ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

Михайлик Артур Олександрович

УДК: 94(477.43/.44)”1861-1914”:338.3.002.2](043.3)

РОЗВИТОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА, ПРОМИСЛОВОСТІ І ТОРГІВЛІ ПОДІЛЬСЬКОЇ ГУБЕРНІЇ В РИНКОВИХ УМОВАХ 1861 – 1914 РР.

07.00.01 – Історія України

Автореферат дисертації на здобуття

наукового ступеня кандидата історичних наук

Чернівці – 2006

Дисертацією

є рукопис

Робота виконана

на кафедрі всесвітньої історії Кам’янець-Подільського державного

університету

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор, академік УАІН

Баженов Лев Васильович

Кам’янець-Подільський державний університет,

кафедра всесвітньої історії, професор

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Ботушанський Василь Мефодійович

Чернівецький національний університет імені

Юрія Федьковича, кафедра історії України, професор

Кандидат історичних наук, доцент,

Тучинський Віталій Анатолійович

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського, кафедра

історії слов’янських народів, доцент

Провідна установа: Інститут історії України НАН України, відділ історії

України ХІХ – початку ХХ ст. (м. Київ)

Захист відбудеться ,,____” _________________ 2006 року о ,,____” годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.06 у Чернівецькому національному

університеті імені Юрія Федьковича (58012, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2, корп.

14, ауд. 18)

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Чернівецького

національного університету імені Юрія Федьковича ( 58012, м. Чернівці, вул. Лесі

Українки, 23)

Автореферат розісланий ,,_____” _______________ 2006 року

Учений секретар

спеціалізованої ради Т.Я. Лупул

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. 90-ті роки ХХ – початок ХХІ ст. для суверенної Української держави є періодом докорінної зміни соціально-економічних відносин, форм власності, становлення і утвердження ринкової економіки і демонтажу основних підвалин адміністративно-командної системи. Ця перебудова спричинилася до пробудження творчої, індивідуальної ініціативи кожного громадянина країни, забезпечення умов вільної конкуренції, розвитку малого, середнього і великого бізнесу, пошуку нових, перспективних напрямків підприємництва у всіх галузях виробництва, що гарантовано Конституцією України.

Разом з тим, як свідчить історія України, в неї нагромаджено досвід формування ринкових відносин, починаючи з ХVII ст. і особливо в період другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Їх суть у загальному вигляді відображає досить схожі з сьогоденням напрямки економічної трансформації від натурально-споживчої до ринкової, а в сучасному розумінні – від планово-адміністративної до соціально-ринкової системи. Еволюція таких економічних відносин ставить перед сучасною наукою завдання нового осмислення питань історії, теорії і практики генезису ринкового механізму, аналізу соціально-економічних передумов і закономірностей його виникнення і функціонування.

Актуальність дослідження підвищується також тим, що проблеми вивчення досвіду формування ринкових відносин на прикладі великого регіону України - Поділля, зокрема, в сільському господарстві, промисловості й торгівлі в першу чергу періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст. були предметом уваги і обговорення на таких представницьких Всеукраїнських наукових конференціях останніх років, як: „Підприємництво на Хмельниччині: історія й сучасність” (Хмельницький, 1998), „Фермерські господарства на Поділлі: історична ретроспектива і сучасний стан” (Кам’янець-Подільський, 2003), „Розвиток ринкової економіки на Поділлі: здобутки, проблеми, перспективи” (Хмельницький, 2003) та ін.

З іншого боку, актуальність обраної для дисертації теми визначається нагальною потребою переосмислити та узагальнити процеси розвитку економіки на Поділлі досліджуваного періоду під кутом зору впливу на формування і становлення ринкових відносин аграрної 1861 року та столипінської реформ початку ХХ ст., кількісних і якісних змін у розвитку сільського господарства, промисловості та торгівлі, визначення їх місця і ролі в системі ринку.

Актуальність дослідження пояснюється також тим, що вивчення цих аспектів економіки має важливе значення для розкриття особливостей розвитку капіталізму в Україні, в тому числі на Поділлі, в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., оскільки проблема краху старих, сформованих ще в добу середньовіччя відносин і становлення нових ринкових, є своєрідним стрижнем всієї економічної історії України.

У розрізі окремих територій України економічним відносинам були притаманні певні регіональні особливості, які поки що вивчені недостатньо. Тому актуальність теми роботи також обумовлюється необхідністю переосмислення здобутих джерел і фактів щодо розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі досліджуваного періоду на регіональному рівні, зокрема на Поділлі, в світлі завдань нинішньої вітчизняної історичної науки та сучасних проблем трансформації ринкової економіки. Дослідження специфіки процесів, що відбувались у цих сегментах економічних відносин, дозволяє чітко визначити загальні особливості змін, які мали місце на території одного з українських регіонів - Подільського краю під впливом ринкових умов, які дістали могутній поштовх до розвитку після 1861 року.

Практичною стороною актуальності теми дослідження є систематизація, узагальнення матеріалів з історії розвитку виробничої сфери та розподілу в Подільській губернії як з точки зору дії об’єктивних економічних законів, насамперед, ринкового механізму, так і впливу державного регулювання, яке виявлялося перш за все у створенні відповідної законодавчої бази. Питання співвідношення цих двох факторів є надзвичайно актуальним і для сучасної України. Отже, вагомість дослідження історичного аспекту цієї наукової проблеми не викликає сумніву.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної програми кафедри всесвітньої історії і кафедри історії України історичного факультету Кам’янець-Подільського державного університету, Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при цьому ж вищому навчальному закладі, а також входить до комплексної наукової теми: ,,Освіта, наука і культура на Поділлі”, яка реалізується з 1991 р. координаційною радою Хмельницької обласної державної адміністрації та організацією Всеукраїнської спілки краєзнавців Вінницької і Хмельницької областей. Номер державної реєстрації 0199U001874.

Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі вивчення масиву джерел та наукової літератури дослідити стан розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі, кількісні і якісні зміни у цій сфері в процесі утвердження ринкових відносин у Подільській губернії в 60-ті роки ХІХ – на початку ХХ ст.

Для реалізації мети визначені наступні завдання:

- висвітлити передумови і форми розвитку ринкових відносин у виробничій сфері на Поділлі до реформи 1861 року;

- охарактеризувати особливості проведення реформи 1861 р. у Подільській губернії та її впливу на розвиток сільського господарства, промисловості і торгівлі;

- з’ясувати кількісні і якісні зміни в сільському господарстві краю в ринкових умовах 60-х рр. ХІХ – початку ХХ ст.;

- проаналізувати стан промисловості на Поділлі в контексті розвитку ринкових відносин досліджуваного періоду;

- розглянути різні форми торгівлі та її роль в утвердженні ринкової економіки;

- визначити особливості впливу ринкових умов на соціально-економічні відносини регіону.

Обєктом дослідження є економічні відносини в Україні на прикладі Поділля визначеного хронологічного періоду.

Предметом дослідження виступає сільське господарство, промисловість і торгівля Подільської губернії 60-х рр. ХІХ – початку ХХ ст. в умовах становлення і розвитку ринкових відносин.

Методи дослідження визначаються характером теми, метою та особливостями джерельної бази, яка покладена в основу дисертації. Для розв’язання дослідницьких завдань використано історико-порівняльний, проблемно-хронологічний, статистичний, ретроспективний методи, поєднання яких сприяло вивченню усього комплексу аспектів, пов’язаних з науковою проблемою. Так, порівняльно-історичний метод дозволив зіставити різні епохи з предметом дослідження і виокремити в ньому найбільш характерні риси, особливості і зміни і, головне, пов’язати отримані результати з сучасністю. Засобами статистичного методу забезпечено систематизація та аналіз економічних показників розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі на Поділлі, що забезпечило належну ілюстративність досліджуваної проблеми. Нерівномірність збереження джерел різних періодів дисертаційного дослідження також змусило вдатися до ретроспективного методу, за допомогою якого на підставі більш пізніх за походженням джерел можна було реконструювати явища попереднього етапу. Використання даного інструментарію сприяло глибшому розкриттю існуючої наукової теми.

Методологічні засади дослідження базуються на загальнонаукових принципах об’єктивності, історизму, системності, світоглядного плюралізму і діалектичного розуміння історичного процесу, неупередженого підходу до складних явищ суспільно-економічного життя.

Хронологічні рамки охоплюють період з часу проведення реформи 1861 р. і до початку Першої світової війни 1914 р., доба бурхливого розвитку капіталістичних відносин на теренах України в складі Російської імперії, який дозволяє повною мірою проаналізувати, осмислити та систематизувати на рівні сучасних вимог основні зрушення, що відбулися у виробничій сфері та торгівлі в ринкових умовах у досліджуваному регіоні.

Територіальні межі визначаються адміністративними кордонами Подільської губернії станом на ХІХ – початок ХХ ст. з відповідним поділом на 12 повітів. Дана територія є великим за розміром історико-географічним регіоном у складі України. Термін „Поділля” широко вживаний у науковій і краєзнавчій літературі. На цьому просторі нині розміщені вся Вінницька, більше половини Хмельницької області (західне Поділля), окремі райони Миколаївської та Одеської областей (східне Поділля). Для аналогії в роботі широко використовувались документи та матеріали сусідніх регіонів України, насамперед, Волині та Київщини.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у постановці й комплексному розв’язанні проблеми розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі Поділля в умовах утвердження ринкових відносин другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Саме вплив виробничої і торгівельної сфери на розвиток ринкової економіки досліджуваного періоду є новим аспектом дослідження в сучасній українській історіографії.

Уперше в роботі на прикладі вивчення та аналізу особливостей, якісних і кількісних здобутків виробничої сфери та сфери розподілу визначено одну з граней більш загальної наукової проблеми – ринкових змін в економічних відносинах та соціальній структурі одного з великих регіонів України – Подільського краю.

До наукового обігу введено маловідомі оригінальні архівні матеріали Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, Державних архівів Київської, Житомирської, Вінницької областей, Кам’янець-Подільського міського державного архіву.

На основі значного фактичного матеріалу сформульовано ряд принципових висновків щодо загального розвитку сільського господарства, промисловості і торгівлі Подільської губернії через призму соціально-економічних процесів та ринкового механізму 60-х рр. ХІХ - початку ХХ ст. з проекцією на використання накопиченого досвіду для потреб розвитку ринкової економіки в Україні на сучасному етапі.

Теоретичне значення дисертації полягає в обґрунтуванні загальних закономірностей розвитку сільського господарства, промисловості і торгівлі Подільської губернії у руслі розвитку ринкових відносин в Україні досліджуваного періоду та виокремленні ряду особливостей, обумовлених соціально-економічними обставинами та правовою базою.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що фактичні матеріали, теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з історії України, суміжної проблематики історико-економічного характеру, в підготовці краєзнавчих видань та для розробки спецкурсів у вищих та середніх навчальних закладах, для складання пропозицій і рекомендацій з проблем розвитку сільського господарства, промисловості й торгівлі в нинішніх ринкових умовах.

Апробація результатів дослідження. Загальна концепція та результати досліджень апробовані шляхом обговорення та рекомендації до захисту дисертації на спільному засіданні кафедри історії України та кафедри всесвітньої історії Кам’янець-Подільського державного університету, на кафедрі історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, розглядалися на засіданнях вченої ради Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України НАН України при цьому ж навчальному закладі. Основні положення дисертації викладені в доповідях на секціях І-го Міжнародного Наукового Конгресу „Українська історична наука на порозі ХХ ст.” (Чернівці, 2000), ІІ-го Міжнародного Наукового Конгресу українських істориків „Українська історична наука на сучасному етапі розвитку” (Кам’янець-Подільський, 2003), Міжнародної науково-практичної конференції „Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських культурних зв’язків: історія і сучасність” (Кам’янець-Подільський, 2003), Всеукраїнської наукової конференції „Аграрні реформи в Україні: теорія, історія, політика, інформація” (Харків, 2001), на Х-й Подільській історико-краєзнавчій конференції (Кам’янець-Подільський, 2000).

Публікації. Основні положення і результати дослідження відбито у 11-ти наукових публікаціях, з них 7 - у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України

Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів (5 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (173 сторінки, 518 позицій). Загальний обсяг дисертації – 215 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі визначено актуальність, предмет, об’єкт, хронологічні та територіальні межі дослідження, мету і завдання, наукову новизну і практичне значення роботи, а також наведено дані про апробацію отриманих результатів і публікації з теми.

У першому розділі „Стан наукової розробки проблеми та її джерельна база” подано вивчення проблеми в науковій літературі і характеристику джерел, визначено ступінь її висвітлення. Доведено, що процес вивчення економічної історії Поділля досліджуваного періоду започаткувався ще у XIX ст. і триває досі. У його розвитку можна умовно виділити такі основні періоди, що заклали підвалини історіографічної традиції, визначили основні напрями наукових досліджень та мають відмінності в історіографічному осмисленні.

1. 60-ті роки ХІХ – 10-ті роки ХХ ст. – період становлення історіографії проблеми;

2. 20 - 30-ті рр. ХХ ст. – період подальшої розробки проблеми в історіографії у контексті виправдання радянської політичної та економічної системи;

3. Друга половина 40-х – 80-ті рр. ХХ ст. – етап активного дослідження і критики капіталістичного способу виробництва радянськими істориками на прикладі економічного розвитку України та її регіонів у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.;

4. 90-ті рр. ХХ – початок XXI ст. – час, коли в дослідженнях ринкових відносин відбувається переосмислення і визнання їх розвитку в попередніх століттях й запозичення їх позитивного досвіду для сучасної ринкової економіки в незалежній Україні.

До досліджень першого періоду, присвячених загальній характеристиці промисловості і сільського господарства, особливостям торгівельних відносин у пореформений час у розрізі регіонів Російської імперії, відносяться монографії А.А.Блау, В.І.Ковалевського, С.С.Бахтєєва, В.І.Гурка, Б.С.Брандта. Доцільно виокремити наукові праці, що торкаються певних напрямків економічної діяльності. Це, насамперед, дослідження П.І.Лященка, Є.С.Лур’є, А.Рафаловича, А.Білімовича, П.Андреєва та ін.

Значний інтерес становлять тогочасні науково-дослідницькі праці регіонального характеру. Зокрема, наріжними в українській історіографії початку ХХ ст. стали історико-економічні праці відомого вченого А.І.Ярошевича. У 80-ті рр. ХІХ – на початку ХХ ст. в історіографії проблеми значне місце посідають дослідження секретаря Подільського губернського статистичного комітету В.К. Гульдмана.

На початку ХХ ст. помітний слід у дослідженні економічних проблем у сільському господарстві, промисловості, ремеслі й торгівлі Поділля залишився у працях місцевих науковців і краєзнавців О. Прусевича, Б.Стопкевича, Г.Александровича, Н.Єрьоміна.

Наступним етапом в розвитку історіографії проблеми стали 20-30-ті роки ХХ ст. Він започаткувався виданням у 1918 р. монографії відомого діяча української революції І.Фещенка–Чопівського. Цікаві відомості щодо аграрного виробництва і торгівлі на території Правобережної України, у тому числі і Поділля досліджуваного періоду ми знаходимо у працях іншого дослідника А.Коперського. Працею більш вузького спрямування є книга К.Н. Косьмо-Дем’янського. Багатий матеріал про стан народонаселення Подільської губернії, його господарського та суспільного життя, особливості зовнішньої та внутрішньої торгівлі краю з 70-х р. ХІХ ст. до 1918 р. вміщено у працях Н.Я.Григорієва і С.І.Городецького.

Подальше розширення вивчення економічних проблем, у тому числі досліджуваного періоду, припало на другу половину післявоєнних 40-х – 80-ті роки ХХ ст. Наукова спадщина істориків радянського періоду є надзвичайно цінною для подальшого дослідження регіональних особливостей соціально-економічної історії України у межах окресленої проблеми. Сюди доцільно віднести капітальні праці відомих учених А.А.Нестеренка, Ф.Е.Лося, М.Н.Лещенка.

Особливо ґрунтовно розглянуто на величезному фактичному матеріалі практично всі аспекти розвитку капіталізму в українських землях ХІХ – початку ХХ ст. у капітальних працях І.О.Гуржія і Б.А.Кругляка, які характеризують всі аспекти соціально-економічного життя українських регіонів, у тому числі й Поділля.

Серед дослідників, у коло наукових інтересів яких входила окреслена проблематика, слід відзначити А.З.Барабоя, Л.І.Гайдай, А.О.Гуменюка, І.А.Гриценка, Т.І.Дерев’янкіна, Є.Ф.Белінського, В.П.Теплицького.

Слід зауважити, що питання економічного розвитку Подільської губернії у складі Російської імперії привертали увагу радянських російських науковців. Зокрема, особливості генезису капіталізму в Росії та її регіонах прискіпливо розглянуті в капітальних працях Н.М.Дружиніна, В.Н.Миронова, Н.А.Єгізарової, Н.В.Кузнєцова, А.М.Єрьоміна.

Якісно новим етапом у розвитку історіографії досліджуваної проблеми стали роки доби незалежної Української держави. Так, питанням ринкових перетворень в аграрному секторі, промисловості, ремеслах і торгівлі України досліджуваного періоду присвячені публікації І.С.Міщука, Ю.П.Присяжнюка, М.А.Якименко, В.В.Головченка, С.М.Федоренка, Д.Фартушняка, О.В.Ткаченка, О.М.Машкіна та інших науковців.

Висвітленню окремих сторін соціально-економічних перетворень безпосередньо подільського краю присвячені наукові праці А.Д.Головка, В.Ж.Попова, В.О.Венгерської, Л.І.Корнійчука, О.І.Сича, В.В.Малого, В.В. Крутікова, М.Кармазіної, Ю.А.Хоптяра й інших дослідників.

Значну роль для пошуків нових шляхів в дослідженні різних соціально-економічних аспектів розвитку ринкових умов у сільському господарстві регіонів України, зокрема у ХІХ – на початку ХХ ст. відіграють щорічні конференції, симпозіуми і сесії істориків-аграрників, які скликаються на базі Черкаського національного університету, доповіді яких публікуються в їх наукових збірниках ,,Український селянин” (видається з 2001 р.).

На проблеми, пов’язані із становленням фермерського господарства краю на межі ХІХ – ХХ ст., на зміни у соціальній структурі та промисловому виробництві Правобережжя, у тому числі й Поділля, під впливом ринкового механізму, поширюється інтерес таких сучасних українських науковців, як А.Я.Криськов, В.В.Павлюк, О.М.Гордуновський, І.В.Бондаренко, О.Б.Комарніцький, Т.В.Ігнатьєва, В.В.Нечитайло.

Отже, аналіз історіографічної бази щодо генезису ринкових відносин і капіталізму констатує, що хоча названа проблематика не обійдена певною увагою вчених, проте досі так і не створено наукових праць, які б узагальнили творчі надбання багатьох поколінь дослідників і висвітлили регіональні особливості соціально-економічного розвитку Подільської губернії другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Джерельна база дослідження складається з архівних документів, опублікованих документальних матеріалів та матеріалів періодичних видань ХІХ – початку ХХ ст.

До першої групи джерел належать документи і матеріали державних архівів України, які висвітлюють соціально-економічні відносини на території Подільської губернії 60-90-х рр. ХІХ – початку ХХ ст. Документальні свідчення з названої проблематики, опрацьовані й використані в дисертаційній роботі, знаходяться в Центральному державному історичному архіві України у м. Києві (ЦДІАУК). За нашими підрахунками, потрібні для дисертації документи перебувають у більш ніж 20 фондах архіву.

Окремі матеріали про розвиток сільського господарства, промисловості і торгівлі Подільської губернії містять фонди Державного архіву Київської області (ДАКО). За нашими підрахунками, пов’язані з темою дослідження документи перебувають у 10 фондах архіву. Центральне місце в комплексі джерел складають документи та матеріали, опрацьовані у фондах Кам’янець-Подільського міського державного архіву (КПМДА), який у 1998 році виокремився в самостійну установу зі складу Державного архіву Хмельницької області (ДАХО), але в 2003 р. був ліквідований, а документи переміщені до ДАХО. Справи, які висвітлюють різні аспекти соціально-економічного розвитку Поділля, представленні більш ніж у 20 фондах КПМДА. Цілий ряд документів, що дали змогу краще з’ясувати генезис капіталістичних відносин як на Поділлі, так і в інших південно-західних українських губерніях, містяться у Державному архіві Вінницької області (ДАВО). Значна група матеріалів, що висвітлюють названу проблематику, зберігаються у фондах Державного архіву Житомирської області (ДАЖО). Їх використання дозволило ввести у науковий обіг значну кількість фактичного матеріалу щодо досліджуваної теми.

Важливим джерелом дослідження є опубліковані документальні матеріали про Правобережну Україну, в тому числі й Поділля, у контексті окресленої проблематики, які містяться в археографічних виданнях. Всього у роботі проаналізовано матеріали 40 довідково-статистичних видань.

Вагомим джерелом у вивченні розвитку ринкових відносин є періодика другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Ще більш цінними, з наукової точки зору, є спеціалізовані видання, як наприклад, часописи Подільського губернського земства, інші розвідки економічного спрямування.

Варто зазначити, що названа джерельна база дозволяє успішно виконати поставлену мету і завдання дисертаційного дослідження. При опрацюванні і використанні архівних й опублікованих документів та матеріалів періодики автор дотримувався системного і критичного підходу, всебічного аналізу та співставлення даних з іншими джерелами.

У другому розділі висвітлюються специфіка формування ринкових відносин, їх вплив на економіку Подільської губернії у контексті реформи 1861 р.

На думку більшості українських учених, передумови розвитку капіталістичних відносин були закладені в Україні ще у ХVІІ ст. Саме тоді на українських землях в умовах національно – визвольної боротьби українського народу з’являються перші мануфактури, а, отже, розпочинається мануфактурний період промисловості.

У роботі з’ясовано головні передумови та форми еволюції ринкового господарства на Поділлі, охарактеризовано особливості дії ринкового механізму в сільському господарстві, промисловості і торгівлі краю у дореформений період (перша половина ХІХ ст.) та його вплив на руйнацію натурального характеру тогочасної економіки. Саме в цей період була закладена основа спеціалізації регіону, зокрема, на виробництві зерна, (протягом 1799-1846 рр. у Подільській губернії посів зернових культур зріс на 112 відсотків при зростанні посівної площі лише на 2 відсотки), на бурякосіянні, цукроварній і винокуренній галузях, у створенні потужної бази для розвитку харчової і переробної промисловості, що дало могутній поштовх у пореформені роки для розвитку ринкових відносин в економіці краю.

Іншою культурою, яка разом із збіжжям відігравала головну роль у аграрному виробництві краю, був цукровий буряк. Лише у 1848-1849 рр. за межі Подільської губернії було вивезено 103.4 тис. пуд. цукру, виробленого на місцевих підприємствах з місцевої сировини. Інші галузі сільського господарства у дореформений час не набули в регіоні товарного значення і, як правило, задовольняли потреби місцевих поміщицьких і селянських господарств.

Головною передумовою становлення та розвитку ринкових відносин у Подільській губернії, так і у всіх регіонах України в складі Російської імперії, був загал реформ, проведених урядом у 60-70-х рр. ХІХ ст., насамперед, скасування кріпацтва (1861р.), які разом з іншими соціально – економічними та політичними змінами призвели до швидкого проникнення капіталістичних відносин в усі сфери промисловості, сільського господарства й торгівлі країни.

За період з 1861 по 1896 рр. поміщицьке землеволодіння на Поділлі зменшилось з 1 652 тис. десятин до 1456 тис. десятин, або на 12 відсотків. Якщо до реформи 1861 р. селянам Поділля належало 960412 дес. землі, то після переходу на викуп ця цифра зросла на 18 відсотків і досягла 1142251 дес. Визначені зміни, які відбувались у пореформений період у питанні земельної власності краю і які, з одного боку, загострили соціальні конфлікти в регіоні на ґрунті боротьби за перерозподіл землі, а з іншого, в умовах розширення ринкових відносин в аграрному секторі економіки сприяли інтенсифікації виробничої сфери цієї галузі, що було надзвичайно актуальним, враховуючи високу щільність населення регіону.

Гальмуючим фактором на шляху проникнення ринкового механізму у господарську систему Подільської губернії була нерозвиненість сухопутних і водних шляхів сполучення. Наслідком нерозвиненості шляхів сполучення була справжня „анархія цін”, які падали в урожайних регіонах і стрімко збільшувались в місцевостях, постраждалих від недороду. Особливо через раптові зміни попиту і пропозицій страждали власники маєтків, які були тісно пов’язані з ринком, але не звикли до точних комерційних розрахунків.

Однак, не зважаючи на це, провідний напрямок господарського розвитку першої половини ХІХ ст. визначався досить чітко: він вів до зміцнення і перемоги капіталістичного способу виробництва та орієнтованої на ринок економіки, а, отже, до ліквідації і знищення залишків старого феодального ладу.

У третьому розділі характеризується піднесення і розвиток сільського господарства, промисловості і торгівлі в ринкових умовах 60-х рр. ХІХ – на початку ХХ ст.

Динаміка збільшення обсягів посівних площ та загального збору цукрового буряку та зернових, особливо пшениці, яке мало місце в регіоні через зростання товарності названих культур, засвідчує, що у 1862 р. урожай озимих і ярих хлібів Подільської губ. становив 6578191 четвертей, у 1890 р. - 11886628, у 1898 р. цей показник досяг 15031240 четвертей. У вирощуванні зернових культур чітко прослідковується тенденція до реалізації продукції цієї галузі аграрного виробництва на зовнішній ринок. На початку ХХ ст. біля 50 відсотків зернового хліба Поділля надходило в продаж у країни Західної Європи, 26,5 відсотків реалізовувалось у Київській і Волинській губерніях і 10,8 потрапляло на ринки Центральної Росії. Значне місце у сільському господарстві регіону в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. відігравали цукрові буряки. Завдяки постійному попиту з боку місцевих цукроварень, до їх вирощування все частіше залучались селянські господарства, які в кінці ХІХ ст. забезпечували біля четвертої частини потреб цукрових підприємств Поділля.

На початку ХХ ст. потужним важелем розвитку капіталізму на селі, приватного селянського (фермерського) господарства була Столипінська аграрна реформа. Цей період характеризується переходом аграрного сектора Подільської губернії на промислову основу, формування нової соціальної сили українського села – вільного селянина-власника, здатного стати опорою поглиблення розвитку ринкового сільського господарства.

Завдяки високій товарності вирощуваних продуктів, прикладом активного проникнення ринкових відносин у сільськогосподарське виробництво Поділля може слугувати садівництво. Як свідчить аналіз джерел, у кінці ХІХ – на початку ХХ ст. ця галузь аграрного виробництва краю працювала майже повністю на зовнішній ринок.

У дослідженні з’ясовано характер становлення і розвитку капіталізму у промисловості Поділля на прикладі цукроварного, борошномельного та винокурного виробництвах, як найбільш розвинутих у регіоні і в яких особливо помітні зрушення, що відбувались у пореформений час. Всього за 20 років (1862-1882) кількість лише цукрових заводів зросла в губернії на 53 відсотки, а загальний обсяг цього виробництва збільшився у 17 разів і досягнув у 1882-1883 рр. 24221621 руб. Ринковий механізм позитивно впливав і на інші галузі промисловості Подільської губернії. Швидкий розвиток капіталізму у сільському господарстві призвів до виникнення на Поділлі підприємств з виготовлення і ремонту сільськогосподарської техніки і знарядь, зростаючі потреби місцевих підприємців у будівельних матеріалах задовольняли дрібні, але досить чисельні цегляні заводи, попит у скляній тарі та мішках забезпечувався заводами і фабриками з виробництва скла та ряднини.

Завдяки дії ринкового механізму у названий період яскраво проявляється тенденція до поглиблення диференціації регіонів губернії за рівнем розвитку промисловості. На початку ХХ ст. за цим показником всю територію краю умовно можна поділити на 3 райони: найкраще розвинутий центральний промисловий район (Вінницький, Могилівський, Гайсинський та Брацлавський повіти), слабо розвинутий західний (Кам’янець-Подільський, Проскурівський, Ушицький, Летичівський повіти) та перехідний між ними південно-східний район (Літинський, Ямпільський, Ольгопільський та Балтський повіти).

За умов швидкого розвитку ринкової економіки Поділля в пореформений період, особливо наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст., своєрідною формою захисту інтересів великої частини населення краю від подальшої концентрації та монополізації ринку великим капіталом був кооперативний рух. На 1905 р. за чисельністю споживчих об’єднань, кількістю їх членів та питомою вагою населення, охопленого кооперацією, Подільська губ. займала друге місце (після Київської) у Російській імперії. У 1913 р. з 2871 установ споживчої кооперації України 702 (четверта частина) діяли на Поділлі.

В цей час на зміну одноосібному капіталу у промисловість все частіше приходив колективний, що призвело до появи, особливо починаючи з кінця ХІХ ст., нових організаційних форм виробництва: акціонерних товариств, синдикатів, трестів. Особливо яскраво цей процес помітний на прикладі цукроварної промисловості регіону. У 1887 р. було створено перший синдикат виробників цукру, до складу якого входило і 44 підприємства Поділля. Характерно, що більшість з них належало акціонерним товариствам (31 завод) і лише 13 було приватними.

У дослідженні з’ясовано, що політика протекціонізму, послідовно впроваджувана царським урядом, позитивно відбивалась на становищі місцевого виробника. Обмеження вивозу зерна з території України у внутрішні російські губернії стимулювало його експорт за межі імперії через західний суходільний кордон та чорноморські порти; державне нормування виробництва і розподілу цукру було вигідним як для його виробників, так і для споживачів; введення державної монополії на торгівлю алкогольними виробами перетворило її на вагоме джерело поповнення бюджету; цілий ряд законопроектів щодо покращення умов праці робітників свідчить про увагу уряду до пересічного працівника, безпосереднього виробника матеріальних благ.

Аналіз даних експортно-імпортних операцій регіону на фоні загального зовнішнього торгового обігу Російської імперії засвідчує значну роль губернії у виробництві аграрної і промислової продукції, яка потрапляла на міжнародний ринок. У 1913 р. за межі Поділля було експортовано 900 тис. пудів яєць, що дозволило регіону посісти перше місце за цим показником серед українських губерній.

Однією з важливих форм торгівельної діяльності, особливо в реалізації продукції сільського господарства, була ярмаркова та базарна торгівля, значення якої в період становлення та розвитку відносин не зменшилось, а навпаки – зросло. На загальному фоні збільшення кількості ярмарків Поділля у пореформений період (у 70-80-х роках ХІХ ст. – 123 ярмарки, у 1908 р.- 200) досить помітна тенденція до занепаду значних ярмарків з великим товарообігом.

Досліджено позитивний вплив залізничного транспорту на урбанізаційні процеси та загальний економічний стан регіону. Про значення залізниці для економіки Подільської губ. свідчить той факт, що з усього зернового хліба, експортованого за межі краю у 1887 р., залізничним шляхом було відправлено 93 відсотки і лише 7 - водним. Частка Південно-Західної залізниці у загальній кількості перевезень приватними залізницями в кінці ХІХ ст. становила біля 13 відсотків, у той час як її прибуток складав біля 15 відсотків загального прибутку залізниць Російської імперії. Це свідчить про чудові економічні результати її діяльності та велике значення залізничного транспорту для Подільської та інших губерній Правобережжя, оскільки значна кількість товарної продукції, насамперед аграрної, названого регіону в другій половині ХІХ ст. реалізовувалось за його межі.

Аналіз товарообігу через Ісаковецьку та Гусятинську митниці засвідчив значне місце Подільського краю у зовнішній торгівлі не тільки України, але і всієї Російської імперії у пореформений час. За 100 років (з 1797 по 1897) торговий обіг лише Гусятинської митниці збільшився більш ніж у 70 разів.

В економіці краю належне місце займали представники різних етнічних груп багатонаціонального Подільського краю. Аналіз засвідчив, що українці найбільше були представлені в аграрній сфері та у сфері ремесла і промислів, поляки становили значний відсоток власників місцевих винокурень і цукроварень, євреї утримували в своїх руках дрібну і середню торгівлю, росіяни становили велику частину серед власників торгівельних фірм і купецтва першої гільдії. Незалежно від національного походження серед представників промислової і торгівельної буржуазії, яка швидко зростала і зміцнювала свої позиції як соціальна верства, дедалі ширше втілювались ідеї соціального партнерства. Не тільки власники, але й службовці та прикажчики торгових закладів і виробничих підприємств були зацікавлені в їх зростанні і спільно працювали для цього. Через це у Подільській губернії (як і в Україні загалом) активізувались демократичні процеси, а розвиток і поглиблення ринкових відносин, зростання національної свідомості та сумісна виробнича діяльність її населення закономірно порушували питання про створення власної незалежної держави, яка б захищала інтереси усіх верств трудівників.

У висновках стисло викладено найважливіші результати дослідження та основні положення, які виносяться на захист:

Передумови ринкових відносин в економіці України, у тому числі і Подільського краю, існували у різних формах задовго до проведення урядом Російської імперії ряду демократичних реформ середини ХІХ ст. Однак, на заваді їх подальшому проникненню у виробничу і розподільчу сферу економічних відносин стояло кріпацтво, оскільки воно унеможливлювало дію об’єктивних законів ринкової економіки шляхом значного обмеження ринку вільних робочих рук.

Під впливом польського повстання, що розпочалось у 1863 р., уряд вдався до змін положень Маніфеста 19 лютого в литовських, білоруських губерніях, а також у Правобережжі, що виразилось у введенні в цих регіонах обов’язкового викупу, зменшення розміру оброку і збільшення наділів. Певною мірою, це сприяло соціальній диференціації сільського населення регіону, що в свою чергу, з одного боку призводило до утворення міцних господарств, зорієнтованих на ринок і з іншого, – до розорення частини селян, які були змушені закинути землеробство та шукати засоби існування цілком або частково в якості фабричних робітників або сільських батраків.

Крім того, викупна операція дала змогу зосередити значні грошові кошти в руках великих землевласників і казни. Досить важкі для переважної більшості селян умови викупу були на руку торговим посередникам і міцним господарям, котрі, користуючись селянськими нестатками, скуповували їх наділи.

Капіталістичний спосіб виробництва і ринкові умови, що швидко розвивались після 1861 року і особливо на початку ХХ ст., позитивно вплинули на загальний стан сільського господарства Поділля. Домінування аграрного напрямку розвитку економіки регіону, закладене ще у дореформений період, та порівняно велика щільність населення краю призвели до загострення питання земельної власності. На 1914 р. середня покупна ціна землі на території Подільської губернії була найвищою серед українських губерній. Збільшення селянського (у середньому на 20 відсотків) та купецького землеволодіння призвело до того, що значна частина землі опинилась в руках справжніх господарів, заробіток і, отже, рівень життя яких, напряму залежав від ефективності господарювання та користування наділом. У свою чергу, за період з 1861 по 1896 рр. поміщицьке землеволодіння на Поділлі зменшилось на 12 відсотків. Аналіз джерел засвідчив досить сприятливу позицію уряду та місцевих земських органів щодо питань розвитку аграрної сфери краю, яка проявилась, зокрема, в Столипінській аграрній реформі, законодавчій політиці щодо сільського господарства, організаційній діяльності.

Сільське господарство Поділля в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. характеризується піднесенням економічного розвитку, пов’язаним із інтенсифікацією виробництва, подальшою спеціалізацією краю, порівняно широким застосуванням вільної найманої праці, збільшенням продуктивності праці та загальної прибутковості аграрної галузі. Про це свідчить постійне збільшення загального збору збіжжя (більш ніж у 4 рази протягом другої половини ХІХ ст.), запровадження в сівозміну цукрового буряку і картоплі, зростання товарності місцевого садівництва і тваринництва, порівняно широке використання сільськогосподарських машин і вдосконалених знарядь праці. Біля 20 відсотків загальної кількості поліпшених знарядь праці подільського краю припадало на селянські господарства.

Дія ринкового механізму мала досить значні позитивні наслідки і для промисловості Подільського краю. Особливо швидкими темпами зростали обсяги виробництва промислових підприємств, пов’язаних з переробкою продукції сільського господарства. Для регіону був характерним значний взаємовплив промислової і аграрної сфери економіки. Все більше заводів і фабрик запроваджували машинне і передове устаткування. Розуміючи важливість технічного забезпечення підприємства за умов ринку, власники промислових об’єктів все більший відсоток прибутків вкладали в обладнання. Завдяки дії ринкових умов у досліджуваний період яскраво проявилася тенденція до поглиблення диференціації регіонів губернії за рівнем розвитку промисловості.

Різноманітність географічних, природних та соціальних чинників Поділля не могла не призвести до відмінностей у вирощуванні аграрної чи виробництві промислової продукції, що прямо позначалось на кількісних та якісних показниках торгівельного обігу. Особливо яскраво такі процеси проявились на початку ХХ ст.; збільшилась мережа постійних торгових закладів, розширилась географія їх функціонування, зріс асортимент товарів. Все більшого значення набували біржі, виставки аграрної та промислової продукції, торг на яких вівся, в основному, по зразках, великим обігом відзначалась складська торгівля, головною рисою якої була реалізація продукції через комівояжерів та інших агентів.

Сприятлива політика уряду щодо залізничного будівництва і створення мережі Південно-Західної залізниці різко пожвавила торгівлю краю і розширила можливості реалізації товарної продукції регіону, що значно прискорило процес інтеграції краю в загальноукраїнський, загальноросійський та міжнародний ринки.

Ринкові умови 1861 – 1914 рр. позитивно вплинули на розвиток сільського господарства, промисловості і торгівлі Поділля і, певною мірою, заклали основи поліпшення матеріального становища основних виробників – селян, кустарів, ремісників, промислових робітників. Саме ці категорії населення становлять основу так званого ,,середнього класу”, саме вони як протягом досліджуваного періоду, так і зараз були і є основою суспільства будь-якої держави, у тому числі й України.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Михайлик А.О. Особливості хлібної торгівлі Південно-Західного краю у другій половині ХІХ ст. // Матеріали Х-ї Подільської історико-краєзнавчої конференції. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, 2000. – С.302-305.

2. Михайлик А.О. З історії розвитку торгівлі на Поділлі в пореформені роки // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний педагогічний університет, 1998. – Т. 2(4). – С.149-153.

3. Михайлик А.О. Виробництво і торгівля спиртними виробами на Поділлі у ІІ-й половині ХІХ – на початку ХХ ст. // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету: історичні науки. – Кам’янець-Подільський: Оіюм, 2001. – Т.5(7). – С.126-131.

4. Михайлик А.О. Значення Ісаковецької митниці у зовнішній торгівлі південно-західного краю другої половини ХІХ – на початку ХХ ст. // Міжнародний Науковий Конгрес „Українська історична наука на порозі ХХІ століття”. Чернівці, 16-18 травня 2000 р. Доповіді та повідомлення. – Чернівці: Рута, 2001. – Т.1. – С.232-234.

5. Михайлик А.О. Роль і значення Південно-Західної залізниці у реалізації товарної продукції Правобережної України в другій половині ХІХ ст. (60-90-х рр.) // Аграрні реформи в Україні: теорія, історія, політика, інформація. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції