ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

МИСІВ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

УДК 796: 373.5 (043.3)+796.035.7

ТЕХНОЛОГІЯ ОПТИМІЗАЦІЇ ФІЗИЧНОГО СТАНУ УЧНІВ

ЛІЦЕЮ З ПОСИЛЕНОЮ ВІЙСЬКОВО-ФІЗИЧНОЮ

ПІДГОТОВКОЮ

24.00.02 – фізична культура, фізичне виховання різних груп населення

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

Львів - 2006

наук з фізичного виховання і спорту

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі фізичної підготовки та спорту Військового інже-нерного інституту Подільського державного аграрно-технічного університету Міністерства оборони України.

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент ЄДИНАК Геннадій Анатолійович,

Кам’янець-Подільський державний університет, доцент кафедри теорії і методики фізичного виховання

Офіційні опоненти: доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор КРУЦЕВИЧ Тетяна Юріївна,

Національний університет фізичного виховання і спорту України, завідувач кафедри теорії і методики фізичного виховання, рекреації і оздоровчої фізичної культури;

кандидат педагогічних наук, доцент

МОЗОЛЄВ Олександр Михайлович,

Національна академія державної прикордонної служби України, начальник кафедри фізичної підготовки і спорту

Провідна установа – Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, кафедра теоретичних основ і методики фізичного виховання, Міністерство освіти і науки України, м. Тернопіль.

Захист відбудеться 30 червня 2006 р. об 11 годині 30 хвилин під час засідання спеціалізованої вченої ради К 35.829.01 Львівського державного інституту фізич-ної культури за адресою: м. Львів, вул. Костюшка, 11.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного інсти-туту фізичної культури (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 11).

Автореферат розіслано 27 травня 2006 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради

О.М. Вацеба

3

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. У середині 90-х років минулого сторіччя в України розпочали діяльність загальноосвітні навчальні заклади нового типу – ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Згідно з назвою, провідне місце в їхній діяль-ності посідає фізичне виховання з відповідним методичним забезпеченням та обов’язковим урахуванням специфіки мети, завдань і педагогічних умов діяль-ності навчального закладу.

Фізичне виховання та допризовна підготовка ліцеїстів реалізуються за навчаль-ними програмами загальноосвітньої школи з використанням традиційних мето-дичних підходів і педагогічних умов, що характеризуються низькою ефективні-стю щодо оптимізації фізичного стану (В.В.Зайцева, 1996; Т.Ю. Круцевич, 2000; В.А.Вишневский, 2002; І.Д. Глазирін, 2003) та особистісних характеристик стар-шокласників (В.В.Серебрянников, 1998; А.М. Нагорна, В.В. Беспалько, 2004; Г.О. Слабкий, 2004).

Аналіз зазначеного з позицій прогресивних педагогічних технологій, реаліза-ція яких гарантує досягнення запланованих результатів, свідчить: у частині ціле-утворення відсутня орієнтація фізичного виховання на поглиблену прикладну освіту учнів, що не узгоджується із сутністю ліцею (Положення про ліцеї, 1999); структурно-змістова цілісність педагогічного процесу суперечить логіці, практич-ному досвіду та положенням теорії фізичної культури про його характер у системі професійної освіти 15-17-річних юнаків (Л.А. Вейднер-Дубровин, 1980; Н.А. Бе-лоусов, 1990; О.М. Мозолев, 1998; В.А. Собина, 1998; Т.Ю. Круцевич, 2003); інстру-ментальність, як невід’ємна складова педагогічної технології (В.М. Наскалов, 1991; С.Л. Тамов, 1998; А.Г. Рыбковский, 1998; Г.К. Селевко, 1998; С.О. Сисоєва, 2000), характеризується відсутністю розробок алгоритмів дій учителя, спрямованих на вирішення завдань фізичного виховання.

Зазначене свідчить про потребу розв’язання суперечності між чинними та належними підходами до досягнення мети фізичного виховання в ліцеях з поси-леною військово-фізичною підготовкою. Відсутність розробок ефективних педа-гогічних технологій, спрямованих на оптимізацію фізичного стану ліцеїстів акту-алізує дослідження за темою “Технологія оптимізації фізичного стану учнів ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація викона-на згідно із Зведеним планом науково-дослідної роботи у сфері фізичної культу-ри і спорту на 2001-2005 рр. Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України за темою 2.1.6 “Комплексний підхід до вирішення завдань фізич-ного виховання учнівської молоді” (номер державної реєстрації 0102U005721). Роль автора полягала у розробці педагогічної технології, спрямованої на оптимі-зацію фізичного стану ліцеїстів у процесі фізичного виховання.

Об’єкт дослідження – фізичне виховання учнів ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою.

Предмет дослідження – параметри фізичного стану ліцеїстів під впливом різно-го змісту фізичного виховання.

Мета дослідження – розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити технологію фізичного виховання учнів ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, спрямовану на оптимізацію їхнього фізичного стану.

Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:

1.

2.

3.

4.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у дослідженні завдань ви-користовувався комплекс взаємопов’язаних методів:

•

•

•

•

Наукова новизна результатів дослідження:–

уперше вивчено динаміку фізичного стану ліцеїстів упродовж навчання під впливом чинного змісту фізичного виховання;–

уперше встановлено статистичні взаємозв’язки між показниками фізич-ного стану ліцеїстів упродовж кожного року навчання, а саме факторну структуру змін фізичної підготовленості, кореляційні зв’язки між станом соматичного здоров’я та фізичними здібностями, кореляційні зв’язки між показниками фізичної підготовленості;–

розроблено зміст фізичного виховання ліцеїстів, що містить загальнопід-готовчі і військово-прикладні завдання та спрямований на оптимізацію фізичного стану учнів;–

конкретизовано з урахуванням специфіки навчального закладу критерії оцінки фізичного стану ліцеїстів як складову педагогічної технології його оптимізації;–

визначено провідні педагогічні умови реалізації технології оптимізації фізичного стану ліцеїстів у процесі фізичного виховання: неперервність процесу за рахунок системної організації всіх форм занять у тижневому режимі учнів; спільне вирішення завдань загальної та військово-приклад-ної фізпідготовки, останніх – з урахуванням спеціальностей, за якими вищі військові навчальні заклади готують фахівців; урахування потреб, мотивів та інтересів учнів під час вибору виду спорту, участі в масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходах; дотримання закономірностей фор-мування термінового, кумулятивного та відставленого тренувального ефектів як передумови покращення фізичних можливостей; визначення оздоровчо-розвивальних і тренувальних параметрів фізичних навантажень для різних форм занять як передумови покращення функціональних ха-рактеристик і соматичного здоров’я; формування зацікавленості ліцеїстів у покращенні фізичного стану на основі врахування та оцінювання їхніх вихідних, поточних і підсумкових досягнень. Практичне значення роботи полягає в розробці науково обґрунтованого змісту фізичного виховання у ліцеях з посиленою військово-фізичною підготовкою. Розроблено (у співавторстві) навчально-методичне забезпечення фізичного ви-ховання ліцеїстів: навчальну програму “Фізична культура: Навчальна програма для ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою” (2004); навчальний посібник “Методика фізичного виховання в ліцеях з посиленою військово-фізич-ною підготовкою” (2003); довідковий посібник “Навчальний предмет “Захист Вітчизни” ” (2004).

Матеріали та результати дослідження можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях, для розробки належних нормативів фізичної підготов-леності старшокласників, навчальному процесі студентів факультетів фізичної культури вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації та курсантів вищих військових навчальних закладів, післядипломній освіті фахівців.

Результати дослідження було впроваджено у навчально-виховний процес Ка-м’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (акт від 08.09.2004 р.), у навчальний процес Кам’янець-Подільського державного уні-верситету (акт від 02.06.2005 р.), Львівського державного інституту фізичної куль-тури (акт від 07.06.2005 р.), Тернопільського національного педагогічного універ-ситету імені Володимира Гнатюка (акт від 09.06.2005 р.).

Особистий внесок автора: постановка та розв’язання проблеми; організація та проведення лонгітюдного комплексного дослідження; наукове обґрунтування змісту складових і педагогічних умов реалізації експериментальної технології в процесі фізичного виховання ліцеїстів, апробація розробленої технології на прак-тиці; аналіз й опис отриманих даних та написання дисертаційної роботи.

Внесок дисертанта у наукові праці, виконані в співавторстві, такий: “Фізична культура: Навчальна програма для ліцеїв з посиленою військово-фізичною підго-товкою” – проаналізував літературні джерела, обґрунтував і розробив мету, зав-дання, зміст навчального матеріалу й організаційні основи фізичного виховання в ліцеях, провів вимірювання та розрахунки контрольно-нормативних вимог фізичної підготовленості учнів. “Методика фізичного виховання в ліцеях з по-силеною військово-фізичною підготовкою” – обґрунтував і розробив зміст на-вчального матеріалу для уроків фізичної культури, навчально-тренувальних за-нять під час літнього табірного збору та їхнє планування на весь період навчан-ня; організаційні основи і зміст інших форм фізичного виховання на навчаль-ний рік. “Навчальний предмет “Захист Вітчизни” ” – розробив зміст ІІІ розділу “Реалізація змісту навчальної програми” в частині фізичної підготовки допризовників, розділу IV параграфу 4.3 “Умови виконання нормативів прикладної фізпідготовки” та додатків 3, 6.

Апробація результатів дослідження. Головні положення роботи викладено та обговорено під час засідань комісії з фізичного виховання та комісії з допризов-ної підготовки Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України (2002, 2004); на міжнародних наукових конференціях “Молода спортивна наука України” (Львів 2004, 2005); VII міжнародній науковій конференції “Фізична куль-тура, спорт та здоров’я” (Харків, 2005); міжнародній науковій конференції “Ак-туальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтег-рації України” (Тернопіль, 2004); звітних науково-практичних конференціях вик-ладачів і аспірантів Військового інженерного інституту Подільського державного аграрно-технічного університету (2001-2005), Кам’янець-Подільського держав-ного університету (2004, 2005); на зборах колективу Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою (2001-2005).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у 7 наукових статтях, з них 5 надруковано у фахових виданнях ВАК (одноосібно); у навчальній програмі і довідковому посібнику, включених до переліку Міністер-ства освіти і науки України як обов’язкові для використання в усіх ліцеях з поси-леною військово-фізичною підготовкою і загальноосвітніх школах країни (у співавторстві), навчальному посібнику з грифом Міністерства освіти і науки Ук-раїни (у співавторстві).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із переліку умовних ско-рочень, вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаної літератури і до-датків. Текст дисертації викладено на 211 сторінках, включаючи 25 таблиць, 2 рисунка, 8 додатків. Перелік використаних літературних джерел налічує 278 найменувань, з яких 8 – зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження; представлено наукову новизну, практичне значення ро-боти та інформацію про апробацію результатів дослідження.

У першому розділі “Педагогічні технології у фізичному вихованні учнів військо-во-навчальних закладів довузівської підготовки” проаналізовано науково-методич-ну літературу, яка стосується питання: причин створення, сутності, мети, завдань і особливостей діяльності ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою; стану розробленості змісту та умов реалізації педагогічних технологій оптимізації фізичного стану ліцеїстів у процесі фізичного виховання; сучасних уявлень фахівців про сутність, структуру, зміст, способи й умови реалізації педагогічних технологій у відповідних системах. Виявлено нестачу інформації про організа-цію, зміст і контроль за результатами фізичного виховання ліцеїстів, відсутність науково обґрунтованої програми фізичного виховання, способів і умов її реалі-зації на практиці.

У другому розділі “Методи та організація дослідження” представлено відомості про використані методи, етапність вирішення поставлених завдань та досліджу-ваний контингент юнаків.

На І етапі (вересень 2000 – червень 2002 р.) було опрацьовано наукову літера-туру, державні документи й архівні джерела для вивчення цілей, змісту фізичного виховання і способів його реалізації у військово-навчальних закладах для юнаків. Також було розпочато констатуючий експеримент, що передбачав вивчення впли-ву чинного фізичного виховання на фізичний стан учнів ліцею на кожному етапі та за весь дворічний період навчання. Обстежували 204 хлопців 15-16 років, які у 2000 і 2001 роках розпочали навчання в Кам’янець-Подільському ліцеї з посиле-ною військово-фізичною підготовкою.

ІІ етап (вересень 2002 – червень 2004 р.) передбачав завершення трирічного констатуючого і початок дворічного формуючого експерименту. Останній перед-бачав перевірку ефективності авторської технології оптимізації фізичного стану ліцеїстів. З вересня 2002 року вона використовувалася у навчально-виховному процесі 107 хлопців, зарахованих цього року до Кам’янець-Подільського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. На цих етапах використовували лонгітюдний метод організації дослідження, який фахівці характеризують як найбільш об’єктивний порівняно з іншими для вивчення моторних, морфологі-чних і функціональних показників (В.П. Губа, 2000; В.К. Сидоренко, 2000). Ре-зультати фіксували на початку кожного навчального року та наприкінці навчан-ня ліцеїстів.

На ІІІ етапі (липень 2004 – травень 2005 р.) аналізували та узагальнювали ре-зультати формуючого експерименту для визначення ефективності розробленої педагогічної технології. При цьому зміст і організаційні основи чинного та екс-периментального варіантів фізичного виховання між собою практично не відрізнялися. Відмінність останнього полягала тільки в тому, що його зміст реа-лізовувався на підставі конкретизованих педагогічних умов; він додатково перед-бачав навчальний матеріал з гірського туризму, рукопашного бою і військово-при-кладного плавання; контрольно-нормативні вимоги містили комплексні тести оцінки військово-прикладної та загальної фізичної підготовленості ліцеїстів. Форми занять, їхня тривалість, загальний обсяг годин упродовж навчання в обох групах не відрізнялися.

У третьому розділі “Динаміка фізичного стану учнів ліцею впродовж навчання” викладено результати трирічного констатуючого експерименту, пов’язані із зміна-ми фізичного стану учнів двох навчальних потоків упродовж кожного року та за весь період навчання (табл.1).

Результати свідчили, що на кожному етапі навчання виокремлювалися по-казники, які за л-критерієм відповідали закону про нормальний розподіл резуль-татів у вибірці. На початку навчання це маса тіла, життєва ємність легень, сила лівої кисті, абсолютні і відносні значення фізичної працездатності, статична си-лова витривалість; наприкінці першого року – маса, довжина тіла, обвідні роз-міри грудної клітки, відносні значення фізичної працездатності та швидкісна вит-ривалість; наприкінці другого року – маса, довжина тіла, обвідні розміри грудної клітки, частота пульсу після дозованого навантаження, відносні значення фізич-ної працездатності, статична силова витривалість, координація в метаннях на дальність провідною і непровідною рукою (р > 0,9ч0,20).8

Таблиця 1

Динаміка показників фізичного стану учнів ліцею (n=204) під час констатуючого експерименту

Примітка. Тут і далі: – вірогідність різниці (за t-критерієм Стьюдента або Х-критерієм Ван дер Вардена) при рівні значущості: “*” – р <0,05; “**” – р <0,01; “***” – р <0,001.

Отримані дані враховували під час математичної обробки результатів дослід-ження.

Упродовж навчання інтенсивно зростали показники фізичного розвитку ліцеїстів, але в першу чергу – маса тіла та обвідні розміри грудної клітки. Загаль-на фізична працездатність наприкінці першого року майже не змінилася, що було обумовлене випереджувальним зростанням маси тіла; після другого року та за весь період навчання абсолютна і відносна працездатність суттєво зросли, переважно за рахунок уповільнення змін маси тіла. В інших функціональних показниках після першого року навчання встановлено вірогідні позитивні зміни всіх значень, після другого – відсутність таких змін, за винятком покращення частоти пульсу у спо-кої та зниження діастолічного тиску.

Стан соматичного здоров’я ліцеїстів упродовж навчання покращувався, але щорічні зміни відрізнялися: наприкінці першого року – рівень здоров’я більшості юнаків зріс, після другого – знизився, причому на 5,4% – до критич-но низьких і нижчих за середні значень. Динаміка фізичної підготовленості відзначалася різноспрямованістю змін: наприкінці першого року вірогідно зни-зилася рухливість плечових суглобів, координація в метаннях на дальність не-провідною рукою, але зросли швидкісні, силові, швидкісно-силові здібності в метаннях, загальна витривалість, рухливість попереку, координація в акроба-тичних рухових діях і циклічних локомоціях; наприкінці другого року – дина-міка інша: кількість показників, що вірогідно зростали, за рік зменшилася з 9 до 6; ті, що відзначалися вірогідним погіршенням навпаки, збільшилися з 2 до 4 (табл. 1).

Детальніший аналіз змін фізичної підготовленості ліцеїстів, проведений за допомогою факторного аналізу 14 показників, виявив таке. Упродовж першого року навчання структура змін фізичної підготовленості ліцеїстів характеризува-лася п’ятьма статистично незалежними чинниками та на 55,7% була обумовлена швидкісною силою нижніх кінцівок (1), абсолютною силою м’язів спини і рук (2), швидкістю (3), координацією в циклічних локомоціях (4) і максимальною часто-тою рухів (5). Упродовж другого року зміни фізичної підготовленості на 61,8% обумовлені змінами швидкісно-силової витривалості (1), координації в цикліч-них локомоціях (2), рухливості поперекового відділу хребта (3), рухливості пле-чових суглобів (4) та швидкісної сили нижніх кінцівок (5). Ураховуючи рекомен-дації Т.Ю. Круцевич (2000), отримані дані використали для раціонального плану-вання на навчальний рік оздоровчо-розвивальних параметрів фізичних наванта-жень різної спрямованості.

Для уточнення параметрів фізичних навантажень вивчили залежність між змінами соматичного здоров’я і показниками фізичної підготовленості ліцеїстів, використавши канонічний кореляційний аналіз. Результати свідчили, що впро-довж першого року позитивно впливали на зміни здоров’я, крім інших чинників, також фізичні навантаження, передусім швидкісної, швидкісно-силової спрямо-ваності та на швидкісну витривалість (з = 0,257ч0,502). Упродовж другого року статистичні зв’язки дещо відрізнялися від попередніх: крім інших чинників, хоча й несуттєво, але вірогідно покращенню здоров’я сприяли навантаження швидкі-сної і швидкісно-силової спрямованості (з = 0,220ч0,240).

Аналіз 196 коефіцієнтів парної кореляції між змінами фізичних здібностей упродовж першого року виявив, що їхнє покращення в більшості випадків відзна-чалося слабким, але надійним позитивним взаємозв’язком із здібностями, зрос-тання яких позитивно позначалося на стані здоров’я ліцеїстів (r = -0,400ч0,320). Щодо інших фізичних здібностей, то найбільше надійних коефіцієнтів парної кореляції встановлено для загальної витривалості, силових здібностей та рухли-вості у поперековому відділі хребта (r = -0,170ч0,370). Упродовж другого року ста-тистичні взаємозв’язки були дещо інші: з таких, що відзначалися позитивним впливом на стан здоров’я, тільки швидкісна сила характеризувалася надійним позитивним зв’язком із зростанням абсолютної сили і загальної витривалості, в усіх інших випадках зв’язки були негативні. З інших фізичних здібностей найбіль-шою кількістю надійних кореляційних зв’язків відзначалася абсолютна сила, за-гальна витривалість та усі досліджувані координаційні здібності (r = -0,480ч0,710). Отримані дані врахували у процесі планування оздоровчо-розвивальних наван-тажень на окремий та серію подвоєних уроків фізичної культури. Запропонова-ний підхід дозволив вивільнили додатковий час для розвитку фізичних здібнос-тей, покращення яких позитивно позначалося на стані здоров’я юнаків та ство-рити передумови для покращення інших здібностей, використовуючи в усіх ви-падках явище “перенесення тренувального ефекту”.

Отже, результати констатуючого експерименту дозволили встановити ефек-тивність чинного змісту фізичного виховання щодо покращення фізичного ста-ну ліцеїстів упродовж їхнього навчання та окреслити шляхи його оптимізації.

Четвертий розділ “Обґрунтування складових технології оптимізації фізичного стану ліцеїстів у процесі фізичного виховання” містить теоретико-експериментальне обґрунтування мети, загальнопідготовчих, військово-прикладних завдань, змісту й організації фізичного виховання, а також педагогічні умови реалізації змісту та критерії оцінки фізичного стану ліцеїстів як складові експериментальної техно-логії, спрямованої на його оптимізацію (рис.1). Під педагогічною технологією розуміли проект певної педагогічної системи, реалізований на практиці (В.П.Бес-палько,1989). Ураховуючи зазначене, а також поняття “оптимізація”, у контексті нашого дослідження “технологію оптимізації фізичного стану” розуміли як проект фізичного виховання, спрямований на досягнення в якомога більшій кількості показників фізичного стану величин, що дозволять ліцеїстам найкраще вирішити поставлені завдання, а також педагогічні умови реалізації проекту на практиці й критерії оцінки досягнутих результатів.

Ознаками оптимізації були: у показниках фізичного розвитку – максимально можливе збільшення активної маси тіла учнів, але в напрямку досягнення най-вищих значень зросто-вагового співвідношення; у функціональних показниках – покращення результатів, але до величин не нижчих за вікові норми; у фізичній працездатності – максимальне зростання результатів на фоні збільшення маси тіла; у фізичній підготовці – збільшення до рівня програмних нормативних ви-мог. Значення індексів використали для оцінки соматичного здоров’я та ступеня взаємодії відповідних систем організму ліцеїстів на новому рівні функціонуван-ня внаслідок зростання кількісних характеристик, оскільки ці індекси відобра-жали саме зазначені процеси. Про оптимізацію говорили, якщо негативні результати, встановлені в контрольній групі, в експериментальній були позитивними, але за умови обов’язкового збереження (ще більшого зростання) позитивних ре-зультатів, якими відзначалися перші. Зазначені ознаки склали основу критеріїв оцінки кількісних та якісних змін показників фізичного стану ліцеїстів (рис.1).

Під час розробки експериментальної технології дотримувалися вимог Держ-стандарту повної середньої освіти (2004), принципів проектування педагогічного процесу (В.П.Беспалько, 1989), враховували методичні положення фізичного виховання у системі професійної освіти (В.А. Романенко, 1994; В.Н. Игнаткин, 1995; В.А. Кабачков, 1996; Т.Ю. Круцевич, 2003) та спеціальності, за якими вищі військові навчальні заклади готують фахівців. У процесі фізичного виховання вирішували навчальні, оздоровчо-розвивальні, виховні й пізнавальні завдання, конкретизовані за загальнопідготовчим та військово-прикладним напрямами. Зміст подвоєних уроків містив повний обсяг рухових дій з програми фізичного виховання і допризовної підготовки старшокласників загальноосвітньої школи (2000; 2001) та матеріал з гірського туризму, рукопашного бою і військово- при-кладного плавання; в інших формах занять використовували засоби, рекомендо-вані спеціальною літературою (В.Н. Платонов, М.М. Булатова, 1995; В.Г. Арєф’єв, Г.А. Єдинак, 2002; О.М. Мозолев, 2004). Основні методи реалізації змісту: зма-гальний та колового тренування; форми: щоденна ранкова гімнастика (20-30 хв), фізкультхвилинки під час кожного уроку, подвоєні уроки фізичної культури (двічі на тиждень) і військово-прикладної фізичної підготовки (під час літнього табір-ного збору двічі на день три тижня за окремим добовим режимом), заняття у спортивних секціях (упродовж двох років по 60-120 хв двічі на тиждень), масові фізкультурно-оздоровчі і спортивні заходи (один раз на місяць). Час проведення всіх форм занять узгодили з добовим режимом, участь в них ліцеїстів була обо-в’язкова.

Планування фізичних навантажень на навчальний рік здійснювали з ураху-ванням даних спеціальної літератури (Л.Я. Иващенко, Т.Ю. Круцевич, 1994; Я.С. Вайнбаум, 1991) та результатів факторного аналізу, що є одним з найраціо-нальніших варіантів планування (Т.Ю. Круцевич, 2000). Навантаження для роз-витку фізичних здібностей включали в таку кількість подвоєних уроків: перший рік – на швидкісну силу – 8 занять, силу та швидкісну витривалість – по 9, коор-динацію та швидкість – по 6; другий рік – на швидкісну витривалість – 16 занять, координацію – 8, швидкість та швидкісну силу – по 8; щорічно по 6 занять пла-нували для тестування ліцеїстів. У ході інших подвоєних уроків використовували навантаження для розвитку фізичних здібностей, виокремлених канонічним і парним кореляційним аналізом: перший рік – гнучкість і загальна витривалість; другий рік – сила, загальна витривалість та гнучкість, яку розвивали на кожному уроці.

Кожний подвоєний урок заздалегідь детально проектували: формулювали кон-кретизовані завдання, добирали адекватні засоби та найбільш ефективні методи, оптимальні (переважно, оздоровчо-розвивальні, частота пульсу – 150-170 уд/хв) параметри фізичних навантажень. Тривалість навантажень в окремому занятті була мінімальна, але достатня для отримання термінового тренувального ефекту в по-кращенні фізичних здібностей: швидкісних – не менше ніж 20-22 хв; силових – 20-21 хв; швидкісно-силових – до 28-32 хв; координаційних – 22-24 хв; гнучкості – 35-45 повторень кожної вправи, але не менше як 10 хв у середньому або високому темпі; аеробної витривалості – щонайменше 10-15 хв для виконання вправ без відпочинку; анаеробної витривалості – 7-20 хв. На заняттях з військово-приклад-ної фізичної підготовки та обраним видом спорту використовували переважно розвивальні параметрами навантажень впливу на ту або іншу фізичну якість.

Зміст фізичного виховання реалізовували на підставі визначених нами педа-гогічних умов (рис. 1). Оцінювання загальної фізичної підготовленості ліцеїстів здійснювали за допомогою батареї тестів для старшокласників загальноосвітньої школи, яку доповнили комплексною силовою вправою, човниковим бігом 10х10м, плаванням на відстань; прикладну фізичну підготовленість оцінювали після за-вершення літнього табірного збору за комплексним тестом: подолання смуги пе-решкод, пірнання на відстань, плавання в одязі чи на відстань 50м (залежно від належності учня до групи відповідно удосконалення або початківців), наприкінці навчання – за іншим комплексним тестом: біг 400м, метання гранати Ф-1 на дальність, комплексна атлетична вправа, загальна контрольна вправа на смузі перешкод. Результати в інших показниках фізичного стану оцінювали, викорис-товуючи загальноприйняті функціональні проби і методики (В.Л. Карпман, 1988; Г.Л. Апанасенко, 1992; Т.Ю. Круцевич, 1999).

Перевірку розробленої педагогічної технології здійснили у ході формуючого педагогічного експерименту. Як видно з таблиці 2, упродовж першого року на-вчання значно покращилися показники фізичного розвитку ліцеїстів, абсолютні значення фізичної працездатності, усі функціональні характеристики та показ-ники фізичної підготовленості за винятком координації в метаннях провідною рукою та акробатичних рухових діях. Також зросла кількість високих і вищих за середні оцінок соматичного здоров’я за рахунок зменшення середніх оцінок (р < 0,05ч0,001).

Упродовж другого року встановлено аналогічну динаміку усіх цих показників, за винятком маси і довжини тіла, систолічного і діастолічного артеріального тис-ку, рухливості у поперековому відділі хребта, швидкісної витривалості, коорди-нації в метаннях на дальність непровідною рукою. За весь період навчання в ліцеї вірогідно покращилися значення усіх показників, за винятком систолічного тис-ку, координації в метаннях на дальність непровідною рукою та збільшення кількості оцінок високого рівня соматичного здоров’я. Кількість показників (із загальних 32), у яких позитивні зміни були вірогідні, після першого року навчан-ня в експериментальній групі становила 27, у контрольній – 25, після другого – відповідно 24 і 15, за весь період навчання – 30 і 25 показників. Величини змін результатів також суттєво відрізнялися. Так, в експериментальній групі після пер-шого року навчання в 19, після другого – у 17, за весь період – у 20 показниках приріст результатів був вірогідно більший порівняно з результатами контрольної групи, зокрема: у частоті пульсу після дозованого навантаження та після сорока п’яти секунд відпочинку, в абсолютній і відносній працездатності, силі правої кисті, у високому рівні соматичного здоров’я при меншій кількості середніх і ниж-чих за середні оцінок, в усіх фізичних здібностях, за винятком швидкісної витри-валості, координації в акробатичних рухових діях.

Таблиця 2

Динаміка показників фізичного стану учнів ліцею (n = 107) під час формуючого експерименту

Примітка. В дужках подано величини змін у відсотках.

Отже, використання експериментальної технології призвело до більш ефек-тивного вирішення завдань, пов’язаних з оптимізацією фізичного стану ліцеїстів порівняно з чинною технологією та сприяло формуванню високого рівня їхньої фізичної готовності до вступу у вищі військові навчальні заклади (оцінку “5” от-римало 62,6% учнів, “4” – 33,7% і тільки 3,7% – оцінку “3”).

У п’ятому розділі “Аналіз і узагальнення результатів дослідження” подано підсум-ки дисертаційної роботи. У дослідженні підтверджено висновки Л.В. Волкова (1989), Н.А. Белоусова (1990), В.В. Зайцевої (1995), В.А. Кабачкова (1996), В.А. Вишневского (2002) про ефективність фізичного виховання як засобу по-кращення фізичного стану юнаків старшого шкільного віку в умовах навчально-го закладу; висновки А.І. Берга (1964), В.П. Беспалька (1989), Т.И. Шамової, П.И. Третьякової (1991) щодо ефективності технологічного підходу до організації, розробки та реалізації змісту педагогічного процесу під час вирішення навчаль-но-виховних, Л.Я. Иващенко, Т.Ю. Круцевич (1994) А.Г. Рыбковского (1998) – оздоровчо-розвивальних завдань у ході фізичного виховання учнів; результати В.К. Бальсевича (2000), В.И. Ляха (1989), А.Г. Карпеева (1998), А.Д. Фильченкова (1994) про динаміку морфофункціональних показників і розвиток фізичних здібностей хлопців 15-17 років.

Результати нашого дослідження доповнили: розробки А.С. Куца (1997), Т.Ю. Круцевич (2000), В.М. Наскалова (1991), В.А. Вишневского (2002), В.А. Фе-тисова (2003) з проектування і реалізації на практиці педагогічних технологій оп-тимізації фізичного стану школярів у процесі фізичного виховання; висновки В.Н. Игнаткина (1995), С.Л. Тамова (1998), А.В. Стариковой (2000), А.Г. Капус-тина (2003) про готовність сучасних старшокласників до вступу у вищі військові навчальні заклади; уявлення Е.Я. Бондаревского (1986), А.С. Куца (1994), Т.Ю. Круцевич (2002), В.А. Романенко с соавт. (2002) про модельні величини мор-фофункціональних показників і фізичних можливостей юнаків. Практичними ре-зультатами доповнено контрольно-нормативні вимоги до учнів ліцею та дані про відповідність фізичної підготовленості випускників нормативним вимогам ви-щих військових навчальних закладів.

Новими здобутками нашого дослідження є результати комплексного аналізу особистісних характеристик сучасних юнаків; історико-педагогічного аналізу ста-новлення й розвитку педагогічних технологій у фізичному вихованні у військово-навчальних закладах для юнаків; конкретизації змісту фізичного виховання та кри-теріїв оцінки фізичного стану учнів з урахуванням специфіки навчального закладу; визначення педагогічних умов реалізації педагогічної технології оптимізації фізич-ного стану учнів ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою у процесі фізичного виховання та розробки варіанту його поурочного планування.

Абсолютно новими можна вважати такі результати: визначення динаміки фізичного стану ліцеїстів упродовж навчання за чинним змістом фізичного вихо-вання; встановлення статистичних взаємозв’язків між показниками фізичного стану ліцеїстів упродовж кожного року навчання, а саме: факторної структури змін показників фізичної підготовленості, кореляційних зв’язків між станом со-матичного здоров’я та фізичними здібностями, кореляційних зв’язків між фізич-ними здібностями; визначення організаційно-методичного і програмно-норма-тивного забезпечення фізичного виховання в ліцеях з посиленою військово-фізич-ною підготовкою, виходячи із загальнопідготовчих і професійно-прикладних зав-дань та спрямованості цього процесу на оптимізацію фізичного стану учнів.

Розроблена на вищевикладених засадах та реалізована під час експерименту авторська педагогічна технологія дозволила досягти запланованого результату, а отже, оптимізувати фізичний стан ліцеїстів.

ВИСНОВКИ

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання всіх аспектів порушеної проблеми.