МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУТУРЛАКІНА ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 332.142/146(447.87)336:352

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ

БЮДЖЕТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКОЮ РЕГІОНУ

(на матеріалах Закарпатської області)

Спеціальність 08.02.03 – організація управління,

планування та регулювання економікою

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацї на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

УЖГОРОД - 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансів економічного факультету Ужгородського національного університету МОН України.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент

Лечига Йосип Йосипович

завідувач кафедри фінансів Ужгородського національного університету, Заслужений економіст України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор

Тивончук Іван Опанасович

Національний університет “Львівська політехніка”, професор кафедри теоретичної і прикладної економіки

кандидат економічних наук, доцент

Слава Світлана Степанівна

Ужгородський національний університет, доцент кафедри економіки, менеджменту та маркетингу

Провідна установа: Львівський національний університет ім. І.Франка МОН України, кафедра економіки підприємства

Захист дисертації відбудеться “17” лютого 2006 року о 14:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 61.051.02 в Ужгородському національному університеті за адресою: 88000, м.Ужгород, пл. Народна, 3, ауд. 47.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Ужгородського національного університету за адресою: 88000, м.Ужгород, вул. Капітульна, 9.

Автореферат розісланий “16” січня 2006 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук Чубар О.Г.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Акутальність теми. На сьогодні в регіонах України загострилася проблема фінансового забезпечення, набуваючи загальнодержавної ваги. З посиленням процесів фінансової децентралізації надзвичайно гостро постало питання проведення такої бюджетної політики, яка б забезпечила послідовне й ефективне розв’язання питань економічного розвитку територій, фінансового забезпечення їх доходної бази, від якої залежать реальні можливості місцевих органів самоврядування. Провідна роль у створенні умов для сталого розвитку регіонів належить фінансовому механізму, складовою якого є бюджетне регулювання.

Актуальність проблем бюджетного регулювання економіки регіонів зумовлена, насамперед, наявністю глибоких територіальних диспропорцій, неефективним перерозподілом бюджетних ресурсів, неузгодженістю інтересів держави та її територіальних одиниць. Зазначені питання набувають особливого значення за умов ринкової трансформації економіки, бюджетного реформування, що проводиться в країні, пошуку ефективних фінансових механізмів економічного розвитку регіонів.

Відмічені проблеми залишаються предметом наукових дискусій та пильної уваги практиків. Останніми роками багато вітчизняних вчених займаються дослідженням бюджетного регулювання на різних ієрархічних рівнях управління в державі. Серед них - такі фахівці, як Василик О.Д., Єпіфанов А.О., Кравченко В.І., Сало І.В., Кириленко О.П., Луніна І.О., Чугунов І.Я., Юрій С.І., Опарін В.І., Пасічник Ю.В., Буряковський В.В. та інші. Вивченням питань регулювання регіонального розвитку в контексті міжбюджетних відносин у вітчизняній економічній науці займаються такі вчені, як Долішній М.І., Дробенко Г.О., Брусак А.Л., Свірський Ю.І., Кульчицький М.І., Масловська Л.У. та інші.

Безумовно, що при реформуванні міжбюджетних відносин в Україні не- можливо оминути досвід зарубіжних країн, теорію та практику, що склалися і ефективно функціонують в індустріально розвинутих країнах світу. Проблеми раціоналізації та вдосконалення механізму бюджетного регулювання як в розвинутих економічних системах, так і в країнах з перехідною економікою, активно вивчаються у працях багатьох зарубіжних дослідників, зокрема таких, як Бланкарт Ш., Бол Р., Вюртенбергер Т., Марку Ж.., Регульський Є., Треверс Т. та інших. Дослідженням досвіду розвинутих країн світу у сфері бюджетного регулювання та реформування присвячені праці вітчизняних та російських науковців, серед яких Слухай С.В., Дроздовська О.С., Воронцова В.О., Бутаков Д.Д., Курляндська Т.В.

Незважаючи на посилений інтерес до досліджуваної проблематики, деякі методологічні і теоретичні питання залишаються недостатньо розробленими, окремі положення потребують уточнення і подальшого вивчення. Недостатньо дослідженими залишаються питання бюджетного регулювання економіки у просторовому зрізі - на рівні територій з місцевими бюджетами базового рівня. Найскладнішою невирішеною проблемою на сьогодні залишається відсутність системного підходу до формування механізму бюджетного регулювання регіонального розвитку в умовах адаптації економіки до ринкових відносин.

Недостатня розробленність проблеми бюджетного регулювання економікою регіону, її актуальність, теоретична та практична важливість зумовили вибір теми, постановку мети і задач дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри фінансів економічного факультету Ужгородського національного університету в рамках тематики “Ринкова трансформація економіки регіону” та тематики економічного факультету “Структурна політика і регіональні пріоритети розвитку Закарпатської області в умовах економічної трансформації” (номер державної реєстрації 0105U004082).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування і розробка теоретичних, методичних положень і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування організаційно-економічного механізму бюджетного регулювання економіки регіону в умовах економічної трансформації.

Досягнення поставленої мети зумовило вирішення наступних завдань:

-

-

-

-

-

-

-

Предмет та об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти регулювання розвитком економіки регіону. Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм бюджетного регулювання економікою Закарпатської області.

Методологія та методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою дослідження є наукові розробки вітчизняних і зарубіжних фахівців з питань організації міжбюджетних відносин, бюджетного регулювання, місцевих фінансів, регіональної економіки та політики; нормативні матеріали, закони та законодавчі акти України з питань організації бюджетної системи, міжбюджетних відносин, оподаткування, місцевого самоврядування; методичні документи з питань організації, управління і регулювання бюджетним перерозподілом та визначення обсягів трансфертів. Інформаційну базу дослідження становлять періодичні видання, матеріали Міністерства фінансів України та Державного казначейства, Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, фінансові звіти та матеріали головного фінансового управління Закарпатської обласної державної адміністрації, дані державної податкової адміністрації в Закарпатській області, статистичні матеріали Закарпатського обласного управління статистики, що характеризують результати функціонування економіки регіону.

При обгрунтуванні основних теоретичних положень методологічною базою є сучасні теорії ринкової економіки, державних фінансів, методи аналізу та синтезу, дедукції та індукції.

При обгрунтуванні практичних рекомендацій застосовано методи системного і порівняльного аналізу, статистичного аналізу та групування, кореляційно-регресивного аналізу, статистично-прогнозні методи аналізу тенденцій (трендового аналізу) при визначенні шляхів вдосконалення доходного прогнозування територій, факторного аналізу та аналізу впливу на доходи і видатки при оцінці фінансового стану місцевого бюджету.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних і методичних положень щодо організації механізму бюджетного регулювання й аналізу ефективності результатів його впровадження в економіці регіону.

Вперше:

-

-

-

-

Вдосконалено:

-

-

-

Одержало подальший розвиток:

-

-

Практичне застосування одержаних результатів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у розробці рекомендацій щодо поліпшення якості оцінки результатів бюджетного регулювання при удосконаленні його організації, здійснення аналізу тенденцій, планування і прогнозування соціально-економічного розвитку територій та контролю, з метою зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів і сприяння розвитку слабких територій.

Результати дослідження враховано і використано в практиці бюджетного планування і аналізу в містах-членах Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України та громад, зокрема, містах обласного підпорядкування Ужгороді, Мукачеві, Хусті і Берегові (довідка №12/3 від 31.05.2005 р.), в роботі фінансового управління Ужгородської міської ради при оцінці фінансового стану і прогнозуванні доходів бюджету м. Ужгорода (довідка №228 від 31.05.2005 р.), в роботі Головного фінансового управління Закарпатської обласної державної адміністрації при оцінці доходної спроможності місцевих бюджетів області (довідка №2299 від 26.09.05 р.). Теоретичні і практичні результати дослідження використовуються у навчальному процесі при викладанні курсів “Бюджетна система”, “Місцеві фінанси”, “Регіональна економіка”, “Державне регулювання економіки” при підготовці фахівців в Ужгородському національному університеті (довідка № 5/1244 від 7.09.2005 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним завершеним дослідженням. Наукові результати, викладені в дисертації, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні, методичні та практичні результати досліджень обговорювалися і отримали схвалення на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Динаміка наукових досліджень 2004” (м. Дніпропетровськ, 2004), на Всеукраїнській науковій конференції “Актуальні проблеми теорії та практики фінансів, грошового обігу і кредиту” (м.Київ, 2004), на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-кредитна система України: проблеми та шляхи вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2004), на V Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2004), на 57-й, 58-й, 59-й підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу УжНУ(секція економічних наук) (м.Ужгород, 2003-2005), а також на “круглому столі” з обговорення питань податкової і регуляторної політики в Програмі діяльності уряду України “Назустріч людям” (м.Ужгород, 2005) та на семінарі-практикумі програми ПРООН “Принципи підзвітності та прозорості у бюджетному процесі: міжнародні стандарти та регіональні аспекти в Україні” (м.Ужгород, 2005).

Публікації. Основні положення дисертації, які є особистим доробком автора, опубліковані у дванадцяти наукових публікаціях (наукові статті, тези доповідей) загальним обсягом 3,2 д.а., всі у фахових наукових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 208 сторінок, у тому числі 28 таблиць і 16 рисунків. Список використаних джерел містить 166 найменувань. В додатках на 22 сторінках розміщено 19 таблиць та 1 рисунок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретико-методичні засади організації бюджетного регулювання в умовах трансформаційної економіки” з’ясовано організаційно-економічну сутність і роль бюджетного регулювання в організації міжбюджетних відносин, узагальнено існуючі підходи до його розуміння в сучасних умовах, визначено загальнодержавні та регіональні аспекти, проаналізовано особливості його організації в умовах міжбюджетного реформування.

В структурі міжбюджетних відносин важлива роль належить формуванню бюджетного механізму, що являє собою сукупність певних видів бюджетних відносин, специфічних форм і методів мобілізації та принципів використання бюджетних ресурсів. При з’ясуванні економічного змісту бюджетного регулювання особлива увага приділена потребі переосмислення вихідної дефініції – поняття “бюджет”, який виступає об’єктом і інструментом регулювання соціально-економічних відносин. Зазначено, що в ринкових умовах його формування має відповідати принципам ефективності, субсидіарності, збалансованості, повноти і прозорості.

Проведене дослідження засвідчило відсутність чіткого тлумачення терміну “бюджетне регулювання”. У вітчизняній і зарубіжній економічній науці має місце ототожнення понять “бюджетне регулювання” і “регулювання міжбюджетних відносин”, “бюджетне вирівнювання”. Неоднозначність у застосуванні вказаних понять пояснюється законодавчою невизначеністю, яка призводить до суперечностей у їх трактуванні. На основі узагальнення існуючих підходів, запропоновано визначення бюджетного регулювання як фінансового інструменту регулювання економіки, що являє собою процес управління міжбюджетними відносинами з приводу мобілізації та перерозподілу фінансових ресурсів територій шляхом вирівнювання доходів і видатків місцевих бюджетів з метою їх збалансування.

Дисертантом акцентується, що бюджетне регулювання вимагає формування організаційно-економічного механізму – сукупності елементів організаційного та економічного впливу на бюджет і економіку. Правомірність використання поняття “організаційно-економічний механізм” обумовлюється тим, що економічні методи впливу на об’єкт реалізуються через систему організаційних заходів. В роботі запропоновані концептуальні підходи до формування організаційно-економічного механізму бюджетного регулювання економіки (рис.1).

Рис.1. Структура організаційно-економічного механізму

бюджетного регулювання економікою

Компонентну будову організаційно-економічного механізму формують цілі, функціональні параметри, методи, інструменти, суб’єкти і об’єкти регулювання, які здійснюють цілеспрямований вплив на розвиток економіки.

В умовах ринкових трансформацій при організації бюджетного регулювання основним чинником мотивації підвищення ефективності функціонування економіки регіонів є система стимулів. В її складі функціонують підсистеми організаційно-адміністративних стимулів (територіальна фрагментація, стабільність законодавчої бази, прозорість перерозподілу коштів, підтримка територій з низьким доходним потенціалом) та соціально-економічних (інтереси суб’єктів щодо відносин власності і господарювання, науково-обгрунтовані нормативи розщеплень, гарантія обмежень вилучення додаткових доходів територій, потреби населення), які відображають глибинні зміни в регіонально-господарському комплексі.

В результаті дослідження теоретичних і методичних положень, аналізу тенденцій розвитку економіки, в роботі визначено загальнодержавні і регіональні параметри бюджетного регулювання, які розкриваються відповідно до економічних функцій держави та територій. Визначально бюджетне регулювання є прерогативою держави, його суть полягає у забезпеченні макроекономічної стабільності. Бюджетне регулювання економіки регіонів має за мету досягнення економічного зростання на основі фінансової автономії місцевої влади, її ініціативи, зміцнення фінансових засад місцевого самоврядування як інституту розвитку територіальних громад та саморегуляції, розширення можливостей мобілізації територіальних факторів шляхом застосування певних стимулів, забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку територіальних одиниць. При цьому обгрунтовано важливість реалізації принципів бюджетного федералізму в умовах регіоналізації економіки та посилення інтеграційних процесів.

Бюджетне регулювання економіки регіонів характеризує фінансові відносини на рівні місцевих бюджетів, які стають дієвим інструментом регулювання економічним розвитком. При аналізі особливостей організації бюджетного регулювання в сучасних умовах міжбюджетного реформування визначено вплив податкових розщеплень і трансфертів на формування доходів місцевих бюджетів та рівень видатків територій. При цьому базовим критерієм аналізу є наявність прямого чи непрямого перерахування коштів. Такий підхід зумовлений функціональним призначенням цих важелів регулювання: використанням їх як інструментів вертикального та горизонтального фінансового вирівнювання і як засобів стимулювання доходів і видатків місцевих органів влади.

У другому розділі “Аналіз практики бюджетного регулювання економіки регіону (на матеріалах Закарпатської області)” проведено аналіз податкових розщеплень і міжбюджетних трансфертів як інструментів бюджетного регулювання, визначено їх роль у збалансуванні місцевих бюджетів Закарпатської області, проаналізовано результати і ефективність бюджетного регулювання та його вплив на соціально-економічний розвиток регіону.

Дослідження впливу механізму розподілу податкових розщеплень на формування доходної частини місцевих бюджетів і скорочення горизонтальних дисбалансів у регіоні є надзвичайно актуальним для області. Як і для більшості західних регіонів України, для неї характерна недостатня власна доходна база, що пояснюється суттєвим відставанням в рівні соціально-економічного розвитку.

Обсяг податкових надходжень регіону є фінансовою базою та основним критерієм, що визначає масштаби бюджетного регулювання, характеризує стан місцевих бюджетів. Проведений аналіз динаміки податкових надходжень місцевих бюджетів за період 1998-2004 рр. засвідчив загальну тенденцію до їх скорочення в сукупних доходах Закарпатської області. З метою з’ясування причин від’ємної динаміки було проаналізовано структуру податкових надходжень доходної частини зведеного бюджету області за бюджетною класифікацією. Результати аналізу показали, що скорочення відбувалося в основному за рахунок зменшення надходжень від податку на прибуток прідприємств, ПДВ та акцизів, що є свідченням нераціональної організації бюджетного регулювання у сфері податкових розщеплень - частими змінами нормативів відрахувань від зазначених загальнодержавних податків протягом 1998-2000 років. З 2001 року з метою розщеплення використовуються лише два податки – податок на доходи громадян та плата за землю. Відмічені зміни позначилися на зменшенні доходів місцевих бюджетів, що засвідчує аналіз динаміки структури надходжень (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка структури надходжень місцевих бюджетів

Закарпатської області за період 1998-2004 рр.

(%)

Надходження | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Всього

Доходи місцевих бюджетів

Офіційні трансферти з держбюджету | 100,0

50,4

49,6 | 100,0

41,6

58,4 | 100,0

49,8

50,2 | 100,0

43,3

56,7 | 100,0

41,9

58,1 | 100,0

42,9

57,1 | 100,0

35,9

64,1

Результати аналізу структури податкових надходжень показали, що формування доходів бюджетів відбувається в основному за рахунок зростання поступлень від розщеплення податку на доходи громадян. В 2004 році ці надходження забезпечили 52,3% доходів місцевих бюджетів регіону та склали 69,6% загальних податкових надходжень області.

Питома вага надходжень від розщеплення майнового податку - плати за землю - становить 5,6% в загальних доходах області і 7,4% сукупних податкових надход-жень. Зростання частки надходжень від розщепленних податків в доходах місцевих бюджетів є результатом розподілу за принципом походження, який покладений в основу формування кошика доходів місцевого самоврядування. Практично для всіх бюджетів надходження від податку на доходи громадян є основним доходоутворюючим джерелом. За його рахунок майже повністю формуються доходи районних бюджетів (95,6% податкових надходжень).

Особливого значення податкові розщеплення, як складова організаційно-економічного механізму бюджетного регулювання, набувають з огляду на їх роль у формуванні “закріплених” доходів бюджетів місцевого самоврядування, оскільки останні складають кошик доходів, що враховується при визначенні обсягу міжбюджетного трансферту. З огляду на це було проаналізовано динаміку частки податкових розщеплень в “закріплених” доходах міських бюджетів, бюджетів сіл і селищ Закарпатської області. Загальне зростання цих надходжень починаючи з 2002 року, відбувалося безпосередньо за рахунок збільшення надходжень від податку на доходи громадян, що є свідченням його виключного значення як головного інструменту бюджетного регулювання в регіоні. За результатами проведеного аналізу надходження від розщеплень в доходах бюджетів міст обласного значення у 2004 році становили 77,6% “закріплених” доходів, в бюджетах міст районного значення - 50,3%. Суттєво зросла роль цих надходжень для селищних і сільських бюджетів, де “закріплені” доходи на 67,6% формуються за рахунок податкових розщеплень.

При аналізі формування доходів місцевого самоврядування особливу увагу звернено на той факт, що надходження від розщеплення плати за землю набувають дедалі більшого значення у формуванні “власних” доходів, ніж місцеві податки і збори. Проведений аналіз податкової бази регіону в розрізі справляння місцевих податків і зборів засвідчив загальну тенденцію до скорочення обсягів надходжень від них в основному за рахунок зменшення кількості впроваджених зборів в наслідок відсутності вагомих об’єктів оподаткування.

Формування доходів місцевих бюджетів визначає ступінь вирівнювання в регіоні. Для його оцінки в Закарпатській області проаналізовано доходну спроможність адміністративно-територіальних одиниць – міст обласного значення та районів. При цьому враховано залежність рівня доходності від бази оподаткування, безпосередній вплив на яку здійснюють територіальні фактори. Серед них визначальним є віднесення до природно-економічної зони. З огляду на це аналітичні дані в роботі представлені за критерієм територіального розташування, враховуючи поділ адміністративних районів на низинні, передгірні та гірські. Оцінка доходної спроможності здійснена на основі аналізу показників амплітуди коливань (співвідношення мінімальних та максимальних значень) обсягів доходів місцевих бюджетів. Незважаючи на чітку тенденцію до зменшення амплітуди за період 1999-2004 років, тобто поступове горизонтальне вирівнювання між найбільш та найменш забезпеченими територіями, розбіжності в доходах залишаються значними. Найбільш відчутною є диференціація на рівні міст обласного значення: у 2004 р. показник амплітуди становив 7,3 при максимальних доходах обласного центра м.Ужгород і мінімальних м.Хуст. Для районних бюджетів коливання становило 4,7, при цьому найбільш забезпеченим є низинний Ужгородський район, а найменш – гірський Великоберезнянський.

Оскільки нерівномірність податкової бази суттєво впливає на податкове навантаження відповідних адміністративно-територіальних одиниць, при оцінці формування доходів місцевих бюджетів проаналізовано показники обсягу податкових надходжень на душу населення. На основі аналізу зазначених показників відмічено, що найбільше податкове навантаження в розрахунку на одного мешканця в Закарпатській області припадає на м.Ужгород та Ужгородський район, найменше – на м.Хуст та Хустський район. При цьому показники амплітуди засвідчили, що диференціація на рівні районів є більш відчутною, ніж на рівні міст.

Посилення горизонтальних дисбалансів в Закарпатській області в результаті діючого розподілу податкових надходжень обумовлює зростання ролі офіційних трансфертів (табл.1). Проведений аналіз динаміки питомої ваги офіційних трансфертів в доходах місцевих бюджетів всіх рівнів за період 2000-2004 років дозволив оцінити зміни перерозподілу в межах області, пов’язані з переходом на формульний розподіл обсягів трансфертів. Зменшення частки офіційних трансфертів до 68,4% в доходах обласного бюджету і її зростання в районних бюджетах до рівня 87,1% свідчить про зменшення централізації на обласному рівні та зростання фінансової залежності районів.

Співвідношення дотацій і субвенцій в доходах місцевих бюджетів визначає механізм регулювання, який обумовлює використання коштів. Проведений аналіз структури отриманих трансфертів засвідчив зростання ролі цільового фінансування програм соціально-економічного розвитку за рахунок субвенцій на рівні міст, сіл та селищ Закарпатської області та переважання загальних грантів у вигляді дотацій у доходах обласного та районних бюджетів. При цьому відмічено, що лише 12,6% загального обсягу отриманих субвенцій у 2004 році є цільовими грантами на виконання інвестиційних проектів.

Особлива увага в дисертаційному дослідженні приділена аналізу механізму додаткових дотацій з державного бюджету, які в умовах реформування призначені стати стимулюючим інструментом бюджетного регулювання в регіоні, оскільки надаються місцевим бюджетам в разі забезпечення перевиконання планових показників надходжень від загальнодержавних податків. В дослідженні проаналізовано результати справляння загальнодержавних податків, зборів і платежів та виконання доходів місцевих бюджетів в регіоні. Результати аналізу дозволили констатувати антистимулюючий ефект цього інструменту регулювання в Закарпатській області, що є особливо характерним для міст обласного значення.

Аналіз використання трансфертів з метою збалансування видатків місцевих бюджетів області за період запровадження положень Бюджетного кодексу свідчать про наявність суттєвих невідповідностей між зростаючими видатковими зобов’язанями місцевих бюджетів та їх доходною спроможністю.

Представлений в роботі аналіз результатів бюджетного регулювання в регіоні здійснено на основі показників рівня видатків місцевих бюджетів в розрахунку на душу населення. Методика аналізу базується на порівнянні середніх величин та показників варіації, дослідження яких дозволяє оцінити ефективність регулювання, направленого на усунення значних відмінностей між видатками в розрізі територій та їх відхилення від середнього значення. З метою визначення характеру розподілу відхилень важливе практичне значення мають такі показники як середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт варіації. За допомогою амплітуди коливань максимальних і мінімальних значень визначено розбіжності у рівнях забезпеченості міст та районів Закарпатської області.

Для гірських районних бюджетів значення коефіцієнта варіації за період 1999-2004 рр. зменшилося, у 2004 р. воно становило 0,097, що менше загального коефіцієнта для всіх районів. Для решти районів – низинних та передгірних – його значення склало 0,291. Показник коефіцієнта для бюджетів міст обласного значення є вищим порівняно з районами, у 2004 р. його значення становило 0,203. Такі результати характеризують залежність показників від ознак, що мають велике коливання по містах, де фінансування видатків в значній мірі залежить від неадекватного отримування трансфертів, різниці в доходах та різних видаткових потребах, які визначаються на основі кількості споживачів бюджетних послуг і населення.

Вирівнювання серед міст відбувається за рахунок підвищення до середнього рівня видатків традиційно менш забезпеченого м.Хуст і зменшення зростання видатків у більш забезпеченому м.Мукачево. На відміну від міст обласного значення, для районів Закарпаття за рахунок отриманих трансфертів видатки на душу населення значно зросли. Але незмінно найнижчими вони залишаються в низинних Мукачівському, Виноградівському та передгірному Тячівському районах.

В роботі проаналізовано результати бюджетного регулювання в Закарпат-ській області у порівнянні із показниками по іншим регіонам України. На основі оцінок експертів та результатів аналізу, проведеного автором, за інтегрованими показниками економічного розвитку, податкового потенціалу та забезпечення офіційними трансфертами на душу населення відмічено невідповідність податкового навантаження та бюджетної забезпеченості Закарпатській області порівняно із іншими регіонами України. Такі результати пояснюються відсутністю об’єктивної оцінки податкоспроможності регіонів та їх економічного розвитку, що заважає реалізації ефективної регіональної політики.

У третьому розділі роботи - “Шляхи вдосконалення організаційно-економічного механізму бюджетного регулювання економіки регіону” - проаналізовано значення світового досвіду при реформуванні міжбюджетних відносин в Україні, визначено напрями формування системи стимулів місцевих бюджетів як важливої складової при організації бюджетного регулювання, запропоновано шляхи удосконалення оцінки і прогнозування доходного потенціалу територій, управління бюджетами місцевого самоврядування.

З огляду на ідентичність проблем, що виникають в умовах економічної трансформації, автором підкреслено необхідність вивчення зарубіжного досвіду організації бюджетного регулювання у країнах Центральної та Східної Європи. Актуальність вивчення досвіду цих країн має виключне значення у зв’язку з посиленням інтеграційних процесів. Порівняння організаційно-економічного механізму бюджетного регулювання в цих країнах та Україні дає підстави стверджувати про відповідність вітчизняних процесів децентралізації загальноєвропейським тенденціям.

На основі проведеного аналізу можливостей адаптації зарубіжного досвіду до вітчизняних умов та з метою удосконалення територіального бюджетного регулювання економікою доведено необхідність реформування в напрямках спрощення системи оподаткування та зміцнення місцевої податкової бази (частково за рахунок відмови від податкового розщеплення) перш за все на рівні регіонів, а також на муніципальному рівні.

Автором обґрунтовано економічну доцільність трансформації існуючих податкових розщеплень частини загальнодержавних податків в систему місцевого оподаткування, яка базується на податках на доходи та податках на майно. Реформування податку на майно має відбуватися з одночасним введенням змін на рівні районів і міст у напрямку створення системи адвалорного податку, що встановлюється у формі фіксованого відсотку до ринкової вартості майна. Автором запропоновано варіанти апроксимізації адвалорного податку на майно у вітчизняних умовах шляхом диференціації ставки податку із врахуванням територіального принципу.

На основі результатів проведеного дослідження податкової бази Закарпатської області доведено економічну ефективність використання податкових розщеплень податку на прибуток підприємств, що зареєстровані на території регіону, і зарахування їх до складу “закріплених” доходів місцевих бюджетів. Обґрунтовано доцільність та необхідність застосування цільового фінансування за рахунок системи дольових субвенцій, як стимулюючого інструменту у схемах фінансування капітальних вкладень, направлених на покращення місцевої інфраструктури, що має надзвичайно важливе значення для Закарпатської області.

З огляду на економічну доцільність реформування важливого значення набуває виявлення закономірностей та визначення тенденцій зміни рівня залежності місцевих бюджетів від зовнішніх джерел фінансування. Обґрунтування зв’язку між доходами місцевих бюджетів та обсягами отриманих трансфертів з метою виявлення стимулюючого ефекту є необхідною передумовою визначення ступеня ефективності бюджетного регулювання в регіоні, а також важливим етапом у напрямку вдосконалення бюджетного прогнозування та планування на короткостроковий період. Виходячи з цього, дисертантом розроблено методику оцінки стимулів щодо мобілізації доходів та економії видатків місцевих бюджетів, що базується на кореляційно-регресивному аналізі і полягає у визначені та порівнянні коефіцієнтів кореляції за певні періоди, які визначаються за формулою:

де x – позапланові доходи попереднього року (факторний показник)

y - різниця між обсягом трансфертів поточного та попереднього року

(результативний показник).

При цьому, чим більше коефіцієнт кореляції наближається до одиниці, тим сильнішим є цей зв'язок. В даному випадку, при від'ємному значенні коефіцієнта можна стверджувати про значний антистимулюючий ефект, посилення залежності від зовнішніх джерел фінансування; незначне від’ємне чи позитивне значення коефіцієнта свідчить про відсутність чи зменшення залежності та закріплення стимулів до акумуляції власних доходів та економії видатків.

Кореляційно-регресивний аналіз стимулів в Закарпатській області дозволив виявити їх серйозні деформації на обласному рівні - при недовиконанні доходів спостерігається невиправдане надходження трансфертних коштів. Зміна характера кореляції для районних бюджетів має позитивну тенденцію. Зростання коефіцієнта кореляції для бюджетів міст обласного значення демонструє найбільший стимулюючий ефект бюджетного регулювання (рис.2.)

Рис. 2. Динаміка коефіцієнтів кореляції при аналізі стимулів щодо мобілізації доходів і економії видатків для бюджетів всіх рівнів в Закарпатській області

Важливого значення при вирішенні питань зміцнення фінансового стану місцевих бюджетів, покращення прогнозування їх доходної частини, контролю за виконанням та впливу на економіку регіонів і громад має якісна та кількісна оцінка факторів їх розвитку. Результати проведеного аналізу свідчать про існування неефективного регулювання з причин відсутності системного підходу на регіональному рівні, а відповідно і важелів для ефективного використання наявних фінансових ресурсів.

Шляхом узагальнення теоретико-методичних напрацювань та досвіду вітчизняної і зарубіжної практики організації і управління місцевими фінансами розроблено моніторингову систему аналізу фінансового стану (МСАФС) місцевих бюджетів. Мету системи формують сукупність завдань, які вона виконує в складі системи управління фінансовими ресурсами території: забезпечення необхідними ресурсами; досягнення високого рівня ефективності управління; реалізація і розвиток ресурсного потенціалу. Системоутворюючими складовими МСАФС є три групи факторів: 1)екзогенного і ендогенного впливу (ресурси території, макро- і мікроекономічні фактори, географічні і природо-кліматичні умови, політична культура), 2)організаційні (рівень місцевого самоврядування, практика управління фінансовими ресурсами), 3)фінансові (доходи і видатки місцевих бюджетів, результати попередніх звітних періодів, заборгованість і її погашення). Запропонована система моніторингу є управлінським інструментом, який дозволяє оцінити фінансовий стан місцевого бюджету, його зміни у відповідності із соціально-економічним розвитком території.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі поставлене і розв’язане наукове завдання, що полягає у розробці теоретичних засад, науково-методичних положень і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування організаційно-економічного механізму бюджетного регулювання економіки регіону. Результати проведеного дослідження дозволяють сформувати наступні висновки і пропозиції:

1.

2. Загальнодержавне значення бюджетного регулювання полягає у реалізації регіональної політики, забезпеченні комплексного економічного розвитку регіонів, реструктуризації економічної і соціальної сфери депресивних територій. Бюджетне регулювання економіки регіонів направлене на досягнення економічного зростання на основі фінансової автономії місцевої влади, її ініціативи, зміцнення фінансових основ місцевого самоврядування як інституту суспільного розвитку та саморегуляції, розширення можливостей використання територіальних факторів шляхом створення відповідних стимулів, забезпечення комплексного економічного та соціального розвитку територіальних одиниць.

3. Організаційно-економічний механізм бюджетного регулювання являє собою систему елементів організаційного та економічного впливу на процес управління бюджетами і економікою, ядром якого, в умовах переходу до ринкових засад функціонування, є економічні стимули. Багатовекторність його структури обумовлює доцільність системного підходу, який визначає механізми взаємодії окремих елементів відносно один одного - вплив податкових розщеплень на формування “закріплених” і “власних” доходів місцевих бюджетів, які визначають обсяг отримуваних трансфертів. Механізм використання трансфертів обумовлює рівень видатків, ефективність виконання програм соціально-економічного розвитку територій.

4. Сучасний стан бюджетного перерозподілу в Закарпатській області характеризується негативними наслідками територіальної фрагментації. Зростання видатків на одиницю надання послуг зумовлює зростання залежності місцевих органів влади від трансфертів. Розміщення більшості територіальних одиниць у резидентській сфері (домогосподарства), де не має суттєвих об’єктів оподаткування, створює проблеми з власною доходною базою та посилює диференціацію за рівнем фінансової забезпеченості. Відсутність адекватного комунального майна у більшості громад не забезпечує реальних умов для отримання додаткових коштів від оренди, продажу, іпотеки. Нестача кваліфікованого персоналу обумовлює неможливість ефективного управління і реалізації повноважень місцевого самоврядування. В умовах обмеженості власної доходної бази в Закарпатській області використання податкових розщеплень виявилося надзвичайно важливим: практично для всіх бюджетів надходження від розщеплення податку на доходи громадян є основним доходоутворюючим джерелом. Зростає роль розщеплення плати за землю у “власних” доходах бюджетів місцевого самоврядування.

5. Використання міжбюджетних трансфертів не усуває диспропорцій і не забезпечує ефективного фінансування соціально-економічних програм розвитку та місцевого господарювання відповідно до визначених пріоритетів. За рахунок субвенцій бюджетів місцевого самоврядування фінансуються в основному програми соціального забезпечення і захисту населення. У 2004 р. більша частина цільових субвенцій області під інвестиційні проекти направлена на покращення об’єктів комунального господарства м.Ужгород, і лише 14,6% - до районних бюджетів, бюджетів сіл та селищ на програми покращення місцевої інфраструктури, газифікації гірських населених пунктів.

6. Існуюча система розподілу податків між рівнями бюджетної системи не створює достатніх економічних стимулів для зростання податкових надходжень та розширення доходної бази місцевих бюджетів. Запропонований кореляційно-регресивний аналіз стимулів місцевих бюджетів з метою визначення тісноти зв’язку між отриманими доходами та обсягами трансфертів дозволяє виявити стимулюючі та деструктивні ефекти бюджетного регулювання в регіоні за період з початку міжбюджетного реформування. Подальшого вирішення потребує проблема врахування тенденції змін доходів місцевих бюджетів за останні роки з метою покращення якості прогнозування доходного потенціалу територій та визначення стимулів місцевих бюджетів щодо мобілізації коштів.

7. З огляду на недостатність об’єктів оподаткування та неефективне використання власної доходної бази в Закарпатській області одним з напрямків удосконалення організаійно-економічного механізму бюджетного регулювання є розширення джерел доходів місцевих бюджетів. Формування системи податкових розщеплень має базуватися на податках на доходи та податках на майно. Подальше реформування слід проводити в напрямках трансформації існуючих податкових розщеплень загальнодержавних податків в систему місцевого податку на доходи та реформування податку на майно з одночасним його введенням на рівні районів і регіонів. Враховуючи територіальну специфіку регіону, як альтернативний підхід може бути використана система адвалорного податку із диференціацією ставок в залежності від територіальної ознаки. Зміцнення фінансової бази місцевих бюджетів області можливе завдяки впровадженню часткового відрахування від податку на прибуток підприємств, що зареєстровані на території регіону, та зарахування цих надходжень до складу “закріплених” доходів місцевих бюджетів. Реальним підґрунтям для запровадження такого рішення є поступовий розвиток економіки регіону, позитивна динаміка показників податкової бази: кількість діючих підприємств в області у 2004 році зросла на 147 одиниць. Динаміка частки прибуткових підприємств свідчить про стійку тенденцію до зростання: у 2004 році показник становив 77,4 %, що на 3,4% більше, порівняно з попереднім роком. Відповідно, зменшується частка збиткових підприємств в регіоні. Подальшого врегулювання потребує встановлення виважених, науково-обгрунтованих нормативів відрахувань від податку, враховуючи вплив реформування відносин власності і господарювання.

8. Система розподілу трансфертів має відповідати критерію нейтральності по відношенню до місцевої податкової політики, оскільки, як засвідчив аналіз, врахування реальних місцевих доходів, а не місцевої податкової бази, призводить до несправедливості вирівнювання. Удосконалення організаційно-економічного механізму трансфертів передбачає поступовий перехід від фрагментованих цільових субвенцій до консолідованої системи блочних субсидій загального призначення, що в найбільшій мірі забезпечить ефективне бюджетне регулювання в регіоні. При цьому стимулюючий ефект системи дольових субвенцій в наслідок фінансування капітальних вкладень та покращення місцевої інфраструктури є випереджаючим. Такі схеми трансфертного фінансування є ефективними для депресивних територій, зокрема для гірських районів, сіл та селищ Закарпатської області, оскільки направлені на створення умов розвитку господарсько-виробничого комплексу, рекреаційної сфери, і, відповідно, розширення доходної бази регіону.

9. Проблема відсутності цілісної прозорої системи моніторингу стану і якості управління місцевими фінансами, результати якої були б доступні не лише органам влади і управління різних рівнів, але й населенню, інвесторам і кредиторам, залишається надзвичайно актуальною. Покращення ефективності бюджетного регулювання, управління та використання бюджетних коштів має здійснюватись в напрямках удосконалення якості прогнозування доходної спроможності територій та формування і оцінки стимулів місцевих бюджетів щодо мобілізації доходів та економії видатків. Вирішення зазначених завдань має базуватися на системній та систематичній основі. Представлена система моніторингу фінансового стану місцевих бюджетів дозволяє залучити органи місцевого самоврядування до ефективного управління бюджетними ресурсами територій, покращити якість прогнозування їх доходного потенціалу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях:

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.