У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Довба Микола Олексійович

УДК 332.14:338.312

Стратегія розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій

Спеціальність: 08.10.01 – Розміщення продуктивних сил
і регіональна економіка

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Крикавський Євген Васильович,
Національний університет “Львівська політехніка”, завідувач кафедри, Заслужений працівник освіти України

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мальський Маркіян Зіновійович,
Львівський національний університет ім. Івана Франка, завідувач кафедри

кандидат економічних наук, доцент
Григорак Марія Юріївна,
Національний авіаційний університет,
завідувач кафедри

Провідна установа: Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України,
відділ регіональної політики, м. Київ

Захист відбудеться “30 січня 2007 р. об 11.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026 м. Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий “28” грудня 2006 р.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сучасний період розвитку регіональної еконо-міки характеризується очевидним дихотомічним аспектом: з одного боку, постала необ-хід-ність забезпечення певної автономії її функціонування, а з іншого – потреба стимулю-вання інтеграційних процесів, як внутрішніх, так і зовнішніх, у всіх сферах економічного життя. Водночас, для прикордонних територій можна ідентифікувати тенденцію істотного зростання інтеграційних процесів передусім у площині міжнародного поділу праці, очікуючи на отримання певних особливих складових синергічного ефекту за рахунок цього. Європейський досвід інтеграційних процесів у прикордонних територіях за сучасних умов свідчить про високу ймовірність таких позитивних трендів:

- як складові частини певної доцільно створеної цілісності, поряд із аналогічними частинами інших національних економік, ці території посилюють взаємозалежні зв’язки, а отже, – сприяють створенню транснаціональних виробництв, зростанню його масштабів;

- зростання інтенсивності інтеграційних процесів у прикордонних територіях супроводжується обґрунтованим поглибленням територіальної спеціалізації, що ідентифікує раціональну спеціалізацію локалізованого цими територіями ринку, а відтак – і ефект такої спеціалізації;

- завдяки інтеграційним процесам кожна контактна територія отримує умови для формування потенціалу адаптації до істотних змін у підприємницькому середовищі (внутрішніх чинників) та змін у тенденціях розвитку світового господарства (зовнішніх чинників), що створює вагомі підстави для елімінування чинників ризику в прикордонних територіях.

Факт прикордонного розміщення стимулює транзитні міждержавні потоки мате-ріа-лів, людей, інформації, послуг, що виступає вагомим чинником інтенсивного зрос-тання інфраструктурного забезпечення території, насамперед його логістичної складової. З проміжної ланки господарської системи інфраструктура перетворюється на безпосе-ред-нього активного учасника, регулятора та координатора економічних процесів, вико-ну-ючи функцію самостійного виробника послуг у різних сферах економічної діяльності.

Питанням розвитку ринкової інфраструктури присвячено багато праць як зарубіжних, так і українських вчених, зокрема: Амоші О.І., Бєлєнького П.Ю., Вну-кової Н.М., Гальчинського А.С., Геєця В.М., Герасимчука М.Г., Григо-рак М.Ю., Доліш-нього М.І., Крикавського Є.В., Макогона Ю.В., Мальсь-кого М.З., Міку-ли Н.А., Ніколенка Ю.В., Пили В.І., Федька В.П., Чмир О.С., Чухрай Н.І. та ін. В цих працях розглянуто стратегічні аспекти щодо формування складу ринкової інфраструктури. Їх автори розглядають проблему формування ринкової інфра-структури в контексті реалізації регіональної політики інвестиційно-інноваційного розвитку, зокрема щодо розвитку транскордонного співробітництва. В такому розумінні актуалізуються роль підприємств та організацій ринкової інфраструктури, їх статус, цілі та завдання. З мотивів мультиплікації ефекту потенціалу прикордонних територій особливо актуальним стає розвиток саме логістичної інфраструктури, якому, на жаль, у дослідженнях приділено недостатньо уваги.

Теоретичні та прикладні питання розвитку логістичної інфраструктури відо-бра-жені в роботах закордонних вчених: Ф. Пфоля (ФРН), К. Кльозе (ФРН), С. Абта (РП), Я. Вітковського (РП), І. Фехнера (РП) та ін., які розглядають концепцію логіс-тичної інфраструктури, особливості розвитку об’єктів логістичної інфраструктури в тій чи іншій європейській країні. Водночас ці питання вирішуються без ув’язки із проблемами розвитку економіки прикордонних територій.

Аналіз наукових публікацій свідчить, що поряд із проблемами розвитку транспортної інфраструктури недостатньо уваги приділяється точковим інфраструк-турним об’єктам, а саме логістичним центрам. Логістичні центри сприяють просто-рово-часовій оптимізації матеріальних потоків у межах регіону, країни, групи країн; активізують розвиток суміжних галузей та вирішення соціальних питань, а отже, створюють соціально-економічний ефект для території, регіону та країни в цілому. Логістичні центри в Україні — це питання часу, адже проблема розвитку прикор-донних територій є дуже актуальною не тільки в нинішніх умовах, вона буде такою й в майбутньому. Отже, необхідно розвивати теоретичні основи стратегії розвитку прикордонних територій, розробляючи методичні основи розвитку відповідної логістичної інфраструктури. Це визначає актуальність та своєчасність дослідження, а отже, зумовлює вибір теми, мети, структури і завдання дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційне дослідження є складовою наукових напрямів кафедри маркетингу і логіс-тики Національного університету “Львівська політехніка”: “Проблеми переходу народного господарства України на ринкові відносини”, “Проблеми ресурсо– та енергозбереження в економіці України”, затверджених Науково-технічною радою НУ “Львівська політехніка” (протокол №11 від 17 листопада 1995 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень щодо формування стратегій розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій. Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення таких завдань:

- узагальнення сучасного стану розвитку наукових підходів до ідентифікації ринкової інфраструктури та її складу;

- обґрунтування доцільності виділення функціональної підсистеми ринкової інфраструктури – логістичної інфраструктури, та визначення сутності понять “логістична інфраструктура” та “логістична послуга”;

- розроблення механізму функціонування логістичної інфраструктури в системі економіки регіону та визначення функції логістичних центрів у її структурі;

- оцінка конкурентних переваг прикордонної території та виокремлення впливу на них логістичної інфраструктури;

- обґрунтування особливості формування стратегії розвитку прикордонних територій та визначення впливу логістичної інфраструктури на привабливість прикордонних територій;

- розроблення положень щодо проектування об’єктів логістичної інфра-структури та обґрунтування оптимальності локалізації логістичних центрів.

Об’єктом дослідження є процеси розвитку економіки прикордонної території.

Предметом дослідження є теоретичні та науково-методичні засади розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій.

Теоретичною та методологічною основами дослідження стали фундаментальні положення економічної теорії, теорії регіональної економіки, менеджменту та логістики, відображені в роботах вітчизняних та зарубіжних вчених. Інформаційну базу дослідження становлять нормативні та законодавчі акти державних органів управління, матеріали Міністерства статистики України, дані про діяльність підприємств прикордонних територій.

У процесі дисертаційного дослідження були використані такі методи: структурно-логічний та семантичний аналіз (для уточнення термінології в понятійному апараті: “логістична інфраструктура”, “логістична послуга”, “логістичний центр”); порівняльний аналіз (у виділенні вихідних концептуальних моделей формування логістичних центрів); ретроспективний аналіз (у визначенні закономірностей розвитку інфраструктури в Україні на різних етапах формування ринкових відносин); SWOT-аналіз (для визначення стратегічних напрямів розвитку Яворівського району); економіко-статистичний та факторний аналіз (дослідження різних сфер діяльності Яворівського району); метод системного аналізу (в обґрунтуванні локалізації логістичного центру); метод системного синтезу (у проектуванні логістичного центру); метод експертних оцінок (для визначення пріоритетів розвитку регіону).

Наукова новизна отриманих результатів полягає в такому:

вперше:

- обґрунтовано виокремлення та розвиток у процесі структуризації ринкової інфраструктури за функціональною ознакою підсистеми (складової) логістичної інфраструктури для забезпечення реалізації логістичних потоків у прикордонних територіях шляхом створення потенціалу відповідних логістичних послуг;

дістали подальшого розвитку:

- сутність поняття “логістична послуга”. На відміну від існуючих визначень “послуги”, що характеризується ознаками нематеріальності, невідчутності, невіддільності від джерела тощо, “логістична послуга” характеризується доданою цінністю для споживача: цінністю місця, часу. Це вид діяльності, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом забезпечення необхідного товару, в необхідній кількості, необхідної якості, в необхідному місці, в необхідний час, з необхідною інформацією за мінімально можливої ціни володіння та споживання;

- концепція “логістичного центру” у взаємозв’язку із комплексом визначених логістичних послуг, положення якої враховують характеристики інституційності, локалізації та пріоритетних функцій. Цим така концепція істотно відрізняється від концепції дистрибуційного центру.

удосконалено:

- методику розробки стратегії соціально-економічного розвитку прикордонних територій, зокрема районного рівня. На відміну від існуючих методичних рекомендацій, які розглядають регіональну стратегію розвитку як стратегічний план розвитку регіону, що визначає лише цілі, завдання, пріоритети, напрям сталого економічного і соціального розвитку та включає “бачення майбутнього”, “загрози”, “сильні та слабкі сторони”, “систему цілей, яка відображала б потреби територіальної громади”, в роботі запропоновані методичні рекомендації, які враховують також і специфіку прикордонних територій в частині необхідності узгодження планів соціально-економічного розвитку із суміжними територіями сусідніх країн, і розробки спільних концепцій розвитку транскордонного регіону;

- підходи щодо оцінки привабливості територій. На відміну від існуючих підходів, які враховують забезпечення традиційним ресурсним потенціалом, у роботі обґрунтовано доцільність виокремлення в складі показників оцінки рівня забезпечення прикордонної території логістичною інфраструктурою;

- положення щодо локалізації та проектування логістичних центрів в умовах прикордонних територій. На противагу існуючим методикам вибору місця локалізації подібних об’єктів, авторський підхід ґрунтується на функціональному призначенні в динамічній перспективі. Як критерій локалізації використано загальний ефект із урахуванням: синергічного ефекту (прямого зменшення сукупних витрат), мультиплікативного ефекту (в результаті затримання потоку – нові робочі місця), ефекту відкритого простору (як ефекту в суміжних територіях), ефекту транзитного потоку.

Практичне значення отриманих результатів. Практичне значення резуль-татів дослідження полягає у створенні можливості ефективного переміщення мате-рі-альних потоків через прикордонні території, у пожвавленні відповідних сфер еко-но-міки прикордонної території, що сприятиме зміцненню її конкурентних переваг.

Важливого значення у дослідженнях надано обґрунтуванню пріоритетних напрямів розвитку прикордонних територій, що відповідає вимогам європейської інтеграції. Практичну значущість підсилюють рекомендації щодо управління транспортною системою прикордонної території. Запропонована модель логістичного центру не тільки активізує розвиток інших сфер діяльності, а також частково вирішить і соціальні проблеми прикордонної території.

Основні наукові результати дисертаційного дослідження використані у навчальних курсах Львівського державного університету внутрішніх справ (довідка № /1705 від 01.11.2006 р.).

Отримані результати дисертаційної роботи, які підготовлені до практичного застосування у формі методичних рекомендацій щодо стратегії соціально-економічного розвитку Яворівського району, впроваджені у Яворівській районній державній адміністрації Львівської області (довідка № від 13.07.2006 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені в дисертаційній роботі, отримані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались на Міжнародній науково-прикладній конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво” (Львів, 2001), Міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи” (Київ, 2002), Міжнародній науково-практичній конференції “Біосферний резерват як модель сталого розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду” (Львів, 2003), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” (Київ, 2005), ІV, V і VІ Міжнародній науково-практичній конференції “Маркетинг та логістика в системі менеджменту” (Львів, 2002, 2004, 2006), ІV-й міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підготовки професійних кадрів по логістиці в умовах глобального конкурентного середовища” (Київ, 2006).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 14 науко-вих праць (наукових статей, тез доповідей) загальним обсягом 3,9 д.а., з них особисто автору належать 2,1 д.а. У фахових виданнях опубліковано 8 наукових статей.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків. Обсяг дисертації – 179 сторінок друкованого тексту, крім того, подано список використаних джерел (156 назв) і додатки. Дисертація містить 47 таблиць та 42 рисунки (графіки, схеми).

Основний зміст дисертаційної роботи

У першому розділі “Теоретико-методичні засади створення і функціо-нування логістичної інфраструктури” на основі системного аналізу досліджено еволюцію наукових підходів до розуміння ринкової інфраструктури. Зазначено, що трактування поняття залежить від визначених цілей та завдань, які стоять перед суб’єктами ринкової інфраструктури і зумовлені змінами зовнішнього середовища. Автор розвиває логістичну концепцію ринкової інфраструктури. З цієї позиції розгля-нуто склад ринкової інфраструктури і встановлено недостатність теоретичних дослі-джень щодо визначеності логістичних складових. Обґрунтовано необхідність виділен-ня в складі ринкової інфраструктури, як функціональної складової, логістичної інфра-структури. Автором удосконалено сутність поняття “логістична інфраструктура”. Логістична інфраструктура являє собою підсистему засобів щодо перетворення матеріального потоку, а також сукупність підприємств різних організаційно-правових форм, які створюють організаційно-економічні умови протікання матеріальних потоків з метою їх просторово-часової оптимізації, та перебуває в тісному взаємозв’язку з іншими підсистемами. Дане визначення містить дві складові логістичної інфраструктури: технічну та організаційно-економічну. Технічну складову становить система засобів щодо перетворення матеріального потоку, яка включає:

- на рівні регіону, країни: автошляхи; залізничні колії; водні, повітряні порти, залізничні станції, контейнерні термінали; логістичні центри;

- на рівні підприємства: склади, внутрішні дороги, локалізоване устаткування для переміщення товарів та інформації.

Організаційно-економічна складова реалізується сукупністю підприємств різних організаційно-правових форм, які створюють організаційно-економічні умови для протікання матеріальних потоків з метою їх просторово-часової оптимізації. Місце логістичної інфраструктури, з цієї позиції, ілюструє розроблена модель функціонування логістичної інфраструктури в системі ринкової економіки, яка наведена на рис. 1.

Ознакою виділення логістичної інфраструктури в системі економіки є логістична послуга. Логістична послуга, за визначенням автора, – це вид діяльності, спрямований на задоволення потреб споживачів шляхом реалізації процесів забезпечення необхідного товару, в необхідній кількості, необхідної якості, в необхідному місці, в необхідний час, з необхідною інформацією за мінімально можливої ціні володіння та споживання.

Рис. 1. Логістична інфраструктура в системі ринкової інфраструктури

Виходячи із даного визначення логістичної інфраструктури автор пропонує сис-тему показників, на основі якої можна охарактеризувати розвиток логістичної інфра-струк-тури регіону, країни в динаміці (табл. ). Ці показники мали б знайти статистичне відображення в Україні з метою відслідковування реалізації чи розробки програм соці-аль-но-економічного розвитку регіонів. У роботі на основі аналітичного огляду регіональ-ної політики іноземних держав, зокрема країн Європейського Союзу, обґрунтовано авторську позицію стосовно перспектив розвитку логістичної інфраструктури в Україні. Відзначаючи об’єктивність мегатенденцій світового господарювання та можливість створення єдиного торговельного ринку в прикордонних територіях, автор актуалізує проблему, пов’язану із необхідністю розбудови мережі логістичних центрів.

Таблиця 1

Показники, що характеризують логістичну інфраструктуру

Складові логістичної інфраструктури | Показники (питомі значення в розрахунку на одиницю території, населення, валового продукту; відносні значення порівняно із розвинутими країнами)

Технічна | Наявність:

· автострад

· міжнародного автопарку

· міждержавного залізничного сполучення

· морських (річкових) портів

· логістичних центрів | Організаційно-економічна | · наявність підприємств, які надають спеціалізовані логістичні послуги, з них:

Ш транспортно-експедиційні,

Ш складські;

· наявність підприємств, які надають комплексні логістичні послуги, з них:

Ш логістичні оператори 3PL,

Ш логістичні оператори 4PL.

На основі порівняльного аналізу існуючих дефініцій, в роботі уточнено визначення “логістичного центру” і розглянуто його відмінності порівняно з дистрибуційним центром. Відмінність за основними ознаками наведена в табл. .

На основі дослідження та систематизації зарубіжної практики реалізації логістичних центрів в роботі узагальнено принципові моделі логістичних центрів, проведений їх порівняльний аналіз, виділені чинники, які сприяли розвитку мережі логістичних центрів за кордоном. Доцільність реалізації логістичних центрів в Україні обґрунтована з позицій забезпечення конкурентоспроможності економіки країни та, зокрема, її прикордонних територій.

У роботі встановлено, що зростання обсягу ринку логістичних послуг ідентифіковано новими тенденціями, серед яких: зростання міжнародних товарних перевезень як наслідок реалізації “чотирьох свобод” Європейського Союзу – вільного переміщення товарів, послуг, людей, капіталу; інноваційний розвиток інфраструктури логістичних процесів, що призвів до компресії часу переміщення, зростання ротації запасів; інноваційний розвиток систем дистрибуції товарів, що генерує інтенсивний розвиток мережі логістичних центрів; стандартизація, комплексність та висока якість логістичних послуг, забезпечена інтенсивним розвитком професійних надавачів логістичних послуг у міжнародних масштабах – глобальних логістичних операторів; інноваційний розвиток систем інформаційного забезпечення матеріальних потоків за рахунок технологій сателітарного моніторування, електронного коду продуктів (RFID) тощо.

Таблиця 2

Відмінність між логістичним центром і дистрибуційним центром

Логістичний центр | Дистрибуційний центр

1. Основне призначення | · консолідація/ деконсолідація | · зберігання запасів | 2. Основний чинник локалізації | · перетин автомагістралей, поєднання різних видів транспорту | · ринок збуту | 3. За умовами складської обробки матеріальних запасів | · транзитно-перевалочного типу | · розподільчого типу (розподільчі центри) | 4. За видом товарів, що зберігаються | · універсальні | · спеціальні | 5. Масштаб використання | · загального призначення

· індивідуального призначення (корпоративні)

· договірні |

У другому розділі “Діагностика розвитку прикордонних територій (на прикладі Яворівського району)” обґрунтовано концептуальні підходи до визна-чен-ня конкурентоспроможності прикордонної території, здійснено оцінку конку-рент-них переваг Яворівського району та чинників, що їх формують. Встановлено, що:

по-перше, стратегію підприємств району визначає той факт, що економічного розвитку можна досягнути шляхом орієнтації розширення виробництва продукції, яка в Україні не виробляється або виробляється в недостатній кількості, і тим самим витіснити імпорт. Крім того, ставиться завдання істотного збільшення зовнішньої торгівлі на основі використання існуючих умов оплати праці, які дають можливість значно здешевити виріб, тим самим забезпечуючи його конкурентність на зовнішньому ринку. Структура підприємств у районі має характер взаємодоповнюючий (гетерогенний), що зводить до мінімуму внутрішньогалузеву конкуренцію. Наприклад, підприємства випускають важливий будівельний матеріал – пінополістирольні плити “Градієнт”, виробництво якого орієнтоване на місцевого споживача, і “Термобуд” з мережею дилерських компаній в обласних центрах України, продукція якого орієнтована на споживача за межами району;

по-друге, вигідне географічне положення району характеризується як прикордонна територія, а безпосереднє сусідство з обласним центром – Львовом та з повітами Польщі підвищує його економічний потенціал, що значною мірою компенсує сучасну “периферійність” місцезнаходження. Вагомою складовою економічного потенціалу є багаті природні ресурси і цілющі мінеральні джерела. Основу природно-ресурсного потенціалу району становлять:

- земельні ресурси. Сільськогосподарські угіддя займають 66,3 тис.га (42,8% всієї території), із них рілля – 42,1 тис.га наступних типів грунтів: дерново-підзолисті, підзолисто-тернові, піщані, супіщані, глеюваті та опідзолені чорноземи;

- природно-рекреаційні. Багатство мінеральних вод з лікувальними властивостями типу “Нафтуся”, “Миргородська (Анна)”, які зосереджені в районі селищ Шкло і Немирів та природних лікувальних речовин (пелоїдів) сприяли створенню в цих місцях санаторіїв “Немирів” і “Шкло”;

- корисні копалини. Власні корисні копалини: сірка природна (безпосередньо під розробкою сірчаного родовища перебуває 23 км2 земель), нафта (родовище Коханівської нафти, запаси якої за існуючої технології видобутку становлять до 1 млн. тонн, геологічні запаси – до 10 млн. тонн. Коханівська нафта є типово важкою, термолабільною і за температури вище 2500С розкладається з виділенням сірководню), газ (поклади Віжомлянського та Свидницького родовищ, на яких проводиться робота з оцінки можливості їх освоєння. Геологічні запаси газу – 1,5 млрд. м3 ), будівельні вапняки, пісок, керамзитові глини і гіпс;

- водні. На водоймища припадає 4,7 тис.га (3% всієї території району);

- лісові. Територія лісів – 52 тис.га, що становить 33,6% до загальної площі;

- заповідні зони. Наявні матеріально-технічні ресурси заповідника “Розточчя” і Національного природного парку “Яворівський” дають можливість використовувати фітотерапевтичні форми оздоровлення і лікування людей;

по-третє, створено сприятливий інвестиційний клімат, і в регіоні відбулися суттєві якісні перетворення у всіх секторах економіки.

Таблиця 3

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ)

Загальний обсяг ПІІу 1991-2004 рр. (млн. дол. США) | Частка ПІІ у загальному обсязі, % | Львівська область | 360,0 | 100,0 | Яворівський район | 39,6 | 11,0 |

Показник прямих іноземних інвестицій на одного мешканця Яворівського району у 2004 році становив 195 дол. США, при середньому показнику у Львівській області 140 дол. США, що дозволяє району посісти 1-ше місце в області. Позитивним є той факт, що з кожним роком зростає частка іноземних інвестицій у вигляді грошових вкладень та вкладень у виробничу сферу.

Рис. 2. Динаміка іноземних інвестицій в економіку Яворівського району

Результати досліджень свідчать про те, що традиційні чинники інвестиційної привабливості територій – наявність промислових об‘єктів, природних ресурсів - поступово відтісняються з поля зору інвесторів якісно новими: мобільністю робочої сили, гнучкістю місцевих постачальників, готовністю місцевої влади до співпраці, наявністю інфраструктури тощо;

по-четверте, запобіганню нераціональному використанню національних ресур-сів у процесі трансформації виробничої індустрії у Яворівському районі особливо сприяє та обставина, що сусідом є Республіка Польща – країна з високорозвиненою економікою і мережею міжнародних компаній, які готові виконати будь-яке замовлення щодо забезпечення виробників сировиною, матеріалами, устаткуванням, напівфабрикатами, – це створює дійовий механізм підтримки структури виробництва. На Яворівщині працює 56 спільних українсько-польських підприємств, які становлять потужну систему постачання. Крім того, наявність Міжнародного транспортного коридору створила необмежену можливість для товарних та інформаційних потоків. Про це свідчать показники зовнішнього товарообороту, як ефект прикордонного потенціалу, що мають тенденцію до зростання.(рис. );

Рис. 3. Динаміка обсягу зовнішнього торговельного обороту
в Яворівському районі

по-п’яте, транспортний комплекс є важливою ланкою ринкової інфраструктури у створенні умов для розвитку економіки та її збалансованості. Протягом останніх років він забезпечував стабілізацію та зростання обсягів перевезень вантажів та пасажирів (табл. ).

Таблиця 4

Основні показники транспортних перевезень в Яворівському районі

Показники | 1995 | 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004

Перевезено вантажів, млн. тонн | 4,1 | 5,1 | 6,0 | 6,3 | 7,4 | 8,4 | 10,4 | 10,6 | 12,7

Вантажооборот, млн. т·км | 20,1 | 27,2 | 27,0 | 27,7 | 31,6 | 35,2 | 37,4 | 39,0 | 44,1

Перевезено пасажирів, млн. осіб | 3,0 | 4,3 | 4,5 | 4,9 | 5,5 | 5,9 | 6,3 | 6,5 | 7,0

Пасажирооборот, млн. пас.·км | 84,2 | 62,4 | 59,9 | 44,7 | 50,0 | 45,9 | 41,7 | 54,0 | 65,4

Як прикордонна територія Яворівщина має високий потенціал для розвитку сфери міжнародних транспортних послуг. З кожним роком рівень надання послуг транспортною галуззю підвищується, що становить закономірність у контексті загальнорайонного розвитку. Збільшується спектр послуг, що надаються, з’явля-ються нові напрямки співпраці. Разом з тим виникає необхідність подальшого розвитку транспортної діяльності для поглиблення співпраці та інтеграційних процесів, що дозволить стабілізувати та покращити стан економіки району.

Доведено, що динаміка розвитку конкурентоспроможності територій за наяв-ності вищеперелічених чинників була б більш радикальною за існування достатньої логістичної інфраструктури (транспортної, складської, пакувальної тощо), формуван-ня якої доцільно скеровувати в напрямі створення глобальної логістичної мережі.

У третьому розділі “Обґрунтування пріоритетних напрямів розвитку логіс-тичної інфраструктури прикордонних територій” висвітлюються результати дослі-джень щодо удосконалення методики розробки стратегії соціально-економічного роз-витку прикордонного регіону, викладені концептуальні засади проектування об‘єктів логістичної інфраструктури та подано обґрунтування створення логістичного центру.

В існуючих методичних рекомендаціях щодо формування регіональних стра-тегій розвитку пропонується визначення регіональної стратегії розвитку як стратегіч-ного плану розвитку регіону, який окресює цілі, завдання, пріоритети, напрям сталого економічного і соціального розвитку, що включає “бачення майбутнього”, “загрози”, “сильні та слабкі сторони”, “систему цілей, яка відображала б потреби територіальної громади”. Проте такі методичні рекомендації не враховують специфіку прикордонних територій щодо доцільності узгодження планів соціально-економічного розвитку з розвитком суміжних територій та розвитком сусідніх країн геотериторіальних тендер-цій (просторової економіки) і розробки спільних концепцій розвитку транскордонного регіону. Таким чином, методичні рекомендації розробки стратегії соціально-еконо-мічного розвитку для прикордонної території повинні бути удосконалені з урахуванням просторового чинника у транскордонному аспекті (рис. 4).

Рис. 4. Транскордонний регіон у системі стратегічного планування

Вищенаведене певною мірою стосується Яворівського району: він має прикор-донне розташування і є частиною українсько-польського транскордонного регіону; його територією проходить міжнародний транспортний коридор; він перебуває у зоні впливу Львова, який є “містом-воротами” в Україну, навіть більше – територія Яво-рівсь-кого району є з`єднувальною ланкою Львова з кордоном, із найбільшим пунктом перетину кордону “Краковець”.

Автором розроблено алгоритм обґрунтування стратегії соціально-економічного розвитку на рівні району, який включає додатково такі етапи:

- Аналіз стратегій соціально-економічного розвитку держави та області через призму природно-ресурсного та виробничого потенціалу району.

- Відбір загальнодержавних та обласних пріоритетів, які повинні бути враховані у стратегії району.

- Аналіз стратегії соціально-економічного розвитку суміжної території вищого ієрархічного рівня (для Яворівського району – Підкарпатського воєводства, РП) та того самого рівня управління (Любачівського повіту, РП).

- Відбір пріоритетів стратегій розвитку суміжних територій, що матимуть вплив на розвиток району.

- Виявлення спільних та ідентичних проблем.

- SWOT-аналіз конкретного прикордонного та транскордонного району.

- Оцінку конкурентних переваг прикордонного та транскордонного району.

Доведено, що таким пріоритетом для умов прикордонних територій є створення достатньої логістичної інфраструктури, передусім її комплексної складової – центрів логістичної обробки вантажів (логістичних центрів). Методичні підходи до визначення доцільності створення логістичних центрів побудовані на основі SWOT–аналізу регіону. Проведено аналіз можливостей та загроз Яворівського району, основні з яких наведені в табл. .

Таблиця 5

Аналіз можливостей та загроз Яворівського району

Потенційні зовнішні можливості | Потенційні зовнішні загрози

Геоекономічне та геополітичне положення

· проходить третій транспортний коридор загальноєвропейського значення

· високий рівень прикордонної співпраці | · Польща в ЄС – зростання бар’єрної функції кордону

· орієнтація іноземних партнерів, головним чином, на експлуатацію природних ресурсів регіону

Макроекономічна та політична ситуація в державі

· тенденція економічного зростання в Україні:

– розширення попиту на всі види товарів та послуг на внутрішньому ринку

– розширення виробництва в інших регіонах України – можливість зменшення імпорту

· державна політика, спрямована на стимулювання розвитку регіонів | · сповільнене економічне зростання в Україні

· конкуренція з боку інших вітчизняних економічних центрів

· зміна законодавства щодо спеціального економічного режиму (мораторій на реєстрацію суб’єктів, ліквідація СЕЗ тощо)

Зовнішньоекономічна та зовнішньополітична ситуація

· відсутність монозалежності в інвестиціях СЕЗ “Яворів” (представлено 19 країн, частка українських інвестицій – до 40 %) | · визнання України державою із загрозливим ризиком для інвестицій у міжнародних рейтингах

Визначення стратегічних цілей розвитку Яворівського району базувалося на зіставленні можливостей і загроз із сильними та слабкими сторонами регіону. Дослідження сильних і слабких сторін стосувалися: географічного розташування та природно-ресурсного потенціалу; стану оточуючого природного середовища та рівня природно-технічної безпеки; людського потенціалу; економічного потенціалу; підприємництва; рекреації та туризму; просторово-економічного потенціалу; розвитку інфраструктури.

У роботі обґрунтована послідовність етапів проектування логістичного центру (рис. ).

На основі системного аналізу прикордонного регіону (Яворівського району) як один із стратегічних напрямів визначено розвиток інфраструктури, обґрунтовано потребу створення логістичного центру, проаналізовано чинники, на основі яких рекомендовано локалізацію логістичного центру в Західному регіоні, на Яворівщині.

За допомогою системного синтезу розроблено модель функціонування логіс-тич-ного центру. Пропонована модель логістичного центру представлена на рис. .

Рис. 5. Етапи проектування логістичного центру

Рис. 6. Модель логістичного центру(ЛЦ)

За цією моделлю логістичний центр забезпечить: стандартизацію транспортних та складських систем; автоматизацію завдань із переміщення логістичних продуктів; інформатизацію процесів прийняття рішень та інтеграцію інформаційних систем; координацію дій учасників дистрибуційних мереж.

Про економічну доцільність інвестицій в ЛЦ свідчить період окупності. В розрахунок було закладено: вартість будівництва ЛЦ – 6 тис.грн./м2 (при частково механізованому ЛЦ), 8,4 тис.грн./м2 (при механізованому ЛЦ), 10,2 тис.грн./м2 (при автоматизованому ЛЦ); розрахункову площу – 10 тис. м2; величину товаропотоку – 730 тис. палетомісць (ПМ), добовий товаропотік – 2 тис. ПМ, середній товарний запас – 10 тис. ПМ. Результати розрахунку зведені в табл. .

Таблиця 6

Розрахунок доходу та періоду окупності інвестицій в ЛЦ

Вид ЛЦ | Постійні витрати, грн. | Змінні витрати, грн./ПМ | Ціна, грн./ПМ | Загальні витрати, тис.грн. | Дохід, тис.грн. | Прибуток, тис.грн. | Період окупності, років | частково механізований | 700000 | 28 | 40 | 21140 | 29200 | 8060 | 7 | механізований | 1300000 | 25,2 | 50 | 19696 | 36500 | 16804 | 5 | автоматизо-ваний | 2400000 | 14 | 60 | 12620 | 43800 | 31180 | 3 |

Будівництво логістичного центру як міжнародного ділового центру співро-біт-ництва європейського зразка з ефективним використанням транспортної інфра-структури приверне увагу транспортних товароперевізників, які користу-ються іншими транспортними коридорами, дозволить раціонально застосову-вати ресурсний потенціал району, налагодити співпрацю з країнами – членами ЄС.

Висновки

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та обґрунтовано нове вирішення наукового завдання формування стратегії розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій.

1. В результаті теоретичних досліджень обґрунтовано виокремлення логістичної інфраструктури з метою забезпечення її стратегічного розвитку. Ідентифікація меж логістичної інфраструктури здійснена у взаємозв’язку із визначенням потреб у комплексі логістичних послуг. Такий підхід надає можливість органам управління територіями здійснювати стратегічне управління інфраструктурним забезпеченням реалізації матеріальних потоків.

2. На основі структурного аналізу визначено перелік характеристик логістичної послуги, що зробило можливим формування авторських дефініції “логістична послуга”. Означене обгрунтовує напрями диверсифікації суб’єктів господарювання на ринку логістичних послуг та формує його інвестиційну привабливість.

3. На основі порівняльного аналізу в роботі уточнено визначення “логіс-тич-ного центру” і зазначено його відмінності щодо дистрибуційного центру, узагаль-нено принципові моделі логістичних центрів, проведений їх порівняльний аналіз, виділені чинники, які сприяли розвитку мережі логістичних центрів за кордоном. Означене створило підстави обгрунтувати доцільність реалізації логістичних цент-рів в Україні з позицій забезпечення конкурентоспроможності прикордонних тери-торій, оскільки наявність логістичного центру дозволяє раціоналізувати перемі-щення матеріальних потоків, завдяки чому користувачі послуг логістичного центру можуть зменшити логістичні витрати, прискорити оборотність запасів тощо.

4. Удосконалено методику обґрунтування стратегії розвитку прикордонних тери-то-рій, зокрема районного рівня, якою передбачено враховувати специфіку прикордон-них територій в частині необхідності узгодження планів соціально-економічного розвитку із аналогічними планами суміжних територій сусідніх країн і розробку спіль-них концепцій розвитку транскордонного регіону. Дана методика може бути викорис-тана органами управління у процесі розробки стратегії розвитку прикордонної території.

5. Розроблено положення щодо локалізації та проектування логістичних центрів в умовах прикордонних територій. Положення надають можливість здійснити вибір місця локалізації таких об’єктів на засадах інтегрованої оцінки, що включає врахування усіх складових сукупного ефекту, зокрема: синергічного як прямого зменшення сукупних витрат, мультиплікативного як результату затримання потоку, завдяки чому створяться нові робочі місця, ефекту відкритого простору як ефекту в суміжних територіях, ефекту транзитного потоку.

6. На підставі результатів дисертаційного дослідження вносяться такі рекомендації:

- Міністерству освіти і науки України у розробці навчальних програм з циклу дисциплін спеціальності 05.02.08 – “Логістика” послугуватися запропонованою в роботі концепцією логістичних центрів;

- Райдержадміністраціям прикордонних територій у розробці програм розвитку регіонів використати викладений підхід для оцінки конкурентоспроможності регіонів, визначення пріоритетних напрямів розвитку, застосовувати концепцію логістичних центрів для побудови сучасних макроекономічних систем.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Публікації у фахових виданнях

1.

Таранський І.П., Кубів С.І., Довба М.О. Логістичне моделювання інвестиційного забез-печення підприємств Вісник Національного університету “Львівська полі-тех-ніка” “Логістика”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001. – №416. – C.352-357. [Особистий внесок здобувача: обґрунто-вано пріоритетність інвестиційного забезпечення ланцюга логістичної кооперації].

2.

Таранський І.П., Кубів С.І., Довба М.О. Інвестиційне забезпечення підприємств: маркетингові і логістичні концепції Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Логістика”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001. – №424. – C. . [Особистий внесок здобувача: обґрунтовані чинники впливу на інвестиційний ринок].

3.

Таранський І.П., Гірна О.Б., Довба М.О. Складське підприємство в сучасних умовах Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Логістика”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. – №446. – C. . [Особистий внесок здобувача: ідентифіковані логістичні послуги складського підприємства].

4.

Довба М.О. Логістичні концепції: регіональний вимір Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Логістика”. – Львів: Видавництво Наці-о-нального університету “Львівська політехніка”, 2003. – №469. – C.386-391.

5.

Довба М.О., Чорнописька Н.В. Теоретико-методичні засади створення і функціо-ну-вання логістичної інфраструктури Вісник Національного університету “Львів-ська політехніка” “Логістика”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – №499. – C. 40-44. [Особистий внесок здобувача: сформульоване визначення поняття “логістична інфраструктура”, розроблено модель функціонування логістичної інфраструктури].

6.

Крикавський Є.В., Довба М.О., Костюк О.С., Шевців Л.Ю. До теорії оптимізації логістичних витрат “Вісник СумДУ”. – Суми: Видавництво Сумського державного університету, 2004. – №5(64). – C. 142-154. [Особистий внесок здобувача: досліджено наслідки конфлікту цілей в реалізації логістичних процесів].

7.

Довба М.О. Перспективи розвитку інфраструктури прикордонних регіонів// Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Логістика”. – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005. – №526. – C. 540-545.

8.

Довба М.О. Концептуальні засади розвитку логістичних центрів в УкраїніРегіональний збірник наукових праць з економіки “Прометей” Вип. (19). – Донецьк: ТОВ “Юго-Восток, Лтд”, 2006. – С. 199-204.

Публікації, що додатково відображають
наукові результати дисертації

1.

Авдєєнко О.С., Довба М.О., Крикавський Є.В. Інфраструктура і зовнішня торгівля Менеджмент і міжнародне підприємництво: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (грудень, 2001). – Львів: Видавництво Національ-ного університету “Львівська політехніка”, 2001. – C. 4.

2.

Шандрівська О.Є., Довба М.О., Куницька І.О. Логістичні характеристики ринку газу в Україні Маркетинг та логістика в системі менеджменту: Матеріали IV Між-на-родної науково-практичної конференції (7-9 листопада 2002 р.). – Львів: Видав-ництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. – C. .

3.

Крикавський Є.В., Таранський І.П., Довба М.О. Передбачуваність і ризик в маркетингу // Менеджмент та маркетинг: досягнення і перспективи: Матеріали ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції (13 березня 2002 р.). – К.: ІВЦ “Видавництво “Політехніка””. – С. .

4.

Довба М.О., Рогуцький М. Впровадження екологічної політики в економіку транскордонного регіону через використання біоенергетичного потенціалуБіосферний резерват як модель сталого розвитку територій та об’єктів природно-заповідного фонду: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (липень, 2003 р.). – Львів: Видавництво “Меркатор”, 2003. – С. 35 – 39.

5.

Довба М.О., Чорнописька Н.В. Дослідження рівня логістизації вітчизняних підприємствМаркетинг та логістика в системі менеджменту: Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції (7-9 жовтня 2004 р.). – Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. – C. 97.

6.

Довба М.О. Передумови інтеграції прикордонних територій в глобальне середо-вищеМаркетинг та логістика в системі менеджменту: Матеріали VІ Міжна-родної науково-практичної конференції (9-11 листопада 2006 р.). – Львів: Видав-ництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2006. – C. 98.

Анотація

Довба М.О. Стратегія розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.10.01 –розміщення продуктивних сил і регіональна економіка – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2006.

Дисертація присвячена вирішенню наукової проблеми формування стратегії розвитку логістичної інфраструктури прикордонних територій. Обґрунтовано виокремлення та розвиток у процесі структуризації ринкової інфраструктури за функціональною ознакою підсистеми (складової) логістичної інфраструктури. Розроблено механізм функціонування логістичної інфраструктури в системі економіки та визначено функції логістичних центрів в її структурі. Оцінено конкурентні переваги прикордонної території та виокремлено вплив на них наявності логістичної інфраструктури. Розглянуто концепцію “логістичного центру” у взаємозв’язку із комплексом визначених логістичних послуг, положення якої враховують характеристики інституційності, локалізації та пріоритетних функцій. Розроблено положення щодо локалізації та проектування логістичних центрів в умовах прикордонних територій. Удосконалено методику обґрунтування стратегії розвитку прикордонних територій, зокрема районного рівня, яка враховує специфіку прикордонних територій в частині необхідності узгодження планів соціально-економічного розвитку із суміжними територіями сусідніх країн, і розробки спільних концепцій розвитку транскордонного регіону.

Ключові слова: логістична інфраструктура, логістична послуга, логістичний центр, стратегія розвитку прикордонних територій, транскордонна інтеграція.

Annotation

Dovba M.O. Strategy of development of logistic infrastructure of boundary territories. – Manuscript.

Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality of 08.10.01 – allocation of productive forces and regional economy – Institute of regional research of NAS of Ukraine, Lviv, 2006.

Dissertation was devoted to the decision of scientific problem of forming of strategy of development of logistic infrastructure of boundary territories. The selection and development is grounded in the process of structuring of market infrastructure after the functional sign of subsystem (constituent) of logistic infrastructure. The mechanism of functioning of logistic infrastructure is developed in the system of economy and the functions of logistic centers are definite in its structure. The competitive edges of boundary territory are appraised and influencing on them of presence of logistic infrastructure is selected. Conception of “logistic center” in intercommunication with the complex of definite logistic services, positions of which take into account descriptions of instituting, is considered, localization and priority functions. Position is developed in relation to localization and planning of logistic centers in the conditions of boundary territories. The method of ob–rountouvannya strategy of development of boundary territories is improved, in particular district level, which takes into account the specific of boundary territories in part of necessity of concordance of plans of socio-economic development with contiguous territories of neighboring countries, and developments of general conceptions of development of transborder region.

Keywords: logistic infrastructure, logistic favor, logistic center, strategy of development of boundary territories, transborder integration.

Аннотация

Довба М.О. Стратегия развития логистической инфраструктуры пограничных территорий. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.10.01 – размещение производительных сил и региональная экономика – Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2006.

Диссертация посвящена решению научной проблемы формирования стратегии развития логистической инфраструктуры пограничных территорий. Обосновано выделение и развитие в процессе структуризации рыночной инфраструктуры


Сторінки: 1 2