 30.11.2004 р.), а також у діяльність ТОВ “Жмеринський маслосирзавод” (довідка № від 24.05.2004 р.) та ВАТ “Вінницький міський молочний завод” (довідка № 658-а від 18.03.2004 р), отримати від керівництва цих підприємств схвальні відгуки.
Окремі положення наукового дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні дисциплін “Економіка підприємства” та “Економіка торговельного підприємства” на кафедрі економіки підприємництва та менеджменту Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного університету, а також використані при виконанні курсових, дипломних та магістерських робіт (акт впровадження 26.10.2004 р., довідка №23/01-789 від 26.10.2004 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною кваліфікаційною науковою роботою, в якій сформовано комплекс системних оцінок інвестиційної привабливості підприємств, сформульовано та науково обґрунтовано підхід до побудови моделі інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та ефективності інвестиційних проектів, обґрунтування інвестиційних рішень.
Висновки, положення та рекомендації, які містяться в роботі, отримані автором самостійно шляхом узагальнення та аналізу теоретичного і практичного матеріалу, що сприяло підвищенню активності інвестування молокопереробної галузі. Обсяг особистого внеску здобувача у наукових працях, опублікованих у співавторстві, наведено у їх списку. З наукових праць, які опубліковані у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї та положення, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати досліджень оприлюднені на міжнародних науково-практичних конференціях: “Фінансові важелі економічного зростання України на сучасному етапі” (м. Чернівці, жовтень 2000 р.); “Наука і освіта – 2002” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.); “Україна наукова 2003” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.); на наукових конференціях: “Україна наукова 2001” (м. Дніпропетровськ, 2001 р.); “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України; (м. Чернівці, 2003 р.); “Регіональні проблеми та перспективи розвитку сфери товарного обігу: теорія і практика” (м. Вінниця, 2003 р.); “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); “Україна у світовій економічній спільноті” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); “Інвестиційні стратегії сталого розвитку” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.); “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2004 р.).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 18 наукових праць, у тому числі 6 статей у фахових наукових виданнях та 12 публікацій, які додатково висвітлюють результати дослідження. Загальний обсяг публікацій складає 6,02 д.а., з яких особисто автору належить 4,84 д. а.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Зміст роботи викладений на 164 сторінках, містить 32 таблиці, 9 рисунків, список використаних джерел – із 185 найменувань (на 17 сторінках), 4 додатки (на 4 сторінках).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи. Сформульовані головна мета і задачі дослідження, наукова новизна та практичне значення отриманих результатів. Наведені дані про апробацію основних положень роботи.
У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи оцінки інвестиційної привабливості підприємств” досліджено особливості формування інвестиційного ринку в Україні, визначені основні фактори, від рівня впливу яких залежить подальший розвиток інвестиційного ринку. Серед факторів, які, на наш погляд, стримують розвиток інвестиційного ринку є економічні, політичні, правові та соціальні фактори, певна нестабільність яких обмежує можливості залучення інвестиційних ресурсів. Значну увагу слід надати соціальним факторам, вплив яких характеризується достатньо низькою економічною мотивацією серед учасників трудової діяльності через низький рівень заробітної плати, пенсійних та інших соціальних виплат. Проте, на сьогодні здійснюються певні заходи по стабілізації такого становища. Відмічено про необхідність проведення радикальних заходів у соціальній сфері, яку слід розглядати не лише як основний інструмент підвищення добробуту населення, але й як важливий фактор прискорення економічного прогресу, стимулювання нагромаджень та розширення внутрішнього ринку, підвищення продуктивності праці. Важливим механізмом залучення інвестицій в промисловий сектор економіки є фондовий ринок, інфраструктура якого на сьогодні повністю сформована, що є передумовою здійснення інвестування, проте, активність інвестиційних процесів на фондовому ринку є все ж низькою, що зумовлено низькою інвестиційною привабливістю суб’єктів інвестування. Є нагальна необхідність у створенні більш ефективних механізмів акумуляції тимчасово вільних коштів інвесторів та сприяння в забезпеченні підприємствам доступу до інвестиційних ресурсів. Доведено необхідність обґрунтування методичних підходів до визначення інвестиційної привабливості підприємств на основі наявних вітчизняних та зарубіжних публікацій. В основі такої оцінки лежить кількісне вивчення багатьох факторів, врахування яких дозволяє визначити перспективи розвитку того чи іншого підприємства, прийняти відповідні управлінські рішення для забезпечення найвищої ефективності інвестицій. Відмічено, що інвестиційна привабливість передбачає наявність такого інвестиційного іміджу підприємства, який сприятиме його безперервному оновленню, прогресивному розвитку на основі інтенсифікації виробничого процесу. Визначені переваги та недоліки методів оцінки ефективності інвестиційних проектів. Це дало можливість сформулювати основні правила застосування різноманітних методів, беручи до уваги їх економічний зміст, що є важливим при прийнятті інвестиційних рішень щодо доцільності реалізації інвестиційних проектів. Зважаючи на те, що інвестиційне середовище зумовлене рухливістю і мінливістю, а також постійною зміною основних факторів доведено, що оцінювання інвестиційної привабливості підприємств має бути системним. Запропоновано якісні системні властивості, з урахуванням яких можна сформувати системний підхід до прийняття інвестиційних рішень.
У другому розділі – “Структура системи оцінок інвестиційної привабливості підприємств” значну увагу приділено підприємствам молокопереробної галузі як учасникам інвестиційного ринку, відмічено, що молокопереробна галузь належить до провідних у харчовій і переробній промисловості та є достатньо привабливою за обсягами та кон’юнктурою. Щоб вижити в нових ринкових умовах, необхідне технічне переоснащення, потрібні значні інвестиції. Здійснений аналіз виробництва молока в Україні. Зауважено про актуальність здійснення системних досліджень на користь розвитку даної галузі. Це пов’язане із впливом багатьох чинників, адже молокопереробна галузь включає в себе різноманітні виробничі об’єкти та виробничі зв’язки. Дослідження стану молокопереробної галузі (на основі вітчизняних публікацій і статистичних даних) показали, що її економічна ефективність зумовлена системою факторів, основним з яких є використання виробничих потужностей, що, в свою чергу пов’язане із різким скороченням постачання сировини у молочну промисловість. Зважаючи на це, здійснено аналіз динаміки заготівлі і постачання молока на переробку у підприємства молочної промисловості, який свідчить про зменшення питомої ваги виробництва молока сільськогосподарськими підприємствами. Найбільша питома вага заготівель молока належить приватному сектору. Хочемо зауважити, що через затримку в надходженні опублікованих (офіційних) статистичних даних аналіз здійснений лише за 2001–2003 роки. Значна увага також приділена розвитку молокопереробної галузі Вінницької області, для економіки якої є ключовими усі галузі харчової та переробної промисловості, регіональні особливості області склалися впродовж минулих десятиліть, економіка якої більш як на 30 % пов’язана із аграрним сектором, переробною та харчовою промисловістю, а це в 1,5 рази більше, ніж в інших областях України. Зокрема, підприємствами харчової і переробної промисловості вироблено у 2003 році 59,3 % усієї продукції області та забезпечений приріст на 28,8 % у порівнянні з показниками минулого року. Виробництво молока та молокопродуктів за їх основними видами представлено у таблиці 1, на основі якої можна зробити висновок про збільшення виробництва продукції з незбираного молока, яке зросло з 38,5 тис. тонн у 2002 році, до 48,2 тис. тонн у 2003 році, темп росту становить 169,1 %. По маслу тваринному також відбувається зростання обсягів виробництва, темп зміни становить у 2002 році 145,2 %, в 2003 році – 143,8 %. Стійкі позиції у виробництві займають сири жирні. Проте, зазнали суттєвого зниження: сухе молоко незбиране, вершки і сухі суміші, темп зміни 2002 року проти 2001 року складає 51,4 %, у 2003 році – 44,4 %.
Таблиця 1 – Виробництво основних видів молочних
продуктів у Вінницькій області
Продукція | 2001 рік
тис. т | 2002 рік | 2003 рік
кількість, тис. т | у % до попер. | кількість, тис. т | у % до попер.
Продукція з незбира-ного молока в пере-рахунку на молоко | 21,6 | 28,5 | 132 | 48,2 | 169,1
Тваринне масло | 13,5 | 19,6 | 145,2 | 28,2 | 143,8
Сири жирні,
вкл. бринзу | 6,6 | 10,1 | 153 | 13,7 | 135,6
Сухе молоко незбиране, вершки
і сухі суміші | 3,5 | 1,8 | 51,4 | 0,8 | 44,4
Морозиво | 1,3 | 1,2 | 92,3 | 1,2 | 100
Як свідчать результати досліджень, підприємствами молочної промисловості м. Вінниці та Вінницької області у 2003 році вироблено продукції з незбираного молока на 19756 тонн більше попереднього періоду, темп зміни становить 169,3 %. Проте, серед районів області цей показник досить різниться. Найбільше зростання обсягів виробництва спостерігається в містах Вінниця, Жмеринка та по районах: Оратівському, Калинівському, Липовецькому, Мурованокуриловецькому і Тростянецькому. По всіх інших містах і районах області відбувається зменшення показників, найменшими вони є у м. Могилів-Подільському, районах: Гайсинському (18,2 %), Тиврівському (41 %), Бершадському (43,5 %) та Барському (44,2 %). Таким чином, аналіз стану молокопереробної галузі показав: на ринку молока та молочної продукції залишаються низька якість молочної сировини, що у свою чергу, негативно впливає на виробництво молочної продукції, що призводить до виникнення проблеми збуту продукції, особливо на зовнішній ринок; низька якість технологічного оснащення молокозаводів; недостатній захист споживачів молочної продукції низької якості; невідповідність стандартів на молочну продукцію вимогам європейського рівня. Зважаючи на це, доведено необхідність інвестування підприємств молокопереробної галузі, що дозволить: оновити основні фонди та технології; підвищити рівень виробництва і споживання молочних продуктів на душу населення; підвищити інвестиційну привабливість галузей, що виробляють продукти харчування; створити стабільні інтеграційні зв’язки серед учасників ринкового процесу.
Визначено структуру оцінки процесу інвестиційних рішень, яка відображена на рис. 1. Відмічено, що важливим інструментом для наукового обґрунтування вирішення інвестиційних завдань є системний аналіз, що включає в себе різноманітні методичні прийоми, серед яких значне місце займають експертні методи та економіко-математичні моделі.
Здійснено вибір комплексу системних оцінок інвестиційної привабливості підприємств. Для цього обґрунтовано підхід до розв’язання інвестиційних завдань, який має на меті здійснити інтеграцію різноманітних економічних показників. Запропоновано набір найбільш суттєвих оціночних показників (кількісних та якісних). Формування узагальненого показника оцінки інвестиційної привабливості підприємств рекомендовано здійснювати шляхом підсумовування загальних значень, які характеризують як фінансовий стан підприємства, так і його рейтинговий рівень (якісні показники).
В результаті це дасть змогу отримати числове значення для оцінки допустимого рівня інвестиційної привабливості промислових підприємств, на основі якого прийматиметься остаточне інвестиційне рішення.
Рис. 1. Структура оцінки процесу прийняття інвестиційних рішень
У третьому розділі – “Побудова і реалізація комплексу системних оцінок привабливості підприємств” запропоновано комплекс системних оцінок, який враховує відповідні моделі, необхідні для обґрунтування інвестиційного рішення щодо інвестиційної привабливості підприємства, його іміджу (рейтингу), а також стосовно ефективності інвестиційних проектів. Сам багаторівневий процес формування показника оцінки інвестиційної привабливості підприємств представлено на рис. 2, алгоритм формування узагальненого показника оцінки реальних інвестицій подано на рис. 3. В основі побудови таких моделей покладено системний підхід, при якому процес оцінки розглядається як сукупність взаємопов’язаних елементів, аналіз яких дозволяє прийняти остаточне рішення на основі узагальненого показника.
Відповідно до рис. 2 узагальнений показник F(х1,…,х11) враховує кількісні: F1(х1,…х4) та якісні: F2 (x5, …, x11) показники.
x1 x2 x3 x4 x5 . . . . . x11
Рис. 2. Формування узагальненого показника
оцінки інвестиційної привабливості підприємства
Складовими показника F1(х1,…х4) є: f(х1) – показник, за допомогою якого визначається ліквідність активів підприємства; f(х2) – показник, який визначає фінансову стійкість підприємства; f(х3) – дозволяє проаналізувати оборотність активів підприємства; f(х4) – характеризує прибутковість використовуваних активів. F2 (х5, …, х11) деякий показник, який дає якісні характеристики оцінювання інвестиційної привабливості підприємства. Його складовими є: fх5); f(х6); f(х7); f(х8); f(х9); f(х10); f(х11), де: f(х5) – галузева приналежність підприємства; f(х6) – регіональна інвестиційна привабливість; f(х7) – стадія життєвого циклу підприємства; f(х8) – розрахунки підприємства по кредитах; f(х9) – розрахунки підприємства з персоналом; f(х10) – інформація щодо професійних здібностей керівництва; f(х11) – інформація щодо сумлінності (чесність, порядність) керівника підприємства як партнера. Згідно рисунку 3 показник F1(х1,...., х5) об’єднує критерії, які відносяться до першої групи і базуються на дисконтних оцінках. Показник F2(х6, х7) об’єднує критерії, які відносяться до другої групи та базуються на облікових оцінках. Складовими показника F1(х1,...., х5) є п’ять критеріїв f(хі), (і = 1,5): f(х1) – чистий приведений ефект (NPV); f(х2) – індекс рентабельності інвестицій (РІ); f(х3) – внутрішня норма прибутку (IRR); f(х4) – модифікована внутрішня норма прибутку (MIRR); f(х5) – дисконтний термін окупності інвестицій (DPP). Показник F2(х6, х7) враховує два критерії f(хі), (і = 6,7), де f(х6) – термін окупності інвестицій (PP); f(х7) – коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR).
Рис. 3. Формування узагальненого показника
оцінки ефективності інвестиційних проектів
Підхід до формування інтегрального показника оцінки інвестиційної привабливості підприємств розглянемо більш детально, використовуючи схему, наведену на рис. 2. На першому рівні визначається мета інвестиційного завдання та зміст його вирішення. Інформаційне забезпечення, необхідне для вирішення відповідного інвестиційної завдання здійснюється на другому рівні. Третій рівень потребує формування набору критеріїв, які дозволять оцінити інвестиційну привабливість підприємства. Такий набір критеріїв передбачає проведення аналізу кількісних F1(х1,… х4) та якісних F2(х5,… х11) показників, які дозволять усебічно здійснити процес оцінювання. Четвертий рівень вимагає для формування деякого узагальненого показника F(х1,...., х11), визначення пріоритетів і впорядкування варіантів рішень із допомогою певних правил. І, на останньому, рівні, на основі вирішального правила приймається остаточне рішення, яке має відповідати поставленій меті. Врахування кількісних показників пропонується здійснювати шляхом складання підсумкової матриці Е(nm), кількість рядків якої визначається кількістю кількісних показників, які оцінюють фінансовий стан підприємства (для нашого випадку n = 4), а кількість стовпців матриці визначається кількістю складових, які забезпечують коректне визначення відповідних кількісних показників (для нашого випадку m = 3).
Таким чином, матриця Е буде мати вигляд:
е11 е12 е13
Е = е21 е22 е23 (1)
е31 е32 е3
е41 е42 е43
Правила формування елементів матриці Е такі. Елементи першого рядка (е11) (і = 1,3) визначаються за допомогою показників ліквідності (х11, х12, х13), зокрема: х11 – коефіцієнт абсолютної ліквідності, х12 – коефіцієнт остаточної ліквідності, х13 – коефіцієнт миттєвої оцінки.
Елементи другого рядка матриці (1), визначаються за допомогою коефіцієнтів стійкості фінансового стану підприємства (х21, х22, х23): х21 – коефіцієнт автономії, х22 – коефіцієнт маневреності (мобільності), х23 – коефіцієнт заборгованості. Третій рядок матриці представлений показниками оборотності активів підприємства: х31 – коефіцієнта оборотності активів, х32 – тривалістю обороту всіх активів та х33, який характеризує оборотність поточних активів. Елементи четвертого рядка матриці Е інтерпретуються за допомогою показників прибутковості (х41, х42, х43), зокрема: х41 – коефіцієнт прибутковості всіх використовуваних активів, х42 – коефіцієнт рентабельності власного капіталу, х43 – коефіцієнт прибутковості реалізації продукції.
В результаті розрахунків, при відповідності рекомендованим значенням, елементи матриці Е будуть дорівнювати одиниці, у протилежному випадку – дорівнюватимуть нулю. Таким чином, якщо:
х11 = 0,2 е11 = 1,
х12 > 1 е12 = 1, (2)
х13 0,7 – 0,8 е13 = 1.
Для елементів другого рядка матриці (1), що розглядається:
х21 0,5 е21 = 1,
х22 0,5 е22 = 1, (3)
х23 1 е23 = 1.
Елементи третього рядка матриці (1) характеризують оборотність активів підприємства. Таким чином, якщо:
х31 підвищується е21 = 1,
х32 знижується е22 = 1, (4)
х33 підвищується е23 = 1.
Для елементів четвертого рядка матриці Е (1):
х41 підвищується е21 = 1,
х42 підвищується е22 = 1, (5)
х43 підвищується е23 = 1.
Співвідношення (1) (5) дозволяють достатньо просто алгоритмізувати процес знаходження значень елементів матриці Е (1), що використовується для загальної оцінки кількісних показників. Відповідно до цього, інвестиційно привабливим вважається підприємство з найбільш стійким фінансовим станом, тобто у випадку коли матриця Е матиме вигляд:
; або , (6, 7)
тобто сума елементів усіх чотирьох рядків матриці Е повинна дорівнювати 12 або 9.
У випадку, коли сума елементів матриці Е менше 9, можна зробити висновок про те, що дане підприємство має недостатньо стійкий фінансовий стан. Кризовий стан підприємств характеризується більшістю нульових елементів матриці Е. Враховуючи схему (рис. 2), для формування узагальненого показника який характеризує всі кількісні показники, обчислено суму всіх елементів матриці (1). Таку суму позначено Кп – показник кількісних характеристик інвестиційної привабливості підприємств. Беручи до уваги усі можливі варіанти і те, що обов’язковою умовою є наявність у матриці (1) хоча б 12 або 9 одиниць, отримано таблицю 2, яка дає можливість оцінити фінансовий стан підприємств, як об’єктів інвестування та в якій наведені вагові коефіцієнти фінансового стану підприємства Р, що мають відповідні значення, визначені експертним методом.
Таблиця 2 – Визначення фінансового стану підприємства
Кризовий
фінансовий стан | Нестійкий фінансовий стан | Стійкий
фінансовий стан
Якщо Кп = 3,
то Р11= 0 | Якщо Кп = 6,
то Р 12 = 0,5 | Якщо 9 ? Кп = 12,
то Р13 = 1
Оцінку якісних показників F2 (х5 …, х11) пропонується здійснювати шляхом проведення детальної аналітичної роботи експертним методом. Кожному із відповідних якісних показників надано вагові коефіцієнти – kі (і = 5,11) (табл. 3).
Таблиця 3 – Вагові коефіцієнти якісних показників
оцінки інвестиційної привабливості підприємства
Назва показника | Показник | Інтервал зміни вагових коефіцієнтів
1. Галузева приналежність підприємства | f(х5) | 0 < k5 = 0,11
2. Регіональна приналежність | f(х6) | 0 < k6 = 0,10
3. Стадія життєвого циклу підприємства | f(х7) | 0 < k7 = 0,20
4. Розрахунки підприємства з персоналом | f(х8) | 0 < k8 = 0,15
5. Розрахунки підприємства
по кредитах | f(х9) | 0 < k9 = 0,18
6. Професійні здібності керівництва | f(х10) | 0 < k10 = 0,14
7. Добросовісність (чесність, порядність) підприємства як партнера | f(х11) | 0 < k11 = 0,12
Таким чином, можна скласти таблицю рейтингу підприємства як об’єкта інвестування. Для розв’язання цієї задачі складено відповідні рейтингові рівні якісних показників. У дисертаційній роботі отримані рейтингові рівні для n = 2 та n > 2 і отримано загальну таблицю 4 для довільного n.
Таблиця 4 – Рейтингові рівні якісних показників
Низький рівень
якісних показників | Середній рівень якісних показників | Високий рівень якісних показників
0,26 = k = 0,44 | 0,44 < k = 0,52 | 0,52 < k = 1
kmin | kдоп | kmax
Беручи до уваги дані таблиці 4, запропоновано співвідношення, що дозволило оцінити сумарний допустимий рейтинговий рівень інвестиційної привабливості промислового підприємства, який на рис. 2 представлений у вигляді показника F(х1, …., х11).
kдоп < F(х1, …., х11) = kmax, (8)
де kдоп = 0,44.
Цю суму позначаємо через F2min (х5, …, х11).
kmax = 1, (9)
цю суму позначаємо через F2max (х5, …, х11).
Враховуючи співвідношення (8)(9), отримано:
F2min (х5, …, х11) < F(х1, …, х11) = F2max (х5, …, х11). (10)
Формування узагальненого показника оцінки інвестиційної привабливості підприємств проводиться шляхом підсумовування його складових. Врахувавши (10), а також величини Р12 та Р13 з таблиці 2, отримаємо числове значення оцінки допустимого рівня інвестиційної привабливості промислових підприємств:
Fmin (х5, …, х11) + Р12 < F(х1, …, х11) = Fmax (х5, …, х11) + Р13 . (11)
Підприємства будуть інвестиційно привабливими, якщо:
0,44 + 0,5 < F(х1, …, х11) = 1 + 1 (12)
0,94< F(х1, …, х11) = 2.
Отже, методика визначення вирішальних правил у запропонованій моделі оцінки інвестиційної привабливості підприємства на основі узагальненого показника дозволила здійснити інтеграцію різноманітних економічних показників та прийняти відповідне інвестиційне рішення, яке відповідає поставленій меті, що суттєво знижує ризик інвестора.
У результаті дослідження також запропонована система оцінки перспективи інвестиційної привабливості підприємств молокопереробної галузі, яка інтерпретована у вигляді ієрархії можливих впливів та знайшла своє відображення у відповідній моделі. Зокрема відмічено, що перспективи оцінки інвестиційної привабливості підприємств молокопереробної галузі великою мірою залежать від таких суттєвих факторів як: економічні, політичні, правові та соціальні умови, а також від того, які технології використовуються для забезпечення інвестиційної привабливості вітчизняних підприємств. Структура перспектив інвестиційної привабливості підприємств молокопереробної галузі ґрунтується на поєднанні певних елементів, дія кожного з яких визначається метою, тобто певним чином мотивується.
Зміст, мета чи мотив участі у системі підвищення інвестиційної привабливості підприємств можуть бути сформульовані для кожного із елементів, що й сприяло побудові кількох можливих варіантів оцінки перспектив інвестиційної привабливості підприємств молокопереробної галузі, вибір кожного з яких здійснено за допомогою методу аналізу ієрархій (МАІ). У дисертаційній роботі представлено скорочений алгоритм здійснення методу аналізу ієрархій, реалізація якого проведена в програмному середовищі MS Excel в інтерактивному режимі.
Загалом, реалізація комплексу системних оцінок перевірена на прикладі підприємств молокопереробної галузі: у ТОВ “Жмеринський маслосир-завод” та ВАТ “Вінницький молочний завод”. Сформований узагальнений показник дозволив врахувати кількісні та якісні показники інвестиційної привабливості ТОВ “Жмеринський маслосирзавод”, отримане числове значення свідчить про здатність підприємства повернути інвестору вартість інвестованого капіталу у вигляді прибутку.
ВИСНОВКИ
На захист виносяться результати досліджень з формування комплексу системних оцінок інвестиційної привабливості підприємств, які дозволяють сформулювати такі висновки і пропозиції:
1. Обґрунтовано необхідність розробки методики проведення оцінки інвестиційної привабливості підприємства. З метою пошуку нових можливостей для потенційних інвесторів визначений алгоритм розв’язання актуальних інвестиційних завдань, який потребує використання системного підходу, що є основою прийняття інвестиційних рішень. Сформовано набір найбільш суттєвих оціночних показників, які дозволять оцінити привабливість підприємства.
2. Побудовано комплекс оцінок, в основі якого – єдиний науковий підхід до формування моделей оцінки інвестиційної привабливості підприємств та оцінки реальних інвестицій. Це дозволило здійснити інтеграцію відповідних показників та дати більш обгрунтованішу оцінку, що є адекватною нинішнім умовам господарювання. Для досягнення цієї мети визначено інформаційну базу та інтелектуальне забезпечення інтегрального показника оцінювання інвестиційної привабливості підприємств. Обчислення узагальненого показника оцінки інвестиційної привабливості підприємства проведене шляхом підсумування загальних значень, які характеризують як фінансовий стан підприємства (кількісні показники), так і його рейтинговий рівень (якісні параметри). У результаті отримано числове значення оцінки допустимого рівня інвестиційної привабливості підприємства, на основі якого приймається остаточне інвестиційне рішення.
3. Визначені варіанти оцінки перспектив інвестиційної привабливості підприємств молокопереробної галузі, вибір кожного варіанту здійснено за допомогою методу аналізу ієрархій. Результатом є знаходження оптимального варіанту оцінки на основі матриці порівнянь.
4. Для реалізації комплексу системних оцінок інвестиційної привабливості підприємств обрано підприємства молокопереробної галузі – ТОВ “Жмеринський маслосирзавод” та ВАТ “Вінницький міський молочний завод”. Використовуючи запропоновані підходи, сформовано узагальнений показник F(x1, …, x11), який врахував кількісні і якісні показники та свідчить про інвестиційну привабливість даних підприємств, а також дозволив визначити можливості розширення їх діяльності та підвищення конкурентоспроможності.
5. Формування ефективної системи оцінки інвестиційної привабливості підприємств є важливою умовою задоволення інтересів учасників інвестиційного процесу та досягнення більшості стратегічних цілей.
6. Розроблений комплекс системних оцінок має виключне значення, особливо в умовах обраного курсу реформування вітчизняної економіки, він дозволяє врахувати особливості кожного конкретного підприємства, виявити можливості удосконалення його потенціалу та подальшого розвитку.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Публікації у фахових виданнях
1. Супрун С.Д. Оцінка ефективності інвестиційних проектів підприємств // Фінанси України. – 2003. – № 4. – С. 82-87.
2. Супрун С.Д. Методологічні аспекти удосконалення оцінки інвестиційної привабливості підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики: Збірник наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. – Вип. 189, Т. ІІІ. – С. 945-949.
3. Супрун С.Д. Інвестиційна привабливість та оцінка вартості підприємства // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наук. праць. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2004. Вип. 198, Т. ІІ. – С. 489-493.
4. Супрун С.Д., Юхимчук С.В. Формалізація якісних критеріїв оцінювання інвестиційної привабливості промислових підприємств // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наук. праць. Вип. 114. – Дніпропетровськ, ДНУ, 2001. – С. 94-98. Особистий внесок: обґрунтування методичного підходу побудови моделі оцінювання іміджу підприємства.
5. Супрун С.Д., Юхимчук С.В. Розробка узагальненого показника, що дозволяє оцінювати інвестиційну привабливість промислових підприємств // Вісник Тернопільської академії народного господарства. Серія “Економіко-математичне моделювання”, Тернопіль: ТАНГ, 2002. – № 11-12. – С. 64-76 Особистий внесок: розробка моделі оцінювання інвестиційної привабливості підприємства.
6. Супрун С.Д., Юхимчук С.В. Матрична модель оцінки інвестиційної привабливості промислових підприємств // Фінанси України. – 2003. – № 1. – С. 3-12. Особистий внесок: розробка методичного підходу до побудови моделі, за допомогою якої можна оцінити інвестиційну привабливість підприємства, прийняти відповідне інвестиційне рішення.
Публікації в інших виданнях
7. Супрун С.Д. Проблеми кількісного оцінювання інвестиційних проектів // Матер. V міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта – 2002”. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2002. – Т. 16. – С. 13-14.
8. Супрун С.Д. Особливості практичного застосування методів оцінки ефективності інвестиційних проектів // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Україна наукова 2003”. Економіка. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2003. Т. 19. – С. 49-51.
9. Супрун С.Д. Про деякі аспекти вирішення проблеми формалізації інвестиційних завдань // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту: Матер Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Роль регіонів у забезпеченні стійкого розвитку національної економіки України”. Вип. І. Економічні науки. – Чернівці: АНТ Лтд., – 2003. – С. 306-309.
10. Супрун С.Д. Формування інвестиційного ринку в Україні // Матер. ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Україна у світовій економічній спільноті”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 52-53.
11. Супрун С.Д. Особливості розвитку методології оцінки інвестиційної привабливості підприємств // Матер. Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Інвестиційні стратегії сталого розвитку”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т. І. – С. 106-108.
12. Супрун С.Д. Обґрунтування вибору критеріїв прийняття інвестиційних рішень в соціально-економічних системах // Матер. міжнар. наук.-практ. конф. “Формування духовно-моральних цінностей у дітей та молоді”. – К.: Науково-методичний центр вищої освіти МОН України, 2004. – С. 256-258.
13. Супрун С.Д., Чорна Л.О. Оптимізація здійснення інвестиційної діяльності підприємств у сучасних умовах господарювання // Сб. тр. междунар. симпозиума “Наука и предпринимательство” (г. Трускавец, 14-19 февраля 2000 г.). – Калуга: Изд-во Н. Бочкаревой, 2000. – С. 223-227. Особистий внесок: уточнення економічної сутності поняття “інвестицій”.
14. Супрун С.Д., Юхимчук С.В., Чорна Л.О. Моделі прийняття рішень по інвестиційних проектах підприємств // Науковий вісник Буковинського фінансово-економічного інституту. Зб. наук. праць. Вип. 2: Економічні науки. – Чернівці: БФЕІ, 2001. – С. 150-153. Особистий внесок: обґрунтування принципів побудови моделі прийняття рішень по інвестиційних проектах підприємств, побудови ієрархічної моделі прийняття інвестиційних рішень.
15. Супрун С.Д., Юхимчук С.В. Параметри оцінювання інвестиційної привабливості промислових підприємств – об’єктів інвестування // Матер. І Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Україна наукова 2001”. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – Т. 15. – С. 41-43. Особистий внесок: формування набору критеріїв, із допомогою яких можна оцінити інвестиційну привабливість підприємств.
16. Супрун С.Д., Чорна Л.О., Юхимчук С.В. Методичний підхід до розроблення моделі формалізації прийняття рішень щодо інвестиційної привабливості підприємств // Матер. Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Регіональні проблеми та перспективи розвитку сфери товарного обігу: теорія і практика”. – Вінниця: “Планер”, 2003. – С. 52-55. Особистий внесок: запропонований підхід до формування узагальненого показника інвестиційної привабливості підприємства із допомогою методів системного аналізу.
17. Супрун С.Д., Чорна Л.О., Юхимчук С.В. Особливості застосування методу NPV при оцінці ефективності інвестиційних проектів // Матер. ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Економіка підприємства: проблеми теорії та практики”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т. І. – С. 125-127. Особистий внесок: визначені переваги та недоліки практичного застосування методу NPV при оцінці ефективності інвестиційних проектів.
18. Супрун С.Д., Фурман Н.Ф. Аспекти застосування методів оцінки вартості підприємств // Матер. V Всеукраїнської наук.-практ. конф. “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, – 2004. – Т. ІІ. – С. 179-180. Особистий внесок: визначені особливості застосування методів оцінки вартості підприємства.
АНОТАЦІЯ
Супрун С.Д. Формування комплексу системних оцінок інвестиційної привабливості підприємств (на прикладі підприємств молокопереробної галузі). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 – економіка, організація і управління підприємствами. – Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету, Вінниця, 2005.
Досліджені теоретико-методологічні основи оцінки інвестиційної привабливості підприємств, в рамках яких виявлені особливості формування інвестиційної ринку в Україні. Значна увага приділена розкриттю сутності методології оцінювання інвестиційної привабливості підприємств, визначені переваги та недоліки методів оцінки реальних інвестицій. Проаналізовано стан молокопереробної галузі України – визначені тенденції динаміки обсягу виробництва молока та молокопродукції, наведені основні фактори, які впливають на подальший розвиток галузі та необхідність залучення інвестицій на молокопереробні підприємства. Здійснено наукове обґрунтування системності оцінок інвестиційної привабливості підприємств. Сформовано комплекс системних оцінок, основний зміст якого полягає у багатокритеріальному процесі формування інтегрального показника, який дозволяє здійснити кількісну оцінку різноманітних економічних показників. Запропоновано моделі оцінювання інвестиційної привабливості підприємств та реальних інвестицій. Рекомендації та пропозиції, що містяться у дисертації сприятимуть залученню інвестицій у підприємства молокопереробної галузі.
Ключові слова: інвестиційна привабливість підприємства, прийняття інвестиційних рішень, системний підхід, комплекс системних оцінок.
АННОТАЦИЯ
Супрун С.Д. Формирование комплекса системных оценок инвестиционной привлекательности предприятий (на примере предприятий молокоперерабатывающей отрасли). – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 – экономика, организация и управление предприятиями. – Винницкий торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета, Винница, 2005.
Исследованы теоретические и методологические основы оценки инвестиционной привлекательности предприятий. Выявлены особенности формирования инвестиционного рынка в Украине, определены преимущества и недостатки практического использования методов оценки реальных инвестиций. Раскрыта сущность методологии оценки инвестиционной привлекательности предприятий. Проведены системные исследования, основное внимание уделено системному подходу, который служит основой принятия инвестиционных решений.
Проанализированы тенденции развития молокоперерабатывающей промышленности в
