КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Сідорова Світлана Олександрівна

УДК 339.73 (477)

стратегія комерційних банків україни на світовому фінансовому ринку

Спеціальність 08.05.01. – Світове господарство

і міжнародні економічні відносини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2005

Дисертацією є рукопис

Дисертаційна робота виконана на кафедрі міжнародної

економіки Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник Румянцев Анатолій Павлович,

доктор економічних наук, професор кафедри світового господарства

і міжнародних економічних відносин Інституту міжнародних

відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: Плотніков Олексій Віталійович,

доктор економічних наук, професор,

завідувач відділу міжнародних валютно-фінансових відносин

Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України

Боринець Станіслав Якович,

кандидат економічних наук, професор,

заступник директора Інституту міжнародних відносин

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Провідна установа Київський національний

економічний університет Міністерства освіти і науки України,

кафедра міжнародного менеджменту

Захист відбудеться 27 червня 2005 р. о 14 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.02 Інституту міжнародних

відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

за адресою 04119, м. Київ, вул. Мельникова, 36/1, зал засідань вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського

національного університету імені Тараса Шевченка за адресою:

01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, к.12.

Автореферат розісланий 27 травня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Поліщук Л.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Характерною рисою сучасних міжнародних фінансових відносин є динамічний розвиток нових банківських продуктів та технологій. Це вимагає використання нових концепцій, методологічних і методичних підходів до вивчення можливостей та стратегій їх здійснення комерційними банками України. Вихід України у глобальне економічне середовище викликав ряд принципово нових проблем та задач, які постали перед комерційними банками. Для нормального функціонування економіки постійно необхідна мобілізація, розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів між її сферами і секторами. В останнє десятиріччя суб’єкти господарської діяльності, громадяни нашої країни все ширше залучаються до фінансових операцій на внутрішньому та світовому ринках. Вони активно діють на міжнародних валютних ринках, світових ринках капіталу та цінних паперів і виступають суттєвим сегментом споживання фінансових послуг. В Україні операції з надання фінансових послуг здійснюються переважно комерційними банками. Вони є головними посередниками і при проведенні міжнародних операцій на світовому ринку фінансових послуг. Здійснюючи ці операції, комерційні банки використовують конкретні стратегії, в яких обґрунтовуються довготривалі заходи, що зорієнтовані на отримання оптимального фінансового результату. Спираючись на світовий досвід, застосування та подальший розвиток прогресивних банківських технологій у практиці роботи комерційних банків повинно слугувати поштовхом в розвитку економіки України. Тому проведення аналізу комплексу операцій на ринку фінансових послуг та пошук шляхів його використання в повному обсязі в умовах ринкової трансформації економіки України є своєчасним та актуальним як з теоретичних, так, особливо, і з прагматичних позицій.

Все це актуалізує тематику нашого дослідження і ставить питання необхідності формування дієздатної фінансової стратегії здійснення операцій комерційними банками України на світовому фінансовому ринку.

Проблеми надання фінансових послуг на світовому ринку, їх розвиток, трансформація висвітлюються у працях вітчизняних та іноземних економістів. Природа, сутність, особливості, основні принципи здійснення міжнародних операцій на світовому фінансовому ринку висвітлені в економічній літературі, а саме в роботах українських та російських науковців: А.І. Безрукова, С.Я. Боринця, В.С. Будкіна, І.В. Бураковського, В.В. Волошина, І.Н. Герчикової, О.Д. Данілова, Г.М. Еліна, А.П. Кірєєва, Г.Н. Климка, Л.Н. Красавіної, А.І. Кредісова, Д.Г. Лук’яненка, О.М. Мозгового, А.Н. Мороза, В.І. Очкасова, Ю.М. Пахомова, О.В. Плотнікова, А.М. Поручника, В.І. Ричаківської, О.І. Рогача, А.П. Румянцева, В.Є Рибалкіна, Є.В.Савельєва, М.І. Савлука, О.П. Савчука, В.М. Федосова, А.С. Філіпенка, В.П. Ходаківської, О.Н. Шарова, В.Я. Шевчука, В.М. Шелудько, О.І. Шниркова, В.А. Ющенка. Серед закордонних авторів слід відмітити роботи: Я. Агарвала, С. Брайнарда, П. Брентона, М. Енга, У. Кінга, Д. Кліланда, Ф. Ліса, Л. Мауера, М. Пебро, Джозефа Ф. Сінклі - мл., Р. Сміта, П. Теслі, І. Уолтера, Т. Френкліна, Д. Херріса, Г. Хох-Лайтнера, К. Шміттгофа.

Незважаючи на велику кількість фундаментальних праць як українських, так і зарубіжних вчених, присвячених розкриттю різних аспектів здійснення фінансових операцій комерційними банками, недостатньо глибоких досліджень, які б всебічно та системно порівнювали і аналізували особливості фінансових стратегій комерційних банків на світовому ринку фінансових послуг. В Україні на сьогодні практично відсутні ґрунтовні праці, які б комплексно досліджували національну систему здійснення операцій комерційними банками на світовому фінансовому ринку. Вищезазначені обставини обумовлюють актуальність розробки теми даної дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з тематикою науково-дослідних робіт кафедри міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка і є складовою наукової держбюджетної теми “Теорія та практика соціально-економічного розвитку України в умовах ринкових перетворень”, номер державної реєстрації 01БФ040-01.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в системному дослідженні формування стратегії здійснення фінансових операцій комерційними банками в умовах ринкового реформування економіки України та розробки теоретичних і практичних рекомендацій щодо довгострокових орієнтирів діяльності банківських установ при виході на світовий ринок фінансових послуг.

У відповідності з поставленою метою визначені такі задачі дослідження:

дослідити суть, функції та структуру світового фінансового ринку в контексті процесу глобалізації, що відбувається у світі;

розкрити теоретичні аспекти формування стратегії комерційними банками України на світовому фінансовому ринку;

визначити основні моделі інтеграції комерційного банку у світовий фінансовий простір та провести їх аналіз;

вивчити та узагальнити досвід правового регулювання міжнародних фінансових операцій як в Україні так і за кордоном;

визначити основні переваги та недоліки надання фінансових послуг комерційними банками України;

встановити передумови виходу українських банків на світовий ринок фінансових послуг;

узагальнити зарубіжний досвід формування й розвитку механізму реалізації міжнародної фінансової стратегії, його позитивні й негативні сторони з метою максимально можливої його адаптації до конкретно-історичних умов України;

обґрунтувати шляхи підвищення ефективності використання конкретних стратегій комерційними банками при здійсненні міжнародних операцій на світовому ринку фінансових послуг.

Досягнення окресленої мети та конкретних завдань дослідження передбачає використання та розробку теоретичних і методичних положень, розв’язання практичних проблем, що виникають при здійсненні фінансових операцій комерційними банками України в процесі ринкових перетворень.

Об'єктом дослідження є процес формування та оптимізації механізму реалізації стратегій фінансовими установами країн світової спільноти при проведенні операцій на світовому ринку за умов глобалізації.

Предметом дисертаційної роботи виступають теоретичні та практичні аспекти формування стратегії комерційними банками України на світовому фінансовому ринку.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є загальні діалектичні методи пізнання соціально-економічних явищ і процесів, теоретичні висновки, узагальнення наукових публікацій, положення відповідних нормативно-правових документів національного законодавства, міжнародного валютного права. Зокрема, в роботі знайшли застосування наступні методи: статистичний метод дозволив зробити узагальнення стану і виявити динаміку розвитку комерційних банків України в умовах транзитивної економіки (підрозділ 1.2); застосування методу порівняння дозволило виявити специфічні риси національної банківської системи в порівнянні із закордонними (підрозділи 1.1, 2.1); метод класифікації дозволив здійснити класифікацію за внутрішнім змістом явища і на основі цього вибудувати чітку структуровану схему дослідження; за допомогою методу економічного аналізу відображена ефективність діяльності та фінансовий стан комерційних банків на світовому фінансовому ринку (підрозділ 3.1); застосування логічного методу та методу аналогії дало змогу розробити схеми побудови перспективних для українських умов моделей ефективної діяльності комерційних банків (підрозділ 3.2).

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в поглибленні теоретичних положень щодо визначення передумов і факторів формування фінансових стратегій комерційних банків України при здійсненні операцій на світовому фінансовому ринку. Конкретні елементи наукової новизни дисертаційного дослідження зводяться до наступного:

вперше:

розроблено методологічні підходи до формування стратегії діяльності комерційних банків на світовому фінансовому ринку, в тому числі: обґрунтовано необхідність та специфіку використання системного підходу до аналізу діяльності комерційних банків; запропоновано статистичні та економіко-математичні підходи до розробки міжнародної стратегії комерційних банків. Зокрема, для визначення оптимальної стратегії виходу на світовий фінансовий ринок запропоновано використання операційно-вартісного аналізу з метою визначення переліку послуг, що будуть надаватися;

визначено основний перелік моделей інтеграції комерційних банків України у світовий фінансовий простір, а саме: модель інтеграції українських банків у світовий фінансовий ринок як вихід комерційного банку на ринок промислово розвинутих країн; модель інтеграції, що базується на розвитку закордонної мережі філій банку; модель інтеграції українських банків у світовий фінансовий ринок за умов вступу до всесвітньої торговельної організації; модель, що базується на встановленні кореспондентських відносин з іноземними банками, отримання міжнародних рейтингів і аудиторських висновків провідних спеціалізованих компаній, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями;

дістало подальшого розвитку:

положення щодо інтеграції фінансових ринків, та її інтенсифікації. Встановлено, що вона пов’язана з процесами, що відбуваються на національних та міжнародних ринках. Серед них слід відзначити: постійне збільшення учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, банків, пенсійних фондів тощо); створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фінансові ринки різних рівнів; концентрацію учасників ринку в світових фінансових центрах; розвиток новітніх банківських телекомунікативних технологій;

удосконалено:

основні теоретичні аспекти існування світового ринку фінансових послуг. Визначено його суть, структуру, сучасні тенденції розвитку. Світовий фінансовий ринок розглянуто як глобальну систему акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх споживачам із різних країн на принципах ринкової конкуренції. Серед факторів, що об’єктивно впливають на його формування та розвиток, виділено: а) інтернаціоналізацію виробничих процесів країн світового співтовариства, б) інтенсифікацію міжнародних, міжрегіональних інтеграційних зв’язків у всіх галузях суспільного виробництва, в) концентрацію і централізацію фінансового капіталу, г) розгортання інвестиційних процесів у сфері міжнародного фінансового бізнесу;

конкретні особливості функціонування світового фінансового ринку та його середовища. Зокрема, розкрито конкурентні переваги вітчизняних банків при виході на світовий фінансовий ринок; встановлено рівень розвитку міжнародного фінансового права та відповідність вітчизняних норм фінансового права міжнародним; обґрунтовано напрями впливу інтеграційних процесів та глобалізації на розвиток світового фінансового ринку;

передумови формування та економічний зміст механізму регулювання діяльності комерційних банків на світовому фінансовому ринку. Виокремлено функціональні межі й можливості його структурних елементів, в тому числі: нормативно-правових форм, принципів та методів, організаційно-економічних інструментів; вартісних важелів;

основні перешкоди діяльності комерційних банків України на світовому фінансовому ринку. До них віднесено: недостатній рівень конкурентоспроможності вітчизняних банківських послуг, недосконале нормативно-правове забезпечення; незавжди виважене використання світового досвіду ринкових перетворень щодо розвитку національного фінансового ринку;

перелік передумов інтеграції банківської системи України в світовий фінансовий простір. До них віднесено, по-перше, необхідність продовжити адаптацію законодавчої та нормативно-правової бази України до вимог законодавства Європейського Союзу та Базельського комітету з банківського нагляду; по-друге, продовження роботи щодо впровадження міжнародних стандартів фінансової звітності та міжнародних стандартів аудиту в практику діяльності банків України; по-третє, удосконалення методології складання грошової та банківської статистики згідно з міжнародними стандартами; по-четверте, збільшення обсягу та частоти публікацій даних щодо діяльності Національного банку та банківської системи України, підвищити якість цієї інформації; по-п’яте, впровадження дієвої системи запобігання і протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму; по-шосте, завершення імплементації рекомендацій ФАТФ і вимог базельського комітету з банківського нагляду; розвиток співробітництва з центральними банками та державними органами інших країн; розширення співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями.

Практичне значення роботи полягає в реальних можливостях використання узагальненого світового досвіду здійснення фінансових операцій комерційними банками; в розробці практичних аспектів розвитку фінансових операцій в банківській системі України; в реалізації розроблених методологічних підходів щодо формування стратегій надання фінансових послуг в практиці комерційних банків України в процесі трансформації національної економіки.

Матеріали дослідження можуть становити практичний інтерес для банківських установ, які здійснюють, або планують здійснювати свою діяльність на світовому фінансовому ринку. Крім того, матеріали роботи можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні курсів, спецкурсів та підготовці навчально-методичної літератури з питань розробки стратегії фінансовими установами при виході на світовий фінансовий ринок.

Висновки і пропозиції даного дисертаційного дослідження використані в аналітичній роботі Національного банку України (довідка № 12-213/1879-13466 від 23.12.04) та роботі ВАТ „Державний ощадний банк України (довідка № 37/1-04/1069 від 23.12.04).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, всі наукові результати отримані автором особисто, всі публікації у фахових виданнях здійснені без співавторів.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані на всеукраїнських науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції “Регіональна економіка і механізми управління її розвитком” (Сімферополь, 2001), третій міжвузівській науково-практичній конференції “Трансформаційна економіка в глобальному конкурентному середовищі” (Київ, 2001), Всеукраїнській міжвузівській науково-практичній конференції „Управління соціально-економічним розвитком регіонів України і АР Крим” (Сімферополь, 2002), десятій міжнародній науково-теоретичній конференції „Шляхи диверсифікації експорту України на світовий ринок послуг” (Київ, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції „Україна у пост-біополярній системі міжнародних відносин” (Київ, 2004), а також доповідались на засіданнях кафедри міжнародної економіки економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Доповіді та тези виступів на українських конференціях опубліковані.

Публікації результатів дослідження. Найважливіші результати дисертаційного дослідження опубліковано у 9 наукових роботах ( 5 з них у фахових наукових виданнях ВАК України) загальним обсягом 2,1 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Тема, мета і конкретні завдання дослідження обумовили логіку викладу матеріалу в дисертаційній роботі. Структура дисертації включає вступ, 3 розділи (7 підрозділів), висновки, перелік використаної літератури, додатки. Загальний обсяг дисертації 185 сторінок, включаючи 7 малюнків та 7 таблиць. Список використаних джерел включає 264 позицій на 21 сторінці. Додатки містять на 12 сторінках 5 схем та 5 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі подана загальна характеристика роботи, обґрунтована актуальність теми, встановлена мета дослідження, його завдання, предмет і об’єкт.

У першому розділі “Теоретичні основи аналізу банківської діяльності на світовому фінансовому ринку” проаналізовано наукові погляди за темою дослідження, визначено концептуальні напрями підходу автора до формування стратегій комерційними банками України на світовому фінансовому ринку.

На основі системного підходу класифіковано та проаналізовано головні теоретичні аспекти функціонування світового ринку фінансових послуг та світового фінансового ринку. Проведений аналіз дозволяє визначити суть, структуру, сучасні тенденції розвитку світового фінансового ринку, фактори, що впливають на його формування. Світовий фінансовий ринок - глобальна система акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх споживачам із різних країн на принципах ринкової конкуренції. Головною функцією світового фінансового ринку є забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фінансових засобів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні. Залучення ресурсів на міжнародному фінансовому ринку значно розширює фінансові можливості кожної країни і сприяє вирівнюванню економічного розвитку країн і створенню умов для підвищення суспільного добробуту.

Серед факторів, що об’єктивно впливають на його формування та розвиток можна виділити: розвиток міжнародної спеціалізації та кооперування виробничих процесів, динамізм зовнішньоторговельних відносин країн світу, стрімке зростання обсягів фінансового капіталу, використання переваг сукупного науково-технічного потенціалу світового співтовариства.

З метою визначення ролі комерційного банку на світовому фінансовому ринку досліджено його структуру (Рис.1).

Рис 1. Структура світового фінансового ринку.

З лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності комерційні банки України отримали можливість безпосереднього виходу на світові фінансові ринки, у тому числі на світові ринки кредитних та валютних ресурсів, куди має змогу звернутися будь-який суб’єкт економічної діяльності, що визнає сформовані правила і звичаї, незалежно від країни, у якій він зареєстрований. Найбільш суттєві причини, які спонукають вітчизняні банки інтегруватися до світового фінансового ринку, полягають в потребі: по-перше, знайти сферу вигідного застосування вільних фінансових ресурсів; по-друге, залучити інвестиційні ресурси для забезпечення реалізації власних інвестиційних проектів.

Здійснюючи стратегію зростання, банк виходить на світовий фінансовий ринок, інтернаціоналізує свою діяльність. Це дозволяє в свою чергу отримати нові конкурентні переваги: перерозподілення власних вільних фінансових ресурсів для отримання додаткового прибутку, залучення інвестиційних ресурсів для розширення бізнесу, укріплення власне іміджу і відтак нарощування клієнтської бази як на вітчизняному ринку, так і на світовому.

Детально розглянуто досвід функціонування банківських систем розвинутих країн та держав з перехідною економікою. Визначено пріоритетні напрями їх розвитку та функціонування.

Запропоновано модель механізму здійснення фінансової стратегії комерційних банків у міжнародній сфері, а також визначені особливості її реалізації. Це, зокрема, фактори впливу на процес макроекономічної стабілізації; визначення пріоритетних напрямів дій комерційних банків; сприяння стабілізації національної грошової одиниці; сприяння розвитку інфраструктури грошово-кредитного ринку; розширення співробітництва України з міжнародними фінансовими організаціями; аналіз банківських ризиків; забезпечення надійності комерційного банку; створення інформаційної бази про поточну ліквідність та платоспроможність банку; рейтингові оцінки; забезпечення фінансової стійкості комерційного банку; підвищення ефективності інноваційної діяльності; узгодженість із наявними можливостями і ресурсами банку, забезпечення пріоритетів інвестування; кредитування провідних галузей економіки; здійснення стратегічного контролю.

Поряд з цим в дисертації критично аналізується вплив модернізації стратегії банківської діяльності та розвиток сучасних міжнародних відносин. Так, тенденція постійного руху національних економічних систем до єдиного, взаємопов’язаного світового господарства, де взаєморозрахунки і міжнародні платежі проводяться за високого рівня технологій, безпеки, довіри, швидкого розвитку науково-технічного співробітництва у фінансовій сфері, суттєво зменшує вплив державної влади, спираючись на безпрецедентну глобальну мобільність капіталу та нову природу сучасних електронних грошей. Цифрові осередки інформації, що здійснюють рух грошей у телекомунікаційних каналах, не тільки складно контролювати, а й здійснювати їх оптимальне своєчасне регулювання та раціональне використання.

У другому розділі “Механізм реалізації стратегії комерційних банків України на світовому ринку кредитних і валютних ресурсів” розкрито економічну природу та сутність фінансового механізму діяльності комерційного банку через детальну характеристику його принципів та функцій, досліджено розвиток його складових, визначено особливості побудови фінансового механізму комерційних банків.

Під механізмом реалізації стратегій комерційних банків України на світовому фінансовому ринку, на думку автора, слід розуміти систему правових, організаційно-інституціональних та фінансово-економічних важелів, які забезпечують ефективну взаємодію комерційних банків зі світовими як на мікро- так і на макрорівнях з метою прискорення розвитку та підвищення економічної ефективності. Так, під правовими методами слід розуміти вдосконалення існуючих та прийняття нових законів та інших нормативно-правових актів відповідно до міжнародних норм, правил та принципів. Сутність економічних методів полягає у створенні в цілому сприятливого господарського середовища за допомогою валютної, податкової, фінансово-кредитної, митно-тарифної, нетарифної та цінової політик. Використання організаційно-інституціональних методів передбачає запровадження та розвиток різних форм виробничого та науково-технічного співробітництва із партнерами зарубіжних країн у фінансовій сфері.

Однією з основних банківських функцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності є обслуговування міжнародного руху капіталів і кредитів. Процес інтеграції українських банків у світовий фінансовий ринок протікає значно повільніше, ніж розвиток внутрішніх операцій. Це пов’язано як з невизначеністю у сфері зовнішньоекономічної діяльності комерційних банків, так і з нестачею досвіду по обслуговуванню міжнародних капіталів.

Розглянуто основні моделі інтеграції комерційних банків України у світовий фінансовий ринок: модель інтеграції українських банків у світовий фінансовий ринок як вихід комерційного банку на ринок промислово розвинутих країн; модель інтеграції у світовий фінансовий ринок, що базується на розвитку закордонної мережі філій; модель інтеграції українських банків у світовий фінансовий ринок за умов вступу до Всесвітньої торговельної організації; модель інтеграції банків у світовий фінансовий ринок, що базується на встановленні кореспондентських відносин з іноземними банками, отримання міжнародних рейтингів і аудиторських висновків провідних спеціалізованих компаній, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями.

Розглядати міжнародну діяльність українських банків у межах відкриття представництв і відділень закордоном поки що недоцільно, зважаючи на її незначний відсоток. Але вже зараз можна говорити про виконання українськими банками даної функції за двома основними напрямами: кореспондентські відносини і співробітництво з відділеннями іноземних банків; взаємовідносини українських банків з світовими фінансовими організаціями.

На сьогоднішній день третя частина внутрішнього валового продукту України реалізується за допомогою зовнішньоекономічних зв’язків. В умовах недостатності внутрішнього ресурсного забезпечення велике значення набуває залучення іноземного капіталу, у тому числі міжнародних фінансових організацій. Основними міжнародними фінансовими організаціями, у сферу інтересів яких входить Україна, є: Міжнародний валютний фонд; Міжнародний банк реконструкції та розвитку (Світовий банк), Європейський банк реконструкції та розвитку. Про співвідношення їх впливу на розвиток вітчизняної економіки, зокрема, свідчать дані, наведені на Рис.2. Провідні банки України залучені до обслуговування цих кредитних ліній: КБ “Приватбанк”, АППБ “Аваль”, АБ “Ажіо”, КБ „ВА-банк”, АКБ “Надра”, АКІБ „УкрСиббанк” і деякі інші.

Рис 2. Питома вага кредитів міжнародних фінансових організацій в економіку України (2001-2004 р.).

Для досягнення рівноваги між певною лібералізацією та необхідністю контролю руху фінансових потоків у економіці перехідного періоду на ринку банківських послуг в роботі пропонується 4 основних підходи до розв’язання даної проблеми: 1) НБУ слід врегулювати законодавчо-нормативну базу, що регламентує зовнішньоекономічну діяльність банківського сектору; 2) необхідна подальша співпраця з групою FATF для виконання умов та дотримання методологічних розробок; 3) НБУ на базі Розрахункової палати України створити централізований банк даних боргових зобов’язань про учасників міжнародних розрахунків та ненадійних позичальників, який би давав змогу комерційним банкам у найкоротший термін отримати вичерпну інформацію про клієнтів-позичальників, включаючи відомості про повернення міжнародних кредитів та заставне майно; 4) сформувати централізований банк даних майна та нерухомості, що йде під заставу, для того, щоб недобросовісні позичальники не мали можливості отримувати кілька кредитів під одну і ту ж заставу. В дисертації обґрунтована послідовність формування та дії комплексної стратегії комерційного банку на світовому фінансовому ринку, що схематично наведено на Рис.3.

Найбільш значним рівнем проникнення на закордонні ринки є фізична присутність структурних підрозділів банку на території інших країн. Вихід конкретного банку на ринок іншої країни залежить від досвіду міжнародної діяльності банку, його цілей, задач і може приймати різноманітні форми. Варто відмітити, що вихід комерційного банку на світовий фінансовий ринок потребує всебічного вивчення міжнародного середовища бізнесу, наприклад за допомогою SLEPT- та PEST-аналізу. При цьому доцільно дотримуватись

Етапи розробки комплексної стратегії банку

Рис 3. Загальна комплексна стратегія комерційного банку.

наступної структури та послідовності SLEPT-аналізу: вивчення соціально-культурного середовища, вивчення елементів правового поля, аналіз економічних умов діяльності, вивчення політичного клімату і його впливу на розвиток бізнесу, вивчення технологічних факторів бізнесу. PEST-аналіз дещо інший і орієнтований на: вивчення політичного клімату і його впливу на розвиток бізнесу; аналіз економічних умов діяльності, вивчення соціально-культурного середовища, вивчення технологічних факторів бізнесу.

Важливим напрямом стратегічної валютної політики України повинно стати прогнозування курсів валют, а також докладання усіх зусиль для досягнення вільної конвертованості національної валюти. Але на сьогоднішній день пряме втручання урядових структур у ринок іноземної валюти, відоме як валютний контроль, обмежує права власників валюти обмінювати її на інші валюти, а отже є однією з перешкод на шляху до конвертованості національної валюти.

Проведене дослідження показало, що в практиці комерційних банків України при формуванні стратегій виходу на світовий фінансовий ринок, відсутні уявлення про її головну місію, основні цілі і задачі. Тому, в першу чергу, вимагають глибокого пророблення місія і стратегія банку на світовому фінансовому ринку, оскільки саме вони представляють повноцінну картину діяльності і призначення банківської установи і, в остаточному підсумку, визначають концепцію формування основних складових його корпоративного стилю.

У третьому розділі “Оптимізація банківської стратегії на світовому фінансовому ринку в умовах глобалізації” .

Особливу увагу приділено розробці оптимальної стратегії міжнародної діяльності комерційного банку, яка повинна враховувати: 1) основні економічні показники країни-партнера: попит і пропозицію на найбільш загальновживані фінансові послуги; вартість фінансових послуг; реальну і потенціальну ємність ринку; їх доступність; стан та структуру конкуренції; реальних і потенційних конкурентів; вимоги до якості та надійності та інше; 2) політичну ситуацію, ступінь стабільності і передбачуваності вітчизняної зовнішньої політики та країн-реципієнтів.

Ефективний вихід українських комерційних банків на світовий фінансовий ринок є невідкладним завданням розвитку економіки в цілому. Але для того, щоб цей процес дійсно приніс очікувані результати, необхідно усвідомити і реалізувати декілька вихідних позицій. Вони мають ґрунтуватися на знанні і прогнозуванні тенденцій у змінах зовнішньоекономічного середовища, в якому повинні функціонувати комерційні банки України. При цьому слід чітко усвідомлювати необхідні – збалансовані із національними інтересами трансформації національного господарства, які б змогли забезпечити ефективну взаємодію зі світовим господарством на основі високого рівня конкурентноздатності економіки. З цією метою і необхідно розробляти фінансову стратегію комерційного банку.

Концептуальними складовими даної стратегії можуть бути такі пріоритетні орієнтири. По-перше, використання залучених банком фінансових ресурсів для досягнення стійкого високого рівня прибутків чи поступового зростання рейтингу банку на світових ринках. По-друге, умови залучення необхідних фінансових ресурсів. По-третє, розрахунків за залученими коштами. По-четверте, встановлення умов, на яких доцільно будувати в цілому фінансову політику комерційних банків. Стратегія комерційних банків також включає в себе обов’язковий аналіз можливої зміни державної політики в галузі фінансів і оцінку релевантності стратегії і цілей банку.

Для визначення оптимальної стратегії виходу на світовий фінансовий ринок комерційний банк повинен встановити сукупність операцій та послуг, які він зможе запропонувати. Перелік цих операцій та послуг залежить від їх конкурентних переваг в порівнянні з аналогічними, що вже пропонуються на ринку. Серед конкурентних переваг найбільш привабливою для споживачів є вартість послуг. Якщо вартість фінансової послуги буде нижчою (але не демпінговою), то звичайно це призведе до підвищення попиту на послуги, що пропонуються.

В роботі з метою визначення оптимального переліку послуг пропонується використовувати модель операційно-вартісного аналізу. Операційно-вартісний аналіз (далі ОВА) - це аналіз прибутковості банку на основі співставлення доходів за активними і витрат – за пасивними операціями. ОВА дає уяву про вартість і рентабельність конкретних фінансових операцій, послуг і структурних підрозділів банку, а також враховує вартість обробки конкретних операцій і послуг банка.

Реалізація моделі ОВА може здійснюватися у двох напрямах:

1. Розрахунок фактичної собівартості операцій і послуг для визначення її прибутковості (збитковості). Даний спосіб оцінки рентабельності послуги застосовується при здійснення операції в різних підрозділах банку. Операція розбивається на різну кількість фаз, які відповідають кількості підрозділів, через які вона здійснюється. В процесі дослідження було доведено, що використання цього напрямку є малоефективним і недоцільним.

2. Розрахунок доходів і витрат центрів прибутків Центри прибутків– підрозділи комерційного банку, які безпосередньо здійснюють операції чи надають послуги, що приносять прибуток. і центрів видатків Центри видатків – підрозділи комерційного банку, що здійснюють керування банком, опосередковане надання послуг, що не приносять прибутку. комерційних банків по операціях і послугах. Інший напрямок схеми ОВА визначає розподіл структурних підрозділі банку на центри прибутків і центри видатків за послугами і операціями. Центри можуть складатися із структурних підрозділів чи одного підрозділу банку, цільових робочих груп і сукупності різнопрофільних підрозділів.

Одній послузі чи операцій відповідає один центр прибутку і один центр витрат банку:

Послуга 1 > Центр прибутку 1 + Центр витрат 1.

Послуга N > Центр прибутку N + Центр витрат N.

В загальному вигляді формула визначення прибутковості послуги чи операції має наступний вигляд:

Пп = (Одп – Овп) – НВ,

де Пп – прибутковість послуги;

Одп – операційні доході від послуги (операції);

Овп – операційні витрати від послуги (операції);

НВ – неопераційні витрати від послуги (операції).

Для послуг ресурсного виду ця формула набуває наступного виду:

Пп = (Одр – АС) + (АС – ОВр) – Нво,

де Одр – операційні доходи від послуг по розміщенню ресурсів;

АС – альтернативна процентна ставка для даної послуги, тобто та середня величина процентної ставки, за якою можна відносно швидко продати/купити ресурси;

ОВр – операційні витрати за послугами, пов’язаними з залученням ресурсів;

Нво – загальні не операційні витрати центрів витрат і прибутків банку.

Загальні операційні витрати визначаються за формулою:

(Р - Ро)w= (W - Wo) – Q,

де Р – операційні витрати в звітному (поточному) періоді;

Ро – операційні витрати у попередньому періоді;

(Р - Ро) – зміна операційних витрат за період, що аналізуються;

W – об’єм послуг у звітному (поточному) періоді;

Wо - об’єм послуг у попередньому періоді;

Q – середня процентна (альтернативна) ставка за послугами звітного (поточного) періоду.

При проведенні аналізу стану процентної маржі банку за блоками послуг і операцій, використовуючи вище наведені формули, на основі моделі ОВА:

ПМ = СД – СВ,

де ПМ – процентна маржа банку за блоками операцій та послуг;

СД – сумарні операційні доходи (чи альтернативна процентна ставка для послуг по залученню ресурсів) у відсотках річних;

СВ – сумарні операційні витрати у відсотках річних.

Розрахунки на основі моделі ОВА дозволяють зробити порівняльний аналіз показників операційно-вартісного аналізу і на його основі прийняти рішення про доцільність застосування конкретного методу підвищення ефективності проведення банком операцій і послуг й здійснити, зокрема, корегування процентних ставок за послугами і операціями банку; збільшення/зменшення об’ємів операцій і послуг, що пропонуються банком; зміну структури активних чи пасивних операцій, або окремо кожної з них, а також прийняти рішення про розвиток або згортання посередницьких операцій.

ВИСНОВКИ

Результати проведеного дисертаційного дослідження дозволяють зробити наступні, найбільш важливі висновки та рекомендації, які характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне та науково-практичне значення:

1. Світовий фінансовий ринок - глобальна система акумулювання вільних фінансових ресурсів та надання їх споживачам із різних країн на принципах ринкової конкуренції, головною функцією якого є забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фінансових засобів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні. Світовий фінансовий ринок складається із взаємопов’язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих фінансових ринків. Серед них слід виділити: фондовий ринок, ринок капіталів, валютний ринок, які в свою чергу поділяються на більш вузькі ринки. При цьому фінансовий ринок може бути як повністю сегментований, так і повністю інтегрований. Якщо ринок повністю сегментований, інвестор з однієї країни не може вкласти кошти в цінні папери в іншій країні. Тут цінні папери одного ступеня ризику на різних ринках мають різну ставку доходу, що обумовлюється як сегментованістю ринків, так і різницею в курсах валют та відмінностями в системах оподаткування. В повністю інтегрованому ринку інвестор може інвестувати кошти у проекти незважаючи на їх географічне положення. Поряд з цим цінні папери одного ступеня ризику забезпечують інвестору однаковий рівень доходу. Сьогодні фінансові ринки певних рівнів використовують фінансові інструменти з різною мірою інтегрованості. Емітенти мають обмежені можливості щодо залучення більш дешевого капіталу поза місцевим ринком, а інвестори – щодо вкладання коштів на ринках інших країн та на міжнародному ринку.

2. Інтеграція фінансових ринків, яка зараз розгортається в світі, об‘єктивно пов’язана з процесами, що відбуваються на національних та міжнародних ринках. Серед них слід виділити: постійне збільшення учасників ринку (інвестиційних, страхових компаній, банків, пенсійних фондів тощо); створення законодавства, що сприяє проникненню учасників ринку на фінансові ринки різних рівнів; концентрацію учасників ринку в світових фінансових центрах (Лондон, Нью-Йорк, Токіо та інших); розвиток новітніх банківських технологій.

3. Основні моделі інтеграції комерційних банків України у світовий фінансовий ринок: модель інтеграції українських банків у світовий фінансовий ринок як вихід комерційного банку на ринок промислово розвинутих країн; модель інтеграції у світовий фінансовий ринок, що базується на розвитку закордонної мережі філій; модель інтеграції українських банків у світовий фінансовий ринок за умов вступу до Всесвітньої торговельної організації; модель інтеграції банків у світовий фінансовий ринок, що базується на встановленні кореспондентських відносин з іноземними банками, отримання міжнародних рейтингів і аудиторських висновків провідних спеціалізованих компаній, взаємодії з міжнародними фінансовими організаціями.

4. Система розробки стратегії в комерційних банках представляє собою багаторівневий механізм. На першому рівні знаходиться стратегічне планування, яке включає в себе постановку ключових цілей, задач і визначення основних підходів до їх рішення. Другий рівень - це тактичне планування, яке визначає задачі по реалізації стратегічних рішень. І на третьому рівні – фінансове планування проявляється як стратегії, задачі, що вироблені на попередніх етапах планування в конкретних вартісних показниках. Сутність стратегічного планування і управління банком полягає в наступних ключових моментах: складання прогнозу розвитку банку; розвиток окремих напрямів банківської діяльності; відповідності банківських операцій вимогам Національного банку України; розвиток ресурсного забезпечення, розподілу, перерозподілу ресурсів; реалізація принципів, планів і цілей банку; довгострокове планування, що спрямоване на забезпечення стабільної конкурентної переваги і подальшого розвитку напряму банківської діяльності; забезпечення умов для впровадження інновацій в масштабі всього банку; управління окремими підрозділами банку як інвестиційним портфелем, що складається з акцій окремих бізнесів – стратегічних бізнес-одиниць. Банк розглядає свої підрозділи як підприємства і вирішує, які з них розвивати, підтримувати, а які – обмежувати чи ліквідувати; точна оцінка майбутнього прибутку кожного підрозділу з врахуванням темпу росту ринку і положення на ньому банку; планування стратегічної діяльності кожного окремого підрозділу банку.

5. При виході на світовий фінансовий ринок комерційні банки мають розглянути ряд конкретних зовнішніх факторів, які відіграють суттєву роль у формуванні стратегії і подальшій діяльності банку на ньому. Серед них основну увагу слід приділити культурним, політичним, соціальним і економічним факторам. Фактором, що стримує входження України в глобальний конкурентний простір є нерозвиненість банківського сектору. Про це свідчить показник банківської платоспроможності, який залишається досить низьким порівняно з іншими країнами протягом останніх років.

6. Для ефективного виходу українських банків на світовий фінансових ринок необхідно вжити комплекс заходів нормативно-правового, економічного та інституціонального характеру. Напрями та економічні орієнтири удосконалення нормативно-правового забезпечення виходу українських банків на світовий фінансовий ринок повинні передбачати:

- гармонізацію українського законодавства з міжнародними нормами;

- забезпечення доступу до світового фінансового ринку шляхом скасування (оптимізації) обмежень на фінансові операції, які існують на сьогоднішній день, спрощення системи виходу банку на світовий ринок з боку національного законодавства та розширення спектру послуг, які можуть надаватися українськими банками;

- виконання положень Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, зокрема, створення ефективного механізму захисту внутрішнього ринку та вдосконалення системи стандартизації та сертифікації, захисту прав інтелектуальної власності.

7. Організаційно-інституціональні інструменти виходу банків на світовий фінансовий ринок передбачають використання перспективних форм та методів міжнародного співробітництва із закордонними країнами, банками, юридичними та фізичними особами. В економіко-організаційному плані цьому може сприяти створення філіалів, відділень, дочірніх банків, стратегічних альянсів, банківських холдингових компаній.

8. Державна політика щодо виходу банків на світовий фінансовий ринок має бути спрямована на формування інформаційного забезпечення цього процесу і потребує: здійснення комплексу заходів, спрямованих на виявлення фактів недобросовісної конкуренції на внутрішньому ринку; проведення банками України за кордоном аналізу зовнішніх ринків з метою виявлення можливостей розширення присутності на них та запобігання введенню обмежувальних заходів з боку інших держав; формування інфраструктури інформаційного забезпечення шляхом створення мережі інформаційно-консультативних служб з метою надання послуг суб’єктам господарської діяльності.

9. Важливим напрямом валютної політики України повинно стати прогнозування курсів валют, а також докладання усіх зусиль для досягнення конвертованості національної валюти: гривні. На сьогоднішній день пряме втручання урядових структур у ринок іноземної валюти, відоме як валютний контроль, обмежує права власників валюти обмінювати її на інші, а отже є однією з перешкод на шляху до конвертованості національної валюти.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

У наукових фахових виданнях:

Сідорова С. Правові основи регулювання ринку фінансових послуг в умовах глобалізації // Збірник наукових праць „Міжнародна економіка” Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Випуск 34. - 2002. – С. 227-230.

Сідорова С. Регулювання фінансових ринків: іноземний та вітчизняний досвід // Збірник наукових праць „Міжнародна економіка” Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України. Випуск 36. – 2002. – С. 261-263.

Сідорова С. Обслуговування комерційними банками міжнародних зв’язків суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності // Вісник Київського університету. Економіка. – Вип. 55-57, 2002. - С. 214-217.

Сідорова С. Інтернет – банкінг – новий вид послуг на фінансовому ринку // Вісник Київського університету. Актуальні проблеми міжнародних відносин. – Вип. 38 (Частина 1), 2002. – С. 51-52.

Сідорова С. Міжнародні розрахунки в діяльності комерційних банків України.// Вісник Київського унвіерситету. Актуальні проблемі міжнародних відносин. – Вип. 51 (Частина 2), 2005. – С. 158-160

Матеріали конференцій:

Сідорова С. Глобальна фінансова криза: шляхи виходу // Региональная экономика и механизмы управления