Національна академія наук України

Інститут регіональних досліджень

ШЕВЧУК АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

УДК: 004 : 332.1

Інформаційні технології В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Спеціальність: 08.10.01 - Розміщення продуктивних сил

і регіональна економіка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України

Науковий керівник: | доктор економічних наук, професор

Злупко Степан Миколайович,

ІРД НАН України, головний науковий співробітник, Заслужений діяч науки і техніки України

Офіційні опоненти: | доктор економічних наук, професор

Малицький Борис Антонович,

Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки імені Г.М.Дуброва НАН України (Київ), директор

кандидат економічних наук

Матвєєв Євгеній Едуардович,

Західний науковий центр НАН України і Міністерства освіти і науки України (Львів), завідувач науково-організаційного відділу

Провідна організація: |

Державна установа “Інститут економіки та прогнозування НАН України”, відділ технологічного прогнозування та інноваційної політики (Київ)

Захист відбудеться 9 червня 2006 р. о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 70026, Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 70026, Львів, вул. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий 4 травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук В.І. Жовтанецький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність. В сучасних умовах розвитку соціально-економічних систем інформаційні технології проникають, практично, в кожну з сфер людської діяльності. Вони, надзвичайно швидко перетворившись у життєво важливий стимул розвитку світової економіки, дали можливість приватним особам, фірмам і співтовариствам, що займаються підприємницькою діяльністю, ефективніше і творчо розв’язувати економічні й соціальні проблеми. Надзвичайно актуальним є дослідження інформаційних технологій в національній і регіональній економіці України, оскільки вони є одним з вирішальних факторів соціально-економічного розвитку. Ось чому вивчення та систематизація інформаційних технологій, особливості їх використання в економічній сфері повинно бути в центрі уваги сучасних дослідників.

Проблеми, пов’язані з створенням, використанням, а також впливом інформаційних технологій на розвиток сучасного суспільства, зокрема на соціально-економічний розвиток територіальних утворень різного ієрархічного рівня, постійно перебувають в полі зору провідних вчених України та інших країн світу. Так, наприклад, проблемам інформаційних технологій в контексті формування державної інформаційної політики України присвячені праці низки вітчизняних вчених, зокрема, С.Й.Вовканича, В.М.Гейця, М.І.Долішнього, С.М.Злупка, Г.І.Калитича, Ю.М.Канигіна, Б.А.Малицького, В.С.Михалевича, С.І.Пирожкова, І.В.Сергієнка. Разом з тим, залишається нерозв’язаною низка проблем, пов’язаних з інформаційними технологіями регіонального розвитку, їх впливом на стан регіональної господарської системи, а також на зміну структури зайнятості в регіоні. Це актуалізує тему дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження тісно пов’язане з низкою науково-дослідних робіт, що виконувалися в Інституті регіональних досліджень НАН. Серед таких робіт, що виконувались в останні роки, слід назвати “Теоретичні основи регіональної політики” (№ Д.Р.0197U002572), “Механізми реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (№ Д.Р.0100U002572), “Моделі регіональної соціально-економічної політики: концептуальні підходи до формування та методи реалізації” (№Д.Р.0102U000424), „Розробка стратегії економічного та соціального розвитку Львівської області до 2011 р.” (№Д.Р.0103U004869). Окрім того, дисертація пов’язана і з дослідженнями госпдоговірного характеру, найважливішими серед яких є: “Стратегічні засади соціально-економічного розвитку Тернопільської області до 2005 року (№Д.Р.0102U000425)”, “Обґрунтування концепції генерального плану м.Львова” (№Д.Р.0101U009325). Результати дисертаційного дослідження покладені в основу розробки стратегічних напрямків регіональної політики, перспективного розвитку Львівської і Тернопільської областей, а також міст Західного регіону України (Львова, Тернополя).

Мета і основні завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження впливу інформаційних технологій на регіональний розвиток, визначення напрямків його перспективного поступу та розробка теоретико-методологічних і методичних засад використання інформаційних технологій в управлінні, формуванні інформаційної політики держави взагалі й регіональної інформаційної політики зокрема. Реалізація мети обумовила необхідність визначити і розв'язати наступні завдання:

- з’ясувати сутність та розробити класифікацію інформаційних технологій соціально-економічного розвитку регіону;

- виявити особливості формування єдиного інформаційного поля України з врахуванням його можливостей як джерела інформаційних технологій в регіональних дослідженнях;

- проаналізувати взаємозв’язки і взаємовпливи інформаційної економіки та інформаційних технологій;

- визначити нові елементи культури, що виникають і формуються під впливом використання сучасних технологій в процесі дослідження соціально-економічного розвитку регіону;

- виявити роль інформаційних технологій в зайнятості населення та у економічній безпеці регіону;

- з’ясувати масштаби масового розповсюдження нелегального програмного забезпечення і обґрунтувати можливості його попередження;

- окреслити підходи до використання інформаційних технологій в управлінні розвитком міст і регіонів.

Предмет дослідження - теоретико-методологічні та методичні засади формування і використання інформаційних технологій при дослідженні соціально-економічного розвитку регіонів та в процесі управління ними.

Об'єкт дослідження. Об’єктом дослідження є інформаційні технології в регіональній економіці.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є економічна теорія, теорія реґіоналістики, економічна теорія інформації, теорія інформаційного суспільства, теорія інформаційної зброї, дослідження сучасних вітчизняних і зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлені фундаментальні положення формування інформаційної політики, становлення і розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку та оптимізації їх використання в умовах формування національної економіки.

У процесі наукового дослідження використовувалися монографічний, аналітичний та статистичні методи – для всебічного вивчення об’єкту дослідження; метод теоретичного порівняння, економічного аналізу та узагальнення – для розкриття змісту дослідження та сутності понять в структурі понятійно-термінологічного апарату; методи візуального і просторового аналізу – для виявлення просторових особливостей соціально-економічного стану регіону та його структурних елементів (наприклад, міст); системно-структурного аналізу – для розробки класифікації інформаційних технологій соціально-економічного розвитку регіону; багатофакторного кореляційно-регресійного аналізу – для виявлення залежності між ВВП та забезпеченістю підприємств електронно-обчислювальною технікою, кількістю підприємств, що впроваджували інновації і зайнятістю населення; метод картографічного моделювання - для оцінки регіонів України за забезпеченістю комп’ютерною технікою; соціологічного аналізу – для виявлення ступеня оволодіння населення Інтернет-технологіями; моделювання – для розробки схеми збору і обробки інформації в регіоні; методу прогнозування – для виявлення перспективних змін ВВП в результаті застосування інформаційних технологій регіонального розвитку; програмно-цільовий підхід – для розробки пропозицій щодо поліпшення використання інформаційних технологій в регіональній системі.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти, статистичні дані, матеріали галузевих управлінь, дані обстеження окремих установ, підприємств, організацій, а також міжнародні законодавчі та нормативні акти і угоди.

Наукова новизна одержаних результатів:

1.Вперше:

- запропоноване поняття “інформаційні технології соціально-економічного розвитку регіону”, яке розглядається автором як регіонально-економічна категорія, та сформульований її зміст, де акцентується, що ці технології є органічною складовою регіональної суспільної системи;

- розроблена картографічна модель порівняльної оцінки регіонів України за забезпеченістю комп’ютерною технікою, врахування якої важливе при розробці регіональної інформаційної та соціально-економічної політики України.

2.Удосконалено:

- методику дослідження як сукупність спеціально підібраних автором для його здійснення загальнонаукових і спеціальних методів, особливість якої полягає в тому, що вона, з одного боку, спрямована на вивчення комп’ютерних технологій регіонального розвитку, з другого боку, використовує їх у ролі одного з найважливіших інструментів пізнання соціально-економічних станів територіальних суспільних систем (регіонів, міст, районів) в часовому вимірі;

- напрямки використання інформаційних технологій в процесі здійснення регіональних досліджень (спостереження, аналіз, оцінка, прогноз, реалізація завдань, моніторинг, коригування реалізації завдань);

3.Знайшли подальший розвиток:

- підходи до використання інформаційних технологій в управлінні територіальними суспільними системами (містами, районами, регіонами) (цільовий, програмно-цільовий, ретроспективно-генетичний та ін.);

- авторське трактування поняття “інформаційне поле” з точки зору регіонально-економічної науки, яке розглядається автором як матрична основа територіальних суспільних систем, перервність якої забезпечується відносною самостійністю територіальних суспільних систем, а безперервність – їх ієрархічністю, взаємопідкованістю, взаємопроникністю;

- обґрунтування побудови організаційно-економічного механізму попередження масового розповсюдження нелегального програмного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані в процесі дослідження теоретичні результати і методичні підходи знайшли впровадження при здійсненні передпроектних пошуків в практиці містобудівництва та на регіональному рівні управління, зокрема, при розробці державних регіональних програм соціально-економічного розвитку.

Результати дисертаційного дослідження використані в проектних та передпланових розробках проектних інститутів “Містопроект” (Львів) (№300/01 від 05.06.2002) та “Діпромісто” (Київ) (№Д-91 від 31.01.2006), Львівської ОДА (№5/15-2773/7-11 від 01.07.2004).

Особистий внесок автора в результати досліджень. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладений авторський підхід до оцінки використання інформаційних технологій в регіональному господарському комплексі та їх впливу на соціально-економічний розвиток регіону. Наукові положення, висновки і рекомендації, які винесені на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті здобутки, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дисертаційної роботи пройшли апробацію в методичних розробках, рекомендаціях і пропозиціях, використаних в проектній документації, викладених у статтях, впроваджених в управлінську практику.

Основні теоретичні та практичні положення і результати дослідження доповідалися на всеукраїнських та міжнародних науково-практичних семінарах, конференціях, зокрема: ІІІ Міжнародній Кондратьєвській конференції (Кострома, 1998), Міжнародній науково-практичній конференції “Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998), ІV Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині” (Київ, 2004), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Суспільно-географічні проблеми розвитку продуктивних сил регіону” (Київ, 2004), Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні проблеми протидії економічній злочинності, тонізації та корупції в умовах формування ринкової економіки в Україні” (Львів, 2005), Науково-практичній конференції “Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи в Західному регіоні України” (Львів-Моршин, 2005), Всеукраїнській конференції “Подолання ґендерної та вікової дискримінації на ринку праці в Україні: реалії та перспективи” (Львів, 2006) та ін.

Окремі положення і результати дисертації апробувались в ході виконання держбюджетних досліджень, що виконувалися в Інституті регіональних досліджень (науковий керівник розробок академік НАН України М.І.Долішній).

Публікації результатів дослідження. Результати проведених досліджень, теоретичні та методологічні положення, практичні рекомендації опубліковані у 13-и наукових працях загальним обсягом 4,09 д.а., в тому числі 2,36 д.а. належить особисто автору.

Обсяг та структура роботи. Обсяг дисертації – 177 стор. Робота складається з вступу, 3-х розділів, висновків, списку використаної літератури. Вона містить 20 таблиць, 17 рисунків, 10 додатків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 “Методологічні і методичні основи дослідження інформаційних технологій в системі соціально-економічного розвитку регіону” окреслені зміст та межі конкретного об’єкту даного дослідження - інформаційні технології в економіці та в реґіоналістиці. При цьому, подається авторське тлумачення поняття “інформаційні технології соціально-економічного розвитку регіону”, яке розкривається автором як сукупність засобів і методів одержання, обробки, аналізу, збереження інформації про стан соціально-економічного розвитку суспільної територіальної системи “регіон”, передача цієї інформації на національний та локальний рівні з використанням технічних і програмних засобів, а також прогноз розвитку регіональної системи на основі зібраної інформаційної бази в контексті ефективної регіональної політики в умовах розвитку інформаційного суспільства та інтенсифікації інформатизації. Окреслена роль регіональних інформаційних систем у дослідженні соціально-економічного розвитку регіонів України, а також висвітлені особливості розвитку українського сегменту Інтернет як фактору розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку. Підібрані методи дослідження особливостей використання інформаційних технологій регіонального розвитку.

Обгрунтовано, що, з одного боку, інформаційні технології – це органічна складова територіальної суспільної системи “регіон”, а, з другого боку, саме завдяки інформаційним технологіям в наш час можна забезпечувати поглиблене вивчення цілісності та структури цієї системи, організовувати її простір. Оскільки, людина здавна намагалася жити в організованому світі, то актуальність розв’язання такого завдання не знижується донині.

Витоки створення, формування і розвитку інформаційних технологій регіонального розвитку можна знайти в працях В.М.Глушкова, який зробив великий внесок у таких напрямках, як теорія проектування електронних обчислювальних машин; створення засобів обчислювальної техніки, зокрема нові архітектури обчислювальних машин і систем, що управляють обчислювальними машинами широкого призначення; кібернетика як наука про загальні закономірності, принципи й методи обробки інформації й керування в складних системах; створення автоматизованих систем керування технологічними процесами й промисловими підприємствами; розробка основ побудови загальнодержавної автоматизованої системи керування народним господарством; основи безпаперової інформатики.

Застосування інформаційних технологій в процесі вивчення конкретних суспільств сприяли появі економічної теорії інформації (Дж.Стіглер, Дж.Акерлоф), теорії інформаційного суспільства (А.Тоффлер) та постіндустріального суспільства (Д.Белл). З доробку сучасних українських вчених в цьому контексті привертають увагу праці В.Д.Гавловського, В.С.Цимбалюка, А.С.Гальчинського, Р.А.Калюжного. У даний час активно працюють у цьому напрямку російські вчені В.Л.Іноземцев, Г.Т.Артамонов та ін. Не можна залишити поза увагою і наукові розробки філософа А.І.Ракітова, фундаментальна праця якого “Філософія комп'ютерної цивілізації”, незважаючи на її давність, залишається найзмістовнішим, найґрунтовнішим виданням з даної проблематики на пострадянському просторі, котре є актуальним донині. Поява теорії М.Кастельса про інформаціональний капіталізм у мережевому суспільстві активізувала як розвиток інформаційних технологій, так і їх застосування в суспільних дослідженнях.

Широке використання інформаційних технологій у прогнозуванні та макроекономічному моделюванні економіки України активізувало формування і розвиток наукових шкіл економічного прогнозування, зокрема, київської (В.М.Геєць, Б.Є.Кваснюк, В.О.Точилін, М.І.Скрипниченко, Л.І.Федулова, О.І.Черняк, А.А.Алєксєєв, Н.І.Костіна В.В.Вітлінський, А.М.Єріна, І.Г.Лук’яненко), харківської (Т.С.Клебанова, В.Я.Заруба, М.О.Кизим), донецької (Ю.Г.Лисенко, В.Л.Петренко, М.Г.Гузь, В.М.Андрієнко), запорізької (В.М.Порохня, В.О.Перепелиця), а також львівської (В.М.Вовк, В.І.Єлейко).

Таким чином, сучасні інформаційні технології та теорії, названі вище, підходи до їх використання в економічних дослідженнях можуть бути застосовані для поглиблення і подальшого розвитку здобутків української школи реґіоналістики, яка збагатила світову науку теорією зайнятості в перехідній економіці (М.І.Долішній), екогомологічними та системологічними основами регіонального розвитку (С.М.Злупко), теорією промислових комплексів в постсоціалістичному суспільстві (С.І.Іщук), теорією територіальних суспільних систем (М.М.Паламарчук, О.М.Паламарчук), теорією систем розселення (Є.І.Пітюренко) тощо. Саме за допомогою інформаційних технологій можна подолати ілюзію “розмитості регіонів” та втрати ними економічних границь в результаті інтенсифікації розвитку глобалізаційних процесів і розробити теорію новітньої регіональної економіки, яка б методологічно обґрунтувала економічну цілісність регіону. Перші спроби розв’язати це завдання були зроблені такими відомими вченими, як В.Барнз і Л.Ледебур. Вони, намагаючись показати, як співвідносяться між собою реґіональна, національна та глобальна економіки, побудували доктрину нових регіональних економік, обґрунтовуючи їх цілісність ієрархічною системою взаємозв’язків, що замикаються на регіоні. Але, з іншого боку, саме зв’язки (рух сировини, товарів, робочої сили в глобальних масштабах) “розмивають” регіон, перетворюючи його в “тканину” світової економіки. Сказане засвідчує, що пошук теорії новітньої реґіональної економіки повинен продовжуватися більш активно. На нашу думку, ці пошуки повинні враховувати такі важливі фактори, як інтенсифікація розвитку інформаційних технологій, інформаційної економіки та інформаційного суспільства. Саме вони зумовили те, що кожний регіон можна представити у вигляді інформаційної матриці, компонентно і структурно адекватної складній соціально-економічній системі, що формується на цілісній території. Така інформаційна матриця регіону представляє собою безконечну множину даних, з яких доступними на сьогоднішній день є лише окремі пласти. Але, і вони можуть бути оцінені, проаналізовані, систематизовані тільки завдяки сучасним інформаційним технологіям, які в процесі застосування щоразу дозволяють отримувати нові знання про регіон, поліпшувати управління його розвитком і ставити питання про збереження його цілісності як системної одиниці національної економіки.

Автором запропоновано класифікацію інформаційних технологій забезпечення соціально-економічного розвитку регіону:

За відтворенням:

1. Технології накопичення інформації про регіон: - апаратне забезпечення, hardware (сховища даних, магнітні та оптичні носії); - регіональні бази даних; - візуальна інформація про регіон (аеро- та космічна фотозйомка);

2. Технології обробки інформації в регіоні: - локалізоване програмне забезпечення (текстові процесори, електронні таблиці, СКБД) ; - пакети аналізу (GIS);

3. Технології поширення та обміну інформації в регіоні: - регіональні локальні мережі (LAN); - розподілені обчислення, кластери; - глобальні мережі (Internet); - інші засоби зв’язку;

4. Технології впровадження та апробації результатів дослідження на регіональному рівні.

За використанням:

1. Технології прийняття рішень: мови програмування (asm, c, java, basic); середовища програмування (Borland Delphi, MS Visual C++, Borland C Builder); платформи розробки (java, .NET); системи штучного інтелекту.

2. Технології регіонального управління: спеціалізоване програмне забезпечення та алгоритми місцевого самоврядування та управління; електронний уряд; засоби мережевого волевиявлення.

3. Технології автоматизації виробництва та ведення господарської діяльності: програмне забезпечення управління реального часу; робототехніка, засоби електронного документообігу та ін.

За формами виникнення:

1. Нові інноваційно-інформаційні розробки тендерів, конкурсів, програм.

2. Результат наукових досліджень та експериментів.

3. Зарубіжний та вітчизняний досвід інших регіонів впровадження інформаційних технологій.

Автором розроблено схему збору та обробки інформації про регіон (рис.1), проаналізовано математичні моделі визначення цінності й достовірності зібраної інформації та імовірності її успішного використання.

Зазначимо, що відношення до інформаційних технологій регіонального розвитку як до органічної складової територіальної суспільної системи “регіон” передбачає їх розгляд у єдності з персоналом, який продукує та застосовує ці технології. Для обробки інформації в автоматичному режимі необхідний високотехнологічний штат проектувальників та допоміжного персоналу. Вузи України готують високопрофесійних фахівців, готових до праці в інформаційній сфері. Дуже важливо реалізувати комплекс заходів, спрямованих на заохочення їх до праці в регіональних інформаційних системах (встановлення рівня зарплати, який відповідає кваліфікації і знанням таких спеціалістів та забезпечує достойний рівень життя в Україні, допомога в одержанні довгострокових безвідсоткових кредитів на купівлю житла тощо).

Рис. 1. Схема збору та обробки інформації в регіоні

В роботі дано авторське тлумачення змісту поняття “інформаційне поле” з точки зору економічної науки, зокрема регіональної економіки, під яким розуміється базова основа територіальних суспільних систем у вигляді інформаційних матриць, виражених через сукупність характеристик – систему економічних та інших даних, у тому числі систему національних рахунків. Доведено, що без створення єдиного інформаційного поля неможлива не тільки реалізація ефективної регіональної політики в Україні, але і прогрес суспільного розвитку в державі.

У другому розділі “Дослідження використання інформаційних технологій для забезпечення соціально-економічного розвитку регіону” автором висвітлено питання взаємозв’язку і взаємовпливу регіональної інформаційної економіки та регіональних інформаційних технологій. Аналізуються приклади покращення та полегшення ведення господарства в регіонах за допомогою регіональних інформаційних технологій та їх роль в становленні інформаційного суспільства. Наприклад, завдяки інформаційним технологіям суттєво підвищився рівень розвитку галузі зв’язку у Львівській області, яка розвивалася випереджувальними темпами у порівнянні з розвитком згаданої галузі в Україні загалом. Завдяки новітнім інформаційним технологіям виникла інформаційна економіка (інформація є товаром) та віртуальна економіка (торгівля через Інтернет).

Встановлено, що як існування єдиного інформаційного поля, так і інтенсифікація впровадження інформаційних технологій в усі сфери життєдіяльності населення вимагає наявності автоматизованих робочих місць для більшості наукових працівників на підприємствах, в установах та організаціях. На сьогоднішній день забезпеченість установ і організацій автоматизованими робочими місцями (АРМ) є досить низькою у порівнянні з забезпеченістю в розвинених країнах світу. В результаті здійсненого нами аналізу виявлено, що забезпеченість засобами обчислювальної техніки станом на 2005 р. суттєво диференціюються в розрізі регіонів, що обумовлено дією низки факторів, у тому числі готовністю територіальної суспільної системи “регіон” сприйняти інновації, а молоді до специфічного і складного навчання, спеціалізацією вузів, фінансовими ресурсами, можливістю працювати за отриманим фахом тощо (рис.2).

Аналогічне можна сказати про темпи і рівень розвитку українського сегменту глобальної мережі Internet. Так, найбільша кількість користувачів Internet є в Києві та в Київській області – 51,5% від загальної кількості користувачів, далі іде Харківська область – 7,7%, Дніпропетровська – 7,6%, Одеська – 7,1%, Донецька – 4,7%.

Рис.2. Забезпеченість комп’ютерною технікою регіонів України (без Києва)

Найменше послугами Internet користуються у Рівненській області – 0,3%. Розрив між регіонами становить понад 170 разів, що засвідчує про необхідність розробки спеціальної системи заходів, спрямованих на інтенсифікацію розвитку регіональних інформаційних систем.

Досліджується вплив інформаційних технологій на регіональний розвиток. Виявлено, що найбільш комп’ютеризованими у Львівській області на кінець 2004 р. були освіта і державне управління.

Автором виділено три найголовніших напрями впливу розвитку інформаційних технологій на економіку регіону.

Перший напрям: створення логістичних ланцюгів чи логістичних систем по виробництву окремих видів продукції і окремих видів послуг. Розвиток і впровадження в усі сфери інформаційно-комп’ютерних технологій в певній мірі вплинув на сучасний стан логістики. Адже, реалізувати більшість логістичних концепцій і систем неможливо без використання комп’ютерів, локальних обчислювальних мереж, телекомунікаційних систем та інформаційно-програмного забезпечення. Значення інформаційного забезпечення для логістичного процесу стало настільки важливим, що фахівцями виділено такий новий вид логістики як інформаційна або комп’ютерна логістика. Вона має самостійне значення в бізнесі та управлінні інформаційними потоками і ресурсами.

Наголосимо на тому, що інформаційне забезпечення логістики потребує і відповідного програмного її забезпечення, яке б організовувало роботу всієї логістичної системи як єдиного цілого. За допомогою інформаційного забезпечення можна об'єднати через створення інфраструктури (комунікаційної та інформаційної систем) усіх підрозділів підприємства, що сприятиме підвищенню ефективності функціонування усього логістичного ланцюга. Адже, це дасть змогу кожному суб'єктові загального виробничого процесу швидко зв'язуватися з іншим суб'єктами. При цьому, комунікаційна система має охоплювати усіх постачальників і замовників даного підприємства.

Розвиток торговельних відносин за допомогою Інтернету дав поштовх для формування логістики в новому вигляді, тобто Інтернет-логістики або віртуальної логістики, а також вніс корективи в логістичну складову он- і офлайнового бізнесу. Паралельно розвивається збутова Інтернет-логістика, яка прийшла на зміну логістиці обслуговування клієнта з урахуванням географічного розміщення торговельних точок. В більшості регіонів України значення логістичних інновацій ще належним чином не усвідомлено і не оцінено. Особливо це стосується сектора інформаційних послуг, аналізу загальних витрат і ризиків із використання інформаційних технологій. Адже, рівень організації та впровадження інформаційної логістики на підприємствах — це забезпечення їхньої конкурентоспроможності не лише в межах регіону, а в цілому по Україні. Разом з тим, розвиток логістичних ланцюгів поставить на порядок денний вже в найближчій перспективі питання ідентифікації регіональної діяльності та регіонального розвитку, а, отже, цілісності та стійкості регіональної суспільної системи.

Другий напрям: формування електронної (мережевої) економіки.

Принципи електронної економіки дають підприємствам регіону можливість: перенести внутрішню систему автоматизованої обробки заявок споживачів і систему формування замовлень у постачальників у зовнішню Інтернет-систему заявок і замовлень; скоротити час надходження платежів і виконання замовлень; зменшити обсяги запасів на складах; зменшити витрати на рекламні та маркетингові заходи, пошук клієнтів, а також на інформаційне обслуговування споживачів; оптимізувати процеси товарного руху в середині підприємства; одержувати інформацію про поточні ресурси підприємства. Очікується, що розвиток ринку електронної комерції забезпечить: доступ до експортного ринку; швидке реагування на зміни ринку; робочі місця для кваліфікованої робочої сили; доступ до інвестиційного західного капіталу; зростання податкових надходжень від застосування електронних платежів.

Все вищенаведене забезпечуватиме і сприятиме розвитку економіки кожного регіону і держави в цілому. Для цього ще потрібно ввести масштабне використання систем електронних платежів в Internet, належним чином розвивати електронний маркетинг і рекламу, законодавчо врегулювати електронну комерцію, а найголовніше, забезпечити захист комерційної інформації при передаванні її мережею.

Третій напрям: удосконалення існуючих в регіоні технологій виробництва. Зарубіжний та вже й вітчизняний досвід показують, що удосконалення технологій виробництва на основі використанням інформаційних технологій сприяють розвитку економіки регіону.

Автором розглянуто проблеми культури під натиском інформаційних технологій в регіонах в умовах глобалізації. Сформовано власне трактування поняття “інформаційна культура” як рівень розвитку населення, що відповідає тій організації життя і діяльності людини, яку їй забезпечують і створюють інформаційні технології. Тобто, це процес набуття особистістю нових якостей, які проявляються у вмінні працювати з інформацією (одержання, зберігання, обробка, передача й використання) за допомогою інформаційних технологій.

Економічна безпека – один з основних аспектів, на який необхідно звертати увагу при масовому впровадженні регіональних інформаційних технологій. Адже, тісна інтеграція економічної діяльності з новими інформаційними технологіями в регіоні приводить до зростання залежності від них. В результаті це може становити велику небезпеку у вигляді нових видів електронної злочинності, комп’ютерних вірусів або монопольного положення іноземних компаній на ринку інформаційно-технологічних послуг. Так, за оцінками експертів, щорічні втрати від вірусних атак в Україні складають 0,8-1 млрд. грн. Розвиток сучасних комп’ютерних технологій, інтенсифікація їх застосування у всіх сферах життєдіяльності населення супроводжується активізацією розвитку програмного забезпечення (ПЗ). Без досягнень у цій площині неможливий подальший прогрес. Україна відноситься до держав, в яких спостерігається масове розповсюдження нелегального ПЗ, що створює для неї суттєві перешкоди на шляху приєднання до розвинутого світового співтовариства у вигляді вступу у Світову організацію торгівлі та у Європейський Союз.

Проблему використання нелегального ПЗ в Україні на даному етапі неможливо розв’язати без вирішення проблем наявності адаптованого під внутрішній ринок ПЗ та розробки достатньої кількості україномовного ПЗ. Кошти на розробку альтернативної оперативної системи Linux можна отримати частково за рахунок спеціального банківського кредиту фірмам розробникам, який буде повертатись ними через якийсь визначений час за рахунок продаж в подальшому цієї операційної системи комерційним фірмам України.

Слід розглянути можливість залучення для реалізації цих цілей кредитів комерційних банків та Європейського банку реконструкції і розвитку. Такі кредити пом’якшать недостатність коштів на розв’язання проблеми боротьби з розповсюдженням нелегального ПЗ.

У третьому розділі “Шляхи активізації соціально-економічного розвитку регіону і застосування інформаційних технологій” розглянуті напрямки розвитку застосування інформаційних технологій в регіоні. Окреслено перспективні етапи розвитку інформаційних технологій в регіональному контексті.

Автором досліджено вплив інформаційних технологій на зайнятість. Важливу роль в цьому процесі відіграли засоби масової інформації, автоматизація та впровадження в процес виробництва комп’ютерних технологій та робототехніки, нові засоби зв’язку та комп’ютерні мережі, зокрема мережа Інтернет, яка спричинила до зародження і розвитку так званої дистанційної роботи або телероботи, тобто роботи з інтенсивним використанням Інтернету.

Використання інформаційних технологій зумовлює підвищення продуктивності праці, але одночасно значно зменшила кількість робочих місць. Встановлено, що найбільш місткими сегментами ринку праці в сфері інформаційних технологій стають професійні групи “Програмування”, “Інформаційні технології-менеджмент” і “Обслуговування комп'ютерних систем”. Ці ж групи відрізняються найбільш високими темпами росту чисельності працюючих.

Інтелектуальний потенціал українських інформаційно-технологічних компаній цілком відповідає міжнародному рівню. В Україні є успішно виконані проекти для NASA, Boeing та інших великих організацій. Навіть за відсутності підтримки з боку держави останні роки галузь демонструє більш ніж 40% зростання. Українські інформаційно-технологічні компанії виконують замовлення західних компаній, в той же час не можуть вийти на світові ринки з власним продуктом, що пов’язано з рядом чинників, серед яких основним є велика конкуренція на світовому ринку інформаційних технологій.

Автором окреслено шляхи і напрямки розширення ринку послуг внаслідок розвитку інформаційних технологій. На основі здійсненого автором прогнозу встановлено, що в найближчий час найактивніше інформаційні технології проникнуть на ринок медичних послуг, в банківську сферу й освітній комплекс. Відомо, що зайнятість населення України безпосередньо впливає на валовий внутрішній продукт . Тому для дослідження впливу на ВВП зайнятості населення одночасно з іншими економічними показниками застосуємо багатофакторний кореляційно-регресійних аналіз.

У якості досліджуваної ознаки () вибираємо валовий внутрішній продукт на одну особу. Факторні ознаки () - забезпеченість організацій (підприємств) засобами обчислювальної техніки, кількість зайнятих (у віці 15-70 років) та кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації (табл.1).

Таблиця 1

Динаміка факторних ознак *

Показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | Валовий внутрішній продукт у порівняльних цінах 2000 р., млн.грн. (у)170070 | 185716 | 195374 | 214130 | 240039 | Забезпеченість організацій (підприємств) засобами обчислювальної техніки (на початок року, тис.), (х1) | 476,1 | 691,2 | 763,3 | 888,2 | 1124,6 | Кількість зайнятих (у віці 15-70 років), тис. (х2) | 20175,0 | 19971,5 | 20091,2 | 20163,3 | 20295,7 | Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації, (х3) | 1491 | 1385 | 1506 | 1120 | 958 | * Джерело: Державний комітет статистики України

Використовуючи можливості програми для обробки електронних таблиць Microsoft Excel, отримаємо таке рівняння множинної лінійної регресії:

(1), де:

- розрахункове значення ВВП на одну особу, грн.;

х1 - забезпеченість організацій (підприємств) засобами обчислювальної техніки (на початок року, тис.)

х2 - кількість зайнятих (у віці 15-70 років), тис.;

х3 - кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації;

- коефіцієнт детермінації.

Оскільки близьке до 1, то значення , отримані з рівняння (6), максимально наближені до фактичних значень . З таблиці -розподілу для та та ступенів вільності знаходимо . Оскільки розраховане нами перевищує критичне, то отримана економетрична модель є достовірною і підтверджується гіпотеза про те, що кількісна оцінка зв’язку між залежною і незалежними змінними моделі є істотною.

На основі вихідних даних рівняння множинної лінійної регресії обчислимо фактичні значення -критерію: . З таблиці -розподілу для і 1 ступеня вільності . Оскільки всі обчислені фактичні значення -критерію більші за табличне значення, то оцінки параметрів характеризують істотний зв'язок цих незалежних змінних із залежною. Тобто всі параметри моделі статистично значимі з ймовірністю 0,8. Аналізуючи отримане рівняння (1), можна сказати, що із збільшенням кількості зайнятих на 1 тис. осіб, ВВП зросте на 26,95 млн.грн. Якщо забезпеченість організацій (підприємств) засобами обчислювальної техніки збільшиться на 1 тис.одиниць, то ВВП зросте на 94,76 млн.грн. Проте збільшення на одиницю кількості підприємств, що впроважували інновації призведе до зменшення ВВП на 10,76 млн.грн. Це пояснюється тим, що впровадження інноваційних технологій вимагає значних фінансових затрат.

Для дослідження ступеня впливу факторних ознак на результативну обчислено часткові коефіцієнти еластичності та бета-коефіцієнти (табл. 2).

Таблиця 2

Значення коефіцієнтів еластичності й бета коефіцієнтів

Забезпеченість організацій засобами обчислювальної техніки | Кількість зайнятих (у віці 15-70 років) | Кількість промислових підприємств, що впроваджували інновації | Коефіцієнт еластичності | 0,37170884 | 2,6991638 | -0,069118235 | Бета-коефіцєнт | 0,84236737 | 0,1188665 | -0,096562033 | Коефіцієнти еластичності засвідчують, що для отриманої багатофакторної лінійної моделі (6) із збільшенням забезпеченості організацій засобами обчислювальної техніки або кількості зайнятих на 1% обсяг внутрішнього валового продукту збільшиться відповідно на 0,37% і 2,7%. Збільшення запровадження інновацій на промислових підприємствах на 1%, дає зменшення ВВП на 0,07%. Проте з часом це має компенсуватися обсягом реалізації інноваційної продукції.

Оскільки множинний коефіцієнт кореляції близький до одиниці (), то між ВВП і факторними ознаками існує щільний множинний зв’язок, який можна застосувати для прогнозу ВВП на перспективу.

Для нашого економічного дослідження крім моделі лінійної множинної регресії можна побудувати й нелінійну модель, рівняння якої, наприклад, має вигляд показникової функції:

(4)

Відповідно до тенденції розвитку факторних ознак, яка простежувалася з 2000 по 2004 рік, і отриманого прогнозу на основі нашої моделі множинної лінійної регресії, ВВП у порівняльних цінах до 2000 р. у 2005 р. мав бути на рівні 263692 млн.грн., тобто порівняно з 2004 роком мав зрости на 9,9%. З ймовірністю 0,95 знайдене значення прогнозу потрапляє в інтервал . На 2006 рік прогноз ВВП у порівняльних цінах до 2000 р. - 294146 млн.грн. з імовірністю 0,95 потряпляє в інтервал .

Для прогнозу можна ще використати лінію тренду (рис. 3-4). Чим ближчим є значення коефіцієнта детермінації до 1, тим кращою є функція тренду для прогнозу соціально-економічних показників.

Рис. 3. Тенденція розвитку ВВП у порівняльних цінах 2000 р. (млн.грн.) | Рис. 4. Тенденція розвитку забезпеченості підприємств обчислювальною технікою (тис.)

На основі здійсненої оцінки вітчизняного та зарубіжного досвіду впровадження комп'ютерних технологій в управління містом, автором окреслені проблеми подальшого удосконалення управління урбанізованими територіями. При цьому, автор виділяє і характеризує основні проблеми використання в управлінні містом новітнього програмного забезпечення (зокрема, в геоінформаційних системах - GIS):

1. велика ціна програмного забезпечення (відомі GIS-програми типу ArcView, Mapinfo, AutoCad коштують від 500 до 10000 доларів США);

2. нестача висококваліфікованих спеціалістів, кількість яких повинна зрости за вагомої фінансової підтримки (відповідної оплати праці, поточного підвищення кваліфікаційного рівня тощо) та наявності належної технічної і програмної бази;

3. недостатній рівень комп'ютеризації наукових досліджень стану і проблем функціонування міста.

4. відсутність локалізацій та ін.

Автором окреслена система заходів, спрямована на подолання цих проблем, зокрема поширення знань про використання інформаційних технологій і наукових дослідженнях в наукових публікаціях, на конференціях, семінарах, додаткова до планової вузівської високоякісна підготовка молодих спеціалістів на спеціально організованій навчальній базі (наприклад, на базі комп’ютерної академії “Шаг”, підрозділи якої є в Одесі, Львові та в інших містах України). Безумовно, розв’язання вказаних проблем неможливе без участі фахівців-регіоналістів, які повинні не тільки ставити відповідні вимоги до необхідної для здійснення регіональних досліджень інформації, але і мати належні знання та навики у користуванні нею, вміння обробляти її за допомогою сучасної електронно-обчислювальної техніки.

Тільки спільними зусиллями можна створити надійну інформаційну базу регіональних досліджень в Україні та забезпечити повноцінну реалізацію зростаючої ролі обчислювальної техніки і новітнього програмного забезпечення в регіоналістиці.

ВИСНОВКИ

Результати, отримані в процесі здійснення дисертаційного дослідження засвідчують, що трансформаційні процеси соціально-економічного розвитку регіону визначаються інтенсивністю впровадження інформаційних технологій в практику господарювання як в кожному з регіонів зокрема, так і в національному господарському комплексі України загалом. Ось чому дослідження інформаційних технологій регіонального розвитку є надзвичайно актуальним в сучасній Україні. В результаті здійснення такого дослідження зроблено наступні висновки:

1. Окреслені зміст та межі конкретного об’єкту даного дослідження - інформаційні технології в економіці та в регіональній економіці. При цьому, удосконалено понятійно-термінологічний апарат, пов’язаний з темою дослідження, наприклад, подано авторське тлумачення змісту поняття “інформаційне поле” з точки зору економічної науки, запропоновані нові дефініції, зокрема такі, як “інформаційні технології соціально-економічного розвитку регіону” та інші. Обґрунтована, важливість створення єдиного інформаційного поля як для розвитку національного і регіональних господарських комплексів, так і для реалізації ефективної регіональної політики в Україні, а також і для забезпечення прогресу суспільного розвитку у нашій державі.

2. Автором запропоновано класифікацію інформаційних технологій регіонального розвитку за різними ознаками (відтворення, використання, форми виникнення), що дозволяє зрозуміти механізм їх диверсифікації, передбачити напрямки розвитку у перспективі та розробити заходи, спрямовані на поліпшення використання в національному і регіональних господарських комплексах.

3. Встановлено, що темпи розвитку українського сегменту глобальної мережі Internet пригальмовуються, у зв’язку з дією низки таких факторів, як велика ціна за обладнання та висока вартість підключення до Internet, яка є вищою за середньоєвропейські ціни, дуже велика ціна прокладення мереж у віддалені райони та висока вартість обслуговування таких мереж.

4. При виконанні даного дисертаційного дослідження сформована авторська методика, особливість якої полягає в тому, що вона, з одного боку, спрямована на дослідження комп’ютерних технологій регіонального розвитку, з другого боку, використовує їх у якості одного з найважливіших інструментів пізнання соціально-економічних станів територіальних суспільних систем.

5. В процесі дослідження виявлено взаємовплив інформаційної економіки та інформаційних технологій. На конкретних прикладах доведено покращення та полегшення ведення господарства в регіонах за допомогою регіональних інформаційних технологій та окреслено їх роль в становленні інформаційного суспільства.

6. Автором досліджено проблеми формування культури під натиском інформаційних технологій в регіонах в умовах глобалізації. Сформовано власне трактування поняття “інформаційна культура”, та проаналізовано суть інформаційної культури та її прояви. Описано, проаналізовано й оцінено нові способи віртуального спілкування.

7. Обґрунтовано, що економічна безпека регіону – один з основних аспектів, на який необхідно звертати увагу при масовому впровадженні інформаційних технологій в господарство регіону. При цьому, доведено, що тісна інтеграція економічної діяльності з новими інформаційними технологіями в регіоні приводить до зростання залежності від них. В результаті це може становити велику небезпеку у вигляді нових видів електронної злочинності, комп’ютерних вірусів або монопольного положення іноземних компаній на ринку інформаційно-технологічних послуг.

8. Розглянуто вплив інформаційних технологій на зайнятість та визначено основні заходи, які можуть пом’якшити негативний вплив впровадження інформаційних технологій в регіональну і національну економіку. Проаналізовано приклади використання інформаційних технологій в управлінні регіоном на всіх етапах прийняття рішень. Окреслено основні шляхи поліпшення та удосконалення застосування нових інформаційних технологій в управлінні регіоном на всіх рівнях.

Основні роботи, опубліковані за результатами досліджень

Розділи у колективних монографіях

1. Шевчук А.В. Інформаційні технології регіонального розвитку // Регіональна політика та механізми її реалізації / За ред. М.І.Долішнього. - К.: Наукова думка, 2003. - С. 407-413.

2. Куйбіда В.С., Шевчук А.В. Використання сучасних комп'ютерних технологій в управлінні містом // Регіональна політика: методологія, методика, практика. /НАН України, ІРД. – Львів, 2001. - С. 600-607. Особистий внесок: розгляд шляхів удосконалення використання інформаційних технологій в управлінні розвитком міст і регіонів.

Статті у наукових фахових виданнях

3. Шевчук А.В.,