ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Бирський Віталій Валерійович
УДК 519.866
МОДЕЛЮВАННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ДЕРЖАВИ
Спеціальність 08.03.02 – Економіко - математичне моделювання
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Донецьк – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної кібернетики і статистики Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” (м. Запоріжжя).
Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор
Порохня Василь Михайлович,
Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, проректор-директор інституту післядипломної освіти “ЗІДМУ” (м. Запоріжжя)
Офіційні опоненти:
доктор економічних наук, професор Черняк Олександр Іванович, Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, завідувач кафедри економічної кібернетики (м. Київ)
кандидат економічних наук, доцент Солодухін Станіслав Володимирович, Запорізька державна інженерна академія, доцент кафедри економічної кібернетики (м. Запоріжжя)
Провідна установа:
Львівський національний університет Міністерства освіти і науки України, кафедра економічної кібернетики (м. Львів)
Захист дисертації відбудеться 11 жовтня 2006 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.07 у Донецькому національному університеті за адресою: 83015, м. Донецьк, вул. Челюскінців, 198-а, ауд. 101, великий зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).
Автореферат розісланий 8 вересня 2006 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради А.Г. Беспалова
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Приклади економічно розвинутих країн свідчать про те, що першочерговою задачею державного регулювання є забезпечення всіх сфер розвитку життя суспільства. У довгостроковій перспективі вона може бути вирішена тільки за умов економічного зростання та соціально-спрямованої державної політики.
Найбільш впливовим чинником економічного зростання держави є людський капітал: за статистичними даними збільшення його обсягу на 1% призводить до зростання продуктивності праці на 0,8-0,9%, що в 2-2,5 рази перевищує відповідний ефект від інвестицій в основний капітал. Ефективність використання наявного людського капіталу за різними етапами розвитку виробництва може бути оцінена за показником інтелектуального капіталу, який віддзеркалює систему стійких конкурентних переваг економіки, що в значній мірі залежать від організаційного та споживчого капіталу і реалізуються у вигляді приросту доданої вартості. В свою чергу, її приріст та галузева структура визначають темпи економічного зростання держави в цілому, а ступінь досягнення заданої стратегії економічного росту з використанням наявного людського капіталу вимірюється показником людського потенціалу.
Становлення та розвиток ринкових відносин в Україні зумовили формування нових принципів державного управління, що знайшли відображення у працях відомих вітчизняних вчених: В.В. Вітлінського, В.М. Вовка, В.І. Голікова, М.Г. Гузя, В.К. Галіцина, В.А. Забродського, В.Я. Заруби, Т.С. Клебанової, К.Ф. Ковальчука, Ю.Г. Лисенка, В.Л. Євенка, В.Ф. Ситника, М.Ф. Тимчука, В.М. Порохні, О.І. Пушкаря, О.І. Черняка та інших.
Емпіричним дослідженням факторів формування людського капіталу займалися М. Баррос, Дж. Мінцер, М. Раттер, А. Соренсон, П. Тобмен, Фізерман, Хаузер, А. Хелсі, Нобелевські лауреати Т. Шульц (1979 р.) та Г. Беккер (1992 р.). Проблемам дослідження сутності інтелектуального капіталу присвячено роботи Е. Брукінга, Мінса, Д. Шнайдера, Р. Річарда, Р. Нельсона, Д. Тобіна, Дж. Вінтера, Л. Едвінсона, М. Мелоуна, Д. Моррісона, К. Тейлора та інших. Але, незважаючи на велику кількість та всебічність досліджень, розвиток держави та суспільних відносин приводять до появи нових проблем в регулюванні людського капіталу, розв’язання яких є завжди актуальним.
Відсутність цілісної концепції державної політики щодо регулювання людського потенціалу держави та управління факторами, що визначають його, є суттєвою причиною низької продуктивності праці.
Важливим фактором нарощування людського потенціалу держави стає система професійної освіти. Встановлюючи законодавчі обмеження та здійснюючи перерозподіл доходів, держава регулює здатність системи освіти забезпечити професійну підготовку кадрів у відповідності до поточних та стратегічних потреб багатоукладної економіки. В сучасних умовах механізм регулювання людського потенціалу держави потребує використання нових технологій, важливе місце серед яких посідає моделювання. Тому актуальними є питання розробки комплексу моделей, що забезпечують системний підхід до формування виваженої державної політики управління людським капіталом.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри "Економічної кібернетики" Запорізької державної інженерної академії: “Створення корпоративної інформаційно-аналітичної системи моделювання навчально-фінансової діяльності академії” (номер державної реєстрації 0103U002303). Особисто автор брав участь у підготовці розділів “Інтелектуальний ресурс нації як фактор економічного зростання” та “Моделювання діяльності освітньої галузі”. Розробка автором моделей динаміки кінцевого попиту, вибуття та відтворення людського й інтелектуального капіталу держави є складовою теми “Розробка концепції нагромадження інтелектуального потенціалу нації на основі моделі управління розвитком інтелектуальних ресурсів освітньої галузі” (номер державної реєстрації 0104U000587).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка концепції моделювання людського потенціалу держави, яка містить комплекс економіко-математичних моделей та методів підвищення ефективності управління інтелектуальним капіталом для забезпечення економічного зростання країни.
Для досягнення мети було поставлено і вирішено наступні задачі:
визначено необхідність оцінки людського потенціалу держави та формування на сучасному етапі державної політики з його нарощування, для забезпечення економічного розвитку;
запропоновано концепцію моделювання людського потенціалу держави шляхом формування оптимальної державної економічної політики;
розроблено модель економічного росту багатоукладного виробничого сектору економіки на основі узагальненої моделі міжгалузевого балансу;
розроблено метод вимірювання інтелектуального капіталу макроекономічної системи на основі встановлення конкурентних переваг людського, організаційного та споживчого капіталу;
розроблено метод вимірювання інтелектуального капіталу мікроекономічної системи з урахуванням вартості капіталу та фінансового стану суб’єкту господарювання;
створено модель динаміки кінцевого попиту на продукцію галузей з метою визначення потреб економіки в людському капіталі;
розроблено моделі державної політики в освітній діяльності, що враховують пропускну здатність системи освіти по нарощуванню людського капіталу держави;
побудовано систему підтримки прийняття рішень щодо забезпечення підвищення людського потенціалу держави;
проведено реалізацію розроблених моделей та методів управління інтелектуальним капіталом в діяльність підприємства та здійснено оцінку їхньої ефективності.
Об’єктом дослідження виступає процес управління людським потенціалом держави.
Предметом дослідження є моделі та методи управління людським потенціалом держави.
Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з теорії людського капіталу, зокрема, роботи Нобелевських лауреатів Т. Шульца та Г. Беккера. В процесі дослідження використано: метод вартості капіталу для оцінки величини інтелектуального капіталу компанії; метод нормованого градієнту в моделі економічного росту багатоукладного виробничого сектору; статистичні методи оцінювання динаміки економічних явищ та методи економічного аналізу застосовувались для аналізу тенденцій макроекономічних показників. Також в моделі прогнозування чисельності населення використовувався метод вікового пересування для розробки сценаріїв демографічного росту. Апарат теорії прийняття рішень застосовувався при реалізації запропонованих методів та моделей в системі прийняття рішень.
Наукова новизна. В дисертації здійснені постановка і вирішення актуальної задачі для економіки країни – розробка концепції моделювання людського потенціалу держави, що базується на визначенні пріоритетних напрямків розвитку суспільства, багатоукладності виробничого сектору і забезпечує реалізацію стратегії довгострокового економічного зростання. При цьому було отримано такі наукові результати:
вперше:
розроблено концепцію моделювання людського потенціалу, як фактору підвищення ефективності економічної системи на основі пріоритетних напрямків розвитку суспільства, з застосуванням системного підходу в управлінні, що забезпечує реалізацію стратегії довгострокового економічного зростання держави;
розроблено модель економічного росту багатоукладного виробничого сектору економіки на основі застосування узагальненої моделі міжгалузевого балансу та використання наявного обсягу людського капіталу, що дозволяє збільшити обсяги отриманої доданої вартості економічної системи;
дістало подальшого розвитку:
метод вимірювання інтелектуального капіталу макроекономічної системи на основі встановлення конкурентних переваг людського, організаційного та споживчого капіталу, які дозволяють отримувати додаткове збільшення доданої вартості сфер матеріального та нематеріального виробництва;
метод вимірювання інтелектуального капіталу мікроекономічної системи, який базується на комплексній оцінці фінансового стану і вартості власного капіталу, що дозволяє підвищити ефективність функціонування суб’єкту господарювання;
удосконалено:
економіко-математичну модель функціонування системи освіти, як фактору зростання людського капіталу, з урахуванням тенденцій демографічного розвитку, що дозволяє підвищити її ефективність;
систему підтримки прийняття рішень управління інтелектуальним капіталом, що заснована на плануванні інноваційної діяльності та забезпечує підвищення людського потенціалу держави.
Практичне значення результатів полягає у визначенні людського капіталу як найбільш впливового фактору, поєднання якого з обраною стратегією розвитку, забезпечує зростання людського потенціалу держави.
Результати досліджень мають практичне значення для обґрунтування рішень при створенні програм розвитку регіонів, де одним з головних чинників є підготовка фахівців різних галузей народного господарства.
Основні положення і результати дослідження впроваджено в навчальний процес економічного факультету Гуманітарного університету “Запорізький інститут державного та муніципального управління” при викладанні дисциплін “Моделювання економіки” та “Інформаційні системи і технології в економіці”. Використання методу вимірювання інтелектуального капіталу мікроекономічної системи на матеріалах приватного підприємства “Емісія” (м. Запоріжжя, довідка №8 від 15.03.2006) та ТОВ “Юнікон” (м. Запоріжжя, довідка №21 від 10.03.2006) дозволило визначити їх фінансовий стан, оцінити вартість власного капіталу й обґрунтувати напрямки активізації діяльності. Отриманий загальний економічний ефект складає 50,72 тис. грн., що підтверджується довідками про впровадження.
Особистий внесок здобувача. Всі результати, які представлено в роботі, одержано здобувачем самостійно. В наукових працях, що опубліковані у співавторстві, особистий внесок здобувача відображено у списку публікацій за темою дисертації.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертації доповідались й обговорювались на І (м. Донецьк, 2002) та ІІ (м. Запоріжжя, 2003) Міжнародних науково-практичних конференціях “Інформаційні технології в економіці та підприємництві: проблеми науки, практики та освіти”; VIII (м. Алушта, 2003), ІХ (м. Донецьк, 2004) та Х (м. Київ, 2005) Всеукраїнських науково-методичних конференціях “Проблеми економічної кібернетики”; конференції “Дні науки”, ГУ ЗІДМУ (м. Запоріжжя, 2005); ІІ (м. Ірпінь, 2001 р.) та V (м. Київ, 2004 р.) міжнародних науково-практичних конференціях “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі”; ІХ науково-технічній конференції викладачів та студентів ЗДІА, секція “Економіки підприємств”, ЗДІА (м. Запоріжжя, 2004).
Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 13 робіт загальним обсягом 5,65 др. арк., з яких 3,54 др. арк. належать особисто автору, з них 7 опубліковані в наукових фахових виданнях, а 6 за матеріалами конференцій.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел із 170 найменувань, додатків на 7 сторінках. Робота викладена на 175 сторінках тексту. Матеріал дисертації містить 38 рисунків, 7 таблиць.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
У першому розділі “Методологічні основи моделювання людського потенціалу держави” проведений аналіз причин економічного зростання країн, здійснено оцінку факторів зростання продуктивності праці й розроблено концепцію моделювання людського потенціалу, як фактору підвищення ефективності економічної системи.
Виходячи з того, що соціально спрямована ринкова економіка повинна забезпечувати всі сфери розвитку життя людини, основними функціями державного регулювання є: забезпечення правової бази, захист конкуренції, перерозподіл доходу та ресурсів, стабілізація економіки, контроль за рівнем макропоказників.
У довгостроковій перспективі зазначені функції можуть бути реалізовані тільки за умов економічного зростання. Відповідно до проведеного аналізу факторів, що визначають його темпи, встановлено найбільш впливовий серед них – це рівень продуктивності трудових ресурсів. Він, в свою чергу, визначається обсягом накопиченого суспільством людського капіталу.
Під людським капіталом треба розуміти придбані знання, навички, мотивації, якими наділено працездатне населення і які можуть використовуватися протягом визначеного періоду часу з метою виробництва товарів та послуг. Він є формою капіталу, тому що є джерелом майбутніх доходів; людський – тому що людина є його носієм.
Ефективність використання наявного людського капіталу на етапі галузевого виробництва оцінюється показником інтелектуального капіталу, тобто системи стійких конкурентних переваг економіки, що реалізуються у вигляді приросту доданої вартості. В свою чергу, її приріст та галузева структура визначають темпи економічного зростання держави в цілому. Ступінь досягнення заданої стратегії економічного росту з використанням наявного людського капіталу вимірюється показником людського потенціалу держави.
Існуючі на сьогодні методи вимірювання людського та інтелектуального капіталу можна представити у вигляді (рис. 1):
Згідно з рис. 1, рівень макроекономічної системи для оцінки методами інтелектуального капіталу не представлений, що зумовлює необхідність його розробки. Разом з цим, існуючі недоліки методів оцінки людського капіталу визначають необхідність їх вдосконалення.
Принципові підходи до вирішення ключових завдань моделювання людського потенціалу держави визначено у розробленій в роботі концепції, основою якої є державна політика з його нарощування (рис. 2).
Формування людського капіталу на рівні суспільства здійснюється за допомогою механізму перерозподілу доходів державного бюджету на соціальні потреби, освіту та охорону здоров’я. При управлінні обсягом людського капіталу в масштабах економіки країни, особливу увагу необхідно приділяти процесам нагромадження капіталу освіти, здоров’я та культури особистості. Найбільш суттєвими факторами при цьому є демографічний стан населення за віковою ознакою (а саме, динаміка працездатного населення та його відтворення), стан системи освіти і професійної підготовки, а також рівень людського розвитку, що визначається структурою фонду суспільного часу (відпочинок, освіта та трудова діяльність).
Разом з людським капіталом, виробничі потужності економіки формує структурний (або організаційний) капітал, який характеризує обсяг та рівень віддачі на вкладений інвестиційний капітал. Здійснюючи контроль за рівнем макропоказників, формуючи інноваційну політику, держава має можливість встановлювати необхідний рівень інвестиційних видатків, що в свою чергу призводить до оновлення технологічних укладів та відповідної зміни структурного капіталу.
Згідно з загальноприйнятою маркетинговою концепцією орієнтації на споживача, вектор кінцевого виробництва продукції галузей повністю залежить від вектору кінцевого споживання. Виконуючи функцію перерозподілу доходу, встановлюючи зовнішньоекономічні обмеження, держава впливає на кінцевий попит, а отже, на споживчий капітал економіки в цілому, що в свою чергу, в поєднанні з виробничими потужностями економіки, призводить до зміни інтелектуального капіталу. Споживчий капітал економіки, згідно зі структурою суспільних витрат на макрорівні, складається з приватних та державних інвестицій, державних видатків на закупівлю товарів та послуг, споживчого попиту населення та сальдо експортно-імпортних операцій.
Рівень конкурентного стану економіки визначає її можливості щодо нарощування доданої вартості, а отже, валового національного продукту, проте він не враховує довгострокової стратегії державного розвитку. Оскільки показник інтелектуального капіталу за всім народним господарством визначається на базі відповідних галузевих показників, то для реалізації стратегії розвитку за одним напрямком конкурентні переваги можуть бути використані, для реалізації за іншим напрямком – структура наявного інтелектуального капіталу може не відповідати потребам стратегічного розвитку. Отже, нагромадження інтелектуального капіталу і забезпечення економічного зростання повинно відбуватися за умов координації зі стратегічними цілями. В якості відповідного вимірника виступає показник людського потенціалу держави. Аналіз зв'язку макроекономічних показників та застосування системного підходу дозволив сформулювати структуру аналітичної системи моделювання економічних процесів за напрямком, що розглядається.
Відповідно, нарощування людського потенціалу держави неможливо без накопичення як людського, так і на його базі інтелектуального капіталу суспільства.
В другому розділі “Моделювання людського потенціалу держави” розроблено методи вимірювання інтелектуального капіталу та людського потенціалу держави на базі структури технологічної багатоукладності виробничого сектору економіки, економіко-математичні моделі динаміки демографічного стану населення, кінцевого попиту для визначення потреб народного господарства в людському капіталі, модель нарощування інтелектуального капіталу суб’єкту господарювання, моделі державного управління освітньою діяльністю, як фактору зростання людського капіталу.
Зростання інтелектуального капіталу економіки країни залежить від функціональних та структурних змін в споживчому, організаційному та людському капіталі, обсяг яких зумовлюється структурою технологічних укладів в галузях матеріального та нематеріального виробництва.
Стратегія розвитку технологічних укладів планується на основі визначення потенціалу економічної системи. Виходячи з поняття потенціалу як сукупності запасів наявних ресурсів, що можуть бути мобілізовані для досягнення цілей функціонування системи, для його оцінки запропоновано використовувати метод заліку.
При цьому, система має різні потенційні можливості по досягненню тієї чи іншої стратегії розвитку в умовах існуючих ресурсних обмежень, зокрема, людського та інтелектуального капіталу:
, (1)
де – потенціал економічної системи за і-тим стратегічним напрямком; qi,план – плановий стан системи за і-тим вектором стратегічних цілей; qi,можл – можливий стан системи за і-тим напрямком стратегічного розвитку, що визначається обсягом людського та інтелектуального капіталу.
Для вимірювання інтелектуального капіталу, розраховуємо значення споживчого капіталу економіки країни, що характеризується рівнем конкурентоспроможності продукції її галузей:
; , (2)
де , – відповідно, споживчий капітал і-ої галузі на внутрішньому та зовнішньому ринку; – груповий показник продукції і-ої галузі з технічних параметрів; , – відповідно, груповий показник продукції і-ої галузі з економічних параметрів для внутрішнього та зовнішнього ринку.
Показник споживчого капіталу використовується для оцінки швидкості зміни займаємої долі ринку продукції і-ої галузі власного виробництва протягом часу t:
; , (3)
де , – відповідно, доля внутрішнього та зовнішнього ринку, що займається продукцією власного виробництва і-ою галуззю.
Структурний (організаційний) капітал економіки характеризується рівнем розвитку та використання технологічних укладів і може бути визначений вектором долі доданої вартості, що отримується за кожною галуззю – . Середній рівень організаційного капіталу (ОК) всіх галузей економіки буде розраховуватись як:
, (4)
де – рівноважний випуск продукції і-ої галузі; n – кількість галузей економіки.
Передумовою зростання організаційного капіталу є споживчий капітал. Додана вартість і-ої галузі, що розраховується як , за винятком амортизаційних відрахувань та податків на бізнес, є джерелом наступних доходів:
, (5)
де – амортизаційні відрахування на основний капітал; – непрямі податки на бізнес; – доходи власників людського капіталу; – доходи власників позикового капіталу; – доходи власників капіталу.
Враховуючи це, обсяг людського капіталу і-ої галузі буде розраховуватись за формулою:
, де , (6)
де – людський капітал і-ої галузі; , – відповідно, обсяг власного та позикового капіталу, що використовується і-ою галуззю; – середньозважена ціна капіталу.
Циклічність довготривалих коливань ділової активності в економіці країн визначила розвиток концепції технологічної багатоукладності виробництва. На сьогодні загальноприйнятою є точка зору про існування шести технологічних укладів, під якими розуміється сукупність технологій та виробництв одного рівня. Головним значущим результатом функціонування укладу є технічні параметри продукції, які, збільшуючи споживчий капітал галузі, є головною передумовою подальшого зростання її організаційного капіталу. Взаємозв’язок людського капіталу з технічними параметрами продукції показано на рис. 3.
Даний процес математично може бути представлений узагальнюючою моделлю Леонт’єва, що в умовах заміщення технологічних укладів в матричному вигляді буде мати вид:
де – коефіцієнти прямих витрат, що визначають обсяг продукції і-ої галузі для виробництва одиниці продукції j-ої галузі за m-им технологічним укладом, тобто ; , – відповідно, обсяг рівноважного випуску продукції і-ої галузі за m-им та (m+1)-им технологічним укладом протягом періоду часу t; – обсяг сукупного рівноважного випуску продукції і-ої галузі за m та (m+1) технологічним укладом протягом періоду часу t.
Згідно з рівнянням (6), показники та відповідно, будуть означати долю сукупного обсягу продукції і-ої галузі, що виробляється технологічним укладом m та (m+1) протягом періоду часу t. Причому, для введених показників буде виконуватись наступне співвідношення: для всіх і є [1, 2, … , n]. Процес заміщення технологічних укладів полягає у зростанні показника з 0 до 1 і відповідному зменшенні з 1 до 0. Швидкість необхідних структурних змін визначається споживчим капіталом продукції (m+1)-ого технологічного укладу по відношенню до m-ого і може бути розрахована за формулою (3).
Таким чином, чим вищім є середнє значення відношення якості до ціни продукції нового технологічного укладу, тим більшим є рівень її конкурентоспроможності по відношенню до продукції попереднього укладу і тим швидше відбувається процес його заміщення. Описаний процес можна представити як систему співзалежних показників (рис. 4). Прогнозування доходів та структури кінцевого попиту виконується за допомогою розробленої динамічної моделі.
Інтелектуальний капітал формується на базі наявного людського, організаційного та споживчого капіталу, що формують конкурентні переваги економіки і є головною необхідною передумовою збільшення рівня використання суспільством існуючого технологічного укладу, або переходу до іншого.
Кількісне визначення обсягу інтелектуального капіталу розраховується як:
, (8)
де ІСі – інтелектуальний капітал і-ої галузі протягом часу [t0; t1]; , – організаційний капітал і-ої галузі, відповідно, mi та mi+1 укладу за j-им сценарієм; , – рівноважний випуск продукції і-ої галузі mi та mi+1 укладу відповідно за j-им сценарієм.
Потреба в вимірюванні інтелектуального капіталу мікроекономічної системи зумовлена необхідністю оцінки рівня конкурентоспроможності суб’єктів господарювання в ринкових умовах. Розроблена динамічна модель максимізації інтелектуального капіталу заснована на найбільш поширеному на сьогодні методі його вимірювання, що полягає в порівнянні ринкової та балансової вартості акцій:
, (9)
де IC – обсяг інтелектуального капіталу компанії у грошовому вимірнику; PM – ринкова вартість однієї акції; PB – балансова вартість однієї акції; N – кількість акцій; ВК – обсяг власного капіталу підприємства.
Також, запропонована динамічна модель базується на результатах комплексного аналізу фінансового стану підприємства. Процес формування інтелектуального капіталу можна представити у вигляді схеми (рис. 5).
Ринкова вартість суб’єкту господарювання з боку потенційного інвестора формується на базі норми віддачі на власний капітал, яка в свою чергу залежить від здатності підприємства до його нарощування. Різниця між рентабельністю сукупного капіталу та ціною його використання складає економічну додану вартість, що може бути спрямована на виплату дивідендів (або інші форми доходу власників капіталу), або реінвестована в подальшу діяльність підприємства. Перший напрямок використання збільшує ринкову вартість компанії, а отже й інтелектуальний капітал у короткостроковому періоді, другий – сприяє накопиченню власного капіталу та збільшенню економічної доданої вартості в майбутньому.
Удосконалення економіко-математичної моделі функціонування системи освіти, як фактору зростання людського капіталу, з урахуванням тенденції демографічного розвитку, полягало в застосуванні комплексу методів та моделей прогнозування чисельності населення методом вікового пересування, визначення величини попиту на освітні послуги, управління видатками системи освіти на макро- та мікрорівні з визначенням оптимальної ціни навчання витратним методом. Так, ціна навчання може бути отримана за формулою:
, де , (10)
де S1 – кількість осіб що навчаються у сфері освіти за бюджетом; S2 – кількість осіб що навчаються у сфері освіти за контрактом; N – кількість років навчання; S – кількість ліцензованих місць; Rall – загальні витрати на освіту; – рівень державного фінансування сфери освіти, ; Cost – ціна навчання.
Розроблена система підтримки прийняття рішень, яка заснована на методі нормованого градієнту і використовується для визначення оптимальної величини організаційного капіталу економіки в кожен період часу, що дозволяє забезпечити стратегію економічного росту.
В третьому розділі “Практична реалізація концепції моделювання людського потенціалу держави” визначено перспективи економічного росту України згідно з Державною програмою розвитку промисловості на 2003-2011 роки, на базі концепції моделювання людського потенціалу держави.
Реалізація концепції моделювання людського потенціалу держави вимагає побудови інформаційної системи, що дозволяє на основі аналізу даних про поточний стан споживчого, організаційного та людського капіталу забезпечити задану стратегію економічного росту. Така інформаційна система належить до класу систем підтримки прийняття рішень (СППР) і реалізована у вигляді комплексу економіко-математичних моделей. На рис. 6 представлена структурна схема СППР, на основі якої було визначено основні елементи системи та інформаційні потоки між ними. Запропонована схема дозволяє встановити функції визначених елементів і процеси обробки інформації та обміну результатами.
Результати використання СППР для аналізу технологічного рівня розвитку промисловості України показують, що технологічна багатоукладність виробництва є однією з головних структурних проблем української економіки: на сьогодні домінуючим є ІІІ технологічний уклад (залізничний транспорт, чорна металургія, електроенергетика, неорганічна хімія, споживання вугілля, машинобудування) – 56,9% обсягу виробленої продукції; частково присутнім є IV уклад (органічна хімія, полімерні матеріали, кольорова металургія, нафтопереробка, автомобілебудування, точне машинобудування, ВПК, електронна промисловість, автоперевезення) – 38,0%; частка V технологічного укладу складає 4% (обчислювальна техніка, сучасні види озброєнь, програмне забезпечення, авіаційна промисловість, телекомунікації тощо); VI технологічний уклад, що визначає перспективи високотехнологічного розвитку країни в майбутньому, в Україні майже відсутній (менше 1,1%).
Аналіз доданої вартості по галузях промисловості показує, що на сьогодні вона створюється переважно за рахунок розвитку технологій, закладених III-ім технологічним укладом (52,4%). Це є загрозливою тенденцією для конкурентноздатності української економіки, оскільки споживчий капітал не може забезпечити планомірного зростання організаційного капіталу.
При моделюванні людського потенціалу в рамках реалізації Державної програми розвитку промисловості на 2003-2011 роки, за допомогою СППР розглядався сценарій “обмеженого росту”, що передбачає використання ще не реалізованих можливостей IV-го укладу та інтенсивний розвиток V і VI укладів.
Ефективність впровадження обраної стратегії зумовлена наявністю людського капіталу та інвестиційних ресурсів. Оцінка динаміки людського капіталу протягом 2000-2005 року, вказує на позитивну тенденцію до його збільшення (рис. 7).
Незважаючи на скорочення загальної чисельності населення (згідно з прогнозними даними, отриманими за допомогою методу вікового пересування, станом на 2011 рік чисельність складе 45,2 млн. чол.), населення у працездатному віці збереже свою чисельність на рівні 25,8 млн. чол. Тобто, в середньостроковий період демографічний спад не буде суттєво впливати на скорочення обсягу людського капіталу держави.
Однак, аналіз демографічних процесів вказує на пряму загрозу функціонування освітньої діяльності.
На рис. 8 наведено динаміку чисельності осіб у віці 18 – 23 роки, які користуються послугами вищих та професійно-технічних навчальних закладів освіти, а також прогнозованої численності в залежності від реалізації наступних сценаріїв розвитку демографічної ситуації:
I. Демографічний спад в умовах існуючого режиму відтворення;
II. Максимізація долі працездатного населення;
III. Населення з постійною чисельністю;
IV. Демографічний підйом.
Незалежно від існуючого режиму відтворення, кількість молоді що досягає працездатного віку впродовж наступних 15 років зменшиться більш ніж на 50%. Наслідками такого зменшення буде падіння попиту на послуги освіти, що обов’язково призведе до поступового втрачання наукового потенціалу.
Від’ємне значення інтелектуального капіталу економіки протягом 2006-2011 років, що свідчить про його недостатність для реалізації заданої стратегії, при збереженні існуючих темпів економічного росту, становить -30,4 млрд. грн.
Відповідне значення показника людського потенціалу для реалізації стратегії на кінець 2011 року буде становити 92,4%. Тобто, споживчий капітал економіки, що забезпечується людським капіталом, не є достатнім для реалізації обраної стратегії, рівень невиконання складає 7,6%.
Протягом впровадження результатів дисертаційної роботи (2005 р.) в господарську діяльність приватних підприємств “Емісія” та ТОВ “Юнікон”, було реалізовано динамічну модель управління інтелектуальним капіталом суб’єктів господарювання, що дозволив по кожному підприємству отримати додатковий прибуток. В табл. 1 відображено джерела, які визначили економічний ефект від впровадження результатів дисертаційної роботи.
Таблиця 1
Джерела економічного ефекту від впровадження результатів дисертаційної роботи в процес управління приватними підприємствами “Емісія” та ТОВ “Юнікон”
Найменування джерела | Отриманий результат, тис. грн.
Приватне підприємство “Емісія” | ТОВ “Юнікон”
За рахунок зміни рентабельності продажу | +8,10 | +4,9
За рахунок питомої ваги оборотних активів | +1,65– | 2,30
За рахунок обіговості оборотних активів | +4,15 | +15,20
За рахунок зменшення середньорічної вартості капіталу | +6,40 | +12,62
Додатковий отриманий прибуток | +20,30 | +30,42
Всього | +50,72
Економічний ефект від впровадження результатів дослідження склав 50,72 тис. грн., що підтверджено відповідними актами.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ
1. На підставі аналізу причин економічного росту країн доведено важливість людського капіталу, як головного фактору підвищення продуктивності трудових ресурсів. Результати аналізу дозволили обґрунтувати необхідність оцінки людського потенціалу держави для забезпечення всіх сфер розвитку життя людини, в умовах соціально спрямованої ринкової економіки.
2. З метою забезпечення стратегії довгострокового економічного зростання запропоновано концепцію моделювання людського потенціалу держави, на основі пріоритетних напрямків розвитку суспільства, яку засновано на використанні комплексу моделей управління інтелектуальним капіталом держави.
3. Вперше створено модель економічного росту багатоукладного виробничого сектору економіки на основі застосування узагальненої моделі міжгалузевого балансу. Запропонована модель дозволяє збільшити обсяг доданої вартості економічної системи за рахунок повного використання споживчого капіталу на внутрішньому та зовнішньому ринках.
4. Дістав подальшого розвитку метод вимірювання інтелектуального капіталу макроекономічної системи на основі встановлення конкурентних переваг людського, організаційного та споживчого капіталу. Запропонований метод дає можливість реалізувати сценарний підхід при оцінці стратегічних альтернатив щодо інноваційної діяльності, яка передбачає структурні зміни технологічної багатоукладності галузей народного господарства.
5. З метою підвищення рівня конкурентних переваг суб’єкта господарювання, дістав подальшого розвитку метод вимірювання інтелектуального капіталу мікроекономічної системи, заснований на комплексному аналізі його фінансового стану. Запропонований метод дозволяє визначати оптимальну дивідендну політику підприємства.
6. В ході реалізації моделі економічного росту багатоукладного виробничого сектору, створено модель динаміки кінцевого попиту на продукцію галузей, що дозволяє визначати потреби економіки в людському капіталі, з метою нарощування людського потенціалу держави.
7. Удосконалено моделі управління освітньою діяльністю, що дозволило підвищити ефективність функціонування системи освіти, як головного фактору формування людського капіталу суспільства.
8. Удосконалено систему підтримки прийняття рішень щодо визначення оптимальної величини організаційного капіталу економіки, яка дозволяє нарощувати її конкурентні переваги, відповідно до стратегічних цілей розвитку держави.
9. Основні теоретичні і прикладні результати дослідження впровадженні в діяльність приватного підприємства “Еміссія” та ТОВ “Юнікон”. Загальний економічний ефект, складає 50,72 тис. грн., що підтверджено відповідними актами.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
у фахових виданнях:
1. Бирський В.В., Порохня В.М. Аналіз методів оцінки людського капіталу // Новое в экономической кибернетике: (Сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю.Г. Лысенко; ДонНУ / Модели управления в информационных системах. – Донецк: ДонНУ, 2005. – №3. С. 142-155 (Особистий внесок здобувача: автором запропонована класифікація існуючих методів оцінки людського та інтелектуального капіталу).
2. Бирський В.В., Порохня В.М. Моделювання сценаріїв демографічного розвитку суспільства з метою оптимізації діяльності галузі освіти // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. – 2004. – №2. – С. 162-169. (Особистий внесок здобувача: розглянуто вплив режиму відтворення на коефіцієнт працездатності населення України).
3. Бирський В.В., Порохня В.М. Людський капітал, як основний фактор економічного зростання // Новое в экономической кибернетике: (Сб. науч. ст.) Под общ. ред. Ю.Г. Лысенко; ДонНУ / Новая парадигма исследования экономики. – Донецк: ДонНУ, 2004. – №2. С. 94-100. (Особистий внесок здобувача: проведений аналіз факторів формування людського та інтелектуального капіталу).
4. Порохня В.М., Бирський В.В., Колісник Ю.О. Загальна модель розвитку інтелектуальних ресурсів освітньої галузі та її складових // Модели управления в рыночной экономике: Збірник наукових праць. Випуск 1. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – С. 37-62. (Особистий внесок здобувача: автором запропоновано модель державного впливу на ціну освітніх послуг).
5. Бирський В.В., Порохня В.М. Моделювання впливу факторів державного регулювання на середню ціну послуг вищої освітньої діяльності // Модели управления в рыночной экономике: Збірник наукових праць. Випуск 8. – Донецьк: ДонНУ, 2005. – С. 331-337. (Особистий внесок здобувача: розроблено модель державного впливу на ціну освітніх послуг).
6. Бирський В.В. Оперативне планування діяльності підприємства // Модели управления в рыночной экономике: Збірник наукових праць за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції “Інформаційні технології в економіці та підприємництві: проблеми науки, практики та освіти” под общ. ред. Ю.Г. Лысенко. – Донецьк: ДонНУ, 2002. – С. 214-224.
за матеріалами конференцій:
7. Бирський В.В., Порохня В.М. Інтелектуальний ресурс галузі як стримуючий фактор підвищення потенційного ВНП // Тези доповідей VIII Всеукраїнської науково-методичної конференції “Проблеми економічної кібернетики”, присвяченої 35-річчю кафедри економічної кібернетики Донецького національного університету, 6-8 жовтня 2003 р., м. Алушта. – Донецьк: ТОВ. “Юго-Восток”, 2003. – С. 41-43. (Особистий внесок здобувача: запропоновано модель розрахунку ВНП за видатками).
8. Бирський В.В., Порохня В.М. Моделювання відтворення інтелектуальних ресурсів у народному господарстві // Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-методичної конференції “Проблеми економічної кібернетики”. – Донецьк: ДонНУ, 2004. – С. 152-154. (Особистий внесок здобувача: автором запропонована модель відтворення інтелектуальних ресурсів).
9. Бирський В.В., Порохня В.М. Метод оцінки людського потенціалу нації. // Збірник тез доповідей Х науково-методичної конференції "Проблеми економічної кібернетики". – Київ: 15-17 вересня 2005 р. – С.29-30. (Особистий внесок здобувача: запропонований метод оцінки людського потенціалу).
10. Бирський В.В., Порохня В.М. Концепція нагромадження людського потенціалу нації // ДНІ НАУКИ: Зб. тез доповідей: В 3 т. / Гуманітарний університет "ЗІДМУ", 27-28 жовтня 2005 р., Ред.кол. В.М. Огаренко та ін. – Запоріжжя: ГУ "ЗІДМУ", 2005. – Т. 1. – С. 131-133. (Особистий внесок здобувача: запропонована концепція впливу державного регулювання на людський потенціал).
11. Бирський В.В. Людський капітал, як основний фактор економічного зростання // Матеріали ІХ науково-технічної конференції викладачів та студентів ЗДІА, секція “Економіки підприємств”. – Запоріжжя: ЗДІА, 2004. – Т. 6. – С. 50-51.
12. Бирський В.В., Порохня В.М. Моделювання економічного стану підприємства // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі. Тези доповідей ІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, травень 2001 р.). – Ірпінь, 2001. – С. 322-327. (Особистий внесок здобувача: розроблено елементи структури системи моделювання).
13. Бирський В.В., Порохня В.М. Система моделювання кошторису доходів і видатків вищого навчального закладу // Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі. Тези доповідей V міжнародної науково-практичної конференції (м. Ірпінь, травень 2004 р.). – Київ, 2001. – С. 128-130. (Особистий внесок здобувача: автором розроблено модель оптимального розподілу обмежених фінансових ресурсів з урахуванням важливості покриття витрат).
АНОТАЦІЯ
Бирський В.В. Моделювання людського потенціалу держави. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.03.02 – Економіко-математичне моделювання. Донецький національний університет, Донецьк, 2006.
У дисертаційній роботі розроблено концепцію моделювання людського потенціалу держави на основі економіко-математичних моделей підвищення рівня інтелектуального капіталу за рахунок збалансованої інноваційної політики.
Проведений аналіз існуючих методів оцінки людського і інтелектуального капіталу та факторів їхнього формування, що визначив необхідність розробки нових методів вимірювання на макрорівні. Розроблено модель економічного росту багатоукладного виробничого сектору економіки на основі застосування узагальненої моделі міжгалузевого балансу з використанням наявного людського капіталу, що дозволяє збільшувати додану вартість економічної системи.
Також розроблено та реалізовано комплекс економіко-математичних моделей щодо моделювання динаміки людського та інтелектуального капіталу на базі механізмів державного регулювання, розширені можливості використання сценаріїв моделювання розвитку напрямків освітньої діяльності.
Відповідно до розроблених моделей проведено оцінку людського потенціалу України відносно до можливості реалізації Державної програми розвитку промисловості на 2006-2011 роки, що вказав на недостатній обсяг інтелектуального капіталу економіки.
Ключові слова: людський капітал, интелектуальний капітал, технологічний уклад, економічне зростання, індекс людського розвитку, моделювання, рівень освіти, демографічна ситуація.
АННОТАЦИЯ
Бирский В.В. Моделирование человеческого потенциала государства. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.03.02 – Экономико-математическое моделирование. Донецкий национальный университет, Донецк, 2006.
Анализ причин экономического роста свидетельствует о наибольшем влиянии фактора человеческого капитала, эффективность использования которого на этапе отраслевого производства может быть оценена с помощью интеллектуального капитала, то есть системы устойчивых конкурентных преимуществ экономики. Степень достижения заданной стратегии экономического роста с использованием имеющегося человеческого капитала измеряется показателем человеческого потенциала. В связи с этим задача разработки моделей по управлению человеческим потенциалом экономики является актуальной. В диссертационной работе разработана концепция моделирования человеческого потенциала государства на основе экономико-математических моделей повышения уровня интеллектуального капитала за счет сбалансированной инновационной политики.
Проведенный анализ существующих методов оценки человеческого и интеллектуального капитала, а также факторов их формирования, определил необходимость разработки новых методов измерения на макроуровне.
Разработана модель экономического роста многоукладного производственного сектора экономики на основе применения обобщенной модели межотраслевого баланса с использованием имеющегося человеческого капитала, что позволяет увеличить добавленную стомость экономической системы.
Разработан метод измерения интеллектуального капитала макроэкономической системы на основе выявления конкурентных преимуществ потребительского, организационного и человеческого капитала.
Разработан и реализован комплекс экономико-математических моделей, позволяющих осуществлять моделирование динамики человеческого и интеллектуального капитала на базе механизмов государственного регулирования, в частности, модель функционирования системы образования как фактора роста человеческого капитала с учетом тенденций демографического спада в Украине; расширены возможности моделирования сценариев развития сферы образования.
На основании анализа структуры информационных потоков, возникающих при реализации концепции моделирования человеческого потенциала, предложена система поддержки принятия решений, обеспечивающая в каждый период времени определение оптимальной величины организационного капитала экономики для достижения заданных темпов экономического роста.
Основные результаты исследования прошли практическую апробацию на ООО “Юникон” и “Эмиссия”. В результате реализации предложенных моделей и методов получен экономический эффект в размере 50,72 тыс. грн.
Ключевые слова: человеческий капитал, интеллектуальный капитал, технологический уклад, экономический рост, индекс человеческого развития, моделирование, уровень образования, демографическая ситуация.
SUMMARY
Birskyj V.V. Modeling of the state human potential. – Manuscript.
Thesis for a candidate degree in Economic Sciences on speciality 08.03.02 – Economic-mathematical modeling. Donetsk national university, Donetsk, 2006.
The new conception of modeling of the state human potential is developed in the thesis on the basis of economical-mathematical models, which increase a level of the intellectual capital at the expense of balanced innovation activity.
The conducted analysis of existing estimation methods the human and intellectual capital, and also factors of their formation, has defined
