НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Інститут проблем ринку та економіко - екологічних досліджень

Ковтуненко Ксенія Валеріївна

УДК 658.51:338.3

організаційно-економічний розвиток

промислового виробництва

Спеціальність 08.07.01 ѕ Економіка промисловості

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Одеса ѕ 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному політехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник доктор економічних наук, професор

Бельтюков Євген Афанасійович,

Одеський національний політехнічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри економіки підприємств

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Александрова Валентина Петрівна,

Інститут економічного прогнозування НАН України,

провідний науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент,

Лисюк Володимир Митрофанович,

Інститут проблем ринку та економіко - екологічних досліджень НАН України,

заступник завідувача відділу ринкових механізмів і структур

Провідна установа Харківський національний економічний університет

Міністерства освіти і науки України, кафедра бізнесу

та підприємництва

Захист дисертації відбудеться " 19" жовтня 2006 року о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.41.177.01 в Інституті проблем ринку та економіко - екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко - екологічних досліджень НАН України за адресою: 65044, м. Одеса, Французький бульвар, 29.

Автореферат розісланий "15" вересня 2006 р.

Вчений секретар Моліна О.В.

спеціалізованої вченої ради

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В процесі реформування вітчизняної економіки в напрямах адаптації до ринкової системи господарювання суттєво підвищилась актуальність проблем, пов’язаних із забезпеченням ефективного організаційно-економічного розвитку промисловості. Значимість проблеми зростає внаслідок проявлення позитивних тенденцій розвитку промислового виробництва, зокрема, зростання його обсягу, інвестиційної активності та кількості малих промислових підприємств, які призвели до змін його організаційно-економічних форм.

Проте, ряд організаційно-економічних форм промислового виробництва, які успішно функціонують у країнах з розвинутою ринковою економікою, розповсюджується в України повільно, що заважає процесу реформування національної економіки та спонукає дослідників шукати шляхи, форми та інструменти організаційно-економічного розвитку промислового виробництва, які сприятимуть стабілізації його зазначених позитивних тенденцій та відповідатимуть цілям реформування економіки.

Проблемним питанням організаційно-економічного розвитку промислового виробництва присвячена значна частина робіт вітчизняних і зарубіжних авторів. Зокрема, організаційно-економічні аспекти підвищення ефективності виробництва висвітлили О.Амоша, В.Александрова, Є.Бойко, Б.Буркинський, В.Геєць, І.Грузнов, М.Долішний, В.Захарченко, О.Кузьмін, Й.Петрович, М.Чумаченко.

Питання інноваційних та структурних змін організаційно-економічних форм виробництва розвинули Є.Бельтюков, А.Воронкова, З.Варналій, М.Войнаренко, А.Гриньов, В.Гриньова, В.Гончаров, Я.Жаліло, Г.Козаченко, Н.Колесник, В.Лисюк, Н.Чухрай.

Разом з тим, слід зауважити, що ряд питань організаційно-економічного розвитку промислового виробництва залишається остаточно не вирішеним. Передусім, це стосується класифікації організаційно-економічних форм промислового виробництва, розробки інструментів оцінки та методичних рекомендацій щодо їх вибору. Але без системи науково обґрунтованих поглядів на організаційно-економічний розвиток промислового виробництва, що адаптовані до ринкових умов, неможливо продовжувати дієві економічні реформи.

Зазначені проблеми обумовили вибір теми, мету та визначили цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене у відповідності до планів науково-дослідних робіт Одеського національного політехнічного університету в рамках держбюджетних тем “Система управління зовнішньоекономічною діяльністю в умовах інтеграції України у світову економіку” (номер державної реєстрації 0102U004912, 2002-2004 рр.), де автором узагальнено світовий досвід організаційно-економічного розвитку промислового виробництва та досліджено можливості його використання в Україні; “Управління трансформаційними процесами в промисловому секторі економіки України” (номер державної реєстрації 0105U007209, 2005 р.), де автором запропоновано інформаційно-аналітичне забезпечення організаційно-економічних змін у промисловості; госпдоговірних тем “Формування стратегій антикризового управління суб'єктом господарювання” (номер 400-71, 2002 р.), де автором запропоновано алгоритм оцінки етапів виробничого процесу, що дозволяє виявити його слабкі ланки, “Розробка концепції фінансової реструктуризації ВАТ “Одессільмаш” (номер 1470-82, 2004-2005 рр.), де автором досліджено фінансові аспекти організаційно-економічного розвитку виробництва (довідка № 800/82-06 від 10.06.2005 р.).

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних положень і розробка практичних рекомендацій стосовно організаційно-економічного розвитку промислового виробництва на засадах розвитку його перспективних організаційно-економічних форм.

Для досягнення зазначеної мети в роботі поставлені такі задачі:

- уточнити основні поняття і категорії, використані при дослідженні організаційно-економічного розвитку промислового виробництва;

- виявити проблеми і передумови подальшого організаційно-економічного розвитку промислового виробництва в Україні;

- визначити пріоритетні напрями організаційно-економічного розвитку промислового виробництва, його перспективні організаційно-економічні форми та розробити їх класифікацію;

- розробити інструменти виявлення і оцінки передумов створення та регулювання розвитку перспективних організаційно-економічних форм промислового виробництва;

- розробити рекомендації щодо формування основних напрямків державної підтримки перспективних організаційно-економічних форм промислового виробництва з урахуванням специфіки і потреб регіону;

- удосконалити методичні засади оцінки стійкості організаційно-економічних форм промислового виробництва, перспектив їх розвитку та моніторингу.

Об'єктом дослідження є процес організаційно-економічного розвитку промислового виробництва в умовах ринкових перетворень.

Предметом дослідження є теоретико-методичні засади і практичні положення щодо забезпечення організаційно-економічного розвитку промислового виробництва в Україні.

Методи дослідження. Теоретичну основу досліджень склали основні положення сучасної економічної науки, праці вітчизняних і зарубіжних вчених і фахівців, які присвячені питанням організаційно-економічного розвитку промислового виробництва. Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: класифікації, аналізу і синтезу – для класифікації організаційно-економічних форм промислового виробництва; економіко-статистичного аналізу – для виявлення тенденцій економічного і організаційного розвитку промисловості України та Одеського регіону; економіко-математичного моделювання – для оцінки впливу різних видів організаційно-економічних форм промислового виробництва на якісні і кількісні показники розвитку промисловості України та при розробці моделі визначення рейтингу потенційних партнерів кооперації.

Інформаційну базу дослідження склали: чинне законодавство і нормативно-правові акти України, інформаційно-аналітичні звіти Держкомстату України та регіональних органів, профільних науково-дослідних центрів та інститутів, статистична звітність підприємств і результати власних досліджень.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у обґрунтуванні теоретико-методичних положень і розробці практичних рекомендацій щодо організаційно-економічного розвитку промислового виробництва на засадах розвитку його перспективних організаційно-економічних форм. Найбільш значні наукові результати, що виносяться на захист, полягають у такому:

вперше:

- запропоновано концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку перспективних організаційно-економічних форм промислового виробництва, зокрема, франчайзингу, субпідряду та оренди виробництва, яка охоплює стадію вибору суб’єктом промислового виробництва організаційно-економічної форми та містить рекомендації щодо її створення;

- розроблено модель визначення рейтингу потенційних партнерів кооперації у промисловому виробництві, що спрямована на вибір коопераційного зв'язку учасників, який відповідає їх взаємним вимогам та можливостям;

удосконалено:

- класифікацію організаційно-економічних форм промислового виробництва, яка, на відміну від існуючих, враховує співпідпорядкованість організаційно-економічних форм промислового виробництва і організаційних форм підприємницької діяльності та існування його малих організаційно-економічних форм;

дістало подальший розвиток:

- логістична експрес-діагностика виробничого процесу, яка обґрунтована в якості методу пошуку і оцінки передумов створення перспективної організаційно-економічної форми промислового виробництва, що дозволяє оцінити та удосконалити його логістичні ланцюги за критерієм відповідності витрат якості;

- методичні основи оцінки стійкості організаційно-економічних форм промислового виробництва, які використовуються учасниками виробничої кооперації і оцінки перспектив їх розвитку шляхом розробки рекомендацій стосовно порівняльного аналізу стійкості організаційно-економічної форми до і після встановлення коопераційного зв’язку;

- понятійний апарат теорії організаційного розвитку промислового виробництва. Уточнено поняття учасників, суб'єктів та організаційно-економічних форм промислового виробництва, в яких враховано розвиток та особливості малих організаційних форм.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці теоретико-методичних і практичних положень, що сприяють формуванню механізму ефективного організаційно-економічного розвитку промислового виробництва.

Пропозиції щодо стимулювання розвитку перспективних організаційно-економічних форм промислового виробництва на базі існуючих підприємств враховані Головним управлінням економіки Одеської обласної державної адміністрації при розробці програм науково-технічного і інвестиційно-інноваційного розвитку Одеського регіону на період до 2012 року (довідка № 552 від 28.03.05 р.). Пропозиції щодо логістичної експрес-діагностики виробничих процесів та методичні рекомендації щодо оцінки стійкості діючих організаційно-економічних форм промислового виробництва прийняті до впровадження Головним управлінням статистики у Херсонської області (довідка № 19/13-153 від 16.01.06 р.). Методику логістичної експрес-діагностики впроваджено АТ “Кисеньмаш” (акт впровадження № 10/1 від 16.11.04 р.), ВАТ “Первомайськдизельмаш” (довідка № 39/954 від 24.03.05 р.). Методику оцінки стійкості малих організаційних форм промислового виробництва впроваджено ТОВ “Поліпласт” (довідка № 1-св від 07.12.04 р.), ТОВ “Бізнес Консалт Груп” (довідка № 406 від 04.06.04 р.).

Результати дослідження використовуються в навчальному процесі Одеського національного політехнічного університету Міністерства освіти і науки України в курсах “Антикризове управління”, “Бізнес-планування”, “Підприємництво” (довідка №389/82-06 від 28.03.2005 р.)

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до обґрунтування теоретико-методичних положень і практичних рекомендацій, що сприяють організаційно-економічному розвитку промислового виробництва України. Всі наукові результати, що викладено в дисертації, одержано автором особисто. З наукових публікацій, виданих у співавторстві, у роботі використані лише ті положення, що складають індивідуальний внесок автора. Конкретний внесок здобувача в цих роботах зазначений в авторефераті у переліку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідалися і схвалені на міжнародних науково-практичних конференціях “Управління персоналом: економіка, інновації, наука” (м. Львів, 2001 р.); “Маркетинг і логістика в системі менеджменту” (м. Львів, 2002 р.); “Теорія і практика перебудови економіки” (Черкаси, 2002 р.); “Теорія і практика ринкових перетворень у країнах з перехідною економікою” (м. Київ, 2002 р.); “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ – Донецьк – Харків, 2002 р.); “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного росту” (м. Луцьк, 2003 р.); “Трансформація ринкових відносин в Україні: організаційно-правові й економічні проблеми” (м. Одеса, 2003 р.); “Динаміка наукових досліджень” (Дніпропетровськ – Київ – Кривий Ріг, 2003 р.); “Економічні проблеми розвитку промислового виробництва” (м. Одеса, 2004 р.); “Актуальні проблеми сучасних наук: теорія і практика” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.); “Наука та освіта – 2006” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.).

Публікації. За результатами проведених досліджень опубліковано 15 наукових праць, у тому числі 5 статей у збірниках наукових праць, 10 – у матеріалах і тезах конференцій. Загальний обсяг публікацій складає 4,15 д.а., з яких 2,6 д.а. належать особисто автору.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг роботи 246 сторінки, в тому числі основний текст складає 177 сторінок комп'ютерного тексту, містить 34 рисунка на 35 сторінках, 54 таблиці на 51 сторінці, 6 додатків на 41 сторінці. Список використаних джерел включає 209 найменувань на 17 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У Вступі розкрито актуальність теми, її зв'язок з науковими темами, сформульовано мету і завдання дослідження, викладено методологію і методику дослідження, обґрунтовано наукову новизну одержаних результатів та їх практичне значення, визначено ступінь апробації і впровадження в економічну практику основних результатів дослідження.

У першому розділі – “Організаційно-економічні основи функціонування промислового виробництва” проведено дослідження теоретико-методологічних питань з організаційно-економічних аспектів управління промисловим виробництвом, яке виявило недостатність теоретичної бази в сфері управління організаційно-економічним розвитком промислового виробництва.

Для уточнення поняття “організаційно-економічна форма промислового виробництва” розмежовано поняття суб'єкта й учасника промислового виробництва: при дослідженні взаємодії промислових підприємств між собою вони розглядаються як суб'єкти промислового виробництва, а на рівні галузі, регіону та держави – як учасники промислового виробництва. Це дозволило врахувати принципове розходження між ними, яке полягає в різних масштабах значимості взаємодії, ступені відповідальності та впливі один на одного. Для суб’єктів промислового виробництва масштаби значимості обмежуються тільки їхньою кількістю (тобто вони значимі тільки один для одного), але для учасників значимість взаємодії стає вагомою не тільки для промислових підприємств, але й для галузі, регіону і держави. Доведено, що ступінь відповідальності і впливу один на одного вище для учасників, ніж для суб’єктів.

Крім того, склад учасників перебільшує склад суб'єктів, тому що охоплює підприємства, установи і структури державного управління, що формують загальні умови і передумови розвитку виробництва.

Організаційно-економічні форми промислового виробництва найчастіше розглядаються як частина організаційних форм підприємницької діяльності, тому розроблено розширену класифікацію організаційних форм підприємницької діяльності, на базі якої побудовано класифікацію організаційно-економічних форм промислового виробництва. Запропонована класифікація відображає сучасні процеси розвитку виробництва, зокрема, створення нових організаційно-економічних форм шляхом кооперації, інтеграції, об'єднання, розширення тощо, тобто комплексно враховує різні багаторівневі виробничі відносини між суб'єктами промислового виробництва (рис.1).

Класифікація організаційно-економічних форм промислового виробництва дозволила уточнити зміст їх поняття як сукупності факторів, які визначають вид і спосіб побудови (організації) виробничого процесу, що залежать від розміру підприємства, типу виробництва, ступеня підпорядкованості виробничого процесу, форми кооперації, способу розширення виробничої діяльності, способу, рівня і напрямку інтеграції з урахуванням тривалості співробітництва всіх суб'єктів промислового виробництва. Вона охоплює також малі форми, які є різновидом форм існування виробництва в рамках, що визначають вид і спосіб побудови (організації) виробничого процесу, що характеризуються невеликими розмірами підприємства, виробництва, малою чисельністю працівників, обмеженою кількістю рівнів ступеня підпорядкованості виробничого процесу.

Одним з перспективних напрямків розвитку промислового виробництва є вдосконалення коопераційних зв'язків його суб'єктів.

Моніторинг великих промислових підприємств дозволив істотно доповнити класифікацію форм кооперації суб'єктів промислового виробництва (рис.2) і уточнити поняття “орендне підприємство” як господарську одиницю, що самостійно здійснює підприємницьку та іншу діяльність на основі термінового платного володіння і використання майна, переданого в оренду орендарю на основі договору. Орендодавцем і орендарем можуть виступати суб’єкти будь-якої організаційно-правової форми.

В роботі зазначено и обґрунтовано, що перспективними організаційно-економічними формами промислового виробництва для України є франчайзинг, субпідряд та оренда виробництва, розповсюдження яких сприяє створенню рівних умов щодо розвитку великих, середніх та малих підприємств.

У другому розділі “Тенденції організаційно-економічного розвитку промислового виробництва в Україні” проаналізовано особливості розвитку та структурні зміни у промисловості України за останні вісім років.

Виконано дослідження впливу підприємницьких процесів на організаційно-економічний розвиток промислового виробництва в Україні, в процесі якого проаналізовано: вплив на загальні показники використання ресурсів; вплив на ефективність окремих організаційно-економічних форм; оцінка соціального ефекту.

Проведений аналіз у розрізі галузей, продукції, інноваційних витрат, прибутку (разом п'ятнадцять напрямів аналізу) показав, що має місце п’ятий етап реформування економіки України та її промислового сектору (1999-2006 рр.), якому притаманні подальше формування ринкових інститутів та нарощування обсягів промислового виробництва, що підтверджує позитивна динаміка більшості показників організаційно-економічного розвитку промисловості (рис.3).

Але нестабільність зазначених тенденцій є перешкодою на шляху створення нових організаційно-економічних форм виробництва, яка формує несприятливе середовище щодо їх розвитку, зокрема, стримує інвестиційну активність і підвищує ризики потенційних франчайзерів. Тому вона наголошена основною проблемою організаційно-економічного розвитку промисловості.

Проведено аналіз діяльності малих промислових підприємств, які розглянуті як різновид малих організаційно-економічних форм промислового виробництва.

Встановлено, що при абсолютному росту кількості малих промислових підприємств їхня частка в загальній кількості малих підприємств зменшується. Це пов'язано з тим, що темпи росту числа малих підприємств в інших сферах економічної діяльності вище. У структурі промисловості малі підприємства найбільшу частку займають у харчовій промисловості, а найменшу - у виробництві коксу і продуктів нафтопереробки. Малі промислові підприємства займають третє місце серед малих підприємств усіх сфер економічної діяльності і перше місце за обсягами зробленої продукції. Обсяги продукції, досягнуті малими промисловими підприємствами, збільшилися, проте стабільно є ряд підприємств, які щорічно знижують обсяги виробництва.

Нажаль, взаємодія промислових підприємств малого і крупного бізнесу, ступінь участі малих підприємств у великому промисловому виробництві послаблюється, про що свідчить скорочення частки продукції малих підприємств у промисловому виробництві з 13,4% (у 1999 р.) до 5,5% (у 2005 р.). Пошук причин цього явища проведено шляхом оцінки впливу різних факторів на ефективність діяльності малих підприємств, яка обрана для характеристики функціонування даного різновиду малих організаційно-економічних форм промислового виробництва.

До причин стримування взаємодії малих та великих підприємств віднесено:

1) домінування колективної форми власності, яка є самою збитковою. Як наслідок, кількість малих підприємств, що одержали прибуток, має негативну динаміку, а збитки – позитивну: у цілому, сума отриманого малими промисловими підприємствами прибутку збільшилася в 2,07 рази, а збитків на 55,4%. Соціальний ефект має досить локальний характер та виявляється на рівні регіону;

2) капіталомісткість, трудомісткість та низька мобільність промислового виробництва створює занадто високий для малих підприємств бар’єр входження у виробничу сферу;

3) несприятливі умови для промислового підприємництва – нестабільність організаційно-економічних умов, зокрема, протиріччя податкового законодавства, неефективність та несистемність державної підтримки малих підприємств та їх кооперації з великими.

Водночас, обґрунтовано, що висновки стосовно ефективності діяльності малих промислових підприємств як різновиду малих організаційно-економічних форм промислового виробництва не є однозначними, тому що, по-перше, змінам якісних та кількісних показників притаманні різні тенденції, а структурні зміни не завжди впливають на кінцеві показники, а по-друге, у різних галузях промисловості існують власні тенденції та вимоги до учасників виробництва, які формують різні умови розвитку кожному виду малих організаційно-економічних форм.

Нажаль, існуючі офіційні методики обліку даних щодо організаційно-економічного розвитку промислового виробництва не дозволяють проаналізувати ефективність його специфічних форм, зокрема, франчайзингу, субпідряду та оренди виробництва. Тому на засадах власних спостережень, припущення стосовно можливості їх використання щодо ефективного розвитку промислового виробництва регіону було перевірено методом кореляційно-регресійного аналізу показників, які є їх непрямими характеристиками. Для франчайзингу проаналізована залежність між: інвестиційними витратами у промисловості і кількістю малих промислових підприємств; залученими інвестиціями і фінансовим результатом діяльності малих промислових підприємств і промисловості в цілому. Для субпідряду: між часткою малих підприємств у промисловості і фінансовим результатом діяльності промисловості та фінансовими результатами діяльності малих промислових підприємств; кількістю великих промислових підприємств і часткою малих підприємств у промисловості. Результати аналізу показали, що: коопераційні відносини на основі франчайзингу промислових підприємств усіх розмірів сприяють їхньому взаємному розвитку і є перспективною формою організації промислового виробництва, а субпідрядні відносини не одержали належного розвитку в промисловому виробництві внаслідок зазначених вище причин.

Для виявлення передумов розвитку різних видів організаційно-економічних форм промислового виробництва на базі промислових підприємств Одеського регіону проведено аналіз, який встановив, що практично всі великі промислові підприємства зіштовхуються з проблемою зростання накладних витрат. Однак, створення малої організаційно-економічної форми як спосіб її рішення, більшість керівників підприємств сприймає негативно. Більш 55% з них не готові передати виробництво цілком або частково іншим суб’єктам промислового виробництва шляхом продажу, субпідряду, оренди виробництва або франчайзингу. Причинами небажання є: невпевненість в управлінській компетентності субпідрядника (орендаря), відсутність правової основи організації взаємин з ними, що виступають потенційними погрозами стабільності великому промисловому підприємству.

Проте, альтернативна оцінка доцільності використання малої організаційно-економічної форми в приватних випадках, наприклад, щодо виробництва вуглекислотного обладнання, яка виконана по АТ “Кисеньмаш”, продемонструвала економічну ефективність всіх її трьох видів. Рентабельність виробництва після створення малої організаційно-економічної форми склала, відповідно: при франчайзингу – 8,7%, субпідряді – 10%, оренді – 12%. Такі самі висновки на ВАТ “Олімп. Одеський суперфосфатний завод”, ТОВ “Телекартприбор”, де очікуваний ефект для базового підприємства від кожної пропозиції складає 15-23 тис. грн. щорічно.

Дослідження показало, що коопераційні зв’язки шляхом франчайзингу сприяють взаємному розвитку промислових підприємств всіх розмірів, а субпідрядні, нажаль, мають обмежену сферу ефективного використання, тому що перший базується на передачі технологічного пакету, який охоплює технології, навчання та обслуговування, та дозволяє контролювати виробничі ризики, а другий – на використанні ресурсів субпідрядника, непередбаченості його поведінки та неконтрольованості виробничих ризиків.

Для їх ефективного розвитку необхідна розвинута інфраструктура, що здатна забезпечити сприятливі умови розвитку - підтримку коопераційних зв'язків між малими та великими промисловими підприємствами на різних етапах їхньої взаємодії, правове регулювання їх відносин. Така інфраструктура повинна бути розроблена на державному рівні з урахуванням специфіки регіонів, де будуть створюватися малі організаційно-економічні форми промислового виробництва.

У третьому розділі “Інструменти регулювання організаційно-економічного розвитку промислового виробництва” запропоновано концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення процесу організаційно-економічного розвитку перспективних форм промислового виробництва, суть якої полягає у створенні механізму інформаційної підтримки суб’єктів промислового виробництва та методичного забезпечення вибору ними організаційно-економічної форми, що заснована на виробничій кооперації.

Основою концепції виступає створення банку даних (рис.4), використання якого характеризується в рамках розробленої послідовності вибору (створення) оптимальної і перспективної малої організаційно-економічної форми та прискорює появу сприятливих передумов кооперації малих, середніх і великих підприємств в регіонально значимому напрямку розвитку промислового виробництва та його малих перспективних організаційно-економічних форм (МОФ).

Одержали подальший розвиток методичні основи оцінки стійкості малих організаційно-економічних форм та підприємств малого бізнесу як потенційних учасників процесу їх формування, що обґрунтовані в якості інструменту інформаційно-аналітичного забезпечення.

Стійкість є сукупною характеристикою, що складається з виробничої, кадрової, інформаційної та фінансової складових. За показником стійкості організаційно-економічні форми розподіляються за зонами: саме стійкості, рівноваги та нестабільності, що дозволяє виявити заздалегідь негативні фактори, що впливають або впливатимуть на розвиток організаційно-економічної форми. Саме за результатами оцінки стійкості до і після встановлення коопераційного зв’язку запропоновано приймати рішення з усунення негативних факторів з метою забезпечення стабільності діяльності малої організаційно-економічної форми та її розвитку.

Наступним інструментом інформаційно-аналітичного забезпечення запропонована удосконалена логістична експрес-діагностика виробничого процесу, яка за допомогою функціонально-вартісного аналізу: 1) оцінює міцність логістичного ланцюга майбутнього або існуючого коопераційного зв’язку та відповідність витрат якості, 2) пропонує вдосконалення ланцюгу шляхом скорочення числа витратних ланок та (або) залучення малих організаційно-економічних форм для виконання функцій змінених ланок. Визначена система показників, що забезпечує комплексність логістичної експрес-діагностики та містить: показники собівартості, матеріаломісткості і трудомісткості виготовлення продукції, коефіцієнт використання матеріалів. Обробка вхідних даних для встановлення черговості об'єкта логістичної експрес-діагностики здійснюється шляхом побудови статистичних регресійних залежностей між витратами і переліченими показниками.

Розроблено модель визначення рейтингу потенційних партнерів кооперації у промисловому виробництві, що спрямована на вибір коопераційного зв'язку учасників, який відповідає їх взаємним вимогам та можливостям. Відбір здійснюється в два етапи: 1) за загальною характеристикою учасників; 2) стосовно конкретної пропозиції щодо формування коопераційного зв’язку та створення організаційно-економічної форми промислового виробництва.

Критерії оцінки розподілено на два рівня: 1) тотожність сфер економічної діяльності потенційних учасників; 2) відповідність виробничих можливостей за напрямами: обладнання, технології, використання матеріалів та комплектуючих, технічні стандарти, стандарти якості, тип виробництва, якість персоналу, географічна віддаленість. Після оцінки показників, що відповідають даним критеріям, рейтинг потенційного учасника підраховується у матричний спосіб у відповідності з залежністю:

,

де – рейтингова матриця обраних підприємств;

– матриця оцінок відповідності підприємств заданим критеріям;

– матриця-рядок важливості критеріїв у вимогах до учасників кооперації;

– одинична матриця розмірністю , де n – кількість критеріїв, за якими характеризуються підприємства.

Апробація моделі підтвердило її ефективність та доцільність використання.

Розроблено рекомендації щодо формування основних напрямків державної підтримки розвитку перспективних організаційно-економічних форм промислового виробництва, до яких віднесено:

1) створення галузевого та регіонального банків даних про потенційних учасників кооперації у промисловості;

2) закріплення повноважень і відповідальності щодо реалізації інформаційно-аналітичного забезпечення за Головними управліннями економічного розвитку та європейської інтеграції Обласних державних адміністрацій.

3) державний моніторинг процесу створення та ефективності функціонування малих організаційно-економічних форм промислового виробництва;

4) корегування регіональних та галузевих програм розвитку підприємницьких процесів, включення в них заходів щодо стимулювання розвитку та підтримки функціонування франчайзингу, субпідряду та оренди виробництва.

ВИСНОВКИ

В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в науково-практичному обґрунтуванні теоретико-методичних та прикладних положень щодо забезпечення ефективного організаційно-економічного розвитку промислового виробництва на засадах розвитку його перспективних організаційно-економічних форм.

Основні наукові результати автора, рекомендації стосовно наукового і практичного їх використання полягають у такому:

1. Виявлена недосконалість теоретичних засад організаційно-економічного розвитку промислового виробництва: нечітко розмежовуються категорії і поняття, недосконалі класифікації і методичні підходи. Тому уточнено склад суб'єктів і учасників промислового виробництва: на рівні взаємодії промислових підприємств між собою вони розглянуті як суб'єкти промислового виробництва, а на рівні галузі, регіону та держави - як учасники промислового виробництва. Принципові розбіжності між ними виявлено: у масштабах значимості взаємодії, ступеня відповідальності і характеру впливу один на одного. Такий підхід дозволив віднести до учасників виробництва установи, підприємства і структури державного управління, які формують умови і створюють передумови розвитку виробництва.

2. Виявлено, що організаційно-економічні форми промислового виробництва найчастіше розглядаються тільки як елемент організаційних форм підприємницької діяльності. Тому запропоновано класифікацію організаційно-економічних форм промислового виробництва, яка чітко відображає сучасні процеси їх розвитку та багаторівневість виробничих відносин між суб'єктами промислового виробництва. Відповідно, уточнено поняття “організаційно-економічна форма промислового виробництва”, під якою автор розуміє сукупність факторів, що визначають вид і спосіб побудови (організації) виробничого процесу, що залежать від розміру підприємства, типу виробництва, ступеня підпорядкованості виробничого процесу, форми кооперації, способу розширення виробничої діяльності, способу, рівня і напрямку інтеграції з урахуванням тривалості співробітництва всіх суб'єктів промислового виробництва. Зазначено, що малі організаційно-економічні форми промислового виробництва характеризуються невеликими розмірами підприємства та (або) виробництва, малою чисельністю працівників, обмеженою кількістю рівнів ступеня підпорядкованості виробничого процесу.

3. До пріоритетних напрямків організаційно-економічного розвитку промислового виробництва України віднесено посилення коопераційних зв'язків його суб'єктів. Доповнено існуючу класифікацію форм кооперації суб'єктів промислового виробництва орендою виробництва і уточнено поняття орендного підприємства, яким автор вважає господарську одиницю будь-якої організаційно-правової форми, що самостійно здійснює підприємницьку й іншу діяльність на основі строкового платного володіння і використання майна, переданого в оренду орендарю на основі договору, а орендне підприємство розглянуто як організаційно-правова основа оренди виробництва.

4. Виконано ретроспективний аналіз діяльності малих промислових підприємств, які наголошено різновидом малих організаційно-економічних форм промислового виробництва. Встановлено, що послаблення взаємодії малих і великих промислових підприємств, зменшення ступеню участі малих підприємств у промисловому виробництві скоротило частку їх продукції у промисловому виробництві. Водночас, доведено, що висновки дослідників про недостатню ефективність діяльності малих промислових підприємств і падіння їх промислової активності, які робляться на базі традиційних методик аналізу, є неоднозначними, тому що зміни якісних та кількісних показників неоднорідні, а структурні зміни не завжди впливають на кінцеві результати. Крім того, існуючі офіційні методики статистичного обліку даних про організаційно-економічні форми промислового виробництва не дозволяють оцінити ефективність франчайзингу, оренди і субпідряду промислового виробництва. Тому доцільність їх використання для розвитку промислового виробництва досліджено на засадах кореляційно-регресійним аналізом непрямих характеристик франчайзингу і субпідряду та доведено, що франчайзингові коопераційні відносини сприяють взаємному розвитку промислових підприємств незалежно від розмірів і є перспективними, а субпідрядні відносини не одержали належного розвитку і вимагають додаткового стимулювання.

5. Для виявлення передумов і перешкод подальшого розвитку перспективних організаційно-економічних форм проведено аналіз конкретних промислових підприємств, який показав, що створення малої організаційно-економічної форми на базі діючих виробництв або їх окремих стадій, як спосіб вирішення проблеми зростання накладних витрат, більшістю керівників сприймається негативно. Небажання обумовлене: невпевненістю в необхідності субпідрядника (орендаря); відсутністю правової основи взаємин з ними; ризиком управлінської некомпетентності майбутніх субпідрядників (орендарів), що виступають потенційною погрозою стабільності великого підприємства. Таке положення ускладнює процес подальшого розвитку перспективних організаційно-економічних форм.

6. Для рішення даної проблеми автором вперше запропоновано концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення розвитку перспективних організаційно-економічних форм промислового виробництва, передусім, франчайзингу, субпідряду та оренди виробництва, яка охоплює стадію вибору суб’єктом промислового виробництва організаційно-економічної форми та містить рекомендацій щодо її створення. Методичне забезпечення концепції складають: 1) логістична експрес-діагностика виробничних процесів, що дозволяє оцінити відповідність витрат якості, міцність логістичного ланцюга, і при необхідності оптимізувати його шляхом скорочення числа витратних ланок і (або) функцій, до виконання яких варто залучити малі організаційно-економічні форми; 2) оцінка стійкості діючих організаційно-економічних форм промислового виробництва, що спрямована на пошук негативних факторів, які впливають або впливатимуть на розвиток конкретного виду організаційно-економічної форми; 3) модель встановлення рейтингу потенційного учасника кооперації, що побудована в матричний спосіб та дозволяє значно прискорити процес вибору форми. Розроблено рекомендації щодо формування основних напрямків державної підтримки розвитку перспективних організаційно-економічних форм промислового виробництва, застосування яких дозволяє прискорити їх розвиток, забезпечити його безперервність та ефективність.

основні ОПУБЛІКОВАНі Наукові ПРАЦі ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографія

1.

Статті у наукових фахових виданнях

2.

3.

4.

5.

6.

Тези доповідей

7.

8.

9.

10.

Ковтуненко К.В. Організаційно-економічний розвиток промислового виробництва. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.01. – Економіка промисловості. – Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України. Одеса, 2006.

Дисертація присвячена питанням розробки теоретичних і методичних положень та практичних рекомендацій щодо забезпечення ефективного організаційно-економічного розвитку промислового виробництва на засадах розвитку його перспективних організаційно-економічних форм, зокрема, франчайзингу, субпідряду та оренди виробництва. Обґрунтовано доцільність розвитку у промисловому виробництві малих організаційно-економічних форм.

Розроблено концепцію інформаційно-аналітичного забезпечення процесу організаційно-економічного розвитку промислового виробництва, суть якої полягає у створенні механізму інформаційної підтримки учасників промислового виробництва та методичного забезпечення вибору ними організаційно-економічної форми, яка основана на виробничій кооперації. Запропоновано модель визначення рейтингу та створення галузевого банку даних потенційних учасників коопераційного зв'язку промислового виробництва. Доповнено методичні засади оцінки стійкості діючих організаційно-економічних форм.

Ключові слова: організаційно-економічний розвиток промислового виробництва, організаційно-економічні форми, суб'єкти промислового виробництва, інформаційно-аналітичне забезпечення, логістична експрес-діагностика, стійкість, модель визначення рейтингу.

Ковтуненко К.В. Организационно-экономическое развитие промышленного производства. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.01. – Экономика промышленности. – Институт проблем рын-ка и экономико-экологических исследований НАН Украины. – Одесса, 2006.

Диссертация посвящена вопросам разработки теоретических и методических положений и практических рекомендаций по обеспечению эффективного организационно-экономического развития промышленного производства на базе развития его перспективных организационно-экономических форм, таких как франчайзинг, субподряд и аренда производства.

Цель исследования состоит в обосновании теоретико-методических положений и разработке практических рекомендаций относительно организационно-экономического развития промышленного производства на основе развития его перспективных организационно-экономических форм.

Предложена концепция информационно-аналитического обеспечения развития перспективных организационно-экономических форм промышленного производства, в частности, франчайзинга, субподряда и аренды производства, которая охватывает стадию выбора субъектом промышленного производства организационно-экономической формы и содержит рекомендации по ее созданию. Методическое обеспечение концепции состоит из: 1) логистической экспресс-диагностики производственных процессов, которая позволяет определить соответствие затрат качеству и надежность логистической цепи и, при необходимости, оптимизировать ее путем сокращения числа затратных звеньев и (или) функций, для выполнения которых целесообразно создать малые организационно-экономические формы промышленного производства; 2) оценки стойкости действующих организационно-экономических форм промышленного производства, направленной на поиск негативных факторов, которые влияют или будут влиять на развитие конкретного вида организационно-экономической формы; 3) модели определения рейтинга потенциального участника кооперации, построенной матричным способом и позволяющей значительно ускорить процесс выбора формы. Обоснованы основные направления государственной поддержки развития перспективных организационно-экономических форм промышленного производства, использование которых позволит ускорить их развитие, обеспечить его непрерывность. Обосновано создание банка данных, который аккумулирует информацию о потенциальных участниках промышленного производства.

Практическое внедрение данной концепции информационно-аналитического обеспечения в регионах предлагается включить в круг задач Главных управлений экономического развития и европейской интеграции Областных государственных администраций.

Разработки диссертационного исследования обеспечивают системность развития всех участников промышленного производства, его отдельных субъектов, региона, промышленности в целом.

Ключевые слова: организационно-экономическое развитие промышленного производства, организационно-экономические формы, субъекты промышленного производства, информационно-аналитическое обеспечение, модель определения рейтинга, логистическая экспресс-диагностика, стойкость.

Kovtunenko K.V. Industrial production organizational development management. – Manuscript.

The thesis for a scientific degree of candidate of economic sciences on the speciality 08.07.01. – Economics of industry. – Institute of market problems and economical ecological researches of the NAS of Ukraine. – Odessa, 2006.

The dissertation is devoted to investigation into theoretical and methodical grounds as well as to elaboration of practical recommendations considering efficient structural and economical progress of industrial production departing from its promising structural-economical kinds, - particularly, franchise, subcontract and industrial leasing, - developing. Substantiated is the expediency of promotion of small structural-economical forms of industry.

The conception of information analytical maintenance of such industrial progressive trends developed, relates to creating a mechanism of industry subjects’ informational support as well as methodical supply of their choice as to the structural economical type based onto industrial cooperation ground. Proposed is a model of rating estimation and industrial branch data bank creation for potential participants of such cooperative links at industry. Complemented are the methodical principles of active structural-economical forms’ reliability evaluation.

Key words: structural economical development of industrial production, structural economical forms, industrial production subjects, informational analytical maintenance, logistical express diagnosis, reliability, model of rating evaluation.