ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ФЕРДМАН Геннадій Петрович

УДК 343.326:656.2

МЕХАНІЗМИ ПРОТИДІЇ ПРОЯВАМ ТЕРОРИЗМУ

НА ЗАЛІЗНИЧНОМУ ТРАНСПОРТІ УКРАЇНІ

25.00.02 – механізми державного управління

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

Одеса – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України.

Науковий керівник – кандидат наук з державного управління, доцент

ПРИХОДЧЕНКО Людмила Леонідівна,

Одеський регіональний інститут

державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

в.о. завідувача кафедри державного управління і місцевого самоврядування.

Офіційні опоненти: – доктор наук з державного управління, доцент

Ткаченко Анатолій Миколайович,

Державне підприємство “Служба міжнародних автомобільних перевезень”,

Міністерство транспорту і зв’язку України, директор;

кандидат військових наук, доцент

Саакян Микола Балабекович,

Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ,

доцент кафедри оперативно-розшукової діяльності та спеціальної техніки.

Провідна установа – Донецький державний університет управління,

кафедра загального та адміністративного

менеджменту, Міністерство освіти і науки України,

м. Донецьк.

Захист відбудеться 22 червня 2006 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.863.01 в Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України за адресою: 65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 22, к. 212.

З дисертацією можна буде ознайомитись у бібліотеці Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (65009, м. Одеса, вул. Генуезька, 22).

Автореферат розісланий “ 20 ” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. М. Безверхнюк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Тероризм як реальне явище сучасного світу, професійна діяльність та потужний бізнес у будь-яких формах свого прояву перетворився в одну з найнебезпечніших за своїми масштабами, непередбачуваністю і наслідками суспільно-політичних і моральних проблем, з якими людство увійшло у XXI сторіччя. Від його проявів не застраховані ні високорозвинені країни, ні ті, що відстають в економічному і соціальному розвитку, мають різний політичний режим і державний устрій.

Тероризм, як довгостроковий фактор сучасного політичного життя і досить стійке явище у розвитку суспільства, набув принципово нових ознак, вдало адаптуючись до тих глобальних змін, що відбулися в останні роки: розпад військово-політичної організації “Варшавський договір”, зникнення з політичної карти СРСР, внаслідок чого світ став моно полярним.

Україна, ставши на шлях демократичних перетворень, внутрішню перебудову держави і суспільства намагається проводити разом із поглибленням співпраці з іншими країнами, інтегруючись у загальноєвропейський процес. Існування України як суверенної і стабільної держави, її самозбереження, прогресивний розвиток та безпека неможливі без розробки і впровадження цілеспрямованої системної політики захисту національних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз. На регіональну і глобальну безпеку країни впливають внутрішні чинники: у вигляді конфліктів на етнічному, релігійному або політичному підґрунті, нелегального поширення наркотиків та зброї, неконтрольованої міграції, корупції, серйозних екологічних і техногенних проблем тощо. Основну небезпеку становлять не прямі загрози, а їх наслідки, що набувають загальнонаціонального звучання, мають тенденцію поширюватися далеко за межі національних кордонів. І хоча Україна безпосередньо не зазнала терористичних нападів, однак вона має потенційні переумови для активізації різних форм тероризму, що в світлі трагічних подій останніх років потребує перегляду питань забезпечення національної безпеки. Як свідчить світова практика, в різних країнах загальнодержавні координаційні органи у сфері боротьби з тероризмом виникали вже після того, як це явище набувало серйозних масштабів й перетворювалося на реальну загрозу.

Актуальність теми обумовлена також і тим, що серед всіх об’єктів замаху терористів науковці виокремлюють транспортний, а саме скоєння терористичних актів на залізничному транспорті, якому належить провідна роль у перевізних процесах, що здійснюються транспортною системою України (питома вага в загальному вантажообігу всіх видів транспорту, без урахування трубопровідного, становить 89,1%). Розвиток залізничного комплексу сприяє не тільки відродженню галузей промисловості України (машинобудування, авіабудування, виробництво будівельних матеріалів, нафтохімічна промисловість, чорна металургія), але й прискоренню темпів зростання загальнонаціонального промислового виробництва. У сучасних умовах залізничний транспорт – це сфера активного упровадження високих технологій, несанкціоноване втручання в яку пов’язане з катастрофами техногенного характеру. Крім того, транспортні комунікації в даний час швидко інтегруються у світову транспортну систему і потенційний прямий та непрямий збиток від можливих терористичних акцій зростає у зв’язку з істотним збільшенням в останні роки пасажирських і вантажних перевезень.

Тому діяльність по запобіганню та протидії тероризму на залізничному транспорті покликана убезпечити життя і здоров’я пасажирів і працівників залізничного транспорту, попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності на об’єктах залізниць і мінімізацію її наслідків, виявлення причин і умов, що можуть сприяти можливій терористичної діяльності.

Нагальність дисертаційного дослідження зумовлена як актуальністю самого явища, потребою адекватного реагування на прояви тероризму, так і невирішеністю ряду теоретико-методологічних питань щодо дефініції, критеріїв та методів його запобігання і протидії.

Аналіз наукових праць зарубіжних та вітчизняних вчених показує, що тероризм є предметом розгляду широкого спектра філософських, юридичних, психологічних, соціологічних, історичних, політологічних та військових наук, що в свою чергу визначає багатоаспектний, міждисциплінарний характер аналізу феномену. Зокрема, достатньо ґрунтовно розглянуті наступні питання: національної безпеки, політико-правових, соціально-психологічних аспектів тероризму (Антипенко В., Богданович В., Ємельянов В., Кондратьєв Я., Крутов В., Ліпкан В., Малісон В. та Малісон С., Нижник Н., Ольшанський Д.,Романюк Б., Саакян М., Ситник Г., Телешун С.); безпеки руху, державного регулювання транспортного забезпечення (Геккер В., Зеркалов Д., Крупіна О., Некрасов Ю., Ткаченко А., Соколов О., Шамрай Д.). Разом з тим, недостатньо обґрунтовані ефективні механізми запобігання проявам та боротьби з ним. Тобто, відсутні комплексні дослідження, які б включали питання: фінансового, матеріально-технічного та нормативно-правового забезпечення; вдосконалення системи управління безпекою руху на Укрзалізниці; обґрунтовування використання системного підходу у розробці теоретичних та організаційно-правових засад механізмів протидії проявам тероризму на залізничному транспорті України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дослідження пов’язаний з плановою науково-дослідною роботою “Шлях” (номер державної реєстрації 0101U000347), що виконана в Науковому Центрі Бойового Застосування сухопутних військ при Одеському інституті сухопутних військ. Особистий внесок автора, як виконавця зазначеної роботи, полягає у комплексному аналізі динаміки та тенденцій терористичних актів на залізничному транспорті України в мирний час при виконанні залізничних перевезень взагалі та військових перевезень зокрема.

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у науково-теоретичному обґрунтуванні напрямків зміцнення національної безпеки держави та визначенні механізмів протидії проявам тероризму на залізничному транспорті України.

Досягнення мети передбачає вирішення наступних завдань:

- проаналізувати основні теоретичні підходи до розуміння понять “терор”, “тероризм”, “терористичний акт” у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі;

- уточнити сутнісні характеристики організаційно-правових механізмів державного управління та механізмів протидії та запобігання тероризму на залізничному транспорті України;

- виявити сутність та особливості взаємозв’язку залізничного транспорту як об’єкту державного управління й залізничного транспорту як об’єкту терористичної діяльності;

- дослідити зарубіжний досвід боротьби з тероризмом на залізничному транспорті;

- обґрунтувати шляхи удосконалення організаційно-правових механізмів із попередження та запобігання можливим проявам тероризму на залізничному транспорті України.

Об'єктом дослідження є система попередження та запобігання тероризму на залізничному транспорті України.

Предмет дослідження – механізми протидії проявам тероризму на залізничному транспорті України.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, згідно з яким науково обґрунтовані організаційно-правові механізми протидії проявам тероризму на залізничному транспорті України запобігатимуть недопущенню скоєння терористичних актів, що впливатиме на захист національних інтересів країни в цілому. На етапі реформування галузі, вони є ефективним засобом реального впливу на успішне вирішення завдань, пов’язаних із процесом інтеграції в світове співтовариство, відкритістю кордонів та використанням свого вигідного географічного розташування й транзитного потенціалу транспортної системи між Європою та Азією.

Методи дослідження. Реалізація мети і завдань дослідження здійснювалася шляхом комплексного використання загальнонаукових і спеціальних методів:

- логічного і історичного аналізу, системного підходу при аналізі сутнісних характеристик ключових понять дослідження;

- причинно-наслідкового та функціонального аналізу при дослідженні залізничного транспорту як об’єкту державного управління та терористичної діяльності;

- системного підходу, що в сукупності взаємопов’язаних аспектів передбачав вивчення особливостей функціонування механізмів державного управління системою безпеки та заходів по попередженню та запобіганню можливим проявам тероризму на залізничному транспорті України;

- теорії синтезу, зокрема методів індукції та дедукції при розробці пропозицій щодо вдосконалення організаційно-правових механізмів протидії тероризму на залізничному транспорті України;

- методи теорії імовірності, методика розрахунків і мови програмування на цифрових електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах) при моделювання процесу прогнозування матеріальних втрат та людських жертв на залізничному транспорті України, внаслідок скоєного терористичного акту.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в розробці теоретичних положень, що в сукупності розв’язують важливе завдання державного управління – наукове обґрунтування шляхів вдосконалення та оптимізації механізмів протидії проявам тероризму на залізничному транспорті України, зокрема:

- вперше визначено сукупність механізмів державного управління в системі запобігання та попередження тероризму на залізничному транспорті України, таких як: структурно-організаційні, організаційно-правові, фінансово-економічні, технічні та мотиваційні;

- теоретично обґрунтовано напрямки застосування організаційно-правових механізмів протидії тероризму, на основі яких запропоновано схему удосконалення організаційно-функціональної структури управління безпекою руху на залізничному транспорті України та встановлено залежність її ефективності від діючих механізмів державного управління галуззю;

- запропоновано методологічний комплекс антитерористичних заходів, що надало можливість розробити методику зниження економічних втрат та людських жертв на залізничному транспорті від можливих проявів терористичних актів;

- удосконалено економічну складову механізмів протидії та запобігання тероризму на залізничному транспорті України;

- набуло подальшого розвитку: визначення змісту поняття тероризм; шляхи використання сучасних технічних антитерористичних засобів з попередження та запобігання можливих проявів тероризму на залізничному транспорті України; моделювання альтернативних ситуацій протидії та запобігання тероризму на основі обґрунтованої методики використання організаційних та правових інструментів, застосування яких сприятиме вибору раціонального варіанту системи запобігання та попередження тероризму на залізничному транспорті.

Практичне значення отриманих результатів полягає в обґрунтуванні шляхів ефективної реалізації організаційно-правових механізмів протидії тероризму та впровадженню сучасних технічних антитерористичних засобів з попередження та запобігання можливим проявам тероризму на залізничному транспорті України, що робить їх придатними для застосування в практиці реформування залізничного на сучасному етапі розбудови державності і сприятиме зменшенню як зовнішніх так і внутрішніх загроз безпеки України (Акт про впровадження дисертаційних досліджень від 16.02.06 р. за № 34, виданий Одеським інститутом сухопутних військ та довідка від 22.02.2006 р. за №32, видана управлінням військових сполучень на Одеській залізниці).

Застосування методики оцінки зниження економічних втрат та людських жертв на залізничному транспорті від можливих терористичних актів при дії комплексу антитерористичних технічних заходів надасть можливість значно підвищити рівень безпеки на залізниці, сприятиме збереженню людського життя, матеріальних коштів та вибору раціонального (оптимального) варіанту системи запобігання та попередження тероризму на залізничному транспорті України. Отримані результати можуть бути використані при підготовці і викладанні навчальних дисциплін: “Національна безпека”, “Екстремальні ситуації: попередження та ліквідація наслідків” у Національній академії державного управління при Президентові України та її регіональних інститутах; “Безпека руху” у транспортних вищих навчальних закладах України.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були апробовані автором під час щорічних науково-практичних конференцій:

- “Сучасні напрямки розвитку Сухопутних військ Збройних Сил України” (Одеса, 2003 р.);

- ІІІ Наукової конференції молодих вчених (Харків, 2003 р.);

- “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління” (Київ, 2004 р.);

- “Сучасні напрямки розвитку Сухопутних військ Збройних Сил України” (Одеса, 2005 р.);

- “Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку” (Одеса, 2005 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладені автором у 14 публікаціях загальним обсягом 4,8 д.арк., з них чотири опубліковано у фахових наукових виданнях затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох основних розділів, висновків, списку використаних джерел, 6 додатків. Обсяг основного тексту дисертації становить 165 сторінок. В роботі наведено 12 таблиць і 15 рисунків, 1 схема. Використано 182 джерела, в тому числі 7 – іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, її значущість, показано зв’язок із науковими програмами й темами наукових досліджень, сформульовано гіпотезу, мету й завдання, визначено об’єкт, предмет і методи дослідження, розкрито наукову новизну отриманих результатів і їх практичне значення, подано інформацію про апробацію, відомості про публікації з теми дисертаційного дослідження, структуру дисертації та її обсяг.

У першому розділі - “Теоретичні та організаційно-правові засади протидії та запобігання тероризму” – подається аналіз вітчизняної та зарубіжної наукової літератури за предметом дослідження, а також визначаються підходи до розгляду понять “тероризм”, “терористичний акт”, “механізми державного управління у сфері національної безпеки, протидії та запобігання проявам тероризму”, що дало можливість висвітлити ступінь наукової розробки теми, обґрунтувати актуальність та необхідність подальших теоретичних розробок у межах дисертації.

Тероризм як явище, що набуло планетарних масштабів, є предметом вивчення філософських, політичних, психологічних, правових досліджень, що сприяло появі майже 200 визначень поняття, жодне з яких не вважається загальноприйнятим, оскільки не включає координати соціальної причинності тероризму і ступінь його небезпеки для суспільства і держави, а також тенденції його активізації та поширення. Це обумовлено не тільки міждисциплінарним характером аналізу сутності розуміння тероризму і факторами суб’єктивного характеру, що існують на внутрішньодержавному та міжнародному рівнях, а й тим, що тероризм не є статичним явищем, він еволюціонує разом із суспільством, яке його породжує, постійно зазнає коригування при виникненні нових геополітичних тенденцій, пов’язаних із істотними змінами у світоустрої.

Аналіз ряду робіт вітчизняних та закордонних авторів свідчить про те, що при виробленні дефініції “тероризм” слід більш чітко розмежовувати поняття “терор”, “тероризм”, “терористичний акт”. Адже серед вчених немає одностайності щодо підходів до розуміння його змісту, наприклад, В. Малісон та С. Малісон взагалі не вважають терор і тероризм поняттями, що ідентифікуються з чітко визначеними фактичними подіями, у силу широкого значення цих термінів. Щодо В.Ліпкана, то він розрізняючи “терор” і “тероризм”, різницю вбачає у наявності чи відсутності влади над певною групою під час їх здійснення. Однак, С. А. Єфірів, А. В. Наумов вважають, що більш плідно не шукати універсальне визначення тероризму, а варто обмежитися лише деякими його ознаками. Це є наслідком не лише ототожнення понять, а й крайньої політизованості оціночних суджень.

На всіх етапах розвитку існування тероризм був винятково складним явищем, обумовленим численними причинами соціально-економічного, правового, ідеологічного, психологічного та політичного характеру. Загострення національно-етнічних чи релігійно-конфесійних проблем, а також міждержавних відносин завжди спонукали певні верстви населення, політичні партії застосовувати суспільно-небезпечні, протиправні терористичні діяння для розв’язання існуючих протиріч. Загальний історичний розвиток тероризму розвивався у такій послідовності: індивідуальний – груповий – локальний – масовий терор.

Оцінюючи ступінь наукової розробки теми тероризму, слід зазначити, що багатогранність та багатоликість, міждисциплінарність дослідження такого складного феномену спричинила появу різних підходів до його розуміння, що не дає можливості сформулювати єдине та чітке його поняття. Тому в нашому дослідженні під тероризмом будемо розуміти суспільно-небезпечну діяльність або загрозу діям, що зчиняється публічно з метою залякування і примусу, прямого і непрямого впливу на досягнення певних соціально-політичних змін у власних інтересах та паралізування протидії терору з боку громадськості. А під його сутністю – сукупність оригінальних ознак, характерних рис і відмінних рис, які властиві тероризму як соціально-політичній і правовій категорії, які складають його внутрішній зміст.

Разом з тим, ґрунтовне ознайомлення з науковими працями сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених надало можливість визначити характерні риси та особливості, з’ясувати причини виникнення та поширення тероризму, обґрунтувати ознаки типологічної класифікації, що було необхідним для додання більшої цілеспрямованості і систематизації у науковому обґрунтуванні сутнісних характеристик, відмінностей від терору та терористичних актів, що слід обов’язково враховувати при опрацюванні методів та способів попередження та протидії тероризму.

Тероризм сьогодні представлений структурами, які мають у своєму арсеналі сучасні засоби та технології, великі фінансові можливості, що становлять сотні мільйонів доларів США і надають можливість розширювати масштаби їх активності. Розмаїття терористичної діяльності все більше співвідноситься з діяльністю націоналістичних, релігійних, етнічних, сепаратистських рухів та здебільшого набуває форму збройних конфліктів. Занепокоєність світового співтовариства зростанням терористичної активності обумовлена:

· чисельністю жертв терористичних актів і величезним матеріальним збитком;

· можливістю доступу терористів до новітніх технологій, діяльності засобів масової інформації і глобальних комп’ютерних мереж (Інтернет);

· комерціалізацією в сфері масової культури, де культивуються насильство і жорстокість.

Так, аналіз показав, що тероризм у сучасних умовах поширення має неоднозначні та суперечливі характеристики і це заважає пошуку оптимальної протидії та запобігання. Особливості сучасного тероризму та специфічність основних характеристик, відрізняють його від інших небезпечних загально-соціальних явищ. А саме: особливістю сучасного тероризму є не тільки подвійність стандартів, а й те, що він спрямований на анонімні жертви, і водночас сам анонімний, існує у вигляді мережі, тому розмитість ворога в громадській свідомості надає можливість приписувати загрозі будь-яке обличчя. Тому методи антитерористичної боротьби спрямовані в основному на запобігання терористичних актів, мінімізацію збитків у разі їх здійснення, але не усувають причин появи тероризму як явища в житті народів на планеті.

Однією з причин, що стримує розроблення ефективних механізмів протидії та запобігання тероризму є те, що наука не має єдиного визначення самого поняття механізми державного управління. Тому взявши за основу підходи Г.Атаманчука, М.Круглова, Н.Нижник, П.Надолішнього, В.Олуйка, автор дійшов висновку, що механізми як категорія теорії державного управління на практиці реалізуються в управлінському процесі від з’ясування конкретної управлінської ситуації, визначення мети і завдань до досягнення конкретних результатів через застосування адекватного впливу на всі елементи керованої підсистеми. Відтак у сфері національної безпеки, з метою запобігання та протидії проявам тероризму переважно застосовують організаційні механізми (які можуть бути організаційно-структурними, організаційно-економічними, організаційно-адміністративними тощо), правові (на основі яких здійснюється організаційно-розпорядча та адміністративно-виконавча діяльність), фінансово-економічні, мотиваційні та комплексні.

У другому розділі – “Система управління безпекою та аналіз заходів із попередження та запобігання тероризму на залізничному транспорті України” – проаналізовано нормативно-правові основи боротьби з тероризмом, досліджено залізничний транспорт як об’єкт державного управління та терористичної діяльності, визначено його провідну роль у транспортній системі України та існуючі механізми державного управління контролем безпеки руху на Укрзалізниці, вивчено досвід боротьби з тероризмом на залізничному транспорті Російської Федерації та можливості його адаптації у вітчизняній практиці. Також у розділі аргументовано опосередковані передумови можливого виникнення і розвитку тероризму в Україні: політична нестабільність та існування між кланових, релігійних конфліктів; існування етнічних суперечностей; незадовільний стан екології та висока концентрація об’єктів підвищеної небезпеки; неконтрольований обіг зброї та небезпечних речовин; незахищеність інформаційного простору; низький рівень санітарного, епідеміологічного контролю, що обумовлює можливість застосування хіміко-бактеріологічної зброї.

У результаті аналізу існуючої нормативно-законодавчої бази було виявлено, що за роки незалежності в Україні прийнято низку нормативно-правових актів, які регулюють правила, методи та форми взаємовідносин у системі запобігання тероризму, але водночас відзначаються істотні недоліки – неузгодженість окремих правових актів. Це обумовлено тим, що вчинки, які здійснюються в ході підготовки та реалізації терористичних дій, в залежності від обстановки та конкретних умов можна кваліфікувати за декількома десятками статей чинного Кримінального кодексу України. До того ж це ускладнюється ще й тим, що система заходів боротьби з тероризмом має два рівні: макрорівень та мікрорівень, які взаємопов’язані між собою.

Дослідження стану залізничного транспорту України показало, що в су-часних умовах і в найближчій перспективі залізничний транспорт збереже свою провідну роль у транспортній системі країни. Такий пріоритет визначається високою перевізною спроможністю залізничних магістралей, порівняно низькою собівартістю, надійністю перевезень, незалежністю від кліматичних умов і мінімальним впливом на навколишнє середовище. Тому, підприємства і засоби залізничного транспорту є важливим елементом системи попередження можливих терористичних акцій. Пояснюється це тим, що вони самі можуть бути об’єктами терористичних атак, як з метою їхнього знищення, так і з метою захоплення. Крім того, засоби залізничного транспорту, можуть самі ставати за певних умов смертоносною зброєю, адже як об’єкт терористичної діяльності вони у великих обсягах перевозять хімічно небезпечні реагенти, вибухові речовини, пально-мастильні матеріали тощо. Також, залізничний транспорт є засобом міждержавного спілкування і його засоби використовуються терористами для переїздів і доставки необхідних засобів.

Залізничний транспорт знаходиться у тісному взаємозв’язку з іншими видами транспорту і зазначені характеристики є факторами ризику в процесі функціонування всієї національної транспортної системи, яка виступає одним з найбільш ймовірних об’єктів зазіхань терористичного характеру.

Дослідження організаційних механізмів державного управління контролем безпеки руху на залізничному транспорті України показало, що це складна категорія управління, яка включає: цілі управління, елементи об’єкта та їхні зв’язки, на які здійснюється вплив, діяння в інтересах досягнення цілей; методи впливу; матеріальні та фінансові ресурси управління, соціальний та організаційний потенціали. Відтак, у зв’язку із зростаючою загрозою скоєння терористичного(их) акту(ів) на залізниці організаційно-структурні механізми потребують вдосконалення.

Тероризм в Україні наразі розвивається в прихованій, латентній формі, й не складає реальної загрози для більшості жителів, на відміну від Росії. На підставі вивчення досвіду боротьби з тероризмом на залізничному транспорті Російської Федерації автор робить висновок, що подальше удосконалення діяльності по забезпеченню безпеки залізничного транспорту України, потребує подальшого доопрацювання ряду питань законодавчого, організаційного, фінансового, наукового і технічного характеру. Саме створення структури органів з вертикальним підпорядкуванням, які відповідальні за виконання системи запобіжних заходів з прояву тероризму на основі визначення чіткого дерева цілей, постійного навчання персоналу, забезпечення його готовності до дій в кризових ситуаціях. Розробка та впровадження нових технічних засобів протидії загрозам є важливим фактором як попередження актів тероризму, так і локалізації їх наслідків з найменшими втратами. Так, для запобігання тероризму доцільним є вдосконалення механізмів в’їздного контролю, розвиток активного співробітництва у сфері розробки більш складних для підробки проїзних документів та у сфері спільних навчальних програм.

У третьому розділі – “Оптимізація напрямків застосування механізмів протидії тероризму на залізничному транспорті України” – аргументовано напрямки застосування організаційно-правових механізмів протидії тероризму, сучасних технічних антитерористичних засобів із попередження та запобігання можливих проявів тероризму на залізничному транспорті України та удосконалення економічної складової механізмів протидії тероризму на Укрзалізниці шляхом запровадження розробленої методики оцінки зниження втрат на залізничному транспорті від можливих терористичних актів.

Проведене дослідження існуючої системи управління безпекою в Укрзалізниці показало, що структурно-функціональна схема управління безпекою руху поїздів побудована на принципі системності в роботі й охоплює всі рівні, зокрема, воно здійснюється шляхом цілеспрямованого регулювання організаційних, технічних, психофізіологічних факторів, що впливають на безпеку руху поїздів. Тобто, вирішення питань убезпечення на залізничному транспорті може здійснюватися лише системно, у результаті підвищення рівня організації роботи, встановлення дієвого контролю за транспортним процесом, упровадження сучасних технічних засобів.

Тому пропонується оптимізувати дану систему, з верху до низу у вертикальному підпорядкуванні, наступними посадами та структурами, які можуть створюватися або виділятися чи сполучатися з існуючих. А саме: у Міністерстві транспорту та зв’язку України – посаду заступника начальника Управління безпеки у галузі; в Укрзалізниці - службу системи транспортного телебачення з безпеки руху поїздів і автотранспорту Укрзалізниці на чолі з Головним ревізором з безпеки руху поїздів і автотранспорту Укрзалізниці; в Управліннях залізниць – відділ системи транспортного телебачення з безпеки руху поїздів і автотранспорту на залізниці на чолі з Головним ревізором з безпеки руху поїздів і автотранспорту залізниці; в дирекціях залізничних перевезень – відділення системи транспортного телебачення з безпеки руху поїздів і автотранспорту дирекції залізничних перевезень на чолі з Головним ревізором з безпеки руху поїздів і автотранспорту дирекції залізничних перевезень (рис.1).

Умовні позначення:

- існуюча система управління безпекою руху поїздів і автотранспорту;

------------- - вдосконалена система управління безпекою руху поїздів і автотранспорту.

Рис. 1. Удосконалення організаційної структури управління безпекою руху поїздів.

Щодо правової системи протидії та запобігання тероризму, то її недостатня ефективність викликана тим, що бракує гнучкості, спеціалісти вдаються до стандартних підходів, традиційних правових схем і критеріїв. Фактично, діяльність повинна здійснюватися на двох рівнях:

· макрорівні (участь у всіх міжнародних програмах та заходах по боротьбі з тероризмом, які відповідають національним інтересам держави);

· мікрорівні (затвердження Комплексної цільової програми по боротьбі з тероризмом на 2006 – 2015 роки, створення окремої міжвідомчої структури вертикального підпорядкування, до складу якої мають увійти кваліфіковані співробітники різних установ та відомств, що покликані запобігати терористичним проявам тощо).

акцент нормативно-правового забезпечення має бути зосереджений на профілактиці, а не на припиненні конкретного прояву тероризму.

Органи державного управління не можуть здійснювати безпосередній вплив на тероризм у всіх його проявах, їх діяльність може реалізовуватися лише у двох напрямах: протидії та запобіганню його виникнення і ліквідації наслідків. Ці функції полягають у здійсненні управлінського впливу у вигляді запровадження сучасних технічних антитерористичних засобів у відповідності з вимогами безпечного функціонування Укрзалізниці: перспективних технологій виявлення вибухових речовин (комп’ютерних томографій, рентгенотехнологій з двома рівнями енергії випромінювання, квадрупольного резонансу), впровадження промислового телебачення (інфрачервоних камер внутрішнього та зовнішнього спостереження).

Дослідження показало, що внаслідок їх запровадження буде отримано: невисокий відносний коефіцієнт ефективності витрат нових технічних антитерористичних заходів (0,06); відвернуті втрати від запровадження антитерористичних технічних систем на залізничному транспорті, які у середньому дорівнюють 75 353 239 грн. та збереження у середньому 68 людських життів (не враховуючи поранених). Таким чином, ефективність застосування запропонованих антитерористичних технічних систем на залізничному транспорті, з урахуванням наданих розрахунків, дорівнює у середньому 47 відсотків.

Розроблена методика оцінки зниження втрат на залізничному транспорті України від можливих терористичних актів при дії комплексу антитерористичних заходів також надає можливість оцінити ефективність існуючої системи безпеки та системи, що пропонується, і здійснити вибір оптимального варіанту системи запобігання та попередження тероризму на залізниці в сучасних умовах.

Запровадження зазначених заходів та запропонованої методики передбачає надання органам державної влади чинним законодавством повноважень, необхідних для запобігання та протидії тероризму. У цій діяльності надзвичайно важливим є забезпечення надійності функціонування системи державного управління, а також ефективність самого управління, що потребує відповідних наукових досліджень та розробок.

Таким чином, реалізація запропонованих напрямків оптимізації організаційно-правових механізмів протидії тероризму, впровадження сучасних технічних анти-терористичних засобів з попередження та запобігання можливих проявів тероризму з використанням методики оцінки зниження втрат на залізничному транспорті України від можливих терористичних актів при дії комплексу антитерористичних технічних заходів покликана забезпечити безпеку, попередження, виявлення і припинення терористичної діяльності на об’єктах залізниць і мінімізацію її наслідків та сприятиме безпечному функціонуванню всієї галузі і економічному розвитку країни.

ВИСНОВКИ

Проведене в межах дисертаційної роботи дослідження підтвердило покладену в його основу гіпотезу, що науково обґрунтовані організаційно-правові механізми протидії проявам тероризму на залізничному транспорті України, на етапі реформування галузі, є ефективним засобом реального впливу на успішне вирішення завдань, пов’язаних із процесом інтеграції в світове співтовариство, відкритістю кордонів та використанням вигідного географічного розташування й транзитного потенціалу транспортної системи держави між Європою та Азією, що сприятиме зміцненню національної безпеки в цілому.

Узагальнення результатів дослідження дозволяє сформулювати низку висновків і рекомендацій, що мають теоретичне й практичне значення.

1. У теоретичному плані тероризм є багатовимірним і багаторівневим явищем, що набуває різних форм і видів злочинів. Тому доцільним є розгляд тероризму у якості типологічної категорії, сукупного поняття, що об’єднує злочини, реалізація яких призводить до широкого спектру наслідків: публічної демонстрації терору, досягнення певних соціальних змін у власних інтересах, паралічу протидії з боку владних структур і громадськості. Розв’язання проблеми треба шукати у багатосторонньому партнерстві державних структур, неурядових організацій з громадськими інститутами суспільства, в тому числі й міжнародного масштабу.

2. Тероризм – це явище із складною структурою, що має свої причини, динаміку, визначені тенденції і закономірності, і яке, передусім, стосується соціальної сфери, а тому потребує розгляду через проникнення у внутрішні зв’язки – передумови, в яких активізується та поширюється. Розуміння цього феномену можливе лише на основі застосування системного підходу, за допомогою якого можна досліджувати всі його взаємозв’язки з іншими соціально-політичними та соціально-правовими, в тому числі спорідненими явищами, як цілісної системи, що має чимало структурних елементів, які постійно взаємодіють і органічно пов’язані між собою.

3. Проблема оптимізації системи протидії та запобігання тероризму в умовах поширення глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, складної геополітичної ситуації, побудови демократичного суспільства має декілька найважливіших політико-правових аспектів, які нерозривно пов’язані один з одним – всі їх можна звести до політичного, який переломлюється через організаційний та правовий. Організаційно-правовий механізм державного управління – це сукупність управлінських ланок, що розміщені у суворій супідлеглості і забезпечують взаємозв’язок між управлінською та керованою системами на основі комплексу прийомів, засобів та способів юридичного впливу. Відповідно, удосконалення організаційно-правового механізму протидії та запобігання тероризму на залізничному транспорті сприятиме створенню організаційно-правової основи для чітких взаємозв’язків вертикальної підпорядкованості, розподілу повноважень і відповідальності в системі управління контролем безпеки руху.

4. Залізничний транспорт як об’єкт державного управління та терористичної діяльності має тісний взаємозв’язок з іншими видами транспорту та відіграє провідну роль у перевізних процесах транспортної системи України. В той же час, підприємства та засоби Укрзалізниці є об’єктами терористичних актів: як знищення, захоплення, так і перевезення у великих обсягах вибухових та пожежно-небезпечних речовин і матеріалів в межах транспортної системи України та сусідніх держав, що обумовлює особливості взаємодії залізничного транспорту як об’єкту державного управління й залізничного транспорту як об’єкту терористичної діяльності.

5. Серед існуючих шляхів боротьби з тероризмом на залізничному транспорті Російської Федерації на адаптацію у вітчизняну практику заслуговують наступні:

· впровадження відомчої системи заходів протидії на об’єктах залізниць;

· забезпечення необхідної готовності органів управління, персоналу до дій із попередження і припинення злочинів терористичного характеру на об’єктах залізниць;

· надання відповідно до встановленого урядом порядку матеріально-технічних і фінансових засобів, транспортних засобів і засобів зв’язку, медичного обладнання тощо, виходячи з реальних потреб.

6. Оптимізація організаційно-правових механізмів протидії та запобігання тероризму на залізничному транспорті України потребує:

· вдосконалення існуючої системи управління безпекою руху шляхом: створення єдиної системи управління, контролю та нагляду за забезпеченням транспортної безпеки на всіх видах транспорту; розробки Концепції транспортної безпеки, Комплексної цільової програми по боротьбі з тероризмом на 2006 – 2015 роки, Антитерористичної програми винагород, удосконалення нормативно-правової бази, а саме: внесення змін до законодавства з питань запобігання та протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом і фінансування тероризму; створення системи ліцензування на предмет відповідності вимогам захисту від погроз диверсійно-терористичного характеру; доопрацювання єдиних митних правил, методик та прийомів, які сприятимуть виявленню ознак та фактів провезення на транспорті вибухових речовин;

· запровадження наступних антитерористичних технічних заходів: на залізничних вокзалах використання транспортного телебачення та спецтерміналів по виявленню вибухових речовин, хімічнонебезпечних речовин, зброї та боєприпасів у пасажирів; введення на основних шляхах прямування потягів (а при необхідності на всій мережі залізниць) системи транспортного телебачення; впровадження “спецзамків” (криміналістична ідентифікація) по запиранню деяких купе потягів для перевезення VIP персон, таємних документів, військової варти з озброєнням та боєприпасами і в критих вагонах для зберігання та перевезення, зброї, боєприпасів, озброєної варти, вибухових та хімічнонебезпечних речовин, тощо.

7. Запровадження розробленої методики оцінки зниження втрат на залізничному транспорті України від можливих терористичних актів при дії комплексу антитерористичних заходів надає можливість: оцінити ефективність існуючої системи безпеки та системи, що пропонується; здійснити вибір раціонального (оптимального) варіанту системи запобігання та попередження тероризму на залізниці в сучасних умовах; прорахувати економічний ефект від можливих втрат матеріальних та людських цінностей.

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо у вивченні умов впровадження у практику державного управління запропонованого організаційно-правового механізму та розробки складових економічно-фінансового, мотиваційного механізмів з протидії та запобігання тероризму на залізничному транспорті.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Фердман Г.П. Шляхи підвищення ефективності системи попередження та запобігання можливим проявам тероризму на залізничному транспорті // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр.: – Харків: Вид-во ХарРІДУ, 2006. – № 1. – Ч.1 – С. 298 – 307.

2. Фердман Г.П. Історичний аспект виникнення тероризму // Труди академії: Зб. наук. пр. № 53. - К.: НАО ЗСУ, 2004.– С. 394 – 398.

3. Фердман Г.П. Методика оцінки зниження втрат на залізничному транспорті від можливих терористичних актів // Зб. наук. пр.: – Одеса: Вид-во ОІСВ, 2005. – № 10. – С. 158 –165.

4. Фердман Г.П. Попередження та запобігання тероризму на залізничному транспорті – одна з головних умов безпечного функціонування галузі та регіону // Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку: Матеріали щорічної науково-практичної конференції (18 жовтня 2005 р.). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 240 – 242.

5. Фердман Г.П. Правовий аспект попередження та запобігання внутрішньодержавного тероризму при забезпеченні національної безпеки України // Державне управління: теорія та практика: електр. наук. фах. вид. (www. nbuv. gov. ua) ознайомитись (www. academy. kiev. ua), 2005.

6. Фердман Г.П. Про загрозу транспортного тероризму // Юридичний вісник. – 2005. – № 4. – С. 137 – 140.

7. Фердман Г.П. Про координацію зусиль силових структур по запобіганню можливих проявів тероризму на об'єктах транспорту // Труди академії: Зб. наук. пр. – К.: НАО ЗСУ, 2004. – № 54. – С. 72 – 76.

8. Фердман Г.П. Про попередження та припинення терористичних актів на транспорті при здійсненні військових перевезень // Труди академії: Зб. наук. пр. – К.: НАО ЗСУ, 2004. – № 52.– С. 343 – 347.

9. Фердман Г.П. Про проблеми попередження та запобігання терористичних актів на залізничному транспорті // Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем: техніка, технологія, економіка і управління: Матеріали ІІ науково-практичної конференції. – К.: Міністерство транспорту України КУЕТТ, 2004. – Ч. І. – С. 240 – 241.

10. Фердман Г.П. Проблема залізничного тероризму при тиловому забезпеченні Сухопутних військ // Сучасні напрямки Сухопутних військ ЗС України: Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції (27-28 жовтня 2005 р.). – Одеса: ОІСВ, 2005. – С. 121 – 122.

11. Фердман Г.П. Проблема тероризму на транспорті при забезпеченні військ у мирний час // Сучасні напрямки розвитку Сухопутних військ ЗСУ: Матеріали науково-практичної конференції (5-7 червня 2003 р.). – Одеса: ОІСВ, 2003. –
С. 131 – 132.

12. Фердман Г.П. Транспортний тероризм при виконанні військових перевезень у мирний час // Матеріали ІІІ наукової конференції молодих вчених (12-13 листопада 2003 р.). – Харків: ХВУ, 2003. – С. 17 – 18.

13. Фердман Г.П. Удосконалення існуючої системи безпеки на залізничному транспорті України шляхом впровадження нових антитерористичних технічних засобів // Теоретичний та науково – практичний журнал радіозв'язку, радіомовлення і телебачення Праці УНДІРТ. – 2005. – №1 (41). – С. 74 – 80.

14. Фердман Г.П. Управління системою безпеки з попередження та запобігання проявам тероризму на залізничному транспорті // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць Одеського регіонального інституту державного управління. Вип 4(24). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 280 – 286.

АНОТАЦІЇ

Фердман Г. П. “Механізми протидії проявам тероризму на залізничному транспорті України”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. – Одеса, 2006.

У дисертації вперше в Україні визначено сукупність механізмів державного управління в системі запобігання та попередження тероризму на залізничному транспорті України: структурно-організаційні, організаційно-правові, фінансово-економічні, технічні та мотиваційні.

Автором удосконалено організаційно-функціональну структуру управління безпекою руху на залізничному транспорті України та встановлено залежність її ефективності від діючих механізмів державного управління галуззю. Також запропоновано методологічний комплекс антитерористичних заходів, що надало можливість розробити методику зниження економічних втрат та людських жертв на залізничному транспорті від можливих проявів терористичних актів. Це надасть можливість в більш повному обсязі забезпечити безпеку пасажирів, попередити, виявити і припинити терористичну діяльність на об’єктах Укрзалізниці, мінімізувати її